Природно-рекреаційний потенціал України має високу розмаїтість, що багато в чому пояснюється особливостями географічного положення території і її історико-економічного розвитку.
Географічне положення України створює об’єктивні умови для виділення лісового туризму як одного з перспективних напрямків в економіці України.
Територія Карпат, Волині, Криму є унікальними по формах рельєфу, рік, озер, рідкому сполученню виду рослин і тварин і їхніх співтовариств.
Рекреаційний потенціал території лісового фонду України поки ще цілком не вивчений і не розрахований.
Якщо це необхідно, то цим повинні зайнятися науково-дослідні інститути на основі матеріалів лісовпорядження і можливого натурного обстеження.
У залежності від комфортності погоди (сполучення мікрокліматичних умов, сприятливих для лісової рекреації), сезону рекреації (календарний період року, протягом якого здійснюється вид лісової рекреації) і виду лісової рекреації, її, можливо здійснювати на території України круглорічно.
З огляду на територію лісового фонду, рекреаційне навантаження, тобто вплив на біогеоценоз, майже повсюдно буде незначний.
Чим цікаві лісові ресурси з точки зору рекреації? Рослинність Карпат багата, різноманітна і барвиста. Гордістю і прикрасою гір є ліси. Українські Карпати – єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів.
Отут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір – Буковиною. Багаті і карпатські цибулі. Їх ізумрудні стрічки і поляни пронизують гірську систему від рівнин до вершин з їх знаменитими полонинами.
Видовий склад рослинності надзвичайно різноманітний. Отут росту близько двох тисяч видів вищих рослин. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; з трав’яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція великий, білоцвіт весняний та ін.
Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Помітний вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18%) – верба трав’яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородний, осока волосоподібна, анемона нарцисоцвіта, нечуйвітер альпійський.
На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.
Більше 2% загального флористичного складу становлять ендемічні види, що ростуть лише в Східних Карпатах. Це рододендрон карпатський – чагарник з шкірястими овальними листочками і ясно-рожевими дрібними квіточками, з яких у Румунії варять напрочуд смачне варення, медунка Філярського, молочай карпатський, щавель карпатський та ін.
Крім ендемічних, є цілий ряд рідкісних реліктів, що збереглися від найдавніших епох. Це тис ягідний, кедр європейський, сосна звичайна, модрина польська, бруслина карликова, вудсія ельбська. Є в Українських Карпатах адвентивні (занесені) рослини – вихідці з Північної і Південної Америки.
Сумісне існування і взаємодія представників різних флор зумовили формування різних типів рослинності. Домінуючим типом є лісовий. Дуже поширені також цибулі. Менше розвинені чагарники, болота і степу. Просторове розміщення їх має строго закономірний характер.
Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їх водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму.
Площа українських лісів державного значення становить 6,9 мільйони гектарів, а тих, що можуть використовуватися для рекреаційної діяльності, – 4 мільйони гектарів. Комплексна оцінка лісів дала змогу виділити 265 зручних для рекреаційного освоєння територій і окремих місцевостей загальною площею, яка перевищує 1 млн га.
Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце займають гори. Різноманітність природних ландшафтів, наявність екстремальних, сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності, від спортивних і оздоровчих до санаторно-лікувальних.
Карпати – це середньовисотні гори з вологим теплим кліматом, вертикальною зональністю, значною лісистістю (40%), наявністю сприятливих перепадів висот для організації гірськолижних спусків, лижних полів. Гірські долини, захищені верховинськими хребтами, часто характеризуються благодатним мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів.
Рекреаційні ресурси Карпат оцінюються як найперспективніший регіон для відпочинку та лікування упродовж всього року.
Кримські гори за екзотичністю не поступаються Карпатам, хоч тут менше сприятливих умов для розвитку зимових видів відпочинку. Зате невисока лісистість (10%), наявність крутих оголених схилів Є добрим місцем для вправ скалолазів та любителів гострих відчуттів.
Україна належить до держав зі сприятливими погодними умовами для літніх видів рекреації. Тривалість сприятливого періоду для їх розвитку у середньому змінюється від 105 днів на півночі до 180 – на південному березі Криму.
Отже, комфортні природні умови для розвитку літніх видів відпочинку, туризму, кліматолікування існують не тільки влітку, але й на початку осені і в другій половині весни.
Купальний сезон на більшості територій України на перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор’ї і особливо на південному березі Криму він триває 120 і більше днів.
Тривалість сприятливого періоду для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські заняття) змінюється від 20-26 днів на півдні до 40 і більше днів на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найсприятливіші умови існують на гірських масивах Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90-100 днів.
Список использованной литературы:
1. Р. Іванух, В. Жученко. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України // Економіка України. – № 3. – 2000.
2. О. Живицький М. Тараканов. Проблеми і перспективи створення курортно-рекреаційних ВЕЗ в українському Причорномор’ї. “Економікі України” № 1, 1997
3. В. Калитюк, В. Ніколаєв. Управління санаторно-курортними підприємствами: нові реалії. “Економіка України”. – № 5. – 2003.
Бесплатно скачать реферат “Лісові ресурси та їх корисні функції в рекреаційному понятті ” в полном объеме