Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування

ПромисловістьЧернівецької області та розвиток сфери обслуговування

План
1. Характеристика економічного потенціалурозвитку Чернівецької області
2. Аналіз промислового комплексу Чернівецькоїобласті
3. Характеристика агропромислового комплексуобласті, як одного з провідних напрямів розвиткуекономіки
4. Аналіз розвитку сфери послуг Чернівецькоїобласті
Список використаної літератури
1. Характеристикаекономічного потенціалу розвитку Чернівецької області
Чернівецькаобласть — область у південно західній частині України, утворена 7 серпня 1940 зпівнічної, переважно українцями заселеної, частини Буковини і сусідньої частиниБесарабії (з м. Хотином), розташована у межах Карпат, Передкарпаття таПокутсько-Бесарабської височини. Площа 8100 км²; 922800 мешканців, у томучислі: 373500 міських і 549300 сільських. Національний склад за переписомнаселення 2001 року: українці — 75,0 %, румуни — 12,5 %, молдавани — 7,3 %,росіяни — 4,1 %, поляки — 0,4 %, білоруси — 0,2 %, євреї — 0,2 %, іншінаціональності — 0,4 %. 11 міст, 11 селищ міського типу; 11 районів, 252сільські ради (рис. 1.).
/>
Рис. 1.Адміністративний поділ Чернівецької області [3]
Чернівецькаобласть займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільнумережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач.Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями:Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою.
Область багата наприродні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища(Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні рокивідкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому,Сторожинецькому і Путильському районах.
У надрахзнаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині вбасейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східнірайони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходитьсяперспективне родовище мармуру.
На територіїобласті також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральноїводи типу “Іжевська”, «Мацеста», «Боржомі» і «Нафтуся».
На територіїобласті налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра.Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сірет, Черемош.
У Чернівецькійобласті зосереджений значний науковий потенціал. Здійснюють свою діяльністьнауково-дослідні інститути: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецьківідділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України,інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інститутуземлевпорядження і Київського інституту автоматики, ПВНЗ Буковинськиийуніверситет [2].
Вищу освітупропонують Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, ПВНЗБуковинськиий університет, Буковинський державний медичний університет,Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національноготорговельно-економічного університету, Буковинська державна фінансова академія,Економіко-правовий інститут, Чернівецький факультет Харківського державногополітехнічного університету.
У зовнішніхекономічних зв’язках переважають експортно-імпортні операції суб’єктівпідприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговимипартнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща.Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією,Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією,Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішняторгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, РосійськаФедерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.
У загальнійструктурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревината вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження,недорогоцінні метали та вироби з них, м’ясо і субпродукти харчові. У структуріімпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини таустаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси,недорогоцінні метали та вироби з них.2. Аналізпромислового комплексу Чернівецької області
В Чернівецькійобласті сформований розвинений промисловий комплекс, до його складу входятьпідприємства харчової промисловості, виробництва та розподіленняелектроенергії, газу та води, машинобудування, легкої промисловості, металургіїта обробки металу, виробництва деревини та виробів з деревини.
В області діє 228промислових підприємств основного кола статистики, обсяг виробництва якихстановить 0,4% загального обсягу по Україні.
Промисловимипідприємствами області у 2009 році вироблено товарної продукції на суму 1980млн. грн. у фактичних цінах.
Зростання обсягівпромислового виробництва забезпечено, насамперед, завдяки збільшенню виробництвана підприємствах обробної промисловості, які є основною складовою промисловогокомплексу області і забезпечують понад 80% загальнообласного випуску продукції.Обсяг виробництва цих підприємств, порівняно з 2008 роком, зріс на 4,8%.Вагомий приріст досягнуто підприємствами металургії та оброблення металу –12,4%, машинобудування, ремонту та монтажу машин і устаткування — 5,2%,харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів — 5,1%(рис. 2).
/>
/>
Рис. 2. Картапромисловості Чернівецької області [3]
Володіючи значноюсировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнятобільше чверті всіх штатних працівників промисловості, виробляється більшетретини загальнообласного обсягу виробництва. До неї відносяться цукрова,спиртова, безалкогольна, олійно-жирова, м’ясопереробна, маслосироробна,молочна, дріжджова, лікеро-горілчана, хлібобулочна підсекції.
В розвитокхарчової промисловості за рахунок всіх джерел фінансування спрямовується понад45% всіх інвестицій в основний капітал, вкладених в промисловість області.

/>
Рис. 3. Підсекціїхарчової промисловості та їх питома вага в загальному виробництві галузі
Більше третиниобсягу виробництва харчової промисловості займають підприємства м’ясноїпромисловості.
Близько 22%виробленої продукції галузі належить підприємствам цукрової та кондитерськоїпромисловостей.
Чернівецькийолійно-жировий комбінат займає в загальному обсязі виробництва харчовоїпромисловості становить понад 17%.
До підприємствхарчової промисловості, які вносять вагомий внесок в нарощування обсягувиробництва продукції в області відносяться: ВАТ «Чернівцім»ясопромсервіс”,ПП «Колос», ВАТ «Роси Буковини», ЗАТ ВКТФ«Буковинка», ДП «М’ясо Буковини» ВАТ «Новоселицькийптахокомбінат».
Особливе місце впромисловості області належить підприємствам з виробництва та розподіленняелектроенергії, газу та води, на долю яких припадає 19,2% загальнообласногообсягу виробництва. Найпотужніші підприємства: ВАТ«Чернівціобленерго» і ДАЕК «Дністрогідроенерго». Введенняпотужностей Дністровської гідроакумулюючої станції забезпечить потребуенергетичної системи України в пікових періодах в обсязі 2,3 мВт екологічночистої енергії із значною економією органічного і ядерного палива [7]. Важливемісце в промисловості належить машинобудуванню. Найпотужніше машинобудівнепідприємство області — ТОВ «Чернівецькій машинобудівній завод»(питома вага товариства в загальному обсязі виробництва по галузі — 84%). Підприємствовиробляє унікальне обладнання для переробки, транспортування, зберігання тасинтезу нафти, газу і конденсату, а також обладнання для об’єктів енергетики тавеликої хімії. Виробничі потужності товариства дозволяють виготовляти в рік до58 тис. тонн продукції.
Один з найбільшихприростів виробництва в 2009 році досягнуто на підприємствах металургії таоброблення металу, які виробляють 6,5% загального обсягу промисловоговиробництва області. Постійно розширюючи асортимент, освоюючи нові видипродукції, з року в рік нарощує обсяги промислового виробництва ТОВ«АРГО», питома вага якого в секції складає понад 56% (рис. 4.).
/>
Рис. 4. Питомавага галузей промисловості в загальному обсягу промислової продукції області за2009 рік.
Значне місце впромисловості області займає легка промисловість. Вона представлена такимипідсекціями, як швейна, текстильна, трикотажна, шкіряна, хутрова та взуттєва. На23 підприємствах легкої промисловості (10,1% загальної кількості промисловихпідприємств основного кола статистики), зосереджено 18,6% середньої чисельностіпрацівників промисловості області.
Якщо у 2000 роціпровідне місце серед підгалузей легкої промисловості займала текстильнапромисловість і її частка сягала понад 50% загального обсягу виробництвагалузі, то у 2009 році пріоритет став належати виробництву готового одягу (45,8%)і виробництву взуття (38,0%).
До найбільшихпідприємств легкої промисловості відноситься Чернівецьке акціонерне товариствовідритого типу «Трембіта» – один з лідерів у виготовленні чоловічогота жіночого одягу. Серед пріоритетів розвитку акціонерного товариства –модернізація, автоматизація виробництва, курс на відмінну якість продукції,постійне оновлення асортименту для задоволення найвибагливіших смаків покупців.Вагомий вклад в розвиток галузі вносять СП «Конфтрем», ВАТ«Розма», ВКТФ «Акцент ЛТД», СП «Сузір’я».
Значне місце векономіці області займає виробництво деревини та виробів з деревини. На 36деревообробних підприємствах основного кола статистики зосереджено 8,9%загальної чисельності промислово-виробничого персоналу області. Найпотужнішимипідприємствами галузі є: ТОВ «Техно», ВАТ «КрасноїльськийДОК», Сторожинецький держлісгосп.
Одним з факторів,які негативно впливають на соціально-економічну ситуацію в регіоні, залишаєтьсяпроблема роботи підприємств колишнього військово-промислового комплексуелектронного напрямку.
Враховуючиактуальність і важливість проблем енергозбереження та відновлення роботизазначених підприємств, наявність виробничого і наукового потенціалу, шляхомоб’єднання зусиль виробників, науковців Чернівецького національногоуніверситету створена науково-виробнича асоціація «Технологічний парк:Енерго- і матеріалозберігаюча фото- та мікроелектронна техніка. Нетрадиційніджерела енергії». Розроблені заходи та Програма розвитку електроннихзасобів енергозбереження в Чернівецькій області.
Особливе місце вструктурі промислового потенціалу області займає місто Чернівці, і якомусконцентровано майже 60% промислових потужностей регіону.
Управліннямсоціально-економічного розвитку здійснювались власні і делеговані повноваження,проводилася відповідна організаторська робота щодо виконання основнихпоказників Програми економічного і соціального розвитку міста Чернівців на 2010рік. В даний час розпочато розробку Програми економічного і соціальногорозвитку міста Чернівців на 2011 рік.
Постійноаналізувався стан фінансово-господарської діяльності промислових підприємств.Щотижнево проводився моніторинг реалізації товарної продукції промисловимипідприємствами міста. За матеріалами управління підсумки роботи промисловостірозглядалися на загальних нарадах у міського голови [7].
Станом на01.01.2010 р. в промисловому комплексі міста склалася виробнича структура набазі 89 підприємств, які представляють 10 галузей.
За попереднімиданими (інформація забрана по телефону) промисловими підприємствами міста вгрудні 2009 року реалізовано товарної продукції (в діючих цінах) на суму 122млн. грн., що на 41,1 млн. грн. більше в порівнянні до грудня 2008 року. Рівеньзростання складає 151 %.
За 2009 рікреалізація товарної продукції (в діючих цінах) складає 1175,5 млн. грн., що на520,5 млн. грн. більше в порівнянні до відповідного періоду минулого року(655,0 млн. грн.) Рівень зростання реалізації продукції складає 179,0 % (рис.5).

/>
Рис. 5. Обсягреалізації товарної продукції в Чернівецькій області за 2008-2009 роки
Найкращереалізовували продукцію наступні підприємства: ТОВ «Розма», ВАТ «Цегельнийзавод» № 3, ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат», ВАТ «Арніка»,ВАТ «Олійножировий комбінат», СП «Алчер», АТВТ «Трембіта».
З різнихоб’єктивних причини знизили обсяги реалізації товарної продукції в порівняннідо відповідного періоду минулого року: ЗАТ “Імпульс”, ПП «Полімермаш»,ВАТ «Завод Індустрія», АТ «Акцент ЛТД», АТЗТ «Буковинка»,ВАТ «Цегельний завод №1», МП «Болена» та інші.
У ході реалізаціїПрограми розвитку малого підприємництва на 2009-2010 роки в м.Чернівцяхвиконано основні заходи щодо сприяння суб’єктам підприємництва у запровадженні власногобізнесу, удосконалення регуляторних процесів, спрощення процедури реєстраціїсуб’єктів підприємництва та видачі їм документів дозвільного характеру,вирішення проблемних питань розвитку підприємництва, залучення їх до участі уформуванні інфраструктури міста.
Малепідприємництво міста становить біля 30,0 тис. суб’єктів, у тому числі 27,5 тис.фізичних осіб-підприємців. У розрахунку на 10 тис. населення припадає 94 малихпідприємства. Кількість працівників на малих підприємствах становить 16,6 тис осіб [5].
Впродовж 2009року зареєстровано 226 юридичних осіб (з них 133 – суб’єкта малого бізнесу) та1534 фізичних осіб – підприємців.
За видамиекономічної діяльності найбільша частка реалізованої продукції (робіт, послуг)в загальних обсягах реалізації малих підприємств залишилася у сферах торгівлі;ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку,промисловості, операцій з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданнямпослуг, а також будівництва. Частка продукції малих підприємств міста узагальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг) області становить 30,6відсотків.
Станом на01.01.2010. за спрощеною системою оподаткування працювали 11,3 тис. суб’єктівмалого підприємництва, на умові сплати фіксованого податку – 4,7 тис. фізичнихосіб-підприємців.
Забезпеченапрозора система планування та підготовки регуляторних актів. Відповідно доПлану реалізації державної регуляторної політики у сфері господарськоїдіяльності в м. Чернівцях впродовж 2009 року міською радою прийнято 11регуляторних актів.
Організованаспівпраця з підприємницькими інституціями, діяльність яких направлена напідтримку підприємництва, надання консультативної, правової допомоги та захистсуб’єктів підприємництва. За фінансовою підтримкою міської ради на базіЧернівецького міського Центру захисту приватних підприємців та підприємствмалого бізнесу продовжує роботу «Гаряча лінія» з наданняінформаційних послуг суб’єктам підприємницької діяльності міста. Впродовж 2009року на «Гарячу лінію» звернулись із запитами 2668 суб’єктівпідприємницької діяльності.
З метою наданнядопомоги підприємцям – початківцям у здійсненні підприємницької діяльності зберезня поточного року на базі Центру зорганізована робота постійно діючогобізнес-класу.
Проведено 3засідання міської Координаційної ради з питань розвитку підприємництва. З метоюпідтримки суб’єктів підприємницької діяльності в умовах фінансово-економічноїкризи та запобігання впливу її негативних наслідків, за пропозицією міськоїКоординаційної ради з питань розвитку підприємництва в лютому 2009 року міськоюрадою прийнято рішення про тимчасове припинення застосування підвищуючихкоефіцієнтів до орендної плати за несвоєчасне освоєння земельних діляноксуб’єктами підприємництва. В рамках виконання заходів Програми розвитку малогопідприємництва в місті Чернівцях проведено дослідження стану організаціїсуб’єктами підприємництва перевезень пасажирів на таксі. З метою стимулювання організаціївласного бізнесу для безробітних, які планують розпочати підприємницьку діяльність,міським центром зайнятості проводяться семінари з орієнтації на самозайнятість, проведено 19 «Міні-ярмарок вакансій» та Марафонактуальних робітничих професій на базі закладів спеціальної та середньої освітиміста. Для організації роботи в сфері малого бізнесу пройшли перепідготовку 40незайнятих громадян. В липні2009 року відбулося міське свято «Петрівський ярмарок». Під час святапроведено виставки-продажі товарів народного споживання та будівельнихматеріалів, кондитерських та хлібопекарських виробів, продовольчих товарів,книг та друкованої продукції, квітів, овочів та фруктів, продукції бджільництватощо. Зорганізовано «Містечкомайстрів», де були презентовані вироби біля 180 народних майстрів Українита Румунії. Відбувся показ національних костюмів буковинських та румунськихдизайнерів. До участі у Петрівському ярмарку залучено біля 700 суб’єктівпідприємницької діяльності міста, області та 22 інших областей України.
З нагодипрофесійного свята Дня підприємця в вересні 2009 року Подяками Чернівецькогоміського голови з врученням цінних подарунків відзначено кращих суб’єктівпідприємництва міста.3. Характеристикаагропромислового комплексу області, як одного з провідних напрямів розвиткуекономіки
Агропромисловевиробництво відіграє визначальну роль в економіці Чернівецької області. Тутформуються продовольчі ресурси, зосереджена значна частина основних виробничихфондів та працюючого населення.
Особливістюобласті є те, що вона розташована в трьох природно-географічних зонах:лісостеповій, яка займає Прут-Дністровське межиріччя, передгірській, щознаходиться між Карпатами і річкою Прут та гірській, яка охоплює БуковинськіКарпати.
З 809,6 тисячігектарів земель 473,4 — сільськогосподарські угіддя, в тому числі: 339,2 — рілля, решта – багаторічні насадження, сіножаті та пасовища. Пересічно наодного мешканця припадає 0,51 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,37гектарів ріллі [5].
За характеромземельних і кліматичних ресурсів територія області є сприятливою для розвитку іфункціонування різних галузей і виробництв АПК. В помірно зволоженійлісостеповій зоні сприятливі умови для вирощування зернових, технічних культур,картоплі та овочів, а також виробництва тваринницької продукції. В надлишковозволоженому передгір’ї переважаючим типом товарного сільського господарства ємолочно-м’ясне скотарство та вівчарство, картоплярство і льонарство. В гірськійзоні, де невисока сума температур і велика кількість опадів, не маєінтенсивного сільськогосподарського виробництва. Тут як і в передгір’їспеціалізуються на м’ясо-молочному тваринництві й вівчарстві з виробництвомкормових культур та ефективному використанні природних сіножатей.
Продуктивністьсільськогосподарського виробництва в Чернівецькій області досить висока. Врозрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в усіх категоріях господарствбуло вироблено в 2006-2008 роках валової продукції в цінах 2009 року відповідно247,2, 275,7 і 271,3 тис. гривень, що в 1,8-1,7 раза більше ніж по Україні і цеє третім показником серед областей. В 2009 році аграріями області виробленовалової продукції сільського господарства на 7,5% менше порівняно з попереднімроком.

/>
Рис. 6. Валовапродукції АПК Чернівецької області в цінах 2008 року
Часткарослинницької продукції становила 51,2%, тваринницької – 48,8%. В зв’язку зскладними погодними умовами одержано продукції рослинництва менше на 15,5%порівняно з 2008 роком, продукція тваринництва збільшилась на 2,7 відсотка. Вособистих селянських господарствах отримано 88,2% загального обсягу валовоїпродукції, в сільськогосподарських підприємствах – 11,8 відсотка.
Завершуєтьсяпроведення земельної реформи. Близько 190 тисяч громадян Буковини сталивласниками права на земельну частку (пай), з яких 116 тисяч віддали своїземельні паї в оренду новим агроформуванням. Оформлено 78,6 тисяч актів направо приватної власності на землю і близько 36,9 тисяч знаходяться в стадіївиготовлення.
Проводитьсяробота по розпаюванню майна колишніх колективних сільськогосподарськихпідприємств. Згідно нормативних документів проводиться розподіл цього майна. Ззагальної кількості власників майнових паїв 85 відсотків отримали відповіднісвідоцтва. Понад 67 тисяч селян вийшли з господарств з майном в натурі, а 130,5тисяч на договірних умовах передали його в оренду новим суб’єктамгосподарювання.
Відбулися суттєвізміни в структурі виробництва. На провідне місце вийшла рослинницька галузь,частка якої у загальному виробництві валової продукції у 2009 році склала 51,2відсотка.

/>
Рис. 7. СтруктураАПК Чернівецької області за обсягами виробництва у 2008-2009 роках, %.
Важливою галуззюагропромислового комплексу є тваринництво. За 2009 рік досягнуто стабільнихрезультатів у виробництві тваринницької продукції. Зокрема, всіма категоріямигосподарств вироблено 56,4 тис.тонн м’яса в живій вазі, 364,0 тис.тонн молока,235,4 млн.штук яєць. В порівнянні до минулого року виробництво цих продуктівзбільшилось відповідно на 5,9; 1,0; 14,7 відсотків. Це дає підстави длясподівань, що тваринництво незабаром знову повернеться на чільну позицію, аджепротягом тривалого часу саме воно було провідною галуззю сільськогогосподарства Буковини. Цьому сприятиме реалізація цільових комплексних програмрозвитку галузі, де провідне місце відводиться кормовиробництву іселекційно-племінній роботі. Саме ця сфера діяльності може стати найбільшпривабливою для інвестування.
Характерноюособливістю сільськогосподарського виробництва нашої області, як і всьогоЗахідного регіону держави, є те, що останнім часом провідним типом виробниківсільськогосподарської продукції стали особисті селянські господарства, питомавага яких у загальнообласному виробництві складає понад 80 відсотків. Їмналежить провідна роль у формуванні ринку овочів, фруктів, ягід, картоплі,м’яса, молока, яєць. Великотоварні сільськогосподарські підприємства формуютьринок зернових культур, цукросировини, окремих видів тваринницької продукції.Останнім часом у виробництві продовольчих товарів зростає частка фермерськихгосподарств, які мають значну перспективу в регіоні [7].
Зміни в структурівиробництва та землекористування разом з реалізацією природоохоронних заходівсуттєво поліпшили екологічну ситуацію в регіоні. Із зменшенням внесенняорганічних і мінеральних добрив знизився вміст в грунті легкогідролізованихформ азоту, рухомих форм фосфору і обмінного калію і їх перехід в продуктихарчування. Останніми роками для боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобамисільськогосподарських культур господарюючими суб’єктами вноситься меншакількість засобів захисту рослин. В більшості господарств використовуються небільше 1 кг пестицидів на гектар ріллі, а в господарствах гірськогоПутильського району ці препарати взагалі останнім часом не застосовувалися. Цестворило сприятливі умови для збільшення виробництва в області сировини дляекологічно чистого, дитячого та дієтичного харчування, а завдяки цьому можнаосвоїти випуск та розширити асортимент цієї продукції на підприємствах харчовоїгалузі.
Дуже актуальноюпроблемою для агропромислового комплексу залишається технічне і транспортнезабезпечення виробництва. Хоча за останні два роки темпи поповнення господарствобласті технікою вітчизняного та іноземного виробництва дещо зросли, але цьогоявно недостатньо для технічного забезпечення галузі. Тому зараз акцентзміщується на кооперування коштів господарств по придбанню та використаннюскладної техніки шляхом створення машино-технологічних станцій, механізованихзагонів. Поряд з цим створюється розгалужена мережа торгівельно-посередницькихорганізацій, лізингових фірм. В 2000-2009 роках на умовах лізингу в областьнадійшло 37 одиниць високопродуктивної техніки. Крім того, господарства областіза власні кошти придбали в 2009 році ще 52 одиниці. Тому,сільгосптоваровиробники області зацікавлені в створенні центру технічнихпослуг, виїзних ремонтно-діагностичних бригад, виставочних залів по продажунової техніки, фірмових магазинів по реалізації запасних частин та організаціїремонту машин, вузлів і агрегатів заводами-виробниками.
Загалом, питаннянадання послуг, формування та функціонування аграрного ринку, розвиткуінфраструктури села нині набувають особливої ваги, адже від темпів їх вирішеннязалежить подальший розвиток усіх типів агроформувань. Нещодавно отрималаакредитацію Буковинська універсальна біржа, яка буде займатись наданням послугз укладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.На базі Чернівецької товарної біржі створено аграрний сектор, в районах працюють10 брокерських контор.
З метою наданняпослуг особистим селянським господарствам у реалізації і переробці продукціївласного виробництва в області функціонує 371 заготівельний пункт, 220підприємств по переробці зерна, випічці хліба і виготовленню олії.
В обласному,районних центрах та селах області постійно проводяться виставки-ярмаркисільськогосподарської продукції, функціонують 17 оптово-продовольчих і 56оптово-плодоовочевих ринків, 2 агроторгові доми.
Для збереженнягенетичного потенціалу та покращення продуктивності, а також лікуваннясільськогосподарських тварин діють 65 пунктів штучного осіменіння, 70 — ветеринарного обслуговування, 75 ветеринарних аптек.
Не менш важливимє задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств насінням,мінеральними добривами та засобами захисту рослин. З цією метою в областівідкрито ряд агромагазинів. В кожному районі діють станції захисту рослин, якінадають теоретичні та практичні консультації.
Для забезпеченнягосподарств кредитними ресурсами та з метою спрощення отримання позики утворено6 кредитних спілок.
Поряд ізстворенням сприятливих умов для виробництва і реалізації продукції виникаєнеобхідність у мережі інформаційно-консультаційних центрів і служб дорадництва.Поле діяльності цих інституцій досить широке. Вони повинні надавати послугиінформаційного характеру щодо ціни на сільгосппродукцію та матеріально-технічніресурси, ринків збуту, а також з питань організації аграрного виробництва,нових технологій в рослинництві та тваринництві, підвищення рентабельності тієїчи іншої галузі і господарства в цілому, консультацій щодо сплати податків,організовувати різнопланові навчання, допомагати в розробці бізнес-планів тощо.Нині в області є всі умови для створення і функціонування такого роду структур,необхідна зацікавленість відповідних організацій, які можуть надавати ціпослуги [7].
Харчовапромисловість Буковини, як складова частина аграрного сектору економікиобласті, працює в напрямку нарощування виробництва та збільшення асортиментувисокоякісних продовольчих товарів. Над вирішенням цієї життєво важливоїпроблеми в області більш як на 70 підприємствах харчової переробноїпромисловості, що об’єднує 10 галузей, працює понад 8 тисяч працівників.Щорічно на прилавки магазинів надходять сотні нових найменувань продуктівхарчування, які за своїми смаковими і поживними якостями значно кращі заіноземні аналоги. Продукція харчових підприємств області добре відома не лише вУкраїні, але і за її межами. Харчовими переробними підприємствами АПК області за2009 рік вироблено товарної продукції на суму 443,7 млн.грн., що майже на 30відсотків більше, ніж за 2008 рік. Зі значним збільшенням обсягів виробництвапроти 2008 року спрацювали м’ясопереробна, консервна, молокопереробна, спиртовата хлібопекарська галузі.
Виготовлені застаровинними рецептами і сучасними технологіями ковбасні вироби витіснили змісцевого ринку продукцію європейських країн. Найпотужнішим середм’ясопереробних підприємств є приватне підприємство «Колос», якещорічно виробляє біля 5 тис.тонн м’яса і субпродуктів І категорії, ковбаснихвиробів, що налічують більше 150 найменувань, 45-50 туб м’ясних консервів, біля40 тонн напівфабрикатів, 130 тонн варених ковбас для дитячого харчування. Вобласті продукція реалізується в п’яти фірмових магазинах, два з яких працюютьза методом самообслуговування – по типу супермаркетів світового рівня. Відкритіпредставництва в Києві, Житомирі, Одесі, Миколаєві, Івано-Франківську, Харкові,Хмельницькому, Вінниці.
Конкуренцію ввиробництві та реалізації м’ясоковбасних виробів ПП «Колос» створюютьВАТ «Чернівцім’ясопромсервіс» та ДП «М’ясо Буковини»Новоселицького птахокомбінату. ВАТ «Чернівцім’ясопромсервіс»щомісячно виробляє до 30 тонн ковбасних виробів. До традиційних варених ковбас,сосисок, напівкопченостей добавились сиров’ялені ковбаси. Асортимент ковбаснихвиробів перевищує 30 видів. А ДП «М’ясо Буковини» крім високоякіснихм’ясних і ковбасних виробів виробляє тверді жирні сири та рибну продукцію васортименті.
З липня 2009 рокувідновив свою роботу Новоселицький сирзавод, що належить ДП «Екосир».Підприємство спеціалізується на виробництві твердих жирних сирів. Щомісячновиробляється до 110 тонн високоякісної продукції в асортименті – це сири«Російський», «З паприкою», «З часником», «Зцибулею», «З зеленню», «Костромський». Враховуючи, щопродукція користується широким попитом у споживачів не тільки в державі, але йза її межами, завод розширює виробництво, використовуючи новітні технології тависокоякісну сировину гірської і передгірської зон краю, що відзначаєтьсяцілющими властивостями і екологічною чистотою.
Лужанськийекспериментальний спиртзавод – одне з найдавніших підприємств Буковини. В 1910році маленьке приватне підприємство розпочало виробляти спирт з картоплі.Поступово виробництво розширювалось, завод розбудувався, збільшуючи своїпотужності. Зараз підприємство виробляє спирт етиловий ректифікований вищоїочистки, спирт етиловий абсолютований, спирт етиловий технічний. З 2000 рокузавод бере участь у реалізації державної програми «Етанол». За 2007-2009роки вироблено 4600 тонн високооктанової кисневої добавки до бензинів (ВКД).Потужності дозволяють щорічно виробляти 7000 тонн ВКД.
На повнупотужність працює єдине підприємство Західного регіону, що переробляє олійнікультури – Чернівецький олійно-жировий комбінат. З 1998 року ним, крім насіннясоняшнику, освоєно переробку насіння ріпаку і сої та виробництво з них олії.Переробка цих культур дає можливість збільшувати виробничий цикл підприємствадо 10-11 місяців, бо природно-кліматичні умови області не дозволяють вирощуватидостатню кількість соняшнику. За 2008 рік підприємством було перероблено більше40 тис.тонн олійних культур і вироблено 14 тис.тонн олії рослинної. В 2009 роцівиробництво олії зросло майже в 3 рази і становитиме 36 тис.тонн. Висока якістьолії рафінованої, дезодорованої була відзначена в минулому році Золотимимедалями і дипломами на виставках в містах Києві та Санкт-Петербурзі.
Одним знайпотужніших і сучасних підприємств харчової галузі є ВАТ «РосиБуковини».
Підприємствозасноване в 1994 році. Щорічно виробляє 1325 тис. дал безалкогольних напоїв та94 тис. дал мінеральної води. «Роси Буковини» – це екологічно чистабездоганна продукція, якість якої забезпечується сучасними технологіями іустаткуванням. Вода, що використовується для виробництва напоїв, визначенаголландською фірмою «NURICIA EXPORT B.V.», як одна з найбільшпридатних для приготування дитячого харчування за стандартами ЄвропейськогоСоюзу. У рамках спільної діяльності з міжнародним концерном «ЯркКиїв» освоєно виробництво води, збагаченої іонами йоду. «Йодіс РосиБуковини» дозволяє вирішити проблему йододефіциту, що має місце як усвіті, так і на Україні «Роси Буковини» – це один з найпотужнішихвиробників питних вод і безалкогольних напоїв у Західному регіоні України,виготовляє їх більше 15 видів за власними технологіями. Потужності підприємствадозволяють (за умови реалізації) виробляти понад 2000 тис.дал безалкогольнихнапоїв [5].
Для створеннядистриб’юторської компанії по реалізації продукції ВАТ «Роси Буковини»на всій території України підприємство потребує інвестиції в сумі 2000 тис.дол.США. Термін окупності інвестицій – 5 років.
Головноюустановою Центру наукового забезпечення регіону є Буковинський інститутагропромислового виробництва. Визначальними напрямками його діяльності є:
— розробкаоптимізаційних, адаптованих до умов регіону, моделей відтворення родючостізмитих грунтів з урахуванням охорони довкілля;
— удосконаленнятехнологій ефективного використання низькопродуктивних схилових орних земельшляхом їх залуження;
— виведення новихвисокопродуктивних імунностійких сортів та гібридів кукурудзи, сої, квасолі,томатів, плодових та горіхоплідних культур;
— удосконаленняіснуючих і виведення нових порід, внутрішньопородних типів, ліній великої рогатоїхудоби, свиней та овець;
— розробка іудосконалення енерго- та ресурсозберігаючих технологій виробництва рослинної ітваринницької продукції та її переробки;
— відтворенняелітного насіння районованих і перспективних сортів сільськогосподарськихкультур.
Розробленівченими інституту науково-обгрунтовані системи землеробства для умов регіону,забезпечують відтворення родючості змитих грунтів, реалізацію потенціалупродуктивності сучасних сортів та гібридів, охорону довкілля, збільшеннявиробництва рослинної продукції на 16-23% із зменшенням енергозатрат на 20-26%.
Нині увиробництві культивуються десятки сортів і гібридів селекції інституту, яківідзначаються високою врожайністю, холодостійкістю та технологічністю. Цескоростиглі гібриди кукурудзи, які в умовах виробництва забезпечують 95-100цнт/га сухого зерна, ранньостиглі холодостійкі сорти сої забезпечують по 30-35цнт/га насіння з високим вмістом олії та білку. Сорти Іванка і Чернівецька 8 єнаціональними стандартами.
Впровадженняудосконаленої адаптованої до умов Буковини української інтенсивної технологіївирощування цукрових буряків забезпечує приріст врожаю коренеплодів на85-115цнт/га, в умовах експериментального впровадження її дозволяє одержати460-500 цнт/га коренеплодів при собівартості 1 цнт 7-8,5 гривень [6].
В галузітваринництва створено високопродуктивні стада корів Прикарпатського типучервоно-рябої молочної породи худоби, Західний тип червонопоясоїспеціалізованої лінії м’ясних свиней, Буковинський тип асканійськоїм’ясо-вовнової породи овець, ведеться робота по створенню нового типу м’ясноїсиментальської породи. Важливим є те, що більшість наукових розробоквпроваджується у виробництво насамперед шляхом реалізації інноваційних проектівв базових сільськогосподарських підприємствах області.
Одним ізнайважливіших завдань Центру є поширення сільськогосподарських наукових знань.
Центром науковогозабезпечення розроблена «Система ведення сільського господарства вЧернівецькій області» в якій відображено науково-практичні заходи позапобіганню та зменшенню негативного впливу екстремальних погодних умов нарозвиток сільського господарства області.
Підготовлено івидано книги «Поради сільському господарю по землеробству ітваринництву», «Земельні ресурси Буковини», видано ряд статей тарекомендацій.
Вчені інститутупостійно приймають участь в проведенні обласних і районних семінарах, круглихстолів, виступають на радіо і телебаченні та інших засобах інформації, якідозволяють поширювати наукові досягнення.
Поряд із сутонауковою діяльністю не менш важливою є робота інституту, як головної установиЦентру наукового забезпечення регіону. Разом із місцевими органами виконавчоївлади розробляються цільові Програми розвитку агропромислового виробництваобласті, формується і реалізується програма інформаційно-консультативногозабезпечення АПК, здійснюється науково-методичне керівництво з питаньнасінництва, селекції та племінної роботи, реалізуються заходи щодо підвищеннякваліфікації кадрів агропромислового виробництва, здійснюється маркетингнауково-технічної продукції.4. Аналіз розвиткусфери послуг Чернівецької області
Впродовж 2009року потреби мешканців області задовольняли 2207 закладів торгівлі, 643ресторанного господарства та біля одної тисячі сфери послуг.
За рахунок новогобудівництва, реконструкції нежилих приміщень, переобладнання житла ця мережапоповнилася 204 об’єктами торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг.Відкриття критого ринку «Формаркет» дало можливість суттєво покращитиумови купівлі-продажу широкого асортименту сільгосппродукції, продовольчих танепродовольчих товарів.
З метою насиченнявнутрішнього ринку продовольчими та непродовольчими товарами, в тому числімісцевих товаровиробників, організовано проведення 15 ярмарок, 5виставок-продажу із реалізації непродовольчих товарів.
Чернівецькоюторгово-промисловою палатою, за сприяння департаменту економіки, проведеноуніверсальні виставки-ярмарки «Зимова казка» (лютий), «Веснянийподарунок» (березень), спеціалізовану виставку-ярмарок «Буковинськавесна» (квітень), спеціалізовану виставку «Енергозбереження.Будівництво» (квітень), універсальні виставки – ярмарки «Літо.Відпочинок» (червень), «На порозі осінь» (серпень), «Осінь»(вересень), «Експо-осінь» (жовтень), «Різдвяний вернісаж»(грудень) і ХІ спеціалізована регіональна вистава «Букдрев-2009»(жовтень).
Організовановиїзну роздрібну торгівлю на площі Соборній під час новорічно-різдвяних свят,на території Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту припроведенні фольклорно – етнографічного свята «Від Різдва до Йордана».
У ході виконанняПрограми розвитку інвестиційної діяльності Чернівецької області роботавідповідних органів влади була спрямована на формуванняінвестиційно-привабливого іміджу регіону та проведення комплексу заходів,спрямованих на поліпшення умов інвестиційної діяльності в місті [6].
Станом на01.01.2010 р. в економіку регіону іноземними інвесторами вкладено 797,8тис.дол.США прямих інвестицій. Інвестування здійснювалося за рахунок грошовихвнесків – 585,4 тис.дол.США та внесків у вигляді рухомого і нерухомого майна –152,4 тис.дол.США.
Сукупний капіталнерезидентів в економіці області на 01.01.2010 р. становив 72912,5тис.дол.США.
Географіянадходжень іноземного капіталу майже не змінилась. Прямі іноземні інвестиціїздійснили нерезиденти з 35 країн світу. Найвагоміші внески капіталу в економікуміста зробили нерезиденти з Кіпру, Віргінських Островів, Британських, Італії,Сполученого Королівства, Німеччини, США, Латвії та Туреччини.
Загальний обсягпрямих іноземних інвестицій, включаючи позичковий капітал, на 1.01.2010 р.становив 74033,1 тис.дол.США.
За пропозиціямиобласної ради сформовано та затверджено перелік об’єктів інвестування таінвестиційні проекти.
Налагодженаспівпраця з Німецьким банком розвитку KfW, що дозволило визначити та оцінитиKfW як потенційне зовнішнє джерело фінансування та умови отримання фінансуваннядля здійснення інвестиційного проекту у сфері водопостачання м. Чернівців. Насьогоднішній день в рамках Німецького фінансового співробітництва з Україноюпроходить заключний етап Міжнародного відкритого тендеру щодо послугконсультування з розробки техніко-економічного обґрунтування проекту «Водопостачанням. Чернівців».
Впродовж 2009року туристичні послуги в області надавалися 120 суб’єктами господарювання –ліцензіатами, в тому числі 99 турагентами, 21 туроператором, з них 2туроператорами внутрішнього в’їзного туризму. За попередніми даними наданотуристичних послуг на суму понад 30,0млн.грн., обслуговувано більше 80,0тисячтуристів, з яких 50 відсотків подорожували в Україні.
На виконаннязаходів обласної цільової Програми розвитку туризму на 2004-2010 роки іпопуляризацію туристичних можливостей області забезпечено: проведеннябезкоштовних недільних пішохідних екскурсій історичною частиною регіону,представлення туристичних можливостей Чернівців і обласноготуристично-інформаційного центру у міжнародній туристичній виставці «Україна– подорожі та туризм» 26-28 березня та Першій національній виставці-форуміУкраїнського туристичного продукту Visit Ukraine 30-31 жовтня у м.Києві, участьпідприємств туристичної галузі в проведенні Міжнародного інвестиційного форуму «Буковинаінвестиційна», зустріч з учасниками всеукраїнського прес-туру і семінаруза результатами впровадження стратегічних планів розвитку міст України в межахреалізації проекту «Економічний розвиток міст» (USAID), виготовленнярекламно – інформаційної продукції, друкованих видань, інформаційних табличокдля туристів тощо.
За результатамидослідження інформаційно-туристичного центру було випущено путівник «Чернівці»тиражем 24,0 тисячі примірників на п’яти мовах, який вмістив карту з нанесенимина неї об’єктами туристичного огляду, інформацію про готелі, закладихарчування, транспортне забезпечення. Зазначений путівник та інша друкованапродукція використовувалася для презентації міста та його туристичнихможливостей на Міжнародній туристичній виставці «Україна – Подорожі –Туризм – 2008» у м.Києві, туристичному фестивалі “Євро-Карпати”у Закарпатті, міжнародних туристичних виставках у м.Лодзь (Польща),м.Ньєредьгаза (Угорщина), м.Сучава (Румунія ) та інші [7].
Став переможцемВсеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядуванняпроект «Підвищення конкурентоспроможності Чернівців на туристичному ринкуУкраїни через утвердження його ідентичності та впровадження європейськихтрадицій відпочинку – Різдвяного ярмарку», який буде впроваджено у2009році.
Послуги зтимчасового розміщення (проживання) в регоіні надавалися 28 закладамиготельного господарствами, які одночасно можуть розмістити 2,4 тисяч осіб.
Аналізуючирозвиток транспортних послуг в регіоні зазначимо, що автомобільним транспортомза 2008 рік перевезено вантажів – 276,3 тис. тонн, перевезено пасажирів – 17,8млн. чол.; за 2009 рік перевезено вантажів – 305,5 тис. тонн, перевезенопасажирів – 16,7 млн. чол.
В областісформована автобусна маршрутна мережа, яка спроможна задовольнити зростаючіпотреби населення в пасажирських автоперевезеннях. Вона включає 38 міських, 174приміських і 96 міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутів, на якихпрацюють 162 перевізники, з них 27 юридичних та 135 фізичних осіб. Питома вагаприватних підприємців-фізичних осіб у загальному обсязі приміських таміжміських автоперевезень складає 81%. Маршрутна автобусна мережа, порівняно з2008 роком, збільшилась в 1,2 раза, кількість перевізників – у 2,5 раза.Регулярність перевезень на маршрутах склала 97,1%. Протяжність дорігнаціонального значення становить 195 км, місцевого значення – 2666,8 тис. км.
Що стосуєтьсязалізничного транспорту, то зазначимо, що експлуатаційна довжина залізничнихколій загального користування складає 421 км. Розгорнута довжина залізничнихколій підприємств і організацій — 188 км.
На територіїЧернівецької області функціонують 30 залізничних станцій, відкритих длявантажних робіт. Експлуатація їх здійснюється двома залізницями — Львівською,Південно-Західною [7].
Забезпечують рух,посадку і технічне обслуговування повітряних бортів комунальне підприємство «МіжнароднийАеропорт Чернівці» і Чернівецький структурний підрозділ підприємства «Украерорух».Авіаційним транспортом відправлено 6,5 тис. пасажирів та 57,9 тонн вантажів.
Послуги зв’язкупереважно надають Чернівецька дирекція ВАТ «Укртелеком», Чернівецькадирекція УДППЗ «Укрпошта», Чернівецька філія ЗАТ «Утел» таЧернівецький обласний радіотелевізійний передавальний центр. За 2008 рікпідприємствами зв’язку області надано послуг на 157,8 млн.грн. Засічень-вересень 2009 року підприємствами зв’язку області надано послуг на 141,2млн.грн., що на 25,1% більше, ніж за січень-вересень 2008 року.
Списоквикористаної літератури
1.        ЗвітУправління економіки та підприємництва Чернівецької міської ради на VII сесії Чернівецької міської ради.
2.        Економічнагеографія: регіони України. – К.: Картографія, 2009.
3.        ЦыпинВ.Л. География. 6-9 классы.- Х.: издательская группа «Академия»,2009.-164с.: ил., карты.
4.        Чернівецькаобласть: промисловість, послуги, транспорт, туризм // Статистичний довідник. –№ 1. – 2008. – С. 27.
5.        Чернівецькаобласть: промисловість, послуги, транспорт, туризм // Статистичний довідник. –№ 2. – 2008. – С. 47.
6.        Чернівецькаобласть: промисловість, послуги, транспорт, туризм // Статистичний довідник. –№ 1. – 2009. – С. 57.
7.        Чернівецькаобласть: промисловість, послуги, транспорт, туризм // Статистичний довідник. –№ 2. – 2009. – С. 15.