Вода на Землі є присутнім у всіх трьох агрегатних станах, однак найбільший обсяг її доводиться на рідку фазу, що досить значима для формування інших особливостей планети. Весь природний водний комплекс функціонує як єдине ціле, перебуваючи в стані безперервного руху, розвитку й відновлення.
Поверхня Світового океану, що займає близько 71% земної поверхні, розташована між атмосферою й літосферою. Поперечник Землі, тобто її екваторіальний діаметр, становить 12 760 км, а середня глибина океану в його сучасному ложі – 3,7 км.
Отже, товщина шару води в рідкому стані в середньому становить лише 0,03% земного діаметра. По суті, це найтонша водяна плівка на поверхні Землі, але, як озоновий захисний шар, що грає винятково важливу роль у біосферній системі.
Без води не могло б бути людини, тваринного й рослинного миру, тому що більшість рослин і тварин складається в основному з води. Крім того, для життя необхідні температури в діапазоні від 0 до 100° С, що відповідає температурним межам рідкої фази води. Для багатьох живих істот вода служить середовищем перебування.
Таким чином, найголовнішою особливістю гідросфери є достаток життя в ній.
Велика роль гідросфери в підтримці щодо незмінного клімату на планеті, оскільки вона, з одного боку, виступає як акумулятор тепла, забезпечуючи сталість середньої планетарної температури атмосфери, а з іншого боку – за рахунок фітопланктону продукує майже половину всього кисню атмосфери.
Водне середовище використовується для лову риби й інших морепродуктів, збору рослин, видобутку підводних покладів руди (марганцю, нікелю, кобальту) і нафти, перевезення вантажів і пасажирів. У виробничій і господарській діяльності людина застосовує воду для очищення, миття, охолодження встаткування й матеріалів, поливу рослин, гідротранспортування, забезпечення специфічних процесів, наприклад вироблення електроенергії й т.п.
Важливою обставиною, властивому водному середовищу, є те, що через неї в основному передаються інфекційні захворювання (приблизно 80% всіх захворювань). Простота процесу затоплення в порівнянні з іншими видами поховання, неприступність глибин для людини й гадана ізольованість води привели до того, що людство активно використовує водне середовище для скидання відходів виробництва й споживання.
Інтенсивне антропогенне забруднення гідросфери веде до серйозних змін її геофізичних параметрів, губить водні екосистеми й потенційно небезпечно для людини.
Екологічна погроза гідросфері поставила перед міжнародним співтовариством завдання вживання термінових заходів по порятунку середовища перебування людства. Їхньою особливістю є те, що жодне держава окремо навіть за допомогою строгих мір не здатна впоратися з екологічною погрозою. Тому необхідно міжнародне співробітництво в цій області, прийняття оптимальної екологічної стратегії, що включає концепцію й програму спільних дій всіх країн. Ці міри повинні відповідати принципам сучасного міжнародного права.
Список использованной литературы:
1. Воронцов А.И., Харитонова Н.З. Охорона природи. – М.: Вища школа, 1971, с. 68-108.
2. Інженерна екологія й екологічний менеджмент/Під ред. Іванова Н.И., Фадина И.М.- М.: Логос, 2003, с. 124-179.
3. Інженерна екологія/Під ред. Медведєва В.Т. – М.: Гардарики, 2002, с. 59-84.
4. Константинов В.М. Охорона природи – М.: Академія, 2000, с. 75-99.
5. Константинов В.М., Челидзе Ю.Б. Екологічні основи природокористування. – М.: Академія, 2001, с. 58-76.
6. Проблеми охорони навколишнього природного середовища й природокористування/Під ред. Буркова Н.А., Ширяева В.В.- Кіров, 1998, с. 98-118.
7. Родзевич Н.Н., Пашканг К.В. Охорона й перетворення природи. – М.: Освіта, 1986, с. 117-144.
Бесплатно скачать реферат “Гідросфера” в полном объеме