–PAGE_BREAK–Найдетальніше висловився з приводу дефініції терміну «сленг» автор словника сленгу Р. Спірс. Він відзначає, що термін «сленг» спочатку використовувався для позначення британського кримінального жаргону як синонім слову «кент» (cant). З роками «сленг» розширює своє значення і в даний час включає різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні слова. [23]
Таким чином, можна констатувати, що, при всій своїй популярності (а може бути, саме дякуючи їй), «сленг» в даний час термінологічною точністю не володіє.
Проте, приведені вище точки зору дозволяють якось узагальнити його найбільш істотні властивості.
1. Сленг – це не літературна лексика, тобто слова і поєднання, що знаходяться за межами літературного англійського (Standard English) – з погляду вимог сучасної літературної норми.
2. Сленг – це лексика, що виникає і уживається перш за все в усній мові.
3. Сленг – це емоційно забарвлена лексика.
4. Сленг характеризується більш менш яскраво вираженим фамільярним забарвленням переважної більшості слів і словосполучень. Ця властивість сленгу обмежує стилістичні межі його вживання.
5. Фамільярне емоційне забарвлення багатьох слів і виразів сленгу відрізняється великою різноманітністю відтінків (жартівлива, іронічна, глузлива, зневажлива, презирлива, груба і навіть вульгарна).
6. Залежно від сфери вживання сленг можна підрозділити на загальновідомий і загальновживаний (General Slang) і маловідомий і вузьковживаний (Special Slang).
7. Багато слів і виразів сленгу незрозумілі або малозрозумілі для основної маси населення (особливо в період їх виникнення і переходу в ширшу сферу вживання), тому що вони перш за все пов’язані з своєрідною формою виразу – наприклад, при численних випадках перенесення значення (фігурального вживання), такого характерного для сленгу. Незрозумілість може також бути результатом того, що ці сленгізми є запозиченнями з діалектів і жаргонів іноземних мов. [17]
8. Сленг включає різні слова і словосполучення, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними і професійними групами.
9. Сленг – це яскравий, експресивний шар нелітературної лексики, стиль мови, яка займає місце, прямо протилежне формальній мові. Сленг – це жива, рухома мова, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті країни і суспільства.
Проте якщо при обговоренні дефініції «сленгу» ще не існує єдиної думки, що це таке, то термін «жаргон» має достатньо чітке тлумачення. Жаргон трактується як якийсь різновид мови, соціальний діалект, який відрізняється від загальнонаціональної мови особливим лексичним складом, фразеологією тощо. Істотною особливістю жаргону є те, що він використовується певними соціальними, професійними або іншими групами, об’єднаними загальними інтересами.
Деякі лінгвісти, наприклад В.А. Хомяков, виділяють таку функцію жаргону, як «функція конспіративної комунікації», особливо якщо йдеться про кримінальний жаргон. [19] Цієї ж думки дотримується і А.Д. Швейцер, що вважає, що жаргон – це «зашифрована мова», незрозуміла для необізнаних. Подібна точка зору заперечується Л.І. Скворцовим, який відзначає успішне засвоєння багатьох жаргонізмов просторіччям і їх перехід в експресивну базу розмовної мови, що навряд чи було б можливим, володій жаргон таємним характером.
Сленг теж характеризується деякою соціальною обмеженістю, але не певною груповою, а інтегрованою: він не має чіткої соціально-професійної орієнтації, їм можуть користуватися представники різного соціального і освітнього статусу, різних професій тощо. Тому можна відзначити таку межу сленгу, як загальновідомість і широку вживаність.
Інша відмінна риса сленгу – його вторинне утворення в порівнянні з жаргоном, оскільки він черпає свій матеріал перш за все з соціально-групових і соціально-професійних жаргонів. Але крім жаргонізмов, сленг включає окремі просторіччя, вульгарні слова. Проте при подібному запозиченні відбувається метафоричне переосмислення і розширення значення запозичених одиниць. Сленговим словам властива завищена експресія, мовна гра, модна неологія.
Проаналізуємо ще одні визначення сленгу та жаргону, зазначені у електронній енциклопедії Вікіпедії. Згідно цих визначень жаргон та сленг все ж таки відрізняються, являються різними мовними явищами.
Як зазначено, сленг, будучи неформальною формою мови, має відрізнятись від жаргону, який являється технічним словником специфічної професії. Крім того, жаргон не виключає із своєї групи носіїв, так би мовити, не з даної специфічної групи, а скоріше має справу з технічними особливостями наданого поля, що потребує спеціалізованого словника.
Як зазначають лінгвісти Бетені К. Дюмас та Джонатан Лайтер вираз являється «дійсним сленгом», якщо відповідає хоча б двом, наданим нижче, критеріям:
· Вираз знижує «гідність формального та серйозного докладу або писання» іншими словами, вираз розглядається в контексті як «яскравий, неправильно використаний вираз»;
· Використання такого виразу припускає, що той хто використовує його добре знайом з тим, про що йде річ, або добре знайом з групою людей, яка добре знає про що йдеться мова;
· Такий вираз «є забороненим у звичайній розмові з людьми найвищого соціального статусу або людьми з великою відповідальністю»;
· Вираз заміщує «добре відомий визначений синонім». Це робиться перш за все для запобігання «дискомфорту, викликаного обумовленою подальшою розробкою елементу». [32]
Тож ми виявили розбіжність та схожість таких мовних явищ як сленг та жаргон. Винайшли основні критерії, за якими можна виявити сленг та жаргон у мові.
Оскільки сленг являється характерною рисою мови будь якого професійного або соціального класу, визначимо чи існує таке поняття. Як політичний сленг, сфери та форми його використання.
2. Політичний сленг. Проблеми перекладу
2.1 Поняття «політична мова» та «політичний сленг»
Письменник Віктор Пелевін 3 листопада 2005 р. в інтерв’ю газеті «Вісті» між іншим відмітив: «Говорити на політтехнологічній фені стало у наш час так само модно, як в 1990-х рр. було модно натякати на знайомство з «поняттями»».
Якщо залишити без уваги достовірність даної заяви, зауваження В. Пелевіна викликає ряд питань, а саме: чи існує таке явище як «політтехнологічна феня» і якщо так, то з чого вона полягає і до якого ступеня нагадує інші види професійного жаргону, що існують в сучасній мові?
У своєму інтерв’ю В. Пелевін використовує термін, що включає прикметник, утворений від іменника політтехнолог. На англійську мову цей іменник зазвичай переводиться як «spin doctor» («спин-доктор», політтехнолог, експерт по зв’язках з громадськістю (фахівець з контактів з пресою, що препарує інформацію в дусі, вигідному що надається їм політичній структурі, і що забезпечує її подачу в засобах масової інформації під потрібною точкою зору). Проте даний переклад не зовсім точний. У політичних системах Великобританії і США «спин-доктор» займається в основному питаннями презентації, тоді як політтехнолог, що має таке ж мале відношення до філософії або ідеології, як і «спин-доктор» зайнятий головним чином процесом. Вибори є єдиною сферою, в якій їх діяльність перетинається, оскільки обидва розробляють військові хитрощі і тактичні ходи, необхідні, щоб «правильний» кандидат був вибраний або (і це часто не менш важливий), щоб «неправильний» кандидат програв вибори. [21]
Розгляд таких матеріалів, як тексти з різних джерел, включаючи статті політичної спрямованості з газет і інтернет-джерел насправді дозволяє зробити вивід про те, що існує ряд слів і виразів, зазвичай використовуваних політтехнологами і особами, що коментують хід політичного процесу. Для розгляду таких питань, як чи є ця мова різновидом професійного сленгу, яка його лексика, і наскільки він відрізняється від інших професійних жаргонів, корисно розділити дані слова і фрази на декілька груп залежно від їх походження.
Одну групу складають слова, які можна віднести до політичних інтернационалізмів, що включають загальноприйняті терміни для найменування певних політичних тенденцій (напр., ліберал, демократ, націоналіст, екстреміст), які в Україні, як і в будь-якій іншій країні, можуть набувати культурноспецифічних значень. Наприклад Слово ліберал може використовуватися в деяких кругах для характеристики певної політичної тенденції в уряді або президентській адміністрації. Спеціальні терміни, що відносяться до електорального процесу, також є інтернационалізмами: мажоритарний (пріл.), пропорційний, електорат (форма даного слова вказує на запозичення, ймовірно, з німецької мови, хоча окремі варіанти використання даного терміну (напр.: «сегмент електорату найімовірніше підтримає певного кандидата») запозичені, швидше за все, з англійської мови). [31]
Зі всіх термінів та сленгів, однозначно запозичених з англійської мови, лише близько половини відноситься виключно до сфери політики. До таких термінів відносяться: імідж, іміджмейкер, лобі, лобіювати, спікер, спічрайтер, екзит пів. Частина термінів-англіцизмів, що залишилася, була запозичена з таких сфер, як зв’язки з громадськістю і маркетинг: бренд або бренд, піар, позиціонування, презентація, проект, ребрендінг / ребрендінг, фокус-група.
Присутність значної кількості термінів та сленгу, пов’язаних з такими сферами, як зв’язки з громадськістю і маркетинг, не дивно, оскільки ясно простежується зв’язок між «чорною магією» «продажу» політичного кандидата і роботою з продажу більш традиційних товарів. Не дивно і те, що велику кількість англіцизмів, присутніх в мові політтехнологів, відноситься саме до цієї категорії, оскільки бізнес у всіх його аспектах є тією сферою діяльності, в якій вплив англійської мови по цілком зрозумілим причинам особливо сильний.
У наведених вище випадках зв’язок між мовою або мовами, з яких проводиться запозичення, і українською мовою в основному очевидна. Труднощі виникають, коли на основі запозиченої лексики в українській мові відбуваються словотворчі процеси, в результаті яких з’являються слова, які хоча і мають іноземну основу, але вже не можуть розглядатися як запозичення. Відмінним прикладом подібного запозичення є слово піар, від якого утворені такі іменники як піармен, піаріст, піарник, що означають «людина, що працює у сфері зв’язків з громадськістю, піару», а також дієслово піарити. На відміну від оригінального запозичення, яке само по собі майже повністю або навіть абсолютно збігається за значенням із словом PR (піар) в англійській мові, джерелом, що стало, запозичення, утворені по словотворчих моделях української мови слова не мають точних еквівалентів в англійській мові. Особливо важко перевести дієслово піарити; у багатьох випадках він, ймовірно, може бути переведений як англійське дієслово «to spin» (подавати інформацію, розробляти, придумувати, «розкручувати»). Приставки ще більше ускладнюють ситуацію: допіарити, запіарити, пропіарити, распіарити. Не дивлячись на те, що приставки лише трохи міняють відтінок значення, розбіжність між значенням слова в мові-джерелі і мові-реципієнтові запозичення ще більше збільшується. Ще один різновид мовної творчості можна спостерігати на матеріалі регулярних словосполук, утворених на основі запозичень. Одна з найбільш поширених форм використання слова піар – це використання його в словосполуці чорний піар, яке не має абсолютного еквівалента в англійській мові, і може бути переведено як dirty tricks(низькі жарти, підлі фокуси, брудні справи.). До тієї ж категорії відносяться словосполучення із словом електорат, якіабо не мають еквівалента в англійській мові, або в англійській мові для позначення того ж поняття використовується інше словосполучення: базовий електорат (уангл. core electorate, букв. основний, центральний електорат.), рухомий електорат (уангл. floating voters, букв. виборці, що коливаються, – прим. пер.), пакетований електорат (немає еквівалента в англ. яз., переводиться описово як виборці, які легко примушуються обставинами до голосування за певного кандидата.) [31]
Проте, в мові політтехнологів міститься лише невелика кількість термінів та сленгу, поява яких пов’язана з прямим або непрямим впливом іноземних мов. Важливіше значення мають слова і вирази, що з’явилися в українській мові без якої-небудь сторонньої допомоги. Значна частина таких термінів відноситься до групи, що складається із слів іноземного походження (в основному інтернационалізмів), які повністю асимілювали українською мовою і зв’язані нормами сполучуваності один з одним або споконвічно українськими словами, внаслідок чого утворені терміни, що відносяться безпосередньо до українського політичного контексту. Не дивлячись на те, що до складу даних термінів входять інтернационалізми, їх типовою межею є відсутність близького смислового еквівалента в мовах Західної Європи, і трудність або неможливість точного і ідіоматичного перекладу.
Цікавим прикладом подібних термінів є саме слово політтехнолог, загальноприйнятий переклад якого англійською мовою spin doctor – спин-доктор щоне являється абсолютно точним, тоді як буквальний переклад (political technologist, політичний технолог) не має сенсу без подальших пояснень. Схожа проблема спостерігається у випадку з терміном адміністративні ресурси, загальноприйнятий переклад якого (administrative resources) не зовсім прийнятний для опису по-англійськи таких ресурсів як, напр., гроші, люди, залежні засоби масової інформації, що знаходяться у розпорядженні високопоставленої особи і використовувані для впливу на підсумки вибору. В деяких випадках, особливо якщо метою офіційної особи є переобрання на вже займаний пост, дане словосполучення може бути перекладене англійською мовою як theadvantagesofincumbency (букв. переваги, пов’язані з перебуванням на певному посаді). [29]
До інших прикладів подібних виразів відносяться словосполучення вертикаль влади, керована демократія, суверенна демократія, кольорові революції, одномандатник, компромат, Гарант Конституції, суперечка або конфлікт господарюючих суб’єктів тощо.
Остання група термінів та сленгу складається із запозичень з інших різновидів сленгу. Первинним значенням слова феня в тому сенсі, в якому його використовує Пелевін, є: злодійський і тюремний жаргон [БСЖ: 624], і саме цей різновид сленгу є джерелом цілого ряду термінів, використовуваних політтехнологами. Напр.: беззаконня (екстремальна ситуація, що вийшла з-під контролю), мочити (атакувати, нападати), наїзд (атака, напад), поняття (угоди, що маються на увазі, діють в злочинному середовищі), розбирання (зведення рахунків). Два нижчеприведені терміни запозичені з різних видів жаргону: дієслово розкрутити (обдурити, просувати за допомогою шахрайства, галасливо рекламувати, необґрунтовано звеличити), що має коріння в кримінальному сленгу, запозичений, проте, з мови музикантів (як і його англомовний еквівалент) (БСЖ: 502), а фраза піпл хаває (люди з’їдять що завгодно) запозичена з молодіжного жаргону.
Цікаво, що практично увесь сленг, запозичений з кримінального жаргону, піддається процесу, який можна описати як процес розширення і пом’якшення їх значень [19]. Це означає, що він використовуються з ширшим спектром значень, чим в сленгу-джерелі запозичення, і для нього не завжди характерні спочатку присутні значення фізичного насильства. Це означає, що навіть на вельми незатишному світі української політики слова наїзд і мочити, швидше за все, відносяться до сили слова, а розбирання завершиться без автоматних черг.
Що стосується походження, то сленг політтехнологів вельми еклектичний. Він поєднує запозичення і інші іншомовні впливи з власне українськими термінами, академічні (або псевдо-академічні) терміни із запозиченнями з розмовної мови, спеціально створені терміни з термінами, запозиченими з інших видів сленгу. Хоча не всі форми сленгу однорідні (молодіжний жаргон, напр., поєднує запозичення з інших видів сленгу з лексичним пластом англіцизмів), ступінь еклектизму, характерний для сленгу політтехнологів, вельми незвично високий. В цьому відношенні сленгом політтехнологів є незаперечне підтвердження точки зору, висловленою І. Югановим і Ф. Юганової [27] щодо того, що сленг не є замкнутою системою, і що взаємопроникнення різних видів сленгу пов’язане з схожістю способу життя і способів мислення.
Тож ми виявили, що існує таке поняття як політична лексика, політичний сленг, визначили походження та особливості політичного сленгу та термінології: велика частина запозичена в основному в англійській мові, а також велика частина політичної лексикології походить з інших жаргонів та сленгу. Розглянемо тепер особливості перекладу політичного сленгу.
продолжение
–PAGE_BREAK–