Особливості розвитку лізингу у ведучих країнах Європи

Особливостірозвитку лізингу у ведучих країнах Європи

Лізинг істотно полегшує інвестування векономіку. Положення з лізингом у країнах Західної Європи висвітлюється врічних звітах Європейської федерації асоціацій лізингових компаній«Leaseurope». На 01.01.2005 р. у неї входило 25 національних асоціацій, щопредставляють 1239 лізингових компаній. Російська лізингова асоціація такожвходить у дану міжнародну організацію.
Стан лізингу устаткування у ведучихєвропейських країнах у 2008 р. відбито в табл. 2—5. Сумарний обсяг узятого влізинг устаткування в 2008 р. досяг 71,6 млрд. євро. Найбільші обсягиприходилися на Німеччину (19,2 млрд. євро), Великобританію (18,9 млрд. євро) іФранцію (8,9 млрд. євро). Частка лізингу устаткування в загальних постачанняхнового обладнання по ведучим європейських країнах знаходилася в межах 11—15% ітільки у Великобританії вона перевищила 30%.
Цікава структура узятого в лізингустаткування. У цілому по європейських країнах найбільша питома вагаприходилася на автомобілі (38,7%), машини і промислове устаткування (24,4%),комп’ютери й офісне устаткування (13,9%), транспортні засоби (13,8%) (див.табл. 2). Ця структура від країни до країни мінялася в широких межах. Так, вІталії частка машин і промислового устаткування досягла 63,2%, а в Німеччинівона була дорівнює 8,4%, у Швеції — 5%. У ряді ведучих європейських країн більшполовини узятого в лизинг устаткування приходилося на автомобілі. Так, уНімеччині вона досягла 58,8%, Швейцарії — 65,6%, Швеції — 54,0%.
У середньому по європейських країнах великачастина взятого в лізинг устаткування в 2009 р. використовувалася вмашинобудуванні, важкій промисловості, будівництві (38,2%) і в приватній сферіпослуг (42,4%) .
Більшість нових контрактів лізингуустаткування полягало на термін від 3 до 5 років включно (75,6%), значно рідшезустрічалися контракти на термін від б до 10 років, і тільки у Великобританії,Німеччині і Франції були укладені контракти на термін понад 10 років.
Таблиця 1.
Обсяги лізингу устаткування у ведучихєвропейських країнах у 2008 р.Країна Вартість узятого в лізинг устаткування, млрд. євро Частка лізингу в загальних постачаннях устаткування,% Кількість компаній, зайнятих лізингом устаткування Усього по європейським країнам 71,6 — 634 Великобританія 18,9 30,2 73 Німеччина 19,2 13,2 91 Іспанія 2,7 13,1 14 Італія 6,8 11,8 24 Нідерланди 2,7 11,0 22 Франція 8,9 Немає даних 103 Швейцарія 1,7 12,9 22 Швеція 1,8 15,0 24
Таблиця 2
Структура устаткування, узятого в лізинг уведучих європейських країнах у 2008 р., у % (країна в цілому — 100%)Країна Машини і промислове устаткування Комп’ютери й офісне устаткування Судна, літаки, залізничні вагони Транспортні засоби Автомобілі Інше устаткування По всіх європейських країнах 24,4 13,9 13,8 38.7 4,2 5,0 Великобританія 25,4 12,7 12,1 41,5 4,7 3,6 Німеччина 8,4 13,0 6,8 5.8,8 7,3 5,7 Іспанія 38,6 6,0 32,1 10,6 0,0 12,7 Італія 63,2 11,7 16,4 7,9 0,3 0,5 Нідерланди 13,8 26,3 19,0 13,0 19,6 8,3 Франція 32,5 16,9 26,2 22,9 0,0 1,5 Швейцарія 14,7 8,8 4,6 65,6 2,0 4,3 Швеція 5,0 17,0 6,0 54,0 0,9 17,1

Таблиця 3
Частка окремих галузей народного господарстваєвропейських країн в обсягах лізингу устаткування в 2005 р., у % (країна вцілому — 100%)Країна Сільське, лісове господарство, рибальство Машинобудування, важка промисловість, будівництво Сфера послуг Приватне споживання Інші галузі Транспорт По всі європейських країнах 3,2 38,2 42,4 4,6 7,6 4,0 Великобританія 4,3 33,4 53,5 8,8 0,0 0,0 Німеччина 2,0 32,4 53,6 2,0 9,5 0,5 Іспанія 2,7 47,0 41,1 0,6 3,2 5,4 Італія 2,7 59,6 20,6 3,2 2,9 11,0 Нідерланди 1,2 20,9 48,9 7,0 1,4 20,6 Франція 5,3 53,3 20,7 2,0 14,3 4,4 Швейцарія 1,6 26,9 13,6 3,1 49,8 5,0 Швеція 3,0 31,9 53,7 4,8 1,2 5,4
Таблиця 4
Частка нових контрактів лізингу устаткуваннярізної тривалості у ведучих європейських країнах у 2008 р., у % (загальнавартість контрактів по країні — 100%)Країна До 2 років Від 3 до 5 років Від 6 до 10 років Більш 10 років По всіх європейських країнах 12,3 75,5 8,8 3,4 Великобританія 22,8 58,9 8,8 9,5 Німеччина 13,0 74,0 10,0 3,0 Іспанія 0,0 92,1 7.9 0,0 Італія 5.3 92,8 1,9 0,0 Нідерланди 0.0 95,0 5,0 0,0 Франція, Швейцарія 0,332,0 89,465,0 10,03,0 0,30,0 Швеція 4,2 78,9 16,9 0,0
У табл. 5 приведена оцінка загальнихобсягів лізингових угод і їхньої частки в постачаннях устаткування по іншихрозвитих країнах, дана Д. Портером (лізингова компанія «London Financial GroupLtd.»).

Таблиця 5
Обсяг, і частка лізингових угод деякихрозвитих країн у 2008 р.Країна Обсяг нових лізингових угод у 2008р., млрд. дол. США Частка в постачаннях устаткування, % США 112,7 32,3 Японія 53,7 10,3 Австралія 7,0 33,3 Швеція 4,4 27,0 Південна Корея 3,9 12,5 Канада 3,9 10,3
Оцінка Д. Портера заснована на звітахнаціональних асоціацій лізингу, вихідні дані від країни до країнивідрізняються. Дані по США враховують лізинг майна і капіталовкладення внерухоме будівництво, у тому числі в промислові підприємства.
США. Законодавство країни забороняєкомерційним банкам виконувати визначені види фінансових послуг, лізинговікомпанії звичайно відділені від банків. Як ми уже відзначали, одна з першихлізингових компаній була організована в 1992 р. Г. Шонфельдом, у даний час воназветься United States Leasing International Inc. і входить у число ведучих,компанія здає устаткування в лізинг у США і займається міжнародним лізингом.
Значна частина американських лізинговихкомпаній була створена великими виробниками устаткування. Перед ними ставиласязадача активізації збуту устаткування, що випускається материнською компанією.Серед таких компаній дотепер лідируючі позиції займає «General ElectricCapital», створена корпорацією «General Electric Inc.». Материнська компаніяспеціалізується на випуску промислового електротехнічного устаткування,авіаційних двигунів, побутових холодильників і багатьох інших видахпромислового устаткування і побутових приладів. В даний час лізингова компаніяне віддає переваги устаткуванню материнської компанії, а лізингує устаткуваннядля всіх секторів промисловості і торгівлі.
Інша частина лізингових компанійорганізована великими комерційними банками США. Іноді їх називають «грошовимицентрами». Вони розташовані в найбільших містах країни, і їхні лізингові компаніїпропонують по всій країні устаткування в лізинг. Ряд регіональних банків такожстворив лізингові компанії. Сфера діяльності такої компанії приблизнозбігається з районом, на який поширюється вплив регіонального банку.
Останнім часом великі страхові компанії, щоспеціалізуються на страхуванні життя, сталі займатися довгостроковим лізингомустаткування.
Перераховані вище фінансові групи роблятьоперації через спеціальні лізингові компанії, але в деяких комерційних банкахСША створені відділи лізингу устаткування. Федеральне керування по контролі забанківською діяльністю накладає на комерційні банки обмеження по лізингуустаткування з виплатою повної його вартості, але дозволяє лізинг із залишковоювартістю.
Нарешті, істотну частину лізинговихкомпаній складають «залежні» організації. Вони належать материнським компаніям,зайнятим випуском промислового устаткування, і надають його користувачам вибірміж покупкою в кредит і лізингом. У США рахунки таких лізингових компаній неповинні поєднуватися з рахунками материнських компаній. Як наслідок, такілізингові компанії приймають на себе додаткові боргові зобов’язання пофінансуванню лізингу, і ці операції не відбиваються у фінансовому балансіматеринської компанії.
Особливість податкового законодавства СШАтака, що приватним особам буває вигідно вкладати свої доходи в покупкуустаткування і надавати його в лізинг. Тим самим використовуються переваги«податкового притулку». Іноді вони поєднуються в товариства з обмеженоювідповідальністю, що здобувають устаткування для корпоративних користувачів.Служба внутрішніх доходів США стурбована великим числом зловживань, зв’язаних звідхиленням приватних осіб від сплати податків, і в діючому законодавчому актіпро податки є пункт, що обмежує можливості часток лізингодавців претендувати наподаткові пільги при здачі устаткування в лізинг.
Австралія. Лізингові операції активнорозвивалися в 60-х роках. В даний час країна виділяється найвищою питомою вагоюлізингу в постачаннях устаткування (33,3%). Незалежна Австралійська асоціаціялізингодавців устаткування (Australian Equipment Lеssоr’s Association — AELA)була створена в грудні 1986 р. У тому ж році 26% нових лізингових угодприходилося на автомобілі і залізничні вагони. В Австралії також популярнийлізинг старих автомобілів, нових і старих трейлерів, офісного устаткування,устаткування для обробки даних, меблів, освітлювальних приладів, торговогоустаткування.
Договори по передачі капітальногоустаткування в довгостроковий лізинг полягають звичайно на термін 2-5 років, ставкиорендних платежів звичайно фіксовані. Орендна плата обкладається податком, алелізингодавець має право на пільги по амортизаційних відрахуваннях. У лізинговийдоговір не може бути включений опціон на покупку, однак користувач післязакінчення терміну договору може його відновити і дати пропозицію про покупкуустаткування.
Японія. Перша лізингова компанія «JapanLeasing Corp.» була заснована в 1963 р. Компанії об’єднані в Японську лізинговуасоціацію (Japan Leasing Association — JLA). Число лізингових компаній у 1987р. досягло 286. Вони займаються переважно фінансовим лізингом устаткування,оперативний лізинг поширюється по більшій частині на старе устаткування.
У 2008 р. по обсягах контрактів у числонайбільших лізингових компаній входили «Orient Leasing» (2,3 млрд. дол. США),«SB General Leasing» (1,4), «Japan Leasing Corp.» (1,2 млрд. дол. США).
Діяльність лізингових компаній у Японіїобмежується податковим керуванням, що у 1979 р. випустило директиви, щорозмежовують користувачів і покупців устаткування. Для лізингу мінімальнийтермін встановлений у розмірі 70% від установленого законом термінуексплуатації даного виду устаткування. Максимальний термін не встановлюється.Якщо користувачу за договором надається опціон на покупку, то виникає договірчи оренди купівлі на виплат. При виплаті податків орендні платежі не будутьвраховуватися як виробничі витрати.
КНР. У 1979 р. був прийнятий закон, щодозволяє діяльність міжнародних спільних підприємств. У 1981 р. була заснованаперша лізингова компанія «China Orient Leasing Company», потім булаорганізована компанія «China Leasing Company Ltd.». Спільно вони контролюють50% щорічного обсягу угод. Загальне число лізингових компаній досягло 30. У2008 р. обсяг лізингових угод перевищив 1 млрд. дол. США.
Основна частина угод приходиться нафінансовий лізинг терміном від 1 року до 5 років, середній термін лізингу 2—3роки. Користувачі віддають перевагу коротким термінам лізингу устаткування, щодозволяє їм звести до мінімуму витрати по виплаті відсотків. Звичайно виплативиробляються раз у чи квартал ще рідше. Після завершення терміну контрактукористувач може викупити устаткування по залишковій вартості. Контрактизвичайно підкріплюються гарантіями банків і/чи державних органів контролю.
Значна частина фабрик і заводів КНРзастаріла, і згідно з прогнозами фінансовий лізинг устаткування має гарніперспективи.
Південна Корея. Перша лізингова компанія«Korea Industrial Leasing Company» (KILC) була заснована в 1973 р. У 1982 р.був прийнятий Закон про підтримку лізингу (Leasing Industry Promotion Act), і в1983 р. обсяг укладених контрактів подвоївся і досяг 460 млн. дол. США.
Усього в Південній Кореї діє 14 лізинговихкомпаній (8 спеціалізованих і 6 торгових банків).
Законодавство Південної Кореї регламентуєумови створення лізингової компанії, її сферу діяльності, типи устаткування,які можна здавати в лізинг, умови погашення. Якщо термін експлуатаціїустаткування не більш 5 років, то термін договору лізингу повинний бути не менш70% терміну експлуатації устаткування. Якщо термін експлуатації устаткуванняскладає 5 років і більш, те термін лізингу повинний бути не менш 60% відтерміну експлуатації устаткування. Опціон на покупку не є обов’язковою умовою,але він може бути дозволений як поступку користувачу.
Одна з основних економічних задач урядуПівденної Кореї складається в заохоченні діяльності дрібних і середніхпідприємств, і діє директива, що зобов’язує спеціалізовані лізингові компаніїне менш 35% обсягу лізингових операцій виділяти дрібним і середнімпідприємствам.
У всіх країнах світу внутрішні лізинговіоперації передували міжнародним. У 60-х роках були укладені перші договорилізингу цивільних літаків, морських судів. У 70-х роках лізингові компаніїприйшли до розуміння, що податкові пільги, надані при внутрішніх інвестиціях,можуть бути доступні закордонним користувачам. Іноді подібні пільги надавалисяпри лізингу старого устаткування. Структура лізингових угод така, щокористувачі зберігали право на пільгові норми амортизації й інші податкові пільгиу своїй країні й одночасно користалися низькими ставками орендних платежів,отриманими при поширенні на них податкових пільг у країні лізингодавця. Такіугоди стали застосовуватися лізинговими компаніями Австралії, Великобританії,США. Вони одержали назву угод «подвійної вигоди». В останні роки велике числотаких угод уклали компанії Японії.
Крім цивільних літаків і морських судівпредметами угод міжнародного лізингу стає будівельне устаткування, комп’ютери,телекомунікаційне устаткування, верстати і різні транспортні засоби (легковіавтомобілі, автобуси, трейлери, вантажопідйомники).
На принципово новий вид лізингу пішло урядКазахстану. У 2006 р. був зданий у лізинг вугільний розріз. Американськакомпанія «Global Mineral Reserves Inc.» одержала в довірче керування на 10років Шебаркольський розріз потужністю 3 млн. т, розташований уКарагандинському вугільному басейні. Компанія за лізинговим договором одержує100% прибутків і вносить у бюджет країни протягом 10 років 38 млн. дол.лізингових платежів. Балансова вартість основних засобів розрізу оцінена в 30млн. дол. Якщо видобуток вугілля буде рости на 15% у рік, то нові власникизобов’язані пропорційно збільшити рівні заробітної плати зайнятим напідприємстві. Якщо лізинговий договір буде розірваний з ініціативи держави, тоіноземна компанія одержить компенсацію в розмірі упущеної вигоди. Іноземнукомпанію залучило багатство родовища, і вона прийняла на себе зобов’язаннявиплачувати високий рівень лізингових платежів.
Іноді компанії розвитих країн, що займаютьсялізингом устаткування, передають його через треті країни, що мають пільговісистеми оподатковування. До числа таких країн відносять Швейцарію, деякіофшорні зони. У них реєструється філія материнської компанії. У третій країніможна розраховувати на більш низький рівень податкових відрахувань із прибуткув порівнянні з аналогічними показниками в країнах, у яких розташовані лізинговакомпанія і користувач устаткування.
Міжнародні лізингові угоди наприкінці 70-хроків відбувалися з ініціативи компаній США. У лізинг були здані цивільнілітаки, морські судна, устаткування для видобутку нафти. Хоча устаткування булопризначено для використання за рубежем, у ті роки американські лізингодавцімогли передати переваги податкової знижки на інвестиції і можливістьприскорених термінів амортизації своїм іноземним користувачам. Істотна частинаукладених міжнародних лізингових контрактів довелася на цивільну авіацію, ібільшість авіакомпаній світу скористалися з наданої можливості. Після прийняттяКонгресом США Білля Пикля-Доула можливість експортувати податкові пільги булавтрачена.
Ряд американських банків зберігспеціалізовані філії, що спостерігають за станом міжнародного лізингу іможливостями проведення фінансових операцій.
Банки Японії не могли використовуватиподаткові знижки на інвестиції і прискорену амортизацію при організаціїміжнародних лізингових угод, але вони могли одержувати в Експортно-імпортномубанку Японії довгострокові доларові кредити з низькою фіксованою процентноюставкою. Ці кредити забезпечили дієвість міжнародних лізингових угод попрограмі «Samurai Lease».
Великі незалежні лізингові компанії Японіїмають організовану мережу іноземних філій. Крім діяльності на лізингових ринкахтих країн, де вони розташовуються, іноземні філії допомагають материнськимкомпаніям виконувати роль інвестиційних банків у міжнародних лізинговихдоговорах. Наприклад, компанія «Orient Leasing» стала першою японськоюлізинговою компанією, що прийняла участь у фінансуванні розвитку мережі готеліву США в 1986 р., і є агентом і інвестиційному банком, що вклав 600 млн.гонконгських дол. у проект вартістю 3 млрд. гонконгських дол. для фінансуваннябудівництва нових підвідних доріг і залізничних тунелів у Гонконгові.
Лізингова асоціація Гонконгу опублікуваладані про обсяг міжнародних лізингових договорів, зареєстрованих у Гонконгові в1986 р., він складав 1 млрд гонконгських дол. — в основному з Китаєм.
Міжнародним лізинговим угодам сприяютьлізингові клуби. Вони виступають як посередників. Якщо потенційнийлізингодавець звернувся з пропозицією про лізинг устаткування до фірми-членаклуба, то вона може переадресувати його до іншої фірми, що працює в країні, зякої отримане пропозиція. Фірма, що переадресувала лізингодавця, одержуєкомісійні за посередництво, але за платоспроможність клієнта відповідальностіне несе. У Західній Європі як лізингові клуби виступає асоціація «Інтерліз», укоторую входять лізингові фірми Бельгії, Великобританії, Німеччини, Данії,Італії, Іспанії, Нідерландів, Норвегії, Франції, Швейцарії, Швеції, а такожасоціація «Лизклаб», що об’єднала лізингові фірми Австралії і 10 країн ЗахідноїЄвропи.
У Західній Європі на міжнародних лізинговихугодах спеціалізувалися найбільші англійські банки «Барклайз бэнк», «Ллойде»,«Мидлэнд», «Нэшнл Вестминстер бэнк».

Література
1.        Фінанси України — підр. за ред. Огійчуко М.Ф. – К.2008 р.
2.        Фінанси України – журнал — № 3-12 – 2009 р.
3.        Фінансове право – підр. за ред. Марков В.Г. – К. –2007 р.