Переклад реалій
Реалія — (лат. Realis — речовий) предмет, поняття, явище, характерне дляісторії, культури, побуту, життя того чи іншого народу, країни, що незустрічається в інших народів. Реалії-також слово, що позначає такий предмет,поняття, явище, також словосполучення (звичайно фразеологізм, прислів’я,приказка, примовка), що включає такі слова, предмети матеріальної культури.
Зісторико-семантичного погляду реалії діляться на:
1. Власне реалії (при існуючих референтах): укр.:трембітар, постоли, коливо, перебудова гласність, коломийка; англ.; Halloween,a baby-sitter, Boxing day, a gifted child.
2. Історичніреалії — семантичні, архаїзми, які внаслідокзникнення референтів входять до історично-дистанційної лексики, втратившижиттєздатність. Крім національних, для них характерний хронологічний колорит:укр. смерд, свячений, зелені хлопці («опришки»), англ.: a pries andhole (іст. «нора», пристанище або в замку, де переховувалисякатолицькі священики в Англії під час переслідування католиків).
У структурномуплані
1.Реалії-одночлени: укр. вечорниці, кобзарювати; англ.: аsheriff, a maypole («травневе дерево» — стовп, прикрашений квітами,різнобарвними прапорцями і т.п., довкруги якого танцюють в першу неділю травняу Великобританії).
2. Реалії-полічлени номінативного характеру: курна хата, братськамогила, St. Valentine’s Day, a soap оpera (багатосерійна постановкасентиментального характеру), а ticket day.
3. Реалії-фразеологізми: стати під вінок дбати про скриню, tohatch the woolsack (набитая шерстью подушка, на которой сидит председатель,лорд, канслер в палате лордов). — стать лордом, канслером.
З поглядуперекладацької практики виділяють явні і скритні реалії.
Скритні реалії — укр.: піч, сорочка (вишиванка), скриня; англ..: a forty-niner ( onewho took part in the California gold rush? After The discovery of gold there in1848). Перекласти реалії – це значить винайти відповідник у цільовіймові, а як жецьогодосягти, якщо немає в етнокультурі, матеріальній чи духовній співвідносногооб’єкта, поняття чи явища? Отже, у випадку реалій доречно говорити не пропереклад у буквальному розумінні, а лише про винайдення семантико-стилістичноговідповідника, або про трансляційне перейменування реалії.
Існують такіспособи трансляційного перейменування реалії:
1. Транскрипцій(транслітерація).
2. Гіперонімічнеперейменування.
3. Дескриптивнаперифраза
4. Комбінованареномінація.
5. Міжована транспозиціяна конототивному рівні.
6. Метод уподібнення.
7. Віднайденняситуативного відповідника (контекстуальний переклад). 8 Інтерпретація реалії.
1. Транскрипція(транслітерація)Терміном«транскрипція» позначають віднайдення якомога точнішого відповідникачерез запис звучання слів (у тому числі реалій)мови-джерела графемами мови-переймача. Транскрипція-зв’язана з точною(наскільки це можливо) передачею звучання, іноземного слова (примат вимови). Єдинийрізновид реалій, який неминуче треба подавати в національній подобі, — це антропонімита топоніми, на зразок українських Тарас, Ярема, Вірко, Вірлена,Черемош, Уж, Назар. Так, у газеті «News from Ukraine» у розповідіпро перебування американських туристів у Києві читаємо: «A nine-year-oldAmerican? Yarema Bachynsky, came to Ukraine as a member of the ”group.»Тут йдеться про мешканця США, але українця, за національністю, на що вказуєйого ім’я, правильно протранкрибоване.
2. ГіперонімічнеперейменуванняГіперонімічнеперейменування — досить поширений—вид перекладу реалій, пов’язаний із засаднимипоняттями лексичних трансформацій, категоризацією денотата, визнаннямізоморфізму частини й цілого .(«pars pro toto»), генералізацією.
3. ДескриптивнаперифразаКолипотрібний високий ступінь експліцитності у процесі перекладу, частозастосовують дескриптивну перифразу, чому сприяють контекстно-ситуативнічинники. Наявність різних видів перифраз і перифрастичних зворотів у мовізумовлена особливостями логічних структур мислення, перифрастичнимиможливостями природних мов. За допомогою описової перифрази відтворюютьсемантику часових реалій селянського календаря, прим.: «На покрову вернувсяПрокіп» — «Prоkip returned at the end of October
4. КомбінованареномінаціяКомбінованареномінація — найчастіше транскрипція з-описовою перифразою (значно рідше — згіперонімом) — досить ефективний, хоча й багатослівний, спосіб, максимальноїпередачі семантики реалій, зв’язаний з лінійним розширенням тексту. Комбіновануреномінацію для відтворення змісту реалій широко застосувала Ф.Лайвсей. Осьдеякі зразки: „А про вечорниці так і не споминай!“ — »And also,don’t mention to her the Vechermitzi, the evening gathering and revel of youthsand maidens”.
5. Міжмовнатранспозиція на конототивному рівніДоречно застосовувати міжмовну конототивну транспозицію (транспозиціюна конототивному рівні), замінюючи українську реалію реалією англомовного світу(чи просто англійською лексемою з місткою конотативною інформацією) з іншимденотативним. але рівно вартним конототивним значенням. Так, в українськомухудожньому мовленні дуже часто вживається слово „калина” і в денотативномуплані як поширена на Україні рослина, і в конототивному як ознака червоноїбарви, символ дівочої цнотливості, невиності і ширше — як символ України.
6. Методуподібнення Суть методу уподібнення полягає увідтворенні семантико-стилістичних функцій реалії мови-джерела іншомовниманалогом -реалією мови-переймача. Іноді знаходимо його в оригінальнійангломовній літературі на іноземну, зокрема, українську, тематику, як у повісті«Найстрашніший злочин» англійської письменниці Д.Джерард:«Besides the national beetroot soup, there were pirohy (a sort ofsmall dumplings) which absolutely swam in butter, and the most artisticsour cream dumplings.»
7. Віднайденняситуативного відповідника (констектуальний переклад)Такий вид відтворення семантико-стилістичнихфункцій реалій нерозривно пов’язаний з цілісністю художнього тексту і полягає уроз’ясненні суті реалії у найближчому контексті.
8. ІнтерпретаціяреаліїПри відтвореннісемантико-стилістичних функцій реалія «пан», внаслідок дуже великогоінформативного її обсягу, широких референційних можливостей, застосовують різніситуативні відповідники — залежно від контексту.Теорія рівнів еквівалентності
Існує 5 рівнівеквівалентності:
Еквівалентність1-го рівня заключається в збереженні тільки тієїчастини змісту оригіналу, яка становить ціль комунікації, що вказує на загальнумовну функцію тексту в акті комунікації, становить його ціль. Maybe thereis some chemistry between us that doesn’t mix. Буває, що люди не сходятьсяхарактерами.
Для співвідношень міжоригіналами та перекладами цього типу характерні: 1)неспівставність лексичного складу і синтаксичної організації 2) неможливістьзв’язати лексику і структуру оригіналу та перекладу відносинами семантичногоперефразування чи синтаксичної трансформації 3) відсутність реальних чипрямих логічних зв’язків між повідомленнями в оригіналі і перекладі, якідозволили б стверджувати, що в обох випадках повідомляється про одне і те ж. 4)Найменша спільність змісту оригіналу і перекладу порівняно з усіма іншимиперекладами
2-й типеквівалентності:
Не answered thetelephone. Він зняв трубку.
Для відношень міжоригіналом і перекладом характерні: 1) неспівставність лексичногоскладу і синтаксичної організації 2) неможливість зв’язати лексику іструктуру оригіналу і перекладу відношеннями семантичного перефразування чисинтаксичної трансформації 3) збереження в перекладі мети комунікації 4)збереження в перекладі вказівки на ту ж саму ситуацію
3-й типеквівалентності. Scrubbing makes me badtempered. Від миття підлоги в мене псується настрій.
Особливості: 1) відсутність паралелізму лексичного складу і синтаксичноїструктури 2) неможливість зв’язати структури оригіналу і перекладувідношеннями синтаксичної трансформації 3) збереження в перекладі мети комунікаціїі ідентифікації тієї ж ситуації, що й в оригіналі 4) збереження в перекладізагальних понять, за допомогою яких здійснюється описання ситуації в оригіналі,і збереження способу описання ситуації.
4-й рівень
One thingtroubled me along the first — the immense interest which people took in me.
Одне турбуваломене спочатку — та незвичайна зацікавленість, з якою всі до мене відносились.
Характерні: 1) значний, хоч і неповний паралелізм лексичного складу — длябільшості слів можна підшукувати слова з близьким змістом. 2) використанняв перекладі синтаксичних структур, аналогічних структурам оригіналу чи зв’язанимиз ними відношеннями синтаксичної варіації, що забезпечує максимальну передачу вперекладі значення синтаксичних структур оригіналу
3) збереження в перекладі всіх 3-х частин змісту оригіналу — метикомунікації, ідентифікації тієї ж ситуації, загальних (спільних) понять способусписання ситуації
5-й рівень — максимальна ступінь близькості змісту оригіналу і перекладу.
І saw him at thetheatre. Я бачив його в театрі. Характерні: 1)високий рівень паралелізму в структурній організації тексту 2) максимальнаспіввіднесеність лексичного складу 3) збереження в перекладі всіхосновних частин змісту оригіналу.
Принцип художньої творчості в перекладі
Кожний справдіпоетичний твір-ідейно-художня структура, цілісне явище.
Перекластипоетичний твір — не означає передати засобами іншоїмови образи вихоплені окремо, ритміко-інтонаційні нюанси (хай навіть доситьтонкі).
Осмислюючи переклад,як ідейно-художню структуру, і необхідність комплексного підходу до нього, слідзупинитися ще на одному вагомому питанні: взаємовідношеннях загального іокремого (часткового). Під окремим мається на увазі конкретний твір,що перекладається, а під загальним-творчість його автора.
Слово — першоосноватвору, найбільш насичений і богатий змістовним компонент. Саме трудністю євибір необхідного слова-еквівалента. Перекладач зважує всі різні лексичніможливості, синоніми і нарешті відбирає слово (рідше 2-3), які можуть в повніймірі відтворити значення оригіналу.
При цьому перекладачпроходить різні шляхи вибору:
1) Орієнтування на контекст. Підшукується відповідний еквівалент.Кожне слово у творі зв’язане з усім твором, з його особливостями, з історієюйого написання, часто з особистістю автора. В рамках одного абзацу ( вузькийконтекст) і всього даного твору ( широкий контекст) потрібно охопити думку вцілому. Перекладач повинен знати, що відбувається за межами тексту, вмітичитати так званий підтекст. Перекладати потрібно так, щоб зберігалася творчазадумка і почерк автора, те, про що автор сказав прямо і т. д.
2) Принцип слідування відношенню автора до описуваної ситуації, описуваногопредмета. Вибір слова між позитивним і негативним значенням.
3) Принцип слідування загальній стилістичній направленості твору ііндивідуальному стилю автора. Необхідність вибору слова з синонимічногоряду у відповідності зі стилем автора. Велику увагу слід звернути наіндивідуальний стиль автора.
4) Принцип відповідності прийнятої автором інтенсивності.Наприклад, ряд прикметників означають позитивну якість: в рос.: великолепный,дивный., в укр.: розкішний, дивний., в англ.: magnificent, fair .
5) Принцип орієнтування на основний словниковий фонд мови.Орієнтування на те, що ввійшло в «золотий фонд» мови. І лише вособливих випадках брати лексику з особливих діалектів, місцевого наріччя(сленга).
6) Принцип виборуслова, найбільше відображаючого ту реальну дійсність, яку мав на увазі автор. Перекладач повинен розуміти, що він перекладає думку автора, щовідноситься до певного устрою життя, певної епохи. Так що мало знати вузький іширокий контекст, треба знати ще ту конкретну дійсність, про яку пише автор.
7) Принцип використання стійких і напівстійких фразеологічнихсполучень. До стійких та напівстійких фразеологічних сполучень відносятьсяфразеологічні зрощення, а також і граматичні сполучення.
Предмет перекладознавства
Переклад — це складне багатогранне явище, окремі аспекти якого можуть бутипредметом дослідження багатьох наук. В рамках перекладознавства вивчаютьсяпсихологічні, літературознавчі, етнографічні та інші сторони перекладацькоїдіяльності, а також історія перекладознавчої діяльності в тій чи іншій країніабо країнах. В залежності від предмету дослідження можна виділити психологічнеперекладознавство (психологію перекладу), літеретурне перекладознавство (теоріюлітературного та художнього перекладу), етнографічне перекладознавство, історичнеперекладознавство і т. ін.
Керівна роль всучасному перекладознавстві належить лінгвістичному перекладознавству(лінгвістиці перекладу), що вивчає переклад як лінгвістичне явище. Теоретичнучастину лінгвістики перекладу становить лінгвістична теорія перекладу. В теоріїперекладу (тобто лінгвістичній теорій перекладу) розрізняють «загальнутеорію перекладу», часткову теорію перекладу і спеціальну теоріюперекладу.
Часткова теоріяперекладу вивчає лінгвістичні аспекти перекладу з однієї мови на іншу.
Спеціальна теоріяперекладу розкриває особливості процесу- перекладу текстів різних типів іжанрів.
Загальна теоріяперекладу вивчає найбільш загальні лінгвістичні закономірності перекладунезалежно від особливостей конкретної пари мов, що беруть участь в процесіперекладу, способу здійснення цього процесу і індивідуальних особливостейконкретного акту переклада. Положення загальної теорії перекладу охоплює будьякі види перекладу будь яких оригіналів з будь якої вихідної мови на будь якуіншу.
Теорія перекладуставить перед собою слідуючі завдання:
1. Розкрити і описати загально- лінгвістичні основи. 2. Визначитипереклад як об’єкт лінгвістичного дослідження, вказати його відмінності відінших видів мовного посередництва. 3. Розробити основи класифікації видівперекладацької діяльності. 4. Розкрити суть перекладної еквівалентностіяк основи комунікативної рівноцінності текстів оригіналу і перекладу. 5.Розробити загальні принципи і особливості побудови асткових і спеціальнихтеорій перекладу для різних комбінацій мов. 6. Розробити принципинаукового описання процесу переклада як дії перекладача в перетворенні текстуоригінала в текст переклада. 7. Розкрити вплив на процес перекладупрагматичних і соціолінгвістичних факторів.
8. Визначити поняття «норма перекладу» і розробити принципиоцінки якості перекладу.
Переклад — це засіб забеспечити можливість спілкування між людьми, щорозмовляють різними мовами. Тому для теорії перекладу особливе місце мають данікомунікативної лінгвістики про особливості процесу мовної комунікації,специфіки прямих і непрямих мовних актів, про співвідношення вираженого змістуі того, що мається на увазі, в висловлюваннях і в тексті, впливі контексту іситуації спілкування на розуміння тексту, інших факторах, що оприділяютькомунікативну поведінку людини. Важливим методом дослідження в лінгвістиціперекладу є порівняльний аналіз перекладу, тобто аналіз форми і змісту текступереклада в порівнянні з формою і змістом оригіналу. Порівнюючи такі тексти,можна розкріпи внутрішній механізм перекладу, виявити еквівалентні одиниці, атакож виявити зміни форми змісту, що мають місце при заміні одиниці оригіналуеквівалентною їй одиницею тексту переклада. При цьому можливе і порівняння двохчи більше перекладів одного і того ж оригіналу.
Переклад каламбурів
Каламбур — це гра слів, побудована на зіткненні звичайного звучання з незвичнимі неочікуваним.
Набагато труднішеперекладати каламбури, складені з двох, трьох одиниць, так звані контаміованіфразеологічні одиниці. Важко тому, що для правильного перекладу обидвафразеологізми повинні мати у перекладній мові еквіваленти та аналоги, а такетрапляється не часто. Цікавий прийом каламбурного руйнування фразеологічниходиниць шляхом додавання елів., що повертає компонентам споконвічне значення; «Как-тоСеменов начал ломать комедію, и сломал.» Буквальний переклад знову ж такиможливий за наявністю аналога або еквівалента.
Переклад каламбурівз урахуванням їх конотацій. Більшість фразеологічниходиниць володіють як емоціонально-експресивним, так і національнимзабарвленням. С.С. Кузьмін поділяє одиниці у залежності від іх основнихемоціональних характеристик на три групи: 1. позитивні, 2. негативні, 3.подвійні. Перші викладають тільки позитивні емоції (народитися у сорочці),другі — тільки негативні (погріти руки), а треті -позитивні та негативні взалежності від контексту (завдавати тон). Ця остання група може стати основноюдля гри слів, яка, якщо її використовувати у позитивному контексті, може датигумористичний ефект, а якщо у негативному контексті — ефект сарказму. Алеризиковане виділяти » їх у самостійну групу, оскільки навіть самі з поглядупозитивні фразеологізми можуть під впливом контексту набути негативногоемоційного забарвлення та послужити матеріалом для каламбуру.
«У деякихвипадках Демуровій вдалося зберегти хоч би один компонент каламбуру, додавая донього словесний ряд. У главі III „Страны чудес“ Аліса npocbnm Мишурозповісти ш Історію свого життя.
»Mine is a longand a sad tale!” said the Mouse, turning to Alice, and sighing.” Itis a long tail, certainly,” said Alice, looking down with wonder at theMouse’s tail;” but why do you call it sad? And she kept on puggling aboutit while the Mouse was spring, so that the idea of the tale was something likethis…
Демурова вирішила цюпроблему по-своєму, вона ввела у смисловий «хвостовий» ряд своєпохідне.
— Это очень длинная игрустная история — начала Мышь со вздохом. Помолчав, она вдруг взвизгнула: — Прохвост!
Про хвост? — повторилаАлиса с недоумением и взглянула на ее хвост. — Грустная история про хвост?
Но Мышь ее не слушала- она вся ушла в свой рассказ. И пока она говорила, Алиса все не могла понять,какое это имеет отношение к мышиному хвосту. Потому история, которую рассказалаМышь, выглядела в ее воображении вот так.»
Демурова відмічає, щоу роботі над цим перекладом їй дуже помогли дитячі етимологи.Р
На «дитячій»етимології побудований і діалог у «Безумном чае питии, „(глава VII“Страны чудес»):
— И надо вам сказать, чтоэти три истерички жили приливаючи, -рассказывает Соня.
— Припеваючи? — переспросила Алиса. -А что они пели?
— Не пели, а пили, — ответила Соня. — Кисель, конечно.
Тут перекладачка даєдва пояснення: кероловське treacle вона змінила у своєму перекладі на«кисель». Це слово на її думку значно ближче до російських дітей, багатоз яких, мабуть, і не знають, що таке патока, та до того ж «патока» невикликає у нашій свідомості ніякого «етимологічного» ряду. А ряд цейнеобхідний.
«Дитяча»етимологія приходить на допомогу і тоді, коли звісний вислів розумієтьсябуквально. Люіс Керол «реалізує» метафору, розуміючи її буквально.
Наведемо лише одинприклад: «Would you — be good enough,» Alice panted out, afterrunning a little, further,” to stop a minute -just to get -one’s breathagain? «I am good enough», the king said, «only I»m potstrong enough! You see, a minute goes by so fearfully quick/ You might as welltry to stop a Bandersnatch.”
Демурова передала цейуривок так: — Будьте так добры… — проговорила, задыхаясь Алиса, — Давайтесядем на минутку, чтоб’отдышаться немного. -Сядем на минутку? — повторилКороль. — И это ты называешь добротой? А если бы на тебя сели? Тебе бы этопонравилось? К тому же Минутку надо сначала поймать. А мне это не под силу; онапролетает быстро, как Брандащмыг! За ней не угонишься.}
У Керола є діалог побудованийна дотепній грі назв різних комах. Для них він вимислює дивні назви: Horse-fly-перетворюється у Rocking-horse-fly; Dragon-fly у snap-dragon-fly; Butterfly- уBread-and-butter-fly. «Зазеркальные» комахи — це результат«накладання», склеювання посередині двох «біномів» з однимзагальним членом.
Демурова прагнулазберегти у перекладі цю схему — біноми А — В та В -С, дають нове ім’я — «низку» А-В-С. Але, ця схема по-російськи ускладнюється -тому щоанглійські слова, компоненти низки А-В-С не обтяжені ні якою граматикою.По-російськи це нездобутний ідеал. Там, де Керол будує низку із слів, миповинні будувати «низку» з морфем. Ось невеликий уривок з відповідноїглави:
А каких насекомых увас обожают? — спросил Комар.
Я никаких насекомых необожаю, потому что я их боюсь, — объяснила Алиса. — особенно больших. Но я могусказать, как их зовут…
Ну, вот, к примеру,есть у нас Бабочка, — сказала Алиса и загнула на руке, палец. А-А, — протянулКомар- Взгляни-ка на этот куст… Вон там на ветке сидит знаешь кто? БАОБОЧКА!Она вся деревянная, а усики у нее зеленые и нежные, как молодые побеги!
Так «баобаб»та «бабочка» дають в результаті «накладки»«баобабочку».II. Класифікація каламбурів
Для того, щоб трохипоширити уявлення про каламбур та упорядкувати його значення Власов та Флорінспробували розглянути різні його види залежно від 1.матеріалу, із якого вінпобудований та «технології». Його побудування, а також 2. від йогоролі у художній та публіцистичній літературі. Ця класифікація (докладнішекласифікації, так як їх дві) утворена на засаді зібраних матеріалів та зутворенням подібних схем у літературі. Для першої класифікації авторискористалися елементами дефініцій, в яких йде мова про «звучанняслова», про «значення слова» або «групи слів», про«словосполучення», та розділили каламбури на побудовані.
— переважно нафонетичній основі (як альтернативу автори додають і (графічну основу длянаписаних (відмінно від слів, що звучать) слів).
— Переважно налексичній основі.
— Переважно нафразеологічній основі.
Але відмічено, що цейподіл умовний, тому що не можна говорити про каламбур, побудований винятково нафонетичній основі — фонетика невіддільна від графіки (і семантики); тяжкоговорити про лише лексичну основу, так як каламбур обумовлений саме невідповідністюміж звучанням та значенням; навіть фразеологічні каламбури більшою міроюпов’язані з фонетичним початком, але, крім того, значну роль у обігриванніфразеологічних одиниць грають лексеми. Ця умовність розповсюджується і на більшдрібні ділення трьох «основ»: омонімічний каламбур нерідко разом зтим і антонімічний, а ще частіше не відрізняється від гри слів табагатозначності, «корнева гра» не може не бути омонімічною (точніше-патронімічною) і т.д.
Незважаючи насхематичність та умовність, ця класифікація достатньо повно охоплює всі види таформи каламбурів, дозволяє уявити їх у певному порядку за рахунком їхособливостей та накреслити деякі можливості їх відтворення, а у подальшому націй засаді можливо буде почати і більш вичерпне вивчення каламбура у перекладі.
У іншій класифікації зточки зору стилістичних функцій, ролі у тексті та поза текстом намітимослідуючи види каламбурів:
1. пов’язаний зконтекстом стилістичний зворот або фігура мови, каламбур, як частина вузькогоконтексту, всіляко залежить від останнього. З одного боку, це може полегшитийого переклад — зв’язок з вузьким контекстом висвітлює значення, а з іншого,створює іноді важкі приклади у зв’язку з мізерністю варіантів розв’язання.
2. Самостійний твір,мініатюра перекладеться як закінчення ціле, даючи перекладачеві більше засобів,оскільки справа зводиться не лише до перекладу, а до утворення на його основіоригінально-нового, свого каламбура.
3. Каламбурнийзаголовок статті, замітки, гумористичної або сатиричної розповідіперекладається важко, тому що у заголовка —каламбура, по- перше, зібрано наче уфокусі весь ідейний зміст твору, чітко відображений задум автора та його требапере виразити також чітко та дотепно, а по-друге, найчастіше обіграютьсяфразеологічні одиниці. Що самі по собі досить важкі для перекладу.
4. Каламбур у виглядіпідпису до карикатури або малюнка перекладають за рахунком змісту останніх — тільки перекладача взаємо обумовленості між пензлем та пером може дати вірнерішення.
В інтересах чіткостіта послідовності лінгвісти декілька модифіцировали схему. Вони відмітили, щолексична гра може спиратис на слова однієї з двох груп лексики:
1. загальні
2. особливі групи слів(терміни, власні імена, абревіатури), що разом з фразеологічними каламбурамистановлять три основних розділи:
І. У групузагально-лексичних каламбурів входять одиниці, засновані на лексемахзагально-мовного фонду, причому гра будується на багатозначності, омонімії,антонімії, на близькості основ та частин слів: 1. На багатозначності слова базуються,навіть, найбільш типічні з лексичних каламбурів. Ось порівняно нескладнийприклад. Рубрика закордонного гумору у «Крокодилі» носить назву«Усмішки різних широт», причому під широтами мається на увазі нетільки географічне поняття, але й якість посміши. Крім багатозначності,переклад можуть ускладнити і граматичні відмінності. При перекладі наанглійську, можливо, треба шукати іншу основу, оскільки термін створюється відзовсім іншого кореня (latitude).
До найбільш легких дляперекладу каламбурів відносять ті, в яких найменшу роль відіграє фонетичнийфактор: «Сколько слаборазбирающихся в математике вышло замуж порасчету» нескладно перекласти на англійську мову, так як еквівалент слова,що обігрується володіє приблизно тим самим обсягом значень. На англійській«брак по расчету» — «marriage of convenience.
Порівняно частіше відінших багатозначних слів еквіваленти у перекладній мові мають лексеми,розвинені переносні значення. Прикладом можуть бути прикметники, що означають убуквальному розумінні — смак, а у переносному — звичайно риси характеру, абовигляду людини: taste — bitter tears, кислое яблоко — кислая мина.
Тут же дослідникинаводять приклад іншого роду: „Не says he’ll teach you to take his boardsand make a raft of them; but seeing that you know how to do this pretty wellalready the offer seems a superfluous one on his part…“- „онкричит, что покажет вам, как брать без спроса доски и делать из них плот, нопоскольку вы и так прекрасно знаете, как это делать, это предложение кажетсянам излишним“.
Це легко піддаєтьсяперекладові, тому що різномовні синоніми можуть „породжувати“ близькіпереносні значення у змогу близькості розумових процесів мозоку людини. І тимне менш навряд чи слід спиратися на цю закономірність.
2. Про омонімічнийкаламбур (на відміну від гри на багатозначності) вчені говорять у тих випадках,коли не існує (або обірваний) семантичний зв’язок між значеннями, зв’язок, якийавтор тими чи іншими методами навмисно утворює (або відновлює) для даноготексту. При багатозначності, особливо коли одне значення — переносне, можливовсе ж розраховувати на присутність аналогічних зв’язків значень і у перекладніймові, в той час як при омонімії такий зв’язок закономірно виключається, таприймати його за рахунок, позначаючи перекладацькі рішення, нереально.Наприклад, чистою випадковістю можна пояснити наявність водночас у двох мовахсемантичного зв’язку між назвою дерева та фальшу (липа), городньої рослини тазброї (лук), між заплетенним волоссям, сільськогосподарським знаряддям таотміллю (коса). Такі немотивовані зв’язки не можна перенести у нове мовнеоточення — доводиться шукати можливості зіграти на інших омонімах у перекладніймові.
Методику таких пошуківяскраво продемонструвала Н.Демурова, перекладачка „Аліси з країничудес“: „There is the tree in the middle“, said the Rose.»What else is it good for?”
«And what couldit do, if any danger came?» Alice asked.
«It couldbark,» said the Rose.
«It says’Bough-wough’,»cried a Daisy.
«That’s why itsbranches are called boughs.»
На жаль, no-російськініяк не щастить зв’язати разом «ветки» та «лай», томуперекладачка починає пошуки. Виходячи з основного сенсу авторського тексту, вонаперебирає спочатку всі можливі, близькі та далекі співвідношення та синонімиобох значень, у тому числі по лінії родовидових відносин, шукає фонетичнізбіги, доки не виявляє дві такі одиниці, які можливо використати для побудови уперекладі каламбура, що нагадує авторський. Багато видів дерев давали змогу длягри. В’яз, наприклад, міг би «в’язати» образників, араб міг би сам«грабить»…
Зрештою Демуровазупинилася на дубі — він вів себе рішуче та мужньо, ніж всі інші дерева, таміг, у випадку необхідності, «отдубасить» кого-слід. Іноді перекладомонімічного каламбура дещо полегшується родинною близькістю перекладної мови тавихідної мови. Наприклад, «смог»-контамінація з smoke — дым таfog-туман (тобто щось типу «дімана» — сам по собі вже у відомій мірі каламбур),ще вчора сугубо національна, навіть, місцева (Лондон) реалія, зараз стала інтернаціональною,увійшла і у рос.лексику: у сполученні з дієсловом «смог» цілком пригоднадля каламбуру: «Даже на свежем воздухе нет того свежего воздуха. Сей часвезде этот- как его звать? — смог. Вздохнул сколько смог, и на это спасибо…»
3. Корнева граприпускає також як основу омонімію або багатозначність у межах двох (абобільше) кореневих морфем: умный — безумный, мороз -сморозить, мудрый — мудрить.Візьмемо англійський приклад: „The cook took a good look at thecookery-book“.
Іноді при кореневійгрі можливий переклад калькою. До найбільш тяжко перекладних слід віднестикаламбури, у яких обігруються мовні засоби, наприклад, авторський неологізм напідставі російських дієслів руху: » у церквей в полдень выстраиваютсявереницы автомашин, означая, что прихожане, которых впору называть приезжанами,явились откупиться от нестрогого и очень практичного американскогобога».Трудність тут подвійна: походження «прихода»,«прихожанина» від дієслова «ходить» і не в кожній мовіподано різними словами протиставлення дієслів «ходить» (пішки) та«ездить» (транспортом). Вихід -у пошуку іншої основи для каламбуру.
4. Каламбури,побудовані на етимологічній основі, також передбачають наявність у них омоніміїабо багатозначності. Проте, більшим чином мова йдеться про помилкову, вигадану,дитячу або народну етимологію типу «медведь — ведает, где мід»,«поликлиника» — полуклиника”, «мікроскоп -мелкоскоп; багатотаких „етимологізацій“ у Чуковського, у низці творів Лескова. Ще одинприклад Н.Демурової, хоч випадок і визначений нею, як гра основ. В оригіналівиходить з якостей, притаманних різним смакам, але перекладачка віддає перевагудухові свого стилю, грати на дитячій етимології:
»Должно быть, этоона от перца была такой вспыльчивой», — подумала Алиса. Помолчав, она прибавила(без особой, правда, надежды):
— Когда я будугерцогиней,’ у меня вовсе не будет перца. Суп и без него вкусный.
— От перца начинаютвсем перечить…
— Алиса оченьобрадовалась, что открыла новый закон.
— От уксусу — куксятся, — продолжала она задумчиво, — от горчицы — огорчаются, от лука — лукавят, от вина — винятся, а от сдобы — добреют. Как жалко, что никто об этомне знает… Все это было бы так просто! Ели бы сдобу — и добрели!»
Коренева гра, на якійбудується у перекладі цей відривок, у Керола відсутня: «Maybe it’s alwayspepper that makes people so hottempered… and vinegar that makes them sour — and camomile, that makes them so bitter — and — and barley -sugar and suchthings that make children swittempered. I only wish people knew that: then theywouldn’t be so stingly about it, you know.» У цьому відривку hot, sour,bitter та sweet виступають у своїх прямих та переносних значеннях. Насполучуванні їхі будується словесна гра. 1 Демурова змінила її накореневу гру, яка є найхарактернішою для кероловського стилю, та на гру наомонімії («добреть» — «толстеть» и «добреть» — «смягчаться»), яка також часто вживається письменником. З цьогоприкладу можливо вивести важливий висновок, стосовно перекладу каламбуріввзагалі, вважають деякі лінгвісти. У дуже багатьох випадках, коли немаєможливості шляхом дослівного перекладу досить чітко передати«каламбуриість» сполучення, перекладач не перекладає той зворот, якийподається йому автором першотвору, а створює свою гру слів, близьку, яка нагадуєза тими чи іншими показниками авторський каламбур, але свою, що
іноді створена назовсім іншій основі і зовсім іншими засобами. Навіть про «переклад»тут можна говорити тільки у межах широкого контексту, тоді як для вузькогоконтексту такий підхід можливо назвати «заміною» або«підстановкою». На думку багатьох дослідників таку інтерпретацію,безумовно, слід вважати правомірною. Коли у останньому прикладі такевідтворення каламбура зіставити з каламбуром оригіналу, тоді зявиться, що уКреола немає ні «горчицы» ні «сдобы», ні «лука»,ні «вина» — все це від перекладачки. Власов та Флорін вважають, що.можливо, звичайно, сперечатися про те, наскільки ці конкретні пари(«вина-виниться », «сдоба-добреть » і т.д.) вдалі, але вцілому ефект каламбурного вживання цієї «відсебеньки» створюєвраження, відповідне тому, яке створює першотвір. Автор будує свій текст нбаасоціативних відповідностях та багатозначності (уксус — кислый, кислоенастроение, кислый характер), а перекладачка — на звукових та удаваноетимологічних, та обоє досягають здійснення однієї мети; можливо, коли б бувскопійований авторський прийом, дотримана «буква», тоді результат буввід би менш успішним. На цю думку наведить сказане вище про прикметники,, щоозначають смак; незважаючи на близькість прямих та переносних значень у площиніросійської / англійської, відносно людини можливо вжити єдино «кислый»: адже,не дивлячись на велику кількість переносних значень прикметників«горький», «соленый», «сладкий» не можна сказати «горький или соленыйхарактер» або « сладкий человек» (хоча А.К. Толстой і вживає: «Царь Петр любилпорядок. Почти как царь Иван. И так же был не сладок…»).
Висновок простий:зваживши уважно всі можливості передачі каламбура, перекладач зупиняється натому, який дозволить відтворити його найбільш адекватно та разом з тимнезалежно від використаних у першотворі засобів (у автора асоціативні зв’язкита багатозначність, у перекладі — дитяча етимологія). Коли передачі каламбурноїситуації неможна уникнути, тобто коли одноплановий переклад порушує сенс талогіку розповіді, тоді за відсутністю іншої можливості можна вдатися рими,сполучати її з антонімією (коли дозволяє контекст) або навіть обмежитися римою,але обов’язково підказати читачеві каламбурну суть першотвору.
5. Нерідко каламбурибудують на „частинах слів“, точніше — на осмислюванні немотивоване розчленованих,»зістикованих” або змінених слів. Лексична одиниця розщеплюється (безурахування її морфологічної структури) та «тріски» осмислюютьсяподібно до шарад; або у слово вклинюються склади або букви (також морфологічнонемотивовані з тим, щоб надати йому нового значення, не позбавивши початкового;або лексема видозмінюється за допомогою непритаманних їй суфіксів або іншимизасобами, для того, щоб надати їй значення, притаманного іншим словам і т.п.Таким чином строго у каламбурних цілях створюються своєрідні«неологізми», нерідко обтяжені асоціаціями та натаками — гра зарадигри… у дотепності.
6. У своїх спогадахпро К.Чуковського Благініна наводить низку новоутворень — оказіоналізмів,відмічаючи, що йому дуже подобались такі жарти, як «бабарельєф» (протовстих жінок), «влюбчивый человек», «противозажиточные средства», «… коткончил высшее техническое училище», «делают кошке чоеер, а она отвечает Муром»,та інш. Сюди ж можна віднести вельми „потерті“, „падениесов“ (совпадение), „уполномоченного (упал намоченный ), загадки:«дети верблюда-верблюдечки», «портсигар без папы рос -(папирос)», «когдасадовник бывает предателем родины? — когда он продает нас Турции (цветынастурции)», про будь-яких лічбових робітників-счетовредители“,»обезобразительное” («изобразительное») искусство, у деякиххворих -«кривоносные сосуды» та т.п.
Ці слова зкомбінованіз матеріалів даної мови з тим рахунком, що у цьому саме мовному середовищінабуті подвійного значення — саме сіль каламбура як раз у збігу значень (тавідтінків), а тому знайти їм буквальну, як слід було б (у вузькому контексті),відповідність у іншій мові, як правило, не можна. Винятково, особливо уплоскості пари близькородинних мов, збіги «вихідного матеріалу» та«технології» конструювання каламбура дають змогу досить близького дооригіналу перекладу. Закономірне ж рішення слід шукати у створенні свогокаламбура в дусі оригінального, з урахуванням контексту в цілому (коли це несамоцільні каламбури). До них примикає використання «омоформії уримах», визначним майстром якої був Д.Мінаєв. Наведений двовірш дастьуявлення про цю його творчість:
Ценят золото по весу,А по шалостям — повесу.
Перекладацьке рішеннятаке ж: створення власного двовірша у мінаєвському стилі.
7. На основіантонімії, звичайно у сполученні з омонімічними елементами і семантичними зрушеннями,багато авторів будують надто вдалі каламбури. Для перекладача цей вид гри слівявляє собою особливий інтерес: вона відтворюється відносно легко та зручно якзаміна інших, що гірше піддаються перекладу одиниць — де не створюється нічогоіншого, можна ввести (якщо контекст дозволяє) антонімічний каламбур, по міріможливості з додаванням фонетичних засобів (рими і т.п.).
8. За Ходаковою, узвичайній, нейтральній мові навіть не приходиться включати у один вислів словаз протилежним значенням, або такі, що називають протилежні явища. Але приспеціальній установці (на жарт, іронію, сатиру) він звертається до навмисногозіткнення їх у одному рядку.
Ось, наприклад, уякому автор дотримуючись гумористичного ефекту, побудував каламбур тільки наантонімії:
«Однажды уСемёнова всё началось хорошо, а …» — а читач чекає (як у Пушкіна«роз», що «все скінчилося погано — логічний антонімічний вихід).Але автор врахував це, використовує ефект несподіваності:… началось хорошо, аокончилось свадьбой». Переклад такого каламбура не становитиме труднощів,так як антонімічні пари у багатьох мовах однакові.”
Взагалі, однієїантонімії для каламбура недостатньо. Спостереження лінгвістів показали, щовимагаються і будь-які додаткові елементи: гра на багатозначності,«звукові ефекти, чергування або змішання стилів та т.п. Комічний ефекттого, що відкритий „новий фізичний закон“: „при нагреваниигуляша в столовой №19 таковой имеет свойство ужиматься, при этом авоськиперсонала столовой соответственно розширяются», зумовлен не тільки антитезою,але і натяком у протиставленні, що одягнутий у сугубо “наукову» формузакону, все це — один з небагатьох типів, що легко піддаються перейіадові.
II. До групикаламбурів, побудованих на особливій лексиці, відносимо гру слів, у основі якоїлежать терміни, імена власні та абревіатури.
1. Говорячи протерміни, треба підкреслити, що багато створено на основі загально мовних слів,де, з одного боку, зміщення термінологічного значення з не термінологічним, а зіншого — можливість їх каламбурного обігрування. Таким є приклад зі словомширота, наведений вище; такими є випадки обігрування обох значень термінів,створених на основі назв частин тіла.
2. Власні імена, упершу чергу антропоніми та топоніми, які відносять до (смислових) імен,становлять собою групу надзвичайно активних та своєрідних компонентів гри слів.
Відповідно до схемиB.C. Виноградова каламбур складається з двох компонентів: лексичної основи(стимулятор), який дозволяє почати гру та «перевертиш» (результат),завершую чого каламбур. Ця схема приваблює простотою та наочністю, але, яккожна схема, вона дає тільки приблизне уявлення про каламбур як одиницю перекладу;мабуть, ускладнених форм, про які також згадує автор -^ більш, ніж основних,двокомпонентних. Дещо бентежить і термін «стимулятор», так як опорнийкомпонент відіграє пасивну роль, являючись лише засновником у своєрідній«пере каламбурній ситуації», де роль стимулятора належить другомукомпоненту швидше, діючому на зразок до пускового механізму, який активізуєопорний компонент, виводячи його із стану нейтральності, та ще один момент,дуже важливий: роль другого компоненту нерідко грає не одна докладно визначенамовна одиниця, а контекст, та навіть більше того — його припустимі елементи.
3.3 абревіатур іншимчином виходить непоганий каламбур. Наведемо приклади реально існуючих скорочень-каламбурів, запозичених у Уцковича та Борисова. Рос. АИСТ — автоматическая информационнаястанция, АМУР — автоматическая машина управления и регулирования, АСТМА-астатический миллиамперметр, ОЛЯ — отделение литературы и языка (АНСССР), МАРС- машина автоматической регистрации и сигнализации (з цього приводу Дяковнагадує про «скорочення» НИИЧАВО у Стругацких-«Научно-исследовательский інститут чародійства и волшебства» ).Порівняйте також англ.WASP — Women’s Airforce Service (женская вспомагательнаялетная служба военно-воздушных сил); WASP — «оса»: «летит ижалит»; MANIAC — Vechanical and numerical integrator and calculator і т.д.цікава навмисно створена пара: CAT (омомім англійської «кошка») таMOUSE (омонім англ… «миша»), причому призначення кішки — CAT.(Celestial Atomic Trajectile — космічна ракета з ядерним зарядом) — знищитимишу — MOUSE (Minimum Orbital Unmanned Satellite Earth — штучний супутник Землібез екіпажу з мінімальною орбітою). За збігом форми скорочення з яким-небудьіншим словом, переклад абревіатури здійснюється на загальній основі, як би небуло б цієї омонімії.
Як передати у перекладіжартівливу розшифровку американського NASA Never a Stright answers — «никогда не дающее „прямого ответа“. У своєму дісному значенні»Национальное управление по аэромавтике и исследованию космическогопространства” (National Aeronautic and Space Administration) — NASA ускороченні переноситься без зміни у російську мову та транскрибується, сталобути перекласти каламбур можна, оформивши жартівливу фразу з чотирьох значущихслів, які починаються буквами Н, А, С, А. У залежності від конкретного випадкута поставленої стилістичної мети можливі і інші рішення: одне з них дляросійської мови запропонував В.Д. Радчук: НАСА бманывают.
III.Фразеологічні каламбури слід розглянути особливоне тільки тому, що вони мають свої «фразеологічні особливості», але ітому, що в широких межах фразеології, на їх долю випадає більше половини всієїкількості. Місце ж їх (після лексичної гри слів) зумовлене як більш високим-фразеологічним — фразеологічним -рівнем, так і тим, що в грі часто приймаютьучасть і лексичні елементи, у тому числі і компоненти самих фразеологічниходиниць.
Окремих проблем,пов’язаних з каламбурами побудованих на фразеології торкаються багато авторів(крім раніше згаданих слід назвати ще: Абрамович, Вартан’ян, Виноградова,Дуригіна, Зеленов, Літ він, Мокієнко, Наумов, Попова, ецкер), але більшістьрозглядає їх, не відокремлюючи від інших форм гри слів, в той час як теоріяперекладу потребує докладного дослідження прийомів перекладу фразеологічнихкаламбурів. Всякий фразеологічний каламбур будується на основі трансформацій,що містяться у руйнуванні форм та змісту початкової фразеологічної одиниці,причому досягається паралельне сприйняття як фразеологічного значенняфразеологічної одиниці, так і прямого значення компонентів або подвійнаактуалізація (термін «подвійна актуалізація» запропонованийЛ.М.Болдирьовою). Існує два показники фразеологічного каламбура:
1. двопланове йогосприйняття та
2. виникненнягумористичного ефекту, звичайно пов’язаного з ефектом несподіваності. Саме це повиненперекладач довести до свідомості читача.
Відповідно дотеоретичних та ілюстративних матеріалів, каламбур на фразеологічній основіможна розглядати з кількох точок зору та, в першу чергу, в залежності від типуфразеологічної одиниці, прийому її обігрування та її конототивних значень.
Каламбур можнапобудувати на основі фразеологічної одиниці будь-якого типу, але перш за все,на образних фразеологізмах. Якщо у фразеології перекладної мови існує той жеабо близький образ, тоді переклад звичайно не складає труднощів. Наприклад, унизці мов існують фразеологічні одиниці, відповідні рос.: плясать под чью-либодудку — англ. То dance after somebody’s pipe (piping), укр… танцювати підчиюсь дудку. Перекласти побудований на такій основі каламбур, наприклад: «всвоём оркестре не нуждался: пел под чужую дудку» не важко.
Обігруються навіть такі, у звісній мірі суперечливі з точкизору фразеологічної теорії одиниці, як фразеологічні одиниці, одержані пристійкому лексико-синтаксичному сполученні слів. Прислівник «наперевес»сполучується лексично порівняно з невеликим колом слів: «ружьё»,«винтовка», у минулому — «пика», «дротик», частовживаються з дієсловами «держать», «взять», так ось продеякого кляузника сказано, що «дома он взял авторучку наперевес и засел затрактат».