Правове забезпечення реалізації процедур закупівель товарів, робіт, послуг за рахунок коштів митних органів

КУРСОВА РОБОТА
На тему:
«Правовезабезпечення реалізації процедур закупівель товарів, робіт, послуг за рахуноккоштів митних органів»
Дніпропетровськ2008

Вступ
Введення в дію влітку 2000 року Закону України «Про закупівлітоварів, робіт та послуг за державні кошти» пройшло якось повз увагу широкоїгромадськості. Та й у самих розробників, схоже, не було повної ясності, якогоджина вони випустили з пляшки. Невелике управління в Міністерстві економіки,кілька службовців в обласних державних адміністраціях, що уповноваженівідповідати за проведення закупівель, – ото, мабуть, і всі на той час бойовібагнети. Хоча в розвинутих країнах орган, який координує питання закупівель, єокремим державним комітетом зі статусом на рівні нашого Фонду державного майна.Нововведення було, швидше, відчіпним для настирливого та надміру скрупульозногоЗаходу, ніж внутрішньою потребою українського суспільства.
Тендерне законодавство належить до одного з найбільшінтелектуальних, з ним може позмагатися хіба що законодавство про захиставторських прав. Адже саме на цьому полі, де зіштовхуються інтереси влади табізнесу, взаємини між ними регулюються нормами не адміністративного, ацивільного права. Причому в західних країнах процес не зводиться лише до правилзакупівлі товарів, робіт та послуг – це цілий комплекс відносин між публічнимта приватним секторами. Це правила створення підприємств з часткою публічногомайна, умови їх входження в ринок, це забезпечення конкурентного середовища тапрозорості операцій, неупередженості в прийнятті рішень. Врешті-решт, цечіткий, недвозначний порядок проведення операцій з публічними коштами.
Ринок громадських закупівель в ЄС охоплює близько 11% ВВПспівтовариства. З них 20% становлять послуги, 45% – товари, 35% – роботи. Зарахунок бюджетів на центральному рівні здійснюється від 10% (ФРН) до 50%(Великобританія), на регіональному – від 20% (Великобританія) до 50% (Франція)закупівель. У секторі, де замовником є не бюджет, а інші агенти ринку публічнихзамовлень – комунальні підприємства, державні підприємства-монополісти тощо, –співвідношення становить від 15% (Франція) до 40% (ФРН).
Місткість цього ринку в Україні хоча й скромніша (відповідно дозакону, поки що йдеться про закупівлі лише за рахунок бюджетних коштів), та всеодно приваблива – близько 20% зведеного бюджету України. Цікавляться цимсектором як відносно цивілізований бізнес, так і спритні ділки. Адже якщоприватизація є актом скороминучим, то бюджетні організації й установи завждизакуповуватимуть товари, роботи та послуги в приватному секторі. Тому ниніпаралельно відбуваються два процеси: розробка чітких та недвозначних правилстворення конкурентного середовища – з одного боку та надання певним фірмамексклюзивного права обслуговувати бюджет під благородним приводом захисту вітчизняноговиробника – з другого. І нашумілий приклад з виробником вітчизняного інсуліну –лише слабкий відгомін такого лобізму, який у випадку з «Індаром» неможливо булосховати в надрах Кабміну через надто високий рівень суспільного інтересу.
Якщо правова база функціонування ринку державних закупівель нині вУкраїні більш – менш забезпечена, то науково-теоретичне та методологічнеобґрунтування найбільшого товарного ринку в країні, який власне створюютьдержавні закупівлі, практично відсутні. Формування матеріальних потоків наринку товарів України і генерованих ними фінансових і інформаційних потоків ємакрологістичною системою, яка за останні 30–40 років досить успішно формуєтьсяі розвивається у розвинутих країнах Заходу. Разом з тим до 2004 року в Україніне було опубліковано жодного монографічного дослідження чи статті у науковихперіодичних виданнях. «Вісник державних закупівель» Міністерства економікиУкраїни подає лише інформативні матеріали про організацію тендерних торгів тапро зміни у законодавчій базі. На сьогодні існує чималоінформаційно-аналітичних публікацій з даного питання, проте достатньо малонауково-теоретичних публікацій з даного питання [12.56].
Як бачимо, тема закупівель за державний кошт товарів, робіт іпослуг є наболілою і дуже актуальною для України. Саме тому метою даноїроботи є дослідження існуючого законодавства про закупівлі митними органамитоварів, робіт і послуг за державні кошти, еволюції його становлення тапрогнозування імовірних напрямків його подальшого розвитку.

1. Поняття та сутність закупівель за державні кошти
Формування стратегії і нормативної бази закупівельної політикидержави – найважливіше завдання, що вирішується в процесі становлення ринковоїекономіки, адже держава є найбільшим покупцем товарів і послуг не лише навнутрішньому ринку, а й на світовому, зокрема, на континентальному ринкуЄвропи.
Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державнікошти» від 22 лютого 2000 року №1490-Ш (далі Закон), хоча з прийняттям Закону«Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про закупівлютоварів, робіт і послуг за державні кошти»», вже є недіючим, але, поки що, цеєдиний законодавчий акт, що дає нам визначення основних понять у цій сфері. Відповіднодо даного закону державна закупівля – придбання замовником товарів, робіт іпослуг за державні кошти у порядку, встановленому цим законом, при цьомуздійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крімвипадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.Відповідно ж до Постанови Кабінету міністрів України Про здійснення закупівельтоварів, робіт і послуг за державні кошти від 28 березня 2008 р. №274(далі – Тимчасовий порядок), що набув чинності 2 квітня 2008 року державназакупівля це – придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти вустановленому цим Тимчасовим положенням порядку. [3 п. 1]
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Тимчасового положення, державнікошти – кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим тамісцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національногобанку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду, фондів соціальногострахування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхіднихдля забезпечення діяльності зазначених органів.
Відповідно до підпункту 13 пункту 2 Тимчасового положення,розпорядники державних коштів – органи державної влади, органи влади АвтономноїРеспубліки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи таорганізації, визначені Конституцією і законодавством України, підприємства,установи чи організації, утворені в установленому порядку органами державноївлади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевогосамоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за нимизобов’язань і здійснення платежів.
Також пунктом 3 постанови визначено, що державні, у тому числіказенні підприємства, установи та господарські товариства, у статутномукапіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їхдочірні підприємства, а також підприємства і господарські товариства, устатутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у томучислі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталіяких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (далі – підприємства),здійснюють закупівлю в установленому Тимчасовим положенням порядку. Таким чиномпідприємства до встановлення Кабінетом Міністрів України особливостейздійснення ними закупівлі, здійснюють закупівлі у порядку, встановленомуТимчасовим положенням, не лише за державні кошти, визначені в підпункті 4пункту 2 Тимчасового положення, а також за інші власні кошти підприємств,отриманні від фінансово-господарської діяльності.
Всі негативи взаємовідношень держави і бізнесу стають дужепомітними, коли мова йде про державне замовлення (закупівлі). Навіть врозвинутих країнах корпорації втрачають залишки цивілізованості в боротьбі зачастку «державного пирога». Неупереджена статистика свідчить, що навколодержавних замовлень здійснюється біля 40% всіх корупційних діянь в США,Західній Європі, Японії і в країнах Азії, що швидко розвиваються [12.56].
Неефективність закупівлі може призвести до надмірних витрат уформі:
 • підвищення цін;
• закупівлі непридатного, низькоякісного обладнання;
• придбання обмежених та/або низькоякісних послуг;
• відстрочення реалізації проектів;
• несприятливих і неповних умов контрактів для замовника.
Отже, виходячи з вищенаведеного, основними вимогами до закупівель,державних є:
• економічність;
• справедливість і неупередженість;
• гласність;
• ефективність процесу;
• звітність.
Закон«Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» передбачав принципидержавних закупівель, до яких:
максимальнаекономія та ефективність;
добросовіснаконкуренція серед учасників;
відкритістьта прозорість на всіх стадіях державних закупівель;
недискримінаціяучасників;
об’єктивната неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
запобіганняпроявам корупції;
вільногодоступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель, у томучислі для громадян України та громадських організацій.
Державні закупівлі здійснюють на конкурсних засадах, що має певніпереваги, основними з яких є:
• економічний ефект. Ефективні закупівлі передбачають закупівлютоварів, робіт і послуг кращої якості за нижчою ціною. Досвід країн Є Ссвідчить, що завдяки цьому можна досягти економії витрат до 10–15%;
• досконаліша виробнича конкуренція. Конкуренція за тендерів,організованих державними замовниками, сприяє постачанню конкурентоспроможнихтоварів і послуг, інноваціям у виробництві та інвестиціям, зростанню обсягівпродукції, що випускається;
• ефективне державне управління. Державні замовники, здійснюючизакупівлі відкрито, посилюють довіру постачальників і впевненість увідповідальності державних органів як ділових партнерів. Це також маєдалекосяжні наслідки, сприяючи підвищенню довіри до загальної законодавчоїекономічної бази держави та підтримці її економічної політики.
 Крім того, державна закупівля відіграє стратегічно важливу роль у таких сферахяк:
1) модернізація інфраструктури;
2) створення нових інформаційних технологій;
3) розвиток охорони здоров’я;
4) обладнання навчальних закладів;
5) будівництво та реконструкція закладів охорони здоров’я і навчальнихзакладів.
Водночас Закон не охоплював такі сфери:
• закупівлі в межах державного оборонного замовлення;
• закупівлі в межах міжнародних угод, наприклад, проекти щофінансуються Світовим банком, Європейським банком або іншими двостороннімиугодами;
• закупівлі послуг у процесі приватизації;
• закупівлі робіт із стандартизації.
Відповідно до Наказу Держмитслужби України Про затвердженняПорядку закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в митних органах,спеціалізованих митних установах і організаціях 06.08.2007 №664 здійснюєзакупівлі в наступних випадках:
· товарів, у тому числі форменого одягу, транспортних засобів,спеціальної та комп’ютерної техніки, технічних засобів митного контролю, житладля працівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій іїх сімей;
· послуг, у тому числі на побутове обслуговування, проведенняпоточного ремонту службових приміщень, забезпечення транспортом (крімзалізничного), на здійснення наукових досліджень, експериментів, розробок істворення науково-технічної продукції згідно з Багатогалузевоюнауково-технічною програмою розвитку Державної митної служби України;
· робіт, у тому числі з проектування, будівництва (реконструкції) такапітального ремонту об’єктів митної інфраструктури.
Ці вимоги застосовуються до всіх закупівель товарів, робіт іпослуг, які здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартістьзакупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 100 тисячгривень, а для робіт – 300 тисяч гривень відповідно до нової Постанови КМУ від28 березня 2008 р. №274 Про здійснення закупівель товарів, робіт і послугза державні кошти (Закон передбачав 20 і 50 тисяч відповідно).
Процедури закупівлі, передбачені у вищезазначеному Наказі, незастосовуються у випадках, якщо предметом закупівлі є:
· централізоване водопостачання та водовідведення;
· централізоване постачання теплової енергії;
· поштові послуги, а також поштові марки та марковані конверти;
· телекомунікаційні послуги, у тому числі щодо трансляції радіо – тателесигналів (за винятком послуг мобільного зв’язку та інтернет-послуг);
· користування залізничними коліями;
· товари, роботи чи послуги, які у зв’язку з їх спеціальнимпризначенням становлять державну таємницю;
· електрична енергія, її передача та розподіл;
· послуги з авіаперевезення офіційних державних делегацій;
· послуги з продовження строку оренди засобів зв’язку.
Постанова КМУ продовжує цей список ще на 33 пункти:
· книги, періодичні видання та інші документи, зафіксовані напапері, магнітній, кіно- і фотоплівці, оптичнихдисках або інших носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів;
· товари і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовленнямзахищеного паперу, банкнот і монет;
· послуги, закупівля яких здійснюється з метою забезпеченнявиконання державного бюджету в частині здійснення державних запозичень,обслуговування і погашення державного боргу;
· товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками,розташованими за межами України та інші.
Якщо предметом закупівлі є продукція харчової промисловості,лікарські засоби та вироби медичного призначення, пальне, послуги з організаціїгарячого харчування, транспортні послуги, послуги з ремонту, то Держмитслужба,інші митні органи й спеціалізовані митні установи та організації на періодпроведення процедури закупівлі мають право для поточних потреб здійснитизакупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі,передбачених цим Порядком, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотківзагальної очікуваної вартості предмета закупівлі, про що протягом трьох робочихднів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу комісію з питаньдержавних закупівель (далі – Комісія) та Тендерну палату України.
Це положення не застосовується при проведенні Держмитслужбою,митними органами й спеціалізованими митними установами та організаціяминаступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі.

2. Правове регулювання закупівель товарів, робіт і послуг митнимиорганами
2.1 Процедури державних закупівель
Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державнікошти» було передбачено такі процедури закупівель:
1. відкриті торги із зменшенням ціни;
2. торги з обмеженою участю;
3. двоступеневі торги;
4. запит цінових пропозицій (котирувань);
5. закупівля у одного учасника;
6. редукціон.
7. Всі ці процедури передбачені і в Тимчасовому положенні.
Згідно законодавства України у нормативних документахвикористовуються слова «закупівля» або «торги». Але беручи до уваги той факт,що вся українська ділова спільнота використовує саме поняття «тендер», то вданій роботі теж буде використовуватися два поняття: «тендер» та «закупівля».
Варто також визначати що саме означає поняття «тендер». Тендер (занглійської)
1. форма розміщення замовлення на яку-небудь роботу, яка передбачаєвизначення виконавця шляхом конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції абоконкурс на право виконання яких-небудь робіт;
2. бланк з пропозицією визначених вимог, послуг, що розсилаєтьсяорганізаторам торгів потенціальним учасникам;
3. торги, в тому числі і міжнародні, що влаштовуються з метоюнайбільш вигідного продажу чого-небудь;
4. письмова пропозиція відносно поставки товарів за строковимконтрактом;
5. ціна, запропонована підприємством, при визначенні якої виходять першза все з цін, що їх можуть призначити конкуренти.
Найбільш ефективним способом закупівель є тендер – спосіботримання замовлення на постачання товарів, надання послуг або проведенняпідрядних робіт на визначених в тендерній документації умовах, в обумовленітерміни на принципах переваги, справедливості та ефективності. Договірукладається з переможцем такого тендеру – учасником, який подав пропозицію, якавідповідає всім вимогам тендерної документації і пропонує найкращі умови (необов’язково мінімальну ціну). Тендери підрозділяються на відкриті та закриті,можуть проводитись в один або два етапи.
Відкриті торги – тендер, у якому можуть приймати участь усіпостачальники. Це означає, що будь – який постачальник може подати заявку научасть у тендері. Проте, в окремих випадках, ці заявки можуть не розглядатися(наприклад, постачальник не задовольняє встановлені вимоги щодо кваліфікаціїучасників). Як можна побачити на прикладі Енергетичної митниці (додаток №1)митні органи найчастіше здійснюють закупівлі шляхом проведення відкритих торгівіз зменшенням ціни.
Відкриті торги визнані основною процедурою здійснення закупівель.А це означає, що відкриті торги повинні проводитись завжди, якщо тільки під часпроведення процедури закупівлі не існує спеціальних обставин (обмежений ринок,спеціалізована продукція, термінова закупівля, секретні закупівлі).
/>Повідомлення про проведення відкритих торгівпублікується у засобах масової інформації міжнародного або національногорозповсюдження, в окремих випадках (закупівля складної спеціальної продукції) –у тематичних ЗМІ, а також розміщається у мережі Інтернет. Приклад повідомленнянаведено у додатку №2.
Організатор тендеру надає тендерну документацію на вимогупостачальника, який запитує її у зв’язку з оприлюдненням інформації про тендер.Якщо за тендерну документацію встановлено плату – вона надається після їїоплати.
Після отримання тендерної документації постачальники протягом достатньотривалого часу готують свої тендерні пропозиції, тобто збирають всі необхіднідовідки, проводять необхідні розрахунки і готують потрібні документи. Під часпідготовки тендерної пропозиції постачальники можуть у письмовій формізвернутися до організатора тендеру з проханням надати роз’яснення щодо окремихположень тендерної документації. Організатор тендеру в обов’язковому порядкуповинен задовольнити такі запити також у письмовій формі.
Постачальники зобов’язані подати тендерні пропозиції не пізнішетерміну, вказаного у тендерній документації. Організатор тендеру зобов’язанийзареєструвати будь-яку тендерну пропозицію і, на вимогу постачальника, надатирозписку про її отримання.
В конкретно визначений день та в конкретно визначеному місціорганізатор тендеру розкриває кожну отриману тендерну пропозицію і оголошує їїосновні умови (перед усім найменування і адресу постачальника, ціну тендерноїпропозиції і короткий опис запропонованої цим постачальником продукції). На ційпроцедурі мають право бути присутніми представники постачальників, які подалитендерні пропозиції.
Потім протягом певного часу організатор тендеру оцінює тендерніпропозиції і готує рекомендації щодо визначення переможця тендеру.
Визначення переможця тендеру відбувається на засіданні тендерногокомітету. Члени тендерного комітету оцінюють пропозиції постачальників та,згідно критеріїв, визначених у тендерній документації, визначають переможця.Постачальнику, якого визнано переможцем тендеру, надсилається письмовезапрошення підписати договір.
Процедура відкритих торгів також передбачає оприлюдненняінформації про результати торгів. Оприлюднення інформації про результати торгівособливо важливе при державних закупівлях, адже таким чином всі платникиподатків інформуються про використання державних (бюджетних) коштів.
Закриті торги (торги з обмеженою участю) – процедура закупівлі,участь у якій можуть приймати лише спеціально запрошені постачальники. Цеозначає, що заявку на участь у тендері можуть подати лише ті постачальники, якіотримали спеціальне запрошення. Заявки інших постачальників відхиляються безрозгляду.
Процедура торгів з обмеженою участю передбачає, що замовниксамостійно визначає коло учасників тендера. Зазвичай коло учасників тендераформується на підставі проведених маркетингових досліджень або на підставідосвіду минулих закупівель. В усьому іншому торги з обмеженою участю практичноне відрізняються від відкритих торгів.
Закритіторги проводяться у випадку, коли необхідна продукція на ринку представленаобмеженою кількістю постачальників і вони відомі замовнику. Інша сферазастосування торгів з обмеженою участю – невеликі закупівлі, коли проведеннявідкритих торгів є недоцільним з урахуванням витрат часу та засобів. Закритіторги також застосовуються у випадку закупівлі для потреб національної оборонита безпеки (секретні закупівлі). Застосування процедури торгів з обмеженоюучастю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує500 тисяч гривень, потребує отримання відповідного висновку Міжвідомчої комісіїз питань державних закупівель, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженоюучастю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників.
Двоступеневі торги проводяться у випадку закупівлі складноїпродукції, коли замовнику важко чітко сформувати вимоги до предмету закупівліабо необхідно провести переговори з постачальниками (виконавцями) з метоювизначення їх можливостей щодо виконання поставленого завдання. Найчастіше цяпроцедура використовується при проведенні тендерів на виконаннянауково-дослідних, проектно-конструкторських та технологічних робіт, а також вбудівництві. Двоступеневі торги дозволяють замовнику ознайомитися зможливостями постачальників та, оцінити їх (методику, техніку і т.д.),сформувати свої вимоги.
На першому етапі проводяться переговори з учасниками стосовнотехнічної частини їх пропозицій. Процедура двоступеневих торгів передбачає, щозамовник на першому етапі розробляє початковий варіант технічного завдання, наоснові якого постачальники готують початкові тендерні пропозиції (беззазначення ціни та інших комерційних умов). Потім замовник проводитьпереговори, під час яких узгоджуються варіанти технічного завдання на основінаданих постачальниками пропозицій. Після закінчення переговорів замовник готуєостаточний варіант технічного завдання.
На другому етапі постачальники (лише ті, які приймали участь упершому етапі торгів) подають остаточні тендерні пропозиції з технічнимзавданням (підготованим з урахуванням усіх внесених замовником змін) такомерційною пропозицією (ціни, термінів та графіків розрахунків, умовпостачання і т.ін.) у тому ж порядку, у якому відбувається подання тендернихпропозицій під час відкритих торгів. Отримавши такі остаточні пропозиціїзамовник забезпечує їх порівняння та оцінку, обирає переможця тендеру іпідписує з ним договір.
Двоступеневі торги досить складна та довготривала процедура. Черезці характеристики двоступеневих торгів, вони проводяться досить рідко. Впереважній більшості двоступеневі торги застосовуються при закупівлі складноїта дорогої продукції.
Інші способи закупівлі, такі як запит цінових пропозицій(котирувань) і закупівля у одного учасника, повинні застосовуватись або приневеликому об’ємі закупівлі, або у особливих випадках у разі наявностіспеціального дозволу контролюючого органу. Але на практиці замовники інодіпорушують цей принцип – закупівлю штучно поділяють на частини (лоти), щобиуникнути торгів і застосувати запит котирувань.
Запит цінових пропозицій (котирувань) проводиться не менше ніж утрьох учасників. Кожен постачальник може запропонувати лише одну ціновупропозицію. Запит котирувань (цінових пропозицій) – процедура закупівлі, підчас якої здійснюється запит ціни на продукцію конкретної специфікації звизначеними умовами постачання.
Запит котирувань у спрощеному вигляді повторює процедуру торгів зобмеженою участю. Спочатку замовник визначає перелік постачальників, яким буденадіслано запит ціни. Потім всім постачальникам одночасно надсилаються письмовізапити з проханням повідомити ціну на необхідну продукцію. Отримавши відповідіпостачальників (цінові котирування), замовник здійснює їх оцінку(співставлення) і визначає переможця тендеру.
Запит котирувань застосовується при закупівлі невеликих об’ємівстандартизованої простої продукції (перед усім товарів).
Закупівля може проводитись і у випадку, якщо встановлено, що лишеодин постачальник може виконати замовлення. У такому випадку проводитьсязакупівля у одного постачальника. Закупівляу одного постачальника – спосібздійснення закупівлі коли запрошення до участі у тендері надсилається лишеодному постачальнику.
Закупівля у одного учасника застосовуєтьсяу випадках, коли на ринку існує лише один постачальник необхідної продукції(монополія), а також якщо виникає термінова необхідність в продукції ізакупівля із застосуванням інших процедур неможлива (надзвичайні ситуації:стихійні лиха, аварії тощо). Як правило, застосування закупівлі у одногоучасника вимагає погодження з відповідним компетентним органом державної влади.
Якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, для якихіснує постійно діючий ринок та які виробляються або виконуються не за окреморозробленими специфікаціями, застосовується процедура редукціону.
/>/>/>/>/>/>/>Редукціон – аукціон на зниження ціни.
При проведенні редукціону замовник не продає, а купує необхіднуйому продукцію. Він встановлює початкову ціну, яку готовий за неї заплатити, апродавці роблять йому свої пропозиції, поступово знижуючи цінову планку.
Переможцем редукціону вважається учасник, який запропонувавнайменшу вартість за предмет закупівлі.
Разом з тим редукціон, в широкому розумінні, означає не лишезмагання ціни. Цілком виправданим є застосування редукціону і до змістовноїчастини тендерної пропозиції – учасники торгів, наприклад, можуть запропонуватикращі умови поставки, більший строк гарантійного обслуговування і т.ін.
Таким чином, застосування процедури редукціону може ще більшпідвищити ефективність тендерної закупівлі.
КабінетМіністрів України затверджує перелік товарів, які закуповуються на умовахміжвідомчої координації, порядок її здійснення та генерального замовника. Вразі, якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів Державногобюджету України передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються наумовах міжвідомчої координації, на загальну суму, що перевищує 700 тисячгривень, Антимонопольний комітет України подає Кабінету Міністрів Українипропозиції щодо визначення генерального замовника. Генеральний замовник:
· здійснює процедури закупівлі відповідних товарів згідно іззаконодавством та визначає учасників – переможців процедури закупівлі;
· інформує всіх заінтересованих головних розпорядників коштівДержавного бюджету України про результати процедур закупівлі.
Головнірозпорядники укладають договори закупівлі товарів з учасниками, що визначенігенеральним замовником переможцями за результатами здійснених ним процедурзакупівлі, крім випадків, коли товар не відповідає вимогам головногорозпорядника коштів Державного бюджету України щодо його технічниххарактеристик, якості, умов поставки, ціни тощо. У цьому разі головнийрозпорядник має право відмовитися від укладення договору закупівлі,поінформувавши про це генерального замовника, і самостійно здійснити процедурузакупівлі такого товару.
Генеральний замовник після отримання від замовників повідомленьпро акцепт тендерних пропозицій та укладення договору або відмову в акцептітендерних пропозицій подає Антимонопольному комітету України і усімзаінтересованим замовникам звіт про результати здійснення процедур закупівлі іззазначенням у ньому всіх замовників
Отже, як бачимо, процедури державних закупівель виписані в законідостатньо чітко.
/>2.2 Порядок здійснення закупівель за державнікошти
Стадіями державних закупівель, що здійснюються митними органами,є:
1) затвердження кошторису;
2) затвердження річного плану державних закупівель;
3) обрання і проведення процедур закупівель на підставізатвердженого кошторису та річного плану державних закупівель;
4) визначення переможця процедури закупівлі;
5) укладання договорів про закупівлю;
6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;
7) виконання договорів про закупівлю;
8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.
Річний план закупівель затверджується у місячний строк післязатвердження кошторису й оприлюднюється шляхом розміщення в одній інформаційнійсистемі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати йогозатвердження, зміни до нього надсилаються Антимонопольному комітету України увипадку та в порядку, що визначені цим органом, та оприлюднюються шляхомрозміщення в інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарнихднів з дати їх затвердження.
Організація та проведення процедур закупівель товарів, робіт іпослуг за рахунок державних коштів у централізованому порядку та для потребцентрального апарату здійснюються Тендерним комітетом Державної митної службиУкраїни.
Тендернийкомітет створюється для організації та проведення процедур закупівлі товарів,робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень,відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їхнеупередженості. Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітетзатверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету замовника неможуть входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі,посадові особи об’єднань підприємств, їх представники та близькі родичі.Членами тендерного комітету є представники замовника в кількості не менше 5осіб.
Керівництвороботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішеннямзамовника у вигляді відповідного розпорядчого акта та є особою, що має право напідписання договорів про закупівлю. Голова тендерного комітету організовує йогороботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітетфункцій.
Головатендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідальногосекретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету. Рішення зпитань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простоюбільшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерногокомітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним.Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членамитендерного комітету, що брали участь у голосуванні. Члени тендерного комітетупротягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету мають отримативідповідні свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищеннякваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель. Повторнепідвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожнідва роки. Інформацію про проходження членами тендерного комітету навчання чипідвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівельз копіями відповідних свідоцтв замовник надсилає Міжвідомчій комісії з питаньдержавних закупівель не пізніше 15 січня року, наступного за звітним.
Уразі виявлення Комісією порушень за результатами діяльності тендерногокомітету, здійснених ним закупівель, які призвели до відміни процедуризакупівлі та/або визнання договору недійсним (нікчемним), Комісія має правоприйняти рішення щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входятьдо його складу та/або щодо вчинення замовником певних дій для усуненнявиявлених порушень, про що протягом трьох робочих днів повідомляє замовника,Антимонопольний комітет України, Державне казначейство України (обслуговуючийбанк), Тендерну палату України. Усі рішення та дії такого тендерного комітету змоменту отримання рішення Комісії щодо виключення зі складу тендерного комітетуосіб, що входять до його складу, не мають юридичної сили, а договори, укладеніпісля отримання такого рішення, вважаються нікчемними (недійсними).
РішенняКомісії щодо виключення зі складу тендерного комітету осіб, що входять до йогоскладу, тягне за собою внесення відомостей про членів такого тендерногокомітету до переліку членів тендерного комітету, яких за допущені порушеннябуло виключено зі складу тендерного комітету, та недопущення таких осіб дочленства у будь-якому тендерному комітеті строком на два роки.
Перелікоприлюднюється на офіційному Інтернет-сайті Комісії. Відомості до перелікувносяться протягом трьох робочих днів з моменту прийняття Комісією відповідногорішення. Датою включення відомостей про членів такого тендерного комітету допереліку є дата прийняття Комісією відповідного рішення.
Замовникпротягом трьох робочих днів з моменту отримання рішення Комісії щодо виключеннязі складу тендерного комітету осіб, що входять до його складу, зобов’язанийзатвердити новий склад тендерного комітету та про прийняте рішення протягомодного робочого дня повідомити Комісію, Антимонопольний комітет України,Державне казначейство України (обслуговуючий банк), Тендерну палату України.
Державнеказначейство України не має права здійснювати платежі з рахунку замовника уразі, якщо подані документи щодо здійснення державних закупівель містятьпідписи осіб, стосовно яких є рішення Комісії щодо їх виключення зі складутендерного комітету. У разі подання таких документів на здійснення платежівДержавне казначейство України протягом двох робочих днів повідомляєправоохоронні органи, а також Комісію, Антимонопольний комітет України,Тендерну палату України.
Спеціалісти,юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можутьзалучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно дозаконодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разінотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), неможуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності зарішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника,учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю,укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки,спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.
Закупівля товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхомпроведення таких процедур:
відкритих торгів із зменшенням ціни; торгів з обмеженою участю;
двоступеневих торгів; запиту цінових пропозицій (котирувань);
закупівлі в одного учасника; редукціону.
Керівник митного органу (спеціалізованої митної установи абоорганізації), на який положенням про цей орган (установу) покладено функціїздійснення закупівлі (у тому числі в централізованому порядку) товарів, робіт іпослуг для потреб митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій,подає на погодження до Фінансово-економічного управління Держмитслужби України(служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності іншого митного органу,спеціалізованої митної установи або організації) у строк, що не перевищує 10календарних днів з дня затвердження кошторису витрат, пропозиції до проектурічного плану закупівель відповідно до затвердженого кошторису у частинівідповідності кошторисним призначенням і Річний план діяльності Тендерногокомітету з організації та проведення процедур державних закупівель.
Вибірпроцедури закупівлі, строки її проведення та визначення відповідального запроведення закупівлі, розглядаються на засіданні Тендерного комітету, щовідображається у Річному плані закупівель товарів, робіт і послуг за державнікошти, який затверджується головою Тендерного комітету.
Зметою запобігання проявам корупції та формування ефективного конкурентногосередовища у сфері закупівель замовник зобов’язаний забезпечити прозорістьздійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації,передбаченої цим Законом щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державнікошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити:
· річні плани державних закупівель;
· оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньоїкваліфікації;
· протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій;
· акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;
· запит щодо цінових пропозицій (котирувань);
· звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всідодатки до нього;
· оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;
· інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження(інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).
Відповіднодо пункту 13 Тимчасового положення оголошення про заплановану закупівлю чи пропроведення попередньої кваліфікації публікується безоплатно в інформаційномубюлетені «Вісник державних закупівель», що видається уповноваженим органом табезоплатно розміщується на веб-порталі з питань державних закупівель, створеномууповноваженим органом. Доступ для користувачів до інформації, розміщеної навеб-порталі з питань державних закупівель, створеному уповноваженим органом, єбезоплатним.
Згідноз пунктом 14 Тимчасового положення, процедура закупівлі не може здійснюватисядо публікації оголошення про неї в інформаційному бюлетені «Вісник державнихзакупівель» та на веб-порталі з питань державних закупівель, крім випадківзастосування замовником у порядку, встановленому Тимчасовим положенням,процедур торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) тазакупівлі в одного учасника.
Достворення уповноваженим органом веб-порталу з питань державних закупівельпроцедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення, про неї вінформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», крім випадківзастосування замовником у порядку, встановленому Тимчасовим положенням,процедур торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) тазакупівлі в одного учасника.
Прицьому замовники мають право додатково оприлюднювати оголошення про запланованузакупівлю на власних офіційних веб-сайтах або на веб-сайтах головнихрозпорядників бюджетних коштів у розділі «Державні закупівлі» та у друкованихзасобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Оголошенняпро проведення процедури закупівлі та її результати, що підлягаютьопублікуванню в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель».
Порядокприйняття від замовників, реєстрації та публікації в інформаційному бюлетені «Вісникдержавних закупівель» оголошень про проведення процедури закупівлі та їїрезультати встановлюється уповноваженим органом.
Електроннакопія чергового номера інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель»розміщується на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Мінекономіки як уповноважений орган напідставі підпункту 7 пункту 9 Тимчасового положення надаватиме роз’ясненняпорядку застосування законодавства України про закупівлі товарів, робіт іпослуг за державні кошти на письмові звернення в установленому порядку.Роз’яснення надаватимуться за підписом Міністра або уповноваженого нимзаступника. (Закон у редакції 2007 року відмінив право Мінекономіки надаватироз’яснення, право давати рекомендації щодо застосування законодавствапро державні закупівлі мала Тендерна Палата. І хоча ці рекомендації не малиособливої юридичної сили, всі орієнтувалися саме на ці рекомендації, завідсутністю інших).
Офіційнаінформація про застосування законодавства про закупівлі товарів, робіт і послугза державні кошти буде оперативно розміщуватись на веб-сайті Мінекономіки.
Інформаціящодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній зінформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та впорядку, передбаченому інформаційними системами. При цьому в обраній замовникомінформаційній системі у мережі Інтернет мають бути розміщені всі без виняткудокументи щодо державних закупівель, передбачені цією статтею.
Строкивисвітлення інформації повинні відповідати строкам здійснення процедурзакупівель товарів, робіт і послуг, передбачених Законом. Замовник оприлюднюєінформацію, передбачену Законом, в інформаційних системах в мережі Інтернетшляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді впорядку, передбаченому інформаційними системами.
Відповідальний за проведення торгів забезпечує:
· розроблення тендерної документації та узгодження її членамиТендерного комітету Держмитслужби України (іншого митного органу,спеціалізованої митної установи або організації);
· розроблення листа-запрошення на участь у торгах за процедуроюзапиту цінових пропозицій (котирувань) та узгодження цього листа членамиТендерного комітету;
· розміщення оголошення про заплановану закупівлю чи про проведенняпопередньої кваліфікації учасників у спеціалізованому друкованому засобімасової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікуєінформацію виключно з питань державних закупівель, в інформаційному бюлетені,що видає Мінекономіки України, а також в інформаційних системах у мережіІнтернет. Розсилання запрошень учасникам щодо участі в процедурі торгів(тендера) з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) тазакупівлі в одного учасника, а також інформування учасників процедур закупівельпро їх результати. Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведенняпопередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповіднихміжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійськоюмовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму,еквівалентну: для товарів – 200 тисячам євро; для послуг – 300 тисячам євро;для робіт – 500 тисячам євро.
· у разі застосування торгів з обмеженою участю;
· надання (надіслання) учаснику торгів тендерної документаціїпротягом трьох робочих днів за його офіційним запитом;
· у разі надання (надіслання) тендерної документації учаснику торгівна оплатній основі – таке надання (надіслання) здійснюється протягом трьохробочих днів з моменту її оплати учасником;
· надіслання учасникам тендерної документації одночасно іззапрошенням до участі у торгах (при проведенні торгів з обмеженою участю);
· надання роз’яснень учасникам процедур закупівель щодо змістутендерної документації у разі отримання від останніх відповідних запитів запідписом Голови Тендерного комітету Держмитслужби України;
· організацію приймання, зберігання та подання Тендерному комітетутендерних пропозицій учасників процедур закупівель для організації проведенняпроцедури розкриття цих пропозицій;
· підготовку листа-звернення на адресу Комісії та необхідноїдокументації щодо погодження застосування процедури закупівлі в одного учасникау разі, якщо очікувана вартість закупівлі для товарів та послуг перевищує 30тисяч гривень та 300 тисяч гривень для робіт, а також листа-звернення доКомісії для отримання висновку щодо процедури торгів з обмеженою участю длязакупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисячгривень, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовуєтьсяпісля проведення попередньої кваліфікації учасників;
· оформлення Протоколу про розкриття тендерних пропозицій приздійсненні процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти,Протоколу проведення процедури попередньої кваліфікації учасників процедурдержавних закупівель, матеріалів для розгляду, порівняння та оцінки тендернихпропозицій (у довільній формі або у вигляді таблиць) Тендерним комітетом;
· оформлення Звіту про результати здійснення процедури закупівлі таоприлюднення його (крім інформації, що містить державну таємницю) протягом 10календарних днів з дати його затвердження в інформаційній системі в мережіІнтернет.
Строк для подання тендерних пропозицій повиненстановити 30 календарних днів від дати опублікування оголошення пропроведення торгів чи відправлення запрошення до участі в них. В окремихвипадках цей строк може бути зменшено до 15 календарних днів (до 10 календарнихднів – у разі проведення торгів з обмеженою участю). Причини скороченнястроку викладаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі. Вонине повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.
Замовник (митний орган) безоплатно надсилає абоподає учаснику тендерну документацію протягом трьох робочих днів з дняотримання від нього запиту про подання необхідних документів у разі відкритих ідвоступеневих торгів та згоди на участь у торгах у разі проведення торгів зобмеженою участю.
У разі проведення торгів з обмеженою участю назакупівлю товарів і послуг замовник може надсилати тендерну документаціюодночасно із запрошенням до участі у торгах.
Тендерна документація повинна містити:
1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
2) перелік критеріїв, які висуваються тендернимкомітетом з метою оцінки відповідності учасників установленим кваліфікаційнимвимогам;
3) інформацію про необхідність документальногопідтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним вимогам;
4) інформацію про характер і необхідні технічніта якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі: відповідну технічнуспецифікацію, плани, креслення, малюнки; кількість товару; місце, де повиннібути виконані роботи чи надані послуги; додаткові послуги, які повинні бутинадані; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
5) перелік критеріїв та методику їх оцінки длявизначення найкращої тендерної пропозиції;
6) визначення основних умов, які обов’язковобудуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю;
7) опис окремої частини або частин предметазакупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі, колиучасник дозволяє подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів,робіт чи послуг, що закуповуються;
8) спосіб оцінки і порівняння альтернативнихтендерних пропозицій;
9) методику розрахунку ціни тендерної пропозиціїіз зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартостісамих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування,страхування, навантаження, розвантаження, сплату податків і зборів(обов’язкових платежів) тощо.
Учасник має право не пізніше ніж за сімкалендарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутисядо замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягомтрьох робочих днів повинен дати відповідь на запит учасника.
Не пізніше ніж за три робочих дні до закінченнястроку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чиза результатами запитів учасників внести зміни до тендерної документації таповідомити про зазначені зміни письмово всіх учасників, яким замовник подавтендерну документацію.
Протягом п’яти календарних днів з дня акцепту відповідальний запроведення торгів Держмитслужби України (іншого митного органу, спеціалізованоїмитної установи або організації) надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепттендерної пропозиції, строк дії якої незакінчений, а також надсилає всімучасникам процедур відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів іторгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів (у томучислі через інформаційні системи в мережі Інтернет) із зазначенням назви тамісцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнананайкращою за результатами оцінки.
Вимоги тендерної документації повинні бути однаковими для всіхучасників процедури закупівлі, однозначними в трактуванні та містити всюпотрібну інформацію. Обсяг і склад тендерної документації, порядок їїрозроблення визначаються залежно від особливостей предмета закупівлі. Припроведенні редукціону, який здійснюється у два етапи, на першому етапі всіучасники подають попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Тендернадокументація при цьому передбачає лише пропозиції щодо технічних, якісних таінших характеристик предмета закупівлі, а також умови поставки такваліфікаційні вимоги.
На другому етапі учасники, попередні тендерні пропозиції яких небуло відхилено на першому етапі, надають остаточні тендерні пропозиції іззазначенням ціни.
Під час розкриття тендерних пропозицій на другому етапіпредставники учасників можуть зменшувати ціну тендерної пропозиції на крокредукціону. Початковою ціною для редукціону вважається мінімальна цінатендерної пропозиції. Якщо після трикратного оголошення початкової абонаступної ціни жоден з учасників не запропонував нової ціни, редукціонприпиняється і переможцем визначається учасник, який був названий останнім тазапропонував найнижчу ціну.
При проведенні відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневихторгів і торгів з обмеженою участю переможець торгів визначається із числаучасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на основі критеріїв іметодики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.
Тендерний комітет Держмитслужби України (іншого митного органу,спеціалізованої митної установи або організації) акцептує тендерну пропозицію,що визнана найкращою за результатами оцінки. При проведенні процедури запитуцінових пропозицій (котирувань) переможцем визначається той учасник, який подавпропозицію, що відповідає вимогам, викладеним у запиті (листі-запрошенні дляучасті в процедурі закупівлі) Держмитслужби України (іншого митного органу,спеціалізованої митної установи або організації), та має найнижчу ціну. РішенняТендерного комітету Держмитслужби України (інших митних органів,спеціалізованих митних установ або організацій) приймається на закритихзасіданнях у присутності не менш як двох третин його складу відкритимголосуванням простою більшістю голосів та оформлюється протоколом.
Замовникзобов’язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо вінмає незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується датибудь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду вбудь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) зметою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедуризакупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.
Такожзамовник зобов’язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі,якщо він має незаперечні докази того, що:
· фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчиненийпід час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливихмотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;
· посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною заздійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов’язаний зпорушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів,судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.
Замовникзобов’язаний відхилити тендерні або кваліфікаційні пропозиції у разі, якщо вониподані учасниками процедури закупівлі, які є пов’язаними особами. Пов’язанаособа – особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
· юридична особа, яка здійснює контроль над учасником абоконтролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з такимучасником;
· фізична особа або родичі фізичної особи, які здійснюють контрольнад учасником;
· посадова особа учасника, уповноважена здійснювати від іменіучасника юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правовихвідносин, а також її родичі.
Підздійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшукількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм,пакетом акцій) статутного капіталу учасника, або управління найбільшоюкількістю голосів у керівному органі такого учасника, або володіння часткою(паєм, пакетом акцій), яка становить не менше ніж 20 відсотків статутногокапіталу учасника.
Дляфізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу учасника(голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав,що належить такій фізичній особі, членам сім’ї такої фізичної особи таюридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім’ї.
Родичамивважаються подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, подружжя дітей,батьків, братів, сестер, онуків.
Інформаціяпро відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції та підстави длявідхилення подається замовником у звіті про результати проведення процедуризакупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, якийдопустив несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії, передбачені цією статтею.
Звітпро результати процедури закупівлі (крім інформації, що містить державнутаємницю) протягом 10 календарних днів з дати його затвердження оприлюднюєтьсязамовником в інформаційній системі у мережі Інтернет.
Узвіті про результати здійснення процедури закупівлі за встановленою формою,який зберігається замовником протягом трьох років, обов’язково зазначаються:
· стислий опис предмета закупівлі;
· найменування та адреси учасників, що подали тендерні пропозиції,кваліфікаційні пропозиції, найменування та адреса учасника, з яким укладенодоговір про закупівлю, а також ціна цього договору;
· ціна і стислий опис інших основних умов кожної тендерноїпропозиції та договору про закупівлю, а також додаткові умови, запропонованіучасниками;
· стислий виклад критеріїв порівняння та оцінки тендерних пропозиційі визначення переможця процедури закупівлі;
· у разі відхилення окремих або всіх тендерних пропозицій – обґрунтуванняпідстав відхилення;
· дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю(оголошення про проведення попередньої кваліфікації учасників, оголошення щодоцінових пропозицій (котирувань)) відповідно до статті 8 Закону та оголошення(повідомлення) про результати проведення торгів відповідно до статті 291 Законучи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженоюучастю, закупівлі в одного учасника та дата повідомлення учасників прорезультат проведеної процедури;
· виклад причин і обставин, якими керувався замовник торгів під часобрання іншої процедури закупівлі, ніж процедура відкритих торгів із зменшеннямціни, з обґрунтуванням її вибору;
· стислий виклад будь-яких запитів щодо роз’яснення кваліфікаційноїабо тендерної документації, відповідей на них, а також будь-яких змін цієїдокументації;
· у разі якщо в результаті торгів не було укладено договір прозакупівлю, – виклад підстав такого рішення;
· у разі відхилення тендерної пропозиції відповідно до положеньцього Закону – виклад підстав для відхилення;
· відомості про кваліфікацію учасників, що подали тендерніпропозиції; заявки на участь у попередній кваліфікації учасників або запис провідсутність таких заявок; підстави застосування попередньої кваліфікаціїучасників; подані оскарження, позови та результати їх розгляду; зупиненняпроцедури закупівлі;
· склад тендерного комітету;
· дата акцепту тендерної пропозиції та укладення договору прозакупівлю;
· адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернетта коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет;
· інформація про відсутність учасника – переможця процедуризакупівлі в реєстрі недобросовісних учасників;
· інформація про наявність учасника – переможця процедури закупівлів тематичному каталозі учасників процедур закупівель.
Зметою запобігання порушенням чинного законодавства, під час оплати задоговорами, укладеними за результатами процедур закупівель, замовник до звітупро результати здійснення процедури закупівлі обов’язково додає:
· копії оголошення про заплановану закупівлю (оголошення пропроведення попередньої кваліфікації, оголошення щодо цінових пропозицій(котирувань), оголошення (повідомлення)) про результати торгів, що булиопубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завіреніцим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Мінекономіки, ау випадках, якщо вартість договору перевищує суму, передбачену частиною третьоюстатті 8 Закону, також копії оголошення про заплановану закупівлю та прорезультати торгів, що були опубліковані у міжнародному інформаційному бюлетені.
· копію документа, що підтверджує розміщення документів,передбачених статтею 41 Закону, завірену інформаційною системою в мережіІнтернет.
Підчас оплати за договорами, укладеними підприємствами, банки перевіряютьнаявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та іншихдокументів, що підтверджують виконання такими підприємствами вимог Закону.
Уразі здійснення торгів з обмеженою участю чи процедури закупівлі в одногоучасника органи казначейства (обслуговуючий банк) не мають права здійснюватиплатежі з рахунку замовника згідно з узятим зобов’язанням за договором, якщо закупівлюздійснено з порушенням вимог статті 14 Закону. Інформацію про такі договориДержавне казначейство України (обслуговуючий банк) протягом двох робочих днівнадсилає до правоохоронних органів, а також до Комісії, Антимонопольногокомітету України, Тендерної палати України.
2.3 Розвиток законодавства про державні закупівлі в Україні
Закон України від 22.02.2000 р. №1490-III «Про закупівлютоварів, робіт і послуг за державні кошти» встановив нові на той момент правовіта економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг зарахунок державних коштів. До цього процедура державних закупівель регулюваласяпостановами Кабміну, основною з яких була Постанова Кабінету Міністрів від28.06.97 р. №694 «Про організацію та проведення торгів (тендерів) у сферідержавних закупівель товарів (робіт, послуг)», які Кабінет Міністрів Україниактивно змінював. Треба зазначити, що Закон про закупівлю написаний на підставіПостанови про закупівлі.
Оскільки Закон «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державнікошти» став першим законодавчим актом в даній сфері і вніс нові правиларегулювання, вважаю за доцільне порівняти його з Постановою, що регулювала ціправовідносини до цього. Аналізуючи будівельні роботи, використаємо ПостановуКабінету Міністрів України від 01.09.98 р. №1369 «Про проведення торгів(тендерів) у будівництві».
По-перше, Законом про закупівлю дається визначення вітчизняноговиробника і передбачені преференційні поправки до ціни закупівлі. Вітчизнянимвиробником вважається суб’єкт підприємництва – резидент, який здійснюєвиробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України.Преференційна поправка – це відсоток, на який ціна продукції вітчизняноговиробника може перевищувати найвигіднішу серед поданих пропозицій.
Замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизнянимвиробником, шляхом застосування преференційної поправки у розмірі 10% до їїціни або обмежує участь у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробникамиу порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за умови, що очікуванавартість предмета закупівлі не перевищує суму, еквівалентну: для товарів – 200тис. євро; для послуг – 300 тис. євро; для робіт – 4 млн. євро.
Преференційна поправка до ціни тендерної пропозиції, поданоїпідприємствами Українського товариства сліпих, Українського товариства глухих,Спілки організацій інвалідів України та підприємствами України, працівникамияких є особи, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, незалежно відсуми очікуваної вартості закупівлі, становить 15% ціни тендерної пропозиціїнавіть за умови участі у процедурі закупівлі лише вітчизняних виробників. Томузараз спільні підприємства з організаціями інвалідів отримують додатковийпоштовх для розвитку власного бізнесу.
Раніше, відповідно до абзацу четвертого пункту 41 Постанови прозакупівлі, преференційну поправку у розмірі 15% отримували всі українськітоваровиробники незалежно від обсягів закупівлі. Таким чином, основна частинавітчизняних виробників втратила 5% преференційної поправки й отримала обмеженняїї застосування залежно від суми закупівель.
По-друге, застосування Постанови про закупівлі було обов’язковим призакупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів державного бюджету абоіноземних кредитів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України,якщо вартість таких закупівель дорівнювала або перевищувала 10 тис. грн. Законпро закупівлю не передбачає тендера у разі закупівлі, очікувана вартість якоїабо частка державних коштів у якій не перевищує суму, еквівалентну 10 тис. євро(для робіт – 40 тис. євро). Тендери у будівництві проводилися у разі вартостіробіт від 200 тис. грн. Тобто для будівництва мінімальні ціни тендерів фактичноне змінилися.
Згідно з пунктом 7 Постанови про закупівлі, якщо очікуванавартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну $100тис., – передбачалася публікація, окрім «Вісника державних закупівель», також віноземній пресі, зокрема в технічних журналах, які розповсюджуються заміжнародними каталогами. У разі потреби замовник торгів міг також датиоголошення про їх проведення по радіо, телебаченню або у мережі електронногозв’язку. Тепер ці суми також збільшено до сум, передбачених для преференційнихставок: для товарів – 200 тис. євро; для послуг – 300 тис. євро; для робіт – 4млн. євро.
Для будівництва передбачалася обов’язкова публікація в офіційнихміжнародних виданнях, якщо очікувана вартість замовлення перевищувала $1 млн.
По-третє, чітко визначено, що закупівля може здійснюватися лишешляхом таких п’яти процедур:
відкритих торгів;
торгів з обмеженою участю;
двоступеневих торгів;
запиту цінових пропозицій (котирувань);
закупівлі в одного постачальника (виконавця).
Серед них фактично новою є лише процедура двоступеневих торгів(деякі випадки колишньої процедури конкурентних переговорів стали складовоючастиною двоступеневих торгів). Всі інші прямо або непрямо вже використовуютьсяу державних закупівлях.
По-четверте, визнано, що основною процедурою здійсненнязакупівель є відкриті торги (частина перша статті 14 Закону про закупівлю).Раніше застосування процедури торгів залежало від суми закупівель і рішеннязамовника (пункти 22,23 Постанови про закупівлі). І лише закупівлі послугзавжди здійснювалися шляхом процедури відкритих торгів (пункт 25 Постанови прозакупівлі).
По-п’яте, спрощено оформлення документації. Якщо раніше замовник(тендерний комітет) затверджував свої рішення в МЗЕЗ торзі, то тепер його требалише повідомляти про здійснені процедури. Раніше існувала процедура державноїреєстрації торгів з отриманням відповідного свідоцтва.
По-шосте, можливим є зростання плати за тендерну документацію.Раніше, відповідно до пункту 29 Постанови про закупівлі, плата за тендернудокументацію повинна була відображати тільки витрати, безпосередньо пов’язані зїх підготовкою, друкуванням та відправленням постачальнику (підрядчику). Законпро закупівлю обмеження вартості тендерної документації не містить, а плата затендерну документацію не повертається.
По-сьоме, зменшилася нижня межа застосування тендерного забезпечення,яке гарантує участь постачальника в тендері. Раніше, відповідно до пункту 15Постанови про закупівлі, при здійсненні закупівель, вартість яких дорівнювалаабо перевищувала $100 тис., замовник мав право вимагати тендерного забезпеченнявід усіх постачальників у розмірі до 5% очікуваної ціни договору. Тепер,відповідно до частини другої статті 23 Закону про закупівлю, для робіт розміртендерного забезпечення – до 1%, для товарів та послуг – до 5%.
По-восьме, раніше, відповідно до пункту 47 Постанови про закупівлі, повідомленняпро акцепт тендерної пропозиції повинно було надсилатися протягом 3 днів з днявизначення торгів. Тепер таке повідомлення, відповідно до частини другої статті29 Закону про закупівлю, повинно надсилатися протягом 5 календарних днів(імовірно, для страхування за наявності вихідних днів).
По-дев’яте, лібералізована участь у процедурі запиту цінових пропозицій(котирувань). Якщо раніше така процедура використовувалася, відповідно допункту 61–1 Постанови про закупівлі, при очікуваній вартості закупівель від 10до 70 тис. грн., то тепер, відповідно до статті 32 Закону про закупівлю, такапроцедура застосовується за умови вартості закупівлі, меншої за 10 тис. євро(для робіт – 40 тис. євро). Таким чином, якщо державній організації требазакупити товар на суму навіть 1 грн., вона повинна отримати цінові котируваннявід 3 постачальників. Така процедура ускладнить життя державним установам, алерозширить ринок збуту для тих підприємців, яких раніше не допускали дозабезпечення держпотреб, зменшить корупцію.
На жаль, Закон про закупівлю не містить процедури оприлюдненняпотреб держави на суму до 10 тис. євро, тому треба регулярно надсилати своїпрайси до державних установ, які мають право на закупівлі (звісно, якщо ваштовар потенційно потрібен в цих установах, наприклад, канцтовари, папір, меблі,оргтехніка тощо).
По-десяте, скорочено термін призупинення торгів у разі подання скаргиз 30 до 15 календарних днів. Раніше, відповідно до пункту 67 Постанови прозакупівлі, подання скарги постачальника, у разі порушення замовником торгівпроцедури проведення торгів призупиняло проведення торгів до 30 календарнихднів. Тепер, відповідно до частини третьої статті 37 Закону про закупівлю,термін такого зупинення скорочено до 15 календарних днів. Скорочено термін і підставиподання заяв до суду. Якщо раніше постачальники могли звертатися до суду вбудь-який час проведення торгів (пункт 73 Постанови про закупівлі), то тепер,відповідно до частини десятої статті 37 Закону про закупівлю, якщо протягом 15календарних днів з дня вирішення скарги виконавець не звернувся до суду,рішення замовника є остаточним.
По-одинадцяте, під час здійснення закупівлі товарів, робіт,послуг замовник може вимагати під час підписання договору з переможцем наданнязабезпечення (гарантії) – до 15% – вартості товарів і послуг, а також 5% дляробіт. А загалом процедура торгів суттєво не змінилася.
Слід також зазначити, що в базовому законі, прийнятому в 2000році, було допущено певних методологічних помилок в організації роботитендерних комітетів. Теорія закупівель передбачає розмежування функційзамовника і організатора торгів. Від замовника – структурного підрозділу,безпосередньо зацікавленого в отриманні якісних послуг, товарів, робіт, – вимагаєтьсяпідготовка лише технічних специфікацій. Решта процедур – від оголошення торгівдо супроводу укладення контрактів замовником та моніторингу виконанняконтрактів, не кажучи вже про підготовку численних документів, – лежить наорганізаторові торгів. Якщо замовник зацікавлений у якісних товарах, послугах,роботах, незалежно навіть від їх вартості, то організатор торгів відповідає заретельне дотримання процедур, економію коштів та мінімізацію кількостіоскаржень.
Саме для уникнення конфлікту інтересів між цими функціями статусорганізатора торгів і замовника розділяють. За тією ж логікою, за якоюнесумісність функцій розпорядника коштів і касира свого часу привела достворення Державного казначейства.
Зрештою, вже в 2002 році на рівні підзаконних актів в Україніпередбачалася міжвідомча координація закупівель як прообраз організатораторгів. На місцевому рівні узаконювалися єдині тендерні комітети, сферакомпетенції яких поширювалася на всі закупівлі в межах бюджету.
17березня 20006 року почали діяти нові правила і процедури, встановлені ЗакономУкраїни «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт іпослуг за державні кошти» та інших законодавчих актів України» №3205-IV.Вказаним Законом були внесені суттєві зміни до Закону України «Про закупівлютоварів, робіт і послуг за державні кошти», який регулював відносини у сферідержавних закупівель
Однієюіз найбільших «новацій» введених ци законом стала заміна уповноваженого органуз питань координації державних закупівель. Якщо раніше таку функцію виконувалоМіністерство економіки України (надалі – МЕУ), то з прийняттям змін до Законуфункція координації державних закупівель переходить до Антимонопольногокомітету України (надалі – АМКУ). Окрім «координації» державних закупівельз’являється «нагляд та контроль» за державним закупівлями.
Відповіднодо ст. 3 Закону та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від27.09.2000 р. №1469 «Про організаційні заходи щодо функціонування системидержавних закупівель» у сфері державних закупівель здійснювалася лишекоординація державних закупівель і така функція була покладена на МЕУ, а наглядта контроль за державними закупівлями взагалі не були законодавчо закріплені.До повноважень МЕУ відносилося, зокрема, розробка нормативно-правових актівщодо функціонування системи державних закупівель; проведення обліку закупівельшляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;розгляд скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю;роз’яснення порядку застосування законодавства України про закупівлі; контрольза дотриманням законодавства щодо закупівель та ін.
ОднакЗаконом в редакції від 15.12.2005 р. було запроваджено нагляд та контрольу сфері державних закупівель. Так відповідно до ст. 3 Закону в редакціївід 15.12.2005 р. «Державний нагляд, контроль та координація у сферізакупівель здійснюються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України,спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питанькоординації закупівель товарів, робіт і послуг, Рахунковою палатою, Державноюконтрольно-ревізійною службою України, Державним казначейством України,Міністерством аграрної політики України, спеціально уповноваженим центральниморганом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України «Продержавну статистику», правоохоронними органами в межах компетенції визначеноїКонституцією України, законами України та цим Законом.» [1.ст. 3]. Такимчином в сфері державних закупівель, окрім запровадження нагляду та контролю,було значно розширено список державних органів, які повинні здійснювати координацію,нагляд та контроль у сфері державних закупівель.
Відповіднодо ст. 3–1 Закону в редакції від 15.12.2005 р. спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координаціїзакупівель товарів, робіт і послуг став АМКУ. Наділення АМКУ координаційнимфункціями обґрунтовується у цій же статті − з метою реалізації основноїмети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель.
Контрольта нагляд за державним закупівлями покликані здійснювати Державнаконтрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України,Міністерство аграрної політики України, спеціально уповноважений центральнийорган виконавчої влади у галузі статистки відповідно до Закону України «Продержавну статистику», правоохоронні органи, а також Спеціальна контрольнакомісія з питань державних закупівель, яка створюється при Рахунковій палатіУкраїни (надалі – Комісія). До речі, вказана комісія є абсолютно новим органому цій сфері.
Такимчином у галузі державних закупівель відбулася кардинальна та навряд чивиправдана заміна уповноваженого органу з питань координації державнихзакупівель. При цьому повноважень у АМКУ стало менше, ніж було в МЕУ. Тому«рокировка» у сфері пововажень виглядає більше політичним кроком щодоперерозподілу повноважень, аніж дієвим реформаторським кроком. Крім того,збільшення контролюючих органів сприятиме можливостям осіб, які незадоволенірезультатами тендерів, оскільки тепер з’явилися альтернативи щодо звернення ізскаргою. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону в редакції від 15.12.2005 р.,з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сферізакупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, діїабо бездіяльність замовника:
−замовнику;
−Комісії при Рахунковій палаті;
−до суду.
Тобтозаконом виділено три суб’єкти, які уповноважені здійснювати розгляд скарг щодопроцедур державних закупівель. Крім цього, Законом не встановлено обов’язокскаржника звертатися зі скаргою у певному порядку. Тобто скаржник має правозвернутися до будь-якого суб’єкта, уповноваженого розглядати скарги. Об’єктомоскарження не може бути вибір процедури здійснення закупівлі, застосуваннязамовником положень ст. 6 Закону (в цій статті розкриваються положеннязахисту вітчизняного ринку), а також встановлення вимоги щодо нотаріальногопосвідчення договору.
Такожданим Законом змінюється мінімальна сума для проведення прилюдних торгіввартість закупівлі товару(товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисячгривень, а робіт – 300 тисяч гривень, у порівнянні з 10 тис. євро для товарів іпослуг; 40 тис. євро – для робіт у редакції 2000 року.
Крімтого, ТПУ одержала прерогативу публікувати у своєму інформаційному бюлетеніобов’язкову для розміщення інформацію про держзакупівлі (безплатно). А ще – визначатисписок уповноважених інформаційних систем, через які будуть здійснюватисядержзакупівлі.
Доречі, норма закону, що зобов’язала замовників розміщувати інформацію прозакупівлі в «обраних» інформаційних системах, які стягують за це плату, сталаодним із ключових пунктів президентського вето, оскільки це нововведення можепризвести до зловживання й монополізації інформаційного простору в сферідержзакупівель і збільшення відповідних бюджетних витрат. Після прийняттязакону, як свідчать замовники, вартість послуг значно зросла.
У 2007 році були внесені нові зміни до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державнікошти». Серед найважливіших новел, що були введені цим Закономвирізняються наступні:
1. ЛіквідуєтьсяСпеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковійпалаті. Замість неї створюється Міжвідомча комісія з питань державнихзакупівель. Дещо змінюється склад Міжвідомчої комісії порівняно зі Спеціальноюконтрольною комісією, а також значно розширюється коло її повноважень.Змінюється кворум, за якого засідання Комісії вважається повноважним. Деякихзмін зазнав і порядок прийняття рішень Комісією.
2. Відповідно до новоїредакції ч. 1 ст. 2 Закону про закупівлю цей Закон застосовується довсіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюютьсяза рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі длятовару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, адля робіт – 50 тисяч гривень.
3. Значно змінено списоквипадків, за яких не застосовуються процедури державних закупівель, передбаченіЗаконом про закупівлі. Зокрема виключено з цього переліку послуги щодоперевезення залізничним транспортом; професійна підготовка, перепідготовка тапідвищення кваліфікації робітничих кадрів у державних професійно-технічнихнавчальних закладах; підготовка кадрів вищими навчальними закладами I–IV рівнівакредитації. В той же час до цього переліку додано: послуги з транспортуваннянафти і нафтопродуктів трубопроводами; послуги з транспортування природного інафтового газу трубопроводами та його розподілу; послуги з транспортуванняінших речовин трубопровідним транспортом; послуги, закупівля яких проводитьсядержавними банками при здійсненні ними банківських операцій відповідно доЗакону України «Про банки і банківську діяльність»; послуги з оформленнявантажних митних декларацій, які надаються Державною митною службою України;послуги з видачі сертифікатів про походження товарів; ядерне паливо,неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів; послуги, закупівляяких здійснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частиніздійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу.
4. Введено норму, за якоїЗамовник зобов`язаний відхилити тендерні або кваліфікаційні пропозиції у разі,якщо вони подані учасниками процедури закупівлі, які є пов`язаними особами.Пов`язана особа – особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
· юридична особа, яка здійснює контроль над учасником абоконтролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з такимучасником;
· фізична особа або родичі фізичної особи, які здійснюють контрольнад учасником;
· посадова особа учасника, уповноважена здійснювати від іменіучасника юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правовихвідносин, а також її родичі.
5. Введено реєстри:
· недобросовісних учасників процедур державних закупівель, щомістить відомості про учасників: які безпідставно відмовилися від підписаннядоговору; з якими було розірвано договори у зв`язку із суттєвими порушенняминими умов договору без наявності відповідних підстав; які вчинили несхвальні таантиконкурентні узгоджені дії, передбачені цим Законом; які порушилизаконодавство про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель;які надали у тендерних пропозиціях будь-яку недостовірну інформацію.
· учасників процедур державних закупівель.
Таким чином, досить суттєвих змін зазнало законодавство в сферідержавних закупівель із вступом Закону України «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг задержавні кошти» в силу.20 березня Верховна Рада України прийняла закон, щоскасовує діючий нині закон про держзакупівлі. Законом доручається Кабінетуміністрів упродовж двох тижнів унести до парламенту нову редакцію закону прозакупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Хоча достатньо складноуявити законопроект, на підготовку якого відведено всього 2 тижні.
12 лютого Рада прийняла в першому читанні законопроект продержзакупівлі, що передбачає збільшення мінімального порогу застосуванняпроцедур закупівель товарів і послуг із 20 тисяч гривень до 80 тис. гривень,для робіт – з 50 тисяч гривень до 300 тисяч гривень.
На підставі цього закону було прийнято Постанову КМУ, про якузазначалося вище. Ця постанова набирає чинності одночасно із набранням чинностіЗаконом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Прозакупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»і діє до набрання чинності Законом України «Про закупівлю товарів, робіт іпослуг за державні кошти», розробленим відповідно дозазначеного Закону. Відповідно до Постанови функції спеціального уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель покладенона Міністерство економіки. Таким чином, під контроль Мінекономіки переходятьтендери на здійснення послуг вартістю понад 100 тисяч гривень та робіт вартістюпонад 300 тисяч гривень. Крім того, відповідно до Постанови, передбачено привідповідному органі влади існування контрольно-методичної ради. Ця рада єконсультативно-методичним органом, яка дозволяє ефективно аналізуватипроцедуру, пов’язану із закупівлями, і виносити відповідні пропозиції щододіяльності спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади [15].При цьому, передбачається запровадити безкоштовні публікації щододержзакупівель у «Віснику державних закупівель» та державних друкованихорганах, зокрема, на Інтернет-ресурсах замовників та інших засобах інформації. Також,за словами Богдана Данилишина, збільшується вартісна межа для закупівельтоварів і послуг, виключаються норми щодо ведення Тематичного каталогу тареєстрів учасників процедур закупівель. Також визначено перелік випадків, наякі не поширюється дія тимчасового Положення[15]. Проте основним недоліком єте, що Тимчасове положення не передбачає можливості зменшення ціни привідкритих торгах, що є абсурдним за своєю суттю. Адже в такому разі чесновиграти торги буде практично не можливо, бо у замовника з’являється можливістьзастосувати старий як світ трюк, щоби переміг «потрібний» учасник: ціна, якупропонує останній, спеціально оголошується наприкінці, щоб ведучий гарантованоміг назвати цифру точно меншу, ніж у інших. Якщо ж вона не збігається із зазначеноюв пропозиції «переможця», в силу вступає так звана процедура виправленняарифметичної помилки (а саме – просто заміна насправді запропонованої ціни напотрібну). Ця норма суперечить основоположним принципам Угоди про державнізакупівлі СОТ (General Procurement Agreement – GPA), прийнятої у квітні 1994року.
Отже, як бачимо, процедури державних закупівель зазнавали істотнихзмін за останнє десятиріччя. Причому сама суть їх не змінювалася, лише щоразузбільшувалося поле для зловживань та корупції. Одне лише запровадженняобов’язкового повідомлення в Інтернеті про оголошення тендеру на єдиновизначеному сайті, за яке до того ж стягується відчутна плата є, як на мене,неправильним. Доцільніше було б на даному сайті оголошувати лише короткуінформацію про проведення конкурсу, а детальну інформацію, що відповідала бвимогам закону, розміщували на власному сайті.

3. Тенденції розвитку законодавства про державні закупівлі вУкраїні
державний закупівля митний законодавство
Ситуація у сфері державних закупівель залишається невизначеною таконфліктною, причому всі учасники цього процесу відзначають його неефективністьта наявність численних зловживань. Ринок державних закупівель є досить значним –майже 120 млрд. грн., і проблеми, що виникають на ньому, позначаються на станібагатьох сфер економіки. Основні проблеми стосуються передусім правової таінституційної бази системи державних закупівель. Тому вкрай потрібне створенняефективної системи державних закупівель, що сприятиме розвитку конкурентногосередовища та допоможе ефективно використовувати державні кошти. Одним ізключових моментів втілення в життя такої системи є потреба в удосконаленні таупорядкуванні норм чинного законодавства у сфері державних закупівель таврегулювання актуальних проблемних питань, що виникають в процесі здійсненнязакупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
УВерховній Раді за кілька днів зареєстрували майже десяток нових законопроектів (№№1476;1476–1; 1476–2; 1476–3; 1476–4; 1476–5; 1476–6; 1476–7; 1476–8 (див додаток №4))про держзакупівлі. Проте жоден із них не в змозі хоч на крок наблизитися дорозв’язання головної проблеми в цій делікатній сфері. Ситуацію, як і досі,цілковито контролюватиме Європейське консалтингове агентство (ЄКА). На початку лютого народні депутати вирішили вкотре вставитисвої «п’ять копійок» у нову редакцію Закону про держзакупівлі. Цьогоразу рекомендують змінити граничну межу вартості предмету закупівель. Самепро це йдеться у законопроектах, поданих 1-го і 4 лютого дев’ятьма депутатами. Всівони пропонують збільшити (а у поодиноких випадках – зменшити) ціновий порігдля застосування Закону про держзакупівлі державними підприємствами,замовниками процедури торгів із обмеженою участю та одним учасником,редукціону, процедури запиту цінових пропозицій, застосування тендерногозабезпечення тощо. Зазначимо, що в жодній пояснювальній записці не вказано, заяким принципом законодавець визначає пропоновану граничну ціну вартості товаріву тому чи тому випадку. Депутати обмежилися лише коротким переліком результатівухвалення законопроекту.
По суті, збільшення чи зменшення граничної вартості предметузакупівель мало позначиться на самій системі держзакупівель. Принаймні про їїоздоровлення поки що не варто й згадувати. Адже корінь головних проблем у сферідержзакупівель лежить зовсім в іншій площині.
Підвищення цінового порогу для необхідності проведення того чи тоговиду закупівлі, згідно із Законом про держзакупівлі, можливо, дещо полегшитьжиття замовникам торгів, адже через збільшення рівня інфляції їм інодідоводиться проводити закупівлі за громіздкою і доволі витратною процедуроюнавіть для того, щоби придбати якісь дрібниці – кулькові ручки чи олівці.
Проте для великих замовників це навряд чи суттєво. Іноді навітьканцтоварів вони купують на значно більші суми, ніж пропонується у новихзаконопроектах (винятком є тільки законопроект Арсенія Яценюка №1476–3, якийпередбачає збільшення цінового порогу для обов’язкового проведення тендерів докількох мільйонів гривень).
Проте головна інтрига ситуації полягає в тому, що жоден іззареєстрованих документів навіть не порушує питання про монополію ЄКА. Яквідомо, ця структура раніше оформила відповідні патенти на тендернудокументацію, спосіб здійснення держзакупівель, проведення електронних торгів,механізм публікації оголошень про торги в інтернеті, про неможливістьчерез таку ситуацію створити сайти, де могли би безкоштовнодрукуватися оголошення про тендери тощо.
«На початку 2000-х років, коли держзакупівлі тільки починалися вУкраїні, тендери проводилися на всі закупівлі, від найдрібніших, і при цьому небуло жодних проблем, адже ні замовники, ні виконавці не несли додатковихконсалтингових, інформаційних, юридичних витрат, як це є зараз, – говоритьголова Вільної професійної спілки «Небайдужі», фахівець у сфері державнихзакупівель підприємства «Редукціон» Геннадій Островерх. – Всі проблеми почалисячерез реформи (2005 року, коли був ухвалений перший варіант чинного нині законупро держзакупівлі – ЕП), наслідки яких ми пожинаємо сьогодні». [11,45].
/>

Висновок
Отже, аналіз сучасного стану функціонування системи державнихзакупівель в Україні свідчить про те, що досягнуті у цій сфері результати неможна вважати задовільними. Тому вкрай потрібне створення ефективної системидержавних закупівель, що сприятиме розвитку конкурентного середовища тадопоможе ефективно використовувати державні кошти. Одним із ключових моментіввтілення в життя такої системи є потреба в удосконаленні та упорядкуванні нормчинного законодавства у сфері державних закупівель та врегулювання актуальнихпроблемних питань, що виникають в процесі здійснення закупівель товарів, робіті послуг за державні кошти.
Закон України «Про закупівлютоварів, робіт і послуг за державні кошти» в редакції 2007 року дійсно дестабілізувавроботу підприємств державної такомунальної власності. Діяльність суб’єктів господарювання державної власностібула практично паралізована. Поширення нових, жорстких правил державнихзакупівель на всі державні та комунальні підприємства призвело до повногоблокування процесу укладення нових господарчих договорів, загрожує зруйнуваннямвиробничої кооперації. Закон також звузив інформаційний простір державнихзакупівель. Штучне ускладнення режиму оприлюднення інформації щодо державнихзакупівель, яка належить державі, у єдиному комерційному Інтернет-ресурсіпризвів до невиправданих додаткових витратах замовників розпорядників державнихкоштів.
Тому скасування Закону дійсно було необхідним,проте як зазначають експерти було б доцільніше повернутися до попередньоїредакції, а не приймати розроблене на швидку руку положення, хоча воно такожмає і позитивні моменти. До того ж, законопроект, який було прийнято у першомучитанні 12 лютого не вносить абсолютно ніякої новизни. Тендерна палата зберігаєсвоє панівне становище і особливих змін до процедур закупівель не вноситься. Насьогоднішній день не лише ситуація в Україні на ринку державних закупівель, а йдеякі міжнародні організації вимагають від України нового закону про державнізакупівлі. Але це має бути новий закон за змістовим наповненням, а не за датоюприйняття. І проблема полягає не лише у збільшенні мінімальних сум дляпроведення прилюдних торгів, а й у спрощенні процедур оголошення та проведеннятендерів, створення системи, яка б виключала можливість зловживань у данійсфері. Так, якщо звернутися лише до порушень законодавства про державнізакупівлі митними органами, то можна навести наступний приклад.
Прорахункипри вирішенні питання про створення у 2003 році ВМК у зоні діяльностірегіональних митниць створили підґрунтя для корупції та зловживань. Зокрема,відповідно до статті 71 Митного кодексу України питання про місця здійсненнямитного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються черезмитний кордон України, повинно визначатися Кабінетом Міністрів України. В тойже час, Державною Митною службою України листом від 08.01.2003 р. за №11/4–09–162-ЕПвиняткове право прийняття рішень щодо необхідності відкриття та функціонуванняВМК було надано начальникам регіональних підрозділів. Відтак, у зоні діяльностіПолтавської митниці з використанням фіктивного по суті тендеру з початку 2003року під назвою вантажно-митного комплексу діє приватна фірма «КМ» («КМ», «КМ-2»та «КМ-3»), яка знаходиться на єдиному податку. У порушення Закону України «Прозакупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», тендер був проведенийчерез 10 (а не 45) діб після оголошення у газеті «Село полтавське», якарозповсюджується переважно у сільській місцевості. Участь у ньому взяли згаданафірма «KM» та ТОВ «Укрекологія», котре не мало відповідних документів на правовідкриття і експлуатації митного ліцензійного складу. За результатамипроведеного таким чином «тендеру», керівництвом митниці укладено угоду з фірмою«KM», яка, крім того, не є власником складських приміщень, а орендуєнерухомість у іншої комерційної структури.
В тойже час, одночасно за рішенням керівництва Полтавської митниці було припиненодіяльність митних ліцензійних складів відкритого типу, зокрема«Полтавазовнішмагістрал»» та «Бурат», що ліквідувало конкуренцію між митнимиліцензійними складами.
Такимчином, на сьогодні в Україні існує система законодавства, що потребуєвдосконалення. Експерти та учасники тендерів одностайно погоджуються з думкоюпро те, що найбільш вдалим був Закон в редакції, що існувала до 1 грудня 2006року, хоча вона також не була досконалою.

Списоклітератури
1. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державнікошти» від 22 лютого 2000 року №1490-Ш // Відомості Верховної Ради №2,2002
2. Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, ЗаконуУкраїни «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»» від 20лютого 2008 року №150-VІ
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2008 р. №274«Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти» //www.kmu.gov.ua
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.98 р. №1369 «Пропроведення торгів (тендерів) у будівництві» // Офіційному віснику України»,1998 р., №27
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.97 р. №1058 «Простворення єдиної системи закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок коштівдержавного бюджету та іноземних кредитів, що залучаються під гарантії КабінетуМіністрів України»; // Офіційному віснику України», 1997 р., №28
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.99 р. №2113 «Провдосконалення системи державних закупівель» // Офіційному віснику України»,1999 р., №34
7. Наказ Держмитслужби України від 06.08.2007 №664 «Про затвердженняПорядку закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в митних органах,спеціалізованих митних установах і організаціях»
8.  Щодо змін до Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та до Кодексу України про адміністративні правопорушення // Лист №55–36/63 від 18.01.2005 Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції
9. Оскарження дій замовників щодо здійснення державної закупівліучасником тендеру // Вестник государственных тендеров Украины. – №4. –12.05.2005
10.  Таможня и конкуренція //www.org-ua.com,21.01.08
11.  А. Бажан.Депутати знову взялися за держзакупівлі // Економічна правда. – 05.02.2008
12.  А. Марусов.Тимчасове положення для «вічнозеленої теми» // Дзеркало тижня/ влада.– №13(692) 5 – 11 квітня 2008
13.  С. Пошелюзний.Державні закупівлі по-новому: аналіз змін до Закону України «Про закупівлютоварів, робіт і послуг за державні кошти» // Юридичний радник. – №3(11).-червень 2206
14.  Ю. Сколотяний.Навколозакупівельний бедлам //. – №14 (593). – 15 квітня 2006
15.  Богдан Данилишин:Уряд затвердив тимчасове Положення про проведення закупівель товарів, робіт іпослуг за державні кошти //www.kmu.gov.ua
16.  Ю. Ганущак.Надто прозоре для корупції – таке фінансове становище виникне в Україні в разіширокомасштабного втілення ідеї тендерних закупівель. // Дзеркало тижня. –№33 (308). – 31 серпня 2002.
17.  О. Ткачук.Придворний конкурс. // Статус: економічні новини. – 21.09.2007
18.  Ю. Ганущак.Система державних закупівель потребує реформ // Дзеркало тижня/гроші. – №30(659). – 18–24 серпня 2007