2
РЕФЕРАТ
Тема:
“ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ”
Зміст
1. Звернення до суду та відкриття провадження в адміністративній справі
2. Підготовче провадження
3. Судовий розгляд справи
4. Судові рішення
Список літератури
1. Звернення до суду та відкриття провадження в адміністративній справі
До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Субєкт владних повноважень
має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду
поштою. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
Адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача – субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобовязання відповідача – субєкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобовязання відповідача – субєкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача – субєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень.
Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
У позовній заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) імя (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) імя (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
5) у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив
особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить
сплачувати. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються імя представника, його поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною
заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня,
коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач
дізнався про рішення субєкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність субєкта владних повноважень.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину
пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.
Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Відкриття провадження в адміністративній справі
Суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду;
5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Питання про
відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення
недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.
Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністративній справі, номер справи;
2) ким і до кого предявлено адміністративний позов;
3) зміст позовних вимог;
4) дата, час і місце попереднього судового засідання, якщо суд вважає його проведення необхідним;
5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є;
6) яким складом суду розглядатиметься справа.
Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і
обовязки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної
заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною
заявою.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо:
1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;
2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;
3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
6) справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами. Ухвали про залишення позовної заяви без руху
або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.
Залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо:
1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;
2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в
адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у звязку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін;
3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких предявлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають
правонаступництва.
Про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі,
яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
2. Підготовче провадження
Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для
всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:
1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити
експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;
2) прийняти рішення про обовязковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи;
3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;
4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.
За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені
судом ухвали здійснюються за допомогою курєра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.
Попереднє судове засідання
Попереднє судове засідання проводиться з метою зясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та обєктивного вирішення справи протягом розумного
строку. Попереднє судове засідання проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Для врегулювання спору суд
зясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і розяснює сторонам можливості щодо примирення.
Якщо спір не врегульовано у зазначеному порядку, суд:
1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;
2) зясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;
4) зясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.
За заявою однієї зі сторін про неможливість прибуття до суду попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо причини неприбуття будуть визнані судом поважними.
Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач – визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання
адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу,
якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті
164 КАС. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи
порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обовязків сторін і предмета адміністративного позову.
За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.
У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права,
свободи або інтереси.
У разі невиконання умов примирення однією із сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.
Суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у строк, встановлений судом. Питання про прийняття доказів,
наданих з порушенням строку, встановленого судом, вирішується судом з урахуванням поважності причин несвоєчасного надання доказів.
Суд, який розглядає справу, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії. В ухвалі про
судове доручення коротко зазначається зміст справи, що розглядається, вказуються обставини, що належить зясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення
невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, та є обовязковою для нього.
Судове доручення невідкладно виконується судом за правилами цього КАС, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.
Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає виконанню
судового доручення.
Якщо особа, яка бере участь у справі, чи свідок, що дали пояснення або показання суду, який виконував окреме доручення, зявляться до суду, що розглядає справу, то вони дають пояснення і показання у
загальному порядку.
Адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій до іноземних судів, а також виконувати доручення іноземних судів на підставі міжнародних
договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може своєю ухвалою обєднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних
відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також розєднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження,
якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.
Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння
шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх
відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.
Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення
адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до субєкта владних
повноважень, що прийняв рішення, та є обовязковою для виконання.
Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії
тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без
повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів
забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без
повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім
випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.
Якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям
постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.
Виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть знайомитися з матеріалами адміністративної справи, робити з них виписки та копії.
Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть за власний рахунок замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Суд може постановити ухвалу про обовязковість особистої участі сторін чи третіх осіб у судовому засіданні. Викликати сторону чи третю особу для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому
розгляді беруть участь їхні представники.
За результатами підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) зупинення провадження у справі;
3) закриття провадження у справі;
4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.
Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо:
1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти
адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.
2. Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.
3. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Суд зупиняє провадження у справі в разі:
1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття,
приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, – до встановлення правонаступника;
2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи – до вступу у справу законного представника;
3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання
законної сили судовим рішенням в іншій справі;
4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення – до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.
Суд має право зупинити провадження у справі в разі:
1) захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обовязковою, – до її одужання;
2) знаходження особи, яка бере участь у справі, у відрядженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обовязковою, – до повернення з відрядження;
(Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, встановлених пунктами 1 і 2, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника.)
3) призначення судом експертизи – до одержання її результатів;
4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, – до терміну, встановленого судом.
Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення
провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було
зупинено.
Суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. (Якщо провадження у справі закривається з цієї підстави, суд повинен розяснити позивачеві, до юрисдикції якого суду
віднесено розгляд таких справ);
2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства,
установи, організації, які були стороною у справі.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
В ухвалі про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду зазначається, які підготовчі дії проведені, і встановлюються дата, час та місце розгляду справи. Якщо під
час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути
розпочатий у той же день.
Якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.
Копії судового рішення за наслідками підготовчого провадження надсилаються особам, які беруть участь у справі, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
3. Судовий розгляд справи
Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.
Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи
здійснюється в порядку письмового провадження.
Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.
При розгляді справи судом першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання,
забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обовязків, спрямовує судовий
розгляд на забезпечення повного, всебічного та обєктивного зясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні
вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Відкриття судового засідання
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних та повідомлених
осіб прибув у судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Суд встановлює особи тих, хто прибув у судове
засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, представників.
Головуючий у судовому засіданні розяснює перекладачеві його права та обовязки, встановлені статтею 68 цього Кодексу, і попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо
неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків.
Головуючий приводить перекладача до такої присяги: «Я, (прізвище, імя, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обовязки перекладача, використовуючи усі свої професійні можливості». Присяга
проголошується перекладачем усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.
Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового засідання, а також про умови фіксування судового засідання (розташування мікрофонів та необхідність промовця
говорити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учасників адміністративного процесу, дотримання тиші в залі судового засідання).
Головуючий у судовому засіданні оголошує склад суду, а також імена експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і розяснює особам, які беруть участь у справі та прибули в судове
засідання, їхнє право заявляти відводи.
Суд відкладає розгляд справи в разі:
1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки;
2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло
заяви про розгляд справи за його відсутності;
4) якщо суд визнав обовязковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.
Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду
справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.
У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не
надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У разі неприбуття відповідача – субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини
неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Наслідки, визначені вище, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.
Якщо в судове засідання не прибули свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка,
експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта,
спеціаліста, які не прибули.
Головуючий у судовому засіданні розяснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обовязки, встановлені цим Кодексом. Одночасно особам, які беруть участь у справі,
видається памятка про їхні права та обовязки, встановлені КАС.
Головуючий у судовому засіданні розяснює експерту його права та обовязки, встановлені статтею 66 цього Кодексу, і попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо
неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків.
Головуючий приводить експерта до такої присяги: «Я, (прізвище, імя, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обовязки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості».
Присяга проголошується експертом усно, після чого він підписує текст присяги. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення. Підписаний експертом текст
присяги та розписка приєднуються до справи. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обовязки експерта та його відповідальність розяснюються головуючим одразу після залучення
його до участі в адміністративному процесі.
Експертам, які працюють у державних експертних установах, розяснення прав і обовязків експерта та приведення його до присяги здійснюються керівником експертної установи під час призначення особи на
посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Засвідчені печаткою експертної установи копії тексту присяги і розписки про ознайомлення з правами та обовязками експерта і про кримінальну
відповідальність за завідомо неправдивий висновок, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків подаються на вимогу суду.
Головуючий у судовому засіданні розяснює спеціалісту його права та обовязки, встановлені статтею 67 КАС.
Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що
постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.
Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, показання,
відповідають на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Постанову суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил
допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.
Учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобовязані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним
розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
Учасники адміністративного процесу звертаються до судді «Ваша честь».
Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.
Початок судового розгляду справи по суті
Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого
провадження, після чого він зясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.
При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.
Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного
позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.
Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 КАС.
Позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні
та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у звязку зі зміною позивачем позовних вимог.
Дослідження доказів
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які
належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та
речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої
особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім клопотанням пояснення
може давати тільки представник. Якщо в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобовязати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.
Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини, чи заперечують проти них, суд може
зажадати від цих осіб конкретної відповіді – «так» чи «ні».
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, задають питання один одному у порядку, встановленому головуючим. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.
Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.
Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності може бути змінений.
Порядок допиту свідків
Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких
допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.
Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у
справі, розяснює його права та обовязки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, зясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його
про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.
Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги: «Я, (прізвище, імя, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і
не спотворюючи».
Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка,
а потім інші особи, які беруть участь у справі.
Свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання повязані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в памяті. Після допиту ці записи показуються суду
та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.
Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи.
Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження
інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд.
Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для зясування причин розбіжності в їхніх показаннях.
Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.
Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий розяснює обовязок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за
завідомо неправдиві показання, і не приводить їх до присяги.
Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.
У виняткових випадках, коли це необхідно для обєктивного зясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути
видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому
питання.
Дослідження письмових доказів
Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, оголошуються в судовому засіданні та предявляються для ознайомлення особам, які
беруть участь у справі, а в разі необхідності – також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам.
Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових доказів.
Якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може
просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.
Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою
осіб, визначених Цивільним кодексом України.
Дослідження речових доказів
Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким подані для
ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, повязані з доказом та його оглядом.
Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які
беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.
Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.
Дослідження звуко- і відеозаписів
Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання
основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі. У разі
необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині. З метою зясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може
бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.
Заяву про фальшивість звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, встановленому для розгляду заяв про фальшивість письмових доказів.
Під час дослідження звуко – чи відеозапису особистого характеру застосовуються правила КАС щодо дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів
кореспонденції.
Огляд доказів на місці
Письмові та речові докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їхнім місцезнаходженням. Про проведення огляду доказів на місці суд постановляє ухвалу.
Огляд доказів на місці проводиться судом з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – з викликом експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків.
При огляді доказів на місці складається протокол у порядку, встановленому статтями 45, 46 КАС.
Дослідження висновку експерта
Висновок експерта оголошується в судовому засіданні. Для розяснення і доповнення висновку експерта особи, які беруть участь у справі, а також суд можуть задати експерту питання. Першими задають
питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першими з
адають питання експертові позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати експертові питання в будь-який час дослідження висновку експерта. Викладені
письмово і підписані пояснення експерта приєднуються до справи.
Консультації та розяснення спеціаліста
Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими розясненнями спеціаліста. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданих усних консультацій чи
письмових розяснень. Першими задають питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за
клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його представник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати спеціалістові питання в будь-який час
дослідження доказів. Викладені письмово і підписані спеціалістом розяснення приєднуються до справи.
Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді
Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у звязку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення заяви про відвід чи з
інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб.
Суд оголошує перерву у звязку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи.
Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у справі, свідків,
експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше
залучає до участі в адміністративному процесі, викликаються в судове засідання повістками.
У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд починається спочатку. Якщо сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі, якщо склад суду не
змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.
Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.
Закінчення зясування обставин та перевірки їх доказами
Після зясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення чи
надати додаткові докази.
У звязку з додатковими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, суд може задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам.
Вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд постановляє ухвалу про закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
Судові дебати
Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.
У дебатах першим надається слово позивачеві, його представнику, а потім – відповідачеві, його представнику. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник виступають
після сторін у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, їхні представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.
За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.
Суд не може обмежувати тривалість дебатів певним часом. Головуючий у судовому засіданні може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається. З дозволу суду після
закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками.
Якщо під час судових дебатів виникає необхідність зясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до зясування обставин
у справі. Після закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.
Вихід суду для ухвалення рішення
Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його
проголошення.
Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба зясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.
Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для зясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
Після закінчення поновленого розгляду справи суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо проведення
необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви.
Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.
Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.
4. Судові рішення
Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.
Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення,
ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж пять днів з дня закінчення розгляду справи. При
цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошуються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, і приєднуються до справи.
Окремим документом викладаються ухвали з питань:
1) залишення позовної заяви без руху;
2) повернення позовної заяви;
3) відкриття провадження в адміністративній справі;
4) обєднання та розєднання справ;
5) забезпечення доказів;
6) визначення розміру судових витрат;
7) продовження та поновлення процесуальних строків;
8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду;
9) забезпечення адміністративного позову;
10) призначення експертизи;
11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок;
12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення;
13) розяснення постанови;
14) зупинення провадження у справі;
15) закриття провадження у справі;
16) залишення позовної заяви без розгляду;
17) інших питань, які вирішуються поза судовим розглядом.
Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.
Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання.
Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.
Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені складом суду, який його ухвалив.
Під час прийняття постанови суд вирішує:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот
виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобовязання відповідача вчинити певні дії;
3) зобовязання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності обєднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів
владних повноважень.
Постанова складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати, часу та місця її прийняття;
найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання;
імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
предмета адміністративного позову;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача;
пояснень осіб, які беруть участь у справі;
інших доказів, досліджених судом;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково;
висновку суду по суті вимог;
розподілу судових витрат;
інших правових наслідків ухваленого рішення;
строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.
Суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням особи, яка бере участь у справі, якщо зясовані судом обставини дають можливість без
шкоди для справи вирішити частину позовних вимог. Постанова щодо частини позовних вимог може бути оскаржена у загальному порядку.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновків суду;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що
сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються
протиправними.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.
Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні розяснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення надіслана
представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку вона представляє.
У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином
повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.
Суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки
незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про розяснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про розяснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про розяснення
судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про розяснення рішення.
Подання заяви про розяснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Копія ухвали про розяснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому
засіданні.
Ухвалу про розяснення судового рішення або відмову у його розясненні може бути оскаржено.
Список літератури
1. Аверянов В.Б., Андрійко О.Ф., Битяк Ю.П., Діхтієвський П.В., Козюбра М. І., Комзюк А.Т. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення
реалізації та захисту: монографія / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького; Дніпропетровський держ. ун_т внутрішніх справ / В.Б. Аверянов (заг. ред.). – Д.: Ліра, 2008.
– 585c.
2. Адміністративне процесуальне (судове) право України: підруч. / Одеська національна юридична академія / С.В. Ківалов (ред.). – О.: Юридична література, 2007. – 312 с.
3. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України (Загальна частина). Навчальний посібник. – Харків 2003
4. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України: навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 495c.
5. Єлістратов А.І. Адміністративне право: лекції / Сергій Володимирович Діденко (ред. та упоряд.), Валентин Васильович Галунько (ред. та упоряд.). – Херсон: ВАТ «ХМД», 2007. – 268c.
6. Картузова Ірина Олексіївна, Осадчий Анатолій Юрійович. Адміністративно-процедурне право: навч.-метод. посібник / Одеська національна юридична академія. – О.: Юридична література, 2008. – 288c.
7. Ківалов С.В., Біла Л. P., Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид. друге, перероб. і доп. Одеса, 2002
8. Ковалів М.В., Кісіль З.Р., Калаянов Д.П., Тиндик Н.П., Чорномаз О.Б. Адміністративна діяльність: навч. посібник / Львівський держ. ун_т внутрішніх справ. – К.: Правова єдність,
2009. – 432 с.
9. Кодекс адміністративного судочинства від 6. 07.2005 р. №2747-ІУ //http://www.rada.qov.ua.
10. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року №8073_X (остання редакцiя вiд 07.05.2008)
11. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Школа, 2009. – 240 с.
12. Конституція України від 28.06.96 р. №254к/96_ВР //http://www.rada.qov.ua.
13. Ліпкан В.А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України: монографія / Київський національний ун_т внутрішніх справ. – К.: Текст, 2008. – 440 с.
14. Настюк В.Я. Адміністративно-правові режими у сфері національної безпеки та протидії тероризму: монографія / Академія правових наук; Інститут вивчення проблем злочинності; Служба безпеки
України; Інститут оперативної діяльності та держ. безпеки. – К., 2008. – 245 с.
15. Старилов Ю.Н. Курс общего административного права. Т. II: Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция Издательство НОРМА, 2002
16. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навч. посібник. – К.: Атіка, 2007. – 624c.
17. Шуба В.В. Адміністративно-правові відносини в діяльності органів прокуратури України: монографія. – Д.: Ліра ЛТД, 2008. – 224c
18. //http://www.rada.qov.ua. – Офіційний веб-сайт Верховної Ради
19. http://vuzlib.net.
20. http://www.lib.ua-ru.net.l
21. http://yurist-online.com/ukr.