–PAGE_BREAK–Теоретично інформаційні ресурси Інтернет являють собою систему гіпертекстових сторінок — WWW, де під сторінкою розуміють найменшу одиницю всесвітньої павутини. Сторінки містять тексти, картинки, звуки, відео тощо і функціонують, як правило, у межах одного сайту.
Сайт — це група сторінок, яка належить конкретній фірмі, організації або фізичний особі, і містить інформацію, пов’язану за змістом. Групи сайтів поєднуються у портали. Їх відрізняє наявність необхідних користувачеві послуг (інформаційна послуга — послуга, яку одержує користувач чи абонент за індивідуальним замовленням, і полягає у задоволені споживчих чи ділових потреб його на відстані за допомогою телекомунікацій). Доступ до всіх сайтів групи (порталу) здійснюється за допомогою єдиної для них титульної сторінки.
Інформаційні ресурси, які є складовою системи освіти, в мережі Інтернет, представлені, насамперед, сайтами електронних бібліотек; сайтами законодавчої бази (розділ – освіта) та Міністерства освіти та науки, багатьма сайтами навчальних закладів освіти тощо. Вони містять різноманітну інформацію, корисну для вчителів шкіл та викладачів вищих навчальних закладів: державні програми освіти; програми фахової підготовки і дисциплін; електронні посібники з різних дисциплін, програми для підвищення педагогічної майстерності; методичні та інструктивні матеріали тощо. Всі ці сайти поєднані в мережі Інтернет такими структурами, як довідники, каталоги, інтерактивні інформаційно-пошукові системи, інформаційні WWW-сервери тощо.
Довідники, як інформаційні ресурси Інтернет, містять, подібно книжкам, упорядкований предметний матеріал, в якому наведено узагальнені стислі відомості з певних галузей наук, професій тощо. Для кожного користувача Інтернет створюється файл — довідник користувача, що описує набори даних, пристрої та програмні засоби, які надаються окремому користувачеві.
Каталоги є досить корисними ресурсами мережі і до того ж психологічно найбільш відповідають стандартам західного мислення. В них інформація відсортована за тематикою. Але вони поступаються мережевим інформаційно-пошуковим системам у плані оперативності та обсягу охоплення ресурсів. І це не випадково — до каталогу інформація заноситься або самим користувачем, або адміністратором каталогу, який об’єктивно неспроможний охопити повний обсяг ресурсів, що динамічно збільшується.
Інформаційно-пошукові системи орієнтовані на розв’язування завдань пошуку інформації. В таких системах відсутня змістова обробка інформації На відміну від каталогів, бази даних інтерактивних інформаційно-пошукових систем заповнюються автоматично, для цього створюються програми сканування мережевих ресурсів (так званні, сканери або wanderer’s), які переходячи від сервера до сервера, від сторінки до сторінки в просторі Internet, передають певну інформацію (адреси URL, дескриптори, ключові слова і т. і) в базу даних інформаційно-пошукового сервера. Прикладів таких серверів (та відповідно сканерів) в мережі Internet налічується декілька тисяч, але й вони вже неспроможні вичерпно відображати зростаючий потік ресурсів WWW. Перелік і характеристика деяких інформаційно-пошукових систем, каталогів наведено у додатках 1,2.
Всі наведені сервери сканують та індексують всю мережу Internet. Можна тільки догадуватися, які потужності обчислювальної техніки повинні бути залучені та як вони повинні розвиватися (подвоєння потужності відбувається кожні 50-60 діб), враховуючи те, що деякі з таких систем інколи сьогодні використовують граничні можливості техніки). Майбутнє таких систем можливе тільки при розподілі простору мережі між окремими каталогами та пошуковими серверами.
На жаль, ще не існує методологія кількісної і якісної оцінки інформаційних ресурсів, а також прогнозування вжитку їх для освіти та суспільства в цілому. Це зменшує ефективність інформації, яка накопичується у вигляді інформаційних ресурсів.
1.3. Українські ресурси «всесвітньої павутини» Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у 2006 році посіла 75 місце у світі. Такі дані оприлюднила міжнародна громадська організація «Всесвітній економічний форум» у своїй шостій щорічній доповіді. У попередньому рейтингу Україна займала 76 позицію за розвитком інформаційних технологій (IT) серед більше ніж 122 країн, які оцінювалися за впливом інформаційних і комунікаційних технологій на їх розвиток і конкурентноздатність [29].
Розвиток мережі Internet сьогодні можна вважати одним з найбільших феноменів кінця ХХ сторіччя в науці та техніці. Україна посідає 12 місце у світі за кількістю користувачів Інтернету, число яких склало 4,5 мільйонів осіб на початок 2006 року. У першу «трійку» країн за числом інтернет-користувачів увійшли США — близько 200 млн., Китай — 111 млн. і Японія — 85,29 млн. людей.
Такі дані приведені в розповсюдженій «Доповіді про інформаційну економіку», що складена Конференцією ООН з торгівлі і розвитку (повідомлення ІТАР-ТАРС) [34]. Згідно з документом, число користувачів Інтернету у світі вперше перевищило 1 млрд. осіб. Зокрема, до початку 2006 року доступом у глобальну мережу володіли 1 млрд.20 млн.610 тис. осіб. У порівнянні з попереднім роком цей показник виріс на 19,5%.
Кількість Worl-Wіde Web (WWW) серверів, які складають головне інформаційне наповнення мережі, подвоюється кожні 50-60 діб. Сьогодні кількість WWW-серверів у світі перевищує вже мільйон. Загальна кількість українських WWW-серверів, на яких розташована інформація самого різного типу: від реклами фірм і товарів до матеріалів самих відомих українських газет, журналів, інформаційних агенцій, наближується до 1000 [34].
Масштаби розвитку Internet в Україні, як бачимо з наведених даних, не такі великі, але темпи росту в цілому відповідають світовим.
В Україні існує декілька типів ресурсів мережі (WWW-серверів, інформаційно-пошукових систем, каталогів, окремих сторінок). Українські WWW-сервери в залежності від завдань та наповнення можна класифікувати таким чином:
— іміджні WWW-сервери фірм і установ — це сервери, на яких наведено інформацію про фірму, її діяльність, продукцію, персонал, а також сервери установ (в тому числі і освітніх), на яких наведено мету цих установ, адресну інформацію і т. і. Прикладів таких серверів дуже багато, найцікавіші з них: http: // www. іcs-co. kіev. ua, http: // www. kvazar-mіcro. com тощо;
— WWW-сервери вузлів мережі Internet — на цих серверах провайдери мережевих послуг розміщують інформацію про себе, свою діяльність і про мережу Internet. Найчастіше на таких серверах забезпечується можливість доступу до новин системи телеконференцій Usenet, містяться посилання на інші сервери, а також колекції файлів самого різного змісту. Традиційно забезпечується високий показник відвідання таких серверів, бо звичайно вони вважаються home-серверами для абонентів вузла. Як приклади можна навести: http: // www. luky. net, http: // www. ts. kіev. ua, http: // www. freenet. kіev. ua;
— рекламні WWW-сервери, це сервери, на яких розміщується реклама замовників. Для того, щоб досягти ефективної реклами, повинен бути забезпечений високий показник відвідання серверу, для чого він повинен бути наповненим досить великим обсягом якісної інформації, містити «цікаві» для абонента розділи, наприклад, електронні магазини, виставки, відповіді на питання: куди йти навчатися і т. і., і, крім того, мати надійний зв’язок вузла в мережі Internet, тобто повинні використовуватись якісні телекомунікаційні канали.
— сервери центрів генераторів баз даних та інформаційних агентств, головна задача яких – продаж інформації або забезпечення до неї комерційного доступу. Найчастіше на таких серверах міститься значний обсяг відкритої інформації, яка забезпечує високий рівень відвідування і популярності серверів;
— сервери громадсько-політичного та державного напрямку. Це сервери, на яких пропагуються чи рекламуються деякі ідеї: політичні, релігійні, економічні, філософські, освітянські тощо. Вони найчастіше не використовуються для комерційної реклами, а існують за рахунок інвестицій або держбюджету. До цієї категорії можна також віднести сервери благодійних фондів. Приклади таких серверів: http: // www. rada. kіev. ua, http: // www. ukraіne. org, http: // www. ugkc. lvіv. ua;
— персональні WWW-сервери або web-сторінки створюються найчастіше персоналом вузлів Internet, на них міститься різноманітна інформація про мережу, хобі персоналу, графіка, мультимедійна інформація. На таких сторінках містяться цікаві посилання на фахову літературу, а також демонструються технологічні досягнення. Наприклад, цікаві WWW-сторінки персоналу компаній Global Ukraіne: http: // www. gu. net/GURU та Luky Net: http: // www. luky. net/staff. shtml.
Для охоплення українських ресурсів Internet створено декілька служб (каталогів), що постійно поповнюються, наприклад, http: // www. visti. net/ua-inet, http: // www. pilot. donetsk. ua/ та інші (додаток 3).
Сервер http: // el. visti. net/, розроблений в Інформаційному центрі «ЕлВісті», є однією з перших реалізацій інформаційно-пошукової системи по українським ресурсам мережі Internet. Ще нещодавно ця пошукова служба охоплювала понад 500 серверів в Україні та про Україну, а також понад 5000 web-сторінок (розділів серверів).
У таблиці 1 подано інформацію про каталоги України, в яких можна знайти інформацію про освіту та відповідні послуги для вчителів, викладачів навчальних закладів різного ступеню акредитації, учнів та студентів, а також та їх адреси; у додатку 1 — перелік пошукових серверів для отримання інформації з педагогіки та освіти.
Таблиця 1.
Каталоги України
Назва
Адреса
Опис
Alpha counter Top100
http: // www. a-counter. kiev. ua/
Каталог і банерна служба. Містить близько 4000 документів для вчителів, учнів, студентів
ELVisti. Net
http: // win-el. visti. net/ua-inet/
Каталог
INFOUkes
http: // www. infoukes. com/
Каталог
Ping
http: // www. topping. od. ua/catalog/
Каталог
The List of Ukrainian WWW Servers
http: / weblist. gu. net/
Каталог сайтів по містах України
UAHOO
http: // uahoo. gu. net/
Каталог
UkrMaxFind
http: // www. max. odessa. ua/search/
Каталог
Брама
http: // www. brama. com/ukr. html
Каталог
Куда пойти?
http: // www. qp. dp. ua/
Каталог
Пошук
http: // poshuk. dnepr. net/
Каталог
ПУПС pathfinder
http: // www. pups. kiev. ua/
Каталог
Харьков Онлайн
http: // www. kharkiv. com/
Каталог
Шерлок Холмс
http: // holms. ukrnet. net/
Каталог, в якому містяться електронні адреси ВНЗ України
Для отримання документів правового регулювання освіти, напрямків її розвитку тощо корисним є сайт Міністерства освіти і науки України — http: // www. education. gov. ua. На сайті знаходяться: Закони України, підзаконні акти та інші директивно-нормативні документи, що регулюють діяльність установ і загальноосвітніх навчальних закладів України; Загальний опис системи освіти в Україні; Відомості про інститути післядипломної педагогічної освіти та факультети підвищення кваліфікації в педагогічних університетах та інститутах, а також БД про навчальні заклади ІІІ та IV рівнів державної акредитації, професійно-технічні навчальні заклади України; довідник телефонів Міністерства освіти і науки України; проекти документів з освітньої політики, що перебувають у стадії обговорення, підписання чи затвердження.
Вчителя, учені, батьки, відвідавши сайт Міністерства освіти і науки України, можуть залишити свої зауваження, пропозиції, задати питання на форумі сайту. Форум цінний тим, що дає змогу отримати відповіді на важливі для кожного запитання, а також може слугувати трибуною для висловлення особистої думки.
На сайті Академії педагогічних наук України розміщено таки пошукові системи, як: дисертаційні дослідження в галузі педагогіки і психології; зарубіжна освітньо-педагогічна інформація; педагогічні програмні засоби; навчальні плани, навчальні програми для навчальних закладів, а також загальна інформація щодо інноваційних проектів, які реалізовані в Україні.
Важливу роль в житті Інтернет-центру займає проведення інтернет-чатів. Англійське слово «chat» перекладається як розмова, бесіда. Чати з представниками Міністерства освіти і науки, Міністерства культури та інших державних установ дали змогу поставити турбуючи освітян питання, окреслити конкретні проблеми, висловити свої пропозиції.
Треба зазначити, що Інтернет створювався в США, та й мовою міжнародного спілкування на сьогодні є англійська. Зовсім мало часу минуло від створення Мережі, а українському її секторові виповнилося лише трохи більше десяти років. І тому не дивно, що всі Інтернет терміни тільки приживаються на українському ґрунті. Тому при роботі з сервісами Інтернету бажано хоч трохи орієнтуватися в англійській мові.
Сьогодні мережа Internet не знає кордонів. Деякі закордонні сервери (http: // www. tryzub. com, http: // www. ukraine. org, http: // www. utoronto. ca/cius і т. і) можна вважати значно більше українськими, ніж ті, що знаходяться в містах України. Це відноситься до мови, змісту, напрямку інформації. Крім того, топологія мережі сьогодні така, що інколи закордонні сервери більш доступні для українського користувача, ніж вітчизняні.
ІІ. Види ресурсів мережі Інтернет, які використовуються в ON-LINE-навчанні 2.1. «Он-лайн» як режим доступу до мережі Термін «он-лайн» (on-line) має двійне тлумачення з точки зору фахівців: по-перше, це – доступ користувача до мережі на весь час запиту, пошуку, обробки та отримання інформації через свій термінал, модем і телефонні лінії зв’язку; по-друге, це — тип зв’язку між абонентами (користувачами інформаційних послуг, при якому зв’язок підтримується у режимі реального часу (безперервно) [29].
Режим реального часу — це один із стандартних режимів роботи електронної обчислювальної машини (ЕОМ), де під реальним часом (real time) розуміють час, що збігається з фактичним часом перебігу фізичного процесу [29]. В цьому режимі обробка інформації ведеться із швидкістю, яка наближена до швидкості процесу у реальному житті, при якому інформація обробляється.
Режим реального часу може розглядатись у двох аспектах: для організації діалогу «людина — ЕОМ» та для обробки інформації про стан об’єкта, але діалогова обробка інформації повинна бути організована так, щоб діалог відбувався із швидкістю «людина – людина».
Більш чітко визначення режиму реального часу наведено у ДСТУ [12]: — режим оброблення даних, який забезпечує взаємодію обчислювальної системи з зовнішніми по відношенню до неї процесами у темпі, сумірному з швидкістю протікання цих процесів.
Для вчителя важливими режимами роботи ЕОМ є також діалоговий та інтерактивний. У діалоговому режимі людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною, в інтерактивному — користувач отримує безпосередній доступ до машинних ресурсів і має вплив на процес обробки інформації.
В обох режимах, завдяки можливості користувача мати безпосередній доступ до машинних ресурсів, майже не відбувається затримок у видачі результатів.
Популярними видами спілкування у режимі «он-лайн» мережі Інтернет є конференції та чати: конференція — група новин, де «новини» — це спеціальний протокол (метод передачі даних) для роботи з серверами новин); чат — це найдешевший вид спілкування, який зовсім не передбачає зустрічей в реалі, розповсюджений вид текстового спілкування в режимі реального часу (29).
Он-лайнові конференції перестали бути для більшості освітян унікальним, епізодичним та незрозумілим явищем. Одначе, якісне проведення такої конференції потребує від ініціатора її проведення та учасників певної підготовки, дисциплінованості під час он-лайнової конференції, уваги до виступаючих чи модераторів, логічно побудованого виступу, ремарок, заготовки яких набираються заздалегідь та зберігаються на технічних носіях інформації.
продолжение
–PAGE_BREAK–Іншою формою спілкування освітян вже давно став форум «Вісника шкільних обмінів». Саме форум може стати першим кроком початківців до широкого використання електронних засобів зв’язку для розповіді про свої успіхи, плани та ідеї. Через форум можна знайти партнерів для спільного проекту, на форумі можна відкрити рубрику школи чи регіону (як це зробили Суми, Херсон, Черкаси, Луганськ), форум може стати місцем для дискусії та конференції. Сьогодні форуми, у тому числі, шкіл, бібліотек також працюють он-лайн. Такий форум може стати місцем для дискусії та конференції.
З 14 липня 2006 року у всіх користувачів мережі Інтернет з’явилася можливість працювати он-лайн з довідником інтернет-ресурсів України: «WEB. U@» — Україна в Мережі.
WEB. U@ — це:
— перший тематичний двомовний (україно-англійський) довідник;
— більше 20 тисяч адрес веб-ресурсів українських підприємств та організацій, а також міжнародних компаній, що працюють в Україні;
— посилання систематизовані за 35 розділами та 353 рубриками;
— електронний каталог включає додатково 3 великих розділи — Культура та Мистецтво, Медицина, Наука та Освіта;
— гіперлінки (від Link – посилання; тобто посилання в мережі Інтернет (виділений елемент гіпертексту), що дозволяє переміщення до іншої частини документу, а також процедура з’єднання з комп’ютерними системами, що зберігають гіпертекстові документи, на серверах мережі Інтернет, розміщених по всій території земної кулі. Вони працюють після повного завантаження файлу [29];
— інформація повністю обновляється раз на 6 місяців.
В інформаційному суспільстві важливість отримання останніх новин, інформації про розвиток тих чи інших подій, які надає доступ он-лайн до ресурсів мережі, відіграє вирішальну роль для успіху справи. І це особливо стосується освітньої діяльності.
Дослідниками інформаційних процесів нещодавно виявилося, що онлайнові тексти частіше дочитують до кінця, а читач засвоює більше інформації. Таке несподіване відкриття зробили американські дослідники з флоридської школи журналістики Poynter Institute [31].
Дослідження EyeTrack07 (дані того ж джерела) виявило, що в Інтернеті читач прочитує 77% тексту, вибраного для читання, тоді як у звичайній газеті формату А2 цей показник становить 62%, а в А3 — усього 57%.
Результати досить несподівані, адже раніше вважали, що читати текст з екрана важче, ніж з паперу.
Дане дослідження сприйняття тексту стало першим у світі, проведеним у такому масштабі й з такою об’єктивністю. Репрезентативна вибірка склала 600 респондентів. Кожен піддослідний міг читати все, що завгодно, а його поведінка відслідковувалася за допомогою мініатюрної відеокамери.
Анкетування користувачів по вмісту текстів також виявило, що інформація на 15-30% краще сприймається, якщо вона викладена в альтернативній манері (питання-відповідь, хронологія, список), а не в традиційній оповідальній формі.
Он-лайн це не тільки режим доступу, але і сучасна технологія навчання — вид технологій навчання на відстані, при якому навчальний процес забезпечується у мережі Інтернет. Така технологія використовується у дистанційній освіті і може бути корисною як для вищих навчальних закладів, так і шкіл. На відміну від традиційних форм навчання, дистанційне вигідно відрізняється цілим рядом нових характеристик, серед яких гнучкість, модульність, можливість отримання освіти одночасно із професійною діяльністю, економічність, технологічність, можливість доступу до багатьох джерел інформації, принцип соціальної рівності [19].
У результаті дистанційної освіти запроваджується нова організація освітнього процесу, основою якої є самостійна навчально-пізнавальна діяльність з можливістю спілкування он-лайн.
Запровадження он-лайн освіти значно розширює і навіть змінює роль вчителя (викладача), який виступає в ролі координатора навчального процесу, що, в свою чергу, зобов’язує його постійно вдосконалювати власну методику викладання, підвищувати свій творчий потенціал і кваліфікаційний рівень.
2.2. Аналіз ресурсів мережі Інтернет для он-лайн навчання Взагалі ресурси Інтернет для освіти існують вже протягом десятків літ. До них, насамперед, належать педагогічні програмні засоби для застосування у навчальному процесі. Але на Україні розвиток їх здійснюється повільно.
У виступі Міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко з питання “Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства” на підсумкової колегії Міністерства освіти і науки, яка відбулась 1-2 березня 2007 року, відмітив, що важливим питанням є розроблення та використання педагогічних програмних засобів (з шкільних дисциплін) у навчальному процесі. У минулі роки на замовлення Міносвіти і науки України було розроблено 40 програмно-педагогічних засобів, які пройшли апробацію, отримали гриф МОН України, поставлені до 1534 закладів освіти і використовуються у навчальному процесі. У 2006 році завершено розроблення ще 19 програмних педагогічних засобів, робота над якими розпочалася у 2005 році, та створено ще 36 програмних педагогічних засобів. Це, власне, й усі інформаційні ресурси. Зрозуміло, що їх абсолютно недостатньо, а їх рівень та якість не завжди відповідають сучасним вимогам.
У своєму виступі міністр також наголосів, що наступним кроком, який потрібно зробити, є забезпечення широкого доступу до створених інформаційних ресурсів. Для цього створена перша загальноукраїнська мережа навчальної інформації та освітніх послуг «СВІТОСВІТ». ЇЇ застосування надає можливості навчальним закладам вирішувати завдання підвищення якості освіти на системній основі за допомогою найсучасніших технологічних рішень та програмних засобів. Але інформацію весь час потрібно поповнювати та актуалізувати. І кожен заклад освіти, який підключений до мережі Інтернет, повинен мати доступ до освітнього порталу, мати можливість користуватися розміщеними там інформаційними ресурсами безкоштовно.
Крім цього, з метою створення єдиного освітнього порталу та забезпечення інформаційної інтеграції з іншими освітніми порталами Міністерством освіти і науки відкрито портал «Острів знань», де на міністерському сервері будуть зосереджені в електронній формі всі підручники, посібники, програми, плани, журнали, довідники тощо. Це сприятиме ліквідуванню так званої цифрової, інформаційної нерівність. З будь-якого невеличкого села можна буде відвідати цей «острів», зібрати всю необхідну інформацію. Успішне існування цього інформаційного ресурсу залежить, у першу чергу, від його змістового наповнення. Проте своєчасна, якісна інформаційна підтримка сайту ще не здійснюється, «Острів знань» не відповідає сучасним вимогам до інформаційних ресурсів і потребам освітян, учнів, студентів, батьків.
Вже на протязі десяти років розбудовується Українська науково-освітня мережа «УРАН», головне призначення якої — забезпечення університетів інформаційними послугами на основі інтернет-технологій. Зараз до мережі «УРАН» підключено декілька десятків вузів та наукових установ України, а сама мережа приєднана до європейської науково-освітньої мережі GEANT-2. Це означає, що користувачі «УРАН»у мають вільний доступ до електронних інформаційних ресурсів не тільки України, а й усієї Європи.
Компанія “Інком” в рамках Меморандуму про взаємодію між Міносвіти та компанією “Інком” за підтримки компанії «Датагруп» та Асоціації користувачів навчально-освітньої системи «Уран» реалізувала проект «ВікіОсвіта» — www. eduwiki. uran. net. ua. Це — безкоштовний ресурс, який підтримує навчальну та дослідницьку діяльність учасників навчально-виховного процесу. Серед можливостей, що надаються на сайті, — створення навчальних інтернет-груп, участь у різних проектах у режимі реального часу, доступ до бази першоджерел тощо.
За рахунок коштів Національної програми інформатизації створено Український лінгвістичний портал — своєрідний внесок у вирішення мовного питання. Але основні користувачі цього порталу знаходяться за кордоном, хоча всім освітянам потрібно звернути увагу на цей важливий і необхідний інформаційний ресурс в професійній діяльності кожного з них.
Інтегратором інформаційного забезпечення навчального закладу має слугувати сайт навчального закладу. Процес розроблення та підтримки інтернет-ресурсів навчального закладу через інформаційне забезпечення навчальних дисциплін створює реальні умови для реалізації на практиці принципів педагогіки співробітництва, продуктивного навчання, дослідницьких (проектних) методів навчання.
Таких сайтів є вже багато (додаток 4), але питання створення електронних навчально-методичних комплексів дисциплін з гіпертекстовими зв’язками знаходиться поки ще на початковому етапі.
Майже всі інформаційні ресурси мережі Інтернет, про які йшла мова, володіють (для тих, що створюються — повинні володіти) засобами функціонування в режимі реального часу.
Але, не глядячи на такий стан освітніх інформаційних ресурсів країни, в Інтернет-мережі можна знайти корисну інформацію щодо освітньої діяльності, яка розміщується на сайтах інших країн.
Перший ресурс, який заслуговує на увагу вчителів — сайт «Вчитель. Ru». І хоча він належить до російських сайтів, на ньому можна знайти розробки та плани-конспекти як традиційних уроків, так і уроків з використанням інформаційно-обчислювальної техніки. Багато методичної літератури, педагогічних рекомендацій, обмін досвідом – все це пропонує цей російськомовний педагогічний портал.
Найавторитетніша та найпопулярніша світова енциклопедія — «Вікіпедія» (англ. Wikipedia) — wikipedia. org [34] містить наукові статі, що будуть у пригоді як вчителям, так і учням з усіх навчальних предметів.
Перед користувачами Інтернету відкривається доступ до всіх провідних електронних енциклопедій світу, які на відміну від їх паперових аналогів, постійно оновлюються та редагуються і тому містять новітню інформацію.
На сьогодні Вікіпедія вважається однією з кращих енциклопедій з будь-коли створюваних за обсягом відомостей і тематичним охопленням. За станом на листопад 2006 року в англійському розділі було більше 1,5 мільйонів статей. Другим за кількістю статей є німецький розділ, у якому у грудні 2006 року було понад 0,5 мільйон статей. Ще 11 розділів містять понад 100 тисяч статей, в їхнє число входить і Російська Вікіпедія (кількість статей у грудні 2006 року склало приблизно 135 тис) [29].
Вікіпедія — це й середовище обговорення всіляких тем і спорів: у кожній статті енциклопедії є сторінка її обговорення. Тут кожний може приєднатися до бесіди й висловити свою точку зору із приводу представлених у статті матеріалів.
Необхідно зазначити, що інформацію легко знайти, коли відома її електронна адреса, а якщо ні, то на допомогу приходять пошукові сервери, такі як Google («перекручене» написання англійського слова «googol»). Google — лідер пошукових машин Інтернету, займає більше 70% світового ринку пошуку інформації в Інтернеті. Google може знаходити інформацію на 101 мові. З 2003 року в Google з’явився український варіант сайту — www. google. com. ua, який може виконувати пошук за всіма сайтами в Інтернеті, або тільки за українськими [34].
Глобальний шкільний дім (Global SchoolNet Foundation, The Global Schoolhouse: http: // www. globalschoolnet. org/index. html) — шкільна міжнародна мережа, віртуальне місце зустрічі вчителів, студентів, учнів, батьків та широких верств громадськості, де можна знайти інформацію та налагодити співпрацю через здійснення різноманітних проектів та програм. Представники різних країн можуть взаємодіяти, розвивати різні напрями діяльності, розповсюджувати нові навчальні матеріали та інформаційні ресурси. На сайті мережі представлено низку цікавих міжнародних проектів, які розпочали свою діяльність у 2006 р.
Одним із найбільш цікавих проектів Міжнародної освітньої та ресурсної мережі, що здійснюються в Україні та Європі – проект мережі “I*EARN” (http: // www. kar. net/~iearn/). За допомогою I*EARN учні більше 80-ти країн світу створюють спільні міжнародні та національні телекомунікаційні проекти за різними напрямами. Мережа активно співпрацює з учителями та учнями з різних країн. В рамках ресурсно-методичного центру «АЙОРН» активно працює національна програма «Координатор I*EARN в Україні».
В електронному проекті «Let’s Revolutionize Education» — «Давайте здійснимо революцію в освіті» учні можуть обговорювати цілі та завдання освіти, шукати спільні та пропонувати власні шляхи подолання тих перешкод, з якими вони зустрічаються (http: // www. iearn. org. ua/index. html).
У мережі інтернет-освіти існують закордонні та міжнародні сайти, що присвячені проблемі електронного підручника. Завданнями даного проекту є:
надання інформаційної підтримки учням, студентам, педагогам та всім зацікавленим у нових освітніх ресурсах;
дзеркальне накопичення інтернет-файлів, інформаційних матеріалів у разі тимчасового припинення діяльності або завершення існування цікавих освітніх веб-сайтів.
Існування електронних ресурсів, які надають інформацію щодо підручників, значно полегшує пошук вчителями та учнями сучасної необхідної навчальної літератури. Наприклад англомовний сайт «Революція підручника» (http: // www. textbookrevolution. org/) допомагає знайти у мережі безкоштовні освітні матеріали, зокрема електронні підручники.
І, безумовно, в сучасних умовах найголовнішим джерелом інформації і для вчителя, і для учня повинні бути електронні бібліотеки он-лайн.
У розробці політики створення національної інформаційної інфраструктури дуже важливе місце приділяється бібліотекам, що є активними генераторами і користувачами інформації. Сучасні великі бібліотеки — могутні традиційні центри збереження, створення і використання інформаційних ресурсів. У їхніх фондах накопичений воістину гігантський за обсягом і безцінний по змісту інформаційний запас, що володіє колосальним потенціалом.
Під електронною бібліотекою мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій публіці через глобальні мережі передачі даних.
Електронні бібліотеки являють собою сучасні складні інформаційні системи, що дозволяють надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстовій, образотворчій, звукових, відео й ін), локалізованих у самій системі, чи доступних їй через телекомунікаційні мережі, і представляє їх кінцевому користувачу в зручному для нього виді.
Перелік адрес електронних бібліотек – додаток 5, бібліотек он-лайн додаток 6.
2.3. Міжнародний досвід освіти он-лайн За незалежними оцінками різних дослідників у даний час до 50 відсотків інформації, накопиченої людством, розміщено в Інтернет, і цей відсоток неодмінно збільшуватиметься.
Одним із найважливіших завдань освіти є оволодіння технологіями пошуку он-лайн і опрацювання необхідної інформації, забезпечення доступу в Інтернет всіх членів суспільства, передусім учнів, студентів, викладачів, науковців до інформаційних ресурсів людства.
Он-лайн освіта вже більш ніж 20 років охоплює мережу шкіл Сполучених штатів Америки, за даними Національної освітньої асоціації (NEA – National Education Association). Третій щорічний (2006 р) огляд освітньої політики державного рівня щодо електронного навчання дано в аналітичному дослідженні незалежної організації Evergreen Consulting Associates американськими авторами Джоном Ватсоном і Дженіфер Районн. У публікації проводиться аналіз ситуації у 38 американських штатах, школи яких працювали за трьома типами моделей:
24 штати обрали програми он-лайн, що керуються агенціями освіти штату;
26 штатів працювали за програмами за підтримки освітньої політики на державному рівні;
12 штатів не запровадили ні державної програми, ні програми штату он-лайн навчання [33].
Моделі он-лайн освіти працюють за програмами, які створені на законодавчій базі державного рівня та рівня штату, а іноді й у комбінації програм обох рівнів. Віртуальна середня школа Іллінойсу, Віртуальна середня школа Кентуки, Підготовчий он-лайн коледж Каліфорнійського Університету — це навчальні заклади, що працюють за комбінованими моделями. Однак є проблема, а саме, працюючі програми місцевого рівня (рівня штату), частіше за все, надають освітні послуги тільки тим учням, що навчаються у школі. Та нині можна спостерігати певні процеси зрушення ситуації, і прикладом слугує Віртуальна школа штату Флорида, що почала впровадження навчання он-лайн відповідного до базового навчання (full-time equivalent (FTE) public education) на рівні штату і згодом увійшла до програм, які мають фінансування на державному рівні. Дослідження показали, що є штати, де не впроваджуються ні програми штату, ні програми державного рівня, але це не означає, що штат не має он-лайн навчання взагалі. У таких випадках програми знаходяться у стадії розробки або апробації. На рівні штату розроблено різні варіанти розвитку та реалізації он-лайн освіти. У навчальних закладах США можливі декілька варіантів моделей програм, що керуються штатом:
продолжение
–PAGE_BREAK–· під керівництвом агентства освіти штату (Алабама ACCESS Alabama ACCESS, Цифрову академію навчання Айдахо. Idaho Digital Learning Academy);
· під відомством державного управління освіти (Віртуальна середня школа штату Іллінойс Illinois Virtual High School);
· як незалежні юридичні особи (Колорадо он-лайн навчання Colorado Online Learning);
· як окреме місцеве районне агентство освіти або агентство мікрорайону (Віртуальна школа штату Флорида Florida Virtual School);
· на базі університету (Підготовчий он-лайн коледж Каліфорнійського Університету University of California College Prep Online) [33].
З огляду на зібрані дані можна відзначити, що провідна роль у процесі розвитку електронного навчального середовища, інформатизації шкільної освіти та запровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальний процес належить державі та державним установам. Також важливу роль відіграють недержавні установи та організації, які в тісному співробітництві з урядом, місцевою громадою та партнерами розвивають цей напрямок.
Серед європейських країн, які є авторитетними у формуванні та розвитку світових тенденцій у галузі ІКТ, що проводять власні дослідження на національному рівні, можна також назвати Велику Британію та розглянути її досвід. Дослідження, яке було спрямоване на виявлення рівня, характеру, якості та кількості застосувань ІКТ у шкільній освіті проводилося Національним центром соціологічних досліджень National Centre for Social Research (NatCen) за підтримки Британського агентства комунікацій і технологій в освіті British Educational Communications and Technology Agency (Becta), та є частиною національної програми розвитку змісту освіти он-лайн. Дослідження, яке здійснювалося засобами анкетування проходило у 2005/2006 навчальному році та охоплювало початкові і середні класи загальноосвітніх навчальних закладів. Одне з питань досліджування — засвоєння змісту предметів, що вивчалися он-лайн.
Результати дослідження щодо змісту освіти он-лайн показали, що:
· більшість опитаних з предметів (77% початкових шкіл і 80% середніх шкіл) були знайомі із змістом он-лайн, однак ці цифри не зросли порівняно з результатами аналогічних моніторингових досліджень, що проводилися у 2003 та 2005 роках;
· простежується зростання кількості відвідувачів веб-сайту серед учнів початкової школи між 2003–2005 роками, хоча рівень засвоєних знань у режимі он-лайн також лишився не змінним. Серед інших досліджуваних груп частота відвідування сайтів не збільшилася.
· більшість опитаних школярів використовували сайт для того, щоб придбати за гроші навчальні матеріали. Учні початкової ланки, усе ж більш зацікавлені в безкоштовних матеріалах, які можна завантажити з Інтернету, ніж обирати платні продукти он-лайн. Тобто навчальний план он-лайн був використаний як інформаційний ресурс для пошуку і придбання програмного забезпечення (57% – у початковій школі і 71% – у середній школі);
· серед викладачів використання ресурсів ІКТ зросло з 2002 до 2005 року, особливо в початковій школі. Найбільш часто використовувалася інтерактивна дошка, і більш ніж 2/3 опитаних (69%) відповіли, що вони використовують цей засіб якнайменше, на половині уроків;
· роль ІКТ у навчанні все більше і більше зростає, за результатами опитаних три чверті вважають, що ІКТ були «дуже» та «достатньо» важливі для навчання різних предметів у початковій школі. Респонденти вважали, що використання ІКТ могло б сприяти зростанню навчальних досягнень учнів та розвитку їхніх здібностей.
· доступ до ІКТ ресурсів і в початковій, й у середній школі значно збільшився з 2002 до 2005 року. Найбільше зростання відзначилося у використанні інтерактивної дошки на уроках. У початковій школі середня кількість дошок зросла з 2 у 2003 до 6 у 2005 році. У середній школі загальне число дошок з 5 у 2003 році збільшилося до18 у 2005 році.
Зібрані дані доводять не тільки факт зростання використання ІКТ в зарубіжній освіті вчителями й учнями, визначають зростання зацікавленості користувачів до он-лайн змісту та посилення його ролі у процесі навчання, а й окреслюють коло проблем, розв’язання яких буде сприяти розвитку ІКТ освітньому процесі, зокрема: покращення якості навчальних матеріалів он-лайн, нарощення технічної бази навчальних закладів, щоб забезпечило вільність доступу до ІКТ, підготовку вчителів до оволодіння інформаційно-комунікаційною компетентністю тощо.
Аналіз та узагальнення зарубіжного досвіду підтверджують корисність створення єдиного інформаційного простору України, розвитку електронних засобів навчання, організації досліджень у галузі ІКТ.
ІІІ. Ресурси мережі Інтернет для вчителів загально технічних дисциплін 3.1. Складові загально технічної підготовки учнів Одна з основних складових загально-технічної підготовки школярів — трудове навчання. Вивчення предмета прочинається з 5-6 класів і здійснюється за програмою з трудового навчання для 12-річної школи.
Особливістю трудового навчання у цих класах є ознайомлення учнів з проектно-технологічною діяльністю з опорою на знання з основ наук на рівні предметно-практичної діяльності, забезпечення послідовного формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів, їх підготовку до проектно-технологічної діяльності, яка буде відбуватися в наступних класах: вибір об’єкту технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці; нескладні маркетингові дослідження.
Акцент у роботі з учнями 7-11 класів переноситься на розвиток творчого і конструктивного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби. Таким чином, знання, уміння та навички, якими повинні оволодіти учні, є передумовою для успішного вирішення ними задач проектно-технологічної діяльності.
Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям але й підготовка їх до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху. Так, проектна діяльність у зв’язку з цим, дає можливість учителю прилучити учнів до самостійного вибору того або іншого розв’язку задачі, розв’язувати завдання з декількома правильними рішеннями, проводити пошук інформації, реалізувати набуті знання з основ наук на практиці тощо.
З метою створення умов для здійснення професійного самовизначення учнів, розвитку технічної творчості і конструкторських здібностей у трудовому навчанні слід запроваджувати у навчальний процес проектно-технологічний метод трудового навчання школярів. Він сприяє розвитку в учнів критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації, вчить здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси і технічні засоби.
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного та фізико-математичного напрямів. У перехідних навчальних планах передбачено також можливість вивчення креслення окремо або інтегровано з іншими предметами. Якщо креслення викладається у 8-9 класах як окремий предмет, то на його вивчення використовуються години з варіативної складової навчального плану У 8-11 класах креслення може також вивчатися поглиблено як профіль трудового навчання.
Безумовно, для викладання вказаних предметів є програми, навчально-методичні посібники, які рекомендовані Міносвіти і науки України. Але для успішної реалізації навчальних програм і з трудового навчання, і з креслення потрібно використовувати засоби обчислювальної техніки, які дійсно сприяють розвитку творчих і конструкторських здібностей учнів.
3.2. Комп’ютерні програми для загально-технічної підготовки Почати огляд означеного типу редакторів слід з PaintBrush, який входить у стандартну поставку Windows. Багато хто починав знайомитися з азами комп’ютерної графіки саме з цієї програми, яка є дуже простою і доступна в освоєнні без особливих навиків. Цей редактор дозволяє створювати найпростіші геометричні фігури, креслити лінії різноманітної ширини, набирати текст. При цьому всі створені об’єкти можна редагувати: міняти розміри, повертати, копіювати з одного місця і вставляти в інше, міняти колір. Робота у цьому редакторі дає непогану підготовку для освоєння більш складних професійних пакетів.
CORELDRAW Graphics Suite X3 — це новий графічний пакет. Він достатньо сильно спрощує роботу над проектами будь-яких масштабів, від розробки логотипу, створення професійного маркетингового буклету до яскравого і помітного плаката. CORELDRAW Graphics Suite X3, на відміну від інших подібних графічних продуктів, поєднує — високу функціональність при рішенні самих різних завдань в області графічного дизайну, високу швидкість, простоту у використанні і доступність.
До складу CORELDRAW Graphics Suite X3 входять:
редактор векторної графіки CORELDRAW X3;
редактор растрової графіки PHOTO-PAINT X3;
додаток для роботи із зображеннями у форматі Raw Pixmantec RawShooter;
програма для створення скріншотів Corel CAPTURE X3;
електронна книга по роботі з пакетом CORELDRAW Handbook.
CORELDRAW Graphics Suite X3 містить більше сорока нових і покращених опцій.
Дод. інформація: CORELDRAW Graphics Suite X3 (13) SP1 — CORELDRAW Graphics Suite — це збірка професійних графічних редакторів. Включає CORELDRAW — найвідоміший редактор векторної графіки, Corel PHOTO-PAINT — редактор растрової графіки, а також Corel R. A. V. E — програму для створення анімації.
Autodesk AutoCAD (автокад) – графічна програма проектування. Autodesk autocad призначена для двох — та тримірного проектування. CAD в назві програми говорить про причетність к CAD-системам (computer aided design — системи автоматизованого проектування).
Перша версія Autodesk AutoCAD появилась в 1982 році. Програма автокад призначена для роботи на персональних комп’ютерах. Останні версії програми AutoCAD містять системи проектування, моделювання, нанесення розмірів, візуалізації. Autodesk AutoCAD використовується в машинобудівельному та архітектурному проектуванні, моделюванні різних обєктів, у тому числі, промисловий дизайн и моделювання одягу.
Компанія Autodesk, яка виготовляє програму AutoCAD, основана в 1982 році. Штаб-квартира Autodesk розташована у м. Сан-Рафаель, Каліфорнія. Доходи Autodesk за підсумками 2006 фінансового року склали 1,523 млрд. доларів. Кількість користувачів програми Autodesk в 2006 році нараховує 7 мільйонів. Першим продуктом Autodesk була програма AutoCAD. Сьогодні Autodesk виготовляє велику кількість комп’ютерних програм (наприклад, 3ds max, Maya).
AutoCAD є базовим продуктом для багатьох програм, які випускає Autodesk. Після вивчення автокад користувачеві буде легко працювати у таких програмах, як Autodesk Architectural Desktop, Autodesk Map 3d, Autodesk Inventor та інших.
Autodesk AutoCAD – зручна и популярна програма. Вона є лідером систем автоматизованого проектування.
Дизайнерам та іншім фахівцям у галузі комп’ютерної графіки надає фантастичні можливості безсумнівний лідер серед графічних пакетів — Adobe Photoshop, визнаний як професіоналами, так і аматорами. Спостерігаючи, як з моменту свого народження пакет Adobe Photoshop сьогодні зріс у потужний редактор зображень, можна вразитись з того, що при цьому розробникам вдається зберігати простоту і легкість освоєння програми. У той час, як освоїти інші «пікселедробителі» від версії до версії стає все важче, навіть випадковий користувач може без практики запустити пакет Photoshop і виконати у ньому прості операції.
Висновки Національною програмою «Освіта. Україна ХХІ сторіччя», яка прийнята більш ніж десять років тому, передбачає забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп’ютерної інформації.
Для реалізації програми великого значення набувають процеси інформатизації, використання комп’ютера, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та інформаційних ресурсів у професійній діяльності працівників освіти.
Розбудова єдиного Європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу істотно підвищує роль ІКТ в освіті, що зумовлено сучасною світовою тенденцією до створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему нагромадження і поширення наукових знань, а з другого — надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.
Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства — навчити учнів і студентів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології.
Значним фактором виведення нашої освіти на якісно новий рівень і покращання підготовки висококваліфікованих спеціалістів є не тільки комп’ютеризація навчального процесу, а й впровадження інтернет-технологій, створення корпоративних мереж та віртуальних лабораторій, які дозволяють у реальному часі виконувати експериментальні дослідження в процесі аудиторних занять.
Нині інформаційна мережа Інтернет зв’язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Кількість інформаційних ресурсів мережі постійно зростає, у тому числі тих, які мають освітню, суспільно-значущу спрямованість. До них належать електронні посібники, енциклопедії, журнали й газети, відомості про навчальні заклади, молодіжні освітні центри, шкільні та студентські спілки тощо.
Інформаційні ресурси, які є складовою системи освіти, в мережі Інтернет, представлені, насамперед, сайтами електронних бібліотек; сайтами законодавчої бази (розділ – освіта) та Міністерства освіти та науки, багатьма сайтами навчальних закладів освіти тощо. Вони містять різноманітну інформацію, корисну для вчителів шкіл та викладачів вищих навчальних закладів: державні програми освіти; програми фахової підготовки і дисциплін; електронні посібники з різних дисциплін, програми для підвищення педагогічної майстерності; методичні та інструктивні матеріали тощо. Всі ці сайти поєднані в мережі Інтернет такими структурами, як довідники, каталоги, інтерактивні інформаційно-пошукові системи, інформаційні WWW-сервери тощо.
Масштаби розвитку Internet в Україні не такі великі, але темпи росту в цілому відповідають світовим. В Україні існує декілька типів ресурсів мережі (WWW-серверів, інформаційно-пошукових систем, каталогів, окремих сторінок). Для охоплення українських ресурсів Internet створено декілька служб (каталогів), що постійно поповнюються.
Для вчителя важливими є режимами роботи ЕОМ для швидкого отримання інформації. Такими режимами є діалоговий, інтерактивний та реального часу (он-лайн).
Режим реального часу — це один із стандартних режимів роботи електронної обчислювальної машини, де під реальним часом розуміють час, що збігається з фактичним часом перебігу фізичного процесу. У діалоговому режимі людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною, в інтерактивному — користувач отримує безпосередній доступ до машинних ресурсів і має вплив на процес обробки інформації.
В усіх наведених режимах, завдяки можливості користувача мати безпосередній доступ до машинних ресурсів, майже не відбувається затримок у видачі результатів.
продолжение
–PAGE_BREAK–Ресурси Інтернет для освіти існують вже протягом десятків літ. До них, насамперед, належать педагогічні програмні засоби для застосування у навчальному процесі. Але на Україні розвиток їх здійснюється повільно.
У виступі Міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко з питання “Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства” на підсумкової колегії Міністерства освіти і науки відмітив, що важливим питанням є розроблення та використання педагогічних програмних засобів (з шкільних дисциплін) у навчальному процесі. Деяка робота з їх створення проведена, але недостатня і рівень та якість не завжди відповідають сучасним вимогам.
Корисним для прискорення процесу інформатизації освіти є аналіз та узагальнення зарубіжного досвіду, який допомагає створенню єдиного інформаційного простору України, розвитку електронних засобів навчання, організації досліджень у галузі ІКТ.
Все раніше сказане відноситься і до інформаційних ресурсів, які повинні використовуватися під час проведення уроків з загально-технічних дисциплін. Але для проведення таких уроків можна застосовувати комп’ютерні програми, таки як PaintBrus, CORELDRAW, AutoCAD тощо. Це сприятиме розвитку творчого і конструктивного мислення учнів та є передумовою для успішного вирішення ними задач проектно-технологічної діяльності.
Отже, в курсовій роботі докладно проаналізовано види інформаційних ресурсів мережі Інтернет з погляду корисності їх у системі освіти країни, розглянуто міжнародний досвід освіти он-лайн. Досліджені матеріали, адреси сайтів можуть використовуватись у фаховій діяльності вчителів, у тому числі, для підвищення власного освітнього рівня.
Література 1. Американська філософія освіти очима українських дослідників. — Полтава, ПОІППО, 2005, — 281 с.
2. Антологія адаптованого досвіду, або для чого існують програми освітніх обмінів. – Рівне, «Перспектива», 2004, — 387 с.
3. Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем/ Фахове видання. Інформаційні технології і засоби навчання. – Випуск 1. – 2006.
4. Биков В.Ю., Жук Ю.О. Класифікація засобів навчання // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць /За ред.В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2005. — С.39-60/
5. В.М. Брижко, О.М. Кальченко, В.С. Цимбалюк ті ін. Інформаційне суспільство. / За ред. доктора юридичних наук, проф… Р.І. Калюжного, доктора екон. Наук, проф… М.Я. Швеца. – К., “Інтеграл”, 2002 р. – 220арк.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. ., допов) / Укладач і головний ред.В.Т. Бусел. – К.; Ірпень: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.: іл.
7. Д’юї Дж. Досвід і освіта. — Львів, Канвалія, 2003, — 362 с.
8. Державна програма “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки”: Міністерство освіти і науки України. — К., 2005.
9. Державна програма розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського на 2005-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1085 // Офіційний вісн. України. — 2004. — N 34. — C.29. — Ст.2253.
10. Дмитро Дроздовський. Віконце з найчистішого у світі скла // Дзеркало тижня № 1 (580) 14 — 20 січня 2006.
11. ДСТУ 2226*93. Автоматизовані системи. Терміни та визначення.
12. ДСТУ 2874-94. Системи оброблення інформації. Бази даних. Терміни та визначення.
13. Інтернет-центри в публічних бібліотеках: збірка статей/ Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Українська бібліотечна асоціація. Центр безперервної бібліотечної освіти. — К., 2003. — 100с.
14. Інформаційне забезпечення навчального процесу: інноваційні засоби і технології: Колективна монографія. – К.: Атіка, 2005. – 252с.
15. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів ВНЗ / За ред.В.С. Пономаренка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 544 с. (Альма-матер)
16. Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група BHV, 2006. – 240с.
17. Кравцова А.Ю. Совершенствование системы подготовки будущих учителей в области информационных и коммуникационных технологий в условиях модернизации образования (на основе зарубежных материалов). Дисс. докт. пед. наук. – М.: ИИО РАО, 2004.
18. Ніколаєнко C. В освіті — інформаційна революція. // Дзеркало тижня. — 2006. — №1 (580).
19. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева и др.; Под ред. Полат Е.С. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 272 с.
20. Первин Ю.А. Совместное дистанционное обучение детей и педагогов (опыт работы, концепции, проблемы). http: // ito. bitpro. ru/2003/III/2/243. html
21. Порядок захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах. Наказ Департаменту спецтелекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України від 24 грудня 2001 р. N 76. Зареєстр. в Мінюст. України 11 січня 2002 р. за N 27/6315.
22. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки. ЗАКОН УКРАЇНИ вiд 09.01. 2007 N 537-V // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 12, ст.102.
23. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 16 січня 2003 року N 433-IV // Відомості Верховної Ради 2003. — N 13. — C.93
24. Про телекомунікації. Закон України від 18.11. 2003 N 1280-IV.
25. Смирнова-Трибульска Е.Н. Основы формирования информатических компетентностей учителей в области дистанционного обучения: Монография. – Херсон: Издательство «Айлант», 2007. – 714 с.1. Американська філософія освіти очима українських дослідників. — Полтава, ПОІППО, 2005, — 281 с.
26. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) // Шляхом Європейської інтеграції / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
27. Ю.С. Рамський, О.В. Рєзіна. Вивчення інформаційно-пошукових систем мережі Інтернет, –Київ: РННЦ «ДІНІТ», 2004. -60 с.
28. Ю.С. Рамський, О.В. Рєзіна. Навчально-програмний комплекс «Пошук-Мета». –Київ: РННЦ «ДІНІТ», 2004.
29. Електронні джерела
30. Википедия — wikipedia. org.
31. Електронний Інтернет-словник — www. m-w. com/dictionary.
32. О. Данилюк. Інтернет. — http: // blog. management. com. ua/member/1.
33. Он-лайн-довідник — osvita. org. ua.
34. Перспективи розвитку інформатизації освітнього простору у шкільній освіті зарубіжжя засобами ІКТ (аналіз міжнародних досліджень). — www. nbuv. gov. ua/e-journals/ITZN/em4/content/07goorio. htm.
35. Пошукова система Google — www. google. com. ua.
36. Сайт академії педагогічних наук України — www. apsu. org. ua.
37. Сайт Міністерства освіти і науки України — www. mon. gov. ua.
38. Учитель. RU” — teacher. fio. ru.
Додаток 1 Реєстр служб пошуку даних у мережі Інтернет
ТЕМАТИЧНІ КАТАЛОГИ
Trifle
Український сервер, що підтримує інформацію за тематичними групами, надає можливість пошуку.
Мета
Український пошуковий сервер.
«Super World Links» Один з кращих класифікованих каталогів російськомовного Інтернету.
Росія-Он-Лайн
Російський сервер, що підтримує інформацію за тематичними групами, надає можливість пошуку.
Yahoo!
Один із кращих тематичних каталогів мережі, також підтримує могутню функцію пошуку.
Sesna Ukrainian Search
Sesna Ukrainian Search — довідкова сторінка про українські сайти. Тематичні списки ресурсів (мистецтво, бізнес, освіта, політика тощо); є можливість додання свого ресурсу. Дошка безкоштовних об’яв.
ПОШУКОВІ СИСТЕМИ
AltaVista
Швидкодіюча пошукова система компанії DEC. Підтримує інформацію щодо понад 60-ти мільйонів WWW-сторінок. Дозволяє здійснювати пошук по російських словах.
Lycos
Пошукова система компанії Lycos Inc. дозволяє здійснювати пошук по заголовках і «тілу» документів.
Пошукова система містить один із найбільших індексів мережі, що створюється спеціальним автоматом, який «сканує» Інтернет і щоденно реєструє тисячі нових документів.
Rambler
Російська пошукова система, що спеціалізується на російськомовній інформації.
Продовження додатку 1
Excite
Одна із найбільших пошукових систем. Дозволяє здійснювати “інтелектуальний” пошук по запитах англійською мовою.
Press Rover
Повнотекстовий пошук по архивам російської періодики відткрит для всіх користувачів Internet — простий интерфейс, упорядкованість результатів, можливість безпосереднього огляду текста окремої статті й оригінала всієї публикації.
Українські ресурси Internet
Інформаційно-пошукова система про українські ресурси Internet на основі декількох баз даних (база українських web-серверов, індексований український Usenet, база реферативних описів web-серверов).
SoftSeek Internet
Пошукова система по програмному забезпеченню: безкоштовні, умовно-безкоштовні та демо-версії програм, IP-утіліти, ігри.
Додаток 2 НАВІГАТОР ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ
З ПЕДАГОГІКИ ТА ОСВІТИ
Нижче наведений перелік пошукових серверів, за допомогою яких користувач може дістатися найвіддаленіших місць Всесвітньої мережі
Банк рефератів
http: // www. history. ru/refped. htm
Web-сайт рефератов по педагогике (Россия)
http: // referat. svitonline. com
Українські реферати
http: // www. referats. lutsk. ua
Волинські реферати
http: // www. ukrreferat. com
Українські реферати
www. referat. ru
Коллекция рефератов и сочинений
www. bankreferatov. ru
Банк Рефератов — главная страница
www. meo. ru
Реферат @Meo. ru: банк рефератов, сочинения, курсовые и рефераты. Чат
www. stydenty. ru
Студенту: рефераты, курсовые и дипломы на заказ и бесплатно: Главная
www. CityRef. ru
Город рефератов, шпаргалок и курсовых работ
www. students. ru/referats/
«Российская коллекция рефератов» — рефераты, курсовые и дипломы
www. vitplast. com
Рефераты, банк рефератов
www. referats. kiev. ua
Колекцiя україномовних рефератiв
www. ronl. ru
Ronl. ru рефераты, шпаргалки, курсовые, дипломы
www. refport. ru
Банк рефератов REFPORT. RU — рефераты,…
www. referat. centre. ru
Коллекция рефератов
http: // zachet. com. ru
Зачёт. com. ru — Самая большая коллекция рефератов, шпаргалок, курсовых и…
www. ref-exdivss. ru
Ref-Exdivss — дипломы, курсовые, рефераты и переводы всех тематик с/на…
www. easyschool. ru
Диплoмы на закaз, курсовые и рефераты на заказ, кандидатские и докторские…
www. superreferat. ru
Все рефераты, курсовые, дипломы — найди любой реферат!
www. goldref. ru
Золотые рефераты и сочинения на 5! Все темы! А также: рецензии на произведения…
http: // edu. meta. ua/
Поисковая система по рефератам — edu. meta. ua!
www. ukrreferat. com
Реферати Українською:: 20 000 україномовних рефератів, курсових робіт…
www. edu. meta. ua
Рефераты и курсовые на украинском и русском языках. Банк украинских рефератов по…
Продовження додатку 1
www. ref. join. com. ua
Рефераты, скачать бесплатно украинские рефераты на портале join. com. ua
www. ukrainref. com. ua
Українські реферати, курсові, контрольні, Дипломні… | Українські реферати…
www. br. com. ua/
Додати: Багато Рефератiв: Багато україномовних рефератів. Постійне поповнення…
www. referaty. biz
Реферати. BIZ:: | Українські реферати, курсові, дипломні роботи
www. referats11. narod. ru
РЕФЕРАТИ:: для всіх і кожного: Економіка
www. bur. com. ua
Банк Украинских Рефератов — Поиск — украинские рефераты
www. referat. uatop. com
Біржа рефератів… Эксклюзивные рефераты на украинском и русском языках…
www. refine. org. ua
Refine — реферати, курсові, дипломи
www. ekniga. com. ua/refs/
ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ПОИСКОВАЯ СИСТЕМА — Тысячи рефератов, курсовых, дипломов…
www. referat. slovoor. info
Нові Українські Реферати: Діловодство…
www. era. com. ua/referats/
Рефераты, Курсовые и Дипломные Работы. Самая Большая коллекция Лучших Рефератов
www. ukrreferat. boom. ru
Українські економічні реферати
http: // diplom. diplomz. ru/
Дипломные и курсовые
Додаток 3 39. РЕЄСТР ОСВІТНІХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРІВ УКРАЇНИ
40. Український державний університет харчових технологій
41. Адреса електронної пошти — admin@usuft. kiev. ua
42. Сторінка в Інтернеті — http: // www. usuft. kiev. ua
43. Азовський регіональний інститут управління при Запорізькому державному університеті
44. Адреса електронної пошти — ariu@ariu. berdyansk. net
45. Сторінка в Інтернеті — http: // ariu. berdyansk. net/
46. Академія муніципального управління
47. Адреса електронної пошти — kktamy@publik. ua. net
48. Сторінка в Інтернеті — http: // www. amu. kiev. ua
продолжение
–PAGE_BREAK–49. Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України
50. Адреса електронної пошти — info@socosvita. kiev. ua
51. Сторінка в Інтернеті — http: // www. socosvita. kiev. ua
52. Буковинський державний фінансово-економічний інститут
53. Адреса електронної пошти — institut@bsife. cv. ua
54. Сторінка в Інтернеті — http: // www. bsife. cv. ua
55. Бердянський інститут підприємництва
56. Адреса електронної пошти — bip@berdyansk. net
57. Сторінка в Інтернеті — http: // berdyansk. net/~BIP
58. Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права
59. Адреса електронної пошти — contract@daubp. edu
60. Сторінка в Інтернеті — http: // www. daubp. edu
61. Дніпропетровський юридичний інститут МВС України
62. Адреса електронної пошти — sergd@unicentr. dp. ua
63. Сторінка в Інтернеті — http: // www. law-edu. dp. ua
64. Донецький інститут внутрішніх справ (Донецький національний університет)
65. Адреса електронної пошти — postmaster@divd. donetsk. ua
66. Сторінка в Інтернеті — http: // mail. donbass. com/~postmaster@divd. donetsk. ua
67. Донецький інститут підприємництва
68. Адреса електронної пошти — vlad@dib. dgtu. donetsk. ua
69. Сторінка в Інтернеті — http: // www. human. donetsk. ua/dib
70. Донецький інститут соціальної освіти
71. Адреса електронної пошти — org@dise. donbass. com
72. Сторінка в Інтернеті — http: // www. dise. donbass. com
73. Донецький інститут туристичного бізнесу
74. Адреса електронної пошти — ditbp@abc. donbass. com
75. Сторінка в Інтернеті — http: // www. portal. net. ua/~ditbp
76. Житомирський інженерно-технологічний інститут
77. Адреса електронної пошти — rector@ziet. zhitomir. ua
78. Сторінка в Інтернеті — http: // www. ziet. zhitomir. ua
79. Запорізький інститут державного та муніципального управління
80. Адреса електронної пошти — glasunov@zismg. zp. ua
81. Сторінка в Інтернеті — http: // www. zismg. zp. ua
82. Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій
83. Адреса електронної пошти — G. Turovtsev@econom. zp. ua
84. Сторінка в Інтернеті — http: // www. econom. zp. ua
85. Інститут адвокатури при Киівському національному університеті імені Тараса Шевченка
86. Сторінка в Інтернеті — http: // http: \\instadv. edu. ua
87. Інститут ділового адміністрування
88. Адреса електронної пошти — ida@ukrtel. dp. ua
89. Сторінка в Інтернеті — http: // www. ida. com. ua
90. Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
91. Адреса електронної пошти — kiembi@econom. univ. kiev. ua
92. Сторінка в Інтернеті — http: // www. kiembss. univ. kiev. ua
93. Інститут підприємництва та сучасних технологій
94. Адреса електронної пошти — ipst@ukr. net. Web
95. Сторінка в Інтернеті — http: // www. ipst. edu. ua
96. Інститут статистики, обліку та аудиту Держкомстату України
97. Адреса електронної пошти — ipssr@ipssr. kiev. ua
98. Сторінка в Інтернеті — http: // www. ipssr. kiev. ua
99. Інститут туризму Федерації профспілок України
100. Адреса електронної пошти — instur@gu. kiev. ua
101. Сторінка в Інтернеті — http: // users. gu. net/instur
102. Київський інститут інвестиційного менеджменту
103. Адреса електронної пошти — kimi@kimi. kiev. ua
104. Сторінка в Інтернеті — http: // www. kimi. kiev. ua
105. Київський інститут ”Слов’янський університет”
106. Адреса електронної пошти — ksu-oic@i. kiev. ua
107. Сторінка в Інтернеті — http: // www. ksu. ukrpack. net
108. Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки
109. Адреса електронної пошти — Kirue@kw. ukrtel. net
110. Сторінка в Інтернеті — http: // www. ukrtel. net/kirue
111. Кременчуцький державний політехнічний університет
112. Адреса електронної пошти — kdpi@polytech. poltava. ua
113. Сторінка в Інтернеті — http: // www. polytech. poltava. ua
114. Маріупольський гуманітарний інститут Донецького національного університету
115. (Донецький національний університет)
116. Адреса електронної пошти — mqi@anet. donetsk. ua
117. Сторінка в Інтернеті — http: // www. mariupoli. org
118. Мелітопольський державний педагогічний університет
119. Адреса електронної пошти — mpi@comint. net
120. Сторінка в Інтернеті — http: // www. mtpu. webjump. com
121. Медичний інститут Української асоціації народної медицини
122. Адреса електронної пошти — miuanm@interlink
123. Сторінка в Інтернеті — http: // http // www. kmi. da. RY
124. Міжнародний інститут лінгвістики і права
125. Адреса електронної пошти — milp@i. kiev. ua
126. Сторінка в Інтернеті — http: // www. milp. kiev. ua
127. Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ)
128. Адреса електронної пошти — imi@mim. kiev. ua
129. Сторінка в Інтернеті — http: // www. mim. kiev. ua
130. Міжнародний інститут ринкових відосин та підприємництва — центр ”Ринок”
131. Адреса електронної пошти — icmr@mail. kar. net
132. Сторінка в Інтернеті — http: // www. kvbh. da. ru
133. Міжнародний університет фінансів
134. Адреса електронної пошти — iuf@iuf. ntu-kpi. kiev. ua
135. Сторінка в Інтернеті — http: // iuf. ntu-kpi. kiev. ua
136. Міжнародний християнський університет — Київ
137. Адреса електронної пошти — office@icu. kiev. ua
138. Сторінка в Інтернеті — http: // www. icu. edu. ua
139. Міжрегіональна академія управління персоналом
140. Адреса електронної пошти — iapm@carrier. kiev. ua
141. Сторінка в Інтернеті — http: // www. in. com. ua/~iapm
142. Національна академія Служби безпеки України
143. Адреса електронної пошти — academy@sbu. gov. ua
144. Сторінка в Інтернеті — http: // www. sbu. gov. ua
145. Національний університет ‘Острозька академія’
146. Адреса електронної пошти — osa@uosa. uar. net
147. Сторінка в Інтернеті — http: // www. uosa. uar. net
148. Нікопольський інститут управління, бізнесу та права
149. Адреса електронної пошти — nimblrec@nikopol. net
150. Сторінка в Інтернеті — http: // www. mplus. dp. ua/niubp
151. Одеський інститут внутрішніх справ МВС України
152. Адреса електронної пошти — OIVD@
153. Сторінка в Інтернеті — http: // www. mvd. odessa. tenet. ua
154. Рівненський державний технічний університет
155. Адреса електронної пошти — mail@rstu. rv. ua
156. Сторінка в Інтернеті — http: // www. rstu. rv. ua
157. Рубіжанський філіал (Східноукраїнський національний університет)
158. Адреса електронної пошти — director@rfvugu. sed. lg. ua
159. Сторінка в Інтернеті — http: // rfvugu. sed. lg. ua
160. Севастопольський інститут ядерної енергії та промисловості
161. Адреса електронної пошти — sevnei@mail. ru
162. Сторінка в Інтернеті — http: // hftp: // nei. iuf. net
163. Спільний навчальний заклад’Полтавський кооперативний інститут’
164. Адреса електронної пошти — rector@pci. poltava. ua
165. Сторінка в Інтернеті — http: // www. pci. poltava. ua
166. Таврійська державна агротехнічна академія
167. Адреса електронної пошти — tsaa@melitopol. net
168. Сторінка в Інтернеті — http: // www. users. melitopol. net/~tsaa
169. Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права
170. Адреса електронної пошти — root@ini. uzhgorod. ua
171. Сторінка в Інтернеті — http: // www. instiel. uzhgorod. ua
172. Українська медична стоматологічна академія
173. Адреса електронної пошти — umsal@pi. net. ua
174. Сторінка в Інтернеті — http: // www. pi. net. ua/umsa/
175. Харківський гуманітарний інститут ”Народна українська академія”
176. Адреса електронної пошти — rector@nua. kharkov. ua
177. Сторінка в Інтернеті — http: // www. nua. kharkov. ua
178. Харківський інститут управління
179. Адреса електронної пошти — khiom@ukraine. com
180. Сторінка в Інтернеті — http: // www. khiom. com. ua
181. Харківський соціально-економічний інститут
182. Адреса електронної пошти — khsei@relcom. kharkov. ua
183. Сторінка в Інтернеті — http: // www. khsei. relcom. kharkov. ua
184. Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МВС
185. Адреса електронної пошти — fire@megastyle. com
186. Сторінка в Інтернеті — http: // www. uch. net/~fire
187. Білоцерківський державний аграрний університет
188. Адреса електронної пошти — rector@bdau. kiev. ua; rextor@btsau. kiev. ua
189. Сторінка в Інтернеті — http: // www. btsau. kiev. ua
190. Буковинська державна медична академія
191. Адреса електронної пошти — bma@msa. cv. ua
192. Сторінка в Інтернеті — http: // www. msa. cv. ua
193. Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова
194. Адреса електронної пошти — admission@vsmu. vinnica. ua
195. Сторінка в Інтернеті — http: // www. vsmu. vinnica. ua
196. Вінницький державний технічний університет
197. Адреса електронної пошти — vstu@vstu. vinnica. ua
198. Сторінка в Інтернеті — http: // www. vstu. vinnica. ua
199. Державна агроекологічна академія України
200. Адреса електронної пошти — ecos@ecos. zhytomyr. ua
201. Сторінка в Інтернеті — http: // www. academy. zt. ua
202. Державна льотна академія України
203. Адреса електронної пошти — asup@glau. Frk. Kr. Ua
204. Сторінка в Інтернеті — http: // www. Glau. Kr. Ua
205. Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України
206. Адреса електронної пошти — dip@academ. relc. com
207. Сторінка в Інтернеті — http: // www. mfa. gov. ua/org/academy. html
208. Дніпродзержинський державний технічний університет
209. Адреса електронної пошти — Ogurtsov@dstu. dp. ua
210. Сторінка в Інтернеті — http: // www. dstu. dp. ua
211. Дніпропетровська державна медична академія
212. Адреса електронної пошти — dsma@dsma. dp. ua
213. Сторінка в Інтернеті — http: // dsma. dp. ua
214. Дніпропетровський державний аграрний університет
215. Адреса електронної пошти — info@dsau. dp. ua
216. Сторінка в Інтернеті — http: // www. dsau. dp. ua
217. Донбаська державна академія будівництва і архітектури
218. Адреса електронної пошти — mailbox@donace. dn. ua
219. Сторінка в Інтернеті — http: // www. donace. dn. ua
220. Дніпропетровський національний університет
221. Адреса електронної пошти — admin@hello. dsu. dp. ua
222. Сторінка в Інтернеті — http: // www. dsu. dp. ua
223. Донбаська державна машинобудівна академія
224. Адреса електронної пошти — dgma@dgma. donetsr. ua
225. Сторінка в Інтернеті — http: // Web-http: // dgma. Virtua_lave. net/index. htp
226. Донбаський гірничо-металургійний інститут
227. Адреса електронної пошти — rector@dgmi. al. lg. ua
228. Сторінка в Інтернеті — http: // www. dgmi. al. lg. ua
229. Донецька державнa академія управління
230. Адреса електронної пошти — academ@dsam. donetsk. ua
231. Сторінка в Інтернеті — http: // www. dsam. ua
232. Донецький державний медичний університет ім.М. Горького
233. Адреса електронної пошти — postmaster@dsmu. donetsk. ua
234. Сторінка в Інтернеті — http: // dsmu. donetsk. ua
235. Донецький державний технічний університет (ДонДТУ)
236. Адреса електронної пошти — info@dgtu. donetsk. ua
237. Сторінка в Інтернеті — http: // www. dgtu. donetsk. ua
238. Донецький державний університет економіки і торгівлі
239. Адреса електронної пошти — bvn@dgci. donetsk. ua
240. Сторінка в Інтернеті — http: // www. trade. donbas. com
241. Донецький інститут залізничного транспорту (Харківська державна академія залізничного транспорту)
242. Сторінка в Інтернеті — http: // www. drti. donetsk. ua
243. Донецький національний університет
244. Адреса електронної пошти — Postmaster@Univ. Donetsk. ua
245. Сторінка в Інтернеті — http: // www. Dongu. Donetsk. ua
246. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
247. Адреса електронної пошти — administrator@drohobych. net
248. Сторінка в Інтернеті — http: // www. drohobych. net
249. Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу
250. Адреса електронної пошти — postmaster@ufimb. kiev. ua
251. Сторінка в Інтернеті — http: // www. eufimb. kiev. ua
252. Запорізька державна інженерна академія
253. Адреса електронної пошти — admin@zgia. zp. ua
254. Сторінка в Інтернеті — http: // www. zgia. zp. ua
255. Запорізький державний університет
256. Адреса електронної пошти — rector@zsu. zaporizhzhye. ua
257. Сторінка в Інтернеті — http: // www. zsu. zaporizhzhye. ua
258. Івано-Франківська державна медична академія
259. Адреса електронної пошти — feal@il. if. ua
260. Сторінка в Інтернеті — http: // www. pu. if. ua/~ifdmaprk/
261. Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу
262. Адреса електронної пошти — admin@ifdtung. if. ua
263. Сторінка в Інтернеті — http: // www. ifdtung. if. ua
264. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
265. Адреса електронної пошти — long@iir. kiev. ua
266. Сторінка в Інтернеті — http: // www. iir. kiev. ua
267. Київський військовий інститут управління і зв’язку
268. Адреса електронної пошти — kviuz2@kviuz2. kiev. ua
269. Сторінка в Інтернеті — http: // kvirtu31. kiev. ua
270. Запорізький державний технічний університет
271. Адреса електронної пошти — rector@zstu. zaporizhzhe. ua
272. Сторінка в Інтернеті — http: // www. zstu. zaporizhzhe. ua
273. Київський державний університет технології та дизайну
274. Адреса електронної пошти — kgutd@mail. vtv. kiev. ua
275. Сторінка в Інтернеті — http: // www. alaris. com. ua/archy/kdutd/
276. Київський національний економічний університет
277. Адреса електронної пошти — univers@kneu. kiev. ua
278. Сторінка в Інтернеті — http: // www. kneu. kiev. ua
279. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
280. Адреса електронної пошти — root@univ. kiev. ua
281. Сторінка в Інтернеті — http: // www. univ. kiev. ua
282. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
283. Адреса електронної пошти — mails@kspu. kr. ua
284. Сторінка в Інтернеті — http: // http: \\www. kspu. kr. ua
285. Кримська академія природоохоронного та курортного будівництва
286. Адреса електронної пошти — root@Kipks. crimea. ua
287. Сторінка в Інтернеті — http: // www. ecopro. crimea. ua
288. Луганський державний медичний університет
289. Адреса електронної пошти — rector@lsmu. lg. ua
290. Сторінка в Інтернеті — http: // www. lsmu. lg. ua
291. Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
292. Адреса електронної пошти — mail@lgpu. lg. ua
293. Сторінка в Інтернеті — http: // www. lgpu. lg. ua
294. Луцький державний технічний університет
295. Адреса електронної пошти — rector@ldtu. lutsk. ua
296. Сторінка в Інтернеті — http: // www. vizor. lutsk. ua
297. Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького
298. Адреса електронної пошти — kravtsiv@hotmail. com, vetacademy@hotmail. com
299. Сторінка в Інтернеті — http: // atika. com. ua/vetacad
300. Львівська державна музична академія ім. М.В. Лисенка
продолжение
–PAGE_BREAK–