Облік доходів підприємств

Вступ
 
Основою існування й розвиткусуспільства є діяльність із виробництва необхідних матеріальних благ і наданняпослуг. Таку регулярну діяльність на постійній основі, що передбачає одержаннядоходу в грошовій, матеріальній або інших формах, називають господарськоюдіяльністю.
Господарська діяльність,спрямована на виробництво певної продукції, є виробничою діяльністю, їїрезультати – матеріальні блага: засоби виробництва (будівлі, машини, обладнання,сировина та матеріали) і предмети споживання (продукти, одяг, взуття та ін.).
Створені на виробництвіматеріальні блага розподіляються, відбувається їх обмін і споживання. цінеперервні процеси утворюють процес відтворення, для нормального здійсненняякого необхідне постійне спостереження за його перебігом.
Облік ведеться з метою контролю загосподарською діяльністю підприємства та активного впливу на її результати. Задопомогою обліку відображають і контролюють стан і рух коштів, а такожгосподарські процеси, пов’язані з виробництвом, розподілом, обміном і споживаннямматеріальних благ.
Отже, необхідність обліку випливаєпередусім із потреб виробничої діяльності та є важливою функцією управління.
Господарський облік – кількісневідображення та якісна характеристика господарської діяльності з метою контролюза процесом виконання бізнес-плану та управління діяльністю підприємства.
Основними функціями господарськогообліку є спостереження, вимірювання та реєстрація окремих явищ, з якихскладається господарська діяльність підприємства.
До господарського обліку висуваютьтакі вимоги:
– точність і правдивість – усівраховані дані повинні достовірно відображати дійсність, обчислюватися безпомилок;
– своєчасність – всі необхіднідані про господарську діяльність підприємств, що використовуються для виявленнята усунення недоліків, складання звітності, мають подаватися у встановленітерміни;
– порівнянність – необхідна дляконтролю за складанням і виконанням бізнес-планів;
– повнота – облік має охоплювативсі сторони господарської діяльності підприємства;
– економічність – витрати наведення обліку мають бути мінімальними.
Існує три види господарськогообліку: оперативний; статистичний; бухгалтерський. Оперативний облік – системаспостереження та контролю за визначеними господарськими операціями з метою швидкогоодержання інформації про перебіг процесу виробництва, реалізації продукції.
Оперативний облік охоплює різніпроцеси господарювання: рух товарно-матеріальних цінностей; економіютоварно-матеріальних ресурсів; контроль за використанням робочого часу,раціональним та ефективним використанням основних фондів та ін.
Особливістю оперативного обліку єпростота у фіксуванні даних, він не потребує спеціальних працівників для йоговедення. Недолік оперативного обліку – недостатня точність і відсутність єдиноїдокументації. Між оперативним і бухгалтерським обліком існує взаємозв’язок, щовиражається в оперативно-сальдовому методі обліку матеріалів. Крім того, вінвикористовується для підтвердження достовірності окремих даних бухгалтерськогообліку.
Статистичний облік – видгосподарського обліку, який забезпечує кількісне вимірювання окремих суспільнихявищ. що вивчаються, у взаємозв’язку з їхнім якісним аспектом.
Для вивчення кількісногоаспекту окремих суспільних явищ у статистичному обліку використовують даніоперативного та бухгалтерського обліку, що обробляються статистичними методамий слугують для контролю за виконанням відповідних показників.
Статистичний облік використовуєпоказники бухгалтерського обліку для отримання різноманітної інформації провиконання виробничої та фінансово-господарської діяльності всіх галузейнародного господарства. Дані статистичного обліку використовуються в бухгалтерськомуоблік? з метою отримання інформації про трудові ресурси, основні фонди тощо,вони підвищують достовірність даних бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський обліксистема суцільного, неперервного спостереження й контролю за господарськимипроцесами підприємства, що передбачає виявлення, вимірювання, реєстрацію,накопичення. узагальнення, зберігання та передачу інформації про діяльністьпідприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Бухгалтерський облік єобов’язковим видом обліку, який веде підприємство. Фінансова, податкова,статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, базуютьсяна даних бухгалтерського обліку.
Мета ведення бухгалтерськогообліку і складання фінансової звітності – надання користувачам для прийняттярішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результатидіяльності та рух грошових коштів підприємства.

1. Формування доходів діяльності
 
1.1     Основнівимоги до визначення складу та оцінки доходів згідно П(С)БО 15 «Доходи»
 
Методологічні основи формування вбухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльностіпідприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Дохід».
Дохід – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активівабо зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капіталпідприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).
Під економічною вигодою розуміютьпотенційну можливість отримання підприємством
Доходи і витрати відображають вбухгалтерському обліку та включають до Звіту грошових коштів від використанняактивів. Прикладом збільшення активів, а отже, про фінансові результати згідноз принципом нарахування й відповідності доходів і витрат. Принцип відповідностіпередбачає, що обов’язковою супровідною умовою одержання доходу є здійснення підприємствомвитрат для його отримання. Цей принцип забезпечує визначення фінансового відображеннядоходу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, є зростання дебіторськоїзаборгованості внаслідок відвантаження продукції з наступною оплатою результатузвітного періоду (доходу) одночасно з витратами, які здійснено для отриманняцих доходів. Наприклад, у момент реалізації одночасно відображають виручку відреалізації продукції (дохід) і списують собівартість цієї продукції (витрати).
Однак не всі витрати можнабезпосередньо пов’язати з певним доходом. У зв’язку з цим витрати,безпосередньо не пов’язані з певними доходами, відображають у звітному періоді,в якому вони виникли. Наприклад, нестачі та втрати від псування цінностей слідсписати в тому звітному періоді, в якому їх було виявлено, оскільки таківитрати не мають прямого зв’язку з доходом.
Відповідність доходів і витрат уЗвіті про фінансові результати наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 Статті витрат 1 2 Дохід від реалізації Собівартість реалізованих готової продукції готової продукції товарів товарів робіт і послуг робіт і послуг Адміністративні витрати Витрати на збут Інші операційні доходи Інші операційні витрати від реалізації іноземної валюти від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій) від операційної оренди активів від операційних курсових різниць отримані пені, штрафи, неустойки від компенсації списаних раніше активів від списання витрати на дослідження та розробки собівартість реалізованої іноземної валюти собівартість реалізованих виробничих запасів витрати на операційну оренду активів втрати від операційної курсової різниці визнані пені, штрафи, неустойки втрати від знецінення запасів кредиторської заборгованості одержані гранти та субсидії нестача і втрати від псування цінностей Сумнівні та безнадійні борги, інші витрати від операційної діяльності Дохід від участі в капіталі Втрати від участі в капіталі від інвестицій у підприємства асоційовані спільні дочірні від інвестицій у підприємства асоційовані спільні дочірні Інші фінансові доходи Фінансові витрати дивіденди одержані відсотки одержані інші доходи від фінансових операцій відсотки за кредит інші фінансові витрати Інші доходи Інші витрати від реалізації необоротних активів від реалізації фінансових інвестицій від реалізації майнових комплексів від не операційних курсових різниць безоплатно одержані активи інші доходи від звичайної діяльності собівартість реалізованих необоротних активів собівартість реалізованих фінансових інвестицій собівартість реалізованих майнових комплексів втрати від не операційних курсових різниць уцінка необоротних активів інші витрати від звичайної операційної діяльності Надзвичайні доходи Надзвичайні витрати відшкодування збитків від надзвичайних подій інші надзвичайні доходи втрати від стихійного лиха втрати від техногенних аварій інші надзвичайні витрати
У бухгалтерському обліку тафінансовій звітності доходи й витрати відображаються в момент їхньоговиникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже,бухгалтерський облік ведуть, а звітність складають на основі обліковогопринципу нарахування: доходи відображають у бухгалтерському обліку і відповідноу фінансовій звітності за відвантаженням продукції (товарів), виконанням робіт,наданням послуг незалежно від термінів одержання грошових коштів або Їхніхеквівалентів від покупців (замовників).
Одержані передоплати (аванси) невизнаються доходами, а видані – витратами, оскільки не призводять до змінивласного капіталу підприємства.
Таким чином, фінансова звітність,складена згідно з принципом нарахування, інформує користувачів не лише прооперації, що відбулися та супроводжувалися виплатою чи одержанням грошовихкоштів, а й про зобов’язання виплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурсиу грошовому вираженні, які будуть одержані в майбутньому.
Вимоги П(С) БО 15 «Доходи»визначають принцип формування інформації про доходи підприємства убухгалтерському обліку.
П(С) БО 15 не поширюється на доходи,пов’язані з:
– реалізацією цінних паперів;
– контрактами з надання послуг угалузі будівництва;
– страховою діяльністю;
– змінами у справедливій вартостіфінансових активів і фінансових зобов’язань, а також із Їх ліквідацією(продажем, погашенням);
– змінами вартості інших поточнихактивів; природним зростанням поголів’я худоби, виходом продукції сільського йлісового господарства;
– видобутком корисних копалин. П(С)БО 15 регулює порядок обліку доходу, який виник у результаті:
– реалізації продукції (товарів,інших активів);
– надання послуг;
– використання активівпідприємства іншими сторонами.
Надання послуг, як правило,передбачає виконання підприємством завдання, застереженого контрактом, протягомузгодженого часу. Послуги можуть надаватися протягом одного або кількохперіодів.
У разі використання активівпідприємства іншими сторонами дохід виникає у вигляді:
а) відсотків – плати завикористання грошових коштів, їхніх еквівалентів або сум заборгованостіпідприємству;
б) роялті – плати за використаннянематеріальних активів підприємства, наприклад, патентів, торгових марок,авторського права, програмних продуктів та ін.;
в) дивідендів – частини чистогоприбутку, розподіленої між учасниками (власниками) пропорційно часткам участі вкапіталі підприємства.
Критерії визнання доходів. Дохідвизнається за дотримання таких умов:
1) збільшення активу або погашеннязобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу підприємства (завинятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства);
2) оцінка доходу може бутидостовірно визначена. Доходи, достовірну оцінку яких дати неможливо, узвітності не відображають, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерськогообліку та фінансової звітності – принципу обачності, який передбачає відображенняу фінансовій звітності всіх елементів (активів, зобов’язань тощо) за вартістю,яка б запобігала заниженню зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходівпідприємства. Згідно з П(С) БО цей принцип передбачає вибір методу оцінки.Йдеться насамперед про доходи, які можуть бути одержані у результатіпретензійно-позовної роботи. Наприклад, підприємство подало позовні заяви на 5000 гри., але е підстави вважати, що у процесі судового розгляду вимоги запозовом можуть бути задоволені в меншому розмірі. У такому разі дохідвідображають у бухгалтерському обліку під час одержання рішення судового органув сумі його визнання, а не в момент подачі позовної заяви до судових органів.
Названі критерії визнання доходу,як правило, застосовуються окремо в кожній операції. Однак за певних обставиндля відображення суті операції застосовують критерії визнання до окремихелементів однієї операції. що підлягають оцінці, якщо це випливає з суті такоїгосподарської операції. Наприклад, якщо вартість реалізованої операції включаєсуму за майбутні послуги (скажімо, монтаж), яку необхідно визначити, ця сумапідлягає відстроченню і визнається доходом у періоді надання такої послуги. Інавпаки, критерії визнання застосовуються до двох або більше операційодночасно, якщо вони пов’язані таким чином, що суть господарської операціїнеможливо зрозуміти без з’ясування серії операцій у цілому. Наприклад,підприємство може реалізовувати товари і одночасно укладати окремі договори напізніше придбання цих товарів, спростовуючи, таким чином, істотний результатоперації. У цьому випадку операції розглядаються в цілому.
Не визнаються доходами суми. щоотримані від інших осіб і не зумовлюють збільшення власного капіталу, зокрема:
– податок на додану вартість,акцизи, інші податки та обов’язкові платежі, які підлягають перерахуванню добюджету і позабюджетних фондів;
– надходження за договорамикомісії, агентським та іншим аналогічними договорами на користь комітента,принципала та ін.;
– попередня оплата (аванс урахунок оплати) продукції (товарів, робіт, послуг);
– завдаток під заставу або напогашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
– надходження, що належать іншимособам;
– надходження від первісногорозміщення цінних паперів.
Отже, такі суми вилучаються здоходу. Наприклад, суми. отримані комісіонером від реалізації товару комітента.не збільшують його власний капітал, а отже, не е доходом. Доходом, зокрема, єсума комісійної винагороди.
Водночас названі, суми включаютьне лише до суми чистого доходу підприємства, а й до загальної суми валовогодоходу і відображають у бухгалтерському обліку на кредиті рахунків класу 7 «Доходиі результати діяльності», а відтак вилучаються з неї записом по дебету рахунківцього класу. Таким чином, на фінансові результати списуються лише суми чистогодоходу від здійснення відповідних операцій і подій.
1.2 Класифікаціядоходів і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку
 
Визнані доходи від звичайноїдіяльності класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
Доходи (виручка) від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг)
Для узагальнення в бухгалтерськомуобліку інформації про реалізацію готової продукції (товарів, робіт, послуг),доходи від страхової діяльності, а також суми знижок, наданих покупцям, та іншівирахування з доходів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок70 «Доходи від реалізації», до якого відкривають такі субрахунки:
701 «Дохід від реалізації готовоїпродукції»;
702 «Дохід від реалізаціїтоварів»;
703 «Дохід від реалізації робіт іпослуг»;
704 «Вирахування з доходу».
Інші операційні доходи
Суми інших доходів від операційноїдіяльності підприємства відображаються на рахунку 71 «Інший операційний дохід»на відповідних субрахунках.
Доходи від участі в капіталі
Для узагальнення інформації продоходи від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облікяких ведеться за методом участі в капіталі, призначено рахунок 72 «Дохід відучасті в капіталі». Він має такі субрахунки:
721 «Дохід від інвестицій васоційовані підприємства»;
722 «Дохід від спільноїдіяльності»;
723 «Дохід від інвестицій удочірні підприємства».
Фінансові доходи
Доходи, що виникають у процесіфінансової діяльності підприємства (дивіденди, відсотки, інші доходи, одержанівід фінансових Інвестицій (крім доходів, що обліковуються за методом участі вкапіталі), відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку 73 «Іншіфінансові доходи», який має такі субрахунки:
731 «Дивіденди одержані»;
732 «Відсотки одержані»;
733 «Інші доходи від фінансовихоперацій».
Інші доходи
Для узагальнення інформації продоходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані зопераційною діяльністю підприємства, призначений рахунок 74 «Інші доходи».
Надзвичайні доходи
Для відображення доходів, щовиникли внаслідок надзвичайних подій, призначений рахунок 75 «Надзвичайнідоходи». На кредиті рахунка відображають визнану суму відшкодування, зокремавід страхових організацій, втрат від надзвичайних подій, на дебеті – списанняна рахунок фінансових результатів.
Склад доходів у відповідних групахустановлено П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати» і зображено на рис. 5.1.
/>

1.3 Оцінка доходу
 
У бухгалтерському обліку дохідвідображають у сумі справедливої вартості активів – отриманих або тих, що маютьбути отримані.
Сума доходу, яка виникає урезультаті господарської операції, як правило, визначається за домовленістю міжпідприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється засправедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка може бутиотримана, з урахуванням будь-якої торгової знижки, наданої підприємством.
Приклад
Підприємство відвантажило товарпокупцеві за контрактною вартістю 12000 грн. (вартість товару – 10000 гри., ПДВ– 2000 грн.). Собівартість товарів – 9000 грн., адміністративні витрати – 500грн., витрати на збут – 200 грн. Треба:
1. Відобразити цю операцію нарахунках бухгалтерського обліку, якщо перша подія: а) відвантаження товару; б)оплата товару.
2. Визначити суму податку наприбуток за обліковими даними.
3. Визначити фінансовий результат.В обліку ці операції відображають такими проводками (табл. 1.3.):
Таблиця 1.3№п/п Зміст операцій Кореспонденція рахунків Сума, грн. Дебет Кредит 1 2 3 4 5 А. Перша подія – відвантаження 1. Відображено дохід від реалізації товарів у момент відвантаження 361 702 12 000 2. Відображено виникнення податкових зобов’язань за ПДВ 702 641 2000 3. Списано суму доходу на фінансовий результат 702 791 10000 4. Відображено собівартість реалізованих товарів 902 281 9000 5. Списано собівартість товарів на фінансовий результат 791 902 9000 6. Відображено собівартість реалізованих товарів 902 281 9000 7. Списано витрати на збут 791 93 200 8. Одержано грошові кошти 311 361 12000 Б. Друга подія – оплата 1. Надійшла передоплата товарів 311 681 12000 2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ 643 641 2 000 3. Відображено дохід від реалізації товарів у момент відвантаження товарів 361 702 12 000 4. Списано податкові зобов’язання за ПДВ 702 643 2000 5. Списано суму доходу від реалізації товарів на фінансовий результат 702 791 10000 6. Відображено собівартість реалізованих товарів 902 281 9000 7. Списано собівартість товарів на фінансовий результат 791 902 9000 8. Проведено залік заборгованостей 681 361 12000 9. Списано адміністративні витрати 791 92 500 10. Списано витрати на збут 791 93 200 Визначення податку на прибуток і фінансового результату 1. Визначено податок на прибуток та відображено його у фінансових результатах: ((10 000 – 9 000 – 500 – 200) х 0,3) 981 791 641 981 90 90 2. Визначено суму нерозподіленого прибутку: (10 000 – 9 000 – 500 – 200 – 90) 791 441 210
На кредиті субрахунку 702 «Дохідвід реалізації товарів» відображають загальну суму доходу включно з податком надодану вартість, сума якого відтак відображається на дебеті цього рахунка. Нафінансовий результат діяльності підприємства відносять лише суму чистого доходувід реалізації товарів.
У разі відстрочення надходженнягрошових коштів (або їхніх еквівалентів) справедлива вартість компенсації можебути нижчою за номінальну суму одержаних грошових коштів чи ту, яку будеодержано. Різниця між справедливою вартістю і номінальною сумою грошових коштівабо їхніх еквівалентів, що будуть одержані за продукцію (товари, роботи,послуги та інші активи), визнається доходом у вигляді відсотків. Наприклад,підприємство може надати покупцеві відстрочення платежу за відвантажений товар(безвідсотковий кредит). Справедлива вартість компенсації в такому разівизначається дисконтуванням майбутніх надходжень із використанням умовноїставки відсотка. Різниця між визначеною таким чином вартістю і сумою компенсації,що надійшла, визнається доходом у вигляді відсотків у момент одержання грошовихкоштів.

2.Облікова політика підприємства
 
Ефективната раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається зрозробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичнихприйомів, способів та процедур організації та ведення бухгалтерського облікупідприємством з числа загальноприйнятих в державі. Тобто облікова політикаконкретного підприємства залежить від політики держави в сфері бухгалтерськогообліку.
Політика обліку–це сферанормалізації обліку через певні правила, стандарти, методологічні норми з метоювизначення загальних і докладних принципів функціонування обліку в даній країні(об’єднанні країн) на певний період.
Розмежуванняпонять теорії, політики і практики має принципове значення для практичногорозуміння політики обліку.
Теоріяобліку не є національною, вона має за мету розробити загальні методи веденняобліку, такі, наприклад, як подвійний запис, рахунок, інвентаризація, складаннябалансів, способи оцінки і реєстрації господарських подій, таких як фінансовазвітність тощо. Теорія обліку є не тільки наднаціональна, але й над часова.Наведені вище елементи методу обліку не зазнають змін, їх лише доповнюють вчастині зміни організації та форми ведення обліку. Двоїстість, наприклад, єзаконом подвійного запису в усьому світі і ніяким змінам не підлягає.
Втой же час політика обліку має і національний характер та відображаєособливості ведення обліку кожного окремого господарюючого суб’єкта.
Закон«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» змінив існуючі ранішеправила та принципи ведення обліку, а нововведення Закону, які практично вжереалізовані, змінили і доповнили існуючий донедавна, стереотип про єдиний інезмінний облік в усій державі.
Нафоні стандартизації обліку створилась міжнародна стандартизація, що маєнаближені риси макрополітики обліку до принципів теорії обліку.
Враховуючите, що багато держав пов’язані виключно з власною політикою бухгалтерськогообліку або частково з використанням міжнародної політики бухгалтерськогообліку, на рис. 1. представлено її відповідну класифікацію.
Політикубухгалтерського обліку слід розуміти як сферу діяльності державних органів(наприклад, Управління методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансівУкраїни) або інститутів, утворених через державні та міжнародні об’єднаннябухгалтерів і направлені на нормалізацію чи стандартизацію бухгалтерськогообліку. Політика обліку випливає з рівня значення норм у правовому врегулюваннітехнології ведення бухгалтерського обліку, які здобули перевагу над звичайнимитрадиційними способами організації та ведення обліку.
Політикубухгалтерського обліку називають ще сферою діяльності нормалізації, яка знаходитьсяміж практикою і теорією бухгалтерського обліку. Сформульована в такий спосіб сфераполітики бухгалтерського обліку має загальний характер і не охоплює всієїоблікової політики.
Дляскладання фінансової звітності відповідно до чинних нормативних актів танадання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику:обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірновідобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечитизіставність показників фінансових звітів.
Отже,облікова політика– сукупність принципів, методів і процедур, яківикористовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.Основна її мета – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий іфінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіхкористувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.
Документальнеоформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді наказу прооблікову політику підприємства, який після його затвердження набуває статусу юридичногодокументу. Наказ про облікову політику є основним внутрішнім документом, яким регулюєтьсяорганізація облікового процесу на підприємстві та є обов’язковим для виконаннявсіма службами і працівниками підприємства.
Наказпро облікову політику може складатись з таких розділів:
Преамбула
1.Організація бухгалтерської служби па підприємстві.
2.Методологічні аспект
3.Організаційно-технічні аспекти
Впреамбулі вказується основні відомості про підприємство та основи документи,якими керуються при веденні бухгалтерського обліку н підприємстві.
ПідготовкаНаказу про облікову політику підприємства на практиці є досить трудомісткоюсправою і вимагає від учасників цього процес неабияких здібностей, комплекснихзнань всіх процесів, які відбувались на підприємстві за його межами в минулому,здійснюються зараз і проводитимуться в майбутньому. Усе це потребує ґрунтовногоаналізу подій і фактів, вміння бачити перспективу, не ординарно мислити тощо.
Вибіроблікової політики залежить від особливостей діяльності кожного конкретногопідприємства.

3. Виробничо-фінансовахарактеристика підприємства
 
Приватнаагрофірма «Україна» розташована в селі Радіонівка Великобагачанського району Полтавськоїобласті.
ПАФ«Україна» заснована у 1997 році. Воно в основному реалізує свою продукцію урайцентри (Лубни, Пирятин, Миргород), де повсюди прокладені асфальтні дороги,які знаходяться у хорошому стані. Це прискорює перевезення продукції, йдутьменші затрати пального, не так швидко зношуються запасні частини порівняно зперевезеннями по шосейним і ґрунтовим дорогам.
Тут працює всього 345 працівників,серед яких є жінки, чоловіки та працездатні пенсіонери. На сезонні роботи(збирання урожаю, сапка, прополювання) залучаються сезонні робітники – підліткиі працездатні пенсіонери. З усієї кількості працюючих 116 входять до штатногорозпису. Це голова ПАФ «Україна», група керівників виробничих підрозділів (23чол.), агрономічна служба, зоотехнічна, ветеринарна та інженерно-технічнаслужба (12 чол.), служба по фінансовій діяльності, господарське обслуговування,група культурно-побутового обслуговування, а також 9 обліковців. В бухгалтеріїпідприємства обліковці ведуть облік по окремих рахунках: обліковець реалізації,фінансових результатів, обліковець по розрахунках, бухгалтер по матеріальнихцінностях, обліковець промислових виробництв та обліковець основних засобів, касирі обліковець виробництв. Керівники виробничих підрозділів групують первиннідокументи по підрозділу, підписують їх розподіляють обов’язки між робітниками іприймають від них виконану роботу. Вони відповідають за виконання поставленогоплану перед підрозділом.
Формаобліку у ПАФ «Україна» журнально-ордерна. За допомогою цієї форми роблятьсязаписи потрібного обліку, складається звітність, проводиться звірка записів. Вобліку бухгалтерії ПАФ «Україна» на перший план ставиться аналітичний облік.Аналітичні рахунки призначені для обліку конкретних видів господарських засобівчи джерел їх утворення. Записи по аналітичних рахунках проводяться по натуральнихтрудових і грошових вимірниках. До одного синтетичного рахунку у господарствіможе вестися цілий ряд аналітичних. Записи на синтетичний рахунок проводятьсязагальною сумою по всіх аналітичних, що до нього ведуться. Документисистематизуються за видами операцій І підшиваються в папки в хронологічномупорядку окремо за кожен місяць. Папки з первинними документами зберігаються убухгалтерії в шафах, а з бухгалтерською звітністю і зведеними оборотними відомостямизнаходяться в сейфі в кабінеті головного бухгалтера.
Увласності господарства є земля, до складу якої входять сільськогосподарськіугіддя: рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження, а також іншіземельні угіддя, з усіх земель більша частина (97,48%) припадає на ріллю. Цеозначає, що у господарстві сильніше розвинуте рослинництво. Землі ПАФ «Україна»розміщені у лісостеповій зоні, що сприяє розвитку процесів ерозії ґрунтів.
Природніумови характеризуються помірно континентальним кліматом. Середня температураповітря за рік дорівнює +6–7°С.
Тривалість періоду з середньоюдобовою температурою понад 10°С, який відповідає періодові активної вегетації,– 155–160 днів, а з температурою понад +15°С, коли забезпечують умовивирощування більш теплолюбних культур – 100 днів. Останні весняні приморозкитут закінчуються приблизно 26–27 квітня, а перші осінні починаються 6–7 жовтня.
Опадів на території областівипадає в середньому за рік 480–620 мм. Найбільше опадів буває в теплупору року, коли переважають вологі північно-західні вітри (травень-вересень), анайменше – у зимовий період. Кліматичні умови області сприятливі для сільськогогосподарства.
Виробництвовсіх видів продукції землеробства залежить від того, який розмір в господарствіземельних фондів і яка його частка використовується безпосередньо всільськогосподарському виробництві. Землеробство буде тоді високопродуктивним,коли в загальній площі земель сільськогосподарського виробництва найбільшупитому вагу займає рілля.
Отже,для характеристики аналізованого господарства необхідно перш за все розглянутисклад і структуру його земельних угідь, а також зміни, що відбулися в них зчасом.
Таблиця1. Склад і структура земельних угідь в ПАФ «Україна»Види угідь 2005 рік 2006 рік 2007 рік
2007 рік
(% до 2005 року) /> Площа, га У% до с.‑г. угідь Площа, га У% до с.‑г. угідь Площа, га у% до с.‑г. угідь /> />
Загальна земельна площа
Сільськогосподарські угіддя
з них: рілля
сіножаті
пасовища
площа лісів
Ставки і водоймища
Інша земельна площа
2584
2535 2535
–
–
–
8
41
–
100 100
–
–
–
–
–
2579,8
2535,2 2535,2
–
–
–
8
39,8
–
100 100
–
–
–
–
–
2575,6
2528,6 2528,6
–
–
–
8
39,0
–
100 100
–
–
–
–
–
99,67
99,74 99,74
–
–
–
100
95,12 />
Аналізуючидані таблиці 1, необхідно відзначити зміни, які відбулись у землекористуванні вПАФ «Україна» за період з 2005 року по 2007 рік. За цей період загальназемельна площа господарства зменшилась. Відповідно до цього зменшилась площасільськогосподарських угідь з 2535 га у 2005 році до 2528,6 га у 2007 році та ріллі відповідно з 2535 га до 2528,6 га.
Якбачимо, майже вся площа сільськогосподарських угідь зайнята під ріллю.
Одниміз найголовніших показників економічної ефективності земель є показники землезабезпеченостігосподарства.
Розрахуємо,скільки припадає на одного працівника сільськогосподарських угідь та ріллі(див. таблицю 2).
Аналізуючидані таблиці 2, можна відмітити, що рівень землезабезпеченості ПАФ «Україна» в2005 році нижчий порівняно з 2007 роком і становить відповідно: сільськогосподарськихугідь – 8,80 і 10,03 га. Спостерігається незначне збільшення навантаження рілліна одного працівника у 2007 році (8,80 га проти 10,03 га). Це відбулося за рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь, ріллі та середньорічноїкількості працівників.
Протеможна сказати, що на одного працівника в господарстві припадає достатня кількістьземельних ресурсів.
Використання землі в господарствіможна проаналізувати за складом і структурою посівних площ (див. таблицю 2).
 
Таблиця 2. Розрахунок землезабезпеченості ПАФ «Україна»Роки Площа, га Середньорічна кількість працівників, чол. Припадає на 1 працівника, га /> Сільськогосподарських угідь Ріллі /> Сільськогосподарських угідь Ріллі />
2003
2004 2005
2535,0
2535,2
2528,6
2535,0
2535,2 2528,6
288
260
252
8,80
9,75
10,03
8,80
9,75
10,03 />
За даними таблиці 2 можна зробитивисновок, що за останні три роки відбулися незначні зміни в посівних площах. Вструктурі посівних площ найважливішими культурами є зернові і зернобобові – 32%,друге місце займають однорічні трави – 7,4% та цукрові буряки – 7%, найменшупосівну площу займає соняшник – 1% та кукурудза на зерно. За останні три рокиспостерігається збільшення посівних площ зернових культур.

Таблиця3. Структура посівних площКультура, групи культур 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2007 рік у% до 2005 року /> га % га % га % /> /> />
Зернові і зернобобові без кукурудзи, в тому числі:
озимі зернові
ярі зернові
зернобобові
Кукурудза на
зерно
Цукрові буряки
Соняшник
Багаторічні
трави
Однорічні трави
Кукурудза на
силос і зелений
корм
1239
799
165
275
150
200
75
260
369
318
32,08
20,25
4,28
7,14
5,80
5,19
2,00
7,00
10,01
8,25
1211
800
126
285
47
270
55
205
305
527
32,01
20,37
3,18
7,37
1,22
7,04
1,43
5,25
8,02
14,11
1203
801
124
290
50
278
53
200
283
528
31,57
21,02
3,23
7,60
1,32
7,28
1,37
5,24
7,42
13,86
97,0
100,0
75,0
105,0
33,0
139,0
71,0
77,0
76,0
166,0 /> Всього посівів 3850 100,0 3831 100,0 3810 100,0 99,0 />
Показником ресурсного потенціалу єтрудові ресурси, тобто сукупність здатних до праці людей, що використовуються впроцесі виробництва. Далі визначаємо ефективність використання трудовихресурсів. Він визначається як відношення фактичних затрат робочого часу, людино-годин,до можливого (нормативного) фонду робочого часу, людино-годин (1800людино-годин). Розмір трудових ресурсів та ефективність їх використаннярозглянемо в таблиці 4.
В умовах переходу до ринковихвідносин особливої актуальності набуває питання підвищення економічноїефективності використання основних виробничих фондів та оборотних засобів.Аграрним підприємствам важливо знати, за якою ціною виробляється валовийпродукт, скільки авансових засобів, у тому числі основних фондів, брало участьу його створенні.
Основніфонди – це тізасоби виробництва, які беруть участь у процесі виробництва багато разів,зберігаючи натуральну-речову форму, а свою вартість на новостворений продуктпереносять частинами.
Таблиця4. Забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ефективність їхвикористання в ПАФ «Україна»Показники 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2007 рік у% до 2005 року
Площа сільськогосподарських
угідь, га
Кількість середньорічних
працівників
Середньорічна вартість
основних виробничих
фондів, тис. грн.
Вартість валової продукції,
тис. грн.
Фондозабезпеченість, тис. грн.
Фондоозброєність праці,
тис. грн.
Фондовіддача, тис. грн.
Фондомісткість продукції,
тис. грн.
Прибуток, тис. грн.
Норма прибутку, %
2535
288
8032
1511
3,17
27,89
0,19
5,32
742
9,34
2535,2
260
3076
1487
1,21
11,83
0,48
2,07
109
3,54
2528,6
252
3053
1463
1,20
12,11
0,47
2,08
98
3,21
99,7
87,5
38,0
96,8
37,8
43,4
247,3
39,0
13,2
X
Таблиця5. Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції угосподарствіГалузь, продукція 2006 рік 2007 рік 2007 рік у% до 2006 року Тис. грн. % Тис. грн. %
Зернові і зернобобові, в т.ч.
пшениця
жито
просо
гречка
кукурудза
ячмінь
горох
інші зернові
соняшник
соя
цукрові буряки
Всього по рослинництву
молоко
м’ясо ВРХ
Продукція свинарства
Коні
Разом по тваринництву
1130
717
21
9
2
284
70
25
2
45
–
334
1509
251
199
49
3
502
56,19
35,65
1,04
0,4
0,1
14,12
3,48
1,24
0,1
2,23
–
16,6
75,04
12,48
9,89
2,43
0,15
24,96
778
495
15
3
3
48
54
133
37
35
56
218
1087
233
208
85
3
529
48,14
30,63
0,92
0,18
0,18
2,97
3,34
8,92
1,67
2,16
3,46
13,49
67,26
14,41
12,87
5,25
0,18
32,74
69,0
69,0
71,0
33,0
150,0
16,0
77,0
532,0
135,0
77,0
–
65,0
72,0
93,0
104,0
173,0
100,0
105,0 Всього по господарству 2011 100 1616 100 80,0
Оборотніфонди – це тачастина засобів виробництва, яка повністю споживається протягом одноговиробничого циклу втрачає, натурально-речову форму і повністю переносить своювартість на новостворений продукт.
Отже,проаналізуємо забезпеченість та ефективність використання основних фондів угосподарствах у таблиці 4.
Яквидно з даних таблиці 4, у ПАФ «Україна» за аналізований період фондозабезпеченістьзменшилась 62,2%, а фондоозброєність праці – на 56,6%. Зменшення цих показниківвідбулося за рахунок зниження наявності основних виробничих фондів.Фондовіддача в господарстві низька, хоча в порівнянні з 2003 роком вона значнозросла. Фондомісткість знизилась на 61,0%, це позитивне явище в діяльностігосподарства, оскільки на одиницю валової продукції затрачається менше фондів,тобто основні фонді використовуються ефективніше.
Підвищенняпродуктивності праці і ефективності с.‑г. виробництва тісно пов’язані зйого спеціалізацією.
Спеціалізація сільськогогосподарства – цепереважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції.Спеціалізацію дослідженого господарства визначено в таблиці 5.
Яквидно з даних таблиці 5 ПАФ «Україна» за аналізований період змінювало своюспеціалізацію. А саме, впродовж 2005 року підприємство мало зерно-буряковийнапрям (56,19% та 16,6%). У 2007 році ПАФ «Україна» змінило спеціалізацію назерно-молочну, їх частка становила 48,14% та 14,41%.
Розглянемо ефективністьвиробництва зернової продукції в аналізованому господарстві.
Таблиця6. Ефективність виробництва зернової продукції в ПАФ «Україна»Показники 2003 рік 2004 рік 2005 рік
Урожайність, ц/га
Затрати праці на 1 ц, люд.-год.
Собівартість 1 ц, грн.
Ціна реалізації 1 ц, грн.
Прибуток, грн.
на 1 ц зерна
на 1 га посіву
Рівень рентабельності, %
23,1
0,94
32,40
76,28
43,88
524,6
135,4
30,4
0,68
23,35
48,97
25,62
431,2
109,72
27,2
0,73
24,16
35,83
11,67
317,43
53,42
Дані таблиці 6 свідчать, що в ПАФ«Україна» урожайність зернових у 2007 році зменшилась на 3,2 ц. і складає 27,2ц/га. Трудомісткість у господарстві знизилась порівняно з 2003 роком, повирощуванні зернових культур, що позитивно відображається на собівартості продукції.Оскільки ціна реалізації одного центнера зернової продукції зменшилась в 2007році на 13,14 грн., порівняно з 2006 роком, то і відповідно знизився прибутокна 1 центнер зерна – на 13,95 грн., і на 1 га посіву – на 113,7 грн. Рівень рентабельності в 2007 році зменшився порівняно з 2005 і 2006 роком і становить 53,42%,це відбулося за рахунок зменшення ціни реалізації 1 ц. продукції.

4. Облік доходів від реалізаціїпродукції
 
4.1 Первинна документація з облікуреалізації продукції, робіт і послуг
 
Облік і визнання доходу при обмініпродукцією (товарами, роботами, послугами). Для операцій з обміну П(С)БО 15установлює особливий порядок визнання доходу та відображення його вбухгалтерському обліку.
При здійсненні обміну продукцією(товарами, роботами, послугами чи Іншими активами) насамперед визначають, єтакі активи подібними чи ні.
Згідно з пунктом 9 П(С) БО 15обмін активами, які є подібними за призначенням і мають однакову справедливувартість, не розглядається як операція, що приносить дохід. Дохід при цьому невизнається, отже, виручка від реалізації таких активів у бухгалтерському облікуне відображається. Однак факт обміну має бути зафіксований у реєстрахбухгалтерського обліку, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерськогообліку – принципу повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність маємістити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки господарськихоперацій І подій, що здатна вплинути на рішення, які приймаються на її основі.
Порядок відображення такихоперацій у бухгалтерському обліку демонструє приклад обміну подібними активами.
Як уже зазначалося, актививизнаються подібними лише в тому випадку, коли одержані й передані активи маютьоднакову справедливу вартість і однакове функціональне призначення.
Під час зарахування на баланспідприємства активів керуються пунктом 13 П(С) БО 9 «запаси», згідно зяким первісна вартість придбаних у процесі обміну запасів дорівнює:
– балансовій вартості переданихзапасів, якщо ця вартість менша від справедливої вартості одержаних запасів;
– справедливій вартості переданихактивів, якщо їхня балансова вартість перевищує справедливу вартість, арізниця, що виникає від цього в бухгалтерському обліку, включається до витратзвітного періоду.
Таким чином, при обміні подібнимиактивами не одержують доходів, можуть бути лише витрати.
Оскільки дані, наведені всупровідних документах постачальника про вартість поставлених запасів, невідповідатимуть первісній вартості цих запасів згідно з вимогами П(С) БО, необхідноскласти документ-підтвердження, наприклад, оціночний акт.
Щодо податкового обліку, то приздійсненні бартерних операцій валові доходи і валові витрати визначають,виходячи з договірної ціни, але не нижчої за звичайну. Базою для оподаткуванняПДВ у такому випадку е фактична ціна операції, що також не повинна бути нижчоюза звичайну.
При обміні активами договірнавартість має збігатися зі справедливою вартістю.
Приклад
Підприємство здійснило обмін 5тонн кутової сталі («кутика») балансовою вартістю 600 грн. за тонну на таку жкількість «кутикас‑50. Балансові вартості переданого й одержаного «кутиків»рівні й становлять 700 грн. за тонну. Договірна вартість збігається зісправедливою і становить 3 500 гри., ПДВ – 700 грн., загальна вартістьконтракту – 4 200 грн.
Визначення первісної вартостіпридбаного «кутика» і відображення цієї операції в реєстрах бухгалтерськогообліку здійснюють таким чином (табл. 4.1).
Таблиця 4.1№ п/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума, грн. Дебет Кредит 1. Списано балансову вартість переданого» кутика» в момент відвантаження 361 201 3000 2. Відображено виникнення податкових зобов’язань з ПДВ 361 641 700 3. Відображено первісну вартість одержаного «кутика» 201 631 3000 4. Відображено виникнення податкового кредиту з ПДВ 641 631 700 5. Проведено залік заборгованостей 631 361 3 700
Справедливі вартості тафункціональне призначення обмінюваних активів однакові, отже, ці активи єподібними. Справедлива вартість переданих запасів (3 500 грн.) перевищує їхнюбалансову вартість (3 000 грн.), тому первісна вартість придбаного «кутика»дорівнює балансовій вартості переданого і становить 3 000 грн.
Щодо податкового обліку, то базоюдля обчислення податкових зобов’язань з ПДВ є договірна (справедлива) вартість.
Отже, валові доходи і валовівитрати підприємства становитимуть 3 500 грн., а податкові зобов’язання іподатковий кредит – 700 грн.
4.2 Облік собівартості продукції
 
Виробництво продукції пов’язане зпевними витратами, які мають назву «виробничі». Виробничі витрати – виграти навиготовлення продукції та загально виробничі (накладні) витрати.
Виробничі витрати поділяють напрямі та загально виробничі (накладні) витрати.
До прямих витрат належать:
– прямі матеріальні витрати(вартість сировини та матеріалів, які є основою продукції, що виготовляється;
куплених напівфабрикатів ікомплектуючих виробів; допоміжних та інших матеріалів, які можна безпосередньовіднести до конкретного об’єкта витрат);
– прямі витрати на оплату праці(заробітна плата та інші. виплати працівникам, зайнятим у виробництвіпродукції. виконанні робіт чи наданні послуг, які можуть бути безпосередньовіднесені до конкретного об’єкта витрат);
– інші прямі витрати (усі іншівиробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретногооб’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні цілі, плата за орендуземельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку).
До загально виробничих (накладних) витрат належать:
– витрати на управліннявиробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо;відрахування на соціальні заходи та медичне страхування апарату управління цехами,дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць таін.);
– амортизація основних засобівзагально виробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
– амортизація нематеріальнихактивів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
– витрати на утримання,експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, іншихнеоборотних активів загальновиробничого призначення;
– витрати на вдосконаленнятехнології та організації виробництва (оплата праці та відрахування насоціальні заходи для працівників, що зайняті вдосконаленням технології та організаціївиробництва, поліпшенням якості продукції, підвищення її надійності та ін.);
– витрати на опалення, освітлення,водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;
– витрати на обслуговуваннявиробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахуванняна соціальні заходи, медичне страхування робітників і апарату управліннявиробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничимипроцесами та якістю продукції, робіт, послуг);
– витрати на охорону праці,техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;
– інші витрати (втрати від браку,оплата простоїв та ін.).
Загальновиробничі витратиподіляють на постійні та змінні.
До постійних загально виробничихвитрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом. якізалишаються незмінними (чи майже незмінними) із зміною обсягу діяльності.Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат звикористанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності,прямих витрат та ін.) за нормальної потужності. Якщо випуск продукції узвітному періоді нижчий за нормальну потужність підприємства, тозагальновиробничі витрати розподіляються згідно з нормальною потужністюпідприємства (витрати в межах нормальної потужності списуються на виробничусобівартість, а витрати понаднормові – на фінансові результати). Якщо випуск продукціїу звітному періоді вищий за нормальну потужність підприємства, всі загальновиробничі витрати списуються на виробничу собівартість. Нерозподілені постійнізагально виробничі витрати включають до собівартості реалізованої продукції(робіт, послуг) у період їхнього виникнення разом з виробничими витратаминормативними та понаднормативними. Загальна сума розподілених і нерозподіленихпостійних загально виробничих витрат не може перевищувати їхньої фактичної величини.
До змінних загально виробничихвитрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів,дільниць), які змінюються прямо пропорційно (чи майже так) змінам обсягудіяльності. Змінні загально виробничі витрати розподіляються на кожний об’єктвитрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягудіяльності, прямих витрат та Ін.), виходячи з фактичної потужності звітногоперіоду.
Таким чином, собівартістьреалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартостіпродукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподіленихпостійних загально виробничих витрат і понаднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартостіпродукції (робіт, послуг) включають:
– прямі виробничі витрати;
– прямі витрати на оплату праці;
– інші прямі витрати;
– загально виробничі витрати.
Перелік і склад статейкалькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюєпідприємство.
Синтетичний облік виробничихвитрат. Виробничівитрати, згідно з Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерськогообліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30. 11. 1999 р.№291, відображають на таких рахунках:
а) на рахунку 23 «Виробництво»обліковують витрати на виробництво продукції (дебетове сальдо на рахунку накінець періоду показує суму незавершеного виробництва);
б) на рахунку 90 «Собівартістьреалізації» відображають собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг,фактичну собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок).Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати невключають до виробничої собівартості готової та реалізованої продукції.Інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітногоперіоду.
Рахунок 90 «Собівартістьреалізації» має такі субрахунки:
901 «Собівартість реалізованоїготової продукції»;
902 «Собівартість реалізованихтоварів»;
903 «Собівартість реалізованихробіт і послуг».
На субрахунку 901 «Собівартістьреалізованої готової продукції» ведеться облік виробничої собівартості готовоїпродукції, відвантаженої протягом звітного періоду.
На субрахунку 902 «Собівартістьреалізованих товарів» ведеться облік собівартості реалізованих товарів, якавизначається згідно з П(С) БО 9 «Запаси».
На субрахунку 903 «Собівартістьреалізованих робіт і послуг» ведеться облік собівартості реалізованих протягомзвітного періоду робіт і послуг.
Наприкінці звітного періоду сальдоз дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації» списується на рахунок 79 «Фінансовірезультати»;
в) на рахунку 91«Загальновиробничі витрати* ведеться облік витрат на організацію виробництва тауправління галузями, цехами, відділеннями, бригадами та іншими підрозділамиосновного виробництва, а також витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацієюмашин і обладнання.
Загальновиробничі витрати завирахуванням повернення та вартості надлишків щомісяця або щокварталу списуютьна рахунок обліку витрат на виробництво за видами витрат і включають дособівартості продукції (робіт. послуг).
Цим рахунком користуютьсяпідприємства всіх видів діяльності, крім торгових. На дебеті рахунка 91«Загальновиробничі витрати» відображають витрати за статтями, а на кредиті – списаннякожного місяця (або кварталу) нагромаджених витрат на рахунок 23 «Виробництво»для включення їх до собівартості продукції, робіт, послуг.
Якщо фактичні обсяги виробництвадосягли або перевищили очікуваний середній рівень виробництва, загальновиробничі витрати списують на рахунок 23 «Виробництво», а відтак включають дособівартості готової продукції (в міру її виготовлення), що обліковується на рахунку26 «Готова продукція»:
Дт 23 «Виробництво»;
К’Г91 «Загальновиробничі витрати».
Дт 26 «Готова продукція»;
Кт 23 «Виробництво».
У міру реалізації готовоїпродукції вона списується за собівартістю з рахунка 26:
Дт 90 «Собівартість реалізації»;
Кт 26 «Готова продукція».
Якщо фактичні обсяги виробництване досягли очікуваного середнього рівня, то до собівартості готової продукції(дебет рахунка 26) включають лише частину виробничих витрат. Не включені вготову продукцію накладні витрати списують на рахунок 90 одразу, у період їхвиникнення, проводкою:
Дт 90 «Собівартість реалізації»;
Кт 91 «Загальновиробничі витрати».
Для обліку витрат підприємстваможуть бути використані рахунки класу 8 «Витрати за елементами». Вонипризначені для суб’єктів малого підприємництва та організацій некомерційногоспрямування, які використовують їх замість рахунків класу 9, однак можливим є йпаралельне використання рахунків цих класів.
На рахунку 80 «Матеріальнівитрати» обліковують матеріальні витрати за звітний період. Основні вимоги довизнання, складу та оцінки витрат викладено в П(С) БО 16 «Витрати».
Підприємства малого бізнесу можутьвикористовувати рахунок 80 та інші рахунки класу 8 замість рахунків класу 9;інші підприємства – як рахунок для управлінських цілей і для збираннястатистичних даних.
На дебеті рахунка 80 «Матеріальнівитрати» відображають суми визнаних матеріальних витрат, на кредиті – їхсписання: на рахунки класу 9, якщо понесені витрати належать до витрат періоду(якщо підприємство не користується рахунками класу 9 – на рахунок 79 «Фінансовірезультати») або потребують додаткового розподілу (непрямі виробничі витрати);на рахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництвапродукції, робіт, послуг.
Рахунок 80 «Матеріальні витрати»має такі субрахунки:
801 «Витрати сировини йматеріалів»;
802 «Витрати купівельнихнапівфабрикатів та комплектуючих виробів»;
803 «Витрати палива й енергії»;
804 «Витрати тари і тарних матеріалів»;
805 «Витрати будівельнихматеріалів»;
806 «Витрати запасних частин»;
807 «Витрати матеріалівсільськогосподарського призначення»;
808 «Витрати товарів»;
809 «Інші матеріальні витрати».
На субрахунку 801 «Витратисировини й матеріалів» ведеться облік витрат сировини й матеріалів, щовикористовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльностіпідприємства.
На субрахунку 802 «Витратикупівельних напівфабрикатів та комплектуючих» ведеться облік витрат купівельнихнапівфабрикатів і комплектуючих виробів в операційній діяльності підприємства.
На субрахунку 803 «Витрати паливата енергії» ведеться облік витрат придбаного палива та енергії всіх видів, щовикористовуються на технологічні, енергетичні та інші операційні цілі.
На субрахунку 804 «Витрати тари ітарних матеріалів» ведеться облік витрат тари і тарних матеріалів, щовикористовуються в операційній діяльності.
На субрахунку 805 «Витратибудівельних матеріалів» ведеться облік витрат будівельних матеріалів, яківикористовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльностіпідприємства.
На субрахунку 806 «Витратизапасних частин» ведеться облік витрат запасних частин, які використовуютьсядля ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів,малоцінних та швидкозношуваних предметів підприємства.
На субрахунку 807 «Витратиматеріалів сільськогосподарського призначення» ведеться облік витрат матеріалівсільськогосподарського призначення, які використовуються як основні тадопоміжні матеріали в операційній ній діяльності підприємства.
На субрахунку 808 «Витратитоварів» ведеться облік витрат товарів, що використовуються длявиробничо-господарських потреб, тобто продажу іншим особам.
На субрахунку 809 «Іншіматеріальні витрати» ведеться облік виконаних для підприємства робіт і послугвиробничого та невиробничого характеру (окремі операції з виробництвапродукції, обробки сировини та матеріалів; роботи з випробувань сировини іматеріалів, що використовуються у виробництві; транспортні витрати, що входятьдо технологічного процесу виробництва, та ін.).
Рахунок 81 «Витрати на оплатупраці» призначений для обліку витрат на оплату праці за звітний період.
Для підприємств малого бізнесурахунок 81 та інші рахунки класу 8 можна використовувати замість рахунків класу9, інші підприємства можуть використовувати рахунок 81 для управлінських цілейі для збирання статистичних даних.
На дебеті рахунка 81 «Витрати наоплату праці» відображають суму визнаних витрат на оплату праці, на кредиті – їхсписання на рахунки класу 9, якщо понесені витрати належать до витрат періоду(на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунківкласу 9) або потребують додаткового розподілу (непрямі виробничі витрати), і нарахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництвапродукції, робіт, послуг.
Рахунок 81 «Витрати на оплатупраці» має такі субрахунки:
811 «Виплати за окладами йтарифами»;
812 «Премії та заохочення»;
813 «Компенсаційні виплати»;
814 «Оплата відпусток»;
815 «Оплата іншого невідпрацьованогочасу»;
816 «Інші витрати на оплатупраці».
На субрахунку 811 «Виплати заокладами й тарифами» ведеться облік витрат на виплату основної заробітної платиперсоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві.
На субрахунку 812 «Премії тазаохочення» ведеться облік витрат на виплату додаткової заробітної плати(премії, заохочення та ін.) відповідно до системи оплати праці, прийнятої напідприємстві.
На субрахунку 813 «Компенсаційнівиплати» ведеться облік витрат на гарантійні та компенсаційні виплатиперсоналу, пов’язані з індексацією заробітної плати тощо, розмір яких регламентуєтьсязаконодавством.
На субрахунку 814 «Оплатавідпусток» ведеться облік витрат на оплату щорічних відпусток персоналупідприємства, щомісячні відрахування на створення забезпечення оплативідпусток.
На субрахунку 815 «Оплата іншогоневідпрацьованого часу» ведеться облік витрат з виплат персоналу підприємстваза невідпрацьований час, які передбачено законодавством.
На субрахунку 816 «Інші витрати на«оплату праці» ведеться облік інших витрат на оплату праці, які визнаютьсяелементами витрат на оплату праці.
Рахунок 82 «Відрахування насоціальні заходи» призначений для обліку витрат, пов’язаних з відрахуваннями насоціальні заходи.
Підприємства малого бізнесурахунок 82, як і інші рахунки класу 8, можуть використовувати замість рахунківкласу 9, інші підприємства – як рахунок для управлінських цілей і для збираннястатистичних даних.
На дебеті рахунка 82 «Відрахуванняна соціальні заходи» відображають збільшення понесених витрат, пов’язаних звідрахуваннями на соціальні заходи, на кредиті – їх списання на рахунки класу9, якщо понесені витрати належать до витрат періоду (на рахунок 79 «Фінансовірезультати», якщо підприємство не використовує рахунків класу 9) або потребуютьдодаткового розподілу (непрямі виробничі витрати), і на рахунок 23«Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництва продукції,робіт, послуг.
Рахунок 82 «Відрахування насоціальні заходи» має такі субрахунки:
821 «Відрахування на пенсійнезабезпечення»;
822 «Відрахування на соціальнестрахування»;
823 «Страхування на випадокбезробіття»;
824 «Відрахування на індивідуальнестрахування». На цих субрахунках обліковують відрахування згідно з назвамисубрахунків.
Рахунок 83 «Амортизація»призначений для обліку сум нарахованої амортизації основних засобів, іншихнеоборотних матеріальних активів і нематеріальних активів.
Підприємства малого бізнесурахунок 83 можуть використовувати замість рахунків класу 9, інші підприємства –як рахунок для управлінських цілей і для збирання статистичних даних.
На дебіті рахунка 83 «Амортизація»відображають суму нарахованих амортизаційних відрахувань, на кредиті – їхсписання на рахунки класу 9, якщо понесені витрати належать до витрат періоду(на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунківкласу 9) або потребують додаткового розподілу (непрямі виробничі витрати), і нарахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництвапродукції, робіт, послуг.
Рахунок 83 «Амортизація» має такісубрахунки:
831 «Амортизація основнихзасобів»;
832 «Амортизація інших необоротнихматеріальних активи»;
833 «Амортизація нематеріальнихактивів».
На субрахунку 831 «Амортизаціяосновних засобів» ведеться облік сум нарахованої амортизації основних засобів.
На субрахунку 832 «Амортизаціяінших необоротних матеріальних активів» ведеться облік сум нарахованоїамортизації інших необоротних матеріальних активів.
На субрахунку 833 «Амортизаціянематеріальних активів» ведеться облік сум нарахованої амортизаціїнематеріальних активів.
Рахунок 84 «Інші операційнівитрати» призначений для обліку операційних витрат, які не відображаються наінших рахунках класу 8.
Ці витрати переважно визнаються яквитрати періоду, якщо не входять до собівартості виробництва продукції, робіт,послуг. Зокрема, до інших операційних витрат належать вартість робіт, послуг,одержаних від сторонніх підприємств, нараховані податки та інші обов’язковізбори і платежі (крім податків на прибуток), втрати від курсових різниць,знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сумафінансових санкцій та ін.
Страхові організації можутьобліковувати на цьому рахунку витрати з перестрахування та виплати страховихвідшкодувань.
На дебеті рахунка 84 «Іншіопераційні витрати» відображають суму визнаних витрат, на кредиті – їх списанняна рахунки класу 9 (на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство невикористовує рахунків класу 9 і на рахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включаютьдо собівартості виробництва продукції, робіт, послуг).
4.3 Облік доходів від реалізаціїпродукції, робіт і послуг
 
4.3.1 Облік доходів від реалізаціїпродукції
Дохід (виручка) від реалізаціїпродукції (товарів, інших активів) визнається, якщо він відповідає такимумовам:
– покупцеві передано ризики йвигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
– підприємство уже не здійснюєуправління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
– сума доходу (виручки) може бутидостовірно визначена;
– існує певність щодо збільшення урезультаті операції економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з нею,можуть бути достовірно визначені.
У більшості випадків передачаризиків І вигод, пов’язаних із правом власності, збігається з передачеююридичного права власності на таку продукцію (товар, інший актив). Якщопідприємство залишає за собою істотні ризики й вигоди, пов’язані з правомвласності, операція не вважається реалізацією і дохід не визнається, якщо:
– підприємство зберігаєзобов’язання щодо незадовільного виконання робіт, яких не передбачаєтьсязвичайними гарантійними положеннями;
– отримання доходу від певноїреалізації залежить від доходу, який отримає покупець від власної реалізаціїцієї продукції (товарів, інших активів);
– відвантажена продукція підлягаєподальшому монтажу, і вартість цього монтажу є істотною часткою контракту, якийне було завершено підприємством;
– покупець має право анулюватипридбання з причин, що визначені в контракті на поставку, і підприємство не маєпевності щодо ймовірності повернення такої продукції.
Якщо підприємство залишає тількинезначні ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар,інший актив), операція вважається реалізацією і дохід визнається. Наприклад,продавець може зберігати за собою юридичне право власності на продукцію винятковоз метою гарантування виплати певної суми на встановлену дату. У такому разі,якщо істотні ризики й вигоди, пов’язані з правом власності, підприємствопередало, операція вважається реалізацією і дохід визнається. Іншим прикладомзбереження підприємством лише незначного ризику від власності є роздрібнийпродаж, який передбачає виплату компенсації н разі незадоволення клієнта. Утаких випадках дохід визнається на момент продажу за умови, що продавець можедостовірно оцінити майбутній дохід на основі попереднього досвіду та іншихвідповідних чинників.
Дохід визнається лише у тому разі,коли існує вірогідність того, що підприємство матиме економічні вигоди відздійснюваної операції. У деяких випадках такої вірогідності не існує аж доодержання компенсації чи до усунення непевності. Наприклад, може існуватинепевність щодо одержання дозволу іноземної урядової установи на переказгрошової компенсації від реалізації продукції. Якщо такий дозвіл надається,непевність зникає і дохід визнається. Однак коли непевність виникає щодо сплатисуми. яка вже включена в дохід, але є сумою сумнівної та безнадійноїзаборгованості, така сума визнається витратами підприємства згідно з П(С) БО 10«Дебіторська заборгованість», а початкове визнана сума доходу (виручка) некоригується.
Приклад
Підприємство відвантажило товарпокупцеві на суму 900 грн., у тому числі ПДВ – 150 грн., з відстрочкою платежуна три місяці. Собівартість товару – 600 грн. Створено резерв сумнівних боргіву сумі дебіторської заборгованості. По закінченні визначеного термінупідприємство одержало відомості про неплатоспроможність покупця.
Цю операцію в реєстрахбухгалтерського обліку відображають такими проводками (табл. 4.3.1):
Таблиця 4.3.1№ п/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума, грн. Дебет Кредит 1. Відображено дохід від реалізації товару покупцеві 361 702 900 2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ 702 641 150 3. Списано собівартість реалізованих товарів 902 281 600 4. Списано на фінансовий результат дохід від реалізації товару 702 791 750 5. Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів 791 902 600 6. Створено резерв сумнівних боргів 944 38 900 7. Списано безнадійну заборгованість за рахунок резерву сумнівних боргів 38 361 900
Щодо коригування валового доходу іподаткових зобов’язань у податковому обліку, то у регулюванні сумнівної,безнадійної заборгованості необхідно керуватися статтею 12 Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств» від 22. 05. 1997 р. і п. 4.5 ст. 4Закону України «Про податок на додану вартість» від 03. 04. 1997 р. учинних редакціях.
Згідно з П(С) БО 10 резервсумнівних боргів створюється за дебіторською заборгованістю, що виниклавнаслідок реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Поточна дебіторськазаборгованість, не пов’язана з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг),що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складіінших операційних витрат.
Як уже зазначалося, доходи івитрати, пов’язані з тими самими операціями або подіями, визнаються одночасно,що має назву «відповідність доходів і витрат». Однак дохід не може бутивизнаний, якщо витрати неможливо достовірно оцінити. За таких обставин одержаназа продаж товарів компенсація визнається зобов’язанням.
4.3.2 Облік і визнання доходу,одержаного від надання послуг
 
Дохід, пов’язаний із наданнямпослуг, визнається, виходячи з міри завершеності операції з надання послуг надату балансу, якщо може бути достовірно оцінено результат цієї операції.
Результат операції з наданняпослуг може бути достовірно оцінено за відповідності всім наведеним нижчеумовам:
– можливість достовірної оцінкидоходу;
– вірогідність надходженняекономічних вигод від надання послуг;
– можливість достовірної оцінкиміри завершеності надання послуг на дату балансу;
– можливість достовірної оцінкивитрат, понесених для надання послуг, необхідних для їх завершення.
Визнання доходу через посилання наетап завершеності операції має назву «метод поетапного виконання». Згідно з цимметодом дохід визнається в тих облікових періодах, у яких надаються відповідніпослуги.
Дохід визнається лише за умовивірогідності економічних вигод підприємства, пов’язаних з операцією. У разівиникнення непевності щодо сплати суми, яку вже включено в дохід, несплаченасума або сума, щодо якої перестає Існувати вірогідність сплати (сумнівна табезнадійна заборгованість), визнається витратами згідно з П(С) БО 10, а сумапочаткове визнаного доходу від реалізації послуг коригуванню не підлягає.
Міру завершеності операції знадання послуг оцінюють такими трьома методами:
– вивченням виконаної роботи;
– визначенням питомої ваги обсягупослуг, наданих на певну дату, в загальному обсязі послуг, що мають бутинадані;
– визначенням питомої ваги витрат,понесених підприємством у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуванійсумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає лише витрати,які відображають обсяг послуг, наданих на ту саму дату.
Оцінка міри завершеності напідставі вивчення виконаної роботи є близькою до звичайного підписання акта провиконану роботу. Підписавши акт, сторони підтверджують факт вивчення наданихпослуг і визначення міри Їх готовності, оцінених конкретною сумою. Цей методоцінки і в майбутньому широко використовуватимуть підприємства, що надаютьпослуги.
Проміжні й авансові платежі,одержані від клієнтів, нерідко не відповідають фактично наданим послугам, атому не можуть бути використані для оцінки міри завершеності операції з наданнятаких послуг.
Якщо послуги охоплюють виконанняневизначеної кількості дій (операцій) за певний період часу, то дохідвизначають рівномірним його нарахуванням за цей період (крім випадків, колиінший метод точніше визначає міру завершеності надання послуг).
Приклад
Аудиторська фірма законсультаційне обслуговування одержала передоплату за І квартал у сумі 900грн., у тому числі ПДВ – 150 грн. Собівартість таких послуг у січні становила225 грн., у лютому – 200 грн., у березні – 275 грн.
Треба визначити суму доходу закожний місяць кварталу та відобразити цю операцію в бухгалтерському обліку.
Оскільки оцінити такі послугипротягом місяця важко, дохід визначається рівномірним нарахуванням завідповідні звітні періоди: у січні – 300 грн., у лютому – 300 грн., у березні –300 грн.
Цю операцію в бухгалтерськомуобліку відображають
відповідними проводками (табл. 4.3.2):
Таблиця 4.3.2№п/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума, грн. Дебет Кредит 1 2 3 4 5 1. Одержано передоплату за консультаційне обслуговування 311 69 900 2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ 643 641 150 3. Відображено дохід від реалізації послуг: Січень 69 703 300 Лютий 69 703 300 Березень 69 703 300 4. Списано податкові зобов’язання з ПДВ: Січень 703 643 50 Лютий 703 643 50 Березень 703 643 50 5. Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації: 1 Січень 703 791 250 Лютий 703 791 250 Березень 703 791 250 6. Списано собівартість наданих послуг; Січень 903 23 225 Лютий 903 23 200
4.4 Систематизація обліку доходівпри журнально-ордерній формі обліку
 
Форма бухгалтерського обліку – сукупність реєстрівобліку, способи реєстрації та узагальнення в них інформації про всігосподарські операції з урахуванням особливостей діяльності підприємства йтехнології обробки облікових даних вручну або з використанням комп’ютерів.
Застосування реєстрівбухгалтерського обліку регламентують Методичні рекомендації із застосуванняреєстрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансівУкраїни від 29. 12. 2000 р. №356.
Форму бухгалтерського облікупідприємство обирає самостійно. За ручного ведення бухгалтерського облікунайпоширенішою є журнально-ордерна форма (рис. 1.10).
Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципінакопичення. Його суть полягає в тому, що для обліку однорідних господарськихоперацій використовуються накопичу вальні відомості.

/>
Журнально-ордерна форма облікувключає такі облікові реєстри:
– журнали-ордери;
– відомості (накопичувальні тагрупувальні);
– розроблювальні таблиці;
– Головну книгу.
Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою.На кредиті відповідного синтетичного рахунка облікова інформація вжурналі-ордері систематизується у відповідних графах реєстру в розрізікореспондуючих дебетованих рахунків. Журнали-ордери використовують як дляокремого рахунка, так і для групи взаємопов’язаних рахунків.
Відомості (накопичувальні тагрупувальні)використовують для складання фінансової звітності.
4.5 Автоматизація обліку доходів
Використання сучасних комп’ютерівзумовило появу діалогово-автоматизованої (комп’ютерної) форми обліку,яка передбачає застосування персональних комп’ютерів (ПК) для автоматизаціїфінансового та управлінського обліку і створення автоматизованих робочих місць(АРМ) бухгалтера, директора, спеціаліста та ін.
/>
Працюючи на ПК у діалоговомурежимі, бухгалтер на робочому місці один раз вводить інформацію про здійснюванігосподарські операції для наступного багаторазового використання, для вирішенняне лише облікових, а й інших управлінських завдань у результаті створенняєдиної бази даних (БД) на виділеному сервері.
Результатна інформація у виглядіаналітичних таблиць, реєстрів синтетичного обліку або форм звітності врегламентному режимі чи на запит бухгалтера виводиться на екран монітора абодрукується на паперових носіях інформації.
Використаннядіалогово-автоматизованої форми обліку на основі сучасних комп’ютернихтехнологій уперше вивільнило бухгалтера від виконання другорядних функційреєстратора господарських операцій, дало йому змогу ввійти до вищогоуправлінського персоналу підприємства.
4.6 Напрямкивдосконалення обліку доходів
ПАФ «Україна» має свій арсеналЕОМ, завдяки якому проводиться повна автоматизація бухгалтерського облікугосподарських операцій. Для автоматизації обліку використовується комплекснабухгалтерська програма «1С: Бухгалтерія», розроблена з урахуванням відповідноїформи обліку. Ця програма дозволяє при одноразовому введенні інформації зпервинного документу зразу проводити її групування і відображення в Журналіпроводок, а потім і в Оборотно-сальдовій відомості.
Важливим моментом діяльності всіхпідприємств є перехід України на міжнародні стандарти обліку та внесеннявідповідних змін до минулої системи бухгалтерського обліку. В зв’язку з цим, вПАФ «Україна» проводиться поступова зміна програмного забезпечення на більшсучасне із застосуванням нового Плану рахунків, також проводиться підвищеннякваліфікації облікового персоналу.
На сьогодні в ПАФ «Україна» закінчився процес впровадження нової методики бухгалтерськогообліку, що звісно потребувало додаткових витрат та певного періоду часу, впроцесі якого проводилося ознайомлення працівників з системою та переведеннявсього обліку на національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
Напідсумок проведеної роботи були розроблені пропозиції щодо вдосконалення облікуу ПАФ «Україна» (табл. 4.6).

Таблиця 4.6.Пропозиції щодо вдосконалення обліку уфінансово-господарській діяльності ПАФ «Україна»№ Зміст пропозиції Результат 1 Створити нову класифікацію фінансових результатів, доходів і витрат Приведе до більш швидкого впровадження обліку згідно із новим Планом рахунків, а також дасть можливість заповнювати нові форми бухгалтерської звітності 2 Підвищення кваліфікації бухгалтерів в зв’язку із останніми змінами в законодавчій базі обліку в Україні (семінари, курси) Дасть можливість працівникам бухгалтерії вільно реагувати на зміни, а також приведе до скорочення часу при переході на національні стандарти обліку 3 Впровадження управлінського обліку на підприємстві Створить належну інформаційну базу для аналізу і прийняття ефективних управлінських рішень
Таким чином, зурахуванням вищезгаданих удосконалень ПАФ «Україна» зможе розширити своюдіяльність, при збільшенні обсягів діяльності зможе зменшити рівень витрат, а разомз тим – і підвищити рентабельність своєї діяльності.

Висновки
 
В умовах переходуУкраїни до ринкової економіки, зростає потреба в своєчасній і достовірнійінформації для ухвалення обґрунтованих рішень. В цьому зв’язку зростає рольбухгалтерського обліку, звітності та економічного аналізу господарськоїдіяльності всіх підприємств і організацій, незалежно від форм власності і видудіяльності. Господарська діяльність підприємства – це комплекс господарськихпроцесів, які у свою чергу складаються з окремих господарських операцій.
Приуправлінні виробництвом постійнопотрібна інформація за всіма господарськими процесами, їх характером і обсягом,про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, про їхвикористання, про стан розрахунків з дебіторами і кредиторами та фінансові результатидіяльності, а саме дані бухгалтерського обліку дозволяють дати таку комплекснуоцінку діяльності підприємств і організацій.
Таким чином,управління виробництвом неможливе без бухгалтерського обліку, який єсистемоюспостереження, виявлення змін і реєстрації процесів матеріального виробництва зметою контролю і управління ним.
Показники облікудають необхідну інформацію для управління, аналізу і контролю, яка необхідна якдля внутрішніх, так і для зовнішніх споживачів (фінансових і податковихорганів, інвесторів, банків та ін.). Економічний аналіз ґрунтується на данихбухгалтерського обліку, визначає рівень виконання завдань і зобов’язань, виявляєрезерви підвищення ефективності господарської» діяльності підприємств іорганізацій. Бухгалтерський облік контролює дотримання законодавчих актів, якірегулюють господарські взаємини. Дані статистичної звітності використовуютьсядля контролю за розвитком економіки країни в цілому і окремо за галузями.
Впроваджуванаобчислювальна техніка сприяє удосконаленню бухгалтерського обліку і звітності(використання математичного програмування і моделювання господарських процесівта ін.).
Отже, облік потрібендля відображення господарської діяльності підприємств і організацій, які маютьв своєму розпорядженні необхідні господарські засоби – знаряддя і предметипраці, грошові кошти та ін.

Література
 
1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність вУкраїні від 16.07.1999 р. №996 – XIV.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник длястудентів вузів спеціальності 7,050 106 «Облік і аудит» / Вид. 2-ге, доп. і перероб. – Житомир:ЖІТ1, 2000.
5. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні:Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова. – Дніпропетровськ,ТОВ «Баланс-клуб», 2000.
6. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця.– Житомир: ЖІТ1, 2000.
7. Завгородний В.П. Бухгалтерський учет в Україні (Сиспольз. Нац. Стандартів): Учеб. пособіє для студентів вузів / Изд. 5‑е,доп. й пере-раб.‑К.: А.С.К., 200і.
8. Кужільний М.В., Лінник В.Г., Теорія бухгалтерського обліку:Підручник. – К.: КНЕУ, 2001.
9. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник /Вид. 3-є, перероб. і доп. – К.:КНЕУ. 2000.