На протязі всієї історії розвитку культури людина прагнула прикрасити своє життя, зробити красивими всі необхідні їй предмети – одяг, житло, посуд.
В наш час з особливою пристрастю входять поняття, як художник і суспільство, краса і користь, творчість і потрібність. Важливо, щоб усе, що нас оточує несло в собі красу і потрібність, як необхідна умова життя цивілізованого суспільства.
Це стосується і декоративно-оформлюваного мистецтва: своїми специфічними виразними способами декоративне мистецтво разом з архітектурою формують внутрішній світ людини, її погляди, культуру, мораль, життєві принципи.
Художник все інтенсивніше працює над проблемою середовища, комплексного її вирішення в синтезі з архітектурою. Коли ми говоримо про житлове середовище, про інтер’єри суспільних будов, то маємо на увазі не тільки єдність звичних і красивих виробів. Середовище – це не тільки матеріальне поняття, це – простір, наповнений взаємовідносинами людей, це єдиний духовний і матеріальний світ.
Якщо в минулому використання декоративного мистецтва в інтер’єрах суспільних будов частіше всього були стихійними, то в даний час ще на стадії проектування художники і архітектори реалізують не тільки рішення загальної теми, зв’язаної з призначенням будови в цілому, а і використовують найбільш виразні форми різних видів декоративного мистецтва.
Архітектори, будівельники, художники, скульптори, майстри прикладного мистецтва, спираючись на досягнення будівельної науки і техніки, підвищують художній рівень обробки приміщень. При цьому в інтер’єрі широко використовують як традиційні – камінь, дерево, кераміка, скло, так і сучасні матеріали – наприклад, полімер. Вибираючи для обробки той чи інший матеріал, архітектори прагнуть до створення єдиної композиції інтер’єра, сполученню матеріалів з призначенням приміщень. Специфіка інтер’єрів громадських закладів дозволяє широко використовувати в їх оформленні оригінальні композиційні рішення, твори монументально-декоративного і прикладного мистецтва, художню мебель. Можна привести безліч прикладів будівель, де в інтер’єрі всі елементи повністю відповідають функціональним завданням. Це Палац культури “Україна” в Києві, Кремлівський палац з’їздів у Москві.
Архітектурні рішення інтер’єра – це складне сполучення архітектурної форми, конструкції, простору, масштабу, пропорцій, ритма, кольору і світла, направлене на повне виявлення громадських ідей і максимально відповідає функціональному призначенню приміщень.
2. Первісна людина мало часу і сил віддавала творчості, вся енергія йшла на боротьбу із стихією, голодом, ворожими племенами. Людина – була перш за все мисливцем, її художня творчість навіяна навколишньою природою, багатим тваринним світом. Печерний інтер’єр складали шкури звірів, коріння, камені, на яких грілися біля багаття, приймали їжу.
Первісні люди прикрашали своє житло, тобто, печери, розписами на стінах. Головними мотивами зображень, що часто покривають обширні площини, є наповненні життям і рухами окремі фігури великих тварин, що є об’єктами полювання. Точні, легкі контури лінії починають відігравати важливу роль, на перший план виступають сміливо і точно покладені загально кольорові плями, нанесені охристою фарбою, червоною, коричневою, чорною і жовтою. Зустрічається таке накладання фарб одна на одну, яке створює вигляд об’єму.
З часом у людини з’явилося бажання прикрасити своє житло. Архітектурні пам’ятки свідчать про те, що вже в стародавній Греції будівельники турбувалися про оформлення інтер’єру. При оформленні внутрішніх просторів використовувались штукатурка дерева для стін, мозаїчна підлога. Для суспільних споруд використовується позолота, інкрустація із золота і глазурі на мармурі, пластини із чеканної міді, стрункі вази, амфорні глечики із кераміки, на яких зображені різні сцени із життя людей, прикрашають інтер’єри стародавніх греків.
В Греції створюється архітектурний ордер – строгий художньо осмислений порядок розміщення частин споруди.
Для кожної будівля грецький зодчий вибирав особливе місце і так будував свою споруду, що вона органічно зливалася з природою, доповнювала її, виростала із неї. Природний мармур був основним будівельним матеріалом.
В стародавньому Єгипті стіни будівель покривали малюнками. Особливо інтенсивно і якісно з використанням дорогих матеріалів оформлялись культові споруди. Храми виділялись від зовнішнього світу масивними високими стінами. Величність храмів вражала глядача своїм оздобленням.
У стародавньому Римі будуються купольні покриття, що вражають своєю величчю. Розвивається монументальний живопис, обробка каменем і інкрустація, архітектурні твори прикрашають скульптурою.
Особливо розкішно відзначається інтер’єр Візантії: мармуровий набір, розписана штукатурка, мозаїка.
Унікальне мистецтво Київської Русі. Прекрасна Київська “Софія”, Золоті ворота, які донесли до нас прекрасні зразки сакрального мистецтва, яка є синтезом багатьох видів декоративного мистецтва.
Прекрасні приклади оформлення інтер’єру, особливо світського залишили нам Барокко і Класицизм.
Український народ будував своє житло не із дорогих матеріалів, а з каменю, цегли. Та яке б не було просте житло, а українці, із своїм внутрішнім прагненням краси, також намагалися прикрасити своє житло. Це і розписані печі і стіни на Сході, печі кахлю та ліжники в горах, які кожен по своєму створювали затишок.
Список использованной литературы:
1. В.П.Уренев. Архитектура предприятий общественного питания. – К.: “Будівельник”, 1981.
2. В.Н.Кропотов
3. Н.В. Мажура. Отделочные материалы в интерьере. – К.:”Вища школа”, 1981.
Бесплатно скачать реферат “Створення інтер’єру як вид мистецтва” в полном объеме