Мнстерство освти Украни Кивський нацональний економчний унверситет КАФЕДРА РПС Реферат з економчно стор на тему Розвиток госродарства Украни у 50-60рр. Виконали студенти 1курсу ФЕФ, 12гр. Фельдбарг лля Степанець нна Лепушинський Володимир Христич Ганна Кобрна Юля Переврив Маслов А.О. КИВ 1999р.
ПЛАН стор. Вступ 1. Децентралзаця в управлнн економкою 3-2. Розвиток промисловост 5-3. Розвиток сльського господаоства 10-4. Змни в соцальнй сфер 14-16 Висновки 16 Список використано лтератури 17 Вступ В середин 50-х рокв економка Украни в цлому залчувала рани, завдан вйною, нагромадила певний потенцал для зростання. Смерть Стална вдкрила нову добу в радянськй стор.
Виснажливий, марнотратний, нерацональний метод правлння за допомогою терору та примусу не можна було застосовувати протягом необмеженого часу. До змн прагнула навть радянська верхвка. снувала очевидна й нагальна необхднсть, загального послаблення жорсткого сталнського контролю. Суттво важливим було, щоб народ СРСР нарешт отримав вдчутн матеральн блага вд накопичено радянською державою ггантсько полтично та економчно потужност.
Але в мру того як Кремль обережно послабляв хватку, знову виринали проблеми, нбито вже ранше розвязан, й наступники Стална у пошуках нових ршень нердко породжували й нов проблеми. Хоч вдступ вд сталнзму й пошуки свжих пдходв у будвництв комунзму виразно спостергалися в усх республках Радянського Союзу на Укран ц змни були особливо численними й вартими уваги. Послдовники Стална надавали великого значення пдвищенню економчно ефективност радянсько системи.
Вд успху в цй галуз залежало багато, оскльки, випередивши Захд в економчному вдношенн, Радянський Союз тим самим змцнив би сво внутршн становище й разом з тим показав свтов, що комунзм справд передовою системою. Хрущов, як не парадоксально, розумв щоб довести економчн переваги комунзму, партя муситиме стати менш деологзованою, а бльш управлнською органзацю. 1. Децентралзаця управлння економкою
В 1957 р щоб розвязати проблему спаду продуктивност промислового виробництва, Хрущов розгорнув свою суперечливу економчну реформу на основ раднаргоспв рад народного господарства, що стала одню з найрадикальнших органзацйних змн у радянськй економц починаючи з 20-х рокв. Важливою щодо економки була реформа управлння. Суть полягала у певнй демократизац управлння, розширен господарчих прав союзних республк, наближенн управлнських структур до виробництва, скороченн управлнського
апарату. Спроба перемстити центр планування та управлння вд московських мнстерств до регональних органв мала за мету обминути вузьк мсця бюрократично органзац в центр. На територ СРСР було утворено 105 раднаргоспв, а в УРСР 11. Пд контроль раднаргоспв Украни було передано понад 10 тис. промислових пдпримств, пд кнець 1957 р. вони наглядали за 97 заводв у республц порвняно з 34 в 1953 р.
Ц та нш дан до роздлу були взят у 1 Не дивно, що укранськ планувальники економки й господарськ кервники заговорили насамперед про потреби та нтереси сво республки, а не Радянського Союзу в цлому. На початок 60-х рокв, коли Украна та нш республки стали проводити виразно незалежну економчну полтику, Москва занепоколася, звинувачуючи х у економчному сепаратизм.
Тому переваги ново системи управлння, в основ яко лежали рацональнсть, економнсть, ефективнсть, не змогли перехилити на свй бк шальку державних терезв. Ця система була приречена ще й тому, що територальний принцип управлння, який базувався на децентралзац, даючи певний економчний ефект, одразу вступав у серйозне протирччя з основною пдвалиною дино та неподльно принципом централзму. Але безперечно були позитивн зрушення, тому можна видлити так позитивн та негативн
риси ц управлнсько реформи децентралзац – 1. Рацональне використання ресур- 1. Не вдбулось запланова- св матералв ного скорочення управ- 2. Зменшення нерацональних лнського апарату транспортних перевезень 2. Перевага мсцевих нте- 3. Краще забезпечення мсцевих ресв над загальними – економчних нтересв кервни- мсництво Мсництво неефективне економчне ршення для забезпечення свох потреб.економчний ками на мсцях
сепаратизм 4. Створення умов для запровад- 3. Вдсутнсть дино техно- ження госпрозрахунку лист логчно полтики Лбермана. 4. Складнощ з плануванням 5. Збереження командних методв управлння. Як належало було чекати, флрт Украни з економчним самоствердженням виявився швидкоминучим ця економчна незалежнсть не означала що Украна могла сама оперувати своми економчними здобутками. Тльки у 1959 1961 рр. вона вддала до загальносоюзного бюджету близько 14 свого нацонального доходу,
як нчим не були вдшкодован. У будь- якому випадку Украна не мала змоги скористатися можливостями ц тимчасово децентралзац, оскльки економчна система працювала в цлому за законами попереднього часу. 2. Розвиток промисловост На початку 50-х рокв промисловсть Украни, як всього Радянського Союзу розвивалась дуже успшно. По сут для не настав золотий вк.
Збергалися високими, порвняно з захдними кранами, темпи економчного зростання Украни, хоча псля 1950 р. вони помтно сповльнилися. За 1951 1958 рр. промислова продукця щорчно зростала на 12,3 , нацональний доход на 11,7 , за 1959 1965 рр. вдповдно на 8,8 7 . У структур суспльного виробництва в 1960 р. за виробленим нацональним доходом у СРСР його облковували без невиробничо сфери частка промисловост становила 47,9 , сльського господарства 29,1,
транспорту звязку 4,7 будвництва 8,2 торгвл 11,1 . За 1951 1965 рр. було побудовано 1960 великих пдпримств Дан до роздлу взят у 2. 3 Про загальне пднесення виробництва та його галузеву структуру свдчать дан, наведен у нищеподанй таблиц. Розвиток промисловост вдбувався на основ пдвищення рвня технчно оснащеност. З друго половини 50-х рокв було розпочато механзацю та автоматизацю виробничих процесв.
У вугльнй промисловост удосконалювався шахтний транспорт, механзувалася зарубка вдбивання вуглля на 98 , навалка його в лавах на 75 . У доменному та сталеплавильному виробництв будували печ з великим корисним обмом, використовували засоби автоматизац на контрольних операцях за ходом плавлення, почали застосовувати киснево-конвертерний спосб виплавлення стал, а також випуск сплавв для аваракетно промисловост. На машинобудвних пдпримствах застосовували автоматику та напвавтоматику електрозварювання, нов технологчн
способи прискорення обробки металу. Рвень механзац на залзничному транспорт пдвищився у 1960 р. до 60 , рчковому – до 78, морському – до 68,5 . Лише в 1959 – 1965 рр. було створено близько 4 тис. нових типв машин, механзмв, апаратв матералв. Галузьндекс зростанняГалузева структура за вартстю1940-19601965 до 19601940 у цнах 1927 р.1958 у цнах 1965 р.1965Промисловсть в цлому365153100100100Паливна2321294,68,55 ,2Електроенергетика4861822,91,92,7Металу
ргя31014410,314,313,5Машинобудування металообробка67218536,419,323,9Промислов сть будвельних матералв11801481,83,94.5Хмчна390-5,54,24 ,5Деревообробна3321243,64,33,3Легка24412 29,713,111,3Харчова21114817,628,426,7 Пдпримства осволи випуск близько 1100 видв ново технки зняли з виробництва 800 типв застарлих конструкцй. Було встановлено понад 40 тис. автоматичних напвавтоматичних апаратв, впроваджено 813 автоматичних напвавтоматичних лнй. У 1965 р. у промисловост Украни налчувалося 14 автоматизованих пдпримств 4 комплексно-
автоматизован електростанц, 9343 механзован й автоматизован лн, було комплексно механзовано й автоматизовано 2527 дльниць, 1790 цехв, 431 пдпримство. Зросла продуктивнсть прац. Реалзаця досягнень НТР вступала в суперечнсть з снуючою централзованою системою управлння народним господарством, що стримувало оперативне впровадження дослджень науки технки. Проблема, що стояла перед кремлвським кервництвом полягала в тому, чи продовжувати спиратися в основному
на важку промисловсть, чи скеровувати бльш нвестиц в легку, вд чого виграв би обкрадений радянський споживач. Хрущов схилявся на користь важко промисловост, але, на вдмну вд Стална, вн не мг цлковито знехтувати споживачем, особливо псля обцянки, що до 80-х рокв Радянський Союз за економчними показниками наздожене й випередить Захд. У 1959-1965 рр. певна увага придлялась виробництву промислових та продовольчих товарв, предметв
широкого споживання. В цей перод було споруджено понад 300 нових реконструйовано бльш як 400 пдпримств легко й харчово промисловост Випуск продукц легко промисловост зрс у 1,5 раза, продовольчих товарв – у 1,7 , товарв культурно-побутового призначення господарського вжитку – вдво. Стали до ладу так велик пдпримства, як Донецька трикотажна й Червоноармйська панчшна фабрики, швейн фабрики в Кровоград,
Артемвську, Дрогобич, Миколав, Луганська взуттва фабрика та н. Споруджений у т роки Херсонський бавовняний комбнат став найбльшим текстильним пдпримством республки. Завершилось будвництво Житомирського Рвненського льнокомбнатв, що дало можливсть уперше на баз мсцево сировини розгорнути виробництво льняних тканин в Укран. У легкй промисловост значного поширення набули концентраця та кооперування пдпримств.
У Львов в 1961 р. виникли перш виробнич обднання – фрми Прогрес взуттва Свтанок шкряна. До 1966 р. у систем Мнстерства легко промисловост Украни було вже 27 виробничих обднань, питома вага яких у загальному виробництв становила 27 . Однак у деяких областях республки скоротився або й припинився випуск окремих товарв широкого вжитку, погршилося використання мсцево сировини й промислових вдходв.
Це було повязано з вдставанням сльського господарства. Розрив мж середньорчними темпами зростання промисловост й сльського господарства став причиною того, що деяк пдпримства легко та харчово промисловост опинилися в скрутному становищ через нестачу сировини. Але, незважаючи на це, темпи розвитку легко промисловост значно зросли. Проте порвнювати х з темпами розвитку важко промисловост було ще зарано.
Важка промисловсть залишалася незмнним лдером народного господарства Украни. Зросло значення металург. У 1965 р. видобуток залзно руди перевищив рвень 1950 р. у 4 рази, виплавлення чавуну в 3,5, стал в 1,4, виробництво прокату 3,7, труб сталевих в 3,1 раза. Почали виплавляти стал бльше, нж чавуну. Було побудовано здано в експлуатацю за 1951 1965 рр. 27 доменних, 38 мартенвських печей, 62 прокатних трубних станв.
Важлива роль в ндустральному комплекс належала машинобудуванню та металообробц, середньорчн темпи зростання яких становили у 50-х роках 16,5 . Зменшення х частки в галузевй структур промисловост пояснювалося конверсю тим, що вонну продукцю в офцйнй статистиц не показували. За цей час було створено понад 17 тис. зразкв нових типв машин, устаткування, приладв, зокрема гдротурбн, турбогенераторв, крокуючих екскаваторв, магстральних тепловозв, електровозв, трансформаторв, автоматичних
лнй, електронних машин, телевзорв, магнтофонв, мотовелосипедв, холодильникв, пральних машин, пилососв. До середини 60-х рокв було освоно виробництво синтетичних алмазв, великовантажних машин, автобусв власно конструкц, малолтражок, авторефрижераторв, автонавантажувачв, танкерв, риболовецьких траулерв, лтакв. Споруджено так заводи, як Одеський Днпропетровський важких пресв, Кременчуцький Запорзький автомобльний, Льввський телевзорний,
Сумський електронних мкроскопв, Кивський електронно-обчислювальних машин, Хмельницький трансформаторних пдстанцй. Украна займала провдне мсце у СРСР за обсягом виробництва сльськогосподарських машин. Лише за 1960 1965 рр. було побудовано 22 заводи. На 1965 р. було понад 1 тис. машинобудвних пдпримств, на яких працювало бльш як 25 зайнятих у промисловост.
Прискореними темпами розвивалася хмчна промисловсть 16,7 середньорчних у 1960 1965рр Побудовано Лисичанський хмчний комбнат, Сумський суперфосфатний завод, Роздольський срчаний комбнат, Днпропетровський шинний, Черкаський штучного волокна. Однак асортимент хмчно продукц залишався практично незмнним мнеральн добрива, срчана кислота, сода, хмчн волокна. Повльно розвивалося виробництво полмерних матералв.
Значно зросла змцнла промисловсть будвельних матералв. Було освоно виробництво нових марок цементу 700 800, керамчних труб , опор для лнй електропередач, стнових панелей. Створена нова галузь великопанельне домобудування. Змнилася географя промисловост. Зявилися нов промислов центри Кременчук, Херсон, Рвне, Бла Церква, Чернвц, Львв.
Зменшилася частка Донецько-приднпровського, зросла Пвденно-Захдного Пвденного економчних районв. х спввдношення у 1965 р. становило вдповдно 60,7 27,4 11,9 . Продовжувалася ндустралзаця шести захдних областей, де протягом 50-х рокв випуск промислово продукц збльшився втрич. У 1965 р. ц област давали 8,9 валово промислово продукц республки за вартстю. В 1950 1965 рр. у господарство Украни було вкладено 74,4 млрд крб.
Державн кошти становили близько 70 , пдпримств 10, колгоспв 12, населення 8 . Структура розподлу нвестицй залишалася непродуктивною. На обладнання спрямовувалося у 50-х роках лише 20 30 , у першй половин 60-х рокв 28 всх капталовкладень, решта на будвельно-монтажн роботи. За сферами господарства каптальн вкладення розподлялися так матеральне виробництво 67,5 , з них промисловсть 39,3, сльське господарство 16, будвельна ндустря 2,4, транспорт
звязок 9,8 нематеральне виробництво 32,5 , з них житло 19,1, торгвля, освта, наука, охорона здоровя та н. 13,4 Дан з 2. та 4 Значного розвитку набув паливно-енергетичний комплекс. Придлялась належна увага наймолодшй галуз промисловост – газовй. В основному видобування природного газу зосередилось в вано-Франквськй Льввськй областях. У цлому по Укран в 1958р. видобували близько 9,5 млрд. м3, газу, тобто
майже в 7 разв бльше, нж у 1950 р. Зростання видобутку природного газу сприяло розширенню мереж газопроводв. Введено в дю магстрал Шебелинка – Харкв, Днпропетровськ – Запоржжя, Новомосковськ – Полтава Угорське – вано-Франквськ, Львв – Чернвц та н. Проте багато газу було вдправлено за меж Украни псля будвництва газопроводв Шебелинка – Блгород –
Брянськ – Москва Дашава – Мнськ – Вльнюс -Рига, Дашава – Леннград. Протягом 1951-1958 рр. здйснювалося будвництво електростанцй У 1955 р. дала струм Каховська гдроелектростанця, через рк стала до ладу Теребле-Рцька ГЕС у Закарпатт та нш. Питома вага Украни у загальносоюзному виробництв 1958 р. зросла до 18,8 проти 16,1 у 1950р. Рвень використання електро-енерг у промисловост й будвництв в 1958 р. порвняно
з 1950 р. збльшився в 2,9 раза на транспорт – 2,3 раза. нтенсивно розгортався видобуток нафти й газу, питома вага яких у паливному баланс республки сягнула 27 у 1965 р. проти 9 у 1958 р. Освоювалися нов родовища у Льввськй, вано-Франквськй, Чернгвськй, Полтавськй Сумськй областях. У 1962 р. була пущена перша черга магстрального нафтопроводу Дружба, який поставляв нафту з Украни до Польщ, НДР,
Чехословаччини та Угорщини. Видобуток газу протягом 1959-1965 рр. зрс бльш нж у 4 рази. Вугльна промисловсть, насамперед Донбасу, забезпечуваля яксним твердим паливом потреби господарства й населення Украни та нших республк. За 1959-1965 рр. в Укран було введено в дю 46 нових реконструйовано 33 дюч шахти. Покращилося х технчне оснащення. Електроенергетика посдала чльне мсце в ндустральному баланс республки.
Протягом семирчки було завершено спорудження Кременчуцько Днпродзержинсько ГЕС, введено в експлуатацю чергу Кивсько гдроелектростанц, збудовано Змвську ДРЕС та н. електростанц. Споруджувалися доменн й мартенвськ печ, вводились у дю прокатн й трубн стани. Протягом 1955 р. у республц було виплавлено понад 22 млн. т чавуну, 24 млн. т стал, а в 1965 р. -вдповдно 32,6 близько 3 7 млн. т.
Розвивалась кольорова металургя. Зростав випуск алюмню, цинку, магню, титану, ртут, було освоно виробництво кристалчного кремню германю. Розвивався й удосконалювався транспорт. Зростала роль перевезень Украни у зовншньоторговельних й економчних звязках колишнього СРСР. Через Украну йшла продукця у 81 крану. Транспорт дав 30 млн. крб. надпланових прибуткв. На залзницях зявилися бльш економчн електровози й тепловози якщо на початку 1959 р. тльки 2,5 вантажообгу
в республц припадало на електровози та тепловози, то наприкнц -вже 85 . Вдтак пдвищилася швидксть руху поздв, прискорився обг вагонв, зекономлено мльйони тонн вуглля, зменшились експлуатацйн витрати. Було електрифковано ряд залзниць, зокрема важливу магстраль Донбас-Карпати. Досягли успху працвники морського транспорту. Вантажообг тльки Чорноморського пароплавства зрс у 4,6 раза перевищував 60 морського вантажообгу колишнього
Радянського Союзу. На морськ лн вирушали сучасн великовантажн судна та першокласн пасажирськ лайнери, що здйснювали перевезення в 70 кран свту. Укрупнювались переводилися на господарський розрахунок автогосподарства. Застосування великовагових автопоздв сприяло полпшенню використання машин централзац перевезень. З початку 1962 р. на масових рейсах в обласних центрах великих мстах застосовувалося лнйне програмування з допомогою обчислювальних машин, що давало змогу значно скоротити холост пробги.
Методичне кервництво цю роботою здйснював нститут кбернетики АН Украни. Вдбулася реконструкця повтряного транспорту. У 1959-1965 рр. протяжнсть авалнй Украни подволась. Наслдками розвитку промисловост цього пероду для Украни були ь змцнення промислового потенцалу республки ь яксть продукц залишалась низькою ь погршення екологчно ситуац ь уповльнення нтеграц укрансько промисловост
в загальносоюзницький господарський комплекс. Отже, хоч хрущовськ реформи не виправдали повязаних з ними сподвань, гдне подиву зростання валового нацональ- ного продукту СРСР, що аж до 70-х рокв перевищував показники Сполучених Штатв Америки, сприяло пднесенню життвого рвня й рзко контрастувало з перодом сталнського правлння. Так, на Укран мж 1951 1958 рр. прибутки середнього робтника зросли на 230.
Найбльше пдвищення прибуткв вдносно нших категорй населення отримав стражденний колгоспник. накше кажучи, за Стална рвень особистого споживання зростав щороку на 1 , а за Хрущова на 4. 3. Розвиток сльського господарства У перод колективного кервництва в Кремл точилися гостр дебати про те, в якй форм в якому напрям належить проводити економчн реформи. Але снувала загальна згода, що хрончним недолком радянсько економки сльське господарство.
На це вказувала проста статистика мж 1949 1952 рр. обсяг продукц промисловост зрс на 230, а сльського господарства лише на 10. Ця статистика була для радянського кервництва не лише соромом, а й стотною економчною, полтичною та деологчною вадою. Низька продуктивнсть сльського господарства означала нестачу продуктв, що, звсно, викликало сумнви як у самй кран, так за кордоном у перевагах радянсько системи. Тому, виршивши, що роки, проведен на Укран, зробили його спецалстом з сльського господарства,
Хрущов удався до широких заходв для покращення ситуац на сел. Для Украни, житниц Радянського Союзу, його заходи мали особливе значення, оскльки вже вкотре Украна мала слугувати майданчиком сльськогосподарського експериментаторства. Загальновдомим проектом Хрущова було пдняття цлини, що передбачало освоння для подальшо культивац близько 16 млн га незайманих земель Казахстану Сибру. Розпочатий у 1954 р. проект мав на уваз використання величезних
людських матеральних ресурсв, велику частину цих витрат мала взяти на себе Украна. До 1956 р. звдси на цлину було перекинуто тисяч тракторв 80 тис. досвдчених сльськогосподарських робтникв. Багато з них оселилися там назавжди. Водночас кожно весни на сезонн роботи добровльно хали з Украни сотн тисяч студентв. Хоч ця програма дала неоднозначн результати, вона, цлком очевидно, вичерпувала з Украни ресурси й послаблювала сльськогосподарське виробництво республки. нший експеримент передбачав
несподваний перехд до вирощування величезно клькост кукурудзи на загальнй площ 28 мли га по всьому Радянському Союзов. За американською моделлю мали використовувати як корми для збльшення продукц виснаженого тваринництва. Через клька рокв Кремль наказав колгоспникам перейти на нову систему свозмни. Як завжди, бльшу частину тягаря цих складних дорогих нововведень несла Украна. Пдтримкою на Укран користувалася реформа власне, саме укранц були нцаторами , що стосувалася
машинно-тракторних станцй. Але невдовз через постйн сутички мж МТС колгоспами навколо того, як обробляти землю, укранц переконали уряд лквдувати МТС, а технку продати колгоспам. До того ж при проведенн реорганзацй МТС мали мсце й певн труднощ. Економчно мцн господарства розраховувалися за технку вдразу. Для слабких колгоспв одноразов велик фнансов витрати були надто обтяжливими.
Це викликало у них значн економчн труднощ, знизило оплату прац.Погршилася ремонтна база. Не було в достатнй клькост запасних частин до тракторв, комбайнв та нших сльськогосподарських машин. Як наслдок технка простоювала невдремонтована, а борги колгоспв росли. Технчний прогрес потребував висококвалфкованих технчно вправних фахвцв, яких дуже не вистачало в укранському сел. В 1953 р. з 15 тис. голв колгоспв на Укран менш як 500 мали вищу й неповну вищу освту.
Для полпшення ситуац з мст на роботу в колгоспах залучали досвдчених нженерв технкв. Вдстаюч колгоспи прикрплялися до промис лових шефських пдпримств, як забезпечували технчну допомогу. В результат на сел зявилася нова соцальна група сльськогосподарських технократв. Тим часом уряд пдняв колгоспникам заробтну плату, й розрив, що снував до цього мж промисловими та сльськогосподарськими робтниками, почав повльно звужуватися. У наступн роки держава вживала заходв до покращання економки
колгоспв радгоспв. У 1961 р. були знижен в середньому на 40 цни на сльськогосподарськ машини та заласн частини до них, пальне й автомобл. Колгоспи дстали пльги з прибуткового податку вд реалзац громадського тваринництва. В 1962 р. для колгоспв було знижено цни на будвельн матерали, метал металоконструкц, водночас пдвищено державн закупвельн цни на молоко, молочн продукти, худобу птицю в середньому на 35 . Усе це сприяло нагромадженню коштв, та все ж не покривало всх видаткв колгоспв.
Слабким мсцем у кервництв колгоспами та радгоспами було й те, що не всюди додержувався науковий пдхд до розвитку рзних галузей сльського господарства. Важливе значення для дальшого розвитку сльського господарства мала електрифкаця механзаця громадського виробництва. В Укран у 1959-1965 рр. збльшився парк основних видв технки та сльськогосподарських машин. Проте, кльксть таких важливих машин, як зернозбиральн комбайни, зменшилась загалом на 10,6 , а в колгоспах
– на 20,7 Вс дан до роздлу взят з 2 3. та 4 Причиною такого становища стали прорахунки, допущен при плануванн виробництва сльськогосподарсько технки. Так, у 1959-1963 рр. через субктивний пдхд до цього важливого питання безпдставно було розширено випуск окремих видв машин. Тому утворилися лишки машин для вирощування збирання кукурудзи, гороху, а тракторв для мжрядного обробтку, зернових свалок, культиваторв не вистачало. До того ж колгоспи використали значн суми на придбання
технки в попередн роки мали обмаль коштв, щоб купувати нов машини. У 1960-1964 рр. темпи пднесення врожайност основних сльськогосподарських культур значно уповльнилися. Подбне становище склалося в тваринництв. Середньомсячний прирст сльськогосподарсько продукц в Укран дорвнював лише 2,4 . Причини полягали у певних прорахунках планування вироб ництва зернових культур, структур посвних площ. Зокрема, зменшилися площ озимо пшениц з 37,5 млн. га у 1958 р. до 5,2 млн. га
в 1963 р, тобто на 31 , бльш нж утро скоротились посви яро. Зменшилися посви нших зернових, а також кукурудзи на зерно. Господарства не постачалися необхдною клькстю мнеральних добрив, недостатньо вносили в грунт органчн добрива, не мали в належнй клькост технки. На посушливому пвдн Украни не вистачало вологи, тим часом тут були майже лквдован чист пари.
Колгоспи та радгоспи одержували плани вирощування культур намчену врожайнсть згори. При цьому не враховувались реальн можливост х здйснення та господарська доцльнсть. Впровадження комплексно механзац сльськогосподарського виробництва стримувалося нестачею вдповдних машин. Життя вимагало творчого пдходу до використання наявних введення в дю нових резервв та можливостей, що сприяли б нтенсифкац сльськогосподарського виробництва, впровадження мжколгоспно й мжнародно кооперац.
Найпоширеншою формою виробничо кооперац в другй половин 60-х рокв були мжколгоспн будвельн органзац, як застосовували ндустральн методи. Вони стали основними виконавцями спорудження виробничих та нших колгоспних обктв. У пвденних районах республки виникли перш мжколгоспн мелоративн станц. нцатором х став Новоодеський район на Миколавщин. Почала цю справу створена в район 1969 р. мжколгоспна рада з питань мелорац та охорони природи. В 1970р. налчувалося 159 науково-дослдних установ, що працювали в
галуз сльського господарства. Створене в Укран Пвденне вддлення ВАСГНЛ обднувало 19 науково-дослдних нститутв, 40 галузевих сльськогосподарських станцй та 14 дослдних полв лабораторй в систем Мнстерства сльського господарства Украни функцонувало 7 дослдних республканських 20 обласних сльськогосподарських станцй. Над селекцю зернових культур плдно трудилися вчен
Укранського науково-дослдного нституту рослинництва, селекц та генетики, зокрема вивели сорти яро пшениц уМиронвському нститут селекц наснництва пшениц, очолюваному академком В. М. Ремеслом. Пшеницею миронвська-808 у 1966 р. засвали в республц 3 млн. га, врожайнсть на 8-10 ц перевищувала нш сорти. Тут вивели також сорт пшениц кивська-893 тан. На той час в Укран з 108 районованих сортв зернових 72 були мсцево селекц.
Зростала роль сльськогосподарсько науки. Учен й фахвц-практики докладали зусиль до пдвищення культури землеробства, впровадження у виробництво найурожайнших сортв зернових, удосконалення структури посвних площ. Позитивних результатв досягли тваринники Украни. В кол- госпах радгоспах зросла продуктивнсть збльшилося поголвя худоби та птиц. Проводилась вдповдна робота з концентрац спецалзац тваринництва.
Так, наприклад, у 1970 р. у господарствах Харквсько област дяло 469 механзованих ферм комплексв з виробництва молока, 768 – вдгодвл велико рогато худоби свиней, 746 птахоферм птахофабрик. Однак не вс господарства справлялися з виконанням доведених до них завдань. Жорстокий контроль з боку чиновництва та хибн реорганзац привносили бльше хаосу, нж корист Тому працвники сльського господарства Украни волли зосереджувати зусилля на свох крихтних присадибних
длянках площею 0,4 га. У 1970 р. приватний сектор становив лише 3 усх культивованих земель крани, давав 33 загального виробництва мяса, 40 молочних продуктв 55 яць. В Укран, наприклад, присадибн длянки забезпечували 3 6 загального прибутку см у Рос – 26. нша проблема полягала у дедал бльшому вдплив робочо сили з села. Одню з причин цього була урбанзаця. Укранське село, де не покращилися життв умови, продовжувало вддавати
свою молодь мсту. В багатьох колгоспах, в основному в тваринництв й рльництв, працювали виснажен жнки. Отже спроби реформ у сльському господарств були приречен. Залишалась недоторканною колгоспно-радгоспна система, бльше того, вона спрямовувалась на суто адмнстративно-бюрократачн методи кервництва. Пдсобн господарства колгоспникв стали обктом адмнстративного тиску, розмр х зменшувався. Як ранше, найдрбнш питання сльськогосподарського виробництва виршувались у центр, нцатива
на мсцях була нульовою. Проведення реформ такими методами за таких умов було авантюрою, яка дорого обйшлася не тльки Укран, а й самому Хрущову. 4. Змни в соцальнй сфер Зрозумло, що реформаторськ нововведення не обминули соцальний бк соцалстичного життя. З середини 50-х рокв заробтна плата стала провдною формою пдвищення добробуту. Середньомсячна грошова заробтна плата усх категорй робтникв службовцв за 50-т роки зросла на 25,3, 60 80-т
роки у 3,2 раза в 1990 р. становила 248,4 крб. Мнмум заробтно плати досяг 60 крб. Поступово лквдовувався розрив у рвнях оплати низько- та високооплачуваних працвникв. Це стримувало професйне зростання робтникв, нженерно-технчних працвникв, не стимулювало трудову дяльнсть. У 1965 р. скоротився робочий день. Фабрики та заводи перейшли на пятиденний робочий тиждень. Збльшилися вдпустки вагтним жнкам до псля пологв.
Доходи колгоспникв вд громадського та особистого господарства збльшилися в 1951 1955 рр. на 50 . З введенням у 1956 р. щомсячного авансування грошова оплата прац колгоспникв поступово ставала переважаючою. У 1960 р. середньомсячний розмр становив 24,3 крб або близько 45 загально оплати трудодня. У липн 1964 р. було прийнято закон про пенс допомогу членам колгоспв. Мнмальний розмр пенс встановлювався в розмр 12 крб. на мсяць.
У 1966 р. була введена гарантована грошова оплата х прац. Протягом 1965 1990 рр. оплата прац у колгоспах радгоспах зростала бльш швидкими темпами, нж робтникв службовцв, досягла вдповдно 220,4 265,8 крб. Зрс рчний доход смей вд особистого пдсобного господарства. В 1990р. у робтникв службовцв вн становив 2,5 сукупного доходу 155 крб v колгоспникв 28,8 1880крб Певне значення для пднесення добробуту населення мало скасування або зменшення податкв, погашення державних
позик тимчасово припинено у 1958 р. вдновлено у 1974 р Зростала роль суспльних фондв споживання. Так, у 1963 р. у СРСР вони становили 17 нацонального доходу, у 1990 р. 82 . За х рахунок забезпечувалися безплатне навчання, охорона здоровя. Рацональншою стала структура споживання. Однак видатки на харчування були високими 47,4 заробтно плати
робтника промисловост Дан взят з 2 Виплати допомоги залишалися низькими 717 крб. на рк на душу населення. Урбанзаця посилила житлову кризу. В 1954 р. було прийнято ршення про будвництво ндустральними методами на основ серйного виробництва. Зросла площа введених в дю житлових будинкв. Люди почали переселятися з комуналок. Зменшилася гострота житлово проблеми. Проте рвень забезпеченост населення житлом був низьким.
На 1 счня 1959 р. на одну людину припадало в середньому 6,35 м2 житлово площ. Будвництво за типовими проектами призводило до одномантност мст селищ. Протягом 60 – 80-х рокв житлова проблема загострилася, кльксть введених в дю житлових будинкв квартир 377 388 на 1000 чол. населення за 80-т роки практично не зростала. Значну увагу придляли полпшенню водопостачання, побутовому споживанню газу.
Велося будвництво метрополтенв. У побут зявилися наручн годинники, фотоапарати, радоприймач, телевзори, швейн та пральн машини, холодильники. У структур споживання населення зростала частка непродовольчих товарв. Проте у цлому рвень життя в Укран пдвищувався повльно. Виробництво споживчих товарв не забезпечувало потреб населення компенсувалося мпортом. Вдставав вд потреб населення розвиток сфери послуг, торгвл, громадського харчування.
Висновки Соцально-економчний розвиток Украни у 50-60рр. вдбувався за складних умов. Пошуки спроб удосконалення управлння розвитком господарства не завжди давали бажан результати, оскльки реформи часто недоходили до трудових колективв. Водночас перехд вд галузево до територально системи управлння став одню з найрацональнших реорганзацй тих часв вдповдав нтересам Украни, що позитивно позначилось на розвитков ндустрального потенцалу.
Проте ц нововведення не були доповнен госпрозрахунком, розширенням сфер товарно-грошових вдносин, самостйнстю пдпримств, утвердженням економчного суверентету республки. За всх позитивних змн в аграрному комплекс Украни в 50 на початку 60-х рр. далися взнаки посилення адмнстративного тиску на село, непродуманнсть багатьох ршень, необгрунтован реорганзац колгоспв, обмеження рдсобного господарства, порушення агротехнки. Украна була використана як експерементальний майданчик.
Низькою була матеральна зацкавленсть робтникв та колгоспникв в результатах сво прац. Рвень життя народу знижувався, загострювалися соцальн суперечност. Спроби правителв реанмувати економку Украни не дали позитивних наслдкв. Отже , вдлига торкалася тльки окремих сторн життя радянського суспльства. Змни, що вдбувалися сприяли певному прогресивному розвитков
Украни. Але непослдовнсть, суперечливсть цих змн зрештою призвели до того, що задуми нцаторв стали перетворюватись у свою протилежнсть. До тогож меж вдлиги були занадто вузькими аби довести реформи до логчного кнця докорнним чином оздоровити сусплство. Список використано лтератури 1. Украна сторя Субтельний Орест ПосбникОрест Субтельний К. Либдь, 1993 720с. 2. сторя господарства Украна свт
Пдручник Б.Д. Лановик, за ред. Б.Д. Лановика. К. Вища шк 1995. 480с. 3. Украна свт. сторя господарства вд первсно доби перших цивлзацй до становлення ндустрального суспльства Навчальний посбник для вузвБ.Д. Лановик, З.М. Матисякевич, Р.М. Матейко та н. за ред. Б.Д. Лановика. К. Генеза, 1994р. 368с. 4. сторя Украни Нове бачення У 2т.О Гуржй,
Я.Д. савич, М.С. Котляр та н. пд ред. В.А. Смоля. К. Украна, 1995 350с.