–PAGE_BREAK–Ощадні вклади – це вклади населення, розміщуванні у банках з метою зберігання і нагромадження. Для цього виду депозиту характерна наявність спеціальної ощадної книжки, яка видається банком вкладникові і в якій фіксуються операції з ощадним вкладом. Банківський вексель має депозитну природу, і цим він схожий на сертифікат. Проте, на відміну від сертифіката, банківський вексель може бути використаний його власником як платіжний засіб за товари і послуги, причому новий власник векселя може передавати його третій особі шляхом індосаменту. Щоб придбати банківський вексель, покупець має перерахувати гроші на рахунок банку-продавця, після чого останній виписує банківський вексель на ім’я покупця і позначає дату зарахування грошей. Погашення банківських векселів відбувається шляхом їх викупу після закінчення терміну обертання або ж дострокового викупу. У банківських векселях указується величина прибутку у вигляді процента до номіналу, що одержує власник векселя. Це означає, що продаються векселі за номіналом, а викуповуються банком за ціною продажу. При цьому векселі використовуються лише у міжнародних програмах.
Депозити до запитання, які у світовій банківській практиці називають трансакційними, — це кошти, які можуть бути вилучені клієнтами в будь-який час, тобто зберігання не обумовлюється, і за цими рахунками банки здійснюють платежі на доручення їх власників. Ці депозити можуть бути як безпроцентними, так і з виплатою процентів. Умови виплати процентів за цими депозитами обумовлюються у двосторонніх угодах. Залишки коштів на цих рахунках постійно змінюються, тому банки цей вид залучених коштів можуть використовувати тільки для короткострокових вкладень, постійно стежачи при цьому за поточною ліквідністю балансу.
У більшості комерційних банків депозити до запитання мають найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів. У зарубіжних банках до безстрокових депозитів відносять також контокорентний рахунок — активно-пасивний рахунок, що поєднує поточний і кредитні рахунки. Кредитове сальдо цього рахунку означає, що клієнт має власні кошти, дебетове — що їх необхідно позичити йому для розрахунків. Банк одноразово встановлює ліміт на суму кредиту під дебетове сальдо і кредитує клієнта. Цей кредит називають контокорентним.
Депозити на визначений строк — це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті. До них належать: рахунки з обліку ощадних сертифікатів, строкові і цільові рахунки фізичних осіб, рахунки для збереження бюджетних коштів та для фінансування капітальних вкладень. Відмінністю ощадних вкладів від строкових є те, що вони не мають фіксованого терміну зберігання, невеликі за мінімальним розміром, не потребують попереднього повідомлення про вилучення. Ощадні, вклади призначені не для розрахунків, а для заощадження коштів.
Характерні особливості ощадних вкладів:
1. Невелика мінімальна сума.
2. Плавне зростання коштів на рахунку.
3. Видача власнику вкладу іменного свідоцтва — ощадної книжки.
Деякі банки відмовляються від ощадної книжки і замінюють її виписками про стан рахунку. Це зменшує витрати банку на ведення рахунку, а також запобігає зловживанням, пов’язаним зі злодійством, шахрайством тощо.
У загальній системі банківських депозитів виділяють також так звані спеціальні вклади. До них належать: кошти, зарезервовані на окремих рахунках для проведення акредитивних розрахунків та розрахунків за допомогою лімітованих чекових книжок; кошти для факторингових операцій; кошти для міжбанківських розрахунків; кредиторська заборгованість тощо.
Важливе значення мають міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками. Часто міжбанківські депозити відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих кореспондентських відносин між банками. Іноді банки використовують у своїй діяльності так звані гарантійні депозити. Вони відкриваються на вимогу банку-кредитора у випадку, коли у нього існують сумніви щодо знецінення активів, або є ризик неплатоспроможності клієнта-позичальника [9, 64].
У звіті про залишки за депозитами КБ України мають щомісяця подавати у регіональні управління НБУ дані про такі види депозитів: міжбанківський ринок – депозити розміщені, депозити залучені; небанківський ринок – депозити небанківських фінансових підприємств, депозити нефінансових державних підприємств, депозити нефінансових недержавних підприємств, депозити некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, депозити фізичних осіб, депозити інших домашніх господарств, депозити бюджету та позабюджетних фондів України (державного бюджету, клієнтів, які утримуються з державного бюджету, місцевих бюджетів), рахунки за довірчими операціями, ощадні сертифікати.
Таким чином, під депозитною операцією розуміють залучення до банківської установи тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб для подальшого розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Депозитні операції відносяться до пасивних операцій, тобто мають напрямленість на формування фінансових ресурсів банківської установ та забезпечення її поточної та стратегічної ліквідності.
1.2. Принципи організації депозитних операцій банку з фізичними
особами.
Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:
· договором банківського рахунку;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Ощадний (депозитний) сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифіката або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу (депозиту) та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав процентний ощадний (депозитний) сертифікат — це ощадний (депозитний) сертифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою
Умовно можна виділити наступні етапи здійснення депозитних операцій з фізичними особами, що наведені на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Механізм взаємодії банку та клієнта при проведенні депозитних операцій
Договори банківського рахунку та банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов’язання суб’єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами). Договір, укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками сторін.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Банки можуть укладати з фізичними особами договори банківського вкладу (депозиту) на користь третьої особи відповідно до законодавства України. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред’явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.
Для вкладників-фізичних осіб банк зобов’язаний установлювати однакові типові умови договору банківського вкладу (депозиту) відповідного виду, крім випадків, передбачених законодавством України. Договір банківського рахунку укладається для відкриття вкладнику чи визначеній ним особі поточного рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов’язаний укласти договір банківського рахунку з фізичною особою, яка звернулася з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають законодавству України та банківським правилам”.
Процентні ставки за вкладними (депозитними) операціями встановлюються банками самостійно. Національний банк України встановлює індикативні розміри процентних ставок для банків з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку.
Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти:
· у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті;
· у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника — в іншій іноземній чи в національній валюті;
· у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника — у національній валюті.
Проценти на вклад (депозит), залучений відповідно до договору банківського вкладу (депозиту), якщо інше не передбачено договором, нараховуються від дня, наступного за днем надходження до банку грошових коштів або банківських металів, до дня, який передує поверненню грошових коштів або банківських металів вкладнику або списанню з вкладного (депозитного) рахунку вкладника з інших підстав.
У банківській практиці використовується три методи визначення кількості днів для розрахунку відсотків:
1. Метод «факт/факт» — при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році;
2. Метод «факт/360» — при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році — 360 днів.
3. Метод «30/360» — при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у місяці — 30 та у році — 360.
Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклад (депозит) на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклад (депозит) на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладу (депозиту), унесеного до повідомлення вкладника про зменшення процентів, через один місяць з часу надсилання відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.
Установлений банком відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) розмір процентів на вклад (депозит) на строк або на вклад (депозит), унесений на умовах його повернення в разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законодавством України.
В табл. 1.1. наведені етапи проведення депозитних операцій.
Таблиця 1.1
Етапи проведення депозитних операцій
Фізичні особи
Юридичні особи
Банки
1. Вибір виду депозитів (вкладів)
+
+
+
2. Подання заявок та відповідних документів для відкриття рахунку
+
+
Можлива усна домовленість
3. Оформлення депозиту
Укладання договору банківського вкладу
Видача ощадної книжки
Іншого документа
Ощадний (депозитний) сертифікат
Укладання договору банківського вкладу
Ощадний (депозитний) сертифікат
Укладання договору банківського вкладу
Відносини на підставі генеральної угоди
4. Відкриття рахунку та внесення коштів
Внесення готівки
Перерахування з поточного (карткового) рахунку
Перерахування з поточного (карткового) рахунку
Перерахування кореспонденського рахунку
5. Обслуговування депозитних рахунків
Нарахування процентів
Повернення за умовами договору (іншого документа) суму депозиту (вкладу) та процентів:
видача готівки;
перерахування на поточний (картковий) рахунок
Нарахування процентів
Повернення за умовами договору суму депозиту (вкладу) та процентів:
перерахування на поточний (картковий) рахунок
Нарахування процентів
Повернення за умовами договору суму депозиту (вкладу) та процентів:
Перерахування на кореспонденський рахунок
Проценти на банківський вклад (депозит) виплачуються вкладникові на його вимогу відповідно до строків, визначених у договорі банківського вкладу (депозиту). Виплата процентів за вкладом (депозитом) здійснюється у строки, що обумовлені в договорі. Банки мають встановлювати основні умови залучення банківського вкладу (депозиту) відповідного виду. Зазначені умови мають бути оприлюднені банком шляхом розміщення відповідної інформації в установі банку в загальнодоступному для клієнтів місці. Ця інформація може додатково розміщуватися банком у засобах масової інформації. У разі неможливості одержання вкладу (депозиту) особою, на користь якої внесені грошові кошти або банківські метали, до досягнення нею повнолітнього віку, за умови виникнення форс-мажорних обставин, за яких грошові кошти відшкодовуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, вклади (депозити) повертаються особі, що здійснила цей внесок.
Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку і повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. Банки можуть відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) перераховувати фізичним особам нараховані проценти за вкладами (депозитами) на їх поточний рахунок, для поповнення вкладу (депозиту) або видавати готівкою.
Якщо відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) вклад повертається вкладникові на його вимогу до закінчення строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються в розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений вищий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) із закінченням строку, установленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту), унесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Загалом, механізм здійснення депозитних операцій та конкретні умови по депозитним вкладам банківських установ напрямлені на формування фінансових ресурсів банку з метою їх подальшого використання в активних операціях та забезпечення ліквідності банківської установи
1.3. Нормативно-правове регулювання депозитних операцій з
продолжение
–PAGE_BREAK–фізичними особами
Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.
Діяльність Ощадного банку України регулюється Законами України «Про банк та банківську діяльність», «Про цінні папери та фондовий ринок»,»Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб», Положеннями та постановами Національного банку України, які регулюють порядок та специфіку здійснення депозитних операцій банківських установ.
Ощадний банк України є державним банком, тобто банком, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов’язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності. Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.
Національний банк України здійснює державну реєстрацію державних банків відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, іншими законами і статутом державного банку.
Органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку. Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку. Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку, а також здійснює інші функції. До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України. До складу наглядової ради державного банку, який призначається Верховною Радою України, в обов’язковому порядку входить не менше одного представника парламентської опозиції. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити представники органів виконавчої влади та інші особи, які відповідають вимогам, зазначеним у цій статті. Термін повноважень членів наглядової ради державного банку — п’ять років.
Президент України призначає п’ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідного Указу. Верховна Рада України призначає п’ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови. Кабінет Міністрів України призначає п’ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови.
Членом наглядової ради державного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід роботи в органі законодавчої влади чи на керівних посадах центральних органів виконавчої влади України, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної та правової політики, або в банківській установі, чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права. Особа, яка входить до складу наглядової ради чи іншого органу управління банку (крім державного) чи є членом сім’ї такої особи першого ступеня споріднення, або особа, яка була засуджена за зловживання у фінансовій сфері, судимість якої не погашена або не знята в установленому законом порядку, не може бути членом наглядової ради державного банку. Не допускається призначення особи на посаду члена наглядової ради державного банку, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів.
Члени наглядової ради державного банку виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди. Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів. Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше десяти його членів. Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради державного банку. Статут і внутрішні положення державного банку можуть передбачати порядок скликання, голосування, прийняття і оформлення рішень наглядової ради. Повноваження призначеного складу наглядової ради державного банку та/або кожного з його членів можуть припинятися відповідно за рішенням Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України щодо призначених ними осіб, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. У своїй діяльності наглядова рада державного банку керується цим Законом, іншими актами законодавства України і статутом державного банку. Наглядова рада не може втручатися в оперативну діяльність державного банку.
Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду державного банку. Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом. Кандидатури голови та членів виконавчого органу узгоджуються з Національним банком України відповідно до вимог цього Закону. Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою цієї статті, має право додавати до свого найменування слово “державний”, використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України. У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного. Власники акцій зобов’язані привести статут та діяльність банку у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Ощадний банк України на підставі банківської ліцензії має право здійснювати такі банківські операції:
1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Ощадний банк України має право здійснювати такі операції та угоди:
1) операції з валютними цінностями;
2) емісію власних цінних паперів;
3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
5) надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
6) придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
7) лізинг;
8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Iнші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України. За умови отримання письмового дозволу Національного банку України Ощадний банк України також має право здійснювати такі операції:
1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження)
державної та іншої грошової лотереї;
3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
з інструментами грошового ринку;
з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;
5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
На підставі банківської ліцензії Ощадний банк України мають право здійснювати такі банківські операції:
1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Банк має право здійснювати такі операції та угоди:
1) операції з валютними цінностями;
2) емісію власних цінних паперів;
3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
5) надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
6) придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
7) лізинг;
8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, належать до виключно банківських операцій, здійснювати які у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Iнші юридичні особи мають право здійснювати операції, визначені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть здійснювати у порядку, визначеному законами України.
За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:
1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження)
державної та іншої грошової лотереї;
3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
· з інструментами грошового ринку;
· з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
· з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;
5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої цієї статті. Дозвіл надається, якщо:
1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;
2) банк не є об’єктом застосування заходів впливу;
3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;
4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.
Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України. Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності. Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначає поняття та особливості використання ощадного (депозитного) сертифікату. Згідно ст. 13 даного закону ощадний (депозитний) сертифікат — цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі впливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред’явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред’явника — у документарній [4].
В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначаються вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку. Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, що відступає права за сертифікатом, та особою, що набуває ці права. Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред’явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати. У разі дострокового пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків. Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулюються відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України. Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є банки і філії іноземних банків, які включені до Державного реєстру банків, який веде Національний банк України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді банків і філій іноземних банків є обов’язковою [5].
Учасники Фонду зобов’язані сплачувати збори до Фонду. Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зобов’язання перед вкладниками. Учасники Фонду, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності, переводяться за рішенням адміністративної ради Фонду, прийнятим на підставі інформації Національного банку України, одержаної за результатами моніторингу діяльності банків, філій іноземних банків, до категорії тимчасових учасників Фонду.
Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 50000 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду. У разі розміщення вкладником в одному учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті.
продолжение
–PAGE_BREAK–Якщо вкладник має вклади у кількох учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк — юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені після реорганізації учасників (тимчасових учасників) Фонду, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті. Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню. Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.
Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:
1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, іноземного банку, вклади яких у банку, філії іноземного банку є недоступними;
2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;
3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;
4) третіми особами, які діють від імені вкладників;
5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;
6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.
Учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов’язані:
а) розміщувати у всіх приміщеннях, до яких мають доступ вкладники, інформацію про систему гарантування вкладів;
б) надавати інформацію про види вкладів, що підлягають гарантуванню Фондом, обсяги і порядок їх відшкодування.
Учасникам (тимчасовим учасникам) забороняється використовувати інформацію, що стосується гарантування вкладів, у рекламі з метою сприяння збільшенню загальної суми вкладів. Банк зобов’язаний обмежувати рекламу щодо гарантування вкладів з посиланням на участь у Фонді.
Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами розроблене відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок з доходів фізичних осіб”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, нормативно-правових актів Національного банку України та з метою розширення сфери банківських послуг і використання банками різних фінансових інструментів щодо залучення грошових коштів. Цим Положенням регулюється загальний порядок залучення банками України грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) рахунки та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів [6]. Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Такі вклади (депозити) є умовними. Умови за вкладом не можуть суперечити законодавству України. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) визначено договором, то такі вклади (депозити) обліковуються як строкові. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) договором не визначено, то вони обліковуються як вклади (депозити) на вимогу. Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:
· договором банківського рахунку;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;
· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті. Додержання письмової форми договору є обов’язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником. Договори банківського рахунку та банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов’язання суб’єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами). Договір, укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками сторін. За договором банківського рахунку, укладеним з юридичною або фізичною особою, банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
За користування грошовими коштами, що обліковуються на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку або законом. Проценти сплачуються банком у розмірі, який установлюється в договорі банківського рахунку. Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов’язаний виплатити їх у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу. Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються юридичними особами з поточних рахунків і повертаються банками в безготівковій формі на поточні рахунки юридичних осіб. Банки можуть перераховувати грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок юридичної особи з її іншого вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в цьому банку, лише в разі зміни банком порядку бухгалтерського обліку рахунку юридичної особи, пов’язаної із запровадженням банком процедури зміни рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у випадках та в порядку, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України; зміною умов договору банківського вкладу (депозиту).
Нараховані проценти за вкладами (депозитами) юридичних осіб відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) банки можуть перераховувати на поточний рахунок юридичної особи або зараховувати на поповнення вкладу (депозиту). Проведення розрахункових операцій за вкладними (депозитними) рахунками юридичної особи забороняється, крім операцій, пов’язаних з реалізацією майнових прав на суму вкладу (депозиту) відповідно до укладених договорів застави та законодавства України. Вимоги цього Положення щодо порядку залучення банками України вкладів (депозитів) за договорами банківського рахунку застосовуються до кореспондентських рахунків, якщо інше не встановлено законом.
Національний банк використовує нормативи обов’язкового резервування як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком. За залишками коштів, що формують обов’язкові резерви, проценти не нараховуються. Зобов’язання щодо дотримання нормативів обов’язкового резервування коштів і порядку їх формування виникає в банків із часу отримання ними банківської ліцензії. Для всіх банків України установлюється єдиний порядок визначення і формування обов’язкових резервів. Обов’язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком кредитів, одержаних від інших банків, та іноземних інвестицій, залучених від міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу.
Банки формують обов’язкові резерви, виходячи із встановлених нормативів обов’язкового резервування до зобов’язань щодо залучених банком коштів, у цілому за зведеним балансом банку — юридичної особи з урахуванням усіх філій, за винятком філій банків, створених на території інших держав, що формують обов’язкові резерви відповідно до вимог, визначених чинним законодавством держави за місцезнаходженням філії [7].
Для всіх банків установлюється єдиний норматив обов’язкових резервів. Для спеціалізованих банків можуть установлюватися окремі нормативи обов’язкового резервування. Національний банк може встановлювати для різних видів зобов’язань диференційовані нормативи обов’язкового резервування залежно від:
· строку залучення коштів (короткострокові зобов’язання банку, довгострокові зобов’язання банку);
· виду зобов’язань у розрізі валют (національна, іноземна, у тому числі в банківських металах);
· суб’єктів (юридичні, фізичні особи).
Формування та зберігання банками коштів обов’язкових резервів здійснюється в грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку банку в Національному банку або на окремому рахунку в Національному банку. Залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку України приймає окремі рішення щодо:
· звітного періоду резервування;
· нормативів обов’язкового резервування;
· складу зобов’язань банку (об’єкт резервування), щодо яких установлюються нормативи обов’язкового резервування;
· обсягу обов’язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку;
· порядку формування та зберігання коштів обов’язкового резервування на окремому рахунку в Національному банку.
За умови встановлення порядку зберігання коштів обов’язкових резервів на кореспондентському рахунку в Національному банку банк має щоденно на початок операційного дня протягом звітного періоду резервування дотримуватися вимог щодо обсягу залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку в розмірі, установленому Правлінням Національного банку України на відповідний період. Обсяг обов’язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку, установлюється для звітного періоду резервування в процентному відношенні (від 20 до 100 процентів) до суми обов’язкових резервів за попередній звітний період резервування.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ В ВАТ «ОЩАДБАНК»
2.1. Загальна характеристика діяльності ВАТ «Ощадбанк»
ВАТ «Ощадбанк» — одна з найбільших фінансово-банківських установ в Україні, яка стабільно працює в умовах постійної конкуренції на ринку банківських послуг та прагне бути сучасним конкурентоспроможним банком.
Ощадбанк — єдиний банк, який у відповідності до Закону України „Про банки і банківську діяльність” має державну гарантію по вкладах населення. Банк здійснює свою діяльність на підставі отриманих: Банківської Ліцензії № 148 від 16.01.2002р.; Дозволу №148-2 на проведення банківських операцій та додатку №148-2 до нього від 29.04.2002 року.
Місія банку — відтворення ідеї тривалого заощадження коштів населення на принципах справедливої доходності та надзвичайної надійності. Ощадбанк має на меті відновити довіру населення, як запоруку стабільності національної банківської системи, економічного зростання країни та підвищення добробуту громадян. Стратегічна мета Банку — залишаючись банком загальнонаціонального рівня, відтворити позиції стабільної, прозорої, конкурентноздатної фінансової установи, яка співпрацює як з системними державними підприємствам, так і на традиційному для банку сегменті бізнесу — роздрібному.
Статут відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 року № 261 зареєстрований Національним Банком України 28 лютого 2003 року за реєстраційним №4 (із змінами та доповненнями) За статусом Банк є спеціалізованим ощадним.
Організаційно – правова форма Банку – відкрите акціонерне товариство. Засновник – Банку держава в особі Кабінету Міністрів. Відповідно до Статуту органами управління Банку є:
· Наглядова рада Банку;
· Правління Банку.
· Функції контролю за діяльністю Банку покладено на ревізійну комісію.
Банк має наступну організаційну структуру (рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Організаційна структура Ощадбанку
Єдину систему банку становлять його центральний апарат, філії, територіально відокремлені безбалансові відділення і представництва.
Структура банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і складається з:
– центрального апарату;
– філій банку, що виділені на окремий баланс:
§ обласних управлінь, Головного управління по м. Києву та Київській області, Кримського республіканського управління;
§ відділень;
– територіально відокремлених безбалансових відділень;
– представництв.
Філії, територіально відокремлені безбалансові відділення та представництва банку не є юридичними особами і діють від імені банку на підставі положень про них.
Філії банку здійснюють від імені банку банківські та інші операції, передбачені положенням про філію, на підставі письмового дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу.
Територіально відокремлені безбалансові відділення здійснюють від імені банку банківські та інші операції, передбачені положенням про таке відділення, на підставі письмового дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу.
ВАТ «Ощадбанк» отримано ліцензію, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України від 20.06.2005р. № 218398 АБ на право здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів; на право здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів; свідоцтво про реєстрацію випуску акцій за реєстраційним № 599/1/06 від 21.12.2006 року. В 2007 році в Ощадбанку був проведений аудит, на основі якого аудитор висловив безумовно позитивний висновок, що свідчить про відсутність шахрайства та помилок приведені банківської діяльності Ощадбанком.
Станом на кінець дня 31 грудня 2006 року в складі мережі ВАТ „Ощадбанк” здійснювали фінансово-господарську діяльність головне операційне управління, 419 філій (управлінь, відділень) та 5 728 територіально відокремлених безбалансових відділень.
продолжение
–PAGE_BREAK–Основними напрямами діяльності, що їх здійснював Банк протягом звітного періоду, були наступні:
· Розрахунково — касове обслуговування клієнтів.
· Кредитування юридичних і фізичних осіб.
· Залучення депозитів фізичних та юридичних осіб.
· Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.
На підставі банківської ліцензії від 16.01.2002р. №148 на право здійснювати банківські операції, що визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої Закону України “Про банки і банківську діяльність”, а також Дозволу від 29.04.2002р. №148-2 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” згідно з додатком до цього дозволу, банк здійснює такі операції:
– приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
– відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
– розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
– операції з валютними цінностями;
– операції з банківськими металами на валютному ринку України;
– емісію власних цінних паперів;
– організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
– здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
– надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
– придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
– лізинг;
– послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
– випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
– випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
– надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
– здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
– перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
– операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
· з інструментами грошового ринку;
· з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
· з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;
– довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
– депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.
За 2007 рік активи банку зросли з 11590,416 млн. грн. до 19290,906 тис. грн., що є позитивною тенденцією дільності Ощадбанку. Чисті активи банку за 2006 рік збільшились на 21,8 %, або на 2 075 101 тис. грн. і їх обсяг на 01.01.2007 становив 11 590 416 тис. грн. Підпроцентні пасиви складають 79,7 % пасивів банку. Абсолютне їх зростання за 2006 рік становило 1 196 720 тис. грн., а їх обсяг склав 9 232 888 тис. грн. Структура зобов’язань банку збільшилась у бік зростання частки строкових депозитів та залучених коштів інших банків, що, в основному, залучалися в якості застави за наданими короткостроковими міжбанківськими кредитами. Строкові депозити збільшились на 692 472 тис. грн., або на 48,4 %. Їх частка зросла на 3,3 в.п. і становила 18,3 %. Кошти фізичних осіб зросли на 26,8 %, або на 1 569 534 тис. грн. і склали 7 432 152 тис. грн., що становить 80,5 % процентних фондів. Обсяг коштів залучених в інших банках збільшився на 575 083 тис. грн., а їх питома вага в чистих пасивах зросла більше ніж вдвічі, та склала 7,9%, в 2007 році – 2143848 тис. грн. Майже вдвічі, порівняно з початком року, знизилась частка кредиторської заборгованості і становила 3,6%.
В структурі пасивів частка власних коштів банку (капіталу) збільшилась майже вдвічі (з 8,2% до 15,5%), в основному за рахунок зростання переоцінки основних засобів з 0,3 % до 7,8 %. Балансовий капітал за 2006 рік збільшився на 1 015 827 тис. грн. і становив 1 791 407 тис. грн. При цьому його структура змінилась у бік зменшення питомої ваги статутного капіталу з 90,6 % до 40,3 %, обсяг якого становив 722 000 тис. грн. Станом на 01.01.2008 року балансовий капітал банку складав 2198420 тис. грн., розмір статутного капіталу складав 922000 тис. грн. ат збільшився в порівнянні з 206 роком на 200000 тис. грн. Джерелом збільшення статутного капіталу був прибуток банку.
Регулятивний капітал банку, визначений з урахуванням вимог постанови правління Національного банку України від 27.10.2005 № 397, збільшився на 111 024 тис. грн. і становив 878 466 тис. грн. Адекватність регулятивного капіталу склала 11,31 %. Для структури активів банку у 2006 році характерне їх покращення за рахунок зростання частки кредитів, наданих клієнтам. Дохідні активи з початку року зросли на 20 %, або 1 425 609 тис. грн. і становили 8 571 180 тис. грн. За 2006 рік кредитний портфель банку (з МБК та позабалансовими зобов’язаннями) збільшився в 2,5 рази, або на 3 915 787 тис. грн., і досягнув 6 482 492 тис. грн.
Позабалансові зобов’язання банку збільшились на 611 288 тис. грн. і склали 667 915 тис. грн. Залишок за кредитами, наданими фізичним особам (без зменшення на суму фактично сформованих резервів) з початку року збільшився вдвічі, або на 1 393 080 тис. грн., а його обсяг склав 2 696 331 тис. грн. Залишок кредитів, наданих суб’єктам господарювання та органам державної влади (без зменшення на суму фактично сформованих резервів) збільшився в 2,5 рази, або на 1 065 845 тис. грн. і досягнув 1 760 404 тис. грн. В структурі чистих активів значно зросла частка кредитів, наданих клієнтам (з урахуванням зменшення на суму сформованих резервів), а саме: кредитів, наданих фізичним особам — в 1,7 рази та становила 22,8 %, кредитів, наданих юридичним особам – в 3,4 разу і становила 12,7 %. Для забезпечення надійності та стабільності, а також диверсифікації активів з метою зниження ризиків банк продовжував розміщувати кошти в боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України та емітовані Національним банком України. Їх обсяг на кінець 2006 року становив 1 893 438 тис. грн. За 2006 рік відбулось зменшення частки коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України — на 5,9 в.п., а його обсягу — на 453 223 тис. грн. та залишку готівки – відповідно на 1,9 в.п. та 64 136 тис. грн.
Обсяг операційного доходу банку порівняно з 2005 роком зріс на 44,7 %, або на 319 348 тис. грн. і становив 1 033 014 тис. грн. Його структура змінилась у бік збільшення частки чистого процентного доходу, яка склала 57,3 %. Обсяг чистого процентного доходу банку зріс на 82,4 % і становив 592 275 тис. грн. Чистий комісійний дохід досягнув 322 140 тис. грн., торговельний дохід – 45 711 тис. грн., інший дохід – 72 888 тис. грн. Накладні витрати банку склали 799 453 тис. грн.
Резерви на відшкодування можливих втрат за активними операціями сформовано банком у повному обсязі, який становить 484 687 тис. грн. Їх частка у чистих активах зменшилась на 1 в. п. і становила 4,2 %.
Обсяг чистого прибутку становив 145 296 тис. грн., що в 7,2 р. більше, ніж за 2005 рік. За показниками ефективності діяльності за 2006 рік, відповідно до вимог Національного банку України, банк відповідає таким категоріям: за рівнем рентабельності балансового капіталу (16,3 %) – високорентабельні банки (рентабельність капіталу – більше 10 %), а за рівнем рентабельності активів (1,5 %) – достатньо рентабельні банки (рентабельність активів – від 1 % до 2 %). В 2007 році обсяг чистого прибутку банку склав 207181 тис. грн. У 2007 році чисті активи банку зросли на 66 % і склали 19 млрд. грн. Приріст активів був утричі вищий порівняно з 2006 роком (22%). Ощадбанк — банк, який є достатньо капіталізованим і забезпечує виконання нормативів встановлених НБУ. Чистий прибуток ВАТ “Ощадбанк” за 2007 рік становив 207 млн. грн., що в 1,4 разу більше, ніж за 2006 рік. В умовах постійно зростаючої конкуренції на фінансовому ринку результати діяльності ВАТ “Ощадбанк” за січень-лютий 2008 року свідчать про те, що банк володіє значним економічним потенціалом та спроможний зміцнити свої позиції на ринку банківських послуг. З початку року обсяг чистих активів ВАТ “Ощадбанк” зріс на 202 млн. грн. і склав 19,5 млрд. грн. Обсяг кредитів, наданих установами банку клієнтам, зріс на 833 млн. грн. і становив 9,7 млрд. грн., в тому числі: кредити, надані суб’єктам господарювання — 4,2 млрд. грн., населенню – 5,5 млрд. грн.
Залучені банком кошти клієнтів зросли на 492 млн. грн. і склали 14,2 млрд. грн., з яких кошти фізичних осіб становили 11,5 млрд. грн., або 81%, та кошти юридичних осіб – 2,7 млрд. грн., або 19,0 %. Залучені кошти фізичних осіб зросли на 659 млн. грн., в тому числі кошти на вимогу — на 456 млн. грн. та строкові депозити – на 203 млн. грн. З метою диверсифікації активів та зниження ризиків банк продовжує вкладати значну частку активів у державні цінні папери та боргові цінні папери, що рефінансуються або емітовані Національним банком України. Станом на 01.03.2008 р. їх обсяг склав 2,3 млрд. грн., або майже 12 %, чистих активів банку. При цьому, їх обсяг зріс на 241 млн. грн. За результатами діяльності операційний дохід склав 301 млн. грн., що на 52 % перевищує рівень відповідного періоду 2007 року. Чистий процентний дохід становив 184 млн. грн., або майже на 63 % більше, ніж за січень-лютий 2007 року. Аналогічно чистий комісійний дохід склав 90 млн. грн., або на 37 % більше та чистий торговельний дохід – 15 млн. грн., або майже вдвічі більше відповідного показника станом на 01.03.2007 року. При цьому банк отримав чистий прибуток в сумі 46 млн. грн., що на 23% перевищує показник за відповідний період 2007 року.
2.2. Аналіз депозитного портфелю «Ощадбанк»
ВАТ «Ощадбанк» активно залучає кошти населення на депозитні та поточні рахунки в національній та іноземній валюті (доларах США і євро та рублях РФ). Банк пропонує своїм клієнтам відкрити поточні рахунки (в тому числі для одержання пенсій) та депозитні рахунки з можливістю поповнення депозиту, з виплатою відсотків авансом, щомісячно, щоквартально або при закритті рахунку і з можливістю приєднання відсотків до основної суми депозиту.
В 2006 році кошти фізичних осіб залучались на 18 видів строкових вкладів, у тому числі на 10 в національній валюті (“Депозитний Ощадного банку”, “Строковий пенсійний Ощадного банку”, “Авансовий Ощадного банку”, “Накопичувальний Ощадного банку”, “Шкільний Ощадного банку”, “Особливий Ощадного банку”, “Новий відсоток Ощадного банку”, “Накопичувальний житловий Ощадного банку”, „Дитячий Ощадного банку”, „Арсенал Ощадного банку”) та на 8 в іноземних валютах (“Депозитний Ощадного банку”, “Накопичувальний Ощадного банку”, “Накопичувальний-євро Ощадного банку”, “Авансовий-15 Ощадного банку”, „Універсальний Ощадного банку”, “Строковий пенсійний Ощадного банку”, “Новий відсоток Ощадного банку”, „Дитячий Ощадного банку” та „Арсенал Ощадного банку”). З них найбільша сума заощаджень населення залучена на вклад в національній валюті “Строковий пенсійний Ощадного банку” – 859 878 тис. грн. Приріст за звітний рік по зазначеному вкладу склав 313 334 тис. грн. Кошти на вимогу фізичних осіб залучались також на поточні рахунки в національній і іноземних валютах, на поточні пенсійні рахунки в національній валюті, на вклад на вимогу “Пенсійний +” в національній валюті та “Універсальний Ощадного банку” в іноземних валютах.
Залишки заощаджень фізичних осіб в установах банку зросли за рік на 1 569 534 тис. грн., і становили на 1 січня 2007 року 7 432 152 тис. грн., на 1 січня 2008 року – 10966,069 млн. грн., при цьому в національній валюті вклади збільшилися на 1 341 118 тис. грн. до рівня 6 791 051 тис. грн., а в іноземних валютах зросли на 228 416 тис. грн. до рівня 641 101 тис. грн. Залишки коштів на вимогу фізичних осіб збільшились на 877 511 тис. грн. і становили на 1 січня 2007 року 5 325 355 тис. грн., а строкових зросли на 692 023 тис. грн. і складали 2 106 797 тис. грн. Залишки строкових коштів суб’єктів господарювання зросли на 449 тис. грн. і на 1 січня 2007 року становили 16 249 тис. грн.
Банком постійно здійснюється моніторинг ринку залучення банками України коштів клієнтів. З метою підтримки виваженої політики банку в сфері залучення коштів готуються для розгляду комітетом з питань управліннями активами та пасивами і правлінням банку пропозиції щодо впровадження нових депозитних продуктів та змін процентних ставок залучення коштів. У звітному році переглядались ставки залучення коштів клієнтів. Перелік депозитних продуктів приведено у відповідність до попиту з боку клієнтів. У 2006 році через зміну чинного законодавства приведено у відповідність методологічну базу зі здійснення вкладних операцій. У тому числі внесено зміни у такі базові документи з цього питання:
· Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами ВАТ “Ощадбанк” (затверджений постановою правління банку від 16.02.04 №17-2 зі змінами та доповненнями);
· Порядок відкриття, ведення та закриття вкладних (депозитних) рахунків юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у національній та іноземній валюті установами ВАТ “Ощадбанк” (затверджений постановою правління банку від 22.03.04 №24-5 зі змінами та доповненнями).
Протягом 2006 року загальна сума залучених депозитів від пов’язаних осіб складала 2 047 тис. грн. Депозити що залучені від пов’язаних сторін у тому числі:
· Депозити, залучені від фізичних осіб — 2 047 тис. грн.
· Депозити, залучені від юридичних осіб — 0 тис. грн.
В табл. 2.1 наведена структура депозитних коштів, залучених банком в 2005-2007 роках.
Таблиця 2.1
Депозити, залучені Ощадбанком за період 2005-2007 рр., тис. грн.
2007
2006
2005
Кошти суб’єктів господарської діяльності в тому числі:
Кошти на вимогу
4817,0
860 379
1 786 107
Строкові кошти
692,4
15 093
10 810
Кошти фізичних осіб в тому числі:
Кошти на вимогу
7234,2
5 325 355
4 447 844
Строкові кошти
3951,8
2 106 797
1 414 774
Сума депозитів що залучені від пов’язаних сторін станом на кінець дня 31.12.2006 року складає – 2 101 тис. грн. Середньозважена процентна ставка за депозитами, що залучені банком – 5,69%. Середньозважена процентна ставка за депозитами, що залучені від пов’язаних сторін – 9,53%.
продолжение
–PAGE_BREAK–
продолжение
–PAGE_BREAK— виплата платіжними документами;
– продажу на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти І групи Класифікатора за іншу іноземну валюту цієї групи Класифікатора з одночасним зарахуванням купленої іноземної валюти на рахунок цієї фізичної особи відповідно до умов договору банківського рахунку;
– перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті.
Уповноважений працівник установи Банку зобов’язаний здійснити перевірку поданих документів для відкриття рахунку на відповідність їх чинному законодавству, зокрема:
• засвідчення довіреності, на підставі якої фізична особа відкриває рахунок на ім’я іншої фізичної особи;
• засвідчення документів, які були видані на території іноземної держави;
• підтвердження проживання фізичної особи-нерезидента в Україні на законних підставах.
З документів, які вимагаються від фізичної особи для відкриття рахунку в установі Банку, формується справа з юридичного оформлення рахунку, до якої входять:
• заява про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті;
• договір банківського рахунку або банківського вкладу;
• копії сторінок паспорта або документа, що його замінює засвідчені підписом уповноваженого працівника установи Банку, який здійснює ідентифікацію, та фізичної особи, яка відкриває рахунок;
• копія документа про присвоєння фізичній особі-резиденту ідентифікаційного номера платника податків;
• інший документ (довіреність на відкриття рахунку, засвідчена нотаріально тощо);
• анкета клієнта-фізичної особи та додаток до неї згідно Положення про фінансовий моніторинг.
Договір між Банком та фізичною особою укладається письмово у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Обидва примірники повинні бути ідентичними і мають однакову юридичну силу. Виправлення, помарки, підчистки в тексті договору не допускаються. Текст договору друкується з двох боків одного аркуша. Якщо текст договору складено на кількох аркушах, то кожний аркуш повинен бути підписаний сторонами за договором. Номер договору повинен збігатися з номером особового рахунку вкладника та з номером ощадної книжки (у разі її видачі). Договори банківського вкладу реєструються у книзі реєстрації договорів, яка ведеться в електронному вигляді. Відповідно до Статуту Банку право підписувати договори на залучення коштів фізичних осіб в іноземній валюті та засвідчувати довіреності і заповідальні розпорядження вкладників, складені в установі Банку, від імені Банку має голова правління Банку та інші посадові особи на підставі довіреності чи наказу з обов’язковим зазначенням цих повноважень. Відкриття поточного або вкладного (депозитного) рахунку фізичній особі, яка не має в цій установі Банку рахунків, здійснюється в такому порядку:
• фізична особа пред’являє уповноваженому працівнику установи Банку паспорт або документ, що його замінює;
• фізична особа-резидент пред’являє документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків;
• уповноважений працівник установи Банку ідентифікує цю фізичну особу:
• фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку та картку особового рахунку. Уповноважений працівник установи Банку засвідчує зразок підпису фізичної особи на картці особового рахунку та зазначає в ній резидентність;
• укладається договір між Фізичною особою і Банком;
• фізична особа вносить готівкою або перераховує безготівковим шляхом кошти;
• уповноважений працівник установи Банку видає фізичній особі примірник договору, ощадну книжку або інший вкладний документ (квитанцію до заяви на переказ готівки чи виписку про стан рахунку), передбачений договором.
Якщо фізична особа вже має в цій установі Банку рахунок, ідентифікована Банком та сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то відкриття їй нового рахунку здійснюється при пред’явлені цією особою паспорта або документа, що його замінює. Фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку (при відкритті поточного рахунку) та картку особового рахунку, в якій зазначає зразок свого підпису. Укладає з Банком договір банківського рахунку або договір банківського вкладу. Уповноважений працівник установи Банку у графі «Для відміток» картки особового рахунку та на договорі зазначає: «Результати ідентифікації зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунку №».
Поточний або вкладний (депозитний) рахунок на ім’я малолітньої особи відкривають її законні представники. Якщо в цій установі Банку немає рахунку на ім’я цієї малолітньої особи, то для відкриття рахунку законний представник малолітньої особи надає в установу Банку такі документи:
• паспорт або документ, що його замінює;
• документ, що підтверджує статус законного представника (опікуна);
• документ, що засвідчує присвоєння цій особі та малолітній особі ідентифікаційного номера платника податків (якщо вони є резидентами);
• свідоцтво про народження малолітньої особи.
Уповноважений працівник установи Банку здійснює ідентифікацію цих осіб, після чого законний представник заповнює заяву про відкриття поточного рахунку (в разі відкриття поточного рахунку), картку особового рахунку на ім’я малолітньої особи із зазначенням зразка свого підпису в графі «Для відміток», повідомлення наступному контролю ф.№36 і укладає з Банком договір банківського рахунку або банківського вкладу. Фізична особа, яка не є законним представником малолітньої особи, може відкрити на користь малолітньої особи вкладний (депозитний) рахунок. Для цього вона пред’являє в установу Банку свій паспорт або документ, що його замінює, та документ, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків (якщо вона є резидентом). Уповноважений працівник установи Банку ідентифікує цю особу в порядку, передбаченому п.4.1.3. з фізичною особою укладається договір банківського вкладу.
До досягнення малолітньою особою 14 років права вкладника по вкладному (депозитному) рахунку, відкритого іншою фізичною особою на користь малолітньої особи, набувають законні представники цієї малолітньої особи з часу пред’явлення ними до Банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження ними іншим способом наміру скористатися таким правом. До набуття прав вкладника ці права належать особі, яка відкрила рахунок. Законні представники розпоряджаються рахунком, відкритим іншою особою на користь малолітньої особи, після пред’явлення в установу Банку документів, визначених п.4.5.1 і ощадної книжки (у разі її видачі) та здійснення ідентифікації цих осіб. Якщо законні представники малолітньої особи, на користь якої відкритий рахунок іншою особою, відмовилися від вкладу, то особа, яка уклала договір, має право вимагати повернення вкладу готівкою або перерахувати його на свій рахунок в іноземній валюті чи відкрити новий рахунок з укладенням нового договору.
Неповнолітня особа може самостійно відкрити поточний або вкладний (депозитний) рахунок. Якщо неповнолітня особа не має рахунку в установі Банку, то при відкритті рахунку вона пред’являє:
• свідоцтво про народження (неповнолітніх осіб від 14 до 16 років);
• документ про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків, якщо вона є резидентом;
• довідку із зразком свого підпису, видану навчальним закладом, де вона навчається, або картку із зразками підписів, засвідчену нотаріально (при відкритті поточного рахунку);
• документ або копію документа, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, який надає змогу визначити місце проживання цієї особи.
Неповнолітня особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку (в разі відкриття поточного рахунку), заповнює картку особового рахунку, укладає з Банком договір банківського рахунку або банківського вкладу. Неповнолітня особа віком від 16 до 18 років самостійно відкриває в установі Банку рахунок. Поточні або вкладні (депозитні) рахунки на користь неповнолітніх осіб можуть відкрити будь-які особи. Якщо неповнолітня особа вже має в цій установі Банку рахунок, ідентифікована Банком та сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то відкриття їй нового рахунку здійснюється при пред’явлені цією особою свідоцтва про народження (до досягнення нею 16 років) чи паспорта або документа, що його замінює (якщо їй виповнилось 16 років).
Неповнолітня особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку (в разі відкриття поточного рахунку) та картку особового рахунку укладає з Банком договір банківського рахунку або договір банківського вкладу.
Уповноважений працівник установи Банку у графі «Для відміток» картки особового рахунку та на договорі зазначає: «Результати ідентифікації зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунку №».
Для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум тощо) на користь фізичних осіб юридичні особи можуть відкривати поточні рахунки фізичним особам, уклавши з Банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
Особа, яка відкриває від імені юридичної особи поточні рахунки на користь фізичних осіб:
· пред’являє паспорт або документ, що його замінює;
· пред’являє документ, що підтверджує її повноваження;
· подає копії документів, засвідчені в установленому порядку, на підставі яких уповноважений працівник установи Банку ідентифікує юридичну особу:
1) копію зареєстрованого установчого документа (статут або інший документ), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
3) копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи уповноваженим працівником установи Банку;
4) довідка банку із зазначенням його реквізитів та номера рахунку юридичної особи, який відкритий у цій установі Банку.
• подає заяву юридичної особи про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб;
• подає перелік фізичних осіб із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові та ідентифікаційного номера платника податків кожної фізичної особи.
Перелік фізичних осіб має бути засвідчений підписом керівника та печаткою юридичної особи. Уповноважений працівник установи Банку на підставі зазначених документів здійснює ідентифікацію юридичної особи. Договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб укладається між Банком і юридичною особою. Договір про відкриття поточних рахунків фізичним особам, перелік фізичних осіб, поданий юридичною особою, оригінал заяви про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб та копії документів, що ідентифікують юридичну особу зберігаються в окремій справі. Уповноважений працівник установи Банку відкриває поточні рахунки (оформлює картки особових рахунків) фізичним особам за переліком на підставі копій заяви юридичної особи про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб після заповнення в кожній з них розділу «Відмітки банк» і формує справи з юридичного оформлення рахунків.
Порядок копіювання заяви (юридичною особою або установою Банку) в кількості, що дорівнює кількості фізичних осіб, зазначеній у переліку, визначається в договорі між Банком та юридичною особою. Видаткові операції за цими рахунками здійснюються після звернення фізичних осіб в установу Банку, пред’явлення ними документів, які дають змогу установі Банку ідентифікувати цих осіб. Після здійснення ідентифікації фізична особа укладає з Банком договір банківського рахунку і на картці особового рахунку проставляє свій підпис. Якщо фізична особа бажає отримати всю суму коштів і закрити рахунок, підпис на картці особового рахунку не проставляється і ощадна книжка не видається. Для зарахування доходів з джерелом їх походження з України, що виплачуються фізичній особі-нерезиденту іншою фізичною особою-нерезидентом і підлягають оподаткуванню, фізична особа-нерезидент-отримувач доходів відкриває в установі Банку окремий поточний рахунок. У разі відкриття окремого поточного рахунку фізичній особі-нерезиденту в договорі банківського рахунку повинно бути обумовлено:
– на рахунок зараховуються виключно доходи з джерелом їх походження з України, що виплачуються фізичній особі-нерезиденту іншою фізичною особою-нерезидентом і підлягають оподаткуванню;
– фізична особа-нерезидент (власник рахунку) подає розрахункові документи на здійснення видаткових операцій з одночасним поданням платіжного документа на перерахування суми податків або визначено, що установа Банку за дорученням власника рахунку самостійно нараховує, утримує та перераховує суми податку під час здійснення за цим рахунком видаткових операцій.
При поданні власником рахунку платіжних документів на перерахування суми податків установою Банку здійснюється перевірка правильності їх нарахування, згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Додаткові внески від вкладника приймаються установою Банку при пред’явлені вкладником ощадної книжки (у разі її видачі) на підставі заяви на переказ готівки. Додаткові внески можуть бути прийняті також у разі відсутності ощадної книжки від вкладника чи від будь-якої фізичної особи за наявності реквізитів рахунку, на який вносяться кошти. При цьому прізвище та ініціали вносителя чи довіреної особи записуються у вільній графі на особовому рахунку вкладника. Внесення готівкових коштів на рахунок фізичної особи-нерезидента іншою фізичною особою здійснюється на підставі документів, що підтверджують джерела походження готівкових коштів. Документи на внесення готівкових коштів (початкового чи додаткового внеску) контролер передає разом із щоденним звітом в бухгалтерію установи Банку. Кошти з рахунку в національній та іноземній валюті вкладник може отримати готівкою за заявою на видачу готівки або перерахувати безготівковим шляхом за платіжним дорученням в іноземній валюті. Заява на видачу готівки заповнюється вкладником з використанням копіювального або самокопіювального паперу чи оформлюється контролером за згодою вкладника із застосуванням технічних засобів. Номер примірника в заяві зазначається в правому верхньому куті.
• обчислює суму комісійної винагороди за переказ:
• якщо сума комісійної винагороди списується з рахунку, цю суму записує в ощадну книжку і в картку особового рахунку, оформлює меморіальний валютний ордер на цю суму;
• якщо сума комісійної винагороди вноситься готівкою, складає на цю суму заяву на переказ готівки, підписує та надає її вкладнику (довіреній особі чи спадкоємцю) для підпису;
• у разі перерахування всієї суми вкладу з процентами складає окремо меморіальний валютний ордер на списання процентів;
• суму, що перераховується, записує в картку особового рахунку та ощадну книжку;
• реєструє в операційному щоденнику (касовому журналі) операцію зі списання коштів, окремо записує перераховану суму вкладу та суму утриманої комісійної винагороди:
• реєструє прийняте платіжне доручення в іноземній валюті в журналі реєстрації відісланих переказів;
• повертає фізичній особі другий примірник платіжного доручення з відміткою про дату прийняття установою Банку та, якщо перераховується частина вкладу, — ощадну книжку, а в разі перерахування всієї суми вкладу рахунок закриває і погашає ощадну книжку у встановленому порядку;
продолжение
–PAGE_BREAK–• в разі внесення суми комісійної винагороди готівкою передає примірники платіжного доручення в іноземній валюті та заяву на переказ готівки внутрішнім порядком касиру.
Касир:
• приймає від фізичної особи суму комісійної винагороди за переказ;
• робить відмітку на двох примірниках платіжного доручення в іноземній валюті про прийняту суму комісійної винагороди та підписує заяву на переказ готівки;
• повертає доручення і заяву на переказ готівки внутрішнім порядком контролеру.
Контролер:
• ставить відбиток штампу у квитанції до заяви на переказ готівки і передає разом з одним примірником платіжного доручення в іноземній валюті фізичній особі;
• записує на підставі заяви на переказ готівки суму прийнятої комісійної винагороди в операційний щоденник (касовий журнал) у графу «Прихід»;
• другий примірник доручення та заяву на переказ готівки, погашену ощадну книжку (якщо перераховується весь вклад), довіреність або документ про успадкування коштів, передає у складі щоденного звіту в бухгалтерію для формування розрахункового електронного документа.
Бухгалтер, який формує розрахунковий документ в електронному вигляді, несе відповідальність за повноту і достовірність його заповнення згідно з реквізитами, вказаними у платіжному дорученні в іноземній валюті. Якщо перераховується вся сума вкладу з нарахованими процентами, то бухгалтер складає один розрахунковий електронний документ на суму вкладу з процентами. Переказ вкладу, по якому втрачена ощадна книжка, здійснюється фізичною особою після складання заяви про втрату ощадної книжки та отримання дозволу керівника установи на перерахування вкладу.
Вкладник (довірена особа, спадкоємець) може здійснити переказ вкладу, звернувшись безпосередньо в установу Банку, в яку бажає перерахувати кошти, при наявності ощадної книжки, паспорта або документа, що його замінює (довіреність, документ на успадкування коштів). При здійсненні переказу всієї суми вкладу, фізична особа в графі «Сума переказу» вказує: «Прошу перерахувати всю суму вкладу з нарахованими процентами». При здійсненні переказу частини вкладу фізична особа вказує конкретну суму для перерахування.
Контролер установи Банку:
• перевіряє платіжне доручення в іноземній валюті на відповідність заповнених реквізитів, пересвідчується в особі, яка здійснює переказ за пред’явленим паспортом або документом, що його замінює та перевіряв документи (довіреність, документ на успадкування коштів, тощо), що с підставою для здійснення переказу;
• платіжне доручення в іноземній валюті засвідчує своїм підписом та ставить відбиток печатки установи Банку;
• реєструє платіжне доручення в іноземній валюті у Реєстрі прийнятих заяв про переказ вкладів з інших установ банку ф.139;
• другий примірник платіжного доручення в іноземній валюті з відміткою установи Банку про дату прийняття та своїм підписом передає особі, яке здійснює переказ.
ВИСНОВКИ
Таким чином, депозитна операція — операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами. Депозитні операції забезпечують тимчасову передачу вільних фінансових ресурсів від їх власників до фінансово-кредитних посередників на договірних умовах.
Депозитні операції з фізичними особами є джерелом поповнення фінансових ресурсів банківської установи. В структурі депозитних вкладів Ощадбанку в 2005-2006 роках даний вид депозитних вкладів займав найбільшу питому вагу, що свідчить про зростання довіри населення до банку та банківської системи загалом.
ВАТ «Ощадбанк» активно залучає кошти населення на депозитні та поточні рахунки в національній та іноземній валюті (доларах США і євро та рублях РФ). Сьогодні банк пропонує своїм клієнтам відкрити поточні рахунки (в тому числі для одержання пенсій) та депозитні рахунки з можливістю поповнення депозиту, з виплатою відсотків авансом, щомісячно, щоквартально або при закритті рахунку і з можливістю приєднання відсотків до основної суми депозиту
В структурі депозитів фізичних осіб Ощадбанку в 2007 році найбільшу питому вагу займали кошти на вимогу та строкові кошти. Для забезпечення стійкості банку та вибору найбільш оптимальної стратегії розвитку Ощадбанк розробив депозитну політику, тобто комплекс заходів комерційного банку із формування портфеля депозитних послуг, різноманітних форм і методів здійснення цих заходів, визначення його конкурентних позицій по даному сегменті ринку та забезпечення стійкості й надійності ресурсної бази.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Господарського кодексу України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003. — № 18. – С. 144.
2. ЗаконуУкраїни «Про банки и банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001. — № 5-6. — С.30-38.
3. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006. — № 5-6. — С.50-53.
4. Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002 — N 5. – С.30-35.
5. Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р., № 516.
6. Про затвердження Положення про порядок формування обов’язкових резервів для банків України, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 16.03.2006 р., № 91.
7. Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами № 516 від 03.12.2003 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29.12.2003 р., за № 1256/8577.
8. Абралова Н.А. Депозитный потенциал коммерческого банка // Вісник Української академії банківської справи.- 2004.- № 2.- C.62-66.
9. Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення // Економіка України (укр.).- 2002.- № 3.- C.17-24.
10. Андреева А. Особенности национальных депозитов // Финансовая консультация (рус.).- 2006.- № 11.- C.11-15.
11. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2002. — 476 с.
12. Банківські операції: Ч.1. Економічні основи банківської справи: Курс лекцій. Для студентів 4 курсу економ. ф-ту спец. «Банківська справа», «Фінанси»та «Облик аудит»денної та заочної форм навчання: Навчальне видання, 1999.- 60 c.
13. Банківські операції: Підручник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2000.- 384 c.
14. Банківські операції: Підручник: Навчальне видання.- К.: Знання, 2006.- 727 c.
15. Власенко О.О. Розвиток українського ринку депозитів для фізичних осіб // Фінанси України (укр.).- 2006.- № 3.- C.74-80.
16. Вожжов А.П. Депозити до запитання у формуванні стабільної і керованої ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України (укр.).- 2002.- № 11.- C.5-8.
17. Волосович С., Тринчук В. Особливості й тенденції розвитку національної системи страхування банківських вкладів в умовах євроінтеграції // Вісник Національного банку України (укр.).- 2007.- № 8.- C.28-34.
18. Гузов К.О. Актуальные вопросы формирования депозитной базы коммерческого банка // Банковские технологии (рус.).- 2006.- № 7.- C.16-28.
19. Данилюк М.О., Бережницька У.Б., Микитюк Є.М. Передумови створення фондів гарантування позик в Україні // Регіональна економіка (укр.).- 2006.- № 1.- C.52-58.
20. Доценко Н. Гарантування вкладів: українська модель // Цінні папери України (укр.).- 2002.- № 21.- C.10-12.
21. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник для студентів вищих навч.закладів. — Тернопіль: Карт-бланш, 2005. — 527с.
22. Іщенко О.В. Фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: адаптація зарубіжного досвіду // Формування ринкових відносин в Україні (укр.).- 2007.- № 7.- C.47-52.
23. Карнаух Т. Банківські депозити // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультація.- 2005.- № 19.- C.67-71.
24. Кичко І.І., Шаркаді Н.В. Захист депозитів населення // Фінанси України (укр.).- 2006.- № 2.- C.122-129.
25. Конопатська Л., Бондар Н. Актуальні проблеми страхування депозитів комерційних банків // Вісник Національного банку України (укр.).- 2001.- № 11.- C.37-40.
26. Мазур Т. Діяльність фонду гарантування банківських вкладів: зарубіжний досвід і пропозиції для України // Підприємництво, господарство і право (укр.).- 2007.- № 2.- C.95-98.
27. Нєізвєстна О.В. Операції комерційних банків по залученню коштів: сучасні технології та світові тенденції розвитку // Фондовий ринок (укр.).- 2001.- № 32.- C.18-22.
28. Огієнко В.І., Раєвська Т. Досвід захисту вкладів у Болгарії // Вісник Національного банку України (укр.).- 2006.- № 4.- C.17-21.
29. Операції комерційних банків: Навчальний посібник: Навчальне видання.- 4-е вид., випр.- К.: Алерта, 2004.- 500 c.
30. Прозоров Ю.В. Концентрация депозитов физических лиц как фактор снижения процентних ставок // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей: Наукове видання.- Х.: Фінарт, 2002.- 466 c.
31. Торяник Ж.І. Забезпечення стабільності функціонування комерційних банків на основі запровадження системи страхування депозитів // Вісник Української академії банківської справи (укр.).- 2006.- № 2.- C.78-84.
32. Трегуб Д.В. Тенденції розвитку сучасного ринку депозитів // Фінанси України (укр.).- 2002.- № 10.- C.139-144.
33. Ходачук О.Н. Фонд гарантирования вкладов физических лиц // Фондовий ринок (укр.).- 2001.- № 12.- C.4-6.
34. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 180 с.
35. Шелудько Н. Система страхування вкладників в Україні: проблеми і перспективи // Економіка України (укр.).- 2002.- № 8.- C.20-26.
36. Шпрингель В., Павлушина М. Рынок банковских депозитов: тенденции и перспективы // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке (рус.).- 2004.- № 7.- C.75-81.
37. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Знання, 2006.- 311 c.
38. Юргелевич С.В. Проблема гарантування вкладів // Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2000.- № 11.- C.26-29.
ДОДАТОК А
Баланс Ощадбанку за станом на 31 грудня 2006 року продолжение
–PAGE_BREAK–