Політична лінія вибрана Бонапартом-корсиканцем -це ідеї французької революції перенести на Корсику.Наполеон бере участь у стровенні на острові Національнлї гвардії. В жовтні 1789р. комендант міста Аяччо на Корцісі пожалівся військовому міністру Франції на молодого лейтинанта Буонопартє, який будоражив весь острів.
Велику підтримку на Корсиці Наполеон дістав від депутата Якобинської партії корсиканця Кристофора Солітеччі, який мав великий вплив в політичних колах Франції. Саме Кристофор Солітеччі , якого називали віце-королем Франції вніс великий вклад в стрімку кар’єру Наполеона.
Заручившись підтримкою Солітччі Наполеон провів в Корисиці важливу операцію і добився вибрання себе полковником-волонтерів. Він був втягнутий з волонтерами в сутичку з регулярними військами, результат сутички жерти серед солодат і мирного населення.
В військове міністерство на незаконні дії підполковника Наполеона посипаслись скарги, але він вчасно прибув в Францію у військове міністерство.
На той час Франція була втягнута в війну з імператором Австрії і вся країна жила турботами війни. Військові операції розгортались вкрай неблагополучно для французької армії.
Буонапартує було не тяжко в тревожній атмосфері невдач французької армії добитись призупинення суду військового трибуналу до себе, тому що, підполковник Бонапарту мав добру політичну репутацію.
Йому вдалося бодитись поновлення в 4-ому артелериському полку, де він служив і йому було присвоєнно звання капітана. Присвоєння звання капітана йому підписав сам король-Людовик ХУ1, це був останій підпис короля.
Літом, 1793р.Республіка преживала критичні дні. Вся Європа-Англія,Прусія, Австрія, Голландія, Іспанія, німецьні і італійські держави об’єднавшись в контреволюційну каоліцію йшли походом на революційну Францію.
В ці переломні дні,капітан Буонапартє покидає Корсику, висадившись в Тулоні, потім в Марселі і дальше в Ніцу, де був розташований його артелерийський полк. Йому доручають командувати артилерією в армії Карто, яка оточила Тулон. До Тулона була прикована вся увага революційної Франції.
Так почалась повторно стрімка кар’єра Наполеона Буонапартє.
Салітеччі, який був представником від народу при армії Півдня представив Наполеона генералу Карто і молодшому Робеспьєру. Отже, по випадковому збігу обставин в той бурхливий час, Наполеон Буонапартє став стрімко підніматись по сходинках військової ієрархії, став полковником, бригадним генералом, дивізійним, а потім командуючим армією- і все це за декілька місяців.
Військова історія оточення і штурму Тулона починається з головного героя- Наполеона Буонапарте. Тулон був великою перемогою – Республіки. В перемозі під Тулоном був використаний план операції запропонований Наполеоном Буонапарте. Саме за цю битву Наполеону було присвоєно звання бригадного генерала, на той час Наполеону було -24 роки.
Після страти в Парижі -Робесп’єра, прихильник республіканців генерал-Наполеон Буонапарте попав в немилість. Револіція закінчилась.
Нова Конституція в 1795 р. хотя і зберегла в Франції республіканський устрій, але надіілили Директорію, одну із палат широкими правами.
Роялістська партія, яка підтримувала встановлення монархії, організувала заколот в Парижі. Заколотники мали перевагу в кількісному складі. Буонапартє знайов просте рішення, терміново перекинувши пушки, і декількома залпами у вуличних боях вирішений хід битви. Після цих подій Наполеон був призначений дивізійним генералом і головнокомандуючим внтутрішньої армії Парижа, тобто гарнізоном столиці.
В часи юності Наполеон мріяв про похід в Італію. Командуючий парижським гарнізоном складає «записку про італійську армію» і відпрпавляє у військове міністерсво.
Від імені Директорії в 1796р. Наполеона назнчають командуючим італійською армією.
Під час італійського походу з 1796р. по 1797р. розкрився його талант полководця. В цей період перебування в Італії Бонопарт виконував роль політика, військового, полководця, дипломата. В 1997 р. реальна влада Наполеона в Італії була дуже велика і після окупації Венеції політика Бонопарта кардинально змінюється, тобто з прогресивної перетворюється в агресивну, завойовницьку.
10 грудня 1897 р. уряд Французької республіки торжественно приймає в Люксембургсьткому палаці генерала Бонопарта.
Літом 1897р. Бонопарт обдумує ідею удару по Англії, але даний удар він планує нанести з сторони Середземномор’я, Єгипту, і перед Директорією ставить питання завоювання Єгипту. Його призначають командуючим армії Вторгнення, тобто очолити десант. Бонопарт розуміє, що успіх десанту увійськовому і військово-морському відношенні не буде забезпечений з фінансової сторони. Захват Англією французьких колоній привів Францію до скорочення колоніальної торгівлі.
Бонопарт вирушує піти походом на Єгипет, який являвся споконвічним предметом роздору між Англією і Францією.В травні 1898 року армада французьких кораблів знялась з рейду. Армія Бонопарта в Єгипті не достигла успіху. Завойовницький характер війни в Єгипті погано вплинув на дух французьких солодатів.
Великий вплив на Бонопарта спричинила звістка з Франції про невірність його друдини, Жозефіни. Армія Бонопарта в Єгипті виявилась в повній ізоляції і втрачала свої позиції. Бонопарт дав наказ відступати. Двадцять п’ять днів продовжувався тяжкий перехід армії із Сирії.
Боротьба королів проти ренспубліки, була боротьбою двох систем. Бонопарт вирішив, що якщо не вдається знайти союзників в народів Сходу, то можливо можна знайти їх в великих європейських державах.
Великою європейською державою на той час, тобто на рубежі ХУШ і ХІХ століття була -Росія. Як стратег, Бонопарт вирішив, що союзницею може бути тільки Росія, і він став задумуватись як добитись союзу з Росією.
Список использованной литературы:
1. Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи.- Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- 77с.
2. Курс “Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи”.- Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- 40с.
3. Історія країн Західної Європи та Північної Америки.- Львів: ЛНУ, 2002.- 150с.
4. Запаско Яким Прохорович, Мацюк Орест Ярославович, Стасенко Володимир Васильович. Франція епохи Наполеона.- Львів: Центр Європи, 2000.- 221с.
5. Соціально-політична історія XV-XX століть: Навчальний посібник/ За ред. Ю.А.Горбаня.- 2-ге вид., доп. І перер.- К.: Вікар, 2003.- 440с.- (Київському національному університету ім.Тараса Шевченка 170 років).- 24.50
Бесплатно скачать реферат “Наполеон Бонапарт” в полном объеме