КУРСОВАРОБОТА
зкурсу «Управління інноваційним розвитком»
натему «Організація і проведення науково-технічної експертизи»
Зміст
Вступ
1. Науково-технічна діяльність в Україні
1.1Загальні проблеми науково-технічної діяльності і методи їх вирішення
1.2 Сутність науково-технічної експертизи в рамкахнауково-технічної діяльності
2. Організація і проведення науково-технічноїекспертизи
2.1 Форми і види науково-технічної експертизи
2.2 Порядок проведення науково-технічної експертизи
2.3 Державне управління у сфері науково-технічної експертизи
2.4 Організація науково-технічної експертизи науково-дослідного відділустандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті
3. Практична частина
3.1 Аналіз відповідності внутрішніх можливостейрозвитку підприємства зовнішнім
3.2 Критеріальна оцінка і попередній вибір перспективнихнапрямків інноваційного розвитку
3.3 Економічне обґрунтування вибору напрямків розвитку
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
В умовахприскорення темпів НТП і глобалізації економічних процесів саме інноваціїповинні стати основою забезпечення економічної незалежності і переходуекономіки країни до фаз економічного пожвавлення і зростання, сприятиінтеграції в співтовариство цивілізованих країн.
Наукова інауково-технічна експертиза — діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз таоцінка науково-технічного рівня об’єктів експертизи і підготовка обґрунтованихвисновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів.
В даній курсовійроботі ми розглянемо правові, організаційні і фінансові основи експертноїдіяльності в науково-технічній сфері, а також загальні основи і принципи регулюваннясуспільних відносин у галузі організації та проведення наукової танауково-технічної експертизи з метою забезпечення наукового обгрунтуванняструктури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових, науково-технічних,соціально-економічних, екологічних програм і проектів, визначення напрямівнауково-технічної діяльності, аналізу та оцінки ефективності використаннянауково-технічного потенціалу, результатів досліджень.
Наукова інауково-технічна експертиза є невід’ємним елементом державного регулювання тауправління у сфері наукової і науково-технічної діяльності і проводитьсявідповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу.
1.Науково-технічна діяльність в Україні
1.1 Загальніпроблеми науково-технічної діяльності і методи їх вирішення
Загальні проблеминауково-технічної діяльності:
1. Відсутністьчіткої прив’язки характеру діяльності до її кінцевих результатів тазастосування у нормативних актах різного рівня десятків понять, зміст яких невизначено, призводить до того, що реципієнти бюджетних коштів на свій розсудвизначають, а що саме буде створено в результаті, в наслідок чого у переважнійкількості випадків і наукова, і науково-технічна діяльність завершуєтьсязвітом, який не має практичної цінності.
2. Механізмформування державних цільових програм прописаний недосконало, внаслідок чого взначній частині вони мають розмито-абстрактні цілі, які не можуть бутидосягнуті за кінцевий період часу (наприклад, чи може настати момент, коли будедосягнута ціль „інформатизація“ або „розвиток кольоровоїметалургії“?). Відсутність конкретизованих цілей дозволяє заповнювати такі»деклараційні” програми практично довільними заходами, які можутьвідображати приватні уподобання чиновників.
3. У переважнійбільшості випадків державний замовник технології не має наміру використовуватиїї безпосередньо або на підвідомчих йому об’єктах державної власності, адекларує використання технології якимись «підприємствами галузі»,невизначеними «суб’єктами господарської діяльності» тощо. В умовахобмежених бюджетних можливостей такий підхід вбачається марнотратним. 4. Заоціночними даними за 2004 р. (наукова і науково-технічна діяльність)фінансування фундаментальних робіт складало 66% (прикладні-34%), а обсягифінансування робіт з ініціативи самоврядних організацій (академій) складали 79%(виконавча влада — 21%), що вбачається свідоцтвом «фундаментально-академічного»перекосу. 5. Беззмістовність і неузгодженість законодавства у цій сферіунеможливлює свідомий і чіткий розподіл коштів в процесі формування бюджетуУкраїни. 2. Основні засади впорядкування бюджетного фінансування (наданняпідтримки) у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.
З метою подоланнятакої ситуації та підвищення ефективності використання бюджетних коштів тадержавної підтримки вбачається необхідним:
1. законодавчоприв’язати бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності доконкретних результатів такої діяльності, створити засади державного керівництванауковою і науково-технічною діяльністю шляхом встановлення макропоказниківтакої діяльності та формування відповідних складових загальноукраїнськогобюджету в рамках цих показників, тобто відмовитися від сучасного розпорошеного «галузево-відомчого»принципу формування «бюджету наукової і науково-технічної діяльності»
2. створитисистеми оцінювання ефективності такої діяльності та перерозподілу бюджетнихкоштів в залежності від результатів оцінювання
3. створитизасади організаційного «самореформування» відповідної сфери під впливомперерозподілу бюджетного фінансування
4. створитинормативні засади доведення певних результатів наукової діяльності допрактичного використання.
5. визначитиконкретизовані цілі інноваційної діяльності та створити систему державноїпідтримки такої діяльності в залежності від конкретних цілей.
1.2 Сутністьнауково-технічної експертизи в рамках науково-технічної діяльності
Наукова інауково-технічна експертиза — це діяльність, метою якої є дослідження,перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об’єктів експертизи іпідготовка обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів.
Наукова інауково-технічна експертиза у сфері науково-технічних розробок тадослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, утому числі на стадії їх практичного застосування (впровадження, використання,наслідки використання тощо), проводиться науково-дослідними організаціями таустановами, вищими навчальними закладами, іншими організаціями та окремимиюридичними і фізичними особами які акредитовані на цей вид діяльності.
Основнимизавданнями наукової і науково-технічної експертизи є:
o об’єктивне,комплексне дослідження об’єктів експертизи;
o перевіркавідповідності об’єктів експертизи вимогам і нормам чинного законодавства;
o оцінкавідповідності об’єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних знань,тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічноїполітики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності;
o аналізрівня використання науково-технічного потенціалу, оцінка результативностінауково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок;
o прогнозуваннянауково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків реалізації чидіяльності об’єкта експертизи;
o підготовканауково обгрунтованих експертних висновків.
Основнимипринципами наукової і науково-технічної експертизи є:
Ø компетентністьі об’єктивність осіб, установ та організацій, що проводять експертизу;
Ø врахуваннясвітового рівня науково-технічного прогресу, норм і правил технічної таекологічної безпеки, вимог стандартів, міжнародних угод;
Ø експертизагромадської думки з питання щодо предмету експертизи, її об’єктивна оцінка;
Ø відповідальністьза достовірність і повноту аналізу, обгрунтованість рекомендацій експертизи.
Суб’єктаминаукової і науково-технічної експертизи є замовники, організатори експертизи, атакож експерти. Замовниками наукової і науково-технічної експертизи можуть бутиоргани державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установиі організації, громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи.Замовники можуть вступати у відносини з експертами безпосередньо або черезорганізаторів експертизи на підставі договорів або доручень.
Замовникинаукової і науково-технічної експертизи формують завдання на проведенняекспертизи, забезпечують оплату витрат на її проведення, оплату праці експертівабо послуг організаторів експертизи. Організаторами наукової танауково-технічної експертизи є фізичні та юридичні особи, які на підставідоручення або договору з замовниками організовують та проводять експертизу іподають експертні висновки.
Експертизу можутьпроводити:
o органивиконавчої влади у межах своєї компетенції;
o підприємства,установи та організації всіх форм власності, тимчасові творчі колективи, щоздійснюють наукову і науково-технічну діяльність,
o спеціалізованіекспертні організації;
o окреміексперти, групи експертів та експертні ради.
Експертами єфізичні особи, які мають високу кваліфікацію, спеціальні знання і безпосередньоздійснюють наукову чи науково-технічну експертизу та несуть персональнувідповідальність за достовірність і повноту аналізу, обгрунтованістьрекомендацій відповідно до вимог завдання на проведення експертизи.
Експертні радиобов’язково створюються для проведення наукової і науково-технічної експертизипроектів міждержавних, державних цільових програм. Не дозволяється поєднання водній особі функцій автора розробки чи іншим чином заінтересованої особи та їїексперта.
Об’єктаминаукової та науково-технічної експертизи можуть бути:
— діючіоб’єкти техніки (в тому числі військової) та промисловості, споруди, природніоб’єкти тощо, стосовно яких виникає потреба отримати науково обгрунтованіекспертні висновки;
— проекти,програми, пропозиції різного рівня, щодо яких необхідно провести науковообгрунтований аналіз і дати висновок про доцільність їх прийняття,впровадження, подальшого використання тощо.
Обов’язковійнауковій і науково-технічній експертизі підлягають:
— державніцільові наукові і науково-технічні програми;
— міждержавнінаукові і науково-технічні програми, що реалізуються на підставі міжнароднихдоговорів України в межах її території;
— галузевіі міжгалузеві програми у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
— інноваційніпрограми та проекти державного значення.
З ініціативиорганізацій та установ, до компетенції яких належить вирішення відповіднихпитань, експертизі підлягають:
ü окремінауково-технічні проекти;
ü науково-технічнапродукція;
ü науково-дослідніроботи (фундаментальні та прикладні дослідження) в усіх галузях науковоїдіяльності;
ü дослідно-конструкторськіроботи (комплекс робіт, що виконуються на основі технічних завдань з метоюрозроблення дослідно-конструкторської документації);
ü науковіпраці у вигляді спеціально підготовлених рукописів, наукових доповідей,опублікованих монографій чи посібників;
ü процесвпровадження результатів наукових досліджень і розробок, інші види наукової танауково-технічної діяльності, що сприяють прискоренню науково-технічногопрогресу;
ü дисертаційнідослідження, науково-технічна документація на раціоналізаторські пропозиції,винаходи;
ü права наоб’єкти інтелектуальної власності, включаючи їх вартісну оцінку;
ü ефективністьнауково-технічних та інноваційних проектів;
ü іншіоб’єкти наукової і науково-технічної діяльності, щодо яких виникає потреба упроведенні експертизи, отриманні науково обгрунтованих експертних висновків.
2. Організаціяі проведення науково-технічної експертизи
2.1 Види іформи науково-технічної експертизи
Наукова і науково-технічнаекспертиза проводиться у формі державної, громадської та іншої експертизи.
Державна науковаі науково-технічна експертиза
Державну науковуі науково-технічну експертизу проводять:
— органивиконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
— колективи,компетентні у відповідній галузі наукової і науково-технічної діяльності, задорученням державних органів.
Проведеннядержавної наукової і науково-технічної експертизи є обов’язковим щодо державнихцільових і міждержавних науково-технічних програм.
Громадськанаукова і науково-технічна експертиза
Громадськанаукова і науково-технічна експертиза може проводитися у будь-якій сферінаукової і науково-технічної діяльності, що потребує врахування громадськоїдумки, з ініціативи громадськості, об’єднань громадян, трудових колективів наоснові договорів на проведення громадської наукової і науково-технічноїекспертизи.
Інші наукові інауково-технічні експертизи
Наукову інауково-технічну експертизу можуть проводити наукові і науково-технічніустанови, підприємства та організації різних форм власності і підпорядкування,а також спеціально створені експертні організації, статутна діяльність яких передбачаєпроведення наукових і науково-технічних експертиз, з ініціативи фізичних таюридичних осіб, заінтересованих в отриманні експертних висновків.
Об’єкти науковоїі науково-технічної експертизи можуть передаватися на попередню, первинну,повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну експертизи.
Попередня науковаі науково-технічна експертиза проводиться з метою з’ясування відповідностіформальних ознак об’єкта експертизи встановленим нормам і правилам технічної таекологічної безпеки, вимогам стандартів тощо. Попередню наукову інауково-технічну експертизу проводять, як правило, установи та організації — замовники експертизи силами своїх спеціалізованих підрозділів або шляхомзалучення незалежних експертів. Первинна наукова і науково-технічна експертизапередбачає здійснення всіх необхідних заходів у процесі підготовкиобгрунтованого висновку щодо об’єктів експертизи, які передаютьсязаінтересованими фізичними та юридичними особами – замовниками експертизи нааналіз та оцінку науковим та науково-технічним експертним організаціям,установам, експертам або коллективам експертів.
Повторна науковаі науково-технічна експертиза може проводитися:
· у разіпорушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи;
· на вимогузамовника експертизи чи автора розробки за наявності обгрунтованих претензій довисновку первинної експертизи.
Додаткова науковаі науково-технічна експертиза проводиться стосовно об’єктів, щодо якихвідкрилися нові наукові і науково-технічні обставини.
Контрольнанаукова і науково-технічна експертиза здійснюється з ініціативи замовника дляперевірки висновків первинної експертизи або з ініціативи фізичних чи юридичнихосіб, заінтересованих у спростуванні окремих положень, частин або в ціломувисновків раніше проведених експертиз.
2.2 Порядокпроведення науково-технічної експертизи
Основнимюридичним документом, що регламентує відносини між замовником і організатором усфері наукової і науково-технічної експертизи, є договір на її проведення.
У договорі напроведення наукової і науково-технічної експертизи визначаються: сторонидоговору; предмет і об’єкти експертизи; умови проведення експертизи; права таобов’язки сторін; термін проведення експертизи; термін, протягом якого висновкиекспертизи зберігають чинність залежно від характеру об’єкта експертизи;порядок розрахунків; умови, що впливають на зміну або припинення договірнихвідносин; відповідальність за невиконання або неналежне виконання умовдоговору; відповідальність за достовірність висновку експертизи, термін діїтакої відповідальності та конкретні особи, на яких вона покладається стосовноокремих розділів або за експертизу в цілому, інші суттєві умови, які випливаютьіз специфіки об’єкта експертизи. Термін проведення наукової і науково-технічноїекспертизи визначається договором або дорученням на її проведення залежно від характерута складності об’єкта експертизи. Висновок державної наукової інауково-технічної експертизи є обов’язковим для прийняття фізичними іюридичними особами до розгляду та врахування при обгрунтуванні структури ізмісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових інауково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів,реалізації наукової і науково-технічної діяльності, аналізі ефективностівикористання науково-технічного потенціалу. Висновки громадської та іншихнаукових і науково-технічних експертиз мають, як правило, рекомендаційнийхарактер. Вони беруться до уваги державними органами поряд з висновкамидержавної наукової і науково-технічної експертизи при прийнятті рішень прореалізацію науково-технічних програм, проектів, використання іншоїнауково-технічної продукції та розробок. Висновки наукової і науково-технічноїекспертизи зберігають чинність протягом терміну, визначеного договором абодорученням щодо її проведення. Висновки експертизи, які не було реалізованопротягом установленого терміну, втрачають чинність, а відповідні об’єктипідлягають повторній науковій і науково-технічній експертизі. Доцільністьпроведення повторної експертизи щодо об’єктів, які не підлягають обов’язковійекспертизі, визначається замовником. Фізичні і юридичні особи, заінтересовані успростуванні окремих положень або в цілому висновків наукової інауково-технічної експертизи, подають обгрунтовану письмову заяву замовниковіцієї експертизи. Замовник, який приймав рішення про проведення первинноїнаукової і науково-технічної експертизи, зобов’язаний протягом місяцярозглянути подану заяву і прийняти обгрунтоване рішення про проведенняповторної, додаткової чи контрольної експертизи із залученням незалежнихекспертів або про відмову від такого проведення. Забороняється залучати допроведення контрольної експертизи фахівців, які брали участь у проведенніпервинної наукової і науково-технічної експертизи.
Висновкиконтрольної експертизи, організованої за згодою замовника і заінтересованихосіб, які відповідають висновкам первинної експертизи, є остаточними ірозглядаються у процесі прийняття рішень відповідними органами. Якщо міжвисновками первинної і контрольної експертизи є розбіжності, замовникзобов’язаний продовжити експертну роботу.
2.3 Державнеуправління у сфері науково-технічної експертизи
Державнеуправління у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюєтьсяцентральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевогосамоврядування. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межахсвоїх повноважень беруть участь в ініціюванні та реалізації наукової інауково-технічної експертизи, а також можуть виступати як замовники абоорганізатори експертизи.
До компетенціїКабінету Міністрів України належить:
Ø визначенняпорядку фінансування наукової і науково-технічної експертизи, що проводиться зарахунок коштів державного бюджету;
Ø визначенняформ та правил фінансового забезпечення наукової науково-технічної експертизи;
Ø ініціюванняпроведення попередньої, первинної, повторної, додаткової, контрольної державноїнаукової і науково-технічної експертизи;
Ø здійсненняінших повноважень у сфері наукової і науково-технічної експертизи відповідно дозаконодавства.
Кабінет МіністрівУкраїни може передавати ці повноваження іншим органам виконавчої влади таорганам місцевого самоврядування. Місцеві органи виконавчої влади та органимісцевого самоврядування в межах своєї компетенції:
· організовуютьпроведення наукової і науково-технічної експертизи на підставі рішень,прийнятих відповідними місцевими Радами або місцевими референдумами;
· ініціюютьпроведення наукової і науково-технічної експертизи з питань, щодо яких вониприймають рішення, з визначенням обсягів витрат на проведення експертизи таджерел фінансування;
· координуютьекспертну діяльність місцевих державних органів, об’єднань громадян, іншихформувань;
· інформуютьнаселення про результати проведеної наукової і науково-технічної експертизи увипадках, коли це необхідно або коли про це є відповідне рішення Ради;
· контролюютьвиконання законодавства про наукову і науково-технічну експертизу;
· реалізуютьінші повноваження в даній галузі, які не суперечать цьому Закону.
Проведеннядержавної наукової і науково-технічної експертизи фінансується за рахунокдержавного бюджету, позабюджетних фондів або коштів замовника. Кошти напроведення державної наукової і науково-технічної експертизи передбачаються вмежах асигнувань на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторськихробіт і виділяються окремим рядком. Експертиза, яку за дорученням державнихорганів проводить державна установа (організація), що перебуває на державномубюджеті, може фінансуватися за рахунок бюджетних коштів, передбачених наутримання цієї організації. Діяльність спеціалізованих державних експертнихорганізацій, що здійснюють наукову і науково-технічну експертизу на замовленняфізичних та юридичних осіб на платних засадах, підлягає обов’язковій державнійакредитації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади,уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Наукові організації академій наукУкраїни, заснованих на державній власності, вищі навчальні заклади, атестованіМіністерством освіти України, провідні науково-технічні установи галузевихміністерств і інших центральних органів виконавчої влади можуть здійснюватиспеціалізовану експертну діяльність без додаткової державної акредитації напідставі статутних положень, якими така діяльність передбачається) СпівробітництвоУкраїни з іншими державами у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюєтьсявідповідно до міжнародних договорів України. Якщо міжнародними договорамиУкраїни встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються законодавствомУкраїни про наукову і науково-технічну експертизу, то застосовуються правиламіжнародних договорів.
2.4 Організаціянауково-технічної експертизи науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівномукомплексі й на транспорті
Галузі і сферидіяльності, закріплені за відділом (клас/група та назва відповідно додержавного класифікатора ДК 004:2003):
· 21 – Механічнісистеми та складники загального призначення
· 23 –Гідравлічні та пневматичні системи і пристрої загального призначення
· 25 –Машинобудування
· 43 –Дорожньо-транспортні засоби
· 45 – Залізничнатехніка
· 47 –Суднобудування та морські споруди
· 49 – Авіаційната космічна техніка
· 53 –Підіймально-транспортне устатковання
· 55 — Пакуванняі розподіляння товарів
Основні завданнявідділу:
– проведеннянауково-дослідних робіт щодо створення, функціонування та розвитку національноїстандартизації з урахуванням світових досягнень та прогресивних вимог дорозроблення, виробництва і використання продукції з метою підвищення їїтехнічного рівня і конкурентоспроможності, сумісності та взаємозамінності,безпечності для життя та здоров’я людей і їхнього майна, охорони довкілля,економії матеріальних та енергетичних ресурсів;
–науково-методичне керування плануванням, розробленням, упровадженням ізабезпеченням функціонування стандартів та інших нормативних документів (НД) усфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;
– проведеннянауково-дослідних робіт щодо формування і реалізації єдиної технічної політикиу сфері стандартизації в рамках Міждержавної Ради стандартизації, метрології,сертифікації та акредитації;
– аналіз структурита складу чинного фонду НД, визначення пріоритетних напрямків упровадженняєвропейських і міжнародних стандартів у сфері машинобудування, транспорту,переміщення вантажів та пакування;
– координаціядіяльності технічних комітетів стандартизації в сфері машинобудування,транспорту, переміщення вантажів та пакування;
– наданнянауково-методичної допомоги державним центрам стандартизації, метрології тасертифікації, технічним комітетам стандартизації, підприємствам, установам іорганізаціям за їх запитами (на платній основі);
– підготовкааналітичних оглядів у окремих сферах діяльності чи галузях економіки, наданняінформаційних матеріалів, виконання інших платних робіт (послуг);
– участь упроведенні наукових і науково-практичних семінарів та конференцій у сферістандартизації.
Функціїнауково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й натранспорті:
– проведеннянауково-технічної експертизи, нормоконтролю і редагування проектів НД та зміндо них, підготовка матеріалів до затвердження НД і змін до них, у сферідіяльності, закріпленій за відділом;
– аналізструктури, складу та змісту чинного фонду НД і створення оптимальної структурифонду НД;
– аналізтехнічного рівня НД, підготовлення пропозиції щодо внесення змін та доповненьабо скасування НД;
– визначенняпріоритетних напрямків розвитку, розроблення перспективних щорічних планівдержавної стандартизації;
– пошук,систематизація та аналіз матеріалів досліджень у галузі фундаментальних наук,які можуть бути використані під час розроблення та впровадження НД;
–науково-дослідні роботи щодо формування і реалізації єдиної технічної політикиу сфері стандартизації в рамках МДР;
– проведенняробіт у рамках міжнародного та міждержавного співробітництва;
– розробленняперспективних програм та щорічних планів національної стандартизації;
– підготовкааналітичних оглядів з окремих напрямів у галузі стандартизації;
– переклад,науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних танаціональних стандартів інших країн;
– розробленняпропозицій до проектів законів, основоположних стандартів державної системистандартизації;
–науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології тасертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб’єктам, щозаймаються стандартизацією;
– наданняконсультацій, науково-методичної допомоги, відповідей на запити підприємств таорганізацій;
– участь унауково-практичних конференціях, семінарах;
– підготуваннянаукових праць за результатами досліджень до видання;
– проведеннязаходів щодо підвищення кваліфікації працівників відділу;
– складаннязвітів про виконання відділом науково-дослідних робіт і науково-технічнихпослуг;
– участь урозробленні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питаньстандартизації.
Структуранауково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й натранспорті
Науково-досліднийсектор машинобудування
Завдання сектору:
–науково-технічна експертиза і розроблення нормативних документів за напрямками:машинобудування, механічні системи та складники загального призначення,гідравлічні і пневматичні системи та пристрої загального призначення.
–науково-методичне керування плануванням, розробленням, впровадженням стандартівта інших НД у сфері машинобудування та забезпечення їх функціонування;
– аналізструктури та складу чинного фонду НД у сфері машинобудування і визначенняпріоритетних напрямків впровадження європейських і міжнародних стандартів у ційсфері.
– проведенняробіт у рамках міждержавного співробітництва у сфері стандартизації щодо НД намашини;
– участь упроведенні НДР щодо створення, функціонування, та розвитку національнихстандартів;
– переклад,науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних танаціональних стандартів інших країн;
– науково-методичнадопомога територіальним органам стандартизації, метрології та сертифікації,технічним комітетам з стандартизації та іншим суб’єктам, що займаютьсястандартизацією;
– наданняконсультацій, науково-методичної допомоги, відповіді на запити підприємств таорганізацій.
Науково-досліднийсектор з питань стандартизації транспорту та тари, завдання:
–науково-технічна експертиза та розроблення нормативних документів занапрямками: дорожньо-транспортні засоби, залізнична техніка, суднобудування іморські споруди, авіаційна та космічна техніка, підіймально-транспортнеустатковання, пакування і розподілення товарів.
–науково-методичне керування плануванням, розробленням, впровадженням стандартівта інших НД у сфері транспорту і тари та забезпечення їх функціонування;
– аналізструктури та складу чинного фонду НД у сфері транспорту та тари і визначенняпріоритетних напрямків впровадження європейських і міжнародних стандартів у ційсфері.
– проведенняробіт у рамках міждержавного співробітництва у сфері стандартизації щодо НД натранспорт і тару;
– участь упроведенні НДР щодо створення, функціонування, та розвитку національнихстандартів;
– переклад,науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних танаціональних стандартів інших країн;
–науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології тасертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб’єктам, щозаймаються стандартизацією;
– наданняконсультацій, науково-методичної допомоги, відповідей на запити підприємств таорганізацій
3. Практичначастина
3.1 Аналізвідповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім
Метод SWOT-аналізупередбачає визначення сильних та слабких сторін діяльності ВАТ «Ласунка », щопланує випускати новий вид морозива з ананасом «Тропік», а такожпотенційних можливостей та загроз, ялі чекають на підприємство на ринку. Цедозволить оцінити внутрішні сили та слабкості підприємства із зовнішнімиможливостями, які надає ринок. Отже, складемо SWOT-аналіз даного підприємства(табл. 1.2.).
Сильні сторониВАТ «Ласунка»:
1) досвідченекерівництво( підприємство засноване у 2000 році, генеральний директор ВовкСергій Миколайович);
2) високаякість продукції, про що свідчать численні нагороди, отримані на українських тазарубіжних дегустаційних конкурсах і виставках;
3) відносноневисока ціна;
4) сформованарегіональна система розповсюдження і охоплення значної частини роздрібнихторгівельних точок, високе мистецтво конкурентної боротьби;
5) успіхкомпанії забезпечується потужною сучасною виробничою і сировинною базою, щоскладається з 5 виробничих підрозділів, якість морозива контролюється на всіхстадіях;
6) широкийасортимент морозива, який відповідає смаковим перевагам споживача;
7) нижчаоптова ціна, ніж у конкурентів;
8) підприємствоналічує 1, 5 тис. робітників, найсучасніше обладнання, всі головні технологи – спеціалістиз гарною освітою;
9) компанія «Ласунка»має в своєму розпорядженні одну з найкращих в Україні систему дистрибуцій імаркетинговий департамент;
10) продукціякомпанії продається в Україні
Слабкі сторони:
1) великакількість конкурентів, які працюють в даній асортиментній та ціновій ніші;
2) затягуваннятермінів партнерами при розрахунку за надані послуги з випуску продукції;
3) потрібновести кадрову політику направлену на залучення висококваліфікованого персоналу;
4) високівитрати на логістику ( поставки до віддалених регіонів);
5) високівитрати на зберігання продукції(холодильні установки);
6) наявністьдебіторської заборгованості.
Ринкові загрози:
1) відсутністьстабільності в сировині (молоці), а отже підняття ціни на неї;
2) відмова вспівпраці партнерів-споживачів(великих супермаркетів тощо), через можливовисокі ціни чи невеликі обсяги постачань;
3) промисловийшпіонаж та витік інформації за межі підприємства;
4) конкурентнізагрози, або можливість появи зарубіжних чи вітчизняних конкурентів;
5) політичнізагрози( зміна законодавства, податкової політики);
6) поява уконкурентів більш ефективних і якісніших технологій виробництва продукції;
7) великакількість товарів-конкурентів;
8) наявністькорупції ( корумпована прикордонна служба, судова система та ін.);
9) соціально-демографічнізагрози (невисока купівельна спроможність споживачів).
Ринковіможливості:
1) розширеннядіапазону можливих товарів;
2) сприятливізрушення в курсах валют;
3) вихід нанові ринки за кордоном при вступі до СОТ;
4) покращеннясоціально-економічної ситуації в країні і підвищення платоспроможностінаселення;
5) маркетинговізаходи, тобто розширення ринку за рахунок реклами, та інших засобівстимулювання продажу;
6) проведеннявдалої політики мерчандайзингу
Табл.1.1.-SWOT-аналіз для підприємства ВАТ «Ласунка» Ринкові можливості Ринкові загрози
КУ1 1 2 3 1 2 3 4 5 6 Сильні сторони 1 0,8 0,7 0,9 -0,4 -0,3 -0,2 -0,1 0,6 0,5 0,2777 2 0,4 0,6 0,8 0,2 -0,4 0,1 0,3 0,2 -0,2 0,2222 3 0,7 0,9 0,8 -0,3 0,6 -0,4 0,5 -0,1 -0,3 0,2667 4 0,5 0,7 0,9 -0,4 0,5 0,6 -0,4 -0,1 -0,1 0,2444 5 0,6 0,9 0,7 -0,3 0,5 -0,1 0,4 -0,4 0,5 0,3111 6 0,6 0,8 0,9 -0,6 -0,2 -0,3 -0,1 0,3 0,1556 Слабкі сторони 1 -0,5 -0,3 -0,1 -0,4 -0,6 -0,7 -0,5 -0,1 -0,1 -0,5222 2 -0,1 0,1 -0,6 -0,7 -0,5 -0,8 -0,6 -0,1 -0,2 -0,3889 3 -0,5 -0,3 -0,7 -0,6 -0,9 -0,7 -0,4 -0,5 -0,3 -0,5444
КУ2 0,2778 0,5556 0,4 -0,3889 -0,016 -0,2778 -0,0889 -0,0667 0,0111
К0= -0,5444+0,0111 = 0,4.
Отриманийрезультат характеризує ступінь упевненості щодо відповідності внутрішніхможливостей розвитку підприємства зовнішнім за даної комбінації характеристикзовнішнього і внутрішнього середовища господарювання ( табл.1.2)
Табл.1.2Значення підсумкового коефіцієнта упевненості Висновок про відповідність внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім
К/>= — 1,0 Повна впевненість у відсутності відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім. Реалізувати напрямок не можна, умови відсутні
-1,0 />К/>/>-0,8 Внутрішні можливості розвитку підприємства майже не відповідають зовнішнім. Умов для реалізації напрямку майже немає
-0,8/>К/>/>-0,6 Внутрішні можливості розвитку підприємства швидше за все не відповідають зовнішнім. Умови для реалізації напрямку швидше за все не існують
-0,6 />/>К/>/>-0,3 Більше свідчень «проти», ніж «за» щодо відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім та реалізації напрямку
-0,3/>К/>/>0,3 Ситуація невизначеності щодо відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім та реалізації на ринку
0,3/>К/>/>0,6 Більше свідчень «за», ніж «проти» щодо відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім та реалізації напрямку
0,6 />К/>/>0,8 Внутрішні можливості розвитку підприємства швидше за все відповідають зовнішнім. Швидше за все є умови для реалізації напрямку
0,8/>К/>/>/>1,0 Внутрішні можливості розвитку підприємства майже відповідають зовнішнім. Майже напевно можна реалізувати напрямок.
К/>= 1,0 Повна впевненість у відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім. Є всі умови для реалізації напрямку і повна впевненість в успіху
Отже, сильнимисторонами (проранжованими за значущістю) ВАТ «Ласунка» є:
1) нижчаоптова ціна, ніж у конкурентів (КУ = +0,3111);
2) високаякість продукції (КУ = +0,2777);
3) досвідченекерівництво (КУ = +0,2667);
4) сформованарегіональна система розповсюдження і охоплення значної частини роздрібнихторгівельних точок, високе мистецтво конкурентної боротьби (КУ = +0,2444);
5) найкращав Україні система дистрибуцій і маркетинговий департамент(КУ = +0,2222);
6) доставка продукціїв багато регіонів країни (КУ = +0,1556);
Слабкі сторони:
1) високівитрати для зберігання продукції(КУ = -0,5444);
2) великакількість конкурентів, які працюють в даній асортиментній та ціновій ніші(КУ = -0,5222);
3) високівитрати на логістику (КУ = -0,3889);
Ринковіможливості (проранжовані за значущістю):
1) розширеннядіапазону можливих товарів(КУ = +0,5556);
2) сприятливізрушення в курсах валют(КУ = +0,2778);
3) вихід нанові ринки за кордоном при вступі до СОТ(КУ = +0,4);
4) покращеннясоціально-економічної ситуації в країні і підвищення платоспроможностінаселення (КУ = +0,5556);
Ринкові загрози:
1) конкурентнізагрози, або можливість появи зарубіжних чи вітчизняних конкурентів(КУ = -0,3889);
2) соціально-демографічнізагрози (невисока купівельна спроможність споживачів (КУ= -0,2778);
3) відсутністьстабільності в сировині (молоці), а отже підняття ціни на неї (КУ = -0,0889);
4) великакількість товарів-конкурентів (КУ = -0,0667);
5) поява уконкурентів більш ефективних і якісніших технологій виробництва продукції (КУ = -0,016);
6) наявністькорупції ( корумпована прикордонна служба, судова система та ін. КУ = -0,0111);
Підсумковийкоефіцієнт упевненості дорівнює 0,4, говорить про те, що випуск нового видуморозива з ананасом «Тропік» є доцільним, а внутрішні можливостірозвитку підприємства скоріше за все відповідають зовнішнім. Отже, даномупідприємству доцільно розширювати свій потенціал на ринку і використовувати всіпозитивні для цього сторони.
3.2Критеріальна оцінка і попередній вибір перспективних напрямків інноваційногорозвитку
Виконаємопопередній вибір напрямків інноваційного розвитку та оцінимо ефективністьреалізації варіантів інноваційного розвитку з таких вихідних даних.
Табл.1.3.Цілі підпри-ємства Достатність ресурсної бази Рівень конкуренто-спроможності Ставлення до ризику особи, що ухвалює рішення Варіанти інноваційного розвитку для оцінки ефективності Назва Кількість порівнюваних варіантів Напрям оцінки Ринкові Норма Високий Схильний Продуктові 2 З позицій споживачів
Згідно з цимиданими, у підприємства існує необхідність досягнення ринкових цілей іреалізації відповідних інноваційних орієнтирів, надлишок ресурсної бази,високий рівень конкурентоспроможності і особа, що є противником ризику.Виходячи з цього, за методологічним підходом, треба реалізувати такі напрямкиінноваційного розвитку:
1)за стратегічноюспрямованістю — збалансований або захищаючий;
2) за масштабами– глобальний або локальний;
3) за рівнеманалізу – стратегічний або оперативний;
4) зафункціональною діяльністю – маркетинговий;
5) за строкомреалізації – довгостроковий або середньостроковий;
6) за сфероюзастосування – ринковий;
7) змаркетингових позицій – диверсифікація виробництва і збуту;
8) заспонукальними мотивами – завоювання симпатій споживача або всебічні переваги.
Тобто, відповіднодо попереднього вибору варіантів можливими напрямками інноваційного розвитку засферою їх застосування є ринкові.
Оцінкаефективності реалізації варіантів інноваційного розвитку з позицій споживачів
На прикладіфірмового магазину «Ласунка», що розміщений в місті Сумах, оцінюємоефективність продуктових напрямків інноваційного розвитку інноваційноїпродукції з позицій споживачів – нових видів морозива в пластмасових упаковках:1) «Тропік»; 2) «Лев».
Оцінку виконуємона основі розрахунку показника споживацької привабливості продуктового напрямкуінноваційного розвитку, який розраховується як добуток показника, що враховуєспіввідношення ціни споживання інноваційної продукції і середньої ціни існуючоїна ринку продукції, та показника, що враховує оцінку вигоди, отримануспоживачем при використанні інноваційної продукції
К/>= К/> * К/>; (2.1.)
де К/> – показник споживацькоїпривабливості продуктового напрямку інноваційного розвитку;
К/> – показник, що враховуєспіввідношення ціни споживання нової або оновленої продукції і середньої ціниіснуючої на ринку продукції;
К/> – показник, що враховуєоцінку вигод, отриманих споживачем при використанні інноваційної продукції.
Для розрахунку К/>використовуємо формулу:
К/>=/>;
де Ц/> – ціна інноваційноїпродукції і, грн..;
Ц/> – мінімальна з цін наінноваційну або існуючу на ринку продукцію, грн.
Для розрахунку Кцвизначимо середнє значення ціни існуючої на ринку продукції, що має подібнівластивості. Так, середнє значення ціни на морозиво в пластмасових упаковках(морозиво-торт) по місту Суми дорівнює Ц сер. = 15,2 грн.
Для інноваційної продукції:
1) «Тропік»Ц/>= 22,50 грн;
2) «Лев»Ц/>= 21,00 грн.
Порівнюючивстановлену ціну з середньою на ринку, виявляється, що для морозива «Тропік»мінімальною є середня ринкова ціна, а для морозива «Лев» — наінноваційну продукцію. Тому, за ціновим параметром перша модель програє. Заформулою обчислюємо К/>=0,675; К/>=0,723. Тобто за ціновимпараметром пріоритетним є вид морозива «Лев».
Розрахуємопоказник К/>, що враховує оцінку вигод,отриманих споживачем при використанні інноваційної продукції, використовуючиформули:
К ві = />; (2.2.)
К ві = />; (2.3.)
де Pij – j-йпоказник вигод інноваційного товару;
Pmaxj –максимальне значення j-го показника вигод товару з усіх, що порівнюються; Pminj– мінімальне значення j-го показника вигод товару з усіх, що порівнюються; Vj –коефіцієнт вагомості показника вигод j.
Табл.1.4.Товар Ціна, грн Строк зберігання, міс. Енергетична цінність, кКалл Наявність добавок, % Жирність, % «Тропік» 1кг 22,50 4 165 18 16 «Лев» 1кг 21,00 4 87 12 16
Розрахованізначення показників оцінки вигод кожного з інноваційних товарів порівнюємо міжсобою, і товар, для якого Кв набуває максимального значення, вважаєтьсянайбільш вигідним з точки зору задоволення потреб споживачів. Ідеальною єумова, коли Кв=1.
Коефіцієнтивагомості одиничних показників вигод обчислюємо експертним шляхом, застосовуючиметод парних порівнянь. Експертами були керівники структурних підрозділів, якимнеобхідно було заповнити оцінні таблиці.
Табл. 1.5.Параметри Ціна Термін зберігання Калорійність Наявність добавок Жирність Σ Ціна /> 1 1 2 Термін зберігання 1 /> 1 1 1 4 Калорійність /> 1 1 1 Наявність добавок /> 1 1 Жирність 1 /> 1
/>
/>
За формулоюрозрахуємо показник споживацької привабливості Ксп, який дозволяє оцінитиспоживацьку привабливість кожного варіанта інноваційної продукції з позиційспоживачів.
Ксп1 = 0,675*0,93= 0,627
Ксп2 = 0,723*0,14= 0,101
Як бачимо,значення показника свідчить, що перший напрямок належить до відмінноїспоживацької привабливості, а другий до незадовільної споживацькоїпривабливості, споживачі значною мірою зацікавлені у придбанні морозива «Тропік»,ніж в морозиві «Лев».
Отже, потрібношукати нові напрямки розвитку, які б більш повно відповідали запитамспоживачів.
Таким чином, заціновим параметром «Тропік» програє морозиву «Лев», але запоказником вигод – значно виграє, бо за 4 характеристиками морозиво маємаксимальні оцінки. Тому різниця в ціні на інноваційну продукцію будекомпенсуватися значним збільшенням вигод при покупці даного продукту.
З позиційпідприємства-інноватора
Визначиморизикованість кожного напрямку за допомогою імовірнісного підходу. Так, длявизначення імовірності настання різних варіантів розвитку подій (сценаріїврозвитку економіки) використовують такі емпіричні оцінки: глибокий спад – 0,05,незначний спад – 0,2, стабільний стан – 0,5, незначний підйом – 0,2, потужнийпідйом – 0,05.
Розрахуємоочікуване значення результату (Е), враховуючи, що за попередніми оцінкамиспеціалістів дирекції зовнішньоекономічної діяльності і маркетингу, отриманимиу ході опитування споживачів в умовах:
üглибокого спаду – замовлень неочікується;
üнезначного спаду – замовляють 2500упаковок морозива «Лев» і морозива «Тропік» 2500 у новомупакуванні;
üстабільного стану — замовляють 9500 упаковокморозива «Лев» і морозива «Тропік» 8000 у новому пакуванні;
üнезначного підйому — замовляють 13500 упаковокморозива «Лев» і морозива «Тропік» 12000 у новомупакуванні;
üпотужного підйому — замовляють 19000 упаковокморозива «Лев» і морозива «Тропік» 16800 у новомупакуванні;
üПрибуток на одиницю від реалізації 2,05грн. з упаковки морозива «Лев»та 2,25 з упаковки морозива «Тропік» у новому пакуванні.
Вихідні дані длярозрахунку очікуваного прибутку дані у табл. 1.6.
Таблиця 1.6. –Прибуток за продуктовими напрямками для різних варіантів розвитку подій (урозрахунку на очікуваний обсяг замовлень)Варіант розвитку подій Імовірність (Р) Прибуток, тис. грн. «Лев» «Тропік» Глибокий спад 0,05 Незначний спад 0,2 5125 5625 Стабільний стан 0,5 19475 18000 Незначний підйом 0,2 27675 27000 Потужний підйом 0,05 38950 37800
Очікуванезначення прибутку (Е) дорівнює:
Е1 =0,2*5125+0,5*19475+0,2*27675+0,05*38950 = 18245 тис. грн.
Е2 =0,2*5625+0,5*18000+0,2*27000+0,05*37800 = 17415 тис. грн.
Розрахуємоабсолютний і відносний /> розміри ризику:
/>
/> = 8344,64 ти. грн.
/>
/> = 9071,27 тис. грн.
/>
/>
Таким чином, заваріантом 2 очікуваний прибуток нижчий, ніж за варіантом 1, але вищесередньоквадратичне відхилення або ризик. За варіантом 1 вищий очікуванийприбуток. Тому для віддання переваги одному з варіантів були розрахованікоефіцієнти варіації, які свідчать, що перевагу необхідно віддати варіанту 1,оскільки ризик на одиницю прибутку за цим варіантом менший.
У табл. 1.7.наведено вихідні дані для розрахунку показників ефективності напрямківінноваційного розвитку.
Таблиця 1.7. – Даніза варіантами інноваційного розвиткуПродуктовий НІР Очікуваний інноваційний капітал, тис.грн Очікуваний ефект, тис.грн.
Ставка дисконтування,
% 1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік 5-й рік 6-й рік «Лев» 96638,7 48398,2 84566,1 69971,4 71251,3 65778,2 18 «Тропік» 93485,2 38841,5 57048,2 54562,3 52271,8 48142,5
КНІР1= /> = 2,17
КНІР1= /> = 1,66
Таким чином, всінапрямки інноваційного розвитку є економічно доцільними, оскільки Кнір1,Кнір2 більше 1, а враховуючи умови оптимальності варіанта, то більшвигідним з позицій підприємства- інноватора є виробництво морозива «Лев»(у старому упакуванні), бо Кнір1 більше за Кнір2.Результатианалізу ризикованості показали, що цей варіант більш ризикованим, але з оглядуна те, що особа, яка приймає рішення, є схильною до ризику, то перевагу можнавіддати інноваційному товару «Тропік».
3.3 Економічнеобґрунтування вибору напрямків розвитку
Таблиця 1.8. –Вихідні даніСценарій розвитку подій Імовірність (P) Грошовий потік за роками, грн. 1 2 3 4 5 6 Песимістичний 0,23 -14500 5000 10500 9700 8300 6500 -12000 3000 7500 6200 5000 4300 -40000 15000 20000 18000 16500 14500 Нормальний 0,67 -18000 9500 13400 12800 12000 11500 -15000 5000 10700 9600 8100 6200 -50000 22000 34000 31500 28300 26800 Оптимістичний 0,1 -21000 11500 16700 15400 14200 13000 -17000 7500 12000 11200 10800 9400 -70000 25000 42000 39500 36000 32500
Економічнеобґрунтування проектів інноваційного розвитку ґрунтується на розрахунку такихпоказників: чистого зведеного прибутку (NPV), індексу рентабельності (PI),періоду окупності (PP) внутрішньої норми доходності (IRR). Для вибору найбільшприйнятного проекту критеріями оцінки є оптимізація середньозважених займовірностями різних сценаріїв розвитку подій (як мінімум: песимістичного,нормального або найбільш імовірного, оптимістичного) цих показників, для якихоптимальними є: максимальні значення NPV, PI, мінімальне значення PP іперевищення IRR ставки дисконтування.
1) Розрахуємовище перелічені показники для нормального сценарію розвитку подій (див. табл.1.9.).
/>