Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Text
/> Graphics
Graphics
Біологічні чинники, а саме — характер ушкодження мозку Біологічні чинники, а саме — характер ушкодження мозку Генетичні чинники, можливо, визначають не тільки формування мисленнєвої і мовленнєвої системи, але й конкретні психопатичні синдроми, які зачіпають особистісну сферу людини з порушеннями мовлення Психологічні рефлексивні переживання дитиною власної неповноцінності, які досить часто ігноруються. Graphics
Дефіцит спілкування і недостатність володіння прагматикою спілкування (комунікативна депривація і фрустрація). Дефіцит спілкування і недостатність володіння прагматикою спілкування (комунікативна депривація і фрустрація). Вимоги, що висуваються соціумом до тих здібностей, які формуються у дитини не благополучно. Graphics
3.1. Обґрунтування змісту і методики експериментального дослідження самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ 3.2. Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення 3.3.Визначення ефективності впроваджених напрямів формування самооцінки у дітей із загальним недорозвитком мовлення Graphics
Метод спостереження за ігровою і навчальною діяльністю дошкільників. Метод спостереження за ігровою і навчальною діяльністю дошкільників. Проективні малюнкові тести „Намалюй сім’ю”, „ Автопортрет”. Методики на визначення самооцінки Г.Урунтаєвої. Методика для вивчення самооцінки М. Курінної. Graphics
поведінковий; пізнавально-інтелектуальний; комунікативний. Graphics
високий, високий, середній, низький. Graphics
Graphics
психологічна робота з родиною та педагогами; метод ідентифікації з лялькою або улюбленою твариною; довірлива бесіда і метод проблемних прожективних ситуацій; казкотерапія; комунікативні ігри. Graphics
Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого. Не перехвалюйте дитини, але і н е забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером в усіх справах, але також покажіть, що інші можуть бути в чомусь кращими за неї. Не забувайте заохочувати інших дітей в присутності вашої дитини. Підкресліть достоїнства іншої дитини й доведіть, що й ваша дитина може також досягти схожих результатів. Graphics
Демонструйте на собі адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати виконаної вами справи. Демонструйте на собі адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати виконаної вами справи. Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра). Постійно зміцнюйте у дитини впевненість у собі, у власних силах. Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви її любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас. Graphics
Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ. Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ. Предмет дослідження — напрямки формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ. Мета нашої роботи — на основі аналізу спеціальної психолого-педагогічної літератури теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність напрямів формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ. Graphics
Graphics
Graphics
Graphics
Порівнюючи дані констатувального та контрольного експериментів, ми виявили, що у дітей експериментальної групи з’явився високий рівень сформованості самооцінки (13%), а також низький рівень змінився з 40% на 30%; а у дітей контрольної групи, в якій не застосовували систему формування самооцінки результати погіршились: відсоток дітей з високим рівнем сформованості самооцінки зменшився з 10% на 8%. Порівнюючи дані констатувального та контрольного експериментів, ми виявили, що у дітей експериментальної групи з’явився високий рівень сформованості самооцінки (13%), а також низький рівень змінився з 40% на 30%; а у дітей контрольної групи, в якій не застосовували систему формування самооцінки результати погіршились: відсоток дітей з високим рівнем сформованості самооцінки зменшився з 10% на 8%. Graphics
Це підтвердило гіпотезу нашого дослідження, що формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку; впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використання новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі. Це підтвердило гіпотезу нашого дослідження, що формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку; впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використання новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі. Graphics
Автори: Автори: ……. ……. ……. Graphics
формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку; впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використанням новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі. Graphics
проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з метою визначення понятійно-термінологічного апарату, у контексті дослідження проблеми; з’ясувати й узагальнити структурні компоненти самооцінки як продукту самосвідомості людини та особливості її становлення в онтогенезі; обґрунтувати методику експериментального дослідження і вивчити самооцінку у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ; визначити шляхи формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ. Graphics
    1.1.Самооцінка як продукт самосвідомості людини та її структурні компоненти 1.2.Науково-теоретичне становлення знань про самооцінку в історії психології 1.3. Становлення самооцінки в онтогенезі Graphics
оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей — є важливим регулятором поведінки. оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей — є важливим регулятором поведінки. Graphics
Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності. Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності. Мірою адекватності при цьому виступає її відповідність об’єктивній цінності індивіда. Graphics
4 роки 4 роки Самооцінка пов’язується з успішністю предметної діяльності 5,5 років У ставленні дитини до себе починає проникати оцінка однолітка. Самооцінка також пов’язана з наочною діяльністю, але у відношення до себе починає проникати досвід взаємин дитини з однолітками в предметній діяльності. 5,5-6,5 років Втрата предметноїюдіяльностію свого провідного положення. Жоден вид дитячої діяльності (навіть гра) не має зв’язку з самооцінкою дитини. Самооцінка не пов’язана з соціальною сферою дошкільників. У цьому віці успішність предметної діяльності пов’язана тільки з передбачуваними дитиною оцінками цих дій іншими людьми. 6,5 років Відношення дитини до себе опосередковане оцінками однолітків, мамою і вихователем. 7 років Виробляє елементарні судження про свої досягнення, вчинки, якості. Прагне високої самооцінки, переживає оцінки, переживає свою відповідність-невідповідність певному еталону. Вміє порівняти себе з іншими. Усвідомлює зв’язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Виявляє здатність до елементарної рефлексії – усвідомлює, як її особливості сприймають дорослі та однолітки, може будувати свою поведінку з урахуванням можливих реакцій інших людей. Graphics
2.1.Концепції психічного дизонтогенезу у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку 2.2.Зовнішні й внутрішні психологічні передумови формування самооцінки у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення Graphics
а) внутрішні, які полягають особливостях функціонування психічних явищ, що залежать від впливу порушення; а) внутрішні, які полягають особливостях функціонування психічних явищ, що залежать від впливу порушення; б) зовнішні, які характеризуються впливом соціуму.