ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
План
Постановкапроблеми
Аналіз останніхдосліджень і публікацій
Викладенняосновного матеріалу. Визначальниморієнтиром стратегії
Висновки
Список використаних джерел інформації
Постановка проблеми
Вичерпання чинників екстенсивного економічного розвитку всільському господарстві обумовлює пошук нових факторів прискорення економічноїдинаміки, адекватних сучасному стану розвитку світової економіки. Україна сталачленом Світової організації торгівлі (СОТ). Це вимагає від вітчизнянихпідприємств функціонувати в якісно нових умовах. Зростання економіки матимекумулятивний характер лише за рахунок підвищення конкурентоспроможностіпродукції сільськогосподарських підприємств, тобто ефект від екстенсивноговикористання наявних виробничих потужностей перевищить потенційно можливий зарахунок інвестиційно-інноваційного зростання.
Аналіз останніх досліджень іпублікацій
Питанням кредитування сільськогосподарських підприємств таекономіки в цілому завжди приділялась значна увага, що постійно знаходитьвідображення у працях В.М. Алексійчука, А.М. Власової,
A. С.Гальчинського,В.М. Геєця [7], М.Я. Дем’яненка [8], В.Л. Карпенка [2],
B. В.Стадник[6] та ін.
Особливості процесу перебудови економічної системи в Українізначно впливають на реалізацію кредитної політики підприємств. Нестабільністьполітичних та економічних відносин, інфраструктурна недовершеність ускладнюютьїї реалізацію та потребують значних витрат.
Повільний розвиток соціально-економічної та науково-технічноїдіяльності сільськогосподарських підприємств України робить перехід доінноваційного типу розвитку неодмінною умовою збереження економічноїстабільності. Економічне зростання без активізації інноваційної складової ведедо вичерпання резервів екстенсивного зростання. Досягнути цієї мети насучасному етапі неможливо без залучення позичених фінансових ресурсів. Тому реалізаціястратегії інноваційного розвитку на основі кредитування є одним з основнихспособів скорочення технологічного та економічного відставання вітчизнянихсільськогосподарських підприємств від іноземних.
Метою статті є обґрунтування методіввибору оптимальних управлінських рішень щодо залучення кредитних ресурсів длярозвитку підприємств та розробка пропозицій щодо активізації фінансуванняінноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств в Україні.
Викладення основного матеріалу
Визначальним орієнтиром стратегії розвиткусільськогосподарських підприємств у сучасних умовах має стати забезпеченняготовності до широкомасштабного здійснення інноваційної діяльності тафункціонування в умовах інноваційного розвитку.
Нагромаджений потенціал повинен бути використаний длярозвитку галузей, в яких Україна має перспективні порівняльні конкурентніпереваги та які можуть розвиватися в умовах вже структурованого та місткогоринку, готового до споживання сільськогосподарської продукції, в тому числіекологічно чистої, а також попиту на передову технологію з боку вітчизнянихвиробників, які дійшли до стадії оновлення виробничих фондів. Кваліфікованийпідхід до інвестування в цих сферах дає підстави прогнозувати пошук інвесторамитак званих «точок зростання», визначальною ознакою яких є зростаннявіддачі на капітал та зниження питомих витрат виробництва.
Особливістю діяльності сільськогосподарських підприємств єте, що на базі розвитку таких «точок» мають розгорнутися інвестиційніпроцеси, насамперед за рахунок залучення зовнішніх джерел для конкретно взятогопідприємства. В умовахПилипенко О.О. довготривалогообороту капіталу у сільському господарстві фінансово-кредитні установи не маютьвеликого бажання надавати кредити. Однак, не дивлячись на це, банківськікредити залишаються основним джерелом фінансування виробничої діяльностіпідприємств у сільському господарстві.
Розрахунок величини необхідного зовнішнього фінансуваннявикористовується у тих випадках, коли потужності виявляються недостатніми длязбільшення обсягів продажів і потрібні додаткові вкладення в основний іоборотний капітал. Залучення того чи іншого ресурсу потребує ґрунтовногопорівняльного аналізу. Загалом, критерієм визначення ціни капіталу, що можебути залученим до інвестування сільськогосподарських підприємств, є відсотковаставка, яку пропонує кредитний ринок [3]. Висока ціна кредитних ресурсівстосовно прибутковості сільськогосподарського виробництва стримує їх залученняв АПК, особливо у сільське господарство. Крім того, сільськогосподарськіпідприємства, як правило, мають недостатньо власних оборотних коштів длязабезпечення у повній мірі своєї виробничої діяльності, а тому виникає потребау залучених коштах, і, насамперед, потреба у банківських кредитах. При цьому важливиммоментом є умови погашення кредиту, розмір банківського відсотку тощо. Насучасному етапі розвитку економіки України значно підвищуються можливостізалучення коштів, причому не лише через банківські установи.
Важливо також розрахувати можливий план погашення позалучених кредитах, адже якраз найменший обсяг сплачених відсотків за кредитомвизначає ефективність залучення позикових коштів [5]. Тому приведемо розрахунокнадання та погашення кредиту трьома різними способами і визначимо, який з нихнайефективніший.
Спосіб 1 — погашення кредиту стандартним(класичним) методом. Цей метод є найпоширенішим через простоту розрахунку планупогашення кредиту і вигідність для позичальника.
Підприємством одержано кредит розміром 500 тис. грн. строкомна 4 роки під 18% річних. Кредит погашається рівними платежами плюс відсоток.Відсотки розраховуються раз на рік на кінцеву суму заборгованості за кредитом(табл. 1).
Таблиця 1Рік Сума кредиту Тіло кредиту Відсотки, % Річні виплати 1 500 125 90,0 215,0 2 375 125 67,5 192,5 3 250 125 45,0 170,0 4 125 125 22,5 147,5 Усього 500 225,0 725
Спосіб 2 — погашення кредитустандартним методом з пільговим періодом погашення кредиту. Можевикористовуватися сільськогосподарськими позичальниками з огляду надовготерміновий характер отримання віддачі від вкладених коштів (може досягатидо одного року) при встановленій вимозі комерційних банків щомісячногоповернення кредиту і відсотків за ним. Для здійснення розрахунків по цьомуметоду використаємо ті ж самі вихідні дані (розмір кредиту 500 тис. грн., строк4 роки під 18% річних). Кредит погашається щорічними рівномірними виплатами зпільговим періодом 1 рік (табл. 2). Спосіб 3 — погашення кредиту рівними щорічними виплатами,які включають в себе тіло кредиту та відсоток (ануїтетний метод) (табл. 3). Цейметод дає можливість сплати рівної щомісячної (щорічної) суми та відноснуперевагу при передбаченій можливості у кредитній угоді дострокового поверненнякредиту.
Таблиця 2Рік Сума кредиту Тіло кредиту Відсотки, % Річні виплати 1 500,00 0,00 90 90,0 2 500,00 166,67 90 256,67 3 333,33 166,67 60 226,67 4 166,67 166,67 30 196,67 Усього 0,00 500,01 270 770,01
Дляздійснення розрахунків по цьому методу використаємо ті ж самі вихідні дані(розмір кредиту 500 тис. грн., строк 4 роки під 18% річних). Кредит погашаєтьсярівними щорічними виплатами.
Рівна щорічна виплата (Вр) визначається за формулою:
Вр = K x {r x (1 + r)n /[(1 + r)n — 1]},(1)
де К — сума кредиту; r — відсоткова ставка за кредит; n — термін кредитування.
Визначимо щорічну виплату (Вр) за формулою 1: Вр = 500 х{0,18 х (1 + 0,18)4 / [(1 + 0,18)4 — 1]} = 185869 тис.грн. Таким чином, аналізуючи результати розрахунків, здійснених у таблицях 1-3,можна зробити такі висновки.
При погашенні кредиту щорічними платежами стандартним методомрозмір сплачених відсотків за чотири роки становить 225 тис. грн., або 45% відосновної суми кредиту.
При погашенні кредиту стандартним методом з пільговимперіодом кредитування в 1 рік розмір сплачених відсотків за чотири роки становить270 тис. грн., або 54% від основної суми кредиту.
При погашенні кредиту ануїтетним методом розмір сплаченихвідсотків за чотири роки становить 243476 тис. грн., або 49 % від основної сумикредиту (табл. 4).
Отже, якщо підприємство буде здійснювати погашення кредиту запершим методом (стандартним), то воно досягне економії своїх витрат на виплатувідсотків порівняно з іншими методами. Однак при цьому слід враховувати, щонавантаження по погашенню кредиту та виплаті відсотків протягом перших роківтакож буде значно вищим. Крім того, при розрахунках не була врахованаможливість дострокового погашення кредиту підприємством.
Висновки
Використання кредитів в якості джерела фінансуваннясільськогосподарських підприємств має важливе економічне значення. По-перше,кошти, вивільнені в одних ланках процесу відтворення, спрямовуються в іншіланки, що прискорює оборот капіталу та сприяє господарській діяльності наоснові розширеного відтворення. По-друге, тимчасово вільні кошти через кредитспрямовують у ті ланки виробництва, на продукцію яких передбачається зростанняпопиту, а отже одержання вищих прибутків. Це створює можливості длязапровадження новітньої техніки, прогресивного коригування всієї структуривиробництва, підвищення його ефективності.
Крім того, завдяки кредитуванню грошові нагромадження тазаощадження перетворюються у вартість, що дає дохід, тобто в позичковийкапітал. Слід зазначити, що банківський кредит має певні особливості:складність залучення та оформлення; необхідність надання відповідних гарантійчи застави майна; підвищений ризик банкрутства через неможливість своєчасногопогашення отриманих позик; втрата частки прибутку у зв’язку з необхідністюсплати відсотків за кредит.
Тому доцільно проводити попередні розрахунки планів погашеннякредиту за різними методами, що адаптовані до сучасних умов діяльностівітчизняних сільськогосподарських підприємств, з метою визначення найбільшприйнятного варіанту у кожному конкретному випадку. Таким чином, кредитуванняналежить до основних джерел позичкових коштів і виступає вагомим фінансовимважелем стимулювання та забезпечення діяльності підприємств.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1.ДолинськийВ.П., Долинський С.В., Дяченко І.Б. Особливості та розвиток підприємництва ваграрних і аграрнопереробних підприємствах // Економіка АПК. — 2000. — №2. — С.46-54.
2.КарпенкоВ.Л., Йохна М.А. Екзогенні та ендогенні фактори активізації інноваційноїдіяльності підприємств // Вісник Технологічного університету Поділля. — 2003. — №2. — Т. 1. — С. 92-96.
3.КоденськаМ.Ю. Стан розвитку сільськогосподарського виробництва та концептуальні засадийого інвестування // Економіка АПК. — 2004. — №5. — С. 71-76.
4.Лукінов1.1. Державні і ринкові регулятори соціально-економічних перетворень // ЕкономікаАПК. — 2000. — №2. — С. 35-38.
5.Румик1.1. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності в українській економіці.Збірник наукових праць «Вчені записки Інституту економіки та права»КРОК”. — Вип. 16. — К., 2007. — С. 89-95.
6.СтадникВ.В., Скиба Г.В. Напрями та моделі інноваційного розвитку регіонів України //Вісник КНУТД. — 2003. — №3. — С. 111-117.
7.Стратегіяекономічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхомєвропейської інтеграції» / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.- К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. — 416 с.
8.Фінансисільськогосподарських підприємств / За ред. М.Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2000. — 64 с.