Міністерство освіти інауки України
Національний технічнийуніверситет
«Харківськийполітехнічний інститут»
Контрольна робота
за дисципліною: «Охоронапраці»
Варіант-1
Харків – 2010
Зміст
1. Права громадян на охорону праціпід час їх на підприємстві. Відшкодування роботодавцем збитку працівникам увипадку ушкодження їх здоров’я
2. Основні параметри мікроклімату.Принцип нормування параметрів мікроклімату
3. Показники пожежо – вибухонебезпекиречовин і матеріалів
1.Права громадян на охорону праці під час роботи їх на підприємстві.Відшкодування роботодавцем збитку працівникам у випадку ушкодження їх здоров’я
Правапрацівників на охорону праці під час роботи
Умови праці на робочомумісці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобіввиробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, щовикористовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повиннівідповідати вимогам законодавства.
Працівник маєправо відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечнадля його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничогосередовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосередньогокерівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідностіпідтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участюпредставника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівникамиособи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві нестворювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
За періодпростою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не звини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має праворозірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконуєзаконодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору зцих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі,передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, якийза станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи,роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін,зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочийдень та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професіївідповідно до законодавства.
На час зупиненняексплуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва абоустаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праціза працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.
Відшкодуванняроботодавцем збитку працівникам у випадку ушкодження їх здоров’я.
Відшкодуванняшкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смертіпрацівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадківвідповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, якіспричинили втрату працездатності». Роботодавець може за рахунок власних коштівздійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективногочи трудового договору.
За працівниками,які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійнимзахворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата навесь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійноїпрацездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботипроводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповіднодо медичних рекомендацій.
Час перебуванняна інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюваннямзараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажуроботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільговихумовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом. ( Частина четвертастатті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV від 17.11.2005 )
2.Основні параметри мікроклімату. Принцип нормування параметрів мікроклімату
Основніпараметри мікроклімату.
Трудовая деятельностьчеловека всегда протекает в определенных метеорологических условиях, которыеопределяются следующими параметрами: t – температура воздуха, °C; у– скорость движения воздуха, м/сек; ϕ– относительная влажность воздуха, %; р– барометрическое давление воздуха, Па; q –тепловое излучение от нагретыхповерхностей, Вт/м2.
Микроклиматпроизводственных помещений – это климат внутренней среды этих помещений,который определяется действующими на организм сочетаниями указанных параметров.Если работы выполняются на открытых площадках, то метеорологические условияопределяются климатическим поясом и сезоном года. Однако и в этом случае врабочей зоне создается определенный микроклимат.
Работа организмачеловека всегда сопровождается образованием тепла (в состоянии покоя – 4 …6кДж/мин до 33 … 46 кДж/мин при очень тяжелой работе). При этом избыток тепладолжен постоянно уходить в окружающуюсреду. Параметры микроклимата могут изменяться в достаточно широких пределах,но необходимым условием жизнедеятельности человека является сохранениепостоянства температуры тела.
При благоприятномсочетании параметров микроклимата человек испытывает состояние тепловогокомфорта, что является важным условием высокой производительности труда ипредупреждения заболеваний.
При отклонениипараметров микроклимата от оптимальных, в организме человека для поддержанияпостоянства температуры тела начинают происходить процессы, направленные нарегулирование тепловыделения и теплоотдачи. Эта способность человеческогоорганизма называется терморегуляцией.
При температуре воздухав пределах 15 … 25 °С теплопродукция организма человека находится наприблизительно постоянном уровне (зона безразличия). По мере понижениятемпературы воздуха теплопродукция повышается за счет усиления обмена веществ иувеличения мышечной активности (например, дрожь). По мере повышения температурывоздуха усиливаются процессы теплоотдачи.
Отдача избыточнойтеплоты во внешнюю среду происходит тремя основными способами: конвекцией;излучением; испарением.
При комфортных условиях(температура воздуха около 20 °С, человек не испытывает никаких неприятныхощущений) теплоотдача конвекцией составляет 25 … 30 %, излучением 40 … 45 %,остальное испарением. Изменение параметров воздуха и характера выполняемой работысущественно влияет на соотношение этих способов теплоотдачи. Так притемпературе воздуха более 36 °С отдача теплоты происходит уже полностью за счетиспарения влаги с поверхности кожи.
В нормальных условияхорганизм человека теряет в сутки около 0,6 л жидкости путем испарения черезкожу. При тяжелой физической работе такие потери влаги достигают 10 … 12 л.Следует отметить, что при капельном потоотделении влага не успевает полностьюиспариться, возникает дополнительное сопротивление переносу тепла, что снижаетэффективность защиты человека от перегрева. Кроме того, существенноувеличивается потеря воды и солей.
Человек начинаетощущать движение воздуха при его скорости примерно 0,1 м/с. Легкое движениевоздуха при обычных температурах способствует хорошему самочувствию, сдуваяобволакивающий человека насыщенный водяными парами и перегретый слой воздуха. Вто же время большая скорость движениявоздуха, особенно в условиях низких температур, вызывает увеличение теплопотерьконвекцией и испарением и ведет к сильному охлаждению организма.
Влажность воздухаопределяется содержанием в нем водяных паров. Различают абсолютную,относительную и максимальную влажность воздуха.
Абсолютная влажность(G) – это масса водяных паров, содержащихся в данный момент в единичном объемевоздуха.
Максимальная влажность(М) – максимально возможное содержание водяных паров в воздухе при тех жеусловиях в единичном объеме воздуха (состояние насыщения).
Относительная влажность(В) – определяется отношением абсолютной влажности к максимальной и выражаетсяв процентах
G
B = 100 %.
M
Физиологическиоптимальной является относительная влажность в пределах 40 … 60 %. Повышеннаявлажность в сочетании с низкой температурой оказывает значительное охлаждающеедействие, а в сочетании с высокой –способствует перегреванию организма. Относительная влажность менее 25 %
также неблагоприятнадля человека, так как вызывает пересыхание слизистых оболочек, кожи и легочныхпузырьков.
Тепловое излучение,свойственное любым телам, температура которых выше абсолютного нуля,оказываетна организм человека существенное воздействие. Наибольшей проникающейспособностью обладают красные лучи видимого спектра и короткие инфракрасныелучи, которые глубоко проникают в биологическую ткань, вызывая их перегрев.Длительное воздействие излучения вызывает значительные биохимические ифункциональные изменения в организме человека.
Человек ощущаетвоздействие параметров микроклимата комплексно. На этом явлении основановведение так называемых эффективной и эффективно-эквивалентной температур.Эффективная температура характеризует ощущения человека при одновременномвоздействии температуры и движения воздуха.Эффективно-эквивалентная температура учитывает еще и влажность воздуха. Этитемпературы определяют по номограммам, построенным опытным путем.
Принципнормування параметрів мікроклімату.
Створенняоптимальних метеорологічних умову виробничих, приміщеннях є складною задачею,вирішити яку ножна такими заходами та засобами.
Удосконаленнятехнологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій таобладнання, які не пов’язані з необхідністю проведення робіт в умовахінтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничіприміщення.
Наприклад,заміна гарячого способу обробки металу — холодним, нагрів полум’ям індуктивним,горнових печей — тунельними.
Раціональнерозміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплота бажанорозміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлій в один ряд на такій відстані одне від одного, щоб теплові потоки від них неперехрещувались на робочих місцях.
Для охолодженнягарячих виробів необхідно передбачити окремі приміщення’. Найкращим рішенням єрозміщення тепловипромінюючого обладнання а ізольованих приміщеннях або навідкритих ділянках.
Автоматизація тадистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьохвипадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори(наприклад, автоматизоване завантаження печей у металургії, управління розливомсталі).
Раціональнавентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш розповсюдженимиспособами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так званеповітряне та водоповітряне душування широко використовується у боротьбі зперегріванням робітників у гарячих цехах.
Забезпечитинормальні теплові умови в холодний період року в надто габаритних та полегшенихпромислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно.
Найбільшраціональним варіантом в цьому випадку є застосування променистого нагріванняпостійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягаєтьсяшляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, і також влаштуваннямповітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах.
Раціоналізаціярежимів праці та відпочинку проявляється скороченням тривалості робочої зміни,введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку уприміщеннях з нормальними метеорологічними умовами.
Якщоорганізувати окреме приміщення важко, то в гарячих чехах створюють зонивідпочинку — охолоджувальні альтанки, де засобами вентиляції забезпечуютьнормальні температурні умови;
Для робітників,що працюють на відкритому повітрі взимку, обладнують приміщення для зігрівання,в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.
Застосуваннятеплоізоляції устаткування та захисних екранів. В якості теплоізоляційнихматеріалів широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата,склотканина, керамзит, пінопласт.
На виробництвізастосовують також захисні екрани для відгородженім джерел тепловоговипромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екранибувають відбиваючі, поглинаючі, відвідні та комбіновані. Добрий захист відтеплового випромінювання здійснюють водяні завіси, що широко використовуються вметалургії.
Використаннязасобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегріваннямають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- тавологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручнийпокрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спеціальні костюми зпідвищеною теплосвітловіддачею.
Для захистуголови від випромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстянікапелюхи; для захисту очей — окуляри —темні або з прозорим шаром металу, маскиз відкидним екраном. Захист від дії зниженої температури досягаєтьсявикористанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт.
3.Показники пожежо – вибухонебезпеки речовин і матеріалів
Важливе значеннядля визначення рівня пожежної безпеки і вибору засобів та заходів профілактикиі гасіння пожежі мають пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів.
Пожежовибухонебезпекаречовин та матеріалів – це сукупність властивостей, які характеризують їхсхильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатністьпіддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючостіматеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі(неспалимі) – речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання уповітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінеральногопоходження та виготовлені на їх основі матеріали – червона цегла, силікатнацегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та іншіматеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бутипожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти привзаємодії з водою.
Важкогорючі(важко спалимі) – речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чиобвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горітичи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі танеспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванніантипіренами, фіброліт і т. ін.);
Горючі (спалимі)– речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чиобвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після йоговидалення.
У свою чергу, угрупі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини таматеріали – це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до30 с) дії джерела запалювання низької енергії.
З точки зорупожежної безпеки, вирішальне значення мають показники пожежовибухонебезпечнихвластивостей горючих речовин і матеріалів. ГОСТ 12.1.044-89 передбачає більше20 таких показників. Необхідний і достатній для оцінки пожежовибухонебезпекиконкретного об’єкта перелік цих показників залежить від агрегатного стануречовини, виду горіння (гомогенне чи гетерогенне) і визначається фахівцями.
У таблицінаведені дані щодо основних показників пожежонебезпечних властивостей речовинрізного агрегатного стану, які використовуються при визначенні категорійвибухонебезпеки приміщень та вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон вприміщеннях і поза ними:
– температураспалаху – це найменша температура речовини, за якої в умовах спеціальнихвипробувань над її поверхнею утворюється пара або гази, що здатні спалахувативід джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для стійкогогоріння, тобто має місце тільки спалах – швидке згоряння горючої суміші, що несупроводжується утворенням стиснутих газів;
– температуразаймання – це найменша температура речовини, за якої в умовах спеціальнихвипробувань речовина виділяє горючу пару або гази з такою швидкістю, що післяїх запалювання від зовнішнього джерела спостерігається спалахування – початокстійкого полум’яного горіння.
Агрегатний(дисперсний) стан речовини Основні показники пожежонебезпеки t СП tЗАЙМ tCЗАЙМ НКМПП ВКМПП tНКМ tВКМ Тверда речовина _ + + _ _ _ _ Рідини + + + + + + + Гази _ _ + + + _ _ Пил _ + + + _ _ _
Примітка. Втаблиці знаком “+” позначено наявність показника для даногоагрегатного стану речовини, а знаком “–” його відсутність абонезначимість.
Температуразаймання використовується при визначенні групи горючості речовин, при оцінціпожежної небезпеки устаткування та технологічних процесів, пов’язаних ізпереробкою горючих речовин, при розробці заходів щодо забезпечення пожежноїбезпеки.
– температурасамозаймання – це найменша температура речовини, при якій в умовах спеціальнихвипробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних об’ємнихреакцій, що призводить до виникнення полум’яного горіння або вибуху за відсутностізовнішнього джерела полум’я. Температура самозаймання речовини залежить відряду факторів і змінюється у широких межах. Найбільш значною є залежністьтемператури самозаймання від об’єму та геометричної форми горючої суміші. Іззбільшенням об’єму горючої суміші при незмінній її формі температурасамозаймання зменшується, тому що зменшується площа тепловіддачі на одиницюоб’єму речовини та створюються більш сприятливі умови для накопичення тепла угорючій суміші. При зменшенні об’єму горючої суміші температура її самозайманняпідвищується.
Для кожноїгорючої суміші існує критичний об’єм, у якому самозаймання не відбуваєтьсявнаслідок того, що площа тепловіддачі, яка припадає на одиницю об’єму горючоїсуміші, настільки велика, що швидкість теплоутворення за рахунок реакціїокислення навіть при дуже високих температурах не може перевищити швидкостітепловіддачі. Ця властивість горючих сумішей використовується при створенніперешкод для розповсюдження полум’я. Значення температури самозайманнявикористовується для вибору типу вибухозахищеного електроустаткування, прирозробці заходів щодо забезпечення пожежовибухобезпеки технологічних процесів,а також при розробці стандартів або технічних умов на речовини та матеріали.
Температурасамозаймання горючої суміші значно перевищує t СП і tЗАЙМ на сотні градусів.
НКМПП та ВКМПП –відповідно нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я – це мінімальната максимальна об’ємна (масова) частка горючої речовини у суміші з данимокислювачем, при яких можливе займання (самозаймання) суміші від джерелазапалювання з наступним поширенням полум’я по суміші на будь-яку відстань відджерела запалювання.
Суміші, щомістять горючу речовину нижче НКМПП чи вище ВКМПП, горіти не можуть: у першомувипадку – за недостатньої кількості горючої речовини, а в другому – окислювача.Наявність зон негорючих концентрацій речовин та матеріалів надає можливістьвибрати такі умови їх зберігання, транспортування та використання, за якихвиключається можливість виникнення пожежі чи вибуху. Горючі пари й гази з НКМППдо 10% по об’єму повітря становлять особливу вибухонебезпеку.
Значну вибуховута пожежну небезпеку становлять різноманітні горючі пилоподібні речовини,особливо в завислому стані. Залежно від значення НКМ поширення полум’я пилподіляється на вибухо- та пожежонебезпечний. При значенні НКМПП менше 65 г/м3пил є вибухонебезпечним (пил сірки, борошна, цукру), а при більших значенняхНКМПП – пожежонебезпечним (пил деревини, тютюну).
КМПП включаютьсядо стандартів, технічних умов на гази, легкозаймисті рідини та тверді речовини,здатні утворювати вибухонебезпечні газо-, паро- та пилоповітряні суміші, прицьому для пилу встановлюється тільки НКМПП, тому що великі концентраціїпилозавису майже не можуть бути досягнуті у відкритому просторі, а за будь-якихконцентрацій пилу згоряє тільки та його частина, яка забезпечена окислювачем.Значення концентраційних меж застосовуються при визначенні категорії приміщеннята класу зон за вибухопожежною та пожежною небезпекою при розрахунку граничнодопустимих вибухобезпечних концентрацій газів, парів і пилу в повітрі робочоїзони з потенційним джерелом запалювання, при розробці заходів щодо забезпеченняпожежної безпеки.
t НКМ і t ВКМ –відповідно нижня і верхня температурні межі поширення полум’я – температуриматеріалу (речовини), за яких його (її) насичена пара чи горючі леткі утворюютьв окислювальному середовищі концентрації, що дорівнюють нижній та верхнійконцентраційним межам поширення полум’я.
Значення ТМППвикористовуються під час розробки заходів щодо забезпечення пожежовибухобезпекиоб’єктів при розрахунку пожежовибухобезпечних режимів роботи технологічногоустаткування, при оцінці аварійних ситуацій, пов’язаних з розливом горючихрідин, для розрахунку КМПП тощо. Безпечною, з точки зору ймовірностісамозаймання газоповітряної суміші, прийнято вважати температуру на 10°С меншуза нижню або на 15°С вищу за верхню температурну межу поширення полум’я дляданої речовини.
Наявністьприведених в таблиці показників пожежонебезпечних властивостей речовин різногоагрегатного стану пов’язана з особливостями їх горіння.
Тверді горючіречовини у більшості випадків самі по собі у твердому стані не горять, а горятьгорючі леткі продукти їх розпаду під дією високих температур у суміші зповітрям – полуменеве горіння. Таким чином, горіння твердих речовин у більшостівипадків пов’язане з переходом їх горючої складової в інший агрегатний стан –газовий. І тільки тверді горючі речовини з високим вмістом горючих речовин(антрацит, графіт і т. ін.) можуть горіти у твердому агрегатному стані – майжебез полум’я. Тому тверді горючі речовини, в цілому, більш інертні щодоможливого займання, а більшість приведених у таблиці показниківпожежонебезпечних властивостей для твердих речовин, за винятком t ЗАЙМ і tCЗАЙМ, не мають суттєвого значення.
Для твердихречовин, в цілому, величини t ЗАЙМ і t CЗАЙМ коливаються в межах()°С.
Спалимі рідини.Характерним для процесу горіння цих рідин є те, що самі рідини не горять, агорить їх пара у суміші з повітрям. Якщо над поверхнею спалимої рідиниконцентрація пари буде менше НКМПП, то запалити таку рідину від зовнішньогоджерела запалювання неможливо, не довівши температуру рідини до значення,більшого за t НКЛ Таким чином, горіння рідин пов’язане з переходом їх з одногоагрегатного стану (рідини) в інший (пару). У зв’язку з цим для оцінкивибухопожежонебезпечних властивостей спалимих рідин мають значення всіпоказники, наведені в таблиці. За t СП, спалимі рідини поділяються на 5класів:
1. t СП
2. t СП = – 13…28°С;
3. t СП =29…61°С;
4. t СП =62…120°С;
5. t СП >120°С.
Перші 3 класирідин умовно відносять до легкозаймистих (ЛЗР). Характерною особливістю для ЛЗРє те, що більшість з них, навіть при звичайних температурах у виробничихприміщеннях, можуть утворювати пароповітряні суміші з концентраціями в межахпоширення полум’я, тобто вибухонебезпечні пароповітряні суміші.
4-й і 5-й класирідин за t СП належать до горючих (ГР). Пароповітряні суміші з концентраціями вмежах поширення полум’я для ГР можуть мати місце при температурах,нехарактерних для виробничих приміщень.
Горючі газигорять в суміші з повітрям в концентраціях в межах НКМПП – ВКМПП, і такісуміші, гази, загалом, створюють без агрегатних переходів речовин. Тому горючігази мають більшу готовність до горіння, ніж тверді горючі речовини і спалимірідини, є більш небезпечними з точки зору вибухопожежної безпеки, а відповідніїх властивості характеризуються тільки трьома показниками – t CЗАЙМ НКМПП іВКМПП (див. таблицю).
Пилоповітрянісуміші – суміші з повітрям подрібнених до розмірів частинок до 850 мкм твердихгорючих речовин. Процес горіння пилу, в цілому, подібний до процесу горіннятвердих речовин. Але наявність великої питомої поверхні (відношення площіповерхні пилинок до їх маси) пилинок, яка контактує з окисником (повітрям), іздатність до швидкого їх прогріву по всій масі під дією джерела запалювання,роблять пил більш небезпечним з точки зору пожежної безпеки, ніж твердіречовини, з яких він створений. Для оцінки вибухопожежонебезпечних властивостейпилу використовують, в основному, показники t ЗАЙМ і t CЗАЙМ і НКМПП (див.таблицю).
За здатністю дозагоряння і особливостями горіння пил поділяють на вибухонебезпечний іпожежонебезпечний.
Довибухонебезпечного належить пил з НКМПП до 65 г/м3. При цьому виділяютьособливо вибухонебезпечний пил з НКМПП до 15 г/м3 і вибухонебезпечний – НКМППстановить 15…65 г/м3.
Допожежонебезпечного належить пил з НКМПП більше 65 г/м3. При цьому пил з t CЗАЙМдо 250°С належить до особливо пожежонебезпечного, а при t CЗАЙМ > 250°С – допожежонебезпечного.