Контрольнаробота
з дисципліни: “Фінансове право”
Поняття та особливості бюджетного контролю
Варіант №4
Зміст контрольної роботи
1.Поняття та особливості бюджетного контролю………………………………..3
2.Види бюджетного контролю……………………………………………………………7
3.Органи бюджетного контролю………………………………………………………10
Тести. ……………………………………………………………………………………………..13
Задача. …………………………………………………………………………………………….15
Список використаноїлітератури………………………………………………………16
1.Поняття таособливості бюджетного контролю.
Невід’ємноюскладовою частиною фінансової діяльності держави таадміністративно-територіальних одиниць є фінансовий контроль. Наявністьфінансового контролю об’єктивно зумовлено тим, що фінансам як економічнійкатегорії притаманні не тільки розподільча, а й контрольна функції. Томувикористання державою та місцевими (адміністративно-територіальними)утвореннями для вирішення своїх завдань фінансів обов’язково передбачаєздійснення контролю за ходом виконання цих завдань. Фінансовий контрольздійснюється у встановленому законодавством порядку усією системою органівдержавної влади та місцевого самоврядування, в тому числі спеціальнимиконтролюючими органами.
Фінансовийконтроль є однією із завершальних стадій управління фінансами і водночас він єнеобхідною умовою ефективності управління фінансовими відносинами в цілому.Особливе місце фінансового контролю в загальній системі контролю як елемента всистемі управління суспільними процесами зумовлюється його специфікою, щопроявляється в контрольній функції самих фінансів. Об’єктивно властива фінансамздатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності вбудь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним.
Як я ужевідзначала, обов’язковою умовою ефективного функціонування економіки іфінансової системи країни виступає фінансовий контроль, що є складенимелементом державного контролю по керуванню соціально — економічним розвиткомсуспільства.
Контроль, будучи,однією з форм управлінського циклу, являє собою систему спостереження,зіставлення, перевірки й аналізу функціонування керованого об’єкта з метоюоцінки обґрунтованості й ефективності прийнятих і приймаючих управлінських рішень,виявлення ступеня їхньої реалізації, наявності відхилень фактичних результатів відзаданих параметрів і нормативних розпоряджень, прийняття рішень по їхнійліквідації.
Бюджетнийконтроль — складова частина фінансово-економічного контролю, і розглядається яксукупність заходів, проведених державними органами по перевірці законності,доцільності й ефективності дій в утворенні, розподілі і використанні грошовихфондів України і місцевих органів самоврядування, виявленні резервів збільшеннянадходжень доходів у бюджет, поліпшенні бюджетної дисципліни. В умовах ринковоїекономіки, коли ускладнюються між бюджетні відносини, підсилюється рольподатків як основного джерела формування дохідної бази бюджету, багаторазовозростає значимість бюджетного контролю. Його значення укладається в сприянніуспішної реалізації бюджетної політики держави, у забезпеченні процесуформування й ефективного використання коштів.
Отже, задачамибюджетного контролю є:
· забезпеченняправильності складання і виконання бюджету;
· дотриманняподаткового і бюджетного законодавства;
· контроль заправильністю ведення бухгалтерського обліку і звітності;
· перевіркаефективності і цільового використання бюджетних коштів і коштів позабюджетнихфондів;
· поліпшеннябюджетної і податкової дисципліни;
· виявленнярезервів росту дохідної бази бюджетів різних рівнів;
· контрольза реалізацією системи міжбюджетних відносин;
· перевірказвертання коштів бюджету і позабюджетних фондів у банках і інших кредитнихустановах;
· контроль заформуванням і розподілом цільових бюджетних фондів фінансової підтримки ;
· припиненнянезаконних по наданню податкових пільг,
· державнихдотацій, субвенцій, трансфертів і іншої допомоги окремим категоріям чиплатників регіонам;
· виявленнямарнотратства і фінансових зловживань, вживання адекватних заходів покарання довинних осіб;
· проведенняпрофілактичної, інформаційно-роз’яснювальної роботи з метою підвищеннябюджетно-фінансової дисципліни.
В юридичнійлітературі фінансовий контроль також визначається як:
· засіб забезпеченнязаконності та фінансової дисципліни, запобігання правопорушенням;
· обстеженняфактичного стану показників фінансової діяльності суб’єктів фінансових правовідносинпорівняно із заданими показниками;
· діяльністьдержавних органів і недержавних організацій щодо забезпечення законності,фінансової дисципліни при мобілізації, розподілі та використанні коштів іматеріальних цінностей.
Фінансовий контрольхарактерний усім фінансово-правовим інститутам. Тому поряд із загальнимифінансово-правовими нормами, що регулюють організацію і порядок здійсненняфінансового контролю в цілому є норми, що враховують його специфіку в окремихфінансово-правових інститутах.
Таким чином,основний зміст фінансового контролю, у відносинах, що регулюються фінансовимправом, можна звести до наступного:
· перевіркивиконання юридичними і фізичними особами фінансових зобов’язань перед державоюі органами місцевого самоврядування;
· перевіркиправильності використання державними і комунальними підприємствами, установамиі організаціями грошових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чиоперативному управлінні;
· перевіркидотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберіганнягрошових коштів підприємствами, установами і організаціями на рахунках уфінансово-кредитних установах;
· виявленнівнутрішніх резервів виробництва – можливостей підвищення продуктивності праці,рентабельності, економії грошових і матеріальних ресурсів і т.д.
· попередженніта усуненні виявлених порушень фінансової дисципліни.
У випадку їхвиявлення у встановленому державою порядку притягаються до відповідальностіорганізації, посадові особи і громадяни, забезпечується відшкодуванняматеріальної шкоди державі, організаціям, громадянам.
Таким чином,фінансовий контроль зводиться, у загальному розумінні, до спостереженняфактичного стану показників фінансової діяльності суб’єктів фінансовихправовідносин у порівнянні із заданими нормативними актами показниками.
Значенняфінансового контролю виражається в тому, що в процесі його здійсненняперевіряється, по-перше, додержання установленого порядку в процесі фінансовоїдіяльності державними і громадськими органами, підприємствами, установами,організаціями, громадянами, а, по-друге, економічне обґрунтування іефективність дій, їх відповідність завданням держави на сучасному етапі. Такимчином, фінансовий контроль — це контроль за законністю і доцільністю дій угалузі утворення, розподілу і використання грошових фондів держави і суб’єктівмісцевого самоврядування з метою ефективного соціально-економічного розвиткудержави і окремих регіонів.
Правовою основоюздійснення фінансового контролю є Конституція України, в якій визначеніпринципи, основні права і обов’язки державних органів в галузі контролю.
Правові засади фінансовогоконтролю відображені у законах Верховної Ради України, указах Президента, постановахКабінету Міністрів, Національного банку України, інструкціях та наказахМіністерств і інших актах, які регламентують правові положення цих органів. Алеправовими джерелами фінансового контролю в першу чергу є закони: Про державнуконтрольно-ревізійну службу України; Про аудиторську діяльність; Про державнуподаткову службу України; Про місцеві Ради народних депутатів та місцевесамоврядування.[8]
2.Видибюджетного контролю
В залежності відкритеріїв, взятих за основу, фінансовий контроль поділяється на декілька видів.Найчастіше критерієм класифікації фінансового контролю на види береться факторчасу проведення контролю і на цій підставі виділяють попередній фінансовийконтроль, поточний фінансовий контроль і наступний фінансовий контроль. Таківиди контролю притаманні усім контролюючим органам.
Попереднійфінансовий контроль здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень зфінансових питань. Це стосується насамперед процесу визначення обсягуфінансових ресурсів держави на плановий період та їх основної частини, щоакумулюється в Державному бюджеті, а також їх розподілу між окремимисуспільними потребами та одержувачами державних фінансових ресурсів.
Попереднійфінансовий контроль здійснюється на стадії розробки і прийняття законів і іншихнормативних актів з фінансових питань. З цією метою здійснюється кваліфікованаекспертна оцінка фінансових результатів впровадження того чи іншого рішення, щоможе бути прийнятим. При цьому попередній фінансовий контроль на основіглибокого аналізу і розрахунків фінансових результатів забезпечує об’єктивністьоцінки доцільності прийняття чи неприйняття відповідного рішення, має важливезначення для профілактики порушень фінансової дисципліни і інших фінансовихправопорушень.
Попереднійфінансовий контроль передує витрачанню фінансових ресурсів та прийняттюбудь-яких рішень з фінансових (і не тільки фінансових) питань. Він сприяєвибору найдоцільніших рішень, що забезпечують поряд з найбільшою ефективністювикористання фінансових ресурсів в оптимальну збалансованість вартісних інатурально-речових пропорцій і показників економічного і соціального розвитку суспільства.З цією метою перевіряються документи, що повинні бути після цього затверджені істати основою для наступної діяльності — проекти бюджетів, фінансових планів ікошторисів, кредитні і касові заявки і т.д. Як правило, попередній фінансовийконтроль завжди здійснюється вищими органами законодавчої влади. Хоч об’єктивновін мав би здійснюватись постійно всіма суб’єктами фінансових правовідносин.
Поточнийфінансовий контроль — це контроль за безпосередньо оперативною фінансовоюдіяльністю, інакше кажучи — за власне фінансовим процесом. Він полягає всистематичній перевірці дотримання фінансової дисципліни, тобто дотриманнявимог фінансових норм і нормативів, насамперед — неухильного дотриманнявстановлених показників з обов’язкових платежів до бюджету і державнихпозабюджетних фондів. Цей вид фінансового контролю справляє найбільший вплив напроцес формування і використання фінансових ресурсів у всіх структурахсуспільного виробництва. Як правило, він здійснюється органами безпосередньогоуправління фінансовою діяльністю. Хоч й у цьому виді контролю задіяні усісуб’єкти фінансових правовідносин.
Наступнийфінансовий контроль — це контроль за фінансовими результатами діяльності. Вінпроводиться після здійснення фінансових операцій (виконання фінансовихзобов’язань перед державою, одержання і використання грошових коштів віддержави на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери та ін.) і, якправило, після завершення певних етапів діяльності з метою з’ясування їїефективності. Наступний фінансовий контроль — це база для аналізу й оцінки нелише ефективності використання фінансових ресурсів, але й ефективностіорганізації фінансової роботи, застосування контрольних фінансових норм і нормативівв цілому. Однаково активну участь в цьому виді фінансового контролю беруть усісуб’єкти фінансово-правових відносин, з тією лише різницею, що кожен з нихздійснює наступний фінансовий контроль на своєму рівні та в межах наданої йомудержавою компетенції.
Всі названі видифінансового контролю здійснюються безпосередньо фінансовими працівникамиструктур, що займаються виробничо-господарською та фінансовою діяльністю, атакож власниками фінансових ресурсів. Значення і роль усіх видів фінансовогоконтролю при цьому не змінюються, лише обмежується сфера застосування його — підприємством, установою, організацією, фірмою і т.д. Особливістю є й те, щоголовний акцент при цьому робиться не на перевірку дотримання фінансовоїдисципліни, хоч це не випускається з поля зору зовсім, а на оборотністьфінансових ресурсів, тобто ефективність їх використання та відображення цього вобліку і звітності.
На підставі іншихкритеріїв виділяють обов’язковий та ініціативний фінансовий контроль.Обов’язковий здійснюється:
а) в силу вимогнормативних актів (наприклад, контроль Рахункової палати Верховної Ради Україниза виконанням бюджету по підсумках року, що завершився);
б) за рішеннямкомпетентних органів держави (наприклад, податкової адміністрації з метоюз’ясування повноти виконання платниками податків їх фінансових обов’язків переддержавою), прокуратури (з метою з’ясування дотримання законності в країні),суду (з метою встановлення істини в ході розгляду конкретної судової справи) іт.д. Ініціативний фінансовий контроль здійснюється на підставі власний рішеньгосподарюючих суб’єктів.
Застосовуються йінші підстави класифікації видів фінансового контролю, наприклад за суб’єктнимскладом органів, що здійснюють фінансовий контроль. В цьому випадку фінансовийконтроль поділяється на наступні види:
1. Фінансовийконтроль органів законодавчої влади і місцевого самоврядування;
2. Фінансовийконтроль Президента України;
3. Фінансовийконтроль органів виконавчої влади загальної компетенції;
4. Фінансовийконтроль органів виконавчої влади спеціальної
компетенції;
5. Фінансовийконтроль фінансово-кредитних органів;
6. Відомчийфінансовий контроль;
7. Внутрішньогосподарськийфінансовий контроль;
8. Громадськийфінансовий контроль;
9. Аудиторськийфінансовий контроль. [9]
3. Органибюджетного контролю.
Склад і структураорганів бюджетного контролю визначаються державним устроєм країни, функціями ізадачами, розв’язуваними державою на тому чи іншому етапі свого розвитку.Розробка і здійснення досконало нової бюджетно-податкової, фінансової політикиспрямовані на посилення впливу фінансових важелів на соціально-економічніпроцеси в суспільстві. При цьому гостро встало питання про створеннявідповідних фінансових інститутів ринкового типу, здатних ефективно запровадитив життя цю політику. Раніше існуючі і створювані нові фінансові органи сталинаділятися не тільки широкими управлінськими повноваженнями, але і великимиконтрольними функціями, тому що контроль виступає як один з ефективнихфункціональних елементів керування.
Ефективністьфінансового контролю залежить від правильної його організації та розподілуролей, компетенції суб’єктів фінансового права. Він є логічним продовженням ізавершенням державного управління фінансами.
Системафінансового контролю включає загальнодержавний фінансовий контроль, відомчийфінансовий контроль, позавідомчий фінансовий контроль та аудит. Функціїдержавного фінансового контролю розподіляються між вищими органами державноївлади одночасно з установами управління фінансовою та кредитно-грошовоюсистемою.
Загальнодержавнийфінансовий контроль здійснюють:
— ВерховнаРада України та її органи. Відповідно до ст. 85 Конституції УкраїниВерховна Рада України здійснює фінансовий контроль в ході розгляду проектів тазатвердження Державного бюджету України і звітів про його виконання, наспеціальних парламентських слуханнях Кабінету Міністрів України, заслуховуванніПрограм діяльності Уряду, обговорення й прийняття спеціального фінансового законодавства.Відповідно ч. 1 ст. 109 Бюджетного кодексу України до повноважень ВерховноїРади України належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства накожній стадії бюджетного процесу. А ч. З цієї статті визначено повноваження поконтролю за дотриманням бюджетного законодавства:
1) заслуховуваннязвітів про стан виконання Державного бюджету, в тому числі заслуховування звітіврозпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджетуУкраїни;
2) контроль за використаннямкоштів резервного фонду державного бюджету.
Парламентськийконтроль за витрачанням державних фінансових ресурсів органами і установамивиконавчої влади здійснюють також усі постійні комітети Верховної Ради України,кожен у своїй сфері. Комітети Верховної Ради беруть участь у підготовці дорозгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет, готують іпопередньо розглядають питання щодо контролю за виконанням та звіту провиконання Державного бюджету України в частині, що віднесена до компетенціїкомітетів. Крім того, у Верховній Раді України є два спеціалізовані комітети:Комітет з питань бюджету і Комітет із питань фінансів і банківської діяльності.До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету належать:
1) контроль за відповідністюподаного Кабінетом Міністрів
України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямкам бюджетноїполітики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;
2) контроль завідповідністю законопроектів, поданих на розгляд
Верховної Ради України, бюджетному законодавству.
— Рахунковапалата Верховної Ради України, яка відповідно до ст. 98 Конституції Українивід імені Верховної Ради України здійснює контроль за використанням Держаного бюджетуУкраїни. Повноваження Рахункової палати визначено Законом України «ПроРахункову палату» (в ред. 11 липня 1996 р. № 315/96), ст. 110 Бюджетногокодексу України та іншими законодавчими актами.
– ПрезидентУкраїни. Контрольні функції Президента України в
сфері фінансової діяльності випливають із його статусу як глави
держави. Він безпосередньо здійснює свої контрольні функції, наприклад,підписує фінансові закони.
– КабінетМіністрів України. Згідно ст. 113 Конституції
України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів
виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи. Як
вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і
через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та
контролюючи їх діяльність. Правове положення Кабінету Міністрів
визначається Конституцією України; нормативно-правовими актами
Президента України та Кабінету Міністрів України.
Як вищий органвиконавчої влади Кабінет Міністрів України очолює єдину систему виконавчоївлади в Україні, забезпечує у відповідності із Конституцією здійснення функційі повноважень виконавчої влади на території України, самостійно вирішуєпитання, які віднесені до його відання чинним законодавством. Кабінет МіністрівУкраїни здійснює контроль за державними фінансами в ході: безпосередньоїпрактичної реалізації фінансової політики України, державної політики в галузіціноутворення і оплати праці, складання і виконання Державного бюджету Україниі звіту про його виконання, здійснення загальнодержавних і міждержавнихекономічних програм, створення і керівництва діяльністю різних фондів і т.д.Діяльність Кабінету Міністрів України нерозривно пов’язана з управліннямдержавними фінансами і контролем за їх найбільш раціональним використанням.
– Спеціалізованіоргани державної виконавчої влади по управлінню фінансами, для яких сама фінансовадіяльність є основною. До цих органів належать: Міністерство фінансів України,Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України,Державна пробірна палата України, Національний банк України, Державна податковаадміністрація України.[10]
Тести.
1. Які є джерелапокриття бюджетного дефіциту?
А) Державнийкредит, податки, прибуток, інвестиції.
Б) Державнапозика, грошова емісія.
В) Надзвичайний податок,комерційний кредит, амортизаційні відрахування.
Г) Міжнародний кредит,валютний фонд держави, монетарні метали.
Д) Євровалюта, промисловезолото, діаманти, національний дохід.
Згідно ст.15Бюджетного Кодексу України джерелами покриття бюджетного дефіциту є державний кредит,податки, прибуток, інвестиції, тобто правильна відповідь А.
2. Що такебюджетна позичка?
А) Безвідсоткове,безстрокове надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня напроведення цільових заходів.
Б) Надання коштівз бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття дефіцитувідповідного бюджету.
В) Передачакоштів з одного бюджету до іншого на поворотній основі з метою збалансуваннябюджету.
Г) Надання коштівз бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття тимчасового касовогорозриву.
Д) Передачакоштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансовоїдопомоги.
Відповідно дост.73 Бюджетного Кодексу України бюджетна позичка — це надання коштів збюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття тимчасового касовогорозриву. Правильна відповідь Г.
3. Які закладиналежать до системи соціального забезпечення?
А) Дитячізаклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями здоров’я), дитячізаклади-інтернати профільні (спортивні, мовні), будинки-інтернати дляпристарілих та інвалідів.
Б)Дитячідошкільні заклади, притулки для неповнолітніх.
В) будинки-інтернатидля пристарілих та інвалідів, притулки для неповнолітніх, дитячі заклади-інтернати(для дітей з різними відхиленнями здоров’я).
Г) Санаторії тапрофілакторії.
Д) Закладиохорони здоров’я.
Згідно п.9 ст.87Бюджетного Кодексу України до системи соціального забезпечення належатьбудинки-інтернати для пристарілих та інвалідів, притулки для неповнолітніх,дитячі заклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями здоров’я), тобтоправильна відповідь В.
Задача.
Під час перевіркиодного з підприємств державною податковою адміністрацією було виявлено, щобухгалтерський облік ведеться з порушенням установленого порядку, мають місцеперекручення бухгалтерських звітів, які в свою чергу подаються несвоєчасно і неза встановленою формою. З’ясувалось, що все це відбувалось з вини директора зекономіки та головного бухгалтера.
У якому розмірі вданому випадку можуть бути накладені адміністративні штрафи на цих посадовихосіб?
Відповідь
У даному випадкув діях посадових осіб підприємства — директора та головного бухгалтеравбачається склад правопорушення, передбачений ст. 164-2 ч. 1 КУпАП — веденнябухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивихданих до фінансової звітності, неподання фінансової звітності. Відповідальністьза вказане правопорушення передбачає накладення штрафу від восьми доп’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Література
1. Закон України«Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування».
2. Закон України«Про Державну контрольно-ревізійну службу
України».
3. ЗаконУкраїни «Про аудиторську діяльність».
4. ЗаконУкраїни «Про Державну податкову службу України».
5. ЗаконУкраїни «Про Рахункову палату».
6. КонституціяУкраїни.
7. Науково-практичнийкоментар Бюджетного кодексу України.
8. Фінансовеправо: Курс лекцій / В.А.Предборський (наук. Керівник авт. Колективу, Жук Л.А.,Зюнькін А.Г. та ін. — К.: Правовіджерела, — 1998. — 319с.
9. Фінансовеправо: Підручник/(Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.);Керівник авт. колективу і відп.ред. Л.К.Воронова. — X.: Фірма«Консум», 1998. — 496с.
10. ЧернадчукВ.Д., Сухонос В.В. Фінансовеправо України. Загальна частина: Навч. посібник.- Суми: Університетська книга, 2003. — 213 с.