ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИБУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ
1.1 Облікова політика, економічнасутність та структура сільського бюджету
1.2 Особливості обліку та виконаннясільського бюджету
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКУТА ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ В ПАШКОВЕЦЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ ЗА 2006-2008 РОКИ
2.1 Бухгалтерський облік по виконаннюсільського бюджету
2.2 Аналіз виконання сільського бюджету
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИУДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ПО ВИКОНАННЮ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ
3.1 Зарубіжний досвід веденнябухгалтерського обліку по виконанню сільського бюджету
3.2 Шляхи удосконалення веденнябухгалтерського обліку по виконанню сільського бюджету
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Сьогодні питання децентралізаціїбюджетної системи України виходять на перший план, адже фінансовадецентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатностіорганів місцевого самоврядування. Реалізація законодавчо закріпленого правакожної територіальної громади на економічну самостійність неможлива безнаявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання,затвердження і виконання без втручання ззовні.
Тому, зважаючи на складність танеоднозначність проблеми, що досліджується, існують питання, які потребуютьпоглибленого вивчення, а саме проблеми складання сільських, селищних бюджетів всучасних умовах та проблеми фінансового вирівнювання, оскільки переважначастина бюджетів сіл та селищ є фінансово неспроможними без офіційнихтрансфертів, які надаються із державного бюджету. Також варто відзначитинеможливість забезпечити власне автономію даних бюджетів сіл та селищ, навітьякщо розглядати власні доходи бюджетів у призмі нової редакції Бюджетного кодексуУкраїни.
Метою курсової роботи є дослідженнямеханізму функціонування, процесу обліку та виконання сільського бюджету,проведення аналізу виконання, розгляд проблем та відповідно шляхів покращеннябухгалтерського обліку виконання, розробка конкретних пропозицій щодо йоговдосконалення.
Для досягнення цієї мети поставлено тавирішено наступні завдання:
1. Рослідження економічного змістута сутності сільських, селищних бюджетів та їх ролі у соціально-економічнихпроцесах.
2. Розгляд процесу складання,затвердження та виконання місцевих бюджетів.
3. Критичне вивчення зарубіжногодосвіду у вирішенні проблем сільських, селищних бюджетів.
4. Дослідження проблем формуванняі використання сільських, селищних бюджетів.
5. Розробка пропозицій щодовдосконалення існуючого механізму функціонування сільських, селищних бюджетів.
Завдання роботивизначають її структуру: в першому розділі розкрито теоретико-метологічніоснови обліку та виконання сільського, селищного бюджету (окреслені економічнасутність та структура сільського бюджету та облік його виконання); в другомуприкладному розділі проведено аналіз виконання сільського бюджету Пашковецькоїсільської ради в 2006-2008 роках; в третьому практично-прикладному розділівказано проблеми, шляхи оптимізації та зарубіжний досвід обліку виконаннясільських, селищних бюджетів.
Предметом курсової роботи є теоретичніта практичні аспекти формування та виконання сільських, селищних бюджетів.
Об’єкт дослідження – бюджет Пашковецькоїсільської ради, Хотинського району, Чернівецької області.
Теоретично-методологічнуоснову написання курсової роботи складають законодавчі та нормативні акти, щостосуються питань формування та виконання сільських, селищних бюджетів (Бюджетнийкодекс України, Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьв Україні” інформаційну – дані Пашковецької сільської ради). Проблематика сільських, селищних бюджетів займаєважливе місце в дослідженнях зарубіжних вчених: А. Вагнера, Р. Гнейста, К. Рау,Л. Штейна; сучасних західних науковців: Р. Аграноффа, Ш. Бланкарта, Ю. Немеца,У. Оутса, К. Фостера, Дж. Хіллі, С. Чапкової, А.Шаха та інших. В даний час данапроблематика знаходяться в центрі уваги багатьох фахівців, зокрема, вонипорушуються у працях вітчизняних вченихО.Василика, В. Гейця, М. Долішного, В. Зайчикової, Б. Кваснюка, Т. Ковальчука, В. Лагутіна,І. Луніної, І. Чугунова, Н. Чумаченка, О. Шишка, А. Чухна, С. Юрія.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІЗАСАДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ
1.1 Облікова політика, економічнасутність та структура сільського бюджету
Облікова політика бюджетної установи –це сукупність визначених в межах чинного законодавства принципів, методів іпроцедур, що використовуються бюджетною установою для складання та поданняфінансової звітності.
Облікова політика в бюджетних установахбазується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких бюджетні установиповинні дотримуватися при веденні рахунків і складанні фінансової звітності.
Облікова політика щодо методів оцінки,обліку і контролю активних та пасивних операцій ґрунтується на відповіднихнормативних документах. Облікова політика повинна активно сприяти поліпшеннюструктури активів, якнайшвидшому стягненню сумнівної, безнадійноїзаборгованості.
Будь-які зміни в обліковій політиці, щомають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бутиописані із зазначенням їх причин і змін. Не вважається зміною в обліковійполітиці:
– нова облікова політика щодо операцій,які не с суттєвими;
– нова облікова політика щодо операцій,які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.
Нова облікова політика застосовуєтьсядо подій та операцій з часу їх виникнення. Облікову політику можна розглядати,з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюєтьсякерівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на тезаконодавчих та виконавчих органів влади, з іншого – як сукупність конкретнихметодів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятихпідприємством на підставі загальних правил і особливостей господарськоїдіяльності.
Формуючи облікову політику, необхідно керуватисяосновними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності,повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахуваннята відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної(фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принциппослідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обранаоблікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разівона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січняпо 31 грудня). Зміна облікової політики можлива у випадках, передбаченихнаціональними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв’язку зізмінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів веденняобліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщотакі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальнійзаписці до річної звітності.
На сьогоднішній день в Україніфункціонують понад 900 селищних бюджетів, а також понад 10 тис. сільськихбюджетів. Економічна сутність сільських, селищних бюджетів виявляється уформуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльностівідповідних органів місцевого самоврядування, розподіл та використання цихфондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури,місцевого господарства.
Законодавством, яке регламентує місцевесамоврядування в Україні, встановлено, що сільські, селищні, міські, районні вмістах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштамивідповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Усі видатки сільських, селищнихбюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.Вперше такийподіл був встановлений у Законі України «Про бюджетну системуУкраїни», пізніше — в Законі «Про місцеве самоврядування вУкраїні» він був збережений і поширений на дохідну частину місцевихбюджетів.
Поточні видатки— витратибюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів,яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодосоціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатківрозвитку.
Видатки розвитку— витратибюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, таких якфінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення,фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та іншівидатки, пов’язані з розширеним відтворенням.
Критерії розмежуваннявидіввидатків між місцевими бюджетами встановлені у Бюджетному кодексі Українизалежно від повноти надання тієї чи іншої послуги та наближення її добезпосереднього споживача. В розрізі тематики курсової роботи розглянемо першугрупу видатків, тобто видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, якізабезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованихдержавою, і які максимально наближені до споживачів. Відповідно вониздійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
В складі сільських, селищних бюджетіввиділяють відповідно загальний та спеціальний фонд, які формуються за рахуноктаких джерел:
1. Податок з доходів фізичнихосіб, в частині 25%;
2. Плата за землю, в частині 60%;
3. Місцеві податки та збори 100%;
4. Фіксований сільськогосподарськийподаток, в частині 100%;
5. Єдиний податок для суб’єктівмалого підприємництва — 43%;
6. Плата за оренду майновихкомплексів та іншого майна 100%;
7. Державне мито 100%;
8. Адміністративні штрафи та іншісанкції 100%;
9. Дотація вирівнювання з районногобюджету;
10. Інші джерела надходжень.
Відповідно до нового механізмуорганізації міжбюджетних відносин, видатки місцевих бюджетів поділяються на двігрупи:
1. Видатки, які враховуються привизначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;
2. Видатки, які не враховуютьсяпри визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
Перша група видатків відповідаєповноваженням, які органи державної влади делегують органам місцевогосамоврядування, а друга — власним повноваженням місцевого самоврядування.
Цільове використання бюджетних коштівзабезпечується за допомогою групування видатків бюджетів, яке можездійснюватися за різними ознаками. У бюджетній практиці виділяють:функціональну, економічну, відомчу та програмну класифікацію бюджетнихвидатків.
Серед основних проблем розвиткурегіонів, зокрема сільських територій, виникає суперечність, яка зумовлюється,з одного боку, великою капіталомісткістю об’єктів, а з другого – обмеженістюресурсів. У зв’язку з цим найважливішим, на нашу думку, є визначенняінвестиційних пріоритетів розвитку підприємств, організацій та установсоціальної інфраструктури села, зокрема по окремих її галузях та напрямах.Враховуючи, що кожне село має свої особливості, різний рівень забезпеченостіоб’єктами соціальної сфери, а також потенційні можливості, слід забезпечитививажений підхід, беручи до уваги думку громади. Жителі конкретного населеногопункту мають право самі вирішувати, що їм передусім необхідно будувати і якрозпоряджатися коштами сільського бюджету або тими, що надійшли по каналах державних(національних) програм соціального розвитку села.
Удосконалення економічного механізмууправління соціальним розвитком потребує створення (відновлення) міжгалузевогооргану управління (комісії) з координації всіх підприємств, організацій таустанов незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також на регіональномурівні з питань прискореного розвитку та ефективного використання соціальноїінфраструктури регіону, постійного поліпшення умов життя селян.
Головні функції такого органу — здійснення розробки та контролю виконання Національної і регіональних програмкомплексного соціально-економічного розвитку територій.
З поширенням на селі багатоукладностіформ господарювання, збільшенням кількості суб’єктів господарювання значеннямісцевих органів державної влади і самоврядування у забезпеченні стабільногорозвитку поселень має зростати. Правові засади виконання ними своїх функційвизначені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Чинне законодавство надає органаммісцевого самоврядування вагомі права і повноваження для забезпеченняжиттєдіяльності сільського населення, проголошує державні гарантіїсоціально-культурного обслуговування громадян. Тому зміцнення місцевихфінансів, завершення процесу формування власності територіальних громад,затвердження єдиних мінімальних соціальних стандартів та їх гарантованогозабезпечення сприятиме подоланню економічної кризи.
Органи місцевого самоврядування у селахсамостійно розробляють, затверджують і виконують сільські бюджети, державагарантує цим органам доходну базу, достатню для забезпечення населенняпослугами на рівні мінімальних соціальних потреб. Мінімальні розміри місцевихбюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одногожителя. Сільські, селищні ради готують, затверджують і організовують виконанняпрограм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, цільових програм зінших питань самоврядування; забезпечують збалансований економічний тасоціальний розвиток відповідних територій, залучають на договірних засадахпідприємства, установи та організації незалежно від форм власності до участі укомплексному соціально-економічному розвитку сіл. Виконавчі органи сільськихрад можуть організовувати на пайових засадах будівництво, розширення, ремонт чиутримання об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, залучаючи для цьогона договірних засадах кошти підприємств, організацій, населення, а такожбюджетні кошти.
Через кризовий стан сільських бюджетівпереважна більшість населених пунктів не має можливостей щодо створеннянеобхідної матеріальної та фінансової основи, яка б належним чиномзабезпечувала реалізацію повноважень у системі органів місцевогосамоврядування. Слід зазначити, що ряд досить важливих питань організації життятериторіальних громад, зокрема формування та діяльності органів місцевогосамоврядування залишаються поки що поза межами врегулювання. Це насампередстосується бюджетних і міжбюджетних відносин, органів самоорганізації населеннята участі громадян у здійсненні своїх функцій місцевого самоврядування,співпраці різних територіальних громад, соціального та правового захистумуніципальних службовців тощо.
Розглянемо функції органу місцевогосамоврядування (сільської ради) в бюджетному процесі:
— складання проекту сільського бюджету,подання його на затвердження виконавчому комітету, забезпечення виконаннябюджету;
— щоквартальне подання раді письмовихзвітів про хід і результати виконання бюджету;
— встановлення за узгодженим рішеннямвиконавчого комітету сільської ради порядку використання коштів та іншогомайна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;
— залучення на договірних засадахкоштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності,розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетнихкоштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадахоб’єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи природногосередовища;
— об’єднання на договірних засадахкоштів сільського бюджету для виконання спільних проектів або для спільногофінансування підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, щостосуються спільних інтересів територіальних громад;
— здійснення відповідно до законуконтролю за дотриманням зобов’язань щодо платежів до сільського бюджету напідприємствах в організаціях незалежно від форм власності;
— затвердження сільського бюджету,внесення змін до нього;
— затвердження звіту про виконаннясільського бюджету;
— прийняття рішень про наділенняорганів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органівмісцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних таінших ресурсів, необхідних для їх здійснення;
— затвердження програмсоціально-економічного та культурного розвитку відповідних цільових програм зінших питань місцевого самоврядування.
Підсумувавши вище наведене вартовідзначити, що сільські селищні бюджети є надзвичайно важливою ланкою бюджетноїсистеми, оскільки близько 60% населення держави проживає саме в сільськіймісцевості. Відповідно держава через саме бюджети територіальних громад прагнереалізувати свої функції, на практиці це досягається шляхом наданнявищестоящими бюджетами сум відрахувань від загальнодержавних податків ідоходів.
1.2 Особливості обліку та виконаннясільського бюджету
Слід мати наувазі, що система бухгалтерського обліку у бюджетній сфері має рядособливостей. Якщо фінансові операції суб’єктів господарювання спрямовані наотримання прибутку, то у фінансових операціях, здійснюваних державою, домінуєідея надання державних послуг. З таких позицій:
– сума доходівважлива лише тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;
— видаткиздійснюються в загальнодержавних інтересах і, в основному, не оцінюються зточки зору фінансової рентабельності.
Бюджетні операціїздійснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством України,тому їх виконання віддзеркалюється у бухгалтерському обліку відповідно дощорічного Закону про Державний бюджет України.
Бухгалтерськийоблік з виконання бюджетів відзначається також певною складністю, щопояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністюоперацій, великою кількістю зв’язків. Він обробляє масові результати (отриманняподатків та здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип касової єдностіта консолідації бюджетних рахунків.
Бухгалтерськийоблік операцій з виконання бюджету передбачає їх зв’язок через єдину бюджетнукласифікацію з аналогічними операціями, які реєструються розпорядникамибюджетних коштів шляхом застосування єдиних аналітичних бухгалтерськихрегістрів.
Системабухгалтерського обліку організована таким чином, щоб описувати бюджетніоперації в узагальненому вигляді — у синтетичному обліку і деталізовано врозвиток синтетичного — в аналітичному. При цьому бухгалтерський облік повиненвідповідати загальним вимогам, що ставляться до його організації:
1. Облік повинен бути чітко документований;
2. Облік здійснених операцій здійснюється у певній послідовності напідставі документів;
3. Записи здійснених операцій відображаються по облікових рахункахбухгалтерського обліку;
4. Облік повинен бути суцільним за охопленням операцій і безперервниму часі.
Основнимизавданнями системи бухгалтерського обліку виконання сільського бюджету є:
1. Додержання принципів обліку і звітності;
2. Своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку завідповідними рахунками і параметрами операцій по виконанню бюджетів, якіздійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які маютьправо безспірного списання коштів тощо;
3. Щоденне завершення та звірку всіх облікових процесів, регістрів тадокументів;
4. Складання щоденного балансу та автоматизовану перевіркувідповідності даних аналітичного обліку даним балансу;
5. Достовірне відображення в обліку і звітності руху використанняфінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об’єктивної і порівняльноїінформації про стан зобов’язань, активів, результатів виконання бюджетів зметою аналізу та управління бюджетними коштами.
Бюджетний облік, як і бухгалтерськийоблік загалом, здійснюється на підставі первинних документів, якимиоформляються операції з виконання бюджету, схем їх документообороту, обліковихреєстрів, у яких відображаються ті чи інші операції.
Усі операції з виконання бюджетуоформляються документально. Документи, в яких відображаються відомості про ціоперації та підтверджується їх здійснення, називаються первинними, оскількивони є основою для ведення обліку. Головним первинним документом у процесівиконання бюджету є платіжне доручення. Ознаки і показники операції,зафіксовані у первинному документі, називаються реквізитами документа.
Схеми документооборотупоказують,хто і на якій підставі виписує цей документ, кому він надсилається, де і яквикористовується. Під час здійснення однієї операції з виконання бюджетувиписується один або кілька документів, які перебувають в обігу між різнимиорганізаціями. Документооборотом називається рух документів з моменту їхвиникнення до здачі в архів.
Загальну схему документообороту можнаподати наступним чином. На основі первинних документів здійснюються записи вмеморіальні ордери і в облікові реєстри. Далі записи в облікових реєстрахведуться в основному з меморіальних ордерів. Вони мають форму документів, якіпризначаються для скорочення записів в облікові реєстри з первинних документів.Наприклад, протягом дня надійшло кілька первинних документів, якимиоформляється надходження доходів. Усі вони відображаються в одномумеморіальному ордері. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаютьсяобороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом закожним балансовим, фінансовим та позабалансовим рахунками, а також за рахункамиуправлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третьогопорядків. У ньому відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальнийпідсумок за всіма рахунками. Правильність складання щоденного балансу оборотіві залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишківза активом і пасивом.
Характерною особливістю обліку видатківбюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні. Касовими видатками вважаютьвсі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чиреєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їхвикористання (витрачання) згідно з кошторисом. При цьому касовими видаткамивважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перерахованішляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки неможна от ототожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки — це невидача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей збюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отримання готівки вкасу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продуктихарчування, обладнання, у фонди на соціальні заходи тощо.
Облік касових видатків ведеться закодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошейз бюджетних (реєстраційних) рахунків обов’язково необхідно вказувати цільовепризначення (код) видатків,
Фактичні видатки, на відміну відкасових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтвердженівідповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бутиоперації нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментівта продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовимзвітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо.
Такий розподіл видатків в облікувизначаться необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів. Обліккасових видатків забезпечує інформацію про касове виконання кошторису тазалишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облік фактичнихвидатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторисувидатків установи в цілому та дотримання встановлених норм за окремими статтямиі структурними підрозділами. Облік фактичних видатків, як і касових, ведетьсяза кодами економічної класифікації видатків бюджету.
Касові та фактичні видатки на практицінайчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципизапису бухгалтерських операцій: для касових видатків —- це касовий метод, приякому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів,незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків —це методнарахувань, за яким запис операцій здійснюються в момент їх визначення(нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів, Так,наприклад, фактичні видатки за кодами 1110 «Оплата праці працівників бюджетнихустанов», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та деякі інші у часовому вимірівипереджають касові, тобто нарахування заробітної плати та внесків на соціальнізаходи відбувається раніше, ніж отримання грошей в касу на виплату зарплати абоперерахування коштів у відповідні фонди. За іншими кодами, як правило, касовівидатки випереджають фактичні. Наприклад, спочатку перерахування коштів запродукти харчування (касові видатки за кодом 1133), а потім списання витраченихпродуктів після їх отримання та використання (фактичні видатки за тим же кодом1133).
Фінансова звітність, яку складаютьбюджетні установи містить:
1. “Баланс” (форма №1);
2. “Звіт про надходження тавикористання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м); “Звіт про надходженнята використання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м);
3. “Звіт про надходження івикористання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетнимиустановами” (форма №4-1д, №4-1м);
4. “Звіт про надходження івикористання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетнихустанов” (форма №4-2д, №4-2м);
5. “Звіт про надходження івикористання інших надходжень спеціального фонду” (форма №4-3д, №4-3м);
6. “Звіт про надходження івикористання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансовихорганізацій)” (форма №4-3д.1, №4-3м.1);
7. “Звіт про надходження івикористання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного такультурного розвитку регіонів” (форма №4-4д);
8. “Звіт про рух необоротнихактивів” (форма №5);
9. “Звіт про рух матеріалів іпродуктів харчування” (форма №6);
10. “Звіт про заборгованість заокремими програмами” (форма №7д.1, №7м.1);
11. “Звіт про результати фінансовоїдіяльності” (форма №9);
12. “Звіт про недостачі та крадіжкигрошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах” (форма №15);
13. Пояснювальну записку до річногозвіту, що включає текст та додатки.
Законом України “Про бухгалтерськийоблік і фінансову звітність в Україні” функцію встановлення правил веденнябухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з виконання кошторисівбюджетних установ закріплено за Державним казначейством України.
План рахунків – це систематизованийперелік рахунків поточного обліку, призначених для відображення господарськихоперацій. В основу нового Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетнихустанов покладено Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а також Планрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарськихоперацій підприємств і організацій з урахуванням особливостей виконаннякошторисів доходів і видатків бюджетних установ. План рахунків налічує 8 класівбалансових рахунків і один клас позабалансових рахунків.
Клас 1 “Необоротні активи” об’єднуєрахунки, які призначені для обліку матеріальних та нематеріальних активів, щоотримані для тривалого використання і не призначені для реалізації абовитрачання протягом одного року. На рахунках цього класу обліковуються основнізасоби бюджетних установ, інші необоротні матеріальні активи і нематеріальніактиви, а також знос необоротних активів.
Клас 2 “Запаси” об’єднує групу рахунківдля обліку оборотних матеріальних активів, що належать бюджетним установам,реалізація або використання яких передбачається протягом одного бюджетногороку.
Клас 3 “Кошти, розрахунки та іншіактиви” містить рахунки, призначені для відображення поточних фінансовихактивів: грошових коштів у касі, на рахунках в установах банків або органахДержавного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.
Клас 4 “Власний капітал” об’єднує рахунки,призначені для обліку вкладень до фондів бюджетних установ і визначеннярезультатів виконання кошторисів бюджетної установи, а також сільських,селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів за поточний рік.
Клас 5 “Довгострокові зобов’язання”призначений для обліку довгострокових зобов’язань, що не є характерними длядіяльності цієї бюджетної установи, не пов’язаних з використанням бюджетнихкоштів, і погашення яких здійснюватиметься у наступні бюджетні роки.
Клас 6 “Поточні зобов’язання” об’єднуєрахунки, призначені для обліку зобов’язань установи, що виникають у процесі їїдіяльності, і погашення яких очікується протягом одного бюджетного року.
Клас 7 “Доходи” призначений для облікунадходжень грошових коштів (доходів), отримуваних установами за рахунокзагального і спеціального фондів, а також сільських, селищних, міських (містрайонного підпорядкування) бюджетів. Загальний фонд кошторису розпорядниківбюджетних коштів об’єднує доходи установи (асигнування), що надходять до фондуіз загальних ресурсів бюджету, які не мають при надходженні до бюджету певноїмети. До складу спеціального фонду входять позабюджетні кошти установи –спеціальні кошти, суми за дорученнями, інші позабюджетні кошти під назвою“власні надходження установи”, доходи, що мають цільову спрямованість.
Клас 8 “Витрати” об’єднує груписубрахунків для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ, а такожкасових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування)бюджетів, що здійснюються протягом бюджетного року.
На позабалансових рахункахобліковуються матеріальні цінності, інші активи та зобов’язання, що не належатьустанові або перебувають у тимчасовому її розпорядженні.
Отже, теоретико-метологічні засадибухгалтерського обліку виконання сільського бюджету насамперед мають бутипідкріплені відповідальністю місцевих органів влади за регулювання часткисуспільних справ у інтересах територіальної громади сіл та селищ черезздійснення певних бюджетних процедур.
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАОБЛІКУ ТА ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ В ПАШКОВЕЦЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ ЗА2006-2008 РОКИ
2.1 Бухгалтерський облік повиконанню сільського бюджету
Пашковецька сільська рада як органмісцевого самоврядування заснований 21 листопада 1997 року за №04416890 у ЄДРПОУ,форма власності комунальна, виконавчий орган обласної ради. Із бюджетусільської ради тобто із сільського бюджету фінансуються:
1. Апарат органі місцевогосамоврядування (КФК 010116);
2. Дитячий дошкільний заклад(070101);
3. Амбулаторія загальної практикита медицини (КФК 080300);
4. Сільський будинок культури (КФК110204).
Поміж тих установ, які фінансуються ізсільського бюджету на території сільської ради розташовані Пашковецька ЗОШ І-ІІступенів та сільська бібліотека. На території сільської ради здійснюють своюдіяльність чотири підприємці та сільськогосподарське підприємство.
В Пашковецькій сільській раді ведетьсямеморіально-ордерна форма обліку, вона одержала назву від меморіального ордера,складанням якого завершується обробка документів.
Основними принципамимеморіально-ордерної форми обліку є:
1. Оформлення бухгалтерськихпроводок меморіальними ордерами;
2. Розподіл синтетичного обліку нахронологічний та систематичний;
3. Ведення аналітичного обліку накартках.
Особлива будова Головної книги, якарозкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролюза правильністю записів. З метою забезпечення єдності бухгалтерського облікунаказом Державного казначейства України від 27.07.2000 року № 68 затвердженоІнструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їхскладання [5]. При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті дообліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляютьсямеморіальними ордерами – накопичувальними відомостями, яким присвоюються такіпостійні номери:
1. Меморіальний ордер 1 –накопичувальна відомість щодо касових операцій (ф. 380);
2. Меморіальний ордер 2 –накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державногоказначейства України (установах банків) (ф. 381);
3. Меморіальний ордер 3 –накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державногоказначейства України (установах банків) (ф. 382);
4. Меморіальний ордер 4 –накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами (ф. 408);
5. Меморіальний ордер 5 – зведеннярозрахункових відомостей щодо заробітної плати та стипендій (ф. 405);
6. Меморіальний ордер 6 –накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами (ф. 409);
7. Меморіальний ордер 7 –накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів (ф. 410);
8. Меморіальний ордер 8 –накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами (ф. 386);
9. Меморіальний ордер 9 –накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття необоротних активів (ф.438);
10. Меморіальний ордер 10 –накопичувальна відомість щодо вибуття і переміщення малоцінних ішвидкозношуваних предметів (ф. 439);
11. Меморіальний ордер 11 –зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування (ф.398); еморіальний ордер 12 – зведення накопичувальних відомостей щодо витрачанняпродуктів харчування (ф. 411);
12. Меморіальний ордер 13 –накопичувальна відомість витрачання матеріалів (ф. 396);
13. Меморіальний ордер 14 –накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетнихустанов (ф. 409);
14. Меморіальний ордер 15 –зведення відомостей щодо розрахунків з батьками за утримання дітей (ф. 406).
Для відображення операційбухгалтерського обліку в Пашковецькій сільській раді, які не фіксуються вмеморіальних ордерах з 1 по 15, а також для операцій, щодо яких не маєнеобхідності складати накопичувальні відомості і зведення, використовуєтьсямеморіальний ордер ф. № 274.
Записи в меморіальному ордері ф. № 274здійснюються як на підставі окремих первинних документів, так і за групамиоднорідних документів. Кореспонденція субрахунків у цьому меморіальному ордерізаписується залежно від характеру операції таким чином: по дебету одногосубрахунка і по кредиту іншого субрахунка або дебету одного субрахунка і покредиту декількох субрахунків або, навпаки, по кредиту одного субрахунка і подебету декількох субрахунків.
Меморіальні ордери підписуютьсявиконавцем, особою, що перевірила записи в меморіальному ордері, та головнимбухгалтером сільської ради. Усі меморіальні ордери реєструються в книзі“Журнал-головна” ф. 308. Облік у книзі “Журнал-головна” ведеться посубрахунках. Книга “Журнал-головна” відкривається щороку записами сум залишківна рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках заминулий рік. Записи в ній здійснюються у міру їх складання, але не пізнішенаступного дня, а при складанні меморіальних ордерів – накопичувальнихвідомостей – один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочаткудо графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім – до дебету і кредитувідповідних кореспондуючих рахунків.
Наприкінці місяця перевіряєтьсяправильність записів по рахунках синтетичного обліку в книзі “Журнал-головна”.Для цього підраховуються обороти по кожному субрахунку і виводяться залишки накінець місяця в рядку “Усього”. При цьому сума оборотів за місяць по всіхсубрахунках як по дебету, так і по кредиту має дорівнювати підсумку графи “Сумаоборотів за меморіальним ордером”.
Аналітичний облік ведеться головнимбухгалтером в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостяхта ін.).
Для контролю за правильністюбухгалтерських записів по рахунках синтетичного та аналітичного облікускладаються оборотні відомості форм 44, 285, 326 по кожній групі аналітичнихрахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів ізалишки по кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються зпідсумками оборотів і залишками цих субрахунків книги “Журнал-головна” ф. 308.
З кожного коду функціональноїкласифікації видатків, із загального і спеціального фондів, з кожного видугрошових коштів спеціального фонду щомісяця складаються окремі карткианалітичного обліку касових видатків. Заповнюються вони бухгалтером щоденно напідставі виписок органу ДКУ (установи банку). Використовуються для оперативногоконтролю виконання кошторису і складання звітності про касові видатки.
Планом рахунків бухгалтерського облікуне передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки цівидатки збігаються з кредитом рахунків № 31 «Рахунки в банках» і № 32 «Рахункив казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касовівидатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою абоперераховані в безготівковому порядку. Основні бухгалтерські проведення зобліку касових видатків подано в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Основні бухгалтерські проведення зобліку касових видатків Пашковецькій сільській радіЗміст операції Кореспонденція рахунків
Код статті
видатків Дебет Кредит Надійшли кошти на реєстраційний рахунок для здійснення касових видатків 321 320 1140 Перераховано з реєстраційного рахунку суму утримань із заробітної плати 661 321 1111 Перераховано в дохід бюджету податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати працівників 641 321 1111 Перераховано суми внесків за розрахунками із страхування та Пенсійним фондом 651,652653, 654 321 1120 Перераховано суми постачальнику згідно з пред’явленими рахунками за придбані матеріальні цінності у порядку планових платежів 361 321 1132,1133 Перераховано суми оплати за комунальні послуги та енергоносії 675 321 1161-1166
Бухгалтерські записи щодо збільшення чивідновлення касових видатків робляться на підставі виписок із поточних чи реєстраційнихрахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях –меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самихрегістрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чиреєстраційних рахунках. Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожнимпоточним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації.Регістрами аналітичного обліку є картка аналітичного обліку касових видатків.
За кожним кодом функціональноїкласифікації видатків (КФК) за загальним та спеціальним фондами, за кожнимвидом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У сільській раді дляустанов, що обслуговуються складають окремі картки за кожною установою згідно ззазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами.
Таблиця 2.2
Основні бухгалтерські проведення зобліку фактичних видатків Пашковецькій сільській радіЗміст операції Кореспонденція рахунків
Код статті
видатків Дебет Кредит Нараховано заробітну плату працівникам сільської ради 802 661 1111 Нараховано внески до Пенсійного фонду і фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування 802 651, 652, 653 1120 Затверджені авансові звіти підзвітних осіб 802 362 1140 Списані матеріали на утримання установи 802 231, 234, 249 1130 Придбано основні засоби за рахунок коштів загального фонду 802 401 2110 Нараховане плату за комунальні послуги та енергоносії 802 675 1161-1166
Аналітичний облік фактичних видатківведеться на картках аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведетьсящомісячно за кодами економічної класифікації, в розрізі кожної установи, щоперебуває на балансі сільської ради, за загальним і спеціальним фондамивідкривається окрема картка.
Проаналізувавши вище зазначене вартовідмітити, що для голови сільської ради та головного бухгалтера є необхіднимоперувати достовірною та вичерпною інформацією про загальний обсягвикористання, джерела утворення, стан та розміщення коштів. Такі дані отримуютьза допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку – бухгалтерськогобалансу. Бухгалтерський баланс сільської ради – це метод відображення тагрупування на визначену дату, як правило на перше число, засобів бюджетноїустанови за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовійоцінці. Засоби бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі показуютьсяза статтями.
Проведемо аналіз балансу (форма №1)Пашковецької сільської ради в 2006-2008 роках. Аналіз балансу виконаннякошторису видатків Пашковецької сільської ради показав, що валюта балансу вперіод 2006-2007 років мала негативну тенденцію щодо зменшення. В 2006 роцівалюта балансу зменшилася на 6459 грн. або 1,5% і становила 437437 грн., а в2007 відповідно на 49470 грн. або 11,4%. За 2008 рік валюта балансу становила1099663 грн. завдяки збільшенню валюти балансу на 712849 грн. або 284,3%. Такерізке збільшення пояснюється переданням із районного бюджету на баланссільської ради сільського будинку культури.
2.2 Аналіз виконання сільського бюджету
Одназ основних функцій органів місцевого самоврядування – діяльність щодозадоволення суспільних потреб. Насамперед, це діяльність, що пов’язана звпровадженням в життя соціальної програми держави, до якої, зокрема входитьсоціальний захист населення, організація освіти, охорони здоров’я населення,розвиток культури, спорту, молодіжні програми, а також діяльність, що пов’язаназ наданням послуг та забезпеченням ефективного функціонування тих господарськиходиниць, які надають комунальні, житлові, транспортні та інші послуги.
Реалізаціязначної частини цих завдань потребує залучення суспільних фондів. Основнимджерелом фінансування таких завдань є бюджети сіл та селищ, поряд з якимиможуть використовуватися також і ресурси фондів цільового призначення. Великуроль у цій сфері відіграє правильна система збалансування місцевих бюджетів,яка забезпечує місцевим радам народних депутатів право вільного використаннявласних фінансових ресурсів.
Бюджетсільської громади – це не тільки фінансовий план, у якому особлива увагаприділяється механізмам платежів, обліку й звітності, він одне з основнихзнарядь економічної стабілізації та економічного зростання. Це зумовлюєнеобхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного ісвоєчасного надходження до бюджету доходів і здійснення витрат, постійногоаналізу доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економічний стан села.
Виконаннябюджету – це здійснення комплексу заходів із забезпечення повного і своєчасноговиконання плану доходів і витрат. При цьому виконання дохідної частини бюджетуозначає надходження не тільки загальної суми передбачених коштів, а й покожному джерелу. Виконання плану по видатках означає фінансування усіхзапланованих заходів і установ, економне й ефективне використання бюджетнихресурсів.
До бюджету с. Пашківці за 2008 рікнадійшло доходів в сумі 497489 грн. і по видатках в сумі 497113 грн. зперевищенням доходів над видатками в сумі 376 грн. та спеціального фонду подоходах в сумі 50560 грн. і видатках в сумі 47402 грн. або 104,3 відсотків уточненогоплану на рік. Надходження доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетнихтрансфертів у звітному періоді склали – 18469,0 грн. або 100,5% до уточненихпоказників.
В порівнянні з відповідним періодом2007 року надходження загального фонду зменшилися на 2997 грн. або 14,0%.
Проаналізуємо доходи і видатки затверджені рішеням Пашковецькоїсільської ради за 2006-2008 роки.
Таблиця2.3
Складта структура доходів бюджету Пашковецької сільської ради за 2006-2008 роки грн.Доходи 2006 рік 2007 рік 2008 рік Код Найменування доходів згідно із бюджетною класифікацією Заг. фонд
Спец.
фонд Разом
Питома вага надходжень
% Заг. фонд
Спец.
фонд Разом Питома вага надходжень Заг. фонд
Спец.
фонд Разом
Питома вага надходжень
% 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 10000000 Податкові надходження 21014 767 21781 11,2 29870 2135 32005 10,1 38833 3615 42448 7,8 20000000 Неподаткові надходження 2715 14003 16718 8,6 3777 47320 51097 16,0 6955 47606 54561 9,9 9001010 Разом доходів 23729 14925 38654 19,8 33647 49455 83102 26,1 45788 51921 97709 17,7 40000000 Офіційні трансферти 155800 – 155800 80,2 234800 – 234800 73,9 451700 – 451700 82,3 Всього доходів 179529 14925 194454 100,0 268447 49455 317902 100,0 497488 51921 549409 100,0
Яквидно із табл. 2.3, найбільшу питому вагу серед доходів за звітні роки займаютьофіційні трансферти – 155800 грн. в 2006 році; 234800 грн. в 2007р., та 451700грн в 2008 році, що складає відповідно 80,2%, 73,2% та 82,3% від загальноїструктури доходів, в тому числі доходи загального фонду в 2008 році склали 497488грн., спеціальний фонд – 51921 грн. Тому можна зробити висновок, що бюджетПашковецької сільської ради є дотаційним і власних доходів йому не вистачає.Частка офіційних трансфертів (дотацій та субвенцій) є досить високою в 2008році становила 82,3%. Даний момент повинен насторожувати і є негативним,оскільки призводить до збільшення фінансової залежності територіальної громади.Однак слід відмітити, що даний показник є в деякій мірі викривлений, оскільки в2008 році мали місце надходження на ліквідацію наслідків стихійного лиха,зокрема надходження із резервного фонду державного бюджету на проведення робітпов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом, утриманням автомобільнихдоріг, що не носять постійного характеру.
Дещоменшу суму становлять податкові надходження – 42448 грн., тобто 7,8 % відзагальної суми надходжень. Досить мало становлять неподаткові надходження, асаме 54561 грн. тобто 9,9%. Графічне відображення складу доходів сільськогобюджету відображено на рисунку 2.1.
/>
Рис.2.1. Динаміка доходів бюджету Пашковецької сільської ради за 2006-2008 роки
Даліпроаналізуємо структуру податкових надходжень загального фонду сільського бюджетуза звітні роки (табл. 2.4). Як видно із даної таблиці, план по формуваннюдохідної частини бюджету було виконано в повному обсязі за 2006-2008 рр. В 2006році варто відмітити перевиконання сільського бюджету на 99,8% це пояснюєтьсяперевищенням фактичних надходжень над плановими по таких статтях доходів: єдийподаток, місцеві податки і збори та штрафи.
Порівняноз 2007 роком у звітному році виконання дохідної частини бюджету знизилось на 1,2%.Бюджетні призначення 2006 року були повністю виконані, окрім фіксованогосільськогосподарського податку – 68%, відсоток виконання плану по державномумиту становив 36 %. Водночас слід відзначити що в 2008 році фактичне виконання надходженьпо державному миту склало тільки 36,0%.
Таблиця2.4
Динамікапроцесу виконання податкових надходжень загального фонду бюджету Пашковецькоїсільської ради за 2006-2008 роки грн.Доходи 2006 рік 2007 рік 2008 рік /> /> План Факт
Відсоток
виконання План Факт
Відсоток
виконання План Факт
Відсоток
виконання /> /> 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 /> Всього 192150 383989 199,8 264750 268393 101,4 484800 485869 100,2 /> /> І. Доходи, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (кошик 1): 9350 30518 326,4 17900 21466 119,9 17550 18469 105,2 /> Податок з доходів фізичних осіб 7200 8798 122,2 12000 13309 110,9 17550 18469 105,2 /> Плата за торговий патент – 300 1398 466,0 900 900 100,0 /> Єдиний податок 1050 19879 1893,2 3200 3663 114,5 1050 1994 189,9 /> Державне мито 100 36 36,0 50 56 112,0 100 36 36,0 /> Надходження штрафів 1000 1805 180,5 2350 3040 129,4 1000 1804 180,4 /> ІІ. Доходи, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (кошик 2) 182800 353471 193,4 246850 246927 100,0 467250 467400 100,0 /> Плата за землю (60%) 7800 7471 95,8 8150 8526 104,6 10400 10380 99,8 /> Місцеві податки і збори 1000 1366 136,6 1700 1440 84,7 1750 1723 98,5 /> Фіксований сільськогосподарський податок 2000 1359 68,0 1400 1480 105,7 3200 3389 105,9 /> Інші надходження 800 875 109,4 800 681 85,1 200 208 104,0 /> Офіційні трансферти 171200 171200 100,0 234800 234800 100,0 451700 451700 100,0 />
Якможна побачити вище на протязі 2006-2008 років спостерігається чітка тенденціящодо перевиконання сільського бюджету, яке відповідно становило 199,8%, 101,4%та 100,2%. Головними факторами, які вплинули на перевиконання плану данихбюджетних надходжень є: збільшення суб’єктів підприємницької діяльності, якіфункціонують на території сільської ради, ціновий фактор та передання на балансПашковецької сільської ради будинку культури.
Поведемоаналіз видаткової частини бюджету Пашковецької сільської ради. Результатиприведемо у вигляді таблиці.
Таблиця2.5
Структуравидаткової частини бюджету бюджету Пашковецької сільської ради за 2006-2008роки грн.Видатки 2006 рік 2007 рік 2008 рік /> />
Фактична
cума Питома вага в загальній сумі видатків
Фактична
сума Питома вага в загальній сумі видатків
Фактична
сума Питома вага в загальній сумі видатків /> Соціальний захист та соціальне забезпечення – – 2500 0,9 – – /> Освіта 67842 35,3 81820 30,3 133043 26,1 /> Культура і мистецтво – – 14030 5,2 27075 5,3 /> Охорона здоров’я 31066 16,2 60087 22,2 76441 15,0 /> Державне управління 77586 40,4 111887 41,4 109009 21,4 /> Інші видатки 15560 8,1 – – 163900 32,2 /> Всього видатків 192054 100,0 270324 100,0 509468 100,0 />
Такимчином, здійснивши аналіз видаткової частини бюджету Пашковецької сільської ради,можна зробити висновок, що що значну питому вагу у видатках 2006 року займаютьвидатки на утримання органів влади тобто апарату органу місцевогосамоврядування – 77586 грн. (40,4%) та видатки на освіту, які представленісільському бюджеті видатками на дитячий навчальний заклад — 67842 грн. (35,3%).Відповідно також присутні видатки на охорону здоров’я (утриманняфельдшерсько-акушерського пункту) – 8,1% та інші видатки, основну частину якихформують видатки на проведення виборів у місцевих радах. В 2007 році як бачимоз’явилися видатки по культурі та мистецтву, які представлені КФК 110204«Будинок культури», який був переданий із районного бюджету на баланс сільськоїради, також наявні видатки по соціальному захисту, які представлені соціальноюдопомогою.
/>
Рис.2.2. Динаміка видаткової частини бюджету Пашковецької сільської ради за2006-2008 роки
Найбільшу абсолютну та відноснувеличину в 2008 році формують знову ж таки видатки на державне управління,освіту та охорону здоров’я. В 2008 році спостерігається значне збільшеннявидатків на 239114 грн. або на 88,5 %. Дане зростання насамперед пов’язане іззбільшенням інших видатків, які включають в себе видатки на ліквідаціюнаслідків стихійного лиха та ремонт доріг, внаслідок повені в липні-серпні 2008року. Для ліквідації збитків було використано 163900 грн. Інші видаткистановили найбільшу питому вагу 32,2%, видатки на освіту та державне управліннявідповідно 26,1% та 21,4%. Також слід відзначити про суттєве збільшеннявидатків на охорону здоров’я 76441 грн. в 2008 році проти 31066 грн. в 2006році, це пояснюється тим, що на базі фельдшерсько-акушерського пункту було утвореноамбулаторію сімейної практики та медицини. Отже, як наслідок і збільшилосяфінансування.
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИУДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ПО ВИКОНАННЮ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ
3.1 Зарубіжний досвід веденнябухгалтерського обліку по виконанню сільського бюджету
Досвід європейськихкраїн свідчить про існування різних поглядів на процес обліку та виконаннясільських, селищних бюджетів, проте всі вони мають єдиний напрямок таідеологічні принципи. Оскільки головною метою діяльності органів самоврядуванняє підвищення рівня добробуту людей за рахунок забезпечення доступності таполіпшення надання соціальних та адміністративних послуг, створення умов длясталого розвитку територій. На жаль, вітчизняні вчені та науковці, якізаймаються дослідженням проблематики місцевих фінансів, в тому числі сільськихбюджетів, приділяють незначну увагу даному процесу. Аналіз здійснюють переважнов межах проектів технічної допомоги, урядових експертних груп.
У нинішніх умовахможна виокремити два основні напрямки, які потрібно вивчати для провадженняреформ у фінансовій сфері органів місцевого самоврядування. Насамперед це політиказміцнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування та політика здійсненнязаходів з оптимізації видаткових повноважень, які мають провадити звідповідного рівня бюджету.
Для країнєвропейської спільноти, куди ми прагнемо ввійти не бідними родичами, аповноправними партнерами, досконалість управління, чіткий розподіл повноваженьі фінансів між центром і територіями, баланс взаємоповаги і взаємоконтролю міжструктурами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування – це аксіоми,на яких тримається держава і добробут її населення.
Одна з докоріннихпроблем вітчизняної конституційної реформи – пошук найоптимальнішої моделітериторіальної організації влади, а відтак – і утвердження нової ролі місцевогосамоврядування – особливої форми управління, в якій органічно поєднуютьсяінтереси держави і громади[17].
Будь-якізаконодавчі зміни ми зустрічаємо критикою, часто не замислюючись над причинаминебажання щось змінювати. Водночас заздримо сусідам, – полякам, угорцям,прибалтійцям, які рішуче взялись до переоблаштування своєї системи управління івже мають відчутні дивіденди від цього: європейські стандарти життя. Україна єсусідкою країн Європейського Союзу, який дає їй численні прикладидемократичного й ефективного управління державою. Наразі Україні необхіднопідвищувати відповідність своєї законодавчої бази законодавчій базі ЄС,принципам верховенства права, а також будувати життєздатну демократичнудержаву. Є досвід Польщі, скандинавських країн, які мають позитивні досягненняв плані адміністративно-територіального устрою, становлення дієздатногомісцевого самоврядування. Інтеграція України в європейську спільноту можливалише через розвиток в нашій державі самодостатніх, сильних територіальнихутворень на засадах Європейської хартії місцевого самоврядування[10].
ПарламентомУкраїни, крім Хартії, було також ратифіковано інші важливі інструменти РадиЄвропи у галузі місцевого та регіонального розвитку, зокрема МадридськуКонвенцію щодо транскордонного співробітництва та її додаткові протоколи,Європейську хартію регіональних мов та мов національних меншин та ін. Разом зтим, доповідачі Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи наголошуютьу своєму моніторинговому звіті на проблемах практичної імплементації положеньЄвропейської хартії місцевого самоврядування в українську практику, а такожнеобізнаності більшості службовців та громадян України з принципами Хартії, якавже понад десять років є невід’ємною частиною українського законодавства.
Безумовно,подальша реалізація політики децентралізації в Україні має розглядатися саме вконтексті європейського вибору України. Досвід децентралізації тарегіоналізації у Франції, Німеччині та Польщі пропонує цілу низку відповіднихприкладів для вивчення і пристосування їх для потреб українського сьогодення.Ключовим моментом, який виділяють багато експертів, є те, що територіальнареформа та децентралізація мають здійснюватись у демократичному руслі,спираючись на принципи Європейської хартії місцевого самоврядування та проектуХартії про регіональне самоврядування.
Щодо розширенняправ сільських та селищних рад, то це – європейський стандарт. При цьому праваповинні підкріплюватися фінансово: за бюджетним забезпеченням на душу населенняУкраїна посідає одне з останніх місць на континенті. Так, рівень бюджетногозабезпечення місцевого самоврядування (у євро на душу населення на рік)становить у Швеції – 2500, у Чехії та Польщі – близько 1600, в Україні – трохибільше 100. Причому, коли в столичному Києві ця цифра сягає майже 400 євро, то,наприклад, в обласних центрах 10-50, а в районних – ледь дотягує до десяти.
Подрібнюючизагальний ресурс на 900 селищних бюджетів, а також понад 10 тис. сільськихбюджетів, ми ніколи не досягнемо тієї необхідної бюджетної забезпеченості, якадасть підстави назавжди покінчити з ганебною для нашого народу бідністю. Якщовдатися до європейського досвіду, то побачимо, що місцеве самоврядування тамреалізується, як правило, у поселеннях чи групах поселень, у яких проживає 8-10тисяч населення. Тому, щоб адміністративні послуги надавалися з ефективнимвитрачанням кожної гривні бюджету, громада має включати певну кількістьнаселення.
Якщо за прикладвзяти Польщу – найбільшу з нових країн-членів ЄС, то, найвірогідніше, Україніварто повчитися у неї проведенню інституційних та економічних реформ, а такожвідновленню економіки. Нині Польща поділена на 16 воєводств, які схожі на нашіобласті. В кожному – 15 повітів, чотири міста зі статусом повіту. З огляду наце і в Україні кількість районів, наприклад, в області, може бути меншою.Синонімами міст-повітів у нинішній українській ситуації є міста обласногозначення. Але серед міст обласного значення у нас існує неймовірний дисбаланс.Є міста обласного значення, де проживає близько 900 тисяч людей, а є іншіміста, де маємо шість-вісім тисяч жителів. Так само і по районах: є райони від20 тисяч до 180 тисяч жителів. Маємо дисбаланс і по областях. В однихнараховується майже шість мільйонів населення, а в інших менше одного мільйона.За останнє десятиріччя Польща провела глибоку адміністративно-територіальнуреформу, на яку її надихнув досвід Франції. Польща проводила структурну адміністративнудецентралізацію паралельно з реформами місцевого самоврядування. Угорщина, як іПольща, пройшла також через труднощі поліпшення координації дій міжцентральними і місцевими органами влади і подолання збігу їх функцій. Крімтого, обидві країни змушені були займатися виправленням значних вад організаціїсубнаціональних органів влади: застарілих управлінських механізмів,недостатнього і низькокваліфікованого апарату, низької податкоспроможності.
Скажімо, реформиу Франції певною мірою відбувалися за схожою схемою. Вони стосувалисярозширення субнаціональної автономії, скорочення функцій центрального уряду,ослаблення ролі префектів та створення автономного регіонального рівня.Найбільш централізована в минулому держава Франція, кількість самоврядниходиниць (комун) якої сягає нині 36 тис., за економічним потенціалом посідаєчетверте місце в світі. У 2002 році Франція прийняла закон, відповідно до якогостворюються так звані агломерації, тобто об’єднання населених пунктів,об’єднання комун. З одного боку, це сприяє вирішенню проблем, які цікавлятьжителів сусідніх громад, а з іншого – дозволяє економити державний ресурс істворює умови для того, щоб територія сама заробляла кошти, тобто – умови длясаморозвитку. Схожі проблеми перехідного етапу стоять і перед Україною.Дієздатність територіальних громад вимагає реальної спроможності територіальнихгромад самостійно і в повному обсязі вирішувати питання місцевого тарегіонального значення, віднесені до їх відання, на підставі власної ідостатньої матеріально-фінансової та ресурсної бази на рівні гарантованихдержавою соціальних стандартів.
В Україніосновною проблемою є відсутність належної фінансової бази, що потребуєвдосконалення ресурсного забезпечення місцевого і регіонального розвитку,розширення кола місцевих податків (віднесення до них податку на нерухомість,податку на землю, а також податку з доходів громадян) з одночасним скороченнямкількості місцевих зборів, запровадження механізму зацікавленості органівмісцевого самоврядування у збільшенні надходжень у доходну частину державногобюджету на відповідних територіях.
Як формаорганізації надання послуг, у Європейському Союзі все частіше використовуютьсяконцесії на надання комунальних послуг населенню. Серед них водопостачання,організація збору та утилізації відходів, опалення, газо- та електропостачання,а також дорожній транспорт у формі платних доріг. Децентралізація та розподілповноважень мають розглядатися як засоби надання побутових і адміністративнихпослуг населенню зі ступенем наближення, який незмінно забезпечує ефективністьі якість цих послуг без збільшення їхньої вартості для населення та для бюджетузагалом, принаймні уникаючи створення для населення доданої вартості. Розподілресурсів, а отже, реалістичний бюджетний підхід має бути включено до пакетазаконів, орієнтованих на реформу. Без цього вони просто не спрацюють.
Головною метоюреформ в Україні має все ж таки стати створення заможних громад. Механічнеоб’єднання існуючих сільських рад у громади не вирішить цього питання. Длязміцнення бюджетів громад необхідно розширювати можливості для нагромадженнявласних доходів громад, а також закріпити загальнодержавні доходи від одержаннядодаткових повноважень. Цей процес має пройти насамперед після визначенняповноважень та переліку громад.
Відповідно донового бюджету, місцеві громади отримають фінансову самостійність, необхіднудля будівництва та ремонту шкіл та дитсадків, лікарень і медпунктів, доріг іліній енергопостачання. У держбюджеті 2010 до бюджетів місцевих громад доданопонад 12 мільярдів гривень. Це означає, що ради та органи виконавчої влади намісцях отримають більше коштів на розвиток місцевої інфраструктури тапідвищення рівня соціального захисту населення — в основному на 35%, а подекудиі в 11 разів. Складно переоцінити такий крок уряду, та ще й у період кризи,коли влада на місцях задихається від нестачі коштів на розвиток і підтримка вналежному стані життєво важливої для населення інфраструктури — доріг,комунальних об’єктів, дошкільних, навчальних і медичних закладів і т. д.
Розглянемо доходи,які будуть надходити до сільського бюджету згідно нової редакції Бюджетногокодексу:
1. Податок з доходів фізичних осіб50% та 15% у фонд розвитку;
2. Плата за землю 100%;
3. Податок з власниківтранспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів 100%.
Але варто відзначити, що данінадходження можуть задовільнити тільки 40% потреби сільського бюджету вгрошових ресурсах. Дана реформа як бачимо не може вирішити проблеми фінансовоїзалежності сільського бюджету в нинішніх умовах, оскільки фактично відсутнєреальне економічне середовище, яке б могло виступати базою для оподаткування.
3.2 Шляхи удосконалення веденнябухгалтерського обліку по виконанню сільського бюджету
Актуальність питання розвитку системибухгалтерського обліку пояснюється тим, що протягом останнього часувідбуваються семінари та круглі столи за участю представників Міністерствафінансів України, Методологічної ради з бухгалтерськогообліку при Мінфіні,професійних об’єднань бухгалтерів і аудиторів на тему запровадження міжнароднихстандартів фінансової звітності в Україні, вивчається міжнародний досвід,проблеми та перспективи розвитку бухгалтерського обліку. Така зацікавленістьпояснюється тим, що Україна рухається в Європу, – розвиває міжнародне співробітництво,бере участь у міжнародному розподілі та кооперації праці, залучає іноземніінвестиції в економіку України, вітчизняні підприємства виходять на міжнародніринки капіталу – все це потребує подальшого реформування системибухгалтерського обліку, запровадження методології розкриття економічноїінформації за міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозоростіта зіставності фінансової звітності суб’єктів господарювання. Саме тому ЗакономУкраїни “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України дозаконодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 року № 1629-IVбухгалтерський облік визначено однією з пріоритетних сфер, в яких здійснюєтьсяадаптація законодавства України до норм ЄС.
Слід зазначити, що міжнародні стандартиобліку для державного сектора є офіційно прийнятими вимогами до фінансовоїзвітності. Вони розроблені шляхом адаптації Міжнародних стандартівбухгалтерського обліку, але з урахуванням особливостей функціонуваннядержавного сектора. Фінансова звітність суб’єктів державного сектора, якаскладається відповідно до міжнародних стандартів, має надавати інформацію профінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки суб’єкта, а такожвідображати ефективність використання та цільове призначення виділених йомуресурсів. Фінансова звітність державного сектору є ключовою ланкою вінформаційному забезпеченні державного фінансового контролю, фінансовогопланування і прогнозування на державному рівні.
Стосовно нормативної базибухгалтерського обліку зазначимо, що законодавством чітко не визначено методиведення бухгалтерського обліку у державному секторі, особливо з урахуваннямспецифіки окремих бюджетних установ. В Україні правові основи регулювання,організації та ведення бухгалтерського обліку встановлює Закон “Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Реформуваннябухгалтерського обліку відповідно до ринкових умов господарювання почалося зприйняттям саме цього закону. Його норми є базовими орієнтирами, які визначаютьсучасну систему бухгалтерського обліку. Разом з тим в тексті закону є певнісуперечності, неузгодженості, а деякі аспекти не освітлені зовсім, щопризводить до неоднозначного його тлумачення. Особливості бухгалтерськогообліку в установах невиробничої сфери визначаються законодавством про бюджетнийустрій і бюджетний процес в Україні, інструкціями з бухгалтерського обліку вустановах та організаціях, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів,іншими нормативними документами Міністерства фінансів України та Державногоказначейства України.
Щодо методологічного забезпеченнябухгалтерського обліку на рівні інших органів виконавчої влади необхіднозазначити, що єдиного підходу до галузевої нормативної бази з обліку уміністерств та відомств немає. Це призводить до невиконання вимог статті 6Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,відповідно доякої органи виконавчої влади повинні забезпечити розробку на базі національнихположень (стандартів) бухгалтерського обліку методичних рекомендацій з їхзастосування. Така розбалансованість свідчить про відсутність загальноїконцепції створення методичного забезпечення бухгалтерського обліку, а такожвідсутність координації діяльності органів виконавчої влади, які визначаютьоблікову політику. Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ усистемі бухгалтерського обліку має висвітлюватись відповідно до Плану рахунківбухгалтерського обліку зазначених установ. Цей план рахунків маютьвикористовувати всі установи та організації, повністю або частково утримуваніза рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а отже, він визначає їхнюметодологію обліку незалежно від галузевої належності. Очевидно, що створитиуніфікований план рахунків для різнопрофільних бюджетних установ можна, лишепобудувавши його за принципом сфери об’єднання, тобто включити до ньогобухгалтерські рахунки, що їх використовують усі установи та організації, яківизначаються як бюджетні. Для оптимізації ведення бухгалтерського обліку вбюджетних установах необхідна розробка пропозицій стосовно уніфікації планурахунків шляхом його деталізації як на рівні синтетичних рахунків, так і нарівні субрахунків. Такі доповнення будуть доречні в частині ведення облікуфінансування та здійснення видатків установи за кодами економічної класифікаціївидатків. Зазначена процедура, безумовно, є дуже важливою, оскільки від їїрезультату залежить якість бухгалтерського обліку в цілому та довідковоїінформації зокрема, коли йдеться про бухгалтерський облік як основнуінформаційну підсистему в системі управління організацією.
Актуальним також є питання структурноїуніфікації системи бухгалтерського обліку. У зв’язку з наявністю різнихорганізаційних структур бухгалтерських служб, процедур документообігу,використанням різного програмного забезпечення. Отже, виходячи з вищезгаданого,до основних заходів щодо розвитку та вдосконалення системи бухгалтерськогообліку в державному секторі вцілому та органів місцевого самоврядування зокремаварто віднести:
1. Розробку національних положень(стандартів) бухгалтерського обліку саме в державному секторі.
2. Розробку єдиного плану рахунківбухгалтерського обліку в державному секторі, гармонізованого з бюджетноюкласифікацією з урахуванням особливостей діяльності територіальних громад.
3. Проведення ґрунтовних дослідженьу сфері ведення обліку активів, зобов’язань, доходів та витрат з подальшоюпідготовкою пропозицій щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України, ЗаконуУкраїни “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та іншихнормативно-правових актів.
4. Перегляд існуючих формфінансової звітності, а також показників про виконання бюджетів і кошторисівбюджетних установ.
5. Нормативно-правове врегулюванняпитання щодо функціонування фінансово-бухгалтерських служб.
6. Створення інформаційно-аналітичноїсистеми моніторингу виконання бюджетів у режимі реального часу та уніфікаціяпрограмного забезпечення, що використовується суб’єктами державного сектору, зметою забезпечення обміну інформацією між Мінфіном, органами Державногоказначейства і суб’єктами державного сектору з використанням баз даних таінформаційних систем.
7. Проведення семінарів,конференцій, консультацій для працівників фінансово-бухгалтерських служб територіальнихгромад, підвищення кваліфікації керівників фінансово-бухгалтерських служб.
У підсумку впровадження таких заходівможна очікувати досягнення таких результатів, як адаптація законодавства зпитань бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах до міжнароднихстандартів та запровадження єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку звиконання бюджетів та кошторисів розпорядників бюджетних коштів, що дасть змогузабезпечити прозорість облікових процесів, складення звітності та отриманняінформації про фінансові операції, які здійснюються у державному секторі.
Як висновок варто підкреслити, щовирішення основних питань розвитку системи бухгалтерського обліку сприятимеудосконаленню управління державними фінансами, поглибленню системистратегічного бюджетного планування та системи контролю за процесом виконання бюджету.Основними напрямами реалізації концепції подальшого розвитку бухгалтерськогообліку в бюджетних установах на даний час. Реалізація цих заходів повдосконаленню та розвитку бухгалтерського обліку в бюджетних установах дастьзмогу забезпечити створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системиуправління фінансами територіальних громад.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Таким чином, сьогодні з особливоюгостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав новіпринципи формування бюджетів територіальних громад. Ці та інші питання,пов’язані з фінансовою самостійністю органів місцевого самоврядування не єновими. Проте багато з них чекають на своє практичне вирішення. Саме цяобставина і зумовила потребу у вивчені процесу формування і виконаннясільських, селищних бюджетів, ролі планування в процесі використання коштів таетапів проходження бюджетного процесу на місцевому рівні.
На жаль, в ційланці бюджетної системи зберігається відносно застарілий механізмцентралізованого регулювання вищестоящими органами доходів органів місцевогосамоврядування. Це позбавляє територіальні органи фінансової самостійності, надовгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сферивід можливостей і бажання вищестоящих органів влади вирішувати проблеми, щознаходяться на даній території селищ і сіл. Однак варто відзначити данаситуація може змінитися із прийняттям нової редакції Бюджетного кодексуУкраїни, яку ветував президент, водночас при повторному розгляді Проекту новоїредакції Бюджетого кодексу у Верховній Раді не вистачило голосів для подоланняпрезидентського вето. Виходячи із вищезазначеного також ватро відзначити проіншу сторону даної ситуації – всі показники бюджету 2010 розраховані згіднонової редакції. Як відзначала прем’єр-міністр Юлія Тимошенко «Хоча ПрезидентЮщенко ветував цей кодекс після його прийняття парламентом, з початкунаступного року, коли в країні буде новий президент, вступлять в силу і новийдержбюджет, і новий Бюджетний кодекс. Тоді місцеві бюджети сіл, селищ і містзможуть витратити на свої потреби на 80% більше грошей, ніж раніше». Але якбачимо із розрахунків проведених в третьому розділі дані зміни в законодавстві,якшо вони будуть введені в дію, не позбавлять фінансової залежності сільськогобюджету с. Пашківці. Оскільки тільки близько 40% доходів бюджету будутьформуватися за рахунок власних джерел, а решта 60% можуть бути залучені тількиза рахунок офіційних трансфертів.
Аналіз використання фінансових ресурсівбюджету Пашковецької сільської ради дозволяє констатувати наступне. Аналіздинаміки обсягу надходжень до доходної частини загального і спеціального фондусільського бюджету впродовж 2006-2008 років характеризує тенденцію донарощування їхніх розмірів. Це зазначено як позитивний аспект розвиткуфінансової бази органу місцевого самоврядування, що сприятиме зростанню йогоролі та значення у здійсненні бюджетної політики, забезпечуватиме відповіднефінансування бюджетних видатків. Структура дохідної частини бюджету підтверджуєту закономірність, згідно з якою в умовах низького рівня доходів фізичних таюридичних осіб, власні доходи становлять 97709 грн., а офіційні трансферти –451700 грн. Отже, бюджет Пашковецької сільської ради є дотаційним. В 2008 роцідо нього надійшло дотацій в сумі – 255600 грн., та субвенцій – 196100 грн.Трансферти складають 82,3% доходів. Збільшення обсягів доходів місцевихбюджетів відбувалось за рахунок податкових надходжень, в основному, з приводупозитивної динаміки обсягів податку з доходів фізичних осіб, плати за землю,єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, ринкового збору, плати завидачу торгових патентів на деякі види підприємницької діяльності та іншихподатків. Бюджет села Пашківці є дотаційним, хоч би які дохідні джерела булинадані в розпорядження сільської ради, бюджет буде мати меншудоходоспроможність ніж інші та не в змозі задовольняти фінансові потребисамостійно. Причиною цьому є відсутність підприємств, зокрема виробничої сфери таінших джерел поповнення бюджету. Основну роль як на даний момент так і намайбутнє відводиться дотації вирівнювання, яка має на меті усунути наслідкинерівності між бюджетами і гарантувати кожному органу місцевого самоврядуванняможливість надавати соціальні послуги на приблизно однаковому рівні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: Прийнятана п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К.: Офіційневидавництво Верховної Ради України, 1996.–115 с.
2. Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року № 996 –ХІV.
3. Проміжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громадсіл, селищ, міст та їх об’єднань: Закон України від 01 липня 2004 року №1953-IV// Відомості Верховної Ради України.-2004.-№52.-С.52.
4. Стратегія модернізації системибухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки: ЗатвердженоПостановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 34.
5. Інструкція про кореспонденціюсубрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарськихоперацій бюджетних установ: Затверджена наказом Державного казначейства Українивід 10.07.2000 №61 зі змінами і доповненнями.
6. План рахунків бухгалтерськогообліку бюджетних установ: Затверджено наказом Державного казначейства Українивід 10 грудня 1999 року № 144 зі змінами і доповненнями.
7. Арганофф Р. Державні фінанси врозвинених та перехідних країнах/ Р. Арганофф / Пер. З англ. — К.: К.І.С.,2007. — 400 с.
8. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерськийоблік у бюджетних установах: Навчальний посібник / За ред. Проф… Ф. Ф.Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2004. – 448 с.
9. Гонцяж Я. Самоврядування татериторіальна організація в Польщі / Я. Гонцяж, Н. Гнидюк, О. Куленкова, В.Гуменюк; За заг. ред. Я. Гонцяжа. – К.: Міленіум – Вид-во УАДУ, 2001. – 184 с.;
10. Мельник С.І. Виконання місцевихбюджетів на основі положень Бюджетного кодексу України. / За ред. С.І.Мельник// Навчальний посібник. – К.: Міленіум, 2002. – 280 с.
11. Оутс У. Всесвітня деклараціяпро місцеве самоврядування / У.Оутс // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 1-2.– С. 95-97.
12. Пухтинський М.О. Європейськахартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої і регіональної демократіїв Україні / М.О. Пухтинський, В.В. Толкованов // Науково-практичний посібник –К.: “Крамар”, 2003. – 400 с.;
13. Пухтинський М.О. Проблемитрансформації територіальної організації влади. Збірник матеріалів тадокументів /Пухтинський М.О.// – К.: Атіка, 2007. – 852 с.;
14. Федосов В. Бюджетнийменеджмент: Підручник / В. Федоров, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред.В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.
15. Азнар М.В. Французький прикладрегіоналізації, децентралізації та деконцентрації Організація регіональної тамісцевої влади: досвід держав-членів Європейського Союзу / М.В Азнар //Спеціальне доповнене видання Українсько-Європейського Журналу з Міжнародного таПорівняльного права. – К., 2007;
16. Бойцун Н.Є. Адаптаціяєвропейського досвіду управління місцевими фінансами в Україні / Н.Є.Бойцун //Фінанси України. — 2008. — № 5. – С. 4-6.
17. Буковинський С.А. До питанняпро Бюджетний кодекс / С.А. Буковинський // Фінанси України. — 2007. — № 4. –С. 3-13.
18. Зайчикова В.В. Удосокналеннябюджетних процедур в органах місцевого самоврядування / В.В. Зайчикова //Наукові прац НДФІ. – 2008. – №1. – С.18-25.
19. Куліченко І.І. Забезпеченняекономічної та фінансової самостійності місцевих влад в Україні відповідно доположень Європейської хартії місцевого самоврядування. За матеріаламиМіжнародної науково-практичної конференції “Зміцнення системи місцевих фінансівта між бюджетних відносин в Україні“ (15-16 квітня 2004 р., м. Дніпропетровськ)/ За ред. І.І. Куліченка, М.О. Пухтинського. – Київ, 2004. – 174 с.
20. Любенко А.М. Контрольефективності управління бюджетними установами через призму зарубіжного досвіду/А.М. Любенко // Фінансовий контроль. – 2007.– №3. – С. 42-53.
21. http://www.mcenter.org.ua/uk-print/text/articles/world_experience/20080227-2.html- _ftnref10#_ftnref10Реформа для людини. Збірник матеріалів про шляхиреалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні. СекретаріатКабінету Міністрів України. Київ 2007. – 238 с.
22. Програма реформування системибухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженапостановою Кабінету Міністрів України / Економічний простір. – 2008. – №16.
23. І. Чугунов Напрямкизбалансування місцевих бюджетів./ Чугунов І. //Фінанси України.– 2007.– №1.– С.22–25.
24. А. Шах Муніципальне правозарубіжних країн. / Шах А.// Журнал Міжнародного та Порівняльного права. – 2006.– №2. – С.24-29.
25. О.В Шишко Модель оцінкифінансової спроможності бюджетів місцевого самоврядування / Шишко О.В. //Наукові праці НДФІ. – 2008. – №10. – С.46-54.
26. Л. Штейн Місцевесамоврядування та місцеве управління зарубіжних країн. – www.e-college.uа
27. С.І. Юрій Реальне підґрунтяжиття і розвитку: фінансові проблеми органів місцевого самоврядування / ЮрійС.І. // Голос України. – 2007. – 23 жовт.