–PAGE_BREAK–Акт про проведення митного огляду товарів підписується всіма особами, що брали участь у проведенні митного огляду. Якщо будь-яка посадова особа, що брала участь у проведенні митного огляду, відмовляється від підписання, то в Акті про проведення митного огляду товарів учиняється відповідний запис і наводяться відомості про цю особу з обов’язковим зазначенням її посади, прізвища й ініціалів, який засвідчується підписами двох осіб, що були присутні при митному огляді товарів та інших предметів або мають право згідно із законодавством перебувати в зоні митного контролю. Акту про проведення митного огляду товарів присвоюється номер, що відповідає номеру ВМД. На цьому Акті проставляється відбиток штампа ПМК.
У разі виникнення питання про потребу з’ясування правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД уповноважена посадова особа за погодженням з начальником оперативного підрозділу передає вповноваженій посадовій особі, що здійснювала контроль на другому етапі, документи й Акт про проведення митного огляду для прийняття остаточного рішення щодо правильності класифікації товару та для контролю, про що робиться відповідний запис у графі “Примітки” Аркуша контролю.
Після завершення митного огляду вповноважена посадова особа в рядку “Митний огляд” Аркуша контролю робить запис, що свідчить про проведення митного огляду зі складанням (або без складання) Акта про проведення митного огляду, а також про відповідність (невідповідність) пред’явлених товарів даним, зазначеним у ВМД, проставляє відбиток штампа ПМК, час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та підпис, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.
На третьому етапі проводиться нарахування й стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу. Відповідні нарахування здійснюються посадовою особою, що виконувала контроль за надходженням коштів, перевірку правильності нарахування податків і зборів та правильності визначення країни походження товарів та інших предметів.
Посадовою особою здійснюються:
доповнення записів, учинених у графах 47 і B ВМД, записами, що свідчать про нарахування
списання (стягнення) суми збору, що підлягає сплаті, у порядку, установленому Держмитслужбою України;
доповнення запису, учиненого в графі C ВМД, записом, що свідчить про нарахування та стягнення збору;
проставлення в графі 5 Аркуша контролю свого прізвища й відбитка номерного штампа «Сплачено» і заповнення його, що свідчить про нарахування та стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу.
На даному етапі митного оформлення проводиться завершення митного оформлення. Уповноваженою посадовою особою здійснюється заповнення граф D, 51 ВМД. На даному етапі проводиться перевірка наявності відміток про здійснення контролю на попередніх етапах. З урахуванням результатів митного огляду приймається рішення про доцільність проведення повторного контролю на другому та третьому етапах. За відсутності зауважень проводиться завершення митного оформлення шляхом проставлення відбитка особистої номерної печатки, свого підпису та прізвища в графі D ВМД і в інших товаросупровідних і товаротранспортних документах.
Оформлена ВМД свідчить про надання суб’єкту ЗЕД права на розміщення товарів у заявленому митному режимі й підтверджує права та обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
В окремій справі оперативного підрозділу зберігаються перший примірник ВМД разом з реєстром документів, Аркушем контролю та іншими документами (або їх завіреними копіями), що були використані в процесі митного контролю й митного оформлення.
При потребі передання другого та третього примірників ВМД і будь-яких документів для контролю до інших підрозділів митного органу таке передання здійснюється в порядку й у терміни, установлені начальником митного органу. Другий і третій примірники ВМД передаються до інших підрозділів митного органу обов’язково за реєстром, форму якого встановлює митний орган.
За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа, що здійснила контроль на цій стадії, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали, підпис та відбиток особистої номерної печатки, що свідчить про завершення оформлення ВМД.
Наступна операція третього етапу включає видачу оформлених документів декларанту. На цій стадії вповноваженою посадовою особою здійснюються:
— розподіл примірників ВМД;
— видача декларанту ВМД, комплекту документів (крім реєстру документів, Аркуша контролю та інших, що повинні зберігатися в митному органі), магнітного носія з електронною копією ВМД під його особистий підпис у реєстрі документів.
За підсумками проведеної роботи вповноважена посадова особа проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання цих функцій, свої прізвище, ініціали та підпис, що свідчить про видачу декларантові оформлених документів.
Остання стадія третього етапу – статистичний контроль. На цій стадії вповноваженою посадовою особою здійснюється статистичний контроль шляхом доповнення (виправлення) граф електронної копії ВМД та внесення відомостей про номер особистої номерної печатки й номер особистого митного забезпечення (якщо накладалося).
По завершенні контролю вповноважена посадова особа проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення проведення контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа “Статистичний контроль проведено”, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі[18].
У встановлений термін уповноважена посадова особа забезпечує передання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.
У разі прийняття ВМД до оформлення, але за наявності достатніх підстав на кожному з етапів уповноваженою посадовою особою може бути відмовлено в митному оформленні. При цьому обов’язково оформлюється картка відмови в митному оформленні, номер якої повинен відповідати номеру ВМД. Реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні, підлягає анулюванню. Анульований реєстраційний номер ВМД не може бути присвоєний іншій ВМД.
Отже, митний контроль за митним оформленням шоколаду проводиться на кожному етапі митного оформлення товару послідовно, що дає змогу митним органам запобігати розвитку контрабанді та несумлінній зовнішньоекономічній діяльності.
4.4. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ ПРИ
МИТНОМУ ОФОРМЛЕННІ ШОКОЛАДУ.
Українським законодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню. Митне оформлення товарів і їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.
Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляється при кожному здійсненні митного оформлення товарів, окрім випадків, передбачених чинним законодавством [11].
Основоположною одиницею, з якої вираховуються усі митні платежі, є митна вартість товару. Отже, для розгляду даного питання, в першу чергу, потрібно розглянути питання визначення митної вартості. Митна вартість — встановлена міжнародною угодою ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законодавче визначення терміна «митна вартість». Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».
Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі).За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони поставляються за різними умовами поставки. Обчислення митної вартості здійснюється, насамперед, на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.
Фактурна (контрактна) вартість — це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі. Розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури і коли вони зроблені — до перетину митного кордону чи після [29].
Тому знання Інкотермс є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме — знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.
При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, по страхуванню, сплачене вивізне мито та ін. Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури. Головне правило визначення митної вартості — її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов’язковим документальним підтвердженням усіх її складових (наприклад, транспортних витрат та ін.).
При неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів. ). Митна вартість шоколаду, як і будь-якого товару, вираховується згідно методів визначення митної вартості (глава 47 Митного кодексу України).
Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в більшості випадків основою митного оподаткування.
Вантажно митна декларація містить необхідну інформацію для нарахування митних платежів й оформлена у митному відношенні підтверджує права й обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових та інших операцій.
За ВМД нараховуються в залежності від напрямку переміщення та застосування митного режиму:
– митні збори;
– мито ( ввізне або вивізне);
– акцизний збір;
– податок на додану вартість (ПДВ);
Нарахування платежів провадиться у графі 47 ВМД. При сплаті суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення (ПДВ — на день митного оформлення) [11]. Сплата платежів провадиться шляхом їх перерахування за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення сум готівкою до каси митниці, або через каси банка. При безготівковому розрахунку сплатою вважається фактичне зарахування сум платежів на рахунок митниці. Платниками митних платежів за ВМД є суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення.
Об’єкти оподаткування визначаються чинним законодавством за кожним із видів платежів і застосовуються залежно від видів товарів, ставок, митних режимів тощо.
Пільги по сплаті платежів надаються лише у визначених законодавством випадках. При наданні пільг нарахування платежів у графі 47 ВМД провадиться «умовно» із зазначенням коду способу платежу «06». При цьому у графі 36 ВМД зазначається код преференції з мита, акцизу чи ПДВ, а у графі 44 (розділ 7) — реквізити документів, на підставі яких надано пільги по кожному з видів платежів.
Шоколад у режимі „імпорт” обкладається такими митними платежами, як:
· митні збори
· мито
· податок на додану вартість
Шоколад у режимі „експорт” обкладається лише митними зборами.
Нарахування митних платежів починається з нарахування митних зборів. Митні збори — це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.). Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» зі змінами та доповненнями (табл.25.). Звільнення від сплати митних зборів можливі лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, за винятком випадків, передбачених наказом ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 «Порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за №443/2883).[39]
Таблиця 25
Ставки митних зборів
Вид митного збор
Розмір ставки, доларів США
1
2
1. За митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості: до 100 доларів США —
· від 100 до 1000 доларів США –
· більше 1000 доларів США-
не справляється
50,2 % митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 доларів США
2. За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов’язання про його зворотне вивезення (ввезення):
· за кожною вантажною митною декларацією —
· за кожним додатковим аркушем до неї —
30
15
3. За митне оформлення товарів у разі транзиту:
· за кожною вантажною митною декларацією —
· за кожним додатковим аркушем до неї —
10
5
4. За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад:
· за кожною вантажною митною декларацією —
· за кожним додатковим аркушем до неї —
30
15
5. За перебування товарів та інших предметів під митним контролем за кожний день перебування:
· за перші п’ятнадцять календарних днів —
· за кожний наступний календарний день —
не справляється
0,05 % загальної митної вартості товарів та інших предметів
6. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці (за одну годину роботи одного працівника митниці):
· у робочий час
· у неробочий час,
· у суботу, неділю у святкові дні
20
40
50
7. За відмову від замовлених послуг, передбачених у п.6 цього додатку, без завчасного попередження в письмовій формі
20
8. За митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо він використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом
10
9. За видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) ввезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції
15
10. За зберігання товарів та інших предметів на складах митниць (крім товарів та інших предметів, зазначених у ст. 212, 213, 214, 215 Митного кодексу України) за 1 кг за кожний день зберігання:
· перші десять календарних днів —
· кожний наступний календарний день —
0,1
0,5
11. За зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов’язковій передачі митниці для зберігання і зазначені в ст. 212, 214, 213, 215 Митного кодексу України, за кожний день зберігання:
· перші десять календарних днів —
· кожний наступний календарний день —
0,1 %
загальної вартості товарів та інших предметів
0,5 % загальної вартості товарів та інших предметів
12. За видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом (на термін до одного року)
1500
13. За видачу сертифіката підтвердження доставки товару, прийнятого під режим експортного контролю України (доповнено н. 11 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.99 р. № 920)
100
14. За продовження терміну дії (перереєстрації) свідоцтва про визнання підприємства декларантом (щорічно)
1000
продолжение
–PAGE_BREAK–
Нарахування митних платежів заноситься у графу 47 ВМД, яка має наступний вигляд:
Вид
Основа нарахування
Ставка
Сума
Спосіб платежу
010
020
028
10000
500 кг
11750
0,2%
0,5 EUR/кг
20%
20
1750
2350
де:
«Вид» — зазначається код виду митного збору з класифікаторами видів та ставок митних зборів. У нашому випадку, це 010 — митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів.
«Основа нарахування» — зазначається загальна митна вартість товарів, визначена в графі 12 ВМД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості. Рядок прокреслюється, якщо застосовується фіксована ставка митних зборів. При нарахуванні зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці — завізована підписом декларанта кількість годин роботи працівника митниці.
«Ставка»- зазначається розмір ставки митних зборів, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 у залежності від митного режиму.
«Сума»- зазначається сума митних зборів, що підлягає сплаті.
При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками фіксована ставка, зазначена в доларах США, перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення;
«Спосіб платежу»- зазначається відповідний код способу сплати митних зборів.
Приклад розрахунку
Вид платежу 010 = Митна вартість*Ставка за митне оформлення = 10000*0.2% = 20 грн.
Після нарахування митних зборів проводиться розрахунок мита. Код виду платежу 020 — ввізне мито. Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за її межі, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено законодавством. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Обкладення митом товарів та інших предметів здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України «Про Єдиний митний тариф». Єдиний митний тариф України (ЄМТ) — це систематизований збірник ставок мита, якими обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі[24].
Ввізне мито нараховується та стягується при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпортуються) за вантажною митною декларацією на митну територію України з метою вільного використання на цій території. В Україні застосовуються такі види мита:
адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості (при цьому митна вартість визначається відповідно до ст.16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”);
специфічне — у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;
комбіноване — поєднує два попередні види митного обкладення;
До шоколаду при нарахуванні застосовують специфічне мито На окремі товари й інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито (на термін до чотирьох місяців з моменту їх установлення), що не застосовується для даного виду товару.
В окремих випадках, незалежно від інших видів, можуть застосовуватися антидемпінгове або компенсаційне мита, визначення яких та процедура застосування подані в ст. 11 —15 Закону України «Про Єдиний митний тариф».
До шоколаду застосовуються повні ставки мита. Митне оформлення і пропуск товарів можуть здійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством.
У колонці«Основа нарахування»зазначається митна вартість товару, вказана в графі 45 ВМД, якщо застосовується адвалерна ставка; кількісний показник товару відповідно до одиниць виміру товарів (кількісна характеристика товару), визначений у відповідній графі ВМД, при застосуванні специфічної ставки. У третій колонці«Ставка»зазначається розмір ставки ввізного мита, встановлений на даний вид товару діючим на момент митного оформлення ВМД законодавством (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнює нулю, ставиться «О»). У колонці«Сума»зазначається сума ввізного мита, що підлягає сплаті (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнює нулю, ставиться «О»).
При нарахуванні ввізного мита за специфічними ставками специфічна ставка, зазначена в іноземній валюті, перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення. У п’ятій колонці«Спосіб платежу»зазначається відповідний код способу сплати мита.
Приклад розрахунку:
Згідно Єдиного митного тарифу ставка мита на шоколад становить 0,5EUR за кг.
Вид платежу 020 = Кількісний показник*Митона данний товар=500 0,5 EUR= 250 EUR. На момент нарахування митних платежів 1EUR = 7 грн. (за курсом Нацбанку) Так як усі нарахування проводяться у національній валюті, то євро переводимо у гривні: 250*7=1750грн.
Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. №168/97-ВР. Звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезення (пересилання) на митну територію України товарів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (наприклад, лікарські засоби, зареєстровані в Україні у встановленому законодавством порядку).
Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп. 5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не поширюються на операції з підакцизними товарами». Код звільнення від сплати ПДВ зазначається у графі 36 ВМД. Шоколад оподатковується податком на додану вартість.
Базою оподаткуваннядля товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР).
Виходячи з того, що шоколад не обкладається акцизним збором, сума податку на додану вартість для шоколаду розраховується за формулою:
С пдв = (В + См) х П/100;
де С пдв — сума ІІДВ; В— митна або договірна (контрактна) вартість; См— сума ввізного мита; П— ставка податку на додану вартість (20%).
Нарахування даного виду платежу заноситься до графи 47. У першій колонці«Вид»зазначається шифр платежу 028 (податок на додану вартість).
У другій колонці«Основа нарахування»зазначається: сума, що включає: митну вартість товарів, наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір; якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна); сума, що включає: фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір. У третій колонці«Ставка»зазначається розмір ставки податку на додану вартість, встановлений чинним законодавством. У четвертій колонці«Сума»зазначається та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті.
У п’ятій колонці«Спосіб платежу»зазначається відповідний код способу розрахунків.
За бажанням платника при ввезенні на митну територію України товарів (крім підакцизних та таких, що входять до 1-24 товарних груп УКТ ЗЕД) можливе застосування вексельної форми розрахунків по ПДВ (п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р. №168/97-ВР). У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплату необхідних сум податку, до вантажної митної декларації додається податковий вексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у векселі (який не повинен перевищувати 30 днів з дня оформлення ВМД), на розрахункові рахунки податкових органів.
У триденний термін з дня оформлення ВМД векселі передаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати.
Порядок застосування вексельної форми та вимоги до векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями[23].
Приклад розрахунку ПДВ:
Код виду платежу – 028 (ПДВ);
Товари, що не підлягають обкладенню акцизним збором, розраховуються за формулою, зазначеною вище:
С пдв = (В + См) х П/100;
Таким чином, оподаткування податком на додану вартість буде мати наступний вигляд:
С пдв = (10000+1750)*20%/100=2350грн.
Отже, сума ПДВ становитиме 2350грн.
Після нарахування відповідних платежів проводиться загальний підрахунок митних платежів:
010=20грн.
020=1750грн.
028=2350грн.
Загальна сума митних платежів становить: 20+1750+2350=4120грн.
Вид
Основа нарахування
Ставка
Сума
Спосіб платежу
010
020
028
10000
500 кг
11750
0,2%
0,5 EUR/кг
20%
20
1750
2350
Всього 4120грн.
Отже, при митній вартості 10000грн. cума митних платежів становитиме 4120грн.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4
4.1. За Українським класифікатором зовнішньоекономічної діяльності шоколад відноситься до 18 групи “Шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао”. В дану групу входять усі види шоколаду, окрім білого шоколаду. Білий шоколад відноситься до 17 групи, так як не містить у своєму складі какао, а лише какао-масло. Класифікація за вмістом какао продуктів є досить доцільною, адже вартість плитки шоколаду залежить від вмісту у ній какао продуктів. Такий критерій класифікації дає змогу раціонально нарахувати мито для різних видів шоколаду, не занижуючи і не завищуючи вартість митних борів.
4.2. При переміщенні товарів через митний кордон України застосовуються тарифні та нетарифні заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. До тарифних заходів відноситься мито. За “Єдиним митним тарифом” ставки мита для шоколаду становлять 5EUR за кг. До нетарифних заходів регулювання шоколаду відноситься технічне регулювання. Шоколад підлягає обов’язковій сертифікації, а також санітарно-гігієнічній експертизі. Отже, шоколад підлягає тарифному та нетарифному регулюванню, що дає змогу захищати вітчизняного виробника шоколаду від іноземних виробників та несумлінної зовнішньоекономічної діяльності.
4.3. Митні органи здійснюють митний контроль товарів і предметів, при переміщенні іх через митний кордон України в межах своїх повноважень з метою законності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України. Митний контроль за митним оформленням шоколаду проводиться на кожному етапі оформлення. Процедура митного контролю шоколаду забезпечує правильність митного оформлення даного виду продукції, запобігає поширенню контрабанді та насичення вітчизняного ринку неякісною продукцією.
4.4. Митне оформлення шоколаду і його пропуск може здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленному порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати. При експорті шоколаду нараховуються лише митні збори за митне оформлення вантажу. Імпортний шоколад обкладається митом за ставкою “Єдиного митного тарифу” 5EUR за кг. Також сплачується податок на додану вартість у розмірі 20% і митні збори за митне оформлення шоколаду. У нашому випадку при митній вартості 10000грн. були сплачені митні платежі у розмірі 4120 грн.
Список використаної літератури
1. Діляра Шкурко „Спокуса солодким”. Журнал „З тобою” №4 від лютого 2005 р.
2. Кожанов Ю. Не завжди кондитерам солодко :[Бесіда з першим заступником генерального директора ЗАТ «Укркондитер» Кожановим Ю. / Записав Яриш П.] // Харчова і переробна промисловість.– 2003.– №8-9 .– C.12-15
3. Ковтун Е. Дмитренко К. Небольшая роскошь // Новый маркетинг.– 2004 .– №1.– C. 80-87
4. Петрович О.Почти без препятствий развивается кондитерский рынок в текущем году.// Продукты питания, 2004,- № 20 – 21.- с.12 – 17
5. Зирка Н. Рейтинг малой продукции.// Товар лицом, 2004.-.№10,- с.20 – 21
6. Митна статистика зовнішньо – торговельних операцій України за грудень 2000 року.// ДМСУ. Інформаційно-аналітичне управління.
7. Митна статистика зовнішньо – торговельних операцій України за грудень 2001 року.// ДМСУ. Інформаційно-аналітичне управління.
8. Митна статистика зовнішньо – торговельних операцій України за грудень 2002 року.// ДМСУ. Інформаційно-аналітичне управління.
9. Митна статистика зовнішньо – торговельних операцій України за грудень 2003 року.// ДМСУ. Інформаційно-аналітичне управління.
10. Митна статистика зовнішньо – торговельних операцій України за грудень 2004 року.// ДМСУ. Інформаційно-аналітичне управління.
11. Мартыненко Н. Изюмно-ореховый рай. Обьем шоколадного рынка составляет около 1,5 млрд. в год.// Брутто. – К.,2004. – №1.- с.8 – 14.
1. Проф-р, д-р. А. Бейтьен, “Лабораторная книга для химиков пищевой промышленности”, “Пищепромиздат” 1937 г. Москва. 1-я типография НКПС Трансжелдориздат.
2. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. – К.: Лібра, 2000. – 308с.
1.Товарознавство зерноборошняних і кондитерських товарів: підручник для вузів/ Н.А. Смірнова та ін. – М.: економіка, 1989. – 352с.
2.Проф-р, д-р. А. Бейтьен, “Лабораторная книга для химиков пищевой промышленности”, “Пищепромиздат” 1937 г. Москва. 1-я типография НКПС Трансжелдориздат.
3. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. – К.: Лібра, 2000. – 308с.
продолжение
–PAGE_BREAK–4. Т.М. Коломієць, Н.В. Притульська, О.Л. Романенко, «Експертиза товарів”, підручник; КНТЕУ, Київ- 2001.
5. Г.Н. Кругляков, Г.В. Круглякова, «Товароведение продовольственных товаров», Минск: «Ураджай» — 1999 г. Переиздано издательство-центр «Март» 2000 г.
6. Газета “World discussions” – “Європа вводить нові стандарти для шоколаду” від 4.08.2003.
7. І.В. Сирохман, “Товарознавство, крохмалю, цукру, меду, кондитерських виробів”, Київ видавництво “Вища проба” 1984 р…
8. Кондитерське виробництво – 2002 – №1 – с.12 – 14 Стєкольщиков М.П. “Особливості і конкурентне середовище кондитерської глазурі”.
1.Кондитерське виробництво – 2002 – №3 – с.24– 25 Аннікова Т.Д. “Справжній смак шоколаду”.
2.ГОСТ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин.”
3.ДСТУ 3924 – 2000 “Шоколад. Загальні технічні умови.”
4.Кондитерське виробництво – 2002 – №4 – с. 24 – 25 Савєнкова Т.Д. “Ідентифікація шоколаду за російським і європейським законодавством”.
5.ГОСТ 5900 – 73 “Методи визначення вологи і сухих речовин”.
6.ГОСТ 5902 – 80 “Методи визначення ступеня подрібнення і щільності пористих виробів”.
7.ГОСТ 5899 – 85 “Методи визначення масової частки жиру”.
8.ГОСТ 5901 – 87 “Методи визначення масової частки золи і металомагнітних домішок”.
9.ГОСТ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин.”
10.ГОСТ 5903 – 89 “Методи визначення цукру”.
1. Т.М. Коломієць, Н.В. Притульська, О.Л. Романенко, «Експертиза товарів”, підручник; КНТЕУ, Київ- 2001.
2. Кондитерське виробництво – 2003 – №3 – с35 –36 Борисенко А.В. “Шоколад – гармонія смаку і аромату”.
3. ДСТУ 3924 – 2000 “Шоколад. Загальні технічні умови.”
4. І.В. Сирохман, “Товарознавство, крохмалю, цукру, меду, кондитерських виробів”, Київ видавництво “Вища проба” 1984 р…
5. ГОСТ 5902 – 80 “Методи визначення ступеня подрібнення і щільності пористих виробів”.
6. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. – К.: Лібра, 2000. – 308с.
1. Український класифікатор номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
2. Кондитерське виробництво – 2003 – №3 – с35 –36 Борисенко А.В. “Шоколад – гармонія смаку і аромату”.
3. chocolater.narod.ru
4. www.conditer.ru О підробках і підтасовках на шоколадному ринку.
Додатки
Митний контроль
2. Документи, що застосовуються при здійсненні митного контролю й митного оформлення
2.1. Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів декларант подає митному органу такі документи й потрібну кількість їх копій:
а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів та інших предметів;
б) облікову картку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (далі — суб’єкт ЗЕД);
в) ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом;
г) товаротранспортні й інші товаросупровідні документи;
ґ) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД;
д) документи, зазначені в графі 40 ВМД;
е) реєстр документів, завірений підписом і печаткою декларанта (додаток 1);
є) аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД (далі — Аркуш контролю) (додаток 2).
За бажанням декларанта митному органу можуть подаватися й інші документи (пакувальні листи, сторінки каталогів, технічні описи тощо).
Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом «Копія. Згідно з оригіналом», підписом і печаткою декларанта.
Якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів та інших предметів, то може застосовуватися такий порядок:
при декларуванні першої партії товарів та інших предметів декларант подає митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справі суб’єкта ЗЕД у ПМО;
при декларуванні наступних партій товарів та інших предметів декларант не подає копію документа, а в реєстрі документів учиняє такі записи: у графі 2 зазначає реквізити довгострокового документа, у графі 6 — номер реєстру документів, за яким документ був поданий митному органу вперше, дату подання та номер справи суб’єкта ЗЕД у ПМО.
У разі потреби на вимогу посадової особи митного органу декларантом надається переклад поданих до оформлення документів на державну мову. Правильність перекладу засвідчується особою, що здійснила переклад.
По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товару та інших предметів, залишаються разом з ВМД на зберіганні в митному органі.
2.2. Разом з ВМД декларант подає її електронну копію, що використовується для проведення процедур митного контролю й митного оформлення, для формування митної статистики зовнішньоекономічної діяльності.
2.3. ВМД не приймається до оформлення в разі:
відсутності повного комплекту документів, потрібних для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів;
подання декларантом ВМД, заповненої з підчистками й помилками;
відсутності електронної копії ВМД.
2.4. Якщо ВМД не приймається до оформлення, то митним органом оформлюється Картка відмови в пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів (далі — Картка відмови) згідно з порядком, установленим Держмитслужбою України.
2.5. Декларант подає документи митному органу та одержує оформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного огляду обов’язкова.
3. Етап 1
3.1. Прийняття ВМД до оформлення
Начальник ПМО визначає посадову особу, відповідальну за прийняття ВМД до оформлення.
Визначена посадова особа перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф A, 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 14, 29, 37, 40, 44, 53, 54 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такої перевірки, а також заповнює графи D, 7 ВМД.
При проведенні контролю посадовою особою здійснюються: перевірка повноважень декларанта; прийняття від декларанта ВМД і комплекту документів до неї;
перевірка наявності документів, зазначених у реєстрі, і відповідність їх даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД;
перевірка виконання особою, що здійснює перевезення, зобов’язання щодо доставки товарів та інших предметів у митний орган призначення;
прийняття рішення про можливість подальшого оформлення ВМД або про оформлення Картки відмови згідно з установленим порядком;
за відсутності зауважень — прийняття ВМД до оформлення шляхом проставлення відбитка штампа «Під митним контролем» (далі — штамп ПМК) на всіх аркушах ВМД, а також підпису із зазначенням свого прізвища; присвоєння ВМД реєстраційного номера згідно з порядковим номером у Журналі обліку ВМД, форму якого встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574;
проставлення в установлених випадках відбитка штампа ПМК на товаротранспортних та інших товаросупровідних документах;
присвоєння реєстрові документів номера, що відповідає реєстраційному номеру ВМД.
За підсумками контролю та за відсутності зауважень посадова особа, що прийняла ВМД до оформлення, проставляє в графах 3, 5 Аркуша контролю час прийняття ВМД до оформлення, свої прізвище, підпис і відбиток штампа ПМК.
Після завершення процедури прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.
3.2. Контроль за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії
Посадова особа ПМО, уповноважена наказом митного органу на виконання функцій контролю за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії, або посадова особа спеціалізованого підрозділу, на який покладено виконання цих функцій і який розміщено в одному будинку з ПМО, здійснює такий контроль і несе відповідальність за його проведення.
При цьому посадова особа здійснює перевірку:
наявності фактів застосування до суб’єкта ЗЕД та іноземного суб’єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, а також інформації про порушення суб’єктом ЗЕД митних правил;
правильності застосування валютного курсу;
наявності вірусів на магнітному носії;
відповідності відомостей, унесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, унесеним до відповідних граф ВМД на паперовому носії;
відповідності даних про банківські реквізити суб’єкта ЗЕД (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;
за допомогою програмного забезпечення — правильності заповнення декларантом ВМД відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.97 N 307, і до класифікаторів, а також інших нормативно-правових актів Держмитслужби України.
За відсутності зауважень посадова особа здійснює:
проставлення в лівому верхньому куті всіх аркушів ВМД відбитка номерного штампа «Перевірено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому — назву митного органу, напис «Перевірено», місце для підпису й дати), заповнення його, занесення до електронної копії ВМД її реєстраційного номера та вносить електронну копію ВМД до бази даних митного органу;
проставлення в графі 5 Аркуша контролю своїх прізвища, підпису та відбитка штампа «Перевірено» і заповнює його, що свідчить про завершення контролю за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії.
Посадова особа ПМО для покладення на неї функцій контролю за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії, повинна пройти відповідне стажування в спеціалізованому підрозділі й мати право доступу до необхідних баз даних та інформації, що використовуються в цьому спеціалізованому підрозділі.
3.3. Контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення
Посадова особа ПМО, уповноважена наказом митного органу на виконання функцій контролю за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення, або посадова особа спеціалізованого підрозділу, на який покладено виконання цих функцій, перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф 31, 32, 33, 41 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такої перевірки.
При цьому посадова особа здійснює:
у випадках, установлених Держмитслужбою України чи митним органом, перевірку правильності класифікації та кодування товарів та інших предметів;
перевірку правильності класифікації та кодування товарів та інших предметів у разі виникнення спірних або складних питань при проведенні логічного контролю, митного огляду чи при завершенні митного оформлення. Така перевірка здійснюється в першочерговому порядку;
ініціювання проведення митного огляду, зокрема, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, чи перевірка відповідності товарів та інших предметів критеріям ризику потребує проведення митного огляду. У такому разі в графі 2 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю» Аркуша контролю вчиняється відповідний запис. У разі потреби присутності при проведенні митного огляду посадової особи, що здійснює контроль, у графі 3 зазначеного розділу Аркуша контролю вчиняється запис «Так», в іншому разі — «Ні». У разі потреби відбору проб і зразків товарів та інших предметів учиняється відповідний запис у графі 2 цього самого розділу. У цьому разі рішення про правильність класифікації та кодування товарів та інших предметів приймається після здійснення митного огляду;
підготовку запиту в разі потреби проведення обов’язкових досліджень або в разі неможливості на підставі поданих декларантом документів самостійно прийняти рішення про правильність класифікації та кодування товарів та інших предметів, а саме:
для визначення хімічного складу товару та інших предметів, їх властивостей, що мають вирішальне значення при встановленні коду товару, — до митної лабораторії;
для остаточних класифікації та кодування товарів та інших предметів — до:
відповідного спеціалізованого підрозділу, якщо контроль здійснює посадова особа ПМО;
відповідного підрозділу митного органу вищого рівня, якщо контроль здійснює посадова особа спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення.
Про підготовку запиту посадова особа інформує начальника ПМО й учиняє відповідний запис у графі 4 Аркуша контролю.
За підсумками контролю та за відсутності зауважень посадова особа проставляє в графі 5 Аркуша контролю своє прізвище й відбиток номерного штампа «Правильність класифікації перевірено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому — назву митного органу, напис «Правильність класифікації перевірено», місце для підпису й дати) і заповнює його, що свідчить про завершення контролю за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення.
Посадова особа ПМО для покладення на неї функцій контролю за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення повинна пройти відповідне стажування в спеціалізованому підрозділі й мати право доступу до необхідних баз даних та інформації, що використовуються в цьому спеціалізованому підрозділі.
3.4. Контроль за правильністю визначення митної вартості
Посадова особа ПМО, уповноважена наказом митного органу на виконання функцій контролю за правильністю визначення митної вартості, або посадова особа спеціалізованого підрозділу, на який покладено виконання цих функцій, перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф 12, 20, 22, 24, 42, 44, 45, 46 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такої перевірки.
продолжение
–PAGE_BREAK–При цьому посадова особа здійснює:
перевірку правильності визначення митної вартості;
ініціювання проведення митного огляду, зокрема, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, чи перевірка правильності визначення митної вартості потребує проведення митного огляду. У такому разі в графі 2 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю» Аркуша контролю вчиняється відповідний запис. У разі потреби присутності при проведенні митного огляду посадової особи, що здійснює контроль, у графі 3 зазначеного розділу Аркуша контролю вчиняється запис «Так», в іншому разі — «Ні». У разі потреби відбору зразків учиняється відповідний запис у графі 2 цього самого розділу. У цьому разі рішення про правильність визначення митної вартості товарів та інших предметів приймається після митного огляду;
підготовку запиту в разі потреби проведення обов’язкових досліджень або в разі неможливості на підставі поданих декларантом документів самостійно прийняти рішення про правильність визначення митної вартості товарів та інших предметів до:
відповідного спеціалізованого підрозділу, якщо контроль здійснює посадова особа ПМО;
відповідного підрозділу митного органу вищого рівня, якщо контроль здійснює посадова особа спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено контроль за правильністю визначення митної вартості.
Про підготовку запиту посадова особа інформує начальника ПМО й учиняє відповідний запис у графі 4 Аркуша контролю.
За відсутності зауважень посадова особа проставляє в графі 5 Аркуша контролю своє прізвище та відбиток номерного штампа «Митну вартість перевірено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому — назву митного органу, напис «Митну вартість перевірено», місце для підпису й дати) і заповнює його, що свідчить про завершення контролю за правильністю визначення митної вартості.
Посадова особа ПМО для покладення на неї функцій контролю за правильністю визначення митної вартості повинна пройти відповідне стажування в спеціалізованому підрозділі й мати право доступу до необхідних баз даних та інформації, що використовуються в цьому спеціалізованому підрозділі.
3.5. Контроль за надходженням коштів, перевірка правильності нарахування податків і зборів, правильності визначення країни походження товарів та інших предметів
Посадова особа ПМО, уповноважена наказом митного органу на виконання функцій контролю за надходженням коштів, на перевірку правильності нарахування податків і зборів та правильності визначення країни походження товарів та інших предметів, або посадова особа спеціалізованого підрозділу, на який покладено виконання цих функцій, перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф B, 23, 28, 34, 36, 44, 47, 48 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такого контролю.
При цьому посадова особа здійснює:
перевірку надходження коштів суб’єкта господарської діяльності на розподільчий рахунок митного органу;
перевірку правильності застосування валютного курсу;
перевірку правильності визначення країни походження товарів та інших предметів (згідно з поданими документами);
перевірку підстав для надання пільг, а також правильності їх застосування;
перевірку правильності нарахування податків і зборів;
контроль за наданням відстрочень та розстрочень у сплаті податків і зборів;
ініціювання проведення митного огляду, зокрема, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, чи перевірка відповідності товарів та інших предметів критеріям ризику потребує проведення митного огляду. У такому разі в графі 2 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю» Аркуша контролю вчиняється відповідний запис. У разі потреби присутності при проведенні митного огляду посадової особи, що здійснює контроль, у графі 3 цього розділу Аркуша контролю вчиняється запис «Так», в іншому разі — «Ні»;
підготовку запиту щодо визначення країни походження товарів та інших предметів, верифікації сертифіката про походження товару — у випадках, установлених Держмитслужбою України, або в разі неможливості самостійно прийняти відповідне рішення на підставі поданих декларантом документів, до:
відповідного спеціалізованого підрозділу, якщо контроль здійснює посадова особа ПМО;
відповідного підрозділу митного органу вищого рівня, якщо контроль здійснює посадова особа спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено контроль за надходженням коштів і перевірку правильності нарахування податків і зборів та правильності визначення країни походження товарів та інших предметів.
Про підготовку запиту посадова особа інформує начальника ПМО й учиняє відповідний запис у графі 4 Аркуша контролю.
За відсутності зауважень посадова особа здійснює:
списання (справляння) сум податків і зборів у порядку, установленому Держмитслужбою України;
заповнення графи C ВМД, засвідчення записів у ній відбитком номерного штампа «Сплачено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому — назву митного органу, напис «Сплачено», місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД і заповнення його;
проставлення в графі 5 Аркуша контролю своїх прізвища, підпису й відбитка номерного штампа «Сплачено» і заповнення його, що свідчить про завершення контролю за надходженням коштів, а також перевірки правильності нарахування податків і зборів, правильності визначення країни походження товарів та інших предметів.
Посадова особа ПМО для покладення на неї функцій контролю за надходженням коштів, а також перевірки правильності нарахування податків і зборів, правильності визначення країни походження товарів та інших предметів повинна пройти відповідне стажування в спеціалізованому підрозділі й мати право доступу до необхідних баз даних та інформації, що використовуються в цьому спеціалізованому підрозділі.
3.6. Логічний контроль і контроль за правильністю застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Посадова особа ПМО перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф 1, 2, 8, 9, 10, 11, 13, 15, 15а, 17, 17а, 18, 19, 21, 24, 25, 26, 31, 32, 33, 37, 39, 41, 43, 44, 49, 51 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення такого контролю.
При цьому посадова особа здійснює:
перевірку правильності заповнення декларантом граф ВМД відповідно до нормативно-правових актів Держмитслужби України та комплекту документів, поданих для митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів згідно із заявленим декларантом митним режимом;
перевірку відповідності даних про товари та інші предмети, зазначених у ВМД, даним, зазначеним у дозвільних документах уповноважених державних органів, що підтверджують проведення інших видів контролю, якщо товари та інші предмети підлягають цим видам контролю (у встановлених законодавством випадках — перевірку наявності відповідних відміток у товаросупровідних документах);
у разі виникнення сумнівів у правильності класифікації товарів та інших предметів або у відповідності кодів, зазначених у ВМД, кодам, заявленим при митному оформленні товарів та інших предметів у попередні митні режими, — передання ВМД і документів (за погодженням з начальником або іншою посадовою особою ПМО, якій надано право приймати таке рішення) посадовій особі, до функцій якої входить контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів, для прийняття остаточного рішення про правильність класифікації товарів та інших предметів, про що вчиняється відповідний запис у графі 4 Аркуша контролю;
підготовку (за погодженням з начальником або іншою посадовою особою ПМО, якій надано право приймати таке рішення) запиту до митної лабораторії в разі потреби проведення обов’язкових лабораторних досліджень (для виявлення товарів та інших предметів подвійного призначення, небезпечних, отруйних чи наркотичних речовин; уточнення хімічного складу тощо), про що вчиняється відповідний запис у графі 4 Аркуша контролю;
ініціювання проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, чи перевірка відповідності товарів та інших предметів критеріям ризику потребує проведення митного огляду. У такому разі в графі 2 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю» Аркуша контролю вчиняється відповідний запис. У разі потреби присутності при проведенні митного огляду посадової особи, що здійснює контроль, у графі 3 цього розділу Аркуша контролю вчиняється запис «Так», в іншому разі — «Ні»;
перевірку наявності задекларованих товарів та інших предметів у реєстрі товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України.
За наявності задекларованих товарів та інших предметів у реєстрі товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, посадовою особою в графі 4 Аркуша контролю вчиняється запис про це.
За відсутності зауважень посадова особа проставляє в графі 5 Аркуша контролю свої прізвище, підпис і відбиток особистої номерної печатки, що свідчить про завершення логічного контролю й контролю за правильністю застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
По завершенні контролю ВМД і документи передаються начальнику або іншій посадовій особі ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду. Порядок передання цих документів визначається начальником ПМО.
4. Етап 2
На цьому етапі начальник або інша посадова особа ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду:
розглядає пропозиції посадових осіб щодо потреби проведення митного огляду (графа 2 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю» Аркуша контролю);
при потребі — розглядає ВМД і документи до неї;
приймає рішення про потребу проведення митного огляду й відповідно до цього закреслює рамку з непотрібним записом («з оглядом», «без огляду») у полі «А» Аркуша контролю;
у разі прийняття рішення про потребу проведення митного огляду призначає посадову особу або групу осіб (у якій визначається старший групи) для проведення митного огляду, про що вчиняється відповідний запис у полі «Б» Аркуша контролю. При цьому обов’язково враховуються записи в графах 2 — 3 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю» Аркуша контролю й потреба залучення посадових осіб, що не беруть участі в оформленні ВМД (зокрема, наявність у графі 4 Аркуша контролю запису про наявність задекларованих товарів та інших предметів у реєстрі товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, є підставою для залучення до митного огляду посадової особи, яка здійснює контроль за переміщенням товарів та інших предметів, що містять об’єкти інтелектуальної власності). У разі потреби присутності при митному огляді посадових осіб інших державних органів заповнює поле «В» Аркуша контролю.
У разі прийняття рішення про недоцільність проведення митного огляду поля «Б» і «В» Аркуша контролю не заповнюються.
Рішення начальника або іншої посадової особи ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, засвідчується особистим підписом із зазначенням дати, посади, прізвища особи, що прийняла рішення.
Митний огляд товарів та інших предметів здійснюється обов’язково в присутності особи, що їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем, і декларанта.
Посадова особа (особи), що здійснює митний огляд, перевіряє в обсязі, передбаченому для цього етапу, відповідність даних, унесених декларантом до граф 6, 18, 19, 21, 25, 26, 27, 30, 31, 33, 34, 35, 38, 50 ВМД, пред’явленим товарам та іншим предметам і несе відповідальність за відповідність товарів та інших предметів даним, зазначеним у цих графах ВМД.
Акт про проведення митного огляду товарів та інших предметів (далі — Акт про проведення митного огляду товарів) (додаток 3) обов’язково складається в разі:
вирішення спірних і складних питань класифікації та кодування товарів та інших предметів;
вирішення спірних і складних питань визначення митної вартості товарів та інших предметів;
вирішення спірних питань визначення країни походження товарів та інших предметів;
вирішення питань контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності;
виявлення контрабанди або порушень митних правил;
виявлення невідповідності заявлених відомостей про товари та інші предмети пред’явленим до митного огляду товарам та іншим предметам;
якщо митний орган має інформацію (орієнтування) про незаконне переміщення товарів та інших предметів або якщо при перевірці документів чи вибірковому митному огляді виявлено ознаки, що вказують на можливість переміщення товарів та інших предметів з порушеннями законодавства України (у таких випадках до проведення митного огляду можуть залучатися посадові особи підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил);
проведення комісійного митного огляду;
прохання декларанта;
прийняття рішення начальником або іншою посадовою особою ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду (незалежно від наявності завдань в Аркуші контролю), про потребу складення такого Акта.
У пункті 7.3 «Опис, кількість і країна походження товарів та інших предметів (за маркуванням)» Акта про проведення митного огляду товарів наводиться опис товарів та інших предметів: зовнішній вигляд; ступінь обробки; розміри; матеріал, з якого вироблено товари та інші предмети; вид упаковки; комплектність; призначення; технічні, споживчі й інші наявні ідентифікаційні характеристики товарів та інших предметів; маркування на товарах та інших предметах і/або упаковці; відомості про виробника товарів та інших предметів, що містяться на товарі чи іншому предметі та/або його упаковці.
При ініціюванні проведення митного огляду на етапі 1 в Акті про проведення митного огляду товарів обов’язково відображається інформація щодо кожного завдання, зазначеного в графі 2 розділу «Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю» Аркуша контролю.
Акт про проведення митного огляду товарів підписується всіма особами, що брали участь у проведенні митного огляду. Якщо будь-яка посадова особа, що брала участь у проведенні митного огляду, відмовляється від підписання, то в Акті про проведення митного огляду товарів учиняється відповідний запис і наводяться відомості про цю особу з обов’язковим зазначенням її посади, прізвища й ініціалів, який засвідчується підписами двох осіб, що були присутні при митному огляді товарів та інших предметів або мають право згідно із законодавством перебувати в зоні митного контролю.
Акту про проведення митного огляду товарів присвоюється номер, що відповідає номеру ВМД. На цьому Акті проставляється відбиток штампа ПМК.
У разі проведення митного огляду посадова особа в графі 4 Аркуша контролю вчиняє запис про складення Акта про проведення митного огляду товарів («З актом» або «Без акта. Дані відповідають відомостям, заявленим у ВМД»); у графі 3 проставляє час початку й закінчення виконання функцій, а в графі 5 — відбиток штампа ПМК, свої прізвище та підпис, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.
Якщо під час митного огляду виникли сумніви в правильності класифікації товарів та інших предметів згідно з вимогами товарної номенклатури Митного тарифу України, то посадова особа за погодженням з начальником або іншою посадовою особою ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, передає ВМД, документи й Акт про проведення митного огляду товарів посадовій особі, до функцій якої входить контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів, для прийняття остаточного для ПМО рішення про правильність класифікації товарів та інших предметів, про що вчиняється відповідний запис у графі 4 Аркуша контролю.
продолжение
–PAGE_BREAK–У разі здійснення декларантом ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів митний огляд під час проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів здійснюється за наявності достатніх підстав уважати, що ці товари та інші предмети переміщуються з порушенням законодавства України, або якщо відомостей, занесених до Акта про проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, форму якого наведено в додатку 2 до Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів декларантом, затвердженого наказом Держмитслужби України від 01.04.2002 N 174 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.04.2002 за N 353/6641, недостатньо для прийняття відповідних рішень на етапі 1.
5. Етап 3
5.1. Нарахування й стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу
Нарахування й стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу, здійснюються посадовою особою, що виконувала контроль за надходженням коштів, перевірку правильності нарахування податків і зборів та правильності визначення країни походження товарів та інших предметів.
Посадовою особою здійснюються:
доповнення записів, учинених у графах 47 і B ВМД, записами, що свідчать про нарахування збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу;
списання (стягнення) суми збору, що підлягає сплаті, у порядку, установленому Держмитслужбою України;
доповнення запису, учиненого в графі C ВМД, записом, що свідчить про нарахування та стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу;
проставлення в графі 5 Аркуша контролю свого прізвища й відбитка номерного штампа «Сплачено» і заповнення його, що свідчить про нарахування та стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу.
5.2. Завершення митного оформлення
Посадова особа ПМО здійснює заповнення граф D, 51 ВМД, перевіряє відповідність даних, унесених декларантом до граф 29, 43, 50, 51, 52, 53 ВМД, даним, що містяться в документах, поданих разом з нею, і несе відповідальність за проведення цієї перевірки.
Посадовою особою ПМО здійснюються:
перевірка наявності відміток про здійснення контролю на попередніх етапах;
з урахуванням результатів митного огляду — прийняття рішення про доцільність проведення повторного контролю на етапі 1;
за відсутності зауважень:
завершення митного оформлення шляхом проставлення відбитка особистої номерної печатки, своїх підпису й прізвища в графі D ВМД;
проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаротранспортних документах;
у встановлених випадках — проставлення відбитка особистої номерної печатки на інших товаросупровідних документах;
проставлення в графах 3, 5 Аркуша контролю часу завершення митного оформлення, своїх прізвища, підпису та відбитка особистої номерної печатки.
Якщо посадовою особою ПМО прийнято рішення про недоцільність повернення ВМД і документів на етап 1, але на етапі 1 ініціювалося проведення митного огляду, то посадова особа, що завершує митне оформлення, відповідає за достовірність відомостей, які зазначено у ВМД і для перевірки яких ініціювалося проведення митного огляду.
Оформлена ВМД свідчить про надання суб’єкту ЗЕД права на розміщення товарів та інших предметів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
5.3. Видача оформлених документів декларанту
Посадовою особою ПМО здійснюються:
розподіл аркушів ВМД у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію»;
видача декларантові аркуша (аркушів) ВМД, комплекту документів (крім реєстру документів, Аркуша контролю та інших, що повинні зберігатися в митному органі) і магнітного носія з електронною копією ВМД під його підпис у реєстрі документів;
проставлення в графі 5 Аркуша контролю своїх прізвища та підпису.
У справах ПМО зберігаються перший аркуш ВМД разом з реєстром документів, Аркушем контролю й документами (або їх завіреними копіями), зазначеними в пункті 2.1 цього Порядку, на підставі яких здійснювалися митний контроль і митне оформлення.
Передання другого та третього аркушів ВМД і документів до інших підрозділів митного органу здійснюється в порядку й у строки, установлені начальником митного органу. Другий і третій аркуші ВМД передаються до інших підрозділів митного органу обов’язково за реєстром, форму якого встановлює митний орган.
5.4. Статистичний контроль
Посадовою особою ПМО, уповноваженою на виконання функцій статистичного контролю, або посадовою особою спеціалізованого підрозділу, до компетенції якого віднесено виконання цих функцій, здійснюються:
приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД на паперовому носії (унесення відомостей про номери штампа ПМК і особистої номерної печатки та про дати проставлення відбитків останніх, а також про здійснені доповнення та виправлення);
передання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України в установлений строк;
проставлення в графі 5 Аркуша контролю своїх прізвища, підпису й відбитка номерного штампа «Статистичний контроль проведено» (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому — назву митного органу, напис «Статистичний контроль проведено», місце для підпису й дати) і заповнення його, що свідчить про завершення статистичного контролю.
Посадова особа ПМО для покладення на неї функцій статистичного контролю повинна пройти відповідне стажування в спеціалізованому підрозділі й мати право доступу до необхідних баз даних та інформації, що використовуються в цьому спеціалізованому підрозділі.
6. Відмова в митному оформленні
6.1. За наявності достатніх підстав на кожному з етапів контролю посадовою особою може бути відмовлено в митному оформленні. При цьому обов’язково оформлюється Картка відмови, номер якої присвоюється згідно з Журналом реєстрації карток відмов у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів, порядок ведення якого визначається Держмитслужбою України. Реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні, підлягає анулюванню.
6.2. Посадовою особою, що прийняла рішення про неможливість продовження митного оформлення, у лівому верхньому куті Аркуша контролю вчиняється запис «Оформленню не підлягає. Реєстраційний номер ВМД _____/_/_____ анульовано. Картка відмови N _____» і зазначаються її посада, прізвище, ініціали, а також дата. Запис засвідчується особистим підписом цієї посадової особи.
6.3. У справах митного органу залишається Картка відмови, перший аркуш ВМД, копії документів, що підтверджують обґрунтованість відмови. Після оформлення Картки відмови заповнений відривний талон відокремлюється та передається суб’єкту ЗЕД, перевізникові чи декларанту. Документи видаються суб’єкту ЗЕД, перевізникові чи декларанту під підпис із відповідною відміткою в Журналі реєстрації карток відмов у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів.
Посадова особа, що відмовила в митному оформленні, повідомляє про це посадову особу, що здійснила прийняття ВМД до оформлення, яка в графі «Примітки» Журналу обліку ВМД учиняє запис «Реєстраційний номер анульовано».
Анульований реєстраційний номер ВМД не може бути присвоєний іншій ВМД.
6.4. За наявності достатніх підстав уважати, що товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, митне оформлення цих товарів та інших предметів зупиняється у випадках і в порядку, визначених законодавством.
7. Унесення виправлень до ВМД
7.1. Якщо посадовою особою ПМО після прийняття ВМД до оформлення виявлено на будь-якому з етапів здійснення митного контролю й митного оформлення факт помилкового внесення декларантом відомостей до ВМД, то виправлення до цієї ВМД може бути внесене після виконання дій, визначених у пунктах 7.2 і 7.3 цього Порядку.
7.2. Посадова особа, що виявила помилку:
заповнює графу 4 Аркуша контролю, у якій зазначає зміст помилки та виправлення;
надає Аркуш контролю декларанту для ознайомлення. Підтвердженням намірів декларанта здійснити виправлення у ВМД є його особистий підпис у графі 4 Аркуша контролю, де зазначено зміст помилки та виправлення;
приймає рішення про потребу узгодження внесення виправлення у ВМД з посадовими особами, що брали участь в оформленні цієї ВМД і відповідають у межах, визначених цим Порядком, за перевірку відомостей, що занесені до цієї графи ВМД і потребують виправлення. Результати рішення відображаються в графі 6 Аркуша контролю шляхом учинення запису «Так» або «Ні»;
у разі прийняття рішення про потребу узгодження внесення виправлення забезпечує таке узгодження. Якщо посадовою особою прийнято рішення про недоцільність узгодження виправлення, то ця посадова особа несе відповідальність за прийняте рішення;
надає Аркуш контролю начальникові або іншій посадовій особі ПМО, яка має право приймати рішення про внесення виправлення до ВМД, для прийняття відповідного рішення.
7.3. Виправлення вносяться до всіх аркушів ВМД за рішенням начальника або іншої посадової особи ПМО, яка має право приймати таке рішення, на підставі пропозиції посадової особи, що виявила помилку, шляхом перекреслення декларантом помилкових і внесення правильних відомостей. Кожне виправлення завіряється печаткою декларанта.
7.4. Не допускаються більш як три виправлення у ВМД, а також виправлення в графах 12, 22, 37, 42, 45, 46, 47 ВМД. У разі порушення цих вимог посадова особа оформлює Картку відмови.
7.5. Посадові особи не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній, за винятком тих граф ВМД, заповнення яких належить до компетенції митних органів.
8. Виявлення ознак контрабанди або порушень митних правил
8.1. У разі виявлення ознак контрабанди, порушення митних правил або інших порушень законодавства України на будь-якому етапі митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів посадова особа ПМО зобов’язана вжити заходів, передбачених законодавством, для запобігання протиправним діям і притягнення до відповідальності винних осіб або інформувати про виявлене правопорушення інші компетентні органи за належністю.
8.2. Митний орган виконує аналітичні операції з метою попередження й виявлення фактів порушень при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб’єктами ЗЕД — резидентами та нерезидентами України. Рекомендації щодо суб’єктів ЗЕД, що вчинили порушення або не виконали надані митним органам зобов’язання, і щодо критеріїв ризику передаються підрозділами митного органу до ПМО в порядку, визначеному наказом митного органу.
8.3. При розслідуванні справ про порушення митних правил посадова особа підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил або яка проводить дізнання в кримінальній справі, може письмово витребувати в ПМО документи, потрібні для розгляду справи. При цьому в справах ПМО залишаються письмова вимога про надання документів, реєстр наданих документів та їх копії.
9. Інші положення
9.1. Допускаються виготовлення та використання митними органами допоміжних штампів, що мають інформативний характер і зручні під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів відповідно до цього Порядку.
9.2. Номерні штампи, використання яких передбачено цим Порядком, закріплюються за посадовими особами наказом митного органу.
9.3. Митний огляд товарів за кодами 8701 (крім тракторів для сільськогосподарських робіт, колісних), 8702 — 8707, 8711, 8716 згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України проводиться зі складанням Акта про проведення митного огляду автотранспортного засобу (додаток 4). Акт про проведення митного огляду автотранспортного засобу складається в тому самому порядку, що й Акт про проведення митного огляду товарів.
9.4. Митний контроль і митне оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України підприємствами — резидентами України, які користуються режимом сприяння, установленим пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.99 N 593 «Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності» (зі змінами й доповненнями), здійснюються, як правило, однією посадовою особою ПМО в першочерговому порядку.
Митний контроль і митне оформлення товарів та інших предметів, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях і міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються однією посадовою особою ПМО.
9.5. Допускається також за рішенням начальника митного органу в разі недостатньої штатної чисельності ПМО виконання однією посадовою особою всіх функцій митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів відповідно до таких митних режимів:
випуску у вільний обіг;
переробки на митній території України;
переробки за межами митної території України.
Аркуш контролю при цьому не складається.
9.6. Здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів однією посадовою особою ПМО відповідно до пунктів 9.4 і 9.5 цього Порядку можливе лише в разі подання декларантом митному органу товаротранспортних та інших товаросупровідних документів, засвідчених митним органом країни відправлення, у тому числі таких, що підтверджують митну вартість переміщуваних товарів та інших предметів, чи подання оригіналу або завіреної митним органом країни відправлення копії експортної митної декларації.
9.7. У разі виникнення потреби підготовки запиту до спеціалізованого підрозділу або підрозділу митного органу вищого рівня начальник або інша посадова особа ПМО, яка має право приймати рішення про недоцільність подальшого розгляду ВМД і документів посадовими особами ПМО, до службових обов’язків яких входить здійснення функцій, установлених цим Порядком, приймає відповідне рішення. Запит направляється до спеціалізованого підрозділу або підрозділу митного органу вищого рівня.
Запити до спеціалізованих підрозділів, підрозділів митного органу вищого рівня направляються по змозі одночасно.
У разі прийняття начальником або іншою посадовою особою ПМО, яка має право приймати рішення про подальший розгляд ВМД й документів, такого рішення в графі 4 Аркуша контролю ними проставляється відмітка про недоцільність підготовки запиту.
9.8. Цей Порядок не застосовується при оформленні попередніх повідомлень, попередніх ВМД та інших документів контролю доставки, загальних ВМД, ВМД на автотранспортні засоби, ВМД на водні транспортні засоби, ВМД на тимчасове вивезення повітряних суден, декларацій-зобов’язань, а також ВМД, поданих тільки в електронному вигляді.
9.9. Забороняється змінювати послідовність дій, установлених цим Порядком, крім таких випадків:
1) за рішенням начальника або іншої посадової особи ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, допускається проведення митного огляду посадовими особами ПМО в разі необхідності направлення запиту до спеціалізованого підрозділу щодо визначення митної вартості, проведення класифікації та кодування товарів та інших предметів (направлення проб і зразків товарів та інших предметів до митної лабораторії), визначення країни походження товарів та інших предметів за умови внесення завдань начальником або іншою посадовою особою ПМО, яка має право приймати таке рішення, до Аркуша контролю. При цьому проведення митного огляду здійснюється одноразово;
продолжение
–PAGE_BREAK–
продолжение
–PAGE_BREAK–
Таблиця 4
Температура плавлення зразків шоколаду зарубіжного і вітчизняного виробництва
Показник
Какао-масло Пальмове масло
Зразок 1
Зразок 2
Зразок 3
Зразок 4
Температура плавлення, ºС
28 — 36
32 — 42
30
38
34
35
Аналізуючи результати проведених досліджень, потрібно зробити висновок, чи відповідають вимогам ДСТУ 3924 – 2000 за органолептичними, фізико-хімічними показниками, за вимогами до маркуваннящодо зразки і чи відносяться вони до тієї асортиментної групи, яка зазначена у товаросупровідних документах.
РОЗДІЛ І. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВЧОЇ І НОРМАТИВНОЇ БАЗИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ТОВАРОЗНАВЦЯМИ-ЕКСПЕРТАМИ В МИТНІЙ СПРАВІ В УКРАЇНІ.
1.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРОЗНАВЦІВ-ЕКСПЕРТІВ З МИТНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ.
На сучасному етапі розвитку економіки України особливого значення набуває необхідність створення цивілізованого товарного ринку. Метою товарознавців-експертів з митної справи є- визначення якості продукції, яка має вирішальне значення на конкурентному ринку товарів. Товарознавець-експерт визначає сукупність факторів, що впливають на конкурентоспроможність товарів, зокрема їх споживчі властивості, безпечність, відповідність нормативним документам, умовам договорів, за якими вони закуповувалися.
Діяльність товарознавців-експертів — експертиза(зокрема товарознавча), спрямована на об’єктивне, компетентне вивчення товару, є реальним бар’єром на шляху надходження до каналів товаропросування, а в деяких випадках запобігання розробки та виробництва товарів низької якості, фальсифікованих. Поняття «експертиза» (походить від латинського expertus — дослідний) — це дослідження будь-якого питання чи об’єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку. Термін експертиза щодо товару або партії товару є товарознавча експертиза, яка застосовується здебільшого в діяльності торгово-промислових палат, Центральній митній лабораторії та науково-дослідних лабораторіях Міністерств охорони здоров’я, органів захисту прав споживачів.
Саме товарознавча експертиза — це дослідження якості споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності, правильності визначення коду товара, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням мотивованого, об’єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку, є основною метою товарознавців-експертів.[6]
Завдання діяльності товарознавців-єкспертів з митної справи спрямованно на питання особливості технології при проведенні експертиз з диференціацією на експертизу якості, кількості та за іншими специфічними ознаками, документальному оформленню їх результатів, вимог та характеристикою стану маркування товарів відповідно до чинних норм. Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, товарознавець-експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (у разі їх правильного оформлення) або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому завданням товарознавця-експерта має бути кваліфіковане знання і вміння користуватись всією законодавчою базою держави з питань митного оформлення, стандартизації, сертифікації, нормативних документів
Найбільш розповсюдженою в проведенні товарознавчих експертиз документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів. В актах експертизи товарознавці-експерти використовують наступні терміни: партія товару, зразок, проба, виїмка, вихідний зразок, середній зразок, несортний товар, брак, кількість.
Головною частиною завдання діяльності товарознавців-експертів є дослідження будь-якої партію товару, товарознавець-експерт працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- та інших накладних) у першу чергу товарознавець-експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якість товару. Поки в Україні відсутня єдина форма сертифіката якості товару, тому товарознавці-експерти досить часто зустрічаються з сертифікатами, які оформлені без врахування специфіки товару, критеріїв його нешкідливості та повноти відповідності споживчим вимогам. Основні товаросупровідні документи щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бути надані товарознавцю-експерту і які портібні для його роботи є:
Сертифікат якості (від латинського serto — вірно, fasere — робити) документ, що засвідчує якість товару.
Сертифікат відповідності документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.
Сертифікат походження — документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.
Ветеринарне посвідчення пред’являється митниці при ввезенні живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.
Санітарне посвідчення також необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять з епідеміологічно благополучних районів.
Необхідність отримання компетентної товарознавчої експертизи та незалежної думки товарознавця-експерта виникає або під час закупівлі товару іноземного виробництв на території країни-постачальника або на митниці під час перетинання партії товару кордону України. Експертиза можлива тільки за умови піднесення до необхідного рівня ролі товарознавців-експертів у комерційній діяльності фірм, установ та інших суб’єктів підприємницької діяльності. Товарознавцями-експертами з митної справи можуть виступати особи, як мають відповідну освіту, знання, обов’язково досвід роботи з того питання, для дослідження якого вони залучаються. Враховуючи специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обов’язки товарознавця-експерта можна таким чином: компетентність, об’єктивність, моральна стійкість. Останнє визначення характеризує такі непрості духовні і моральні категорії, як совісність, принциповість, відмова від особистих інтересів задля суспільних, непідкупність, чесність.
Виходячи із нагальних проблем сьогодення, однією з яких є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, провідними завдяннями товарознавців-експертів є визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації товарів. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по данним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів. Здійснити і вирішити всі вищевизначені питання товарознавцю-експерту без знаня про властивості товарів, експертизи їх якості неможливо. На сьогодні експертна функція товарознавців-експертів є найактуальнішою і поширюється, крім торгівлі, на митну справу, сферу стандартизації, сертифікації, сферу захисту прав споживачів.
1.2. МОНІТОРИНГ РИНКУ ШОКОЛАДУ В УКРАЇНІ.
Минулий 2004 рік, як і 2003 був вдалим для виробників шоколадних солодощів. У 2004 році ємність шоколадного сегменту виросла на 10%. При цьому істотних змін серед лідерів ринку не спостерігалося. За оцінками виробників щорічно в Україні продається більше 85 тис. тон шоколаду. У грошовому еквіваленті даний об’єм складає близько 1,5 млрд грн. Якщо не буде підвищення цін, об’єм шоколадного ринку зможе помітно збільшитися, оскільки українці поки споживають не більше 1 кг шоколадних виробів в рік на душу населення, тоді як, наприклад, в сусідній Росії цей показник досягає 2 кг Перспектива є, але зараз у Верховній Раді знаходиться законопроект, що передбачає підвищення акцизного збору на продукти, що містять какао, що призведе допідвищення цін на 10 — 15% і можливого скорочення об’ємів продажів.[1]
На ринку України існує декілька крупних виробників шоколадної плитки. Як і раніше в сегменті плиткового шоколаду за обсягами виробництва в Україні лідирує міжнародна компанія Kraft Foods з виробничими потужностями у місті Тростянець (Сумська обл.) і торговими марками „Корона” і „Мілка”; КФ „Світоч” з однойменною торговою маркою і ТМ „Колекція 1882”; український проект „Рошен”, який виробляє шоколад радянських брендів – „Алёнка”, „Гвардейский”, „Театральный” і „Чайка”, торгову марку „Кабаре”; Rainford с ТМ Millennium, Millennium Gold, „Золотой орешек”, „Дамское счастье” та ін.[2] Назви основних вытчизняних виробників шоколаду а також основні потужності цих підприємств наведені у таблиці 1.
Таблиця 1
Основні виробники шоколаду в Україні
Аналізуючи дані, наведені у таблиці, можна зробити висновки щодо потужностей цих підприємств і вирахувати масову частку кожного підприємства у шоколадному сегменті ринку України (див. рис.1).
\s
Рис.1. Основні виробники шоколаду в Україні
За відомостями Укркондитер за останній рік на українському ринку з’явилась нова національна марка „Dominik” від ЗАТ „Полтавакондитер”. За загальними об’ємами по виробництву шоколаду головні позиції займає трійка лідерів: „Крафт Фудз Україна”, ЗАТ „АВК”, та „Nestle-Світоч” (по виробництву, в основному, шоколаду з начинками). Значну частку (не менш 10%) сектора шоколаду без начинки утримують шоколадна фабрика Rainford і російська КФ „Русский шоколад”.[3]
Щоб простежити відповідність попиту і пропозиції на шоколадному ринку, були проведені опитування споживачів шоколаду в плитках у віці 12 – 65 років, які проживають у містах України з населенням більше 50 тисяч.
Найбільш популярним в Україні є шоколад з добавками (горіхи, родзинки), які споживають 44,1% споживачів шоколадної плитки. Наступне місце у рейтингу популярності займає пористий шоколад – 14,8% споживачів. Потім – чистий шоколад без добавок (11,8%). Дослідження показують, що найменшим попитом користуються шоколад з наповнювачами (4%), зменшується попит на традиційний молочний шоколад, що миттєво відобразилося на пропозиції кондитерів, які замінюють молочну продукцію новинками – з різноманітними видами горіхів та хрусткими наповнювачами (див. рис.2).
\s Рис.2. Переваги споживачів щодо вибору виду шоколаду
Аналізуючи переваги споживачів щодо вибору типу шоколаду можна простежити певні тенденції: 44,5% споживачів віддають перевагу молочному шоколаду, 33,3% — чорному і 5,7% — білому (див. рис.3).
\s
Рис.3. Переваги споживачів щодо вибору типу шоколаду
Чинник, що істотно впливає на ринок шоколаду, — співвідношення ціни попиту і ціни пропозиції. Знаючи про зміни цін на сировину, яка складає 60 — 70% вартості кінцевого продукту, можна передбачати рівень купівельного попиту на різні групи шоколаду у різних груп населення. Так в Києві, при вищому рівні доходів, об’єм продажів в порівнянні з середньостатистичним по Україні, досить високий. І кияни віддають перевагу якості, не дивлячись на ціну. Серед найбільш забезпеченої верстви населення масова плитка втратила популярність. Цього сезону модними стали дорогі шоколадні набори, які чудово доповнюють імідж забезпеченої людини. Але, взагалом, зменшився продаж елітного шоколаду. Стрімкий ріст цього сегмента у 2002 році складав 12,0%, а в цьому році частка преміум-категорії не перевищила 10,0%, причому 5,0% з них складає імпортна продукція. Найбільш перспективний на сьогоднішній день розвиток марок, які відносяться до сегменту divmium. Конкуренція даного шоколаду на ринку України поки невисока, але уньому присутнє менше в порівнянні з іншими сегментами, число конкурентів. В той же час частка потенційних споживачів цієї продукції також невелика.
Одним із завдань опитувань було визначення марок плиткового шоколаду, які найкраще реалізуються в торговельних мережах найбільших міст України. Результати опитування наведені в таблиці 2.
Таблиця 2
Попит на марки шоколаду у найбільших містах України
Марка
Київ, %
Львів, %
Харків, %
Середнє значення по місту, %
Кгаft Foods International
100,0
85,0
95,0
93,0
Світоч
100,0
90,0
45,0
78,0
Рошен
60,0
45,0
15,
40,0
Rainford
20,0
35,0
40,0
32,0
Nestle
5,0
15,0
30,0
17,0
Русский шоколад
10,0
0
25,0
12,0
АВК
0
0
10,0
3,0
Згідно з даними таблиці 2 можна зробити висновок, що найкраще реалізується на внутрішньому ринку шоколаду продукція Кгаft Foods International (93,0%). Друге місце посідає Світоч (78,0%), а третє – Рошен. Кгаft Foods International лідирує за продажами і окремо в Києві і Харькові (100% і 95%), а Світоч – у Львові та Києві (100% і 90%) [4].
Шоколадний сектор українського ринку є сьогодні нецікавим для закордонних „кондитерів”, тобто для імпортерів. Якщо проаналізувати реалізацію шоколаду без начинки і наповнювачів у торговельних мережах міста Києва, то можна помітити, що на українському ринку досить слабо, але ще тримаються німецькі ірландські і швейцарські марки шоколаду, в основному з елітним асортиментом шоколадної продукції. Закордонні виробники досить мало знають про переваги українських споживачів у виборі шоколаду, що заважає їм конкурувати з вітчизняними виробниками. Згідно митної статистики зовнішньо-торговельних операцій України з 2000 по 2004 рік включно можна визначити основних імпортерів та покупців української продукції (див. табл.3)[5 — 9]
Таблиця 3
Митна статистика експорту та імпорту шоколадних виробів з 2000 по 2004 рік
продолжение
–PAGE_BREAK–З даних митної статистики можна зробити відповідні висновки. Впродовж років в нашій країні залишалися сталими три найбільші імпортери шоколадної продукції – Росія, Німеччина, Польща, але у 2004 році на вітчизняний ринок вийшли Литва і Великобританія, обігнавши за об’ємами поставок Польщу і Німеччину. Щодо експорту, то останнім часом Україна експортує продукцію В Росію, Казахстан і Азербайджан. Взагалом, як обсяги імпортної продукції так і експорної збільшуються з кожним роком. Для економіки кожної країни позитивним є збільшення експорту продукціїї, що і простежується на шоколадному ринку України. З 2000 року обсяги експорту продукції збільшилися з 62 тис.тон до 195 тис.тон.
Основним стратегічним партнером України на зовнішньому ринку шоколаду залишається Росія. Статистика свідчить, що в 2003 році, в порівнянні з 2002 роком імпорт до України російського шоколаду у вартісному виразі, при світовому подорожчанні сировини і відповідно кінцевого продукту, не змінився: за перше півріччя 2003 року до України ввезено російській шоколадній продукції на 5,5 млн. доларів. При цьому український експорт подорожчав на 4,4% (за перше півріччя 2003 року з України до Росії ввезено шоколадній продукції на 42,5 млн. доларів). Об’єми поставок з Росії в Україну і навпаки наведені на рисунку 4.
\s Рис.4. Показники експорту та імпорту об’ємів шоколаду Росії в Україну
З даних рисунку видно, що об’єми експорту значно перевищують показники імпорту. Частка російського шоколаду на нашому ринку невелика. Україна не відчуває лідерів шоколадної промисловості Росії. І справа тут не тільки в обмежувальних митах. Головні виробники на шоколадному ринку і в Україні і в Росії — швейцарський „Nestle” і американський «Рhilip Моrris Саs. Inc.» (у Україні і Росії це Кгаft Foods International”. Але, все ж таки вільний від корпоративності „Русский шоколад” займає певні позиції на українському шоколадному ринку і за об’ємами продажу намагається наздогнати єдиного виробника чистого шоколаду Rainford [10].
1.3. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА, ЩО РЕГЛАМЕНТУЄ
ПОРЯДОК І ПРАВИЛА ПЕРЕПУСТКИ ШОКОЛАДУ ПРИ
ПЕРЕМІЩЕННІ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ.
Основоположні закони, якими керується державна митна служба в Україні – це закон “Про митну справу“, закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України, закон України «Про митний тариф». [3].
Для захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту товарів, сприянню зміцнення системи митних органів, удосконалення процедур митного контролю, посилення боротьби з незаконним переміщенням предметів та іншими правопорушеннями кожна держава визначає комплекс заходів, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.
Митний кодекс України введено в дію Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року. Визначаючи правові, економічні та організаційні основи митної справи в Україні, він спрямований на захист економічного сувернітету та економічної безпеки України, активізацію її зовнішньоторговельної діяльності. Кодекс має на меті забезпечити виконання митними та іншими державними органами, громадянами, суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності прав та обов`язків у галузі митної справи[9].
Ряд Указів Президента України спрямовано на регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Даними Указами в Україні введено в дію правила “Інкотермс-2000”, розроблено державну політику регулювання імпорту, введено в дію систему валютного та експортного контролю, обліку окремих видів зовнішьоекономічних договорів (контрактів), регулювання бартерних (товарообмінних) операцій, визначено основні механізми та порядок проведення деяких зовнішньоекономічних операцій.
Перш за все, це наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 “Про порядок здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митної декларації”, який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю та визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного оформлення шоколаду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України[16].
Основні положення тарифного регулювання в Україні викладено в Законі “Про Єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року, а ставки імпортного мита затверджено Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993року за №4-93 “Про Єдиний митний тариф України”. Законом України “Про Єдиний митний тариф” визначено, що ввізне мито нараховується на товари, в тому числі і на шоколад, які підлягають митному оподаткуванню на базі їх митної вартості. Митний тариф за своїм економічним складом та характером дії належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту[1,2].
Законом України від 23.09.94 р. за № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено термін проведення розрахунків у іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності[4].
Документом, який регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон України від 16 квітня 1991року за №959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, який запровадив правове регулювання видів зовнішньоекономічної діяльності, визначив коло фізичних і юридичних осіб, що мають право займатися нею, заклав основи зовнішньоекономічного законодавства України як незалежної держави[5].
Крім того, з метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту шоколадних виробів, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі та транзиті даних виробів користовується також комплекс інших документів, які визначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску шоколаду.
Інструкція ДМСУ від 9 грудня 1999р. № 1178/145/90 “Про визначення переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України в режимах імпорт, експорт, транзит” дозволяє визначити сукупність документів, які будуть необхідні для здійснення митного оформлення шоколаду в різних митних режимах[20].
Наказ ДМСУ від 8 грудня 1998р. № 771 “Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення” дозволяє встановити надійний контроль за переміщенням шоколадних виробів між митницями України, оперативно відреагувати у разі виникнення ускладень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищення рівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, а також для ведення статистичної обробки та аналізу інформації про вантажі, які переміщуються.
Дія цього документу поширюється на переміщення тих шоколадних виробів, які перебувають під митним контролем та переміщуються між митницями на території України всіма юридичними та фізичними особами[15].
Наказ ДМСУ від 24 квітня 1999р. № 240 “Про затвердження порядку заповнення та використання попереднього повідомлення” забезпечує здійснення контролю за доставкою виробів шоколаду, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорт та переміщуються з будь-якою метою, крім транзиту[18].
Відповідно до Наказу ДМСУ від 9 липня 1997р. № 307 “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації” визначається загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації, які містять відомості про товар та мету його переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо нього, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики і нарахування митних платежів[17].
Нарахування митних платежів, в тому числі мита та митних зборів, при митному оформленні та перміщенні шоколадних товарів через митний кордон України здійснюється відповідно до таких законодавчих актів, як постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997р. № 65 “Про ставки митних зборів”, № 363 “Про затвердження порядку справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД”.
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1999р. №1598 “Про затвердження порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення через митний кордон України” проводиться визначення митної вартості шоколаду. Митна вартість є основою для нарахування мита, митних зборів та інших митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики[7].
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.
1.1. На сьогоднішній день основною метою діяльності товарознавців-експертів є проведення товарознавчої експертизи з метою запобігання насичення ринку України неякісною закордонною продукцією. Експертна функція товарознавців-експертів є на даний момент дуже актульною. Однією з нагальних проблем сьогодення є підробка та зниження якості товарів, і відповідно до цього зростання значення товарознавчої експертизи, а, зокрема, визначення і можливість охарактеризувати види та засоби фальсифікації. Товарознавці-експерти з митної справи повинні вміти оцінювати якість, споживчі переваги товарів, їх відповідність стандартам, нормам, вимогам законів, відрізняти товари-фальсифікати, товари-сурогати, нестандартні, несортні товари; консультувати по данним питанням зацікавлені сторони, впливати на створення громадської думки щодо певних товарів на ринку, спираючись на знання про їх високу якість; надавати реальну допомогу споживачеві у виборі товару, привінтивно формулювати та забезпечувати створення сучасних споживчих властивостей товарів.
1.2. Аналізуючи стан ринку шоколаду в Україні, слід зазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної шоколадної галузі,, оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціал для зросту (з поліпшенням добробуту населення). Український ринок насичений вітчизняним товаром даного виду продукції і має широкий асортимент. Крім того, щороку Україна експортує значно більше шоколаду, ніж ввозить з-за кордону, Експорту шоколаду вказує на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон. Іноземний асортимент шоколаду, представлений на вітчизняному ринку, вирізняється вузькою спеціалізацією, тобто, іншими словами, розрахований лише для заможної верстви населення, що позитивно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних виробників шоколаду. Україна, нажаль, не має власної сировинної бази дл виробництва шоколаду і змушена завозити какао продукти з інших країн. Зріст цін на імпортні какао-боби, какао-продукти негативно впливає на цінову політику у шоколадній галузі і змушує вітчизняних виробників підвищувати ціни на шоколад. Збільшення цін на шоколадну продукцію зменшить попит на даний вид продукції та дасть змогу закордонним виробникам посилити свій вплив на українському ринку.На мою думку, вітчизняний ринок шоколаду є досить перспективним, але головною проблемою є те, що майже усі українські виробники шоколаду працюють за рахунок іноземних інвестицій. Іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, але ставлять їх у залежність від політики і стратегій іноземних партнерів.
1.3. Україна має фундаментальну законодавчу базу, що регулює порядок і правила перепустки шоколаду при переміщенні через митний кордон України. Основоположними законами, якими керується державна митна служба в Україні – це закон “Про митну справу“, закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність України“, Митний кодекс України, закон України «Про митний тариф». Для правильного оформлення та перепустки товару через митний кордон України, митник повинен добре знати законодавчу базу щодо цього товару. Спрощує це завдання повна комп’ютеризація законодавчої бази, митний працівник може з легкістю дістати з баз даних будь-який документ.
РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШОКОЛАДУ.
2.1. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ
ШОКОЛАДУ.
Споживчі властивості товару залежать від багатьох факторів, які діють комплексно чи ізольовано. Ці фактори можна поділити на три групи:
· Які безпосередньо впливають на формування споживчих властивостей – властивості сировини і матеріалів, якість технологічних процесів
· Які стимулюють якість споживчих властивостей – ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість працівників тощо.
· Які забезпечують зберігання споживчих властивостей при доставці товару від виробника до споживача – умови зберігання, транспортування, реалізації та експлуатації товарів.[22]
На формування споживних властивостей шоколаду впливає, в першу чергу, технологія виробництва.
Шоколадну масу готують із какао тертого, цукрової пудри, какао масла з додаванням ароматизаторів. Багато видів шоколадної маси включають інші речовини, що поліпшують органолептичні властивості, склад і харчову цінність шоколаду: горіхи смажені терті і подрібнені, молоко і вершки сухі, молоко згущене, ізюм, фосфатиди, глюкозу, вафлі подрібнені, коньяк, лікер тощо.[19]
Приготування шоколадних мас починається зі змішування тонко подрібнених напівфабрикатів: нагрітого до температури 55—60° С какао тертого і цукрової пудри — потім до них додають близько половини передбаченого рецептурою какао масла. Якщо не дотриматися умов змішування, то шоколадна маса бути мати неоднорідний склад, що погано вплине на якість готового продукту. Тому для тонкого подрібнення змішаних компонентів і утворення ніжного і приємного смаку шоколадну масу пропускають крізь багатовалкові млини. Одержану порошкоподібну масу вимішують із залишками какао масла у підігрітій місильній машині. Для більш рівномірного розподілу жиру в шоколадній масі, зниження в’язкості і створення міцнішої емульсії додають розчинений у какао маслі соєвий або соняшниковий фосфатидний концентрат, який є одночасно емульгатором і розріджувачем. Після перемішування з ароматизаторами маса для звичайного шоколаду готова і її направляють на формування.[20]
Шоколадну масу для десертних видів шоколаду піддають додатково механічній і тепловій обробці у коншмашинах. Завдяки цьому суттєво поліпшується якість шоколаду, з’являється ніжний смак, приємний і добре виражений аромат.
Готову масу перед формуванням темперують охолодженням до температури початку затвердіння (тобто до 32° С), інтенсивно перемішуючи. Якщо шоколадну масу охолодити при звичайній температурі, Для отримання якісних виробів важливо також стабілізувати температуру відтемперованої шоколадної маси до заповнення нею форм для рівномірного утворення центрів кристалізації стійкої β – форми какао — масла. Якщо ж темперування було недостатнім, то це призведе до жирового посивіння і утворення із частинок какао тертого і цукру конгломератів, закріплених какао маслом. У виробах воно з’являється не одразу після виготовлення, а пізніше.
Розлитий у форми шоколад надходить на вібротранспортер, завдяки чому він добре заповнює всі заглибини форми і з нього виділяються дрібні пухирці повітря. В результаті шоколад набуває темного кольору, а його поверхня стає блискучою.[21]
Цілий ряд харчових продуктів, до яких відносять кондитерські вироби, цінують і люблять у першу чергу за їхній смак й аромат. Як формуються ці показники кондитерських виробів і що варто враховувати при підборі основної й додаткової сировини у виробництві шоколадних виробів?
Відомо, що смак й аромат харчовим продуктам надається з індивідуальних хімічних сполук, які в комплексі створюють образ харчового продукту. Ці речовини утворюються безпосередньо в продукті протягом технологічного процесу, вносяться у виріб з основними сировинними компонентами або безпосередньо у вигляді багатокомпонентних сумішей — харчових ароматизаторів.
З метою одержання продукту з вираженим, гармонічними стабільними смаком й ароматом, необхідно створити збалансовану комбінацію смакоароматичних з’єднань, що є присутнім у продукті й внесених з додатковою сировиною. Найбільш ефективне рішення поставленого завдання — використання різноманітного асортименту ароматизаторів, які дозволяють виробляти виріб стабільної якості з оригінальними ароматом і смаком.
Шоколад являє собою продукт переробки бобів какао із цукром і різноманітними ароматичними й смаковими речовинами або без останніх. До інгредієнтів, що визначають смак й аромат шоколадних виробів, можна віднести молочні й жирові продукти, какао-боби, ваніль і навіть цукор. Компоненти ці природні й органолептичні властивості їх залежать від багатьох факторів: місця вирощування сировини, сорту, способу обробки й зберігання й ін. Високий зміст ароматичних з’єднань у шоколадній масі не завжди дозволяє додати їй бажаний напрямок смаку.[10]
продолжение
–PAGE_BREAK–Основні інгредієнти, що надають шоколадній масі оригінальні виражені смак й аромат, — ферментовані, висушені, обсмажені, терті какао-боби. Какао-боби, що ростуть в різних регіонах, мають різні відтінки смаку й аромату, що обумовлено комбінацією ароматичних з’єднань, що втримуються в какао (табл.4).
Таблиця 4 Смако-ароматичні характеристики бобів різних регіонів вирощування
Регіон вирощування какао
Смак і аромат бобів
Кот-д’Івуар
Терпкі, пряні, карамельні
Венесуела
Терпкі, смажені, горіхові, з нотами кава
Мексика
Запашний, терпкий смак гіркого шоколаду з нотами ізюму
Мадагаскар
Горіховий смак з нотами мокко й грильяжу
Еквадор
Запашний смак гіркого шоколаду
Варто звернути увагу на особливості какао-бобів, пов’язані із сортовими розходженнями. Основні сорти какао-бобів: Кріолло, Форастеро, Тріні-таріо (виведені шляхом схрещування попередніх сортів). Смак какао-бобів сорту Кріолло солодкий зі слабовираженим гірким відтінком, Форастеро — з вираженим гірким відтінком.
Обсмажування какао-бобів — одна з головних стадій підготовки сировини, що визначають надалі якість шоколадних виробів. У результаті обсмажування інтенсивно протікають хімічні реакції з утворенням різних ароматичних з’єднань. Вміст амінокислот і цукрів, що редукуються, внаслідок протікання реакції Майяра зменшується й утворюються альдегіди й меланоідини, які також беруть участь у формуванні аромату й смаку. При порушенні технологічного процесу обсмажування какао-боби не будуть мати належного аромату, що надалі позначиться на якості шоколадної маси.[11, 13]
Власний запах шоколадної маси формується на стадії конширування, що супроводжується зміною фізико-хімічних властивостей, випарюванням води й летучих кислот, утворенням комплексних хімічних сполук.
При технологічній обробці, наприклад обсмажуванні, у какао-бобах утворяться ароматичні з’єднання — піразини, які знижують виразність інших ароматичних компонентів продукту. Це ускладнює підбір ароматизаторів й інших добавок, внесених у шоколадну масу з метою додавання їй оригінальних смаку й аромату.
При виробництві шоколадної маси традиційно використовують такий компонент, як ванілін, як підсилювач і модифікатора смаку. Натуральний ванілін одержують зі стручків ванілі. За допомогою ферментації й інтервального сушіння намагаються отримати їхнє тривале зберігання. Після цього з ванільних стручків екстрагують ванілін. Для виготовлення ідентичного натуральному ваніліну як вихідна сировина часто застосовують гваякол. У результаті окислювання й гідролізу останній перетворюється у ванілін, молекулярна структура якого ідентична структурі природного ваніліну. Повне відтворення аромату ванілі досить складно. Відомо, що різні сорти ванілі містять оригінальні аромоутворюючі з’єднання, що обумовлюють індивідуальні властивості кожного сорту.
У цей час на ринку харчових інгредієнтів представлений різноманітний асортимент ванільних ароматів, що не завжди відбивають повною мірою органолептичні властивості натуральної ванілі.
Традиційно при виробництві шоколадних виробів використовують ванілін кристалічний, показники якості якого залежать від способу одержання, вихідної сировини, ступеня очищення. Дослідження показали, що кристалічний ванілін надає шоколаду основний напрямок аромату — природну ванільну насолоду. Інші відтінки, на жаль, практично не простежуються.
Інший важливий інгредієнт, що доповнює властивості шоколадної маси, сухе молоко. Молочні продукти відносяться до сезонної сировини й не завжди допомагають створити виражений молочний відтінок шоколаду.
Ароматизатори «Концентроване молоко ЗЗОЗ», «Вершки молочні 3201′, „Вершки 3202“, „Масло вершкове 2412“ містять ароматичні з’єднання сухого молока. Вони дозволяють підкреслити молочну ноту шоколаду, не порушуючи збалансований шоколадний тон.
Додаткові інгредієнти — арахіс, смажені ядра горіхів, кава — мають досить виражені смакові властивості, але ароматична складова їх „губиться“ у порівнянні із власним запахом шоколадної маси Склад ароматизаторів повинен бути підібраний таким чином, щоб підкреслювати власний аромат шоколадної маси й доповнювати його нотами, які або слабко виражені через низький зміст відповідних ароматичних з’єднань у додатковій сировині; підсилювати природні а з’єднання, наявні в продукті, і вносити ті речовини, які були втрачені при обробці; гармонізувати ароматичну композицію виробу в цілому; забезпечувати стабільність органолептичних властивостей готового продукту.
Таким чином, при формуванні смакоароматичних властивостей шоколадних виробів треба особливу увагу приділяти підбору ароматизаторів для створення необхідної комбінації смакоароматичних властивостей основних і додаткових інгредієнтів; стежити за чітким виконанням технології приготування шоколаду, за дотриманням умов зберігання.[14]
2.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АСОРТИМЕНТ ШОКОЛАДУ
ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА.
Залежно від способу випуску шоколад поділяється на:
· плитковий
· фігурний
· в порошку
За вмістом:
· без начинки
· з начинкою
· з добавками
· без добавок
За складом і способом обробки шоколадної маси:
· звичайний
· десертний
В залежності від оформлення:
· штучний
· ваговий
· в наборах[19]
В залежності від маси:
· різний до 300 г[42].
Шоколад звичайний без добавок виготовляють із цукрової пудри, какао тертого, какао – масла з включенням соєвого фосфатидного концентрату і ароматизатора (ванілін або ванільна есенція). Помірну кількість какао тертого (217,3 кг/т) включає шоколад Дитячий, Дорожній, Цирк, підвищену (282,3 кг/т) – шоколад Ванільний. Шоколад Полярний має гіркуватий смак внаслідок високої концентрації какао тертого(514,5 кг/т).
Шоколад звичайний з добавками виробляють у широкому асортименті, в тому числі з сухим молоком. На какао – маслі(31%) і сухому молоці (25%) виготовляють Білий шоколад, з обмеженим вмістом какао тертого(6,9%) і високим сухого молока (32%) – Місячний, а також Білосніжка, до рецептури якого входить 10% какао тертого і 33% сухого нежирного молока. До складу шоколаду Оленка входить 14% какао тертого, 10,8% сухого молока і 13,7% сухих вершків. Вміст какао тертого в шоколаді Вершковий – 22%, Південний – 22,7% і Дюймовочка – 25,5, в шоколаді Особливий він дуже високий – 46,6%, але мало сухого молока(9,3%).
Склад багатьох видів шоколаду поліпшують за рахунок горіхової сировини в поєднанні з сухим молоком. З обмеженим вмістом какао тертого виробляють шоколад Лотос — 14,5% і Чайка — 15, середнім — Веселі хлоп’ята — 20, Чибіс — 20, Казки Пушкіна, Байки Крилова і Театральний — 22, Новинка — 23%. На сухому молоці і каві натуральній виготовляють шоколад Попелюшка, фундуку смаженому тертому — Ведмедик — 20%.
Шоколад звичайний також випускають з великими добавками, переважно з ядрами горіхів: фундук цілий або половинки входить до рецептури шоколаду Золотий горіх; фундук подрібнений — Горіховий; кешью або фундук подрібнений — Витязь; ядро арахісове смажене ціле і подрібнене — Парус. До складу всіх видів шоколаду, крім Золотий горіх, входить сухе молоко, а Витязь — також і сухі вершки. Для шоколаду Три мушкетери наповнювачем є подрібнені вафельні листи, Фантазія — крихти печива, Сузір’я — нарізані цукати з кавунових кірок — 17%. Частка какао тертого найвища в рецептурі шоколаду Горіховий — 24%.
Шоколад десертний без добавок характеризується кращими споживними властивостями завдяки використанню какао бобів вищих сортів і конширу-ванню шоколадної маси. Вміст какао тертого менший у шоколаді Візерунковий, Зоологічний і шоколадних фігурках без начинки — 27%, шоколадні медалі — 28, Срібний ярлик — 29, Гвардійський і Наша марка — 33; вищий — у шоколаді Люкс — 40, Слава — 44, Одеса — 45 і Райдуга — 47%. Масова частка жиру передбачена від 33 (Райдуга) до 37% (Візерунковий, Зоологічний, шоколадні фігурки без начинки).
Шоколад десертний з добавками відрізняється різнорідністю органолептичних ознак, зумовлених внесенням сухого молока (Екстра з молоком, Пінгвін, Молочний, Ласунка, Київ, Коник-Горбунок), згущеного молока (Ювілейний), сухих вершків (Казка) і ядра фундука смаженого тертого (Олімпійський), мигдалю смаженого тертого (Столичний, Міньйон). Завдяки добавкам деякі види шоколаду містять обмежену кількість какао тертого: Київ — 9,3%, Ласунка — 9,7, Молочний — 10,9, Казка — 14,1, Пінгвін — 20,1%. Дуже високий вміст какао тертого має шоколад Столичний — 56,3%. Шоколад Коник-Горбунок випускають пористим.
Десертний шоколад з великими добавками може включати: ядра фундука цілі (Горішок) і подрібнені (Натхнення), а також вафлі подрібнені (шоколад з вафлями), кунжутне ядро, кукурудзяні пластівці (Ракета). Останній випускають пористим, маса плиток — до 75 г.
Шоколад з начинками буває різним залежно від виду начинок, їх частки, форми виробів, виду шоколаду. Його випускають у вигляді шоколадних батонів, шоколадних фігурок і плиток (Світоч — різних смаків). Шоколадні батони виробляють прямокутної форми, масою до 50 г, з начинками праліне, помадково-вершковою, крем-брюле, фруктово-мармеладною, фруктово-ягідною, шоколадною.
Молочний шоколад виготовляють з шоколадною, праліновою, молочно-помадковою, помадково-фруктовою, фруктово-мармеладною і фруктовою начинками.
Шоколадні фігурки мають такі начинки: Рожки — шоколадно-кремову, Ракушки і Підкови — пралінову, Жучки — помадкову з мандариновим джемом, Рачки — помадково-вершкову, Гостинець — медовий настій.
Шоколад у вигляді порошку випускають двох видів. До складу першого входить цукрова пудра і какао терте в рівних частинах. Масова частка жиру (27,1±2)%. Другий вид шоколаду з вершками включає цукрову пудру— 461кг/т, какао терте — 149,7, какао масло — 107,7, вершки сухі — 292,3, ванілін — 0,2. Масова частка жиру (30,8±2)%.
Пористий шоколадотримують із десертної шоколадної маси без добавок чи з добавками. Форми заливають на % об’єма, поміщають у вакуум-апарати і витримують в рідкому стані при температурі 40 градусів протягом 4 годин. При знятті вакууму кульки повітря розширяються і збільшують об’єм шоколадної маси. Після охолодження маса застигає, зберігаючи мілко-пористу структуру виробу. Дякуючи такій структурі, шоколад швидко тає у роті, миттєво віддаючи весь смаковий букет, що не може не сподобатись і дитячій, і дорослій аудиторії споживачів. Найбільш відомими представниками цього виду є „Каприз“ і „Дамское счастье“.
Також виготовляється шоколад спеціального призначення для хворих на діабет звичайний та десертний – виготовлений із заміненням цукру ксилітом,
сорбітом, фруктозою, іншими замінниками, дозволеними до використання [20].
2.3. ВИМОГИ НОРМАТИВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДО ЯКОСТІ
ШОКОЛАДУ.
Двадцять четвертого жовтня 2002 року Верховною Радою України був прийнятий закон України ’’Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини’’№ 191-IV.
Цей Закон встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров’я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини на митну територію України. Це закон, вимог якого повинні дотримуватися усі товаровиробники харчової продукції, які виготовляють товар, що зазначений у даному законі. Шоколад відноситься до продукції, що зазначена у законі “Про якість та безпеку харчових продуктів”, тому нормативна документація, що регламентує якість шоколаду, не повинна суперечити даному закону, а навпаки, бути гармонізованою з даним законом.
Беручи до уваги те, що шоколад споживає населення різних вікових груп, існує ряд нормативної документації, яка містить вимоги до якості даного виду продукції. Головний нормативний документ, який містить норми основних показників якості, яких повинні дотримуватись виробники шоколаду, — ДСТУ 3924 – 2000 „Шоколад. Загальні технічні умови”. Визначення органолептичних показників шоколаду проводиться за ДСТУ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто, складових частин”.
До органолептичних показників, згідно цих двох стандартів, належать зовнішній вигляд, форма, консистенція, структура, смак і запах. Лицьова поверхня шоколаду повинна бути блискучою. Шоколадні медалі, шоколад з тонкоподрібненими додаваннями молочних продуктів і горіхів, а також ваговий і формований у фольгу може мати матову поверхню. Шоколад з крупними добавками у вигляді цілих або подрібнених горіхів, нарізаних цукатів, ізюму тощо і пористий може мати нерівну поверхню, і не допускається посивіння шоколаду і пошкодження його шкідниками хлібних запасів. Частка надламаного шоколаду з начинками обмежується і має становити 4 %, а з великими добавками — 2 %. Форма виробів повинна бути без деформацій для всіх видів шоколаду, крім вагового. Консистенція шоколаду передбачена тверда, а структура — однорідна, у пористого — пориста. Смак і запах — властиві для відповідного продукту, без стороннього присмаку і запаху. Стандартами допускаються незначні дефекти, що не псують зовнішнього вигляду шоколаду, — крихти, пухирці, плями, подряпини, сколення, проникнення рідкої фази начинки і фруктів на поверхню.
До показників якості, що нормуються документацією, належать фізико-хімічні показники. Нормативні документи, що містять вимоги до якості фізико-хімічних показників якості, наведені у таблиці 5
Таблиця 5
Методи визначення фізико–хімічних показників якості шоколаду.
Назва показника
Методи проведення експертизи шоколаду
1
2
Ступінь подрібнення шоколадної маси, %, не менше ніж:
ГОСТ 5902 – 80 “Методи визначення ступеня подрібнення і щільності пористих виробів”.
Відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, %
ГОСТ 5899 – 85 “Методи визначення масової частки жиру
Відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в шоколадній масі, %
ГОСТ 5900 – 73 “Методи визначення вологи і сухих речовин”.
Масова частка начинки, %, не менша ніж:
ГОСТ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин.”
Продовження таблиці 5
1
2
Масова частка металевомагнітної домішки, %, не більша ніж %
ГОСТ 5897 – 90 “Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин.”
Масова частка золи у нерозчинному 10%-му розчині соляної кислоти, %, не більша ніж %
ГОСТ 5901 – 87 “Методи визначення масової частки золи і металомагнітних домішок
Відхилення від рецептурного значення масової частки цукру в шоколадній масі, %
ГОСТ 5903 – 89 “Методи визначення цукру”
продолжение
–PAGE_BREAK–Аналізуючи стандарти, зазначені у таблиці, із фізико-хімічних показників нормуються ступінь подрібнення, масова частка начинки, а також золи — що не розчинна у розчині соляної кислоти. Ступінь подрібнення шоколаду звичайного має становити не менш як 92 %, десертного з добавками — 93 і десертного без добавок — 97 %. Мінімальна масова частка начинки для шоколаду у вигляді батонів — 35 %, а шоколаду масою нетто понад 50 г — 20 %. Обмежується масова частка золи, нерозчинної у 10 %-му розчині соляної кислоти до 0,1 %.
Масові частки цукру, жиру, начинки і вологи в шоколаді повинні відповідати розрахунковому вмісту за рецептурою, враховуючи допустимі відхилення. Масова частка какао продуктів у шоколаді за рецептурою передбечена не менш як 25 %.При виготовленні шоколаду не допускається використання шоколадної маси з додаванням замінників какао масла.
Нормативний документ “Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів” № 5061 нормує вміст пестицидів у шоколаді, а також допустимі рівні вмісту токсичних елементів. Методи контролю токсичних елементів нормуються наступними стандартами: свинець – ГОСТ 26932, кадмій – ГОСТ 26933, миш’як – ГОСТ 26930, ртуть – ГОСТ 26931, мідь – ГОСТ 26931, цинк – ГОСТ 26934. Під час виробництва шоколаду слід керуватися вимогами безпеки, які встановлені “Санітарними правилами для підприємств кондитерської промисловості” № 945а.
Закон України „Про стандартизацію” закріплює основний принцип міжнародної стандартизації – добровільність застосування національних стандартів. Обов’язковими є тільки вимоги щодо безпеки продукції, які переносяться в законодавчі чи нормативно-правові акти, такі, як технічні регламенти. Законодавчими актами встановлюється необхідність обов’язкової сертифікації шоколаду. Після проведення позитивної сертифікації видається сертифікат відповідності, який є обов’язковим документом при переміщенні через митний кордон України (див. додаток ).
Розглянувши нормативні документи, що регламентують якість шоколаду, можна з упевненістю сказати, що якість шоколаду регламентується багатьма документами, починаючи від тих, які містять вимоги до сировини, і закінчуючи тими, що містять вимоги до технологічного устаткування (ГОСТ 12.2.003). Але існують такі стандарти, які, на мою думку, мають неповну або неприпустиму інформацію. Згідно Закону України “Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” споживче маркування продукту повинне містити застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо). ДСТУ 3924-2000 не містить у своєму складі даної вимоги до маркування, що є неприпустимим, так як певним групам населення життєво необхідно знати, наприклад, вміст цукру.
Взагалі, ДСТУ 3924-2000 має неповну інформацію щодо граничних показників вмісту окремих компонентів у шоколаді. Цей стандарт нормує відхилення від рецептурних показників, але конкретно не вказує норми того чи іншого показника. Така інформація ускладнює проведення експертизи шоколаду через те, що виробники шоколаду не зазначають рецептурні складові у кількісному вираженні на споживчому маркуванні і знайти рецептуру того чи іншого шоколаду досить складно. Тому я вважаю, що даний нормативний документ повинен містити чіткі граничні норми показників якості для кожного виду шоколаду.
Значним недоліком нормативної документації на шоколад є те, що вона містить відмінні показники якості шоколаду на Україні і за кордоном. Закордонний стандарт, які діє на території Євросоюзу, дозволяє вміст замінників какао-масла 2-3%. Український стандарт не дозволяє вводити замінників какао-масла. В Україну щороку ввозиться значна кількість шоколаду іноземного виробництва, який, цілком зрозуміло, виготовлений за вимогами стандарту країни-виробника. Щоб не виникало непорозумінь, що робити з шоколадом, який ввозиться на митну територію України і не відповідає вимогам ДСТУ 3924-2000, потрібно гармонізувати вітчизняний і зарубіжний стандарти.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.
2.1. Фактори формування споживних властивостей шоколаду можна поділити на три групи:
1. Які безпосередньо впливають на формування споживних властивостей
2. Які стимулюють якість споживних властивостей
3. Які забезпечують зберігання споживних властивостей при доставці товару від виробника до споживача.
До першої групи споживних властивостей належить, в першу чергу, якість сировини і матеріалів. Найголовнішою складовою сировини є якість какао продуктів, які поставляються на підприємство для виробництва шоколаду. Тільки з якісних какао продуктів можна виготовити справді смачний шоколад. Наступною не менш важливою складовою є якість технологічних процесів. Сюди входить як професійне оснащення підприємства потрібним обладнанням, так і контроль за правильністю внесення рецептурних компонентів, дотриманням технології виготовлення шоколаду.
До другої групи відноситься ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість працівників, що у великій мірі залежить від політики підприємства щодо заохочення та винагороди працівників.
В третю групу входять такі фактори формування споживних властивостей, як дотримання належних умови зберігання, транспортування, реалізації та експлуатації товарів.
2.2. Український шоколад має дуже широкий асортимент. За класифікаційними ознаками він розподіляється залежно від способу виробництва, за вмістом, за складом і способом обробки, залежно від оформлення. Споживач може з легкістю вибрати плитку шоколаду від 50 до 300 грам, залежно від його бажання. Можна з впевненістю сказати, що вітчизняним виробникам шоколаду є чим поділитися із закордонними виробниками. Український ринок наповнений вітчизняним шоколадом найрізноманітнішого асортименту, починаючи від звичайного шоколаду без добавлень і закінчуючи новинкою сьогодення – білим пористим шоколадом.
2.3. Аналізуючи нормативну документацію, яка містить вимоги до якості шоколаду, я дійшла висновку, що стандартів та інших нормативних документів безліч на шоколад. Нормативні документи містять не тільки вимоги до якості самого шоколаду, але й до устаткування, сировини тощо. Недоліком основного стандарту на шоколад – ДСТУ 3924-2000, є його неповність. Даний стандарт містить відхилення від рецептурних показників якості, не вказуючи конкретно, скільки саме має бути норма того чи іншого показника. Дану невідповідність вважаю неприпустимою, оскільки недостатність такої інформації значно ускладнює процес проведення товарознавчої експертизи шоколаду. Також ДСТУ 3924-2000 не гармонізований з основним законом, який містить вимоги якості і безпеки до харчової продукції, — “Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, так як не містить вимоги споживчого маркування застерігати покупців про вплив даного продукту на здоров’я певних груп споживачів. Отже, нормативна документація, яка містить вимоги до якості шоколаду, на мою думку, потребує доопрацювання.
3.1. МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
ШОКОЛАДУ.
Експертиза товарів є одним з найважливіших і обов’ язкових видів експертизи. Інші види експертизи санітарно-гігієнічна, ветеринарна – доповнюють експертизу товарів і не є обов’язковими. Обов’язковість експертизи товарів зумовлюється її сутністю, іпередусім тим, що в основі її є оцінка органолептичних властивостей іпоказників, що значною мірою наближає експертизу до оцінки товару споживачами. Завдяки перевагам органолептичного методу визначення показників якості (швидкість, доступність) забезпечується ідентифікація товару, а дійсні значення органолептичних показників дозволяють прямо чи опосередковано оцінювати й інші групи показників (фізико-хімічні та мікробіологічні). Це передбачає напрямок експертизи товарів, а також необхідність у додаткових дослідженнях із застосуванням вимірювальних та інших методів експертизи. Оцінка органолептичних властивостей і показників лише один із елементів експертизи, хоч і дуже значний.[6]
Метою дипломної роботи було проведення експертизи якості шоколаду. Експертиза якості — це оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів та документам, які супроводжують товарну партію шоколаду (Додаток ). Основним завданням цієї експертизи є визначення якості товарів у товарній партії при здачі-прийманні або після довгого зберігання, або виявленні прихованих технологічних дефектів під час зберігання, коли звичайні строки пред’явлення претензій постачальнику закінчились. Якісна експертиза поділяється на: приймальну експертизу, за комплектністю, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами. Дляшоколаду вид якісної експертизи за органолептичними показниками якості називається — дегустацією.
Експертиза якості проводиться при виникненні спірних питань при митному контролі. Підприємства-імпортери можуть занижувати ціни на продукт або провозити продукцію однієї асортиментної групи під виглядом іншої, переслідуючи визначені комерційні цілі. Такі спірні питання регулюються Регіональною митною лабораторією, яка займається проведенням матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень та експертиз з метою:
· уточнення класифікації речовин, матеріалів, виробів (товарів), що переміщуються через митний кордон України, підтвердження їх складу, марки тощо;
· підготовки висновків, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТЗЕД.
· виконання робіт з метою надання рекомендацій для ідентифікації товарів щодо відповідності їх контрольним спискам.
· взяття проб, проведення досліджень і зберігання контрольних проб (зразків) продукції згідно з вимогами Постанови КМУ від 21 жовтня 1998р. №1665.
Але, в основному, експертизою товарів займається Торгово-промислова палата. Отримавши заявку від організації, ТПП видає наряд компетентному експертові чи групі експертів, які мають достатній рівень знань у даній галузі. При виборі експерту враховуються такі умови, як:
· компетентність;
· незалежність від замовника;
· достатній час для ретельного проведення експертизи.
Перед початком експертизи якості шоколаду, прибувши на місце проведення експертизи, експерт перевіряє усі необхідні документами: письмова заявка, товаросупровідні документи: стандарти чи ТУ на шоколад,, стандарти на методи дослідження, сертифікат якості, сертифікат відповідності, товарно-транспортні накладні, рахунок-фактура та інші документи, які мають інформацію про товар; прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем тощо. Також експерт має перевірити надане місце для проведення експертизи, яке має бути належним чином обладнане. При недотриманні наведених вимог експерт має право відмовитися від проведення експертизи. Якщо замовник надав усю необхідну інформацію та створив умови для проведення експертом товарознавчої експертизи, експерт приступає до проведення експертизи. У нашому випадку проводиться експертиза якості шоколаду, тому доцільно проводити оцінку органолептичних показників методом дегустації. Дегустація харчових продуктів – оцінка органолептичних показників якості шоколаду, яка проводиться перевіреними на сенсорну чутливість експертами. Метою дегустації є одержання достовірних результатів під час органолептичної оцінки якості шоколаду, зниження її суб’єктивності за рахунок високої професіональної компетентності. Для цього експерт повинен мати гарну смакову та нюхову пам’ять. Відбір експертів у дегустаційні групи здійснюється перевіркою їх на сенсорну чутливість, уміння розрізняти смак, запах, колір. Крім того, експерт повинен мати попередній досвід органолептичної оцінки шоколаду. Дегустація шоколаду проводиться у наступних випадках:
· при порівняльній оцінці шоколаду за необхідності виявлення якісних змін органолептичних показників;
· при визначенні приналежності до асортиментної групи;
· при розпізнаванні одного товару від іншого: шоколаду від шоколадної плитки.
Для оцінки якості при приймальній експертизі якості шоколаду робиться вибірка або об’єднана проба, розмір якої повинен бути не менше встановлених норм. Методи відбору проб нормуються ГОСТом 5904-82 „Правила приймання, методи відбору і підготовки проб”. []Порядок відбору проб повинні беззаперечно дотримуватись експерти і робити відбір зразків (проб) самостійно. Вибірковий контроль якості краще робити зі збільшенням розміру вибірки чи проби, що вибирається з товарної партії, оскільки підвищується достовірність одержання даних. Результати дегустацій можуть бути виражені у вигляді опису окремих показників, а також у балах. У останньому випадку повинна бути розроблена шкала балової оцінки або повинні застосовуватись стандартні шкали.
Якщо виявлено неоднорідність товарної партії шоколаду, то експерт повинен виявити відсотковий вміст кожної фракції. У цьому випадку експерт відбирає проби продукту та оцінює їх для кожної категорії якості окремо. Виявивши дефектний шоколад, експерт повинен відібрати зразки із найбільш характерними дефектами та встановити причини їх виникнення. Він також може за необхідності чи на прохання замовника дати рекомендації щодо використання чи знищення дефектної продукції. У акті експертизи слід показати відсотковий вміст продукції з різноманітними чи найбільш характерними дефектами. Іноді доцільно направити зразки дефектної продукції в дослідну лабораторію для виявлення їхнього виду та причин виникнення, особливо коли експертові важко визначити дефекти. Іноді для товарів, які довго зберігаються, рекомендується зразки дефектної продукції шоколаду залишити в одержувача або направити в експертну організацію. При цьому експерт сам повинен відібрати зразки та забезпечити їх відповідними етикетками та/чи актом відбору проб. Відсутність в актах експертизи даних про характерні види дефектів може бути підставою для відхилення акта експертизи, що встановлює невідповідність якості шоколаду. Акт експертизи не повинен мати суперечливих фактів. Експертну оцінку слід проводити окремо по кожній товарній партії. Підставою для відхилення акта приймальної експертизи може бути необґрунтованість висновків. Наприклад, якщо для товару передбачено приймальні та бракувальні числа, то забракування всієї партії при бракувальному числі, меншому за встановлену норму, є неправильне. При цьому результати експертизи будуть визнані недостовірними, а акт експертизи відхилено. Якщо виявлено причини невідповідності якості шоколаду, то експерту слід зазначити в акті про стан пакувальних матеріалів (їхня цілісність, достатність та надійність) шоколаду. Експерт не повинен проводити приймальну експертизу шоколаду, якщо порушено цілісність товарної партії (наприклад, частину товару реалізовано) або пред’являються знеособлені товари, а також розпаковані або без товаросупровідних документів.
Найчастіше при визначення показників якості експертизишоколаду експерти обмежуються оцінкою органолептичних показників, в основному, зовнішнього вигляду, та частини фізико-хімічних показників (наприклад, маси, довжини, об’єму, кольору, тощо), використовуючи найпростіші засоби вимірювань. Для проведення повної достовірної експертизи якості шоколаду потрібно перевірити на дотримання вимогам стандарту фізико-хімічних показників якості, які нормуються даним нормативним документом. Під час проведення експертизи якості зразків шоколаду, придбаних на ринках та в магазинах міста Києва, нами була проведена органолептична оцінка за методами дегустаційної експертизи якості, детально описаної вище. Для правдивої, повної, достовірної експертизи якості також була проведена оцінка основних фізико-хімічних показників якості шоколаду, що нормуються ДСТУ 3924 – 2000. До них відносяться:
продолжение
–PAGE_BREAK–· масова частка вологи;
· масова частка загального цукру;
· масова частка загального жиру;
· масова частка загальної золи;
· масова частка золи, нерозчинної у 10%-му розчині соляної кислоти.
Масову частку вологи в шоколаді визначали арбітражним методом — висушуванням наважки. [1]
Визначення масової частки жиру проводиться за допомогою рефрактометричного, екстракційно – вагового методів. Екстракційно-ваговий метод ґрунтується на отриманні жиру розчинником безпосередньо з наважки чи наважки, попередньо обробленої соляною кислотою. Метод проводиться за допомогою прибору Сокслета, після відгонки розчинника з отриманого екстракту залишок висушують та зважують.[4]
Визначення масової частки загального цукру нормується ГОСТом 5903 – 89 “Вироби кондитерські. Методи визначення цукру”. Проводиться йодометричним, ферриціанідним, фотоколориметричним методами. Найрозповсюдженішим методом є метод ферриціанідний, який грунтується на поновленні залишку ферриціаніду стандартним розчином глюкози у присутності розчину метиленового блакитного до повного обезбарвлення. Першочергово визначення масової частки загального цукру проводили саме цим методом, але він виявився непрактичним для проведення таких досліджень. Метиленовий блакитний не забарвлював розчин, як зазначено у методиці. Цілком логічно, що без зафарбовування розчину неможливо буде обезбарвити його. Можливо, до сучасних рецептур додаються певні замінники цукру або ароматизатори, які нейтралізують дію метиленового блакитного. Тому повторний дослід визначення масової частки проводили йодометричним методом. Йодометричний метод ґрунтується на відновленні лужного розчину міді кількістю розчином редукуючих цукрів і визначенні кількості оксиду міді, що утворилася.[2]
Визначення масової частки загальної золи проводили методом спалювання органічних речовин у наважці досліджуваних зразків.
Метод визначення масової частки золи нерозчинної у 10% — му розчині соляної кислоти ґрунтується на обробці при нагріванні загальної золи соляною кислотою і осадженні нерозчинного осаду.[5]
Отже, при проведенні експертизи якості зразків шоколаду, ми користувалися методами дегустаційної експертизи та додатково проводили оцінку основних фізико-хімічних показників якості, користуючись методами, наведеними у відповідній нормативній документації. Детальний опис проведення експертизи та результати наведені у питанні 3.2.
3.2.ПОРІВНЯЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ ШОКОЛАДУ
ВІТЧИЗНЯНОГО І ЗАРУБІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА.
Метою дослідницької частини дипломної даної роботи є оцінка якості зразків шоколаду, що перетинають митний кордон України. При проведенні експертизи з метою визначення якості шоколаду експерт повинен визначити для себе завдання, які мають бути вирішені, методи і методики, якими він володіє досконало. На даний час проводиться як експорт, так і імпорт шоколадної продукції. Тому для оцінки якості були обрані зразки імпортної та експортної шоколадної продукції. Отже, для дослідження якості шоколаду вітчизняного та зарубіжного виробництва було обрано наступні зразки:
1. Молочний шоколад „Світоч” – виробник АТ „Світоч” (Україна)
2. Молочний шоколад „Молочний” – виробник ТОВ „Кондитерская фабрики ”Победа” (Росія)
3. Молочний шоколад „Milka” – виробник ЗАТ „Крафт Фудз Україна” (Україна)
4. Звичайний шоколад „Корона” — виробник ЗАТ „Крафт Фудз Україна” (Україна)
5. Звичайний шоколад „Ritter Sport” – виробник „Альфред Ріттер ГмбХ & Ко.” (Німеччина)
6. Звичайний шоколад з добавленнями „Оленка” – виробник „Кондитерська корпорація „Roshen”, ЗАТ Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса” (Україна)
Дослідження якості шоколадних виробів починали з аналізу інформації на маркуванні даних зразків, співставляючи результати з вимогами ДСТУ 3924 –2000. Результати дослідження наведені у додатку. Проаналізувавши дані додатка Х, були зроблені відповідні висновки, які занесені до таблиці Х.
Таблиця
Аналіз недоліків інформації у маркуванні щодо десертного молочного шоколаду.
Недостатня, неправильна або неприпустима інформація
Бажана позитивна повна інформація
“Світоч”.
Може містити незначну кількість арахісу, фундуку.
Неконкретне повідомлення, шоколад має містити чи не містити дані компоненти.
Дуже маленький шрифт.
Шрифт інформації повинен бути таким, щоб кожен споживач міг без зусиль прочитати інформацію.
Містить у своєму складі сіль.
У енергетичній цінності немає зазначення натрію, який повинен бути, якщо до продукту додали сіль.
Відсутня назва асортиментної групи.
Повинна містити назву “Десертний молочний шоколад”.
Відсутній вміст цукру.
Обов’язково повинен бути вміст цукру, так як це дуже важливо для певних груп населення.
“Шоколад “Молочний” (Росія).
Відсутня назва асортиментної групи.
Повинна містити назву “Десертний молочний шоколад”.
Відсутній вміст цукру.
Обов’язково повинен бути вміст цукру, так як це дуже важливо для певних груп населення.
Відсутній гарантійний термін придатності до споживання.
Згідно ДСТУ 3924-2000 обов’язково повинна бути дана інформація.
Відповідає вимогам ТУ 9125-0022-52628558-00.
При імпорті продукція повинна бути гармонізована з стандартом країни-споживача.
Відсутня дата виготовлення.
Згідно ДСТУ 3924-2000 обов’язково повинна бути дана інформація.
“Milka”
Відсутня назва асортиментної групи.
Повинна містити назву “Десертний молочний шоколад”.
Може вміщувати в незначній кількості арахіс, мигдаль, пшеницю.
Неконкретне повідомлення, шоколад має містити чи не містити дані компоненти.
Дуже маленький шрифт.
Шрифт інформації повинен бути таким, щоб кожен споживач міг без зусиль прочитати інформацію.
Містить натрію – 0,1г.
Можливе додавання солі, якого не зазначено у складі продукту.
У таблиці Х наведений аналіз недоліків інформації у маркуванні звичайного шоколаду без добавлень та з добавленнями. (див. табл.)
Таблиця
Аналіз недоліків інформації у маркуванні щодо звичайного без добавлень шоколаду.
Недостатня, неправильна або неприпустима інформація
Бажана позитивна повна інформація
“Корона”.
Відсутня назва асортиментної групи.
Повинна містити назву “Звичайний шоколад без добавлень”.
Може вміщувати в незначній кількості молокопродукти, фундук, мигдаль, арахіс, пшеницю.
Неконкретне повідомлення, шоколад має містити чи не містити дані компоненти.
Містить Е 476.
Неповна інформація, має бути конкретна назва добавки.
Відсутній вміст цукру.
Обов’язково повинен бути вміст цукру, так як це дуже важливо для певних груп населення.
“Ritter Sport”.
Інформація наведена російською мовою.
Інформація повинна бути наведена українською мовою, так як кожен продукт, імпортований в Україну, має містити інформацію українською мовою.
Відсутня назва асортиментної групи.
Повинна містити назву “Звичайний шоколад без добавлень”.
Відсутній вміст цукру.
Обов’язково повинен бути вміст цукру, так як це дуже важливо для певних груп населення.
Дуже маленький шрифт.
Шрифт інформації повинен бути таким, щоб кожен споживач міг без зусиль прочитати інформацію.
Неповна адреса виробника і дистриб’ютора.
Має бути зазначена повна адреса товаровиробника.
Відповідає вимогам ГОСТ 6534-89 і ГОСТ Р 51074-97.
При імпорті продукція повинна бути гармонізована з стандартом країни-споживача.
Містить ванілін, ідентичний натуральному.
Незрозуміле пояснення для споживача. Ванілін є штучний, який ідентичний натуральному.
“Оленка” Відсутня назва асортиментної групи.
Повинна містити назву “Десертний молочний шоколад”.
Дуже маленький шрифт.
Шрифт інформації повинен бути таким, щоб кожен споживач міг без зусиль прочитати інформацію.
Відсутній вміст цукру.
Обов’язково повинен бути вміст цукру, так як це дуже важливо для певних груп населення.
Після оцінки маркування була проведена органолептична оцінка якості даних зразків згідно ДСТУ 3924 – 2000 (табл. 2). За відсутності бальної системи оцінки органолептичних показників якості, була розроблена п’ятибальна система оцінки якості органолептичних показників (див. табл.)
Таблиця
Бальна система оцінки якості органолептичних показників якості шоколаду
Бальна оцінка
Характеристика органолептичного показника якості
Смак
5
Характерний для даного виду шоколаду, без стороннього присмаку, з ярко вираженим смаком какао продуктів, з приємною гіркотою, без вторинного смаку.
4
Характерний для даного виду шоколаду, без стороннього присмаку, з вираженим смаком какао продуктів, з приємною гіркотою, без вторинного смаку.
3
Характерний для даного виду шоколаду, без стороннього присмаку, з приємною гіркотою, з незначним вторинним смаком.
2
Характерний для даного виду шоколаду, без стороннього присмаку, з неприємною гіркотою, з вторинним смаком.
1
Не характерний для даного виду шоколаду, з неприємною гіркотою, зі стороннім присмаком.
Запах
5
Характерний для даного виду шоколаду, з шоколадним чи ванільним ароматом, з яскраво вираженим запахом, без стороннього запаху.
4
Характерний для даного виду шоколаду, з шоколадним чи ванільним ароматом, з середньо вираженим запахом, без стороннього запаху.
3
Характерний для даного виду шоколаду, з шоколадним чи ванільним ароматом, з ледве відчутним запахом, без стороннього запаху.
2
Не характерний для даного виду шоколаду, зі стороннім запахом (жирів, сильний запах ароматизаторів).
1
Шоколад з неприємним стороннім запахом.
Зовнішній вигляд
5
Поверхня блискуча. Для молочного допускається матова. Шоколад без надламів, подряпин, плям, без напливів рідкої фази начинки на поверхню.
4
Поверхня блискуча. Для молочного допускається матова. Шоколад без надламів, плям, без напливів рідкої фази начинки на поверхню, допускаються незначні подряпини.
3
Поверхня блискуча. Для молочного допускається матова. Шоколад може мати подряпини, незначні плями, напливи рідкої фази начинки на поверхню. Допускаються надламані вироби: для шоколаду з начинкою – не більше 2%, з крупними добавленнями – 1%.
2
Поверхня матова, як для звичайного так і для молочного шоколаду. Є подряпини, плями і напливи рідкої фази начинки на поверхню. Надламані вироби для шоколаду з начинкою – до 4%, з крупними добавленнями – 2%
1
Поверхня матова, як для звичайного так і для молочного шоколаду. Є подряпини, плями і напливи рідкої фази начинки на поверхню. Надламані вироби для шоколаду з начинкою – більше 4%, з крупними добавленнями – більше 2%. На поверхні спостерігається посивіння.
Консистенція
5
Дуже тверда
4
Тверда
3
Середньо тверда
2
М’яка
1
Дуже м’яка
Структура
5
Однорідна, для пористого – комірчаста. Для шоколаду з крупними добавленнями – компоненти розподіляються однорідно по всій масі виробу.
4
Майже однорідна, для пористого – комірчаста. Для шоколаду з крупними добавленнями – компоненти розподіляються однорідно по всій масі виробу. Допускаються незначні комочки неподрібнених компонентів виробу.
3
Майже однорідна, для пористого – комірчаста. Для шоколаду з крупними добавленнями – компоненти розподіляються однорідно по всій масі виробу. Допускаються незначні комочки неподрібнених компонентів виробу і пухирці. Неоднорідна, на зламі видно пухирці, незначні комочки неподрібнених компонентів
2
Неоднорідна, на зламі видно пухирці, незначні комочки неподрібнених компонентів.
1
Неоднорідна, спостерігаються значні комочки неподрібнених компонентів по всій масі та великі пухирі.
Після проведення органолептичної оцінки за даною шкалою підсумовуються бали і виводиться середнє арифметичне значення. Для визначення органолептичної оцінки зразку шоколаду, отримані дані співставляють з оціночною шкалою:
4,5 – 5 – „відмінно”. Дана продукція відповідає усім органолептичним показникам стандарту. Зразок має найкращу органолептичну якість.
3,5 – 4,4 – „добре”. Шоколад має гарні органолептичні показники якості.
2,5 – 3,4 – „задовільно”. Дана продукція має задовільні органолептичні характеристики, які відповідають вимогам стандарту.
0 – 2,5 – „незадовільно”. Шоколад має дуже погані органолептичні показники якості. Даний зразок не відповідає вимогам стандарту за органолептичними показниками.
Використовуючи створену бальну шкалу, була проведена оцінка органолептичних показників якості даних зразків і результати оцінки були занесені у таблицю.
Таблиця Органолептичні показники якості шоколаду молочного зарубіжного і вітчизняного виробництва
№
п/п
Показник
Досліджувані зразки
Зразок 1
Зразок 2
Зразок 3
1.
Смак
З вираженим смаком какао продуктів, приємною гіркотою, без вторинного смаку.
Не характерний для даного виду шоколаду, з неприємною гіркотою, зі стороннім присмаком.
Без стороннього присмаку, з приємною гіркотою, з незначним вторинним смаком.
2.
Запах
З стороннім запахом жиру,.
З шоколадним ароматом, з середньо вираженим запахом, без стороннього запаху.
З шоколадним ароматом, з ледве відчутним запахом, без стороннього запаху.
3.
Зовнішній вигляд
Поверхня блискуча. з незначними подряпини.
Поверхня матова Є подряпини, плями на 4-х кубиках плитки. На поверхні спостерігається посивіння.
Поверхня матова. Має незначні подряпини.
4.
Структура
Тверда
Середньо тверда
М’яка
5
Консистенція
Однорідна.
Майже однорідна. Є незначні комочки неподрібнених компонентів виробу і пухирці
Однорідна…
Результати органолептичної оцінки звичайного шоколаду без добавлень та з добавленнями наведені у наступній таблиці. (див. табл.)
Таблиця Органолептичні показники якості шоколаду звичайного зарубіжного і вітчизняного виробництва.
№
п/п
Показник
Досліджувані зразки
Зразок 4
Зразок 5
Зразок 6
1.
Смак
Без стороннього присмаку, з вираженим смаком какао продуктів, з приємною гіркотою, без вторинного смаку.
З ярко вираженим смаком какао продуктів, з приємною гіркотою, без стороннього присмаку, без вторинного смаку.
З вираженим смаком какао продуктів, без стороннього присмаку з приємною гіркотою, без вторинного смаку.
2.
Запах
З шоколадним ароматом, з яскраво вираженим запахом, без стороннього запаху.
з ледь відчутним шоколадним запахом, без стороннього запаху.
З шоколадним ароматом, з яскраво вираженим запахом, без стороннього запаху.
3.
Зовнішній вигляд
Поверхня блискуча, без дефектів.
Поверхня дуже блискуча, без дефектів.
Поверхня матова. Шоколад має подряпини.
4.
Структура
Дуже тверда
Дуже тверда
М’яка
5
Консистенція
Однорідна.
Однорідна.
Майже однорідна. Видно незначні комочки неподрібнених компонентів виробу.
продолжение
–PAGE_BREAK–Результати органолептичних досліджень були оцінені за бальною шкалою і занесені до таблиці Х.
Таблиця
Бальна оцінка органолептичних показників якості зразків шоколаду вітчизняного та зарубіжного виробництва
Органолептичні показники якості
Зразок 1
Зразок 2
Зразок 3
Зразок 4
Зразок 5
Зразок 6
Смак
4
1
3
4
5
4
Запах
2
4
3
5
3
5
Зовнішній вигляд
4
1
3
5
5
2
Консистенція
4
3
2
5
5
2
Структура
5
3
5
5
5
3
Середнє значення
3,8
2,4
3,2
4,8
4,6
3,4
За результатами проведеної органолептичної оцінки якості можна зробити висновок, що найкращі органолептичні показники має український шоколад „Корона”, а найгірші показники має російський шоколад „Молочний шоколад”.
Дослідивши органолептичні показники якості шоколаду, була проведена оцінка фізико-хімічних показників якості. Результати фізико-хімічних показників якості наведені у таблиці Х.
Таблиця Фізико-хімічні показники якості зразків шоколаду десертного молочного
№
з/п
Показник Вимоги стандарту ДСТУ 3924 –
Досліджувані зразки
Зразок 1
Зразок 2
Зразок 3
1
Масова частка вологи, %, не більше ніж:
1,2
1,2
1,4
1,2
2
Масова частка загального жиру, %, не менше ніж:
33,1
42
30
51
3
Масова частка цукру, %, не більше ніж:
63
42
41
43
4
Масова частка загальної золи, % не більше ніж:
1,6
1,6
1,7
1,6
5
Масова частка золи, що не розчиняється у 10%-му розчині соляної кислоти, %, не більша ніж
0,1
0,015
0,022
0,010
Результати фізико-хімічних показників якості звичайного шоколаду без добавлень та з добавленнями наведені у наступній таблиці (див. табл. Х).
Таблиця Фізико-хімічні показники якості зразків шоколаду звичайного.
№
з/п
Показник Вимоги стандарту ДСТУ 3924
Досліджувані зразки
Зразок 4
Зразок 5
Зразок 6
1
Масова частка вологи, %, не більше ніж:
1,2
0,8
0,8
1,6
2
Масова частка загального жиру, %, не більше ніж:
37,2
37
37
35,09
3
Масова частка цукру, %, не більше ніж:
55, для №6 — 6
42
42
42
4
Масова частка загальної золи, % не більше ніж:
1,1
1,09
1,1
1,14
5
Масова частка золи, що не розчиняється у 10%-му розчині соляної кислоти, %, не більша
0,1
0,008
0,01
0,012
Співставивши всі результати показників якості і проаналізувавши результати проведених досліджень, можна зробити висновок, що не відповідає вимогам стандарту за органолептичними показниками якості, відповідністю інформації на маркуванні, масової частки вологи, жиру, загальної золи, золи, нерозчинної у 10%-му розчині соляної кислоти російський шоколад „Молочний”. Не відповідає вимогам ДСТУ 3924 – 2000 за масовою часткою вологи та вмістом загальної золи зразок №6 – звичайний шоколад з добавленнями „Оленка”.
Отже, не всі виробники шоколаду дотримуються вимог стандарту ДСТУ 3924-2000, як вітчизняні, так і зарубіжні, про що свідчать результати проведеної експертизи якості шоколаду.
Ідентифікацію зразків шоколаду потрібно починати з аналізу маркування даних зразків за ДСТУ 3924 –2000 [1]. Кожний шоколадний виріб повинен мати маркування, що наноситься з метою ідентифікації та міцно нанесено чи наклеєно на споживчу чи транспортну тару. Згідно ДСТУ 3924 – 2000 маркування містить наступні дані. Вся інформація вказується українською мовою. На загорнутому шоколаді в плитках понад 50 г, коробках і пачках з шоколадом маркування повинно містити:
· товарний знак, назву підприємства – виробника, його адресу;
· назву продукту;
· масу нетто;
· склад основних компонентів, включаючи перелік харчових добавок;
· дату виготовлення;
· термін придатності до споживання;
· інформаційні відомості про харчову та енергетичну цінність 100 г. продукту;
· позначення цього стандарту;
· штрих код;
· умови зберігання;
· мінімальний вміст какао – продуктів;
· знак відповідності
На загорнутому шоколаді в плитках масою, що не перевищує 50 г., шоколадних батонах, поштучних шоколадних фігурках і медалях повинне бути маркування, що містить:
· штрих код;
· умови зберігання;
· мінімальний вміст какао – продуктів;
· позначення цього стандарту;
· товарний знак, назву підприємства – виробника, його адресу;
· назву продукту(окрім фігурок і медалей);
· масу нетто;
Після оцінки маркування потрібно провести органолептичну оцінку якості даних зразків згідно стандарту ДСТУ 3924 – 2000. Органолептичні показники якості шоколаду наведені у даній дипломній роботі у пункті 3.1.
Враховуючи те, що майже кожен виробник шоколаду має власну рецептуру виробництва даного виду продукції і тримає її у секреті, для ідентифікації і визначення фальсифікату потрібно брати показники якості, які нормуються у ДСТУ 3924-2000 і не залежать від рецептури шоколадних виробів. До таких показників відносяться: ступінь подрібнення шоколадної маси[2], і масова частка цукру. Ступінь подрібнення шоколадної маси було обрано для визначення якості виробничого процесу з метою визначення фальсифікації. Кількісні показники масової частки цукру дадуть змогу віднести шоколад до тієї чи іншої асортиментної групи шоколаду.
Для ідентифікації шоколадних виробів дуже важливим показником є визначення температури плавлення шоколадної маси. Справжній шоколад тане в роті — температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла (28 — 36ºС). Найчастіше у фальсифікатах замінюють какао-масло пальмовим, кокосовим маслом, температура плавлення яких вища за температуру плавлення какао-масла. Наприклад температура плавлення пальмового масла 32 — 42ºС. Такий шоколад повністю не тане і в роті після нього залишається присмак рослинного жиру [3]. Температури плавлення зразків можна визначати шляхом розплавлювання шоколадних виробів на водяній бані. Результати потрібно навести у таблиці 4. Але такий метод дослідження природи жирів у шоколаді є досить відносним і неточним, тому доцільно було б визначати жирнокислотний склад шоколадних виробів хроматографічним методом.
Аналізуючи результати проведених досліджень з метою ідентифікації, можна зробити висновок, чи відносяться зразки шоколаду до тієї асортиментної групи, яка зазначена у товаросупровідних документах.
Справжній шоколад тане в роті — температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла. Температура плавлення пальмового масла трохи вища. Такий шоколад не розтане, і в роті після нього залишиться присмак рослинного жиру. Такий корисний і смачний продукт, як шоколад, є одним з тих харчових товарів, який підроблюють частіше за все. Правда, відвертих підробок в сучасній торгівлі стає все меншим, зате все більше розвивається тенденція спекуляції несумлінних виробників на відомих брендах. Полягає вона в тому, що проводиться товар, дуже схожий на вигляд і смаковим якостям на теперішній час, який давно вже завоював авторитет. Відмінність лише в невеликих нюансах, щоб фальсифікатора не можна було викрити юридично. Розрахунок робиться на неуважного споживача: прийнявши “законний фальсифікат” за реальну продукцію, покупець споживає неякісний товар. Шоколадом називається кондитерський виріб, виготовлений на основі какао -масла. Саме масло, а не какао — порошок, як думає більшість людей, додає шоколаду аромат і смак. До речі, саме тому так званий «білий шоколад» і має шоколадний смак, хоча зовнішній вигляд у нього зовсім не шоколадний. Якість какао — бобів і какао -масла повинна бути дуже високою, відповідати певним вимогам не тільки в процесі переробки, але ще під час свого визрівання на вітках какао — дерева. Добросовісні виробники шоколаду не всі боби какао погоджуються прийняти на переробку. Справу вважають за краще мати тільки з певними господарствами, що культивують какао. В основному в нашу країну сировина для справжнього шоколаду поставляється з далекої африканської країни Кот-д’Івуар. Привезена здалеку сировина, таким чином, обходиться недешево. Але є такі жири, які по смакових якостях більш менш наближені до теперішнього часу какао -маслу. Окрім аналогів натурального какао -масла існують і синтезовані замінники: гідрогенізовані соняшникова, оливкова, соєва, пальмова олії. Продукти, виготовлені на їх основі, теж смачні, тільки смак у них інший і називати їх шоколадом ніяк не можна. По суті, у них є свої правильні найменування: «кондитерська плитка» і «солодка плитка». Так і повинні за цивілізованими правилами іменуватися різні плитки, батончики і цукерки, проведені без застосування основного шоколадного компоненту Але шоколад настільки популярний, що виробники підробок так і намагаються назвати несправжній шоколад то «шоколадним батончиком», то ще як, лише б в назві був присутній хоч натяк на щось «шоколадне». Слід пам’ятати важливе правило, зазначене у «Законі про права споживача». На упаковці кожного товару обов’язково повинен бути вказаний повний склад компонентів продукту. Цього правила виробники в основному дотримуються, інакше їх продукцію просто не допустять до реалізації. Пишуть його якомога дрібніше, не примітніше. Правда, на окремих шоколадних цукерках дрібного формату цей список не поміщають, але він є на кожній пакувальній коробці. Що ж до шоколадних плиток, то на них склад присутній обов’язково. Потрібно уважно прочитати його. Якщо замість какао -масла до складу ласощів входять гідрогенізованні жири або рослинні масла, не сумнівайтеся: перед вами просто солодка плитка. Вона має право на життя, але повинна продаватися тільки під своєю власною назвою і за ціною більш низької, ніж шоколад. Крім того, продавцю необхідно мати на неї «сертифікат відповідності Госту» і він зобов’язаний показати його на першу вимогу покупця. [24]
продолжение
–PAGE_BREAK–Другий пункт, на який треба звертати увагу, вивчаючи склад пропонованого вам солодкого продукту, — консерванти. Справжній добротний шоколад не повинен їх містити, бо основний процес у виробництві — темперування (поступове контрольоване охолоджування при передбаченому температурному режимі) поширює по всій шоколадній масі максимальну кількість кристалів -β. Оптимальна структура цього кристала і дозволяє одержувати шоколад з тривалим терміном придатності. Якщо процес темперування прискорений або виконаний з недостатнім дотриманням технологій, шоколад втрачає одну з найважливіших своїх властивостей — довговічність. У такому разі до нього починають додавати різні консерванти. По існуючому Госту в шоколаді дозволено використовування консервантів в розмірі не більше п’яти відсотків від загального складу. При цьому назви консервантів (сорбінова кислота, сорбат кальцію, сорбітол) повинні вказуватися на етикетці повністю. Якщо вони замасковані загальним словом «добавки», шоколад, скоріш за все, відноситься до фальсифікатів.
Людям, хворим або схильним до діабету, особливо уважно треба дивитися на вміст цукру в солодких плитках. На відміну від шоколаду в фальсифікатах кладуть цукру набагато більше. [25]
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.
3.1. При перетині митного кордону України дуже часто виникають спірні питання щодо якості, відповідності шоколаду, зазначеного у товаросупровідних документах, тій чи іншій асортиментній групі, або приналежності наданого для оформлення товару до наведеної групи за УКТ ЗЕД. При перевезенні шоколаду часто можуть виникати такі питання, адже шоколад можна перевозити як шоколадну плитку, яка коштує значно дешевше, або перевозити шоколад дорожчої асортиментної групи, а видавати її за дешевшу. Ось чому так важлива експертиза якості даного виду продукції. Проаналізувавши нормативну документацію, а також інші літературні джерела, ми дійшли висновку. що будемо проводити експертизу якості шоколаду за методами дегустаційної експертизи якості та методами визначення основних фізико-хімічних показників якості, які наведені у відповідних стандартах.
3.2. Під час проведення експертизи якості зразків шоколаду було виявлено, що жоден з нормативних документів на шоколад не має шкали бальної оцінки якості органолептичних показників. Тому була розроблена відповідна 5-ти бальна система оцінки органолептичних показників якості шоколаду. При визначенні масової частки загального цукру виявилося, що найрозповсюдженіший метод визначення даного фізико-хімічного показника якості – ферриціанідний, не є дійсний для шоколаду з сучасними рецептурами. Можливо, новітні замінники цукру чи ароматизатори нейтралізують дію метиленового синього. За неможливості зафарбувати розчин метиленовим синій стає неможливим подальше проведення досліду. Тому був обраний інший метод визначення масової частки загального цукру – йодометричний.
За результатами проведених досліджень, можна зробити наступні висновки: виробники шоколаду намагаються приховати інформацію про склад продукту, наносячи на споживчому пакування інформацію дуже маленького шрифту; як зарубіжні, так і вітчизняні виробники шоколаду не мають єдиної гармонізованої системи написання складу продукту. Одні виробники зазначають вміст цукру окремо від вуглеводів, інші – ні. На мою думку, така інформація повинна міститися на упаковці; ринок України шоколаду наповнений якісною та неякісною продукцією як вітчизняного так і зарубіжного виробництва. За результатами проведених досліджень до неякісної продукції можна віднести український шоколад „Оленка” та російський „Молочний шоколад”.
3.3.1. Ідентифікацію зразків шоколаду потрібно починати з аналізу маркування даних зразків за ДСТУ 3924 –2000. Кожний шоколадний виріб повинен мати маркування, що наноситься з метою ідентифікації та міцно нанесено чи наклеєно на споживчу чи транспортну тару. Після оцінки маркування потрібно провести органолептичну оцінку якості даних зразків. ДСТУ 3924-2000 містить певні фізико-хімічні показники якості, які нормуються під час проведення експертизи якості шоколаду. Так як головним завданням ідентифікації є швидке достовірне, з найменшими витратами, розпізнання виду продукції, то визначення цих показників нам не підходить для ідентифікації, бо займає багато часу та коштів. Знаючи, що з метою фальсифікації найчастіше вводять до продукції замінники какао-масла. Тому для ідентифікації шоколадних виробів дуже важливим показником є визначення температури плавлення шоколадної маси. Справжній шоколад тане в роті — температура плавлення какао-масла близька до температурі людського тіла (28 — 36ºС), замінники какао-масла найчастіше мають більшу температуру плавлення.
3.3.2. Сьогодні, однією з актуальних проблем на ринку України є визначення та знищення фальсифікації. Має цю проблему і шоколадна галузь України. Тому споживач при виборі шоколаду повинен дотримуватись таких критеріїв вибору: шоколад не повинен містити какао порошок, консервантів, замінників какао-масла; споживне маркування повинне містити чітку, нормального шрифту, інформацію, назва виробу повинна бути оригінальна, не співзвучна з відомими брендами.
4.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ШОКОЛАДУ ЗА УКТ ЗЕД.
За номенклатурним класифікатором — «Український класифікатор товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД) шоколад належить до 18 групи (див. табл. ):[23]
18 Какао та продукти з нього
18 180600 00 00 Шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао
Таблиця
Класифікація шоколаду за УКТ ЗЕД
№
товарної групи
Опис товарної групи 1806
Шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао:
1806 20
— інші готові вироби у брикетах, плитках чи пластинах масою понад 2 кг або у рідкому стані, у вигляді пасти чи порошку, у гранулах тощо, які містяться в контейнерах або у первинній упаковці масою нетто понад 2 кг.
1806 20 10 00
— з вмістом 31 мас. % або більше какао-масла або з вмістом у сумі 31 мас.% або більше какао-масла і молочного жиру
18 06 20 30 00
з вмістом у сумі 25 мас.% або більше, але менш як 31 мас. % какао-масла та молочного жиру
–інші
18 06 20 50 00
—з вмістом 18 мас.% або більше какао-масла
1806 20 95 00
— інші, в брикетах, пластинах або плитках:
1806 31 00 00
-з начинкою
1806 32
— без начинки
1806 32 10 00
— з додаванням зерна зернових культур, горіхів або фруктів
1806 32 90 00
— інші
Отже, майже весь асортимент шоколаду представлений у 18 групі, так як ця група містить усю продукцію, яка у своєму складі має какао продукти. Але асортимент шоколаду містить також такий специфічний вид шоколаду, як „білий”. Даний вид шоколаду лише нещодавно став популярним серед споживачів. „Білий” шоколад відноситься до 17 групи – „Цукор та кондитерські вироби з цукру” і належить до товарної категорії 1704 90 300 – „білий шоколад”, бо у своєму складі не містить какао тертого.
Для кращого розуміння приналежності шоколаду до тієї чи іншої класифікаційної групи доцільно було б розглянути Пояснення до УКТ ЗЕД. Згідно цього документу до товарної категорії 1806 20 30 відносяться продукти, загально відомі як „молочний шоколад”. У товарній підпозиції 1806 31 термін «з начинкою» означає вироби у вигляді блоків, плиток чи батонів, які мають внутрішню основу (наприклад, кремову масу, фруктову пасту, лікерну масу), покриту шоколадом. Проте глазуроване шоколадом сухе печиво не включається.
1806 20 50 — ця товарна категорія включає продукти, загально відомі як «простий шоколад».
1806 32 10 — ця товарна категорія включає суцільні блоки, плитки та батони шоколаду, які містять зерна зернових культур, горіхів або фруктів, подрібнені чи ні, розподілені по всьому об’єму шоколаду.
1806 90 11 і 1806 90 19 — ці товарні категорії включають продукти, які зазвичай можна за один раз положити в рот, і до яких належать:
— шоколадні вироби з начинкою; або
— комбінація шоколадних виробів з будь-якою їстівною речовиною прошарками; або
— суміш шоколадних виробів з будь-яким їстівним продуктом.
1806 90 31 — ця товарна позиція включає шоколадні пасхальні яйця з начинкою та інші нові форми з начинкою.
1806 90 39 – ця товарна категорія включає шоколадну вермішель, пластівці і т. п., а також суцільні або порожнисті шоколадні яйця та фігурки.
На мою думку, така класифікація є доцільною, адже вартість плитки шоколаду залежить від вмісту у ній какао продуктів. Чим більше таких продуктів містить шоколад, тим дорожче коштує. Тому дуже раціонально було класифікувати шоколад саме за цим показником. Це дає змогу також правильно нарахувати митні платежі при митному оформленні даного виду продукції.
4.2. ЗАСОБИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ
ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ШОКОЛАДУ
Зовнішньоекономічна політика держави — це комплекс заходів, метою яких є досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів. Проаналізувавши ринок шоколаду України, можна с впевненістю сказати, що держава повинна захищати вітчизняних виробників шоколаду, так як український ринок шоколадних виробів представлений багатьма іноземними фірмами, які є сильними конкурентами вітчизняним.
Засоби державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів поділяються на дві групи – засоби тарифного та нетарифного регулювання (див. рис.)
Класифікація засобів державного регулювання переміщення через митний кордон України товарів
Головним інструментом державної політики є метод тарифного регулювання, який займає одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни і тим чином дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Мито захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств[26].
Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизований збірник ставок мита єдиний для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами. Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. В 1994 році було створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України[27]. Вона займається розробкою пропозицій з питань митно-тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
За своєю структурою митний тариф поділяється на експортний та імпортний.
Експортний — інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.
Імпортний — головний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:
· формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;
· впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;
· захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;
· дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;
· сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого торговельного балансу.
У загальному плані мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава може регулювати (стимулювати) розвиток шоколадної галузі національної економіки. Ставки ввізного мита для шоколаду (як повні, так і пільгові) за “Єдиним митним тарифом” становлять 5ЄUR за кг [28].
Нетарифні методи регулювання – це комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок та стимулюють розвиток експортного потенціалу держави як суб’єкта світових господарських зв’язків. Методи нетарифного регулювання можна поділити на дві групи – прямі та непрямі (див. рис.)
квотування технічне регулювання
ліцензування спеціальні митні формальності
добровільне обмеження політика державних закупівель
експорту вимога щодо вмісту кінцевих
компонентів
Рис. Прямі та непрямі заходи нетарифного регулювання.
До об’єкту даної дипломної роботи сьогодні застосовуються лише непрямі методи нетарифного регулювання. Зокрема, до шоколаду застосовується технічне регулювання. Технічне регулювання – вимога з дотримання національних стандартів, одержання сертифікатів відповідності на імпортну продукцію, спеціального маркування та пакування товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші вимоги, встановлені законодавством країни. Шоколад повинен відповідати вимогам, наведеним у ДСТУ 3924-2000 “Шоколад. Загальні технічні умови”, а також вимогам нормативної документації, наведеної у питанні 2.3. дипломної роботи. Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов’язковій сертифікації на предмет їхньої відповідності фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо відповідні норми діють стосовно аналогічних товарів національного виробництва згідно із законами України. До товарів, що імпортуються на територію України, застосовується національний режим сертифікації. Шоколад підлягає обов’язковій сертифікації, тому при переміщенні через митний кордон України шоколад повинен мати обов’язково сертифікат відповідності (додаток ).
До засобів нетарифного регулювання відноситься також контроль державних органів:
· експортний контроль
· ветеринарний контроль
· фітосанітарний контроль
· екологічний контроль
· радіологічний контроль
· контроль органів Міністерства охорони здоров’я
· санітарно-епідеміологічний контроль та інші
Відповідно до вимог статті 18 Митного кодексу України “Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Митне оформлення може бути завершене тільки по закінченню вказаних видів контролю”. Відповідно до Законів України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про захист населення від інфекційних хвороб”, Постанов Кабінету Міністрів України від 24.04.99 р. №696 “Про затвердження Правил санітарної охорони території України”, від 12.01.2001 р. №5 “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.99 р. №696”, від 22.06.99 р. №1109 “Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні” та Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 р. №918 шоколад підлягає проведенню санітарно-епідеміологічної експертизи. Виконавцями державної санітарно-епідеміологічної експертизи є експертні підрозділи закладів (установ) державної санітарно-епідеміологічної служби України, а в особливо складних випадках експертиза проводиться комісіями, які утворюються Головним державним санітарним лікарем із числа провідних науковців, які працюють у відповідній галузі медицини. За результатами проведення експертизи комісія складає протокол експертизи, готує висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи у двох примірниках. На кожен об’єкт експертизи готується окремий висновок. Висновок на продукцію готується із застосуванням Державного класифікатора продукції та послуг або Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Підготовлений висновок і протокол експертизи, підписані керівником експертної комісії, передаються на затвердження головному державному санітарному лікарю, який затверджує його власним підписом та печаткою.
продолжение
–PAGE_BREAK–Після проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та отримання позитивного висновку посадовою особою установи державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території ставиться штамп “Ввезення, реалізацію (використання) дозволено”.Митне оформлення шоколаду у вільний обіг здійснюється при наявності на товаросупровідній документації відбитку штампу “Ввезення, реалізацію (використання) дозволено”. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на шоколад російського виробництва фабрики “Победа” представлений у додатку. У додатку є такий штамп, що свідчить про можливість використання даного виду шоколаду на ринку України.
Узагальнюючи усе вищезазначене, можна зробити висновок, що в Україні діють тарифні та нетарифні засоби регулювання зовнішньоекономічної діяльності. До об’єкту магістерської роботи – шоколаду застосовуються як тарифні, так і нетарифні засоби регулювання. Шоколад має пільгову та повну ставку мита – 5EUR за кг. З нетарифних методів регулювання до шоколаду застосовують такі як технічне регулювання. Такий захист вітчизняного ринку шоколаду дає змогу українським виробникам гідно конкурувати з іноземними виробниками шоколадних виробів.
4.3.ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПІД ЧАС ЕКСПОРТУ ТА
ІМПОРТУ ШОКОЛАДУ
Митні органи здійснюють митний контроль товарів і предметів, при переміщенні їх через митний кордон України в межах своїх повноважень з метою законності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України.
У пунктах пропуску через митний кордон або в інших місцях митної території, в межах якої митниця здійснює митний контроль, визначається зона митного контролю. Режим її – це порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, що проходять митний контроль або уповноважені пред’явити контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю. Зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон встановлюються в місцях оформлення пасажирів, транспортних засобів, вантажів.
На території та в приміщенні підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає території зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та фізичні особи, які переміщують через митний кордон України товари, на вимогу митного органу з метою митного контролю зобов’язані здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та перепакування товарів, що підлягають митному контролю та оформленню, а також відкривати приміщення, ємності та інші місця, де можуть знаходитися дані товари. Операції з товарами, щодо яких митне оформлення не було закінчене, а також зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці можуть здійснюватися тільки з дозволу митного органу та перебувають під митним контролем. Операції з товарами, що перебувають під митним контролем, здійснюються за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують ці товари та предмети через митний кордон України.
З метою контролю під час митного оформлення ВМД співробітники митних органів перевіряють правильність визначення:
— основи нарахування платежів;
— ціни товару;
— умов поставки;
— коду згідно з УКТ ЗЕД;
— правомірності надання пільг тощо.
Для уникнення оподаткування суб’єкти підприємницької діяльності роблять спроби декларувати підакцизні товари кодами УКТ ЗЕД, які не підпадають під обкладення акцизним збором, або відносять товари, на які нараховуються значні ставки мита, до товарів з меншими ставками внаслідок невірного кодування або найменування товарів.
У випадках, коли виникають сумніви щодо правильності визначення найменування, коду або ціни товару, достовірності наданих як підтвердження підстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповідна експертиза з залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митної лабораторії, Управління з верифікації сертифікатів при ДМСУ, експертів з інших організацій. Виклик експерта або спеціаліста службовою особою митниці — обов’язковий для керівника тієї організації чи установи, де працює спеціаліст чи експерт.
Митний контроль здійснюється паралельно митному оформленню. На момент написання дипломної роботи митне оформлення шоколаду здійснюється відповідно до Наказу ДМСУ №715 від 21 жовтня 2003 року. Згідно цього документу митне оформлення даного виду продукції проводиться у три етапи. Митний контроль проводиться послідовно під час усіх трьох етапів і схему проведення митного контролю під час митного оформлення можна побачити в додатку.
Під час першого етапу митного оформлення шоколаду “Прийняття вантажної митної декларації до оформлення” першочергово здійснюється контроль за правильністю та необхідною кількістю документів, поданих для митного оформлення, перевірка повноважень декларанта, перевірка виконання особою, що здійснює перевезення, зобов’язання щодо доставки товарів та інших предметів у митний орган призначення.
Для здійснення митного оформлення шоколаду декларант подає митниці наступні документи та потрібну кількість їх копій:
а) особистий паспорт або інший документ, що посвідчує особу, виданий уповноваженим на це державним органом;
б) документи, що підтверджують повноваження декларанта на здійснення декларування товарів і транспортних засобів;
в) облікову картку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або в установлених випадках її завірену копію
г) ВМД, заповнену згідно з вибраним митним режимом (додаток );
ґ) товаротранспортні та товаросупровідні документи (CMR №1 (додаток ), рахунок-фактура №2 (додаток );
д) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД (додаток), доповнення до договору №1 (додаток ), сертифікат про походження товару № 729893 (додаток ), специфікація-проформа №47 (додаток );
е) документи, зазначені в графі 40 ВМД (ПД № 10200/3/00023(додаток);
є) реєстр документів (у всіх випадках, крім транзиту, митне оформлення якого здійснюється в пункті пропуску), завірений у встановленому порядку суб’єктом ЗЕД або підприємством, що здійснює декларування на підставі договору (у разі здійснення декларування посадовою особою такого підприємства) (додаток Б);
ж) аркуш контролю проведення митного оформлення за ВМД (додаток В);
з) інші потрібні документи (пакувальні листи, сторінки каталогів, технічні описи тощо).
Після проведення митного контролю наданих документів, повноважень та зобов’язань декларанта приймається рішення про можливість подальшого оформлення ВМД або про оформлення Картки відмови згідно з установленим порядком у разі невідповідності встановленим вимогам митного оформлення. За відсутності зауважень ВМД приймається до оформлення, проставляється відбиток штампа «Під митним контролем» на всіх аркушах ВМД, а також підпис із зазначенням прізвища посадової особи; присвоюється ВМД реєстраційний номер згідно з порядковим номером у Журналі обліку ВМД, форму якого встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, проставляється відбиток штампа ПМК на товаросупровідних документах, присвоюється реєстрові документів номер, що відповідає реєстраційному номеру ВМД.
За підсумками контролю та за відсутності зауважень посадова особа, що прийняла ВМД до оформлення, проставляє в графах 3, 5 Аркуша контролю час прийняття ВМД до оформлення, свої прізвище, підпис і відбиток штампа ПМК. Після завершення процедури прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Примірники всіх документів (завірені в установленому порядку копії документів), що були підставою для оформлення, залишаються в митному органі на зберіганні разом з ВМД в окремій справі.
Разом з ВМД декларант подає її електронну копію, що використовується для проведення процедур митного контролю й митного оформлення, для формування митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Проводиться контроль відповідності даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії. Уповноважена посадова особа відповідає за перевірку відомостей усіх граф ВМД в обсязі, передбаченому для цієї стадії, і перевіряє наявність фактів застосування до суб’єкта ЗЕД санкцій Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, а також інформації про порушення суб’єктом ЗЕД митних правил; перевіряє правильність застосування валютного курсу; перевіряє магнітний носій у частині відсутності на ньому вірусів та відповідність відомостей, внесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, внесеним до відповідних граф ВМД на паперовому носії; за допомогою програмного забезпечення перевіряє правильність заповнення декларантом ВМД відповідно до Інструкції про порядок заповнення ВМД та до класифікаторів, а також інших нормативно-правових актів Держмитслужби України. Якщо немає зауважень, то проставляється в лівому верхньому куті ВМД (у полі “Примірник для митниці”) відбиток номерного штампа “Перевірено”, заноситься до електронної копії ВМД присвоєний їй реєстраційний номер та вноситься електронна копія ВМД до бази даних митного органу.
Після перевірки електронної копії ВМД здійснюють контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення. Тобто, проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів у випадках, що встановлені Держмитслужбою України чи митним органом.
Якщо кількість документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або перевірка відповідності товару критеріям ризику потребує проведення митного огляду, то митний інспектор ініціює проведення митного огляду. У разі потреби відбору зразків роблять відповідний запис у графі 2 розділу “Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю” Аркуша контролю. Про підготовку запиту роблять відповідний запис у графі “Примітки” Аркуша контролю.
За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа, що здійснила контроль на цьому етапі, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа “Правильність класифікації перевірено”, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.
Перший етап включає також митний контроль за правильністю визначення митної вартості. Проводиться перевірка правильності визначення митної вартості шоколаду для нарахування митних платежів. Контроль за правильністю визначення митної вартості є одним з найголовніших при проведенні митного оформлення, адже саме з суми митної вартості шоколаду будуть нараховуватися відповідні митні платежі. Тому при такому контролі посадова особа перевіряє усі документи, з яких можна перевірити достовірність митної вартості. Якщо даних документів недостатньо для підтвердження митної вартості і посадова особа не може прийняти рішення про відповідність митної вартості або потрібен запиту до відповідного підрозділу вищого рівня в разі потреби проведення обов’язкових досліджень, то вона інформує начальника оперативного відділу. В графі 2 розділу “Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю” Аркуша контролю у разі потреби відбору зразків вчиняється відповідний запис. Остаточно питання правильності класифікації та кодування товарів вирішується після здійснення митного огляду товару;
За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа, що здійснила контроль митної вартості, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа “Митну вартість перевірено”, що свідчить про завершення контролю митної вартості.
Після перевірки митної вартості проводиться контроль за надходженням і нарахуванням мита, податку на додану вартість та митних зборів, верифікація сертифікатів. Уповноважена посадова особа проводить перевірку відповідності даних про банківські реквізити суб’єкта ЗЕД, підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, зазначених у ВМД, даним, зазначеним в інших поданих документах; перевірка надходження коштів на депозитний рахунок митного органу; перевірку правильності визначення країни походження шоколаду (згідно з поданими документами (сертифікат СТ-1 свідчить, що шоколад походить з Росії); перевірку правильності застосування валютного курсу; перевірку підстав для надання пільг та преференцій, а також правильності їх застосування; перевірку правильності нарахування митних платежів та контроль за правильністю застосування пільг. Проводиться контроль за наданням відстрочень та розстрочень i своєчасністю сплати митних платежів.
Відповідно до загальних правил проведення митного контролю у разі недостатньої, неповної інформації, уповноважена особа має право ініціювати проведення митного огляду, про що робляться відповідні записи у Аркуші контролю.
За підсумками контролю та за відсутності зауважень уповноважена посадова особа здійснює списання коштів на звороті платіжного документа (доручення) шляхом запису із зазначенням номера ВМД і суми, що підлягає сплаті, прославлення відбитка номерного штампа “Сплачено”.
Уповноважена посадова особа заповнює графу С ВМД, засвідчує записи в ній відбитком номерного штампа “Сплачено” на всіх аркушах ВМД, проставляє дату й підпис; у відповідних графах Аркуша контролю проставляє час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали та відбиток номерного штампа “Сплачено” й заповнює його, що свідчить про завершення контролю за нарахуванням та сплатою митних платежів[11].
Потім проводиться логічний контроль та контроль правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Цей митний контроль включає у себе ретельну перевірку усіх попередніх перевірок. Посадова особа проводить ініціює митний огляд у разі потреби, а якщо зауваження відсутні, то уповноважена посадова особа, що здійснила логічний контроль, проставляє у відповідних графах Аркуша контролю час початку й закінчення виконання контрольних функцій, свої прізвище, ініціали, підпис та відбиток особистої номерної печатки, що свідчить про завершення контролю на цьому етапі.
Після виконання контрольних функцій документи передаються начальнику оперативного підрозділу. Порядок передання цих документів визначається начальником оперативного підрозділу.
Вищезазначені процедури проведення митного контролю проводяться на першому етапі митного оформлення шоколаду. Другий етап заключається у проведенні митного огляду. Митний огляд може проводитись або не проводитись, залежно від кожного конкретного випадку. Якщо попередній контроль за митним оформленням шоколаду пройшов без ускладнень і додаткових питань, то митний огляд не проводиться. Якщо на першому етапі митного оформлення виникли питання щодо визначення митної вартості, достовірності наданих документів, або є орієнтація про незаконне переміщення товарів тощо, то проводиться митний огляд, результати проведення якого заносяться до Акту про проведення митного огляду.
У разі потреби проведення митного огляду з обов’язковим складанням Акта про проведення митного огляду начальник оперативного підрозділу або інша посадова особа оперативного підрозділу, що має право приймати рішення про необхідність проведення митного огляду, лише призначає вповноважену посадову особу або групу осіб для проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у графі 3 розділу “Завдання для проведення митного огляду або здійснення інших видів контролю” Аркуша контролю Митний огляд товарів та інших предметів здійснюється обов’язково в присутності особи, що їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем, і декларанта.
Посадова особа (особи), що здійснює митний огляд, перевіряє в обсязі, передбаченому для цього етапу, відповідність даних, унесених декларантом до граф 6, 18, 19, 21, 25, 26, 27, 30, 31, 33, 34, 35, 38, 50 ВМД, пред’явленим товарам та іншим предметам і несе відповідальність за відповідність товарів та інших предметів даним, зазначеним у цих графах ВМД. Акт про проведення митного огляду товарів та інших предметів обов’язково складається, якщо виникли спірні питання на попередньому етапі, якщо виявлено контрабанду або порушення митних правил тощо.