Порядок проведення інвентаризації на підприємстві

Зміст
Вступ
1. Теоретичні аспекти порядку організації та проведення інвентаризації
1.1 Поняття інвентаризації: суть, значення та види
1.2 Теоретичні аспекти проведення інвентаризації
1.3 Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації
2. Організація та порядок проведення інвентаризації на ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1»
2.1 Економічна характеристика ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» та його облікова політика
2.2 Проведення інвентаризації основних засобів
2.3 Інвентаризація запасів
2.4 Порядок проведення інвентаризації зобов’язань
3. Проблеми та напрями вдосконаленняпорядку проведення інвентаризації
3.1 Недоліки в організації та методиці проведення інвентаризації
3.2 Шляхи вдосконалення організації і методики проведення інвентаризації
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Вступ
В процесі становлення ринкових відносин належну увагу на кожному підприємстві слід приділити обліку його майна. Усі господарські операції, що відбуваються оформляють документально. Проте у діяльності господарюючих суб’єктів відбуваються й невидимі процеси, що призводять до втрат товарно-матеріальних цінностей, які документально відобразити неможливо. Тоді облікові дані не відповідають дійсності.
Основними причинами виникнення розбіжностей може бути:
— природні втрати (природний убуток): усушка, утруска, розпорошення, розливання, випаровування;
— втрати через суб’єктивні причини: пересортиця, нестача, крадіжка.
Перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку з фактичними залишками здійснюється за допомогою інвентаризації.
Інвентаризація – складання опису майна підприємства на підставі періодичної перевірки наявності грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства на певну дату, стану їх зберігання.
Методика інвентаризації – це сукупність способів і прийомів, що дають змогу забезпечити її організацію і раціональне проведення, при дотриманні всіх норм і вимог законодавства.
Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника колективу з колективною матеріальною відповідальністю, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та їх структурних підрозділів до складу інших органів управління. Характерною ознакою інвентаризацій є те, що їх об’єктом стає майно підприємства, а також майно, що не належить підприємству на правах власності та перебуває у його користуванні (майно в оренді, давальницька сировина, товари на комісії тощо).
Інвентаризації притаманий комплекс наступних господарсько-правових ознак: здійснення на підставі розпорядчого документу колегіальним органом; виявлення кількісних і якісних характеристик об’єкту; реєстрація та оцінка фактів; нормативно-правове регулювання; бухгалтерська обробка документів; узагальнення та реалізація результатів; прийняття рішення.
При інвентаризації виявляються неточності у прийманні і відпуску цінностей, помилки при обліку у первинній документації, крадіжки, обважування і пересортиці сировини, матеріалів, готової продукції та інших цінностей. У процесі інвентаризації також перевіряються умови зберігання цінностей на об’єктах зберігання й організація складського обліку на складах, у кладових тощо.
Актуальність досліджуваної теми визначається сьогодні тим, що завдяки проведенню інвентаризації отримується інформація для достовірного визначення реальних витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг. Лише результати проведеної інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійсненні подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів господарського життя на бухгалтерських рахунках. Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності, як правдивість і реальність.
Найбільш вагомий внесок в розвиток теорії інвентаризації за останні 50 років зробили: М.Т.Білуха, Ф.Ф. Бутинець, І.Є. Глушков, В.П. Завгородній, Н.В. Кружельний, М.Ф.Леонтьєв, Н.Я.Остап’юк, В.В.Сопко, Н.М.Ткаченко, Н.В. Чебанова, та ще багато інших.
Метою написання даної дипломної роботи є визначення основних проблем щодо забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві шляхом проведення інвентаризації майна та фінансових зобов’язань, що здійснюється порівнянням, перевіркою фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку.
Реалізація мети дипломної роботи обумовила необхідність вирішення таких завдань:
1) дослідити теоретико-методологічні основи інвентаризації як засобу контролю активів і зобов’язань;
2) перевірка повноти відображення в обліку активів та зобов’язань;
3) описати методику проведення проведення інвентаризації активів та зобо’язань та відображення їх результатів;
4)описати порядок та особливості проведення інвентаризації на досліджуваному підприємстві;
5) розглянути основні проблеми та шляхи вдосконалення організації та проведення інвентаризації.
Предметом та об’єктом дослідження є теоретичні та методологічні аспекти проведення інвентаризації активів і зобов’язань Відкритого акціонерного товариства «Чернівецький цегельний завод № 1».
Для вирішення зазначених завдань в процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи та принципи пізнання, а також прийоми документального контролю.
Теоретичною та практичною основою дипломної роботи стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів, законодавчі акти, нормативно-правові документи, інструктивний матеріал, статистична звітність підприємства.
Дипломна робота за структурою складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій та списку використаних джерел:
У першому розділі розглядаються теоретичні аспекти організації та проведення інвентаризації. В цьому розділі розкрито суть поняття інвентаризації, її види та теоретичні основи проведення інвентаризації.
У другому розділі розглядається організація та порядок проведення інвентаризації на ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 1». Цей розділ містить коротку характеристику діяльності підприємства, та його облікової політики, аналіз документів, які оформляють на підприємстві, результати інвентаризації та їх відображення в обліку.
У третьому розділі зазначають недоліки в організації та наводяться пропозиції (шляхи) щодо вдосконалення організації порядку проведення інвентаризації та обліку результатів.
1. Теоретичні аспекти порядку організації та проведення інвентаризації
1.1 Поняття інвентаризації: суть, значення та види
Однією з основних вимог, що ставиться до бухгалтерського обліку є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема в результаті пересортиці, несправності, ваговимірних приладів, помилок у записі, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та інше. У зв’язку з цим виникає необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.
Поняття інвентаризації було відоме ще в Давньому Єгипті, Китаї, Давній Греції, Давньому Римі. Питання інвентаризації в своїх працях приділили увагу такі вчені, як Лука Пачолі, Домініко Мончині, Ян Імпім, Вольфганг Швайкер та інші [8].
Інвентаризація того часу носила дискретний характер і проводилась працівниками обліку, які визначали залишки запасів в натурі, і не мали уявлення про обліковий залишок. На сучасному розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб’єктів не зникає, а навпаки, суттєво зростає. Інвентаризація сьогодні – це не лише теоритичне підгрунття бухгалтерського обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.
Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності як правильність і реальність. Проведення інвентаризації дає можливість отримати інформацію, без якої такі елементи методу бухгалтерського обліку, як баланс та звітність втрачають функцію способу пізнання дійсності. Лише результати проведення інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійснені подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів життя на бухгалтерських рахунках.
Послідовність застосування елементів методу бухгалтерського обліку зображено (рис.1.1.)
/>
Рис.1.1. Логічна послідовність застосування елементів бухгалтерського обліку [11]
На кожному історичному етапі інвентаризація набуває нового значення, переглядається та уточнюється.
Аналізуючи наведені дефініції відмітимо, що майже в кожній з них зазначено: інвентаризація – це перевірка. Термін перевірка в економічній науці і господарській практиці часто змінюється синонімом контроль. В зв’язку з таким трактуванням термін контроль став широко використовуватись в господарському житті та в спеціальній літературі. Тлумачення терміну контроль як перевірка, нагляд, стеження не повністю відображає сутність даного поняття, оскільки характеризує лише частину логічного навантаження, яке на нього покладається.–PAGE_BREAK–
Вітчизняні та зарубіжні вчені економісти, поняття інвентаризація трактують по різному, розглянемо детальніше (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Визначення дефініції інвентаризації
Автор
Визначення поняття інвентаризація
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»№ 996- XIV від 16 липня 1999р.(ст.10 п.1) [1]
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка
Бутинець Ф.Ф.[10]
Інвентаризація – перевірка та оцінка фактичної наявності об’єктів контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками
Васюта – Беркут О.І. [14]
Інвентаризація – елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого забезпечується наявність облікових даних про засоби підприємства
Деречин В.В., Кізім М.М.[20]
Інвентаризація – це перевірка в натурі наявності та стану товарно- матеріальних цінностей підприємства, розрахунків і зобов’язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку
Загорай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М.[22]
Інвентаризація – це допоміжний спосіб первинного спостереження, сутність якого полягає у виявленні і документальному підтвердженні наявності, стану оцінки активів і зобов’язань для забезпечення достовірності показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства
Загородній А.Г.[23]
Інвентаризація – це складання опису майна (інвентаря ) підприємства, установи на підставі періодичної перевірки наявності цінностей, що перебувають на балансі підприємства, стану їх збереження правильності ведення обліку й оцінювання
Лень В.С., Гливенко В.В.[27]
Інвентаризація ( від латинського inventarium- розпис, опис) – цінностей та коштів на підприємствах і контроль за достовірністю розрахунків щодо них
Фаріон І.Д., Перевозова І.В.[40]
Інвентаризація – перевірка фактичної наявності та стану об’єкта контролю, яку здійснюють шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку
Швець В.Г.[45]
Інвентаризація є способом спостереження наступної реєстрації господарських операцій, що не охоплюється в момент їх здійснення, це спосіб підтвердження правильності й достовірності бухгалтерського обліку та звітності
На нашу думку інвентаризація є важливим засобом контролю перевірки в натурі наявності майна підприємства шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю активів і зобов’язань, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. Вважаємо, що поняття інвентаризації слід розглядати через призму змісту, який не можна ототожнювати з категорією сутності, хоч ці категорії і є однопорядковими. Якщо сутність – це основа, суть процесу, тоді зміст це сукупність важливих складових елементів даного процесу. Отже, сутність – основа, яка визначає зміст основні елементи, що знаходяться в причинно- наслідковому зв’язку. Лише наявність комплексу елементів складає зміст інвентаризації і в повному обсязі розкриває її сутність ( рис.1.2).
/>
Рис.1.2. Сутність та зміст інвентаризації
Об’єктами інвентаризації на підприємстві є об’єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов’язання (табл.1.2).
Таблиця 1.2 Об’єкти інвентаризації
Об’єкти інвентаризації:
Активи
Зобов’язання
Необоротні активи
Оборотні Активи
Поточні зобов’язання
Довгострокові зобов’язання
Довгострокові фінансові інвестиції
Довгострокова дебіторська заборгованість
Нематеріальні активи
Незавершене будівництво
Основні засоби
Виробничі запаси
Тварини на вирощуванні та відгодівлі
Незавершене виробництво
Готова продукція
Товари
Векселі одержані
Дебіторська заборгованість
Поточні фінансові інвестиції
Тимчасово вільні кошти
Векселі видані
Інші поточні зобов’язання;
Кредити банків
Заборгованість перед постачальникам і підрядниками, перед бюджетом, позабюджетним фондами, працівниками
Кредити банків
Облігаційні позики
Інші довгострокові зобов’язання
Здійснення інвентаризаційного процесу передбачає наявність не тільки об’єкту інвентаризації, але й її суб’єктів. Визначення основних суб’єктів інвентаризаційного процесу, як зовнішніх, так і внутрішніх є одним із завдань цього дослідження. Зовнішні суб’єкти інвентаризації є носії прав і обов’язків державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово господарську діяльність (Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура). Внутрішніми суб’єктами інвентаризації є керівник та власники підприємства. В системі елементів методу бухгалтерського обліку інвентаризація як елемент має певну самостійність і незалежність. В ієрархічній системі цей елемент як засіб контролю може зайняти будь-яке місце після документації. Основними завданнями інвентаризації є:
1) забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;
2) виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;
3) встановлення нормального фізичного стану і правильності оцінки необоротних активів та інших засобів праці, які обліковуються на балансі; виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;
4) виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;
5) перевірку дотримання правил і умов збереження майна;
6) виявлення та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;
7) визначення розмірів природного убутку та інших витрат;
8) контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;
9) перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність [15].
Важливе значення для отримання всебічної характеристики сутності інвентаризаційної роботи має науково-обгрунтована класифікація. З науково обґрунтованої класифікації починається наукове знання, оскільки тільки за її допомогою досягається перетворення розрізнених фактів в упорядковану систему, що дозволяє скласти уявлення про проблему, що досліджується [33].
Обґрунтована класифікація є базою розробки узагальнюючих висновків, вихідним пунктом застосування результатів наукових досліджень з метою розв’язання задач, поставлених перед інвентаризацією. Чітка і обґрунтована класифікація видів інвентаризації дозволяє глибше зрозуміти роль інвентаризації, функції та повніше використовувати результати інвентаризації в здійсненні господарського контролю. Існують різні види інвентаризації, які залежать від різних кваліфікаційних груп.
За частотою проведення інвентаризації поділяються на:
— періодичні інвентаризації проводяться, як правило за ініціативою власника. Вони можуть бути щоквартальні та щомісячні, а також при сезонності виробничого процесу сезонні. Мета таких інвентаризацій – контроль за збереженням майна виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб;
— разові інвентаризації, як правило є річними і проводяться зазвичай перед складанням фінансової звітності в листопаді – грудні поточного року. Вони є суцільними та повними.
За характером проведення й рядом питань, що вирішуються інвентаризації бувають:    продолжение
–PAGE_BREAK–
— планові інвентаризації проводяться в чітко встановлені у відповідності з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства;
— необхідні інвентаризації здійснюються у випадках, час настання яких неможливо передбачити. Такі інвентаризації обов’язкові, оскільки необхідність їх проведення викликана об’єктивними причинами та регламентується нормативно правовими актами;
— контрольна інвентаризація повинна проводитися після закінчення попередньої, з метою перевірки сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведення інвентаризації.
За охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації бувають:
— індивідуальні інвентаризації – це перевірка певного виду майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади;
— наскрізна інвентаризація – охоплює перевіркою конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства. Різновидом наскрізних інвентаризацій є їх одночасне проведення у місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торгівельному залі).
За способом проведення інвентаризації поділяють:
— суцільні інвентаризації – передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в під звіті тієї чи іншої матерівльно відповідальної особи;
— несуцільна інвентаризація – охоплює перевіркою лише деякі цінності у певної матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь – який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в міжінвениаризаційний період за об’єктами, де облік ведеться в натурально – вартісному виразі.
За суб’єктом, що призначив інвентаризацію поділяють:
— ординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою власника для прийняття управлінських рішень виробничого характеру, а також для перевірки адекватності даних бухгалтерського обліку;
— неординарні інвентаризації, що проводяться за ініціативою зовнішніх органів контролю і можуть здійснюватись при проведенні аудуторської перевірки, в процесі ревізії, а також за ініціативою інших зовнішніх суб’єктів.
За способом обстеження елементів об’єктів виділяють:
— вибіркові;
— основного масиву — це перевірка в процесі інвентаризації переважної частини елементів об’єкту інвентаризації (більше 51%);
— монографічним способом слід інвентаризувати найбільш дефіцитні види виробничих ресурсів, що користуються підвищеним попитом, а також тих, що тривалий час зберігаються на складах без руху.
Під методикою розуміється конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення. Важливе місце в даному випадку займають принципи інвентаризації, які визначають її організацію та техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв’язку з методикою її проведення. В практичній діяльності недооцінюють вагомість правильного проведення інвентаризації та дотримання її принципів. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності [26].
При проведенні інвентаризації дотримуються наступних принципів:
раптовість – передбачає неочікуваність для матеріально відповідальних осіб перевірки їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті;
зіставленість – полягає в тому, що одиниці виміру, які застосовуються в обліку, повинні збігатись з одиницями виміру, що вказані в інвентаризаційних документах як за способом обчислення, так і за системою розрахунків;
плановість – реалізується на підприємстві через систему внутрішньогосподарського планування кількості, видів і строків проведення інвентаризацій;
своєчасність – полягає у своєчасному проведенні, яке не дозволяє приховати недостачу та надає змогу попередити порушення за умови, що вони носять частковий і незначний характер, попереджає виникнення матеріального збитку;
точність – передбачає достовірне відображення фактичної наявності майна, його кількісних та якісних характеристик;
об’єктивність – полягає у виявленні причин та умов, які спричиняють господарські порушення, недостачі або лишки;
безперервність – полягає у тому, що інвентаризація повинна проводитись активно і безперервно, до повного встановлення фактичної наявності об’єкту перевірки, отримання результатів інвентаризації та прийняття відповідних рішень;
повнота охоплення об’єктів – передбачає суцільну перевірку об’єкту інвентаризації. Дотримання є обов’язковим при проведенні повних і часткових інвентаризацій, коли виявляється стан та наявність майна, яке належить підприємству;
ефективність — передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, загальним виявленням недоліків та впровадженням передового досвіду;
оперативність – полягає в необхідності проведення інвентаризації і оперативному веденні її результатів;
економічність – полягає в необхідності організації інвентаризації так, щоб витрати на її проведення були мінімальні та її проведення не створювало б перешкод для процесів виробництва та реалізації;
гласність – дотримання даного принципу ставить діяльність інвентаризаційної комісії під безпосередній контроль колективу підприємства;
юридичного значення результатів інвентаризації передбачає суворе дотримання положень, що дозволяють відображати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку;
виховного впливу — своєчасно і правильно проведені інвентаризації сприяють вихованню і підвищенню у матеріально відповідальних осіб почуття відповідальності за збереження довіреного їм майна;
оцінка результатів – передбачає прийняття необхідного рішення по виявлених під час інвентаризації відхиленнях;
обов’язковість – полягає в тому, що проведення інвентаризації регламентується діючими нормативними актами та інструкціями;
документальне відображення результатів контролю – результати інвентаризації обов’язково повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження її підсумків;
доцільність – полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації повинна мати конкретний економічний зміст, бути потрібною й корисною для прийняття управлінських рішень.
Мінімально необхідна періодичність проведення інвентаризації об’єктів визначена положеннями про інвентаризацію та відомчими інструкціями: основні засоби, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, готова продукція, промислові товари, малоцінні швидкозношувальні предмети, сировина та матеріали періодичність 1 раз на рік; продовольчі товари, дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, розрахунки з дебіторами та кредиторами періодичність 2 рази на рік; розрахунки за платежами до бюджету періодичність 1 раз на квартал; грошові кошти, грошові документи, бланки суворої звітності 1 раз на місяць [14]. Таким чином, викладений основний матеріал, щодо поняття, значення та видів інвентаризації, думки з цього приводу різних науковців. Варто зробити висновок, що окрема термінологія в нашій країні не є уніфікованою. Визначення вчених досить сильно відрізняється в тому числі від чиного законодавства. Отже, здійснюючи аналіз наукового аспекту даної проблеми приходимо до висновку, що єдність в розумінні сутності інвентаризації не досягнуто, а ситуація з її тлумаченням залишається дискусійною. На наш погляд, це пов’язано зі складністю процедур, які об’єднані одним поняттям інвентаризація. Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також засобом упорядкування складського приміщення, правильності перевірки і зберігання матеріальних цінностей, справності ваговимірних приладів та дотримання принципів організації інвентаризації для встановлення кількісної і якісної оцінки майна. А також обрати вірну кваліфікаційну групу проведення інвентаризації з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом зіставлення з фактичною наявністю активів та зобов’язань підприємства.
1.2 Теоретичні аспекти проведення інвентаризації
Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69 [6]. При проведенні інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків підприємства (організації, установи) дотримуються наступної схеми проведення інвентаризації ( рис.1.3).
Рис.1.3.Орієнтована схема проведення інвентаризації
Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначається керівником підприємства, окрім випадків коли проведення інвентаризації є обов’язковою, а саме:
— передача майна державних підприємств в оренду, приватизація й корпоратизація;
— проведення господарських операцій, що пов’язані з реструктуризацією підприємства;
— ліквідація підприємства;
— пожежа, стихійне лихо чи аварії техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані експериментальними умовами;
— зміна керівника колективу при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади), більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу про її проведення;
– випадків відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензії щодо недовантаження;    продолжение
–PAGE_BREAK–
— встановлення фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей;
— розпорядження судово-слідчих органів;
— продаж об’єктів необоротних активів;
— консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей;
— переоцінка майна;
— зміна матеріально-відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності;
— складання річної фінансової звітності;
— зміна керівника підприємства.
Інвентаризація проводиться як правило на перше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після першого числа, а дані інвентаризації коригувати станом на перше число.
Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.
На підприємствах де через великі обсяги робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.
Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, що призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально – відповідальних осіб, одного й того ж працівника два роки підряд.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
1) проводять профілактичну роботу щодо забезпечення, збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
2) організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
3) здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях збереження та переробки у між інвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій у між інвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей дотримання матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;
4) перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;
5) при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;
6) розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей та інші порушення, свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і винуватців нестач, втрат і лишків, вжиті заходи до винних осіб.
Робочі інвентаризаційні комісії:
1) здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
2) разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списанню нестач у межах норм природного убутку;
3) вносять пропозиції з питань упорядкування прийому, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх збереженням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
4) несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;
5) оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списанню нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таких втрат і нестач.
Проведення інвентаризації активів і зобов’язань складається з наступних стадій: організаційна, підготовча, порівняльно- аналітична та результативна (підсумкова ) стадії [7].
Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об’єкти інвентаризації, оформлення необхідної документації.
До складу інвентаризаційної комісії доцільно включати фахівців добре обізнаних в складській справі, інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобів; економістів, бухгалтерів; спеціалістів з маркетингу. Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.
Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком інвентаризації або від’їздом до місця її проведення. Разом з ним видається пломбіратор або інші технічні засоби.
Перед проведенням інвентаризації керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань:
— ознайомлення з виданим наказом, метою, завданнями, способами інвентаризації;
— висвітлення загальних правил і специфічних особливостей в методиці інвентаризації певних об’єктів;
— уточнення об’єктів, які підлягають інвентаризації;
— забезпечення бланками описів, канцтоварами, вимірювальними приладами склад комісії;
— ознайомлення з правилами оформлення інвентаризаційних описів;
— пояснення порядку прийняття заходів у випадку необхідності проведення повторної інвентаризації;
— висвітлення обов’язків, прав і відповідальності кожного члена інвентаризаційної комісії.
До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції відображають їх у регістрах обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Це дозволяє розмежовувати документи, що відносяться до моменту проведення інвентаризації та після її проведення, що має важливе значення для правильного визначення облікових даних та виведення результатів інвентаризації. Складений матеріально відповідальною особою звіт та додані первинні документи детально перевіряють члени комісії.
Інвентаризація повинна проводитись в присутності всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. При колективній матеріальній відповідальності – з обов’язковою участю бригадира
В приміщенні де проводиться інвентаризація сторонні особи не допускаються. Інвентаризаційна комісія зобов’язана:
— опломбувати всі місця зберігання активів, де є окремі чи додаткові входи та виходи;
— припинити операції щодо руху майна на складі;
— отримати та перевірити звіти матеріально відповідальних осіб з доданими до них виправдовуючи ми документами. Для цього матеріально відповідальній особі пропонується рознести в книгу складського обліку всі прибуткові та видаткові документи, з виведенням залишків на момент інвентаризації;
— взяти у матеріально відповідальних осіб розписку;
— організувати необхідну підготовку майна до інвентаризації;
— перевірити правильність ваговимірювальних приладів.
Інвентаризація повинна проводитись так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах так, щоб виключалася можливість пред’явлення одних і тих же активів повторно.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються за окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості [19].
На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складають акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.
Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом. Наявність матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, підтверджуються розрахунковими документами постачальника, а товарів відвантажених копіями пред’явлених покупцями документів на відвантаження цінностей.
Матеріальні цінності, які належать іншим підприємствам і знаходяться на відповідальному зберіганні, інвентаризують одночасно з власними цінностями. На них складають окремий інвентаризаційний опис, в якому роблять посилання на відповідні документи, що підтверджують прийняття таких цінностей на відповідальне зберігання.
При інвентаризації зобов’язань перевірці підлягають всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов’язань. Зокрема в ході проведення інвентаризації зобов’язань слід встановити терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються законодавством України, визначено Цивільним кодексом України і становить три роки. Але для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років).    продолжение
–PAGE_BREAK–
В ході інвентаризації зобов’язань дебіторам та кредиторам підприємства надсилають (передають) виписки, що вказують на реальне існування заборгованості. Підприємства дебітори або кредитори протягом 10-ти днів здня одержання цих виписок повинні підтвердити таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу.
При бартерних розрахунках звіряють своєчасність відвантаження товару, що передається, та отримання зустрічного за первинними документами та зіставити з порядком, зазначеним у бартерному договорі. За імпортними (експортними) операціями обов’язково слід вивчити дотримання встановлених законами строків поставок та перерахування коштів.
При зберіганні однорідного майна в декількох місцях (склади, комори) в період інвентаризації в одному з них доступ до інших повинен бути заборонений. Перед тим, як опломбувати окремі місця зберігання майна, матеріально відповідальна особа повинна зачинити їх на ключ при цьому ключі залишаються у матеріально відповідальної особи.
Припинення операцій з надходження та відпуску майна не повинно негативно впливати на роботу підприємства. Через це важливо правильно здійснити розрахунок потреб необхідних запасів для виробничих потреб на час інвентаризації та попередньо видати його зі складу. У тих випадках, коли зробити це не можливо, як виняток допускається здійснення господарських операцій з руху майна в процесі інвентаризації. Відпуск майна здійснюється при обов’язковій участі інвентаризаційної комісії.
Перевірка вагового господарства є обов’язковою процедурою підготовчої стадії. Наявні ваговимірювальні прилади повинні бути перевірені за терміном клеймування і точністю виміру, а результати такої перевірки оформлені актом.
Під час перерви в роботі комісії ключ від місця зберігання знаходиться в матеріально відповідальної особи, а печатка – у голови комісії [6].
Початок інвентаризації вважається час пред’явлення матеріально відповідальною особою комісії всіх виправдовуючи документів складання звіту опечатування і отримування розписки про повноту пред’явлення документів.
Інвентаризаційні описи складаються тільки на дату початку інвентаризації з подальшим коригуванням на цю ж дату фактичної наявності того майна по якому відбувся рух в період інвентаризації.
Бланки інвентаризаційних описів видає бухгалтерія заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів в яких відображена наявність активів за даними бухгалтерського обліку.
Інвентаризаційні описи складаються окремо:
1) по кожній матеріально відповідальній особі;
2) кожному місцю зберігання майна;
3) окремо на майно, що надійшло в ході інвентаризації;
4) окремо на майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні;
5) окремо на майно, зіпсоване і не придатне для використання в процесі виробництва.
Описи повинні складатися акуратно, без помарок і підчисток, текст і цифри слід писати чітко і розбірливо.
В процесі заповнення інвентаризаційних описів здійснюють взаємну звірку кожної сторінки опису і у випадку виявлення розбіжностей по окремих позиціях негайно здійснюють перерахунок порівняння тих запасів, по яких виявилися розбіжності з фактом.
Допущені помилки при заповненні описів і неточності виправляють у всіх екземплярах. Якщо помилки були виявлені працівниками бухгалтерії, то про їх виправлення повідомляють осіб, що допустили помилки. Працівники бухгалтерії також підписуються при виправленні.
В інвентаризаційних описах не дозволяється залишати незаповнені рядки. В останніх листках вони прокреслюються. Ціни повинні відповідати одиниці виміру майна.
При оформленні інвентаризаційного опису кожна його сторінка нумерується. В кінці сторінки цифрами і прописом виводиться підсумок натуральних одиниць, записаних на сторінці. Після закінчення записів вказується кількість заповнених рядків кожна сторінка та опис в цілому підписуються всіма учасниками інвентаризації. Кількість примірників інвентаризаційних описів повинна бути достатньою, щоб не виникало необхідності їх додаткового складання. Оформлені згідно вимог інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою, яка також дає розписку про те, що інвентаризація проведена правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має. Інвентаризаційна комісія, що підписує описи, несе відповідальність за дотримання порядку, способів і строків проведення інвентаризації, за правильність підрахунку та занесення записів до опису. Інвентаризаційні описи та інші документи передають в бухгалтерію тільки через членів інвентаризаційної комісії за переліком під розписку, де зазначається кількість зданих документів. За наслідками проведеної інвентаризації інвентаризаційною комісією складається протокол із зазначенням в ньому стану складського господарства результатів інвентаризації і висновків щодо них пропозицій щодо заліку недостатків та лишків при пересортуванні списання недостач в межах норм природного убутку а також понаднормових недостач і втрат від псування запасів. Ревізор повинен ознайомитись зі змістом протоколу. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений керівником підприємства в 5 – ти денний строк. За результатами проведеної інвентаризації видається наказ керівника підприємства, відповідно до якого приймається рішення щодо виявлених розбіжностей. Облікові дані узгоджуються згідно з фактичними. Якщо матеріально відповідальна особа не погоджується з недостачею, надані нею пояснення обов’язково вивчаються. В такому випадку необхідно провести повторну інвентаризацію. Крім цього, перевіряється своєчасність та ефективність відшкодування матеріально відповідальними особами сум по недостачах запасів, виявлених за минулі періоди. Отже, інвентаризація важлива тим, що дає можливість одержати інформацію про загальний стан активів і відповідно, робити висновки з приводу майнового та фінансового стану підприємства, тобто про його величину та можливість, про те, наскільки наявні ресурси дозволяють йому розгорнути господарську діяльність, в якій мірі воно потребує фінансової допомоги. А також інвентаризація є важливим заходом в проведенні якого повинен бути зацікавлений насамперед власник, керівник, головний бухгалтер підприємства.
1.3 Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації
Проте в практичній діяльності на підприємствах можуть бути в процесі дослідження виявлені порушення та недоліки а саме нестачі та лишки матеріальних цінностей та коштів, а також позитивні і негативні сумарні різниці повинні знайти відповідне відображення в бухгалтерському обліку.
Інвентаризаційні різниці можна визначити лише шляхом порівняння фактичних і облікових даних. Порядок регулювання інвентаризаційних різниць залежить від характеру та причин виявлених лишків або нестач матеріальних цінностей та коштів, втрат та псування цінностей. Виявлені лишки майна в бухгалтерському обліку за результатами інвентаризації відображаються по дебету відповідних рахунків, що призначені для обліку такого виду майна і кредиту рахунку «Прибутки і збитки». Нестачі різних видів майна, що виявлені при проведенні інвентаризації, до встановлення причин і винних в їх виникненні попередньо відносять в дебет рахунку «Нестачі і втрати від псування цінностей», який призначений для узагальнення інформації про наявність сум нестач, розкрадань і втрат від псування цінностей, виявлених в процесі їх заготівлі, зберігання і реалізації, незалежно від того, підлягають вони віднесенню на рахунки витрат виробництва (обігу) або винних осіб. Після проведення інвентаризації складають інвентарний опис, порівняльну відомість (за наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок по зарахуванню пересортуванню, пояснення матеріально-відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортування тощо, розрахунок матеріальної шкоди. Послідовність визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризаційного процесу схематично можна відобразити таким чином (рис. 1.4.).
/>
Результати інвентаризації підлягають обліку. Синтетичний облік ведеться в журналах-ордерах 3 ( за кредитом рахунка 375), 5-5А (за кредитом рахунків 947, 976, 991, 993, 992,84), 6 (за кредитом рахунків 716, 719, 746). Аналітичний облік результатів інвентаризації ведуть в розрізі витрат та доходів за видами діяльності, за об’єктами нестач та надлишків в регістрах довільної форми.
В бухгалтерському обліку для відображення результатів інвентаризації використовуються такі субрахунки, як 375, 716, 719, 84, 947, 991, 992, 993, 072, 976, 746.
На субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування запасів, недостач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця встановлено. Якщо встановлено, що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5-ти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.
Оцінювання нестачі матеріальних цінностей роблять згідно з порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року. № 116. Відповідно до названого Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей визначається за їх балансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче від 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Рзб = ((Бв – А) х Іі + ПДВ + Азб ) х 2), (1.1)
де Рзб — розмір матеріального збитку;
Бв – балансова вартість об”єкта основних засобів;
А – амортизаційні відрахування;
Іі – індекс інфляції;
ПДВ – податок на додану вартість;
Азб – акцизний збір.
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта 5 – до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; 50 – до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість яких не встановлена законодавством.    продолжение
–PAGE_BREAK–
У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише в кількісному виразі. Розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж 50 % ринкових цін.
Із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.
На субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» узагальнюється інформація про суми відшкодування підприємству вартості раніше списаних активів.
На субрахунку 719 “Інші доходи від операційної діяльності” узагальнюється інформація про інші доходи віл операційної діяльності, зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації тощо.
На рахунку 84 “Інші операційні витрати” ведеться облік інших операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8, серед яких витрати від знецінення запасів, їх псування, списання активів.
На субрахунку 947 «Недостачі і втрати від псування цінностей» ведеться облік недостач грошових коштів та інших активів, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винуватця не встановлено.
На субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» ведеться облік втрат від стихійного лиха.
На субрахунку 992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій» ведеться облік втрат, понесених підприємством в результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.
На субрахунку 993 “Інші надзвичайні витрати” ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.
На субрахунку 072 «Невідшкодовані втрати і нестачі від псування цінностей» відображається зменшення суми невідшкодованих недостач і втрат від псування запасів після встановлення конкретних винуватців з одночасними записами по дебету субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредиту субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів». На субрахунку 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на інших субрахунках 74 “Інші доходи”, зокрема від списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, по закінченню строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом, сума до оцінки об’єктів необоротних активів у випадках, передбачених положеннями бухгалтерського обліку. На субрахунку 976 «Списання необоротних активів» відображається залишкова вартість списання необоротних активів та витрати, пов’язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж) [10]. Порядок відображення результатів інвентаризації на наведених субрахунках за різного роду випадків розглянемо детальніше (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 Журнал господарських операцій виявлених лишків та нестач майна за різних обставин
Зміст господарської операції
Кореспондуючі рахунки

Дебет
Кредит
Недостача виробничих запасів
1.Якщо винну особу не встановлено
Відображено суму недостачі у склад витрат звітного періоду
947 ” Нестачі і втрати від псування цінностей”
Рахунки обліку запасів
Відображено на позабалансовому рахункусуму недостачі
072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»
–
2. Якщо винну особу встановлено
Відображено суму недостачі у складі витрат звітного періоду
947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»
Рахунки обліку запасів
Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної недостачі
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
716 «Відшкодування раніше списаних активів»
Відображено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету
719 “Інші доходи від операційної діяльності”
643 «Розрахунки за податками»
Отримано суму відшкодованих витрат
30 «Каса»
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю запасів, яких не вистачає
642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»
311 «Поточні рахунки в національній валюті»
Недостача основних засобів
1. Якщо винну особу не встановлено
Відображено суму нестачі у складі витрат звітного періоду
947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»
10 «Основні засоби»
Відображено на позабалансовому рахунку суму недостачі
072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»
–
2.Якщо винну особу встановлено
Відображено знос списаних основних засобів
131 «Знос основних засобів»
10 «Основні засоби»
Відображену залишкову вартість відсутніх основних засобів
947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»
10 «Основні засоби»
Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної недостачі
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
716«Відшкодування раніше списаних активів»
Сума до відшкодування, що дорівнює різниці між розміром матеріальної шкоди, розрахованої згідно з діючим законодавством та балансовою вартістю основних засобів
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
716 «Відшкодування раніше списаних активів»
Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету
716 «Відшкодування раніше списаних активів»
642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»
Одержано суму відшкодування втрати
30,31 «Каса», «Поточні рахунки в національній валюті»
375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
Перераховано до бюджету належну суму
642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»
311 «Поточні рахунки в національній валюті»
Недостача основних засобів внаслідок крадіжки (якщо винну особу не встановлено) та інших надзвичайних подій
Списано вартість основних засобів, втрачених внаслідок надзвичайних подій
99 «Надзвичайні витрати»
10 «Основні засоби»
Списано запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій
99 «Надзвичайні витрати»
Відповідні рахунки класу 2 «Запаси»
Отримано відходи від списання запасів, знищених внаслідок надзвичайних подій
209 “Інші матеріали”
75 «Надзвичайні доходи»
Лишки виробничих запасів
Оприбутковано запаси, раніше не обліковані на балансі
Рахунки обліку запасів
719 “Інші доходи від операційної діяльності”    продолжение
–PAGE_BREAK–
Результати проведених інвентаризацій безпосереднього відображення у фінансовій звітності не мають. Проте суми матеріальної шкоди, що підлягають відшкодуванню винними особами, відображаються у складі іншої дебіторської заборгованості в балансі підприємства.
В табл. 1.4 наведені основні статті звітності, в яких відображаються результати інвентаризації.
Таблиця 1.4 Відображення результатів інвентаризації у звітності
Форма звітності
Назви статей
Баланс (ф. №1)
Інша поточна дебіторська заборгованість
Звіт про фінансові результати (ф № 2)
-інші операційні доходи;
-витрати на збут (в торгівельних організаціях);

-інші операційні витрати;
-інші витрати;
-надзвичайні витрати
Звіт про рух грошових коштів (Ф3)
-як зменшення(збільшення оборотних активів;
-як рух коштів від надзвичайної діяльності;
Звіт про власний капітал (ф4)
Інших змін в капіталі: списання невідшкодованих збитків;
Безкоштовно отриманих активів;
Таким, чином в даному розділі було визначено, що інвентаризація майна і фінансових зобов’язань проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах. Що є необхідним для будь-якого господарюючого суб’єкта і диктується сучасними умовами господарювання.
Теоретичні аспекти з питання інвентаризації слід підтвердити практичними дослідженнями на основі даних підприємства ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 1», що і буде висвітлено у 2 розділі.
2. Організація та порядок проведення інвентаризації на ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1»
2.1 Економічна характеристика ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» та його облікова політика
Відкрите акціонерне товариство «Чернівецький цегельний завод №1» засноване у 1898 році. Завод виготовляв тільки цеглу. З розвитком та переоснащенням технічної бази підприємства асортимент продукції, робіт, послуг значно зріс та змінився. Відкрите акціонерне товариство являється підприємством виробничого спрямування, основною метою діяльності якого є виробництво керамічного блоку, керамічної цегли, дренажних труб, керамічної плитки та надання різного роду послуг промислового характеру.
ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» може укладати будь-які угоди, необхідні для проведення Статутної діяльності, в тому числі укладати угоди купівлі – продажу обміну, дарування, підряду, займу, перевезення, страхування, доручення, комісії, приймати участь у торгах, аукціонах, конкурсах, виставках та ярмарках, надавати та отримувати гарантії тощо.
На балансі підприємства є такі структурні підрозділи як: медпункт, їдальня та житлово-комунальне господарство (гуртожиток), які призначені для обслуговування працівників підприємства ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1». Для іногородніх працівників підприємство надає кімнати в гуртожитку. Отримані прибутки від даних підрозділів підприємство відносить до доходів підприємства, а витрати на утримання відшкодовуються частково, за рахунок прибутку підприємства.
Чистий прибуток, одержаний з надходжень від господарської діяльності залишається у повному його розпорядженні для:
— покриття матеріальних та прирівнених до них витрат;
— оплата відсотків по кредитах;
— внески передбачені Законодавством України податків та інших платежів до бюджету.
На підприємстві здійснюють оперативний і бухгалтерський обліку результатів своєї роботи, а також ведуть статистичну звітність та надають її в органи держстатистики в установленому обсязі. Відповідно до Статуту на підприємстві затверджено основні положення облікової політики.
Організаційні заходи щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та надання і складання звітності на підприємстві регламентується наказом про облікову політику підприємства № 67, від 01 серпня 2006 року (дод.1). Створення організаційної основи бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції власників ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» та передбачає встановлення відповідних обов’язків його керівника та працівників бухгалтерії.
Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється згідно з принципами та методами передбаченими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та накладаються на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.
Для безперервності відображення операцій і достовірну оцінку активів, зобов’язань і капіталу слід використовувати журнально ордерну форму обліку, та інші облікові регістри, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.10.2000 року № 356 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку».
Головному бухгалтеру ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» за необхідності потрібно затверджувати додаткову систему субрахунків, і використовувати на підприємстві таку методику бухгалтерського обліку (дод.1):
матеріальні активи з терміном використання (експлуатації) понад 1 рік, з первісною вартістю понад 1000 грн., вважати інші необоротні матеріальні активи;
при відпуску запасів товарно-матеріальних цінностей у виробництво, продажу чи іншому вибутті – застосовувати метод середньозваженої собівартості. Встановити поріг суттєвості з метою відображення переоцінки та зменшення корисності об’єктів обліку десяти відсоткове відхилення залишкової вартості об’єктів обліку, від їх справедливої вартості;
для визначення основних засобів та інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів такими, визначення терміну корисного використання об’єктів та вибору методів нарахування амортизації створити постійно діючу експертну комісію у складі: голова комісії – виконавчий директор, члени комісії: головний інженер, головний механік, майстер РБД.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів визначити кожне їх найменування.
Нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів у розмірі 50% вартості в першому місяці використання таких об’ектів.
Встановити тривалість операційного циклу для :
виробництва керамічних блоків та цегли;
виробництва іншої продукції та надання послуг промислового характеру.
Застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації та ліквідаційну вартість, установлені та затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії, установивши при цьому для всіх основних засобів метод нарахування амортизації передбачений податковим законодавством.
Фахівцям відділів, виробництв, цехів та інших служб підприємства неухильно виконувати вимоги працівників бухгалтерської служби підприємства щодо дотримання порядку оформлення первинних документів і терміну подання їх до обліку.
За порушення вимог головного бухгалтера, несвоєчасне складання первинних документів і недостовірності відображення в них даних притягнути винних до дисциплінарної відповідальності.
У разі якщо первинний документ, підписаний фахівцями, складено з порушенням законодавства та нормативних вимог, або його взагалі не складено, або відсутність зазначеного документа спричинила застосування до підприємства фінансових санкцій питання про матеріальну та дисциплінарну відповідальність такого фахівця розглядати на комісії.
Суму резерву сумнівних боргів формувати виходячи з платоспроможності окремих ( конкретних) дебіторів.
Застосовувати в основному виробництві простий метод калькулювання фактичної собівартості.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послу ) для основного та допоміжного виробництва згідно з додатком № 1 до цього наказу (дод.1).
Перелік та склад змінних і постійних загально-виробничих витрат згідно з додатком № 2 до цього наказу (дод.1).
Базу розподілу змінних і постійних розподілених загально-виробничих витрат прийняти основну заробітну плату без доплат і надбавок виробничих робітників.
У зв’язку з тим, що предметом дослідження даної дипломної роботи є порядок проведення інвентаризації як засіб обліку і контролю активів і зобов’язань, варто докладніше зупинитися саме на цьому аспекті бухгалтерського обліку.
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності проводити інвентаризацію активів та зобов’язань відповідно до інструкції з інвентаризації затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69.
Встановити такі терміни проведення інвентаризації :
готової продукції, сировини та матеріалів, виробничих запасів, малоцінних швидкозношувальних предметів, основних засобів, розрахунків з постачальниками та покупцями – щороку станом на 1 грудня поточного року;
у випадку зміни матеріально – відповідальної особи або виявлення фактів нестачі, розкрадання, псування цінностей на день становлення факту нестачі;
раптові інвентаризації – відповідно до плану роботи.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Діяльність підприємства ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» з економічної точки зору можна проаналізувати за допомогою форми №1 «Баланс», форми №2 «Звіт про фінансові результати» (дод. 2,3,4,5).
Згідно «Звіту про фінансові результати» за 2005 – 2006 рр. (дод. 4,5), ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» у звітному періоді отримало прибуток 701,5 тис.грн., в порівнянні з попереднім періодом 869,5 тис.грн., на 168 тис.грн. менше. Все це зумовлено різким підвищенням ціни на сировину, що в свою чергу призвело до збільшення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 967,8 тис.грн. Проте дана ситуація не зашкодила підприємству отримати прибуток та ефективно працювати надалі.
Щодо аналізу майнового стану складемо порівняльний аналітичний баланс (табл.2.1) (дод. 2,3).
Таблиця 2.1 Аналіз складу та структури майна ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» за 2005-2006 роки
Показники
за 2005 рік
за 2006 рік
Відхилення (+;-)

Сума, тис.грн
Питома вага, %
Сума, тис.грн
Питома вага, %
Сума, тис.грн
Питома вага, %
Необоротні активи
1598,7
45,0
1653,2
40,0
+54,5
-5
Оборотні активи
1637,4
46,0
2353,5
57,0
+716,1
+11
Витрати майбутніх періодів
320,3
9,0
121,9
3,0
-198,4
-6
Разом
3556,4
100
4128,6
100
+572,2
–
Отже, згідно табл. 2.1 підприємства на балансі рахується у 2006 році майна на суму 4128,6 тис.грн., даний показник становив 3556,4 тис.грн. Найбільшу частку майна підприємства займають оборотні активи, які за даними 2005 року склали 46,0 % від загальної вартості активів, а в 2004 році 57,0 % при одночасному зростанні абсолютної величини оборотних активів. А щодо необоротних активів, то їх частка за звітній період знизилася на 5 % при одночасному зростанні рівня абсолютного показника на 54,5 тис.грн. Значно зменшились витрати майбутніх періодів в загальній вартості активів на 198,4 тис.грн. (6 %). Дані зміни виникли за рахунок впровадження у виробництво нових основних засобів, закупівлі великої кількості сировини для виробництва цегли, збільшення частки готової продукції та дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
Щодо аналізу джерел формування майна складемо порівняльний аналітичний баланс (табл. 2.2) (дод. 2.3).
Таблиця 2.2 Аналіз складу та джерел формування майна ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» за 2005-2006 роки
Показники
за 2005 рік
за 2006 рік
Відхилення (+;-)

Сума, тис.грн
Питома вага, %
Сума, тис.грн
Питома вага, %
Сума, тис.грн
Питома вага, %
Власний капітал
3219,5
91,0
3666,9
89,0
+447,4
-2
Забезпечення наступних витрат і платежів
–
–
–
–
–
–
Довгострокові зобов’язання
–
–
–
–
–
–
Поточні зобов’язання
336,9
9,0
461,7
11,0
+124,8
+2
Доходи майбутніх періодів
–
–
–
–
–
–
Разом
3556,4
100
4128,6
100
+572,2
–
Аналізуючи джерела формування майна в табл. 2.2 баланс становить за 2006 рік 4128,6 тис.грн, а за 2003 рік – 3556,4 тис.грн. Зросла частка поточних зобов’язань на 124,8 тис.грн., тобто на 2 %. Проте, дані фактори особливо не вплинули на діяльність підприємства, адже рівень власного капіталу переважає частку поточних зобов’язань, і тому підприємство вчасно розрахується зі своїми зобов’язаннями за рахунок отриманого прибутку.
Отже, протягом звітного періоду підприємство працювало прибутково. Це пов’язано в загальному із ефективним та раціональним використанням наявних фінансових ресурсів.
2.2 Проведення інвентаризації основних засобів
Будь-яке підприємство для здійснення виробничо-господарської діяльності повинно мати визначену масу засобів виробництва (засобів праці та предметів праці). При цьому характер участі засобів і предметів праці у виробництві готової продукції, у створення її вартості неоднаковий. Предмети праці (сировина, матеріали, паливо) цілком і без залишку споживаються протягом одного виробничого циклу, утворюючи матеріально-речову субстанцію готової продукції. Засоби праці багаторазово беруть участь у виробничих процесах, втрачаючи свої властивості не зразу, а поступово. З цих відмінностей випливає неоднаковий характер відтворення вживаних засобів і предметів праці. Перші (засоби ) повинні повністю бути відтворені після ряду виробничих циклів, другі (предмети) – після кожного циклу. Всі засоби виробництва, що мають вартість являють собою фонди підприємства
З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» визначено проводити інвентаризацію активів та зобов’язань, відповідно до наказу про облікову політику № 67 від 01.08.2006 р. (дод. 1).
Проведення інвентаризації на підприємстві розпочинається з перевірки і видачі наказу, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об’єкти інвентаризації, строки її проведення, склад інвентаризаційної комісії та оформлення необхідної комісії та оформлення необхідної документації
Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком проведення інвентаризації. Перед початком її проведення керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань: ознайомлення з виданим наказом; уточнення об’єктів, які підлягають інвентаризації; забезпечення бланками описів; правами і відповідальністю кожного члена інвентаризаційної комісії (дод.6).
Розглянемо приклад виданого наказу № 93 від 22.11.2006р. «Про проведення інвентаризації» (дод. 6), в якому за кожною ділянкою роботи закріплена окрема інвентаризаційна комісія та строк проведення інвентаризації. У зв’язку з тим, що предметом дослідження даного підрозділу є порядок проведення інвентаризації основних засобів, варто докладніше зупинитися на даних об’єктах бухгалтерського обліку.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби»: основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об’єкт основних засобів — це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; інший актив що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
При перевірці основних засобів до складу інвентаризаційної комісії входять: голова комісії – головний інженер; члени комісії – головний механік, заступник головного бухгалтера (дод. 6).
До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна особа здає в бухгалтерію всі видаткові й прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності та складає звіт про останні проведені операції з описом документів.
Використовуючи (дод.7-19) розглянемо порядок проведення інвентаризації основних засобів, що знаходяться у різних матеріально-відповідальних осіб: керівника цеху Гуска О.В., головного механіка Гульдія В.Г., майстра складу готової продукції Ротар О.П., завідувача їдальнею Мунт’янова Л.О., вагаря Гульдіна О.К., бригадира слюсарів Бублик А.В., технолога Ковбасюк Н.М., завідуючого гуртожитком Сербай П.Г., лікаря Соколовська Н.А., головного енергетика Бербенюк В.М., майстра РБД Кравець В.Х.
Особливістю додатків 7-19 є те, що в інвентаризаційних описах відразу вказується інформація про розписку, в якій підтверджується, що всі матеріальні цінності довірені їм на зберігання знаходяться в приміщенні, а також всі цінності, що надійшли на відповідальність матеріально-відповідальним особам були оприбутковані, а ті що вибули – списані у витрати. Також вказується на підставі чого проводиться інвентаризація (Наказ №93 від 22.11.2006 р.), виконані знімання фактичних залишків основних засобів, що знаходяться на балансових рахунках 10 «Основні засоби», 152 «Основні засоби на складі», станом на 01.12.2006 р.
Дані про наявність тих чи інших цінностей із зазначенням номеру по порядку, назви об’єкта, рік випуску інвентарного номера, ціна і кількість фактично виявлених натуральних одиниць з даними бухгалтерського обліку записують до інвентаризаційного опису (дод. 7-19).
На останній сторінці інвентаризаційного опису записується: кількість порядкових номерів; загальна кількість одиниць, фактично; на суму гривень, фактично. Також, в інвентаризаційному описі підписуються всі члени комісії та матеріально-відповідальна особа, яка підтверджує, що всі матеріальні цінності облічені й відображені в інвентаризаційному описі правильно і повністю, жодних пропусків і не включених до опису предметів немає. Один примірник опису залишається у матеріально-відповідальної особи, другий перелається до бухгалтерії, де бухгалтер перевіряє виявлені і відображені в обліку результати інвентаризації.
При не виявленні розбіжностей між фактичними даними і даними бухгалтерського обліку, бухгалтер підписує, що в описі дійсно всі дані перевірив, і вказує дату перевірки. Дані інвентаризаційних описів (дод. 7-19) свідчать, що під час проведення інвентаризації основних засобів розбіжностей не виявлено.
На підприємстві, в кінці інвентаризації по всіх основних засобах, а тобто по їх матеріально-відповідальних особах в бухгалтерії складається зведений інвентаризаційний опис (дод. 20), в якому зазначаються прізвище, ім’я та по-батькові матеріально-відповідальної особи, а також загальну фактичну суму оцінених у вартісному вираженні основних засобів, які надійшли на відповідальність матеріально-відповідальних осіб.
По даних інвентаризаційних описах та зведеній відомості розбіжностей не виявлено тобто підприємство ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» веде ретельний облік власних так і орендованих основних засобів, як окремо по основному засобі так і по матеріально відповідальних особах за якими вони закріплені.
Як свідчать дані (дод. 21), що суми завданих збитків, якщо винуватця виявлено відшкодовуються винними особами. Для обліку відшкодування завданих збитків використовують активний субрахунок 375. за дебетом рахунка відображається виникнення завданих збитків винною особою, а по кредиту – списання, погашення завданих збитків (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 Журнал реєстрації господарських операцій за 2006 рік
Зміст господарської операції
Дебет
Кредит
Сума, грн
Пред’явлено претензію матеріально відповідальній особі за зіпсовані цінності
375
716
1500,95
Утримано з заробітної плати винної особи суму завданих збитків
661
375
1500,95
Відображені дані (дод. 21) свідчать, що на підприємстві ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 1» проводилось списання необоротних активів тобто ліквідація, розбирання або демонтаж будівель, споруд, машин та обладнання. Для обліку ліквідації необоротних активів використовують активний субрахунок 976, по дебету рахунка – відображається сума визнаних витрат а по кредиту – списання на рахунок 79 «Фінансові результати» (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 Журнал реєстрації господарських операції за 2006рік
Зміст господарських операцій
Дебет
Кредит
Сума, грн.
Списано залишкову вартість ліквідованих машин і обладнання
976
104
1747300
Нараховано амортизацію на ліквідовані машини і обладнання
976
131
-1401000
Списано витрати на фінансові результати
791
976
346300
Отже, в ході проведеного дослідження порядку проведення інвентаризації основних засобів можна зробити висновок, що підприємство ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» в своїй діяльності дотримується чинного законодавства, щодо достовірного відображення бухгалтерського обліку та веде належний облік матеріальним цінностям, які є в його розпорядженні.
2.3 Інвентаризація запасів
В попередньому підрозділі дипломної роботи було досліджено порядок проведення інвентаризації основних засобів на підприємстві ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1». Метою даного підрозділу є інвентаризація запасів, тому зупинимося детальніше на цьому аспекті бухгалтерського обліку.
Запаси відповідно до П(С)БО 9 ” Запаси” — це активи, що утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу; використовуються в процесі виробництва продукції, робіт, послуг, а також діяльності підприємства.
Запаси належать до оборотних активів і є найрухомішою частиною активів підприємства, тому їх обліку необхідно вчасно приділяти увагу й інвентаризацію проводити ретельно.
При проведені інвентаризації виробничих запасів, вони повинні бути розсортовані та укладені за найменуваннями, сортами, розмірами на складах і в коморах. Також виробничі запаси мають мати присвоєні їм ярлики з докладними відомостями, які їх характеризують із зазначенням якості, кількості, ваги або міри.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування запасів або їхньої однорідної групи.
Як вже було зазначено, інвентаризація на підприємстві розпочинається із підготовки та видачі Наказу про проведення інвентаризації № 93 від 22.11.2006 р. (дод. 6).
До складу інвентаризаційної комісії для перевірки виробничих запасів входять: головний інженер, члени комісії, контрольний майстер, головний бухгалтер (дод. 6). При перевірці запасів інвентаризаційна комісія дотримується наступних вимог:
переважування, обмірювання, підрахунок запасів проводиться в порядку їх розміщення у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду запасів до іншого;
інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк запаси відвантажені покупцями, ті що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці);
у випадках надходження або витрачання запасів під час проведення інвентаризації матеріально-відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови на видаткових та прибуткових документах робиться позначка «після інвентаризації» з посиланням на дату опису, де записано такі записи.
При інвентаризації виробничих запасів одночасно перевіряють наявність тари за її видами та проводиться інвентаризація готової продукції, яка знаходиться на складі підприємства. До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна особа всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності, разом із звітом про останні проведені операції та описом документів під розписку здає в бухгалтерію.
Розглянемо на прикладі (дод. 22-26) проведення інвентаризації виробничих запасів і тари, що знаходяться у матеріально-відповідальних осіб Гуски О.В., Гульдіна О.К., Ротарь О.П. Характерною рисою (дод. 22-26) є те, що в інвентаризаційних описах одразу знаходиться розписка в якій вказується, що на початок проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, і всі товарно-матеріальні цінності, які поступили на відповідальність матеріально-відповідальній особі оприбутковані, а вибувші списані у витрати.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Також зазначається інформація про наказ № 93 від 22.11.2006 року та зняття фактичних залишків, які рахуються на балансових рахунках 201 «Основна сировина», 203/1 «Паливно-мастильні матеріали», 203/2 «Тверде паливо», 204/1 «Піддони», 26 «Готова продукція», станом на 01.12.2006 року.
Після чого вказуються дані про наявність тих чи інших цінностей, із зазначенням порядкового номеру, назви, виду, сорту, групи товарно-матеріальних цінностей, номенклатурного коду, одиниці виміру, фактичної наявності, кількості, суми, ціни по даних бухгалтерського обліку; а на останній сторінці інвентаризаційного опису (дод. 22-26) зазначається загальна кількість одиниць фактично.
Інвентаризаційний опис підписується усіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальною особою, яка своїм підписом підтверджує, що всі цінності перелічені в даному інвентаризаційному описі комісією перевірені і занесені в опис, і ніяких прирікань з боку інвентаризаційної комісії не має. Один примірник опису залишається у матеріально-відповідальної особи, а другий передається у бухгалтерію, де бухгалтер співставляє фактичні дані з даними бухгалтерського обліку та виявляє розбіжності.
Якщо розбіжностей не виявлено, то бухгалтер підписується про те, що вказані у даному описі дані і підрахунки перевірив, і проставляє дату перевірки. По даних інвентаризаційних описах (дод. 22-26) під час інвентаризації виробничих запасів та тари розбіжностей не виявлено.
За даними (дод. 27, 28) видно що підприємство ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» в ході своєї діяльності отримало інші доходи від операційної діяльності, тобто певні надлишки запасних частин і товарів на складах. Для обліку доходів від операційної діяльності використовують пасивний субрахунок 719. за кредитом рахунка відображається збільшення доходу, за дебетом – списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати» (табл.2.5.).
Таблиця 2.5 Журнал реєстрації господарських операцій за 2006 рік
Зміст господарської операції
Дебет
Кредит
Сума. грн..
Оприбутковано надлишки запчастин
207
719
672,89
Оприбутковано виявлені надлишки товарів на складі
281
719
21,05
Списано суму надлишків на фінансовий результат
719
791
693,94
Також при інвентаризації виробничих запасів здійснюють інвентаризацію малоцінних швидкозношувальних предметів. Малоцінні швидкозношувальні предмети інвентаризують за місцями їх знаходження, і особами на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. До інвентаризаційних описів малоцінних швидкозношувальних предметів заносяться за найменуваннями відповідно до номенклатури, прийнятої в бухгалтерському обліку. В описах зазначається їх первісна вартість.
На малоцінні швидкозношувальні предмети, видані в індивідуальне користування, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням осіб, яким надані такі предмети. А також, у процесі інвентаризації встановлюють правильність віднесення господарських засобів до групи малоцінних швидкозношувальних предметів.
До інвентаризаційної комісії входять: голова комісії – завідуючий гуртожитком; члени комісії – бухгалтер, майстер складу готової продукції. На основі інвентаризаційних описів (дод. 29-41) розглянемо приклад проведення інвентаризації малоцінних швидкозношувальних предметів, що знаходяться у різних матеріально-відповідальних осіб: майстра готової продукції – Ротар О.П; керівника виробництва – Гуски О.В; коменданта – Сербай П.Г; лікаря – Соколовської Н.А; головного механіка – Гульдіна В.Г; головного енергетика –Бербенюк В.М, Бублик А.В; вагаря – Гульдіна О.К; контрольного майстра – Ковбасюк Н.М; завідуючої їдальнею – Мунтьянова Л.О; майстра РБД – Кравець В.Х; майстра формування дільниці – Плохой В.С; механіка – Град В.В., та інвентаря.
Як і в попередніх досліджених інвентаризаційних описах в даних описах теж вказується інформація про розписку, наказ № 93 від 22.11.2006 року, зняття фактичного залишку, що значиться на балансовому рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», станом на 01.12.2006 року.
Також, вказуються дані про наявність товарно-матеріальних цінностей, із зазначенням порядкового номеру, найменування, виду, сорту, групи товарно-матеріальних цінностей, номенклатурного коду, одиниці виміру, ціни, фактичної наявності, за даними бухгалтерського обліку. В кінці інвентаризаційного опису записується: всього, загальна кількість фактично (прописом), всього фактично за описом (прописом). Також вказується посада, підпис, прізвище, ім’я, по-батькові членів комісії та матеріально-відповідальної особи.
Один примірник інвентаризаційного опису залишається у матеріально-відповідальної особи, другий – передається у бухгалтерію, де бухгалтер перевіряє виявлені і відображені розбіжності в обліку, та результати інвентаризації. При виявлених розбіжностях фактичних даних з даними бухгалтерського обліку, бухгалтер ставить дату і підписується. В результаті проведеної інвентаризації малоцінних швидкозношувальних предметів по інвентаризаційних описах (дод. 29-41) розбіжностей не виявлено, тобто фактичні дані дорівнюють бухгалтерським даним.
Таким чином, даний суб’єкт господарювання здійснює достовірний облік власних матеріальних цінностей, що відповідає порядку проведення інвентаризації, згідно встановлених чинних законодавчих документів нашої держави.
2.4 Порядок проведення інвентаризації зобов’язань
Метою проведення інвентаризації зобов’язань на підприємстві ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» є встановлення правильності розрахунків за довгостроковими та поточними зобов’язаннями, обґрунтованості та реальності цих сум.
При інвентаризації об’єктом уваги є кредиторська і дебіторська заборгованість у розрахунках за неотфактуровані поставки, розрахунки по нестачах і збитках, із працівниками підприємства по заробітній платі, з підзвітними особами по претензіях та отриманих кредитах банків.
Кожен об’єкт інвентаризації має вартісну оцінку, правильне визначення якої є однією з вимог дотримання принципу об’єктивності. Суми заборгованості за такими розрахунками обов’язково узгоджуються перед складанням річної фінансової звітності. Залишати їх в обліку неврегульованими не допускається. Специфіка проведення інвентаризації зобов’язань полягає в тому, що перевірка здійснюється за допомогою прийомів документального контролю:
прийоми перевірки окремого документу: формальна перевірка; арифметична перевірка; нормативно-правова перевірка;
прийоми перевірки декількох документів, що відображають одну і ту ж, або взаємно пов’язані операції: зустрічна перевірка; взаємний контроль;
прийоми перевірки документів, що відображають рух однорідних цінностей: контрольне порівняння; відновлення кількісно-сумового обліку; хронологічна перевірка.
Зокрема, в ході проведення інвентаризації зобов’язань встановлюють терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Суми, за якими минув строк позовної давності повинні бути списані з балансу, з відображенням у складі доходів.
В ході проведення інвентаризації потрібно:
1) оформити усім дебіторам та кредиторам підприємства та надіслати акти звірки заборгованості за надходженням із замовниками;
2) якщо це обумовлено договором, вимагати від постачальників надати розрахунково-платіжні документи, за невідфактуровані поставки. Якщо, на підприємстві наявні невідфактуровані поставки, обов’язково необхідно з’ясувати їх причину. Постачальниками надаються відповідні документи або заявляється про відсутність заборгованості. Якщо, надання документів неможливе, постачальники повідомляють причини цього.
При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками інвентаризаційна комісія перевіряє правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за неотримане майно або отримане від інших підприємств. З цією метою ознайомлюються з договорами, порядком оплати та перевіряють фактичний стан розрахунків за виписками банків.
На практиці при перевірці розрахунків застосовують прийом зустрічної перевірки та здійснюється шляхом відправлення листа, або шляхом відрядження працівників бухгалтерії на підприємство, яке є дебітором.
Розглянемо процес інвентаризації зобов’язань на підприємстві «ВАТ Чернівецький цегельний завод №1».
В ході перевірки дане підприємство використовує прийоми документального контролю, які були перелічені на початку. До складу інвентаризаційної комісії входять: голова комісії — головний бухгалтер; члени комісії — заступник головного бухгалтера; начальник цеху (дод. 6). А також в процесі проведення інвентаризації «ВАТ Чернівецький цегельний завод №1» використовує акт звірки взаємних розрахунків, як з дебіторами так і з кредиторами (дод. 42-46).
Детальніше розглянемо дані акти звірок взаємних розрахунків (дод. 42-43). Як видно з даних (дод. 42-43), то «ВАТ Чернівецький цегельний завод №1», має заборгованість перед такими підприємствами як: ТзОВ «Ерзі» та ТзОВ «Компанія Газ – Ойл Карпати», за отриману сировину, послуги. При зустрічній перевірці суми, відображені в актах звірки, як по ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» так і по ТзОВ “Ірзі” та ТзОВ «Компанія Газ-Ойл Карпати» є ідентичні. Отже, фактичні дані співпадають з бухгалтерськими даними.
Особливістю (дод. 43) є те, що ТзОВ «Компанія Газ-Ойл Карпати » веде автоматизований бухгалтерський облік, і це дає змогу одразу побачити всі зміни, які відбулися по даному постачальнику за рік.
Так як на ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» ручна журнально-ордерна форма обліку, вони також ретельно ведуть облік даних постачальників, і в процесі інвентаризації перевіряють всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов’язань.
Дані акти звірки є підписані та завірені печаткою (дод. 42-43), а отже показують, що ТзОВ “Ірзі” так і ТзОВ «Компанія Газ-Ойл Карпати » погоджуються з сумою заборгованості ВАТ «Чернівці цегельний завод №1». Тепер зупинимось на актах звірки взаємних розрахунків (дод. 44, 45, 46), які вказують на те, що у ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» є дебіторська заборгованість з такими підприємствами, як: ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД», ТОВ ПБФ «Ріка» та ТзОВ «Будматеріали» за продану продукцію (цеглу, блок). Дані акти звірки є також підписані обома сторонами та завірені печаткою таким чином, що ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» погоджується з сумами заборгованості підприємств ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД», ТОВ ПБФ «Ріка» та ТзОВ ТД «Будматеріали», а отже в процесі проведенні інвентаризації зобов’язань на підприємстві ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1 », при наявності актів звірок взаємних розрахунків (дод. 42-46) розбіжностей фактичних даних з даними бухгалтерського обліку зобов’язань не виявлено.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Це вказує на та, що в процесі своєї діяльності ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1 » веде ретельний і правильний облік сум зобов’язань, та дотримується принципу об’єктивності, що дає змогу достовірно визначити вартісну оцінку об’єкта зобов’язань в період проведення інвентаризації.
Таким чином, в даному розділі дипломної роботи було проаналізовано облікову політику ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» та фінансовий стан підприємства, детально досліджено порядок проведення інвентаризації основних засобів, запасів та зобов’язань. В ході проведення інвентаризації даних об’єктів бухгалтерського обліку розбіжностей між фактичними даними і бухгалтерськими даними не має.
Тому, можна зробити висновок, що в господарській діяльності ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» дотримується чинних законодавчо-правових норм ведення бухгалтерського обліку для правильного і достовірного відображення даних річної фінансової звітності, а також запропонувати напрямки вдосконалення ведення бухгалтерського обліку та порядку проведення інвентаризації шляхом комп’ютеризованої форми ведення обліку, що і буде детально розкрито в третьому розділі.
3. Проблеми та напрями вдосконалення порядку проведення інвентаризації
3.1 Недоліки в організації та методиці проведення інвентаризації
Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансовий облік в Україні», Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку для підтвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності передбачено проведення підприємствами, їх об’єднаннями і госпрозрахунковими організаціями (незалежно від форм власності) інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов’язань [1].
Інвентаризація – це перевірка і документальне підтвердження наявності і стану активів і зобов’язань (майна, вкладень у статутний капітал іншого підприємства, розрахунків із дебіторами та кредиторами). Вона є одним з елементів бухгалтерського обліку, обов’язковим додатком до поточної документації господарських операцій. Інвентаризація необхідна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Підприємства повинні здійснювати інвентаризацію активів і зобов’язань, а також документально підтверджувати їх наявність, склад і оцінку.
Інвентаризація на ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 1» проводили в листопаді 2006 року. За даними інвентаризаційних описів основних засобів (дод.7-20), інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей (дод. 22-36) та актах звірки взаємних розрахунків з дебіторами і кредиторами (дод.42-46) нестач та надлишків виявлено не було.
Методика організації і проведення інвентаризації, що застосовується на практиці, є недосконалою, не формує цілісного уявлення про інвентаризацію, призводить до її проведення з багатьма порушеннями. Під методикою розуміється конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення.
Тому в методологічному аспекті інвентаризацію слід розглядати як процес, що складається із сукупності стадій, які об’єднують впорядковані в часі і просторі взаємопов’язані процедури, виконання яких є необхідним і достатнім для досягнення мети інвентаризації.
В ході дослідження з’ясувалось, що питання методики проведення інвентаризації не має закінченого вигляду. Значні недоліки в практичній діяльності є результатом невизначеності даних питань в теоретичному аспекті. Майже ніхто з авторів комплексно не розглядав методику, способи, процедури та методичні прийоми інвентаризаційного процесу. На наш погляд, залежно від об’єктів інвентаризації методика проведення її суттєво змінюється, перевірка матеріальних цінностей і коштів здійснюється в натурі способом перерахунку, зважування та вимірювання, а коштів у розрахунках – взаємним звіренням сум з іншими підприємствами і окремими особами, які є платниками підприємства або одержувачами коштів від нього.
Як відомо, неякісне проведення інвентаризацій не забезпечує попередження нестач та розкрадань. У результаті більше половини цінностей і коштів підприємств можуть приховуватися. У практиці зустрічалися випадки, коли замість двох і більше членів комісії (не рахуючи матеріально відповідальних осіб) інвентаризація проводилася тільки однією особою або, навпаки, для інвентаризації формально призначається комісія у складі б — 8 чоловік, а фактично проводять її 1 — 2 члени комісії. Це сприяє приховуванню нестач, а іноді призводить до того, що окремі цінності записувалися в опис за даними книг або карток, зі слів матеріально відповідальних осіб, що сприяло припискам цінностей і прихованню нестач. Існують й інші випадки і способи приховування нестач. Наприклад, у процесі інвентаризації окремі матеріально відповідальні особи непомітно робили перестановку проінвентаризованих матеріальних цінностей у бік непроінвентаризованих. Для посилення контролю і попередження цих фактів приховування нестач і крадіжок цінностей інвентаризацію на об’єктах збереження варто проводити в порядку розташування цінностей на складі.
Суттєвим недоліком методики проведення інвентаризацій є те, що окремі члени робочих інвентаризаційних комісій не контролюють при інвентаризації наявність цінностей, необгрунтовано довіряють перерахування (перемірювання, зважування) їх самим матеріально відповідальним особам і записують дані із їх слів. Інколи завідувачі складів переконують недосвідчених членів комісії, щоб замість грошей, які вони обіцяють здати в касу як виторг, комісія включила в опис різні матеріальні цінності. У зв’язку із цим інвентаризаційні комісії зобов’язані перевіряти сутність і вірогідність звітів матеріально відповідальної особи, зіставляти їх дані із журналами обліку виданих доручень, здійснювати оперативне звіряння з місцевими постачальниками для контролю своєчасності і правильності оприбуткування матеріальних цінностей, що надходять на підприємство до проведення інвентаризації.
Мають місце також факти приховування нестач шляхом укладання в період з попередньої до початку наступної інвентаризації недостовірних актів на списання бою і псування цінностей. У результаті необґрунтовано списують цінності в кількостях, що перевищують їх надходження, або допускають повторне списання раніше списаних, але ще не знищених цінностей. Для розкриття таких фактів приховування нестач варто здійснювати прийоми контрольно-вибіркового порівняння з метою перевірки вірогідності руху цих цінностей у період між інвентаризаціями.
Нерідко комісія при інвентаризації обмежується тільки підрахунком кількості місць тари, заповненої матеріалами. У свою чергу, це використовується матеріально відповідальними особами для того, щоб разом із заповненою цінностями тарою підрахувати і порожню (бочки, ящики тощо), яка обліковується комісією при інвентаризації як заповнена. З метою недопущення приховування нестач і розкрадань необхідно, щоб комісія при перерахуванні таких цінностей робила перестановку тари з одного місця на інше і здійснювала перевірку її вмісту. Це підсилить контроль з боку інвентаризаційних комісій і не дасть можливості матеріально відповідальним особам приховувати можливі нестачі. Вищезазначені питання актуальні тому, що на практиці в ряді випадків інвентаризаційні комісії не контролюють наявність цінностей, довіряють облік їх проводити матеріально відповідальним особам без ретельного контролю за цими операціями, що сприяє дописуванню в інвентаризаційних описах і перекручуванню результатів інвентаризації.
Головне завдання інвентаризації — отримання точних результатів.
Поряд з проведенням суцільної інвентаризації можлива інвентаризація на підставі вибірки у випадку, коли вона відповідає належному веденню бухгалтерського обліку. Це означає, що при проведенні інвентаризації на підставі вибірки не порушуються принципи точності і повноти, а підготовлений за її результатами інвентаризаційний опис має ту ж інформаційну значущість, що й за суцільної матеріальної інвентаризації. В окремих випадках необхідно перевірити, чи є інвентаризація на підставі вибірки економічнішою за суцільну. Інвентаризація на підставі вибірки застосовується для матеріальних цінностей та інших активів і не може застосовуватися для зобов’язань.
Особливо актуальними є питання організації і методики проведення раптової інвентаризації цінностей на об’єктах, що пояснюється необхідністю посилення контролю за їх збереженням. Для цього необхідно при інвентаризацій на невеликих за обсягом виробництвах здійснювати суцільну інвентаризацію цінностей на всіх об’єктах.
Незважаючи на значну перевагу при повних інвентаризацій, здійснюваних у два-три прийоми, усе ж у цих умовах цілком не виключається можливість приховування нестач шляхом обміну безтоварних документів на внутрішнє перекидання матеріалів між об’єктами. Дослідження практики проведення інвентаризацій дає змогу зробити висновок про те, що майже в 10 випадках із 100 нестачі приховуються шляхом виписування перед початком інвентаризації безтоварних і безгрошових документів.
При збереженні цінностей у різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи (бригади) інвентаризацію варто проводити послідовно за місцями збереження цінностей. Матеріальні цінності, що надійшли на склад під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії, заносяться до окремого опису й оприбутковуються за звітом після інвентаризації. З метою посилення контролю за правильністю внесення до опису матеріалів інветаризаційна комісія зобов’язана здійснювати після закінчення інвентаризацій контрольно-вибіркові перевірки інветаризаційних описів. Такі перевірки спрямовані на встановлення негативних явищ (включення до опису матеріалів без їх фактичного перерахування, неправильне складання розрахунків при визначенні ваги вагомістких цінностей або включення до основного опису тих цінностей, що надійшли в період інвентаризації тощо). Інвентаризаційний опис має певне значення для річної фінансової звітності. Виявляється це в тому, що попередньо складений Баланс на підставі рахунків бухгалтерського обліку в обов’язковому порядку підлягає зіставленню з інвентаризаційним описом.
Інвентаризаційний опис є відображенням майна, зобов’язань і власного капіталу. Водночас він повинен виконувати три суттєвих завдання:
— письмово відображати наявність майна і зобов’язань підприємства на визначену дату, а також розширити функції поточного контролю;
— утворювати підставу для виведення залишків майна і зобов’язань підприємства на збірних рахунках, на якій формуються статті Балансу;
— сприяти розкриттю і коригуванню помилок обліку, а також усуненню недостатньої ретельності обліку і можливих недобросовісних дій працівників бухгалтерії.
Удосконалення методики повинне бути спрямовано також на оперативне виведення результатів інвентаризацій (звіряння і зіставлення фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку). Узагальнення практики цієї ділянки інвентаризаційної роботи дає підставу для визначення таких методичних недоліків. У ряді випадків облікові дані «підганаяються» під фактичні залишки цінностей, що вимагає порівняння облікових даних із такими даними порівнювальних відомостей і актів результатів цінностей. Шляхом зіставлення даних обліку з порівнювальними відомостями й актами результатів інвентаризації цінностей перевіряють правильність перенесення до порівнювальних відомостей або до актів результатів інвентаризації облікових даних про залишки цінностей на момент інвентаризації.
Практика показує, що діюча форма порівнювальної відомості для виведення результатів інвентаризації мас недоліки, що знижує оперативність отримання кінцевих відомостей про інвентаризацію. У відомості відсутня можливість відобразити результати пересортиць, суму природного убутку й остаточні результати. З метою вдосконалення методики виведення результатів інвентаризацій доцільно доповнити діючі порівнювальні відомості з тим, щоб можна було в одному формулярі визначати попередні результати, зробити зарахування пересортиць і вивести остаточні результати. Відповідно це скоротить час на виведення результатів, поліпшить наочність відомостей, а також відображених у них результатів.
Таким чином, методика проведення інвентаризації повинна передбачати організацію, прийоми і способи перевірки фактичної наявності цінностей, стану розрахунків, має бути спрямована на якісне проведення інвентаризації, оперативність отримання її результатів, забезпечення вірогідності облікових даних, підвищення ефективності і дієвості в забезпеченні збереження майна. Уважаємо, що розроблені форми актів інвентаризації спрямовані на підвищення якості інвентаризацій активів та зобов’язань підприємства
Як вже було зазначено, що при досліджені порядку проведення інвентаризації на ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» недоліків не виявлено, а це в свою чергу показує правильність організації інвентаризаційної роботи на підприємстві і відображення її результатів в бухгалтерському обліку мають важливе значення при забезпеченні достовірності звітності і покращення фінансово-господарської діяльності підприємства.    продолжение
–PAGE_BREAK–
3.2 Шляхи вдосконалення організації і методики проведення інвентаризації
Ефективність роботи бухгалтера на підприємстві суттєво підвищується завдяки засобам інформатизації та автоматизації, які дозволяють оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування редагування і друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління щодо ефективності роботи.
Мікроекономічний механізм повинен сприяти виконанню конкретних завдань, що стоять перед підприємством у конкретний період, конкретній ситуації, і одночасно відповідати інтересам усіх зацікавлених осіб. Ефективність цього процесу пов’язана з функціонуванням сфери, що обслуговує систему управління підприємством та становить основу його інформаційного забезпечення – сферою бухгалтерського обліку.
В попередньому розділі дипломної роботи було зазначено, що підприємство ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 1» використовує ручну журнально-ордерну форму обліку та інші облікові регістри (дод. 1). А це в свою чергу призводить до трудомісткої праці бухгалтерів при складанні звітності а також при проведенні інвентаризації.
Тому для ефективної роботи бухгалтерської служби підприємству закупити програму «1С — Бухгалтерія» а тобто одну з систем даної програми «1С: Підприємство». Однією з важливих передумов впровадження програми «1С: Підприємство» є глибокий аналіз наявного рівня комп’ютеризації на підприємстві. Ця інформаційна система має макромови, однак в неї вбудована об’єктно-орієнтована мова програмування і розвинене інтерактивне середовище, що дає змогу змінювати типові конфігурації для своїх потреб чи навіть повністю переписувати їх. Вадою системи є обов’язкове їх настроювання фахівцем, однак вона більш орієнтована на кінцевого користувача і надає останньому більше можливостей під час роботи [24].
«1С: Підприємство» — це універсальна комп’ютерна система призначена для автоматизації діяльності підприємств різних видів і форм, що використовується на різноманітних об’єктах господарювання для автоматизації функцій управління і господарського обліку. Від інших інформаційних систем подібного класу ця інформаційна система відрізняється своєю конфігурованістю. Тобто конкретний набір об’єктів, структури інформаційних масивів, алгоритми оброблення облікової інформації визначає конкретна конфігурація системи, під якою розуміють сукупність механізмів, призначених для маніпулювання різними типами об’єктів предметної області.
Для повної реалізації аналітичних можливостей програми керівництву підприємства слід налагодити роботу між підрозділами підприємства: бухгалтерією, виробничими підрозділами і службами, економічним, виробничо-технічним відділом.
Сучасне програмне забезпечення будується відповідно до вимог, принципів і методів ведення обліку, облікового забезпечення, виходячи із можливостей сучасної техніки.
Практичний досвід впровадження свідчить, що швидкість процесу автоматизації залежить від методологічних засад та облікової політики, наявності на підприємстві добре організованої системи обліку. Організацію комп’ютерної системи бухгалтерського обліку на підприємстві необхідно проводити за наступними стадіями:
1) вивчення проблеми. Мета цієї стадії – показати необхідність нової системи або оцінити ефективність вже існуючої. Складається з наступних етапів: визначення, яка саме інформація потрібна користувачам; виявлення джерел цієї інформації; окреслення основних вимог щодо зручності та зрозумілості способу представлення необхідної інформації, яка може бути використана в подальшому. На цій стадії до робіт залучаються всі співробітники бухгалтерії, керівники підрозділів та керівництво підприємства, аудитори та консультанти з інформаційних систем;
2) стадія проектування системи. На основі даних, отриманих на попередній стадії, формулюються вимоги до нової системи або зміни, які необхідно внести до вже існуючої системи. Складається з наступних етапів: уточнення процедур взаємодії в системі; визначення форм представлення необхідної інформації (форм звітів); вибір обладнання та визначення вимог до програмного забезпечення; формування проектної документації. Необхідно також звернути увагу на можливість пристосування програм до змін в законодавстві
На цій стадії необхідно враховувати, що:
— насамперед потрібно вжити заходів щодо оптимізації документообігу;
— проект повинен керуватися як підприємством, так і фірмою-розробником;
— при комплексній автоматизації підприємства роботи потрібно починати з впровадження або бухгалтерських і фінансових модулів, або підсистем оперативного обліку і первинного документування;
3) впровадження та удосконалення системи. Це заключний етап, який виконується після того, як проект схвалений та затверджений керівництвом. Стадія реалізації складних систем може тривати місяці і навіть роки. Вона складається з наступних етапів: закупівля та встановлення обладнання; розробка (придбання) програмного забезпечення; навчання персоналу; тестування системи; коригування системи на підставі результатів проведеного тестування. Всі роботи третього етапу виконуються програмістами.
На стадії впровадження з точки зору виконання робіт по створення комп’ютерної програми для бухгалтерського обліку існують наступні підходи:
— програма створюється штатним програмістом або спеціалізованим підрозділом підприємства. Переваги: за умови правильної постановки бухгалтерського завдання програмісти підприємства можуть створити цілком прийнятний програмний продукт, що враховуватиме специфіку обліку конкретного підприємства і в разі необхідності може бути легко удосконалений. Недоліки: як правило, програміст, зайнятий вирішенням поточних завдань, не бачить системи в цілому; програмісти не завжди дотримуються стандартів створення баз даних, тому часто такі програми не дозволяють переносити інформацію до інших програм;
— створення програми на замовлення в спеціалізованій фірмі. Переваги: створена програма враховує специфіку підприємства, розроблена фахівцями. Недоліки: цей варіант є найдорожчим з усіх можливих, ефективність програми залежить від фірми-розробника, її компетентності, порядності та надійності;
— придбання універсальної бухгалтерської програми, розробленої для масового продажу, що потребує тільки незначної модифікації відповідно до потреб конкретного підприємства. Переваги: така програмна система менше коштує, ніж написана на замовлення, пройшла випробування практикою, супроводжується та постійно удосконалюється фірмою-розробником. Недоліки: менша пристосована до специфіки підприємства. Тобто, передумовою впровадження програми «1С: Підприємство» є розробка всіх основних елементів облікової політики.
Разом із цим для забезпечення ефективності автоматизації обліку необхідно вдосконалити організаційну структуру підприємства та їхніх фінансово-бухгалтерських служб. Лише правильно організований облік в різноманітних розрізах дає керівництву достатньо інформації для прийняття управлінських рішень. Розглядати проблеми автоматизації обліку неможливо без обговорення принципових моментів, що виникають при автоматизації бухгалтерського обліку в цілому. В свою чергу, автоматизацію бухгалтерського обліку не можна розглядати у відриві від автоматизації всього процесу управління підприємством.
Взаємозв’язок інформаційної системи підприємства та системи бухгалтерського обліку підприємства можна проілюструвати за допомогою наступної схеми (рис. 3.1).
/>
Рис. 3.1. Структура інформаційної системи підприємства
Закріплення нових функцій, вимог, праві обов’язків при роботі в програмі «1С: Підприємство» повинно відображатися в посадових інструкціях спеціалістів бухгалтерії. Необхідною умовою також є призначення бухгалтера – координатора роботи в програмі «1С: Підприємство».
Одним із основних понять у системі «1С: Підприємство» є документ. За допомогою документів організовується введення в систему інформації про здійснювані на об’єкті господарські операції, її перегляд та коригування. Здебільшого документи, які використовуються в інформаційні системі, — це своєрідні електронні аналоги звичайних паперових документів, що застосовуються на об’єкті управління і призначені для збереження основної інформації про всі господарські події, здійснювані на ньому в певному періоді.
Технологія автоматизації обліку своїми процесами аналогічна до звичайного «паперового» обліку. Кожен комп’ютерний бухгалтерський компонент має зв’язки із синтетичними та аналітичними рахунками, документами-підставами, іншими реєстрами господарських операцій. Реєстр господарських операцій використовується для автоматизації обліку, якщо господарська операція пов’язана з використанням ведення набору бухгалтерських проведень. При реєстрації автоматично формуються бухгалтерські проведення за окремо взятою господарською операцією.
Для первинних документів у бухгалтерських програмах створено окремий обліковий реєстр документів – журнал, в якому подано набір типових документів, згрупованих за певною ознакою (наприклад «Банк», в якому реєструються, фіксуються платіжні доручення, банківські виписки).
Склад документів для певного об’єкта або групи однотипних об’єктів управління визначають на етапі конфігурування. Тоді ж для кожного виду документа створюється екранна форма введення. Кожному документу, що формується в системі, присвоюють номер, дату і час. Крім того, під час конфігурування для кожного виду документів задаються такі загальні характеристики, як довжина номера документа, умови підтримки унікальності номера тощо.
Журнали в інформаційні системі «1С: Підприємство» використовується для роботи з документами. Працюючи з журналом, користувач може формувати документи, переглядати їх, а також редагувати і знищувати. Журнали надають змогу групувати документи (за видами) для перегляду і швидкого доступу до них, вводити, переглядати, здійснювати вибірку документів за значеннями їхніх реквізитів, одночасно звертатися до документів одного виду. Контроль точності введення даних здійснюється програмними засобами із застосуванням різних методів виявлення помилок у реквізитах, рядках, зонах документа. Такий контроль може використовувати користувач візуально на екрані. Частина умовно сталих і похідних даних формується для документів автоматично (прізвище, ім’я, по батькові працівника, норма часу). Система «1С: Підприємство» дає змогу встановлювати між будь-якими документами відношення підпорядкованості один до багатьох. Тому користувач під час роботи може відкрити такий журнал, який містить документи, підпорядковані вибраному документу [22].
Відмінності між журнально-ордерною і автоматизованою обліковими формами полягають у послідовності виконання операцій і збереження даних. Також важливою рисою інформаційної системи обліку є можливість формувати велику кількість звітів, розрахунків, проводити економічний, фінансовий аналіз діяльності підприємства. При створенні комп’ютерної системи бухгалтерського обліку на підприємстві важливим питанням є визначення її економічної ефективності.
Впровадження інформаційних технологій пов’язано з капітальними вкладеннями як на придбання техніки, так і на розробку проектів, виконання підготовчих робіт та підготовку кадрів. Тому впровадженню повинно передувати економічне обґрунтування доцільності створення комп’ютерної системи бухгалтерського обліку підприємства. Це означає, що повинна бути визначена ефективність використання автоматизованих комп’ютерних технологій.
Під ефективністю автоматизованого перетворення економічної інформації розуміємо доцільність використання засобів комп’ютерної та організаційної техніки при формуванні, передачі та обробці даних. При автоматизації окремих робіт необхідно порівнювати витрати на обробку інформації до впровадження комп’ютерної системи бухгалтерського обліку (при ручній обробці), та витрати на обробку інформації за досягнутого рівня автоматизації.    продолжение
–PAGE_BREAK–
В умовах комплексної автоматизованої системи управління функціонує підсистема господарського контролю. Постає необхідність розробки типових алгоритмів вирішення задач операцій контролю в цій підсистемі у взаємозв’язку з операціями, які ще контролюються в інших підсистемах комплексної автоматизованої системи управління підприємством. За цих умов підсистема господарського контролю повинна грунтуватись на інтеграції всіх видів контролю, широкому застосуванні комп’ютерної техніки і впровадженні наукової організації праці при здійсненні інвентаризаційної роботи.
На даний час не існує жодної комп’ютерної програми, яка без втручання людини в спромозі визначати стан та якісні характеристики об’єкту, що контролюється. Результати дослідження свідчать, що сама по собі комп’ютеризація обліку не може усунути приховування крадіжок і зловживань через неправильне перенесення на електроні носії реквізитів, зазначених в документах, надання для обробки на машини фальсифікованих документів тощо. Комп’ютер забезпечує лише об’єктивність і точність. Крім того, обираючи для підприємства бухгалтерські програмні продукти, необхідно дотримуватися вимог різних категорій користувачів: керівництва підприємства, бухгалтерів, спеціалістів з інформаційних систем.
Одним з головних при виборі програми є питання про розміри підприємства. Вибір програмного забезпечення бухгалтерського обліку, яке не відповідає розмірам підприємства, призведе до фінансових втрат, і, можливо, буде мати важкі психологічні наслідки. Це пояснюється тим, що програмне забезпечення бухгалтерського обліку чітко поділяється за категоріями користувачів (розмірами підприємств) і, відповідно, за ціною.
Комп’ютеризація вносить певні зміни в хід інвентаризаційного процесу. Велике значення при застосуванні комп’ютерних програм має розробка відповідних процедур. Послідовне виконання наведених процедур комп’ютеризованого сегменту методики інвентаризаційного процесу розв’язує низку проблемних питань, серед яких: дотримання об’єктивності, точності первинних і вторинних показників, скорочення загального терміну проведення, зменшення трудомісткості інвентаризаційного процесу.
Удосконалення методики проведення інвентаризаційного процесу можна здійснити на основі моделювання. Моделювання як метод наукового пізнання дозволить передбачити хід проведення інвентаризаційного процесу шляхом створення зображення об’єкту, що досліджується, розробити оптимальну методику її проведення з врахуванням мінімізації витрат, її якості та оперативності, а також забезпечити раціональну організацію інвентаризаційного процесу. В системі господарського контролю виділяють моделювання організації проведення інвентаризації для товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і зобов’язань. Слід зазначити, що основні вимоги до організації інвентаризаційного процесу – це оперативність та гнучкість в роботі, усунення елементів дублювання в роботі структурних підрозділів.
Виділення в інвентаризаційному процесі таких стадій, як організаційна, підготовча, технологічна і результативна дозволяє представити інвентаризаційний процес у вигляді алгоритму, що суттєво спрощує роботу інвентаризаційної комісії.
Для спрощення методики оформлення матеріалів інвентаризації і полегшення праці інвентаризаційних комісій рекомендується фактичну наявність цінностей проставляти в картках складського обліку окремим рядком. У цих випадках картки стають дублікатом опису фактичних залишків цінностей, тому що дані про їх наявність завіряються підписом членів комісії. Якщо ж є розбіжності між фактичною наявністю цінностей і даними обліку, то до картки окремо заносять їх фактичні залишки. Відомість фактичних залишків цінностей варто складати не на всі позиції, а тільки на ті, за якими є розбіжності з обліковими даними. Така методика інвентаризацій дає змогу знизити трудомісткість інвентаризації і витрати часу на її проведення.
Використання автоматизованого обліку при проведенні інвентаризації, як правило, скорочує на 40-50% терміни її проведення, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах, цінах та інших реквізитах та запобігає викривленню результатів інвентаризації. Традиційні способи перерахування, зважування, перемірювання цінностей, а також їх оцінка, при проведенні інвентаризації в умовах автоматизованого обліку, збережуть своє значення, що пояснюється неможливістю повністю уникнути помилок при визначенні фактичної наявності та стану об’єкту інвентаризації.
Покращення аналітичного обліку недостач і втрат є вкрай актуальним і в умовах автоматизованого бухгалтерського обліку. Для аналітичного обліку програма «1С: Підприємство» дозволяє створити гнучку класифікацію системи активів і пасивів, доходів і витрат, які можуть задовільнити господарські потреби підприємства.
Так як підприємстві ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» для звірки з дебіторами і кредиторами використовує акти звірок тому удосконалення цієї форми а саме відображення наступної інформації: про заборгованість в акті звірки паралельно за даними кредитора та дебітора з метою їх порівняння, а не просто вказувати суму існуючої заборгованості з боку кредитораю Крім того, доцільно введення до акту звірки реквізиту «Примітки» для використання при необхідності пояснення розбіжностей в сумах заборгованості.
Далі, за даними аналітичного обліку та актів звірки дебіторської та кредиторської заборгованості складається акт інвентаризації розрахунків. Стосовно даного документа нами також вносяться пропозиції щодо його удосконалення. Запропонуємо реквізит «Сума заборгованості по балансу (всього, у т.ч. підтверджена, не підтверджена)» на реквізит «Сума заборгованості (за даними балансу, за актами звірки)». Крім того, вважаємо за необхідне конкретизувати реквізити «Всього за актом інвентаризації: дебіторська заборгованість» та «Всього за актом інвентаризації: кредиторська заборгованість» наступними реквізитами: «за даними балансу» та «за актами звірки». В даному випадку, виявлення розбіжностей в розрахунках між кредиторами та дебіторами в результаті проведення інвентаризації потребує з’ясування причин їх виникнення і встановлення реальної суми заборгованості, яка знайде відображення у фінансовій звітності.
Після підписання акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами та у випадку виявлення розбіжностей між даними дебіторав та кредитора суми розбіжностей відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. Для цього пропонуємо на підставі даних акту інвентаризації складатим порівняльну відомість, де зазначається найменування кредитора (дебітора), сума погашення за даними балансу та акту звірки, сума розбіжності, яка, в свою чергу, відноситься до складу витрат чи доходів або нек узгоджена з кредитором (дебітором).
Слід відзначити, що на ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» інвентаризація основних засобів за всіма об’єктами проводиться без поділу на групи, на нашу думку буде доцільно дотримуватись такого графіка проведення інвентаризації основних засобів (табл. 3.1).
Таблиця 3.1Графік проведення інвентаризації основних засобів
Назва роботи
Дата проведення
Склад комісії
Назва об’єкта інвентаризації
Відповідальний
Видання наказу про проведення інвентаризації
Перша декада листопада
Гол. інженер, робітник, бухгалтер
Всі основні засоби
Керівник
Одержання комісією останніх прибуткових та видаткових документів і звітів про рух основних засобів, на підставі яких бухгалтер визначає залишки майна за даними обліку
Перед початком проведення інвентаризації
Та же
Всі об’єкти ОЗ
Матеріально-відповідальна особа
Подання розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на об’єкти основних засобів здано до бухгалтерії
До початку проведення інвентаризації
Та же
Всі об’єкти основних засобів
Матеріально-відповідальна особа
Підготовка інвентаризаційних описів за об’єктами і підрозділами
На початку інвентаризації
Та же
Всі об’єкти основних засобів
Бухгалтер з обліку ОЗ
Перевірка наявності й стану об’єктів основних засобів
Протягом інвентаризації
Та же
Всі об’єкти основних засобів
Інвентризаційна комісія
Складання інвентаризаційних описів та порівнювальних відомостей
Після завершення інвентаризації
Та же

Інвентаризаційна комісія
Визначення результатів інвентаризації
Після проведення інвентаризації

Інвентаризаційна комісія
Прийняття відповідних рішень за результатами інвентаризації
В кінці листопада

Керівник
На базі функціональних можливостей комп’ютерної програми «1С: Підприємство» запропонована структура аналітичного обліку по рахунку «Недостачі і втрати від псування цінностей». Її застосування дозволяє оперативно отримати відповідну інформацію в будь-яких розрізах («Матеріально відповідальна особа»; «Вид майна»; «Місце виникнення»; «По відношенню до норм») для планування господарської діяльності, прийняття управлінських рішень з різних напрямків діяльності підприємства [24].
З метою узагальнення та систематизації інформації, одержаної в результаті інвентаризації, можна запропонувати наступну відомість, яка подана в табл.3.2.
Таблиця 3.2Відомість результатів інвентаризації

Коди синтетичних рахунків бухгалтерського обліку
Суми, встановлені інвентаризацією    продолжение
–PAGE_BREAK–
Із загальної суми нестач і втрат від псування цінностей

нестачі
лишків
Втрат від псування цінностей
Зараховано за пересортицею
Списано в межах природного убутку
Віднесено на винних осіб
Списано на результати фінансово-господарської діяльності
Основні засоби
10

Нематеріальні активи
12

Виробничі запаси
20

Малоцінні і швидкозношувані предмети
22

Незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва
23,25

Готова продукція, товари
26,28

Каса, інші грошові кошти
30,33

Розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках
31

Фінансові вкладення
14

Інші

Разом

Раціональний розподіл і оптимізація обсягу робіт і посадових обов’язків бухгалтерів, формування нових функцій в програмі «1С: Підприємство», ефективне розміщення робочих місць, вміння керівництва оперативно реагувати на господарські потреби – важливі аспекти, які виникають в процесі автоматизації. Це позитивно впливає на швидкість процесу автоматизації, оскільки запобігає перевантаженню одних і недовикористання часу інших бухгалтерів.
Отже, як висновок можна зазначити, що ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 1» організувало порядок проведення інвентаризації належним чином, відповідно національним стандартам проте нами було запропоновано автоматизувати облік за рахунок запровадження на підприємстві ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 1» програми «1С: Бухгалтерія» а тобто одну із інформаційних підсистем як «1С: Підприємство». Яка знизить трудомістку працю бухгалтерської служби і апарату управління (керівництва)та покращить організацію та ведення бухгалтерського обліку, що в свою чергу призведе до ефективного і контрольованого, управління та використання фінансових ресурсів і майна підприємства.
Висновки і пропозиції
Необхідність вільно оперувати інформацією про фактичний стан справ є життєво необхідною для будь-якого господарюючого суб’єкта і диктується сучасними умовами господарювання.
Своєчасне отримання інформації про фактичний стан майна, реальність фінансових зобов’язань досягається первинним бухгалтерським спостереженням – реєстрацію даних, що безпосередньо отримуються при вивченні об’єкту бухгалтерського обліку.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності передбачено проведення підприємствами незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов’язань.
На сучасному розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб’єктів не зникає, а навпаки, суттєво зростає. Інвентаризація сьогодні – це не лише теоретичне підгруття бухгалтерського обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.
Під інвентаризацією розуміють перевірку фактичної наявності та стану об’єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівнянь отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.
Мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповідно до яких він може функціонувати. Досягнення мети та розв’язання завдань, що поставлені при проведенні інвентаризації можливо лише при належному організаційному, технічному, економічному та обліково-аналітичному її забезпеченні.
Інвентаризація є важливим заходом, в проведенні якого повинні бути зацікавлені власник, головний бухгалтер, керівник підприємства і за певних обставин матеріально відповідальна особа Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку є обов’язковим, важливим, суттєвим і необхідним елементом його методу. Взаємозв’язок інвентаризації з іншими елементами методу бухгалтерського обліку носить односторонній характер. Інвентаризації як елементу методу обліку властива певна самостійність і незалежність від інших елементів, В ієрархічній системі цей елемент може зайняти будь-яке місце після документації як засіб контролю. В обліковому циклі інвентаризація передує балансу і звітності. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об’єкти інвентаризації (основні засоби, нематеріальні активи, сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, готівка, розрахунки тощо) визначаються власником підприємства (крім випадків обов’язкового проведення інвентаризації). Інвентаризація в господарському контролі не обмежується прийомами фактичного контролю, вона також поєднує в собі документальні прийоми та прийоми узагальнення результатів інвентаризації.
В сучасних умовах господарювання мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, у відповідності до яких він може функціонувати, та їх нормативно-правовому регулюванні.
В господарській діяльності в межах одиничного підприємства об’єктами інвентаризації виступають об’єкти як бухгалтерського обліку, так і господарського контролю, фактичну наявність і стан яких можна визначити органолептичними прийомами та шляхом перевірки або підтвердження сальдо.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Методика організації і проведення інвентаризацій, що застосовується практиками, є незрозумілою, недосконалою, не формує цілісного уявлення про інвентаризацію, призводить до її проведення з багатьма порушеннями.
Тому в методологічному аспекті інвентаризацію слід розглядати як процес, що складається із сукупності стадій, які об’єднують впорядковані в часі і просторі взаємопов’язані процедури, виконання яких є необхідним і достатнім для досягнення мети інвентаризації.
Виділення в інвентаризаційному процесі таких стадій, як організаційна, підготовча, технологічна і результативна дозволяє представити інвентаризаційний процес у вигляді алгоритму, що суттєво спрощує роботу інвентаризаційної комісії.
Результати інвентаризаційного процесу суттєво впливають на господарський процес. Інвентаризаційні різниці в процесі прийняття управлінських рішень слід аналізувати за такими напрямками: оцінка якості інформації; оцінка якості можливого управлінського рішення; оцінка відхилення для прийняття управлінського рішення.
Проте, підвищення достовірності відхилень, виявлених при інвентаризації, забезпечення достовірності виявлених причин і винуватців відхилень не може бути забезпечене ні розвитком автоматизації інвентаризаційного процесу, ні удосконаленням його технології.
Предметом дослідження даної роботи є ВАТ «Чернівецький цегельний завод № 1». Дане підприємство є виробничого спрямування, метою діяльності якого є виробництво керамічного блоку, керамічної плитки, дренажних труб, керамічної цегли та надання різного роду послуг промислового характеру.
На підприємстві встановленні такі терміни проведення інвентаризації:
готової продукції, сировини та матеріалів, виробничих запасів, малоцінних швидкозношувальних предметів, основних засобів, розрахунків з постачальниками та покупцями – щороку станом на 1 грудня поточного року;
у випадку зміни матеріально відповідальної особи або виявлення фактів нестачі, розкрадання, псування цінностей на день становлення факту нестачі;
раптові інвентаризації – відповідно до плану роботи.
Для проведення інвентаризаційної роботи затверджують інвентаризаційну комісію за окремою ділянкою роботи, тобто за окремими об’єктами перевірку здійснює різна інвентаризаційна комісія у складі: головного інженера – голова комісії, заступника головного бухгалтера – член комісії, головного механіка – член комісії, начальника цеху – член комісії, контрольного майстра – член комісії, головний бухгалтер – член комісії.
Досліджуючи порядок проведення інвентаризації на ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» розбіжностей фактичних даних з даними бухгалтерського обліку не було виявлено а це означає, що в своїй господарській діяльності підприємство дотримується затвердженої облікової політики, чинних законодавчих норм ведення бухгалтерського обліку для достовірного відображення даних річної фінансової звітності.
В третьому розділі нами було запропоновано для полегшення роботи працівників як управлінського персоналу так і бухгалтерської служби закупити програму «1С: Бухгалтерія». Технологія автоматизації обліку своїми процесами аналогічна до звичайного «паперового» обліку. Кожен комп’ютерний бухгалтерський компонент має зв’язки із синтетичними та аналітичними рахунками, документами — підставами, іншими реєстрами господарських операцій. Реєстр господарських операцій використовується для автоматизації обліку, якщо господарська операція пов’язана з використанням ведення набору бухгалтерських проведень. При реєстрації автоматично формуються бухгалтерські проведення за окремо взятою господарською операцією.
Відмінності між журнально-ордерною і автоматизованою обліковими формами полягають у послідовності виконання операцій і збереження даних. Також важливою рисою інформаційної системи обліку є можливість формувати велику кількість звітів, розрахунків, проводити економічний, фінансовий аналіз діяльності підприємства.
Комп’ютеризація вносить певні зміни в хід інвентаризаційного процесу. Велике значення при застосуванні комп’ютерних програм має розробка відповідних процедур. Послідовне виконання наведених процедур комп’ютеризованого сегменту методики інвентаризаційного процесу розв’язує низку проблемних питань, серед яких: дотримання об’єктивності, точності первинних і вторинних показників, скорочення загального терміну проведення, зменшення трудомісткості інвентаризаційного процесу.
Використання автоматизованого обліку при проведенні інвентаризації, як правило, скорочує на 40-50% терміни її проведення, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах, цінах та інших реквізитах та запобігає викривленню результатів інвентаризації. Традиційні способи перерахування, зважування, перемірювання цінностей, а також їх оцінка, при проведенні інвентаризації в умовах автоматизованого обліку, збережуть своє значення, що пояснюється неможливістю повністю уникнути помилок при визначенні фактичної наявності та стану об’єкту інвентаризації.
Отже, використовуючи пропозиції, наведені в третьому розділі можна налагодити ведення бухгалтерського обліку за рахунок застосування в господарській діяльності автоматизований облік, графік проведення інвентаризації та з метою узагальнення та систематизації інформації, одержаної в результаті інвентаризації, запропонувану відомість результатів інвентаризації, що знизить трудомісткість апарату управління і бухгалтерської служби дані зміни позитивно вплинуть на ефективне використання фінансових ресурсів і майно підприємства.
Список використаних джерел
1. Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV // Все про бухгалтерський облік.- 2006.- №27.
2. Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням, нестачею або втратою дорогоцінних каменів і валютних цінностей: Закон України № 217 / 95-ВР від 06.06.1995 р. // Галицькі контракти.- 2006. — №6.
3. Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей: Постанова Кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1196 р. // Галицькі контракти. — 2006. — №6.
4. Інструкція про порядок проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків: Затверджена наказом Міністерства фінансів України№69 від 11.08.1994р // Все про бухгалтерський облік. – 2003. — №126.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000, № 92 // Все про бухгалтерський облік.- 2006. — № 112 .
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999, № 246 // Все про бухгалтерський облік.- 2006. — № 112.
7. Боярко Н. С. Розпочато період проведення річної інвентаризації // Бухгалтерія. – 2006. — № 24.- С 2-8.
8. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / видання 2-е, доп. і перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 640с.
9. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М. Контроль і ревізія: підручник для студентів спеціальності ” Облік і аудит” / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. – 3є вид.доп.і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2004. – 544с.
10. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. – 2-ге вид. перероб. та доп. – Житомир: ПП «Рута» 2002. – 672с.
11. Бухгалтерський фінансовий облік. Конспект лекцій / За ред. Бутинця Ф. Ж.: ЖІТІ, 2002. – 688с.
12. Бухгалтерський словник / За ред. Ф.Ф.Бутинця. ЖІТІ – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 224с.
13. Бухгалтерський облік. Опорний конспект лекцій /За ред. М. Г. Гайдай – К., 2003 – 202с.
14. Васюта – Беркут О.І. Теорія бухгалтерського обліку: навчальний посібник – К.: МАУП, 2001 – 176с.
15. Велш Г.А., Шорт Д.Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О. Мінін, О. Ткач. – К.: Основи, 2003. — 943с.
16. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник. — Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-клуб», 2004. — 768с.
17. Гольцова С.М., Плікус І.Й. Бухгалтерський облік: Навч. посібник для студентів вузів. — Суми: Університецька книга, 2006. – 254с.
18. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник /За ред. М.В.Кужельного – 6-те видання. – К.: А.С.К.,2002. – 266с.
19. Дерій В. С. Ревізія та інвентаризація – найважливіші елементи методу економічного контролю // Бухгалтерія в сільскому господарстві. – 2006. — № 20. — С 7-9.
20. Деречин В.В., Кізім М.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. Посібник / За ред. Деречина В.В. / — К.: Центр навчальної літератури. 2006. – 352с.
21. Дубій О. Інвентаризація 2004 // Все про бухгалтерський облік. – 2004 — № 114. — С 2 – 15.
22. Загожай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.Б. Загожай, М.Ф. Базася. – К.: МАУП, 2005. – 968с.
23. Загородній А.Г., Партин Г. О. Бухгалтерський облік основи теорії та практики: Навч. Посіб. – 3-те вид. перероб.доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2004. – 377с.
24. Калюга О. Інвентаризація // Вісник податкової служби. – 2003. — № 37. — С 38-47.
25. Косміна Р.М. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2003. – 174с.
26. Коли і як проводять інвентаризацію // Все про бухгалтерський облік 2004 р. — № 112. — С 45-54.
27. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навчальний посібник. – К.: Знання – Прес, 2005 – 492с.
28. Лишиленко О.В. Теорія бухгалтерського обліку Навчальний посібник. Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2003 рік. – 215 с.
29. Мельничук Г. Інвентаризація запасів // Школа бухгалтера. – 2007. — №1. — С 34-37.
30. Остап’юк М.Я. Історія бухгалтерського обліку: Навч. посібник / М.Я Остап’юк. – К.: Знання, 2005 – 276с.
31. Пантелійчук Л., Жданова Л. Інвентаризація 2004 в запитаннях і відповідях // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. — № 11. — С 3 –12.
32. Партин Г. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики. Навч. Посіб. К.: Знання, 2000. – 276 с.
33. Пархоменко В. Інвентаризація як інструмент достовірності фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. — № 1. — С 12-20.
34. Писаревська І.С Інформаційні системи обліку та аудиту: Навчальний посіб. К.: КНЕУ, 2004. — 369с.
35. Становлення облікової політики в Україні: Тези доп. Всеукр. наук. Конф. 18-19 травня 2007р. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 339с.
36. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник – 3-є вид. перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 578с.
37. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік ІІ: Навч. посіб. для дистанційного навчання / Сук Л.К., Сук П.Л. – К.: Університет «Україна», 2005. – 701с.
38. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України Підручник для студентів спеціальних вищих навчальних закладів. Київ.: Знання 2004. – С. 301 .
39. Усач Б.Ф., Шурпенкова Р.К. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник – 6-ге видання, стер. – Київ.: Знання, 2004. – 784с.
40. Фаріон І.Д., Перевозова І. В. Організація обліку, контролю й аналізу: Навч.посібник / За ред. Доктора економічних наук, професора І. Д. Фаріона. Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 487с.
41. Церетелі Л. Інвентаризація // Вісник податкової служби України – 20003 р. — № 37. — С 45-50.
42. Чебанова Н. Бухгалтерський фінансовий облік. К.: Академія, 2002. – 597 с.
43. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 672с.
44. Чудовець В.В. Виділення етапів інвентаризаційного процесу, як важлива передумова створення ефективної методики проведення інвентаризації // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. — № 11. — С-92-97.
45. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – 2-ге вид. перероб.і доп. – К.: Знання, 2006. – 525с.