Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом

Зміст
 
Вступ
Розділ 1. Особливості подружньої сумісності
1.1 Психологічний клімат молодої сім’ї
1.2 Подружня сумісність, як фактор стабільності шлюбу
1.3 Рольові очікування подружжя як складова частинаподружньої сумісності
1.4 Суб’єктивні та об’єктивні показники якості шлюбу.Задоволеність шлюбом
1.5 Методи діагностикиподружніх взаємин
Розділ 2. Організація, методика та результатидослідження рівня подружньої сумісності
2.1 Методика та організація дослідження
2.2 Результати дослідження подружньої сумісності на основізапропонованих методик
2.2.1 Дослідження особливостейзадоволеності шлюбом
2.2.2 Дослідження задоволеності шлюбом залежно відрозподілу ролей у сім’ї
2.2.3 Дослідження рольових очікувань і домагань у шлюбі таїх взаємозв’язок з показниками задоволеності шлюбом
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Вступ
 
Актуальністьтеми. Сім’яє необхідним елементом соціальної структури людського суспільства, важливимінститутом соціалізації особистості. Негативні тенденції розвитку сучасноїсім’ї (збільшення кількості розлучень за психологічними мотивами, зменшеннянароджуваності, рольове перевантаження молодого подружжя та ін.) викликаютьзанепокоєння фахівців різних галузей науки, а також актуалізують практичнісоціально-психологічні дослідження закономірностей функціонування сучасноїсім’ї, ефективних форм і методів психологічної допомоги сучасному подружжю.
Сім’я є об’єктомретельного наукового аналізу дослідників з різних психологічних галузей.Дослідження психологічної готовності сучасної молоді до шлюбних стосунків,особливостей статеворольової диференціації в умовах сучасної сім’ї, причин імеханізмів порушень функцій сім’ї, загальних тенденцій розвитку українськоїсім’ї є важливою основою для розширення психодіагностичних і психокорекційнихметодів сімейного консультування й психотерапії.
Але поруч ізпроблемою психологічної корекції сімейних стосунків не менш актуальною постаєпроблема профілактики дисгармоній сімейного спілкування, виникнення тадеструктивного розвитку сімейних конфліктів, виявлення подружньої несумісності.Адже відомо, що можливих порушень легше запобігти, ніж їх усунути. Саме вконтексті профілактики сімейних конфліктів спрямовано дослідження особливостейта компонентів подружньої сумісності, рольових очікувань (експектацій) якважливого регулюючого компоненту міжособистісного спілкування.
Об’єктдослідження –подружня сумісність та задоволеність подружжя шлюбом.
Предметдослідження –особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом, особливості впливу рольовихочікувань подружжя, як складової сімейно-рольової взаємодії, на характерсімейного спілкування шлюбних партнерів.
Метадослідження –дослідити особливості подружньої сумісності, задоволеності шлюбом, рольовіочікування та домагання у шлюбі.
Досягнення мети курсового дослідження здійснювалось послідовнимвирішенням таких завдань:
Визначенняпоняття подружньої сумісності, її компонентів.
Аналіз рольовихочікувань в структурі міжособистісної взаємодії.
Визначеннярольових очікувань подружжя як компоненту сімейно-рольової взаємодії,з’ясування особливостей подружніх рольових очікувань, що обумовлюють конфліктогенністьсімейного спілкування.
Розробка програмиемпіричного дослідження подружньої сумісності та рольових очікувань подружжя якскладової сімейно-рольової взаємодії.
З’ясуванняособливостей впливу подружньої сумісності та рольових очікувань подружжя нахарактер сімейного спілкування і задоволеність сімейними стосунками.
Методологічна та теоретична основа дослідження:рольовітеорії особистості, в яких підкреслюється концептуальна роль взаємодії уформуванні соціально-психологічних явищ, концепції статево-рольовоїсоціалізації? рольової соціалізації особистості; концепція психології сімейнихвідносин (Т.В.Андрєєва [4], В.М.Дружинін [9], С.В.Ковальов [11], М.М.Обозов[17], [18]); сучасні теорії системноїсімейної психотерапії.
Методидослідження.Теоретичні методи: аналіз психологічної та психолого-педагогічної літератури;емпіричні: спостереження, тестування, анкетування; методи математичної обробкиданих: статистичні та аналітичні. У психодіагностичний комплекс увійшлитрадиційні стандартизовані методики. До методик належать: Методика «Рольовіочікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової, методика «Задоволеність шлюбом»(В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко), методика «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман,Є.М.Дубовська)
Вибірку склали 10молодих подружніх пар, жителі м. Рівне.
Теоретичнезначення отриманих результатів. Теоретичне обґрунтування понять «подружня сумісність» та «рольовіочікування», з’ясування особливостей впливу узгодженості рольових очікуваньподружжя на характер сімейного спілкування і задоволеність шлюбом.
Практичнезначення отриманих результатів. Для практики психологічної допомоги сім’ї мають значеннярезультати дослідження складових сімейно-рольової взаємодії (подружнясумісність, рольові очікування, узгодженість сімейних цінностей, рольоваадекватність подружжя), їх зв’язок із показниками сімейного благополуччя.Виявлені закономірності щодо узгодженості функціонально-рольової структурисім’ї, спрямованості на шлюбного партнера можуть бути використані впсиходіагностичній, психопрофілактичній та психокорекційній роботі зконфліктними сім’ями.
Матеріали тарезультати дослідження можуть також бути використані при написання наукових,курсових, дипломних та інших робіт, пов’язаних з даною проблематикою.
Структурадослідження:курсова робота зі вступу, двох частин, перша, з яких — теоретична, друга —практична, складається з емпіричного психологічного експерименту, обґрунтуваннярезультатів дослідження та розробки психологічних рекомендацій, висновків, додатківта списку використаної літератури, який налічує 37 найменувань.

Розділ 1. Особливості подружньої сумісності
 
1.1 Психологічний клімат молодої сім’ї
За останні рокивітчизняна психологічна література збагатились значною кількістю робіт зпроблем сім’ї, але низка важливих питань залишається мало вивченою. До нихможна віднести психологічний клімат в сім’ї, а саме шляхи створеннясприятливого клімату та методи діагностики і корекції несприятливого. Аналізовідеяких аспектів проблеми і присвячена ця стаття.
Будь-яка сім’я єінтимною соціальною групою, життя в якій має свою специфіку; люди, які їїстворюють – індивідуальні і неповторні. Головне, що відрізняє сім’ї, – цехарактер атмосфери, яка панує в родинних стосунках.
Характерний длятієї чи іншої сім’ї більш чи менш стійкий емоційний настрій прийнято називатипсихологічним кліматом (синонім – психологічна атмосфера). Він є наслідкомсімейної комунікації, тобто виникає в результаті сукупності настроїв членівсім’ї, їх душевних переживань і хвилювань, ставлення одне до одного, до іншихлюдей, до роботи, до оточуючих, до суспільних подій. Отже, не тількиособливості рольових та міжособистісних стосунків членів сім’ї відбиваються напсихічному її стані (мікрокліматі), але й він, у свою чергу, впливає наміжособистісні стосунки її членів, на їхнє світовідчуття, самооцінку,саморегуляцію та життєздатність сімейного колективу загалом [5, 43].
Психологічнийклімат – це комплекс психологічних умов, що сприяють чи перешкоджаютьзгуртуванню сім’ї, це сукупність психологічних станів, настроїв, стосунків їїчленів. Психологічний клімат – не стале поняття. Його творять члени кожноїсім’ї, і саме від їхніх зусиль залежить, яким він буде. Вміння і бажаннярозуміти одне одного, задовольняти потребу партнера в рівноправ’ї, підтримуватиуявлення членів родини про сімейні ролі – ось складові психологічного клімату [5,46].
Психологічнийклімат нерозривно пов’язаний із ідейно-моральними цінностями сім’ї і єпоказником якості міжособистісних стосунків між членами родини. Ось чому йогонерідко називають морально-психологічним кліматом, маючи на увазі емоційнуєдність, загальний стиль життя сім’ї, характер стосунків у ній [5, 47].
Зазвичай вченівиділяють два типи психологічного клімату в сім’ї: сприятливий танесприятливий. Представниками такої теорії розподілу є М. Алексеєва, В. Сердюк,С. Кулаков І. Шилов, І. Гребенников [8].
Ознакамисприятливого психологічного клімату є: згуртованість, подружня сумісність,можливість всебічного розвитку особистості кожного члена родини, високадоброзичлива вимогливість одне до одного і до себе самого, почуття захищеностіта емоційної задоволеності, висока внутрішня дисциплінованість, принциповість,відповідальність, бажання й уміння зрозуміти іншого, можливість вільновисловлювати свою думку з будь-якого питання в прийнятній для іншого формі,прагнення проводити вільний час разом (хай то буде домашній вечір у колі сім’їчи подорож), уміння адекватно розподілити обов’язки, щоб усі були завантажені взалежності від своїх можливостей. Ознакою сприятливого психологічного клімату єтакож відкритість сім’ї, а саме – доброзичливі стосунки з родичами, сусідами,друзями, знайомими.
Найяскравішепсихологічний клімат проявляється в сумісності людей. Зовнішнім і об’єктивнимпоказником сумісності є сам факт збереження сім’ї. Внутрішнім і суб’єктивнимпоказником цього є відчуття у членів родини психологічного комфорту,надійності, захищеності, задоволення від спілкування одного з одним.
У дослідженні Д.Іванова, яке здійснювалося в руслі концепції самоактуалізації (А. Маслоу),показано деякі особливості процесу самореалізації особистості в шлюбно-сімейнихстосунках. Самореалізація особистості завжди опосередкована пізнанням іставленням людини до іншої людини та інших людей до неї. У шлюбі найближчоюлюдиною, яка значною мірою сприяє самореалізації, є шлюбний партнер. Образ “Я”як програма самореалізації опредмечується кожним шлюбним партнером у конкретнихрезультатах шлюбно-сімейної взаємодії [35, 132].
Шлюб слугуєгармонізації різноманітних потреб чоловіка та жінки в умовах тісного ітривалого контакту. Вчені вважають, що шлюбний потенціал складається ізматеріального, фізичного, духовного, сексуального і психологічного чинників.Для формування стабільних шлюбних стосунків вирішального значення набуває нелише наявність у подружжя тих чи інших позитивних якостей по кожному зфакторів, але й ступінь відповідності цих якостей очікуванням [36, 131].
Матеріальнийчинник визначається внеском партнера до матеріального рівня сім’ї івідповідністю цього внеску очікуванням і вимогам іншої сторони. Відповідністьзазвичай є високою при задоволенні великих вимог, але тієї ж відповідностіможна досягти, якщо внесок невеликий, але й вимоги невисокі. Зрозуміло, щоматеріальний чинник значно залежить від важливості для кожного з партнерівматеріальної сторони шлюбу. Ці якості закладаються ще в дитинстві. Дитина, щозвикла до благополуччя та достатку в батьківській родині, в подальшомупрагнутиме отримати належний рівень забезпеченості та комфорту і в своїй сім’ї.Практична оцінка матеріального чинника здійснюється співвідношенням прибутків імайнового стану партнерів із врахуванням взаємних претензій і докорів у цьомуплані. В цьому зв’язку соціальна допомога молодим сім’ям є важливою інеобхідною, оскільки самостійно швидко заробити кошти на придбання необхіднихматеріальних благ майже неможливо. Опитування “Настрої, цінності та орієнтаціїукраїнської молоді: червень 2007 року” виявило, що серед видів допомоги молодійсім’ї виділили допомогу на отримання чи будівлю житла 76 % респондентів, а 57 %– надання кредитів для придбання речей тривалого користування.
Фізичний чинникчасто має неусвідомлений характер: незалежно від статевої належності одналюдина може викликати в іншої симпатію чи антипатію. Сприйняття людей однеодним суто індивідуальне і визначається зовнішнім виглядом, голосом, манероюповедінки, мовою, мімікою, жестикуляцією, одягом, запахом. Фізичний чинникзазвичай має вирішальне значення на початку спілкування між людьми і носитьвинятково стійкий характер, довго зберігаючи своє позитивне чи негативнезабарвлення. В процесі спілкування можливі лише незначні корекції: посиленнясимпатії, більша терпимість чи, навпаки, загострене сприйняття негативноговідтінку.
Ознакою подружньоїсумісності буде схожість темпоритмічної активності, індивідуальнапсихомоторика. Висока психомоторна сумісність допомагає досягти оптимальноїспрацьованості пари. Проте така висока сумісність скоріше виняток, ніж правило.Нижча спрацьованість у тієї пари, де індивідуальні показники контрастні: водного партнера – високі, в іншого – низькі. Їхні спроби практичної взаємодіїбудуть переважно асинхронними і не співпадатимуть. Прикладом цього може бутиспільна діяльність холерика і меланхоліка. Перший постійно поспішатиме, адругий – відставатиме. Сприйняття одним одного теж буде неадекватним, оскількимеланхолік весь час дорікатиме: “Куди ти поспішаєш?”, а холерик роздратованопідганятиме меланхоліка.
Контрастпсихомоторики породжує постійну неузгодженість взаємодії і викликає відчуттяякоїсь несумісності, що постійно нервує подружжя і викликає незадоволення однеодним. Найнижча спрацьованість у пари, де обидва мають низькі показникипсихомоторної активності. В них усе падає з рук, спільна діяльність відбуваєтьсямляво, вони навіть заважають одне одному, бо як слід не можуть розподілитиобов’язки, проте суб’єктивна задоволеність їх одне одним вища, ніж уконтрастної пари [36, 138].
Духовний чинниквизначається співвідношенням інтелектуально-культурних запитів партнерів, а напрактиці здійснюється співвідношенням освітніх індексів, колом культурнихінтересів, дозвіллям (спільні відвідування театрів, кіно, музеїв, читання,перегляд телепрограм), а також врахуванням взаємних претензій у цьому плані.Вираженість цього чинника досить мінлива протягом життя.
До духовноїсумісності можна включити і соціальну: сумісність світоглядів, ідеалів,ціннісних орієнтацій, життєвих планів, спільність суспільно-політичних ітрудових спрямувань людей. Слід зазначити, що справжнє кохання, а, отже,духовна єдність, а відтак і щасливий шлюб неможливі між людьми, які по-різномудивляться на світ, мають неоднакові життєві цілі і плани, життєвуспрямованість. Якщо психологічні і фізіологічні сторони можна гармонізувати якпри їх тотожності у партнерів, так і при їх протилежності, то соціальнасумісність вимагає повного збігу поглядів [25, 88-89].
Слід мати наувазі, що неспівпадання за змістом основних цінностей у сім’ях відбувається нетак часто. Частіше сумісність (або несумісність) проявляється в оцінціцінностей, у їх ієрархії: що є головним, що другорядним у житті сім’ї? Принезбігові оцінки цінностей суперечності між членами родини можуть виникати знезначних причин, зовнішньо нейтральних. Ними можуть бути переглянутий кінофільм,прочитана книга, навіть і суперечка між знайомими чи сусідами тощо.
Іншим випадкомпрояву соціальної сумісності (чи несумісності) є різний ступінь збігу поглядівна способи досягнення тих чи інших цілей, які способи вважати прийнятними,гідними, які – ні. Причинами виникнення соціальної несумісності часто є різницяв освіті, віці, загальному культурному рівні подружжя.
Наступний рівеньсумісності – інтелектуальний. Він передбачає єдність пізнавальних інтересів,близький рівень освіти, стиль мислення. І тут важливі не стільки рівеньерудованості кожного з партнерів, скільки вміння правильно зрозуміти однеодного. Процес взаєморозуміння передбачає подолання змістових бар’єрів,оскільки трапляються такі ситуації, коли одну подію люди сприймають по-різному.Постійне взаємонепорозуміння, нездатність та небажання збагнути духовнусутність одне одного призводять до повного інтелектуального і комунікативноговідчуження, що в подальшому породжує конфліктні ситуації. Духовно таінтелектуально розвинена людина прагне насамперед до розумової близькості, вонаскоріше пробачить партнерові недбалість у господарстві, ніж повнеінтелектуальне відчуження та духовну обмеженість.
Сексуальнийчинник визначається відповідністю реальної сексуальної поведінки кожного зпартнерів очікуванням іншого. Сексуальні запити партнерів можуть дужевідрізнятися. Це залежить від особливостей виховання в батьківській родині, віджиттєвих установок, діапазону прийнятності, а також від ряду біологічниххарактеристик: вік, темперамент, стан здоров’я [25, 103].
На нашу думку,важливо врахувати природну різницю між моделями жіночої та чоловічоїсексуальності як в якісному плані, так і в віковому ракурсі.
Говорячи просексуальну сумісність, треба згадати і про фізичну, бо саме вони найтіснішепов’язані між собою. Тобто, сексуальна сумісність – це відповідність потреб вінтимному спілкуванні одного шлюбного партнера можливостям і потребам іншого. Востанній час набула популярності теорія “пробного шлюбу”. Зазвичай їїприхильниками є молоді люди, які вважають, що до того, як брати шлюб,обов’язково треба перевірити сексуальну сумісність. Але слабким місцем такоїтеорії є те, що під час закоханості, тобто на перших етапах інтимних взаємин,фізіологічна несумісність майже не проявляється. Вона стає проблемою післякількох років спільного проживання, коли минула перша емоційна закоханість,відбулося звикання партнерів одне до одного.
Вчені довели, щобільшість випадків сексуальної несумісності молодят залежить не відфізіологічних чинників, а від рівня їх вихованості та особливостей характеру [20,52].
За матеріаламидослідження “Настрої, цінності та орієнтації української молоді: червень 2007року” 51 % опитаних поставились позитивно до “пробного шлюбу”, 26 % висловилисяза можливість такого співжиття, але не для себе особисто. Ще 18 % поставилисянегативно.
Психологічнасумісність – це сумісність темпераментів, характерів, емоційно-вольовихособливостей людей. Наприклад: екстраверт постійно прагне до спілкування,обміну думками, нових знайомств, але цього зовсім не розуміє інтроверт, якийпрагне усамітнення і почувається незручно в новому товаристві.
Психологічнасумісність шлюбних партнерів ґрунтується на взаємному позитивномупсихологічному сприйнятті якостей характеру, темпераменту, розуму, звичок тапотреб. Вона теж істотно залежить від взаємної поваги, симпатії, дружби,кохання, від єдності поглядів і уявлень; обов’язково психологічна сумісністьвключає в себе здатність до психологічної адаптації.
Якщо говоримо провзаєморозуміння в повсякденному житті, то мало тотожно відчувати, треба, щобспівпадали способи вираження цих почуттів. Так, людина, яка звикла зовністримувати свої емоції в кризовій ситуації, може мати вигляд жорсткої для свогоемоційно розкутого партнера і вже це може стати причиною конфлікту [20, 58].
Важливою рисою єздатність своєю реакцією продовжувати реакцію партнера, відчуваючи її тарозвиваючи. Саме невміння відчути і відреагувати на емоційний стан партнера єоднією з найпоширеніших проблем у шлюбі.
Отже, можназазначити, що в шлюбі кожен з подружжя може виступати як психотравмуючийфактор. Особливо яскраво це проявляється, якщо один з подружжя стає на заваді узадоволенні потреб, інтересів та намірів іншого. Виходить, що наміри і бажанняодного блокуються незгодою та протидією іншого. У такій ситуації подружжя стаєвже не союзниками і партнерами, а суперниками, і такий стиль суперництва вкрайнегативно впливає на психологічний клімат.
Велике значення узбереженні позитивного психологічного клімату відіграє психологічна установка.Песимісти і оптимісти по-різному сприймають періоди, за яких превалюютьпозитивні і негативні емоції.
Наступним, дужевпливовим на почуття людей чинником, а відтак і на психологічний клімат вродині, є сезонні цикли. Навесні і влітку переважають світлі і теплі романтичніпочуття і настрої і, відповідно, набагато легше створювати в родинідоброзичливий настрій. Але взимку і восени зазвичай недоліки стаютьрельєфнішими і помітнішими. У цей час набагато складніше стримувати своїнегативні, песимістичні настрої. Ось і сімейні проблеми!
Ще одним важливимчинником співіснування в шлюбі є сприйняття партнерами часу. Приблизно тричі надень настає зміна настрою та фізичних сил. І часто у членів подружжя вона несинхронізується. Вміння „підлаштуватися” одне до одного, не зашкоджуючи іншому,теж визначає сприятливість мікроклімату в родині.
Отже, мивиокремили найважливіші чинники, що впливають на психологічний клімат у родині.Але не варто забувати, що кожна родина індивідуальна, шляхи досягненнясприятливого психологічного клімату теж різні, однак завжди базуються наповазі, талантові поступатися та співчувати.
 
1.2 Подружня сумісність, як фактор стабільності шлюбу
Функціонуваннялюдини як живої істоти припускає реалізацію різних потреб. Деякі з них можутьбути задоволені самостійно дорослою людиною, деякі – тільки спільно зким-небудь, а саме при створені сім’ї. Сім’я – це результат і творецьцивілізації. Вона займає важливе місце в людському суспільстві. Протягом усієїісторії подружня сумісність була запорукою стабільності в державі. Тому данапроблема є досить актуальною в наш час.
Широке колопитань пов‘язаних з проблемами сім’ї, формування шлюбно-сімейних стосунків тарозгляд подружньої сумісності досліджували В.А. Семиченко [24], В.Н. Дружинін[9], М.М. Обозов [18].
Сім’я –найважливіше джерело соціального і економічного розвитку суспільства. Вонапороджує головний суспільний скарб – людину. Через неї відбувається змінапоколінь людей, у ній здійснюється виховання, первинна соціалізація людини,досягнення нею громадянської зрілості. Вона слугує ефективним засобом длявідновлення, підтримки духовних і фізичних сил людини, включення її в суспільнежиття [5, 53]. В.І. Постовий визначає молоду сім’ю як „фазу або період у життілюдини, яка характеризується відчутною зміною умов, духовного спілкуваннящонайменше двох людей, незалежно від їхнього віку, поєднання їхньої економічноївзаємодії, що позначається на створенні матеріальної бази сім’ї, активномудітонародженні та освоєнні виховної функції” [5, 81].
Хороша сім’ястворюється не за один день, а будується поступово. Багато душевних силвкладається при підготовці до шлюбу і після його заключення. Виникаютьжитлово-побутові труднощі, матеріальні, економічні, які можна подолати лише заумови міцних подружніх стосунків, підтримки, допомоги з боку держави. Сьогоднідержавою створено багато служб, які допомагають молодим сім’ям, підтримують їху скрутний час. Проте кількість розлучень не зменшується, а навпакизбільшується. Чому?
Створення міцнихвідносин, що ґрунтуються на довірі, повазі один до одного, повинно виховуватисяне на початку сімейного життя, а ще у батьківській сім’ї. Мова йде провиховання культури дошлюбних та подружніх взаємовідносин паралельно звихованням старшого покоління – батьків молодих сімей. Для того, щоб побудуватибудинок, потрібно все ретельно підготувати: купити частину землі, спроектуватибудинок і лише потім закласти фундамент. Це ж саме стосується і створеннящасливого шлюбу.
Часто людиговорять „Я хочу одружитися”, проте не замислюються над труднощами, з якимидоведеться зіткнутися. Статистика свідчить, що майже п’ятдесят відсотківмолодих сімей, які одружилися за останні п’ять років, розпалися. Аналіз причинцього явища досить складний, але одним з аспектів є сімейні конфлікти. Вонипов’язані з неправильним розумінням сутності шлюбу та сім’ї, з відсутністюкохання, з проблемами виховання та нездатністю зрозуміти дітей, збагатити їхнійдуховний світ. Від того наскільки молоді люди будуть сумісні, вступаючи в шлюб,залежить згуртованість сім’ї. При цьому сумісність однієї людини з іншоюозначає схожість ціннісних 103 орієнтацій, інтересів, поглядів на життя.Чоловік і дружина повинні розуміти один одного, іти на поступки.
Подружнясумісність багатопланова. Виділяють такі види подружньої сумісності: соціальну,психологічну, сексуальну, сімейно-побутову. Соціальна сумісність – особливийпогляд людини на світ, ціннісні орієнтації. Вона полягає в розумінні сенсужиття, суспільній активності, відносинах до себе і до інших людей. Дуже важковитримати таку несумісність у шлюбі протягом усього життя. Психологічнасумісність полягає у взаємодії характерів, темпераментів, особистісно-вольовихякостей подружньої пари. Саме від неї залежить емоційний настрій у сім’ї.
Гармонійність,відповідність потреб у інтимному спілкуванні обох сторін подружжя забезпечуєсексуальна сумісність, яка формується на знаннях з анатомії і фізіологіїлюдини, на культурі і техніці статевого спілкування. Сімейно-побутовасумісність означає єдність поглядів на стиль життя, на призначення сім’ї, насімейні ролі. Якщо партнери будуть мати схожі погляди на побутові питання, то усім’ї завжди буде панувати комфорт і затишок [5, 72-75].
Різні видисумісності взаємопов’язані і доповнюють один одного. Тому у сімейних відносинахпотрібно враховувати кожен аспект, щоб не порушувати злагоди, яка так важкоздобувається.
Високий рівеньподружньої сумісності значно збільшує вірогідність подружньої гармонії, алевирішальною все ж таки є загальна культура партнерів, яка полягає у толерантності,вмінні не розпускатися, контролювати і стримувати негативні емоції, у розуміннітого, що добрі стосунки, а не порядок, затишок і смачна їжа є головною цінністюсімейного життя. При наявності такої культури подружня несумісність малопомічається і не псує подружніх стосунків, тоді, коли у неврівноважених,нестриманих, агресивних та грубих партнерів вона викликає постійні конфлікти.Учені радять, вступаючи до шлюбу, пам’ятайте, що це не дружній союз, який можнарозірвати, коли того забажаєш. Це велика відповідальність і прив’язаність обохпартнерів.
Розрив у сім’їпогано впливає на саме подружжя, їхніх дітей. Більшість розлучень відбуваєтьсяу молодих сім’ях тому, що молоді люди легко можуть зруйнувати тільки щостворене сімейне вогнище, вважаючи, що всі „серйозні” стосунки ще попереду.Вони найчастіше не готові до обмеження особистої свободи, не готові принести ужертву щось заради іншої людини, навіть коханої. Молодята з легкістюпогоджуються на розлучення, не думаючи про те, що саме їхня сім’я могла бутитією сім’єю, у якій вони, за умови терпіння і розуміння, були б щасливі і моглиб реалізувати свої можливості. Якщо ви хочете створити щасливу сім’ю, сповненулюбові і турботи, радощів і затишку, то запам’ятайте, що сімейне життя – цепраця розуму і серця, рук і нервів. Тому необхідно при створенні сім’ї серйозновіднестися до свої прав і обов’язків.
Отже, лише усім’ях де є співпадання темпераментів, характерів, інтелекту,функціонально-рольових очікувань, ціннісно-орієнтаційної єдності, особистісна ісоціальна зрілість подружжя можна говорити про подружню сумісність та стабільнішлюбно-сімейні відносини.
1.3 Рольовіочікування подружжя як складова частина подружньої сумісності
 
Ґрунтуючись на фундаментальних положеннях розуміння особистості якактивного суб’єкта діяльності і відносин зі світом, соціальні очікуваннярозглядаються як прояв самосвідомості особистості, базовий психологічниймеханізм саморегуляції поведінки, а також як компонент соціальних цінностей іціннісних орієнтацій особистості.
Соціальні очікування розглядаються багатьма дослідниками, як мотиваційнийкомпонент особистості, як компонент комунікативної взаємодії, що відображаєоб’єктивну необхідність узгоджених дій; як вид соціальної оцінки і проявособистісної рефлексії).
В теоріях атрибуції та міжособистісної перцепції підкреслюється провіднароль експектацій у процесі становлення і збереження взаєморозуміння. В теоріяхрольової поведінки та теорії конвенціональності, соціальні очікуваннярозглядаються як компонент соціальної ролі, як нормативні очікування, щовиступають в ролі соціальних санкцій [33, 228].
Рольові очікування, в контексті даного дослідження — це компонентфункціонально-рольової структури сім’ї. Рольова структура сім’ї забезпечує ефективне їїфункціонування й задоволення потреб усіх її членів за умов рольовоїузгодженості – несуперечливості сімейних ролей, які утворюють цілісну систему.Основними параметрами рольової структури сім’ї є характер керівництва, якийвизначає систему стосунків влади й підпорядкування, тобто, ієрархічну побудовусім’ї і розподіл ролей у відповідності з тими завданнями, які вирішує сім’я напевній стадії свого життєвого циклу.
Егалітаризаціясім’ї, яка відбувається на сучасному етапі, призводить до необхідності по-новомуподивитися на соціальні функції чоловіка й жінки в сім’ї. Сучасні труднощіфункціонування сім’ї слід шукати у співвідношенні традиційних і егалітарнихтенденцій розподілу сімейних ролей, особливостей сімейно-рольової взаємодії усучасному подружжі.
Розподіл моделейсім’ї на традиційні й егалітарні зумовлений функціонально-рольовим розподілом усім’ї, а також розподілом сфер влади й відповідальності. Для традиційної моделісім’ї характерна сувора статеворольова диференціація сімейних ролей. Утрадиційній патріархальній сім’ї природним є верховенство чоловіка, якевиявляється в тому, що в його руках зосереджені економічні ресурси і прийняттяосновних рішень. Традиційна сім’я потребує від своїх членів підкорення йпокірливості, а це в свою чергу може стати джерелом конфліктів і навітьпочатком розриву стосунків [33, 229].
Українськатрадиційність у сфері шлюбно-сімейних відносин дещо відрізняється відпсихології статевого, насамперед чоловічого шовінізму, історично притаманногоіншим слов’янським народам. На думку багатьох вітчизняних дослідників,домінуючою гендерною рисою українців є пошана до жінки та її волі, партнерствостатей, взаємна довіра і рівність. Специфічну роль у ментальності українціввідіграє архетип Матері, що зумовлює особливе місце жінки у системі родиннихстосунків.
Егалітарна модельсім’ї характеризується однаковим залученням шлюбних партнерів до реалізаціїсімейних ролей. Рольовий розподіл у даній моделі сім’ї відбувається насампередвиходячи з особистісних уподобань і на основі взаємної домовленості подружжя, ане на основі статеворольвої диференціації. Однак, саме свобода виборуегалітарної моделі дуже часто стає тим підводним каменем, на який наражаєтьсямолодий “сімейний човен”. На думку Т.А.Гурко, труднощі у взаєморозуміннімолодого подружжя зумовлені, насамперед, тим, що в сучасній сім’ї зразкиповедінки чоловіка і дружини стають менш жорсткими [34, 211].
Аналізтрадиційної й егалітарної моделі функціонально-рольового розподілу в сім’їдоводить, що не слід вести мову про однозначну перевагу однієї моделі надіншою, тим більше, що зміни характеру розподілу ролей у сім’ї в процесісімейного циклу є природними і сприяють успішній адаптації сім’ї до новихжиттєвих ситуацій. Для успішного сімейного життя більш важливим є збіг уявленьпро рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятоїмоделі.
На думку вітчизняних та зарубіжних дослідників (П.П.Горностай,А.М.Обозов, М.М.Обозов, Ю.Н.Олейник) [17], [18], показником ефективноїсімейно-рольової взаємодії подружжя є сімейно-рольова сумісність, як видміжособистісної сумісності. На думку А.Н.Волкової та Т.М.Трапезнікової,сімейно-рольова сумісність подружжя передбачає узгодженість сімейних цінностей,узгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, загальну рольовуадекватність шлюбних партнерів [7].
Теоретичний аналіз проблеми рольових очікувань подружжя, як складовоїсімейно-рольової взаємодії, дав змогу виявити властивостіфункціонально-рольового розподілу, які за певних обставин обумовлюютьконфліктогенність сімейного спілкування. Це суперечливість сімейних ролей,вузькі межі їх виконання, що не задовольняють особистісних потреб членів сім’ї,рольова перевантаженість шлюбних партнерів (зокрема, жінки), невизначеністьрольових очікувань подружжя, невідповідність сімейних ролей можливостямособистості, загальна ригідність і хаотичність функціонально-рольової структурисучасної сім’ї.
Вивчаючизадоволеність подружжя шлюбом, Ю.Є.Альошина та І.Ю.Борисов послуговуються усвоєму дослідженні таким поняттям, як «статево-рольова диференціація», що єкомплексним показником, який враховує як реальний розподіл ролей у сім’ї, так іставлення до нього кожного з подружжя [2, 28].
Статево-рольовадиференціація визначається на основі таких характеристик:
1. Уявленняподружжя про ролі чоловіка та жінки (статево-рольові установки);
2. Уявленняподружжя про розподіл ролей у сім’ї (приватні статево- рольові установки);
3. Рольоваповедінка подружжя (реальний розподіл ролей);
4. Статеваідентичність (фемінність-маскулінність як характеристики кожного з подружжя).Чітка статево-рольова диференціація сприяє звуженню кола обов’язків кожного зпартнерів, що дає змогу їм бути більшою мірою включеними в реалізацію завданьта функцій, які перед ними безпосередньо стоять.
Подібнадиференціація дозволяє парі в цілому більш успішно вирішувати проблеми,справлятися з великою кількістю завдань, внаслідок чого підвищуєтьсязадоволеність шлюбом. Водночас збереження жорсткої диференціації, колинеобхідність у ній вже відпала (сім’я повністю адаптувалася до ситуації чипроблемність її зменшилася), навпаки, може призводити до зниження задоволеностішлюбом).
Реалізаціясімейних функцій безпосередньо впливає на характер подружніх взаємин. М.М.Обозовта О.М.Обозова змістом сімейно-рольової сфери подружніх відносин вважаютьспівробітництво шлюбних партнерів при реалізації сімейних функцій [17, 148].
Функції сім’їзумовлені розвитком суспільства, вони є історично змінними і тому в часізмінюються ролі чоловіка та жінки в сім’ї, всього устрою сім’ї. Багатьма авторамивисловлюються міркування про велике значення й одночасно про тісний зв’язокодин з одним параметрів, що характеризують розподіл і реалізацію подружніхролей у сім’ї [5, 89]. Той факт, що вони пов’язані зі статтю подружжя, тобто збіологічними основами сім’ї, підкреслює їхню значимість і базовий характер,дозволяє розглядати їх як детермінанту багатьох внутрішньосімейних процесів.
Комплекснийпоказник, що враховує як реальний розподіл ролей у сім’ї, так і відношення донього подружжя, одержав у літературі назву гендерно-рольової диференціації.
1.4 Суб’єктивні та об’єктивні показники якості шлюбу.Задоволеність шлюбом
 
Міцність тастабільність сімейних стосунків, а, значить, і факт задоволеності подружжястосунками в сім’ї, фактично повністю залежить від соціально-економічних умов всуспільстві. Урбанізація, міграційні процеси, можливість швидкого переміщенняяк у межах країни, так і за її кордонами, майже повна анонімність особистісногожиття людини у місті, радикальні і практично постійні зміни у виробництвівнаслідок науково- технічного прогресу, вплив масової культури, агресивноїреклами, послаблення дії на життя людини релігійних норм, кризові ситуації урозвитку суспільства, висока напруженість особистісного життя – все це несприяє зміцненню сім’ї.
Багато молодих іне тільки молодих людей не витримують таких навантажень. Це призводить дорізноманітних зривів, розладу сімейного життя, адюльтеру, розлучень. Але всесказане не заперечує високої цінності сім’ї, відсутності їй альтернатив, та їїпостійного сходження на більш високий рівень розвитку.
Проведений аналізлітературних джерел показує, що ще недостатньо розроблені питання, що маютьбезпосереднє відношення до якості сім’ї та шлюбу. Проведені в цьому напрямкудослідження в основному стосувалися вивчення окремих сторін якості шлюбу:стабільності й стійкості шлюбу, сумісності подружжя, ролі сім’ї в суспільстві йт.д. [22, 129]. Лише деякі автори зверталися до проблеми дослідження сімейнихстосунків з погляду якості шлюбу, задоволеності шлюбом подружжя.
Досліджуючи різніпідходи до інтерпретації поняття «задоволеність шлюбом», було виявлено, що впсихологічній науці немає єдиної концепції понятійного апарату сімейноїпсихології, а так само існують певні фактори, що впливають на задоволеністьподружжя шлюбом. Вступаючи в шлюб, людина прагне збагатити, наповнити своєжиття новим змістом. Люди сподіваються на те, що після того, як вониодружаться, їхнє життя стане краще й цікавіше. Ці сподівання лежать в основімайбутньої сім’ї. Коли сподівання починають танути, з’являється реальна загрозашлюбу.
У соціологічнійнауці існує наступна інтерпретація поняття задоволеності шлюбом, якхарактеристики «суб’єктивної оцінки кожним з подружжя характеру їхніх взаємин».Сім’я при цьому розглядається з погляду її власних динамічних змін, аналогічнимпроцесам у малій групі. Часто вживаними синонімами терміну «задоволеністьшлюбом» є «успішність шлюбу», «згуртованість сім’ї», «сумісність подружжя»тощо.
Стабільністьшлюбу й задоволеність шлюбом є досить пов’язаними характеристиками, щовідображають різні рівні відносин подружжя. Першим, найзагальнішим, є рівеньстійкості шлюбу, тобто юридична збереженість шлюбу (відсутність розлучення).Другий рівень є рівень «пристосування в шлюбі», «адаптованості подружжя».Третій рівень є найбільш глибоким. Це рівень «успіху» або «успішності» шлюбу,що характеризується збігом ціннісних орієнтацій подружжя [22, 132].
Подружнязадоволеність шлюбом є не що інше, як суб’єктивне сприйняття людьми крізьпризму соціокультурних норм ефективності функціонування сім’ї в планізадоволення їхніх індивідуальних потреб. Так, в одному з досліджень буливиділені три блоки факторів, що впливають на якість сімейних відносин: першийблок факторів пов’язаний з особистістю подружжя, їхнім походженням і сімейнимвихованням, другий блок – пов’язаний з передісторією шлюбу й умовами йоговиникнення, третій блок – фактори, що проявляються в процесі спільного життяподружжя (характер внутрішньосімейних стосунків, організація побуту).
За результатамидослідження, серед факторів першого блоку несприятливо впливають на успішністьшлюбу виховання в неповній родині, ранній вік вступу до шлюбу, а так самозаперечення батьків подружжя проти виникнення даного шлюбу.
До числа факторівдругого блоку, що негативно впливають на стабільність шлюбу, було віднесенокороткочасність дошлюбного знайомства, а так само значну різницю у віці міжодруженими.
Найбільш великоювиявилася третя група факторів, що відображають специфіку стосунків у сім’їподружжя, що розлучаються. Ці сім’ї характеризувалися несправедливим розподіломдомашніх обов’язків, часто зустрічалася сексуальна дисгармонія, надмірневживання алкоголю одним з членів подружжя. Окрім цього, загальний шлюбнийпотенціал складається з фізичного, матеріального, культурного, сексуального йпсихологічного факторів. Фізичний фактор має повністю інтуїтивний характер:незалежно від статевої ідентифікації, одна людина викликає в іншої людиниабсолютну симпатію або антипатію. Ця індивідуальна й глибоко особистісна реакціявизначається всім фізичним виглядом, тембром голосу, манерою поводження, мовою,мімікою, жестикуляцією, манерою одягатися властивим окремій людині.
Визначаючись наперших етапах спілкування, фізичний фактор відрізняється винятковою стійкістю.Матеріальний фактор визначається співвідношенням внеску партнера в загальнийматеріальний статус сім’ї й відповідністю цього внеску очікуванням і вимогаміншого партнера. Культурний фактор визначається співвідношеннямінтелектуально-культурних запитів подружжя. Виразність цього фактора доситьмінлива на протязі життя навіть однієї пари.
Сексуальнийфактор визначається відповідністю реальної програми інтимної близькості кожногоз партнерів сексуальним очікуванням іншого. Цей фактор піддається багатьомвпливам, у тому числі впливам віку й стану здоров’я, з якими він і повиненнасамперед співвідноситися. Всі розглянуті вище фактори тісно пов’язані один зодним. І, все-таки, особливе положення займає психологічний фактор. Цей фактор– колектор, на якому фокусуються всі інші, і в той же час він визначає єдністьі цілісність людської поведінки. У загальній структурі шлюбної взаємодіїпсихологічний фактор має на увазі співвіднесення особистісних особливостейподружжя, насамперед їхніх характерів і рольових домагань [19, 20].
До числафакторів, що впливають на задоволеність шлюбом відносять наступні:
позитивнеставлення до партнера, що виражається в легкості спілкування, сексуальної,фізичної й інтелектуальної привабливості партнера, збіг ціннісних орієнтаційпартнерів;
емоційназадоволеність відносинами з партнером: вираження любові з його боку, повага,взаємна допомога подружжя особистісному зростанню кожного, задоволеність тим,наскільки добре партнер виконує запропоновану соціально-емоційну роль,наскільки рівноправними є його відносини з партнером, наявність сексуальноїзадоволеності, любов до партнера, відповідність образу дружини образуідеального чоловіка, відчуття подружжя себе єдиним цілим – подружньою парою;
параметриефективності спілкування в подружній парі: глибина саморозкриття партнерів,точність невербальної комунікації, наявність у подружжя загальних символів,спільність очікувань, частота успішного спілкування в парі, подібністьсприйняття подружніх ролей, взаєморозуміння й емпатія;
взаємодія, щопоєднує такі фактори успішності шлюбу, як дружба подружжя, спільність їхньоїдіяльності, ефективність взаємодії, фізична близькість при взаємодії. Крімявища «задоволеності шлюбом» вчені виділяють таке поняття як «незадоволеністьшлюбом» [15, 31-32].
Подружня незадоволеністьє наслідком незадоволеності потреб, серед яких:
незадоволеністьсексуальних потреб одного або обох членів подружжя;
незадоволеністьпотреби в цінності й значимості свого «я» (порушення почуття власної гідності збоку партнера, його зневажливе ставлення, образи, критика);
незадоволеністьпотреби одного або обох членів подружжя в позитивних емоціях (відчуженняподружжя, емоційна холодність);
фінансовірозбіжності подружжя (питання спільного бюджету, внеску кожного партнера вматеріальне забезпечення сім’ї);
незадоволеністьпотреби у взаємодопомозі, потребі в співробітництві, пов’язаної з розподіломобов’язків у родині;
різні потреби впроведенні відпочинку й дозвілля.
1.5 Методи діагностики подружніхвзаємин
 
Необхідну інформацію,що дозволяє дати кваліфіковану оцінку взаємин подружжя, психолог одержує задопомогою діагностичних опитувальників, що виявляють особливості спілкування йвзаємин, якості особистості членів подружжя, способи проведення сімейногодозвілля, спільність інтересів і цінностей, а також дозволяють зрозумітиморально-психологічні основи подружніх взаємин.
Методи вивченняособливостей спілкування й взаємин у подружній парі визначають, що спілкуванняміж людьми є основою сімейного благополуччя й включає дуже важливу функцію – допомогалюдині забезпечити особистий комфорт собі й своїм близьким.
Спілкування тавзаємини подружжя в благополучних сім’ях характеризуються відкритістю,інтимністю, довірою один до одного, високим рівнем взаємної симпатії,конструктивністю, рефлексивністю, гнучким, демократичним характером розподілуролей в родині, моральною й емоційною підтримкою. Особливості розподілусімейних ролей, очікувань і домагань у шлюбі, сумісність подружньої паридосліджуються за допомогою спеціальних методик.
Опитувальник«Спілкування в сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) вимірюютьрівень довіри спілкування в подружній парі, подібність у поглядах, спільністьсимволів, взаєморозуміння подружжя, легкість спілкування. Методика «Рольовіочікування й домагання в шлюбі» (Див. Додаток І.)виявляє уявлення подружжя прозначимість у сімейному житті тих або інших ролей, а також про бажаний розподілїх між чоловіком і дружиною.
Методика«Розподіл ролей у сім’ї » (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) (Див. ДодатокІІІ) визначає ступінь реалізації чоловіком і дружиною тієї або іншої ролі:відповідального за матеріальне забезпечення сім’ї, хазяїна (господарки)будинку, відповідального за виховання дітей, організатора сімейної субкультури,розваг, сексуального партнера.
Методидослідження сімейного дозвілля, інтересів і цінностей визначають духовнувзаємодію партнерів, їхню духовну сумісність, проявляються на соціокультурномурівні подружніх відносин. Це спільність ціннісних орієнтації, життєвих цілей,мотивації, соціального поводження, інтересів, потреб, а також спільністьпоглядів на проведення сімейного дозвілля. Відомо, що подібність інтересів,потреб, цінностей тощо є одним з факторів подружньої сумісності та стабільностішлюбу. Саме ці якості подружжя і допомагає визначити тест-опитуваникзадоволеності шлюбом (В.В.Столін, Г.П.Бутенко, Т.Л.Романова) (Див. Додаток ІІ),призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності- незадоволеності, атакож узгодження-неузгодженості задоволеності шлюбом у конкретній подружнійпарі.
Крім тестування вдослідженні подружньої пари можна використовувати опитування, бесіду, інтерв’ю.Метод опитування дозволяє виявити соціально-економічні й демографічніхарактеристики подружньої пари: житлові умови, сімейний бюджет, стаж шлюбу, вікподружжя й різницю у віці, рід занять, кількість і вік дітей. Метод бесіди абоінтерв’ю може бути використаний, якщо буде потреба у вивченні мікрооточеннясім’ї. Цей фактор також має значення для стабілізації шлюбу й сім’ї в цілому.Крім того, необхідно знати, на якій стадії шлюбу перебуває пара, тому що длякожної стадії характерні типові проблеми, структура відносин, уклад і спосібжиття сім’ї.

Розділ 2. Організація, методиката результати дослідження рівня подружньої сумісності
 
2.1 Методика та організація дослідження
У дослідженнівзяли участь 20 респондентів (10 пар). Емпіричне дослідження базується навивченні таких параметрів подружньої взаємодії: об’єкт подружньої взаємодії,умови сімейної взаємодії, показники стабільності подружніх стосунків.Відповідно до завдань емпіричного дослідження було підібрано методикидослідження: опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова,Г.Трапезникова) (Див. Додаток І), опитувальник “Задоволеність шлюбом”(В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко) (Див. Додаток ІІ), Методика «Розподіл ролей усім’ї» (Ю.Є.Альошина,Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) (Див. Додаток ІІІ.)
Опитувальник«Задоволеність шлюбом» (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко)
Щоб дослідитиособливості задоволеності шлюбом подружніх пар, що входять до вибірки, якастановить десять сімей, було визначено рівень задоволеності шлюбом за допомогоютеста-опитувальника «Задоволеність шлюбом».
Даний тестпризначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а такожступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності конкретної подружньої пари.Даний опитувальник може застосовуватись індивідуально в консультативнійпрактиці та масово для з’ясування задоволеності шлюбом членів тієї чи іншоїсоціальної групи.
Опитувальник єодновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різнихсфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожномутвердженню з опитувальника відповідають три варіанти відповіді. Якщо обранийваріант відповіді досліджуваного збігається з наведеним у ключі, йомунараховується 2 бали, якщо досліджуваний обрав проміжний варіант, то вінотримує 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеною в ключі – 0 балів.Після цього підраховується сумарний бал.
Високі балисвідчать про високу задоволеність шлюбом, при цьому за розподілом баліврозрізняють такі сім’ї: – 0-16 балів — абсолютно неблагополучні; – 17-22 бали- неблагополучні; – 23-26 бали — скоріше неблагополучні; – 27-28 балів — перехідні; – 29-32 бали — скоріше благополучні; – 33-38 балів — благополучні; –39-48 балів — абсолютно благополучні.
Опитувальник“Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова)
За допомогоюметодики РОД визначають уявлення подружжя:
про значущість усімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка ідружини, батьківських обов’язків, професійних інтересів кожного з подружжя,господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньоїпривабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім’ї,утворюють шкалу сімейних цінностей — ШСЦ);
про бажанийрозподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ціпоказники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань — ШРОД).
Приладдя. Дванабори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номері текст тверджень набору. 4 картки-класифікатори з таким написом на кожній:“Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”.
Порядок роботи.Подружжю пропонується самостійно ознайомитися з набором тверджень, щовідповідають їхній статі, з такою письмовою інструкцією:
“Шановний(а) пане(пані)! На запропонованих Вам картках наведені різні твердження про шлюб,сім’ю, стосунки чоловіка і дружини. Вам надано чотири картки з варіантамивідповідей: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Ценеправильно”. Уважно читаючи кожне твердження, розподіліть усі карткивідповідно до цих чотирьох варіантів відповідей. Якщо Ви цілком поділяєте твердження,покладіть картку з цим твердженням під картку “Цілком згодний”; якщо вважаєте,що твердження правильне, але з невеликими застереженнями і доповненнями — підкартку “Загалом це правильно”; якщо твердження здається Вам загаломнеприйнятним, але з чимось Ви згодні — під картку “Це не зовсім так”; якщокатегорично не згодні з твердженням — під картку “Це неправильно”.
Розподіляючикартки з твердженнями на чотири групи, намагайтеся висловлювати особисту думку,а не ту, яка побутує серед близьких і друзів. Дякуємо за участь упсихологічному обстеженні”.
Після виконанняподружжям завдання консультант реєструє відповіді чоловіка і дружини упротоколі консультаційного дослідження
Опитувальник «Розподілролей у сім’ї»
Опитувальник «Розподілролей у сім’ї» давав можливість визначити:
1) переважнуорієнтацію на почуття обов’язку або на досягнення задоволення;
2) позитивне абонейтральне відношення до дітей;
3) відношення досімейних зв’язків як до цінності або навпаки;
4) орієнтація напереважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах(відпочинок, друзі й т.д.);
5) позитивне абонегативне відношення до кохання;
6) орієнтація натрадиційне або нетрадиційне ставлення до жінки;
7) уявлення проважливість матеріальних цінностей у житті людини.
Друга частинаопитувальника містила інформацію про реальний розподіл ролей у родині в семисферах. У цю частину були включені шкали, призначені для виявлення наступниххарактеристик сімейної взаємодії:
1) активністьвідстоювання своїх поглядів;
2) оцінка активностііншої людини у відстоюванні своїх поглядів;
3) рівеньконфліктності сім’ї ;
4)конструктивність подружніх сварок;
5) особливостіпримирення після конфлікту;
6) рівеньспілкування між людьми;
7) терпимість доподружньої автономії;
8) оцінкатерпимості до автономії партнера.
Було виділено 14параметрів, що відрізняють традиційні сім’ї від егалітарних і в такий спосібхарактеризують ступінь традиційності сім’ї: орієнтація на обов’язок, а не назадоволення (1); ставлення до дітей як головної сімейної цінності (2); уявленняпро необхідність спільних дій в будь-якій ситуації (3); традиційне уявлення пророль жінки на роботі та вдома (4); уявлення про те, що функції виховання дітей(5) і підтримки емоційного клімату в сім’ї (6) є переважно жіночими, а матеріальнезабезпечення сім’ї (7) – чоловічий; можливість лише для чоловіка відстоюватисвої погляди (8), а для дружини – підкорятися в ситуації розбіжності з ним (9);терпимість дружини до автономії чоловіка (10) і нетерпимість чоловіка доавтономії дружини (11); традиційний розподіл ролей у сферах: виховання дітей(12), емоційний клімат (13), матеріальне забезпечення (14).
Параметри (1) –(7) характеризують установки подружжя, (8) – (14) відображають реальнівідносини в сім’ї. По кожному з 14 параметрів кожен з подружжя міг отримати 1або 0 балів залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти»традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і врезультаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожноїсім’ї, що теоретично варіюється від 0 до 28.
Крім загальногоіндексу, підраховувалися також 4 частки:
1) тільки повідповідях чоловіка;
2) тільки повідповідях дружини;
3) по відповідяхобох членів подружжя на шкали блоку «установки»;
4) по відповідяхобох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини».
Для того, щобдосліджувані почувалися максимально комфортно, опитування проводився натериторії їхнього місця проживання, в час, який підходив досліджуваним, щоб невикликати незручності при опрацюванні завдань. Опитуванню передувала настановнабесіда, в ході якої, крім інших, висвітлювалася тема конфіденційності. Післяпрочитання інструкції члени подружжя відправлялися в різні кімнати длясамостійної роботи, щоб уникнути обміну враженнями. Час роботи досліджуваних зопитувальниками не було обмежено, вони мали можливість задавати додатковізапитання, якщо було щось незрозуміле.
2.2 Результати дослідження подружньої сумісності наоснові запропонованих методик
 
2.2.1 Дослідження особливостей задоволеності шлюбом
Для дослідженняособливостей задоволеності шлюбом було досліджено 10 подружніх пар, які булорозподілено в таблиці 2.1. за стажем подружнього життя, крім цього в данійтаблиці подано додаткову інформацію про кожну сім’ю, для більш точноїхарактеристики кожного подружжя.
Таблиця 2.1.№ п.п. Кодове ім’я Вік Стать Стаж подружнього життя Діти 1 А.Б 23 жіноча 2 1 О.Б 25 чоловіча 2 1 2 О. Л-ка 21 жіноча 5 2 І. Л-кий 22 чоловіча 5 2 3 Н. Т-о 25 жіноча 0,5 Ф. Т-о 24 чоловіча 0,5 4 І. Я-ка 21 жіноча 1 М.Я-кий 27 чоловіча 1 5 Ю.Макс 18 жіноча 1 1 К. Макс 22 чоловіча 1 1 6 Ю.Лаг 20 жіноча 2 С.Лаг 21 чоловіча 2 7 Л.Т-ко 22 жіноча 1,5 Ю.Т-ко 22 чоловіча 1,5 8 Г. В-с 24 жіноча 2 1 В.В-с 26 чоловіча 2 1 9 І.К 21 жіноча 1 1 Р.К 23 чоловіча 1 1 10 О.Г-й 20 жіноча 0,5 А.Г-й 19 чоловіча 0,5
Після проведенняметодики на задоволеність шлюбом (В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко)подружжя були розподілені за кількістю отриманих балів у порядку їх зростаннята визначено до якого типу сім’ї можна віднести дане подружжя, оскільки заданим опитувальником визначається ступень задоволеності шлюбом конкретноїподружньої пари. Отримані дані представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.№ п.п. Кодове ім’я Кількість балів Типи сімей 1 А.Б 19 неблагополучна сім’я О.Б 2 Ю.Лаг 20 неблагополучна сім’я С.Лаг 3 Г. В-с 33 благополучна сім’я В.В-с 4 І. Я-ка 33 благополучна сім’я М.Я-кий 5 І.К 34 благополучна сім’я Р.К 6 О.Г-й 34 благополучна сім’я А.Г-й 7 Л.Т-ко 35 благополучна сім’я Ю.Т-ко 8 Ю.Макс 37 благополучна сім’я К. Макс 9 Н. Т-о 37 благополучна сім’я Ф. Т-о 10 О. Л-ка 44 абсолютно благополучна сім’я І. Л-кий
 
Графічно ці данніможна зобразити наступним чином
 
Діаграма 2.1Розподіл рівня задоволеності шлюбом серед досліджуваної вибірки
/>
 
Отже, зарезультатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 10подружніх пар, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними,що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютноблагополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70%сімей є благополучними.
В даному випадкуми використовуємо терміни «благополучні» та «неблагополучні» сім’ї, що ніяк непов’язані з правовим контекстом терміну «благополучна/неблагополучна сім’я»,тому що наразі в правовому полі вживаються інші терміни (а саме: сім’я, щоопинилась в складних життєвих обставинах тощо), причому ситуативно даний термінне пов’язаний з нашим дослідженням.
Благополучнасім’я характеризується позитивним впливом на формування особистості дітей всім’ї, емоційним комфортом в сім’ї, в такій сім’ї існують взаєморозуміння,високий рівень координації.
В такій сім’їіснують взаєморозуміння, взаємна повага між усіма її членами, позитивнаморальна атмосфера, спільність поглядів на більшість сфер духовного життя,врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань,психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуттявласної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта чуйність,раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завданьсімейного виховання та ін.
Саме такимисім’ями є більшість з досліджуваних сімей, що стало зрозумілим за певнимипоказниками, які ми отримали в ході опитування, що було до початку використанняметодик.
Абсолютноблагополучною сім’єю з даної вибірки є сім’я з досить великим стажемподружнього життя, наявністю дітей та постійним, стабільним місцем роботи. Донеблагополучних сімей відносяться сім’ї, які повністю або частково втратилисвої виховні можливості з тих чи інших причин.
В результатіцього в таких сім’ях об’єктивно чи суб’єктивно складаються несприятливі умовидля існування подружньої пари. До таких сімей в першу чергу відносяться сім’ї,в яких батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя,вступають в конфлікт з морально-правовими нормами суспільства; зовніблагополучні сім’ї, які допускають серйозні помилки у створенніемоційно-стабільної сім’ї, має місце насильство стосовно жінки, дитини в сім’ї.
Неблагополучнимисім’ями з даної вибірки є сім’ї, в яких один або два члени подружжя єбезробітними, перебувають в повторному шлюбі або є багатодітними.

2.2.2 Дослідження задоволеності шлюбом залежно від розподілуролей у сім’ї
Наступнийопитувальник «Розподіл ролей у сім’ї» давав можливість визначити рівеньгендерно-рольової диференціації (ГРД): переважну орієнтацію на почуттяобов’язку або на досягнення задоволення в сім’ї; позитивне або нейтральневідношення до дітей; відношення до сімейних зв’язків як до цінності абонавпаки; орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя врізних сферах (відпочинок, друзі й т.д.); позитивне або негативне відношення докохання; орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки; уявленняпро важливість матеріальних цінностей у житті людини.
По кожному зпараметрів опитувальника кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежновід того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти» традиційної позиції зацим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальнийіндекс статево-рольової диференціації для кожної сім’ї, що теоретичноваріюється від 0 до 28.
Після цього буловирахувано ще 4 частки: 1) тільки по відповідях чоловіка; 2) тільки повідповідях дружини; 3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку«установки»; 4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальнівідносини» За результатами даного опитувальника ми отримали наступні показникиГРД, що представлені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.№ п.п. Кодове ім’я Загальний індекс ГРД Індекс ГРД дружини/чоловіка Шкала установок Шкала реальних відносин 1 А.Б 14 балів 6 8 6 О.Б 8 2 Ю.Лаг 15 балів 7 10 6 С.Лаг 8 3 Г. В-с 12 балів 7 9 8 В.В-с 5 4 І. Я-ка 15 балів 7 8 7 М.Я-кий 8 5 І.К 17 балів 9 9 8 Р.К 8 6 О.Г-й 13 балів 6 9 5 А.Г-й 7 7 Л.Т-ко 15 балів 8 8 6 Ю.Т-ко 7 8 Ю.Макс 17 балів 9 8 6 К. Макс 8 9 Н. Т-о 14 балів 7 6 7 Ф. Т-о 7 10 О. Л-ка 18 балів 9 10 8 І. Л-кий 8
 
Для підтвердженняправильного вибору обраних методик було обрано неексперементальну дослідницькустратегію, а саме стратегію зіставлення, що дало можливість зіставити отриманіза різними методиками результати та порівняти коефіцієнт задоволеності шлюбом(КЗШ) та загальний індекс гендерно-рольової диференціації (ГРД) за допомогоюкоефіцієнта рангової кореляції Спірмена, що дав можливість зробити висновок пронадійність і валідність обраних методик для даної досліджуваної вибірки. Отже,коефіцієнт кореляції становить 0,69 і зв’язок не випадковий, а рівеньстатистичної достовірності 0,0007. Дані показують, що задоволеність шлюбомпозитивно зв’язана зі ступенем традиціоналізації відносин майже по всіміндексам ґендерно-рольової диференціації. Цей зв’язок не досягає рівнязначимості, але близько наближається до нього. Для одержання більш повноїкартини змін подружніх відносин відзначимо також, що зв’язок показниківзадоволеності шлюбом чоловіків і жінок, підрахованих за коефіцієнтом Спірмена,рівний в кожній із досліджуваних сімей.
Спеціалізація(традиціоналізація) відносин в подружжі сприяє вирішенню вартих уваги завдань ітому повинна бути «вигідна» сім’ї й позитивно пов’язана із задоволеністюшлюбом.

2.2.3 Дослідження рольових очікувань і домагань у шлюбіта їх взаємозв’язок з показниками задоволеності шлюбом
Отриманірезультати 10 подружніх пар, після застосування опитувальника “Рольовіочікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова), можна розподілитинаступим чином.
Таблиця 2.4.Сімейні цінності Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10 Інтимно-сексуальна сфера Ч 8 9 6 7 5 9 7 6 6 7 Ж 4 3 6 6 7 7 5 6 7 6 Сфера особистісної ідентифікації Ч 4 4 4 5 7 9 6 6 7 5 Ж 2 3 5 6 8 8 7 7 5 6 Господарсько-побутова сфера Ч 8 7 6 5 6 7 5 6 8 5 Ж 4 3 3 4 4 7 6 6 5 5 Батьківсько-виховна сфера Ч 4 8 6 7 7 7 6 8 8 7 Ж 8 4 5 9 6 7 7 7 8 8 Сфера соціальної активності Ч 3 7 8 6 5 4 6 8 7 7 Ж 6 5 6 5 6 8 8 7 6 6 Емоційно-терапевтична Ч 5 3 8 6 6 6 7 7
7 8 сфера Ж 8 4 5 8 7 6 6 8 8 7 Сфера зовнішньої привабливості Ч 7 7 6 8 4 3 5 5 7 5 Ж 6 2 5 5 8 9 8 7 6 4
Нумерація парвідповідає нумерації згідно дослідження про задоволеність шлюбом (див. таблицю2.2).
В подружній паріспостерігається взаємозв’язок ступеня значущості для шлюбних партнерів різнихсфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії. Виявлений взаємозв’язокзасвідчує загальну тенденцію до узгодженості ціннісної сфери і, як наслідок,сфери сімейно-рольової взаємодії. Тенденція до ціннісної узгодженостіспостерігається, насамперед, між інтимно-сексуальною, емоційно-терапевтичною,господарсько-побутовою сферами і сферою соціальної активності подружжя.
Виявленовзаємозв’язок між узгодженістю сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері,сфері соціальної активності і показниками задоволеності шлюбом як чоловіка, такі дружини. Отримані результати засвідчують, що інтимно-сексуальна сфера єоднією з провідних сфер гармонізації подружніх стосунків, і, водночас, найбільшконфліктогенною сферою. Вплив сфери соціальної активності на задоволеністьшлюбом подружжя може пояснюватися активною соціальною (професійною) позицієюсучасної людини.
Виявленовзаємозв’язок між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовоюадекватністю подружжя в різних сферах сімейних цінностей (за шкалами методики“Рольові очікування та домагання у шлюбі”). Таким чином, узгодженість ціннісноїсфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженістьрольової поведінки шлюбних партнерів.
Результатианалізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальнійсфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбнихпартнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей вгосподарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того,виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери назадоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловікабатьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.
Опираючись наотримані дані можна констатувати, що пари під номером 1 і 2 не співпадають побагатьох пунктах сімейних цінностей. А саме: в інтимно-сексуальній сфері, вгосподарсько-побутовій сфері, в батьківсько-виховній сфері, в сфері соціальноїактивності. Стосовно установки чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікаціюзі шлюбним партнером, то тут можна зазначити, що партнери з пар №1 і 2 більшенацілені на установку щодо особистої автономії. Спостерігається невідповідністьв установках чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичноїфункції шлюбу — тут вочевидь низькі показники значущості для чоловіка (дружини)взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім’ї, орієнтації на шлюб яксередовище, що не сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.
Подружні пари підномерами 3-9 виявили стабільні результати, що відповідають сприятливомупсихологічному клімату у сім’ї, спостерігається відповідність, а в деякихвипадках позитивна кореляція оцінок рольових очікувань і домагань у шлюбі,тобто, навіть, велика різниця у показниках чоловіка та дружини свідчить не провідмінності і негативні риси, а про взаємодоповнення їхніх очікувань тарольових функції у сім’ї.
Пара під номером10 показала найвищий результат подружньої сумісності, відповідно до отриманихданих.
Співставивширезультати двоє етапів дослідження ми виявили, що низький рівень сумісностістосовно сімейних цінностей (пара 1 і 2) впливає на загальний психологічнийклімат у сім’ї, що виявилося у низькому рівні задоволеності шлюбом (див.таблицю 2.2.).
Подружні пари підномерами 3-9, виявили достатній/середній рівень задоволеності шлюбом (див.таблицю 2.2.), що проявилося і в рольових очікуваннях та домаганнях — виявилистабільні результати, що відповідають сприятливій психологічній ситуації усім’ї.
Подружня пара підномером 10 виявила взаємозв’язок між високим рівнем задоволеності шлюбом тависоким рівнем подружньої сумісності відповідно до рольових очікувань тадомагань у сім’ї.
Таким чином,після проведеного психодіагностичного дослідження можна констатувати, щоподружня сумісність визначається взаємодоповнюючими поглядами партнерів насімейні цінності, рольові очікування та домагання, а також рівнем задоволеностіу шлюбі.
На підставівиявленого взаємозв’язку між показниками значущості сфер сімейних цінностей,узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності та показниками сімейногоблагополуччя подружжя можемо стверджувати, що узгодженість цих складовихсімейно-рольової взаємодії є показником загальної узгодженостіфункціонально-рольової структури сім’ї.
Тенденція доузгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому плані може свідчити проособливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари івиявляється у прагненні відповідати очікуванням партнера. Спрямованість напартнера може виконувати роль позитивного сімейного мотиватора, якийвиявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересамишлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого.

Висновки
Сім’я якнайменший суспільний осередок відіграє велику роль у сучасному суспільстві.Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальнуструктуру будь-якої країни.
Життя більшостілюдей певним чином пов’язане з сім’єю — своєрідним мікросвітом, депереплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні,фізіологічні та інші стосунки. Будучи залежним від соціально-економічногостановища країни, політики та рівня культури, сімейне життя безпосередньовпливає на особистість, а пізніше, через кожного з подружжя, через вихованнядітей впливає на стан культури суспільства, національну економіку, політичніподії тощо. Тому вивчення сім’ї, шлюбу має важливе теоретичне та практичнезначення, є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваютьсяяк в особистісному житті людини, так і в суспільстві.
Сім’я – ценайважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньомусоюзі та родинних зв’язках. Стосунках між чоловіком і дружиною, батьками ідітьми, братами і сестрами та іншими родичами, які мешкають разом, ведутьзагальне господарство.
Однією знайважливіших проблем сучасного шлюбу є високий рівень розлучень.Соціолого-психологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішуєпроблеми, а, навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізуватиміжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуттяболю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов’язанііз зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були вдобрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми, пов’язані знеобхідністю заробляти собі на життя, самостійно себе забезпечувати;налагоджувати взаємини з дітьми та ін.
Проаналізувавшипричини розлучень, можна стверджувати, що стан шлюбу значною мірою залежить відрівня сумісності подружжя. Слід зауважити, що подружня сумісність – це складнебагаторівневе явище, яке умовно можна поділити на такі види: психофізіологічна,соціально-психологічна і соціально-культурна. Подружня сумісність фактично єміжособистісною сумісністю – взаємним сприйняттям партнерів по спілкуванню тасумісній діяльності, заснованому на оптимальному поєднанні (подібності абовзаємоспорідненості) ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів,мотивів, потреб, характерів, темпераментів, темпу і ритму психофізіологічнихреакцій та інших значимих для між особистісної взаємодіїіндивідуально-психологічних характеристик.
Сімейні рольовіочікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупністьустановок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім’ї вїхньому ставленні до інших її членів. Сімейні рольові очікування є похіднимивід моделей сімейно-рольвого розподілу – традиційної, антитрадиційної,егалітарної, які виділяються з урахуванням статеворольової диференціації. Дляуспішності сімейного життя важливою є узгодженість уявлень про рольовуповедінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі, а такожгнучкість самої моделі, її здатність відповідати актуальним потребамжиттєдіяльності сім’ї.
В умовах сучасноїнеклеарної сім’ї суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконанняпризводять до незадоволення особистісних потреб членів сім’ї, виступаютьпричиною рольового перевантаження, рольових конфліктів (зокрема рольовогоконфлікту працюючої жінки). Неоднозначне розуміння подружжям сімейних ролей,ригідність або невизначеність рольових очікувань, неузгодженість рольовихочікувань і рольових домагань подружжя, співвідношення високого рівня рольовихочікувань стосовно шлюбного партнера і низької оцінки його рольової поведінкивиступають причиною незадоволеності сімейних рольових потреб подружжя і, якнаслідок, причиною сімейних конфліктів.
Рольовіочікування подружжя виявляються у значущості для подружжя певних сфер сімейнихцінностей. Узгодженість сфер значущості утворює загальну узгодженість сімейнихцінностей подружжя. Відповідність рольових очікувань одного шлюбного партнерарольовим домаганням іншого визначаються як рольова адекватність подружжя.Оцінка подружжям рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодіївизначається в залежності від того, наскільки рольова поведінка шлюбногопартнера співпадає з рольовими очікуваннями стосовно нього як виконавця певноїсімейної ролі.
З метою вивченнясоціально-психологічної сумісності подружжя нами було проведено дослідження, уякому прийняло участь 10 пар молодих сімей.
За результатамипроведеної методики з досліджуваної вибірки, ми отримали наступні результати:20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеностішлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високийрівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.
Результатианалізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальнійсфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбнихпартнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей вгосподарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявленовплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеністьшлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховноїсфери на задоволеність шлюбом дружини.

Список використаної літератури
 
1.   АвгустинавиютеА. Исследованияи совместимость в семье // Семья и личность (психолого-педагогические имедико-психологические проблемы). – М., 1981. – С. 76 – 77.
2.   АлешинаЮ.Е., Борисов И.Ю. Поло-ролевая дифференциация как комплексный показатель межличностныхотношений супругов // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14, Психология. – 1989. – №2.
3.   АлешинаЮ.Е., Гозман Л.Я., Дубровская Е.М. Социально- психологические методыисследования супружеских отношений. Спецпрактикум по социальной психологии.Изд-во МГУ, 1987. – 120 с.
4.   АндрееваТ. В. Семейная психология. Учебное пособие. СПб.: Речь, 2005. – 244 с.
5.   БондарчукО. І. Психологіясім’ї: Курс лекцій / МАУП. – К., 2001.
6.   ВаргаА.Я. Системная семейная психотерапия // Журнал практической психологии ипсихоанализа. –2000. –№2.
7.   ВолковаА. Н., Трапезникова Г. М. Методические приемы диагностики супружеских отношений// Вопр. психологии. — 1985. — № 5. — С. 110– 116.
8.   ГребенниковИ. В. Основысемейной жизни — М.: Просвещение, 1991. – С. 24 – 26.
9.   ДружининВ.Н. Психология семьи. – М.: КСП, 1996. – 160 с.
10. Кісарчук3.Г., Єрмусевич О.І. Психологічна допомога сім’ї. Книга 1. Навчальний посібник(у 3 книгах). – К.: Главник, 2006. – 128 с. – (серія «Психол. інструментарій»).1
11. КовалевС.В. Психология семейных отношений. – М.: Педагогика, 1987. – 160 с.
12. КовалевС. В. Психология современной семьи. — М.: Просвещение, 1988.
13. КоннерР.Ф., Зырянова Ю.И., Каленский М.И., Дроздовский Ю.В. Стратегический подход ксемейной психотерапии. Новокузнецк, 1998. —62 с.
14. КравецьВ. П. Психологіясімейного життя: (навчальний посібник для педвузів із спец. “практичнапсихологія”) / М-во о. У.- Тернопіль, 1995. – С. 105 – 121.
15. ЛевицкийВ.Н. Психология семейных отношений. Рекомендации и тесты. – К., 1991. – 67 с.
16. ЛевковичВ. П., Зуськова О. Е. Социально-психологический подход к изучению супружескихконфликтов // Психол. журн. — 1985. — Т. 6. — № 3. — С. 127–137.
17. Обозов Н.Н., Обозова А. Н. Диагностика супружеских затруднений // Психол. журн. — 1982.— № 3. — С. 147–151.
18. Обозов Н.Н., Обозова А. Н. Факторы устойчивости брака.— В сб.: Семья и личность. Тезисыдокладов Всесоюзной конференции в г. Гродно 28—30 сентября 1981 г. М., 1981, с.44—49.
19. Психологічнадопомога сім’ї: Посіб. / За ред. З. Г. Кісарчук. — К.: Вид-во Ін-ту соціологіїНАН України, 1998. — С. 15–20.
20. Психологіясім’ї: Курс лекцій. – К.: НАУМ, 2001. – 208 с.
21. Психологія:Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л.Трофімова. — З-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — 560 с.
22. РайгородскийД.Я. Психология семьи. – Самара: Издательский дом Бахрам; М, 2002.
23. СеменовЮ.И. Происхождение брака и семьи. – М., «Мысль», 1974.
24. СемиченкоВ.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч.посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Веселка, 1998. – 214 с.
25. СемиченкоВ. А. Психологіята педагогіка сімейного спілкування: Навч. посіб. / В. А. Семиченко, В. С.Заслуженюк. — К.: Веселка, 1998.
26. Семья впсихологической консультации / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М.:Педагогика, 1989.
27. Семья:социально-психологические и этические проблемы: Справоч. / В. И. Зацепин, Л. Н.Бучинская, И. Н. Гавриленко и др. — К.: Политиздат Украины, 1989.
28. СысенкоВ.А. Устойчивость брака: проблемы, факторы и условия. – М., 1987. – 210 с.
29. ТорохтийВ. С. Общая характеристика методики оценки психологического здоровья семьи //Вестн. психосоц. и коррекц.-реабилитацион. работы. — 1996. — № 4. — С. 20–30;1997. — № 9. — С. 28–41; 1998. — № 3. — С. 30–49.
30. ТрапезниковаТ.М. Определение согласованности семейных ценностей и ролевых установок всупружеской паре // Практикум по общей, экспериментальной и прикладнойпсихологии / Под общ. ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. — СПб.: Питер, 2000. — С.486-497.
31. ТрапезниковаТ.М. Психологические аспекты семейных отношений // Вестник СПб. ун-та.Философия. Политология. Социология. Психология. Право. — 1992. — Вып.2 (№13). — С.106-111.
32. ФедотоваН. Ф. Некоторые вопросы межличностного познания в семье.— В кн.: Психологиямежличностного познания / Под ред. А. А. Бодалева. М., 1981.— 222 с.
33. ХлопонінаН.Є. Особливостістатеворольової диференціації в сучасній сім’ї //Вісник Луганськогонаціонального педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічнінауки. — №16 (111). – Луганськ: Луганський національний педагогічнийуніверситет імені Тараса Шевченка, 2006. – С.228-234.
34. ХлопонінаН.Є. Функционально-ролевоераспределение в современной семье: тенденции традиционности и эгалитарности//Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць.– Луганськ: Видавництво СНУ ім. В., 2005. — №3(11) 2005. – С.209-215.
35. ХлопонінаН.Є. Впливрольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування //Актуальні проблемипсихології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія: Зб. наукових працьІнстиуту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.Максименка С.Д.,Кісарчук З.Г. – К.: Міленіум, 2003. — Вип.2. – 228 с. – С.132-137.
36. ШнейдерЛ.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. – М.: Апрель-Пресс, Изд-воЭКСМО-Пресс, 2000. – 512 с.
37. ЭйдемиллерЭ. Г., Юстицкис В. В. Психология и психотерапия семьи. — СПб.: Питер, 1999.

Додаток
 
І. Методика«Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової
За допомогоюметодики РОД визначають уявлення подружжя:·
про значущість усімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка ідружини, батьківських обов’язків, професійних інтересів кожного з подружжя,господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньоїпривабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім’ї,утворюють шкалу сімейних цінностей — ШСЦ);
про бажанийрозподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ціпоказники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань — ШРОД).
Приладдя.
Два набори по 36карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і тексттверджень набору. 4 картки-класифікатори з таким написом на кожній: “Цілкомзгодний”, “Загалом це правильно”,“Це не зовсім так”, “Це неправильно”.
Порядокроботи.
Подружжюпропонується самостійно ознайомитися з набором тверджень, що відповідають їхнійстаті, з такою письмовою інструкцією: “Шановний(а) пане (пані)! Назапропонованих Вам картках наведені різні твердження про шлюб, сім’ю, стосункичоловіка і дружини. Вам надано чотири картки з варіантами відповідей: “Цілкомзгодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”. Уважночитаючи кожне твердження, розподіліть усі картки відповідно до цих чотирьохваріантів відповідей. Якщо Ви цілком поділяєте твердження, покладіть картку зцим твердженням під картку “Цілком згодний”; якщо вважаєте, що твердженняправильне, але з невеликими застереженнями і доповненнями — під картку “Загаломце правильно”; якщо твердження здається Вам загалом неприйнятним, але з чимосьВи згодні — під картку “Це не зовсім так”; якщо категорично не згодні зтвердженням — під картку “Це неправильно”. Розподіляючи картки з твердженнямина чотири групи, намагайтеся висловлювати особисту думку, а не ту, яка побутуєсеред близьких і друзів. Дякуємо за участь у психологічному обстеженні”. Післявиконання подружжям завдання консультант реєструє відповіді чоловіка і дружиниу протоколі консультаційного дослідження (див. форму 1).
 
Форма 1
Консультаційнедослідження сімейних цінностей
ПРОТОКОЛ
Прізвище, ім’я,по батькові _______________________________
Вік_____________________________
Сімейний стаж_____________________
Кількість дітей____________________
Дата проведеннязаняття____________Шкала сімейних цінностей Номер картки Оцінка балів Номер картки Оцінка балів Загальний показник балів 1 2 3 4 5 6 1. Інтимно-сексуальна 1 2 3 ∑= 2. Особистісна ідентифікація зі шлюбним партнером 4 5 6 ∑= 3. Господарсько-побутова 7 22 8 23 9 24 ∑= ∑= 4. Батьківсько-виховна 10 25 11 26 12 27 ∑= ∑= 5. Соціальна активність 13 28 14 29 15 30 ∑= ∑= 6. Емоційно-психотерапевтична 16 31 17 32 18 33 ∑= ∑= 7. Зовнішня привабливість 19 34 20 35 21 36 ∑= ∑=
 
Інструкція.
Варіант відповіді“Цілком згодний” оцінюється у 3 бали,
“Загалом цеправильно” — 2 бали, “Це не зовсім так” — 1 бал, “Це неправильно” — 0 балів. Упротоколі консультант підсумовує бали за кожним показником ШСЦ. За двомапершими показниками одержані результати будуть підсумковими. Їх переносять востанню графу протоколу. Підсумкові бали інших показників обчислюють якнапівсуму балів за підшкалами “Рольові очікування” і “Рольові домагання”.
Інтерпретаціяшкали сімейних цінностей.
1. Значущістьсексуальних стосунків у шлюбі. Високі оцінки (7–9 балів) означають, що чоловік(дружина) вважає сексуальну гармонію важливою умовою подружнього щастя;ставлення до дружини (чоловіка) істотно залежить від оцінки її (його) яксексуального партнера. Низькі оцінки (менш як 3 бали) інтерпретуються якнедооцінка сексуальних стосунків у шлюбі.
2. Установкачоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером:очікування спільності інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій, способівпроведення дозвілля. Низькі оцінки (менш як 3 бали) припускають установку наособисту автономію.
3. Установкачоловіка (дружини) на реалізацію господарсько-побутових функцій сім’ї.
Підшкала “Рольовіочікування” відбиває ступінь очікування від партнера активного вирішенняпобутових питань. Чим вищі оцінки за цією підшкалою, тим більше вимог висуваєчоловік (дружина) до участі іншого в організації побуту і більше значення маютьгосподарсько-побутові вміння і навички партнера.
Підшкала “Рольовідомагання” відбиває установки на власну активну участь у веденні домашньогогосподарства. Загальна оцінка цієї шкали є оцінкою чоловіком (дружиною)значущості побутової організації сім’ї
4. Ставленнячоловіка (дружини) до батьківських обов’язків. Підшкала “Рольові очікування”відбиває окресленість установок дружини (чоловіка) на активну батьківськупозицію шлюбного партнера. Підшкала “Рольові
домагання”відбиває орієнтацію чоловіка (дружини) на власні обов’язки
щодо вихованнядітей. Загальна оцінка цієї шкали є показником значущості для чоловіка(дружини) батьківських функцій. Чим вища оцінка шкали, тим істотніше значеннямає для чоловіка (дружини) роль батька (матері) і більшою мірою він (вона)вважає батьківство основною цінністю, що концентрує навколо себе життя сім’ї.
5. Установкачоловіка (дружини) на значущість зовнішньої соціальної активності (професійної,суспільний) для стабільності шлюбно-сімейних стосунків. Підшкала “Рольовіочікування” відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що у шлюбногопартнера мають бути великі професійні інтереси, він має відігравати активнусуспільну роль. Підшкала “Рольові домагання” ілюструє вираженість власнихпрофесійних потреб дружини (чоловіка). Загальна оцінка шкали є показникомзначущості для чоловіка (дружини) позасімейних інтересів, що становлять основніцінності у процесі міжособистісної взаємодії подружжя.
6. Установкачоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу.Підшкала “Рольові очікування” відбиває ступінь орієнтації чоловіка (дружини) нате, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера сім’ї в питанняхкорекції психологічного клімату, надання моральної й емоційної підтримки,створення “психотерапевтичної атмосфери”. Підшкала “Рольові домагання” ілюструєпрагнення чоловіка (дружини) бути сімейним “психотерапевтом”. Загальна оцінкашкали є показником значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної таемоційної підтримки членів сім’ї, орієнтації на шлюб як середовище, що сприяєпсихологічному розрядженню і стабілізації.
7. Установкачоловіка (дружини) на значущість зовнішнього вигляду, його відповідністьстандартам, моді. Підшкала “Рольові очікування” відбиває бажання чоловіка(дружини) мати зовні привабливого партнера
Підшкала “Рольовідомагання” ілюструє установку на власну привабливість, прагнення модно ікрасиво вдягатися. Загальна оцінка шкали є показником орієнтації дружини(чоловіка) на сучасні зразки зовнішнього вигляду.
Обробка й аналізрезультатів. Передбачає три етапи.
1. Аналізіндивідуальних показників шкали сімейних цінностей, рольових очікувань ірольових домагань чоловіка (дружини), що відбувається на основі підрахункубалів у протоколі консультаційного дослідження. У результаті консультантодержує такі дані: уявлення чоловіка (дружини) про ієрархію сімейних цінностей.Чим вищий бал за шкалою сімейних цінностей, тим більш значущою для чоловіка(дружини) є ця сфера життєдіяльності сім’ї;
Методика “Рольовіочікування і домагання у шлюбі”
Жіночийваріант
1. Настрій ісамопочуття людини залежать від задоволення її сексуальних потреб.
2. Щастя у шлюбізалежить від сексуальної гармонії подружжя.
3. Сексуальністосунки — головне у відносинах чоловіка і дружини.
4. Головне ушлюбі, щоб чоловік і дружина мали багато спільних інтересів.
5. Чоловік — цедруг, що поділяє мої інтереси, думки, захоплення.
6. Чоловік — ценасамперед друг, з яким можна поговорити про свої справи.
7. Найголовнішатурбота чоловіка — забезпечити матеріальний добробут і побутовий комфорт сім’ї.
8. Чоловік маєвиконувати хатню роботу нарівні з дружиною.
9. Чоловікповинен уміти обслуговувати себе, а не чекати, що дружина візьме на себе всітурботи про нього.
10. Чоловік маєходити коло дітей не менше, ніж дружина.
11. Я хотіла б,щоб мій чоловік любив дітей.
12. Про чоловікая роблю висновок, зважаючи на те, добрий чи поганий він батько.
13. Меніподобаються енергійні, ділові чоловіки.
14. Я дуже цінуючоловіків, які серйозно захоплені своєю справою.
15. Для мене дужеважливо, як оцінюють на роботі ділові і професійні якості мого чоловіка.
16. Чоловікповинен уміти створювати в сім’ї теплу, довірчу атмосферу.
17. Для менеголовне, щоб мій чоловік добре розумів мене і сприймав такою, яка я є.
18. Чоловік — ценасамперед друг, що уважно і турботливо ставиться до моїх переживань, настрою,стану.
19. Меніподобається, коли мій чоловік красиво і модно вдягнений.
20. Меніподобаються показні, високорослі чоловіки.
21. Чоловік маєвиглядати так, щоб на нього було приємно подивитися.
22. Найважливішатурбота жінки — щоб у сім’ї всі були доглянуті.
23. Я завждизнаю, що потрібно купити для моєї сім’ї.
24. Я збираюкорисні поради господарці: як готувати смачні страви, консервувати овочі,фрукти.
25. Головну рольу вихованні дитини завжди відіграє мати.
26. Я не боюсятруднощів, пов’язаних з народженням і вихованням дитини.
27. Я люблю дітейі із задоволенням займаюся з ними.
28. Я прагнупосісти гідне місце в житті.
29. Я хочу статифахівцем.
30. Я пишаюся,коли мені доручають важку і відповідальну роботу.
31. Близькі друзічасто звертаються до мене за порадою, з проханням допомогти і підтримати.
32. Оточуючічасто звертаються до мене зі своїми бідами.
33. Я завжди щироі зі співчуттям втішаю й опікую людей, які цього потребують.
34. Мій настрійбагато в чому залежить від того, як я виглядаю.
35. Я люблюкрасиво одягатись, носити прикраси, користуватись косметикою.
36. Я надаювеликого значення своєму зовнішньому вигляду.
Чоловічийваріант
1. Настрій ісамопочуття людини залежать від задоволення її сексуальних потреб.
2. Щастя у шлюбізалежить від сексуальної гармонії подружжя.
3. Сексуальністосунки — головне у відносинах чоловіка і дружини.
4. Головне ушлюбі, щоб у чоловіка і дружини було багато спільних інтересів.
5. Дружина — цедруг, що поділяє мої інтереси, думки, захоплення.
6. Дружина — ценасамперед друг, з яким можна поговорити про свої справи.
7. Найголовнішатурбота дружини — годувати і доглядати всіх у сім’ї.
8. Жінка може впастив моїх очах, якщо вона добра господиня.
9. Жінка можепишатися собою, якщо вона хороша господиня.
10. Я хотів би,щоб моя дружина любила дітей.
11. Жінка, якавважає за обтяжливе бути матір’ю, є неповноцінною.
12. Для менеголовне в жінці, щоб вона була доброю матір’ю моїм дітям.
13. Меніподобаються ділові й енергійні жінки.
14. Я дуже цінуюжінок, які серйозно захоплені своєю справою.
15. Для мене дужеважливо, як оцінюють на роботі ділові і професійні якості моєї дружини.
16. Дружинаповинна насамперед створювати і підтримувати теплу, довірчу атмосферу в сім’ї.
17. Для менеголовне, щоб моя дружина добре розуміла мене і сприймала таким, який я є.
18. Дружина — ценасамперед друг, який уважно і турботливо ставиться до моїх переживань,настрою, стану.
19. Мені дужеподобається, коли моя дружина красиво і модно вдягнена.
20. Я дуже цінуюжінок, що вміють красиво вдягатися.
21. Жінка маєвиглядати так, щоб на неї звертали увагу.
22. Я завждизнаю, що потрібно купити для моєї сім’ї.
23. Я люблюгосподарювати.
24. Я можу робитиремонт квартири, лагодити побутову техніку
25. Діти люблятьграти зі мною, охоче спілкуються.
26. Я дуже люблюдітей і вмію з ними займатися.
27. Я брав биактивну участь у вихованні своєї дитини, навіть якби ми з дружиною вирішили розлучитися.
28. Я прагнупосісти гідне місце в житті.
29. Я хочу статифахівцем.
30. Я пишаюся,коли мені доручають важку і відповідальну роботу.
31. Близькі ідрузі часто звертаються до мене за порадою, з проханням допомогти і підтримати.
32. Оточуючі частозвертаються до мене зі своїми бідами.
33. Я завжди щироі зі співчуттям втішаю й опікую людей, які цього потребують.
34. Мій настрійбагато в чому залежить від того, як я виглядаю.
35. Я намагаюсявдягати те, що мені личить.
36. Я прискіпливоставлюсь до крою костюма, фасону сорочок, кольору краватки
ІІ. Тест-опитувальник«Задоволеність шлюбом» (В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко)
Тест-опитувальник“Задоволеність шлюбом” призначений для експрес-діагностики ступенязадоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеностішлюбом конкретної подружньої пари. Опитувальник може застосовуватисяіндивідуально в консультативній практиці і масово для з’ясування задоволеностішлюбом тієї чи іншої соціальної групи.
Опитувальник єодновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різнихсфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожномутвердженню відповідають три варіанти відповіді.
Інструкціяопитуваному.
Уважно читайтекожне твердження і вибирайте один з трьох запропонованих варіантів відповідей.Намагайтеся уникати проміжних відповідей типу “важко сказати”, “важковідповісти”.
Текстопитувальника
1. Коли людиживуть так близько, як це спостерігається в сімейному житті, вони неминучевтрачають взаєморозуміння і гостроту сприйняття іншої людини:
а) правильно
б) важко сказати;
в) неправильно.
2. Ваші подружнівідносини приносять вам:
а) скорішезанепокоєння і страждання;
б) важковідповісти;
в) скорішерадість і задоволення.
3. Родичі і друзіоцінюють ваш шлюб:
а) як удалий;
б) щось середнє;
в) невдалий.
4. Якби ви могли,то змінили б щось у характері свого чоловіка (дружини):
а) багато чого;
б) важко сказати;
в) нічого.
5. Одна з проблемсучасного шлюбу полягає в тому, що все набридає, у тому числі й сексуальністосунки:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
6. Коли випорівнюєте своє сімейне життя із сімейним життям друзів і знайомих, вамздається, що ви:
а) більшнещасливі, ніж інші;
б) важко сказати;
в) щасливіші відінших.
7. Життя безсім’ї, близької людини — надто дорога ціна за цілковиту свободу:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
8. Ви вважаєте,що без вас життя вашого чоловіка (дружини) було б неповноцінним:
а) так;
б) важко сказати;
в) ні.
9. Сподіваннябільшості людей щодо шлюбу якоюсь мірою не справджуються:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
10. Тільки безлічрізних обставин заважає подумати вам про розлучення:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно
11. Якбиповернути час, коли ви одружувалися, то вашим чоловіком (дружиною) міг бистати:
а) хто завгодно,тільки не теперішній чоловік (дружина);
б) важко сказати;
в) можливо, щосаме теперішній чоловік (дружина).
12. Ви пишаєтеся,що така людина, як ваш чоловік (дружина), поруч з вами:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
13. На жаль,недоліки вашого чоловіка (дружини) часто переважують його (її) достоїнства:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
14. Основніперешкоди для щасливого подружнього життя найімовірніше криються:
а) у характері вашогочоловіка (дружини);
б) важко сказати;
в) скоріше у насобох.
15. Почуття, зякими ви одружувалися:
а) підсилилися;
б) важко сказати;
в) ослабли.
16. Шлюб знижуєтворчі можливості людини:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
17. Можна сказати,що ваш чоловік (дружина) має достоїнства, що компенсують його (її) недоліки:
а) так;
б) важко сказати;
а) ні.
18. На жаль, увашому шлюбі не все гаразд з емоційною підтримкою один одного:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
19. Вам здається,що ваш чоловік (дружина) часто робить дурниці, говорить невлад, недоречножартує:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
20. Життя всім’ї, як вам здається, не залежить від вашої волі:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
21. Ваші сімейнівідносини не внесли в життя порядку й організованості, на які ви очікували:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
22. Помиляютьсяті, хто вважає, що саме в сім’ї людина найменше може розраховувати на повагу:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
23. Як правило,товариство вашого чоловіка (дружини) є для вас приємним:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
24. Щиро кажучи,у вашому подружньому житті немає і не було жодного світлого моменту:
а) правильно;
б) важко сказати;
в) неправильно.
Ключ
1в, 2в, 3а, 4в,5в, 6в, 7а, 8а, 9в, 10в, 11в, 12а, 13в, 14в, 15а, 16в, 17а, 18в, 19в, 20в, 21в,22а, 23а, 24в.
Порядокпідрахунку. Якщо обраний опитуваним варіант відповіді (а, б, чи в) збігається знаведеними у ключі, йому нараховується 2 бали; проміжний варіант (б) — 1 бал,якщо відповідь не збігається з наведеними у ключі — 0 балів. Потім підраховуютьсумарний бал. Можливий діапазон тестового бала — від 0 до 48. Високий балсвідчить про задоволеність шлюбом. При цьому за розподілом балів розрізняютьтакі сім’ї: 0–16 — абсолютно неблагополучні; 17–22 — неблагополучні; 23–26 — скорішенеблагополучні; 27–28 — перехідні; 29–32 — скоріше благополучні; 33–38 — благополучні;39–48 — абсолютно благополучні
ІІІ. Методика«Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська)
Бланк методики
ПІП(код)_____________________ Вік ________Стать_______
Датадослідження________________________________________
Місце роботи(навчання)_____________________________________
Інструкція
Просимо Вас відповістина пропоновані нижче питання, які стосуються деяких моментів організації Вашогосімейного життя. Всі Ваші відповіді зберігаються в таємниці.
Для кожногопитання пропонується набір варіантів відповідей; виберіть, будь ласка, тувідповідь, що у більшій мірі відповідає Вашій точці зору, і на відповідномулистку відзначте його хрестиком напроти відповідного питання.
Текстопитувальника розподілу ролей у сім’ї
1. Від когоз вас залежать інтереси й захоплення сім’ї?
А. В основному цезалежить від чоловіка.
Б. Це більшоюмірою залежить від чоловіка, але й від дружини теж.
В. Це більшоюмірою залежить від дружини, але й від чоловіка теж.
Г. В основному цезалежить від дружини.
2. Від когоз вас більшою мірою залежить настрій у сім’ї?
А. В основномунастрій залежить від дружини.
Б. Більшою міроюнастрій залежить від дружини, але й від чоловіка теж.
В. Більшою міроюнастрій залежить від чоловіка, але й від дружини теж.
Г. В основномунастрій залежить від чоловіка.
3. Якщовиникне необхідність, хто з вас у першу чергу знайде, де можна зайняти великусуму грошей?
A. Це зробитьдружина.
Б. У першу чергуце зробить дружина, але й чоловік теж.
B. У першу чергуце зробить чоловік, але й дружина теж.
Г. Це зробитьчоловік.
4. Хто увашій сім’ї частіше запрошує в дім гостей?
A. Частішезапрошує чоловік.
Б. Зазвичайзапрошує чоловік, але й дружина теж.
B. Зазвичайзапрошує дружина, але й чоловік теж.
М. Частішезапрошує дружина.
5. Кого всім’ї більше турбує затишок і зручність вашої квартири?
A. В основномучоловіка.
Б. Більшою міроючоловіка, але й дружину теж.
B. Більшою міроюдружину, але й чоловіка теж.
Г. В основномудружину.
6. Хто звас частіше першим цілує й обіймає іншого?
A. Зазвичай церобить чоловік.
Б. Зазвичай церобить чоловік, але й дружина теж.
B. Зазвичай церобить дружина, але й чоловік теж.
М. Зазвичай церобить дружина.
7. Хто увашій сім’ї вирішує, які газети й журнали виписувати?
А. Зазвичайвирішує дружина.
Б. Більшою міроюце залежить від дружини, але й від чоловіка теж.
В. Більшою міроюце залежить від чоловіка, але й від дружини теж.
Г. Зазвичайвирішує чоловік.
8. Із чиєїініціативи ви частіше ходите в кіно, у театр?
A. З ініціативичоловіка.
Б. В основному зініціативи чоловіка, але буває, що й дружини.
B. В основному зініціативи дружини, але буває, що й чоловіка.
Г. З ініціативидружини.
9. Хто увашій сім’ї грає з маленькими дітьми?
A. В основномудружина.
Б. Частішедружина, але й чоловік теж.
B. Частішечоловік, але й дружина теж.
Г. В основномучоловік.
10. Відкого у вашій родині залежить взаємна задоволеність інтимними відносинами?
A. В основному цезалежить від чоловіка.
Б. Більшою міроюце залежить від чоловіка, але й від дружини теж.
B. Більшою міроюце залежить від дружини, але й від чоловіка теж.
Г. В основному цезалежить від дружини.
11. Майжевсі подружні пари час від часу зазнають труднощів в інтимних відносинах; як вивважаєте, від кого це може залежати у вашій сім’ї (вільно або мимоволі) більшоюмірою?
А. Частіше відчоловіка.
Б. Зазвичай відчоловіка, але й від дружини теж.
В. Зазвичай віддружини, але й від чоловіка теж.
Г. Частіше віддружини.
12. Чиїжиттєві принципи й правила (відношення до неправди, обов’язковість виконанняобіцянок, неможливість запізнень й ін.) є визначальними у вашій родині!
A. Життєвіпринципи дружини.
Б. Як правило,дружини, але в деяких випадках і чоловіка.
B. Як правило,чоловіка, але в деяких випадках і дружини.
Г. Життєвіпринципи чоловіка.
13. Хто увашій родині стежить за поведінкою маленьких дітей!
A. В основному церобить дружина.
Б. Частіше церобить дружина, а іноді й чоловік.
B. Частіше церобить чоловік, а іноді й дружина.
Г. В основному церобить чоловік.
14. Хто увашій сім’ї ходить із дитиною в кіно, театр, на прогулянки й ін.?
A. В основному церобить чоловік.
Б. Частіше церобить чоловік, але й дружина теж.
B. Частіше церобить дружина, але й чоловік теж.
Г. В основному церобить дружина.
15. Хто увашій сім’ї більшою мірою звертає увагу на самопочуття іншого?
A. Чоловік.
Б. Більшою міроючоловік, але й дружина теж.
B. Більшою міроюдружина, але й чоловік теж.
Г. Дружина.
16. Уявітьсобі таку ситуацію: в обох з вас з’явилася можливість перемінити роботу набільш високо оплачувану, але менш цікаву. Хто це зробить у першу чергу?
A. Це зробитьдружина.
Б. Скорішедружина, ніж чоловік.
B. Скорішечоловік, ніж дружина.
Г. Це зробитьчоловік.
17. Хто увашій сім’ї займається повсякденними покупками?
A. В основномучоловік.
Б. Більшою міроючоловік, але й дружина теж.
B. Більшою міроюдружина, але й чоловік теж.
Г. В основномудружина.
18. Хто у вашійсім’ї має більше підстав ображатися на байдужість, черствість, безтактністьіншого?
A. Чоловік.
Б. Більшою міроючоловік, ніж дружина.
B. Більшою міроюдружина, ніж чоловік.
Г. Дружина.
19. Якщо увашій сім’ї виникнуть грошові труднощі, то хто – чоловік, чи жінка, займетьсяпошуками додаткового заробітку?
А. Це зробитьчоловік.
Б. У першу чергуце зробить чоловік, але й дружина прийме в цьому участь.
В. У першу чергуце зробить дружина, але й чоловік прийме в цьому участь.
Г. Це зробитьдружина.
20. Хто увашій сім’ї планує, як і де провести відпустку
A. В основномудружина.
Б. Частішедружина, але й чоловік бере участь.
B. Частішечоловік, але й дружина бере участь.
Г. В основномучоловік.
21. Хто увашій сім’ї викликає представників різних ремонтних служб і веде з нимипереговори!
A. В основному церобить дружина.
Б. Частіше церобить дружина, але іноді й чоловік.
B. Частіше церобить чоловік, але іноді й дружина.
Г. Зазичай церобить чоловік.
Спасибі за участь
Інтерпретаціярезультатів методики
Обробкарезультатів зводиться до підрахунку, у якому ступінь тієї або іншої роліреалізується чоловіком (або дружиною).
Нижче приводиться«ключ» методики (тобто розподіл питань по конкретних сімейних ролях).
Індекси по кожнійсфері підраховуються як середнє арифметичне трьох питань.
У питаннях 1, 4,5, 6, 8, 10, 11, 14, 15, 17, 18, 19 першому варіанту відповіді (А) приписується1 бал, другому (Б) — 2 бали, третьому (В) — 3 бали, четвертому (Г) — 4 бали. Вінших питаннях значення приписуються у зворотному порядку, тобто в питаннях 2,3, 7, 9, 12, 13, 16, 20, 21 ( А = 4 бали, Б = 3 бали, В = 2 бали, Г = 1 бал).
Підрахунок посферах (з першої по сьому) ведеться в такий спосіб (у дужках — номера питань,на їхнє місце треба вписати кількість отриманих по даному питанню балів):
1) (9 + 13 + 14): 3 =
2) (2 + 15 + 18): 3 =
3) (19 + 3 + 16): 3 =
4) (20 + 8 + 4):3 =
5) (17 +5+ 21):3 =
6) (10 + 6+ 11):3 =
7) (1 + 7 + 12):3 =
Чим вище бал, тимбільшою мірою дана роль в опитуваній сім’ї реалізується дружиною, чим нижче — тим більше реалізується чоловіком. Якщо величина близька до серединногозначення, то дану роль обоє реалізують приблизно рівною мірою.
Найбільш повнаінформація може бути отримана, якщо в опитуванні беруть участь обидва члениподружжя, тоді представляється можливість не тільки з’ясувати думку кожного зних про розподіл ролей у сім’ї, але й зіставити їхні відповіді на пропонованіпитання.