–PAGE_BREAK–1. Нормативно-методичні основи обліку розрахунків з покупцями і замовниками у житлово-комунальних організаціях
1.1 Сутність та форми розрахунків з покупцями і замовниками у житлово-комунальних організаціях
Найдорожче для будь-якого підприємства (фірми) є його покупці (замовники, клієнти, відвідувачі, передплатники тощо). Без них не може існувати, принаймні, досить довго, жодне таке підприємство. От чому так важливо створити потрібний продукт і найкомфортніші умови не тільки його споживання (використання), але й безпосередньо процесу купівлі.
Покупців можна розділити на дві категорії:
1) юридичні особи;
2) фізичні особи.
Розрахунки з покупцями, представниками першої категорії, здійснюються, як правило, на договірній основі й у безготівковій формі. Крім цього, необхідно виділити два види торгівлі. Це оптова і роздрібна. Отож, покупцям, представникам першої категорії, реалізація товарів, як правило, здійснюється через оптову торгівлю.
Що стосується фізичних осіб, то їм реалізація товарів здійснюється за готівку, через роздрібну торгову мережу і без укладання індивідуальних договорів. Але тут, як і у вище перелічених випадках, необхідно зробити застереження: як правило. Оскільки всі зроблені нами вище ствердження мають виключення. Почнемо ми розгляд розрахункових операцій з покупців — юридичних осіб.
Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (після оплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата відпуску продукції, а кінцем — дата оплати покупцем раніше отриманої продукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існувати дебіторська заборгованість.
В бухгалтерському обліку для групування інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги призначений активний рахунок 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”. Він має такі субрахунки:
361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями”;
362 „Розрахунки з іноземними покупцями”;
363 „Розрахунки з учасниками ПФГ”.
По дебету рахунку 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками” відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, по кредиту — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Дебетове сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).
1.2Нормативно-правове регулювання обліку реалізації послуг та розрахунків з покупцями у житлово-комунальних організаціях
Нормативно-правова інформація дає змогу підтримувати бухгалтерську діяльність на відповідному рівні, змушують бухгалтера постійно підвищувати свій науковий і професійний рівень. Наслідуючи міжнародні стандарти, бухгалтер мають можливість суттєво наблизитись за характером і якістю своєї роботи до загальновизнаних у світі стандартів.
Розглянемо нормативно-правову базу з обліку реалізацій послуг і розрахунків з покупцями (табл. 1).
Таблиця 1.1.
Характеристика нормативно — правової літератури щодо бухгалтерського обліку реалізації послуг та розрахунків з покупцями
При організації бухгалтерського обліку необхідно користуватися даними основними нормативними документами, діючими в Україні. Економічні відносини в Україні перебувають в постійному розвитку, тому деякі нормативно-правові документи є застарілими і потребують оновлення. Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України та інші законодавчі органи постійно працюють над вдосконаленням нормативної інформації, вносять нові зміни та доповнення.
продолжение
–PAGE_BREAK–2. Облік реалізації послуг і розрахунків з покупцями на ват «хмельницькгаз»
2.1 Синтетичний та аналітичний облік реалізації послуг та розрахунків з покупцями
Методологія обліку розрахункових операцій в Україні суттєво змінилась після ведення національних стандартів бухгалтерського обліку:
• замість рахунку «Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами» (рахунок 76 за старим планом рахунків) введено окремі субрахунки 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;
• рахунки 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» тепер не активно-пасивні, а активний і пасивний відповідно, тому що передоплати відображають на рахунках 681 «Розрахунки за авансами одержаними» і 371 «Розрахунки за виданими авансами» відповідно.
На практиці це викликає досить суттєві проблеми, в першу чергу, при веденні аналітичного обліку — у регістрах аналітичного обліку розрахунків, як зазначалося, не передбачено відображення авансів сплачених (отриманих), тому немає наочної картини стану розрахунків з кожним покупцем і постачальником. Багато підприємств не використовують рахунки 371 та 681, отримуючи кредитове сальдо на рахунку 36 і дебетове — на рахунку 63.
Розглянемо, які рахунки використовує КП “Славутагаз” при обліку реалізації послуг :
Рахунок 36 — розрахунки з населенням та підприємствами за надані житлово-комунальні послуги, розрахунки із замовниками, з житлово-будівельними кооперативами, що прийняті на обслуговування житловими організаціями тощо.
Субрахунок 377 — розрахунки за надані послуги, що не завжди мають систематичний характер або надаються як додаткові (охорона об’єктів, прибирання території або приміщень у державних організаціях тощо); доцільно також обліковувати на цьому рахунку розрахунки з орендарями, відображуючи отриману наперед орендну плату як доходи майбутніх періодів.
Субрахунок 631 — розрахунки з постачальниками за сировину, матеріали, МШП, паливо, основні засоби тощо, розрахунки з підрядниками при виконанні ремонтно будівельних робіт. У житлово-комунальних організаціях на цьому рахунку традиційно відображують розрахунки з підприємствами, що надають комунальні послуги населенню, — вивезення сміття, водо-, теплопостачання тощо.
Субрахунок 685 — розрахунки з державними органами (держмито, виконавчий збір), оплата навчання працівників на семінарах, поштово-телеграфних витрат, електроенергії, тепла, води для власних потреб, послуг інформаційно-обчислювального центру, транспортних організацій тощо.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями ведеться за кожним покупцем по кожному пред’явленому до сплати рахунку.
Стосовно аналітичного обліку розрахунків на КП “Славутагаз” бухгалтер вважає доцільним і зручним використання рахунків 371 та 681, що забезпечує наочність відображення розрахунків з кожним постачальником і покупцем, тобто у відомостях аналітичного обліку за кожним з них повинна бути відображена, крім оборотів за відповідним рахунком, ще й сума авансів сплачених або отриманих. Оскільки це відомість аналітичного обліку, наявність в ній оборотів за рахунком авансів не буде порушувати стрункості обліку, при цьому можливим стає неведення в більшості випадків окремих регістрів аналітичного обліку за рахунками 371 та 681.
Таким чином, наочно відображено картину розрахунків з конкретним постачальником, в кінці місяця можна підбити підсумки не тільки за субрахунком 631, а й за субрахунком 371. Необхідно тільки при заповненні Головної книги уникнути дублювання інформації щодо дебету субрахунку 371 з журналом-ордером 1 та відобразити податковий кредит з ПДВ.
2.2 Особливості ведення обліку реалізації послуг і розрахунків з покупцями
Характерним для житлових і комунальних підприємств є обслуговування або експлуатація великих об’єктів основних засобів — житлових будинків, газопровідних та каналізаційних мереж, ремонт і заміна цих об’єктів потребують великих капітальних затрат, які значною частиною здійснюються за рахунок бюджетного цільового фінансування. Особливістю галузі є й державне регулювання цін, яке здійснюється шляхом установлення граничного рівня рентабельності і затвердження тарифів на послуги житлово-комунальних підприємств.
Особливостями галузі є також невизначеність питань власності, великі борги населення і бюджету, збитковість частини житлово-комунальних підприємств, багато напрямів бюджетного цільового фінансування (дотації на покриття збитків, субсидії малозабезпеченим громадянам та відшкодування пільг окремим категоріям громадян, субвенції, фінансування капітальних вкладень тощо).
Більшість комунальних підприємств є монополістами, тому вони сплачують в бюджет 30% суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці.
Одна з особливостей галузі полягає в тому, що, з одного боку, люди практично не можуть відмовитись від користування житлом і комунальними послугами, а з другого — можуть ухилятись від оплати цих послуг, на відміну від придбання товарів народного споживання тощо. Тому доречним було б зниження податкового тиску саме в цій галузі: зменшення розміру квартирної плати та оплати комунальних послуг дасть змогу зменшити розміри державних субсидій і сприятиме зменшенню заборгованості населення.Враховуючи проблеми комунальних підприємств, держава надає їм тимчасові пільги зі сплати ПДВ: ці підприємства сплачують ПДВ в бюджет за датою надходження коштів, а не за першою датою (докладніше далі).
продолжение
–PAGE_BREAK–Особливості ведення обліку в житлово-комунальній галузі:
· Надання населенню субсидій і пільг вимагає ведення розрахунків з бюджетом з урахуванням його особливостей і затримок з виплатами.
· Отримані на покриття збитків дотації не обкладаються ПДВ, що вимагає коригування сум податкового кредиту пропорційно до сум отриманих дотацій.
· Пільги з ПДВ приводять до використання рахунків 643 і 644 в момент нарахування заборгованості, якщо ця подія сталася раніше від оплати.
· На житлові будинки та об’єкти зовнішнього благоустрою амортизація в податковому обліку не нараховується, а в бухгалтерському нараховується з одночасним визнанням доходу на суму нарахованої амортизації.
· Досить специфічною ділянкою обліку є облік цільового фінансування капітальних вкладень, витрат на ремонт, на підготовку до осінньо-зимового сезону тощо.
· Іноді житлово-комунальні підприємства отримують з бюджету субвенції, є певні особливості надання в оренду державного і комунального майна, прийняття на баланс і передачі з балансу житлового фонду тощо.
· При визначенні в річній звітності тимчасових різниць з податку на прибуток може мати місце така ситуація: за податковим обліком визначено збиток, але є відстрочені податкові активи, які треба відобразити за рахунком 17 (за наявності залишків за рахунками 681, 38, 39, 47). У цьому випадку слід зробити бухгалтерське проведення Д-т 17 К-т 98.
· 8. Згідно із п. 1.9 Закону про прибуток і Постановою комунальні підприємства сплачують до бюджету щоквартально дивіденди, які в 2003 р. становили 15 % чистого прибутку у строки, встановлені для сплати податку на прибуток. Розмір дивідендів визначається множенням значення рядка 220 Звіту при фінансові результати на 0,15 і відображається в рядку 21 декларації про прибуток підприємства. Цей платіж здійснюється у зв’язку з розподілом частини прибутку державних підприємств і по ньому здійснюються авансові платежі до бюджету згідно із підпунктом 7.8.2 Закону про прибуток.
· 9. Комунальні підприємства складають фінансовий план на рік згідно з Порядком, в частині І якого відображаються очікувані доходи за їх видами, витрати за статтями, фінансові результати і розподіл чистого прибутку, а в частині II — джерела формування та надходження коштів і напрями їх використання.
Враховуючи проблеми комунальних підприємств, держава надає їм тимчасові пільги зі сплати ПДВ: ці підприємства сплачують ПДВ в бюджет за датою надходження коштів, а не за першою датою/
Витрати обліковуються на рахунках 23 (виробничі), 92 (адміністративні) й 91 (на підприємствах, де є загальновиробничі витрати). Інші доходи й витрати — операційні, фінансові та інші — обліковуються так, як в інших галузях.
Нині більшість ЖКП ведуть облік розрахунків з квартиронаймачами на окремому субрахунку рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» (що доцільно з погляду можливості і необхідності нарахування резерву сумнівних боргів на цю заборгованість), а деякі — на субрахунку рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (за аналогією до прийнятої методології обліку до введення нового плану рахунків).
Дотації, субсидії і відшкодування пільг з бюджету є цільовим фінансуванням і обліковуються на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». При цьому дотації зараховуються в кредит рахунка 718 «Одержані гранти та субсидії»,далі в проведеннях використовуватимуться такі субрахунки рахунків 36 і 37:
361 — «Розрахунки з квартиронаймачами»;
362 — «Розрахунки з підприємствами (споживачами комунальних послуг)»;
377.1 — «Розрахунки з бюджетом із субсидій»;
377.2 — «Розрахунки з бюджетом із відшкодування пільг»;
379 — «Розрахунки з орендарями нежилих приміщень в ЖО».
Цільове фінансування, згідно з пунктом 16 П(С)БО 15 «Дохід», «не визнається доходом доти, доки нема підтвердження того, що воно буде отримане й підприємство виконає умови стосовно такого фінансування». Для виконання цієї умови пропонувалися різні шляхи — під час нарахування субсидій і пільг зараховувати їх у доходи майбутніх періодів або не робити бухгалтерського проведення взагалі, відображаючи заборгованість бюджету тільки в аналітичному обліку. Нині Методологічна рада при Мінфіні пропонує робити під час нарахування субсидій і пільг проведення:
Д-т 377 К-т 48.
Але наразі така кореспонденція рахунків не передбачена Інструкцією №291, крім того, можуть виникнути проблеми під час заповнення форми 3 «Звіт про рух грошових коштів».
Тому далі в бухгалтерських проведеннях субсидії і пільги зараховуються в дохід у момент нарахування. Проведення з нарахування дотацій не робляться, вони відображаються в обліку за датою отримання.
Дохід від оренди житлові організації обліковують на рахунку 703, а не 713, як інші підприємства, бо надання в оренду нежилих приміщень є основною діяльністю житлових організацій.
На первісну вартість дебіторської заьоргованості за реалізовані послуги впливають такі події як:
— надання знижок споживачам з обсягу реалізації послуг за рішенням органів місцевого самоврядування при проведення окремих акцій з метою прискорення оплати комунальних послуг. Знижки після реалізації послуг відображаються так:
Д-т 704 К-т 361
-торгівельні знижки, що надаються до моменту реалізації послуг, тобто до виписки рахунка абонемента. У цьому випадку сумазнижки відома і вона зменшує первісну вартість дебіторської заборгованості.
продолжение
–PAGE_BREAK–2.3 Облік доходів і фінансових результатів від реалізації послуг
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Для обліку доходів від реалізації робіт, послуг використовується субрахунок 703 «Дохід від реалізації робвт, послуг».
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
1.покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
2.підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
3.сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
4.є впевненість щ в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Відповідно до ПСБО-15 «Дохід», пов’язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
Результат операції з надання послуг може бути достовірнооцінений за наявності всіх наведених нижче умов:
Ø можливості достовірної оцінки доходу;
Ø імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
Ø можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
Ø можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.
Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:
1.вивченням виконаної роботи;
2.визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;( % виконання = (обсяг послуг наданих на певну дату: загальний обсяг послуг, які мають бути надані) * 100%))
3.визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємств у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.( % виконання = витрати, понесені на певну дату: загальна сума попередньо оцінених витрат)* 100%).
Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості ді (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).
Якщодохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.
Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.
Склад доходів комунальних підприємств:
1) надходження від населення в оплату комунальних послуг;
2) надходження від підприємств, установ, організацій за надані послуги;
3) субсидії малозабезпеченим категоріям громадян;
4) відшкодування пільг окремим категоріям громадян (ветеранам війн, особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, суддям, військовослужбовцям, працівникам прокуратури тощо);
5) бюджетні дотації на покриття збитків, інколи — субвенції.
Субсидія — вид допомоги, звичайно грошової, що надається будь-кому державою або установою.
Дотація— це грошові кошти, що надаються без повернення з державного бюджету для компенсації перевищення витрат над доходами підприємств, організацій.
Статті доходів житлових організацій:
1.квартирна плата (без цільових зборів та платежів), за приватизованими квартирами — відшкодування експлуатаційних витрат у розмірі квартирної плати;
2.орендна плата;
3.збори з орендарів нежитлових приміщень на покриття експлуатаційних витрат;
4.надходження від підприємств і організацій (з тепло-, газо-, енерго-, водопостачання та водовідведення) за обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання;
5.надходження від ЖБК, прийнятих на обслуговування;
6.інші доходи (відсоток від плати за утримання собак, плата за гаражі, гуртожитки, охорону під’їздів тощо).
7.дотації, субсидії, відшкодування пільг, субвенції.
Розрахунки з квартиронаймачами здійснюються здебільшого через банківські установи. Первинним документом є квитанція-повідомлення (рахунок), яка може бути аркушем квитанційної книжки, а може щомісяця виписуватись на обчислювальному центрі та надсилатись квартиронаймачу. В деяких регіонах України комунальні підприємства з газопостачаннябезпосередньо отримують плату від населення (кожне — за окремою квитанцією), а в деяких ці платежі сплачуються за єдиною квитанцією на рахунок житлової організації; в цьому випадку житлові організації отримують ці платежі як транзитні і відразу перераховують їхвідповідним комунальним підприємствам
Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.
Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.
Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.
Для обліку інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення захлдів цільового призначення, використовується рахунок 48 « Цільове фінансування і цільові надходження».Кошти цільового фінансування можуть надходити як субсидії, дотації, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних і юридичних осіб.
Кошти цільового фінансування, використані на капітальні інвестиції відображаються зменшенням цільвого фінансування і збільшенням доходу майбутніх періодів( рахунок 69) у період введення в експлуатацію необоротних активів.
Житлові організації, а також інші підприємства, на балансі яких перебуває житловий фонд, суму субсидій за кваритрною платою відображають як цілььове фінансування з утворенням дебіторської заборгованості за фінансовим казначейським органом, який здійснює платежі за дотаціями та субсидіями. Одночасно зазначена сума відображається за дебетом рахунку 48 і кредитом 718 «Одержані гранти і субсидії»
Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки бухгалтерії. Розрахункові документи вважаються предявленими покупцеві за умови, що це відбулося у спосіб, передбачений договором ( якщо розрахунки здійснюються без участі банків) або після подання їх до установи банку ( якщо розрахунки здійснюються через установи банку).
В обліку процес реалізації відображається так: за принципом нарахування – у момент відвантаження готової продукції, наданих послуг, а в податковому обліку дохід визнається за першою подією.
продолжение
–PAGE_BREAK–3. Практичні аспекти обліку реалізації послуг і розрахунків з Покупцяминават по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»
3.1 Характеристика підприємства
Рішенням Хмельницького міськвиконкому від 28 лютого 1956 р. №145 створено самостійну виробничо-експлоаційну контору газового господарства «Хмельницькгаз».
Повна назва: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз». Скорочена назва: ВАТ «Хмельницькгаз».
Метою підприємства є:
1. Забезпечення безаварійної експлуатації систем газопостачання, безперебійного і безаварійного постачання природним та зрідженим газом споживачів, підвищення продуктивності праці, покращення використання основних фондів, зниження експлуатаційних витрат, забезпечення здорових та безпечних умов праці, здорового морально-психологічного клімату в колективі.
2. Підвищення рівня ефективності роботи газового господарства та його рентабельності на основі впровадження науково- технічного прогресу, використання новітніх досягнень в області науки і техніки, технології та організації виробництва.
3. Отримання прибутку.
На сьогодні підприємство надає широкий спектр послуг:
· забезпечує транспортування і продаж природного газу розподільними газопроводами та скрапленого газу у баллонах
· здійснює проектні, дослідно-конструкторські, пусконалагоджувальні та будівельно-монтажні роботи;
· забезпечує якість своєчасного обслуговування населення;
· виконує роботи з будівництва розподільних вуличних газопроводів, вводів, систем електрохімзахисту і технічного переозброєння систем газопостачання природним, скрапленим газом і споруд до них, у тому числі ГНС, ГНП, АГЗС;
· розробляє проектно-кошторисну документацію на газифікацію комунально побутових об’єктів, будинків різних форм власності
· здійснює монтаж газових лічильників для населення, промислових, промислових, комунально-побутових об’єктів, а також ремонт і перевірку димоходів та вентиляційних каналів з наданням відповідних актів тощо.
Товариствоздійснює будь-які інші види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України.
На обслуговуванні Товариства на 01.01.2009р.:
· 3825 промислових підприємств;
· 759 бюджетних установ;
· 19 підприємств ТКЕ;
· 35 котелень.
Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки, що відкриті в банках України та зарубіжних державах у відповідності до чинного законодавства України та її міждержавних угод.
Товариство має печатку зі своєю назвою, штамп, фірмові бланки, що виготовлені в установленому чинним законодавством України порядку. Товариство також має свою емблему та товарний знак, які затверджуються правлінням Товариства і реєструються згідно чинного законодавства України. На печатці Товариства може бути зображена його емблема.
Вагомих результатів у вирішенні питань газифікації вдається досягати завдяки активній тісній співпраці територіальних громад, обласної держадміністрації, обласної Ради, місцевих органів виконавчої влади та, безперечно, ВАТ „Хмельницькгаз.”
Всього в області газифіковано: 11 міст, 18 смт., 786 сільських населених пунктів.
Виважена і прозора внутрішня та зовнішня політика діяльності Товариства дає можливість бути серед кращих підприємств як за виробничими показниками, так і у важливих питаннях фінансової діяльності. За підсумками Всеукраїнського проекту „Кращі платники податків України — 2006”, Товариство визнане кращими та занесені на сторінки спільного видання Міністерства фінансів України, Асоціації платників податків – „Кращі платники податків України” та „Сумлінні платники податків — 2007”. ВАТ «Хмельницькгаз» — «Лідер природоохоронної діяльності України», за підсумками 2007 – 2008 рр., є кращим роботодавцем у Хмельницькій області.
продолжение
–PAGE_BREAK–3.2 Особливості ведення обліку реалізації послуг і розрахунків з покупцямина ВАТ «Хмельницькгаз»
Ведення бухгалтерського обліку в ВАТ «Хмельницькгаз» покладено на бухгалтерію товариства на чолі з головним бухгалтером.
Бухгалтерський облік у філіях товариства здійснюється бухгалтеріями філій, які очолюють головні бухгалтери філій. Головний бухгалтер здійснює ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою з елементами комп’ютерної обробки за допомогою програми 1-С згідно з принципами та методами, передбаченими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291.
Основними нормативними актами для визнання, оцінки та обліку дебіторської заборгованості є:
— П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237;
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів від 30.11.1999 року №291.
Особливістю будь – якого комунального підприємстває цільове фінансування. На ВАТ «Хмельницькгаз» на сьогодні існують цільові надбавки. Дотації, субсидії і відшкодування пільг надаються з бюджету житлово-комунальним підприємствам, які надають послуги з обслуговування житла. При цьому субсидії і пільги одержують окремі громадяни в складі тарифу на оплату житлово-комунальних послуг шляхом перерахування коштів відповідним житловим та комунальним підприємствам, а дотації — ЖКП на покриття їхніх збитків, оскільки це підприємства з державним регулюванням цін. На сьогодні тарифи на послуги більшості з них не покривають 100% витрат.
Дотація— грошові кошти, що надаються без повернення з державного бюджету для компенсації перевищення витрат над доходами підприємств, організацій.
Субсидія— вид допомоги, переважно грошової, що надається будь-кому державою або установою.
Дотації, субсидії малозабезпеченим громадянам і відшкодування пільг окремим категоріям громадян є доходами житлово-комунальних підприємств і включаються до валового доходу (пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон про прибуток), лист ДПАУ від 12.08.99 р. №4741/6/15-1216).
Відповідно до зазначеного підпункту Закону про прибуток, датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед таким бюджетом. Хоч дотації не є в повному розумінні доходом від продажу, однак це надходження бюджетних коштів для компенсації перевищення витрат житлово-комунальних підприємств над доходами від продажу їх послуг, тому дотації підпадають під дію вищеназваного пункту Закону.
Тобто дотації, субсидії і відшкодування пільг включаються до валового доходу після їх отримання житлово-комунальним підприємством.
З метою оперативного управління ресурсами даного підприємства, фінансові результати від здійснення господарської діяльності формуються в бухгалтерському обліку за кожний звітний місяць до 25-го числа місяця, наступного за звітним.
Для обліку господарських операцій, здійснених між головним підприємством та філіями, застосовується балансовий рахунок 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки».
Філії делегується право ведення податкового обліку, зокрема виписування податкових накладних, ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних. На підставі даних реєстрів філії щомісячно складають та здають головному підприємству декларації з податку на додану вартість.
Філія веде податковий облік валових доходів та валових витрат, згідно з яким кожного кварталу формується та здається до головного підприємства декларація з податку на прибуток.
Доходи житлово-комунальних підприємств від реалізації послуг обліковуються на рахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». У бухгалтерському обліку дохід визнається відповідно до принципу нарахування.
Однак цільове фінансування, згідно з пунктом 16 П(С)БО 15 «Дохід», «не визнається доходом доти, доки нема підтвердження того, що воно буде отримане і підприємство виконає умови стосовно такого фінансування».
Дотації, субсидії й відшкодування пільг з бюджету є цільовим фінансуванням і обліковуються на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Зазвичай житлово-комунальні підприємства отримують бюджетне фінансування зі значним запізненням і, відповідно до вищезазначеного пункту стандарту 15, повинні зараховувати його в дохід у бухгалтерському обліку (кредит рахунка 703) у момент отримання.
Товариство є платниками збору до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, податку з доходів фізичних осіб, державного мита, платниками податку за землю, за спеціальне використання водних ресурсів, податку з власників транспортних засобів, комунального податку, плати за забруднення навколишнього середовища.
Валові доходи та валові витрати з метою оподаткування податком на прибуток відображаються на основі даних первинних документів, відображених в бухгалтерському обліку та обчислюються у відповідності до діючого законодавства.
Розрахунки з підприємствами— споживачами комунальних послуг здійснюються, як і в інших галузях, платіжними дорученнями або платіжними вимогами-дорученнями згідно з договорами за тарифами або показами лічильників. Валовий дохід і податкове зобов’язання з ПДВ виникають за першою датою. Прострочену більш як 30 днів заборгованістьпідприємствоможевиключити з валового доходу за умови звертання до суду або арбітражного суду згідно із Законом про прибуток.
Порядок оформлення розрахунків з різними покупцями в житлово-комунальній галузі аналогічний іншим галузям економіки, досить специфічним є ведення розрахунків із населенням.
Нині розрахунки за квартиронаймачами здійснюються через різні банківські установи. Первинним документом є квитанція-повідомлення (рахунок), яка може бути аркушем квитанційної книжки, а може щомісяця виписуватися на обчислювальному центрі та надсилатися квартиронаймачу. Оплата житла і комунальних послуг здійснюється за тарифами (за 1 кв. м, за одну прописану особу) або за приладами обліку (лічильниками), якщо такі встановлені.
Звичка населення до низьких тарифів і необізнаність щодо справжньої вартості житлово-комунальних послуг за невідповідного їх рівня у багатьох регіонах викликали у багатьох громадян небажання платити за ЖКП. При цьому досить високий рівень тарифів на ЖКП порівняно з доходами більшості населення обумовлював неможливість оплати. I, нарешті, відсутність механізму покарання за не оплату при можливості користування житлово-комунальними послугами в повному обсязі призвели до значного зростання заборгованості населення перед підприємствами ЖКГ. Зауважимо, що в країнах, де житлово-комунальні послуги сплачуються громадянами в повному обсязі, витрати на них становлять, як правило, близько третини доходів населення при їх достатньому рівні забезпечення. У напій країні витрати домогосподарства на ЖКП становлять в середньому 7—9 % загальної суми витрат.
На практиці трапляється, коли нараховану дебіторську заборгованість за роботи, послуги відображують за кредитом субрахунку 703 без ПДВ, а при відображенні податкового зобов’язання з ПДВ дебетують рахунок 36 і кредитують субрахунок 641, оскільки бухгалтеру у такий спосіб зручніше визначати валовий дохід.
Така методологія можливо дасть змогу побачити в звітності більш чітку картину розрахунків з бюджетом, але при цьому порушується визначена після реформування бухгалтерського обліку методологія обліку розрахункових операцій. На рахунках класу 6 обліковується кредиторська заборгованість — за кредитом цих рахунків відображується збільшення нашої заборгованості перед кредиторами, а за дебетом — її погашення. В запропонованому варіанті рахунок 64 «Розрахунки за податками платежами» виступає як рахунок дебіторської заборгованості — збільшення заборгованості бюджету перед нашою організацією відображується за дебетом. Більш методологічно правильним був запис з нарахування заборгованості бюджету, який пропонувався раніше в консультаціях Мінфіну України: Д-т 377 К-т 48
Однак згідно з Інструкцією в подальшому наводитиме рахунок 64 із зазначенням інколи в дужках субрахунку 377.
За такої невизначеності багато підприємств ЖКГ відображують зазначену операцію без використання рахунків дебіторської чи кредиторської заборгованості:
нарахована заборгованість бюджету з субсидій та пільг: Д-т 48 К-т 703;
отримано кошти з бюджету: Д-т 311 К-т 48.
Таким чином спрощується аналітичний облік, але можуть виникнути проблеми під час заповнення Звіту про рух грошових коштів (ф. № 3).
Чи не найскладнішою ділянкою обліку розрахунків є відображення в обліку житлово-комунальних організації транзитних платежів — надходжень від населення комунальним підприємствам, коли збирання платежів здійснюється житловою організацією. Тут мають місце різні бухгалтерські записи — зокрема, відображення цих платежів за дебетом і за кредитом рахунку 97 тощо.
В основі розрахунків з покупцями повинен укладатися договір на надання відповідних послуг КП «Хмельницькгаз», де зазначаються всі умови надання послуг чи виконання робіт.
продолжение
–PAGE_BREAK–3.3 Дебіторська заборгованість та облік резерву сумнівних боргів на ВАТ«Хмельницькгаз»
Облік дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів на ВАТ«Хмельницькгаз» регулюється Наказом про облікову політику та ведеться за первісною вартість окремо по кожному дебітору.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах вивчає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ).
Згідно з П(С)БО 10 дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Відповідно дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.За терміном погашення розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.
Поточна дебіторська заборгованість— це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.Довгострокова дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Залежно від своєчасності погашення дебіторська заборгованість поділяється на:
· Безнадійна дебіторська заборгованість— поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. На підприємствах ЖКГ термін «безнадійна дебіторська заборгованість» не існує.
· Сумнівний борг— поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості— сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.За чистою реалізаційною вартістю поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку Балансу.
Залежно від виникнення поточна дебіторська заборгованість поділяється на:
· дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги(забезпечена і не забезпечена векселями);
· дебіторську заборгованість за розрахунками;
· іншу поточну дебіторську заборгованість.
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.
Для бухгалтерського обліку поточної дебіторської заборгованості у ВАТ «Хмельницькгаз» застосовує рахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», тобто споживачами послуг, який в залежності від особливостей діяльності підприємства може мати декілька субрахунків третього порядку:
3611 «Розрахунки з підприємствами і організаціями»;
3612 «Розрахунки з населенням»;
3613 «Розрахунки з бюджетними установами».
На суму первісної вартості дебіторської заборгованості за реалізовані послуги впливають наступні господарські події: надання споживачам знижок з обсягу реалізації або надання споживачам грошових знижок після реалізації послуг.
Бухгалтерські записи з визнання та погашення дебіторської заборгованості за реалізовані послуги (роботи) приведені в табл. 3
Таблиця 3.1.
Бухгалтерський облік визнання та погашення дебіторської заборгованості за реалізовані комунальні послуги (виконані роботи)
При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви.
Головною метою нарахування резерву сумнівних боргів в бухгалтерському обліку та виключення із активів балансу і списання на витрати звітного періоду дебіторської заборгованості, яка визнана безнадійною, є забезпечення достовірною інформацією її користувачів. Складність цього полягає у врахуванні ризиків, що виникають в результати операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Ризик, пов’язаний із несплатою окремими споживачами дебіторської заборгованості за спожиті послуги, є одним із них і повинен аналізуватися і оцінюватися спеціалістами підприємства, виходячи із особливостей його діяльності. Найбільш суттєвим є те, що в результаті несплати деякими споживачами за послуги у підприємства виникає поточна кредиторська заборгованість, яка не має джерела покриття.
Якщо основною діяльністю підприємства є надання комунальних послуг, і воно не має інших джерел доходів, то фактично, незабезпечена грошовими коштами безнадійна дебіторська заборгованість зменшує фінансовий результат підприємства. Це означає, що зменшується прибуток і підприємство не може виконати заплановані капітальні програми. Відсутність досвіду оцінки дебіторської заборгованості та створення обгрунтованого резерву сумнівних боргів є тимчасовою проблемою. Цей посібник є однією з перших спроб окреслити методичні підходи до розрахунку обгрунтованого резерву сумнівних боргів з метою відображення його в обліку і фінансовій звітності.
В зв’язку з тим, що сьогодні спеціалісти комунальних підприємств не мають достатнього практичного досвіду застосування методики розрахунку сум безнадійної заборгованості, вони опирається на підходи до обчислення резерву сумнівних боргів, визначені в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 1, 2, 3, 14, 19 та інших нормативних документах, які регламентують бухгалтерський облік дебіторської заборгованості.
Для нарахування резерву сумнівних боргів використовується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». Цей рахунок є контррахунком до рахунка 36 «Розрахунки з покупцями».
За кредитом рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву, а за дебетом — списання сумнівної заборгованості та безнадійних боргів. Аналітичний облік на рахунку 38 «Резерв сумнівних богів» ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.
Треба зазначити, що списання безнадійної дебіторської заборгованості не торкається Звіту про фінансові результати, тому що витрати, понесені у зв`зку з неповерненням боргу, підприємство визнало в тому ж звітному періоді, що й дохід від реалізації, пов`язаний з виникненням цієї дебіторської заборгованості. У цьому полягає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей. Фактична сума списаних безнадійних боргів рідко збігається з розрахунковим резервом сумнівних боргів. Якщо суми безнадійних боргів, які списуються, менше від суми нарахованого резерву, рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» буде мати кредитове сальдо на кінець звітного періоду. Якщо суми безнадійних боргів у поточному періоді більш, ніж нарахований резерв, то частина безнадійного боргу, яка перевищує нарахований резерв безнадійних боргів, списується за рахунок витрат поточного періоду (дебет рахунка 944 «Сумнівні та безнадійні борги»).
Сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостиреження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунка 071 «Списана дебіторська заборгованість» після надходження суми в порядку відшкодування або у зв`язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.
продолжение
–PAGE_BREAK–