Обласні державні адміністрації як суб’єктадміністративного права.
ПЛАН
Вступ… 3
1.Поняття обласних державнихадміністрацій як місцевих органів виконавчої влади в Україні… 5
2. Функції та повноваження обласнихдержавних адміністрацій… 9
3. Взаємовідносини обласних державнихадміністрацій з органами місцевого самоврядування… 15
4. Акти місцевих органів виконавчоївлади… 22
Висновок… 23
Список використаної літератури… 24
Вступ
Обласна державнаадміністрація є складовою частиною ієрархії державного апарату, якийпредставляє собою систему органів, за допомогою яких здійснюється державнавлада, виконуються основні функції, досягаються цілі та завдання, що стоятьперед державою на різних етапах її розвитку.
За допомогоюобласних і районних адміністрацій, діючих за територіальним принципом, вищіза державною ієрархією органи виконавчої влади України (Президент, Уряд (КМУ),«міністерства та інші центральні органи виконавчої влади» ) можутьздійснювати свої функції у сфері державного управління на місцях. Обласній,Київській та Севастопольській міській державній адміністрації підпорядковуютьсявідповідно районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.
Обласні державніадміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиницізабезпечують:
· виконанняКонституції, законів України, актів Президента України, Кабінету МіністрівУкраїни, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
· законністьі правопорядок, додержання прав і свобод громадян;
· виконаннядержавних і регіональних програм соціально-економічного та культурногорозвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання коріннихнародів і національних меншин — також програм їх національно-культурногорозвитку;
· підготовкута виконання обласних бюджетів;
· звіт провиконання відповідних бюджетів та програм;
· взаємодіюз органами місцевого самоврядування;
· реалізаціюінших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Враховуючивищевикладене дослідження особливостей функціонування обласних державнихадміністрацій як суб’єкта адміністративного права України на сьогодні важкоперебільшити.
Основна метакурсової роботи полягає у вивченні особливостей організації роботи обласнихдержавних адміністрацій в Україні.
Поставлена метаобумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
· вивчитиособливості функціонування обласних державних адміністрацій як суб’єктівадміністративного права України;
· дослідитифункції обласних державних адміністрацій як складової ланки місцевих органіввиконавчої влади України;
· розглянутироль та місце обласної державної адміністрації в системі виконавчої владиУкраїни.
Предметом курсової роботи є відносини,що виникають в процесі функціонування обласної державної адміністрації яксуб’єкта адміністративного права України.
В якості об’єкта курсовоїроботи виступають обласні державні адміністрації.
Курсова робота складаєтьсязі вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальністьобраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження.Основна частина присвячена аналізу поставленої проблеми. У висновкахсформульовано основні результати дослідження.
/>1.Поняттяобласних державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади в Україні
За допомогою обласних і районних адміністрацій, діючих за територіальнимпринципом, вищі за державною ієрархією органи виконавчої влади України(Президент, Уряд (КМУ), “міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”) можуть здійснювати свої функції у сфері державногоуправління на місцях. Обласній, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації підпорядковуються відповідно районні, районні умістах Києві та Севастополі державні адміністрації.
Так за змістом Статті 118 Конституції України випливає, що “виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими
законами України.
Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Головимісцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються зпосади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні передПрезидентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні тапідконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень,делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої владивищого рівня. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Обласна чирайонна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймаєрішення і дає обґрунтовану відповідь.
Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
Стаття 119 Конституції України дає визначення основним функціям або призначеннюмісцевих державних адміністрацій, до яких також входять і обласні:
“Місцеві державніадміністрації на відповідній території забезпечують:
· виконанняКонституції та законів України, актів Президента України,
· КабінетуМіністрів України, інших органів виконавчої влади;
· законністьі правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
· виконаннядержавних і регіональних програм соціально-економічного та культурногорозвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання коріннихнародів і національних меншин а також програм їх національно-культурногорозвитку;
· підготовкута виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
· звіт провиконання відповідних бюджетів та програм;
· взаємодіюз органами місцевого самоврядування;
· реалізаціюінших наданих державою, а також делегованих відповідними радамиповноважень”.
Окрім цього,діяльність обласних адміністрацій регламентується, на основі та відповідно до Конституції, Законом України «Про місцеві державніадміністрації» № 586-14 від 09 квітня 1999р. з наступними змінами тадоповненнями, який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій. Стаття 3 цього Законузакріпляє принципи діяльності місцевих державних адміністрацій. Так “місцеві державні адміністрації діють на засадах:
· відповідальностіперед людиною і державою за свою діяльність;
· верховенстваправа;
· законності;
· пріоритетностіправ людини;
· гласності;
· поєднаннядержавних і місцевих інтересів”.
Зазначимо, що наведені принципи діяльності місцевої державної адміністрації єневід’ємною частиною і базуються на узагальненні, діючих у державі юридичнихправил або на принципах державного управління, як на позитивнихзакономірностях, пізнаних наукою і практикою та закріплених у правовихнормах.
Прийнято виділяти такі групи принципів державного управління:
1. соціально-політичні — демократизм, участь населення в управлінській діяльності держави (народність); рівноправність осіб різних національностей; рівність усіх перед законом; законність; гласність і врахування громадської думки;об’єктивність;
2. організаційні принципи побудови апарату державного управління — галузевий, функціональний,територіальний;
3. організаційні принципи функціонування (діяльності) апарату державного управління — нормативність діяльності, єдиноначальності, колегіальність, поділ управлінської праці;відповідальність за прийняті рішення, оперативна
4. самостійність.
Соціально-політичні принципи — це найзагальніші принципи державно-управлінської сфери. Вони поширюються на всі види виконавчо-розпорядчої діяльності та всі функціонуючі в державі управлінські структури, у тому числі і на обласні державні адміністрації. Принципи цієї групи, як правило, закріплюються у нормативному порядку.Багато з них міститься у Конституції України (вони дістали назву конституційних) та в інших законодавчих актах.
Особливе місце серед усіх принципів державного управління належить принципу законності. Стаття 1 Конституції визначає Україну як правову державу, ст. 8 закріплює як державний принцип верховенства права (розуміється, з одного боку, як верховенство Конституції стосовно всіх інших законів і підзаконних актів, а з іншого, як прихильність влади і громадян законам і нормам діючого внутрішньодержавного і міжнародного права), а статті 6 і 19 встановлюють, щооргани законодавчої, виконавчої та судової гілок влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законівУкраїни. Це означає, що суворе й неухильне додержання законів і підзаконних актів — це єдино припустимий варіант діяльності державних структур, посадових осіб, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, інших суб’єктів права. Додержання законності необхідно розглядати якнайважливішу умову і неодмінну основу ефективного функціонуванняуправлінського апарату, забезпечення правового порядку в нашій державі.
Отже, додержання принципу законності у державному управлінні відноснообласних державних адміністрацій передбачає:
· діяльність(функціонування) виключно в межах правових приписів;
· утворенняуправлінських органів на підставі суворого додержання чинного
· законодавства;
· високу свідомість і дисциплінованість службовців обласних держаних
· адміністрацій.
Законність як найважливіший принцип діяльності обласних державних адміністрацій фіксується у відповіднихнормативних документах (перш за все Конституції та Закону “Про місцевідержавні адміністрації”), які визначають їх правовий статус та повноваження яксуб’єктів державного управління.
З іншого боку, обласні державніадміністрації, повинні дотримуватись принципа відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність. Насамперед, тому що Конституція України проголошує: “держава відповідає перед людиною за своюдіяльність”(ст. 3); а також, тому що, порушення чинного законодавстватягне за собою юридичну відповідальність, а незнання законів не звільняє віднеї (ст. 68). 2. Функції та повноваження обласнихдержавних адміністрацій
Розділ 3 ЗаконуУкраїни “Про місцеві державні адміністрації” під назвою “Компетенціямісцевих державних адміністрацій” складається з двох глав, що описуютьосновні види повноважень. Їх можна, умовно, поділити на: загальніповноваження, галузеві повноваження, та, окремо, права місцевихдержадміністрацій.
Глава 1 окреслює колоповноважень обласних та районних адміністрацій. Так згідно зі ст. 13 “довідання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначенихКонституцією і законами України, належить вирішення питань:
1. забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;
2. соціально-економічногорозвитку відповідних територій;
3. бюджету, фінансів та обліку;
4. управління майном,приватизації та підприємництва;
5. промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку;
6. науки, освіти, культури,охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді танеповнолітніх;
7. використання землі, природнихресурсів, охорони довкілля;
8. зовнішньоекономічноїдіяльності;
9. оборонної роботи тамобілізаційної підготовки;
10. соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.
Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їхповноважень”.
Регламентується коло питань, пов’язаних зі здійсненням місцевими державними адміністраціями повноваженьінших органів (ст. 14), здійсненням державного контролю місцевими державними адміністраціями (ст.16), а також з об’єктами управління місцевих державних адміністрацій (ст. 15).
Перелік основних галузевих повноважень місцевих державних адміністрацій наводиться уГлаві 2, Розділу 3, Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.
До них належать:
· повноваження в галузі соціально-економічного розвитку (ст. 17).
· повноваженняв галузі бюджету та фінансів (ст. 18).
· повноваження в галузі управління майном, приватизації та підприємництва (ст.19).
· повноваженняв галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку (ст. 20).
· повноваженняв галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охоронидовкілля (ст. 21).
· повноваження в галузі науки, освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім’ї та молоді (ст. 22).
· повноваження в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення (ст.23).
· повноваженняв галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати (ст. 24).
· повноваження в галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин (ст. 26).
· повноваженняв галузі оборонної роботи (ст. 27).
· здійсненняповноважень, делегованих їм обласними і районними радами (ст. 29).
Окремим видом повноважень єправа місцевих державних адміністрацій, закріплені Статтею 28, ЗаконуУкраїни “Про місцеві державні адміністрації”, які виступають ґрунтом(основою) для реалізації наданих повноважень. Так місцеві державніадміністрації мають право:
1. проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовимиособами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону;
2. залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державнихадміністрацій;
3. одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ таорганізацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності;
4. давати згідно з чинним законодавством обов’язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленомузаконом порядку;
5. здійснювати інші функції і повноваження згідно з чинним законодавством.
До повноважень в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян, згідно зістаттею 25 належать:
1. забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органівдержавної влади;
2. забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьбизі злочинністю;
3. забезпечення розгляду звернень громадян та їх об’єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території;
4. здійснення заходів щодо організації правового інформування і виховання населення;
5. забезпечення виконання актів законодавства з питань громадянства, пов’язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяння органам внутрішніх справ у додержанні правил паспортної системи;
6. проведення роботи, пов’язаної з розробленням та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються врегіони їх колишнього проживання;
7. забезпечення виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки іслова, свободу світогляду і віросповідання;
8. оголошення у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснення передбачених законодавством заходи, пов’язаних з підтриманняму них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров’я іправ, збереженням матеріальних цінностей;
9. сприяння діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування дозон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальнихзасобів і послуг;
10. участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначенихзаконодавством;
11. розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання, утворення адміністративних комісій та координування їх діяльності;
12. здійсненняуправління архівною справою.
Характеризуючи ці повноваження у сфері забезпечення законності, прав і свобод громадян, насамперед, вартозауважити, що згідно з конституційно закріпленими принципамивідповідальності держави перед людиною за свою діяльність та головнимобов’язком держави забезпечувати права і свободи людини (ст. 3),законність у діяльності обласних державних адміністрацій повинна виявлятисяу такому вигляді:
· всірішення, що приймаються, повинні відповідати чинному законодавству;
· рішення, що приймаються, не повинні виходити за межі повноважень обласнихдержадміністрацій, тобто вони можуть прийматися тільки з питань, щовіднесені до їх компетенції;
· усірішення повинні прийматися у такому порядку і таких формах, яківідповідають нормативним приписам;
· взаємовідносиниобласних держадміністрацій з недержавними структурами, громадянами та їхоб’єднаннями, а також іншими громадськими формуваннями (органамисамоорганізації населення) здійснюються у межах взаємних прав і обов’язків,які визначені на законних підставах.
Велике значення для ефективноговиконання вимог підпункту 4 статті 25 Закону „Про місцеві державніадміністрації” у сфері забезпечення прав і свобод громадян має правова культура посадових осіб, правосвідомість, засновані на визнанні абсолютної цінності основних прав людини. Велике значення має добре здійснюване переконання, а також вміло організоване заохочення.
У зв’язку з підпунктом 12 статті 25, треба також зауважити, що повноваження органів і посадових осіб, що розглядають справи про адміністративні правопорушення,містяться в КпАП України, а ст. 222 Кодексу
визначає, зокрема, категорії справ, підвідомчі органам внутрішніх справ (міліції); а ст. 214 розмежовує компетенцію органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративніправопорушення тощо.
Наприкінці цього розділу, треба сказати, що поняття повноважень щільно стикується з поняттям взаємодії (відносин) обласної державної адміністрації зіншими суб’єктами держави, серед яких, наприклад, органи місцевогосамоврядування тощо. Розглянемо це питання у наступній частині цієї роботи./>3.Взаємовідносини обласних державних адміністрацій з органами місцевогосамоврядування
Ці відносини регулюються кількома нормативно-правовими актами, серед яких найголовніші: Конституція України, Закони України “Про місцеві державні адміністрації”та “Про місцеве самоврядування”.
Так стаття 20 Закону України“Про місцеве самоврядування” передбачає можливість здійснення державного контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і який не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядуваннянаданих їм власних повноважень.
Як вже згадувалось раніше, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування керуються принципом делегування повноважень у відносинах між собою. Згідно зі статтею 44 Закону “Про місцеве самоврядування” районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такіповноваження:
1. підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради;
2. підготовка пропозицій допрограм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно областей та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;
3. забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансовихресурсів;
4. підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України;
5. сприяння інвестиційній діяльності на території району, області;
6. об’єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, розташованих навідповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на будівництво,реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об’єктівсоціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;
7. залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, установ та організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координація цієї роботи;
8. затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від формвласності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирськоготранспорту;
9. підготовка питань про визначення у встановленому законом порядку території, вибір, вилучення(викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівноюдокументацією;
10. організація охорони, реставрації, використання пам’яток історії та культури, архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення;
11. підготовка висновків щодо проектів місцевих містобудівних програм відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються сільськими,селищними, міськими радами;
12. видача відповідно до законодавства забудовникам архітектурно- планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволуна проведення цих робіт;
13. забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорониздоров’я, культури, фізичної культури і спорту, туризму;
14. сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості,національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров’я,культури, фізичної культури і спорту, сім’ї та молоді;
15. підготовкаі подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та іншихтериторій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповіднихдержавних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність,пам’ятками історії або культури, які охороняються законом;
16. здійсненнянеобхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій,інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;
17. координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів;
18. здійсненняконтролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,пов’язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.
Крім повноважень, зазначених участині першій цієї статті (ст. 44), обласні ради делегують обласним державним адміністраціям такі повноваження:
1. визначення відповідно дозакону розміру відрахувань підприємствами, установами та організаціями, що надходять на розвиток шляхів загального користування в області;
2. погодження у випадках, передбачених законом, з відповідними сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за використання природних ресурсів, які надходять до фондів охорони навколишньогоприродного середовища;
3. підготовка проектів рішень про віднесення лісів до категорії захисності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і порядку, передбаченихзаконом;
4. прийняття у встановленому законом порядку рішень про заборону використання окремих природних ресурсів загального користування;
5. визначення відповідно до законодавства режиму використання територій рекреаційних зон;
6. затвердження для підприємств, установ та організацій, розташованих на відповіднійтериторії, лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля талімітів розміщення відходів у випадках, передбачених законом.
У свою чергу,стаття 29 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” нормативнозакріпляє здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень, делегованих їм обласними і районними радами “відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених статтею 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Крім того, стаття 34 Закону “Про місцеві державні адміністрації” безпосередньо регулюєвідносини місцевих державних адміністрацій з обласними та районнимирадами.
Так місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм відповідними обласними,районними радами.
Делегування радами повноваженьмісцевим державним адміністраціям супроводжується передачею фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їхздійснення.
Місцеві державні адміністраціїпідзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованихповноважень. Голови місцевих державних адміністрацій мають право вносити на розгляд відповідних рад питання, пов’язані з виконанням делегованихповноважень, та інші пропозиції.
Голови обласних державнихадміністрацій мають право дорадчого голосу на засіданнях обласних рад. Голови районних державних адміністрацій мають право дорадчого голосу назасіданнях районних рад.
Голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
Обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь.
Якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Також, стаття 35 Закону “Про місцеві державні адміністрації” визначає відносини місцевихдержавних адміністрацій з органами місцевого самоврядуваннятериторіальних громад і їх посадовими особами. За змістом статті, “місцевідержавні адміністрації на відповідній території взаємодіють зсільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами тасільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні нимивласних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенніпитань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевогосамоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноваженьорганів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевогосамоврядування та їх посадових осіб.
У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування.
Представники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою державною адміністрацією, висловлюватизауваження і пропозиції.
Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністраціїабо їх представники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їхкомпетенції.
Місцеві державніадміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевогосамоврядування власних повноважень.
Для здійснення спільнихпрограм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи таорганізації”.
З іншого боку, відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчимкомітетам міських рад делеговані деякі повноваження органів виконавчоївлади. На підставі п. 2 ст. 11 цього Закону виконавчі комітети під час здійснення делегованих їм повноважень підконтрольні відповідним органамвиконавчої влади. Це означає, що вони реалізують певний
обсяг виконавчої влади, тобтоналежать до її суб’єктів.
Тобто, повноваження делегуютьсявзаємно, не тільки від органів місцевого самоврядування, а й до них, що сприяєзбалансованому поєднанню загально державних і місцевих інтересів.
/>4.Акти місцевих органів виконавчої влади
Дане питання регламентованоЗаконом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, зокрема ст. 59, п.6, дезазначено, що „виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної умісті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосіввід загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним,міським головою, головою районної у місті ради.
У разі незгодисільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) зрішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїмрозпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.
Сільський,селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради вмежах своїх повноважень видає розпорядження.
Рішеннявиконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенціївиконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Акти органів тапосадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Акти органів тапосадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Навимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадовихосіб місцевого самоврядування”.
Висновок
Обласна державнаадміністрація є одним із суб’єктів адміністративного (державно-управлінського)права, тому що, здійснює діяльність по управлінню соціальними відносинами,віднесеними до її компетенції законодавством України;
Поняття, правовийстатус, повноваження, призначення і принципи діяльності обласної державноїадміністрації закріплено в Конституції2, та відповідних Законах України.Насамперед, це Закони «Про місцеві державні адміністрації» та«Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки вони закріпляютьосновний розподіл виконавчої влади на місцях.
Обласна державнаадміністрація є складовою ланкою ієрархії державної влади і здійснює виконавчувладу відповідно до адміністративно-територіальнго поділу України.
Вона покликаназахищати права і законні інтереси громадян та держави, забезпечуватикомплексний соціально-економічний розвиток території та реалізацію державноїполітики у визначених законодавством сферах управління.
Обласна державнаадміністрація діє на засадах законності, гласності, поєднання загальнодержавнихі місцевих інтересів, взаємодії з відповідними представницькими органами таорганами місцевого самоврядування.
/>Списоквикористаної літератури
1. Конституція України: Прийнятана п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості ВерховноїРади України. — 1996.- № 30..
2. Закон України “Про місцевесамоврядування в Україні” № 280-97-ВР вiд 21.05.1997, з наступними змінами тадоповненнями.
3. Закон України «Промісцеві державні адміністрації» № 586-14 від 09 квітня 1999р., ВідомостіВерховної Ради, 1999, № 20-21, ст.190., з наступними змінами та доповненнями.
4. Закон України “Про місцевесамоврядування в Україні” № 280-97-ВР від 21/05/1997р., з наступними змінами тадоповненнями.
5. Загальна Теорія держави таправа, Академічний курс, Том 1., під редакціею Марченко В.Н., К.: Либідь, 2004.
6. Колпаков В. К.,Адміністративне право України, Підручник, Київ, Юрінком Інтер, 2003.