Похід по урочищу Феофанія

Міністерствоосвіти та науки України
Національнийпедагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Інститутприродничо-географічної освіти та екології
Кафедрагеографії України та туризму
Методичнарозробка
Похідпо урочищу Феофанія
Виконали:
Київ 2009

План
1. Мета та особливості походу
2. Час проведення походу
3. Маршрут проведення походу
4. Під’їзд до початкової та кінцева точки маршруту
5. Короткі відомості про район подорожі
6. Технічний опис маршруту
Висновки та рекомендації
Список використаних джерел
Схема маршруту

1. Мета та особливості походу
Похід вихідного дня, без ночівлі.
За метою: пізнавальний.
За засобом пересування: пішохідний.
За тривалістю: короткотривалий (похідвихідного дня).
На нашу думку цей похід розрахований длявсіх вікових проміжків. Молоді буде цікаво дізнатися історію, легенди татаїнства монастиря та самої парку, старшому поколінню – насолодитись красоюприроди, оздоровчі цілі походу, паломництво.
2. Час проведення маршруту
Орієнтований час проведення маршруту — 2години. Похід проводиться у будь-яку пору року при сухій погоді та вдень.
3.Маршрут проведення походу
Зупинка 1
Зустріч із туристами (зупинка маршрутноготаксі №548).
Коротка характеристика походу, знайомство ізгрупою, надання рекомендацій, необхідного матеріалу для походу.
Зупинка 2
Джерело Святого Великомученика Пантелеймона
розташованого на Феофанії, в п’ятнадцятихвилинах ходьби від жіночого монастиря. Раніше це місце називалосяЛазаревщиной, по імені якогось Лазаря, благочестивого ченця, за часів КиївськоїРусі що самотньо жив в лісі і тримав там пасіку. Ще з XVI століття Лазаревщинабула церковною землею. Спочатку вона належала Лаврі, потім Софіївськомумонастирю, поки під час антицерковних реформ Екатерінінських не була відібранав казну. Київський вікарій Феофан, від імені якого і пішла назва місцевості,добився від Київської Казенної Палати передачі хутора у власність Святомихайлівськоїобителі для господарювання і пристрою монастирської дачі. Головною незручністюдля монастиря, що інтенсивно розвивається, була відсутність нормальноговодопостачання. Питну воду доводилося носити відрами з далекого джерела. Передобителлю встало питання про будівництво водопроводу. Але яр з джереламизнаходився нижчим за монастирські корпуси. Для проведення водопроводу потрібнобуло будувати напірну башту, на що не було грошей. Коли старик Ірінарх ставпрокладати водопровід, в якому вода рухалася самоплив, над ним сміялися всікиївські інженери, але Господь показав, що благочестя вище за мудрість світусього, і потрібно мати віру. Збиралася вода з трьох джерел: Жівоносногоджерела, сьогодні це місце уподобане послідовниками Іванова і носить вельмидивну назву «Сльоза Божої Матері», над ним знаходиться Тіхоновський ключ,названий так тому, що вода на цьому місці з’явилася в день святителя ТихонаВоронежського. Ще вище розташовано джерело Великомученика Пантелеймона. Своєім’я цей ключ отримав з рук старика Ірінарха, що освятив джерело в день пам’ятіСвятого Цілителя. Місце, де зараз встановлений хрест і набирають воду,насправді знаходиться на 300 метрів нижче за вихід води. Сам ключ б’є набагатовищим, на початку дерев’яного настилу, з цього місця вода йде по трубах. Цілющаволога накопичувалася в місці, названому «Великим джерелом» була побудованаЦерква на честь Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. Зліва від хреста, щостоїть над джерелом Цілителя Пантелеймона, можна побачити прямокутний фундаментневеликої будівлі, складений з Лаврської цеглини. Це все, що залишилося відЦеркви і монастирського водопроводу. Коротко згадаю Флоровський монастир. У ційпершій в місті жіночій обителі розташовано древнє джерело, присвячене небеснимзаступникам монастиря: мученикам Флору і Лавру. Особливість «флоровськой» води- високий вміст в ній заліза, яке додає воді жовтуватий відтінок. (додаток 4)
Зупинка №3
Джерело «Сльози Божої Матері»
Буквально в 200 метрах від джерела святого Пантелеймона течуть «сльози» Божої Матері. Таку назву джерело отрималоіз-за солоноватого присмаку води. Вода в нім трохи солонувата, адже згідно злегендою Божа Мати впустила сюди свою сльозу, чому вода і набула такого смаку.А щоб народ його розпізнавав, над ним повісили відповідну ікону. Великоюпопулярністю ця вода користується у жінок. (додаток 3)
Зупинка №4
Свято-Пантелеймоновский собор
Монастир бере свій початок з рішенняСвятійшого Синоду від липня 1901 року коли існуюче поселення ченців «Феофанія»перетворено на чоловічий скит, приписаний до Михайлівського Золотоверхогомонастиря.
У XVI ст. місцевість Феофанія (інша назва — «Лазарівщина») належала Печерскому монастырю, згодом стала власністюмитрополитів Київських — Петра Могили (1632—1647 рр.) і Сильвестра Косова(1647—1657 рр.). Останній з них подарував Феофанію свому домашньому чиновнику,від якого вона перейшла у власність Софійського монастиря. У 1776 р. вона булавідібрана до казни.
У 1800 році єпископ Чигиринський, вікарійКиївської єпархії та настоятель Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофан(Шиянов) отримує дозвіл на будівництво тут заміської дачі. Того ж рокурозпочинається будівництво заміського будинку вікарія та храму на честь чудаАрхістратіга Михаїла. Будівництво було завершено 1803 року. Тодішній Київськиймитрополит Гавріїл (Банулеско) благословив називати місцевість Феофанією. Окрімхраму та будинку вікарія у Феофанії були також збудовані приміщення для братіїта господарські споруди.
Однак з переводом єп.Феофана на іншу кафедрумісцевість прийшла у запустіння. Лише 1836-1841 роках, коли вікарієм інастоятелем Михайлівського монастиря був Інокентій (Борисов), який полюбив цюмісцевість за можливість побути на самоті. Всі погарби, лощини, струмки іставки отримали від нього євангельські назви. До всіх мальовничих місць булипрокладені доріжки, влаштовані альтанки. Наступні двадцять років вікарії нецікавилися цією місцевість.
Справжнє відродження для Феофанії прийшло1861 року, коли єпископ Серафим (Аретинський), настоятель Михайлівськогомонастыря, вирішив створити тут невеличкий монастир і доручив цю справудосвіченому старцю ієромонаху Воніфатію. Раніше збудовані храм і приміщеннябули відремонтовані, неподалік від храму з’явилася дерев’яна дзвіниця.
У 1865 році о.Воніфатій приступив добудівництва нового літнього будинку для вікарія, а в 1867 році, на місцістарого будинку, збудував нову кам’яну церкву в ім’я Всіх Святих.
Озабочиваясь доставкою хорошей питьевойводы, о. Вонифатий выкопал колодец неподалеку от кухни, расчистил и разделил натри отделения ключ под горою, названими преосвящ. Иннокентием “Живоноснымисточником”. Над зтим источником устроена была часовня, стены которой украшеныбыли св. иконами.
1871 року, після смерті о.Воніфатія,керівництво монастирем перейшло до о.Ірінарха. За роки його управліннямонастирем існуючі дерев’яні споруди були обкладені цеглою, з’явилися новібудівлі. Також при ньому в обітелі з’явився водогін, який завершувався «Великимджерелом». Над цим джерелом 1900 року звели невеликий храм на честьВолодимирської ікони Божої Матері.
На початку ХХ сторіччя у Феофанії було 22ченці та до 70 послушників. У скиті було 4 храми: Чуда Архангела Михаїла(дерев’яний), Всіх Святих, Володимирської ікони Божої Матері і новозбудованийсобор вмч. Пантелеймона (1914).
З приходом в Київ радянської влади монастирбув закритий. У 1941 р. під час оборони Києва Пантелеймонівський собор зазнавминометного обстрілу. Після війни Інститут механіки АН УРСР проводив у соборіексперіменти з вибухами спрямованої дії.
20 травня 1990 р. зпаплюжену будівлю соборуповернуто Церкві. Одразу ж розпочалися відновлювальні роботи. З 1993 р.Феофанія стала скитом Покровського жіночого монастиря. 30 серпня 1998 р.Пантелеймонівський собор був освячений. З червня 2002 р. обітель сталасамостійною.
При монастирі є кілька лікувальних джерел, 3з яких облаштовані: вмч. Пантелеймона, Божої Матері та «Сльоза Богородиці».Настоятельниця монастиря – ігуменія Єлизавета (Андрєєва). (додаток 1)
Зупинка №5
Купіль з цілющою водою
Поруч знаходиться купіль з цілющою водою. Ценевелика (2х3 метри) яма. Борти її оброблені деревом. А усередині — чудодійнавода, температура якої влітку не більш +8 градусів, а взимку не опускаєтьсянижче +4. — Вона лікує від всіх недуг, щоб був толк від купання, у воду требазаходити голяка (благо довкруги ліс). Поринути кілька разів ( Вийти і тричіперехреститися.
Зупинка №6
Верхні стави Феофанії
Ставок №1-5. Система з п’яти ставів чудоводовершує і підкреслює красу парку. Так як Феофанія розташована на погорбі, тутстави мають як природне, так і штучне походження. Розташовані вони на різнихрівнях по висоті. Коли перше озеро переповнюється – вода перекидається унаступне, і так від першого, до останнього.
Посеред першого ставка збудована чудовабесідка, до якої можуть зайти туристу, по містку на воді, до насолодитисьпейзажем (додаток 5, 3, 8 ).
Зупинка №7
На території монастирю є чудовий розарій. (додаток№7)

4. Під’їзд до початкової та кінцева точкимаршруту
Добратися можна маршрутом № 548 (докінцевої) з Бессарабськой площі (проїжджає по Горького через метро Либідськая)або маршрутом № 172 (Ленінградська площа – метро Дружби Народів – метроЛибідськая – ВДНХ – Феофанія).
Своїм транспортом від Одеської площі(Магелан) по вул. Ак. Заболотного до Метрологічної.
Якщо бажаєте відвідатиСвято-Пантелеймоновський Собор і монастир – по Метрологічній до покажчика«Монастир» і поворот наліво.
Якщо бажаєте відвідати парк «Феофанія» –далі по Метрологічною, перед покажчиком «Хотів» – наліво і спускаєтеся вуличкоювниз. Перед входом в парк – невелика стоянка для авто.
Вхід в парк — безкоштовний. Режим роботипарку — до 23:00.
5.Короткі відомості про район подорожі
Феофанія — історична місцевість на околиціКиєва. Феофанія (раніше — Лазаревщина) розташовується між Теремками, Голосєєвомі Пироговому. Сама древня її частина знаходиться уздовж вулиці АкадемікаЛебедева і довкола Свято-Пантелеймоновськой церкви. Вперше місцевістьзгадується в 1471 році як Лазаревщина; тоді вона належала київськомурозпорядникові Ходіку. Вважають, що назва ця пішла від імені якогосьченця-пасічника Лазаря. Сучасна назва місцевості існує з 1803 року – саме тодітут оселився перший київський вікарій єпископ Феофан Шиянов, якому виділилиділянку землі для благоустрою.
У 1905-1912 — тут побудувалиПантелеймоновський собор. А вже з 1920 року місцевість стала приміськимрадгоспом, згодом тут розмістилися лікувальні установи різних відомств, головнаобсерваторія і польова експериментальна лабораторія Інституту ботаніки НАНУкраїни. У 1972 році урочище «Феофанія» було оголошенепарком-пам’ятником, з 1992 р. має статус парку-пам’ятки садово-парковогомистецтва загальнодержавного значення, підлеглого Державному заповідномугосподарству “Феофанія” Національній академії наук України. З 2003 р. ведетьсяреконструкція зони відпочинку біля ставків з облаштуванням каналізації,водопостачання, альтанок, фонтанів, прокладкою мощених доріжок, облицюваннямберегів, і так далі Планується організація пунктів громадського харчування іконтрольно-перепускного пункту з автостоянкою. На липень 2008 близько 80 %кошторисних робіт вже освоєно, до грудня 2010 планується повне завершенняреконструкції, але вже зараз в парку досить багатолюдний, особливо радуютьмамусі з колясочками і зграйками модних велосипедистів.
6.Технічний опис маршруту
Маршрут вихідного дня.
Тривалість — 2.5-3 години (в залежності відкількості туристів)
Максимальна кількість туристів — 10
Мінімальна — 1
Довжина маршруту — 2.5 км
Спосіб пересування — пішохідний
За часом проведення: денний

Висновки та рекомендації
З наведеного вище матеріалу можна зробитивисновок, що маршрут на сам похід вельми цікавий, поєднує у собі елементиісторії, міфів та легенд, опису. Туристи дізнаються багато нової інформації, алепрогуляючись парком ця інформація буде легко засвоюватися. Місце є надзвичайнопривабливим і для туристів, і для паломників, і для науковців. У парку можназробити гарні світлини, подихати свіжим повітрям, поспілкуватися із місцевимижителями, зміцнити фізичний та духовний стан.
Рекомендації для походу
Зручне взуття на низькій, неслизькій підошві
Теплий одяг для холодного сезону, легкий длялітнього
Якщо туристи плануть відвідувати монастир, тодіють такі правила:
У жінок мають бути хустки, спідниця нижчеколіна, закриті плечі
Чоловіки мають у довгих штанах та сорочці іздовгим рукавом.
У відкритому взутті забороняється входити вхрам.
Оскільки поблизу немає продуктовихмагазинів, то туристи, які хочуть залишитися після екскурсії прогулятися, повиннімати запаси води та їжі.

Список використаних джерел
1.        http://zdorovja.com.ua/content/view/449/59/
2.        http://www.astreya.kiev.ua/Ukraine_Zagor/kiev%20ierysalim.html
3.        http://ecolife.in.ua/2009/09/урочище-феофания/kp.ua/daily/120808/51103/
4.        http://www.astreya.kiev.ua/Ukraine_Zagor/kiev%20ierysalim.html
5.        http://lord-darior.livejournal.com/6024.html

Схема маршруту
/>
1 Джерело Святого Пантелеймона
2. Купіль з цілющою водою
3. Джерело «Сльози Божої Матері»
4. Свято-Пантелеймонівський собор
5. Ставок №1
6. Ставок №2
7. Ставок №3
8. Ставок №4
9. Ставок №5
10. Стільчик-пеньок