Особливості управління металургійними підприємствами у процесі їх реструктуризації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАРМАЗІН ВЯЧЕСЛАВ ЯКОВИЧ
УДК 330.015: 669.015
ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ МЕТАЛУРГІЙНИМИПІДПРИЄМСТВАМИ У ПРОЦЕСІ ЇХ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
Спеціальність 08.00.04 — економіка тауправління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дніпропетровськ– 2008

Дисертацією єрукопис.
Робота виконанана кафедрі менеджменту Національного гірничого університету Міністерства освітита науки України (м. Дніпропетровськ)
Науковийкерівник:доктор економічних наук, професор
академікНаціональної Академії наук України,
АмошаОлександр Іванович,
Інститутекономіки промисловості НАН
України (м.Донецьк), директор
Офіційніопоненти: докторекономічних наук, професор
ДовбняСвітлана Борисівна,
Національнаметалургійна академія України
Міністерстваосвіти і науки України
(м.Дніпропетровськ), завідувачка
кафедри економікипромисловості
кандидатекономічних наук, доцент
МатвійчукВікторія Іванівна,
Донецькийнаціональний технічний
університетМіністерства освіти і науки України,
доцент кафедрифінансів та банківської справи
Захиствідбудеться «20» червня 2008 року об 14.00 годині на засіданні спеціалізованоївченої ради Д 08.080.01 при Національному гірничому університеті за адресою:49005, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19, ауд. 10/409
З дисертацієюможна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою49005, м. Дніпропетровськ, проспект К. Маркса, 19
Авторефератрозіслано «19» травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованоївченої ради Д 08.080.01                                     В.М. Дереза

ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В сучасному економічному середовищі конкуренціяусе більше стає боротьбою не ресурсів, а стратегій підприємств та методів їхреалізації. Інвестиції підприємствами все частіше направляються на забезпеченнясвоїх динамічних здібностей. Усе більшу роль відіграють такі властивостіпідприємств як інноваційний потенціал, здатність породжувати більш ефективністратегії і забезпечувати свій постійний розвиток, обновлюючи структуру іключові виробничі процеси. Наслідком цього є об’єктивна необхідність проведенняреструктуризації підприємств, удосконалення існуючих та застосування принциповонових підходів до управління, методів планування і реалізації стратегії татактики виробничо-господарської діяльності на основі відповіднихорганізаційному рівню законів і закономірностей. Практика показує, що одне зперших місць серед інших компонентів менеджменту підприємства за значущістюпосідають цілі його діяльності, які формуються та досягаються внаслідок пошукусвоєрідного компромісу вимог, висунутих різними зацікавленими сторонами. До цихсторін у першу чергу, відносяться власники підприємства, вищий управлінськийперсонал (менеджери), працівники підприємства, ринкові агенти (споживачі,постачальники ресурсів, контрагенти), органи влади і керування, суспільство вцілому.
В даний часзавдяки роботам вітчизняних та закордонних вчених, зокрема Амоші О.І., БерезняковоїЛ.О., Благодеевої-Вовк С.Л., Брюховецької В.О., Василенка О.В., Вебера Ю.,Віссема Х., Галушко О.С., Гончарової Н.П., Длі М.І., Дмитренко Г.О., ДрукераП., Каплана Р., Клейменова О.М., Крамаренка В.І., Лавриненка В.В., ЛысенкоЮ.Г., Мазура И.И., Нортона Д., Пижинського Я.І., Пампури О.І., Раєвнєвої О.В.,Ращупкиної В.М,, Риженкова А.Н. Сазонця І.Л., Сянка Д.С., Ситника Л.С.,Фівейського С.А., Хаммера M., ЧампіД., Шапіро В.Д. та інших, розроблені загальні уявлення про засоби дослідженнята урахування впливу інтересів різних угрупувань на процес реструктуризаціїпідприємства в цілому, його філій та інших структурних підрозділів. Сучасніаспекти цих питань для умов металургійної галузі були розглянуті у трудах такихвітчизняних фахівців, як Бень Т.Г., Довбня С.Б., Воронкова О.Е., Литвин В.М.,Мазур В.Л., Молот С.Б., Петренко В.О., Савчук О.В., Сіддікі Ф., Чентуков Ю.І.
При цьому, на даний момент залишається невирішеним питанняпошуку механізму забезпечення оптимального взаємозв’язку цілей, зумовленихвимогами, а, відповідно, і цільовими настановами, що декларуються різнимиучасниками підприємства. Визначені відносини цілей у процесі їх постанови тареалізації можуть бути: 1) незалежними; 2) конкуруючими (конфліктуючими); 3)взаємодоповнюючими. Саме наявність у системі конфліктуючих цілей є одним зосновних факторів нестабільності та низької ефективності роботи підприємства іпризводе до необхідності його реструктуризації. У зв’язку з цим, актуальним євиявлення особливостей і чинників, що характеризують механізм формування цілейі запобігають виникненню протиріч під час їхньої інтерпретації та реалізації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Елементи дисертації знайшли своє відображення в планах держбюджетноїнауково-дослідної роботи кафедри менеджменту Національного гірничогоуніверситету „Розробка та обґрунтування методів підвищення надійностіінвестування розширеного відтворення виробництва гірничих підприємств, номердержреєстрації 0105U000514, 2005 р.). Особистий внесок автора полягає в розробціметодичних рекомендацій із застосування інструментарію вирішення протиріч, яківиникають у постановці та реалізації цілей реструктуризації підприємствавнаслідок різнобіччя інтересів його учасників.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи єтеоретичне обґрунтування й удосконалення принципів управління підприємством впроцесі постанови та досягнення цілей його реструктуризації, а також розробкаінструментарію та практичних рекомендацій щодо діагностики та вирішенняпротиріч у цілях, які виникають внаслідок різнобіччя інтересів учасниківпідприємства.
Для досягнення мети були поставлені та вирішені наступнізадачі:
— конкретизувати визначення поняття „реструктуризація підприємства” тавстановити класифікаційні ознаки її видів;
— обґрунтувати вибір принципів управління процесом встановлення тадосягнення цілей реструктуризації підприємства на основі аналізу сучаснихконцепцій цільового управління у менеджменті;
— обґрунтувати та формалізувати організаційно-економічний механізм «взаємодії»цілей відповідно до інтересів учасників реструктуризації підприємства;
— встановити основні причинно-наслідкові зв’язки, що відображують процесвиникнення протиріч (конфліктів) цілей реструктуризації підприємства;
— розробити методичні інструменти для діагностики та вирішення протиріч уцілях, які встановлюються та досягаються під час реструктуризації підприємства;
— виконати експериментальну перевірку і впровадження одержанихрезультатів в практику управління металургійними підприємствами під час реалізаціїними програм реструктуризації.
Об’єктом дослідження є процес управління металургійним підприємствомпри його реструктуризації.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичнізасади управління підприємством при його реструктуризації.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основудисертаційного дослідження склали роботи провідних вітчизняних і зарубіжнихвчених і фахівців у сфері управління та реструктуризації підприємств. У роботівикористані комплексні методи дослідження і системний підхід до формування тареалізації програм реструктуризації підприємств.
Для вивчення тенденцій розвитку менеджменту на сучаснихметалургійних підприємствах, а також специфіки формування та реалізаціїмеханізму управління цілями в програмах їх реструктуризації використано методитеоретичного обґрунтування й узагальнення. При з’ясуванні причинно-наслідкових зв’язківу механізмі виникнення цільових протиріч та виборі моделі їх дослідження –методи наукового обґрунтування. Для дослідження динаміки економічної діяльностіпідприємств – методи статистичного аналізу.
У теоретичних дослідженнях використані фундаментальніположення і методи економіко-математичного моделювання діяльності підприємств,системного аналізу, розрахунково-аналітичних і експертних оцінок показниківефективності виробничих процесів. При розробці моделі та визначенні параметрівмеханізму діагностики і вирішення протиріч у цілях реструктуризації з метоюдосягнення збалансованого управління підприємством використовуються методипобудови матричної (балансової) моделі і теорії графів.
Інформаційну базу дослідження становлятьзаконодавчо-нормативні акти, статистичні матеріали Державного комітетустатистики України та Мінпромполітики, Укррудпрому, аналітичні огляди та звітиметалургійних підприємств України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичномуобґрунтуванні й удосконаленні принципів управління підприємством в процесі йогореструктуризації з урахуванням наявності протиріч, які виникають під часвстановлення та реалізації цілей учасниками процесу реструктуризації.
Наукові елементи новизни:
Удосконалено:
— організаційно-економічний механізм взаємодії складовихелементів підприємства (бізнес-процесів, ієрархічних рівнів управління тощо) впроцесі встановлення та досягнення цілей реструктуризації, який на відміну відіснуючих, поєднує принципи управління підприємством, що характерні для явищантагонізму, синергізму, перехресту, збалансування та (або) каскаду (дерева)цілей та дає можливість діагностувати наявність суперечливих цільових настанов;
–          інструментарій прийняття управлінських рішень при узгодженніцільових показників процесів реструктуризації, який, на відміну від відомих,дозволяє досягати збалансованого цілеполагання як на горизонтальному рівнівзаємодії (між бізнес-процесами), так і на вертикальному (між ієрархічнимирівнями управління), базуючись при цьому на єдиному комплексі фінансових та нефінансових показників. Узгодження цілей при цьому здійснюється на основізастосування балансових (матричних) моделей виробничих систем та стратегічнихкарт збалансованої системи показників шляхом пошуку компромісу для антагоністичнихсхем взаємодії цілей.
Набули подальшого розвитку:
–          науково-методичні підходи до планування процесуреструктуризації підприємства, які включають процедури, етапи та сітьовіграфіки впровадження методів діагностики і спростування протиріч у ціляхреструктуризації підприємств, а також визначають, що цільові показникипланування вибираються відповідно до класифікації видів реструктуризації,суттєвою відмінністю якої є урахування такої ознаки як інтереси учасниківпідприємства, що дає основу для визначення цільових настанов, в яких потенційноіснує протиріччя;
–          методичні інструменти моделювання процесу управління цілями,які встановлюються та досягаються під час реструктуризації підприємства, основоюяких є поєднання процесного підходу та принципів теорії функціональних систем,що дає змогу розглядати бізнес-процес як керований не одним власником, адекількома, відповідно до чого формується система цілеполагання тадіагностуються протиріччя у цілях.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результативиконаного дослідження дозволяють менеджерам промислового підприємства матиефективний інструментарій для управління підприємством за рахунок оперативноїоцінки узгодженості цілей його реструктуризації, здійснювати діагностику«вузьких місць» виробничо-господарської діяльності підприємства, розробляти тареалізовувати оптимальні плани виробництва і приймати оптимальні управлінськірішення в процесі реструктуризації підприємства.
Впроваджені у ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім.Комінтерну» «Методичні рекомендації до формування і реалізації програмиреструктуризації підприємства на основі механізму спростування цільових протиріч»дозволи одержати економічний ефект у розмірі 415,9 тис. грн. (довідка № Н-364від 24.05.2006 р.).
Теоретичні положення та запропоновані автором класифікаціявидів реструктуризації і підходи до вирішення протиріч у цілях при плануваннівпроваджені у навчальний процес Національного гірничого університету івикористовуються при вивченні дисциплін «Антикризовий менеджмент», «Планування»та «Інноваційна економіка» студентами напряму 0502 «Менеджмент» (довідка № 05-19/231від 24.12.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Автору належить наукові ідеіроботи, теоретичний аналіз, результати обробки інформації, вибір методівдослідження. Отримані результати відображають авторський підхід до вирішенняпроблеми управління металургійними підприємствами у процесі їхреструктуризації. Автор є безпосереднім учасником наукових досліджень івпроваджень практичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положенняздійснених досліджень розглядалися і були схвалені на науково — практичнихконференціях «Проблеми теорії та практики інвестиційних процесів»(Дніпропетровськ, 2004) та «Економіка: проблеми теорії та практики» (Дніпропетровськ, 2001). Результатироботи розглядалися також на Міжнародній науково-практичній конференції„Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України(Дніпропетровськ, 2007), та на науково-технічних радах ДАК „Укррудпром” і ВАТ„ДМЗ ім. Комінтерну”). Матеріали досліджень використані при написанні 1навчального посібника.
Публікації. Основні положення і результати дисертаційноїроботи висвітлені у 7 наукових публікаціях, в тому числі 4 статтях у виданнях,включених ВАК України до переліку спеціалізованих видань з економіки, 2 тездоповідей у матеріалах науково-практичних конференцій та 1 робота у іншихвиданнях. Загальний обсяг складає 14,4 д.а., з них безпосередньо авторуналежить 5,0 д.а.
Структура таобсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків,списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації – 184 сторінкикомп’ютерного тексту, що містять 40 рисунків та 25 таблиць на 32 сторінках,список використаних джерел із 175 найменувань на 15 сторінках та 2 додатки на 2сторінках.

ОСНОВНИЙЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Виконаний у першому розділі «Теоретичні аспекти управління вумовах реструктуризації підприємств України» аналіз виявив, що в сучаснихумовах підприємства мають потребу в інтегруванні різних структурних елементів іформуванні управляючої системи, що поєднує всі контури управління: починаючивід базових виробничих ліній і закінчуючи системами на рівні управляючихкомпаній диверсифікованих структур.
Для пошуку рішеньза цими напрямками, в роботі, у першу чергу, розглянута сутність процесуреструктуризації підприємства. Визначено, що під цим варто розуміти сукупністьорганізаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, якіздійснюються в інтересах учасників підприємства і спрямовані на зміну структурипідприємства, механізму його управління, форм власності таорганізаційно-правових форм. Таке трактування дозволяє формально зафіксувати тойфакт, що цільова настанова програми реструктуризації можуть формуватися вумовах наявності протиріч в інтересах, що переслідують різні групи або окреміпрацівники підприємства.
На даний часзавдяки роботам українських вчених Брюховецької В.О., Василенка О.В.,Гончарової Н.П., Дмитренка Г.О., Клейменова О.М., Крамаренка В.І., ЛисенкаЮ.Г., Пижинського Я.И., Пампури О.І., Раєвнєвої О.В., Сазонця І.Л., СитникаЛ.С. і інших розроблені загальні уявлення про способи дослідження впливуінтересів різних груп на процес реструктуризації виробничо-господарськоїдіяльності підприємства в цілому, його філій і структурних підрозділів. Алеіснуючий перелік цілей, співставлений з інтересами учасників представляєтьсящонайменше абсолютизованим, оскільки не відповідає повноті врахування всьогомасиву учасників підприємства (наприклад – податкові органи, різнофункціональніструктурні підрозділи підприємства) та не дає уявлення про те, що інтересирізних сторін можуть не співпадати та й навіть конфліктувати (наприклад, в інтересахподаткових органів отримати від підприємства максимальну суму сплаченихподатків, тоді як метою самого підприємства, за даним напрямом є їх мінімізація).
Вивченнязакордонних і вітчизняних розробок з управління цілями в менеджментіпідприємств, виявило, що існуючі на сьогодні в цій області моделі, будуються наконцепції чіткого слідування всіх учасників процесу поставленій меті і недозволяють діагностувати й адекватно вирішувати ситуації у випадках, коли вінтересах учасників виробництва виникають протиріччя, що призводять до недосягненнязапланованого результату діяльності. Визначено, що однією з основних причинцього є неоднозначний підхід учасників підприємства до оцінки параметрів, наоснові яких здійснюється процес формування й оперативного управління цілямидіяльності. Це зумовлено тим, що в сучасних умовах усе більш затребуваними вменеджменті стають нефінансові показники (якість технологічних процесів,персоналу, системи управління і т. ін.; величина ризиків, специфічних дляпоточної ситуації на підприємстві; розмір і структура нематеріальних активівпідприємства і т. ін.).
Для формуваннярішень з усунення цих невідповідностей був виконаний порівняльний аналізбазових методологічних підходів до формалізації моделі підприємства. Урезультаті встановлено, що недоліком системного підходу при аналізі виробництває «розімкнення» системної моделі: вхідні і вихідні потоки не пов’язуються зконкретними їх джерелами і споживачами. Тобто, якщо, наприклад, споживачемпродукції заводу є кілька підприємств і в якийсь момент часу одне з них відмовляєтьсяздійснювати закупівлі, то системна модель не може зафіксувати цей факт інеобхідно вносити «примусові» зміни у виробничу функцію. Це у свою чергувикликає неконтрольовані зміни в параметрах стану і некоректне відображеннявзаємозв’язків між структурними елементами системи (учасниками підприємства).
Цього недолікудозволяє уникнути процесний підхід до моделювання систем, особливістю якого є:чітке агрегування робіт «за результатом» і точна відповідність принципові «одинпроцес – один результат – один підрозділ – один бюджет – один «власник» процесу».Разом з тим, побудова економіко-математичної моделі бізнес-процесу викликаєскладність у зв’язку з високим ступенем невизначеності при спробі врахуванняйого динаміки. Пов’язано це, в першу чергу, з тим, що поняття «один власник процесу»досить умовне. Коли йдеться про будь-які документовані відносини (наприклад,облік витрат у виробництві металопродукції, і відповідні йому дії здокументообігу), то формалізувати учасників (елементи) процесу представляєтьсяможливим. Але, коли необхідно говорити про, наприклад, оперативні керуючивпливи, виникають складнощі з формалізацією механізму взаємодії учасниківпроцесу. Це зумовлено тим, що реально в управлінні одним і тим самим процесомможе брати участь кілька осіб (тобто фактично існує кілька власників процесу).
Усе це свідчитьпро те, що для оптимального функціонування підприємств в існуючих на сучасномуетапі умовах, потрібне формування адекватних їм методів і технологій управління.
Вдругому розділі «Формалізація процесу дослідження цільових протиріч у програмахреструктуризації підприємств» встановлено, що реальні механізми формалізаціїзадач моделювання цільових протиріч у сьогоднішній практиці моделюваннявідсутні. Для вирішення цієї проблеми розглянуті положення теоріїфункціональних систем П.К.Анохіна у фізіології, що дозволяють розглядатиорганізм (виробничу систему) у цілому, а також управління інтегративнимипроцесами. Відповідно до її концепції процеси управління, що інтегруютьдіяльність різних підсистем у цілісний організм, є багаторівневими. Кожномурівню відповідає керуюча система визначеного класу, що інтегрує процеси, якіпротікають на рівні, що знаходиться нижче. Кожен функціональний (бізнес -)процес може бути розчленований на окремі елементарні акти. Керуюча система, щозабезпечує управління одним елементарним актом, називається елементарноюкеруючою одиницею (ЕКО). Сукупність елементарних актів складає окремийфункціональний процес, а сукупність елементарних керуючих одиниць складаєкеруючу систему окремого функціонального процесу – функціональний ансамбль.
У системі протікають складні процеси, що є комбінацієюокремих функціональних процесів. У зв’язку з цим виділені кілька типів взаєминміж функціональними ансамблями: каскад (дерево) цілей, синергізм цілей,перехрест цілей, антагонізм цілей. Визначено, що для оптимальної координаціїпроцесів, які виконуються паралельно (коли параметри управління функціональнопов’язані і вносять питомий вклад у складний процес) необхідно встановлювативзаємовідносини, які можна визначити як збалансування.
Для постанови і вирішення задачі збалансованого управліннянеобхідною умовою є можливість опису моделей об’єктів управління в єдиномуфазовому просторі, тобто, які б ні були параметри управління, вони повинніутворювати замкнутий контур управління. Виконати дану умову можливо задопомогою міжгалузевого балансового методу, що з успіхом використовується дляаналізу і планування виробництва і розподілу продукції на різних рівнях – віднародного господарства до окремого підприємства.
Метод збалансування органічно вписується в процесну модельокремого підприємства, оскільки бізнес-процеси окремої виробничої системи пов’язаніміж собою через поняття «постачальник» і «клієнт» процесу. На підставівиконаного в розділі 1 аналізу в структурі підприємства виділені 4функціональних ансамблі (ФА) (складові Стратегічної карти BSC) і 8 бізнес –процесів (БП):
— ФА1 – фінансоваскладова; ФА2 – клієнтська складова; ФА3 – внутрішня складова; ФА4 – складовірозвитку;
— БП1 –вироблення умов діяльності; БП2 – розробка і модифікація продуктів; БП3 –продаж; БП4 – виробництво металопродукції; БП5 – розрахунки; БП6 – відтворенняресурсів; БП7 – відтворення механізмів; БП8 – відтворення персоналу.
Схема взаємодіїфункціональних ансамблів у рамках балансової схеми планування проаналізована задопомогою операцій над графами і матрицями. Процес побудови функціональногографа Г являє собою операцію об’єднання (U) структурних графів функціональнихансамблів:
БП =(бп1, бп3, бп5, бп6, фа1) U(бп2, бп3, бп5, фа2) U(бп1,бп2, бп4, фа3) U(бп6, бп7, бп8, фа4) (1)
Результуючаматриця балансової моделі (табл. 1) дозволяє одержати формулу збалансованоївзаємодії функціональних ансамблів у процесі функціонування окремогопідприємства:
3ФА1+2ФА2 +2ФА3+2ФА4=оптимум (2)
Таблиця 1
Результуюча матриця взаємодії функціональних ансамблівпідприємства БП1 БП2 БП3 БП4 БП5 БП6 БП7 БП8 ИТОГО БП1 ФА3 ФА1 ФА3 ФА1 2ФА1+2ФА3 БП2 ФА2 ФА2 БП3 ФА2 ФА2 БП4 БП5 БП6 ФА1 ФА4 ФА4 ФА1+2ФА4 БП7 БП8 ФА3+ФА2 ФА1 ФА3 2ФА1+ФА2 ФА4 ФА4
Відповідно, збалансована модель окремого металургійногопідприємства гірничо-металургійного комплексу матиме вигляд наведений у табл.2.
Таблиця2
Збалансованамодель металургійного підприємства Функціональні ансамблі Товарна продук ція Валова продук ція ФА1 ФА2 ФА3 ФА4 Функціональні ансамблі 3ФА1+2ФА2 +2ФА3+2ФА4 У Х Непрямі витрати a11 a12 a13 a14 Сировина, матеріали, паливо, енергія a21 a22 a23 a24 Витрати праці за групами робочих a31 a32 a33 a34 Основні фонди та виробничі потужності a41 a42 a43 a44
Балансове рівняння може бути записано наступним чином:
Х = Aij (3ФА1+2ФА2 +2ФА3+2ФА4 ) + Y (3)
де:Aij – коефіцієнтивитрат, що визначаються з квадратичної матриці: a11 a12 a13 a14 Aij = a21 a22 a23 a24 (4) a31 a32 a33 a34 a41 a42 a43 a44
Таким чином, з урахуванням отриманих результатів можнасформувати наступний алгоритм планування програми реструктуризації підприємстваз урахуванням можливості діагностики та вирішення цільових протиріч.
Основною перевагою впроваджуваного механізму є можливістьпостійної діагностики виникаючих протиріч. Розроблений сітковий графік дозволяєоптимізувати в часі інтеграцію системи збалансованого управліннябізнес-процесами за допомогою моделювання функціональних ансамблів, в існуючусистему управління за рахунок створення і підтримки в працездатному станієдиної системи цілей, показників і критеріїв їхнього досягнення.
У третьому розділі «Реалізація механізму управління цільовимипротиріччями в процесі розробки проектів реструктуризації металургійногозаводу» доведено, що для побудови системи показників у рамках системизбалансованого управління і управління бізнесами-процесами в програмахреструктуризації насамперед визначаються стратегічні цілі підприємства вцілому, формулюються шляхи досягнення цих цілей, розробляється системапоказників. Для кожного показника встановлюються цільові критерії, тобтопланові кількісні значення показників на визначений часовий період.
Функціонування такого механізму управління цільовимипротиріччями було апробовано в процесі реалізації програми реструктуризації ВАТ«Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну». На підставі аналізу показниківроботи в 2001 – 2006 році встановлено, що основною проблемною ланкою в системіцілеполагання заводу є функція планування, тобто є протиріччя у взаємодіїфункціональних ансамблів.
Дані виконаногокластерного аналізу свідчать про те, що в процесі функціонування заводуфункціональні ансамблі (ФА) утворюють два погоджених кластери (1=ФА фінанси +ФА бізнеси-процеси; 2= ФА клієнти + ФА розвиток). Причому на стадії виробництварівень погодженості підрозділів, що відображають роботу кластерів 1 і 2 (міжкластернавідстань 0,667) вище ніж на стадії планування (міжкластерна відстань (0,872),що свідчить про проблеми у взаємодії підрозділів на стадії підготовкивиробничих планів. Значною мірою це стосується служб, що забезпечують «Клієнтськускладову» (відділ маркетингу, заступник директора з комерційних і фінансовихпитаннях і ін.) і складову «Розвитку» (служби головного інженера та заступникадиректора з кадрів і загальним питанням).
Основним фактором, що здійснює негативний вплив на реальністьпідготовлюваних планів є надлишкова чисельність персоналу заводу. З огляду нате що масштаби цієї надмірності досить великі для вирішення проблеми шляхомскорочення штатів, єдиним раціональним способом підвищення ефективності вмайбутніх періодах буде забезпечення випереджальних темпів зростання обсягівреалізації стосовно темпів росту сумарних витрат, що обумовлює наявністьвідповідного протиріччя.
На підставі данихдіагностики були розроблені заходи щодо зниження витрат у системі управліннязаводом, реалізація яких у ході реструктуризації підприємства в 2005 роцідозволила одержати економію в розмірі 415,9 тис. грн.

ВИСНОВКИ
У дисертації, яка є завершеною науково-дослідною роботою, набазі проведених досліджень вирішена актуальна наукова задача, що полягає утеоретичному обґрунтуванні й удосконаленні принципів управління підприємством впроцесі його реструктуризації з урахуванням наявності протиріч, які виникаютьпід час встановлення та реалізації цілей учасниками процесу реструктуризації.
Науково обґрунтовані методичні підходи до удосконаленняпринципів управління підприємством в процесі встановлення та досягнення цілейпідприємства, що має суттєве значення для розвитку науки управлінняпідприємством, практики планування та підвищення ефективності досягнення цілейреструктуризації.
Основні наукові висновки, що отримані на основі використаннянаукових методів дослідження, зводяться до наступного:
1. Аналіз ітеоретичне узагальнення існуючих методичних засад щодо удосконалення принципівуправління підприємством в процесі постанови та досягнення цілей йогореструктуризації дозволили встановити, що економічну категорію „реструктуризація” підприємства слідрозглядати у взаємозв’язку категорій „інтереси учасників підприємства” та „ціліреструктуризації” які є взаємозалежними, взаємодіють в єдиній системі принципівуправління підприємством і зумовлюють узгодженість цілей складових елементівпідприємства в процесі реструктуризації.
2. З метою забезпечення комплексного підходу до удосконаленняпринципів управління підприємством в процесі встановлення та досягнення цілеййого реструктуризації, на основі узагальнення існуючих теоретичних засаддоцільно класифікувати види реструктуризації за такими ознаками: характер ітермін здійснення, об’єкт реструктуризації, інтереси учасників підприємства,цілі реструктуризації.
3. Основним напрямом розвитку сучасних концепцій цільовихпідходів до управління підприємством та його складовими елементами(бізнес-процесами, ієрархічними рівнями тощо) в процесі встановлення тадосягнення цілей реструктуризації є поглиблення розуміння сутності взаємодіїцілей, встановлення існуючих об’єктивних залежностей та розширення використанняоптимізаційних методів з метою створення дієвих принципів управлінняпідприємством, спрямованих на забезпечення узгодженості цілей в процесіреструктуризації за наявності протиріч у їх встановленні та досягненні,зумовлених різнобіччям інтересів учасників підприємства.
4. Ефективневикористання принципів управління підприємством в процесі встановлення тадосягнення цілей реструктуризації повинно спиратися на методичні інструментимоделювання процесу управління цілями, які встановлюються та досягаються підчас реструктуризації підприємства. Їх основою є поєднання процесного підходу тапринципів теорії функціональних систем, що дає змогу розглядати бізнес-процесяк керований не одним власником, а декількома, відповідно до чого формуєтьсясистема цілеполагання та діагностуються протиріччя у цілях.
5. У роботі доведено, що організаційно-економічний механізмвзаємодії складових елементів підприємства (бізнес-процесів, ієрархічних рівнівуправління тощо) в процесі встановлення та досягнення цілей реструктуризації,на відмінну від існуючих, має поєднувати принципи управління підприємством, якіхарактерні для явищ антагонізму, синергізму, перехресту, збалансування та (або)каскаду (дерева) цілей. Це дає можливість діагностувати наявність суперечливихцільових настанов та дозволяє оперативно вносити відповідні корективи впрограми і плани реструктуризації підприємства.
6. Аналізфакторів, що впливають на принципи управління підприємством в процесівстановлення та досягнення цілей реструктуризації, дозволив встановитипричинно-наслідкові зв’язки, що відображають процес виникнення протиріч(конфліктів) цілей реструктуризації підприємства, які свідчать про вплив нарезультативність досягнення встановлених цілей як фінансових, так і нефінансових показників діяльності складових елементів підприємства.
7. На основі встановлених причинно-наслідкових зв’язків, щовідображують процес виникнення протиріч (конфліктів) цілей реструктуризаціїпідприємства обґрунтовані науково-методичні підходи до планування процесуреструктуризації підприємства, які включають процедури, етапи та сітьовіграфіки впровадження методів діагностики і спростування протиріч у ціляхреструктуризації підприємств, а також визначають, що цільові показникипланування вибираються відповідно до класифікації видів реструктуризації,суттєвою відмінністю якої є урахування, як класифікаційної ознаки – інтересівучасників підприємства. Це дає основу для визначення цільових настанов, в якихпотенційно існує протиріччя та дозволяє відшукувати значні резерви у скороченніпоточних витрат підприємства в процесі реструктуризації.
8. В роботі розроблений інструментарій прийняттяуправлінських рішень при узгодженні цільових показників процесівреструктуризації, який, на відміну від відомих, дозволяє досягатизбалансованого цілеполагання як на горизонтальному рівні взаємодії (міжбізнес-процесами), так і на вертикальному (між ієрархічними рівнями управління),базуючись при цьому на єдиному комплексі показників. Узгодження цілей при цьомуздійснюється на основі застосування балансових (матричних) моделей виробничихсистем та стратегічних карт збалансованої системи показників шляхом пошукукомпромісу для антагоністичних схем взаємодії цілей.
9. Реалізаціярозроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їхупровадження у ВАТ „Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну”підтвердила їх достовірність та доцільність використання планово-економічнимислужбами металургійних підприємств.
10. Наукові положення, висновки, рекомендації, розроблені наїх основі принципи управління підприємством в процесі встановлення тадосягнення цілей реструктуризації рекомендуються для використання планово-економічнимислужбами промислових підприємств, науково-дослідними організаціями, проектнимиінститутами, аудиторськими та консалтинговими компаніями.

СПИСОКОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬЗА ТЕМОЮДИССЕРТАЦИИ
У наукових фахових виданнях:
1. Кармазін В.Я., Толпеко О.М. Формування тадіагностика матричної (процесної) моделі підприємства на основі положеньзагальної теорії функціональних систем// Аналітично-інформаційний журнал„Схід”. – Донецьк. — 2006. — №78 (6). — 2006. – С.20-23
Особистий внесок здобувача полягає у вивченні тавпорядкуванні положень загальної теорії функціональних систем щодо виробничихпідприємств, а також формування матричної (процесної) моделі підприємства якметодичного інструменту моделювання процесу управління цілями, яківстановлюються та досягаються під час реструктуризації підприємства.
2. Кармазін В.Я. Аналізможливості використання збалансованої системи показників у менеджментізбиткових підприємств гірничо-металургійного комплексу України. –Дніпропетровськ. Економічний вісник Національного гірничого університету. — 2005.- №1. — С.90-97
3. Кармазин В.Я., Копнин В.М., Черняк В.И. Формализацияпроцесса согласования целей в иерархических производственных системах с учетомфакторов риска. – Донецьк. Економіка промисловості. — 2005.- №3 (29).- С.9-14
Особистий внесок здобувача полягає у розробціінструментарію прийняття управлінських рішень при узгодженні цільовихпоказників процесів реструктуризації, який, на відміну від відомих, дозволяєдосягати збалансованого цілеполагання.
4. Кармазін В.Я., Лобачьова Н.В.Аналіз умов формування механізму цілеполагання при реструктуризації підприємствгірничо-металургійного комплексу України. – Дніпропетровськ. Економічний вісникНаціонального гірничого університету. — 2005. — №3. — С.71-79
Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні іформалізації організаційно-економічного механізму взаємодії складових елементівпідприємства (бізнес-процесів, ієрархічних рівнів управління тощо) в процесівстановлення та досягнення цілей реструктуризації.
В інших виданнях:
5. Копнін В.М., Кармазін В.Я. Умови підвищення обсягівта економічної безпеки банківських інвестицій у підприємствагірничо-металургійного комплексу // Матеріали науково-технічної конференції «Проблемитеорії та практики інвестиційних процесів» — Дніпропетровськ: НГУ, 2004. – С.42 — 43.
Особистий внесок здобувача полягає у вивченні тааналізі фінансового стану підприємств гірничо-металургійного комплексу якпотенційно привабливих об’єктів для інвестицій в їх реструктуризацію.
6. Кармазін В.Я., Драгун Н.В., Рєдіна О.В.Міжструктурний аналіз – головний інструмент визначення привабливостіінвестиційних проектів // Матеріали науково-технічної конференції «Економіка:проблеми теорії та практики» – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. — С. 36-38
Особистий внесок здобувача полягає у формуваннінауково-методичних підходів до здійснення між структурного аналізу процесуінвестування підприємства, що дає основу для визначення цільових настанов тадозволяє відшукувати значні резерви у скороченні поточних витрат підприємства впроцесі реструктуризації.
7. Буряковський В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В.Фінанси підприємств: Учбовий посібник. — Дніпропетровськ: Пороги, 1998. – 246с.
Особистий внесок здобувача полягає у визначеннітенденцій розвитку менеджменту на сучасних підприємствах, методології аналізуїх фінансових показників та розробці організаційно-економічного механізмувзаємодії складових елементів підприємства.
АНОТАЦІЯКармазін В.Я. Особливості управлінняметалургійними підприємствами у процесі їх реструктуризації. – Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступенякандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управлінняпідприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний гірничийуніверситет, Дніпропетровськ, 2008.
Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню йудосконаленню принципів управління підприємством в процесі постанови тадосягнення цілей його реструктуризації, а також розробці інструментарію тапрактичних рекомендацій щодо діагностики та вирішення протиріч у цілях, яківиникають внаслідок різнобіччя інтересів учасників підприємства. На основіаналізу наявних у вітчизняній і закордонній науковій літературі визначеньпоняття „реструктуризації підприємства”, надане авторське його трактування.Обґрунтована можливість опису механізму формування протиріч у цільовихнастановах виробничих систем за допомогою поняття «функціонального ансамблю»,обумовленого як сукупність елементарних керуючих одиниць складової керуючоїсистеми окремого функціонального процесу. Теоретично визначена можливістьвикористання для діагностики потенційних протиріч у цілях при переході відпроцесного підходу при постановці цілей до підходу на основі функціональнихансамблів за допомогою математичного апарату теорії графів і побудови матричної(збалансованої) моделі управління Сформована збалансована модель підприємстваз структурними елементами – функціональний ансамбль, яка дає змогу параметрипідприємства послідовно використовувати для формування матричних моделей напідгалузевому (металургійне виробництво, феросплавне і т.д.) рівні, та рівніокремого підприємства. Отримано рівняння збалансованої взаємодії функціональнихансамблів металургійного підприємства, яке визначає, що найбільший ступіньвпливу на ефективність його діяльності робить фінансова складової стратегічноїкарти системи збалансованих показників.
Ключові слова:реструктуризація, металургійний завод, управління цілями, планування, процеснийпідхід, збалансована система показників, функціональний ансамбль.

АННОТАЦИЯ
Кармазин В.Я. Особенностиуправления металлургическими предприятиями в процессе их реструктуризации. –Рукопись.
Диссертация на соисканиеученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 –экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). –Национальный горный университет, Днепропетровск, 2008.
Диссертация посвященатеоретическому обоснованию и усовершенствованию принципов управленияпредприятием в процессе постановки и достижения целей его реструктуризации, атакже разработке инструментария и практических рекомендаций по диагностике иразрешению противоречий в целях, которые возникают вследствие разносторонностиинтересов участников предприятия. Показано, что в существующие на сегодня вуправлении процессами реструктуризации предприятий модели, строятся наконцепции четкого следования всех участников процесса поставленной цели и непозволяют диагностировать и адекватно разрешать ситуации в случаях, когда винтересах участников производства возникают противоречия, приводящие к недостижению запланированного результата деятельности. Определено, что одной изосновных причин этого является неоднозначный подход участников предприятия коценке параметров, на основе которых осуществляется процесс формирования иоперативного управления целями деятельности. Это обусловлено тем, что всовременных условиях все более востребованными в менеджменте становятсянефинансовые показатели (качество технологических процессов, персонала, системыуправления и т.п.; величина рисков, специфичных для текущей ситуации напредприятии; размер и структура нематериальных активов предприятия и т.д.). Длявыработки решений по этим направлениям, в работе, рассмотрена сущность процессареструктуризации предприятия. Определено, что под этим следует понимать совокупностьорганизационно-экономических, правовых, производственно-техническихмероприятий, направленных на изменение структуры предприятия, механизма егоуправления, форм собственности, организационно-правовых форм и осуществляемых винтересах участников предприятия. Такая трактовка позволяет формальнозафиксировать тот факт, что целевая установка программы реструктуризации можетформироваться в условиях наличия противоречий в интересах, которые преследуютразличные группы или отдельные работники предприятия
Установлено, что дляпостановки и решения задачи сбалансированного управления необходимым условиемявляется возможность описания моделей объектов управления в едином фазовомпространстве. Выполнение данного условия позволяет добиться балансовый метод,который с успехом используется для анализа и планирования производства ираспределения продукции на различных уровнях – от народного хозяйства доотдельного предприятия. Показано, что балансовый метод органично вписывается впроцессную модель отельного предприятия, поскольку бизнес-процессы отдельнойпроизводственной системы связаны между собой через понятия «поставщик» и«клиент» процесса. На основании выполненного анализа в структуре предприятиявыделено 4 функциональных ансамбля (ФА) (составляющие Стратегической карты BSC) и 8 бизнес – процессов (БП). Схемавзаимодействия функциональных ансамблей в рамках балансовойсхемы планирования проанализирована посредством операций над графами иматрицами. В результате была получена сбалансированная модель отдельногометаллургического предприятия, ее уравнение и сформирован общий алгоритмпланирования программы реструктуризации предприятия с учетом процедурдиагностики и разрешения целевых противоречий, а так же сетевой графиквыполнения данных работ. Экономически обоснована целесообразность использованияполученной модели в условиях реструктуризации металлургического предприятия.
Ключевые слова:реструктуризация, металлургический завод, управление по целям, планирование,процессный подход, сбалансированная система показателей, функциональныйансамбль.
ANNOTATIONKarmаzin V.Ya. Management Features ofMetallurgical Enterprises in the Process of Restructuring. Manuscript.Dissertation on the receipt of scientificdegree of candidate of economic sciences under specialty 08.00.04 Economy andManagement of Enterprises (after the types of economic activity). — NationalMining University, Dnepropetrovsk, 2008.
Dissertation is devoted to theoretical substantiation andimprovement of management principles in enterprise in the process of itsrestructuring, and also development the practical recommendations in relationto diagnostics and conflict resolution in aims, which arise the result ofinterests of enterprise. On the basis of analysis of concept present indomestic and abroad scientific literature „restructuring of enterprise”, authorhis interpretation. Sustained the possibility of mechanism description ofcontradictions forming in having special purpose options of the productionsystems of the «functional ensemble» conditioned as aggregate of elementarymanaging units of the component sensor-based system of separate functionalprocess. In theory possibility of the use for diagnostics of potentialcontradictions in aims in transition from approach at raising of aims toapproach on the basis of functional ensembles by the mathematical vehicle ofthe graph theory and construction of matrix (balanced) case frame is thebalanced model of enterprise with structural elements is functional ensemble,which enables consistently to use the parameters of enterprise for forming thematrix models at sub of (metallurgical production a ferro-alloy and etc)particular a branch level, and levels of separate enterprise. Equalization ofthe balanced co-operation of functional ensembles of metallurgical enterprise,which determines that most degree of influence on efficiency of its activitydoes financial component strategic card of the system of the balanced indexes,is got.
Keywords:restructuring, metallurgical factory, management by aims, planning, processapproach, balanced system of indexes, functional ensemble