Напрямки розвитку платіжного обороту України

«НАПРЯМКИРОЗВИТКУ ПЛАТІЖНОГО ОБОРОТУ УКРАЇНИ»

 
ЗМІСТ
Вступ
1. Сутність та структура платіжногообороту
2. Розвиток безготівковихрозрахунків у платіжному обороті України
4. Перспективи вдосконаленняготівкового обігу в України
Висновок
Список використаної літератури

ВСТУПАктуальністьтеми. Платіжний оборотпронизує всі сфери економічного життя країни і основні стадії відтворення,включаючи виробництво, розподіл, обмін і споживання. Підйоми, процвітання,кризи і депресії — всі злети і падіння економіки втілені в ньому. Цей оборотвикористовується в якості бази кругообігу і обороту капіталу, розподілу іперерозподілу доходів, функціонування грошового обігу, кредиту, фінансовогоринку. Завдяки платіжним обороту здійснюється взаємозв’язок підприємстввсередині галузей і між галузями, а також взаємозв’язок регіонів країни вєдиний платіжний простір. Фінансове здоров’я будь-якого підприємства, галузі тарегіону вирішальним чином залежить від пропорцій між потоками платежів інадходжень коштів у платіжному обороті.
Метою реферату є з’ясуваннясутності платіжного обороту, дослідження платіжного обороту України, йогопроблем та напрямів розвитку.
Вагомий внесок урозвиток питань платіжного обороту зробили такі вчені як Ахновська І. О., Галичин І. О., Брегеда О. А, проте багато аспектівданого питання залишаються недослідженими.

1.Сутність та структура платіжного обороту
 
Щоденно мільйонилюдей у світі мають справу з грошима. Грошові суми, якщо вони записані увигляді цифрових даних, відображають дебіторську заборгованість, кредиторськівимоги або боргові зобов’язання.
Гроші — один ізчинників, що регулює економіку. Коли їх недостатньо — господарський механізмдає збої. Але й надто великий обсяг грошей в обігу не сприяє економічномурозвитку. Отже, держава повинна слідкувати за тим, щоб функціонування грошей україні здійснювалось у прямій залежності від економічного зростання.
Сукупністьгрошових розрахунків, у яких гроші виступають як засіб платежу, за своєю суттює грошовим, або платіжним, оборотом [3].
Платіжний оборотможе бути двох форм:
■ готівковий- оборот грошей готівкою (що надходять до банків або ними видаються);
■ безготівковий- відбувається шляхом записів на рахунках у кредитних установах.
У розвинутихкраїнах готівка становить незначну частину грошової маси: 5-7%. В нашій країні заданими НБУ [7] станом на 1 лютого 2010 рокуготівковий оборот займає близько 32% усього грошового обороту (рис.1).
/>
Рис. 1. Часткабезготівкових та готівкових розрахунків у платіжному обороті держави

Обидві формиможуть трансформуватися. Так, при вкладенні готівки на рахунок, готівка стаєбезготівковими коштами. Відповідно, при видачі грошей кошти на рахункахперетворюються на готівку. Отже, кошти, які є на рахунках, можна в будь-якиймомент обміняти на готівку.
Обидва видигрошей — складові платіжного обороту. Для банків ці дві форми грошей маютьвелике значення. У щоденних операціях беруть участь готівкові гроші: привиплатах і внесенні сум, при обмінних операціях з іноземною валютою та ін.Готівкові гроші вимагають витрат, пов’язаних з придбанням, транспортуванням,охороною. Також причиною великих витрат стає зберігання грошей.
Ще більшу частинугрошей, з якими працюють банки, становлять кошти на рахунках. При кожнійбезготівковій операції, при перерахуванні в інші банки, привнутрішньобанківських бухгалтерських операціях використовують кошти нарахунках.
Платіжний оборот характеризує безперервний процес руху грошей, а звідси:
— економічною основою платіжного обороту є безперервний процес рухугрошей при обслуговуванні ними тих стадій кругообігу фондів суб’єктівгосподарювання, де гроші використовуються для здійснення платежів товарного інетоварного характеру;
— платіжний оборот є складовою частиною грошового обороту суб’єктівгосподарювання [4].
Оскільки платіж здійснюється в грошовій формі, розгляд платіжного оборотутреба робити в тісному взаємозв’язку з грошовим оборотом. Платіжний оборот, навідміну від грошового, обслуговує не всі стадії кругообігу індивідуальногокапіталу. Платіжний оборот здійснюється готівковими і безготівковими грішми,тому, виходячи з економічної природи платіжного обороту і системи платежів, щовиникають у суб’єктів господарювання, платіжний інструмент являє собою засібвизначеної форми на паперовому, електронному або іншому вигляді носіяінформації, що використовується для сплати грошових зобов’язань.
2. Напрями розвитку безготівкових розрахунківу платіжному обороті України
Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежитьефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб’єкта, єорганізація безготівкових розрахунків.
Безготівкові розрахунки — платежі, які здійснюються шляхом перерахуванняз рахунку платника на рахунок кредитора у банках без використання грошовихкупюр. Безготівкові розрахунки застосовуються між підприємствами іорганізаціями для розрахунків за куплені сировину, матеріали, напівфабрикати,відвантажену продукцію, виконані роботи і т. д. Безготівкові розрахункивикористовуються також населенням для внесення вкладів, розрахунків за квартируі комунальні послуги, оплату товарів та ін. Безготівкові розрахункиздійснюються на основі розрахункових документів встановлених форм — платіжнихвимог, платіжних доручень, розрахункових чеків. Безготівкові розрахункинаселення здійснюються через ощадні банки, але широкого поширення не набули.
У 2004 році, після внесення значних змін ідоопрацювання, була проваджена нова редакція Інструкції про безготівковірозрахунки в національній валюті (затверджена Постановою Правління НБУ від21.01.2004 № 22) [1].
Порядок безготівкових розрахунків суворорегламентований законодавством. Здійснення розрахункових операцій через банкзнижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштівдля кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання,оптимізує і прискорює грошовий обіг держави.
Безготівкові розрахунки становлять приблизно 68відсотків усіх розрахунків у господарському обороті.
В Україні питома вага безготівкових розрахунківздійснюється платіжними дорученнями (81%), значно меншу вагу в безготівковихрозрахунках займають розрахунки чеками (8%) та платіжними вимогами-дорученнями(6%).
Згідно з данимизвітності (форма № 410 “Звіт про кількість клієнтів банків та кількістьвідкритих клієнтами рахунків”) за станом на 01.01.2010 року установи 180 банківобслуговують понад 127,2 млн. клієнтів-юридичних та фізичних осіб (резидентівта нерезидентів), які відкрили поточні та вкладні (депозитні) рахунки, з них:
· 125,2млн. – фізичні особи;
· 2 млн. –суб’єкти господарювання [7].
/>
Рис. 2. Динаміказростання кількості рахунків клієнтів банків
Упродовж 2008 –2009 років кількість клієнтів, які обслуговуються в банках, зростає переважноза рахунок клієнтів-фізичних осіб.
Як видно з рис. 2загальна кількість відкритих рахунків клієнтів на звітну дату склала 159,5млн., у тому числі:
· поточних– 98,4 млн. (61,7% від загальної кількості рахунків, відкритих у банках),
· вкладних(депозитних) – 61,1 млн. (38,3%).
Частка рахунківфізичних осіб складає майже 97,7% від усіх відкритих рахунків клієнтів (95,1млн. поточних рахунків і 60,8 млн. вкладних (депозитних) рахунків)”.
На даному етапірозвитку України стає дуже актуальним і вигідним використання всіх можливостейсучасного розвитку технологій, в усіх сферах економіки, господарства, тощо.Так, не можна не помічати необхідності використання українськими банківськимиструктурами нового інформаційного середовища — глобальної мережі Інтернет, якастрімко перетворюється в «абсолютний» ринок. Це призведе допідвищення швидкості та якості обслуговування безготівкових платежів клієнтів,та, як наслідок, банки, які будуть мати розвинену та сучасну системуобслуговування клієнтів звичайно підвищать свій рейтинг на рівні всіх банківУкраїни.
Укладаючи угоди,сторони замість фізичного обміну або безпосереднього контакту вдаються доелектронного способу взаємодії. Компанії можуть вибрати кращих постачальниківне переймаючись їх географічним розташуванням та віддаленістю, вийти наглобальний ринок зі своїми товарами та послугами. Це ж відноситься і доклієнтів банків у яких є можливість роботи в Інтернеті, вони виберуть той банк,який може запропонувати їм послуги даного виду, що призведе до економії часу,коштів, енергії працівників, які повинні ходити до установи банку навіть щобпровести один платіж.
Важливоюскладовою електронного бізнесу є інтернет-банкінг — управління банківськимрахунком через Інтернет. Це — найдинамічніший і найпрогресивніший напрямфінансових інтернет-рішень. Він дає змогу банку продавати, а клієнту — одержуватимаксимальний спектр послуг. Звичайно ж, можна дізнаватися про стан свогорахунку та операції за ним протягом будь-якого проміжку часу. Однією з перевагінтернет-банкінгу є те, що він не потребує спеціалізованих програм: можнавикористовувати звичайний «браузер» — стандартні інтернетівськіпрограми. На даний момент в Україні послуги інтернет-банкінгу надають 7 банків:Приватбанк, Банк Аваль, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Universal Банк, Альфа-Банк таОТП Банк.
Також сучаснийплатіжний оборот неможливо уявити без використання пластикових карток. Самі пособі вони не є грішми і не здійснюють обігу, а лише підтверджують те, що їхвласники мають на своїх рахунках певну суму грошей. За допомогою карток коштиприводяться в рух. Тому емісія карток не збільшує загальної суми грошей вобігу, проте вона може прискорити їх обіг та збільшити залучення готівки вбанківський оборот [5].
В Україні робоча група з розробки національної системи безготівковихрозрахунків за допомогою пластикових карток була сформована ще в 1990 році. Зтого часу безготівкові розрахунки з використанням банківських карток в Україніпройшли великий шлях розвитку. Важливою віхою стало створення національноїсистеми масових електронних платежів (НСМЕП).
Картковий ринок в Україні продовжує стрімко розвивається.
Зараз ринок платіжних карток після бурхливого, і трохи хаотичного,початкового етапу розвитку проходить стадію стійкого зростання. Визначилисьбанки-лідери, такі як Приватбанк, Промінвестбанк, Райффайзен Банк Аваль та ВАТ«ОЩАДБАНК». Найактивнішим учасником серед банків є Приватбанк, доляякого на ринку дорівнює 40 %. Обсяг емісії міжнародних карток банку становить16 млн., кількість POS-терміналів складає близько 47 тис. [7].
В Україні і надалі буде прослідковуватися тенденція зростання випускукарток завдяки зарплатним проектам, але поступово темпи приростузнижуватимуться завдяки насиченості ринку.
Великою проблемою з якою стикнулися українські банки в процесі розвиткукарткового ринку — втрати від шахрайства, які зростають пропорційно зростаннюкількості карток.
Такий сегмент банківської справи, як робота з платіжними картками,особливо гостро відчуває стан економіки, рівень життя населення. Пожвавленняекономічних процесів в майбутньому підштовхне до активного розвиткуроздрібного, у тому числі і карткового ринку як по депозитних, так і покарткових продуктах, тому Україна має значні перспективи розвитку даногосектора.
3. Перспективи вдосконалення готівкового обігу в України
 
Якщо розрахунки між господарюючими суб’єктами відбуваються переважно вбезготівковій формі, то розрахунки за участю фізичних осіб в Україніздійснюються в основному за допомогою готівки.
У готівковому обігу України спостерігається стрімке зростання обсягівготівки, особливо останнім часом. У 2009 році готівка поза банками збільшиласяна 1,5%, або на 2,3 млрд. грн., – до 157,0 млрд. грн. [7].
Протягом усіх років свого існування Національний банк України стабільнозабезпечує потреби економіки і населення в готівці, однак, враховуючи тенденціюзростання готівкової маси і в подальшому, постає чимало проблем, невідкладне вирішенняяких дозволить надійно виконувати свої функції і в перспективі.
Зростання обсягів готівки пояснюється рядом об’єктивних причин, середяких найвагомішими можна вважати такі: високий рівень тіньової економіки івелика кількість неконтрольованих стихійних ринків, для яких, власне, іхарактерне здійснення розрахунків готівкою поза банківською системою;нерозвиненість фінансових ринків; недовіра населення до фінансової системидержави і, як наслідок, осідання значних обсягів грошових коштів на руках унаселення; надто високий податковий тиск на виробників; низька платіжнадисципліна суб’єктів господарювання; незначна частка безготівкових формрозрахунків за придбані товари і надані послуги, що призводить до зростанняобсягів готівки, яка витрачається на такі цілі [6].
Зростання готівки пов’язане насамперед з підвищенням грошових доходівнаселення, оскільки більше 80 % видач із кас банків припадає на виплатузаробітної плати, пенсій та інших соціальних платежів, а також за вкладними тавалютно-обмінними операціями.
З метою докорінного виправлення тодішнього стану і оперативного вирішенняназрілих питань, з урахуванням світового досвіду, Правлінням Національногобанку України було схвалено Концепцію вдосконалення організації роботи зготівкою в системі Національного банку України на 2008-2012 роки [2], мета якої– визначення оптимальних обсягів готівки, необхідних для потреб економіки,потоків готівки та впровадження новітніх технологій у роботі з готівкою шляхомоптимізації готівкових потоків, маючи на увазі максимально повне включенняготівки в економічний оборот держави через банківську систему; створення всистемі Національного банку найсучаснішої матеріально-технічної бази, яканадасть можливість якісного обслуговування потреб економіки і населення вготівці; централізації оброблення готівки через мережу створених регіональнихкасових центрів зі зберігання та обробки готівки, її доставки з максимальнимнаближенням безпосередньо до споживачів; поліпшення якості готівки в обігу,скорочення витрат на його організацію.
Перелік основних завдань щодо досягнення визначеної мети передбачає:
1. Децентралізацію зберігання резервних фондів готівки в системіНаціонального банку шляхом створення касових центрів і надання повноважень назберігання частини резервних фондів, автоматизованого приймання відЦентрального сховища готівки в контейнерах Національного банку або іншій уніфікованійтарі.
2. Уніфікацію та оптимізацію процесів зберігання, транспортування таприймання-передавання готівки. Запровадження уніфікованої тари для пакування,транспортування та обліку банкнот і монет. Забезпечення автоматизованогопакування банкнот і монет на Банкнотно-монетному дворі.
3. Побудову за єдиною системою “Логістика” сучасних автоматизованихсховищ із вертикальним розміщенням контейнерів у Центральному сховищі, касовихцентрах, на Банкнотній фабриці та модернізацію сховища на Монетному дворі.
4. Забезпечення комплексної механізації робіт на всіх технологічнихетапах руху готівки в системі НБУ, відеоконтроль здійснення операцій зготівкою.
Але найголовнішим на мою думку напрямом зниження готівкових розрахунків,проте водночас і найскладнішим, є відновлення довіри до банків, без чогозростання безготівково обороту буде просто неможливим.

ВИСНОВОК
Отже, подальшийнапрям регулювання розвитку платіжного обороту в Україні має бути спрямованийна збільшення безготівкового обороту та зниження готівкового. Це є безперечнодуже складною задачею, проте роки стратегічних заходів дадуть змогу цьогодосягти. Головною метою насамперед має бути зростання довіри населення банків.Також необхідно розширювати банківську діяльність в сфері інтернет-банкінгу,електронної комерції, запровадження нових карткових продуктів тощо.
Повна реалізація положень Концепції вдосконалення організації роботи зготівкою в системі Національного банку України дозволить до 2012 року установамНаціонального банку у відносно короткі терміни одержати сучаснуматеріально-технічну базу. Децентралізоване зберігання цінностей наблизитьзапаси готівки безпосередньо до споживача. Використання найпередовішихтехнічних засобів забезпечить надійність обробки банкнот і монет, а такожякість готівки на рівні світових стандартів, поліпшення умов праці всім ланкампрацівників, задіяних у роботі з готівкою.

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про безготівковірозрахунки в Україні в національній валюті»: Інструкція, затверджена Постановоюправління НБУ № 22 від 21.01.04.
2. Концепція вдосконалення організації роботи з готівкоюв системі Національного банку України на 2008-2012 роки: постанова ПравлінняНаціонального банку України від 24 червня № 177.
3. Тиркало Р. І. Банківська справа. –Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314с.
4. Ахновська І.О. Регулюванняплатіжних відносин між суб’єктами господарювання в умовах фінансової кризи / І.О. Ахновська. // Проблемыразвития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций:региональный аспект. Сборник научных трудов. Том 3. – 2010. — №3. – С.838-842
5. Брегеда О.А. Картковий ринокУкраїни, його проблеми та тенденції розвитку / О. А. Брегеда // Фінанси, облікі аудит. Збірник наукових праць. – 2008. – №12. – С. 14-20.
6. Галичин І. О. Перспектививдосконалення організації роботи з готівковою в системі Національного банкуУкраїни / І. О. Галичин // Проблеми і перспективи розвитку банківської системиУкраїни. Збірник наукових праць. — 2009. – №25. – С. 43-50.
7. Офіційний сайт Національного банкуУкраїни. — www.bank.gov.ua