1. Асимілятивні,дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних. Відбиття цихявищ на письмі
Звуки зреалізовують себе,сполучаючись з іншими звуками, у результаті чого виникає уподібнення одногозвука до іншого, розподібнення, вставляння і випадання, чергування і злиттязвуків. Це певною мірою нагадує хвилювання моря, коли одна хвиля, наздогнавшипопередню, покриває її, — і так твориться заспокійливо-бентежна чи громовамузика моря (І.Фаріон).
Сучасні школярі – це мобільнімовні особистості. У справах виявляють ініціативу, впевненість, прагнення доспілкування. Однак диктанти “рясніють„ словами київски, україньці, посьпіхом,творчісьтю, блищий, зупинеться, вітпочити, піттримка, с татом. Чимзумовлені такі помилки? Як на вимову сумнівного звука впливають звуки, щознаходяться поряд? Обговоріть цю проблему у класі.
◊ Прочитайте і запишітьнаведені вище слова правильно. Перевірте написання і звучання за орфографічнимі орфоепічним словниками. З тлумачного словника і словника лінгвістичнихтермінів випишіть словникову статтю до слова асиміляція.
◊Запишіть фонетичною транскрипцією подані слова: з татом, з животиком, з широкоюпосмішкою, з сіллю. Які особливості вимови перших двлх звуків?
Перед кожним словом вжито один і той самий прийменник. Значення його неміняється, але звучить він кожного разу по-іншому: фонема /з/ передаєтьсязвуками [с], [ж], [ш], [с’]. Чому?
Отже, на артикуляцію /з/впливають сусідні, наступні звуки.Як наслідок, наступні звуки підпорядковують звук [з] повністю або частково,зробивши глухим, м’яким або шиплячим. Таке явище називається асиміляцією(assimilatio – уподібнення).
◊ Прочитайте. Які терміни втексті для вас нові? З’ясуйте їх значення за словниками. Складіть план статті увигляді запитань.
Звуки, взаємодіючи у мовномупотоці з іншими звуками, пристосовуються до інших. Наприклад, у слові зозулязвук [з] перед наступним [у] огублюється. Коли поряд стоять звуки однієї групи– обидва голосні або обидва приголосні, один із них, попередній у вимові можеуподібнюватися до наступного. Наприклад: у слові [проз’ба] глухий [с’]перед дзвінким [б] одзвінчується, перетворюючись на дзвінкий [з’].
Асиміляція приголосних — поширенеявище в українській мові.
Протилежним за наслідком єфонетичне явище, яке називається дисиміляцією (від лат. dissimilis – несхожий),коли при взаємодії однакових звуків один з них втрачає які-небудь спільніознаки.
Прикладами таких слів є рушник,рушниця, сердешний, мірошник, соняшник, вищий, кращий, срібло, хто.
Наприклад слово кращийутворювалося так: [красший] — [крашший] — [крашчий].
Таблиця. Види асиміляції звуківза напрямком
регресивна (якщо наступний звук уподібнює собі попередній)
прогресивна (якщо попередній звук уподібнює собі наступний) за суміжністю
контактна (звуки стоять поряд)
дистантна (звуки знаходяться поряд, але в різних словах) за характером за дзвінкістю, глухістю, м’якістю, місцем творення, способом творення
◊ Прочитайте текст. Поміркуйте, як у вірші М.Вінграновського“Звичайна собі мить” фонеми /з/, /с/, /ц′/ створюють картину, зіткану ізсерпанку і напоєну росами й дощами.
Звичайна собі мить. Звичайна хата зкомином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином
апіслязавтра – казкою казок.
Випишіть слова ісполучення прийменника зі словами, в яких фонема /з/реалізувалася б у звуках [з] і [с].Поясніть це фонетичне явище, керуючись довідкою.
Випишіть з у віршів Миколи Вінграновського інші вияви стилістичнихособливостей приголосних звуків.
Довідка
В українській мові поширене регресивне уподібнення (асиміляція) глухихприголосних до дзвінких. Це виникає, коли наступний дзвінкий впливає напопередній глухий і викликає зміну його на відповідний йому дзвінкий: Великдень— Вели[ґд]ень, отже — о[дж]е, айсберг — ай[зб]ерг, боротьба [бород’ба], просьба[проз’ба], хоч би [ходжби].
Дзвінкі приголосні стійкіші, в українській мові не втрачають своєїдзвінкості, тобто не оглушуються: [дуб], [мед], [стежка], [дудка].
Відомо лише про зміну дзвінкого [г] в окремих словах: легко [лехко],вогко [вохко], кігті [кіхті], нігті [ніхті], дьогтю [дохту].
Оглушується прийменник і префікс з у позиції перед глухим нешиплячимприголосним: зц [сц’]ідити, зс[с:]унути, з п[сп]оля. Наслідки такоїасиміляції закріплені в орфографічному правилі: перед к, п, т, х, фвживається префікс с: сказати, спитати, стиха, схилити,сфотографувати.
◊ Прочитайте слова,дотримуючись норм вимови. З’ясуйте, як вимовляються звукосполучення, позначеніпідкресленими буквами. Перевірте за орфоепічним словником.
вокзал, анекдот,просьба, боротьба, вогко, полегкість, перемогти,полегшення, підбігти, допомогти.
Примітка: Коли приголосний звук чуєтьсяневиразно і виникає сумнів, яку букву писати, треба так змінити слово абодібрати до нього таке споріднене, щоб після сумнівного приголосного бувголосний або такий приголосний, який не викликає зміни попереднього звука.
Наприклад, пишемо легко,нігті, кісьба, молотьба, подружка, бо легенько, ніготь, косити,молотити, дружба. Якщо написання слова не можна перевірити таким чином(наприклад, вогко, призьба), слід звернутися до орфографічного словника.
◊Прочитайте і запишіть текст, поставивши розділові знаки. Визначіть йогостильову приналежність. Про кого йдеться у тексті? Чи відомі вам праці цьоговченого? В якому закладі навчався Іван Андрійович Зязюн? Як називається цейзаклад тепер? Що, на вашу думку, впливає на становлення кожної особистості? Щоі хто вплинув на ваш професійний вибір бути філологом, учителем українськоїмови і літератури?
Підкреслітьслова, в яких прослідковуються явища уподібнення приголосних.
Талановиті сільські вчителінавчали малого Івана досконало володіти “красивим, еластичним, вишукано інтелігентнимукраїнським мовленням”. А в юності успішному становленню Івана Зязюна якфілософа і педагога сприяли наукові діалоги з викладачами Київського державногоуніверситету імені Тараса Шевченка. Своєю повагою до студентів лекторськоюмайстерністю вмілим доторкуванням філософської проблематики до всіх життєвихсфер відданістю ідеї чесністю і порядністю щирістю людяністю інтелігентністюдобротворністю яскраві особистості виховували відчуття величі світовоїфілософії закладали основи естетико-інтелектуальної культури й естетичногосаморозвитку і спонукали до наполегливої естетико-педагогічної діяльності. То жпедагогічна робота стала для нього справжнім мистецтвом за допомогою якогомолодому викладачеві І.Зязюну “вдавалося входити у внутрішній світ студентів іпереживати з ними дивні катарсистичні стани” (Л.Мацько, О.Семеног).
Зверніть увагуна слова, в яких наступний приголосний є м’яким звуком. Запишіть такі слова уфонетичній транскрипції.
Унаслідок впливу наступного приголосногом’якого звука попередні тверді передньоязикові звуки [д], [т], [з], [с],[дз], [ц], [л], [н] перетворюються на м’які: [д’ ], [т’ ], [з’ ],[с’ ], [дз’ ], [ц’ ], [л’ ], [н’ ].
Результат асиміляції приголоснихза м’якістю на письмі не позначається. Не відбувається така асиміляція на межіморфем: відліт, схід, підніс.
◊ Прочитайте слова уголос. Назвітьприголосні, що змінилися внаслідок асиміляції (уподібнення) звуків. При потребіскористатйтеся довідкою.
Складіть уснийтвір-мініатюру, використовуючи подані слова.
пісня, міцні, рясніти,спільні, безпечний, Наталці, листя, журишся, з чаєм, двадцять у книжці,ворітця.
Довідка
В українській мові поширенерегресивне уподібнення (асиміляція) приголосних місцем і способом творення.
Варто запам’ятати типовіасиміляційні групи приголосних:
Під впливом наступногошиплячого [ж], [ч], [ш] попередній свистячий [з], [ц], [с] змінюється нашиплячий:
зшити — [ш:]ити; вивізши —виві[жш]и; вирісши — вирі[ш:]и; зжовкнути — [ж:]овкнути; безчесний —бе[жч]есний; з джерела — [ждж]ерела;
Під впливом наступногосвистячого [з], [ц], [с] попередній шиплячий [ж], [ч], [ш] змінюється насвистячий:
книжці — кни- [з’ц’]і;комашці — кома [с’ц’]і; дочці — до[ц’:]і; грієшся — гріє[с’:]а; мучся — му-[ц’с’]а;
Під впливом наступного –африкати або проривний змінюється на африкату шиплячу або свистячу: квітчати —кві[ч:]ати, коротший — коро[чш]ий;
коритце — кори[ц:]е; у клітці— у клі[ц:]і; бутси — бу[ц]и.
◊ Прочитайте слова,дотримуючись норм вимови. З’ясуйте, як вимовляються звукосполучення, позначеніпідкресленими буквами.
Вітчизна, коротший,відчинити;
безчинство, безчесність,зчинити, розчинний, зчищений, безшумний, розшифровка,розжалувати, масштаб, принісши; відважуєшся,з’являєшся, дізнаєшся;
розсудливий, безсмертя,розсекречування, безсистемний, безсилий, розсунути,зсипати, безцеремонний;
починається, збираються,змінюється, сподівається, радяться;
майбутній, мужність, щодня, передмістя,переслідувати, наодинці.
Швейцарський мовознавець Ф.де Соссюр наголошує на особливій потребі вивчення звуків у мовленнєвомуланцюжку, бо саме в цьому виявляється національна своєрідність мелодики слова. Кожнийрегіон України, кожне місто має особливу звукову ауру, що в цілому складаєзвуковий образ держави.
◊ Прочитайте текст. Що вамвідомо про Полтавщину? Хто з відомих письменників народився на Полтавщині? Проілюструйтесвої відповіді, склавши візуальну екскурсію на основі матеріалів, підібраних зІнтернет-сайтів.
Що вам відомо про особливостіговіркового мовлення жителів Полтавського краю? Чи відрізняється це мовлення відмовлення жителів вашого міста, села?
Полтавщина. Споконвічноукраїнський край, якому доля відвела історичну й географічну центральність.Осердя нашої нації ніяк не може повернутися на круги своя в мовному плані. МоваПолтавщини, цей найважливіший фрагмент середньонадніпрянських говорів, що ляглив основу сучасної української літературної мови, переживає тривалу кризу. Ніякпристрасне слово великого полтавця Івана Котляревського, збагачене йвідшліфоване його наступниками – земляками Панасом Мирним, Архипом Тесленком,Олесем Гончаром, Павлом Загребельним, не займе в себе вдома належного йомумісця. Воно, з одного боку, «трибунно» і «мітингово» захищається, ставитьсянібито «на сторожі коло людей», а з другого – потай громиться вигостренимісторією мечем (М.Степаненко).
У третьому ічетвертому реченні визначіть відміну іменників. Випишіть з тексту слова, денаявні асимілятивні явища. Поясніть значення і правопис слова «трибунно».Поміркуйте, чим за правописними і фонетичними ознаками відрізняється це слововід слова знання. Поділіть ці слова на морфеми.
Асиміляція за способом імісцем творення викликала появу подовжених приголосних звуків у вимовіїх витримка вдвічі довша, ніж у звичайних приголосних.
Подовжуються звуки [н’],[л’], [д’], [дз’], [з’],[т’], [ц’], [с’] [дж], [ж], [ч], [ш],якщо вони стоять між двома голосними:
На письмі подовженіприголосні передаються двома буквами: життя, весілля, ллються.
Таблиця. Подовжені м’які приголосніСлова, в яких відбувається подовження Приклади в іменниках середнього роду другої відміни
затишшя, знання, колосся, обличчя, бездоріжжя, чуття В окремих іменниках чоловічого і жіночого родів першої відміни
суддя, стаття, рілля, зрання, Ілля, в орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни
сіль- сіллю, подорож- подорожжю, мазь- маззю, туш- тушшю, ніч- ніччю, тінь- тінню В особових формах дієслова лити та похідних Ллють, наллємо
◊Прочитайте текст. Визначіть стильову приналежність і тип мовлення. Яка вашадумка стосовно означених у тексті проблем? У тексті є вислів «серцевіддаю дітям». Хто автор цього крилатого вислову? Що вам відомо процього педагога. Підготуйте короткий виступ на основі підібраних наукових джерелі книги «Школа під голубим небом».
Талановитій людині требазавжди пам’ятати, що шлях до зірок пролягає через труднощі…
Труднощі – це переборенняжиттєвих суперечностей.
…«серце віддаюдітям». Віддаю щиро, душевно, радісно. І виховую цим щирість,душевність, радість. Одним словом – красу. Красу пізнання, красу творчогосамоствердження – праці, красу спілкування людей, зрештою, красу нашого життя.
Впевненість у собі, якправило, — результат переживання людиною своїх можливостей у вирішенні тихзавдань, які ставить перед нею життя, і особливо тих, які вона ставить передсобою сама.
Покликання учителя є навчанняучнів своєю Поведінкою, своїми Знаннями, своєю Людяністю, свою Свободою, своєюЛюбов’ю, своїм Щастям, своїм Талантом (І.Зязюн).
Випишіть зтексту слова з асимілятивними явищами, подовженими приголосними. Яке явищезафіксоване у виділених словах? Поясніть, керуючись поданою нижче довідкою.
Українській мові не властивийзбіг трьох і більше приголосних – він утруднює вимову. Саме тому при збіговікількох приголосних у вимові, що виникає у словах унаслідок словотворення іформотворення, один із них випадає, тобто відбувається спрощення приголосних.
Це полегшує вимову, вилучаєзі звукопотоку те, без чого, не зашкодивши змістові, можна обійтися.
Таблиця. Спрощення приголосних звуків
перехід груп приголосних спрощуються у вимові і на письмі випадає у вимові, але зберігається на письмі
стн — сн:
перстень — персня, область — обласний, якість — якісний, кількість — кількіснийчесть- чесний, пристрасть- пристрасний,
зап’ястний, хвастнути, хворостняк, шістнадцять
контрастний, баластний, компостний, форпостний
стл — сл:
улестити – улесливий, щастя — щасливийкористь- безкорисливий
кістлявий, пестливий, хвастливий
скн — сн:
тиск — тиснути, блиск — блиснути
вимовляється і пишеться в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скніти, скнара, відпускний (від відпустка)
зкн — зн
брязк — брязнути, бризки — бризнути
ждн -жн
тижня, тижневий — від тиждень
здн — зн
проїзний, виїзний, заїзний, під’їзний — від їздити
стськ, -нтськ, -нтств
модерніст – модерністський, кореспондент — кореспондентський
стц, стч
невістка — невістці, невістчин, артистка — артистці, пустка — у пустці, хустка — у хустці
◊ Перепишіть, вставляючи, депотрібно, пропущені букви. Запишіть групи приголосних, у яких відбуваєтьсяспрощення в сучасній українській мові.
Зразок: [ждн] — [жн]:тиждень-тижня.
Швидкіс…ний, якіс…ний,улес…ливий, осві…читись, хвас…ливий, контрас…ний, щас…ливий, блис…нути,аген…ство, заїз…ний, учас…ник, очис…ний, скатер…ка, буревіс…ник, п’я…десят.
Складіть речення з кількомасловами, у яких спрощення на письмі не передається.
◊ Прочитайте текст. Чимсхивалювала вас розповідь? Чи відомо вам про криницю Совісті, яку збудуваливсім селом на Черкащині? Підготуйте повідомлення про директора Сахнівськоїшколи Олександра Захаренка, користуючись матеріалами засобів масовоїінформації.
Випишіть з тексту слова, денаявні фонетичні явища, поясніть їх.
У криниці справді цілюща,осріблена вода, бо до першого, що вже у воді, з дванадцяти кілець прикріпленісрібні ложки, виделки, ланцюжки, хрестики. Над куполом криниці великі імаленькі дзвоники з викарбуваними іменами понад тисячі померлих мешканців села,з яких чотириста вісімдесят символізують дітей (у війну загинуло 216сахнівчан!). Під довгими рядками імен і прізвищ біліють рушники як незгаснапам’ять. А навколо Криниці Совісті – 5 скульптур, які виготував уродженець селаСахнівки, народний умілець І.Кущ. Тут і трагічна постать матері, яка втратилачоловіка і 8 дітей, і дідусь з ціпком, який звіз на цвинтар більше 100померлих, і батько з донькою, яка так не хоче вмирати, і мати з сином, щоділяться останнім сухариком, а в центрі – мати, яка напуває освяченою водою вжемертву дитину… Символіка Криниці совісті тісно переплітається із народнимитрадиціями. В аналізованих текстах тісно переплітаються кілька символів:криниця, як символ здоров’я, сили, багатства, родючості, святості, чистоти;символ вдовиці і вдівця і символ рідного села, віри в безсмертя народу(О.Захаренко).
Захаренко Олександр АнтоновичЗахаренко (1937 – 2002) — директор Авторської школи в селі СахнівкаКорсунь-Шевченківського району Черкаської області. Народний учитель СРСР,Народний учитель України, дійсний член Академії педагогічних наук України. Зачотиритомне видання „Енциклопедія шкільного роду” автора понад 400 праць буловизнано найкращим освітянином України 2001 року.
Рефлексія і самоперевірка
Затранскрибуйтефонематичною та фонетичною транскрипцією (фонетичний запис виконайте заорфоепічним словником). Схарактеризуйте наявні фонетичні явища.
Варіант 1. З джерела, ніч була, Різдво,знімається, гість, мести, сільський, Запоріжжя, поштар.
Варіант 2. З зітханням зливається сміх,без жалю, у казці, вирісши, відзив, яєчня, хрест.
Варіант 3. Як білий сніг, відчуття, зщирістю, житнє колосся, прясти, диспетчер, ведмідь.
Варіант 4. Безжурне життя, блищить насонці, вогкість у сторожці, як дим, у річці, прясти, флюгер.
Варіант 5. Без числа, на поличці,заробітчани, на роздоріжжях, їсти, спросоння, сріблястий.
Варіант 6. Виллються всі зітхання,найкраще, по стежці, Ґандзя, у клітці, лимарський, рушник.
Варіант 7. Хоч де вродиться,розжеврівся, безсмертя, якби, Засулля, розповісти, дворушник.
Варіант 8. Доторкнешся, у стрічці, укігтях, бджілка, з життям, лічба, муляр, поштивий.
Варіант 9. Котишся по стежці, не лазьже, екзамен, Одещина, сняться, лицарський, сісти.
Варіант 10. У книжці, піщинці, непоріжся, безліччю, натхнення, з-під, розповісти, ніхто.
Варіант 11. Засвідчення, на подушці,вогкістю, Парасчин, безсмертя, поштамт, перепілка.
Варіант 12. Покажчик, натхнення митця,безтактність, без жалю, ось де, з’являєшся, як завжди, булочна.
Варіант 13. На роздоріжжях майбуття, увідчаї, освідчився Марічці, багатший, брести до рибалки.
Варіант 14. У ложці дьогтю, щастя,скривджені молодчики, Онищук, сміх, без числа, лимар.
Варіант 15. Піддашшя, Вітчизні, гнетьсягілля, смієшся, важче, грузчик, хрещення, дорожчий.
Тема для розмови.
У час кризи комунікативногопотенціалу, реалізації свободи слова як уседозволеності важливо створювати йпідтримувати пізнавальний інтерес, пробуджувати любов до рідної мови,фольклору, художньої літератури. Отже, основні пріоритети державної мовноїполітики – «пробурити» грубезно-збайдужілий пласт українськогомовомислення в напрямі відродження української масової культури, кінематографа,книговидання, створення українського Інтернет-простору, продукуваннянаціональних ідей в україномовних естетичних формах. Яка ваша думка стосовноозначеної проблеми. Обговоріть це в класі.
◊ Завдання додому.
У підтримці екологіїукраїнської мови важливу роль відіграють поети. Віктор Коптілов у статті «Життяу слові», написаній до 80-річчя з дня народження Д.Г.Білоуса, наголошує: «Незнаю нікого з наших поетів, хто так жив би у Слові, як Дмитро Білоус, у Словісокровенному, влучному, народному, у Слові вишуканому, добірному…».
Підготуйте виступ для участів конференції «Дивосвіт рідної мови у творчості Дмитра Білоуса»
2. З історії лексикографії. СловникЛаврентія Зизанія (1596 р.), «Лексикон»Памви Беринди (1627 р.) Сучасні словникиукраїнської мови. Українські електронні словники
Стилістичні засобилексикографії.
Комунікативна розминка.
Готуючи словник, важливозрозуміти виклик часу. Однак це дається не всім. Сьогодні зростає особистіснаскладова словника, роль словникаря как суспільно орієнтованого вченого ідержавника. Сучасний лексикограф повинен мати фундаментальну підготовку,шанобливо ставитися до кожної мови і діалекту. Але насамперед – це особистістьпатріотична, яка боліє болем Вітчизни.
Якими рисами, на вашу думку,має володіти вчений, який укладає словник? Обговоріть цю проблему у класі.
Словникова справа в Україні має давнітрадиції. Уже у XIII ст. з’явилися Азбуковники для з’ясування Біблії (укладені впоазбучному порядку) та Алфавіти для «толкованія иностранныхъ рЂчей, ижеобрЂтаются во Святыхъ Книгах, непереложены на русскій языкъ» (значенняслова іншомовного походження). Це були своєрідні історичні, географічні,зоологічні, граматичні енциклопедії. У часи Київської Русі були укладені невеликірукописні словники, а у другій половині ХY ст. – друковані двомовні перекладні словники,в яких передавалися «простою мовою» церковнослов’янські слова. Першимукраїнським друкованим словником є церковнослов’янсько-український словникЛаврентія Зизанія.
◊ «Словники — це музеї слів», — наголошує письменникСтепан Пушик.
Підтвердіть або спростуйте цей вислівшляхом короткого аналізу словників, якими ви найчастіше користуєтеся. Назвітьавторів цих словників. Що вам відомо про цих дослідників? Проведіть анкетуваннясеред однокласників «Твоє ставлення до словника». Підготуйте повідомлення проодного з укладачів словника.
◊ Прочитайте текст. Відомий мовознавецьВасиль Німчук розповідає про одного з українських культурних і наукових діячів XVI — XVIIст. Лаврентія Зизанія. Які історичні події цього періоду вам відомі? Яким виуявляєте древнього словникаря? Які праці він написав? Чому корисні порадиперекладача сьогодні?
Відомий український мовознавець,педагог, письменник і церковний діяч Лаврентій Зизаній (Тустановський)народився в 50-х чи 60-х роках XVI ст. в Галичині. Вживане іноді Лаврентієм тайого сучасниками прізвище Тустановський (Тустановскій) дозволяє зробитиприпущення, що народився він у містечку Тустань (тепер село вІвано-Франківській області).
У школах, напевно, він викладавцерковнослов’янську, або, як її тоді називали, словенську мову. З метоюзадоволення потреб шкіл Л. Зизаній видав у 1596 р. у Вільні граматикуцерковнослов’янської мови під назвою «Грамматіка словенска» та першийдрукований буквар «Наука ку читаню, и розумЂню писма слове(н)ского», разом зяким був поданий церковнослов’янсько-український словник «Лексис СирЂчъРеченїА, Въкрат(ъ)цЂ събран(ъ)ны. И из слове(н)скаго языка, на просты(й) РускійДіАле(к)тъ Истол(ъ)кованы» .
Реєстр «Лексиса» Л. Зизанія налічує1061 слово церковнослов’янської мови. Це в абсолютній більшості загальні назви.Слова реєстру взяті з перекладів різноманітних культових і деяких світськихкниг.
Л. Зизаній розташував реєстрові словав такому алфавітному порядку: А, Б, В, Г, Д, Є, Ж, З, І, И, К, Л, M, H, O(разом з Оу, тобто У), П, Р, С, Т, Ф, X, Ω, Ц, Ч, Ш, Щ,Ю, Я, V, що нагадує дещо послідовність літер у грецькому алфавіті. Автордотримується алфавіту тільки щодо початкової літери…
Значну кількість слів перекладноїчастини становлять українські народні слова й вирази, які живуть і в сучасніймові:
блг(д)ть, ла(с)ка
благодáтный, лáскавы(й).
бл̃годЂ́те(л)ство, добродЂйство.
благодЂ́тель, добродЂй.
блг̃ополучéнїе, щáстье.
блг̃ополýчны(й), щасли́вый.
«Лексис» Л. Зизанія … був зразком іджерелом для авторів численних українських і російських азбуковників у XVII ст.…підготував ґрунт для видатної лексикографічної праці — «Лексїконаславенорωсского» Памвá Беринди.
◊ На вiк без розрiзнення статiу рiзний час указували і такі слова: дьтьскъ -«дитина, хлопчик», чадо- «дитина», говiрк. робятє — «дитина». У«Лексиконi» Памви Беринди зафiксоване слова «отроча»,що пояснюється таким чином: дитя, немовятко, дитятко, пеленчатко (ці слова означалиперіод життя дитини з моменту народження до року). Є в цьому словнику і слова здосить “примхливою” вдачею. Знайдіть серед поданих з «Лексикону» такеслово і поясніть за допомогою етимологічного словника його походження.
ю́ность, мóлодо(с)[ть]
юнóша, пáрубо(к) младéнецъ.
юнóша молодéц(ъ).
юнотà, мóлодо(с)[ть],
ю́нот(ъ)ка, молоди́цА.
◊ Лексикограф ХYІІ ст. ПамвоБеринда у передмові до свого словника писав, що його праця «у пото(м)ны(х)в(ъ)дАчност(ъ) ω(т)несетъ». Чи справдилися ці заповіти? Прочитайте текст.Складіть портрет словникаря: освіта, професійні уподобання. Поміркуйте, чомувиникла потреба в такому поважному словнику на 475 сторінок, який передбачавпояснення простою українською мовою церковнослов’янських слів та різних власнихімен. Що нового містив цей словник порівняно зі словником Лаврентія Зизанія?Чому протягом тривалого періоду «Лексикон» був посібником для тих, хто вивчавцерковнослов’янську мову?
Випишіть і прокоментуйтезначення підкреслених слів. Чи наявні ці слова у «Словарі української мови»Бориса Грінченка? Якщо так, то з яким значенням вони уживаються?
Документальних даних про рік і місценародження Памви Беринди немає. …можна припустити, що народився не раніше 50-хі не пізніше 70-х років XVI ст… Помер Памво Беринда 23 (за старим стилем —13) липня 1632 р. …світським ім’ям Беринди було Павло (Павелъ). Припостриженні в ченці Павло Беринда прийняв ім’я Памво.
Немає документальних даних іпро національність Памви Беринди… час від часу зустрічаються твердження, щоБеринда був родом з Молдавії чи навіть з Румунії, …напевно, був українцем, бо вГаличині й Буковині багато українських сімей з таким прізвищем…
Сучасники називали його «людиноювченою». Крім української мови, Беринда добре знав церковнослов’янську,старогрецьку, латинську і польську мови.
Укладений Памвою Бериндою «Лексіконъславенорωсскїй и именъ Тлъкованїє», надрукований коштом автора вКиєво-Печерській лаврі, вийшов у світ в 1627 р. Це результат майжетридцятирічної старанної праці вченого-лексикографа.
Поява перекладного словника типу«Лексикона» Памви Беринди була викликана потребами культурного життя XVI — XVIIст.
У XVI — XVII ст. у …школах не тількивикладали ряд дисциплін церковнослов’янською мовою, а й вивчали її як предмет.Але для широкого кола читачів багато форм і слів церковнослов’янської мови булинезрозумілими.
Перекладнийцерковнослов’янсько-український словник був необхідний не тільки викладачам таучням братських шкіл, а й широким колам читачів… Хоч «Лексис» Зизанія івідіграв велику роль, він не міг повністю задовольнити потреби у перекладномусловнику. Необхідно було укласти значно повніший словник… на матеріалах, зібранихв основному самим автором з різних писаних церковнослов’янською мовою книг,рукописних і друкованих.
«Лексикон» Беринди налічує близько7000 словникових статей. Памво Беринда свідомо поділив свій словник на двіокремі частини. Перша частина його — «Лексікон славенорωсскїй» —перекладний словник… Друга частина — «ω(т) Єврейскагω,Греческагω же и Латінскагω, и ω(т) иных ЯзыкωвъначынающаАсА Имена свойственнаА…» — словник іншомовних слів, загальних назв івласних імен, що зустрічалися в тогочасній літературі. Між обома частинамипроведена чітка межа, але в реєстрі першої частини є певна кількість слівіншомовного походження (грецьких і латинських слів… Наприклад: пЂстунъ:neдaґωґъ дЂтоводитель; ритωръ: рЂчеточецъ, вЂтїа,хитрословец(ъ), красномовца, орато(р) тощо.
Реєстрове слово перекладається однимабо кількома близькими відповідниками. Наприклад: красота: оздоба; кто:хто; лЂто: времА, рокъ, часъ, годъ, годище.
У деяких випадках після реєстровогослова йде тлумачення…: птенецъ: дитА каждого птаха, люботрудїє:працовитость, коханьєсА в(ъ) праци .
Словник Беринди є важливим джереломвивчення словникового складу української мови XVII ст., її синоніміки, засобівсловотвору. (За В.Німчуком).
◊ У словнику Бориса Грінченка наведеновживані й сьогодні в окремих місцевостях такі слова: матінкувати,матеркувати, безматній, Головата мати, старша мати, пані-матка.Прокоментуйте їх значення, звернувшись до відомої лексикографічної праціпочатку ХХ ст. «Словарь української мови».
◊ Нещодавно з нагоди 100-річчя«Словаря української мови» за ред. Бориса Грінченка в Києві відбуласяМіжнародна наукова конференція «Словникова справа в Україні: минуле, сучасне,майбутнє». Уявімо, що до участі в конференції запросили тебе і твоїходнокласників. Підготуйте невеличкий виступ, користуючись довідкою, а такожінформацією з енциклопедії «Українська мова», що вміщена в Інтернеті(http://litopys.org.ua/ukrmova/um170.htm).
Готуючи текст виступу, дайте відповідіна такі питання:
1. Який загальний обсягсловника?
2. Скільки років, хто і зяких джерел збирав матеріал до словника?
3.Чи є серед збирачів відоміписьменники?
4. У чому цінністьлексикографічної праці?
5. Борис Грінченко — упорядник чи автор Словника?
Довідка
Чотиритомний“Словарь української мови” (1907–1909 рр.), зібраний редакцією “Киевскаястарина” та упорядкований Борисом Грінченком, фіксує народнорозмовну іфольклорну мову, зібрану з різноманітних етнографічних джерел. У Словникузібрана лексика, що широко використовувалася Т.Шевченком. І.Котляревським,М.Коцюбинським, Панасом Мирним, Лесею Українкою та іншими майстрами українськоїсловесності ХІХ -початку XX століття.
Словник складався 46 літ(1861-1907). Загальний обсяг слів — 68 тисяч. Матеріали Словника збиралиупродовж тривалого часу відомі українські вчені, письменники, культурні діячіГ.Барвінок, М.Костомаров, М.Номис, І.Манжура, М.Лисенко, К.Михальчук, О.Русов, П.Житецький.І.Нечуй-Левицький, Д.Яворницький.
Це словниктлумачно-перекладний. Оригінальність його в тому, що український реєстр слівподається супроводжуючись ілюстративним матеріалом, з перекладом російськоюмовою. Широко представлена українська фразеологія, часто з поясненням їїпоходження. У тих випадках, коли не виявлено російського відповідника, зтлумаченням російською мовою. Подає багато слів з літерою ґ.
Російська Академія наук напідставі рецензії академіка О.О.Шахматова присудила Б.Грінченкові у 1905 роцідругу премію М.Костомарова за кращу українську лексикографічну працю.
◊ Прокоментуйте міркуваннявідомого українського лексикографа, автора «Морфемного словника» Левка Полюги.Яке завдання виконують словники на сучасному етапі? Які типи словників насьогодні розвиваються? Які успіхи термінологічної лексикографії?
…в минулому українськесловництво виконувало важливі лінгвістичні та етнічні завдання, а натеперішньому етапі українські лексикони перш за все стали прикметоюдержавотворчих процесів …Протягом десятиліття Незалежності України вийшло 466словників лише термінологічного типу з різноманітних галузей знань,виробництва, культури. Поява таких праць – це вияв патріотичного ентузіазмусамих авторів, свідчення великої працездатності цих людей, бажання усталитиукраїнські термінологічні системи, забезпечити українській мові якнайширшісфери розвитку в Україні та у світовому просторі в галузях міжнароднихвідносин, політики, торгівлі, економіки, освіти та культури.
◊ Проаналізуйте один зтермінологічних словників на вибір: структуру, обсяг, особливості словниковихстатей
Вагомим внеском у розвитокукраїнського мовознавства і свідченням його досягнень стала енциклопедія «Українськамова» (К., 2000), створена колективом учених Інституту мовознавства іменіОлександра Потебні та Інституту української мови НАН України. Електроннийваріант праці подано на сайті litopys.org.ua/ukrmova/um170.htm.
◊ Прочитайте передмову,запишіть анотацію до видання, випишіть словникову статтю (про видатних людейнашої держави) і дайте відповіді на питання: що нового ви дізналися про енциклопедію«Українська мова»; яка важлива інформація подається у передмові; яка структуракниги, чи словникова стаття має свого автора; чи наявна інформація промовознавців і письменників.
◊ До визначних українців належить Марія Заньковецька. Хтовона? Якою діяльністю уславила своє ім’я? Коли жила? Про все це ви можетедізнатися зі словника. Охарактеризуйте тип словника, словник, яким використувались, готуючи словникову статтю; коротко викладіть зміст словниковоїстатті.
◊ Користуючись відповіднимисловниками, виявiть спiльне та вiдмiнне у значеннях слів:«батько»-«тато»-«отець»; «братерський»,«братнiй», «братський».
v Доподаних слів доберіть слова з протилежним значенням. Поясніть, яке значенняпокладене в основу антонімії, спосіб її вираження, морфологічне вираженняантонімів. З кількома антонімічними парами складіть речення. За потребискористайтеся «Словником антонімів» Л.М.Полюги.
Смачний, любий,делікатний, одноманітний, буденний, боязкий, оптимістичний, відвертий, усюди,мілко, важко, темно, далеко, спочатку, несподівано, аналіз, альтруїст, добро,ствердження, чистота, спокій, різниця, віддаляти, захищати, опускати, навмання.
Що ви можете сказати проособливості структури цього словника?
◊ . Окресліть спектр значеньслова «лад».
За допомогою відповідногословника з’ясуйте значення фразеологічних зворотів:
іти на лад, не в ладах бути,не в лад, нi ладу нi складу, на всi лади, на один лад, на свiй лад, виходити зладу, виводити з ладу, ставати до ладу.
Складіть текст,використовуючи подані вище сполуки.
v Утворітьсловосполучення, дібравши зі слів, поданих у дужках, відповідне за змістом донаведених паронімів. Скориставшись «Словником паронімів української мови»Д.Г.Гринчишина і О. А. Сербенської, з’ясуйте значення паронімів:
Опанувати,запанувати (матеріал, в душі); прощати, прощатись (з другом, образу);відрізняти, розрізняти (звуки, звук від літери); відчитати, прочитати (листа,сина за спізнення); любий, улюблений (край, робота); кінцевий, прикінцевий(абзац, результат); людський, людяний (місце, ставлення); писемний, письменний(пам’ятка, людина); адрес, адреса (проживання, вітальний); контингент,континент (далекий, відповідний); дружний, дружній (група, порада); програмний,програмовий (виклад матеріалу, документ); привид, привід (до непорозуміння,з’являвся).
◊ Орфоепічний словник становлятьсвоєрідний бар’єр, що не дозволить руйнувати правописні і вимовні норми. Поставтенаголос у словах: дочка, дочки, двi дочки, доччин.
Дослідження соціальноїмотивації мовної поведінки, мовне виховання особистості здійснюють словники зкультури мови. Зокрема ці мудрі книги рекомендують не зловживатисловосполученням у першу чергу. Краще використовувати синоніми: насамперед,передусім, найперше, перш за все.
◊ За словниками з культури мовиперевірте себе, в чому різниця між словаминапрямінапрямок; запитання іпитання; здатнийіздібний, загальноприйнятийізагальноприйнятний;зумовлюватиі обумовлювати.
При потребі скористайтеся Інтернет-ресурсами:
chak-chy-pravylno-my-hovorymo.wikidot.com/
yak-my-hovorymo.wikidot.com/;
kultura-movy.wikidot.com/
Уведіть ці слова до речень.
Наявність у культурі кожногонароду корпусу словників є свідченням відповідного рівня як народу, так і йогомови. Чим ширша сфера функціонування мови, тим розгалуженіша система словників.Кожна країна піклується про свій авторитет і його невід’ємна складова –звичайно, словник. У Франції, наприклад, систематично поповнюється словникчужоземної лексики, яку не доцільно вживати в офіційних документах. Унавчальному процесі шкіл США успішно використовується електронний тлумачнийсловник англійської мови, який систематично поповнюється новими словами тощо.90 відсотків англійських сімей мають у домашній бібліотеці хоча б одинтлумачний словник.
◊ Що вам відомо прословникарську справу в Україні й в інших країнах, роботу дослідницьких центрів?Напишіть замітку, користуючись сайтами Інтернету.
Дедалі частіше в різнихкраїнах і в Україні також популярності починають набувати електронні словники.Вони дозволяють зберігати в пам’яті значний обсяг матеріаілу, швидко знаходитиінформацію і подавати її на екран комп’ютера. У сучасній лексикографії востанні десятиріччя чітко окреслюється новий перспективний напрям — комп’ютерналексикографія.
Електрóннийсловн́ик— це комп’ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словниковістатті, що дозволяють здійснювати швидкий пошук потрібних слів, часто зурахуванням морфологічних форм і з можливістю пошуку поєднань слів (прикладівуживання), а також з можливістю зміни напряму перекладу (наприклад,українсько-російський або російсько-український).
Електронні словники за їх носіємта засобами відтворення поділють на комп’ютерні (словники, які відтворюються здопомогою персонального або портативного комп’ютера); кишенькові (записані накишенькових електронних пристроях тощо та відтворюються їх засобами, наприкладкишенькові перекладачі); мобільні (записані в мобільних телефонах тавідтворюються на екрані телефону) тощо. Сьогодні ринок програмного забезпеченняпропонує велику різноманітність комп’ютерних словників – від мультимедійнихенциклопедичних словників до вузькофахових спеціалізованих.
Починаючи з 2001 рокуелектронні словники видає Український мовно-інформаційний фонд.
Український мовно-інформаційнийфонд — це науково-дослідний інститут Національної академії наук України,діяльність якого пов’язана з дослідженням мови комп’ютерними методами, іншимисловами, з комп’ютерною лінгвістикою.
В онлайновому варіанті цим фондом розроблена інтегрована лексикографічнасистема “Словники України”, де представлені п’ять словників — орфографічний,транскрипції, фразеологічний, синонімів та антонімів (252 тисячі реєстровихслів).
◊Відвідайте портал української мови такультури www.slovnyk.net; словники України «on-line» www/ulif.org.ua;російсько-українські словники www.r2u.org.ua; словники www.slovnik.com.ua;
www.slovnyk.lutsk.ua (на вибір). Ознайомтеся зі словниковою статею електронногословника. У чому особливість такої словникової статті?
Філоло́гія (словесність; від грец.φίλος — любов і грец. λόγος— слово) — сукупність (єдність) наук про мову, літературу й усну народнутворчість якогось народу (наприклад, українська філологія як предмет університетськихстудій в Україні та Польщі).
Поняттяфілології характеризує насамперед культуру доби Ренесансу й гуманізму. Спершувоно прикладалося до комплексного вивчання класичних (грецьких, римських)текстів. У зв’язку з дедалі вужчою спеціалізацією науковців і з розвитком новихметодів і течій у мовознавстві 20 століття (алгебраїзація, техніцизація,деісторизація тощо) помічається тенденція до його відриву від філології, в якійзалишається традиційне (порівняльно-історичне, гуманітарне, культурне) мовознавство.
ВУкраїні довше, ніж на Заході, тривала гуманістична єдність філології та їїзв’язок з історією. Ті самі люди часто працювали в різних ділянках філології таісторії (наприклад, Олександр Потебня, Омелян Огоновський, Павло Житецький, ВолодимирПеретц, Михайло Грушевський, Агатангел Кримський, Іларіон Свєнціцький, МихайлоВозняк). Цю традицію продовжували на еміграції Дмитро Чижевський, Юрій Шевельов,Омелян Пріцак, Ігор Шевченко та ін. Близькість української філології до історіїманіфестувалася в інституційному зв’язку між ними (порівняйте назвиІсторико-філологічний відділ Української академії наук, Історико-філологічнийінститут князя Безбородька у Ніжині).
Поміркуйте, яку рольвідіграють українські вебсайти для розвитку лексикографічної культуриособистості.
Щорічною сталавиставка “Український словник: відрукописного до електронного”, що проводиться в Музеї книги і друкарства Українидо дня пам’яті Нестора Літописця. До цього дня різні автори презентують новісловники, в тому числі й електронні.
◊ Підготуйте рекламу одного з таких електронних словників. Уповідомленні дайте відповіді і на такі, зокрема, питання:
1. Яка мета електронного словника?
2. Чи оптимальнийобсяг інформації на слайді?
3.Як урахувуються віковіособливостей глядачів;
4. Які особливості сприйняттяінформації з екрану?
5. Чи допомагає кольоровий фон і шрифтрозумінню інформації?
◊ Комп’ютери значно прискорюютьпрацю словникаря. Подискутуйте, чи замінять комп’ютери людину.
◊ Ти і твої однокласники зустрічаєтесь з журналістами.Побудуйте діалог «Вплив засобів масової інформації на розвиток словниковоїбази»: з’ясуйте, чи виявляють засоби масової інформації інтерес до сучасноїсловникової бази; чи існує система моніторингу української мови щодо помилок,найуживаніших в україномовних виданнях, теле-, радіоефірі.
Тема для розмови.
Немає нерухомості в мові… Вмові, як і взагалі в природі, все живе, все рухається, все змінюється. Спокій,зупинка, застій – явище, яке тільки існує в уяві; це частковий випадок руху заумови мінімальних змін. Статика мови є тільки частковим виявом її динаміки”, — так писав відомий мовознавець Іван Бодуен де Куртене (1845-1929). Отже,«кінцевість кожного словника — це початок наступного». Яка ваша думкастосовно цього? Напишіть твір-роздум «Словники у моєму житті».