–PAGE_BREAK–Для перевірки знань дітей про пори року можна провести дидактичну гру «Що спочатку, що потім?». Учитель роздає дітям конверти із картинками, на яких зображені • різні пори року. За його командою діти виймають картинки із конверта і розкладають їх у такій послідовності, в якій зображені на них явища відбуваються у природі.
Відчути красу весняної природи допоможуть дітям уроки музики, на яких вони розучують українські народні пісні: «Вийди, вийди, сонечко», «Ой, минула вже зима», слухають твори І. Дунаєвського «Шпаки прилетіли», Чайковського «Підсніжник» та ін.
На уроках з тем «Рослини», «Тварини», як і на попередніх, систематизуються і поглиблюються знання дітей, набуті внаслідок безпосередніх спостережень, на основі чого у них формуються загальні уявлення про рослини і тварин.
Збагаченню знань про рослини сприяють уроки сільськогосподарської праці, які проводяться у куточку живої природи та на навчально-дослідній ділянці. У куточку живої природи першокласники знайомляться з кімнатними рослинами, вчаться доглядати за ними (очищають листя від бруду, розпушують ґрунт, поливають рослини, пересаджують їх); створюють город на підвіконні (висаджують цибулю на перо, сіють кріп, петрушку); закладають досліди на виявлення потреби рослин у воді, теплі, світлі; спостерігають за ростом і розвитком рослин.
Восени першокласники спостерігають за роботою старших дітей на пришкільній ділянці, допомагають їм. Весною уже самі включаються у посильну працю: готують ґрунт для грядок, висівають насіння овочевих і квіткових рослин, доглядають за ними.
У процесі ознайомлення з природою найближчого оточення діти дізнаються не лише про господарське значення рослин і тварин, але й про естетичну, рекреаційну цінність природного середовища. У них слід формувати уявлення, що людина – невід’ємна складова частина природи і берегти природу – її святий обов’язок.
Діти цього віку повинні усвідомити, що вони зможуть принести користь природі хоча б тим, що не будуть їй шкодити: забруднювати навколишнє середовище побутовими відходами, ламати дерева і кущі, руйнувати пташині гнізда, мурашники та ін.
Робота з екологічного виховання дітей проводиться під час безпосереднього спілкування їх з природою; на уроках «Охорона природи», «Правила поведінки у природі» набуті знання уточнюються і систематизуються. Формуванню свідомого, відповідального ставлення до навколишнього середовища сприяє ігрова діяльність дітей, зокрема ситуаційні ігри. Саме в ході гри дитина включається в такі ситуації, які можуть трапитись у реальному житті. Так, під час прогулянок можна провести гру «Покажи, який ти є». Її мета – перевірити, як поводяться діти на природі і яка їх реакція на втручання людини в природне середовище. Маршрут вчитель визначає завчасно. Слід передбачити зустрічі дітей з різними природними об’єктами і прослідкувати за їхньою поведінкою, вчинками, аналіз яких і здійснюється в кінці маршруту. Так, штрафні очки записуються, якщо діти галасують, не йдуть стежкою, а топчуть траву, не помічають і не прибирають побутове сміття (папір, консервні банки) тощо. Ситуації, в які потрапляють діти на маршруті, можуть бути різними. Це залежить від місцевих умов та винахідливості вчителя.
Першокласники включаються і в практичну природоохоронну діяльність: вони збирають корми для зимуючих птахів, підгодовують їх узимку. При цьому слід пам’ятати одне з основних правил підгодівлі птахів: протягом усього сезону в годівничках регулярно повинен бути корм. Про нього слід потурбуватись завчасно. У вересні силами учнів можна заготовити насіння дикорослих рослин: чортополоху, кінського щавлю, кропиви, лободи. Взимку, коли земля вкриється снігом, насіння цих рослин стає недоступним для птахів. Зривати плоди треба разом із верхньою частиною стебла з тим, щоб можна було зробити невеликі снопики і зимою встромлювати їх прямо в сніг поряд із годівничкою.
Отже, слід виділити деякі особливості ознайомлення шестилітніх дітей з природою.
1. Джерелом знань про природу є перш за все сама природа, що оточує дитину. Формування уявлень про пори року, рослини, тварин найближчого оточення, працю людей не обмежуються уроками, а відбувається і під час цільових прогулянок, екскурсій, які проводяться в позаурочний час, та під час роботи на навчально-дослідній ділянці.
2. Короткочасне перебування учнів у стінах класу під час уроків використовується вчителем для узагальнення і поглиблення знань, набутих внаслідок безпосереднього спілкування з природою.
3. Провідними методами пізнання природи є спостереження, які проводяться переважно під безпосереднім керівництвом учителя, а також ігрова діяльність дітей. Використовуючи інші методи навчання (бесіда, розповідь, робота з підручником, наочними посібниками), учитель постійно опирається на спостереження, життєвий досвід дітей, а включаючи їх в ігрові ситуації, забезпечує активізацію пізнавальної діяльності, доступність засвоєння матеріалу.
1.2 Організація спостережень у 1 класі як основний метод накопичення конкретних знань
Не секрет, що провідною діяльністю першокласників на уроках «Я і Україна» є спостереження. Порівняно з іншим видами діяльності, спостереження є вирішальним в побудові уроків курсу, а отже і потребує глибокого аналізу в нашій роботі.
Провідною діяльністю, якою починають оволодівати діти з 1 класу, є навчально-пізнавальна. Будь-яке пізнання розпочинається зі сприймання явищ, предметів, подій навколишнього світу, що відбувається через відчуття їх окремих ознак, властивостей, частин, які діють на відповідні аналізатори. Так, наприклад, під час першого ознайомлення з квіткою у дітей виникають різні відчуття: це її колір, форма, запах, розмір тощо. Всі ці ознаки самі собою не існують, а належать конкретному об’єктові природи. Тому у свідомості дитини виникає образ квітки. Він складається із сукупності відчуттів, які не зводяться до простої суми. Це пояснюється тим, що будь-який наочний образ сприймання відображає об’єкт, який характеризується цілісністю, зв’язками, взаємовідношеннями між його ознаками, властивостями, частинами.
Всі відчуття синтезуються у цілісний образ, який має свою структуру. При цьому кожна якість зіставляється з цілим, а цілісний образ залежить від особливостей сприйнятих частин. Отже, сприймання є результатом аналітико-синтетичної діяльності аналізаторів.
Систематичне навчання у школі потребує розвитку сприймання як цілеспрямованої, планомірної діяльності, що називається спостереженням. Значущість спостережень на початковому етапі навчання полягає насамперед у тому, що вони забезпечують його наочно-чуттєву сторону, створюють основу для осмисленого засвоєння елементарних понять. Адже, хоч і зростає тенденція до розвитку логічного мислення в молодших школярів та узагальнення знань, у 1 класі ще зберігається наочно-дійове і наочно-образне пізнання, а елементарні поняття відображають предметну сутність навколишнього світу.
Успішність використання спостережень у 1 класі залежить від розуміння вчителем психофізіологічних особливостей сприймання 6‑літніх першокласників, суті спостереження, його видів, методики організації у процесі навчання.
Як свідчать психолого-педагогічні дослідження, у дітей шестирічного віку сформовано деякі риси сприймання як цілеспрямованої діяльності зокрема, вони можуть виділяти знайомі предмети серед інших об’єктів, деякий час зосереджено їх розглядати, виділяти певні ознаки, властивості або частини. Але характерним є і те, що першокласники в першу чергу сприймають і називають ті елементи об’єктів, які одразу впадають в очі, тобто яскраві, незвичайні, що викликають інтерес, зацікавлюють у конкретній ситуації. Шестилітки здебільшого слабо розрізняють суттєве і несуттєве, головне і другорядне. Вони поєднують виділені ознаки без розуміння логічних зв’язків між ними, узагальнюють істотне і неістотне. Під час сприймання нового об’єкта розпізнавання його здебільшого здійснюється за випадковою ознакою, оскільки, не вміючи виділяти головне, дитина орієнтується на якусь відому деталь. За цією деталлю признає в ньому знайомий об’єкт і називає його. Наприклад, побачивши на малюнку кита, зауважує, що на ньому зображено рибу, бо тварина має подібний з рибою хвіст і плаває у воді.
Недиференційованість сприймання у першокласників, нечіткість та невиразність образів складних і малознайомих об’єктів вже з перших днів зумовлюють труднощі в навчанні.
Організація спостережень розпочинається з постановки і дальності цілей конкретизується у завданнях, які необхідно виконати, щоб її досягти. Зауважимо, що в цілях спостережень необхідно чітко виділяти їх результати та об’єкти. Наприклад, поспостерігайте за станом неба; поспостерігайте за поведінкою птахів тощо.
На початковому етапі навчання у 1 класі цілі і завдання спостережень формулює вчитель, а учні їх сприймають. Щоб вони були сприйняті кожним школярем як його власні і перетворилися в мотив діяльності, необхідна робота для їх усвідомлення. Вона зумовлюється, по-перше, різним рівнем опорних знань та вмінь учнів. По-друге, тим, що сприймання під час спостереження має цілеспрямований, вибірковий характер, а кожний його об’єкт – різноманітні ознаки, властивості, частини, зв’язки, які можуть сприйматися з різних боків і різних точок зору.
Об’єкти спостереження повинні бути більш-менш знайомі першокласникам, доступні, нескладні за будовою. Важливо, щоб їх істотні ознаки, властивості чи структурні частини виділялися на фоні неістотних своїм кольором, розміщенням, були виразними і чіткими.
В міру набуття учнями певного досвіду цілеспрямованого сприймання об’єкти спостереження поступово змінюються. Вони стають складнішими за будовою, менш відомими, а контраст між істотним і неістотним зменшується. Водночас вибрані об’єкти завжди мають бути значущими для учнів, викликати у них зацікавленість. Це впливає на мотивацію діяльності, створює позитивний настрій, сприяє зосередженню уваги.
На основі конкретних завдань спостереження складається його план. Під час роботи з першокласниками використовується простий, елементарний план, але він необхідний, оскільки забезпечує певну послідовність у діяльності учнів, усвідомлення ними своїх дій, а також уникнення стихійності, різних випадковостей.
Щоб складений план першокласники усвідомили і змогли ним користуватися, він закріплюється під час бесіди, відображається з допомогою умовних знаків або коротко записується словами на дошці, на таблиці чи в індивідуальних картках. Поступово діти залучаються до визначення і формулювання цілей та планування спостережень разом з учителем, самостійно за зразком і за аналогією.
Безпосереднє спостереження за вибраним об’єктом розпочинається із сприймання його в цілому, щоб у дітей склалося цілісне уявлення про нього. Після цього за планом здійснюється детальне сприймання ознак, властивостей, частин, передбачених ціллю.
Для аналізуючого сприймання дітей у 1 класі характерним є те, що спочатку в ньому значне місце мають зайняти практичні дії. Такі дії готують дітей до сприймання зором, тобто до оволодіння перцептивними діями, а вони в свою чергу є підготовкою до здійснення аналізу як розумової дії.
Результати аналізу у процесі спостереження – окремі якості порівнюються між собою та з відповідними якостями подібних знайомих об’єктів. Під час порівняння здійснюється відбір ознак: одні з них оцінюються як характерні або істотні, інші – як випадкові або другорядні. Виділені ознаки, частини узагальнюються, але обов’язково на рівні цілісного об’єкта.
Як бачимо, сприймання, мислення і мовлення є основними процесами спостереження, за допомогою яких воно здійснюється і які в ньому цілеспрямовано розвиваються. Крім названих, у процесі спостереження функціонують і також розвиваються інші, не менш важливі психічні процеси дитини, зокрема, пам’ять. Адже під час спостережень використовуються відомі знання та вміння для впізнання об’єктів, порівняння їх якостей, узагальнення, висловлення певних суджень.
Спостереження потребує від дітей значних вольових зусиль для зосередження довільної уваги на заданих об’єктах. У зв’язку з цим велике значення має мотивація цього виду діяльності. Для першокласників сильними мотивами серед інших є інтерес і позитивні емоції.
Навіть найпростіші спостереження є складною пізнавальною діяльністю, на яку суттєвий вплив мають всі сторони особистості дитини: воля, довільна увага, емоції, інтереси, набутий досвід – знання і вміння. Тому оволодіння молодшими школярами умінням спостерігати – тривалий процес, який реалізується поступово, під час організації і проведення різних видів спостережень. У 1 класі використовуються розпізнавальні спостереження, спостереження за змінами і розвитком об’єктів та відтворювальні спостереження. Зазначені види різняться насамперед співвідношенням між сприйманням і мисленням.
Розпізнавальне спостереження пов’язане з вивченням нових для дітей об’єктів навколишнього світу або у зв’язку з виконанням практичної діяльності. У процесі його здійснення застосовуються різні способи цілеспрямованого обстеження об’єктів: виявлення їх частин, ознак, властивостей, розміщення у просторі. Психологи вважають доцільним дотримуватися такої послідовності обстеження предмета:
– цілісне сприймання предмета, формування загального враження про нього;
– виділення основних частин предмета, виявлення його особливостей (форма, розмір, колір);
– визначення просторового розміщення одних частин предмета відносно інших (вище, нижче, зліва, справа);
– виділення додаткових і дрібних частин, визначення їх просторового розміщення відносно основної частини;
– повторне цілісне сприймання предмета, закріплення враження про нього, виділення основної частини.
У розпізнавальному спостереженні при домінуванні сенсорних дій сприймання контролюється мисленням. Завдяки мисленню добираються способи дій, дотримується планомірність сприймання, здійснюється аналіз, синтез, узагальнення сприйнятого. В результаті розпізнавального спостереження у школярів формуються уявлення (образи) про предмети і явища навколишнього світу. Вони оволодівають сенсорними еталонами, уміннями застосовувати різні способи сприймання.
Розпізнавальні спостереження бувають різні за складністю. Так, наприклад, на уроках «Я і Україна» розрізняють такі види:
1. Спостереження ведеться за конкретним об’єктом. Мета – сприйняти окрему ознаку, властивість, частину. Спосіб обстеження визначається особливостями об’єкта і поставленою метою. У висновках такого спостереження відображається усвідомлена належність частини до цілого.
2. Спостереження ведеться за конкретним об’єктом. Мета – сприйняти сукупність ознак, які його характеризують. У висновку відображається зміст одиничного уявлення про цей об’єкт відповідно до поставленої мети. Щоб його сформулювати, необхідно проаналізувати сприйняті ознаки, виділити випадкові і характерні. Перші пропускаються, а другі складають опис – визначення об’єкта.
3. Спостереження ведеться за групою подібних предметів або явищ. Мета – сприйняти і виділити їх характерні ознаки. Результатом є загальне уявлення про них. Щоб зробити висновок стосовно групи об’єктів, спочатку ведуться спостереження за окремими об’єктами цієї групи. У кожному з них сприймаються якості, передбачені цілями спостереження. Далі об’єкти порівнюються і визначаються подібні ознаки. Вони і складають зміст висновку.
Для створення у свідомості дітей правильного образу предмета чи явища і його запам’ятовування використовуються спеціальні прийоми. Вони допомагають затримувати увагу дітей на об’єктах, перевіряти і коригувати засвоєні знання та уміння. Наприклад, після розгляду предмета школярам пропонується заплющити очі, уявити його і розповісти про нього. Якщо допускаються помилки, організовується повторне сприймання, але тих частин образу, які нечіткі, розпливчасті або неправильні.
Одним із прийомів організації запам’ятовування образу сприйнятого є розфарбовування чорно-білих малюнків у зошитах з друкованою основою. Можна практикувати виконання елементарних зображень з пам’яті. Вони малюються переважно вдома, а використовуються на уроках. Ефективним прийомом є імітація звуків, рухів предметів і явищ навколишнього світу. Застосування його може відбуватися в ігровій формі: одні учні зображають, а інші – відгадують.
Успішність оволодіння молодшими школярами спостереженням забезпечується цілеспрямованим залученням їх до цього виду навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення всіх навчальних предметів та позаурочної і позакласної роботи, починаючи з 1 класу.
2. Методика проведення уроків «Я і Україна» в 1 класі
продолжение
–PAGE_BREAK–