Міністерство освіти і науки України
Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана
Реферат на тему:
Основні причини виникнення глобальних проблем людства
Підготував: студент ІІІ курсу
ФЕтаУ 6504 9 групи
Клекоцюк М.В.
Перевірила: Лініченко С.В.
Київ 2010
Поняття«глобальні проблеми» походить від французького слова «global», що означає«всезагальний», «той, що охоплює всю земну кулю».
Глобальні(франц. global — загальний) проблеми — комплекс зв’язків і відносин міждержавами та соціальними системами, суспільством і природою узагальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіхкраїн і можуть бути подолані їх спільними зусиллями.
Кожназ глобальних проблем породжена специфічними причинами, зумовленими, з одногобоку, специфікою розвитку продуктивних сил, географічним середовищем, рівнемпрогресу техніки, природно-кліматичними умовами, тобто речовим змістомсуспільного способу виробництва, а з іншого — специфічною суспільною формою,особливістю розвитку відносин економічної власності. За всієї різноманітностіпричин глобальних проблем існують спільні для них причинно-наслідкові зв’язки,властиві розвиткові технологічного способу виробництва.
Найзагальнішоюпричиною загострення глобальних проблем, що характеризує технологічний спосібвиробництва, а отже, речовий зміст, є швидке зростання народонаселення востанні десятиріччя XX ст., або демографічний вибух, який супроводжуєтьсянерівномірністю зростання населення в різних країнах та регіонах. Так, якщотемпи приросту населення в країнах, що розвиваються, у XX ст. становили всередньому 2,5% за рік, то у промислово розвинутих країнах вони не перевищували1%. Це призвело до того, що в Азії, Африці та Латинській Америці майже 1 млрд.осіб живе в умовах абсолютної злиденності, приблизно 250 млн. дітей хронічнонедоїдають, від голоду і постійного недоїдання 30—40 років тому щорічно вмиралопонад 40 млн. осіб, а нині 17 млн. За даними ООН, у 2005 р. із 4,4 млрд.жителів країн, що розвиваються, майже три п’ятих позбавлені основних санітарнихвигод, майже третина — чистої води, п’ята частина — сучасного медичногообслуговування, п’ята частина дітей не відвідує школи після 5-го класу істільки ж не має достатнього калорійного харчування.
Щобпрогодувати, одягти, забезпечити житлом зростаючу кількість населення,необхідно постійно нарощувати виробництво промисловості тасільськогосподарської продукції, збільшувати обсяг видобування корисних копалинтощо. Внаслідок цього поступово вичерпуються природні ресурси, підвищуєтьсясередня температура на Землі, забруднюється навколишнє середовище тощо.
Демографічнийвибух спричиняє загострення таких глобальних проблем, як продовольча,екологічна, сировинна, енергетична.
Глобальніпроблеми загострює низка проблем речового змісту.
1.Низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих, екологічно чистихтехнологій. Внаслідок цього із загального обсягу природної речовини, щозалучається у процес виробництва, форми кінцевого продукту набуває лише 1,5%, знадр планети щорічно добувають майже 100 млрд. т руди, корисних копалин ібудівельних матеріалів (по 25 т на кожного жителя).
ВУкраїні річний обсяг видобутку мінеральної сировини становить 1 млрд. т, агірської маси — до 3 млрд. т, з них лише 5—8% компонентів мінеральної сировинивикористовують для виробництва продукції, а решта йде у відходи. Усього натериторії України на початку 2004 р. накопичено понад 25 млрд. т різноманітнихвідходів, які зробили непридатними для користування майже 160 тис. га зеленихугідь. Крім того, понад 60% сховищ відходів не відповідають екологічнимнормативам, а отже, є джерелами забруднення довкілля. Якщо у 1980 р. на одногожителя припадало 240 т накопичених відходів, то у 2004 р. — 400 т, у 2006 р. —майже 500 т, з них 90% токсичних.
Застосуваннянедосконалих технологій, зокрема спалювання нафти, вугілля і природного газу,призвело до того, що вміст вуглекислого газу в повітрі щорічно зростає на 0,5%,а за останні 150 років зріс на 25%, причому на 12% — за останні 30 років.Найбільшої шкоди заподіюють теплові електростанції, які працюють на вугіллі.Вони становлять 75% усіх ТЕЦ і на їхню частку припадає третина всіх викидівСО2. В Україні до 55% електроенергії виробляють ТЕС, які, по-перше,конструювалися на низькому технологічному рівні (не було створено екологічночистого котельного устаткування), по-друге, експлуатувалися тривалий час бездостатнього оновлення виробничого апарату, по-третє, працювали на низькосортномукам’яному вугіллі. Крім того, Україна значно відстає від розвинутих держав уформуванні раціональної структури паливного балансу. Тому у майбутньому призбереженні такої технології і структури паливного балансу екологічна ситуаціяпогіршуватиметься. У пилогазових викидах міститься понад 1400 шкідливих длялюдини речовин. В Україні на початку XXI ст. рівень забруднення в 3 рази вищий,ніж в країнах Західної Європи.
Вмістдвоокису вуглецю в атмосфері зростає, тому температура земної поверхні заостанні 100 років підвищилася на 0,6%. Внаслідок цього зріс рівень Світовогоокеану на 10%, а швидкість наступу його на сушу становить 1,1 см за 10 років.
2.Швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів та кількостіавтомобілів. Це супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь,бурхливою автомобілізацією. Загалом, на 0,3% території планети сконцентровано40% всього населення. Нині у світі налічується понад 700 млн. легковихавтомобілів. За останні 30—40 років забруднення довкілля вихлопними газамизросло втричі. У пострадянських країнах у великих промислових центрах 60%викидів припадає на автомобільний транспорт. Через нижчу якість автомобілів українах СНД кожний із них викидає в повітря у 5—6 разів більше забруднюючихречовин, ніж у країнах Європи. Якщо враховувати те, що в Україні наприкінці2008 р. на тисячу населення було лише 98 автомобілів (в Росії — 156, Литві —267), то їх зростання в майбутньому погіршить стан довкілля.
3.Варварське ставлення людини до природи, яке виявляється у вирубуванні лісів,знищенні природних річок, створенні штучних водойм, забрудненні шкідливимиречовинами прісної води. Щороку у світі знищують 15 млн. га лісів, на однепосаджене дерево припадає 10 вирубаних, кожну секунду вирубують ліси площею зфутбольне поле. В Україні протягом 1955—1998 pp. понад обґрунтовану нормувирубано більше 20 млн. кубометрів лісу, здебільшого з метою експортукомерційними структурами за кордон.
Зпочатку XX ст. споживання прісної води зросло більше як у 7 разів, досягнувшина початку 90-х років майже 300 кубометрів. У найближчі десятиліття споживанняводи зростатиме. Водночас, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я,майже 80% всіх випадків захворювань пов’язані зі споживанням неякісної води.Чверть людства потерпає від нестачі води. В Україні майже 800 сіл користуютьсяпривізною водою, 89% сіл не мають водогону, кількість річок зменшилася на 3тис. Хоча споживання прісної води з 1990 по 1999 р. скоротилося в Українівнаслідок кризи на 24%, викиди забруднених стічних вод у поверхневі води зрослив 1,25 раза.
Нераціональнеставлення до природи виявляється також у втраті величезних масивів землі. Заостанні 100 років людство втратило 200 млн. км2 землі. За 90-ті роки XX ст.втрати світовим сільським господарством верхнього шару ґрунту дорівнювалиприблизно 240 млрд. т, що становить майже половину орних земель США. В Україніза останні 20 років кількість еродованих земель збільшилася з 13 млн. до 18млн. га, а 2 млн. га так захімізовані, що їх рекультивація економічно нерентабельна.Ситуація погіршується, оскільки на початку XXI ст. кількість еродованихсільськогосподарських угідь щорічно зростає на 80—90 тис. га, що рівноцінновтраті річного бюджету у 2007 р. Загалом, техногенний тиск на території Україниу 6—7 разів вищий, ніж у розвинутих країнах Європи.
Українах, що розвиваються, щорічно отруюються пестицидами майже 500 тис. осіб, зних 5 тис. — смертельно. Надмірна загазованість, отруєння хімікатами тощопризвели до того, що в кістках сучасної людини вміст свинцю у 50 разів вищий,ніж у наших давніх предків. Збільшується частота отруєнь ртуттю, кадмієм, щоспричиняє катастрофічно швидке зростання кількості серцево-судинних таонкологічних захворювань.
Ускладнюютьбільшість глобальних проблем причини суспільної форми:
1.Відносини приватнокапіталістичної власності, насамперед хижацьке ставленнямонополій до природних ресурсів, Світового океану тощо. Тому за повоєннийперіод на США припадало 40% світового обсягу забруднення екологічногосередовища (на початку XXI ст. — 36%), а на кожного мешканця — 1 кг токсичнихречовин у повітрі.
2.Деформація соціально-економічної системи в колишньому СРСР та деяких іншихкраїнах Східної Європи, монопольна політика міністерств і відомств, пануваннятоталітарної системи.
Обидвісоціально-економічні причини призвели до того, що на частку США, за данимиамериканського журналу «Саєнс», щорічно припадало 1,2 млрд. т двоокису вуглецю(приблизно чверть світового обсягу), на колишній СРСР і Китай — приблизно 33%,а на Західну Європу і Японію — 23%. Загалом, кожен житель Америки заподіюєприродному середовищу шкоди у 50 разів більшої, ніж житель Індії.
Відносиникапіталістичної власності, політика окремих держав були головними причинамизростання не лише мілітаризації економіки, а й міжнародної напруженості,політики «холодної війни», війн у різних регіонах планети. Так, після Другоїсвітової війни у 135 конфліктах загинуло понад 20 млн. осіб.
Розгортаннюгонки озброєнь сприяли мілітаристські акції сталінського керівництва (діїЧервоної армії в Ірані у 1946 р., у повоєнній Східній Європі), встановленнятоталітарної системи в СРСР, його зовнішня політика, зокрема непродуманевтягнення у війну в Афганістані.
Ниніна військові цілі у світі щорічно витрачають понад 900 млрд. дол., а наліквідацію неписьменності дорослих у світі потрібно лише 1,2 млрд. дол.
Соціальнимипричинами загострення глобальних проблем є: непродумана регіональна політикадержав; відсутність економічного суверенітету країн колишнього СРСР,національної власності на свої природні ресурси, засоби виробництва тощо. Так,в Україні власність держави (українського народу) на засоби виробництва доздобуття незалежності становила лише 5%, не було власності на природні ресурси.Нераціональна політика загальносоюзних міністерств і відомств призвела до того,що тут значно зросла смертність. Загалом, внаслідок поглиблення екологічноїкризи щорічні втрати України становлять 15—20% (ВВП), або 15 млрд. крб. (уцінах 1990 p.). Втрати від аварії на Чорнобильській АЕС сягнули приблизно 130млрд. крб. (у цінах 1990 р.) без урахування втрат, пов’язаних із захворюваннямлюдей. Внаслідок цієї аварії забруднено понад 10 млн. га земель, у тому числі 9млн. га сільськогосподарських угідь. Забруднення Дніпра в 4—5 разів перевищуєгранично допустимі норми (його воду споживають 35 млн. жителів України).
Західніекономісти, як правило, ігнорують вирішальну роль у виникненні глобальнихпроблем людства соціально-економічної форми суспільного способу виробництва —відносин економічної власності, намагаючись вину капіталістичної системи зазагострення глобальних проблем перекласти на все населення планети, йогозростання. Спростував такий підхід досвід Китаю з 1,3-мільярдним населенням,який після проведення економічних реформ навіть експортує частинусільськогосподарської продукції. Економісти, політики, публіцисти, які вбачаютьпричину глобальних проблем у зростанні кількості населення, метафізичнотрактують їх сутність. Загостренню глобальних проблем в Україні передусімсприяла наявність нераціонального екологічного господарського механізму.
Висновок
Глобальніпроблеми – виклик людському розуму. Піти від них неможливо. Їх можна тількиподолати. Значну тривогу викликає нерозуміння або зневажливе відношення більшоїчастини людства до серйозних проблем, від рішення яких залежить, наскількиблизьким є кінець ери Homo sapiens. У нинішніх умовах, коли мир міняється зразючою стрімкістю й масштабністю, людина просто не в змозі оперативно йреалистично оцінити характер і внутрішній зміст змін, що відбуваються, а отже,і серйозність виникаючих погроз та перспектив їх подолання.
Глобальніпроблеми сучасності є комплексними й всеосяжними. Вони тісно переплетені міжсобою, з регіональни ми й національно-державними проблемами. У їх основі –протиріччя глобального масштабу, зачіпаючи основи існування сучасноїцивілізації. Загострення цих протиріч веде до деструктивних процесів у цілому,породжуючи нові проблеми. Дозвіл глобальних проблем ускладнюється також і тим,що поки ще низок рівень керування глобальними процесами з боку сувереннихдержав. Стратегія виживання людини на основі вирішення глобальних проблемсучасності повинна вивести народи на нові рубежі цивілізованого розвитку.
Використана література
1. Международные экономическиеотношения / Под ред… проф. Е.Ф.Жукова.-М.: Юнити, 2007.-. 485с.
2. Долішній М., Козоріз М.Національна економіка в умовах глобалізації // Діловий Вісник.-2008.-№3.-с.15.
3. Белл Д. Прихiдпостiндустрiального суспiльства // Сучасна зарубiжна соцiальна фiлософiя.-К.:Ваклер, 2006.с.-194-251.
4. Брайон А.В., Гордецкий А.В.,Сытник К.М. Биосфера, экология, охрана природы. – К.: Лыбидь, 2002. – 523.
5. Жирицкий А.К., Меркушин В.И.Новиков Р.А., Глобальные экологические проблемы. – М.: Мысль, 2008. – 302 с.