План
Комплексне будівництво об’єктів за кордоном. Документальне забезпечення цихоперацій. 2
Облік імпортної частини бартернихоперацій у зовнішній торгівлі. Документальне забезпечення цих обліковихоперацій. 6
Задача. 17
Список використаної літератури. 18
Комплексне будівництво об’єктів за кордоном. Документальне забезпечення цих операцій.
Комплексне будівництво у разі коли за цими договорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізацію проектів за схемою “будувати — експлуатувати — передавати (Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;.
По будовах (об’єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок іншихджерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їхзастосування обумовлюється контрактом.
Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний способиздійснення будівництва.
Ці норми можуть застосовуватися для визначення вартостіремонтнобудівельних робіт, які здійснюються на будовах (об’єктах) промисловогота іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічнихособливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствамита іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.
Система ціноутворення в будівництві містить у собі кошторисні нормативи,правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисноїдокументації.
Кошторисні нормативи — це узагальнена назва комплексу кошториснихнорм, що об’єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, щомістять у собі необхідні вимоги, вони служать для визначення вартостібудівництва.
Інвесторська кошторисна документація — це сукупність кошторисів(кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів,черг будівництва, зведень витрат, пояснювальних записок до них та відомостейресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.
Документи, які деталізують основні правила і положення, що містяться вкошторисних нормативах класу “Д” відповідно до Класифікації нормативнихдокументів України в галузі будівництва, можуть випускатися як допоміжні, увигляді інструкцій, методичних вказівок, посібників та інших матеріалів, щотакож використовуються при визначенні вартості будівництва.
Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов’язкові длязастосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їхвідомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об’єктів),будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштівпідприємств, установ і організацій державної власності.
До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, якірозробляються в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованогобудівництва технологією і організацією робіт витрати трудових іматеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого узагальнодержавних нормах. Ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якоївони розроблені.
Відомчі кошторисні нормативи обов’язкові для організацій, установ і підприємствміністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердили цінормативи. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфериуправління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можутьбути обов’язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.
Відомчі кошторисні нормативи не повинні суперечити загальнодержавним абодублювати їх. Для окремих будов в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою дляцих будов технологією і організацією робіт витрати трудових іматеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого узагальнодержавних нормах, можуть розроблятися ресурсні елементні кошториснінорми на будову. Рішення про розроблення таких норм приймається забудовником запогодженням з Держбудом України.
Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складіінвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи,передбачені в проекті (робочому проекті), за відсутності відповідних норм учинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуютьсяу складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для будови(об’єкта) за даним проектом.
Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних рекомендаційз розробки ресурсних елементних кошторисних норм, схвалених рішеннямнауково-технічної ради Держбуду України від 12.04.2002 N 21.
При розробці зазначених норм із залученням коштів державного бюджетуекспертиза цих норм здійснюється обов’язково. Якщо розробка таких нормздійснюється за рахунок інших джерел фінансування, рішення щодо їх експертизиприймається інвестором.
Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки розробляються замістьлокальних та об’єктних кошторисів у тих випадках, коли:
а) обсяги робіт і розміри витрат ще остаточно не визначилися і підлягаютьуточненню при розробленні робочої документації (робочих креслень);
б) обсяги робіт, характер і методи їх виконання не можуть бути точновизначені при проектуванні і уточнюються в процесі будівництва (окремі видиробіт і конструктивні елементи підводної частини гідротехнічних споруд,будівель і споруд експериментального будівництва, будівель і споруд, щореконструюються, технологічної частини об’єктів з новими видами виробництва,днопоглиблювальні і гірничопрохідницькі роботи тощо). При цьому на підставіуточнених у процесі будівництва обсягів робіт складається об’єктний (локальний)виконавчий кошторис.
Локальні та об’єктні кошторисні розрахунки складаються в поточному рівніцін на трудові та матеріально-технічні ресурси за формами об’єктних і локальнихкошторисів на підставі архітектурно-будівельних і технологічних рішеньЕскізного проекту, ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту з використаннямукрупнених ресурсних кошторисних норм та показників вартості будівництва, атакож інших укрупнених нормативів.
За відсутності укрупнених кошторисних нормативів для складаннякошторисних розрахунків застосовуються вартісні показники об’єктів-аналогів*, аза їх відсутності або великої трудомісткості в застосуванні кошторисівоб’єктів-аналогів припускається складання кошторисних розрахунків звикористанням укрупнених показників вартості окремих конструктивних елементівта видів будівельно-монтажних робіт, обчислених за даними кошторисів до робочихкреслень об’єктів, що мають у своєму складі аналогічні проектні рішення.
При складанні кошторисних розрахунків для об’єкта, що проектується, заданими вартісних показників об’єктів-аналогів враховуються розбіжності втехнологічних, конструктивних, об’ємно-планувальних, інших проектних рішеннях,розмірах загальновиробничих витрат шляхом зміни кошторисних данихоб’єкта-аналога і приведення їх у відповідності до норм будівельного ітехнологічного проектування (які діють на момент розроблення Ескізного проекту,ТЕО інвестицій, проекту або робочого проекту) до характеристик об’єкта, щопроектується. З цією метою вартість по кошторису до робочих кресленьоб’єкта-аналога, прийнята за основу кошторисного розрахунку об’єкта, щопроектується, коригується по окремих параметрах будівлі або споруди (зміничисла поверхів, ширини і довжини прогонів або кроків несучих конструкцій тощо)або по окремих конструктивних елементах і видах робіт (види заповнення отворів,підлоги, опоряджувальні роботи тощо). За необхідності до кошторисуоб’єкта-аналога включається цінова поправка для приведення вартісних показниківоб’єкта-аналога до поточного рівня.
Вибір одиниці виміру при складанні кошторисних розрахунків за данимикошторисів до робочих креслень аналогічних об’єктів провадиться залежно відтипу будівлі (споруди) або виду конструктивного елемента (виду робіт).Наприклад, для будівель — 1 куб. м об’єму або 1 кв. м виробничої (загальної, робочої) площі; для підземних споруд або підземної частинибудівель — 1 кв. м площі забудови; для лінійних споруд — 1 км довжини; для конструкцій перекриття або покриття — 1 кв. м площі конструкцій тощо. Одиниця виміру, на яку наводиться вартість по об’єкту-аналогу, повинна найвірогіднішевідбивати конструктивні і об’ємно-планувальні особливості об’єкта.
Кошторисні розрахунки на окремі види витрат складаються, якщо ці видивитрат не враховані в кошторисних нормативах. За наявності показників на окремівиди витрат, виражених у відсотках від кошторисної вартості, кошториснірозрахунки не складаються. У цьому випадку до глав зведених кошториснихрозрахунків вартості будівництва включаються окремими рядками кошти запереліком.
Облік імпортної частини бартерних операцій у зовнішній торгівлі. Документальне забезпечення цих облікових операцій.
Імпорт (імпорттоварів) ¾ купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі)українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктівгосподарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів натериторію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власногоспоживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Порядокпроведення товарообмінних (бартерних) операцій регулюється Законом України від23.12.98. р. №351-ХІУ “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій угалузі зовнішньоекономічної діяльності. Згідно із цим Законом право на проведеннятоварообмінних (бартерних) операцій мають всі особи, визначені як суб’єктизовнішньоекономічної діяльності. Установлений законодавством режим здійсненнятоварообмінних (бартерних) операцій, а також відповідальність за порушення йогонорм і вимог поширюється на всіх осіб, які здійснюють товарообмінні (бартерні)операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Оформляютьсятоварообмінні (бартерні) операції бартерним договором або договором, якимпередбачається змішана форма оплати, тобто часткова оплата в натуральній формі.І в тому і в іншому випадку обмін товарами (роботами, послугами) повинен бутизбалансований за вартістю і не опосередкований рухом коштів у готівковій абобезготівковій формі.
Зовнішньоекономічнийбартерний договір (контракт) укладається у письмовому вигляді і за формою, якавизначена “Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”від 05.10.95, №75.
ЗазначенимПоложенням також визначені особливі умови, які повинні бути передбаченібартерним зовнішньоекономічним договором (контрактом).
Цінина товари (роботи, послуги) можуть визначатися суб’єктами зовнішньоекономічноїдіяльності на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції, іншихчинників, які діють на відповідних ринках на момент укладення зовнішньоекономічногобартерного договору (контракту). У випадку коли предметом бартерного договору єтовари, відносно яких діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається напідставі таких цін.
Суб’єктамзовнішньоекономічної діяльності надана можливість проведення товарообмінної(бартерної) операції на підставі договору, який передбачає змішану формуоплати. Тому до форми і порядку укладення такого договору також застосовуютьсяпевні вимоги.
Так,у розділі «Предмет договору (контракту)» такого договору крім зазначенняточного найменування, марки, сорту, товару або кінцевого результату робіт, щовиконуються, послуг, що надаються, які один з контрагентів зобов’язанийпоставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, буде також указане іточне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічноговиконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов’язань.
Приукладенні договору зі змішаною формою оплати в розділі «Ціна і загальнавартість договору (контракту)»:
1)зазначається ціна одиниці виміру товару і загальна вартість товару або загальнавартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договоромз оплатою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи,послуги);
2)загальна вартість поставок, оплата за якими передбачається в натуральній формі,виражається обов’язково в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземнихвалют.
Уразі експорту високоліквідних товарів за договором, яким передбачена оплататаких товарів як грошовими коштами, так і в натуральній формі, терміниповернення валютної виручки та імпортної частини договору (контракту)становлять відповідно 90 і 60 днів.
Товари,що імпортуються за зовнішньоекономічним бартерним договором, підлягаютьввезенню на митну територію України у терміни, зазначені в договорі, але непізніше 90 (а в разі експорту за бартером високоліквідних товарів — 60)календарних днів з моменту оформлення вивізної (експортної) вантажної митноїдекларації, а в разі експорту робіт (послуг) — з дати підписання акта або іншогодокумента, що підтверджує виконання робіт, надання послуг нерезидентові.
Уразі порушення суб’єктами ЗЕД термінів ввезення товарів (виконання робіт,надання послуг), які імпортуться за бартерним договором, з них стягується пеняв розмірі 0,3% вартості неотриманих товарів (робіт, послуг) за кожний деньпрострочення. Однак загальний розмір нарахованої пені не може перевищуватирозміру заборгованості, що виникла за таким договором.
Якщож товари експортуються за договором, яким передбачена змішана форма оплати, пеня стягується за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неотриманоївиручки в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютнимкурсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Пенянараховується за ненадання або невчасне надання інформації про факт здійсненняекспорту товарів (робіт, послуг) за бартерним договором. Пеня за вказанепорушення встановлена в розмірі 1% вартості фактично експортованих товарів(робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пеніне може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
Уразі перевищення термінів повернення товарів (виконання робіт, надання послуг),які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію,консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів,товарів спеціального призначення, терміни їх повернення можуть бути продовженіна підставі індивідуального дозволу (ліцензії).
ПостановоюКабміну України “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних)операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності“ № 756 від 29.04.99 р.затверджено перелік високоліквідних товарів і перелік товарів, операції з якимиза зовнішньоекономічними товарообмінними (бартерними) операціями заборонені.
Крімтого, цією Постановою визначений Порядок віднесення бартерних договорів дотаких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплекснебудівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціальногопризначення. Відповідно до зазначеного Порядку:
1.Бартерні договори відносяться до таких, що передбачають:
1)виробничу кооперацію ¾ у разі, коли за цимидоговорами здійснюються операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів,деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та іншихвиробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов’язанихта необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції знадання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування татехнологічних операцій;
2)консигнацію ¾ у разі коли за цими договорамиздійснюються операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона(консигнатор) зобов’язується за дорученням другої сторони (консигнанта)протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовленувинагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, якіналежать консигнанту;
3)комплексне будівництво ¾ у разі коли за цимидоговорами здійснюються операції з виконання проектних і проектно-пошуковихробіт, передачі «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництвабудівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних таспеціальних будівельних робіт, у тому числі виконання договорів про реалізаціюпроектів за схемою “будувати — експлуатувати — передавати(Вuild-Ореratе-Тransfer)”, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду убудівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (послуг), атакож поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельнихконструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;
4)поставку складних технічних виробів — у разі коли за цими договорамиздійснюються операції з поставки устаткування частинами або технічних виробів,що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування івведення їх в дію на місці експлуатації, а також складних технічних виробів,термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів;
5)поставку товарів спеціального призначення — у разі коли за цими договорамиздійснюються операції з поставки товарів, перелік яких визначається КабінетомМіністрів України.
Згідноз підпунктом 7.3.2 Закону про прибуток затрати, понесені (нараховані) платникомподатків в іноземній валюті у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг),вартість яких відноситься до валових витрат, визначаються в сумі, яка повиннадорівнювати балансовій вартості такої інвалюти, визначеній відповідно доположень підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибуток.
Прицьому балансова вартість іноземної валюти визначається відповідно до положеньпідпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 Закону про прибуток і не підлягає перерахунку узв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Відповіднодо пп.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону про прибуток у випадку купівлі іноземної валютиза гривні валові витрати або валові доходи платника податків не змінюються.Сума гривень, оплачена платником податків у зв’язку з такою купівлею (безурахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюютьконверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податків), вважаєтьсябалансовою вартістю такої іноземної валюти.
Тобтобалансова вартість іноземної валюти визначається таким чином:
· якщо іноземна валюта отримана як виручка, то її балансова вартістьвизначається за курсом Національного банку України, який діяв на дату отриманнядоходу;
· якщо іноземна валюта самостійно придбана підприємством за гривні,то її балансова вартість дорівнює сумі гривень, сплачених у зв’язку з такоюкупівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, якіздійснюють конверсійні операції);
· якщо іноземна валюта самостійно придбана підприємством за іншуінвалюту, то її балансова вартість дорівнює балансовій вартості проданоїінвалюти;
· якщо іноземна валюта надійшла на валютний рахунок у попередньомуподатковому періоді, то для поточного податкового періоду її балансова вартістьвизначається за курсом Національного банку України, який діяв на останній робочийдень попереднього звітного періоду. Оскільки підприємство може розраховуватисяз постачальником за конкретну партію товарів інвалютою, загальна сума якоїскладається з окремих сум, що надійшли на підприємство в різний час і з різнихджерел, то необхідно вести оперативний облік для визначення балансової вартостіінвалюти.
Підприємствоможе розрахуватися з постачальниками заздалегідь або з відстрочкою платежу.Якщо вийде так, що першою подією буде отримання товарів (робіт, послуг), тодідо складу валових витрат вартість такого товару (робіт, послуг) буде включеназа курсом Національного банку України на дату оформлення вантажної митноїдекларації (підписання акта), але при другій події, коли вже буде відомабалансова вартість інвалюти, що перераховується, необхідно буде відкоригуватисуму, раніше включену до складу валових витрат. Якщо ж першою подією будеоплата товарів (робіт, послуг), то нічого коригувати не треба, адже вже припершій події відома балансова вартість перерахованої у вигляді авансу інвалюти.
Дляцілей податкового обліку вартість товарів (робіт, послуг), постачальниками якихє нерезиденти, що знаходяться в офшорній зоні (або рахунки яких розташовані вофшорній зоні), включається до складу валових витрат тільки в розмірі 85 % (п.18.3 Закону про прибуток).
Заборгованістьв іноземній валюті, що виникла при здійсненні імпортної операції (дебіторськаабо кредиторська, залежно від того, яка подія сталася раніше — перерахуваннявалюти або отримання товарів (отримання результатів робіт, послуг)), також береучасть у формуванні об’єкта обкладення податком на прибуток (пп. 7.3.3, 7.3.6Закону про прибуток).
Оскількиу зовнішньоекономічному бартерному договорі загальна вартість експортованихтоварів і загальна вартість імпортовуваних товарів обов’язково вказуються віноземній валюті, то такі операції з метою оподаткування прирівнюються дооперацій з розрахунками в іноземній валюті, тому оподаткування прибутку відзовнішньоекономічних товарообмінних операцій здійснюється відповідно допідпунктів 7.3.3 і 7.3.6 Закону про оподаткування прибутку [4, 84].
Уплатника податків дата збільшення валового доходу припадає на звітний період, уякому раніше сталася одна з таких подій: або відвантаження товарів (виконанняробіт, надання послуг), або оприбуткування товару (отримання результатів робіт,послуг).
Такийваловий дохід у податковому обліку відображається як сума заборгованості(дебіторської або кредиторської), вираженої в іноземній валюті і перерахованоїу гривні за офіційним курсом НБУ на дату її виникнення.
Протягомзвітного періоду балансова вартість такої заборгованості у податковому обліку вразі зміни курсу Національного банку України не перераховується.
Якщозаборгованість погашається протягом цього ж звітного періоду, то проводитьсяперерахування суми такої заборгованості, вираженої в іноземній валюті, у гривніза офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату її погашення,тобто на дату здійснення заключної (балансуючої) операції.
Вартіснарізниця, що виникла між сумами заборгованості на дату її виникнення і на датуїї перерахування, збільшує валовий дохід або валові витрати. Одночасно доскладу валових витрат включається вартість отриманих у рахунок бартерногоконтракту товарів (робіт, послуг), оскільки це заключна (балансуюча) операція.
Длянаступного податкового періоду балансова вартість заборгованості прирівнюєтьсядо вартості заборгованості в іноземній валюті, перерахованій у гривні за курсомНаціонального банку України на останній робочий день звітного періоду [3, 89].
Щостосується податку на додану вартість, то датою виникнення податковихзобов’язань при здійсненні товарообмінних операцій з нерезидентами відповіднодо підпункту 7.3.4 Закону про ПДВ вважається дата події, що сталася першою:
· або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, щозасвідчує вивезення товарів платником податків; дата оформлення документа, щозасвідчує факт надання результатів робіт (послуг) нерезидентові,
· або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, щозасвідчує факт отримання платником податків товарів;
· дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання результатівробіт (послуг) платником податків.
Докладнероз’яснення щодо питання оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій узовнішньоекономічній діяльності наведене в листі Державної податковоїадміністрації України від 04.05.99 р. № 6452/7/16-1321 «Про оподаткуваннябартерних операцій у зовнішньоекономічних відносинах»:
Так,відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР«Про податок на додану вартість» операції з продажу товарів, що булививезені (експортовані) платниками за межі митних кордонів України, та продажуробіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митноїтериторії України, обкладаються податком на додану вартість за нульовоюставкою.
Пунктом11.6 статті 11 зазначеного Закону встановлено тимчасову норму, згідно з якою до01.01.99 р. (а відповідно до Закону України від 25.12.98 р. № 368-ХІV — до01.01.2000 р.) у разі вивозу (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митноїтериторії України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума ПДВ, сплачена(нарахована) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшенняподаткового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництваплатника податку.
Правона одержання податкового кредиту під час здійснення бартерних (товарообмінних)операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаних з вивезенням(експортом) товарів за межі митної території України та ввезенням (імпортом) товарівна митну територію України виникає на дату здійснення кожної із частинзаключної (балансуючої) операції в сумі, пропорційній таким частинам. Тобто,якщо при здійсненні зовнішньоекономічної бартерної операції імпортна частина — перша подія, сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв’язку з придбанням товарів(робіт, послуг), включається у валові витрати (у разі її віднесення доподаткового кредиту в попередніх звітних періодах платником проводитьсякоригування податкового кредиту в бік зменшення), а сума ПДВ, сплачена митниморганам у зв’язку з виникненням податкових зобов’язань при ввезенні(імпортуванні) товарів, включається в податковий кредит на дату здійсненнязаключної (балансуючої) експортної операції або в частині, пропорційній кожнійіз частин експортної (балансуючої) операції.
Увипадку якщо сплата ПДВ при імпорті товарів у межах бартерного контрактувідстрочена шляхом видачі податкового векселя, то дата виникнення права наподатковий кредит буде визначатися відповідно до норм пункту 11.5 Закону України«Про податок на додану вартість», а саме у звітному періоді, щонастає за тим звітним (податковим) періодом, у якому вексель було погашено, абоу звітному (податковому) періоді, у якому відбулося погашення векселя, за умовиоплати векселя раніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу, але нераніше від дати здійснення відповідної частини заключної (балансуючої)експортної операції [2,132].
Якщопри здійсненні бартерної операції першою подією є експортна операція, податковізобов’язання визначаються відповідно до пункту 6.2 Закону «Про податок надодану вартість» за нульовою ставкою. Сума ПДВ, сплачена у зв’язку зпридбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту платникане відноситься, а включається у валові витрати (у разі її віднесення доподаткового кредиту в попередніх звітних періодах платником проводитьсякоригування податкового кредиту в бік зменшення).
Податковізобов’язання, що виникли на дату оформлення ввізної вантажної митноїдекларації, включаються в податковий кредит платника податків, відповідно допідпунктів 7.4.1, 7.4.5 та 7.5.2 Закону України «Про податок на доданувартість», після сплати податку по податкових зобов’язаннях відповідно допідпункту 7.3.6 статті 7 Закону.
Необхідноврахувати, що пункт 12 Указу Президента України від 07.08.98 № 857/98 «Продеякі зміни в оподаткуванні» при виконанні зовнішньоекономічних контрактівстосується дати виникнення податкового кредиту по імпортованих товарах тількидля операцій з обміну товарами. При розрахунках з нерезидентом за поставленітовари, надані роботи (послуги), у національній чи іноземній валюті, датавиникнення права на податковий кредит у платника визначається згідно зпідпунктом 7.5.2 Закону України «Про податок на додану вартість» [1,35].
Сумаподатку на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів за бартернимконтрактом може бути сплачена безпосередньо у момент митного оформлення абошляхом надання податкового векселя на суму ПДВ, визначену відповідно дозаконодавства.
Приекспорті підакцизних товарів у межах товарообмінних (бартерних) договорів, якіпередбачають форму оплати, відмінну від грошової, акцизний збір справляється узагальновстановленому порядку.
Вразі переоформлення у встановленому порядку бартерного договору на інші видизовнішньоекономічного договору терміни поставок та розрахунків, установленізаконодавством, не поновлюються. При цьому переоформлення таких договорівздійснюється у встановленому порядку.
Якщозамість поставок за бартерним договором (контрактом) іноземний контрагентвиконує свої зобов’язання шляхом перерахування грошових коштів на рахуноксуб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, який раніше експортував за такимдоговором товари, роботи (послуги), то митні органи знімають зазначену бартернуоперацію з контролю на підставі:
· довідки уповноваженого банку про зарахування коштів на рахунокцього суб’єкта на виконання зобов’язань за договором і на суму, еквівалентнувартості товарів, робіт (послуг), зазначених у договорі;
· копії додаткової угоди, яка обумовлює зміну умов договору.
Уразі зміни умов договору, які передбачають заміну зобов’язань щодо оплатитоварів у грошовій формі на зобов’язання щодо поставки товарів, робіт (послуг)у рахунок оплати, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності України повиненподати до органів державної податкової служби копії договору і додаткових угоддо нього.
Бухгалтерськийоблік товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічноїдіяльності відображається у наступних проводках.
Таблиця №1.№ з/п Зміст операції Дебет Кредит 1 2 3 4 1 оприбутковані товари 281 631 2 відвантажені товари (з ПДВ) 361 702 3 списується вартість товарів 902 281 4 проведено залік заборгованості по бартерному контракту 631 361
Задача
Підприємство-резидент безкоштовно отримало матеріальні активи від нерезидента на суму 5 000 дол. США, що підтверджується даними вантажної
митної декларації. Курс НБУ на дату складання ВМД — 5,0 грн. за 1 дол. CША. Сума митних платежів — 900 грн. Необхідно:
1) Визначити суму імпортного ПДВ;
2) Скласти журнал господарських операцій і вказати кореспонденцію рахунків
Розвязання:
1) Сума імпортного ПДВ: ПДВ=(Вартість товару+Мито+ Митнізбот+Акциз)*20%=(5000*5,0+900)*20%=5180;
2) Журнал господарських операцій:№ п/п Операція Дебет Кредит Сума, грн 1. Придбано товар 20 685 25000 2. Нараховано ПДВ 641 685 5000 3 Сплачено митні збори 641 31 900
Список виокристаної літератури
1. ЛисенковЮ.М., Педь І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навчальнийпосібник: Навчальне видання.- К.: Зовнішня торгівля, 2004.- 200 c.
2. СопкоВ.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник: Навчальне видання: .- 3-е вид.,перероб. i доп..- К.: КНЕУ, 2000.- 578 c.
3. СвіркоС.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навчальнийпосібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2004.- 380 c.
4. Первиннийта аналітичний облік на підприємстві: Навчальний посібник: Навчальне видання.-Тернопiль: Астон, 2005.- 464 c.