–PAGE_BREAK–calque«копія» ) — копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.
Стійкі сполучення слів іноді доводиться перекладати дослівно, незважаючи на наявність повного або часткового еквівалента. Дослівний переклад особливо важливий, коли образ, який міститься у фразеологізмі, необхідний для розуміння тексту, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Дослівний переклад часто застосовується при наявності розширеної метафори, фразеологічних синонімів, гри слів і каламбурах.
Перекладач українською мовою Н.В. Любчук використовує калькування при перекладі: „ Wie, umeinenPunktunterdiesenunverrьckbarenEntschluЯzu setzen, wie das Amen in der Kirche, halt plцtzlich ein SchuЯ durch den Wald”(c.l88). «І неначе крапка, поставлена безповоротним рішенням, неначе Амінь в церкві, по лісу густою луною раптом покотився постріл».
EinblauerBrief(Fallada, s.79) — лист неприємного змісту. Н.В.Любчук перекладає як «лист про звільнення зі служби».УоnStadtzuStadtпостійний рух.
Калькування дає можливість донести до українського читача живий образ німецького фразеологізму, що неможливо при використанні вільного необразного словосполучення, що є українським поясненням значення німецького фразеологізму.
2.1.2 Буквалізм
Калькування принципово відрізняється від буквалізму. Калькування — виправданий дослівний переклад, буквалізм же — дослівний переклад, що спотворює зміст перекладного виразу або рабськи копіює конструкції чужої мови та є по суті насильством над тією мовою, на яку робиться переклад.
Укладачі чомусь взяли за необхідне перекладати дослівно кожен німецький фразеологізм. Поряд з дослівним перекладом часто дається український еквівалент. У цілому корисну книжку псують численні буквалізми. їх, щоправда, менше, ніж у першому виданні, але все-таки й у третьому виданні вони залишилися.
В книжці можна знайти буквалізми наступних типів:
1)перекручування змісту німецького прислів’я із — за його буквального перекладу, тобто семантичний буквалізм. Правильнийукраїнський еквівалент не дається;
2) у перекрученому вигляді наводиться український еквівалент, що викликається бажанням будь-що перекласти буквально. Це
веде до лексичних і граматичних буквалізмів;
3) поряд з правильним українським еквівалентом дається безглуздий буквальний переклад.
2.1.3 «Обертональні» переклади
Велике місце в «Німецькo-українських фразеологічних словниках» займають переклади, які ми називаємо «обертональними».
«Обертональні» переклади — це свого роду оказіональний еквівалент, який використовується для перекладу фразеологізму тільки у даному контексті. Тому «обертональний» переклад дається в перекладі цитати, а не даного фразеологізму. Варто враховувати, що окказіональність даного еквівалента визначається виключно особливостями контексту та що в іншому контексті аналогічний переклад може й не бути «обертональним», а повним або частковим еквівалентом. Знаходження «обертонального перекладу», на відміну від використання готового еквівалента — творчий процес.
Використання вибіркових еквівалентів дає можливість перекладачеві не тільки вибирати оптимальний варіант, але й вносити розмаїття у переклад того самого фразеологізму, що неодноразово вживається автором у тому самому добутку.
2.2 Переклад безеквівалентної фразеології
Багато німецьких фразеологічних одиниць не мають еквівалентів в українській мові. Це в першу чергу стосується фразеологізмів, що позначають неіснуючі у нас реалії. При перекладі подібних фразеологізмів з рекомендацією, даною у «Посібнику з перекладу з німецької мови на українську», при перекладі образних фразеологічних одиниць будь-якого типу ніколи не використовувати українські фразеологізми, що містять специфічні національні реалії.
Іноді у якості відмінної ознаки фразеологізмів виступає частотність вживання в мовленні того або іншого ідіоматичного вислову, при порушенні якої вживана фразеологія може надавати мовленню мовця незвичайного або навіть старомодного характеру. Про це перекладачеві варто завжди пам’ятати.
При перекладі ФО перекладач повинен вміти встановити, чи має він справу зі змінним або сталим словосполученням. Для цього необхідно мати великий «рецептивний запас фразеологізмів» [40:15]. Варто мати на увазі, що словосполученням, так само як і словам, властиві багатозначність і омонімія, причому одне із значень може бути фразеологічним і один з омонімів — фразеологізмом.
Але теоретично можливий контекст, у якому це словосполучення вжите як змінне. Фразеологізм може іноді відрізнятися від змінного словосполучення лише артиклем, який у даному випадку є формальною диференціюючою ознакою.
Добре рецептивне знання фразеології необхідне й для того, щоб розрізняти узуальні та оказіональні фразеологізми, а також для того, щоб уміти відновити фразеологізми, які зазнали «авторської трансформації» [8:74-78], і передати при перекладі ефект, який нею досягається. До числа авторських перетворень, у результаті яких підкреслюється асоціативне значення фразеологізмів (яке майже не сприймається інакше), відносяться, зокрема, наступні стилістичні прийоми:
1 Введення у фразеологічний зворот нових компонентів, семантично співвіднесених із прямим значенням, тобто зі значенням вихідного змінного словосполучення.
2 Відновлення лексико-граматичного складу фразеологізму в результаті заміни окремих його компонентів іншими словами. Відбувається своєріднадеформація фразеологічного звороту, текст якого легко відновлюється.
3 Розщеплення фразеологізму й використання його компонента(або компонентів) у складі змінного словосполучення. Окремий компонент(або компоненти) у цьому випадку є носієм асоціативного значення всієї фразеологічної одиниці, на якому будується весь зміст висловлювання. Повна форма фразеологізму ніби проходить іншою стороною, але без її відновлення розуміння неможливе.
Висновки до розділу 2
Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з німецької на українську перекладач повинен вміти користуватися різними «видами перекладу» [8:80]:
1 Еквівалент, тобто наявний в українській мові адекватний фразеологічний зворот, що збігається з німецьким зворотом за змістом, і по образній основі.
2 Аналог, тобто такий український стійкий зворот, що за значенням адекватний німецькому, але по образній основі відрізняється від нього повністю або частково.
3 Описовий переклад, тобто переклад шляхом передачі змісту німецького звороту вільним словосполученням. Описовий переклад застосовується тоді, коли в українській мові відсутні еквіваленти й аналоги.
4 Антонімічний переклад, тобто передача негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки.
5 Калькування. Метод калькування застосовується в тих випадках, коли перекладач хоче виділити образну основу фразеологізму, або коли німецький зворот не може бути перекладений за допомогою інших видів перекладу.
6 Комбінований переклад. У тих випадках, коли український аналог не повністю передає значення німецького фразеологізму або ж має інший специфічний колорит місця й часу, дається калькований переклад, а потім іде описовий переклад та український аналог для порівняння.
Допускаючи повне або часткове калькування в окремих випадках, перекладач виключає будь-яку можливість використання буквалізмів, тобто невиправданих дослівних перекладів, що спотворюють зміст німецьких фразеологізмів або не відповідають нормам сучасної української мови.
Фразеологічні одиниці широко використовуються в літературі всіх стилів, грамотний перекладач не повинен допускати неточностей у перекладі того або іншого фразеологізму. Без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мовлення, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто й зміст усього висловлювання.
РОЗДІЛ 3. Семантика фразеологічних одиниць
Специфіка фразеологічного значення стоїть у даний час в центрі фразеологічної проблематики. Чи є це значення лише різновидом лексичного або воно є особливим видом, для якого потрібне особливе термінологічне позначення, належить вирішити теорії фразеології в майбутньому. Для фразеографії істотними є деякі попередні міркування, висловлені фразеологами вже в даний час.
Так, представляється вірним положення, сформульоване на основі аналізу німецької фразеології, що одиниці фразеології і лексики як двосторонні лінгвістичні знаки протиставили:
а)по зовнішній (матеріальній) стороні: роздільно оформленість — цільнооформленість;
б)по внутрішній (семантичній) стороні: фразеологічне значення — лексичне значення.
Якщо в спеціальній літературі зроблені вже цікаві і цінні спостереження над зіставленням значення слова і фразеологізму, де лексичне значення слова припускає розгляд семантичної структури останнього зі всіма вхідними в неї лексико — семантичними варіантами, то в плані з’ясування специфіки фразеологічного значення, повинна бути розглянута спеціально лексична семантика вторинної освіти, тобто переносне значення слова в зіставленні із значенням фразеологічної одиниці.
Якщо представити значення знаків вторинної освіти у вигляді набору семантичних компонентів, то як в слові, так і у фразеологізмі будуть присутні, в якості обов’язкових, денотативний, сигніфікативний і конототивний компоненти. Наявність конотації — необхідна складова частина значення будь-якого мовного знаку вторинної освіти.
Проте як спосіб освіти, так і матеріальне втілення конотації в слові і фразеологізмі неоднакові. Якщо в слові семантичне зрушення створюється унаслідок зміни денотата, то у фразеологізмі це — повна метафоризація змінного словосполучення або часткова, залежно від типу фразеологізму. Та обставина, що у фразеологізмі семантичне зрушення зачіпає словосполучення (фразеологічні єдності) або предикативні поєднання (фразеологічні вирази), створює образну мотивованість значення, фразеологічний образ, який утворює семантику широкого плану, що володіє здатністю ситуативної конкретизації в тексті. Конототивний компонент значення фразеологізму, на відміну від аналогічного компоненту лексичної одиниці вторинної освіти, володіє потенційною здібністю до збільшення експресивного потенціалу через модифікацію компонентного складу.
Специфіка фразеологічного значення полягає в основі розуміння інших семантичних категорій фразеології: фразеологічної полісемії, омонімії, синонімії, антонімії.
3.1 Фразеологічна полісемія і омонімія
Квантитативна характеристика полісемії фразеологічних одиниць, проведена в даний час на матеріалі декількох мов, показує, що полісемія у фразеології явище мало продуктивне. В основному вона властива лише одному розряду фразеологізмів — фразеологічним єдностям, особливо із структурою дієслівних словосполучень. Ця корінна відмінність фразеологічної полісемії від полісемії в лексиці пов’язана з тим, що фразеологізми як знаки вторинної освіти вже є результатом метафоричного зрушення. Таким чином їх подальше семантичне утворення можливе лише в тих випадках, де первинно-образне значення фразеологізму допускає подальше семантичне зрушення по лінії від конкретного до абстрактного, при якому може виникнути повторно-образне значення. Наприклад, j-maufdieBeinehelfenутворює через первинне метафоричне зрушення первинно-образне значення «поставити на ноги», «вилікувати» і при вторинному зрушенні — повторно-образне значення «допомогти встати на ноги», «допомогти (у фінансовому відношенні)». Динамічний аспект фразеологічної полісемії представляє також великий інтерес в плані з’ясування особливостей фразеологізмів як мовних знаків вторинної освіти. У фразеології, окрім вторинної метафоризації, тобто семантичного утворення однієї одиниці з іншої, подібно семантичному утворенню в лексиці, є інший шлях, відомий тільки у фразеології. Це створення нового варіанту семантико-фразеологізму через паралельну метафоризацію одного і того ж наочно-конкретного словосполучення. Наприклад, фразеологізм vor Anker gehen має три значення:
1) «кинути якір», «влаштуватися» (на проживання де-небудь);
2) «зайти посидіти» (у ресторан);
3) «кинути якір в тихій гавані», тобто одружуватися.
Всі три значення, як можна думати, виникли через метафоризацію одного і того ж наочно-конкретного словосполучення vorAnkergehen«встати на якір», «кинути якір». Навряд чи можна тут припустити семантичне утворення варіанту, семантико-фразеологізму, 2 з 1 і 3 з 2 або навпаки.
Через паралельну метафоризацію утворюється також значне число фразеологічних омонімів. Це має місце в тих випадках, коли у фразеологізмів, що виникли таким чином, відсутні семантичні асоціативні зв’язки. Так, наприклад, фразеологізм j-m schwillt der Kamm означає:
1) хто-небудь миттєво закипає (від злості);
2) хто-небудь загордився про себе; хто-небудь надувся пихою, надувся як індик.
Даний спосіб розвитку полісемії і омонімії у фразеології є ведучим, особливо в утворенні фразеологічних омонімів.
3.2 Фразеологічні синоніми
Найбільш специфічну особливість фразеологічної синонімії німецької мови, складає значна група рівнозначних або рівноцінних синонімів, явищ, абсолютно чужих лексичній синонімії. Повна рівнозначність фразеологічних синонімів — семантична, стилістична функціональна — властива якраз неструктурним, так в одноструктурним одиницям. Порівняємо фразеологізми розмовне -повсякденної мови для виразу загального значення «дивна, дивакувата людина», «не всі вдома».
а) різноструктурні:
der hat einen Vogel, bei dem piept e wohl?
bei dem ist eine Schraube locker
б) одноструктурні:
nicht alle Tцne auf der Zither haben,
nicht alle Tцne auf der Flцte haben,
nicht alle auf dem Kasten haben,
nicht alle auf dem Christbaum haben,
nicht alle nebeneinander haben,
nicht alle Tassen im Schrank (Spind) haben,
nicht alle Daten im Speicher haben (Neubildung der neueren Pressesprache).
Рівнозначні фразеологічні синоніми не тільки дуже численні й стійкі, але і володіють крім того потенційною властивістю безперервного розширення, що підтверджується спеціальними дослідженнями.
Причиною такої абсолютно — особливої властивості рівнозначних фразеологічних синонімів є образно-мотивована семантика, де кожен фразеологізм має свій особливий образ фразеологізму. Структурна ж своєрідність фразеологізму — його роздільно оформленість — є тією основою, яка дозволяє потенційно — синонімічне варіювання фразеологізмів, що підвищує їх конототивний ефект. З цим пов’язано широко відому властивість фразеологічних одиниць в мові «оновлювати» через модифікації компонентів образну умотивованість значення.
Які модифікації компонентного складу одержать надалі термінологічне позначення фразеологічних синонімів, а які — фразеологічних варіантів, належить вирішити теорії фразеології. Для практики фразеографії залишається, мабуть, актуальною точка зору H. H. Амосової [2:100], яка вважала структурними варіантами ідіоми відомі формальні варіації другорядного порядку, що не відображаються ні на мотивуванні, ні на характері її реалізації. Це — варіації словоформ компонентів, словотворчої перебудови одного з компонентів, підміни службового елементу, перестановки компонентів тощо.
3.3 Фразеологічні антоніми
Фразеологічні антоніми ще мало вивчені на матеріалі німецької мови. Проте і тут відмінності виразу семантичної полярності через слова або фразеологізми вельми суттєві.
Ці відмінності позначаються, по-перше, в квантитативних показниках. Фразеологічні антоніми менш розвинені, ніж антонімія лексичних одиниць. На це указується в роботі з англійської фразеології і така ж картина спостерігається при дослідженні фразеологічних антонімів німецької мови.
Квантитативна характеристика по лексико-семантичних розрядах лексичної антонімії і фразеологічної також неоднакова. Найбільша кількість фразеологізмів — антонімів спостерігається серед дієслівних фразеологічних одиниць, тоді як в словах — антонімах кількісна перевага припадає на прикметники.
І, нарешті, властивість фразеологічних антонімів, що визначається цілком специфікою фразеологічного значення, полягає в їх неможливості моделювання.
Таким чином, всі похідні семантичні категорії фразеології (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія) протиставили семантичним категоріям лексики квантитативна і квалітативна.
РОЗДІЛ 4. Перекладацькі трансформації при перекладі німецьких фразеологізмів українською мовою
Суть трансформаційного аналізу полягає в тому, що основою класифікації мовних одиниць є їх здатність чи нездатність перетворюватися (трансформуватися) на інші одиниці. Якщо одна з досліджуваних одиниць допускає якусь трансформацію, а інша — ні, то такі одиниці належать до різних класифікаційних рубрик.
Трансформаційний аналіз знайшов практичне застосування в прикладній лінгвістиці, особливо в автоматичному перекладі (різні синтаксичні конструкції трансформуються в основну, інваріантну, а вже інваріантні перекладаються на іншу мову) й у викладанні рідної та іноземної мов.
Існує п’ять можливих способів перекладу фразеологічних одиниць:
1) дослівна відповідність (еквівалент):BeiNachtsindalleKatzengrauВночі всі коти сірі;
2) адекватний відповідник:EilemitWeile.
Хто спішить, той й людей смішить;
3)калькування:
Ein Kalb darf kein Kalb bleiben. Не увесь час теляті телятком бути;
4)псевдо прислівна відповідність:
Die Hand bleibt ьber, die nach dem Schatten greift. Свою тінь не доженеш;
5)описовий переклад висловлювання.
Kinegramme— кінограми (невербальне поведінка щойно закодована)
1 ein Auge zudrьcken — закривати око;
2 die Achseln zucken — знизувати плечима;
3 die Hдnde ьber dem Kopf zusammen schlagen — розгубленим бути;
4 sich die Beine in den Leibstehen — довго чекати;
5 die Nase rьmpfen — морщити носа;
6 aufgroЯenFuЯeleben— житина широку ногу;
7 an der Nase fьhren — водити за носа.
Існують різні точки зору з приводу розділення трансформацій на види, але більшість авторів сходяться в одному, що основні види трансформацій — це граматичні і лексичні. У свою чергу, ці трансформації діляться на підвиди.
З самого початку слід підкреслити, що ділення такого роду є значною мірою приблизним і умовним. Ці два типу елементарних перекладацьких трансформацій на практиці «в чистому вигляді» зустрічаються рідко — звичайно вони поєднуються один з одним, приймаючи характер складних, «комплексних» трансформацій. З цими обмовками ми приступаємо до розгляду виділених нами двох типів трансформацій, здійснюваних в процесі перекладу.
4.1 Граматичні трансформації
Переклад з однієї мови на іншу неможливий без граматичних трансформацій. Граматичні трансформації — це в першу чергу перебудова речення (зміна його структури) і всілякі заміни — як синтаксичного, так і морфологічного порядку. Граматичні трансформації обумовлюються різними причинами — як чисто граматичного, так і лексичного характеру, хоча основну роль грають граматичні чинники, тобто відмінності мов.
При зіставленні граматичних категорій і форм німецької і української мов звичайно виявляються наступні явища:
1) відсутність тієї або іншої категорії в одній з мов;
2) частковий збіг;
3) повний збіг.
Необхідність граматичних трансформаціях природно виникає лише в першому і другому випадках. В українській мові, в порівнянні з німецькою, відсутні такі граматичні категорії, як артикль або герундій, а також інфінітивні і прийменникові комплекси і абсолютна номінативна конструкція. Частковий збіг або неспівпадання в значенні і вживанні відповідних форм і конструкцій теж вимагає граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як часткове неспівпадання категорії числа, часткове неспівпадання у формах пасивної конструкції, неповний збіг форм інфінітива і дієприкметника, деякі відмінності у виразі модальності і т.п. продолжение
–PAGE_BREAK–
Артикль (як означений, так і неозначений), не дивлячись на своє украйвідвернуте значення, нерідко вимагає смислового виразу в перекладі. Як відомо, обидва артиклі мають займенникове походження: означений артикль походить від вказівного займенника, а неозначений — від неозначеного займенника, який сходить до числівника один. Ці первинні значення артиклів іноді виявляються в їх сучасному вживанні. У таких випадках їх лексичне значення повинно бути передано в перекладі, інакше українське речення було б неповним і неточним, оскільки денотативне значення артиклів семантичне є невід’ємною частиною всього смислового змісту речення.
Ігнорування лексичного, а іноді і граматичного значення артикля при перекладі привело б до неповної або неточної передачі змісту.
В українській мові відсутні інфінітивні комплекси, які так поширені в німецькій мові. Проте дуже часто граматичні трансформації бувають необхідні і при передачі відповідних форм і конструкцій через деякі розбіжності в їх значенні і вживанні. Такі розбіжності спостерігаються, наприклад, у вживанні категорії числа.
Що стосується незчисленних іменників, особливо тих, які виражають абстрактні поняття, то тут кількість неспівпадань може бути більше. Розбіжність виявляється і в деяких випадках вживання інфінітива. Український інфінітив не має ні перфектної, ні тривалої форми.
Граматичні трансформації можна підрозділити на два види: перестановки і заміни.
4.1.1 Перестановки
Перестановка як вид перекладацької трансформації — це зміна розташування (порядку проходження) язикових елементів в тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можуть піддаватися перестановці, є звичайно слова, словосполучення, частини складного речення (сіа-изез) і самостійні речення в тексті.
Перестановки викликані цілим рядом причин. Основною причиною є
відмінність структури речень в німецькій і українській, мовах. Німецьке речення, як правило, починається з підмета (або групи підмета), за яким слідує присудок (група присудка), тобто головне — центр повідомлення — на першому місці. Другорядна інформація (тема) обставини місця і обставини часу поміщаються в кінці.
Порядок слів українського речення інший: на першому місці часто стоять другорядні члени речення (обставини часу і місця), за ними слідує присудок і в кінці — підмет. Це необхідно враховувати при перекладі. Це явище відоме під назвою «комунікативного розчленовування речення».
Найбільш звичайний випадок перестановки — це зміна порядку слів і словосполучень в структурі речення, який пов’язаний з комунікативним розчленовуванням.
Іноді в процесі перекладу спостерігається перестановка того або іншого слова з одного речення в інше.
При перекладі нерідко має місце також явище зміни порядку проходження частин складного речення — головного і підрядного речення.
Серед користувачів цієї застарілої теорії дуже мало вчених, якщо такі взагалі є.
В німецькому тексті підрядне речення передує головному, в українському ж перекладі — навпаки, головне передує додатковому. Зустрічаються і протилежні випадки.
Перестановки, як вид перекладацької трансформації, зустрічаються вельми часто в художній літературі, звичайно вони супроводжуються трансформаціями і іншого характеру, зокрема, замінами.
4.1.2 Заміни
Заміни — найбільш поширений і багатообразний вид перекладацьких трансформацій. В процесі перекладу заміні можуть піддаватися граматичні одиниці — форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичного зв’язку і т.д.:
а)Заміни форм слова.
Під заміною форм слова розуміється заміни числа у іменників, часу у дієслів і ін.
Норми німецької мови диктують вживання форми теперішнього часу в підрядних реченнях часу або умови, тобто там, де українське еквівалентне дієслово матиме форму майбутнього часу.
б)Заміни частин мови
Цей тип заміни є вельми поширеним. Простий вигляд його — так звана «прономіналізація», або заміна іменника займенником.
При перекладі з німецького на українську відбувається зворотна заміна займенника іменником. При перекладі мають місце і інші типи замін частин мови, причому часто вони супроводжуються також заміною членів речення, тобто перебудовою синтаксичної структури речення.
в)Заміни членів речення (перебудова синтаксичної структури речення).
При заміні членів речення слова і групи слів в тексті перекладу відбувається перебудова синтаксичної схеми побудови речення. Причини такого роду перебудов можуть бути різними. Частіше всього вони викликані необхідністю передачі «комунікативного розчленовування» речення, про яке йшлося вище.
Звичайний приклад такого роду синтаксичної перебудови — заміна німецької пасивної конструкції українською активною, при якій німецький підмет замінюється в українському реченні доповненням, що стоїть на початку речення; німецьке доповнення з прийменником при перекладі на українську мову стає підметом або ж підмет взагалі відсутній (так звана «неозначено-особова» конструкція); форма пасивного стану німецького дієслова замінюється формою активного стану українського дієслова.
Досить звичайними (хоча вони і не описуються в нормативних граматиках) є також випадки, коли німецький підмет при перекладі на українську мову замінюється обставиною. Ця трансформація вимагає також заміни перехідного дієслова німецького речення неперехідним дієсловом (або, рідше, дієсловом у формі пасивного стану) в українському реченні.
В перекладі на українську німецький підмет замінюється на обставину місця.
Звороти такого типу часто зустрічаються в текстах наукового жанру.
Зрозуміло, при перекладі з української мови на німецьку відбувається «протилежна» заміна обставини підметом, супроводжувана іншими необхідними замінами.
У багатьох випадках перебудова синтаксичної структури обумовлюється міркуваннями не граматичного, а стилістичного порядку.
Таким чином, в більшості випадків при перекладі з німецької мови на українську, українське речення не накладається на німецьке, не співпадає з ним по своїй структурі. Часто структура українського речення в перекладі повністю відрізняється від структури німецького речення. В ньому інший порядок слів, інше проходження частин речення, часто інший порядок розташування самих речень — головного, підрядного і вставного. В ряду випадків частини мови, якими виражені члени німецького речення, передаються відповідно іншими частинами мови. Все це пояснює широке використання граматичних трансформацій при перекладі.
4.2 Лексичні трансформації
Як ми вже з’ясували граматичні трансформації обумовленні відмінністю в структурі двох мов — мови оригіналу і мови перекладу.
Існує багато причин, що зумовлюють лексичні трансформації, і повністю охопити всі причини не немає ніякої можливості. Тому ми обмежимо свій вибір лише деякими основними причинами, що викликають необхідність такого типу трансформацій.
У значенні слова в різних мовах часто виділяються різні ознаки одного і того ж явища або поняття, де відбито бачення миру, властиве даній мові, вірніше, носіям даної мови, що неминуче створює труднощі при перекладі.
Другою причиною, що викликає лексичні трансформації, є різниця в смисловому об’ємі слова. Немає абсолютно однакових слів. Частіше всього співпадає перший лексико-семантичний варіант (ЛВС) таких слів, їх основне значення, а далі йдуть різні ЛСВ, бо розвиток значень цих слів йшов різними шляхами. Це обумовлюється різним функціонуванням слова в мові, відмінністю у вживанні, різною сполучуваністю, але навіть основне значення німецького слова може бути ширше відповідного українського слова (звичайно, не виключені і зворотні випадки).
Семантична структура слова зумовлює можливість його контекстуального вживання, і переклад контекстуального значення слова є нелегкою проблемою.
Контекстуальне значення слова багато в чому залежить від характеру семантичного контексту, від семантики слів, що поєднуються з ним. Оказіональне значення слова, що несподівано виникає в контексті, не є довільним — його потенційно закладено в семантичній структурі даного слова. У контекстуальному вживанні слова в поезії або художній прозі часто виявляється проникнення автора в самий глиб його семантичної структури. Адже слову властиві як парадигматичні, так і семантичні зв’язки, і лексичні потенції слова можуть бути розкриті в обох випадках. Але виявлення цих потенційних значень тісно пов’язано з своєрідністю лексико-семантичного аспекту кожної мови, звідси витікає і трудність передачі контекстуального значення слів в перекладі: що можливо в одній мові, неможливо в іншій через відмінності в їх семантичній структурі і в їх вживанні.
До слів, що мають різний об’єм значення в німецькій і українській мовах відноситься група слів, в яку входить величезна кількість найрізноманітніших слів: інтернаціональні слова, деякі дієслова сприйняття, відчуття і розумової діяльності і так звані адвербіальні дієслова.
Третьою причиною, що викликає необхідність в лексичних трансформаціях, є відмінність в сполучуваності. Слова знаходяться у визначених для даної мови зв’язках. Важливо відзначити, що сполучуваність слів має місце у разі сумісності понять, що позначаються ними. Ця сумісність в різних мовах, очевидно, буває різна, і те, що можливо в одній мові, є неприйнятним іншій.
У кожній мові є свої типові норми сполучуваності. Кожна мова може породжувати нескінченну кількість нових поєднань, зрозумілих для людей, що говорять на ньому і непорушуючих його норм. У кожній мові існує круг звичайних, сталих традиційних поєднань, які не співпадають з відповідним довкола поєднань в іншій мові.
Чим ширше семантичний об’єм слова, тим ширше його сполучуваність, оскільки завдяки цьому воно може вступати в найрізноманітніші зв’язки. Це у свою чергу допускає широкі можливості його передачі в перекладі, різні варіанти перекладу.
Велике значення має і звичне для кожної мови вживання слова. Його, звичайно, пов’язано з історією розвитку даної мови, формуванням і розвитком його лексичної системи. У кожній мові виробляються своєрідні кліше, наче готові формули, слова і поєднання слів, що використовуються в даній мові. Останні не є одиницями фразеологізмів, але володіють повною завершеністю і на відміну від одиниць фразеологізмів і стійких поєднань ніколи не порушуються введенням додаткових слів або підстановкою одного з компонентів.
4.2.1 Конкретизація
Конкретизація — це заміна слова або словосполучення з ширшим значенням словом або словосполученням з вужчим значенням. Як правило, лексиці української мови властива більша конкретність, чим відповідним лексичним одиницям англійської мови. Це неодноразово наголошувалося лінгвістами. Конкретизація може бути язиковою і контекстуальною (мовною). При язиковій конкретизації заміна слова з широким значенням словом в перекладі на німецьку мову для передачі «комунікативного розчленовування речення» в деяких випадках виявляється необхідним ввести підмет в німецьке речення, відсутнє в початковому українському реченні.
Додавань в цих випадках, у принципі, можна було б уникнути, але це вимагало б використання в перекладі пасивної конструкції, що ускладнило б німецький текст стилістично.
Нерідко лексичні додавання обумовлюються необхідністю передачі в тексті перекладу значень, що виражаються в оригіналі граматичними засобами. Наприклад, при передачі німецьких форм множини іменників, що не мають цієї форми в українській мові.
Правильний вибір семантичного компоненту, що додається в українському перекладі, вимагає знання екстралінгвістичних чинників.
Іноді додавання виявляються обумовленими чисто стилістичними міркуваннями.
4.2.2 Прийом опущення
Опущення — явище, прямо протилежне додаванню. При перекладі опущенню піддаються частіше за все слова, що є семантичне надмірними, з погляду їх смислового змісту.
Одним з прикладів надмірності є властиве всім стилям письмової мови німецької мови вживання так званих «парних синонімів». Українській мові воно абсолютно не властиве, тому при перекладі в цих випадках необхідно удатися до опущення (тобто не повторенню синоніма — заміні двох слів одним).
Усунення семантично надмірних елементів початкового тексту дає перекладачу можливість здійснювати те, що називається «компресією тексту», тобто скорочення його загального об’єму.
Не завжди опущення викликається тільки прагненням до усунення мовної надмірності. Воно може мати і інші причини; зокрема, характерна для англійської мови тенденція до максимальної конкретності, що виражається у вживанні числівників, а також назв міри і ваги там, де це не мотивовано семантичними чинниками, вимагає іноді вдаватися до опущень.
4.2.3 Компенсація
Компенсацією при перекладі слід рахувати заміну непередаваного елементу яким-небудь іншим засобом, який передає ту ж саму інформацію, причому необов’язково в тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі.
Компенсація використовується особливо часто там, де необхідно передати чисто внутрішньо лінгвістичні значення, що характеризують ті або інші язикові особливості оригіналу, — діалектне забарвлення, неправильність або індивідуальні особливості мови, каламбури, гру слів і ін., а також коли не завжди можна знайти пряму і безпосередню відповідність тій або іншій одиниці в системі.
Прийоми цілісного перетворення і компенсації чітко ілюструють, що еквівалентність перекладу забезпечується на рівні не окремих елементів тексту (зокрема слів), а всього тексту, що перекладається, в цілому. Інакше кажучи, існують неперекладні частковості, але немає неперекладних текстів.
Всякі лексичні трансформації вимагають від перекладача відчуття міри і досконального знання тексту, що перекладається, пов’язаною з ним обстановкою.
Таким чином, наявність великої кількості слів широкого, абстрактного значення в німецькій мові, відмінності в значеннях слів, стислість виразу, можлива в німецькій мові завдяки наявності цілого ряду граматичних структур і форм, вимагає при перекладі введення додаткових слів і навіть речень. Проте деякі відмінності в звичному вживанні викликають опущення окремих елементів німецького речення при перекладі на українську мову. Все це пояснює широке використання лексичних трансформацій при перекладі.
Висновки до розділу 4
Не дивлячись на те, що дотепер поняття трансформації трактується лінгвістами неоднозначне, в загальному вигляді, перекладацька трансформація визначається як перетворення, за допомогою якого можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу.
Серед трансформацій, не дивлячись на існуючу різноманітність класифікацій, більшість лінгвістів виділяють два основних види: граматичні і лексичні. Причому, треба враховувати той факт, що часто ці види поєднуються одна з одною.
Необхідність граматичних трансформацій викликається, в першу чергу, відмінністю в структурі двох мов, яке виявляється в повних або часткових неспівпаданнях. Лексичні трансформації потрібні через лексичні неспівпадань різної семантичної структури мов, тобто неспівпаданням значень слів, різній сполучуваності або відсутність слів відповідного значення в мові, на яку робиться переклад, або із-за відмінностей у вживанні слів. Як правило різні трансформації здійснюються одночасно, тобто поєднуються одна з одною — перестановка супроводжується заміною, граматичне перетворення — лексичним і т.д.
Уміння легко і вільно ними користуватися — застава адекватного перекладу.
Використання перекладацьких трансформацій, в першу чергу, диктується передачею початкового змісту, виразом думки оригіналу. Перекладач жодним чином не повинен прагнути зберегти оригінал.
Трансформації потрібні, щоб дотримати «правильність» язикових норм, щоб мова перекладача сприймалася як «грамотна мова».
Ще одна причина, що викликає трансформації при перекладі, — надати мові природність, щоб мова перекладача відповідала мовним звичкам носіїв.
РОЗДІЛ 5. Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць у романі Г. Фаллади
«Вовк серед вовків» і особливості їх перекладу
Німецькі фразеологічні одиниці у літературних творах не завжди перекладаються дослівно. Наприклад, у романі Г. Фаллади «Вовк серед вовків», Н. Любчук переклад фразеологізмів виконав наступним чином:
…und wie stehen eigentlich eure Zuckerrьben? Wachsen nicht, wie? … Ich wart und wart, keiner streut Dьnger, ich denk, na laЯ sie, ein kluges Kind weiЯ alles von allein. Und lach mir einen Ast.
… ну і як ваш цукровий буряк? Не росте?., чекаю я, чекаю, ніхто гноєм не вдобряє, ну, думаю, хай собі роблять, як хочуть: розумні, мабуть, самі знають. А сам сміюся.
Sich(D) ЄІПЄП Astlachen— трохи не лопнути від сміху;
Wolfgang Pagel sah die dunkle StraЯe in der Nдhe des Wittenbergplatzes auf und ab.
Погляд Вольфганга Пагеля ковзав з кінця в кінець темної вулиці поблизу Віттенбергплаца.
auf und ab- назад і вперед;
Sie sollte mal lieber цffentlich gestehen, daЯ sie dies ganze Theater nur darum angestellt hatte, um ihr, der Amanda Backs, eins auszuwischen.
Хай би вже краще вона публічно заявила, що всю цю комедію вона розіграла тільки для того, щоб досадити їй, Аманде Бакс.
ЄІП8 auszuwischen— досадити кому-небудь;
Pause. Stille. Warten. Dann von oben: «Haben Sie was gesagt? Ich verstehe immer Bahnhof!» «Hд-hд-hд!» Meier belacht pflichtschuldig die gдngigste Redensart der Zeit. Dann wiederholt er etwas lauter seine Anfrage.
Пауза. Тиша. Очікування. Потім зверху: «Ви щось сказали? До мене не дійшло!»- «Ги-ги-ги!» — хихикає підлесливо Мейєр, почувши це модне слівце. Потім, вже голосніше, повторює своє питання.
IchversteheimmerBahnhof— я нічого не розумію!; я ні бум-бум; до мене не доходить!;
«Was ich tue?!» sagte der Rittmeister und wollte sehr wьtend werden, dem jungen Burschen… grьndlich Bescheid sagen!
«Що я роблю?!» ротмістр вже готовий був шаленіти і різко поставити молодого хлопця на місце.
J-mgrьndlichBescheidSagen— поставити когось на місце; викласти кому-небудь все відверто, в очі сказати кому-небудь щось;
Ich will einen Besen fressen, wenn ich heute abend nicht alles vom Schulzen rauskriege.
Не я буду, якщо сьогодні ж увечері не примушу старосту викласти мені все відверто.
IchfresseЄІПЄП Besen(wenn…) — не я буду, якщо.; лопни мої
очі, відсохне у мене язик, щоб у мене руки і ноги відсохнули, провалися я на цьому місці;
Ich biete ihn meinen Kollegen an wie saures Bier, aber keiner will ihn, obwohl er mein hцchstzahlender Patient ist.
Я стараюся збагрити його своїм колегам, але ніхто не хоче його лікувати, хоча зі всіх моїх пацієнтів він платить більше за всіх.
WieSauerВІЄГ ausbieten— старатися збути з рук(або сплавити, збагрити) кого-небудь;
Sie (Petra) wollte es nicht hцren, jetzt wollte sie es nicht hцren, was er sagte: «Ich bin vollkommen blank. WirhabenkeineMarkmehr!»
Вона (Петра) не хотіла чути про це, саме тепер їй не хотілося чути, як він сказав: «У мене нічого немає. У нас немає більше жодної марки».
(vollkommen) blanksein— спустити все до останнього, залишитися без грошей;
ZielbewuЯt, stahlhart vor Entschlossenheit, entfernt er sich Schritt von dem Punkte, auf dem der SchuЯ gefallen ist! Was dich nicht brennt, das blase nicht. Punktum. Amen.
Упевнено, із залізною рішучістю, крок за кроком віддаляється він від місця, де прозвучав постріл! Моя хатина з краю — нічого не знаю. Крапка. Амінь.
Wasdichnichtbrennt, dasblasenicht— не сунься не в свою
справу, моя хатина з краю — нічого не знаю.
Zu ihr hдtte er nicht so reden dьrfen, sie gab ihm immer was aufs Dach. З нею він не смів так розмовляти, вона завжди давала йому здачу.
J-meinsaufsDachgeben— вистачило, двинути, хлопнути, тріснути кого-небудь; дати запотиличник кому-небудь;
Diese Weio ist ein blutjunges Ding, sechzehn, vielleicht erst fьnfzehn. Це Вайо — ще зовсім дитина, п’ятнадцять, найбільше, шістнадцять.
Ein junges Ding — молоденька дівчина;
«Ein Strafanstaltsbeamter muЯ all so was sofort wissen», schmunzelte der Oberwachtmeister stolz. «Bei meinen Jungen muЯ ich auf Draht sein — die gehen ran!»
«Тюремний службовець повинен дізнаватися про такі речі відразу ж, -усміхнувся обер-вахмістр. — Моїм молодцям пальця в рот не клади — миттю відкусять!»
aufDrahtSein— бути напоготові, тримати вухо гостро, не дрімати;
«Wenn wir jetzt auch drinsitzen im Dreckt: richtig im Dreck sind wir erst, wenn wir nicht mehr auf uns aufpassen. . .»
«Й так вже наша справа погань. Але воно буде зовсім погань, якщо ми не візьмемо себе в руки…»
imDreckSitzen(або drinsitzen, Stecken) — бідувати, сидіти без гроша; ~ свистіти в кулак;
«Uns sind nдmlich von unseren Arbeitskommando heute frьh fьnf Mann ausgerissen».- «Jetzt schlдgt’s dreizehn», sagt Meier und bleibt ьberwдltigt продолжение
–PAGE_BREAK–