Облік та аналіз виробничих запасів на сільскогосподарських підприємствах

ЗМIСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. Економічний зміст виробничихзапасів………………………………………6
1.1. Економічна сутність такласифікація виробничих запасів ………….……..6
1.2.Особливості визнання та оцінкивиробничих запасів…………………………….11
1.3. Техніко-економічна характеристика СТОВ «А/ф «Прилуччина»……….24
РОЗДІЛ 2. Облік виробничих запасів вСТОВ «А/ф «Прилуччина»…………33
2.1.Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів…………………………………………………………………………….33
2.2. Первинний облік наявності та руху виробничих апасів ……………………..38
2.3. Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів ……………………….47
2.4. Інвентаризація виробничихзапасів …………………………………………………….55
РОЗДІЛ 3. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві СТОВ«А/ф«Прилуччина»………………………………………………………………………….60
3.1. Завдання та джерела аналізувиробничих запасів …………………………….60
3.2. Аналіз виробничих запасів на підприємстві…………………………………………62
3.3. Аналіз показниківрентабельності підприємства ………………………………..72
3.4. Напрями вдосконалення обліку тапідвищення ефективності використання виробничих запасів…………………………………………………………….79
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………………….90
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………..94
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………………………….100

ВСТУП
Однією зобов’язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметамипраці (виробничими запасами) — сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючимивиробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції.Відмітною особливістю їхє одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості насобівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль зазбереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництвімає велике значення Матеріальні затрати становлять 57-68% собівартостіпродукції. Від достовірності та об’єктивності відображення в бухгалтерськомуобліку й звітності операцій із виробничими запасами залежить правильністьвизначення основних показників, які характеризують результати господарськоїдіяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів,темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність, тощо). Тобто віддостовірності, об’єктивності, правдивості та повноти відображення господарськихфактів, пов’язаних із рухом виробничих запасів, залежить правдивість інеупередженість усіх суттєвих для користувачів показників.
Сьогодні сільськогосподарськіпідприємства потребують суттєвого реформування структури управліннягосподарською діяльністю. При цьому велике значення має визначення мінімальноївеличини виробничих запасів на підприємствах, оскільки матеріальні витрати нацих підприємствах займають найбільшу питому вагу. Оптимізація виробничихзапасів — один із головних факторів виходу сільськогосподарських підприємств ізкризового стану. Це зумовлює необхідність по-новому визначити роль, місце ізміст обліку і аналізу виробничих запасів, обґрунтувати його методологію всистемі управління. Адже в ринкових відносинах у вигіднішому положеннівиявляються ті підприємства, котрі вміють краще аналізувати виробничу ситуаціюі приймати ефективні рішення (в тому числі й щодо оптимізації виробничихзапасів), швидше адаптуватися до змін кон`юнктури.
У цих умовах висуваютьсянові вимоги до організації економічної інформації, до методики обліку і аналізувиробничих запасів.
Тому актуальність проблеми обліку і аналізувиробничих запасів сільськогосподарського підприємства не викликає сумніву і потребує дослідження.
Розвитку теорії тапрактики обліку і аналізу виробничих запасів, забезпеченню його інформаційноїбази сприяли праці таких вітчизняних вчених як: Ф.Ф. Бутинець, В.П. Завгородній,В.В. Сопко, Л.К. Сук, П.Т. Саблук, Н.В. Чебанова та інших.
Однак ряд проблеморганізації та методики обліку і аналізу виробничих запасів потребуютьподальших досліджень та наукових розробок.
Залишаються нез’ясованимипитання обліку виробничих запасів, обчислення матеріальних витрат всобівартості продукції, має місце неузгодженість фінансового, управлінського таподаткового обліку на рівні підприємства.
Недостатня теоретична іпрактична розробленість обліку виробничих запасів на сільськогосподарськихпідприємствах, недосконалість нормативних актів, що його регламентують,зумовили вибір теми дипломної роботи, мету і завдання наукового дослідження.
Метою дипломної роботи євиявлення передумов, теоретичне та практичне дослідження організації і методикиобліку та аналізу виробничих запасів, раціональна організація обчислювальнихробіт на сільськогосподарському підприємстві в сучасних умовах господарювання.
Досягнення поставленоїмети зумовило постановку і вирішення наступних наукових та практичних задач:
— розглянути сутність,класифікацію та методи оцінки виробничих запасів з урахуванням галузевихособливостей сільськогосподарських підприємств;
— дослідити нормативно-правову базу, щорегулює питання обліку і аналізу виробничих запасів на сільськогосподарськихпідприємствах;
— провеститехніко-економічну характеристику сільського-сподарського підприємства;
— проаналізуватиорганізаційний аспект та діючу систему бухгалтерського обліку на підприємствіяк одного із видів інформаційного забезпечення економічного аналізу виробничихзапасів;
— дослідити методикуобліку виробничих запасів на підприємстві;
— розробити системупоказників та методику економічного аналізу виробничих запасів;
— визначити основнінапрямки вдосконалення управління виробничими запасами для підвищення обсягіввиробництва та реалізації продукції.
Об’єктом дослідженняобрано сільськогосподарськетовариство з обмеженою відповідальністю />СТОВ «Агрофірма «Прилуччина».
Предметомдослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти обліку і аналізувиробничих запасів на підприємстві.
Для досягненняпоставленої мети в дипломній роботі використовується дедуктивний та індуктивнийметоди дослідження. В основі наукового дослідження використано такі способи:порівняння показників в динаміці, розробка системи узагальнюючих і частковихпоказників, порівняння відносних величин, для визначення стану обліку напідприємстві використовувався метод спостереження та інші. В дипломній роботідля практичного дослідження організації і методики обліку та аналізу виробничихзапасів використано показники роботи підприємства СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»за 2004-2006 роки.

РОЗДІЛ 1. Техніко-економічнийзміст виробничих запасів
 
1.1.Економічна сутність та класифікація виробничих запасів
Виробничо-господарська діяльність підприємствзабезпечується за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансовихресурсів, основних засобів праці і матеріальних умов процесу праці.
Різноманіття форм власності в період ринковоїекономіки, розширення прав підприємств в управлінні економікою, галузевіособливості виробництва вимагають альтернативних, а часом і різноманітнихпідходів при вирішенні конкретних питань методики і техніки ведення облікувиробничих запасів.
У підприємствтепер з’явилася можливість вибору різних способів: організації облікузаготовляння і придбання матеріалів; відображення вартості матеріалів, щозалишилися наприкінці місяця в дорозі або не вивезених зі складівпостачальників; виявлення відхилень фактичної собівартості матеріальних цінностейвід облікових цін і їхнього наступного розподілу між витраченими у виробництвіматеріалами і їхніми залишками на складах; погашення вартості, що знаходяться вексплуатації малоцінних і швидкозношуваних предметів і ін.
Виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо і т.д.)є предметами, на які спрямована праця людини з метою одержання готовоїпродукції. На відміну від засобів праці, що зберігають у виробничому процесісвою форму і що переносять вартість на продукт поступово, предмети праціспоживаються повністю і повністю переносять свою вартість на цей продукт ізаміняються після кожного виробничого циклу. У промисловості поступовозбільшується споживання товарно-матеріальних цінностей у виробництві. Цеобумовлюється розширенням виробництва, значною питомою вагою матеріальнихвитрат у собівартості продукції і ростом цін на ресурси. В умовах переходу доринкової економіки важливого значення набуває поліпшення якісних показниківвикористання виробничих запасів (зниження питомих витрат матеріалів у собівартостіпродукції, економія і т.д.).
Під поняттямвиробничих запасів слід розрізняти поняття матеріальних ресурсів.
Матеріальні ресурси являють собою сукупність предметівпраці, призначених для використання в процесі продуктивного і непродуктивногоспоживання (за винятком продукції, що знаходиться в незавершеному виробництві).Основну частину матеріальних ресурсів складають предмети праці, щозастосовуються в промисловому, сільськогосподарському і будівельномувиробництві – сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, електроенергія,різні вироби, машини й устаткування. Економія і раціональне використанняматеріальних ресурсів – один з найважливіших напрямків інтенсифікаціївиробництва, підвищення добробуту людства, дбайливого використання природних багатстві збереження навколишнього середовища. Ефективне використання матеріальнихресурсів як вирішальний і найбільш діючий спосіб збільшення національногобагатства країни, швидкого росту нагромаджень і ресурсів споживання.
В економічнійлітературі поняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на щоспрямована праця людини і що становлять матеріальну основу створюваногопродукту [11, с.212].
В бухгалтерськомуобліку поняття „виробничі запаси” розглядається як придбані або самостійновиготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві. До нихвідносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючівироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали,передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарськогопризначення, інші матеріали [8, с.124].
На сучасномуетапі йде тенденція прискорення оборотності запасів на підприємстві, а отже ізниження розмірів запасів, аж до роботи з коліс, запаси як і раніше займаютьголовну роль у забезпеченні підприємства нормальними ритмічними умовами роботи.
На рівні фірмзапаси відносяться до числа об’єктів, що вимагають великих капіталовкладень, ітому являють собою один з факторів, що визначають політикові підприємства івпливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Однак багато фірм неприділяють йому належної уваги і постійно недооцінюють свої майбутні потреби внаявних запасах. У результаті цього фірми звичайно зіштовхуються з тим, що їмприходиться вкладати в запаси більший капітал, чим передбачалося.
Таким чином,щоденна потреба в предметах праці на функціонуючому підприємстві дозволяєзарахувати їх до складу матеріальних оборотних коштів підприємства і розглядатияк поточні активи.
У виробничому процесі використовують великукількість матеріалів. Вихідним моментом побудови їх обліку є класифікація. Дляобліку виробничих запасів в умовах реформування економіки набуває особливоїактуальності класифікування в зв’язку з потребою отримати точної і достовірноїінформації.
Для правильноїорганізації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтованакласифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1.1).
Наведенакласифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролюзапасів, серед яких:
– раціональневизначення одиниці обліку запасів та формування номенклатури-цінника;
– організаціяскладського господарства;
– достовірневизначення первісної вартості запасів;

Таблиця 1.1
Характеристикаосновних видів запасів№ з/п Класифікаційні групи запасів Вид запасів Характеристика 1 2 3 4 1 За призначенням і причинами утворення Постійні Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками Сезонні Запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні 2 За місцем знаходження Складські Запаси, що знаходяться на складах підприємства У виробництві Запаси, що знаходяться в процесі обробки В дорозі Продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі 3 За рівнем наявності на підприємстві Нормативні Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства Понаднормові Запаси, що перевищують їх нормативну кількість 4 За наявністю на початок і кінець звітного періоду Початкові Величина запасів на початок звітного періоду Кінцеві Величина запасів на кінець звітного періоду 5 Відносно до балансу Балансові Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі Позабалансові Запаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини 6 За ступенем ліквідності Ліквідні Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів Неліквідні Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів 7 За походженням Первинні Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві Вторинні Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва та споживання продукції) 8 За обсягом Вільні Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві Обмежені Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві 9 За сферою використання У сфері виробництва Запаси, що знаходяться у процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво) У сфері обігу Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари) У невиробничій сфері Запаси, що не використовуються у виробництві 10 За структурою і складом Запаси виробничі (предмети та засоби праці) Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП Запаси незавершеного виробництва (предмети праці) Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК) Запаси готової продукції (продукти праці) Продукція, закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі Запаси товарні (продукти праці) Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі /> /> /> /> />
¾   визначенняумов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;
¾   відображенняна рахунках обліку операцій з надходження і вибуття запасів та точне визначеннязалишків запасів;
¾   розкриттяінформації про запаси у примітках до фінансової звітності.
За результатамипроведених досліджень встановлено, що не існує визначеності щодо трактуваннятерміну «виробничі запаси» в працях учених-економістів. Так, векономічній літературі, виданій на теренах колишнього Радянського Союзу,виробничі запаси визначаються як матеріальні ресурси або як предмети праці, причому в одних джерелах зазначено, що вони не повинні бути задіяні в процесівиробництва, а в інших – вони беруть участь в процесі створення матеріальнихблаг.
У зв’язку зприйняттям в Україні національних стандартів бухгалтерського обліку, якіузгоджені з міжнародними, доцільним є використання термінів, які прийнятіПоложенням (стандартом) №9 «Запаси»: запасами — активи, які утримуються дляподальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають упроцесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт танадання послуг, а також управління підприємством.
В процесідослідження, на базі критичної оцінки змісту наукової літератури пропонуєтьсянаступне визначення терміну «виробничізапаси»: виробничі запаси – предметипраці, що використовуються у процесі виробничої діяльності і споживаються цимвиробництвом протягом одного господарського (виробничого) циклу, післязавершення якого цілком переносять свою вартість на вартість кінцевогопродукту.
1.2. Особливості визнання та оцінки виробничих запасів
Однією з обов’язкових умов здійсненняпроцесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами)- сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, зяких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітноюособливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесеннявсієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт,послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональнимвикористанням їх у виробництві має велике значення.
Запаси визнаються активом, якщо існуєімовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди,пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена[4].
Методологічні основи формування вбухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовійзвітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9«Запаси».
Відповідно до зазначеного Положення підзапасами розуміють активи, які:
-утримуються дляподальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
-знаходяться впроцесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
-утримуються дляспоживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, атакож управління підприємством.
Запаси визнаються активом, якщо існуєвірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди,пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.
Одиницею бухгалтерського обліку запасівє їх назва або однорідна група (вид). Тому в подальшій класифікації групи запасівподіляються на підгрупи, а всередині них — на види, сорти, марки, типорозміритощо. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобтосистематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, уякому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер(шифр), а також вказуються одиниця виміру і ціна. У подальшому номенклатурнийномер запасів вказується в усіх документах, якими оформляється їх рух, щозапобігає випадкам пересортиці (тобто помилковому оприбуткуванню або списаннюзамість одних матеріалів іншими), а також є обов’язковою умовою приавтоматизованій обробці інформації по обліку наявності, надходження івитрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номер використовується якознака (код), за яким можна визначити номер синтетичного рахунка, субрахунка,групу, найменування запасу, його сорт і розмір.
Важливе значення для правильного облікумає також порядок оцінки запасів. Згідно з Положенням (стандартом) 9 придбаніабо вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинноювартістю.
Первинною вартістю запасів, які прибраніза плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат[42, c.107]:
–           суми, які сплачуються згідно з договоромпостачальнику (продавцю);
–           суми, які сплачуються за інформаційні,посередницькі та інші послуги у зв’язку з пошуком та придбанням запасів;
–           суми ввізного мита;
–           суми непрямих податків у зв’язку зпридбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; затрати по заготівлі,на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їхвикористання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортуваннязапасів;
–           інші витрати, які безпосередньопов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатнідля використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямівитрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.
Первинною вартістю запасів, виготовленихвласними силами підприємства, є собівартість їх виробництва, яка визначаєтьсязгідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Первинноювартістю запасів, які внесені до статутного капіталу, визнається узгодженазасновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первинною вартістю запасів, отриманихпідприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
Якщо балансова вартість переданихзапасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержанихзапасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливоювартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.Первинна вартість запасів, які придбані в обмін (або частковий обмін) нанеподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених(зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана(одержана) в процесі обміну.
Не включаються до первинної вартостізапасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені(установлені):
–           понаднормативні втрати і недостачі запасів;
–           відсотки за користування позиками;
–           витрати на збут;
–           загальногосподарські та інші подібнівитрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів іприведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.
Первинна вартість запасів убухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням(стандартом) 9. Оцінка вибуття запасів у разі відпуску матеріалів увиробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:
–           Ідентифікованої собівартості одиницізапасів;
–           Середньозваженої собівартості;
–           Собівартості перших за часом надходженнязапасів (ФІФО);
–           Нормативних затрат;
–           Ціни продажу.
Для всіх одиницьбухгалтерського обліку запасів, які мають однакове призначення і однакові умовивикористання, застосовується тільки один із зазначених методів.
Метод 1. Оцінказа ідентифікованою собівартістю
Інакше кажучи, «за яку ціну купив, затаку і списав» (у виробництво, на склад готової продукції чи в реалізацію —залежно від того, які саме виш запасів і з якою метою вибувають).
Згідно з П(С)БО 9цей метод застосовуютьдля оцінки вибуття запасів, придбаних з метою їх реалізації на спеціальнезамовлення, і запасів, які не замінюють один одного. Однак не зовсім зрозуміло,навіщо у П(С)БО 9 запроваджено таке обмеження в застосуванні методуідентифікованої собівартості. Можливо, наголос на спецзамовленні танезамінності не треба розуміти як обмеження, а лише в тому сенсі, щозастосовувати цей метод оцінки зможуть усі підприємства для спецзамовлень, а уразі незамінності — в обов’язковому порядку.
Найімовірніше, саме так і слід розумітипункті 17 разом з першим абзацом пункту 16 П(С)БО 9. Адже на багатьохпідприємствах давно налагоджено комп’ютерний облік надходження і вибуттязапасів за ідентифікованою собівартістю, і оскільки цей метод є найточнішим,немає сенсу змінювати і перебудовувати програми заради впровадження приблизногообліку, яким є облік вибуття за методами середньозваженої собівартості, ФІФО.Інша річ, що термін ідентифікована собівартість раніше не вживався. Але новийлише термін, а сам метод давно і широко застосовується в Україні.
У нашій країні він завжди переважав івикористовувався прак­тично у всіх галузях економіки. Обов’язкова умова длязастосування — можливість за кожною одиницею запасів установити саме її ціну(історичну собівартість).
Метод 2. Оцінка за середньозваженоюсобівартістю
Метод середньозваженої собівартостізастосовується окремо для кожної сукупності відображених в обліку запасів,однакових за призначенням і споживчими характеристиками. Середньозваженасобівартість одиниці, що вибуває, визначається за наступною формулою:
(1.1)
Середньозважена собівартість одиниці = (Залишок на початок місяця +Отримано ідентичних запасів протягом місяця) / (Кількість запасів, щозалишилися на початок місяця + Кількість ідентичних запасів, отриманих протягоммісяця)
Отже, в чисельнику формули проставляютьзначення в грошовому (вартісному) вимірі, у знаменнику ці ж значення — укількісному вимірі (тобто у фізичних одиницях).
Алгоритм розрахунку середньої вартостіодиниці запасу протягом періоду визначається залежно від методу, щозастосовується для обліку запасів. Середня вартість одиниці запасів можерозглядатися як за звітний період (при періодичному обліку списання запасів),так і після кожного наступного надходження (при безперервному веденні облікусписання запасів).
Для розрахунку ціни вибуття приперіодичній оцінці беруться до уваги всі дані з надходження запасів за звітнийперіод, а при постійній — лише дані за період, що передував даті останньоговибуття запасів.
Цей метод можна застосовувати для оцінкивзаємозамінних запасів, при списанні яких не потрібно проводити ідентифікацію(на відміну від попереднього методу). Недоліком вказаного методу є складністьвизначення середньої ціни в умовах, коли виробничі запаси надходять абовитрачаються щоденно.
За постійної системи обліку запасів призастосуванні методу середньозваженої собівартості, вартість запасів, що зновунадійшли, усереднюється з вартістю наявних запасів. У результаті цьогоодернується нібито одна партія за однією обліковою ціною, яка визначається яквідношення загальної вартості запасів до їх загальної кількості.
Перевага методу оцінки засередньозваженою собівартістю полягає у тому, що оцінку вартості відпущенихзапасів та їх залишків можна отримати одразу в момент здійснення операції, щодає об’єктивну інформацію про вартість запасів і практично не дозволяєздійснювати маніпуляції з цифрами. Але це досягається за рахунок великогообсягу роботи. Крім того, оцінка залишків матеріалів і собівартості готовоїпродукції не є абсолютно об’єктивною.
При періодичному обліку запасів, щонайчастіше застосовується на практиці, при використанні методу середньозваженоїсобівартості робиться припущення, яке спрощує реальну картину руху запасів: усізапаси надійшли та відпущені в один і той же час — у кінці звітного періоду.Застосування методу середньозваженої собівартості в умовах періодичної оцінкизапасів означає, що вартість придбаних протягом звітного періоду запасівнеобхідно розділити на їх загальну кількість, отримавши таким чином середнюціну придбання запасів, яка і буде ціною вибуття запасів у цьому звітномуперіоді.
Якщо з дати останнього вибуття відбулосязростання цін порівняно з їх середнім рівнем, то оцінка запасів за цим методомпри безперервному обліку дає меншу вартість вибуття запасів, ніж приперіодичному, і навпаки.[8, c.127].
Метод 3. Оцінка за методом ФІФО
Метод ФІФО (першими відпускаютьсязапаси, що надійшли раніше) базується на хронології надходження, тобто наприпущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаються чивикористовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також, що грошова одиницяє стабільною. Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюютьсяза цінами останніх надходжень товарів.
Даний метод найчастіше застосовуєтьсядля таких видів запасів як фрукти, овочі та інші продукти харчування, колиперші запаси, що надійшли, повинні реалізовуватися у першу чергу, щоб уникнутизбитків від їх псування.
При постійному обліку вартістьвитрачених запасів розраховується виходячи з їх загальної вартостібезпосередньо при витрачанні чергової партії. Собівартість проданих запасіввизначається шляхом додавання вартостей, використаних при їх збуті.
При періодичному обліку, як вжезазначалося вище, реальне чергування надходжень і витрачань замінюєтьсяпослідовними діями: спочатку враховується усе надходження, а потім — усевитрачання. При цьому бухгалтер виводить підсумки з оприбуткування запасів завесь звітний період, після чого відображає вибуття необхідної кількості запасіву хронологічному порядку, від першого постачання до того постачання, в якомувиникло повне вибуття запасів у звітному періоді. Вартість запасів на кінецьзвітного періоду визначається шляхом проведення інвентаризації. Сальдо запасівна кінець періоду визначається як добуток кількості запасів у натуральномувираженні та ціни (при придбанні запасів) або собівартості (при самостійномувиготовленні) одиниці запасу з останньої його партії, що надійшла.
Перевага методу ФІФО полягає в йогопростоті, систематичності та об’єктивності, завдяки використанню цього методуне допускається маніпулювання даними в сторону штучного завищення або заниженнявартості запасів, тобто сприяє запобіганню можливості маніпулювання прибутком,забезпечує відображення у балансі суми запасів, яка приблизно співпадає зпоточною ринковою вартістю. Метод ФІФО оправдовує себе в умовах незначноїінфляції. Застосування ж його в умовах високої інфляції призведе до завищеннявартості матеріальних залишків, заниження собівартості готової продукції та, якнаслідок, завищення результатів від реалізації.
Оцінка запасів методом ФІФО потребуєорганізації аналітичного обліку не тільки за видами матеріальних активів, але йза партіями постачання, якщо закупівельні ціни на них змінюються[8, c.129]
Основним недоліком методу є впливзовнішніх чинників еко­номічного життя держави на показник валового прибуткуокремо взятого підприємства.
Так, в умовах постійно зростаючих цінметод ФІФО дає найви­щий показник валового прибутку. Якщо взяти до уваги, що вумовах загального зростання цін кожне підприємство прагне підвищити також цінина реалізовуваний товар, то при застосуванні методу ФІФО до оцінки вибуттяпоказник валового прибутку, що зазначається у Звіті про фінансові результати,можна вважати невиправдано завищеним.
Відповідно, в умовах постійного зниженняцін спостерігається зворотний процес: показник валового прибутку внаслідокзастосування методу ФІФО до оцінки вибуття запасів і вимушеного зниженнявідпускних цін на продукцію (товари), що їх підприємство реалізовує,виявляється у звіті невиправдано заниженим.
Водночас, оскільки запаси, якіпридбаваються в умовах постійно зростаючих цін і оцінюються при вибутті заметодом ФІФО, списуються в реалізацію за найменшою з цін, то запаси, якізалишаються на балансі підприємства, виявляються оціненими за вартістю,більш-менш наближеною до ринкової. Це означає, що при аналізі балансу такогопідприємства показники власних оборотних коштів, оборотного капіталу івідповідно коефіцієнт покриття будуть не просто оптимістичнішими, а йреальнішими порівняно з тими, якби це підприємство використало при вибуттізапасів метод ЛІФО.
Метод 4. Метод нормативних затрат.
Нормативний метод обліку вибуття запасівє складовою давно відомого в нашій країні нормативного методу обліку витрат(облік за планово-розрахунковими цінами) і базується на нормативно­му методікалькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 23 П(С)БО 9 «оцінказа нормативними витратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницюпродукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуваннямнормативних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючихцін». Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичнихвитрати і ціни мають регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.
Основні принципи нормативного методуобліку витрат (у тому числі вибуття запасів) і калькулювання собівартостіпродукції (робіт, послуг) такі. В основу калькуляції фактичної собівартостіокремого виду продукції покладено заздалегідь складену калькуляцію нормативноїсобівартості цього виду продукції за затвердженими самим підприємствомпоточними нормами витрат сировини і матеріалів.
За дотримання цих норм (і їх своєчасногоперегляду) фактична собівартість відповідає нормативній. У разі виявленнявідхилень від норм фактичну собівартість продукції визначають так: донормативної собівартості додають (у разі перевитрати) або від неї віднімають (уразі економії) виявлені відхилення від поточних норм, а також додають(віднімають) витрати, зумовлені зміною цих норм протягом звітного періоду закожною статтею витрат. При цьому прямі витрати за встановленими нормамивраховують окремо від витрат, що становлять відхилення від норм. Це дає змогуретельно контролювати витрати під час виробництва продукції.
Згідно з пунктом 11 П(С)БО 16 «Витрати»,виявлені у звітному періоді наднормативні витрати зараховують до складусобівартості реалізованої продукції.
Нормативна калькуляція — це визначеннясобівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за статтями витрат у грошовомувимірі на основі діючих (поточних) норм витрат матеріалів, заробітної платитощо.
Діючими нормами прийнято називати нормиі нормативи, зумовлені технологічним процесом, відповідно до якого передаютьматеріали у виробництво, оплачують виконані роботи. Нормативні калькуляціїможуть складатися послідовно на деталі, вузли і продукцію загалом. Нормативнікалькуляції використовують для оцінки залишків незавершеного виробництва івизначення фактичної собівартості продукції при застосуванні нормативногометоду обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції(робіт, послуг).
Нормативний метод обліку витрат ікалькулювання собівартості часто використовується на підприємствахпромисловості зі складною технологією, а також у сезонних галузях матеріальноговиробництва. Він, поряд з іншими метода­ми оцінки вибуття запасів, потрібен дляоцінки не лише при вибутті запасів із підприємства, а й при переведенні їх зоднієї балансової статті до іншої, що теж кваліфікується як вибуття.
Метод 5. Метод оцінки вибуття запасів зацінами продажу
Метод оцінки за цінами продажзастосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середньоговідсотку торгової націнки на товари. Цей метод оцінки застосовуютьпідприємства, які мають значну номенклатуру товарів, що змінюється, з приблизнооднаковим рівнем торгової націнки, причому в тих випадку, застосування іншихметодів оцінки вибуття запасів є невиправданим.
Собівартість реалізованих товаріввизначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованихтоварів і сумою торгової націнки на ці товари. Середній відсоток торговоїнацінки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітногомісяця і торгових націнок у продажній вартості товарів, отриманих у звітномумісяці, на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінецьзвітного місяця та продажної (роздрібної) вартості проданих у звітному місяцітоварів (п. 22 П(С)БО 9).
Сума торговельної націнки, що припадаєна реалізований товар, розраховується з використанням середнього відсоткаторгових націнок за формулою:
(1.2)
СТН = Р * ( ЗТН + ТН ) / РЗ поч. + РЗВ
СТН –Сума торгової націнки;
Р – Продажна (роздрібна) вартість;
ЗТН – залишок торгових націнок на поч. місяця;
ТН – торгова націнка за місяць;
РЗ поч. – продажна (роздрібна вартість залишку товарів на поч. місяця;
РЗВ — продажна (роздрібна) вартість отриманих у звітному періоді товарів.
Використовуючи різні формули оцінкизапасів, можна одержати різні значення валового прибутку, особливо в умовахінфляції.
Вибір підприємством оптимального методуоцінки запасів сприяє збільшенню оборотних коштів, залученню інвестицій, що впідсумку дає можливість отримати більші прибутки та в цілому покращитифінансовий стан підприємства.
Оцінка запасів на дату балансунезначному рівні інфляційних і циклічних коливань цін запаси доцільнообліковувати за вартістю їх придбання. Проте, при збільшенні річного рівня інфляції,що виражається у відчутних коливаннях цін, відображення запасів за вартістюпридбання вже не дає об’єктивної картини їх реальної вартості та господарськоїкорисності як джерела потенційного доходу. Ринкова вартість товарно-виробничихзапасів може зменшуватися під впливом науково-технічного прогресу та факторуморального старіння, що передбачає різницю між вартістю придбання запасів та їхвартістю на даний момент.
Згідно з П(С)БО 9 з метою збереженняоб’єктивності оцінки запасів в умовах цінової нестабільності запасивідображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двохоцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
На практиці первісна вартість запасів незавжди співпадає з чистою вартістю їх реалізації. При цьому можливі двіситуації:
–                 первісна вартість запасів перевищуєчисту вартість реалізації;
–                 первісна вартість запасів нижча за чистувартість реалізації.
У першому випадку сума перевищеннясписується на витрати звітного періоду. Таким же чином списується вартість зіпсованихзапасів або запасів, яких не вистачає. Після встановлення винних у недостачіосіб сума, що підлягає відшкодуванню, зараховується до складу дебіторськоїзаборгованості (або інших активів) і відображається у складі доходу звітногоперіоду.
Сума часткового списання вартостізапасів до чистої вартості реалізації визнається витратами того періоду, вякому була здійснена їх переоцінка (стаття «Інші операційні витрати» ф. № 2«Звіт про фінансові результати»). Слід звернути увагу на те, що чиста вартістьреалізації визначається за кожною одиницею запасів шляхом вирахування зочікуваної ціни продажу очікуваних витрат на організацію виробництва та збуту.
Облікові ціни необхідно періодичнопереглядати для того, щоб вони за можливістю відображали або наближалися додійсної вартості товарно-виробничих запасів. В умовах інфляції переглядатиоблікові ціни бажано декілька разів на рік.
Дооцінка запасів як окрема бухгалтерськапроцедура в П(С)БО 9 не передбачена, що пов’язано з використанням принципуобачності в оцінці для уникнення завищення вартості активів. Окрім принципуобачності цей підхід також спирається на принцип співвідношення доходів івитрат.
Якщо чиставартість реалізації тих запасів, які раніше були уцінені, на дату балансузбільшується внаслідок їх дооцінки, то на суму збільшення чистої вартостіреалізації сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.Балансова вартість запасів не може бути вищою за їх собівартість. При цьомудооцінка запасів обмежується сумою попередньої їх уцінки.
Отже незважаючина те, що визнання та оцінка виробничих запасів втілює в собі безліч методів,підприємство обирає для себе найпростіший, який би легко можна було поєднати знашим законодавством.
1.3Техніко-економічна характеристика СТОВ «А/ф «Прилуччина»
Сільськогосподарськетовариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Прилуччина» засноване 30червня 2000 року. Засновниками Товариства являються фізичні особи.
Товариствоє юридичною особою відповідно до чинного законодавства України і створене з метоюрозвитку аграрного сектору економіки на засадах приватної власності дляотримання прибутку шляхом здійснення виробництва та реалізаціїсільськогосподарської продукції рослинництва та тваринництва. Юридична адреса:Україна, 17591, Чернігівська обл., Прилуцький р-н., с. Жовтневе, вул. Панченка,27.
Основниминапрямками діяльності СТОВ «А/ф «Прилуччина» на сьогоднішній день є виробництвота реалізація сільськогосподарської продукції рослинництва такої як кукурудза,соняшник, соя, пшениця, жито, ячмінь пивоварений та тваринництва — молока ім’яса. Продукція рослинництва вирощується на площі 959га взятих в оренду впайовиків с. Жовтневе, Прилуцького р-ну. Врожайність сільськогосподарськихкультур в господарстві на рівні середньої по Прилуцькому району. Основнимиспоживачами продукції рослинництва являються переробні підприємстваЧернігівської та Київської областей а також зернотрейдери України. Загальнакількість поголів’я племінного стада корів української червоно-рябої породискладає 314 голів. По надоях молока на одну корову господарство займає 3 місцев районі. Споживачами продукції тваринництва є Лосинівський та Прилуцькиймолокозаводи, м’ясопереробні підприємства м. Прилуки та ТОВ «УкрКрокЗалізБуд».Вся сільськогосподарська продукція підприємства досить високої якості ікористується попитом.
Складзасновників СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» наведено в таблиці 1.1.
Таблиця1.1
Складзасновників СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»Показники Фізичні особи Юридичні особи Всього В т. ч. працівники підприємства Чисельність 4 1 –
В тому числі мають:
 земельні паї 2 2 – майнові паї 2 2 –
Виконавчиморганом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, єдиректор, яким призначений Чайківський Валентин Віталійович. Згідно штатногорозпису передбачено посаду керуючого виробництвом, яку займає Кубрак ВікторПавлович, а також посади головного інженера, головного бухгалтера, агронома,завідуючого молочно-твариннцькою фермою та зоотехніка.
Підприємство СТОВ”Агрофірма”Прилуччина” має невелику структуру управління. Організаційна структура підприємстває лінійною. Особливостями даної структури є чіткість взаємовідносин,однозначність команд, надійний контроль на підприємстві. Але за такоїорганізаційної структури висока централізація управління, тому керівник СТОВА/Ф „Прилуччина” повинен вирішувати будь-які як стратегічні, так і поточніпитання діяльності підпорядкованих йому підрозділів.
Організаційнаструктура підприємства представлена на (рис.1.1)Облік на підприємстві СТОВ А/Ф„Прилуччина” здійснюється відповідно Наказу №01 «Про облікову політикупідприємства і організації бухгалтерського обліку» (Додаток А).
/>Рис.1.1 Організаційна структурауправління СТОВ «А/Ф «Прилуччина»
Структура штабубухгалтерії СТОВ А/Ф „Прилуччина” розподілена таким чином:
1.        головнийбухгалтер
2.        бухгалтерпо реалізації
3.        бухгалтерпо обліку праці і тваринництву
4.        бухгалтерпо автопарку і бюджету
5.        бухгалтервідділку
Також касир,секретар, начальник відділу кадрів.
Головнийбухгалтер займається обліком рахунків в банку, податку на додану вартість, складанням звітності, облікомінших податків і платежів.
Однією з важливихпередумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективноїформи бухгалтерсь­кого обліку, його технічної оснащеності. Під формоюбухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов’язаних між собоюоблікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність іспособи облікових записів.
В СТОВ А/Ф „Прилуччина” застосовуєтьсяжурнально-ордерна форма бухгалтерського обліку, яка ґрунтується на широкомузастосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів –журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.
Длябільш ґрунтовної техніко-економічної характеристики господарства розглянемотаблицю 1.2, де розраховані основніекономічні показники господарської діяльності СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»(використовуючи фінансову звітність — Додатки Б, В, Г, Д, Е, Ж) .

Таблиця 1.2
Техніко-економічнахарактеристика СТОВ”Агрофірма”Прилуччина”за 2004-2006 роки Показники Роки Абсо-лютне відхи-лення в 2006 р. від 2005 р. (±) Ланцюгові темпи росту, % 2004 2005 2006 в 2005 р. в 2006 р. 1 2 3 4 5 6 7 1. Обсяг товарної продукції, тис.грн. 1346,7 1752,1 2145,2 +393,1 130 122 2.Собівартість товарної продукції, тис.грн. 1242,2 1689,6 1816,9 +127,3 136 108 3.Доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн. 1235,9 1683,1 1763,7 +80,6 136 105 4.Чистий доход від реалізації продукції, тис.грн. 1092,7 1511,7 1584,2 +72,5 138 105 5. Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. 993,6 1295,4 1491,1 +195,7 130 115 6. Валовий прибуток (збиток), тис.грн. 99,1 216,3 93,1 -123,2 218 43 7.Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис.грн. 17,0 138,4 (38,9) -177,3 814 – 8. Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності, тис.грн. (114,6) (69,6) (105,9) -175,5 61 152 9. Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис.грн. (97,6) 68,8 (144,8) -213,6 – – 10. Прибуток (збиток ) від фінансової та інвестиційної діяльності, тис.грн. 68,8 83,3 100,3 17 121 120 11. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис.грн. 51,9 237,6 3,7 -233,9 458 2 12.Чистий прибуток (збиток), тис.грн. 51,9 237,6 3,7 -233,9 458 2 13. Середня вартість власного капіталу, тис.грн. 313,8 460,2 544,1 +83,9 147 118 14. Середня вартість сукупного капіталу, тис.грн. 868,6 1151,7 1348,0 +196,3 133 117 15. Рентабельність реалізованої продукції по валовому прибутку, % 10,0 16,7 6,2 -10,5 167 37 16. Рентабельність по прибутку від основної діяльності, % – 0,6 – -0,6 – – 17. Рентабельність по чистому прибутку, % – 0,6 – -0,6 – – 18.Рентабельность власного капіталу, % 0,2 0,2 – -0,2 100 –
  19. Рентабельність сукупного капіталу, % 0,1 0,2 – – 200 –
  20.Середня вартість основних, тис.грн. 377,6 515,8 600,1 +84,3 137 116
  21. Віддача основних засобів, грн. 3,6 3,4 3,6 +0,2 94 106
  22.Середньооблікова чисельність працівників, чол. 103 101 100 -1 98 97
  23.Фонд оплати праці тис.грн. 242,7 260,4 357,9 +97,53 107 137
  24.Середньорічна продуктивність праці одного працівника, тис. грн. 13,1 17,3 21,5 +4,2 132 124
  25.Середньорічна оплата праці одного працівника, тис.грн 2,4 2,6 3,6 +1,0 108 139
  26.Матеріальні витрати, тис.грн. 918,4 909,8 1025,2 +115,4 99 113
  27. Матеріаловіддача, грн. 1,5 1,9 2,1 +0,2 127 111 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Дані таблиці 1.2свідчать про те, що виручка за досліджуваний період зросла на 5%, що не єдосить вагомим показником і не дало змогу отримати прибутку більше, ніж у 2004році. Також негативним показником є і те, що собівартість також збільшилась на15%, що відповідно скоротило можливість отримати максимальний прибуток. Яквидно зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативновідображається на валовому прибутку.
Валовий прибутоквід реалізації в 2006 році зменшився в порівнянні з 2005 роком на 123,2тис.грн. Це свідчить про те, що хоча підприємство і збільшує обсяги реалізаціїпродукції, але існує безліч факторів, які підвищують собівартість реалізованоїпродукції.
Власний капітал підприємстваза період 2005-2006 років збільшився на 83,9 тис.грн., що пов”язано з зростанням іншого додатковогокапіталу. Як видно з таблиці 1.2 на підприємстві з кожним роком підвищуєтьсясередньорічна продуктивність праці робітників. Так у 2006 році в порівнянні з2005 рокомв господарстві підвищився цей показник на 4,2 тис.грн. Це,насамперед, було досягнено покращенням умов праці робітників, придбаннямсільськогосподарської техніки (збільшення середньорічної вартості основнихзасобів у 2006 році на 84,3 тис.грн.) та нарощуванням обсягів товарноїпродукції.
Длябільш детальної характеристики фінансового стану СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»розрахуємо відповідні коефіцієнти на основі фінансової звітністі підприємстваза 2004-2006 роки (Додатки Б, В, Г, Д, Е, Ж). Дані розрахунки оформлено в таблиці 1.3та 1.4. (Дивитися табл. 1.3 та табл. 1.4).
З таблиці 1.3 бачимо, що показникинезалежності (автономії) є нижчими за нормативне значення, отже позиковийкапітал не може бути компенсований власністю підприємства.
Таблиця 1.3
Аналіз фінансовоїстійкості СТОВ”А/Ф”Прилуччина” у 2006 році№п/п Показники
На початок
2006 р.
На кінець
2006 р. Відхилення, (±) 1 2 3 4 5 1 Коефіцієнт незалежності (автономії), К>=0,5 0,32 0,405 0,085 2 Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів, КЗгідно даних таблиці 1.3 накінець 2006 року на підприємстві рівень фінансової залежності від залученихкоштів знизився, що на практиці означає зменшення питомої ваги позикових коштіву фінансуванні підприємства.
На підприємствіСТОВ”А/Ф”Прилуччина” не має довгострокового залучення коштів Це означає, щопідприємство не має довгострокових поточних фінансових інвестицій.
Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власнихкоштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільноманеврувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власнимкапіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитнійполітиці. Низькі значення коефіцієнту маневрування негативно характеризуютьфінансовий стан досліджуваного підприємства.
Коефіціент забезпечення оборотних активів ВОК на підприємствіна кінець рокунульовий, інформує проте, що в господарстві на кінець року зменшилися обсяги власних оборотних коштіві це негативно вплинуло на забезпечення оборотних активів.
Коефіціент накопичиненої амартизації відображає відношеннярозміру нарахованого зносу до первісної вартості необоротних активів. На нашомупідприємстві цей показник збільшився до кінця року майже вдвічі, і це говоритьпро те, що підприємство має в своїй власності багато зношених та старихнеоборотних активів.
Виходячи з вищеотриманих даних, можна зробити висновок проте, ща на підприємстві коефіціент реальної вартості майна має незначний зріст.
Таблиця 1.4
Аналіз ліквідностіСТОВ”А/Ф”Прилуччина” у2006 році. №п/п Показники На початок 2006р. На кінець 2006р. Відхилення,(±) 1 Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття), К=2:3 1,017 0,869 -0,148 3 Розмір власних оборотних коштів (ВОК) 10,2 -65,8 -76,0 4 Питома вага власних оборотних коштів в активах ( не менше 30%), % 1,1 – -1,1 5 Коефіцієнт покриття матеріальних запасів власними оборотними коштами, К=0,6:0,8 0,094 – -0,094 6 Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів 1,363 – -1,363
Згідно отриманим даним таблиці1.4, показник загальної ліквідності має тенденцію до зменшення. Такий рівеньпоказника загальної ліквідності свідчить про не стабільний фінансовий станпідприємства, наявність у підприємства понаднормативних запасів і дебіторськоїзаборгованості.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнтабсолютної ліквідності на данному підприємстві рівні нулю. Це свідчитьпро те, що короткострокову заборгованость підприємство не може погасити негайно.
А оскільки дані коефіцієнтимають вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійностіпідприємства при поверненні кредитів, рівень їх значення у 2006 році свідчитьна не користь підприємству.
Отже, як бачимо,показники абсолютної і миттєвої ліквідності набагато нижчі нормативних значень.Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості над темпами ростуліквідних коштів підприємства.
Отже, можназробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства заперіод, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансовестановище підприємства протягом даного періоду. Через брак ліквідних коштівпідприємство не здатне покрити короткострокових зобов’язань. Більшість коштівпідприємства мобілізовані в виробничі запаси і дебіторську заборгованість і томуне можуть забезпечити високу платоспроможність
Аналізуючи розмірвласних оборотних коштів, можна зробити висновок про їх зменшення.
Питома вага власнихоборотних коштів в активах підприємства на кінець року значно зменшилась впорівнянні зпочатком року, що означає те, що господарська діяльністьпідприємства здійснюється за рахунок власних оборотних коштів, а при їхнедостачі підприємство вимушене буде використовувати позикові фінансовіресурси.

РОЗДІЛ2. Облік виробничих запасівв СТОВ «А/ф «Прилуччина»
 
2.1Нормативно-правова база, що регулюэ питанняобліку виробничих запасів
Бухгалтерськийоблік виробничих запасів регулює широке коло нормативних документів.
Нормативно-правовіакти, що регулюють питання обліку виробничих запасів:
— Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)
Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарськівідносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарськоїдіяльності між суб‘єктами господарювання, а також між цими суб‘єктами та іншимиучасниками відносин у сфері господарювання.
— Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)
Регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини),засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійностіїх учасників.
—    Закон України «Про бухгалтерський облік тафінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV (зі змінами ідоповненнями)
Визначаєправові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку таподання фінансової звітності в Україні
—  Закон України «Про оподаткування прибуткупідприємства»
від 22.05.97 р.№238/97-ВР (зі змінами і доповненнями)
Визначаєтьсяпорядок нарахування податку на прибуток, визначається база оподаткування,базові ставки оподаткування, пільги, порядок розрахунку амортизаційнихвідрахувань.
—  Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. ( зі змінами і доповненнями)
Визначає платниківподатку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелікнеоподаткованих та звільнених від оподаткування експортних та імпортнихоперацій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесенняподатку до бюджету.
—    Інструкціящодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затвердженанаказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 (зі змінами і доповненнями)
Встановлює значеннята порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосуванняПлану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних зазмістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках
—   Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. Наказом Мінфіну від31.03.99 р. №87(зі змінами і доповненнями)
Визначається методологіяобліку запасів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Нормицього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичнимиособами усіх форм власності (крім бюджетних установ)
—   Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затв. Наказом Мінфінувід 18.11.05 р. №790
Визначається методологіяобліку біологічних активів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положеннязастосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх формвласності (крім бюджетних установ)
Бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюються з дотриманням єдинихметодологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облікі фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів)бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій,законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльностіпідприємств.
Методологічнізасади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття їїу фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9«Запаси».
Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:
–          утримуються для подальшого продажу за умов звичайноїгосподарської діяльності;
–          знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажупродукту виробництва;
–          утримуються для споживання під час виробництвапродукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.
Виробничі запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, щопідприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їхвикористанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.
Структуру П(С)БО 9 «Запаси»представлено в таблиці 2.1.
Загальні положеннядають визначення таких термінів як запаси, чиста вартість реалізації запасів. Встандарті дається класифікація запасів, на які розповсюджуються норми П(С)БО 9 «Запаси». В стандарті обумовлено визнання та первісна оцінка запасів,оцінка вибуття запасів, оцінка запасів на дату складання балансу. Окремим розділомвизначено розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Таблиця 2.1
Структура П(С)БО 9 «Запаси»Розділи Зміст п.1-4. Загальні положення Визначається сфера дії положення та терміни, що в ньому використовуються. П.5-15. Визначення та первісна оцінка запасів Наводиться порядок визнання запасів активами, склад запасів для цілей бухгалтерського обліку, порядок визнання первісної вартості запасів при їх надходженні. П.16-23. Оцінка вибуття запасів Характеризуються методи оцінки при вибутті запасів, порядок списання вартості МШП. П.24-28. Оцінка запасів на дату балансу Наводиться порядок оцінки запасів на дату складання звітності та уцінки запасів. П.29. Розкриття інформації про записи у примітках до бухгалтерської звітності Визначається інформація, яка обов’язково наводиться в примітках до фінансової звітності
У результаті дослідження встановлено, що в умовах різного тлумаченнясутності окремих господарських операцій фінансовим і податковим облікомзастосування окремих можливостей, наданих національними положеннями(стандартами) щодо організації та методики обліку запасів на підприємствах немає достатньої ефективності. Наприклад, у фінансовому обліку вартість вибуттязапасів унаслідок неможливості визнання їх активами відображається у витратахпідприємства, а у податковому обліку – не впливає на об’єкт оподаткуванняподатком на прибуток.
Згідно Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», до первісної вартості запасів,окрім вартості придбання, включаються окремі елементи, що потребують розподілу,наприклад: вартість витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи,вартість транспортування запасів до місця їх використання (ТЗВ) та інші витрати,які пов’язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, придатного длявикористання у запланованих цілях.
Особливостібухгалтерського обліку запасів стосовно формування їх первісної вартостіполягають в тому, що протягом звітного місяця Т3В можуть обліковуватися заодним з наступних варіантів
-У складі первісної вартостікожної одиниці запасів;
-На окремому субрахунку дорахунку обліку запасів. В даному випадку, в кінці звітного місяцяздійснюватиметься розподіл ТЗВ що припадають на запаси, що вибули.
Необхіднозазначити, що розподіл ТЗВ здійснюються з розрахунку вартості одиниці запасів,а не з розрахунку їх кількості. На нашу думку більш економічно обґрунтованимбула б можливість самостійного вибору підприємством бази розподілу вартістьзапасів або їх кількість. Оскільки вартість запасів не завжди є прямопропорційним показником щодо розміру одиниці запасів, а, наприклад, транспортівиграти, як правило, залежать від розміру ваги перевезеного багажу.
Чиста вартістьреалізації визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайноїдіяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва тареалізацію. Таким чином, запаси повинні відображатися в балансі підприємства завартістю, яка в подальшому реально втілиться в економічні вигоди (тобто узбільшення грошових коштів та їх еквівалентів).
На порядоквідображення запасів в балансі підприємства впливають причини необхідностівизначення чистої реалізаційної вартості окремих видів запасів
–        Запаси,обліковою вартістю яких є ціна реалізації (до таких запасів відносяться товари,які знаходяться в роздрібній торговій мережі), можуть переоцінюватись в зв’язкуз такими причинами, як зменшення ціни їх реалізації, псування, та інші випадкивтрати первинно очікуваних економічних вигод;
–        Запаси,обліковою вартістю яких є первинна вартість, можуть переоцінюватися виключно унаступних випадках: псування, устаріння та інших випадках втрати первинноочікуваних економічних вигод, оскільки зміна цін реалізації на такі запасиматиме вплив на фінансові результати при їх реалізації, а не на дату складаннябалансу.
Чистареалізаційна вартість визначається по кожній одиниці запасів шляхом вирахуванняз очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут.До зазначених витрат відносяться такі витрати, які, як передбачаєтьсяпідприємством, необхідно понести для зберігання оцінюваних запасів, завершеннявиробничого циклу, якщо запаси відпущенні у виробництво, витрати па доставкузапасів до покупців та ін.
У випадку якщочиста реалізаційна вартість раніше уцінених в зв’язку із зменшенням можливоїціни реалізації товарів облік яких ведеться за пінами продажу, збільшується,то на суму збільшення чистої реалізаційної вартості але не більше сумипопереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартостітоварів тобто, здійснюється їх дооцінка, але не більше попередньої уцінки.Таким чином, підприємства зобов’язані вести окремий облік сум попередніх уцінокзапасів (поза системою бухгалтерського обліку), що значно ускладнює роботубухгалтерського апарату.
2.2Первинний облік наявності та руху виробничих запасів
Відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні» (зі змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського облікугосподарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійсненнягосподарських операцій. Первинні документи складаються у СТОВ «Агрофірма«Прилуччина» під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за несвоєчасне складання первиннихдокументів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених уних даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Первинні обліковідокументи у СТОВ«Агрофірма «Прилуччина» можутьбути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язковіреквізити:
–        назву документа(форми);
–        дату і місцескладання;
–        назвупідприємства, від імені якого складено документ;
–        зміст та обсяггосподарської операції, одиницю виміру господарської операції;
–        посади осіб,відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їїоформлення;
–        особистий підписабо інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь уздійсненні господарської операції.
Інформація, що міститьсяу прийнятих до обліку первинних документах, систематизується в реєстрахсинтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їхна взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Підприємство вживає всіхнеобхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленнюзаписів у первинних документах та забезпечує їх належне зберігання протягомвстановленого строку.
Наказом Мінстату Українивід 21.06.96 р. №193 «Про затвердження типових форм первинних обліковихдокументів з обліку сировини та матеріалів» затверджені такі типові формипервинного обліку запасів:
–              М-1 «Журналобліку вантажів, що надійшли»;
–              М-2а «Актсписання бланків довіреностей»;
–              М-3 «Журналреєстрації довіреностей»;
–              М-4 «Прибутковийордер»;
–              М-7 «Акт проприймання матеріалів»;
–              М-8«Лімітно-забірна картка»;
–              М-9«Лімітно-забірна картка»;
–              М-10 «Акт-вимогана заміну (додатковий відпуск) матеріалів»;
–              М-11«Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів»;
–              М-12 «Картка №складського обліку матеріалів»;
–              М-13 «Реєстр №приймання-здавання документів»;
–              М-14 «Відомістьобліку залишків матеріалів на складі»;
–              М-15 «Акт проприймання устаткування»;
–              М-15а «Актприймання-передачі устаткування до монтажу»;
–              М-16«Матеріальний ярлик»;
–              М-17 «Акт № про виявленідефекти устаткування»;
–              М-18 «Сигнальнадовідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від установлених нормзапасу»;
–              М-19«Матеріальний звіт»;
–              М-21«Інвентаризаційний опис №»;
–              М-23 «Акт № провитрату давальницьких матеріалів»;
–              М-26 «Карткаобліку устаткування для встановлення»;
–              М-28«Лімітно-забірна картка №»;
–              М-28а«Лімітно-забірна картка №».
Розглянемо основні первиннідокументи обліку запасів, що використовуються у ТОВ «Агрофірма «Прилуччина».
Форма М-1 «Журнал облікувантажів, що надійшли», використовується для обліку і контролю за надходженнямі оприбуткуванням усіх запасів, що надійшли на підприємство. Керівникпідприємства призначає відповідального за ведення данного журналу. Завідуючийскладом здійснює записи у форму М-1 в міру надходження запасів на складпідприємства. Підставою для такого запису є «Прибутковий ордер» М-4, «Акт проприймання матеріалів» М-7 або «Товаротранспортна накладна» 1-ТН. У графі«Примітки», як правило, відображають дані щодо оплати відповідних рахунків,відмову від акцепту або суму часткового акцепту тощо.
Форми М-2 і М-2бвикористовуються для отримання представником підприємства, довіреною особоюсировини, матеріалів, палива, запчастин, інвентарю, худоби, насіння, добрив,інструментів, товарів, основних засобів і інших товарно-матеріальних цінностей,а також нематеріальних активів, грошових документів і цінних паперів (надалі –цінності). Ці цінності можуть передаватися покупцю (одержувачу) як на платній,так і безкоштовній основі.
Довіреність невикористовується, коли цінності завозяться постачальником або транспортноюорганізацією безпосередньо на склад підприємства покупця (одержувача), а такожпідзвітними особами при розрахунках готівкою.
Для оприбуткуваннязапасів, що надходять, як правило, на склад СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» використовуєтьсятакож Форма М-4 «Прибутоквий ордер». Запаси надходять від постачальників абопідрядчиків, юридичних або фізичних осіб, від підзвітних осіб, від виробничихпідрозділів підприємства, включаючи продукцію власного виробництва, тощо.
Прибутковий ордер оформляється,як правило, у трьох примірниках під «копірку». Перший примірник залишається уматеріально відповідальної особи підприємства (комірника) до моменту передачійого в бухгалтерію підприємства, а другий видається особі, яка доставила іздала запаси на склад. Третій примірник залишається у матеріальновідповідальної особи підприємства (комірника) і в бухгалтерію не передається.
При отриманні запасівбезпосередньо від постачальників, доставлених їхнім транспортом або транспортомсторонньої організації безпосередньо на склад підприємства, «Прибутковий ордер»не оформляється, оскільки документом, що оформляє надходження запасів на складпідприємства, у цьому разі є «Товаротранспортна накладна» форми №1-ТН.
Форма М-7 «Акт проприймання матеріалів» використовується для оформлення приймання матеріальнихцінностей з кількісними або якісними відхилення від даних, вказаних у договоріабо в супровідних документах постачальника, а також у разі надходження запасівбез супровідних документів.
«Акт про прийманняматеріалів» М-7 складається в 2-х примірниках приймальною комісією, якапризначається наказом керівника підприємства. До складу комісії обов’язкововключаються представники постачальника або транспортної організації, щодоставила вантаж, і матеріально відповідальна особа – працівник СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», який приймає вантаж. Можливим єзалучення представника незацікавленої організації (юридичної, аудиторської,оцінної тощо), наприклад, у разі виникнення спірних моментів або коли необхіднооцінити запаси, що надійшли без супровідних документів.
Акт завіряєтьсякерівником підприємства або особою, уповноваженою відповідним наказом.
Після складання «Акт проприймання матеріалів» М-7 з іншими первинними супровідними документамипередається:
-один примірник, доданийдо форми М-13, — у бухгалтерію підприємства для обліку переміщення, рухуотриманих запасів;
— другий примірник – вюридичний відділ для підготовки і відправлення листа-претензії постачальнику.
При оформленнінадходження запасів за актом М-7 прибутковий ордер М-4 не оформляється.
Всі запаси, що надходятьна СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» спочаткуоприбутковуються на склад підприємства під повну матеріальну відповідальністькомірника і тільки після цього можуть передаватися іншим матеріальновідповідальним особам для використання у виробничо-господарській діяльності.
Для оформлення відпускуосновних видів запасів зі складу у виробничі цехи, дільниці та інші підрозділипідприємства у СТОВ«Агрофірма «Прилуччина» використовуютьсятипові форми М-8, М-9, М-28 і М-28а «Лімітно-забірна картка» (ЛЗК).
Виписуванню ЛЗК передуєробота, пов’язана з визначенням розрахункового обсягу (кількості) запасів,необхідних тому або іншому підрозділу для його безперебійної роботи протягомпевного періоду часу, як правило, місяця. Наказом керівника СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» визначенавідповідальна особа – керуючий виробництвом, на яку покладаєтьсявідповідальність за здійснення таких розрахунків і виписування ЛЗК. ЛЗК виписуютьна одне або кілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) іззазначенням тільки кількості (без зазначення ціни) у двох примірниках (формиМ-8, М-9) або в одному примірнику (форма М-28а) з терміном дії на місяць. ЛЗКпідписують керуючий виробництвом або відповідальна особа, яка встановила ліміт.
Форма М-8використовується для багаторазового відпуску одного найменування(номенклатурного номера) запасів в один і той же цех, дільницю протягом одногомісяця.
Форма М-28використовується для відпуску матеріалів на будівельні об’єкти і ведетьсяпротягом усього терміну будівництва. Форма М-28 зберігається у виконавця робіт,споживача даних запасів (матеріально відповідальної особи, бригадира,начальника дільниці тощо).
Порядок відпуску запасівзі складу у виробництво матеріально відповідальній особі (бригадиру, начальникудільниці) за ЛЗК у СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» такий:
–           Виконавець робіт(матеріально відповідальна особа, бригадир, начальник дільниці тощо) привиникненні потреби в отриманні зі складу підприємства запасів подає комірникусвій примірник ЛЗК з вимогою відпуску запасів, необхідних для виконання робіт.
–           Якщо цей видзапасів зазначено в ЛЗК і вони в достатній кількості є на складі, комірникзобов’язаний передати запаси в необхідній кількості матеріально відповідальнійособі (бригадиру, начальнику дільниці). При цьому кількість запасів, щовідпускаються, не повинна перевищувати зазначений у ЛЗК ліміт з урахуваннямраніше відпущених протягом місяця запасів. Комірник в обох примірниках зазначаєдату і кількість відпущених запасів, після чого визначає залишок ліміту закожним найменуванням матеріальних цінностей (номенклатурним номером).
–           У ЛЗК комірника(форма М-28а) ставить підпис матеріально відповідальна особа (бригадир,начальник дільниці), а в ЛЗК матеріально відповідальної особи (бригадира,начальника дільниці) (форма М-28) – комірник.
За ЛЗК також оформляєтьсяповернення з цехів, дільниць запасів, не використаних у виробництві. При цьомужодні інші первинні документи додатково не оформляються.
Наприкінці місяцявиконавець робіт – матеріально відповідальна особа (бригадир, начальникдільниці) на підставі інвентаризації зі зняття залишків запасів заповнює уформі М-28 графу 14 «Залишок на об’єкті на кінець місяця». Фактичні витратизапасів за місяць визначаються шляхом підрахунку підсумку за кожним рядком зурахуванням повернення і залишків на початок і на кінець місяця. Оформлені ЛЗК(форма М-28) наприкінці місяця разом з іншими первинними документами додаютьсядо «Матеріального звіту» (форма М-19) і здаються виконавцем робіт – матеріальновідповідальною особою (бригадиром, начальником дільниці) у бухгалтерію.Бухгалтерія, відповідно до даних «Матеріального звіту», перевіряє правильністьсписання запасів на виробництво за кожним об’єктом, що будується, і загалом подільниці, цеху, бригаді. Одночасно визначаються дані про витрати запасів за ЛЗКМ-28 з початку будівництва об’єкта. Після цього ЛЗК за незавершеними об’єктами,де триває будівництво і за якими не повністю використано ліміт, повертаютьсявиконавцю робіт – матеріально відповідальній особі (бригадиру, начальникудільниці).
Після використання лімітуЛЗК після закінчення місяця або закінчення будівництва форма М-28а додається доформи М-13 «Реєстр №… приймання-здачі документів», а форма М-28 додається доформи М-19 «Матеріальний звіт» і передається у бухгалтерію.
ЛЗК використовують нетільки для оформлення відпуску запасів зі складу у виробництво, а й дляпоточного контролю дотримання лімітів відпуску запасів.
Понадлімітний відпускзапасів або заміна одних матеріалів іншими допускається тільки з дозволукерівника; при цьому виписується «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск)матеріалів» М-10.
Форму М-10 виписують наодин вид матеріалів на його багаторазовий відпуск у межах ліміту в двохпримірниках, один з яких передається одержувачу – матеріально відповідальнійособі (бригадиру, начальнику дільниці), а другий – комірнику.
Комірник у моментвідпуску запасів в обох примірниках «Акта-вимоги на заміну (додатковий відпуск)матеріалів» М-10 зазначає дату і кількість відпущених запасів, після чоговизначає залишок ліміту. У формі М-10 комірника ставить підпис матеріальновідповідальна особа (бригадир, начальник дільниці), а у формі М-10 матеріальновідповідальної особи (бригадира, начальника дільниці ) – комірник.
Після видачі кількостізапасів згідно з «Актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів» М-10він разом з іншими первинними документами додається до форми М-13 і передаєтьсякомірником у бухгалтерію. Матеріально відповідальна особа (бригадир, начальникдільниці) форму М-10 додає до форми М-19 «Матеріальний звіт» і разом з нею здаєу бухгалтерію.
Форма М-11«Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів»використовується для обліку руху запасів всередині підприємства, їх відпускувиробничим підрозділам, господарствам підприємства, в тому числі тим, якірозташовані за його межами, а також стороннім юридичним і фізичним особам.
«Накладну-вимогу навідпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» виписують у двох примірниках іпідписують головний бухгалтер підприємства або уповноважена особа.
У разі відпуску запасіввиробничим підрозділам, господарствам підприємства один примірник передаєтьсяодержувачу – матеріально відповідальній особі (бригадиру, начальнику дільниці),а другий – комірнику, який потім додає його до форми М-13 і передає убухгалтерію.
Для організації облікузапасів на складі призначена форма М-12 «Картка №… складського облікуматеріалів», яка використовується для обліку наявності і руху запасів на складіза кожним найменуванням, номенклатурним номером окремо, ведеться в одномупримірнику, як правило, комірником підприємства і зберігається у нього.
Підстава для запису впервинні документи з прибутку – це форми М-4 «Прибутковий ордер», М-7 «Акт проприймання матеріалів» і форма №1-ТН «Товаротранспортна накладна», а з видатку –М-8, М-9, М-28а «Лімітно-забірна картка», М-10 «Акт-вимога на заміну(додатковий відпуск) матеріалів», М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнєпереміщення) матеріалів», М-15а «Акт приймання-передачі обладнання у монтаж»,М-23 «Акт №… про витрату давальницьких матеріалів» і форма №1-ТН«Товаротранспортна накладна».
Запис робиться у деньнадходження або вибуття цінностей.
Форма М-13використовується для реєстрації прибутково-видаткових документів, які здаютьсяу бухгалтерію.
Реєстр М-13 оформляєтьсяматеріально відповідальною особою підприємства в одному примірнику в моментпередачі первинних документів у бухгалтерію. Оформляється реєстр у мірунеобхідності, тобто може складатися кілька разів на день у міру надходження абовидачі запасів, тобто не рідше ніж один раз на день, якщо цього дня відбувався рухзапасів. Це потрібно для оперативного обліку цінностей у бухгалтерії ісвоєчасного їх відпуску у виробництво або на реалізацію.
Перш ніж здати первинні документиз прибутку або видатку разом з реєстром М-13 у бухгалтерію, матеріальновідповідальна особа СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» на підставі цих документів записує прибутокабо видаток у картки складського обліку або інші реєстри обліку.
Первинні документи зобліку руху матеріальних запасів СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» див. додатки З, И, К, Л, М, О, П, Р.
2.3Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів
Відповідно доІнструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» дляобліку запасів призначений 2-й клас Плану рахунків, який має відповідну назву: «Запаси».На рахунках цього класу об’єднується інформація про наявність і рух належнихпідприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки,використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці,які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.
До другого класу Планурахунків «Запаси» належать такі рахунки і субрахунки:
–     20 «Виробничізапаси»
–                 21 «Біологічні активи»
–                 22 «Малоцінні ташвидкозношувані предмети»
–                 23 «Виробництво»
–                 24 «Брак увиробництві»
–                 25«Напівфабрикати»
–                 26 «Готовапродукція»
–                 27 «Продукціясільськогосподарського виробництва»
–                 28 «Товари»
По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходженнявідповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки,по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а такожзменшення вартості запасів внаслідок уцінки.
На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» ведеться облік наявності і рухусировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, щовиготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а такождопоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або длягосподарських потреб (забудовники облік будівельних матеріалів ведуть насубрахунку 205 «Будівельні матеріали»).
На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»ведуть облік наявності і руху купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів,придбаних підприємствами для виробництва продукції; конструкцій і деталей(металевих, дерев’яних, залізобетонних тощо), що використовуються підрядними будівельнимиорганізаціями під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт;спеціальне обладнання, інструменти, пристрої тощо, які використовуютьнауково-дослідні та конструкторські організації та ін.
Вироби, придбані для додаткового комплектування готової продукції, невключаються до її собівартості і обліковуються на рахунку 28 «Товари».Обладнання і пристрої загального призначення обліковуються на рахунках 10«Основні засоби», II «Інші необоротні матеріальні активи» або 22 «Малоцінні ішвидкозношувані предмети».
Субрахунок 203 «Паливо» призначений для обліку твердого і. рідкого палива(нафтопродукти), що використовується для технологічних потреб виробництва,роботи автотранспорту, опалення приміщень тощо, а також оплачених талонів нанафтопродукти і газ.
На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» ведуть облік усіх видів тари,а також тарних матеріалів, які використовуються для виготовлення тари та їїремонту (за винятком матеріалів, які використовуються для додаткового обладнаннявагонів, суден, барж з метою забезпечення збереження вантажу при перевезенні,облік яких ведеться на субрахунку 201 «Сировина й матеріали»).
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники ведуть облікбудівельних матеріалів, конструкцій і деталей, а також обладнання, що потребуємонтажу.
Витрати на придбання обладнання, що не потребує монтажу, транспортнихзасобів, вільно розміщених верстатів, будівельних машин і механізмів,сільськогосподарських машин та інвентарю, виробничого інвентарю та інструментівтощо відображаються на рахунку 15
«Капітальні інвестиції».
Устаткування і будівельні матеріали, передані підрядній організації длявиконання робіт, після підтвердження їх використання списуються з кредиту цьогосубрахунка на дебет рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» підприємства ведуть облікматеріалів, які передані підприємствам-переробникам для виготовлення продукціїі включаються до її собівартості.
На субрахунку 207 «Запасні частини» ведуть облік придбаних і виготовленихзапасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, замінизношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінногофонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах тапідрозділах,
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, яківраховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість,обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облік обмінного фонду машин,вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні для експлуатації (нові та відновлені);що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті.
На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» ведуть облікмінеральних добрив; отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарськихрослин, біопрепаратів та медикаментів для тварин; кормів тварин (власноговиробництва і купованих); насіння і саджанців для посіву і висаджування.
На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведуть облік відходів виробництва,непоправного браку, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей,оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації.
Виробничі запасинадходять на СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» з різних джерел, серед яких:придбання у постачальника або підзвітною особою, внесок до статутного капіталу,безоплатне надходження, виявлення в результаті інвентаризації тощо. Основнібухгалтерські проводки, що відображають надходженні виробничих запасів в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», наведені нижче. (Дивитися табл.2.2).
У відповідностідо П(С)БО списання виробничих запасів може відбуватись з наступних причин:відпуск у виробництво; списання у зв’язку з невідповідністю запасів докритеріїв визначення активу (не є джерелом матеріально-економічної вигоди);списання у зв’язку із псуванням, розкраданням тощо; реалізація на сторону;передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача.
Відображення вобліку операцій зі списання виробничих запасівв СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» показано в таблиці 2.3.
Таблиця 2.2
Відображення вобліку операцій з надходження запасів
  № п/п Первинний документ Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
  Дебет Кредит
  1 2 3 4 5
  1 Картка складського обліку Переведено виробничі запаси з однієї категорії до іншої 20 20
  2 Накладна на внутрішнє переміщення Оприбутковані запаси (повернуті з виробництва) виготовлені власними силами 20 23 3 Довідка бухгалтерії Суму браку зменшено на вартість відходів від бракованої продукції, яка переводиться до складу виробничих запасів 20 24
  4 Картка складського обліку Переведено до складу запасів активи, що були придбані як товар для продажу 20 28
  5 Платіжне доручення Оплачено витрати на транспортування виробничих запасів, що надійшли 20 311
  6 Накладна Відображено надходження виробничих запасів в рахунок погашення дебіторської заборгованості 20 37
  7 Накладна, авансовий звіт Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти 20 372
  8 Акт приймання матеріалів Оприбутковано виробничі запаси як внесок до статутного капіталу 20 40 ,46
  9 Накладна Оприбутковані виробничі запаси, що надійшли від постачальника 20 631
  10 Довідка бухгалтерії Відображено включення до первісної вартості придбаних виробничих запасів суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству 20 64
  11 Акт приймання матеріалів Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси 20 719
  12 Акт інвентаризації, накладна Виявлено лишки запасів у результаті інвентаризації 20 719
  /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Таблиця 2.3
Відображення в облікуоперацій зі списання запасів
  № п/п Первинний документ Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
 
  Дебет Кредит
 
  1 2 3 4 5
 
  1 Накладна Відпущено зі складу виробничі запаси для капітального будівництва власними силами 15 20
 
  2 Накладна Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції 23 20
 
  3 Довідка бухгалтерії Списано виробничі запаси на витрати, пов’язані з виправленням браку, або на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму 24 20
 
  4 Картка складського обліку Переведено до складу товарів для продажу в торговій мережі виробничі запаси 28 20
 
  5 Лімітно-забірна картка Довідка бухгалтерії Списано виробничі запаси на витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв та агрегатів тощо 39 20
 
  6 Лімітно-забірна картка Довідка бухгалтерії Списано запаси для загально виробничих потреб 91 20
 
  7 Лімітно-забірна картка Використано запаси для адміністративних потреб (канцтоварів, матеріалів на ремонт офісу) 92 20
 
  8 Лімітно-забірна картка Списано запаси для забезпечення витрат зі збуту продукції 93 20
 
  9 Лімітно-забірна картка Списано запаси на утримання об’єктів соціально-культурного призначення 94 20
 
  10 Довідка бухгалтерії Списано облікову вартість реалізованих запасів 943 20
 
  11 Довідка бухгалтерії Відображено суму недостачі виробничих запасів 947 20
 
  12 Довідка бухгалтерії Відображено на позабалансовому рахунку 072 —
  13 Накладна Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства 14 20 14 Акт приймання (перендачі) Безоплатно передано запаси іншому підприємству 949 20 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Аналітичний обліквиробничих запасів в СТОВ «Агрофірма«Прилуччина» ведеться в розрізі їх найменувань абооднорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщують в картотецівідповідно до номенклатури цінника. Кожному найменуванню присвоюється короткечислове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціальногореєстру — номенклатури-ціника, де також вказують одиницю виміру та облікову цінузапасу.
Кодуванняноменклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою,використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують насинтетичний рахунок, третій — на субрахунок, один або два наступні знакиозначають групу виробничих запасів, решта — знаки, які характеризують виробничізапаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить доумовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовуютьдля одержання необхідних вихідних даних.
На кожномудокументі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменуваннязапасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під часзаповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складськомуі бухгалтерському обліку виробничих запасів.
На підставізалишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурномуномеру в картках складського обліку, складаються оборотні відомості облікузалишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівнянняданих аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.
Відповідно доЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зізмінами та доповненнями) на підприємстві СТОВ”А/Ф”Прилуччина” для облікувикористовуються такі регістри Журнально-ордерної форми обліку:
1. Ж-О1 Журнал-ордер№1 за кредитом рахунка №30 “Каса”;
2. Ж-О2 Журнал-ордер№2 за кредитом рахунка №311-1 “Поточний рахунок у національній валюті”;
3.Ж-О4 Журнал-ордер№4 за кредитом рахунка №601 “Короткострокові кредити банків у національнійвалюті”;
4. Ж-О6 Журнал-ордер№6 за кредитом рахунків №371,631;
5.   Ж-О7 Журнал-ордер №7 закредитом рахунка №372 “Розрмахунки з підзвітними особами”;
6.   Ж-О8-Журнал-ордер №8 закредитом рахунків №16,17,37,64,65,66,68,69 ;
7.   Ж-О9 — Журнал-ордер №9 закредитом рахунків №361,681,69;
8.   Ж-О10- Журнал-ордер №10 закредитом рахунків №23,91,92,93;
9.   Ж-О11- Журнал-ордер №11 закредитом рахунків №26,701,704
901,92,93;
10. Ж-О13-Журнал-ордер №13 закредитом рахунків №10,11,12,42;
11. Ж-О16 — Журнал-ордер №16 закредитом рахунка №15 “Капітальні інвестиції.

2.4.Інвентаризація виробничих запасів
Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасівздійснюється підприємствами відповідно до вимог інструкції по інвентаризаціїосновних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказомМінфіну України від 11.08.94 № 69.
Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією,призначеною наказом керівника СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності матеріальновідповідальних осіб.
При інвентаризації запасів усі вони повинні бути перераховані,переміряні, переважені і занесені до форми М-21 «Інвентаризаційний опис».
Запаси, що є в дорозі, відвантажені, але не оплачені у строк покупцями,та інші запаси, що є на складах інших підприємств (на відповідальномузберіганні, на комісії, у переробці), відображаються в окремому«Інвентаризаційному описі» на підставі документів, що підтверджують здаванняцих запасів на відповідальне зберігання або їх відвантаження покупцям.
Після закінчення інвентаризації «Інвентаризаційний опис» підписують усі членикомісії
Крім того, «Інвентаризаційний опис» підписує матеріально відповідальнаособа, підтверджуючи, що всі запаси, перераховані в інвентаризаційному описі,комісією перевірені і в його присутності прийняті на відповідальне зберігання.
Після того як форму М-21 підпишуть всі члени комісії і матеріальновідповідальна особа, вона передається в бухгалтерію для звірки з данимибухгалтерського обліку і складання «Звіряльної відомості».
«Звіряльна відомість» використовується для відображення результатів інвентаризаціїзапасів, за якими виявлено відхилення від облікових даних. У ній зазначаєтьсякількість і сума надлишків і недостач за кожним найменуванням, видом запасуокремо. Відтак здійснюється регулювання надлишків і недостач за рахунокдодаткових записів в обліку (наприклад, виправлення помилкових записів),закриття пересортиці (взаємний залік надлишків і недостач внаслідок пересортиціє допустимим тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменуванняі в тотожній кількості за умови, що надлишки і недостачі були утворені в один ітой же період, що перевіряється, і однією і тією ж особою, яку перевіряють). Ілише після цього виводиться остаточна недостача або надлишки в кількісному ісумарному вираженні.
«Звіряльну відомість» складає в одному примірнику і підписує бухгалтерпідприємства. Вона зберігається у бухгалтерії. З підсумками «Звіряльноївідомості» під розписку ознайомлюється матеріально відповідальна особа.
Затверджені результати інвентаризації відбиваються у бухгалтерськомуобліку СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» в тому місяці,в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше, ніж за грудень звітного року
Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різницькомісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства.Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостачматеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. Убухгалтерському обліку результати інвентаризації відображають в такому порядку.
Надлишки виробничих запасів зараховують в доход операційної діяльностізаписом:
Д-т рах.20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок)    К-т рах. 719«Інші доходи від операційної діяльності».
Вартість недостачі виробничих запасів списується з кредиту рахунка 20«Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) на дебет рахунка 947 «Нестачі івтрати від псування цінностей».
Недостачі і втрати від псування цінностей з вини матеріальновідповідальних осіб відносяться на їх рахунок записом:
Д-т рах.375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» К-т рах. 716 «Відшкодуванняраніше списаних активів».
Якщо на час виявлення недостачі виробничих запасів конкретні винуватці невстановлені, то вартість такої недостачі відображається на забалансовому рахунку07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати відпсування цінностей». Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати витрати,належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторськоїзаборгованості в доход звітного періоду записом:
Д-т рах.375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» К-т рах.716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Розмір збитку по недостачі і псуванню матеріальних цінностей, якийпідлягає відшкодуванню винними особами. визначається відповідно до ЗаконуУкраїни «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі,організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратоюдорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженогопостановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218, і Порядку визначеннярозміру збитків від розкрадання, недостачі (псування) матеріальних цінностей,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №116 (іззмінами, внесеними відповідно з Постановами КМУ від 27.08.96 № 1009, від20.01.97 №34, від 15.12.97 № 1402).
Згідно з зазначеним Порядком розмір збитків від розкрадання, псування,недостачі матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цихцінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не менше 50% від їхбалансової вартості на час виявлення таких фактів з урахуванням індексуінфляції (який щомісячно визначається Держкомстатом України), відповідногорозміру ПДВ і акцизного збору за формулою:
рз = [(Бв-А). Іінф+ ПДВ + Аз] • К,   (2.1)
де рз — розмірзбитку; Бв — балансова вартість; А – сума нарахованої амортизації; Іінф — індекс інфляції; ПДВ — податок на додану вартість; Аз — акцизний збір; К — коефіцієнт, що застосовується до відповідної групи цінностей.
   У бухгалтерському обліку на суму вартості збитку недостачі цінностей,визначену відповідно до Закону України № 218 або Порядку № 116, яка підлягаєвідшкодуванню винними особами, роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахункипо відшкодуванню завданих зонтків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування ранішесписаних активів».
У разі відшкодування винними особами належної суми збитку від недостачі іпсування матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунка 30 «Каса», 31«Рахунки в банках» (або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», якщо керівникомпідприємства прийнято рішення про утримання суми збитку Із заробітної плативинуватця) і кредиту рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданихзбитків».
Із суми, сплаченої винними особами згідно із зазначеним нормативним актом,відшкодовуються збитки, нанесені підприємству від недостачі і псуванняцінностей, решта суми (різниця між балансовою вартістю недостачі (псування)цінностей і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що вбухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодуванняраніше списаних активів» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов’язковимиплатежами».
При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік залишків інедостач запасів, що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений яквиняток, якщо пересортиця виникла у однієї і тієї самої матеріальновідповідальної особи, за один і той же період і з матеріальними
цінностями одного і того самого найменування (якщо цінності мають схожість зазовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару — при відпуску її безрозпаковки тари). Проте різниця у вартості недостач і залишків при більшійвартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що допустилипересортицю, і з них стягується.
Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різницірозглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку звіднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколіінвентаризаційної комісії має бути наведено обгрунтоване рішення, чому такірізниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартостіцінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходиопераційної діяльності підприємства.
Для забезпечення обліку виробничих запасівна належному рівні в ТОВ «Агрофірма «Прилуччина» дотримуються наступних вимог:
–       збереженняматеріалів здійснюється в складських приміщеннях, пристосованих до визначенихїхніх видів;
–       прийом івідпускк цінностей вимірюються, длячого склад забезпечений ваговимиприладами;
–       зпрацівниками складу укладено договори про матеріальну відповідальність.

РОЗДІЛ 3. Аналіз виробничих запасів напідприємствіСТОВ «А/ф «Прилуччина»
 
3.1.Завдання та джерела аналізу виробничих запасів
Важливийфактор розвитку та інтенсифікації виробництва — стабільна забезпеченістьпідприємства матеріальними ресурсами, а також їхнє раціональне використання. Зпереходом до ринку докорінно змінюється система постачання підприємствамсировини і матеріалів, комплектуючих виробів, енергоносіїв. Суттєворозширюється зона вибору контрагентів сировинного ринку, актуальнішою стаєпроблема раціонального використання матеріальних ресурсів.
Головнамета аналізу виробничих запасів підприємства — визначити забезпеченістьпідприємства різними видами матеріальних ресурсів з поглядуконкурентоспроможності його діяльності, пошуку резервів раціональноговикористання і зниження матеріаломісткості продукції. У внутрігосподарськомуаналізі суттєво зростає значення оцінки нормативної бази матеріальних витрат.
Длятого щоб визначити, наскільки підприємство забезпечене матеріальними ресурсами,потрібно:
–          вивчитипорядок розрахунку й обгрунтованості договорів на поставку матеріальнихзапасів, умови поставок;
–          визначитихарактер виробничих матеріальних запасів і зміну їх структури;
–          перевіритиобґрунтованість норм виробничих запасів і потребу в матеріальних ресурсах;
–          виявитиможливості зниження виробничих запасів і потреби в матеріальних ресурсах;
–          накреслитизаходи щодо зниження понаднормативних і зайвих запасів матеріалів.
Досліджуючипитання аналізу виробничих запасів, доцільно розглянути існуючі підходи довиділення етапів цього процесу в науковій літературі.
І.О. Чаюн та І.Ю.Бондар відокремлюють шість основних етапів аналізу запасів:
–            аналіззагального обсягу запасів та їх відповідності потребам виробництва;
–            аналіззапасів у днях середньодобового споживання; аналіз обіговості виробничіхзапасів;
–            аналізфакторів, що впливають на обсяг та структуру запасів;
–            аналізфінансування запасів та аналіз ефективності управління запасами. [49, с.54]
М.А. Болюх, В.З.Бурчевський, М.І. Горбаток, М.Г. Чумаченко та інші виділяють такі етапи аналізузапасів: аналіз обгрунтованості та ефективності формування портфеля договорівна поставку матеріальних ресурсів; аналіз ефективного використання матеріальнихресурсів; аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів підвищенняефективності використання матеріальних ресурсів. [17; с.405-426]
С.Б. Баронгольц,Г.М. Тація вказують такі основні напрямки аналізу виробничих запасів, як аналізвиконання плану постачання матеріалів, аналіз стану матеріалів та аналізвикористання матеріалів. [53, с. 107]
К.Д. Науменко,досліджуючи аналіз виробничо-господарської діяльності підприємств, виділяє лишедва основних етапи аналізу запасів, зокрема, аналіз забезпечення запасамиматеріальних ресурсів та виявлення основних напрямків економії матеріальнихресурсів. [29, с. 211-216]
На наш погляд,доцільним є розмежування етапів аналізу виробничих запасів відповідно до сфергосподарського ланцюгу, а саме:
–           матеріально-технічногопостачання (аналіз забезпечення підприємства матеріалами для безперервноїроботи),
–           виробництва(аналіз ефективності використання виробничих ресурсів),
–           збуту(аналіз непотрібних матеріалів), до того ж на відміну від таких авторів, якІ.О. Чаюн та І.Ю. Бондар, вважаємо, що аналіз ефективності управління запасамимає проводитись не заключним етапом, а бути складовою частиною усіх попередньовказаних етапів.
3.2.Аналіз виробничих запасів на підприємстві
Необхідноюумовою виконання виробничої програми СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» є повне ісвоєчасне забезпечення матеріальними ресурсами високої якості. При аналізіпотрібно порівняти потребу в матеріальних ресурсах по кожному їх виду зфактичною наявністю, визначити своєчасність поставки та використання.Зіставлення здійснюють як у натуральному, так і у вартісному виразі. Крім того,аналізують ефективність споживання ресурсів, вплив матеріаломісткості продукціїна її собівартість та кінцеві фінансові результати. При цьому необхідновраховувати, що сільськогосподарське виробництво відрізняється від промисловогорядом особливостей щодо використання матеріальних ресурсів.
По-перше,вони повинні надійти у виробництво в суворо встановлені технологічним процесомстроки та в певній кількості.
По-друге,в більшості галузей сільськогосподарського виробництва технологічний процес не можнаприпинити, тому втрати від несвоєчасного забезпечення його необхідними матеріальнимиресурсами не відшкодовуються.
По-третє,надлишкове або недостатнє, а також несвоєчасне надходження у виробничий процесокремих видів матеріальних ресурсів (наприклад, посівного матеріалу, палива,мінеральних добрив) може не тільки знизити якість продукції, а й зумовитизначне її недоодержання. 
По-четверте,ефективність використання матеріальних ресурсів значною мірою пов’язана ізземельними ресурсами.
Напідставі наведених особливостей потрібно аналізувати забезпеченість СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» матеріальними ресурсами й ефективність їх використання.
Джереламианалізу є виробничо-фінансові та комерційні завдання, договори поставок,квартальні й річні звіти, дані аналітичного обліку.
При,складанні виробничо-фінансового завдання визначають потребу в матеріальнихресурсах. Наприклад, у насінні і садивному матеріалі потребу визначаютьмноженням норми висіву на 1га на посівну площу і до одержаної кількості додають10-15% загальної потреби як страховий фонд. Потребу в кормах розраховуютьмноженням норми витрати кормів по видах на одну голову худоби з початку року донового врожаю на поголів’я тварин з урахуванням страхового запасу тощо.
Оскількибезперервність виробничого процесу можна забезпечити при різному запасіматеріальних ресурсів, то доцільно мати мінімально необхідний їх запас.Визначення мінімальних запасів матеріальних ресурсів для забезпеченнянормального ритму виробничого процесу здійснюють за допомогою встановленихнормативів.
ЗабезпеченістьСТОВ «Агрофірма «Прилуччина» матеріальними ресурсами визначаютьвставленням їх наявності на певну дату з діючими нормативами. При цьомувстановлюють їх склад і структуру. Результати даних аналізу наведено у таблиці3.1.
Аналізданих таблиці 3.1 показує, що потреба у виробничих запасах матеріальних ресурсівстановить 27,5 тис. грн. при наявних 42,1 тис. грн. Фактична наявність запасівзначно перевищує нормативи по всіх видах виробничих запасів: по посівнимматеріалам має місце 190% забезпеченість, по кормам і підстилці – на 154%, а попаливно-мастильним матеріалам – на 233%.
Такеперевищення зумовлене не потребами зростання обсягу виробництва, апонаднормативними залишками на початку року, що негативно впливатиме нафінансовий стан підприємства.
Таблиця3.1
Забезпеченістьматеріальними ресурсами СТОВ «Агрофірма«Прилуччина» станом на 1 січня 2007 рокуВиробничі запаси Норматив Фактична наявність Відхилення ,(±) тис.грн. % по підсумку тис.грн. % по підсумку тис.грн. % по підсумку Посівний матеріал 2 7,3 3,8 9,0 1,8 1,8 Мінеральні добрива 1,3 4,7 2,2 5,2 0,9 0,5 Засоби захисту рослин 0,0 1,8 4,3 1,8 4,3 Корми і підстилка 9,8 35,6 15,1 35,9 5,3 0,2 Медикаменти і засоби дизінфекції 2,5 9,1 3,2 7,6 0,7 -1,5 Посадковий матеріал 1,7 6,2 1,9 4,5 0,2 -1,7 Паливно-мастильні матеріали 1,8 6,5 4,2 10,0 2,4 3,4 Будівельні матеріали 2,2 8,0 3 7,1 0,8 -0,9 Запасні частини 3,2 11,6 3,4 8,1 0,2 -3,6 Допоміжні матеріали 3 10,9 3,5 8,3 0,5 -2,6 Всього: 27,5 100,0 42,1 100,0 14,6 0,0
Проте, незначнеперевищення нормативу виробничих запасів по посівному матеріалу, кормам і нафтопродуктамне можна вважати негативним фактором, оскільки в міру зростання цін, підприємствоматиме страхові запаси.
Недоліки впостачанні, зменшення обсягів нафтопродуктів у поточних запасах можуть допевної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати виробничих запасів та їх використання не за прямим призначеннямспричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задовільномуматеріальному постачанні. Важливою умовою безперебійної роботи СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсахджерелами покриття. В процесі аналізу перевіримо забезпеченість потреби в завозізапасів договорами на їх поставку і фактичне їх виконання.
З таблиці 3.2 видно,що план потреби в запасах в основному не забезпечений договорами на поставку, щоспричиняє ризик господарської діяльності.
Коефіцієнт забезпеченняпо плану:
Кзабпл. =(276605 + 756600) / 1019390 = 1,014 або 101,4%
Фактично ж план поставкивиконано майже на 100%:
Кзабф= (737290+276605) / 1019390 = 0,995 або 99,5%.
Таблиця 3.2
Забезпечення потребизапасів договорами та фактичне їх виконання в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» на 1 січня 2007 рокуВид запасу Плано-ва потреба, грн. Джерела покриття потреби, грн. Укладе-но догово-рів, грн. Забезпе-чення потреби договорами, % Наді-йшло від постачаль-ників, грн. Виконан-ня дого-ворів, % Внутрішні Зовнішні Посівний матеріал 245200 126300 118900 120000 100,9 120560 100,5 Мінеральні добрива 69900 0,0 69900 80000 114,4 67850 84,8 Засоби захисту рослин 71200 5200 66000 65000 98,5 61200 94,2 Корми і підстилка 254630 78650 175980 180000 102,3 175120 97,3 Медикаменти і засоби дизінфекції 24670 0,0 24670 25000 101,3 24670 98,7 Посадковий матеріал 58940 13560 45380 45000 99,2 45380 100,8 Паливно-мастильні матеріали 88900 88900 90000 101,2 89000 98,9 Будівельні матеріали 36850 5230 31620 31000 98,0 32260 104,1 Запасні частини 45420 45420 45000 99,1 45650 101,4 Допоміжні матеріали 123680 47665 76015 75600 99,5 75600 100,0 Всього: 1019390 276605 742785 756600 101,9 737290 97,4
Це означає, що потребив матеріалах задовольняються на 99,5%, що є позитивним, враховуючи кон’юнктурусільськогосподарського ринку. Недозабезпеченість матеріальними ресурсами врозмірі 0,5% не завдає суттєвого впливу на організацію виробничо-господарської діяльностіСТОВ «Агрофірма «Прилуччина».
З таблиці 3.2,бачимо, що в повній мірі забезпечено потребу в мінеральних добривах та засобах захистурослин, а також в кормах, паливо-мастильних матеріалах, тобто в найбільш важливихдля сільськогосподарського підприємства запасах.
В процесіподальшого аналізу перевіримо відповідність фактичного розміру запасів найважливішихвидів сировини нормативним.
Для оцінки забезпеченостірослинництва необхідними ресурсами (насіння, добривами, засобами захисту рослині т.д.) необхідно дослідити потребу в них. З цією метою використаємо нормативи- середні норми, які можуть відхилятися під впливом багатьох факторів(кліматичних умов, невиконання планів поставок, закупівель чи обміну, стихійноголиха тощо), що вимагає оперативного регулювання з погляду зведення до мінімуму негативноговпливу на виробництво такого відхилення в ресурсах. Оцінимо забезпеченість господарстванасінням окремих культур (Дивитися табл.3.3).
За даними таблиці 3.3, станом на 1 березня СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» було повністю забезпечено насінням ячменю, гречки,віко-овесом, овесом та горохом. Підприємству терміново необхідно виконати заходищодо забезпечення наявності насіння пшениці, ячменю, жита, сої, соняшнику,кукурудзи, адже по цих культурах насіння на момент аналізу відсутнє.
Таблиця 3.3
Забезпеченість СТОВ«Агрофірма «Прилуччина» насінням станом на 1.03.2007 р., центнерівНасіння культур Потреба Наяв-ність З нього районова-них сортів Рівень забезпеченості, % Загаль-ний в т.ч. насінням районова-них сортів Пшениця озима 47560 Ячмінь «Прима Білорусії» 23030 23030 23030 100 100 Ячмінь пивоварений 12500 Жито гібридне 37850 Соя «Струмок» 6000 Гречка «Лілея» 1000 1000 880 100 88,0 Віко-овес «Чернігівський» 22040 22040 21570 100 97,9 Горох 17400 17400 19560 100 112,4 Соняшник «Альянс» 18000 Кукурудза «Філу» 14500 Кукурудза «Лактор» 15200 Кукурудза силос 2120 Овес «Чернігівський» 2000 2000 2000 100 100 Всього 219200 65470 67040 29,9 30,6
Наступним етапом нашогодослідження є аналіз забезпеченості тваринництва кормами (Дивитися табл.3.4.).
Дані таблиці 3.4 свідчатьпро те, що тваринництво було забезпечено кормами на 97,9%. Порівняно з плановоюпотребою їх було згодовано на 358 ц кормових одиниць менше, що відповідно позначилосяна продуктивності тварин молодших груп. Це сталося головним чином через недостачутаких видів кормів: коренеплодів (300 кормових одиниць), сіна (131 кормовиходиниць), грубих кормів (863 кормових одиниць).
Таблиця 3.4
Забезпеченість тваринництвакормами СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» в 2006 р. Вид кормів Планова річна потреба Фактично згодовано Відхилення, (±) ц корм. од., ц ц корм. од., ц у % до плану ц корм. од. Концентровані 2993 3292 3337 3671 111,5 344 379 Соковиті 26972 3105 28929 3333 107,3 1957 228 в т.ч. корнеплоди 4412 529 1914 229 43,3 -2498 -300 силос 13132 1444 18764 2064 142,9 5632 620 жом 9428 1131 8250 1039 91,9 -1178 -92 Картопля 104 31 100 30 96,8 -4 -1 Грубі 7837 1898 4131 1035 54,5 -3706 -863 в т.ч. сіно 335 151 45 20 13,2 -290 -131 сінаж 1945 719 1130 418 58,1 -815 -301 солома 5557 1028 2958 597 58,1 -2599 -431 Зелені 19327 3788 22054 4322 114,1 2727 534 Молоко 48 17 65 23 135,3 17 6 Відвійки 58 10 24 4 40,0 -34 -6 Разом х 17143 х 16785 97,9 х -358
Певною міроюнезабезпеченість цими видами кормів була компенсована згодуванням понад план концентрованихкормів (379 кормових одиниць), силосу (620 кормових одиниць), зелених кормів(534 кормових одиниць).
Отже зарезультатами проведеного аналізу забезпеченості рослинництва і тваринництваосновними виробничими запасами можна зробити висновок про ефективну організаціюматеріального забезпечення  в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина». Надлишкове забезпечення деякимивидами запасів по посівному матеріалу, кормам і нафтопродуктам є позитивним факторомрозвитку підприємства, оскільки в міру зростання цін, підприємство матиме страховізапаси і отримає економічну вигоду.
В структурі собівартості продукції сільськогосподарського підприємстваматеріальні витрати наймають найбільшу питому вагу. Для аналізу ефективності використання запасів виробництво сільськогосподарської продукціїв СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» використаємо дані таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Аналіз ефективностівикористання запасів на виробництво сільськогосподарської продукції в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» в 2004-2006 рр.Показник 2004 рік 2005 рік 2006 рік Відхилення 2006 р. від 2004 р., (±) тис.грн. Питома вага,% тис.грн. Питома вага,% тис.грн. Питома вага,% Абсолю-тне, тис.грн. Віднос-не,% В структурі, к, % Валова продукція по собівартості 1318,7 х 1580,8 х 1729 х 410,3 31,1 х Матеріальні витрати 918,4 100,0 909,8 100,0 1025,2 100,0 106,8 11,6 0,0 в т.ч. насіння і посадковий матеріал 344,0 37,5 338,4 37,2 416,0 40,6 72,0 20,9 3,1 корми 460,9 50,2 453,2 49,8 487,5 47,6 26,6 5,8 -2,6 мінеральні добрива і засоби захисту 7,9 0,9 8,5 0,9 9,9 1,0 2,0 25,3 0,1 медикаменти і засоби дизінфекції 15,0 1,6 11,8 1,3 14,7 1,4 -0,3 -2,0 -0,2 Посадковий матеріал 3,7 0,4 2,7 0,3 2,8 0,3 -0,9 -24,3 -0,1 паливно-мастильні матеріали 35,0 3,8 42,5 4,7 51,4 5,0 16,4 46,9 1,2 будівельні матеріали 17,0 1,9 18,0 2,0 10,4 1,0 -6,6 -38,8 -0,8 запасні частини 25,1 2,7 26,5 2,9 24,6 2,4 -0,5 -2,0 -0,3 допоміжні матеріали 9,8 1,1 8,2 0,9 7,9 0,8 -1,9 -19,4 -0,3 Загальна матеріаломіст-кість, коп. 69,6 х 57,6 х 59,3 х -10,3 -14,9 х
Як видно з таблиці3.5, загальна матеріаломісткістьпо роках знижується, що оцінюється позитивно. Так на 1 грн. собівартості продукціїв 2004 р. припадало 69,6 коп. матеріальних витрат, а в 2006 р. – 59,3 коп. матеріальних витрат.
В структурі матеріальних витрат найбільшу питомувагу займають витрати на корми (47,6%) та насіння і посадковий матеріал (40,6%).Зниження питомої ваги кормів у матеріальних витратах в 2006 р. пояснюється витрачаннямвласної кормової бази, що оцінюється позитивно. Проте внаслідок зростанняспоживання власної кормової бази, питома вага насіння в 2006 р. зросла. Негативнопозначається на роботі підприємства зростання питомої ваги витрат напаливно-мастильні матеріали внаслідок їх щорічного значного подорожчання. Керівництвосільськогосподарського підприємства має бути зацікавлене в ощадливому використанніпаливних ресурсів та оперативному аналізі його використання.
Підчас аналізу витрат палива на СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» потрібно встановити чи не було перевитрачання паливапорівняно з нормами по кожній марці тракторів при виконанні даного виду робіт;як вплинула на витрачання палива зміна співвідношення робіт по марках тракторіву загальному обсязі виконаних робіт даного виду (цей чинник впливає на рівеньсередньозваженої норми витрат палива на 1 га роботи).
Аналізвпливу другого чинника має значення для ви­бору варіантів плану використаннятракторів у періоди, коли тракторний парк менше завантажений і є можливістьвикористовувати в роботі більш економічні марки машин. Такий аналіз допомагаєтакож з’ясувати, як вплинула перевитрата палива на собівартість одного умовногогектара.
Крімтого, доцільно проаналізувати, як впливають на витрачання палива змінаспіввідношення споживання палива різної вартості, а також суматранспортно-заготівельних витрат, що включається у витрати на експлуатацію тракторів.
Для характеристикиефективності використання виробничих запасів СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» розрахуємо відповідні показники (Дивитися табл.3.6.).
Матеріаловіддача визначаєтьсявідношенням вартості виробленої продукції на суму матеріальних витрат. Зростаннярівня цього показника оцінюється позитивно і засвідчує, що в 2006 р. з кожної гривніспожитих матеріальних ресурсів вироблено більше продукції, ніж в 2004 р.
Таблиця 3.6
Показники ефективностівикористання запасів в СТОВ «Агрофірма«Прилуччина» Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Відхилення 2006 р. від 2004 р. (±) Або-лютне, тис.грн. Віднос-не, % Чистий доход від релізації продукції, тис.грн. 1092,7 1511,7 1584,2 491,5 45,0 Собівартість продукції, тис.грн. 993,6 1295,4 1491,1 497,5 50,1 Матеріальні затрати, тис.грн. 918,4 909,8 1025,2 106,8 11,6 Матеріаломісткість продукції, грн. 0,84 0,60 0,65 -0,19 -23,0 Матеріаловіддача, грн 1,19 1,66 1,55 0,36 29,9 Питома вага матеріальних затрат в собівартості (%) 92,43 70,23 68,75 -23,68 х
Матеріаломісткістьпродукції — це відношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції- показує, скільки матеріальних витрат необхідно здійснити або фактично приходитьсяна виробництво одиниці продукції.
Питома вага матеріальнихвитрат в собівартості продукції характеризує зміну матеріаломісткості продукції.Зменшення питомої ваги матеріальних витрат в собівартості продукції в 2006 р. пояснюєтьсязростанням витрат на оплату праці і соціальні заходи.
Таким чином,ефективність використання виробничих запасів в 2006 р. значно підвищилась, порівняноз 2004 р. Це пояснюється в першу чергу нормуванням матеріальних витрат увартісному виразі, а також збільшенням виходу кінцевої продукції з однієї ітієї самої кількості сировини і матеріалів. Це, у свою чергу, стало можливим внаслідокпідвищення технічного рівня виробництва, рівня кваліфікації, майстерностіробітників, що працюють в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», раціональноїорганізації матеріально-технічного забезпечення, норм витрат і запасівматеріальних ресурсів. Важливим напрямком економії матеріальних ресурсів в СТОВ«Агрофірма «Прилуччина» є скорочення втрат у виробничому процесі. Дляцього потрібно забезпечити необхідні умови зберігання, перевезення якматеріальних ресурсів, так і готової продукції; раціонально готувати паливо,сировину, матеріали для подальшого оброблення в процесі виробництва,застосовувати ефективну, дійову систему економічного стимулювання працівників.
3.3.Аналіз показників рентабельності підприємства
Показникирентабельності, як одні з основних показників ефективності фінансовоїдіяльності, дозволяють сукупно відбити «якість» фінансового стану СТОВ«Агрофірма «Прилуччина» й перспективи його розвитку. При визначенні змінипоказника рентабельності в часі важливо звертати увагу не тільки на динаміку,але й на «якість» показників рентабельності,правильність угруповання показників рентабельності по укрупнених групах — длявиявлення тенденції до зміни не окремих розрізнених показників, а її вплив нагрупу показників у цілому.
Структурапоказників рентабельності являє собою відношення прибутку (як економічногоефекту діяльності) до ресурсів або витрат, тобто в будь-якому розглянутомупоказнику рентабельності прибуток виступає в якості одного із складових факторів.
Для аналізуефективності діяльності підприємства пропонується використати наступніпоказники:
–          рентабельністьчистих і сукупних активів як один з основних показників ефективностіфінансово-господарської діяльності підприємства;
–          рентабельністьоборотних активів;
–          рентабельністьсукупного капіталу;
–          рентабельністьпродаж;
–          рентабельністьвитрат.
Рентабельністьсукупних активів визначається по формулі:
( 3.1)
Рентабельністьактивів = Чистий прибуток / Активи
Цей коефіцієнтпоказує ефективність керування активами організації через віддачу кожної гривні,вкладеної в активи, і характеризує генерування доходів підприємством.
Аналізрентабельності активів містить у собі аналіз рентабельності оборотних активів іаналіз рентабельності чистих активів (чисті активи — це активи, «очищені» відзобов’язань, або інакше кажучи, — це реальний власний капітал). Показникирентабельності оборотних і чистих активів визначаються аналогічнорентабельності сукупних активів, у знаменнику формули при цьому вказується величинаоборотних і чистих активів, відповідно.
 (3.2)
Рентабельністьоборотних активів = Чистий прибуток
Оборотні активи
(3.3)
Рентабельністьчистих активів = Чистий прибуток
Чисті активи
Рентабельністьчистих активів показує раціональність керування структурою капіталу, здатністьорганізації до нарощування капіталу через віддачу кожної гривні, вкладеної власниками.
Рентабельністьоборотних активів, що показує віддачу кожної гривні, вкладеної в оборотніактиви, — один з основних показників ефективності діяльності. Відомо, щооборотні активи безпосередньо створюють прибуток організації, у той час якнеоборотні активи створюють умови для формування цього прибутку. Відповідно дооптимальної структури активів організації, частка оборотних активів повиннаперевищувати частку необоротних активів.
У процесі аналізунаступної групи рентабельності — рентабельності капіталу — варто вивчитипоказники рентабельності сукупного, позикового й власного капіталу.
 (3.4)
Рентабельністьвласного капіталу = Чистий прибуток
Власний капітал
При розрахункурентабельності позикового капіталу варто врахувати, що позиковий капіталрозглядається з позиції позичальника, а не позикодавця, тому рентабельністьпозикового капіталу визначається по формулі:
(3.5)
Рентабельністьпозикового капіталу = Чистий прибуток
Позиковий капітал
Позитивна змінапоказника рентабельності позикового капіталу означає, що в підприємствавідбувається ріст витрат по обслуговуванню позикових коштів. На перший поглядздається, що ріст даного показника є негативною характеристикою при оцінціфінансового стану, тому що фінансування діяльності за рахунок позиковогокапіталу для підприємства стає все більше «дорогим задоволенням». Логікаданої думки виходить із принципу мінімізації витрат. Однак, такий підхід не єєдино вірним, тому як він не враховує важливим момент: плата за користуванняпозиковими коштами — це плата кредиторам за право розпоряджатися їх коштамизараз, коли підприємству потрібні додаткові ресурси, а власних коштів при цьомувиявляється недостатньо.
При аналізірентабельності продажів в чисельнику формули можна розглянути кілька видівприбутку.
(3.6)
Рентабельністьпродажів = Чистий прибуток
Чистий доход відреалізації продукції
Так, колибереться відношення прибутку від продажів до розміру виручки, то ми одержуємо «чистоту аналітичного експерименту», що полягає в тому, що на данийпоказник не повинні впливати елементи, що не відносяться до продажів,наприклад, інші доходи й видатки. Даний показник дозволяє оцінити ефективністьуправління продажами в процесі основної діяльності. При розгляді відношення валовогоприбутку до виручки ми оцінюємо частку кожної гривні отриманої при реалізаціїпродукції, що може бути спрямована на покриття комерційних і управлінськихвитрат. Відношення прибутку до оподатковування до виручки дозволяє виявитивплив позареалізаційних і операційних факторів. Чим сильніший вплив операційнихі позареалізаційних доходів і видатків, тим, відповідно, нижче «якість»кінцевого фінансового результату діяльності організації. Відношення прибутку відзвичайної діяльності дозволяє виявити вплив податкового фактору. І, нарешті,відношення чистого прибутку до виторгу є кінцевим показником у системіпоказників рентабельності продаж і відображає вплив всієї сукупності доходів івидатків.
Не меншузначимість при аналізі рентабельності відіграють показники рентабельностівитрат. Доцільно проаналізувати відношення витрат від звичайної діяльності довиручки від продажу. Під витратами від звичайної діяльності розуміється сукупнавеличина собівартості продукції, управлінських і комерційних витрат. Для більшедетального аналізу рекомендується розглянути наступні показники: відношеннясобівартості до виручки, відношення управлінських витрат до виручки йвідношення комерційних витрат до виручки, на основі чого робляться висновки проефективність управління витратами.
 (3.7)
Рентабельністьвитрат = _____Собівартість________
Чистий доход від реалізації 
 (3.8)
Рентабельністьуправлінських = Управлінські витрати
витрат Чистий доход від реалізації
 (3.9)
Рентабельністькомерційних = ____Витрати на збут_____
витрат  Чистий доход від реалізації
Збільшенняпоказників рентабельності витрат сигналізує про проблеми з контролем витрат.
Проаналізуємо формуваннячистого прибутку підприємства за даними Звіту про фінансові результати СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» за 2004-2006 рр (Дивитися табл. 3.7).
За період з2004-2006 рр. виручка від реалізації збільшилась на 491,5 тис.грн., або на 45%.Собівартістьреалізованої продукції за досліджуваний період зросла на 497,5 тис. грн, або на50,1%. Як видно зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому ценегативно відображається на валовому прибутку.
Прибуток від реалізації в2006 р. зменшився в порівнянні з 2004 р. на 6 тис. грн., або на 6,1%, хочав порівнянні з 2005р. прибуток в 2006 р. зменшився на 123,2 тис. грн., абона 57%.

Таблиця 3.7
Аналіз формуваннячистого прибутку СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Відхилення 2006 р. від 2004 р.,(±) Або-лютне, тис.грн. Відно-сне, % Чистий доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн. 1092,7 1511,7 1584,2 491,5 45,0 Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. 993,6 1295,4 1491,1 497,5 50,1 Валовий прибуток, тис.грн. 99,1 216,3 93,1 -6,0 -6,1 Адміністративні витрати, тис.грн. 69,3 64,8 100,3 31,0 44,7 Витрати на збут, тис.грн. 12,8 13,1 31,7 18,9 147,7 Інші операційні витрати, тис.грн. 114,6 69,6 105,9 -8,7 -7,6 Інші фінансові доходи, тис.грн. 68,0 83,3 100,3 32,3 47,5 Інші доходи, тис.грн. 81,5 85,5 48,2 -33,3 -40,9 Чистий прибуток, тис.грн. 51,9 237,6 3,7 -48,2 -92,9
Не дивлячись на зниження валовогоприбутку від реалізації продукції адміністративні витрати і витрати на збут в2006 р. Збільшились відповідно на 31,0 тис.грн. і 18,9 тис.грн. Достатньовисокими є інші операційні витрати підприємства (в 2006 р. – 105,9 тис.грн.).Взагалі за підрахунками видно, що прибуток від операційної діяльності на підприємствів 2006 р. Має позитивнее значення, сукупні операційні витрати перевищують валовийприбуток на 144,8 тис.грн. (93,1- (100,3+31,7+105,9). Позитивнее значеннячистого прибутку підприємство отримало внаслідок інших фінансових доходів.
Чистий прибуток підприємтсвазменшився порінянно з 2005 р. На 233,9 тис.грн., або на 98,4%, а порівнянно з 2004р. — на 48,2 тис.грн., або на 95,9%.
Отже, за результатами аналізуабсолютних показників фінансових рехультатів СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» можна зробити висновок про стрімке зниженнячистого прибутку підприємства, нестабільність роботи підприємства. Тому керівництвупідприємства потрібно шукати резерви зростання прибутку, докладати зусиль для підвищенняіснуючого рівня прибутковості.
Розрахунок та аналізвідносних показників прибутковості СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»  наведений в  таблиці 3.8.
Таблиця 3.8
Показники рентабельності(прибутковості) СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р.
Відхилення ,
(±) 2006р. від 2004р. 2006р. від 2005р. Рентабельність активів, % 6,15 16,27 0,30 -5,85 -15,97 Рентабельність оборотних активів, % 11,91 24,25 0,49 -11,42 -23,76 Рентабельність чистих активів, % – 240,97 17,05 – -223,92 Рентабельність власного капіталу, % 15,19 41,05 0,73 -14,46 -40,32 Рентабельність позикового капіталу, % 10,34 26,96 0,51 -9,83 -26,45 Рентабельність продаж, % 4,75 15,72 0,23 -4,52 -15,49 Коефіцієнт рентабельності витрат 0,909 0,857 0,941 0,032 0,084 Коефіцієнт рентабельності управлінських витрат 0,063 0,043 0,063 0,00 0,02 Коефіцієнт рентабельності комерційних витрат 0,012 0,009 0,020 0,008 0,011
Рентабельністьактивів як відношення чистого прибутку до активів підприємства в 2006 р. становила0,3%, що на 5,9 відс.пункти менше за рівень 2004 р., але це майже на 16відс.пункти менше ніж у 2005 році.
Рентабельністьвласного капіталу зменшилась в 2006 р. порівняно з 2004 р. на 14,58 відс.пунктиі становила 0,73%. Рентабельність позикового капіталу зменшилась на 9,84відс.пункти і становила 0,51%.
Рентабельність продажв 2006 р. зменшилась порівняно з 2004 р. на 4,5 відс.пункти і становила 0,23%.
Збільшеннякоефіцієнтів рентабельності витрат засвідчує зростання витрат операційної діяльностівищими темпами, ніж зростання чистого доходу від реалізації продукції.
За результатами проведеногоаналізу рентабельності діяльності СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» можна зробити висновок,що в 2006 р. виробнича і фінансова ситуація на підприємстві погіршилась: недивлячись на зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, спостерігаєтьсястрімке падіння чистого прибутку та показників рентабельності. Господарська діяльністьє низькорентабельною, що викликає ризик збитковості. Керівництву СТОВ«Агрофірма «Прилуччина» потрібно терміново шукати шляхи покращення даної ситуації.
3.4.Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничихзапасів
У сучаснихекономічних умовах до числа основних задач підприємства відноситься:максимізація прибутку, оптимізація витрат, забезпечення фінансової стійкості істворення ефективного механізму управління. Оптимальність прийнятихуправлінських рішень для комплексної реалізації цих задач залежить від багатьохфакторів, у тому числі і від результатів економічного аналізу.
Проблемауправління витратами в сучасних умовах актуальна для більшості підприємств.
Високасобівартість продукції знижує її конкурентноздатність і змушує менеджментшукати причини і резерви зниження витрат. На підприємстві відсутній ефективниймеханізм планування, контролю й аналізу витрат. Недостатність якісної іреальної інформації про собівартість окремих видів продукції і їхніх позицій наринку в порівнянні з продуктами інших підприємств знижує ефективність управління.
Ефективнеуправління витратами є діючим інструментом підвищення прозорості й ефективностідіяльності підприємства і його структурних підрозділів і можливе тільки наоснові комплексного і системного підходу до рішення проблеми, тобто на основієдиної системи керування витратами підприємства.
Системауправління витратами дозволяє одержувати точну і своєчасну інформацію провитрати з будь-якою необхідним для керування ступенем деталізації; створитиєдиний контур управління витратами підприємства, що включає планування, облік,контроль і аналіз витрат; зробити прозорими витрати кожного структурногопідрозділу підприємства; проводити обґрунтовану тарифну політику, виявляти ірозширювати високорентабельні напрямки діяльності, і на цій основі підвищити ефективністьдіяльності підприємства.
Аналізсоціально-економічної ситуації в сільському господарстві [44] засвідчує, що протягом 2006 р. не відбулося істотних позитивнихзрушень. Хоча упродовж 2006 р. обсягвалової продукції у сільському господарстві збільшився на 19,9%, а рівеньрентабельності є позитивним — 12,6%, майже третина сільськогосподарськихпідприємств (33,8%) свою діяльність завершили зі збитками.
Специфічнимиособливостями формування собівартості, цін, прибутку і рентабельності всільськогосподарських підприємствах є:
–           великапитома вага витрат на закупівлю сировини в структурі собівартості готовоїпродукції;
–           вартістьсировини залежить від рівня закупівельних цін на сировину та якості останньої;
–           відноснонизька фондомісткість галузі,
–           виробництвооднотипної чи навіть однакової продукції здійснюється майже на всіхпідприємствах, які відрізняються між собою за обсягами виробництва, технічнимобладнанням, організацією виробництва, кваліфікацією кадрів, що в кінцевомупідсумку призводить до значних коливань рівня продуктивності праці, затрат навиробництво і прибутку.
Придирективній економіці рівень прибутковості будь-якого підприємства, а особливосільського господарства, головним чином залежав від ефективності функціонуванняадміністративно-командної системи в цілому. Зокрема, стосовносільськогосподарських підприємств фінансові результати їх діяльності булиадекватними лише ступеню забезпеченості їх сировиною, на який до того ж самівони впливати не могли, оскільки сировинна база була заздалегідь чіткоокреслена географічно, а обсяги поставок сировини і матеріалів визначенідирективними органами як тверді планові завдання сільськогосподарськихтоваровиробників. Жодного впливу на формування закупівельних цін як основногоінструменту стимулювання поставок сировини на сільськогосподарські підприємстваостанні не мали, як, зрештою, і низові адміністративно-управлінські органи, ботакі ціни встановлювались державними директивними документами з частковимурахуванням зональних особливостей виробництва сільськогосподарської продукції.
Навітьдодаткові заходи стимулювання збільшення сировини для переробки здійснювалисяпрактично без участі самих сільськогосподарських підприємств. Зокрема, виплатидотацій і надбавок за перевиконання планових завдань щодо продажу молока надержавні молокопереробні підприємства, за збільшення обсягів закупівлі кормівпроти середньорічного рівня за попередню п’ятирічку, які хоч і були відчутнимстимулом — складали 50% до рівня середніх закупівельних цін у 80-ті рокиминулого століття, здійснювалися за рахунок бюджету і жодного впливу наформування прибутку сільськогосподарських підприємств не справляли.
Таксамо не залежав від сільськогосподарських підприємств і рівень реалізаційнихцін на вироблену продукцію. Як відомо, в умовах адміністративно-командноїсистеми регулювання економіки державні роздрібні ціни на сільськогосподарськупродукцію, в першу чергу на м’ясо, зернові, не покривали фактичних витрат на їхвиробництво, а збитки при цьому компенсувались за рахунок дотацій з бюджету,які досягали нерідко 90% і більше від рівня роздрібних цін.
Узв’язку з цим вплив самих сільськогосподарських підприємств на собівартість виробництвапродукції був надто звуженим, а самі фінансові результати були до­ситьумовними, не відображаючи реальних рівнів прибутку чи збитку на конкрет­номупідприємстві.
Такийштучно підтримуваний метод регулювання виробництва не міг існувати нескінченнодовго. Тому не дивно, що при перших же збоях адміністративно-командної системив цілому найболючіше це позначилось на діяльності сільськогосподарськихпідприємств.
Спадже виробництва продукції в сільському господарстві в сучасних умовах зумовлюєїї високу собівартість, а відтак високі ціни, що звужує коло споживачів. Урезультаті спрацьовує принцип бумеранга, коли при високих реалізаційних цінахмаса прибутку не тільки не зростає, а зменшується через скорочення обсягівпродажу та, як наслідок, власне виробництво.
Вумовах переходу вітчизняних підприємств до ринкових відносин не спрацьовуютьзаходи щодо протидії негативному впливу диспаритету цін, особливо якщоврахувати, що продукція сільського господарства реалізується кінцевомуспоживачеві — населенню, платоспроможність якого лімітована його оплатою праці,а виробники промислової продукції — основних засобів, інших ресурсів —реалізують їх підприємствам, тому обмеження цін тут не такі жорсткі і відчутні.Якщо до того ж врахувати, що в умовах інфляції ціни на сільськогосподарськіпродукти утримуються протягом тривалого періоду незмінними, а на промисловупродукцію, що надходить на сільськогосподарські підприємства, змінюються, якправило, згідно з індексами інфляції, то стає зрозумілим, що дія диспаритетуцін на формування фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємствстає ще відчутнішою.
Усеце вимагає здійснення комплексу заходів як на рівні сільськогосподарських підприємств,так і держави в цілому щодо забезпечення об’єктивних умов формування прибутку.
Основниминапрямами збільшення прибутку і підвищення рентабельності в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» є:
–           створенняі впровадження ресурсоощадних, енергоекономних технологій, які забезпечуютькомплексну переробку сировини, здійснення постійного пошуку технічних ітехнологічних прийомів зниження втрат сировини і готової продукції;
–           прискоренняоборотності оборотних засобів, завдяки якому вивільнюється частина останніх ізростаючий випуск продукції забезпечується відносно меншим обсягом оборотнихзасобів;
–           підвищеннятехнічного рівня виробництва і поліпшення його організації, що має вирішальнийвплив на рівень і динаміку собівартості та прибутку;
–           великийвплив на динаміку прибутку мають і народногосподарські чинники, зумовленіфункціонуванням економіки як єдиного цілісного комплексу, серед яких важливезначення мають різні форми організації суспільного виробництва — спеціалізаціяі кооперування виробництва, комбінування і концентрація. Ці форми суспільного виробництвазабезпечують ефективніше використання основних фондів, сировинних і трудовихресурсів, сприяють ним самим зниженню собівартості продукції, яка випускається,підвищенню продуктивності праці, що в кінцевому підсумку сприяє покращанню кінцевихфінансових показників діяльності підприємств;
–           розширенняасортименту і підвищення якості сільськогосподарської продукції, створення(розробка) продуктів, які характеризуються високими поживними і смаковимиякостями, користуються попитом та найбільш повно відповідають вимогам ринку.Для цього необхідно створити таку структуру виробництва, яка б, з одного боку,задовольняла всі потреби споживачів, а з другого — забезпечувала б максимальнуефективність виробництва;
–            дотриманняпринципу комплексної механізації та автоматизації всіх операцій виробничогоциклу, оскільки переважання ручної праці поглинає немалу частку коефіцієнтакорисної дії.
Тільки в комплексіздійснення цих заходів здатне покращити фінансово-економічне становище підприємства.
На досліджуваномупідприємстві ТОВ «Агрофірма «Прилуччина» відсутній ефективний механізмцентралізованого планування і контролю витрат. Висока собівартість продукціїзнижує її конкурентноздатність і змушує менеджмент шукати причини і резервизниження витрат. Традиційна система обліку витрат не відповідає потребамуправління в частині:
–  точності і своєчасності калькулюваннясобівартості;
–  структури і динаміки витрат;
–  організації надання інформаціїкерівництву підприємства для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Як видно з вищевикладеного матеріалу, управління витратами на розглянутому підприємстві невідповідає тим вимогам, що до нього висувають сучасні умови господарювання.Управління витратами на підприємстві носить безсистемний, періодичний характер,причини відхилень навіть у загальному кошторисі витрат підприємства недосліджуються, не приділяється достатньої уваги вивченню поводження витрат підприємствапо місцях виникнення (ділянкам і цехам підприємства), виявлені резерви зниженнявитрат підприємства найчастіше не використовуються повною мірою черезвідсутність чіткого взаємозв’язку між визначеними видами витрат івідповідальними за їхній рівень особами. Це далеко не повний перелік проблем,що стоять перед підприємством, однак навіть зараз стають видні основнінапрямки, рухаючись по яких можна змінити ситуацію в кращу сторону. Як видно,головною задачею СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» є не тільки і не стількивикористання наявних і виявлення нових резервів зниження поточних витрат, аформування діючої системи управління витратами, що відповідає потребампідприємства.
Удосконаленнясистеми управління витратами передбачає проведення робіт у кілька етапів:
–  діагностика сформованої системиуправління витратами;
–  розробка пропозицій по застосуванню «директ-костингу» або «стандарт-костингу»;
–  удосконалення методології формуванняпланових калькуляцій;
–  коректування нормативів запасівготової продукції, матеріально-технічних ресурсів;
–  розподіл підприємства на центривідповідальності;
–  формування регламенту взаємодіїцентрів відповідальності;
–  адаптація бухгалтерського обліку довимог системи управління витратами (уведення шифрів виробничих витрат,розширення аналітики по рахунках та ін.);
–  розробка форм управлінськоїзвітності.
Найважливішим напрямкомпошуку шляхів зниження загальної суми витрат на виробництво є пошук шляхівекономії матеріалів і організація ефективного контролю за їхньою витратою. Хочана підприємстві періодично і розробляються заходи щодо економії матеріалів,мається велика кількість не використаних можливостей для зниженняматеріалоємності виробництва і для посилення контролю за витратою матеріальнихресурсів.
Насамперед,повинна бути вся система контролю за матеріалами — починаючи з відповіднихскладів і до місць споживання матеріалів. Підвищенню ефективності контролюматеріальних витрат (та й не тільки них) буде сприяти організація обліку іконтролю витрат по центрах відповідальності, різновидом яких можуть напочатковому етапі виступати кошториси витрат по ділянках.
Важливим моментомдля підвищення ефективності управління матеріальними витратами може статиобмежене застосування нормативного методу управління витратами. Якщо неможливовідразу організувати використання цього методу в розрізі усіх витратпідприємства, то, на наш погляд, можна було б використовувати цей методобмежений, зокрема для контролю матеріальних витрат. Для цього підприємствунеобхідно розробити систему нормативів за матеріалами, установити максимальнімежі відхилень по різних групах матеріалів, розробити класифікатор значимихпричин відхилень і коди таких причин, чітко установити, хто встановлює причинитих або інших відхилень і їхніх винуватців, розробити первинну документацію дляобліку відхилень матеріалів.
Систематичне, поможливості повсякденне виявлення відхилень від діючих норм є діючим заходом поздійсненню ресурсопостачанняпо усіх видахматеріальних витрат. Аналіз таких витрат дозволить виявити резерви зниженнявитрат, що не можуть бути виявлені при аналізі витрат за більш тривалі (чимдень, тиждень) періоди.
Зрозуміло, щовпровадження оперативного обліку навіть тільки для матеріальних витрат можезажадати великих зусиль і багато часу. Але підприємству можна зосередити увагуна усіченій номенклатурі матеріалів. Так багато західних фахівців навітьрекомендують зосереджувати свою увага на невеликий за номенклатурою, алевагомою по частці в загальній сумі матеріальних витрат групі матеріалів. Длятого, щоб виявити таку групу, потрібно провести аналіз структури матеріальнихвитрат. Такий анализ дозволяє концентрувати увагу і зусилля на тих напрямках,де можна чекати максимальну віддачу.
Зогляду на фактори, від яких залежить обсяг витрат на сировину та матеріали,можна визначити відповідні резерви економії витрат в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» вдавшись до таких заходів:
–           переглянутинорми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Це можна зробити здопомогою вартісного аналізу та нульбазис-бюджетування, яке полягає вперерахунку всіх діючих нормативів витрат;
–           з’ясуватиможливості придбати (чи залучити на умовах лізингу) економічніші видиобладнання;
–           оцінити можливостізменшування втрат сировини у відходах виробництва;
–           переглянутиосновних постачальників сировини, аби їх диверсифікувати, зменшити кількістьпосередників та виявити можливості дешевше закуповувати безпосередньо увиробників необхідні сировину та матеріали.
Для покращенняоперативності обліку, поліпшення якості економічної інформації та управління,полегшення аналізу ведення діяльності необхідно автоматизувати ведення обліку, використовуючипрограму «1С: Підприємство», яка сьогодні є найпоширенішою серед автоматизованихпрограм для бухгалтерії підприємств. Це пояснюється багатьма функціональнимиможливостями, зручним інтерфейсом, доступністю програми для навчання. На нашудумку, ця програма є найбільш придатною, раціональною, простою длякористування.
Організаціяавтоматизованого складського обліку дозволить розв’язати наступні завдання обліку:
–  контроль завиконанням договірних зобов’язань за кожним постачальником;
–   відхиленняфактичних матеріально-виробничих запасів від нормативних;
–    спостереженняза рухом матеріально виробничих запасів за місцями зберігання і споживання.
Комп’ютеризаціяобліку виробничих запасів дозволить вирішити проблему аналітичного обліку. Якщопри застосуванні паперових форм обліку збільшення рівнів деталізаціїаналітичного обліку та переліку об’єктів аналітики вимагає збільшення кількостіоблікових працівників, то при застосуванні комп’ютерної техніки можна ефективновести аналітичний облік з будь-яким рівнем деталізації та широкою номенклатуроюаналітичних об’єктів. Реєстрація операцій в хронологічному і системному порядкув розрізі синтетичних та аналітичних рахунків, яка раніше здійснювалась окремо,поєднується в одному робочому процесі. При цьому контроль за тотожністю даниханалітичного та синтетичного обліку забезпечується автоматично. При паперовихформах обліку операції накопичення даних в облікових регістрах, обчисленняпідсумків та перенесення даних між обліковими регістрами потребують великихзатрат живої праці та завжди пов’язані з помилками. При застосуваннікомп’ютерів ці операції виконуються без участі людини.
Такимчином, за умови, що при застосуванні комп’ютерів не копіюється жодна зпаперових форм, а ведеться єдиний хронологічний регістр — Журнал операцій,забезпечується технічний механізм, а при належній організації первинногодокументування та документообігу — господарський.
Привдосконаленні структури бухгалтерії СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» одним знайважливіших факторів є можливість здійснення контролю за точністю обліковихданих і надійність інформаційних зв’язків як всередині бухгалтерії, так і міжбухгалтерією та підрозділами підприємства. Зважаючи на це, перспективною єпобудова структури бухгалтерії при застосуванні комп’ютерів, що складається здвох основних відділів: відділу інформаційної системи та відділу контролю.
Веденняподаткового обліку виробничих запасів ускладнюється через те, що Планомрахунків не передбачено окремих синтетичних рахунків для обліку валових витраті валових доходів. На практиці бухгалтерові у кінці звітного періоду необхіднозайматися вибіркою даних, необхідних для складання податкової звітності, зГоловної книги.
Для полегшенняведення податкового обліку та складання звітності пропонується на підприємствахвпровадити план рахунків для податкового обліку, який би враховуваввідображення всіх даних для складання податкової звітності. Протягом звітногоперіоду складати накопичувальні відомості та журнали безпосередньо з податковихплатежів і відрахувань за рахунками податкового обліку.
Все це дозволить зменшитиобсяг роботи бухгалтерів підприємств, що в свою чергу дозволить зменшитипомилки та розбіжності між фінансовим та податковим обліками, а також зменшитизатрати на ведення обліку на підприємствах.

ВИСНОВКИ
Найбільшважливого і значною частиною активів підприємства, є запаси — вони займаютьособливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витратпідприємств різних сфер діяльності. Ефективність господарської діяльностіпідприємств в значній мірі залежить від оцінки та раціонального використання виробничихзапасів.
Вивченнялітературних джерел, періодичних видань, нормативних документів та аналізфактичного стану обліку виробничих запасів в умовах СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» дозволило зробити наступні висновки.
В економіціпоняття «виробничі запаси» трактується як предмети праці, на щоспрямована праця людини і становлять матеріальну основу створюваного продукту.
В бухгалтерськомуобліку поняття „виробничі запаси” розглядається як матеріальні запаси абоматеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт,надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.
У результатідослідження нормативно-правової бази обліку виробничих запасів встановлено, щов умовах різного тлумачення сутності окремих господарських операцій фінансовимі податковим обліком застосування окремих можливостей, наданих національнимиположеннями (стандартами) щодо організації та методики обліку запасів напідприємствах не має достатньої ефективності. Наприклад, у фінансовому облікувартість вибуття запасів унаслідок неможливості визнання їх активамивідображається у витратах підприємства, а у податковому обліку — не впливає наоб’єкт оподаткування податком на прибуток.
В роботі булодосліджено фінансово-економічний стан СТОВ «Агрофірма «Прилуччина». В 2006 р. виробнича і фінансова ситуаціяна підприємстві погіршилась: не дивлячись на зростання обсягу виробництва і реалізаціїпродукції, спостерігається стрімке падіння чистого прибутку та показниківрентабельності, — підприємство працює нестабільно. Чистий прибуток підприємствазменшився порінянно з 2005 р. на 233,9 тис.грн., або на 98,4%, а порівнянно з 2004 р. — на 48,2 тис.грн.,або на 95,9%. Рентабельністьпродаж в 2006 р. зменшилась порівняно з 2004 р. на 4,5 відс.пункти і становила0,23%. Збільшення коефіцієнтів рентабельності витрат засвідчує зростання витратопераційної діяльності вищими темпами, ніж зростання чистого доходу відреалізації продукції. Господарська діяльність СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» є низькорентабельною, що викликає ризикзбитковості.
Аналіз складу та структуриактивів і пасивів СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» дозволяє стверджу вати, що структурафінансових ресурсів підприємства за останні роки була задовільною (це пов’язаноз перевищенням власного капіталу в структурі пасивів), незважаючи на наявністьзначної дебіторської заборгованості, яка пов’язана з традиційними труднощамизбуту продукції в нашій економіці і кредиторської заборгованості, що в свою чергупов’язано з відсутністю грошових коштів у суб’єктів підприємницької діяльності.Аналіз ліквідності балансу СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» показав низькі показникиліквідності, що свідчать про не стабільний фінансовий стан підприємства.
Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунку20 «Виробничі запаси».
По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходженнявідповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результатідооцінки, по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону,а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.
Наказом прооблікову політику СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» при відпуску запасів у виробництво, продажу чиіншому вибутті встановлено їх оцінку за одним з методів: за середньозваженою собівартістючи за цінами продажу.
Аналіз виробничихзапасів СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»  дозволив виявити, що ефективність використаннявиробничих запасів в 2006 р. значно підвищилась, порівняно з 2004 р. Цепояснюється в першу чергу нормуванням матеріальних витрат у вартісному виразі, атакож збільшенням виходу кінцевої продукції з однієї і тієї самої кількостісировини і матеріалів. Це, у свою чергу, стало можливим внаслідок підвищеннятехнічного рівня виробництва, рівня кваліфікації, майстерності робітників, щопрацюють в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», раціональної організаціїматеріально-технічного забезпечення, норм витрат і запасів матеріальнихресурсів.
З метою вдосконалення обліку виробничих запасів при вирішені питаннядостовірності оцінки при оприбуткуванні виробничих запасів усі витрати,передбачені ПБО 9 «Запаси», крім сум, сплачених постачальникам, пропонуєтьсярозмежувати на транспортні й заготівельно-складські і доповнити іншимивитратами, не передбаченими стандартом, але пов’язаними із придбанням абозберіганням таких активів. Для обліку транспортних витрат, доцільно використатисубрахунок 20.10, а для обліку заготівельно-складських – субрахунок 20.11рахунку 20 «Виробничі запаси».
Вдосконалення обліку іконтролю виробничих запасів в ТОВ «Агрофірма «Прилуччина» необхідно здійснювати в умовахавтоматизованого опрацювання даних і забезпеченняправильного і своєчасного документування операцій з придбання, руху і витрачаннявиробничих запасів.
Зметою вдосконалення обліку запасів в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» пропонується комп’ютеризація складського обліку.Організація автоматизованого складського обліку з управлінняматеріально-виробничими запасами дозволить розв’язати такі задачі обліку:
–        контроль за виконанням договірнихзобов’язань за кожним постачальником;
–    відхиленняфактичних матеріально-виробничих запасів від
нормативних;
–       спостереженняза рухом матеріально виробничих запасів за місцями зберігання і споживання.
Дляпідвищення ефективності використання матеріально-виробничих запасів пропонується:
–        переглянутинорми витрат матеріальних ресурсів на одини­цю продукції. Це можна зробити здопомогою вартісного аналізу та нульбазис-бюджетування, яке полягає вперерахунку всіх ді­ючих нормативів витрат;
–        з’ясуватиможливості придбати (чи залучити на умовах лі­зингу) економічніші видиобладнання;
–        оцінити можливості зменшувативтрати сировини у відходах виробництва;
–        переглянути основнихпостачальників сировини, аби їх диверсифікувати, зменшити кількістьпосередників та виявити можливості дешевше закуповувати безпосередньо увиробників не­обхідні сировину та матеріали.
Розв`язання задачоперативного економічного аналізу виробничих запасів за допомогою комп`ютерівдасть можливість підвищити якість оперативного управління не лише в процесі їхвитрачання, але й на всіх інших етапах – моделювання, нормування, забезпечення.
Впровадженнярезультатів дослідження у практику роботи СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»дозволить володіти економічною інформацією, яка відображає стан виробничихзапасів, що буде сприяти ефективному прогнозуванню та прийняттю обґрунтованихуправлінських рішень з метою оптимізації виробничих запасів і одержання високихрезультатів господарювання.

СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.   Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)
2.   Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)
3.   Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні» від 16.07.99 р. №996-ХІV (зі змінами і доповненнями)
4.   Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.97 р. №238/97-ВР (зізмінами і доповненнями)
5.   Інструкціяпро застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженаНаказом Міністерства Фінансів України від ЗО листопада 1999р. № 291 (зі змінамиі доповненнями) // Баланс. — 2002. — № 4. — С. 7-11.
6.   Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №9 «Запаси», затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87(зі змінами і доповненнями)
7.   Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №12 “Фінансові інвестиції” затверджено наказомМіністерства Фінансів України від 26.04.2000р. №91, зі змінами і доповненнями.
8.   Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №15 “Дохід” затверджено наказом Міністерства фінансівУкраїни від29.11.1999р. №290
9.   Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87(зі змінами і доповненнями)
10.Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №18 “Будівельні контракти” затверджено Міністерствомфінансів України від 28.04.01р. №205, зі змінами і доповненнями
11.Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №19 “Об’єднання підприємств” затверджено наказомМіністерства фінансів України від 07.07.1999р. №163 зі змінами і доповненнями
12.Положення (стандарт)бухгалтерського обліку №30 «Біологічні активи», затв. наказом Мінфіну від 18.11.05р. №790
13.Типовий порядок визначеннянорм запасів ТМЦ №17-60/26 затверджений наказом Міністерства Фінансів України від31.05.91р. № 07-102
14.Порядок визначення розмірівзбитків від разкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностейзатверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96р. №116
15.Постанова Кабінету МіністрівУкраїни “Про нормативи запасів ТМЦ державних підприємств і організацій іджерела їх покриття” від 18.04.93р. №279
16.План рахунків бухгалтерськогообліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств іорганізацій затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.99р.№291
17.Постанова МіністерстваСтатистики України «Про затвердження типових формпервинних документів з обліку сировини, матеріалів» від 25.05.96р. №143
18.Інструкція з інвентаризаціїосновних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів та документів ірозрахунків затверджена наказом Міністерства Фінансів України від 11.08.94р.№69
19.Положення “Про порядок уцінкиі реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку,продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальнихцінностей” затверджено наказом Міністерства економіки України і Міністерствафінансів України від 15.12.99р. №149/300
НаказМіністерства статистики України від 22.05.1996р. №145 “Про затвердження типовихформ первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуванихпредметів”
20.  Білова Н., Дзюба Н., ХмелевськийІ. Надходження запасів: податковий та бухгалтерський облік // Податки табухгалтерський облік (укр.).- 2006.- № 88.- C.14-46
21.  Білуха М. і Микитенко Т.Теоретичні та методологічні засади електронного обліку господарської діяльності.– 2004. — №12, с.15-24
22.Бухгалтерській фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
23. Бухгалтерськийоблік на сільськогосподарських підприємствах: Підруч­ник. — 2-ге вид., перероб.і допов. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред. проф.М.Ф. Огійчука. — К.: Вища освіта, 2003. — 800 с.
24.  Виробничізапаси: бухгалтерський та податковий облік // Збірник систематизованогозаконодавства (укр.).- 2006.- № 12
25. ГальчинськийА. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1996. — 522 c.
26.ГоловкоТ.В., Приймачок О.М. Оптимальні методи оцінки вибуття виробничих запасів наприкладі підприємств хлібопекарської промисловості // Збірник наукових праць:Фінанси облік і аудит. Вип.2. – Київ: КНЕУ, 2003. – С.161–168
27. ГрабоваН.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерськихпроводках: Навч. посібник: 3-тє вид., допов. — К.: А.С.К., 2001.-416с.
28.Гуйда Л. Відходи виробництва/ Дебет Кредит. — 2006. — №11. -С.10-15
29.Долинський В.П. Аналіз господарськоїдіяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Вища школа, 1999. – 164 с.
30.Дорфман В. Облік матеріальнихвитрат в промисловості / Дебет-Кредит. – 2002. — №10, с.32-35
31. Економічний аналіз:Навч.посібник/ М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток; за ред. М.Г.Чумаченка.- К.: КНЕУ, 2001. – 540с
32.Житна І.П., Нескреба А.М.Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. — К.: Вища школа,1992. — 191 с.
33.Завгородній В.П.Бухгалтерський облік в Україні. Навч.посібник. – К.: А.С.К., 2001. – 848 с.
34. КовальчукМ.І. Економічний аналіз у сільському господарстві. Навч.метод.посібник. – К.:КНЕУ, 2002. – 282 с.
35. КостенкоН. Проводимо інвентаризацію запасів // Податки та бухгалтерський облік (укр.).-2005.- № 88.- C.14-18
36. КропивкоМ.Ф. Концепція комп’ютерної технології ведення обліку // Бухгалтерія всільському господарстві. — 1999. — № 3. — С.52-56.
37. КузнецоваМ. Тенденции и закономерности управления запасами // Проблемы теории и практикиуправления (рус.).- 2006.- № 11.- C.63-72
38. Облік операцій з запасами //Все про бухгалтерський облік (укр.).- 2006.- № 17.- C.19-32
39.Облік операцій із запасами //Все про бухгалтерський облік (укр.).- 2006.- № 23.- C.19-31
40.Організація бухгалтерського обліку.Навч.посіб. /Ф.Ф.Бутинець, О.В.Олійник, М.М.Шигун, С.М.Шулепова. – Житомир:ЖІТІ, 2001. – 576 с.
41.Мацибора В.І. Економіка сільськогогосподарства: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. – 415 с.
42.     НауменкоК.Д. Анализ производственно-хозяйственной деятельности горных предприятий.-М;Недра. 1982.-255 с.
43. Орлов О.О. Планування діяльностіпідприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.
44. Павлюк І. Проблемибухгалтерського обліку виробничих запасів, товарів та пропозиції щодо їх вирішення// Бухгалтерський облік і аудит (укр.).- 2000.- № 6.- C.40-57
45.Пархоменко В.М., Баранцев П.П.Реформування бухгалтерського обліку в Україні – Луганськ «Футура», 2001. – 464 с.
46. Плєшонкова Л. Облік запасів у промисловості // Баланс — комплект (укр.).-2003.- № 19.- C.41-48
47.Помогаєв В. Облік виробничих запасів/ Дебет-Кредит. – 2002. — №3,с.30-33
48. ПримакТ.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. — — К.: Вікар, 2006. — 219 с.
49.Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш,2002. – 628 с.
50.     Радионова О., Радионова Р.Методология нормирования, риски и надежность обеспечения запасами и оборотнымисредствами // Финансовый бизнес. — 2004.- № 5.- C.15-35
51.    Саблук П.Т.Інформаційно-консультаційне забезпечення агропромислового виробництва –складова аграрної реформи в Україні // Інформаційні ресурси та їх використанняв агропромисловому виробництві: Зб. наук. праць. №3 / Ред. колегія: КропивкоМ.Ф., Кирницький О.Д., Стегура Т.М. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С. 31-40
52.Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.– К.: Урожай, 1995. – 328 с.
53.Скригун Н., Цимбалюк Л. Оптимізація виробничих запасів як один ізнапрямів управління витратами // Економіст (укр.).- 2003.- № 2.- C.39-42
54.   Скирпан.Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. — Тернопіль: Економічна думка, 2002.- 395 с.
55.Сопко В.В. Бухгалтерський облік:Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.
56. Стан сільського господарствау 2006 році — www.minagro.kiev.ua
57. Сук П.Л.,Черниш Л.О. Облік виробничих запасів // Бухгалтерія в сільськомугосподарстві.-1998.-№1. – с. 5-7
58. Сук П.Л.Відображення витрат в обліку та звітності // Бухгалтерія в сільськомугосподарстві.-2000.-№5. – С. 32-38
59. Сук П.Л.Облік у селянському господарстві // Економіка АПК. – 2000. — №5. – С. 71-74
60. ТкаченкоН.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України: Підручник длястуд. вузів екон. спец. — 5-те вид. допов. й перероб. -К.: А.С.К, 2000. -784с.
61. ЧаюнІ.О., Бондар І.Ю. Управління матеріально-технічним забезпеченням підприємств.–К.: Київський національний торгово-економічний університет, 2002. -111с.
62.   Чебанова Н.В., Василенко Ю.А.Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник.- К.: Академія, 2002.- 672 c.
63.  Шаповал В. М. Економіка підприємства:Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2003. -286 с.
64.  Шваб Л.І. Економіка підприємства:Навч. посібник. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 459 с.

Таблиця1
Техніко-економічнахарактеристика СТОВ”Агрофірма”Прилуччина”за 2004-2006 роки   Показники Роки Абсо-лютне відхи-лення в 2006 р. від 2005 р. (±) Ланцюгові темпи росту, %
  2004 2005 2006 в 2005 р. в 2006 р.
  1 2 3 4 5 6 7
  1. Обсяг товарної продукції, тис.грн. 1346,7 1752,1 2145,2 +393,1 130 122
  2.Собівартість товарної продукції, тис.грн. 1242,2 1689,6 1816,9 +127,3 136 108
  3.Доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн. 1235,9 1683,1 1763,7 +80,6 136 105
  4.Чистий доход від реалізації продукції, тис.грн. 1092,7 1511,7 1584,2 +72,5 138 105
  5. Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. 993,6 1295,4 1491,1 +195,7 130 115
  6. Валовий прибуток (збиток), тис.грн. 99,1 216,3 93,1 -123,2 218 43
  7.Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис.грн. 17,0 138,4 (38,9) -177,3 814 –
  8. Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності, тис.грн. (114,6) (69,6) (105,9) -175,5 61 152
  9. Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис.грн. (97,6) 68,8 (144,8) -213,6 – – 10. Прибуток (збиток ) від фінансової та інвестиційної діяльності, тис.грн. 68,8 83,3 100,3 17 121 120 11. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис.грн. 51,9 237,6 3,7 -233,9 458 2 12.Чистий прибуток (збиток), тис.грн. 51,9 237,6 3,7 -233,9 458 2 13. Середня вартість власного капіталу, тис.грн. 313,8 460,2 544,1 +83,9 147 118 14. Середня вартість сукупного капіталу, тис.грн. 868,6 1151,7 1348,0 +196,3 133 117 15. Рентабельність реалізованої продукції по валовому прибутку, % 10,0 16,7 6,2 -10,5 167 37 16. Рентабельність по прибутку від основної діяльності, % – 0,6 – -0,6 – – 17. Рентабельність по чистому прибутку, % – 0,6 – -0,6 – – 18.Рентабельность власного капіталу, % 0,2 0,2 – -0,2 100 – 19. Рентабельність сукупного капіталу, % 0,1 0,2 – – 200   –
  20.Середня вартість основних, тис.грн. 377,6 515,8 600,1 +84,3 137 116
  21. Віддача основних засобів, грн. 3,6 3,4 3,6 +0,2 94 106
  22.Середньооблікова чисельність працівників, чол. 103 101 100 -1 98 97
  23.Фонд оплати праці тис.грн. 242,7 260,4 357,9 +97,53 107 137
  24.Середньорічна продуктивність праці одного працівника, тис. грн. 13,1 17,3 21,5 +4,2 132 124
  25.Середньорічна оплата праці одного працівника, тис.грн 2,4 2,6 3,6 +1,0 108 139
  26.Матеріальні витрати, тис.грн. 918,4 909,8 1025,2 +115,4 99 113
  27. Матеріаловіддача, грн. 1,5 1,9 2,1 +0,2 127 111
  /> /> /> /> /> /> /> /> />
Таблиця 2
Аналіз фінансовоїстійкості підприємства СТОВ”А/Ф”Прилуччина” у 2006 році№п/п Показники
На
початок
2006 р.
На
кінець
2006 р. Відхилення, (+,-) 1 Коефіцієнт незалежності (автономії), К>=0,5 0,32 0,405 0,085 2 Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів, КТаблиця 3
Аналіз фінансовоїстійкості підприємства СТОВ”А/Ф”Прилуччина” у 2006 році №п/п Показники На початок 2006р. На кінець 2006р. Відхилення,(+,-) 1 Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття), К=2:3 1,017 0,869 -0,148 3 Розмір власних оборотних коштів (ВОК) 10,2 -65,8 -76,0 4 Питома вага ВОК в активах (не менше 30%),% 1,1 – -1,1 5 Коефіцієнт покриття матеріальних запасів ВОК, К=0,6:0,8 0,094 – -0,094 6 Коефіцієнт маневреності ВОК 1,363 – -1,363
Таблиця 4
Аналіз ефективностівикористання запасів на виробництво сільськогосподарської продукції в СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» в 2004-2006 рр.Показник 2004 рік 2005 рік 2006 рік Відхилення 2006 р. від 2004 р. (+,-) тис.грн. Питома вага,% тис.грн. Питома вага,% тис.грн. Питома вага,% Абсолютне, тис.грн. Відносне ,% В структурі, к, % Валова продукція по собівартості 1318,7 х 1580,8 х 1729 х 410,3 31,1 х Матеріальні витрати 918,4 100,0 909,8 100,0 1025,2 100,0 106,8 11,6 0,0 в т.ч. насіння і посадковий матеріал 344,0 37,5 338,4 37,2 416,0 40,6 72,0 20,9 3,1 корми 460,9 50,2 453,2 49,8 487,5 47,6 26,6 5,8 -2,6 мінеральні добрива і засоби захисту 7,9 0,9 8,5 0,9 9,9 1,0 2,0 25,3 0,1 медикаменти і засоби дезінфекції 15,0 1,6 11,8 1,3 14,7 1,4 -0,3 -2,0 -0,2 Посадковий матеріал 3,7 0,4 2,7 0,3 2,8 0,3 -0,9 -24,3 -0,1 паливно-мастильні матеріали 35,0 3,8 42,5 4,7 51,4 5,0 16,4 46,9 1,2 будівельні матеріали 17,0 1,9 18,0 2,0 10,4 1,0 -6,6 -38,8 -0,8 запасні частини 25,1 2,7 26,5 2,9 24,6 2,4 -0,5 -2,0 -0,3 допоміжні матеріали 9,8 1,1 8,2 0,9 7,9 0,8 -1,9 -19,4 -0,3 Загальна матеріаломісткість, коп. 69,6 х 57,6 х 59,3 х -10,3 -14,9 х
Таблиця 5
Показники ефективностівикористання запасів в СТОВ «Агрофірма«Прилуччина» Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Відхилення 2006 р. від 2004 р. (+,-) Абсолютне, тис.грн. Відносне, % Чистий доход від реалізації продукції, тис.грн. 1092,7 1511,7 1584,2 491,5 45,0 Собівартість продукції, тис.грн. 993,6 1295,4 1491,1 497,5 50,1 Матеріальні затрати, тис.грн. 918,4 909,8 1025,2 106,8 11,6 Матеріаломісткість продукції, грн. 0,84 0,60 0,65 -0,19 -23,0 Матеріаловіддача, грн. 1,19 1,66 1,55 0,36 29,9 Питома вага матеріальних затрат в собівартості (%) 92,43 70,23 68,75 -23,68 х

Таблиця6
Аналізформування чистого прибутку СТОВ «Агрофірма «Прилуччина»
 Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Відхилення 2006 р. від 2004 р.,(+/-) Абсолютне, тис.грн Відносне, % Чистий доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн. 1092,7 1511,7 1584,2 491,5 45,0 Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. 993,6 1295,4 1491,1 497,5 50,1 Валовий прибуток, тис.грн. 99,1 216,3 93,1 -6,0 -6,1 Адміністративні витрати, тис.грн. 69,3 64,8 100,3 31,0 44,7 Витрати на збут, тис.грн. 12,8 13,1 31,7 18,9 147,7 Інші операційні витрати, тис.грн. 114,6 69,6 105,9 -8,7 -7,6 Інші фінансові доходи, тис.грн. 68,0 83,3 100,3 32,3 47,5 Інші доходи, тис.грн. 81,5 85,5 48,2 -33,3 -40,9 Чистий прибуток, тис.грн. 51,9 237,6 3,7 -48,2 -92,9
Таблиця 7
Показники рентабельності(прибутковості) СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» Показники 2004 р. 2005 р. 2006 р. Відхилення, +,- 2006р. від 2004р. 2006р. від 2005р. Рентабельність активів, % 6,15 16,27 0,30 -5,85 -15,97 Рентабельність оборотних активів, % 11,91 24,25 0,49 -11,42 -23,76 Рентабельність чистих активів, % – 240,97 17,05 – -223,92 Рентабельність власного капіталу, % 15,19 41,05 0,73 -14,46 -40,32 Рентабельність позикового капіталу, % 10,34 26,96 0,51 -9,83 -26,45 Рентабельність продаж, % 4,75 15,72 0,23 -4,52 -15,49 Коефіцієнт рентабельності витрат 0,909 0,857 0,941 0,032 0,084 Коефіцієнт рентабельності управлінських витрат 0,063 0,043 0,063 0,00 0,02 Коефіцієнт рентабельності комерційних витрат 0,012 0,009 0,020 0,008 0,011