Змст Вступ 1. Виникнення суть природно монопол 2 Визначення природно монопол. 6 3 сторя виникнення розвитку природних монополй в Укран 4 Проблема державного регулювання природно монопол 10 5 Дя природних монополй на економку Украни 13 Висновок 16 Список лтератури 17 Вступ Монопол – крупн господарськ обднання картел, синдикати, трести, концерни так
дал, що знаходяться в приватнй власност ндивдуальною, груповою або акцонерною здйснюють контроль над галузями, ринками економкою на основ високого ступеня концентрац виробництва капталу з метою встановлення монопольних цн витягання монопольних прибуткв. Панування в економц служить основою того впливу, який монопол надають на вс сфери життю крани. При аналз монопол важливо враховувати неоднозначнсть самого термну монополия. Перш за все, не можна виводити суть цього явища з етимолог слова моно – один поло
– продаю. У реальнй дйсност практично неможливо знайти ситуацю, коли на ринку дяла б одна дина фрма – виробник товарв субсттов, що не мають. Отже у використанн термну монополя, а тим бльше чистая монополя завжди присутня вдома частка умовност. Невипадково деяк економсти прагнуть знайти замну цьому термну несовершенный конкурент П.Самуэльсон. Довершена конкуренця чиста монополя – два крайн випадки ринково структури. те нше бува надзвичайно рдко. Промжною набагато реалстичншою стадю монополстична конкуренця.
В цьому випадку фрми,хотя стикаються з конкуренцю з боку нших фрм, що входять в галузь або вже стот. продавцв, але володють деякою владою над цнами на сво товари. Для ц ринково структури також характерна диференцаця товарв, тобто багато фрм пропонують схож, але не дентичн товари. Ниншнй мир неможливо уявити соб без ринкв, а ринки, у свою чергу, неможливо представити без конкуренц. 1. Виникнення суть природно монопол
Така недосконала конкуренця може снувати в умовах монопол, олгопол, монопсон, а також на ринку диференцйованих продуктв. Чиста монополя Pure monopoly – ситуаця на ринку, коли сну тльки один продавець даного товару, який не ма близьких замнникв. Монополстичний ринок повною протилежнстю абсолютно конкурентному ринку. Для покупцв сну тльки одне джерело пропозиц – монополст. Зрозумло, що, як довершена конкуренця, чиста монополя якйсь абстракцю.
Во- перших, практично не сну продуктв замнникв, що не мають. Во- других, рдко коли на нацональному або свтовому ринку тльки один продавець. Хоча на замкнутших ринках, наприклад, в маленькому мстечку, ми можемо спостергати явище чистй монопол. Наприклад, в такому мст може бути тльки один лкар – стоматолог. Необхдно вдзначити, що, як правило, дяльнсть таких монополй регламентуться мунципальними властями урядовими
органзацями. Фрма волод монопольною владою monopoly power тод, коли вона ма можливсть впливати на цну свого товару, змнюючи кльксть, яку вона готова продати. Ступнь, до якого монополст може використовувати свою монопольну владу залежить вд наявност близьких замнникв на його товар його частки на даному ринку. Природно, щоб володти монопольною владою фрм не потрбно бути чистою монополю.
Причому необхдно, щоб крива попиту на продукцю фрми була нахилена вниз, а не була горизонтальною, як для конкурентно фрми, оскльки накше у монополста не буде можливост змнювати цну шляхом змни клькост пропонованого товару. У крайньому, граничному випадку крива попиту на продукт, що реалзовуться чистою монополю, направленою вниз кривою ринкового попиту на даний продукт. стотна вдмннсть мж монополстичним ринком ринком конкурентним поляга в тому, що монополст здатний впливати на цну, що виручаться за товар,
а конкурентний продавець тако можливост не ма. Фрма з монопольною влада фрмою, яка на свй розсуд встановлю цну на свй товар, а не прийма як дане, тобто у вдмннсть знову – таки вд конкурентного продавця вона не ценополучателем. Ринкова структура market structure указу на число покупцв продавцв на ринку, на х частки в загальнй клькост товару, що купуться продаться, ступнь стандартизац товару, а також легксть входу на ринок виходу з ринку. Чиста монополя довершена конкуренця крайнми формами органзац ринку ринково
структури . Реальн ринков структури знаходяться мж цими двома крайнми випадками. Перш, нж приступити безпосередньо до аналзу природно монопол, необхдно уявити соб модель ринку недосконало конкуренц, в рамках яко сну монополя, одним з видв яко природна монополя. В принцип, кращим способом характеристики модел ринку недосконало конкуренц зставлення останньою з моделлю ринку довершено конкуренц виявлення вдмнностей мж ними.
Тому, на мй погляд, необхдно ранше сказати деклька слв про ринок довершено конкуренц, який, в принцип, деальною моделлю, оскльки в реальност не сну. Отже, для модел ринку довершено конкуренц характерн наступн ознаки 1.наличие на ринку безлч незалежних продавцв покупцв, кожен з яких проводить або купу лише малу частку загального ринкового обму даного товару 2.однородность товару однакове сприйняття покупцями продавцв 3.отсутствие вхдних баррв для вступу до галуз нових виробникв можливсть вльного вихд з галуз 4.полная нформованост
всх учасникв ринку 5.рациональное поведнки всх учасникв ринку. Тепер на основ вдмнностей за вищеперелченими пунктами спробумо змалювати модель ринку недосконало конкуренц. 2 Визначення природно монопол. Природна монополя – це галузь, в якй довгостроков середн витрати досягають мнмум тльки тод, коли одна фрма обслугову важ ринок цлком. Прикладом природно монопол може бути водопостачання, телефонний звязок, пошта в межах якого-небудь
окремого регону. Слд особливо вдзначити, що в подбних галузях особливо яскраво виражена економя, обумовлена зростанням масштабу виробництва, в той же час конкуренця неосуществма. Спробумо пояснити, чому ж в природних монополях неприйнятна конкуренця. Очевидний той факт, що для суспльства невигдно мати деклька фрм, що забезпечують побутов промислов обкти в межах одного регону електрикою або водою, оскльки для операцй над вищезазначеними видами продукц
потрбн значн постйн витрати на генератори, насосне очисне устаткування, водопроводи лн високовольтно передач. Такого роду витрати просто не пд силу окремй фрм, що д в галуз, якщо навть така фрма може дозволити соб понести витрати такого масштабу, то вони все одно не будуть покрит доходами вд виробництва, оскльки присутнсть деклькох постачальникв води або електроенерг длить всю галузь на сфери впливу окремих фрм обмежу тим самим пайову участь кожно фрми. У таких умовах окрема фрма використову не повнстю сво постйне
устаткування, внаслдок чого витрати на одиницю продукц, отже, тарифи на електроенергю воду стають невиправдано висок. Для наочност уявимо соб таку ситуацю, коли в галуз дють деклька фрм, причому вс вони знаходяться в однаковому положенн. При цьому мж окремими фрмами сну жорстока конкуренця у сфер придбання засобв виробництва, у сфер збуту. В результат конкуренц мж окремими фрмами слабк фрми стають банкротами, сильнш для того, щоб ви тримати подальшу конкуренцю зливаються, утворюючи чисту монополю.
Розвиваючись, чиста монополя може стрмко компенсувати минул збитки скористатися свом новим монопольним положенням на ринку, призначаючи непомрно висок цни на сво товари послуги. В принцип чиста монополя може снувати успшно розвиватися, не завдаючи при цьому няко шкоди галуз. Прикладом таких монополй можуть бути монопол в автомоблебудуванн або ж у сфер виробництва побутових товарв. Проте в галуз, яка украй необхдна для населення регону, чиста монополя не тльки не ефективна,
але збиткова. Тому для того, щоб не допустити утворення чисто монопол в таких галузях, як водопостачання або електроенергетика, уряд зазвичай нада винятковий привлей однй фрм поставляти, наприклад, воду або природний газ. З свого боку уряд визнача географчну сферу дяльност монополста, регулю яксть його послуг контролю цни, як вн може призначити. Отже, утворються регульована або державно-органзована монополя. Фрма, яка може забезпечити важ ринковий попит на який-небудь товар з меньшими середнми витратами, нж
т, як були б можлив, якби дв або бльш за фрми поставляли б таку саму кльксть товару, називаться природною монополю. Природн монопол можуть переважати для таких продуктв, як мсцеве обеспечення електроенергю, газом мсцев послуги телефонного звязку. Економя витрат, що вдбуваться з-за великомасштабного виробництва при ефект зростання масштабв виробництва, що збльшуться, причиною того, чому цим фрмам часто надаються монопольн права. Змни в технолог можуть змнити витратн умови.
Наприклад, телефонна телекомункаця колись вважалася природною монополю, але вона бльше не розглядаться як така з-за змн в технолог. Системи супутникового звязку нш технологчн нововведення дозволяють ряду фрм конкурувати у галуз телекомункац, а крупнший продавець бльше не волод перевагами нижчих середнх витрат виробництва. 3 сторя виникнення розвитку природних монополй в Укран Монопол зявилися в Укран, але х розвиток був свордним.
Перш монопол утворилися в 80-х роках 19 столття Союз рейкових фабрикантв н Сворднсть розвитку полягала в безпосередньому втручанн державних органв в створення дяльнсть монополй в галузях, що забезпечували потреби державного господарства, або що мали особливе значення в його систем металургя, транспорт, машинобудування, нафтова цукрова промисловсть. Це привело до раннього виникнення державно-монополстичних тенденцй.
У 80-90 роках дяло не меншого 50 рзних союзв угод в промисловост на водному транспорт. Монополстична концентраця вдбувалася в банквськй справ. Прискорюючу дю на процес моноползац надав ноземний каптал. До початку 20 столття роль монополй в економц була не велика. Виршальну дю на х розвиток надала економчна криза 1900-03 г.г.
Монопол поступово охоплювали найважливш галуз промисловост найчастше утворювалися у вигляд картелв синдикатв, в яких був моноползований збут при збереженн х учасниками виробничо фнансово самостйност. Виникали обднання трествського типу Товариство Бр.Нобель, нитковий трест н Вдсутнсть законодавчих адмнстративних норм, регулюючих порядок оформлення дяльност монополй, робила можливим використання проти них державою законодавства що формально забороняв дяльнсть
монополй. Це привело до розповсюдження офцйно не рестрованих монополй, частина яких, проте, дяла з згоди при прямй пдтримц уряду Продпаравоз, воннопромислови монопол. Нелегальне положення створювало незручност обмеження комерцйно юридично дяльност тому вони прагнули до правово легалзац, використовуючи дозволен форми промислових обднань. Багато крупних синдикатв – Продамет, Продуголь, Продвагон,
Крвля, Мдь, Дрт, ЗРОСТАННЯ н за формою бувальщини акцонерними пдпримствами, дйсн цл дяльнсть яких визначалися особливими негласними контрагентськими договорами. Нердко одн т ж пдпримства брали участь одночасно в деклькох угодах. В перод промислового пдйому 1910-14г.г. вдбувалося подальше зростання монополй. Число торгових промислових картелв синдикатв склало 150-200.
Деклька десяткв х було на транспорт. На банквськ монопол перетворилися багато найбльших банок, проникнення яких в промисловсть, разом з процесами концентрац комбнування виробництва, сприяло змцненню розвитку треств, концернв т.п. Росйська нафтова генеральна корпораця, Трикутник, Коломна-сормово, Россуд-новаль, воннопромислова група Росйський-азатського банку н Рвень концентрац збуту виробництва монополй був дуже нервномрний.
У одних галузей народного господарства металургя, транспорт, машинобудування, нафто- вуглевидобування, цукрове виробництво монопол концентрували основну частину виробництва збуту майже неподльно панували на ринку, в нших металообробка, легка харчова промисловсть – рвень моноползац був невисокий. У роки першо свтово вйни 1914-18 г.г. припинилася дяльнсть ряду локальних монополй, але в цлому вйна збльшила число монополй х потужнсть. Виникли найбльш концерни
Второва, Путлова-стахва, Батолна, бр.Рябушинских. Особливо розвивалися монопол повязан з вйськовим виробництвом. Монополстичний капталзм снував на основ зрощення монополй з державними органами металургйний комбнат, Джутовий синдикат н а також у форм примусових обднань за нцативою при участь уряду органзац Ванкова, патьева, Кивська органзаця виробництва колючого дроту н Монопол були лквдован в результат Жовтнево революц в ход нацоналзац промисловост банкв.
Радянська держава частково використовувала облков розподльн органи монополй при створенн органв управлння народним господарством. Пд час переходу Украни до ринку знов виникли монопол проблеми повязан з ними. У укранськй промисловост, в даний момент, снують чотири тисяч пдпримств – монополсти х продукця склада 7 вд загального числа. З них природних монополй – 500. Класичним прикладом природних монополй на федеральному рвн передача електроенерг, нафти газу, залзничн
перевезення, а також окрем пдгалуз звязку, а на регональному рвн – комунальн послуги, включаючи теплопостачання, каналзацю, водопостачання т.д. так галуз або регулюють, або вони знаходяться в державнй власност. Але слд вдмтити, що в багатьох кранах останнми роками сфера масштаби державного регулювання стотно скоротилися як у звязку з технологчними нововведеннями, так в результат появи нових пдходв до формування регулювання вдповдних ринкв. 4 Проблема державного регулювання природно монопол
Основним завданням регулювання природних монополй створення баррв на шляху пдвищення цн обмеження випуску продукц з боку фрми, що намрилася використовувати переваг природно монопол на шкоду споживачам. Методи регулювання природних монополй. Кажучи про розподл ресурсв, слд зазначити, що найефективнше ресурси розподляються на конкурентних ринках. Зважаючи на цей факт, можна стверджувати, що працвникам органв регулювання слд симтровать роботу конкурентних ринкв в тих секторах, де сну природна монополя.
Як у раз конкурентних ринкв, витрати повинн мнмзуватися, цни повинн визначатися на основ граничних витрат. Крм того органи регулювання повинн дотримувати баланс мж нтересами споживачв, як бажають низьких цн, економчною життздатнстю виробника. Програма, що сприя споживачам за допомогою встановлення цн набагато нижче за собвартсть, приведе до швидкого банкрутства регульованих фрм або зажада значного збльшення податкв для вдшкодування збиткв виробництв. З урахуванням цих зауважень необхдне виконання наступних
основних правил регулювання дяльност природних монополй Цни повинн бути максимально наближен до граничних витрат. Прибуток повинен забезпечувати тльки нормальну норму прибули. Виробництво повинне бути ефективним. Полтика регулювання цноутворення природних монополй з боку уряду часто сприйматься далеко не однозначно. Урядове регулювання даного процесу обктом гострих дискусй.
Частина полемки зосереджена навколо заплутаного питання про точне визначення середнх витрат виробництв. нше серйозне питання повязане з стимулами, встановлюваними правилами регулювання цн. Наприклад, одним з обктв суперечок питання про помилков управлнськ ршення. Питання про той, хто вдповдатиме за виробнич промахи, споживач або спввласники пдпримства, центром полемки. Критики регулювання тарифв на електроенергю стверджують, що за помилки при ухваленн ршень повинн
вдповдати спввласники, не споживач за допомогою пдвищення цн. Згадан управлнськ промахи включають надмрн капталовкладення в атомн електростанц зайве зростання виробничих потужностей. Критики доводять, що електричн компан володють капталом бльшим, нж потрбний, тому що вони не точно оцнили реакцю споживача на зростаюч тарифи за кловат. Середн витрати включають альтернативну вартсть використання капталу.
Збльшуючи суму використовуваного капталу, монополя може збльшувати суму нормальних прибуткв в доларах. Деяк економсти до цих пр стверджують, що це приводить до бльш капталомстких методв виробництва в порвнянн з тими, як переважали б у вдсутнсть регулювання. Вибр щодо неефективних капталомстких методв виробництв приводить до середнх витрат, як виявляються вищими, нж це було б в ншому випадку. При встановленн цн на рвн середнх витрат у фрми-монополста вдпада бажання в мнмзац витрат виробництв.
Подбне пояснються дуже просто комунальна служба не зустрча конкуренц, будь-яке збльшення витрат з-за промахв в управлнн не вплива на норму отримуваною ними прибули з вкладеного капталу, поки комся встановлю цну, рвну середнм витратам. Полтична опозиця цноутворення на основ середнх витрат останнми роками спробувала перенести хоч би частину витрат поганого управлння на спввласникв компанй-монополств. Менеджери парирують це вказвкою на те, що якщо вони не зможуть отримувати прибули, м буде важко привернути
додаткових вкладникв. Яксть послуг знижуватиметься або тарифи на електрику будуть рости ще бльше для покриття вдсоткв за кредити, оскльки фрми будуть вимушен х брати, не знаходячи достатньо покупцв, наприклад, на сво акц. Тепер звернемося до другого правила регулювання дяльност природних монополй, яке повязане з регулюванням норми прибули. В принцип, маючи точну нформацю про розташування кривих попиту середнх граничних витрат, оптимальну цну товару вибрати нескладно.
У реальнй же економчнй систем наявнсть всеосяжно нформац про попит витрати представляться вельми сумнвною. У вдсутнсть тако нформац звичайною практикою встановлення цни на товар непряме обчислення виходячи з норми прибули, отримуваною фрмою. Норм прибутку- це балансовий прибуток по вдношенню до власного капталу пдпримства, виражена у вдсотках. Переконатися в тому, що введена економчна категоря вельми корисна як мета регулювання монополстичних структур, допомага аналз сут наслдкв введення рзних цн.
Якщо цна товару встановлються рвною середнм витратам виробництв, то фрм як компенсаця отрима необхдн кошти, що покривають альтернативну вартсть нвестицйного капталу плюс якийсь прибуток вд результатв сво дяльност. Якщо цн товару встановлються нижче вдмченого рвня, то отриманого доходу може не вистачити для покриття всх витрат витрат, включаючи альтернативну вартсть витраченого капталу. В результат дане пдпримство зазна збитки, що зявиться стимулом до скорочення виробництва.
У звязку з цим контрольн органи дють по наступнй схем, в якй умовно можна видлити пять етапв 1.Производится так звана базова оцнка власного капталу фрми. Припустимо, що вн склада 360 гривень. 2.Вычисляется середня норма прибули на каптал, пануюча у цей момент в економчнй систем. Припустимо, вн склада 15 в рк. 3.Далее базова оцнка для конкретно фрми умножаться на пануючу норму прибули для обчислення загально вартост власного каптал фрми у ниншнй момент часу.
В даному випадку вн склада 540 гривень в рк. У даних умовах цю суму досить для виплати вдсоткв позик, також отримання якось частки прибули, компенсуючою власникам нвестован в дане пдпримство засобв . 4.Затем контрольн органи рекомендують конкретнй фрм дотримуватися певно цни товарв, що надаються нею, послуг. Ця цна формуться виходячи з пунктв 1- 3 дозволя, на думку федеральних органв, компенсувати вс витрати пдпримства. 5.Со часом здйснються поточне коректування оцнка пануючо на ринку норми прибули
сполученн з призначеною цною товарв або послуг як у бк пдвищення при паднн прибуткв компан нижче снуючого рвня, так пониження при перевищенн прибуткв компан снуючого пануючого рвня. 5 Дя природних монополй на економку Украни У даного методу обчислення норми прибутку деклька недолкв. Через цлий ряд причин регулювання природних монополй виходячи з отримувано ними норми прибутку не завжди досяга успху. Одню з причин цього часто наявнсть такого непримного мотиву, як пошук полтично ренти.
У останнього дв альтернативи. Перша поляга в зрощенн пдпримцв з контрольними органами в розстановц на вдповдн пости зацкавлених осб, або просто хабарникв, завдяки чому вдповдн контрольн структури вдносяться мякше до даного монополста. Вибрков представники госбюрократы регулюючих служб, допомагаючи фрмам-монополстам, у свою чергу розраховують приземлитися в даних монопольних структурах псля закнчення термну свох повноважень. Друга альтернатива, пошук полтично ренти, приурочена до споживачв поляга в тому, що в деяких сферах
контрольн органи були поставлен пд жорстокий пресинг з боку споживачв, чи нтереси полягають в максимальному зниженн цн без урахування потреб фрм длових пдпримств на довгострокових тимчасових нтервалах. ншою проблемою, не менш важливою, чим попередня, недолк знань про дйсн норми прибули у рзних галузей промисловост. Насправд, оцнка власного капталу, норми прибули капталу, що нвестувався, фрмою-монополстом не завжди обктивна. На практиц це одне з складних завдань. Чим бльше припущень дан, узятих невдомо звдки, тим
бльше врогднсть помилок непродуманих ршень. Монополя означа певний ступнь влади над цною. ця влада може базуватися на рзних передумовах захоплення значно частки галузевого виробництва концентраця централзаця виробництва капталу, тамн або явн угоди про роздл ринкв рвень цн, створення штучних дефцитв н. Цни на все навколо нас – вд ракет до хлба, свтла тепла в будинках – залежать вд цн на паливо, енергю транспорт. Енергетичн транспортн монопол напружили х як тльки могли. щоб поставити певний заслн деструктивним
силам моноползац, було розроблено антимонопольне законодавство. Антимонопольна полтика спробами захистити пдсилити конкуренцю шляхом створення перепон для виникнення, використання або захисту монопольно влади. Застосування такого економчного регулювання необхдне для забезпечення балансу нтересв споживачв доступн цни регульованих пдпримств фнансов результати приваблив для кредиторв нових нвесторв визначення структури тарифв на основ принципв справедливого ефективного
вднесення витрат на тарифи для рзних типв споживачв стимулювання пдпримств до скорочення витрат зайво зайнятост, полпшення якост обслуговування, пдвищення ефективност нвестицй створення умов для розвитку конкуренц наприклад забезпечення вдкритого рвного доступу конкурентв до нформацйних мереж . У серпн 1995 року був прийнятий закон Про природн монопол, також в Укран сну закон вд 22.03.1991 року Про конкуренцю обмеження монополстично дяльност на товарних ринках.
Але на вдмну вд американських, вони мстять багато конкретних формулювань нормативв вс розумють, що вони мають штучний характер, тому кожен пункт ма безлч виключень, що практично дають антимонопольному комтету виршувати на свй розсуд, хто монополстом пдляга застосуванню санкцй, тобто проблема виршена формально-адмнстративним чином. Розглядаючи фрму в рамках модел витрачання плюс прибуток, регулювання ринкового процесу пдрива основоположн стимули ринково економки.
Останн пояснються дуже просто якщо прибуток будь-яко фрми перевищу витрати н певну фксовану величину, то вдпада необхднсть в мнмзац самих витрат. Таким чином, знижуються стимули до скорочення витрат. Висновок Пдводячи пдсумок сказаному, слд зазначити, що природна монополя – досить-таки стйка форма господарювання, навряд чи вн зживе себ, поки снують галуз, потреба населення в продукц яких така велика, поки сну диференцаця суспльства. сну багато суперечок про способи регулювання природних монополй, це
зрозумло, адже, споживач, монополсти, сам комс з регулювання намагаються отримати максимальний прибуток. Проте це не дина причина розбжностей, адже насправд систем регулювання природних монополй далеко не здйснена. Тому, наймоврнше, що методи государст-венозного регулювання природних монополй будуть постйно покращуватися, хоча навряд чи подбного рд змни зможуть задовольнити всх, отже, це питання буде одним з основних в пошуковому план, нтерес суспльства до нього нколи не загасне.
Нашу економчну полтику весь час кида з адмнстративного свавлля по управлнню виробництвом до стих самостйност господарчих осередкв. Але в першому випадку виявляться утиск мсцевих нтересв, а в другому – неузгодженсть роботи. деальне ршення не в тому кому надавати право виршувати, а в забезпеченн належно спрямованост ц дяльност, що досягаться шляхом ретельншого економчного правового регулювання. Необхдн вдповдн законодавч, перш за все антимонопольн, заходи, адекватн виробничй баз господарським
вдносинам. Список лтератури 1. Василик О.Д. Теоря фнансв. К.НОС, 2002. 416с. 2. Гальчинський А.С щенко П.С Палкн Ю Основи економчно теор. К. Вища школа, 2001 274с. 3. Д.Н.Хайман СОВРЕМЕННАЯ МИКРОЭКОНОМИКА анализ и применениет.2. 4. Дж. Вильсон, В. Цапелик. Естественные монополии УкраиныЭкономика
Украины 2000 год 11. 5. Дорош Н.I. Державний фiнансовий контроль зарубiжний досвiд i шляхи вдосконалення.Фiнанси Украiни 2001 1-с.36 6. Макконнелл К.Р Брю С.Л. Економка принципи, проблеми тематика. В 2 х томах. М. Республка, 2001 785с 7. Самуельсон П. Економка. Пдручник. Львв, Свт, 1999 468с. 8. Тарасевич В. Про предмет фундаментально економчно науки
Економка Украни 2001 4 с.60 с.8 9. Финансы. Учебник.Под редак. В.М. Родионовой М Финансы и статистика 2002-348с. 10. Чернявський О.П Мельник П.В Мельник В.М. Теоря фнансв. К. ДЯ, 2000. 235с.