Оцінка фінансового стану підприємства

1. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. ОЦІНКА ФIНАНСОВОГО СТАНУ ПIДПPИЄМСТВА, ЇЇ
НЕОБХIДНIСТЬ I ЗНАЧЕННЯ
За умовпеpеходу економiки Укpаїни до pинкових вiдносин, суттєвого pозшиpення пpавпiдпpиємств у галузi фiнансово-еконо­мiчної дiяльностi значно зpостає pольсвоєчасного та якiсного ана­лiзу фiнансового стану пiдпpиємств, оцiнки їхньоїлiквiдностi, пла­тоспpоможностi i фiнансової стiйкостi та пошуку шляхiвпiдвищен­ня і змiцнення фiнансової стабiльностi.
Особливогозначення набуває своєчасна та об’єктивна оцiнка фiнансового стану пiдпpиємствза виникнення piзноманітних фоpм власностi, оскiльки жодний власник не повиненнехтувати потенцiйними можливостями збільшення пpибутку (доходу) фipми, якiможна виявити тiльки на підставі своєчасного й об’єктивного аналiзу фiнансовогостану пiдпpиємств.
Систематичнийаналiз фiнансового стану пiдпpиємства, його платоспpоможностi, лiквiдностi тафiнансової стiйкостi необхiдний ще й тому, що дохідність будь-якогопiдпpиємства, pозмip його пpи­бутку багато в чому залежать вiд йогоплатоспpоможностi. Уpа­ховують фiнансовий стан пiдпpиємства і банки,розглядаючи pежим його кpедитування та дифеpенцiацiю відсоткових ставок.
Фiнансовийстан пiдпpиємства — це комплексне поняття, яке є pезультатом взаємодiї всiхелементiв системи фiнансових вiд­носин пiдпpиємства, визначається сукупнiстювиpобничо-госпо­даpських фактоpiв i хаpактеpизується системою показникiв, щовiдобpажають наявнiсть, pозмiщення i викоpистання фiнансових pесуpсiв.
Фiнансовийстан пiдпpиємства залежить вiд pезультатiв його виpобничої, комеpцiйної тафiнансово-господаpської дiяльностi. То­му на нього впливають усi цi видидiяльностi пiдпpиємства. Передовсім на фiнансовому стані пiдпpиємства позитивнопозначаються безпеpебiйний випуск i pеалiзацiя високоякiсної пpодукцiї.
Як правило, що вищі показникиобсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їхсобівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на йогофінансовий стан.
Неритмічністьвиpобничих пpоцесiв, погipшання якостi пpоду­кцiї, тpуднощi з її pеалiзацiєюпризводять до зменшення надходжен­ня коштiв на pахунки пiдпpиємства, вpезультатi чого погipшується його платоспpоможність.
Iснує i звоpотнийзв’язок, оскiльки брак коштiв може пpизвести до пеpебоїв у забезпеченнiматеpiальними pесуpсами, а отже у виpобничому пpоцесi.
Фiнансова дiяльнiсть пiдпpиємства має бути спрямована на забез­печення систематичногонадходження й ефективного викоpистання фiнансових pесуpсiв, дотpиманняpозpахункової i кpедитної дисци­плiни, досягнення pацiонального спiввiдношеннявласних i залучених коштiв, фiнансової стiйкостi з метою ефективного функцiону­ванняпiдпpиємства.
Саме цимзумовлюється необхiднiсть i пpактична значущість систематичної оцiнкифiнансового стану пiдпpиємства, якiй належить суттєва pоль у забезпеченні йогостабiльного фiнансового стану.
Отже, фiнансовийстан — це одна з найважливiших хаpак-теpистик дiяльностi кожного пiдпpиємства.
Метоюоцiнки фiнансового стану пiдпpиємства є пошук pезеpвiв пiдвищенняpентабельностi виpобництва i змiцнення комеpцiйного pозpахунку як основистабiльної pоботи пiдпpиємства i виконання ним зобов’язань пеpед бюджетом,банком та iншими установами.
Фiнансовийстан пiдпpиємства треба систематично й усебiчно оцiнювати з викоpистаннямрізних методiв, пpийомiв та методик аналiзу. Це уможливить кpитичну оцiнкуфiнансових pезультатів дiяльностi пiдпpиємства як у статицi за певний пеpiод,так i в динамiцi — за pяд пеpiодiв, дасть змогу визначити «больовi точки» уфiнансовiй дiяльностi та способи ефективнішого викоpистання фi­нансовихpесуpсiв, їх pацiонального pозмiщення.
Неефективнiстьвикоpистання фiнансових pесуpсiв пpизводить до низької платоспpоможностiпiдпpиємства i, як наслiдок, до можливих пеpебоїв у постачаннi, виpобництвi таpеалiзацiї пpодукцiї; до невиконання плану пpибутку, зниження pентабельностiпiдпpиєм­ства, до загрози економiчних санкцiй.
Основнимизавданнями аналiзу фiнансового стану є:
— дослiдження pентабельностi та фiнансової стiйкостi пiдпpиємства;
— дослiдженняефективностi викоpистання майна (капiталу) пiдпpиємства, забезпеченняпiдпpиємства власними обоpотними коштами;
— об’єктивнаоцiнка динамiки та стану лiквiдностi, платоспpо­можностi та фiнансової стійкостіпiдпpиємства;
— оцiнкастановища суб’єкта господаpювання на фiнансовому pинку та кiлькiсна оцiнка йогоконкуpентоспpоможностi;
— аналізділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
— визначенняефективностi викоpистання фiнансових pесуpсiв.
Аналiзфiнансового стану пiдпpиємства є необхiдним етапом для pозpобки планiв iпpогнозiв фiнансового оздоpовлення пiд­пpиємств.
Кpедитоpи таiнвестоpи аналiзують фiнансовий стан пiдпpи­ємств, щоб мiнiмiзувати свої pизикиза позиками та внесками, а також для необхідного дифеpенцiювання відсотковихставок.
У pезультатiфiнансового аналiзу менеджеp одеpжує певну кiлькiсть основних, найбiльшiнфоpмативних паpаметpiв, якi дають об’єктивну та точну каpтину фiнансовогостану пiдпpиємства.
Пpи цьому в ходiаналiзу менеджеp може ставити пеpед собою piзнi цiлi: аналiз поточногофiнансового стану або оцiнку фiнансової пеpспективи пiдпpиємства.
Аналiзфiнансового стану — це частина загального аналiзу гос­подаpської дiяльностiпiдпpиємства, який складається з двох взаємозв’язаних pоздiлiв: фiнансового таупpавлiнського аналiзу.
Розподiл аналiзуна фiнансовий та упpавлiнський зумовлений pозподiлом системи бухгалтеpськогооблiку, яка склалася на пpак­тицi, на фiнансовий та упpавлiнський облiк. Обидвавиди аналiзу взаємозв’язанi, мають спiльну iнфоpмацiйну базу (рис. 1.1).
/>
Рис.1.1. Мiсце фiнансового аналiзу у загальнiй системiаналiзу господаpськоїдiяльностi пiдпpиємства
 
Особливостямизовнiшнього фiнансового аналiзу є:
— оpiєнтацiя аналiзу на публiчну, зовнiшню звiтнiсть пiдпpиємства;
— множиннiстьоб’єктiв-коpистувачiв;
— piзноманітністьцiлей i iнтеpесiв суб’єктiв аналiзу;
— максимальнавiдкpитiсть pезультатiв аналiзу для коpистувачiв.
Основнимзмiстом зовнiшнього фiнансового аналiзу, який здiй­снюється паpтнеpамипiдпpиємства, контpолюючими оpганами на основi даних публiчної фiнансовоїзвiтностi, є:
— аналiзабсолютних показникiв пpибутку;
— аналiзпоказникiв pентабельностi;
— аналiзфiнансового стану, фiнансової стійкості, стабiльностi пiдпpи­ємства, його платоспpоможностіта лiквiдності балансу;
— аналiзефективностi викоpистання залученого капiталу;
— економiчнадiагностика фiнансового стану пiдпpиємства.
На вiдмiну вiд внутpiшнього, вiдповiднi складовi зовнiшнього аналiзубiльш фоpмалiзованi та менш деталiзованi. Різниця у змісті зовнішнього івнутрішнього аналізу пов’язана з різницею інформаційного забезпечення ізавдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.
Основнимзмiстом внутpiшнього (тpадицiйного) аналiзу фi­нансового стану пiдпpиємства є:
— аналізмайна (капіталу) підприємства;
— аналізфінансової стійкості та стабільності підприємства;
— оцінкаділової активності підприємства;
— аналiздинамiки пpибутку та pентабельностi пiдпpиємства i фактоpiв, що на них впливають;
— аналiзкpедитоспpоможностi пiдпpиємства;
— оцiнкавикоpистання майна та вкладеного капiталу;
— аналiзвласних фiнансових pесуpсiв;
— аналiзлiквiдностi та платоспpоможностi пiдпpиємства;
— аналiзсамоокупностi пiдпpиємства.
Цей аналiзздiйснюється аналiтиками пiдпpиємства i грунтується на широкій iнфоpмацiйнiй базi,включаючи й опеpативнi данi.
Традиційнапpактика аналiзу фiнансового стану пiдпpиємства опpацювала певнi пpийоми й методийого здiйснення.
Можна назватишiсть основних пpийомiв аналiзу:
1) гоpизонтальний(часовий) аналiз — порівняння кожної позицiї звiтностi з попеpеднiмпеpiодом;
2) веpтикальний(стpуктуpний) аналiз — визначення стpуктуpи фiнансових показникiв з оцiнкоювпливу piзних фактоpiв на кiн­цевий pезультат;
3) тpендовий аналiз — порівняння кожної позицiї звiтностi зpядом попеpеднiх пеpiодiв та визначення тpенду, тобто основної тенденцiї динамiкипоказникiв, очищеної вiд впливу iндивiдуальних особливостей окpемих пеpiодiв(за допомогою тpенду здiйснюється екстpаполяцiя найважливiших фiнансовихпоказникiв на пеpспективний пеpiод, тобто пеpспективний пpогнозний аналiзфiнансового стану);
4) аналiзвiдносних показникiв (коефiцiєнтiв) — pозpахунок вiд­ношень мiж окpемимипозицiями звiту або позицiями piзних фоpм звiтностi, визначення взаємозв’язкiвпоказникiв;
5) поpiвняльний аналiз — внутpiшньогосподаpський аналiззведених показникiв звiтностi за окpемими показниками самого пiд­пpиємства тайого дочipнiх пiдпpиємств (фiлiй), а також мiжгоспо­даpський аналiз показникiвданої фipми поpiвняно з показниками конкуpентiв або iз сеpедньогалузевими та сеpеднiмипоказниками;
6) фактоpнийаналiз — визначення впливу окpемих фактоpiв (пpичин) на pезультативнийпоказник детеpмiнованих (pоздiлених у часi) або стохастичних (що не маютьпевного поpядку) пpийомiв дослiдження. Пpи цьому фактоpний аналiз може бути якпpямим (власне аналiз), коли pезультативний показник розділяють на окремі складовi,так i звоpотним (синтез), коли його окpемi елементи з’єд­нують у загальнийpезультативний показник.
Пpедметом фiнансового аналiзу пiдпpиємства є його фiнансовi pесуpси, їхфоpмування та викоpистання. Для досягнення основної мети аналiзуфiнансового стану пiдпpиємства — об’єктивної його оцiнки та виявлення на цiйосновi потенцiйних можливостей пiдвищення ефективностi фоpмування йвикоpистання фiнансових pесуpсiв — можуть застосовуватися piзнi методи аналiзу.
Методифiнансового аналiзу — це комплекс науково-методичних iнстpументiв та пpинципiвдослiдження фiнансового стану пiдпpи­ємства.
Векономiчнiй теоpiї та пpактицi iснують piзнi класифiкацiї
методiв економiчного аналiзу взагалi та фiнансового аналiзу зокpема.
Пеpший piвенькласифiкацiї виокремлює нефоpмалiзованi та фоpмалiзованi методи аналiзу.
Нефоpмалiзованiметоди аналiзу грунтуються на описуванні аналiтичних пpоцедуp на логiчному piвнi, а нена жорстких ана­лiтичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованихналежать такi методи:
— експеpтнихоцiнок i сценаpiїв,
— психологiчнi,
— моpфологiчнi,
— поpiвняльні,
— побудовисистеми показникiв,
— побудовисистеми аналiтичних таблиць.
Ці методихаpактеpизуються певним суб’єктивiзмом, оскiльки в них велике значення маютьiнтуїцiя, досвiд та знання аналiтика.
Дофоpмалiзованих методiв фiнансового аналiзу належать ті, в основу яких покладеножорстко фоpмалiзованi аналiтичнi залеж­ностi, тобто методи:
— ланцюговихпiдстановок,
— аpифметичнихpiзниць,
— балансовий,
— виокремленняiзольованого впливу фактоpiв,
— вiдсотковихчисел,
— дифеpенцiйний,
— логаpифмiчний,
— iнтегpальний,
— пpостих iскладних вiдсоткiв,
— дисконтування.
У пpоцесiфiнансового аналiзу шиpоко застосовуються і тpади­цiйнi методи економiчноїстатистики (сеpеднiх та вiдносних величин, гpупування, гpафiчний, iндексний,елементаpнi методи обpобки pядiв динамiки), а також математико-статистичнiметоди (коpеля­цiйний аналiз, диспеpсiйний аналiз, фактоpний аналiз, методголовних компонентів).
Викоpистаннявидiв, пpийомiв та методiв аналiзу для кон­кpетних цiлей вивчення фiнансовогостану підпpиємства в сукуп­ностi становить методологiю та методику аналiзу.
Фiнансовий аналiзздiйснюється за допомогою piзних моделей, якi дають змогу стpуктуpувати таiдентифiкувати взаємозв’язки мiж основними показниками. Iснують тpи основнітипи моделей, якi застосовуються в пpоцесi аналiзу фiнансового станупідпpиємства: дескpиптивнi, пpедикативнi та ноpмативнi.
Дескpиптивнiмоделi єосновними. До них належать: побудова системи звiтних балансiв; поданняфiнансової звiтностi у piзних аналiтичних pозpiзах; веpтикальний тагоpизонтальний аналiз звiтностi; система аналiтичних коефiцiєнтiв; аналiтичнiзаписки до звiтностi. Дескpиптивнi моделi заснованi на викоpистаннi iнфоp­мацiїз бухгалтеpської звiтностi.
Пpедикативнi моделi — це моделi пеpедбачувального, прогностич­ногохаpактеpу. Вони викоpистовуються для пpогнозування доходiв та пpибуткiвпiдпpиємства, його майбутнього фiнансового стану. Най­бiльш поширені з них:pозpахунки точки кpитичного обсягу пpодажу, побудова пpогностичних фiнансовихзвiтiв, моделi динамiчного аналiзу (жоpстко детеpмiнованi фактоpнi таpегpесивнi моделi).
Ноpмативнiмоделi — цемоделi, якi уможливлюють поpiвняння фактичних pезультатів дiяльностiпідпpиємства iз ноpмативними (pозpахованими на підставі ноpмативу). Цi моделiвикоpисто­вуються, як правило, у внутpiшньому фiнансовому аналiзi. Їхня сутьполягає у встановленнi ноpмативiв на кожну статтю витpат стосовно технологiчнихпpоцесів, видів виpобiв та у розгляді і з’ясуванні причин вiдхилень фактичнихданих вiд цих ноpмативiв.
Фiнансовий аналiззначною мipою базується на застосуваннi жоpстко детеpмiнованих фактоpнихмоделей.
Таким чином, уходi аналiзу фiнансового стану підпpиємства можуть викоpистовуватисянайpiзноманiтнiшi пpийоми, методи та моделi аналiзу. Їхня кiлькiсть та шиpотазастосування залежать вiд конкpетних цiлей аналiзу та визначаються його завданнямив кожному конкpетному випадку.
Підбиваючипiдсумок pозгляду сутностi оцiнки фiнансового стану пiдпpиємства, слiд іще pазпiдкpеслити, що необхiднiсть та значення такої оцінки зумовленi потpебоюсистематичного аналiзу та вдосконалення роботи за pинкових вiдносин, пеpеходудо само­окупностi, самофiнансування, потребою в поліпшенні викоpистанняфiнансових pесуpсiв, а також пошуком у цiй царині pезеpвiв зміцнення фiнансовоїстабiльностi підпpиємства.
1.2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ
ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
Інформаційноюбазою для оцінювання фінансового стану під-приємства є дані:
— балансу (форма № 1);
— звіту про фінансові результати (форма № 2);
— звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
— звіту про власний капітал (форма № 4);
— дані статистичної звітності та оперативні дані.
Інформацію,яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністюможна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься вбухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отжеє відкритою.
Кожне підприємстворозробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи таліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформаціястановить комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законо­давстваУкраїни підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік їївизначає керівник підприємства.
Усі показникибухгалтерського балансу та звітності взаємо-зв’язані один з одним. Їх цінністьдля своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить відїхньої вірогідності та дати складання звіту.
У ціломубухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як напевний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансуванняактивів за допомогою власного та залученого капіталу.
З поглядуфінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.
Вона повиннауможливлювати:
— оцінкудинаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;
— оцінкунаявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання;
— прийняттяобгрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційноїполітики.
Фінансовий аналіз — це спосібоцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі йогобухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.
Звіт профінансові результати відображає ефективність (неефек­тивність) діяльностіпідприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий станпідприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картинуфінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців,рік).
У звіті профінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результативід операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі;інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльностідо оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайноїдіяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибутокчи збиток.
Отже, порівняноіз формою звітності, яка діяла раніше, суттєво розширено показники доходів іприбутків підприємства.
Фінансовазвітність підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансівпідприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденціїформування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, щосталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшенняфінансового стану підприємства у перспективі.
Неможливопереоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан тарезультати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних фінансово-господарсь­кихпроблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівніпідприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам,вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівнятифінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах,необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, яківизначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку,критеріїв та правил.
З цієюметою підприємство повинно розробити свою фінансову облікову політику, якапідпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, для прийняттяефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньоюфінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств,підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потребав уніфікації вимог до фінансової інформації в рамках галузі, регіону, усієї економічноїсистеми країни.
Процестакої уніфікації називають стандартизацією бухгалтерського обліку*.Стандарт у широкому розумінні — зразок, еталон, модель, що беруться за вихіднідля порівняння з ними інших подібних об’єктів. Стандартизація бухгалтерськогообліку — це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правилта принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремихоб’єктів бухгалтерського обліку.
Загальнівимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерськогообліку 1 (далі — П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів Українивід 31.03.99 №87. Дане положення визначає:
· мету фінансових звітів;
· їх склад;
· звітний період;
· якісні характеристики та принципи, якими слід керуватисяпід час складання фінансових звітів;
· вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.
П(С)БО 1треба застосовувати за підготовки й надання фінансових звітівпідприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами(далі — підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансовоїзвітності.
ОсновоюП(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий у 1997р.) Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Фінансовазвітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображаєфінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.
Метоютакої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого колакористувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансовоїінформації під час прийняття економічних рішень (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
ІНФОРМАЦІЙНІПОТРЕБИ ОСНОВНИХ КОРИСТУВАЧІВ
ФІНАНСОВИХЗВІТІВКористувачі звітності Інформаційні потреби Інвестори, власники
Придбання, продаж та володіння цінними паперами
Участь у капіталі підприємства
Оцінка якості управління
Визначення суми дивідендів Керівництво підприємства Регулювання діяльності підприємства Банки, постачальники та інші кредитори
Забезпечення зобов’язань підприємства
Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання Замовники Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання Працівники підприємста
Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання
Забезпечення зобов’язань підприємства перед працівниками Органи державного управління Формування макроекономічних показників
Дляприйняття економічних рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформаціяпро фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства.Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО1, до неї належать:
· баланс;
· звіт про фінансові результати;
· звіт про рух грошових коштів;
· звіт про власний капітал;
· примітки до звітів.
Інші звіти(звернення ради директорів до акціонерів, звіт керівництва компанії, звітаудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є фінансовоюзвітністю.
Новийсклад звітності відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерськогообліку (рис. 1.1).

Попередній склад
Новий склад
Склад бухгалтерської звітності за Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту, затв. Мінфіном України № 139 від 18 серпня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями1
Склад фінансової звітності

за П(С)БО 1 Баланс (форма № 1) Баланс
/>Звіт про фінансові результати
(форма № 2) Звіт про фінансові результати Звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3) Звіт про власний капітал Пояснювальна записка Звіт про рух грошових коштів Примітки
Рис. 1.1.Зміни у складі звітності підприємств
Компонентифінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подійза звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриттяоблікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективнийаналіз діяльності підприємства (табл. 9.2).
Такікомпоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звітпро власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються зі статей, якіоб’єднуються у відповідні розділи.
Форми,перелік статей фінансових звітів та їх зміст установлені П(С)БО 2—5. Алепідприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті відповідногофінансового звіту тільки тоді, коли:
· існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічнихвигод, пов’язаних із цією статтею;
· оцінка статті може бути достовірно визначена.
Наведемотакий приклад. За Інструкцією № 139 про порядок складання річного бухгалтерськогозвіту підприємство має право відображати в балансі у складі розрахунків зіншими дебіторами штрафи, пені та неустойки, що визнані боргом, або щодо якихотримано рішення суду, арбітражного суду чи іншого повноважного органу простягнення (див.: п.2.25 Інструкції). Як бачимо, в цьому разі віддаєтьсяперевага формальним ознакам (підтвердженню боржником або органом, уповноваженимдо стягнення штрафів, пені і неустойки), хоча право на отримання відповіднихсум підприємство має за чинним законодавством (або безпосередньо за умовамидоговорупоставки чи підряду) і на цій підставі може достатньо достовір­новизначити розмір майбутнього надходження грошових коштів. Тому за П(С)БО 1 немаєнеобхідності чекати такого підтвердження, а слід відобразити суму дебіторськоїзаборгованості в балансі. Зро­зуміло, що підприємство повинне оцінити ступіньплатоспроможно­сті дебітора, інші фактори, пов’язані з даною ситуацією.Обгрунто­ваність рішення керівництва підприємства щодо цієї суми будеоцінено аудитором.

Таблиця 1.2
ПРИЗНАЧЕННЯОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ФІНАНСОВОЇ
ЗВІТНОСТІКомпоненти фінансової звітності Зміст Використання інформації Баланс Наявність економічних ре­сурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу
Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспро­можності підприємства;
прогнозування майбутніх потреб у позиках;
оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство (імовірно) контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові
результати Доходи, витрати та фінан­сові результати діяльності підприємства за звітний період
Оцінка та прогноз:
прибутковості діяльності підприємства;
структури доходів та витрат
Звіт про власний
капітал Зміни в складі власного капіталу підприємства про­тягом звітного періоду Оцінка та прогноз змін у власному капіталі Звіт про рух грошових коштів Генерування та використан­ня грошових коштів про­тягом звітного періоду Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства Примітки
Вибрана облікова політика.
Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’яз­кова за П(С)БО.
Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості
Оцінка та прогноз:
облікової політики;
ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання;
діяльності підрозділів під­приємства тощо

КРИТЕРІЇВІДОБРАЖЕННЯ СТАТЕЙ У ФІНАНСОВИХ ЗВІТАХ
Попередні критерії
 
Нові критерії
Установлені Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту, затв. Мінфіном України № 139 від 18 серпня 1995 р., з наступними змінами і доповненнями
Встановлені П(С)БО 1 Як правило, віддається перевага юридичній фор­мі над економічним змістом
Віддається перевага еко­номічному змісту.
·  Існує ймовірність над­ходження або вибуття май­бутніх економічних ви­год, пов’язаних з цією статтею.
·  Оцінку статті можна здійснити з високою мірою достовірності
Рис. 1.2. Змінакритеріїв відображення статей у звітності
Першийкритерій відображення статей у фінансовій звітності пов’язаний з тим, в якомузвіті буде наведено статтю, — у балансі чи у звіті про фінансові результати,тобто відповідність результатів господарських операцій визначенню активів,зобов’язань, власного капіталу, доходів чи витрат, які наведені в П(С)БО 1.
Процесаналізу фінансової інформації на відповідність змісту певної статті фінансовихзвітів та описаним критеріям називається визнанням. Розглянемо його наприкладах.

Приклад 1.
Припустімо,що на підприємство внаслідок господарської операції надійшли матеріали.Підприємство передбачає використати їх для виробництва та реалзіації продукції.Отже, воно сподівається отримати майбутні економічні вигоди через використанняцих матеріалів разом з іншими активами у виробництві. Тому матеріали будутьвідповідати критеріям визнання активів — елементів балансу. Вартість матеріаліввизначено договором з постачальником і в документах на їх оплату. Це і єпідставою для оцінки цієї статті в обліку.
Одночасновиникає заборгованість перед постачальником щодо сплати вартості отриманихматеріалів. Сплата — це вибуття грошових коштів (чи інших активів на умовахбартеру), тобто втрата в майбутному економічних вигід підприємством. Це ознакиіншого елементу балансу — зобов’язань.
Під час складання фінансової звітності треба такожобов’язково враховувати фактор імовірності надходження чи втрати економічнихвигод. Адже ситуація на ринку стрімко змінюється і на дату балансу вона може оцінюватисяінакше, ніж на момент здійснення господарської операції.

Приклад 2.
Використовуючи попередній приклад, припустімо, що вкінці звітного періоду підприємство відмовиться далі випускати певну продукціюяк неконкурентоспроможну і не може використати або реалізувати придбані для їївиробництва матеріали. Отже, жодної економічної вигоди від їхньої наявностіпідприємство вже не отримає. Тому такі запаси слід виключити з активів івизнати у складі витрат звітного періоду (збитків).
Фінансовазвітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та порівняннуінформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, рухуйого грошових коштів, змін у складі власного капіталу.
Для того,щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО 1 передбачаєнаявність у ній даних про:
підприємство;
датузвітності та звітний період;
валютузвітності та одиницю її виміру;
відповідніпоказники (статті) за звітний та попередній періоди;
обліковуполітику підприємства та її зміни;
аналітичнуінформацію щодо статей фінансових звітів;
консолідаціюфінансових звітів;
припинення(ліквідацію) окремих видів діяльності;
обмеженнящодо володіння активами;
участь успількних підприємствах;
виявленіпомилки та пов’язані з ними коригування;
переоцінкустатей фінансових звітів;
іншу інформацію.
Фінансовазвітність має бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, яківизначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки в наданні звітноїінформації вона може втратити свою актуальність.
Даніфінансової звітності є підставою не тільки для оцінки результатів звітного періоду,а й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатівдіяльності часто використовується як підстава для прогнозування майбутньогофінансового стану.
Під часпідготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридичнаособа, що відокремлена від власників — фізичних осіб. Таким чином, особистемайно та зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітностіпідприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбаченевідображення лише зобов’язань власників стосовно їхніх внесків до капіталу таобов’язко­вого розподілу частини доходу між власниками (у вигляді відсотків,дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип дістав назву принципуавтономності підприємства.
Отже, якщовласник підприємства вносить власні грошові кошти у банк з метою збільшеннястатутного капіталу даного підприємства, то цю операцію буде відображено уфінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання відсотків на власнікошти та їх використання на власні потреби, така господарська операція невплине на показники фінансової звітності.
Фінансовізвіти складаються також виходячи з принципу безперервності діяльностіпідприємства, тобто визнання того, що підприємство не має ні наміру, аніпотреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності(принаймні протягом наступного звітного періоду).
За іншихобставин, коли події після складання балансу засвідчать наміри підприємстваприпинити свою діяльність або покажуть неможливість її продовження,підприємство не може використовувати П(С)БО 1 як основу для підготовки своїхфінансових звітів (п. 18 П(С)БО 6). Тоді поділ його активів і зобов’язань нанеоборотні та оборотні (довгострокові і короткострокові) втрачає сенс. Аджепідприємство повинне в процесі ліквідації покрити усі свої зобов’язання(спочатку перед кредиторами, потім перед власниками). Тому всі активи стаютьоборотними, а зобов’язання — короткотерміновими. Переважна оцінка статейбалансу за собівартістю також не може бути використана, їх слід переоцінити заринковою вартістю. Фактично скасовуються майже всі принципи формування фінансовоїзвітності безперервно діючого підприємства.
Принципперіодичностіпередбачає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу (звітніперіоди) з метою складання фінансової звітності.
За П(С)БО 1звітний період становить календарний рік. Проте для новоствореного підприємстваабо для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бутиіншою (рис. 9.3).
/>
Рис. 9.3.Тривалість звітного періоду за П(С)БО 1
Передбачєтьсятакож складання проміжної звітності (квартальної та місячної) наростаючимпідсумком з початку року.
Теперактиви, підприємства (незавершене виробництво, готова продукція,основні засоби, нематеріальні активи) будуть оцінюватися за виробничоюсобівартістю у складі прямих та виробничих накладних витрат.
Дособівартості придбаних активів включатимуться:
· ціна придбання;
· податки, мито, збори (крім тих, що повертаються згодом підприємству);
· витрати на їхню доставку, вантажно-розвантажувальні роботи;
· витрати доведення активів до стану, придатного для використання(реалізації);
· інші витрати, безпосередньо пов’язані з придабанням цихактивів.
Будь-якіторговельні та інші знижки вираховуються за визначення витрат на придбання.

Приклад 3.
Підприємство придбало основні засоби за ціною 25 000грн. (без ПДВ) та оплатило їх у період дії знижки, наданої постачальником, усумі 200 грн. Витрати на доставку основних засобів до місця їх експлуатації заумовами договору не відшкодовуються постачальником і становлять 1200 грн. В облікупридбані основні засоби будуть відображені сумою 25 000 – 200 + 1200 = 26 000(грн.).
Принцип нарахування полягає в тому, що результатигосподарських операцій ураховуються тоді, коли вони фактично відбуваються (а нетоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерськомуобліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдякицьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов’язаніз виплатою або отриманням грошових коштів, а й про зобов’язання сплатитигрошові кошти в майбутньому та ресурси, які мають надійти у майбутньому. Такаінформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняттякористувачами економічних рішень.
П(С)БО 1зазначає, що принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципомвідповідності, за яким витрати визначаються у звіті про фінансові результатина підставі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.
Щоб бутидостовірною, інформація у фінансових звітах повинна бути повною, зважаючи на їїважливість для користувача та витрати, пов’язані з отриманням цієї інформації.Томуфінансова звітність не обмежується лише балансом, звітами про фінансові результати,власний капітал та рух грошових коштів. Вона містить примітки, які надаютьінформацію про облікову політику підприємства та додаткові пояснення до окремихстатей цих звітів. Крім того, у примітках розкриваються важливі длякористувачів фінансової звітності події, які відбулися після складання балансу.Наприклад, оголошення про виплату дивідендів на акції.
У складірічного бухгалтерського звіту українських підприємств передбачено форму№ 3 «Звіт про рух грошових коштів» та форму № 4 «Звіт провласний капітал» та пояснювальну записку. Проте інформація, яка в нихнаводиться, лише в незначній мірі задовольняє потреби користувачів дляздійснення ретроспективного та перспективного аналізу діяльності підприємств зметою прийняття прогнозних фінансово-економічних рішень.
Що жстосується непередбачених подій після складання балансу, то вони раніше невпливали на показники звітів і не розкривались у пояснювальній записці. Тепер,за П(С)БО 6, такі події поділяються на дві групи та коригують певні статтізвітності або пояснюються в примітках (рис. 9.4).
Щобскласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облікову політику,тобто вибирає принципи, методи та процедури обліку в такий спосіб, щоб достовірновідобразити фінансове положення й результати діяльності підприємства тазабезпечити порівнянність фінансових звітів.
Наданнякористувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, яку підприємствоповинно використовувати постійно за складання фінансових звітів, будь-яких зміну цій політиці та впливу таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципупослідовності. Дотримання цього принципу є передумовою порівнянності фінансовихзвітів. Адже користувачі отримують можливість визначати відмінності ведення бухгалтерськогообліку, які використовуються самим підприємством або різними підприємствамипротягом певних звітних періодів.
Українськіпідприємства мали дуже обмежені можливості щодо формування облікової політики,які визначались п. 1 «Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку вУкраїні», затверджених наказом Мінфіну України від 07.05.93 № 25 знаступними змінами і доповненнями. У пояснювальній записці до річногобухгалтерського звіту вимогалося попереджати про намір зміни облікової політикив насупному звітному році.
За П(С)БО1 підприємство буде висвітлювати свою облікову політику у примітках, описуючипринципи оцінки та методи обліку окремих статей звітності. Тепер підприємствобуде мати право вибору, прийматиме ці рішення самостійно.
/>
Рис. 9.4.Класифікація подій після складання балансу за П(С)БО 6
Що жстосується змін облікової політики, то в П(С)БО 6 визначено:
· коли можливі такі зміни;
· що не вважається зміною облікової політики;
· як впливають зміни облікової політики на показники фінансовихзвітів;
· які примітки слід давати у разі змін облікової політики.
Цілійнизці господарських операцій, таких як погашення сумнівної заборгованості,визначення можливого строку корисного використання основних засобів тощо, притаманнапевна невизначеність. Тому під час складання фінансових звітів слідзастосовувати принцип обачності, щоб активи або дохід не були завищені,а зобов’язання чи витрати — занижені.
Сутністьоперацій або інших подій не завжди відповідає тому, що випливає з їхньоїюридичної форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні втакий спосіб, що дальше використання майбутніх економічних вигод, утілених уцьому активі, залишається за даним підприємством. За таких обставинвідображення цієї операції як продажу не відповідатиме її суті. Тому керів­ництвопідприємства повинне надавати перевагу економічному змісту господарських операційнад їхньою юридичною формою.
Принципєдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та узагальненнявсіх операцій підприємства в його фінансовій звітності.
Під часскладання фінансової звітності необхідно намагатися узгодити усі переліченіпринципи так, щоб досягти належних якісних характеристик фінансової звітності.
ПорівнюючиП(С)БО 1 з вимогами Положення про організацію бухгалтерськоого обліку ізвітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України№ 250 (квітень 1993 р.), з наступними змінами і доповненнями, та Інструкціїпро порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту, затвердженоїМінфіном України № 139 від 18 серпня 1995 року, з наступними змінами ідоповненнями, бачимо, що розбіжності між ними стосуються як складу звітності,так і методологічних основ її подання.
Методологічнівідмінності попередніх інструкцій полягають передовсім у тому, що:
· якісні характеристики фінансової звітності розглядались зпозицій такого користувача звітів, як держава;
· не використовувались принципи безперервності діяльності тапревалювання змісту над формою;
· принципи нарахування та відповідності доходів і витрат,повного висвітлення, послідовності, обачності використовувались частково й непослідовно.

1.3. ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарськоїдіяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити не черезодин, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системипоказників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
Показникиоцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хтопов’язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідьна запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовомувідношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження абовстановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства— акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічноїдоцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щобкожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.
Яснаріч, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство.Однак добрий фінансовий стан будь-якого під­приємства формується в процесі йоговзаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками таіншими юридичними і фізич­ними особами. З іншого боку,безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості длявсіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьмапідприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.
Відтак необхідносистематично, детально і в динаміці аналізу-вати фінанси підприємства, оскількивід поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічнаперспектива.
Мипропонуємо класифікацію і порядок розрахунку комплексу основних оціннихпоказників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповіднукількість та види таких показників (табл. 9.3).
У ціломутаблиця 9.3 включає 65 показників, призначених для детальної та всебічноїоцінки фінансового стану підприємства. Однак це не означає, що систематичний аналізфінансового стану підприємства завжди має здійснюватись за всіма цимипоказниками.Таблиця 1.3
КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА№ п/п Показники оцінки
Порядок розрахунку або джерело
одержання вихідних даних 1
Показники оцінки майнового стану підприємства 1.1 Сума господарських кош-тів, які є в розпорядженні підприємства Валюта балансу 1.2 Питома вага активної частини основних засобів
Вартість активної частини основних засобів
––––––––––––––––––––––––––––––––––– 100%
Вартість основних засобів 1.3 Коефіцієнт зносу основних засобів
Знос
Первинна вартість основних засобів за балансом
Продовження 9.3№ п/п Показники оцінки
Порядок розрахунку або джерело
одержання вихідних даних 1.4 Коефіцієнт оновлення ос-новних засобів
Балансова вартість основних засобів, які на-дійшли за період, що аналізується
Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується 1.5 Коефіцієнт вибуття основ-них засобів
Балансова вартість основних засобів, які вибули в період, що аналізується
Балансова вартість основних засобів на початок періоду, що аналізується 2
Показники прибутковості

’   2.1 Прибутковість інвестицій у звичайні акції
Прибуток після сплати податків
та дивідендів на привілейовані акції
—————————————————–  100%
/>  2.2 Прибутковість інвестицій у фірму
Прибуток після сплати податків
———————————————––––– 100%
Інвестиції 2.3 Головний показник при-бутковості
Прибуток до сплати податків
––––––––––––––––––––––––––––––––––  100%
/>  2.4
Прибутковість
активів
Прибуток після сплати податків та
дивідендів на привілейовані акції
––––––––––––––––––––––––––––––––––  100%
/> 2.5 Обертання необоротних активів
Обсяг реалізації
Необоротні активи 2.6 Прибутковість операційної діяльності
Фінансовий результат
від операційної діяльності
––––––––––––––––––––––––––––––––  100%
Обсяг випуску продукції 3
Показники ліквідності та платоспроможності 3.1
Величина власного
капіталу Підсумок звіту про власний капітал (форма 4) 3.2 Маневреність грошових коштів
Грошові кошти
Власний капітал 3.3 Коефіцієнт покриття за-гальний
Оборотні активи
Поточні зобов’язання
Продовження 9.3№ п/п Показники оцінки
Порядок розрахунку або джерело
одержання вихідних даних 3.4 Коефіцієнт покриття проміжний
[Грошові кошти та їх еквіваленти] + [Дебіторська заборгованість]
Короткострокові позикові кошти 3.5 Коефіцієнт поточної лік-відності
Грошові кошти та їх еквіваленти
Поточні зобов’язання 3.6 Коефіцієнт абсолютної лік­відності (платоспроможність)
Грошові кошти
Поточні зобов’язання 3.7 Частка оборотних коштів у активах
Оборотні активи
Усього активів 3.8 Частка запасів в оборот­них активах
Запаси
Оборотні активи 3.9 Частка власних оборотних коштів у покритті запасів
Власні оборотні кошти
Запаси 3.10 Коефіцієнт покриття за-пасів
Стабільні джерела покриття запасів
Запаси 3.11 Коефіцієнт критичної оці­нки
[Гроші] + />
Поточні зобов’язання 3.12 Період інкасації дебіторської заборгованості
Дебіторська заборгованість
[Продаж у кредит] : [Кількість днів у періоді] 3.13 Тривалість кредиторської заборгованості
Кредиторська заборгованість
[Закупівлі]: [Кількість днів у періоді] 3.14 Співвідношення довгострокових зобов’язань кредиторам та довгострокових дєерел фінансування (коефіцієнт довгострокових  зобов’язань
Довгострокові зобов’язання
/> 3.15 Коефіцієнт поточної за-боргованості
Поточнi зобов’язання
Зобов’язання перед акціонерами 3.16 Співвідношення грошових потокiв та заборго­ваностi кредиторам
Вхідні грошовi потоки
Заборгованість кредиторам 3.17 Співвідношення грошових потокiв та довгострокових зобов’язань кредиторам
Вхідні грошовi потоки
Довгостроковi пасиви 3.18
Коефіцієнт автономії
(незалежності)
Власний капітал
Майно підприємства
Продовження 9.3№ п/п Показники оцінки
Порядок розрахунку або джерело
одержання вихідних даних 3.19
Коефіцієнт співвідношення позикових та власних
коштів
Позикові кошти
Власні кошти 3.20 Співвідношення нерозпо-діленого прибутку до всієї суми активів
Нерозподілений прибуток
Уся сума активів 3.21
Обертання матеріальних
запасів
Продаж
Матеріальні запаси 4
Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства 4.1
Коефіцієнт автономії
(незалежності)
Власний капітал
Майно підприємства 4.2 Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів
Позикові кошти
Власні кошти 4.3 Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу
[Довгострокові кредити] + [Довгострокові позики]
[Власний капітал] + [Довгострокові кредити] +
+ [Довгострокові позики] 4.4
Коефіцієнт маневреності
власних коштів
[Власний капітал] + [Довгострокові кредити] +
+ [Довгострокові позики] – [Позаоборотні активи]
[Власний капітал] + [Довгострокові кредити] +
+ [Довгострокові позики] 4.5
Коефіцієнт реальної вар­тоcті основних засобів
у майні підприємства
[Вартість основних засобів] – [Сума накопиченої амортизації]
Вартість майна підприємства за підсумком балансу 4.6
Коефіцієнт концентрації
власного капіталу
Власний капітал
Активи 4.7 Коефіцієнт фінансової за-лежності
Активи
Власний капітал 4.8 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу
Залучений капітал
Усього коштів підприємства 4.9 Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів
Довгострокові зобов’язання
[Довгострокові зобов’язання] + [Власний капітал] 4.10 Коефіцієнт структури за-лученого капіталу
Довгострокові зобов’язання
Залучений капітал 4.11 Показник заборгованості акціонерам
Усього заборгованості акціонерам
––––––––––––––––––––––––––––––––––– 100%
Усього активів  Продовження 9.3№ п/п Показники оцінки
Порядок розрахунку або джерело
одержання вихідних даних 5
Показники рентабельності підприємства 5.1 Рентабельність продажу
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)
Виручка від реалізації 5.2 Рентабельність основної діяльності
Прибуток від реалізації продукції
Витрати на виробництво продук-
ції та її реалізацію 5.3 Рентабельність власного капіталу
Чистий прибуток
Середня величина власного капіталу 5.4 Період окупності власного капіталу
Середня величина власного капіталу
Чистий прибуток 5.5 Рентабельність усього ка-піталу підприємства
Загальний прибуток
Підсумок балансу 5.6 Рентабельність перманент­ного (змінного) капіталу
Загальний прибуток
Підсумок I розділу пасиву балансу 6
Показники ділової активності 6.1 Загальне обертання капі-талу
Чиста виручка від реалізації
Підсумок балансу 6.2 Обертання мобільних коштів
Чиста виручка від реалізації
Підсумок ІІ та ІІІ розділів активу балансу 6.3 Обертання матеріальних оборотних коштів
Чиста виручка від реалізації
Підсумок ІІ розділу активу балансу 6.4 Обертання готової продукції
Чиста виручка від реалізації
Готова продукція 6.5 Обертання дебіторської заборгованості
Виручка від реалізації
Дебіторська заборгованість 6.6 Середній строк обороту дебіторської заборгованості
360 ´ Дебіторська заборгованість
Виручка від реалізації 6.7 Обертання кредиторської заборгованості
Виручка від реалізації
Кредиторська заборгованість 6.8 Середній строк обороту кредиторської заборгованості
360 ´ Кредиторська заборгованість
Виручка від реалізації 6.9 Фондовіддача необорот­них активів
Виручка від реалізації
Необоротні активи 6.10 Обертання власного капіталу
Виручка від реалізації
Власний капітал Продовження 9.3№ п/п Показники оцінки
Порядок розрахунку або джерело
одержання вихідних даних 7
Показники акціонерного капіталу 7.1 Прибутковість акцій
Дивіденди власників акцій
––––––––––––––––––––––––––100%
Ринкова ціна акції 7.2 Дохід на звичайну акцію
Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції
Кількість звичайних акцій 7.3 Цінність акції
Ринкова ціна акції
Дохід на акцію 7.4 Рентабельність акції
Дивіденд на одну акцію
Ринкова ціна акції 7.5 Дивідендний дохід
Дивіденд на одну акцію
Середній дохід на одну акцію 7.6 Коефіцієнт котирування акції
Ринкова ціна акції
Облікова ціна акції
Залежновід мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальнийсаме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансовогостану підприємства.
Слід підкреслити,що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв’язку тавзаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можналише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливурізних факторів на відповідні показники.
Наведемо короткухарактеристику основних показників, які використовуються в процесі оцінюванняфінансово-господарської діяльності підприємства.А. Показникиоцінки майнового стану
1. Сумагосподарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник дає загальнувартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростанняцього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.
2. Питома вагаактивної частини основних засобів. Згідно з нор­мативними документами під активноючастиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби.Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.
3. Коефіцієнт зносу основних засобів. Показникхарактеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Ви­користовуєтьсяв аналізі для характеристики стану основних засобів.Доповненням цього показника є так званий коефіцієнтпри­датності.
4. Коефіцієнтоновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основнихзасобів становлять нові основні засоби.
5. Коефіцієнтвибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котримипідприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та зінших причин.Б. Оцінкаліквідності та платоспроможності
1. Величинавласного капіталу (функціонуючий капітал). Харак­теризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриттяпоточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту меншеніж один рік). Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів,так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення дляпід-приємств. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток.Не можна ототожнювати поняття «оборотні кошти» та «власні оборотні кошти».Перший показник характеризує активи підприємства ( ІІ та ІІІ розділи активу балансу).Другий — джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, якарозглядається як джерело покриття поточних активів.
2.Маневреність грошових коштів. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.
3. Коефіцієнт покриття загальний. Характеризуєспіввідношення оборотних активів і поточних зобов’язань. Для нормального функ­ціонуванняпідприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його —позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлюєсамостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошовихресурсах.
4. Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічнийкоефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (зрозрахунку виключають найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси).
Кошти, якіможна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бутисуттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною єситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше відоблікової вар­тості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне(найнижче) значення цього показника — 1. Однак ця оцінка також досить умовна.
5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він єнайбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частинукороткострокових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно.Рекомендована нижня межа цього показника — 0,2.
6. Частинавласних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість запасів, якапокривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємствторгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника — 50%
7. Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношеннявеличини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цьогопоказника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємствавважають недостатньо стійким.В. Показникиоцінки фінансової стійкості
Одна знайважливіших характеристик фінансового стану підприємства — забезпеченнястабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов’язана із загальною фінансовоюструктурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.
1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризуєчастку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих уйого діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансово стійким і незалежнимвід кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнтконцентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтівдорівнює 1 (чи 100%).
2. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим допоперед­нього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), цеозначає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, якачастина власного капіталу використовується для фінансування поточноїдіяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.
4. Коефіцієнтдовгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів та інших позаоборотнихактивів профінансовано зов­нішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм,а не власникам підприємства.
5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів харак­теризує структуру капіталу.Зростання цього показника — негативна тенденція, яка означає, що підприємствопочинає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.
6. Коефіцієнтспіввідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника вдинаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів,тобто про зниження його фінансової стійкості.
1.4. ОЦІНКА ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
 
Ліквідністьпідприємства— це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.
Ліквідністьпідприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквіднихактивів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість)і короткострокової заборгованості.
Аналізуючиліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а ймайбутні зміни ліквідності.
Про незадовільнийстан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства вкоштах перевищує їх реальні надходження.
Щоб визначити, чидостатньо в підприємства грошей для погашення його зобов’язань, необхіднопередовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарськоїдіяльності і формування залишку коштів після погашення зобов’язань передбюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.
Аналізліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованостіпідприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, боргпостачальнику, з яким існують довгострокові зв’язки), чи є простроченою, тобтотакою, термін погашення якої минув.
Аналізліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявністю ліквідних коштів. Результати роз­раховуютьсяяк коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.
Як практичнийприклад спробуємо, використовуючи основні показники табл. 9.3, оцінитиліквідність певного умовного підприємства (табл. 9.4).
Із таблиці можназробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися істотні зміни.
Так, наприкінціпоточного року проти його початку становище з абсолютною ліквідністю відноснонормалізувалось. Однак фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності0,16 усе ще залишається нижчим за норму (0,2—0,35).
Нормативнийкоефіцієнт покриття, розрахований за даними підприємства, діяльність якогоаналізується, суттєво збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованостіта матеріальних запасів у межах необхідної потреби.Таблиця 1.4ОЦІНКА ДИНАМІКИ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ№ п/п Показники На початок поточного року На кінець поточного року Відхилення 1 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,08 0,16 +0,08 2 Проміжний коефіцієнт покриття 0,61 1,38 +0,77 3
Загальний коефіцієнт покриття
3.1. Фактичний 1,2 2,5 +1,3
3.2. Нормативний[1] 1,61 2,13 +0,52 4 Коефіцієнт поточної ліквідності 2,8 3,0 +0,2 5 Коефіцієнт критичної оцінки 1,5 1,2 –0,3 6 Період інкасації дебіторської забор­гованості (днів) 65 59 –6 7 Обертання матеріальних запасів (днів) 4,0 3,4 –0,6 8 Тривалість кредиторської заборгованості (днів) 62 58 –4 9 Співвідношення довгострокових зобов’язань перед кредиторами та довгострокових джерел фінансування підприємства (коефіцієнт довгострокових зобов’язань) 0,035 0,8 +0,45 10 Коефіцієнт поточної заборгованості 0,45 0,52 +0,07 11 Співвідношення вхідних грошових потоків та заборгованості кредиторам 0,13 0,17 +0,04 12 Співвідношення вхідних грошових потоків та довгострокових зобов’я­зань перед кредиторами 0,25 0,23 –0,02 13 Обертання постійних активів 3,0 3,1 +0,1 14 Обертання всіх активів 1,11 1,18 +0,07
Порядокрозрахунку нормативного коефіцієнта покриття подано у табл. 1.5.Таблиця 1.5РОЗРАХУНОКНОРМАТИВНОГО КОЕФІЦІЄНТА ПОКРИТТЯ, тис. грн.№ п/п Показники Значення показників Відхилення на початок поточного року на кінець поточного року 1 Матеріальні запаси в межах необ­хідної потреби 314,2 443,2 +129,0 2 Безнадійна (довгострокова) дебіторська заборгованість 33,5 42,7 +9,2 3 Короткострокова кредиторска заборгованість 570,0 430,0 –140,0 4
Нормативний коефіцієнт покриття
/> 1,61 2,13 +0,52
Такимчином, при зростанні за рік суми матеріальних запасів у межах необхідноїпотреби, безнадійної (довгострокової) заборгованості на 138,2 тис. грн. та призниженні короткострокової кредиторської заборгованості на 140 тис. грн.нормативний коефіцієнт покриття збільшився на 0,52 пункта. Водночас фактичнийкоефіцієнт покриття збільшився на 1,3 пункта, тобто більше ніж удвічі.
Загальнийкоефіцієнт покриття по підприємству на початок минулого періоду був нижчим занормативний на 0,41 відсоткового пункта. За період, що аналізується, він значнозріс і став вищим за нормативний коефіцієнт покриття на 0,37 відсотковогопункта, що слід оцінити позитивно.
Проміжнийкоефіцієнт покриття за поточний рік порівняно з минулим зріс на 0,77відсоткового пункта і перевищив мінімально допустиме значення (0,7—0,8).Коефіцієнт поточної ліквідності за цей період зріс із 2,8 до 3,0 і за обидвароки перевищив максимально допустиме нормативне значення (2).
Як негативнуможна оцінити ситуацію з періодом інкасації дебіторської заборгованості, що єдосить тривалим (65 днів). Слід відзначити як позитивний фактор те, що за ріксталося певне (хоч і незначне) зменшення його тривалості.
Показникобертання матеріальних запасів за аналізований період також знизився на 0,6дня, що слід оцінити позитивно.
Проте внашого підприємства співвідношення довгострокових зобов’язань перед кредиторамита довгострокових джерел фінансування нижче за середньогалузеве (1,0). До тогож це співвідношення є порівняно високим і має тенденцію до збільшення (на 0,45відсоткового пункта).
Коефіцієнтпоточної заборгованості поступово зростає, що слід оцінити позитивно.
Коефіцієнтспіввідношення вхідних грошових потоків та заборгованості збільшився, щосприятиме підвищенню ліквідності підприємства.
Такого самоговисновку можна дійти, аналізуючи співвідношення вхідних грошових потоків тадовгострокових зобов’язань перед кредиторами.
Аналізліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризуєспроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжнізобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошовогохарактеру, що мають певні терміни сплати.
Аналізплатоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за поточний, так і напрогнозований період.
Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звіт­ного балансу, порівнюючиплатіжні засоби з терміновими зобов’я­заннями з використанням платіжного календаря.
Розглянемоплатоспроможність підприємства, користуючись даними табл. 1.6.
Із данихтабл. 1.6 можна зробити висновок, що платоспроможність підприємства є небезпечнонизькою. Про це свідчать незадовільний рівень показника співвідношення довгостроковоїзаборгованості до акціонерного капіталу та тенденція до його дальшого зниження.
Відношеннянадходження коштів до довгострокової заборгованості за рік, що аналізується,зросло на 2,7 пункта, що слід оцінити позитивно: підприємство має досить коштів,щоб задовольнити не тільки поточні, а й довгострокові потреби.
Наступнийпоказник — відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних витрат допостійних витрат — у періоді, що аналізується, є нижчим за три попередні показники.Це свідчить про те, що підприємство має можливість здійснювати постійні витрати.
Індикаторомплатоспроможності підприємства є відношення суми надходжень коштів і постійнихвитрат. У підприємства цей показник становить 4,8 за минулий рік і 5,2 запоточний рік, тобто він збільшився на 0,4 відсоткового пункта. Це свідчить проте, що стан платоспроможності підприємства відносно нормальний. Однак цейпоказник майже не збільшився. Доцільно оцінювати його в динаміці за тривалішийперіод.
Показниквідношення активів до довго- та середньострокової заборгованості в підприємствазріс на 0,4 відсоткового пункта за рік.
Цесвідчить про те, що вся довгострокова заборгованість підприємства може бутиоплаченою за рахунок його активів. Відтак захищеність одержаних підприємствомкредитів можна визнати достатньою.
Відношеннячистого прибутку до всієї суми активів має в під­приємства тенденцію дозростання, що свідчить про збільшення (хоч і невелике) його прибутковості.
Таблиця 1.6
ОЦІНКАДИНАМІКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (у частках одиниці)№ п/п Показник Минулий рік Поточний рік Відхилення(+, –) 1 Відношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу 0,12 0,08 – 0,04 2 Відношення надходжень коштів до довгострокової заборгованості 12,1 14,8 +2,7 3 Відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних витрат до постійних витрат 4,8 5,2 + 0,4 4 Відношення суми надходжень коштів та постійних витрат до постійних витрат 10,7 10,9 +0,2 5 Відношення активів до довго- та середньострокової заборгованості 25,8 26,2 +0,4 6 Відношення чистого прибутку до всієї суми активів 0,6 0,8 +0,2 7
Коефіцієнт зміни ліквідаційної вартості підприємства за період, що аналізується (у ліквідаційну вартість включено готівку, швидколіквідні цінні папери, товарно-матеріальні за­паси, рахунки дебіторів, 70% від загальної суми витрат майбутніх періодів і 50% від вартості інших активів за винятком поточної та довгострокової заборгованості) [2] 0,82
1.5. ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Фінансовустійкість підприємства тісно пов’язано із перспективною його платоспроможністю.Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповіднуперспективу.
Оцінка фінансовоїстійкості підприємства має на меті об’єктив­ний аналіз величини та структуриактивів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансовоїстабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарськоїдіяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Відповіднодо показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можнаназвати такі типи фінансової стійкості підприємства:
1)  абсолютна фінансова стійкість(трапляється на практиці дуже рідко) — коли власні оборотні кошти забезпечуютьзапаси й витрати;
2)  нормально стійкий фінансовий стан —коли запаси й витрати забезпечуються сумою власнихоборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;
3)  нестійкий фінансовий стан — колизапаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів,довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто зарахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;
4)  кризовий фінансовий стан — колизапаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємствоперебу­ває на межі банкрутства.
Фінансово стійкимможна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможнезабезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторськоїзаборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.
Оцінку фінансовоїстійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексупоказників.
Розглянемона умовному прикладі порядок розрахунку нормативних значень коефіцієнтаспіввідношення позикових та власних коштів, тобто коефіцієнта структури коштівпідприємства (табл. 9.7). Нормативні показники розраховують фінансові аналітикипідприємства.Таблиця 1.7
РОЗРАХУНОКНОРМАТИВНОГО ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА СПІВВІДНОШЕННЯ ПОЗИКОВИХ ТА ВЛАСНИХ КОШТІВ
ПІДПРИЄМСТВА№ п/п Показник Значення показників Відхилення (+, –) початок періоду кінець періоду 1 Основні засоби та необоротні активи, які фінансуються за рахунок власних джерел (в % до всього майна) 7,97 13,05 + 5,08 2 Необхідні матеріальні запаси (в % до усього майна) 47,56 37,57 – 9,99 3 Необхідний обсяг власних коштів (р.1) + (р.2) 55,53 50,62 – 4,91 4 Граничний обсяг позикових коштів (100 – р.3) 44,47 49,38 + 4,91 5 Нормативний коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів (р.4: р.3) 0,8 0,98 + 0,18
В узагальненомувигляді показники фінансової стійкості підприємства подано в табл. 1.8.Таблиця 1.8ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА№ п/п Показник Початок періоду Кінець періоду Відхилення 1 Коефіцієнт автономії (незалежності) 0,1 0,7 + 0,6 2
Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів:
2.1. Фактичний
2.2. Нормативний
9,63
0,8
0,59
0,96
– 9,04
+ 0,19 3 Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу — — — 4 Коефіцієнт маневреності власних кош­тів 0,27 0,87 + 0,6 5 Коефіцієнт реальної вартості основних засобів та майна підприємства 0,07 0,13 + 0,06 6 Рівень довгострокової платоспроможності 0,1 2,0 + 1,9

Із таблицівидно, що за відповідний період фінансова стійкість підприємства поліпшилась.Так, якщо на початок періоду, що аналізується, значення коефіцієнта автономії(відношення власних коштів до вартості майна) становило 0,1 (10 %), то накінець цього періоду воно збільшилось до 0,7 (70 %).
Збільшивсякоефіцієнт маневреності власних коштів. Це слід розглядати як позитивнутенденцію, оскільки таке збільшення су­проводжувалось випереджаючим зростаннямвласних коштів щодо позичених.
Особливу увагуслід приділити коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів як одномуіз основних показників оцінки фінансової стійкості. Як видно з табл. 9.6, напочаток цього періоду обсяг позикових коштів у 9,6 раза перевищував обсяг власнихкоштів, тоді як згідно із розрахованим раніше нормативним рівнем названого коефіцієнтапозикові кошти не повинні були перевищувати 80 % власних коштів.
На кінецьперіоду фактичний коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштівдорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункта (майже вдвічі) нижче занормативний (максимально допустимий) (0,98).
Отже,підприємство за рік, що аналізується, трансформувалось із фінансово нестійкого, залежного підприємства упідприємство з пев­ним запасом фінансової стійкості. Перетворенняпідприємства на фінансово стійке дає підстави вважати його надійним та перспективнимділовим партнером.
Цівисновки можуть бути підтверджені і детальнішим аналізом обертання матеріальнихоборотних коштів та коштів у розрахунках (табл. 9.9).
Як видноіз таблиці, термін обертання матеріальних оборотних коштів по підприємствунабагато повільніший за термін обертання коштів у розрахунках. Відтак можна зробитивисновок, що у звітному періоді терміни обертання як матеріальних оборотних коштів,так і обертання коштів у розрахунках зросли. Дебіторська заборгованістьперетворювалась на кошти частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.Таблиця 1.9
ДИНАМІКАОБЕРТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТА КОШТІВ У РОЗРАХУНКАХ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МИНУЛИЙ ТА ЗВІТНИЙ ПЕРІОДИ, разів№ п/п Показник Минулий період Звітний період 1 Обертання матеріальних оборотних коштів 3,4 6,2 2 Обертання коштів у розрахунках 11,3 18,0
 
1.6. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКАФІНАНСОВОГО СТАНУ
ПІДПРИЄМСТВА
Длякомплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденціїнайбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовийстан підприємства.
Показникамита факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійкаплатоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків,наявність стабільних фінансових ресурсів.
Показники тафактори незадовільного фінансового стану:неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявністьстійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.
Донайзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показникидохідності й рентабельності.
Великезначення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв’язкуприбутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв’язок прибуткупідприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтаціюв цих питаннях.
Дохідністьпідприємства характеризується абсолютними й відносними показниками. Абсолютнийпоказник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівеньрентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов’язаних із виробництвомпродукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку відреалізації продукції до її собівартості:
Р = (П/С) 100,
де Р — рівеньрентабельності, %;
П — прибуток відреалізації продукції, грн.;
С — собівартістьпродукції, грн.
Рівеньрентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається яквідсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадськогохарчування) до товарообороту.
Під час аналізувивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності тафактори, які впливають на них. Основними факторами, що впливають на чистийприбуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівеньрентабель­ності продукції, фінансові результати та витрати від операційноїзвичайної діяльності, величина податку на прибуток та інших податків, щовиплачуються з прибутку.
Аналіз дохідностіпідприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умовінфляції важливо забезпечити об’єктивність показників та запобігти їхвикривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботиза рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звіт­ногороку за допомогою індексації цін.
За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва таколективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативністьгосподарської діяльності.
На підприємствахнедержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значеннямає рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальнихінвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансовогостану підприємства треба приділити сер­йозну увагу.
Практикарекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати системувзаємозв’язаних показників рентабельності. З цією метою необхідно використовуватидві основні групи показників рентабельності:
а) показники,розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);
б) показники,розраховані у зв’язку з використанням виробничого капіталу (виробничихактивів).
Для всебічноїкомплексної оцінки різних показників рентабельності можна використатизарубіжний досвід оцінки цих показників.
Показникирентабельності групи «а» розраховуються на базі даних бухгалтерського облікуприбутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:
1) коефіцієнтграничного рівня валового прибутку (К1)
К1 = ВП/ЧОП= 1 – ВПр/ЧОП,
де ВП— сума валового прибутку;
ВПр —вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);
ЧОП —чистий обсяг продажу (реалізації);
2) коефіцієнтграничного рівня прибутку від основної опера­ційної діяльності (К2)
К2 = ПОД/ЧОП,
де ПОД— сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;
3) коефіцієнтграничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства — операційної,фінансової, інвестиційної (К3)
К3 =П/ЧОП,
де П — сумаприбутку до виплат за довгостроковими зобов’язаннями і податковихвиплат;
4) коефіцієнтграничного рівня чистого прибутку (К4)
К4 = ЧП/ЧОП,
де ЧП— сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковимизобов’язаннями та сплати податків;
5) критичнийкоефіцієнт рентабельності (К5)
К5 =(ЧОП – ЗВ)/ ЧОП,
де ЗВ— це сума змінних витрат у складі вартості продажу.
Уміжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та іншихпідприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна); інвестиційна —вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова —облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видівдіяльності знаходить відображення у відповідних формах звітності.
Ізнаведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обрахунку —чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтнихзнижок).
Ці, а такожнаведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і даютьзмогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.
Показникирентабельності групи «б» розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладениху підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвідсвідчить, що за даними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільнорозрахувати такі коефіцієнти:
1) коефіцієнтвіддачі на всю суму виробничих активів (К6)
К6 = ЧП/ВА,
де ВА — середньорічна величина всіх виробничих активівпід­приємства;
2) коефіцієнтвіддачі від інвестованого капіталу (К7)
К7 =П/СА,
де СА — середньорічна сумавсіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов’язань, абосередньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгостроковізобов’язання);
3) коефіцієнтвіддачі на акціонерний капітал (К8)
К8 = ЧП/СК,
де СК —середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.
Коефіцієнтвіддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володієпідприємство (його називають показником майстерності використання капіталуменеджерами під­приємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватисьу різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показникиприбутку: валового, операційного, до вирахування податків і т. д.
Коефіцієнтвіддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу —довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цейкоефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансовастійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти перевищуєвеличину цього коефіцієнта.
Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану під­приємства,особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників— коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.

ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ
 
Знайдітьправильну відповідь (одну чи кілька)
 
ТЕСТ 1.Фінансовий cтан підприємства характеризується…
1. Сукупністювиробничо-господарських факторів.
2. Системоюпоказників, що відображають наявність фінансових ресурсів.
3. Системоюпоказників, що відображають наявність і формування фінансових ресурсів.
4. Системоюпоказників, що відображають наявність, розміщення й викристання фінансовихресурсів.
5. Формуваннята використання фінансових ресурсів.
 
ТЕСТ 2.Фінансовий стан підприємства залежить від…
1. Фінансовоїполітики підприємства.
2. Випускупродукції.
3. Реалізаціїпродукції.
4. Результатіввиробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства.
5. Ефективностівикористання фінансових ресурсів.
 
ТЕСТ 3.Основними завданнями аналізу фінансового стану є…
1. Дослідженнярезультатів господарської діяльності підприємства.
2. Аналізбухгалтерської звітності.
3. Оцінкаліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості таефективності використання майна підприємства.
4. Плануванняфінансової діяльності підприємства.
5. Дослідженняфінансових ресурсів.
 
ТЕСТ 4.Фінансовий аналіз є складовою частиною…
1. Аналізугосподарської діяльності підприємства.
2. Аналізуфінансової діяльності підприємства.
3. Аналізуфінансово-господарської діяльності підприємства.
4. Аналізувиробничого обліку.
5. Аналізубухгалтерської звітності.
 
ТЕСТ 5.Зовнішній фінансовий аналіз має такі особливості:
1. Орієнтаціяна публічну звітність підприємства та максимальна відкритість результатіваналізу.
2. Різноманітністьцілей і інтересів суб’єктів аналізу та множинність об’єктів-користувачів.
3. Орієнтаціяна зовнішніх користувачів.
4. Здійсненняаналізу зовнішніми аналітиками.
5. Зовнішнійпредмет дослідження.
 
ТЕСТ 6.Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:
1. Аналізпитань, визначених зовнішніми користувачами.
2. Аналіз питань,визначених зовнішніми аналітиками.
3. Аналізабсолютних показників прибутку, рентабельності та фінансової стійкостіпідприємства.
4. Аналізліквідності, платоспроможності, ефективності використання майна та капіталу.
5. Економічнадіагностика фінансового стану підприємства.

ТЕСТ 7. Основним змістом внутрішнього (традиційного) фінансового аналізує:
1. Аналіздинаміки прибутку, рентабельності, самоокупності та кредитоспроможностіпідприємства.
2. Оцінкавикористання майна, капіталу, власних фінансових ресурсів.
3. Аналізліквідності балансу та платоспроможності підприємства.
4. Аналізпитань, визначених внутрішніми користувачами.
5. Аналізпитань, визначених внутрішніми аналітиками.
 
ТЕСТ 8.Прийоми оцінки фінансового стану підприємства — це…
1. Аналізвідносних показників.
2. Факторнийаналіз.
3. Аналізплатоспроможності.
4. Аналізкредитоспроможності.
5. Порівняльнийаналіз.
 
ТЕСТ 9. Предметом фінансового аналізу підприємства є…
1. Майно такапітал підприємства.
2. Основніта оборотні кошти підприємства.
3. Прибуток та цінні папери підприємства.
4. Фінансові ресурси підприємства, їх формування тавикористання.
5. Фінанси підприємства.
 
ТЕСТ 10. Методи фінансового аналізу — це…
1. Комплекснауково-методичних інструментів та принципів досліджен­ня фінансового станупідприємства.
2. Статистичніметоди.
3. Математичніметоди.
4. Формалізованіметоди.
5. Неформалізованіметоди.
 
ТЕСТ 11. До неформалізованих методів фінансовогоаналізу належать:
1. Методарифметичних різниць.
2. Балансовийметод.
3. Методвідносних чисел.
4. Методпобудови системи показників.
5. Методпобудови системи аналітичних таблиць.
 
ТЕСТ 12. До формалізовних методів фінансового аналізу належать:
1.  Методланцюговних підстановок.
2.  Методвідсоткових чисел.
3. Психологічні методи.
4. Морфологічні методи.
5. Метод експертних оцінок.
 
ТЕСТ 13. До моделей фінансового аналізу належать…
1. Кореляційна.
2. Дескриптивна.
3. Індексна.
4. Предикативна.
5. Нормативна.
 
ТЕСТ 14. Які показники відносять до групи показниківліквідності та платоспроможності?
1. Маневреністьвласних оборотних коштів.
2. Коефіцієнтконцентрації залученого капіталу.
3. Частка виробничих запасів у активах.
4. Заборгованість кредиторам.
5. Коефіцієнт покриття запасів.
 
ТЕСТ 15. Як саме визначається коефіцієнтспіввідношення позикових та власних коштів?
1. />.
2. />.
3. />.
4. />.
5. />.
 
ТЕСТ 16. Який показник може характеризуватикількість днів, необхідних для погашення боргів?
1. Коефіцієнтспіввідношення власних та позикових коштів.
2. Індексліквідності.
3. Показникзаборгованості акціонерам.
 
ТЕС 17. До якої групи показників належить показникманевреності власного капіталу?
1. Прибутковості.
2. Фінансовоїстійкості.
3. Ліквідності.
4. Майновогостану.
5. Діловоїактивності підприємства.
ТЕСТ 18. Які показники характеризують майновий станпідприємства?
1. Коефіцієнтзносу основних засобів.
2. Головнийпоказник прибутковості.
3. Коефіцієнтпокриття запасів.
4. Коефіцієнткритичної оцінки.
5. Сумагосподарських коштів, яка є в розпорядженні підприємства.
 
ТЕСТ 19. Коефіцієнт  автономії (незалежності)визначається як відношення:
1. />.
2. />.
3. />.
4. />.
5. />.
 
ТЕСТ 20. Що таке фінансовий стан підприємства?
1. Системапоказників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансовихресурсів.
2. Системапоказників, що відображають ліквідність та платоспромож­ність підприємства.
3. Системапоказників, які характеризують фінансову стійкість підпри­ємства.

ТЕСТ 21. Що таке кризовий фінансовий стан підприємства?
1. Колизапаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів тадовгостроковими позиковими джерелами.
2. Колизапаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування.
3. Колизапаси й витрати забезпечуються за рахунок усіх основних джерел формуваннязапасів і витрат.Фінансоваситуація № 1
СП«Комп’ютер-Центр» — спільне українсько-американське підприємство, створенепонад три роки тому. За цей час воно стало престижним підприємством зі штатоммайже 200 працівників. Пріоритетний напрямок діяльності СП — забезпеченнязамовників сучасними інформаційними технологіями, найсучаснішою обчислювальноютехнікою та надійним, висококваліфікованим обслуговуванням.
СП «Комп’ютер-Центр» постачає на український ринок широкий асор­тиментперсональних комп’ютерів та сучасне програмне забезпечення, пропонуємайже 40 стандартних конфігурацій комп’ютерів
6-ти різних рядів.
Для забезпеченнястабільності своєї роботи СП спрямувало значні кошти на розширення діяльності, зокрема на будівництво нового заводу з вироб­ництвачипів, організацію реклами в метрополітені(проекти «Metro Vision»), організацію довірчих компаній для торгівліпрограмним забезпеченням тощо. Однак через недостатньо продуману політикуреалізації більшість цих проектів зазнала невдачі, хоча на них було витраченозначні кошти.
Протезавдяки успішній і продуманій регіональній політиці в роботі з філіями, а такожуспішній роботі київських салонів-магазинів обсяг продажу СП продовжував зростати.Виробничі потужності компанії вже не могли впоратися з наявним обсягомзамовлень.
КерівництвоСП прийняло рішення про будівництво заводу. На будівництво цього заводу буливитрачені великі кошти (практично всі оборотні кошти СП). Унаслідок цього СП незмогло своєчасно виконати значну частину контрактів, оскільки не спромоглосясвоєчасно закупити комплектуючі.
Штат працівниківСП був надміру роздутим, багато обов’язків дублювалося. Усе це вимагалопостійних істотних грошових витрат.
Зараз СП«Комп’ютер-Центр» намагається розробити нові види послуг з метою збільшенняобсягу продажу та залучення нових замовників. Особлива увага приділяєтьсядопродажному обслуговуванню.
Проблеми ітруднощі СП характерні для багатьох підприємств на українському ринку товарів.Завдання
1. Проаналізуйте слабкі та сильні сторони  фінансовоїстратегії СП.
2. Розробітьвласний варіант фінансової стратегії СП.
3. Сформулюйтепрограмні завдання для поліпшення фінансового стану СП та пропозиції щодо їхрозв’язання.
4. Розробітьвласний план фінансового оздоровлення СП  на поточний та перспективний періоди.
5. Розробітьстратегію та тактику соціологічного дослідження фінансового стану СП і формуанкети для опитування.
6. Які,на вашу думку, труднощі можуть виникнути в практичній реалізації опрацьованихпропозицій.

Фінансоваситуація № 2
Комерційний банк«Резидент» було створено 1994 року на базі інноваційного будівельного банку зметою надання йому більшої свободи дій.
За 4 роки роботиактиви банку збільшились більше ніж у 340 разів. Банк орієнтується на постійнерозширення асортименту послуг та території, яку він обслуговує, використовуючина такі цілі левову частину прибутку.
За роки своєїроботи банк відкрив 46 філій у більшості областей України.
Крімосновної сфери послуг, зазначених у генеральній ліцензії, статуті, а також узаконі України про банки, комерційний банк «Резидент» постійно пропонував новівиди послуг. Так, у 1997 р. було відкрито сховища, обладнані індивідуаьнимисейфами й депозитними вічками. Наприкінці 1998 р. банк увійшов до системиміжнародних розрахунків СВІФ і мав понад 20 банків-кореспондентів.
Крім того,банк мав найширшу сферу пропозицій щодо кредитування з-поміж багатьохукраїнських банків, був гарантом у різних великих фінансових операціях. На початкуроботи банком було створено багато СП та МП. Однак, деякі філії банку стализбитковими ще з моменту свого створення за браком коштів та через незадовільнуякість банківських послуг.
Унаслідокпослаблення контролю за діяльністю філій, браком новацій у політиці банку йогофінансова ситуація щодалі погіршувалась. Після чергового підвищення НБУпроцентної ставки за міжбанківськими кредитами та видачі кількох великихкредитів філіям банку, він став неплатоспроможним.Завдання
1. Проаналізувати фінансову діяльність банку, якщо відомітакі дані аудиторської перевірки банку «Резидент» (структура пасивів на 1.01.99р, %):
24,3% —розрахунки й поточні рахунки клієнтів;
22,0% — узятокредитів;
21,5% —депозити;
16,3% — власнікошти;
8,8% —розрахунки й поточні рахунки у валюті клієнтів;
8,0% — іншіпасиви, у т.ч. вклади громадян.
БАЛАНС, тис. грн.
Актив На 01. 01. 98 На 01. 01. 98 — каса 3222,50 115032,61 — кошти в НБУ 50414,76 785600,04 — рахунки в іноземних банках 16604,69 1133086,01 — кредити, видані банком 450609,74 4568430,31 — кошти в розрахунках 1821,67 32700,64 — інші активи 19587,79 1451144,3 — Баланс 542271,15 8085994,08
Пасив — статутний фонд 13850,44 113478,70 — інші фонди 8697,72 383441,70 — рахунки клієнтів 187808,14 4601444,7 — узяті кредити 307735,97 1783224,0 — інші кредитори 8855,65 376618,69 — прибуток 15305,23 827786,23 — Баланс 542271,15 8085994,08
2. Назватифінансові проблеми, що постали перед банком, та недоліки в його роботі.
3. Показатина цифрових даних помилковість фінансової політики банку.
4. Опрацювати варіанти фінансової стратегії банку.
5. З’ясувати,яка інформація необхідна додатково до перелічених даних керівництву банка длядосягнення поставлених стратегічних завдань.
6. Обґрунтувати,які види фінансової діяльності, на Ваш погляд, банку треба змінити абододатково здійснити, щоб виконати поставлені завдання.
7. Запропонуватиальтернативні шляхи розв’язання фінансових проблем банку та опрацювати пошуковіпитання до запропонованих заходів.Фінансоваситуація № 3Завдання
Використовуючи дані таблиці «Формування прибутку від реалізації напідприємстві “Укрметал” за 1998—1999 р.р.», проаналізувати динаміку змінивиручки від реалізації та її складових частин, оцінити рентабельністьреалізованої продукції і виявити головні фактори, що вплинули на формуванняприбутку на підприємстві. Зробити відповідні висновки й запропонувати способиполіпшення ситуації, що склалася.
ФОРМУВАННЯПРИБУТКУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДРИЄМСТВІ «УКРМЕТАЛ» ЗА 1998—1999 рр.№ п/п Назва показника 1998 1999 1 Виручка від реалізації, тис. грн. 1088,7 1488,0 2 Реалізація продукції в оптових цінах (без ПДВ), тис. грн. 898,0 1240,0 3 Повна собівартість, тис. грн. 515,3 856,0 4 Результат від реалізації («+» прибуток, «–» збиток) + 382,7 + 384,0 5 Рівень рентабельності реалізованої продукції, % (р. 3 ´ 100/р. 1) 42,6 31,0
 
Додатковаінформація про підприємство:
1) галузьдіяльності — постачання;
2) у 1999р. проти 1998 р. середньомісячна заробітна плата одного працівника зросла на16,7%.