Регіональний розвиток центрально-українського економічного району

Введення
 
Проблеми регіонального розвитку центрально-українськогоекономічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованогопотенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція — свідчать про складну демографічну ситуацію. Понад з тим у районі немає великихміст, розвинених галузей промисловості, що є носіями технічного прогресу.
Площа Центральноукраїнського економічного району становить 45,5 т.км2.До нього належать Кіровоградська та Черкаська області, площа яких становить24,6 і 20,9 т.км2 відповідно.
Проблемами регіонального розвитку Центральноукраїнськогоекономічного району займалися професор, член-кореспондент НАН С.І. Дорогунцов,Л.Г. Чернюк та інші.
Географічне положення та природні умови сприятливі для подальшогорозвитку АПК Центральноукраїнського економічного району, але неповністюреалізовані можливості розвитку харчової промисловості. Розгляду рівня розвиткуі структури господарства району, економіко-географічній оцінці географічногоположення, природних умов і природних ресурсів району, аналізу тенденцій йогорозвитку присвячена дана курсова робота.
 

1. Роль району в территориальномурозподілі праці
 
За даними на 01.01.08 у Кіровоградській області 21адміністративний район. 12 міст (у тому числі 4 державного і обласногопідпорядкування), 26 містечок, 1004 сільських населених пункти; в Черкаськійвідповідно 20, 16 (6), 15 і 824. (Додаток 1)
Частка площі району становить 7,4%, чисельність населення — 5,3%від загальних відповідних показників по Україні. Спеціалізація району вгосподарському комплексі держави — машинобудування сільськогосподарське,електротехнічне, енергетичне, приладобудування, виробництво обладнання дляхарчової промисловості, харчова промисловість, виробництво чистих металів ітвердих сплавів, видобуток графіту, уранових руд, будівельна, індустрія(видобуток гранітів і лабрадоритів), хімічна промисловість (хімічні волокна,азотні добрива, лаки, фарби) і деревообробка (меблева промисловість), бурякоцукровий,олійно-жировий, зерновий, і плодоовоче-консервний і м’ясо-молочний комплекси.
За структурою економіки Кіровоградська область єаграрно-індустріальною. Характерна особливість регіону – це високий рівеньрозвитку аграрно-промислового комплексу і машинобудування, що виділяє його середінших у Придніпров’ї та Україні.
У загальнодержавному територіальному поділі праці Черкащинавиділяється виробництвом цукру, молочних і овочевих консервів, машин дляхарчової та легкої промисловості, хімічних волокон, шовкових тканин,мінеральних добрив, а також зерна, м’яса і молока. Визначальними при цьому єлегка промисловість, машинобудівний та агропромисловий комплекси.

2. Економічні і природні передумовирозвитку району
 
2.1 Економіко-географічна оцінкагеографічного положення, природних умов і природних ресурсів району
 
Економічна оцінка природно-ресурсного івиробничого потенціалів. Більшістьтериторії району лежить у зоні Лісостепу, південніше від Кіровограда зонапівнічного Степу. Рельєфтериторії рівнинний на Придніпровській низовиній хвилястий — на Придніпровській височині. Висота над рівнем моря від 39 до 269м. Поверхня розчленована долинами річок, ярами та балками.
Кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку сільського господарства. МістоЧеркаси і територія навколо нього в радіусі 150 км — район максимумубіологічної ефективності клімату.
Клімат помірно континентальний. Середні температури липня 20-21 С;січня — мінус 5-6 °С. Зима м’яка з частими відлигами, літо тепле, сухе.Тривалість безморозного періоду 160-170 днів, сума активних температур близько3000 С. Середньорічна кількість опадів становить 430-520 мм, максимальнавипадає у теплий період року (близько 70%). Днів з опадами за рік 120-140.
/>Серед несприятливих кліматичних явищ — посухи, суховії, пилові(чорні) бурі, град, зливи. Бувають також пізні весняні й ранні осінні заморозки.
Південно-західна частина Черкаської та північно-західна і північначастини Кіровоградської областей лежать у недостатньо вологій, теплій, апівденна і східна частина Кіровоградської області — у посушливій, дуже теплійагрокліматичних зонах.
Район багатий на корисні копалини. Розвідано понад 30родовищ бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. Є родовища горючихсланіцв(Бовтиське). На лівобережжі Дніпра, в долинах річок, в тому числір.Ірдинь, видобувають торф.
Поклади паливних ресурсів використовуються здебільшого длямісцевих потреб. Район має велике значення для розвитку атомної енергетикикраїни у зв’язку з наявними тут покладами уранових руд (Смолинськерудоуправління).
У східній частині району, на лінії Кривий Ріг — Кременчук,зосереджені поклади залізистих кварцитів; на заході, у Побужжі — хромітівта нікелевих руд (Капітанівське й Деренюське родовища). В останніроки розвідано Кіровоградеський золоторудний район (родовища Клинці,Юріївське та ін.).
Видобувають також будівельну сировину: вогнетривкі глини,каоліни, бентоніти, граніти, габро, лабрадорит та інші (басейн р.Тясмин). Єпоклади графіту (Завалівське родовище), вони мають міжрайонне значення.Район перспективний на алмазоносність.
Водними ресурсами район забезпечений недостатньо. По його території протікають річкиДніпро і Південний Буг, багато малих і середніх річок: Цибульник, Сула, Супій,Рось, Вільшанка, Тясмин, Інгулець, Інгул, Синюха, Синиця, Гірський Тікич,Гнилий Тікич, Ятрань тощо. Всього в Кіровоградській області 438 річок, середних 120 довжиною понад 10 км і 45 довжиною понад 25 км. У Черкаській області181 річка понад 10 км завдовжки. Тут також є Канівське, Кременчуцьке таДніпродзержинське водосховища. Крім цих у районі створено ще 108 водосховищ(Іскрівське, Новоархангельське, Червонохутірське, Гайворонське та ін.) та 2564ставки і заплавних озера. Збудовано водовід Дніпро (від м.Світловодська) — Кіровоград. Води водосховищ та ставків використовують для водопостачання,риборозведення, зрошування. На території Українського кристалічного щита єджерела лікувальних радонових та інших мінеральних вод (Умань, Новоукраїнка,Знам’янка).
У районі одні з найкращих в Україні грунтово-кліматичні умови. Влісостеповій частині Кіровоградської області переважають чорноземи типові середньо-й малогумусні, чорноземи опідзолені (95% площі), ясно-сірі та сірі лісовігрунти; у степовій — чорноземи звичайні середньо- й малогумусні (95% площі). Удолинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні грунти, є ділянкислабко закріплених пісків. Еродованість земель становить у південно-східнійчастині 53%, у західній 43%. В Черкаській області переважають типовімалогумусні та слабогумусовані (53% площі), лісові й лучні грунти.
Природні типові ландшафти (різнотравно-типчаково-ковиловий степ)практично не збереглися, крім невеликих ділянок на схилах річкових долин табалок, на узліссях.
Серед степової рослинності переважають типчак, тимофіївка, зрідкатрапляються ковила, тонконіг, стокодос, волошка, молочай, ромашка, сокирки,конюшина та ін. У заплавах річок поширена лучна та болотна рослинність (очерет,рогіз, осока, жовтець та ін.).
Природно-ресурсний потенціал району сприяє розвитку АПК,будівельної індустрії, окремих галузей кольорової металургії, в майбутньомурозвитку хіміко-буровугільного комплексу.
Кіровоградська область розташована в центральній частині країни в межиріччі Дніпра іПівденного Бугу, на межі степової і лісостепової природних зон, але більшістьїї території лежить у степовій зоні. Вона займає вигідне географічне положеннявідносно старопромислових регіонів Придніпров’я (Дніпропетровської іЗапорізької областей) та Донбасу. Розвитку області сприяє густа мережатранзитних залізниць і автомагістралей та вихід до Дніпра.
Клімат Кіровоградської області помірно континентальний, тривалістьбезморозного періоду 160-170 днів, сума активних температур 2696-2994 ˚С,опадів випадає 430-520 мм на рік при максимальній кількості в теплий періодроку. Серед несприятливих кліматичних явищ трапляються часті посухи, суховії,пилові бурі. Північна і північно-західна – у посушливій. Але в ціломуагрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.
Природно ресурсний потенціалКіровоградської області загалом (загрошовою оцінкою) складає 3% в Україні. В його структурі земельні (ґрунтові)ресурси становлять 70,3%, водні – 11,9, мінерально-сировинні – 10,8,природно-рекреаційні – 4,8, лісові – 1,6 і фауністичні – 0,6%.
За територіальною диференціацією природно-ресурсного потенціалу вУкраїні (індекс 1,00 грн./га) регіон складає 0,75, особливо виділяютьсяземельні і фауністичні ресурси — відповідно 0,99 і 1,00.
Мінерально-сировинні ресурси. Надра Кіровоградської області багаті на корисні копалини. Тутрозвідано 41 родовище бурого вугілля (з них розробляється вісім), є родовищагорючих сланців, торфу, на сході області — поклади залізної руди, в тому числізалізних кварцитів (Криворізький залізорудний басейн), наПобужжі-нікелево-хромових руд, графіту (Завалівське родовище), а також урановіруди (3 родовища)… Поширені родовища різних будівельних матеріалів. В областізосереджено 36 водозаборів прісної води, з яких 14 розробляється, та дваджерела мінеральних вод.
На території області зосереджено близько 96% запасів графіту, 28,7- промислових запасів бурого вугілля (по паливно-енергетичних ресурсах регіондефіцитний), 7,6 будівельного каменю, 1,7% — руди заліза України. Основнапроблема щодо мінерально-сировинних ресурсів полягає у здійсненні їхкомплексного використання на основі глибокої переробки.
Земельні ресурси. Кіровоградська область розташована в межахЦентрально-лісостепової та Дністровсько-Дніпровської північно-степовоїагроґрунтової провінції. В лісостеповій частині переважають чорноземи типовісередньо- і малогумусні, опідзолені, у степовій — чорноземи звичайні середньо-і малогумусні. Середній бал природної родючості сільськогосподарських угідьскладає 67, ріллі -68 балів (в Україні відповідно 62 і 63). В області високийрівень сродованості земель: в південно-східній частині — 53, західній      43%.Але в цілому агроґрунтові умови сприяють розвитку сільськогосподарськоговиробництва.
Аналіз трансформації земельного фонду за 1990-2000 рр. свідчить,що в області скоротилась площа сільськогосподарських угідь у всіхземлекористувачів і власників за рахунок зменшення площі ріллі, а також багаторічнихнасаджень. У той же час розширилась площа природних кормових угідь. У регіоніспостерігається негативна тенденція збільшення площі заболочених земель. Дещоскорочуються обсяги зрошуваних сільськогосподарських угідь за рахунок виведенняіз обігу зрошуваних площ на системах, які відбули строк амортизації.
Загальна площа земель (суші) за станом на 01.01.2001 складає2384,1 тис. га, в тому числі 2043,1 сільгоспугідь і 1771,9 тис. га ріллі.Розораність сільгоспугідь надто висока — 86,8% (в Україні — 78,1%). В областінайбільший у країні рівень землезабезпеченості на душу населення, зокрема,сільськогосподарських угідь припадає 1,79 (Україна — 0,85), а ріллі — 1,55 га(відповідно 0,66 га).
Негативні тенденції в землекористуванні, деградація ґрунтів призвелидо зниження еколого-економічної ефективності використаних земель у регіоні.
Водні ресурси. Річки Кіровоградської області належать до басейнів Дніпра іПівденного Бугу. Густота річкової сітки на заході складає 0,31-0,38, напівденному сході — 0,20-0,23 км/км2. На північному сході територіюобласті омивають Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища.
Обсяги використання води на господарські потреби протягом1990-2000рр. у регіоні значно скоротилися. Так, споживання свіжої води у 2000році становило 86 мли. м3 або менше порівняно з 1990 р. (270 млн. м3)у 3,1 рази, що обумовлене скороченням виробництва. Знизились також обсягиоборотної і послідовно (повторно) використаної води: у 2000 році вони становили47 млн. м3 у 1990 — 321, у 1995 р. — 157 млн. м3. Значнозменшилась і частка оборотної води у загальному обсязі використання навиробничі потреби, яка складала відповідно 68, 78, і 75%. У той же часвідмічаються високі питомі витрати води. Тому основна проблема щодоводовикористання полягає в скороченні витрат води на виробництво одиниціпродукції до оптимального рівня.
Лісові ресурси. Землі під лісами та іншими лісовкритими площами вКіровоградській області складають 179,2 тис. га, у тому числі 158,3 тис. гавкритих лісовою рослинністю; або 7,5% до загальної площі землі (суші) (вУкраїні -12,5%). Переважають ліси санітарно-гігієнічного, природоохоронного ірекреаційного призначення. Лісовідновлення здійснюється невисокими темпами — нарівні 300-400 га в рік, посадка і посів лісу складає близько 400 га. Узагальному обсязі випуску продукції лісового господарства цей регіон займаєлише 1,4%. Основна частина деревини завозиться з інших регіонів України ізарубіжжя.
Головна проблема лісового господарства регіону полягає внеобхідності розширення обсягів захисного лісорозведення.
Черкаська область розташована в центральній частині України у басейні середньоїтечії Дніпра. Утворена 7 січня 1954 року. На півночі межує з Київською, насході — з Полтавською, на півдні — з Кіровоградською, на заході — з Вінницькоюобластями. За площею (20,9 тис.км2) займає 18-те місце середобластей України, що становить 3,4% її території. Черкаська область входить доскладу Центрального економічного району України. Обласний центр — містоЧеркаси.
Область має вигідне економіко-географічне положення, яке зумовленерозташуванням території у безпосередній близькості до промислово-розвинутихрегіонів, проходженням транспортних магістралей, що зв’язують її з Києвом,Донбасом, причорноморськими областями України.
Ґрунтові і агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільськогогосподарства та рекреації. Область має: розгалужену мережу залізничних іавтомобільних шляхів загальнодержавного значення. Через територію областіпроходить газопровід «Союз».
Основні економічні показники соціально-економічного розвиткуЧеркаської області наведені в таблиці 1.

Таблиця.2.1.1Основні показники соціально-економічного розвитку Черкаськоїобласті [ 9 ]Показники 1990 1995 2000 В 2000, % до 1990 1995 України
Територія, тис км2 20,9 20,9 20,9 100 100 3,5 Кількість наявного населення, тис. осіб 1530,9 1504,6 1435,2 93,7 95,4 2,9 Питома вага міського населення, % 53 55 55,0 – – – Трудові ресурси(без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис. чол. 724,2 662,8 787,9 108,8 118,9 2,7 Питома вага трудових ресурсів у загальній кількості населення, % 47,3 44,0 54,9 – – – Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку), тис. осіб 843,8 813,9 594,7 70,5 73,1 3,0 Валова додана вартість у цінах 1999 р., млн. грн.. 3531 2546 – 72,1 2,4 Валова додана вартість (у цінах 1999 р.) в розрахунку на душу населення, грн.. 2337 1747 – 74,8 83,9 Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) у порівняних цінах, млн… грн. 1306 426 195 14,9 45,8 1,4 Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) надушу населення у порівняних цінах, грн.. 855,3 282,7 135,2 15,8 47,8 47,7 Обсяг продукції промисловості (у порівнянних цінах 1999 р), млн. грн. 4061,5 2475,1 50,6 83,0 1,9 Продукція сільського господарства (у порівняних цінах 1996р.) млн. грн. 2222 1474 1245 56,0 84,5 4,8 Виробництво товарів народного споживання без вартості алкогольних напоїв (у цінах 1999 р.), млн. грн. 2495 1241 942 37,7 75,9 3,9 у тому числі: продовольчі 1691 988 558 33,0 56,5 3,9 непродовольчі 804 253 384 47,8 151,8 4,7 Експорт товарів, млн. дол. США 275,5 Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год. 2,66 1,70 1,8 67,7 105,9 1,0 Споживання електроенергії в промисловості, (без власних потреб електростанцій) млрд. кВт. год. 3,13 1,85 1,39 44,4 75,1 1,8 Споживання палива автобензину, тис. тонн 149,4 87,5 58,6 3,0 вугілля та вугільної продукції, тис. тонн. 979,0 303,3 31,0 0,5
Газу природного млн. м3 3318 3002,2 2472,1 74,5 82,3 3,6 топкового мазуту, тис. тонн 306,1 41,1 13,4 3,4 дизельного пального, тис. тонн 247,1 153,7 62,2 3,1
За характером рельєфу Черкаська область поділяється на дві частиниправо— і лівобережну. Правобережна частина лежить в межах Придніпровськоївисочини із значним розвитком ерозійних форм рельєфу, лівобережна наПридніпровській низовині з переважно рівнинним рельєфом. Крім Дніпра, областьмає густу мережу малих та середніх річок: Супій, Рось, Тясмин, Гірський Тікичта інші. Всього в області 181 річка завдовжки понад 10 км. кожна, розташовано33 водосховища, понад 650 заплавних озер і ставків. Густота річкової мережіколивається від 0,18 на лівобережжі до 0,45 км/км2в басейні ГнилогоТікича.
Черкащина багата на різні нерудні корисні копалини. Паливніресурси представлені бурим вугіллям (Новосілківське, Тарнавське, Рижанівське,Козацьке та інші родовища), покладами торфу (Драбівський, Черкаський,Смілянський, Чигиринський райони). Наявні значні запаси будівельних матеріалів:граніти, лабрадорити, пісковики, гнейси, глини (Черкаське родовище бентонітовихглин), кварцові піски, поклади каолінів, а також джерела мінеральних вод уЗвенигородському й Уманському районах.
Помірно континентальні кліматичні умови сприятливі для розвиткусільського господарства. Середні температури січня та липня становлятьвідповідно -5,9 та + 20 ‘С. Річна кількість опадів 450-550 мм.
Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи типові малогумусні та слабогумусовані. під лісами сірі лісові та темно-сірі опідзолені. Вдолинах річок поширені піщані, піщано глинисті та торфові ґрунти. Вся територіяЧеркаської області розташована в межах лісостепової зони.
Ліси вкривають близько 15% території. Це в основномудубово-грабові масиви, а також заплавні ліси з вільхи, верби, осики, тополі.
Значні земельні ресурси характеризуються високим ступенемосвоєння. Серед сучасних негативних природних процесів спостерігаютьсяплощинний змив та глибинна ерозія, зумовлені нерівністю рельєфу, зливовимхарактером опадів та легким механічним складом ґрунтів.
2.2 Населення і трудові ресурси
Середня густота населення району 58,2 осіб/км2, в томучислі у Черкаській області — 70, у Кіровоградській — 48 осіб (середня густотанаселення в Україні 83 особи/км2). Густота сільського населення — всередньому 24,7 осіб/км2, у тому числі на Черкащині — 31,7, наКіровоградщині — 18,7. Густіше заселені (83 особи/км2)Звенигородський, Христинівськнй, Городищенський райони, менше (до 23 особи/км2)- північно-східна частина Черкаської області. В Кіровоградській областінайгустіше заселені північна й північно-західна частини (50-60 осіб/км2),найменше південна (20-30 осіб/км2). Ступінь заселеності якЧеркащини, так і Кіровоградщини найнижчий за середній по країні. Існуєтенденція до скорочення чисельності населення внаслідок низького природногоприросту (у Кіровоградській області народжуваність становить 8,2%, смертність16,5%, природний приріст — мінус 8,3%; у Черкаській відповідно 8,3, 16,5, мінус8,2%; показники в Україні в 1998 р. відповідно 8,3, 14,3, мінус 6,0) та значноїміграції. Тривалий час простежувалася міграція сільського населення в міста.Так, у Черкаській області міське населення за період з 1980р. по 1990р. зрослоз708,3 тис. до 818,1 тис. осіб. В останні роки цей процес майжеприпинився (в 1998 р. міське населення Черкащини становило 801,1 тис. осіб).
На 1 січня 2008 року загальна чисельність населення поКіровоградськії області становить1039,7 тис. жителів, у тому числі міського — 637,7 тис., сільского – 402,0 тис, по Черкаській області – 1315,5 тис., 730,0тис. і 585,5 тис. відповідно.
У містах мешкає 57,6% населення від загальної кількості його врайоні (на Черкащині – 54,7%, Кіровоградщині — 61,2%). У цілому цей показникнижчий за середній по республіці. У регіоні 28 міст, з них 10 обласногопідпорядкування; на Черкащині — відповідно 16 і 6, на Кіровоградщині 12 і 4.Переважають малі міста. У Черкаській області сформувались локальні системирозселення: Черкаська, Уманська та Звенигородсько-Ватутінська; уКіровоградській — Кіровоградська, Олександрійська, Світловодська і Знам’янська.Містечок у регіоні 41, з них на Черкащині — 15, на Кіровоградщині — 26.Найбільші міста району -Кіровоград, Черкаси, Олександрія, Сміла, Умань, Канів.За характером народногосподарських функцій населені пункти поділяють на обласніпромислові, транспортні, адміністративно-політичні й науково-культурні центри — Черкаси та Кіровоград; багатогалузеві промислові центри з розвинениминевиробничими функціями — Умань, Сміла, Олександрія, Світловодськ; транспортно-промисловіцентри — Христинівка, Цвіткове, Гайворон, Знам’янка; адміністративні центри зізначною обробною промисловістю — Городище, Шпола, Кам’янка, Золотоноша,Звенигородка, Жашків, Тальне, Канів, Лисянка, Бобримець, Долинська,Новомиргород, Новоукраїнка, Помічна та ін.; одногалузеві промислові центри — Верхнячка, Стеблів, Вільшана, Юрківка, Мала Виска, Ульянівка та інші.
У віковій структурі населення значна частка осіб похилого віку(25,8% проти 23,3% по Україні), молоді 20,1%, працездатного населення — 54,1%.Коефіцієнт дитячої смертності на Черкащині у 1998 р. становив 11,2, наКіровоградщині — 13,2 (в Україні — 12,8).
Національний склад населення в цілому однорідний. Українцівпереважна більшість – 90,5% у Черкаській, 86,9% — у Кіровоградській областях,росіян — відповідно 8,0% і 10,3%. На Кіровоградщині, крім того, проживає 0,9%молдаван (в районах так званої Новосербії) та 0,8% білорусів.
Трудових ресурсів у регіоні в 1998 р. було 1467,9 тис осіб, з нихзайнятих у виробництві 1124,0 тис. Рівень зайнятості населення вКіровоградській області 1997 р. становив 65,1 %, Черкаській — 64,6% (по Україні- 62,8%). За останні роки він зменшився з 75% у 1990р. до 72%. у 1997р. череззанепад промислового виробництва. (табл. 2).

Таблиця 2.2.2 Зайнятість населений Центральноукраїнського економічного району усферах матеріального виробництва [ 8]Область Всього, тис. осіб У тому числі, % У матеріальному виробництві У невиробничій сфері 1996 1997 1996 1997 1996 1997 Кіровоградська 495,1 456.7 71.7 71,0 28.3 29,0 Черкаська 613,6 579,4 73,1 73,0 26.9 27.0 По району 1108.7 1036,1 72.5 72,1 27,5 27.9 По Україні 20868.3 19835.1 70.2 69,6 29,8 30.4
Попит на робочу силу і її пропозиція на ринку праці на початок1999 р. були такими: зареєстровано не зайнятих трудовою діяльністю громадян уКіровоградській області 30,9тис, у Черкаській — 28,7тис; потреба підприємств упрацівниках на заміщення вакантних посад відповідно 0,9 і 0,8; коефіцієнтнавантаження на одну вакансію 32,0 і 36,0 (в Україні 30,0). На кінець 1998 р. уКіровоградській області було 93,3 тис. безробітних (рівень безробіття 14,5%), уЧеркаській 77,5 тис. (10,3% при рівні безробіття в Україні 11,3%).
У 1991-2000 році демографічна криза охопила всю територіюКіровоградської області. Кількість населення скоротилася на 76,8 тис. осіб, утому числі міського — на 42,3 і сільського — на 34,5 тисяч. Міграційне сальдонаселення від’ємне і становило у 2000 р. — мінус 3,9 тис. осіб.
Згідно з даними за 2000 р., коефіцієнти природного руху населенняв Кіровоградській області (на 1000 осіб) складають: 7,8 — народжених (на рівнісереднього значення в Україні), 17,9 — померлих, що значно більшесередньоукраїнського (15,3), і природне скороченням — мінус 10,1 (відповідно-7,5), що є одним з найменших показників в Україні. Особливо високі коефіцієнтисмертності населення — 1812 осіб на 100 тисяч (в Україні — 1539). Коефіцієнтидитячої смертності знаходяться на рівні середнього значення в Україні.
Динаміка коефіцієнтів природного руху населення в Кіровоградськійобласті свідчить про зниження їх темпами, які значно перевищують середніпоказники в Україні (табл.3).
Таблиця2.2.3 Коефіцієнт народжуваності, смертності та природного приростунаселення Кіровоградської області [ 9]Регіон Рік Кількість народжених Кількість померлих Природний приріст населення всього у міських поселеннях у сільських поселеннях всього у міських поселеннях у сільських поселеннях всього у міських поселеннях у сільських поселеннях Україна 1990 12,7 12,7 12,7 12,1 10,2 16,1 0,6 2,5 -3,4 1995 9,6 8,8 11,1 15,4 13,6 19,1 -5,8 -4,8 -8,0 2000 7,8 7,1 9,3 15,3 13,6 19,0 -7,5 -6,5 -9,7
Кіровоградська
область 1990 12,6 13,3 11,6 14,5 11,2 19,5 -1,9 2,1 -7,9 1995 10,0 9,6 10,6 17,7 14,2 23,4 -7,7 -4,6 -12,8 2000 7,8 7,2 8,8 17,9 15,0 22,6 -10,1 -7,8 -13,8
Трудові ресурси Кіровоградської області (без зайнятих в особистомупідсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01. 01. 2001становлять 634,1 тис. осіб, або 2,2 % до України. В усіх сферах економічноїдіяльності зайнято 432,1 тис. осіб, або 68,1 % трудових ресурсів регіону. В їхскладі значну питому вагу складають зайняті в матеріальному виробництві — близько 69%, у невиробничій сфері зайнято 31%.
Демографічне навантаження на населення працездатного віку(кількість непрацездатних на 1000 осіб працездатного віку) досить високе — 795осіб, у тому числі дітей — 346, осіб старшого віку — 449 при відповіднихзначеннях в Україні 726, 324 і 402. В Кіровоградській області високими темпамизбільшується кількість працездатного населення у працездатному віці, незайнятого економічною діяльністю: у 2000 р. в порівнянні з 1990 р. — у 3,8рази, а з 1995 р. — на 3,2% і складали 16,6% трудових ресурсів області (1990р.- 4,6%, 1995 р. — 15,5%). Високими темпами зростає також кількість безробітних:на початок 2001 р. їх зареєстровано 31,6 тис, що у 9,8 разів вище, ніж у 1995р. Рівень безробіття складає в області 5,1% (в Україні — 4,2%), темпи йогозростання вищі, ніж у середньому в Україні (табл.4).

Таблиця 2.2.4 Трудові ресурси Кіровоградської області [ 9 ]Показник 1990 1995 2000 2000 %до 1990 1995 Трудові ресурси без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку, середнє, тис осіб 680,4 663,6 634,1 93,2 95,6 Кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку, середнє, тис осіб 606,8 520,2 432,1 71,2 83,1 Кількість зайнятих в інших сферах економічної діяльності, середнє, тис. осіб 0,1 29,0 56 у 560 разів 193,1 Кількість незайнятого працездатного населення у працездатному віці, середнє, тис. осіб , 31,4 102,6 119,2 379,6 116,2 Кількість безробітних, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, тис. осіб 2,3 3,5 33,7 у 14,7 разів у 9,6 разів Рівень зареєстрованого безробіття, відсотків від працюючого населення працездатного віку 0,3 0,6 5,1 більше на 0,2 процентних пункти більше на 4,5 процентних пункти
В Кіровоградській області щорічно зростає навантаження на одневільне робоче місце (вакансію). На початок 2001 року попит підприємств наробочу силу (на заміщення вільних робочих місць) становив 1,2 тис. осіб, акількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, — 33,7 тис,тобто навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію складає 43 особи, що в1,8 разів вище, ніж у середньому в Україні.
У Кіровоградській області наукові дослідження проводятьсяпереважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковимипідрозділами вищих навчальних закладів І — IV рівнів акредитації.
У 2000 р. в Кіровоградській області зосереджувалося 13організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основнійдіяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 -дослідники. Всьогочисельність фахівців складає 0,5 тис. осіб, з них з науковим ступенем докторанаук — 17 осіб і кандидатів наук 38. Чисельність працівників-сумісників, яківиконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, зних 22 доктора і 58 кандидатів наук.
ВКіровоградській області працює 14 академіків ічленів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті векономіці області.
Фінансування наукових та науково-технічних робіт складає 3,4 млн.грн., у тому числі за рахунок держбюджету — 1,2, власних коштів — 0,9, коштівзамовника -1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власнікошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить3,3 млн. грн. (у фактичних цінах), основна частина яких це науково-технічнірозробки (2,7 млн. грн.). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічніпослуги складають відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.
Всього в Кіровоградській області виконано 84 розробки, у томучислі по створенню нових видів техніки — 55, з них — 1, у яких використановинаходи, технологій — 2, матеріалів — 1, сортів рослин та порід тварин — 12,методів і теорій — 6, інших 8.
Демографічна ситуація в Черкаській області відображаєзагальнодержавну тенденцію скорочення кількості населення внаслідок від’ємногоприродного приросту, який у 2000 році становив мінус 9,8 на 1000 осіб (вУкраїні — мінус 7,5 на 1000 наявного населення). Тільки за останні десять роківнаселення області зменшилося на 95,7 тисяч і на 1 січня 2001 року становило1435,2 тис осіб.
Демографічна ситуація характеризується як складна, оскільки триваютьпроцеси депопуляції, що проявляються як у кількісному, так і якісному складінаселення. Коефіцієнт народжуваності в області становить 7,4 на 1000 наявногонаселення є близьким до середнього в Україні (7,8), а коефіцієнт смертності — 17,2, що перевищує середнє значення в країні (15,3). Прогресує процес старіннянаселення: особи пенсійного віку становлять майже 33% усіх жителів.
Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарствіосіб пенсійного віку) за станом на 1.01.2001 становлять 787,9 тис. осіб, або2,7% до всеукраїнського показника. В усіх сферах економічної діяльності зайнято594,7 тис. осіб або 75,5% трудових ресурсів Черкаської області. Рівеньбезробіття — 4.5%, тобто дещо вищий ніж загалом в Україні (4,2%). На кінець2000 року в Черкаській області нараховувалося 34 тис. безробітних. На 1000 осібпрацездатного віку припадає 818 осіб непрацездатного, серед яких 339 — діти,479 — особи, старші за працездатний вік.
У містах мешкає 54,9% населення. Найбільші міста — Черкаси,Золотоноша, Сміла, Умань та інші. Середня густота населення становить 69 осібна 1 км2, що значно менше, ніж у середньому в Україні (82).
На кількість постійного населення Черкаської області відчутнийвплив має міграція, зокрема міждержавна та міжрегіональна. За даними 2000 року,за кордон емігрувало 3,3 тис осіб, а прибуло 1,5, тобто приріст становив мінус1,8 тис. осіб. Дещо інша тенденція проявляється в розрізі міжрегіональноїміграції, де кількість прибулих 10,2, а вибулих 9,9 тис осіб, тобто існуєдодатний приріст (0,3 тис).
Національний склад населення в цілому однорідний. Більше 90%населення Черкаської області становлять українці. Проживають також росіяни,євреї, поляки, білоруси.
Важливу роль у розвитку продуктивних сил Черкаської областівідіграє науково-технічний потенціал, який є вагомим фактором вирішенняекономічних, соціальних та екологічних проблем.
У 2000 році в Черкаській області нараховувалося 33 організації,які виконують наукові та науково-технічні роботи, 60 фахівців з науковимиступенями, в тому числі чотири доктори наук, 52 кандидатів наук, 35 академіківі членів-кореспондентів.
Обсяги фінансування наукових та науково-технічних робіт у 2000році всього склали 1354,2 тис. грн., у тому числі 3278,1 -— за рахунокдержбюджету, 19,1 держіннофонду, 2128,6 позабюджетних фондів, 2198,2 власнихкоштів та 5661,7 тис. грн. за рахунок коштів замовників. У 2000 році вЧеркаській області здійснено 454 розробки, у тому числі 125 по створенню новихвидів техніки й технологій, у 24 з яких використані винаходи. З них трирозробки мають технічний рівень, що перевищує світовий, 67 — відповідаєсвітовому.
На початок 2000/2001 навчального року в Черкаській областінараховувалося 27 вищих навчальних заклади, з них 20 — І-ІІ рівня акредитаціїта 7 — ІІІ-ІV рівнів, зокрема: Черкаський державний університет ім. БогданаХмельницького та Черкаська академія менеджменту.
Кількість студентів у вищих учбових закладах освіти всіх рівнівакредитації у 2000/2001 навчальному році складала 40,4 тисяч осіб.

3. Сучасний рівень розвитку і структурагосподарства району
 
У регіоні 577 промислових підприємств (5,8% від загальноїкількості по Україні), в тому числі машинобудівних — 88 (15,3% від загальноїкількості в районі), деревообробних -19 (3,3%), будівельної індустрії 56(9,7%), легкої промисловості 39 (6,8%), харчової 216 (37,4%). Основнапромислова продукція — верстати й сільгоспмашини, гідравлічні помпи, хімічневолокно, азотні добрива, напівпровідникові матеріали, машини для легкої йхарчової промисловості. Тут видобувають уранову руду, графіт, граніт та ін. У1998 р. вироблено 15,4% цукру від загального показника по Україні, 6% борошна,6,9% олії та ін. За останні роки промислове виробництво переживає значнийзанепад (табл. 5). Основні галузі спеціалізації — сільськогосподарське машинобудування,гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріалів, деревообробна, електронна,легка і харчова, чорна та кольорова металургія.
Таблиця 3.5 Індекси продукції промисловості в Центральноукраїнськомуекономічному районі, % (1990 р. = 100%) [ 8 ]Область 1995 1997 1998 Відсоток 1998 до 1997 Кіровоградська 49 29 30 104.0 Черкаська 61 50 50 100.0 По Україні 52 50 49 99.0
Видобуток бурого вугілля зосереджений у містах Олександрія(Морозівський, Балахівський, Вєрболозівський, Протопопівський, Бандурівський,Костянтинівський розрізи; Світлопольська, Верболозівська, Новомиргородська таВедвежорська шахти) і Ватутіне; виробництво торфобуровугільних брикетів — наСеменівсько-Головківській, Байдаківській, Димитрівській, Ватутінській фабриках,Семенівському заводі гірського воску в Димитрові. Торф видобуває і переробляєтакож Ірдинське об’єднання.
Рівень господарського освоєння Кіровоградської областіхарактеризується такими показниками: частка в загальній площі, кількостінаселення і трудових ресурсів у країні складає відповідно 4,1; 2,3 і 2,2%. Тутзосереджено 2,3% основних фондів, створюються 1,6% валової доданої вартості,промисловістю і сільським господарством виробляється відповідно 3,3 і 0,9% відзагальнодержавного рівня.
За територіальним зосередженням (локалізацією) основних галузейекономіки в Україні (випуск товарів і послуг) Кіровоградська областьвиділяється наступними коефіцієнтами: сільське господарство – 2,11; транспорт ізв’язок – 1,32; галузі соціально-культурної сфери – 1,30; житлово-комунальнегосподарство – 0,95; будівництво – 0,87; галузі сфери обігу – 0,83 іпромисловість – 0,45.
Аналіз динаміки територіальної структури промисловості області за1990-2000 рр. свідчить про скорочення її питомої ваги в Україні по переважнійбільшості галузей, особливо паливної промисловості й машинобудування іметалообробки та харчової промисловості. Істотні зрушення відбулися також вгалузевій структурі у напрямі збільшення питомої ваги електроенергетики, чорноїметалургії, хімічної і нафтохімічної та харчової промисловості й скорочення — паливної, кольорової металургії, машинобудування і металообробки,деревообробної та целюлозно-паперової, легкої промисловості (табл.6).
Таблиця 3.6Галузева структура промисловості Кіровоградської області (безмалих підприємств), за обсягом продукції у цінах відповідних років, відсотків [ 9 ]Галузь 1990 2000 Промисловість, всього 100,0 100,0 Електроенергетика 1,3 17,8 Паливна 4,5 3,2 Чорна металургія 0,3 1,3 Кольорова металургія 8,6 1,9 Хімічна і нафтохімічна 0,3 0,5 Машинобудування і металообробка 35,0 22,3 Деревообробна і целюлозно-паперова 2,4 0,3 Промисловість будівельних матеріалів 6,2 5,6 Скляна і фарфоро-фаянсова 0,2 0,2 Легка 4,8 1,5 Харчова 28,2 35,7 Борошномельно-круп’яна та комбікормова 5,3 3,4 Медична 0,2 1,9 Інші галузі 2,7 4,4
Аналіз макроекономічних показників господарського розвиткуКіровоградської області за 1995-1999 роки (у порівняльних цінах 1999 р.)свідчить про зменшення обсягу випуску (товари і послуги) та валової доданоївартості у всіх господарськоформуючих галузях економіки, особливо в основних — промисловості, транспорті і зв’язку та сільському господарстві.
У цей же період в економіці Кіровоградської області відбулисяструктурні зміни в напрямі збільшення загалом питомої ваги галузей, щовиробляють товари, при скороченні промисловості і будівництва, а такожзбільшення частки інших галузей сектора економіки, які надають послуги(переважно ринкової інфраструктури). Тобто відбувається поглиблення процесудеіндустріалізації економіки і посилення дії сектора нематеріальноговиробництва.
Питома вага галузей, які виробляють товари, у загальному обсязівалової доданої вартості збільшилася з 49,0 до 51,6%, у тому числі в сільськомугосподарстві — з 24,8 до 29,8%, а в промисловості і будівництві зменшиласявідповідно — з 17,1 до 16,2% та — з 6,4 до 4,5%. Разом з тим зростала запитомою вагою додана вартість у сфері послуг, особливо в галузях сфери обігу(переважно в торгівлі) — з 6,8 до 8,2%.
У структурі ВДВ понад 50% складає група галузей, які виробляютьтовари, зокрема: на промисловість припадає лише одна шоста частина, а насільське господарство — менше однієї третини, і майже 49% складає групагалузей, що надають послуги (табл.7).
Таблиця 3.7 Галузева структуравалової доданої вартості Кіровоградської області, відсотків від економіки, вцінах відповідних років [ 9 ] Регіон Галузі, які виробляють товари Промисловість Сільське господарство Будівництво Інші галузі, що виробляють товари Галузі, що надають послуги Транспорт і зв’язок Галузі сфери обігу Житлово-комунальне господарство Галузі соціально-культурної сфери Інші галузі, що надають послуги 1996 Україна 54,1 32,3 13,8 6,9 1,1 45,9 15,5 8,3 5,8 10,6 5,7
Кіровоградська
область 49,0 17,1 24,8 6,4 0,7 51,0 19,5 6,8 6,5 14,1 4,1 1999 Україна 55,1 34,2 14,1 5,2 1,6 44,9 14,8 9,9 5,5 8,3 6,4
Кіровоградська
область 51,6 16,2 29,8 4,5 1,1 48,4 19,5 8,2 5,2 10,8 4,7 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Промисловість в Черкаській області характеризується значнимпереважання галузей обробної (97%) порівняно з галузями видобувноїпромисловості (3%).
В останні роки відбувалися зміни в галузевій структуріпромисловості. Як видно з наведених даних (табл. 8) за 1990 2000 рр. часткалегкої промисловості скоротилася і складає 1,7%, (у 1990 — 12,0),машинобудування відповідно 7,6 (26,0). Одночасно за цей період зросла питомавага деревообробної та целюлозо-паперової у 2000 р. на 6,1% (у 1990 р. — 2,2),електроенергетики відповідно 7,4 (1,6), харчової промисловості — 41,5 (34,0),хімічної та нафтохімічної — 26,7 (12,0)%.
Таблиця 3.8 Галузева структура промисловості Черкаської області (без малих підприємств, за обсягом продукції у цінах відповіднихроків), відсотків [ 9 ]Галузі 1990 р. 2000 р Промисловість 100,0 100,0 Електроенергетика 1,6 7,5 Паливна 0,5 0,02 Чорна металургія 0,4 2,1 Кольорова металургія – – Хімічна і нафтохімічна 12,0 26,7 Машинобудування і металообробка 26,0 7,6 Деревообробна і целюлозно-паперова 2,2 6,1 Промисловість будівельних матеріалів 2,9 1,4 Скляна і фарфоро-фаянсова 0,0 0,0 Легка 12,0 1,7 Харчова 34,0 41,5 Борошномельно-круп’яна та комбікормова 3,7 3,9 Медична 1,4 1,4 Інші галузі 3,3 0,1
Аналіз економічних умов господарювання в Черкаській області заостанні 10 років свідчить про те, що економічний потенціал області перебувавпід впливом різноманітних кризових явищ, які обумовлювали темпи розвиткуекономіки регіону та позначилися на структурі економічного виробництва.
Так, відбулося скорочення валового внутрішнього продукту порівняноз 1990 роком майже в три рази, а також обсягів виробництва в таких галузяхпромисловості як паливна, хімічна і нафтохімічна, машинобудування іметалообробка, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість і АПК.
Частка промислової продукції у загальному виробництві складає66,3, сільського господарства — 33,7%.
У 1999 році валова додана вартість Черкаської області становила2546 млн. грн. (1747 грн. у розрахунку на душу населення), або 2,4% у ВДВУкраїни.
Певні зрушення відбуваються в галузевій структурі виробництвавалової доданої вартості. В структурі ВДВ економіки регіону, 53,8% припадає нагалузі, що виробляють товари і 46,2% на галузі, які падають послуги. Дедаліпосилюються тенденція зростання більш швидкими темпами питомої ваги галузей, щонадають послуги. Питома вага промисловості у загальному обсязі валової доданоївартості збільшилася з 20,6 у 1995 до 24,9% у 1999 році, сільськогогосподарства з 22,6 до 23,3%. У той же час зменшилася питома вага будівництва — з 5,6 до 4,2%, транспорту та зв’язку з 25,6 до 20,5%, а соціально-культурноїсфери та сфери обігу — не змінилася і становить відповідно 8,5 і 8,3%.

4. Географія промисловості району
 
4.1 Машинобудування
 
Машинобудівельний комплекс — це підприємства сільськогосподарського й транспортногомашинобудування. Так, тракторні сівалки випускає завод «Червона зірка», заводгідромашин і АТВТ «Гідросила» — помпи для тракторів, автомобілів, екскаваторів,гідравлічні передачі, тукорозкидачі (обидва в Кіровограді). Помпи виробляєфілія київського заводу «Більшовик» у Жашкові. Уманський завод сільгоспмашинобудуваннявиготовляє машини для попередньої обробки зерна кукурудзи, ВО «Уманьферммаш» іКорсунь-Шевченківський «Агромаш» — устаткування для механізації робіт утваринництві, обладнання для виробництва кормів. Підприємство «Автоштамп» вОлександрії продукує кормозбиральну техніку, а сільськогосподарську технікузавод технологічного обладнання в с.Млієві Городищенського району. НВО«Грунтосівмаш» (Кіровоград) випускає системи автоматичного управління, посівнуй садильну техніку, інше сільськогосподарське обладнання; завод «Агромаш» вОлександрії -деталі до автобусів (у тому числі міжміського сполучення),тролейбусів. У м. Гайвороні розпочато виробництво сучасних зернових комбайнів,які за техніко-економічними показниками не поступаються західним зразкам.Черкаське підприємство «Ротор» продукує роторно-конвеєрні лінії, а такожелектроізоляційні матеріали, обладнання для обробки пластмасових виробів.Черкаський та Смілянський машинобудівні заводи виробляють устаткування дляхарчової промисловості (обладнання для очищення цукру, виробництва спирту).Черкаське АТ «Сатурн» — для молочної, Корсунь-Шевченківський механічний завод — для цукрової, Кам’янський машинобудівний — для легкої і хімічної, ВО «Темп»(Черкаси) — для м’ясної промисловості та ін.
Машинобудівне підприємство в Кам’янці випускає обладнання длявиробництва віскози, завод запасних частин у Шполі — легкі причепи, фургони.
В Кіровоградській області, у галузі машинобудування іметалообробки, функціонує 176 підприємств і 407 виробництв, випуск продукціїяких складає 265,2 млн. грн. Найбільш розвинуті такі галузі машинобудування:сільськогосподарське і тракторне, ремонт тракторів та сільськогосподарськихмашин, машинобудування для легкої і харчової промисловості та побутовихприладів, електротехнічна промисловість, підйомно-транспортне, хімічне інафтове машинобудування, верстатобудівна та інструментальна промисловість,промисловість металевих конструкцій і виробництв, засобів зв’язку,приладобудування, виробництво технологічного обладнання.
Машинобудування та металообробка в галузевій структурі Черкаськоїобласті займає третє місце за обсягами продукції, що складає 7,6%. Представленавона Черкаським машинобудівним заводом, що виробляє устаткування для харчовоїпромисловості, Смілянським, Корсунь-Шевченківським механічним таверстатобудівним заводами, Уманським і Монастирищенським ремонтно-механічнимизаводами, Кам’янським та Золотоношським машинобудівним заводами. В Черкасах таСмілі розміщені також заводи по ремонту вагонів та локомотивів.
Машинобудування Черкаської області спеціалізується на виробництвіустаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей промисловості,баштових кранів, тракторних причепів, роторно-конвеєрних ліній, металоріжучихверстатів тощо.
Приладобудування та виробництво оптико-механічнихвиробів розміщені в Черкасах(Черкаським приладобудівний завод нині випускає електродвигуни, обладнання длявиготовлення консервів), Кіровограді (заводдозуючих автоматів), Умані(«Мегометр», «Вега», оптико-механічний завод). В Умані є також підприємство звиробництва театрального обладнання. В Долинській підприємство «Весна» випускаєметалеві вироби, електротехнічне обладнання, вимірювальні прилади. УСвітловодську розміщений завод «Калькулятор», в Кіровограді ТОВ«Приладобудівник», ВО «Харчомаш» виробляють автоматичні спостережні системи, АТ«Радій» — трансформатори, енергетичне обладнання, радіоапаратуру, підсилювачі.
 
4.2 Хімічна промисловість
 
Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловостірозміщенів Черкасах (ВО «Азот»), Світловодську (завод «Промінь» — пластмасові вироби) таКіровограді (завод «Прогрес»). Основна продукція хімічної промисловості — мінеральні добрива, штучне волокно, напівфабрикати з пластмаси, хімічніреактиви, фарби, товари широкого вжитку (Черкаський «Азот» та «Хімволокно»,завод хімічних реактивів та «Аврора», АТ «Герметик» і завод «Прогрес» уКіровограді). У Світловодську є завод ізоляційних матеріалів, завод «Промінь»що випускає вироби з пластмаси для сільського господарства. Пластмасові виробита скляний посуд виробляє завод «Сегмент» у Кіровограді. В с.Межиріччя (Умань)розміщені вітамінні заводи; в м. Монастирище — хіміко-фармацевтичневиробництво.
У хімічній і нафтохімічній промисловості (разом ізхіміко-фармацевтичною) зосереджено 22 підприємства, які виробляють 2,4%промислової продукції Кіровоградської області, зокрема, виділяється випусквиробів із пластмас і лакофарбова промисловість.
Хімічна та нафтохімічна промисловість займає друге місце вЧеркаській області за обсягом продукції (26,7%) і кількістю зайнятих таспеціалізується на виробництві мінеральних добрив, штучних волокон, хімічнихреактивів, фарби. Провідними підприємствами галузі є Черкаські об’єднання«Азот», «Аврора» та «Хімволокно». В Уманіфункціонує вітамінний завод.

4.3 ГЕС і ТЕС району
 
Основою електроенергетикиє великі Кременчуцька й Канівськата малі ГЕС — Краснохутірська, Новоархангельська, Тернівська, Гайворонська,Стеблівська, Корсунь-Шевченківська, Тальнівська, Ватутінська; ТЕС — Кіровоградська, Олександрійські (ТЕЦ-1,2,3), Черкаська, Ватутінська, Уманська.Передбачено введення в дію Чигиринської парогазової електростанції. Ще незакінчено будівництво потужної Канівської гідроакумуляційної станції.
Електроенергетика Черкаської області представлена Канівською,Кременчуцькою і низкою невеликих ГЕС (Корсунь-ІІІевченківською, Стеблівською,Тернавською, Краснохутірською), а також Черкаською, Ватутінською, УманськоюТЕЦ.
Основними споживачами електроенергії є хімічна промисловість,житлово-комунальне і сільське господарство, харчова промисловість.
4.4 Інші галузі господарства району
 
4.4.1 Будівельна індустрія
Будівельний комплекс району порівняно з іншими регіонами України достатньо забезпеченийприродною сировиною. Експортне значення мають видобуток і виробництво продукціїз граніту, лабрадору, трепелу, графіту. Виробництво сипких матеріалів, цегли,будівельних конструкцій має місцеве значення. Цемент завозиться в район ізсусідніх областей. Міжрайонне значення має виробництво скла, керамічних тасантехнічних виробів. За останні роки будівельна індустрія переживає значнийзанепад у зв’язку зі зменшенням купівельної спроможності населення тавиробничих організацій. Це вплинуло і на розвиток капітального будівництва(табл. 9).

Таблиця 4.4.1.9Будівельні та монтажні роботи в Центральноукраїнськомуекономічному районі по роках (у порівняльних цінах), млн грн. [ 8 ]Область, 1990 1995 1998 Кіровоградська 1157 189 98 Черкаська 1209 274 11З По району 2426 463 211 По Україні 37319 10797 6891
З 1990 р. по 1998 р. обсяги будівництва в районі зменшились в 11,5раза. Капітальні вкладення в районі становили в 1998 р. 367 млн грн. (3,0% відзагального обсягу по країні), або з розрахунку надушу населення 147,0 грн. уКіровоградській і 132,4 грн. у Черкаській областях (по Україні 242,8 грн.).Капітальні вкладення в житлове будівництво в 1998 р. сягали 77 млн грн., або3,4% від загального обсягу їх у державі (зменшилися порівняно з 1990 р. в 6,3раза). Забезпеченість населення житлом у Кіровоградській області була зааналізований період 21,3 м2 загальної площі на одного жителя, вЧеркаській — 22,9 (середній показник в Україні — 20,2 м2).
У Кіровоградській області у промисловості будівельних матеріалівзосереджено 76 підприємств, 5,4 тис. працюючих, а випуск продукції складає 66,3млн. грн. (7,2% від загального обсягу промислової продукції). Розвинутапромисловість стінових матеріалів та промисловість нерудних будівельнихматеріалів.
Номенклатура продукції промисловості будівельних матеріалівпредставлена виробництвом залізобетонних виробів, асфальтобетону, керамзитовогографіту, щебеню, цегли в Черкасах, Смілі, Тальному. Працюють комбінати повиробництву вогнетривів (Ватутіне), бентонітових глин та видобутку граніту. Взагальному обсязі промислової продукції Черкаської області її частка становить1,4 відсотків.
Будівельні матеріали виробляють Кіровоградське, Капустистинське, Власівськекар’ероуправління. В Городищі видобувають лабрадорит. Заводи з виробництващебеню є у Хлистунівці, Знам’янці, Новоукраїнці, Ватутіному, Тальному,Гайвороні. Керамзитовий гравій виробляють підприємства м. Черкас. Цегельнізаводи розміщені поблизу Кіровограда, в Золотоноші. Чигирині, Маньківцях,Городищі, Корсунь-Шевченківському. Капеві, Жашкові, Монастирищі та ін. Діютькомбінати Ватутінськийї (вогнетривів) та Дашуківський (бентонітових глин). У с.Старі Бабани, Мало-Бузуківці, м.Ватутіні, Бобринці, Гайвороні видобуваютьграніт, каолін — у Ватутіні.
Асфальтобетонні підприємства є в Черкасах, Монастирищі,Кіровограді; підприємства будіндустрії — у Кіровограді (завод «Буддеталь», концерн«Будматеріали»), Світловодську («Дніпроенергобудіндустрія»), Олександрії (завод«Будконструкція»), Черкасах («Будіндустрія») та Умані («Будіндустрія»).Залізобетонні конструкції випускають також підприємства Золотоноші, Кам’янки,Корсунь-Шевченківського, Новоукраїнки, Долинської та ін. Завод залізобетоннихопор працює у Знам’янці. Вироби з волокнистого цементу виробляє фірма «Карбід»у Кіровограді.
 
4.4.2 Легка промисловість
У легкій промисловості Кіровоградській області нараховується 36підприємств і 14 виробництв, випуск продукції яких складає 1,2% від загальноїпромислової. Особливого розвитку набула швейна промисловість.
Черкащина має сприятливі умови для розвитку легкої промисловості.Тут виробляють шовкові тканини (Черкаський шовковий комбінат), трикотажні,валяльно-повстяні вироби, гігроскопічну вату (Черкаси), швейні вироби (Сміла,Золотоноша, Умань, Шпола), взуття (Умань, Черкаси), здійснюють первинну обробкуконопель (Золотоноша, Іркліїв). У легкій промисловості області в 2000 р. обсягвиробленої продукції (без малих підприємств) складає 1,7% у загальному обсязіпродукції промисловості. В 2000 році вироблено 1,4 млн. м2 шовковихі 1,3 млн. м2 бавовняних тканин, частка яких у загальнодержавномувиробництві склала 29,3 і 3,5% відповідно.
Найбільші підприємства легкої промисловості — Черкаськийшовковий комбінат. Черкаська текстильна і Стеблівська прядильно-ткацькафабрики, швейні фабрики в Черкасах (підприємство «Азас», фірма «Ковіс», якавиготовляє захисний одяг для будівельних робіт, швейна фабрика ім. Л.Українки.МП «Україна) Шполі, Корсунь-Шевченківському, Смілі, Золотоноші, Умані(«Роксолана»), Гайвороні (МП «Гайтекс»), Кіровограді й Олександрії (фабрикиспецодягу та швейні), Жашкові, Чигирині; взуттєве виробництво є в Черкасах,Кіровограді (українсько-італійське СП«Кімо», підприємство «Кірімпекс»),Умані, Новомиргороді (обробка шкіри), шкіргалантерея, хутрові вироби вЧигирині; валяльно-повстяна фабрика в Черкасах. Трикотажне виробництвозосереджене в Черкасах (підприємства «Арніка», «Любава»), панчішне йгалантерейно-трикотажне — в Кіровограді. Плетені вироби випускають уКорсунь-Шевченківському, металеву фурнітурну продукцію — в Чигирині.
 
4.4.3 Харчова промисловість
Харчова промисловість (у тому числі борошномельно-круп’яна) — це218 підприємств і 1259 виробництв, сума випуску продукції якими становить 479млн. грн., або 39,7% промислового виробництва разом з малими підприємствами(2000р.) у Кіровоградській області.
Основними галузями спеціалізації є: м’ясна, масложирова,маслосироробна, молочна, лікеро-горілчана, хлібопекарна, цукрова промисловість.
Аналіз динаміки основних техніко-економічних показників розвиткухарчової промисловості за період 1991-2000 рр. свідчить про скороченнякількості зайнятих і зниження продуктивності праці та виробництва продуктівхарчування, крім олії, по всій основній номенклатурі (табл. 10).

Таблиця 4.4.3.10 Динаміка виробництва основних продуктів харчування вКіровоградській області [ 9 ]Вид продукції 1990 1995 2000 2000, % до 1990 1995 Борошно, тис. тонн 168 131 60 35,7 45,8 Хліб і хлібобулочні 135 81 35 25,9 43,2 Цукор-пісок, тис. тонн 398,4 234,5 60,9 15,3 26,0 М’ясо, включаючи субпродукти І категорії. 88,0 29,0 13,3 15,1 45,9 Ковбасні вироби, тис. тонн 17,0 8,9 7,0 41,2 78,7 Продукція з незбираного молока, тис. тонн 118,8 27.4 5,0 4,2 18,2 Тваринне масло, тис. тонн 20,6 6,7 2,8 13,6 41,8 Олія, тис. тонн 97,4 36,1 103,2 106,0 285,9 Сири жирні (включаючи бринзу), тис. тонн 5,8 2,0 1,3 22,4 65,0 Консерви, муб 40,6 8,8 3,6 8,9 40,9
У Черкаській області харчова промисловість на сучасному етапізаймає провідне місце за питомою вагою у загальному обсязі випуску продукції(41,5%). Галузями спеціалізації Черкаської області є цукрова, м’ясна,маслосироробна, молочна, консервна промисловість,
У 2000 році підприємствами Черкаської області було вироблено 26,7тис. тонн м’яса, 11,6 тис. тонн ковбасних виробів, що становить відповідно 6,7і 6,6% у загальному виробництві цих продуктів в Україні. Порівняно з 1990 рокомвиробництво м’яса скоротилося у 5 разів, ковбасних виробів на 40,5% (табл. 11).Незважаючи на спад виробництва, область продовжує займати провідні позиції вУкраїні по виробництву цих видів продукції. М’ясокомбінати зосереджені вЧеркасах та Ватутіному, птахофабрики — в Смілі, Золотоноші, Умані,Катеринополі. Загалом в області у 2000 р. працювало 17 підприємств та 547виробництв м’ясної та 27 підприємств і 17 виробництв маслоробної і молочноїпромисловості.

Таблиця 4.4.3.11 Динаміка виробництва основних продуктів харчування вЧеркаській області [ 9 ]Види продукції 1990 1995 2000 2000, % до 1990 1995 Цукор-пісок, тис. тонн 567 360 100,2 17,7 27,8 Олія, тис. тонн 4,9 10,1 7,4 151,0 73,3 Консерви, млн. ум. банок 323 102 67,1 20,8 65,8 М’ясо, включаючи продукти 1 категорії, тис. тонн 136 51 26,7 19,6 52,3 Ковбасні вироби, тис. тонн 19,5 11,7 11,6 59,5 99,1 Продукція з незбираного молока, тис. тонн 159 46 32,7 20,6 71,1 Сири жирні, тис. тонн 9,2 4,4 6,2 67,4 140,9 Тваринне масло, тис. тонн 20,0 14,3 11,2 56,0 78,3 Борошно, тис. тонн 240 180 111 46,2 61.6 Кондитерські вироби, тис. тонн 17,1 3,8 12,9 75,4 339,5
Скоротилося також виробництво продукції з незбираного молока майжеу 5 разів, причиною чого є відсутність достатньої кількості сировини, томупотужності молокопереробних підприємств залишаються не завантаженими.
За обсягами виробництва цукру-піску Черкащина знаходиться натретьому місці в Україні і виробляє 5,6% від загальнодержавного об’єму йоговиробництва (Верхнянський, Цибулівський, Полянський цукрові заводи).
Серед інших галузей харчової промисловості за обсягами виробленоїпродукції в 2000 році виділяються хлібопекарна (обсяг продукції 88196,9 тис.грн.), кондитерська (34619.0), спиртова (29071,3), плодоовочева (71402,1),тютюнова (295650,0) та борошномельно-круп’яна (77219,5 тис. грн.).
Харчова промисловість регіону є однією з провідних. З її підгалузей головною євиробництво цукру. На Черкащині працюють 24 заводи з виготовлення цукру-піску йодин рафінадний завод (Верхняцький, Цибулівський,. Шполянський, Черкаський, Городищенський,Жашківський, Кам’янський та ін.), на Кіровоградщіні (Долинський,Маловисківський, Новоукраїнський, Ульянівський, Олександрійський,Перегонівський та ін.). Кондитерські фабрики розміщені в Черкасах іКіровограді.
Великі м’ясокомбінати, птахокомбінати, м’ясопереробні підприємстває в Черкасах, Ватутіному, Зальному, Умані, Золотоноші, Смілі, Катеринополі,Звенигородці, Кіровограді, Олександрії та інших містах. Регіон дає 9,6% відвироблюваного в Україні м’яса (1998р.).
Молочна її маслоробна промисловість розміщена в Кіровограді, Олександрії, Світловодську, Черкасах,Смілі, Бобринці. Городищі, Каневі та ін. Відомими є Петрівський, Голованівськийта інші маслоробні підприємства. Сироробні заводи функціонують уНовоархангельську, Знам’янці, Звенигородці, Новоукраїнці. У Малій Висці,Жашкові, Тальпому розміщені заводи з виробництва сухого молока, в тому числідля дитячого харчування. Згущене молоко випускають підприємства в Тальному іСмілі. Регіон дає 5,4% продукції з незбираного молока, 9,4% тваринного масла,10,0% жирних сирів від загальних показників по Україні (1998р.).
Олійно-жирова промисловість також одна з головних галузей харчової промисловості регіону, аКіровоградський олійно-екстракційний завод — один з найбільших у країні.
Добре розвинена борошномельно-круп’янапромисловість (18комбінатів тільки в одній Кіровоградській області). Макаронні вироби випускаютьу Черкасах. Калібрування зерна кукурудзи зосереджене в Золотоноші, Ульянівці.
Серед підприємств плодоовочеконсервної промисловості виділяютьсяЧеркаський консервний комбінат, Звенигородський, Ватутінський, Смілянський,3нам’янський, Новомиргородський, Побузький, Підвисоцький, Добровеличківський,Цибулівський, Жашківський, Корсунь-Шевченківський та інші заводи.
Відомий регіон своєю спиртовою промисловістю (Кам’янка, с.Косарі,Мала Виска). Лікеро-горілчані заводи є у Смілі, Золотоноші, Умані; пивоварні вЧеркасах, Умані, Городищі, Золотоноші, Каневі, Смілі, Кіровограді, Олександрії.Мінеральну воду розливають у Тальному.
Тютюнові вироби випускають у Черкасах. Тут діє спільне зНімеччиною підприємство «Реемтекст».
Комбікормові підприємства розміщені в Городищі,Корсунь-Шевченківському, Христинівці, Бобрниці, Долинській, Малій Висці,Гайвороні, Знам’янці. Новомиргороді та ін.
На базі Кіровоградського родовища трепелу в Кіровограді дієєдиний у світі завод, що виробляє кізельгур- цінний продукт для очищенняречовин, який використовують у хімічній та харчовій промисловості.
 
4.4.4 Деревообробна і целюлозно-паперовапромисловість
Деревообробна промисловість представлена Черкаським меблевим об’єднанням, Шполянською меблевоюфабрикою, меблевими підприємствами Кіровограда (заводи «Жовтень», ім.Кірова,підприємство «Кіровоградсільпром»). Світловодська, Новомиргорода, Новоукраїнки(фабрика «Зірка»), Золотоноші. Сміли, Чигирина, Олександрії. Лісопильнапромисловість розвинена в Олександрії, Світловодську, Помічній, Знам’янці.Ватутіному; целюлозно-паперова представлена виробництвом діаграмногопаперу в Олександрії, паперової та картонної тари в Кіровограді і Знам’янці. Ус.Чапаївці Золотоніського району працює; завод з просочення деревини.
На деревообробну і целюлозно-паперову промисловість Черкащиниприпадає 6,1% за обсягами продукції області. Деревообробні та меблевіпідприємства виробляють пиломатеріали, дерев’яну тару, будівельні деталі здеревини та плити на деревній основі, дерев’яні господарчі вироби, меблі.
 
4.4.5 Невиробнича сфера
Рівень торговельних послуг у районі відстає від середнього покраїні. Роздрібний товарообіг на душу населення у 1998 р. становив уКіровоградській області 237 грн., у Черкаській 314 грн. (в Україні 384 грн.). Урайоні 6,9 тис. підприємств роздрібної торгівлі (5,7% від загальної кількості вУкраїні), 1,9 тис. підприємств масового харчування (5,1%). Платні послуги надушу населення на Кіровоградщині дорівнюють 138 грн., на Черкащині 162 грн. (вУкраїні 196 грн.). Побутові послуги розвинені краще і становлять відповідно 16грн. і 13 грн. на душу населення (14 грн. в Україні).
Забезпеченість регіону дошкільними закладами освіти вища, ніж усередньому по Україні. Їх відвідує 40% дітей дошкільного віку в Кіровоградськійобласті і 49% — у Черкаській (в Україні 38%). Середніх закладів освіти врегіоні 1359 (64% від усіх у країні).
У регіоні 38 вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації і12 IIIIV рівнів: три педагогічних (у Кіровограді, Черкасах, Умані),сільськогосподарського машинобудування, вищельотне училище цивільної авіації(Кіровоград), Уманська сільськогосподарська академія та інш, функціонує багатосередніх спеціальних навчальних закладів (у тому числі гідромеліоративнийтехнікум вс. Шевченкові), професійно-технічних училищ. Є науково-дослідніінститути і проектно-конструкторські бюро: філія Українського проектногоінституту «Укрміськбудпроект», Придніпровське відділення Українського НДІпраці, проектно-конструкторсько-технологічний інститут «Укргрунтмаш»,селекційіно-дендрологічна станція Українського інституту лісового господарстваі лісомеліорації. Черкаська обласна сільськогосподарська дослідна станція.Інститут садівництва Лісостепу ім. Л. Симиренка у Млієві, Верхняцькадослідно-селекційна станція, Канівський фізико-географічний стаціонар та ін.
У Кіровограді є два театри, філармонія, краєзнавчий музей з філієюмузеєм-заповідником Карпєнка-Карого «Хутір Надія», музей В.О.Сухомлинського. Вобласті 17 музеїв, 730 клубів, 662 бібліотеки. В Черкасах є театримузично-драматичний та ляльок, філармонія, 8 музеїв (в області 24 музеї, 796клубів, 816 бібліотек). Забезпеченість населення закладами культури вища, ніж усередньому по Україні. Історичні місця Черкащини пов’язані з іменами Т. І.Шевченка, Б.Хмельницького, О.О. Гулака-Артемовського.
Забезпеченість населення району медичними закладами у 1998р. буламенша, ніж у середньому по країні. На 10000 чоловік населення в Кіровоградськійобласті припадало до 35 лікарів, у Черкаській — 37,6 (в Україні — 45,5);середнього медичного персоналу-відповідно 107,1 і 109,7 (111,7), кількістьлікарняних ліжок — 96,1 і 89,9 (97,0), місткість амбулаторно-поліклінічнихзакладів — відповідно 232,3 і 189,8 (193,7) тис. відвідувань за зміну.
Основні рекреаційні ресурси району оздоровчі (м’ягкий клімат,мальовничі береги річок і водосховищ), екскурсійно-туристські та курортні (водисульфатно-хлоридно-натрієво-кальцієві, гідрокарбонати і натріево-магнієво-кальцієвідля пиття і радонові для ванн у Знам’янському, Кам’янському, Звенигородськомурайонах). Діють кілька санаторіїв, пансіонатів (14 на 2985 місць, 1.9% відзагальної кількості їх в Україні), будинків відпочинку (2 на 570 місць, 0,7%).В областях діють туристсько-екскурсійні організації, декілька туристських баз.
У соціальній сфері Кировоградскійобласті зайнято 27,4% трудовихресурсів, зосереджено 16,6% основних фондів економіки, створюється близько 27%валової доданої вартості, в тому числі в галузях, що надають послуги, — 52%. Угалузевій структурі соціальної сфери на матеріально-побутові галузі припадає48, на соціально-культурні — 52%.
За 1991-2000 рр. в області значно скоротились інвестиції у цюсферу, зменшились обсяги платних послуг, особливо побутових, кількість закладівкультури, лікарняних ліжок, обсяги житлового і соціально-культурногобудівництва (табл. 12).
Таблиця 4.4.5.12Основні показники розвитку соціальної сфери Кіровоградської області[ 9 ]Показник 1990 1995 2000 2000, % до 1990 1995
Торгівля і послуги
Роздрібний товарооборот у цінах 1999р., млн. грн. 1603 456 431 26,9 94,5 Роздрібний товарооборот на одну особу, грн. 1290 371 371 28,8 100,0 Об’єкти роздрібної торгівлі, тисяч 4,2 3,7 2,8 66,7 75,7
Торгова площа магазинів, тис. м2 310 281 156 50,3 55,5 Об’єкти ресторанного господарства, тисяч 1,4 1,0 0,7 50,0 70,0 Кількість місць на об’єктах ресторанного господарства, тисяч 93 69 43 46,2 62,3 Платні послуги в цінах 1999р., млн. грн. 1150 279 211 18,3 75,6 Платні послуги на одну особу, грн. 925 227 182 19,7 80,2 Побутові послуги в цінах 1999р., млн. грн. 313 26 24 7,7 92,3 Побутові послуги на одну особу, грн. 252 21 21 8,3 100,0
Освіта
Кількість середніх навчальних закладів освіти, одиниць 642 647 630 98,1 97,4 В них учнів, тисяч 162 164 158 97,5 96,3 Кількість вищих навчальних закладів І-П рівнів акредитації, одиниць 18 19 18 100,0 94,7 В них студентів, тисяч 16,2 11,8 11,2 69,1 94.9 Кількість вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів, одиниць 3 6 6 200,0 100,0 В них студентів, тисяч 11,8 12,2 17,7 150,0 145,1 Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників професійно-технічних навчальних закладів, тисяч 9,9 8,0 6,1 61,6 76,3
Культура
Кількість масових універсальних бібліотек, одиниць 819 757 647 79,0 85,5 Кількість закладів клубного типу, одиниць 838 779 666 79,5 85,5
Медичне обслуговування
Ємність амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну на 10 тис. осіб 212.1 230,1 239.3 112,8 104,0 Кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 тис. населення, осіб 38,7 34,5 35,4 91,5 102,6 Кількість середнього медичного персоналу на 10 тис. населення, осіб 127,5 111,3 115,2 90,4 103,5 Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення, одиниць 146,6 136,3 96,9 66,1 71,1
Відпочинок
Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць 785 680 630 80,3 92,6 Будинки і пансіонати відпочинку, місць 350 70 450 128,6 у 6,4 рази
Житлове і соціально-культурне будівництво
Введено в експлуатацію:
житлових будинків, тис. м2 загальної площі 431 216 78 18,1 36,1 середніх навчальних закладів, тис. учнівських місць 3,5 1,2 – – – лікарняних закладів, ліжок 9 – – – – амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну 260 20 25 9,6 125,0
 
Основні показники розвитку соціальної сфери Черкаської областінаведені в у таблиці 13
Таблиця 4.4.5.13Основні показники розвитку соціальної сфери Черкаської області [ 9 ]Показники 1990 1995 2000 2000, %до 1990 1995
Торгівля і послуги
Роздрібний товарооборот у цінах 1999р., млн. грн. 2099,5 751,7 550,7 26,2 73,3 Роздрібний товарооборот на душу населення, грн. 1371 497 381 27,7 76,6 Підприємства роздрібної торгівлі, тисяч 4,6 3,6 3,1 67,4 86,1
Торгова плота магазинів, тис. м2 3831 341 225 58,7 66,0 Підприємства ресторанного господарства, тис. 1,9 1,0 0,9 47,4 90 Кількість місць на об’єктах ресторанного господарства, тис. 128 73 49 38,3 67,1 Платні послуги у цінах 1999р., млн. грн. 1389,9 379,7 274,2 19,7 72,2 Платні послуги на душу населення, грн. 908 251 190 20,9 75,6 Побутові послуги у цінах 1999р., млн. трн 369,7 55,0 23,8 6,4 43,2 Побутові послуги на душу населення, грн. 241 36,4 16,5 6,8 45,3
Освіта
Середні навчальні заклади освіти. Кількість закладів. 716 724 716 100 98,9 В них учнів, тис. 202 205 198 98,0 96,6 Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Кількість закладів 20 22 20 100 90,9 В них студентів, тис. 19,6 17,4 16,2 82,6 93,1 Вищі навчальні заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Кількість закладів 3 5 7 233,3 140 В них студентів, тис. 11,7 17,2 24,2 206,8 140,7 Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників професійно-технічних навчальних закладів, тис. 10,4 7,2 6,2 59.6 86,1 Культура
Кількість масових універсальних бібліотек, одиниць 972 846 833 85.7 98,5 Кількість закладів клубного типу, одиниць 946 846 782 82,7 92,4 Медичне обслуговування
Ємність амбулаторно-поліклінічних закладів (відвідування за зміну на 10 тис. чоловік) 164.2 181,7 195,1 118,8 107,4 Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення) 36,9 37,2 39,0 105,7 104,8 Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис.населення) 112,5 112,2 114,7 101,9 102,2 Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення) 136,5 119,0 89,3 65,4 75,0
Відпочинок
Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць 2420 2325 2300 95,0 98,9 Будинки та пансіонати відпочинку, місць 537 198 – – –
Житлове і соціально-культурне будівництво
Введено в експлуатацію житлових будинків, тис. м2 загальної площі 509 277 109 21,4 39,3 Середніх навчальних закладів, тис. учнівських місць 5,9 1,1 – – – Лікарняних закладів, ліжок 714 – – – – Амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну 575 90 – – –
 

5. Сільське господарство району
 
Площа сільськогосподарських угідь в районі становить 3415 тис.га.в тому числі 3041 тис. га орних земель, 316 тис. га сіножатей і пасовищ, уЧеркаській — відповідно 1420 (1283 і 108) тис. га, у Кіровоградській — 1995 (1758і 208) тис. га (табл. 14).
Таблиця 5.14 Площі сільськогосподарських угідь у Центральноукраїнськомуекономічному районі (станом на 01.01.98 р.), тис. га [ 8 ]Область Загальна земельна площа Земельна площа сільскогосподарських підприємств і господарств населення У тому числі сільскогосподарські угіддя З них рілля сіножаті та пасовища Кіровоградська 2459 2170 1995 1758 208 Черкаська 2092 1621 1420 1283 108
По району
По Україні
4551
69355
3791
46619
3415
40652
3041
32743
316
6924
Ступінь розораності земель — один з найвищих в Україні (уКіровоградській області понад 76% степової і більше 70%) лісостепової зонзаймають орні землі).
Площа осушених земель становить 10,6 тис. га у Черкаській області,в долинах Тясмина. Супою, Золотоноші. Частка зрошуваних земель у Черкаськійобласті — 53,8 тис. га, в Кіровоградській — 38,7 тис. га.
Лісистість території району незначна: у Кіровоградській області6,8%, у Черкаській 15%. У лісостеповій зоні є значні лісові масиви на вододілах(Чорний ліс, Нерубайський, Голочанський та ін.), у степовій невеликі байрачніліси, степові чагарники. Основні лісоутворювальні породи — дуб (67% площі лісіву Кіровоградській області), сосна звичайна, ясень, берест, в’яз, клен, липа,граб.
Посівні площі в районі становили у 1998 р. 2675 тис. га (загальнаплоща ріллі — 3041 тис. га), в тому числі під зерновими — 1318тис га (49,3%),технічними — 434 (16,2%), картоплею, овочами і баштанними культурами 184(6,9%), кормовими — 739 тис. га (27,6%).
Валовий збір зерна у 1998 р. становив 3053 тис. га (11,5% відвалавого збору по Україні). Найбільше тут було зібрано зернових у 1990 р. 5585тис. га (10,9%). Вирощують переважно озиму пшеницю, кукурудзу, ячмінь,зернобобові, гречку, просо. Під зерновими культурами в районі зайнято 49,3%посівних площ. Середня урожайність зернових 21,4 ц/га (Кіровоградська), 26.8ц/га (Черкаська область), тоді як середня по Укрїні 20,8 ц/га.
Урожай цукрових буряків у 1998 р. становив 2242 тис. га (14,4%.від загального по Україні). Максимальним він був у І990 р. — 6638 тис. га(15%).Соняшнику в цьому році було вирощено 215,7 тис. га (9,5%) (у 1990 р. 334,3 тис.га). Цукрові буряки вирощують більше на Черкащині, соняшник на Кіровоградщині.Під технічними культурами в районі зайнято 16,2% посівних площ. Середняврожайність цукрових буряків в Черкаській області вища, ніж в Україні(відповідно 186,6 ц/га проти 173,8 ц/га), на Кіровоградщині — нижча (161,2 ц/гаі 173,8 ц/га). Урожайність соняшнику в районі менша, ніж по Україні: 8.1 ц/га вКіровоградській, 7,1 ц/га у Черкаській області і 9,3 ц/га в Україні. Картоплібуло зібрано 1317 тис. т (8,5%) (у 1990 р. 1088 тис. т), овочів — 529 тис. т(9,6%) (було 504 тис. т). В регіоні також вирощують багато фруктів, ягід(малина, смородина). Традиційним для Черкащини є садівництво (яблуні, груші,сливи, абрикоси, вишні, черешні). В регіоні також культивують єфіро-олійнікультури (переважно м’яту, коріандр), коноплі й тютюн (на ЛівобережжіЧеркащини). У Млієві працює Інститут садівництва Лісостепу ім. Л.П.Симиренка. Вс. Іванівці Долинського району є Веселобоковеньківська селекційно-дендрологічнастанція. Тепличні комбінати функціонують у Черкасах, Умані.
У тваринництві переважають скотарство і свинарство (табл. 15).

Таблиця 5.15 Поголів’я худоби в Центральноукраїнському економічному районіу господарствах усіх категорій (станом на 01.01.99 р.), тис голів [ 8 ]Область Велика рогата худоба У тому числі корови Свині Вівці та кози Кіровоградська 323 166 352 60 Черкаська 521 216 672 64 По району 844 382 1024 124 По Україні 11722 5841 10083 2026-
Розвинене також птахівництво, незначною мірою — вівчарство.Птахофабрики розміщені у містечку Добровеличківка, містах Ульянівка, Бобринець,містечку Петрове та ін. Відгодівля худоби зосереджена в с.Перегонівка, містечкуМолодіжному. Капітанівці, Устинівці та ін. М’яса у забійній масі в 1998 р. буловироблено 127 тис. т (7,4% від загального виробництва в країні) (табл.16).
Таблиця 5.16 Виробництво сільськогосподарської продукції вЦентральноукраїнському економічному районі в господарствах усіх категорій(станом на 01.01.99 р.), тис. т [ 8 ]Продукція По Україні Кіровоградська область Черкаська область 1990 1995 1998 1990 1995 1998 1990 1995 1998 М’ясо, у забійній масі 4358 2294 1706 159 72 53 195 96 74 Молоко 24508 1727 1375 871 546 393 1010 727 528 Яйця, млн. шт. 16287 9404 8301 462 218 178 561 284 315
У 1990 р. цей показник становив 354 тис. т (8,1%). Середній надіймолока від однієї корови (без приватного сектора) у Кіровоградській областісягав 1539 кг (1990 р. 2714 кг), у Черкаській — 2026 кг (1990 р. — 3257 кг,середній по Україні 1646 кг). Худоби і птиці в регіоні було реалізова на 83 тист(8,2% від загального показника по Україні), молока та молочних продуктів — 324тис. т (9,0%), яєць — 107 млн. шт. (3,9%), вовни — 128 т (5,7%).
На початок 1999 р. в регіоні було 2534 фермерських господарства(7,1% від загальної кількості їх в Україні). Їм належало 113,5 тис. гасільськогосподарських угідь (11,0% від фермерських угідь в Україні), 2295 гол.великої рогатої худоби (7,0%), 3551 свиней (7,2%), 183 гол. овець та кіз(1,6%). Фермерські господарства реалізували 3,8 тис. т. (9,5%) цукровихбуряків, 1 т. овочів, 112 т (13,2%) худоби та птиці.
Допоміжними галузями у тваринництві є бджільництво, ставковерибництво (найбільше підприємство у м. Світловодську), шовківництво(Добровеличківське сільськогосподарське підприємство в с Якимівці,коконосушарці в Новоукраїнці, містечку Павиші), кролівництво, звірівництво(вирощують норок, чорно-бурих лисиць).
Сільське господарство — провідна галузь економіки іагропромислового комплексу Кіровоградської області. Тут зосереджено 145,7 тис.осіб, або 36,3% зайнятих та 18,5% основних фондів економіки. Випуск (товари іпослуги) складає 27,3%, створюється 29,8% валової доданої вартостігосподарського комплексу. Частка Кіровоградської області в Україні по випуску(товари і послуги) та валової доданої вартості становить по 3,4%.
Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна,цукрових буряків та м’ясо-молочної продукції. Основні зернові культури: озимапшениця і ячмінь, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка і просяні культури. ВКіровоградській області розвинуте садівництво, вирощуються різноманітнікісточкові та ягідні культури.
За період і 1990-2000 рр. валова продукція сільського господарствазменшилась більше як у 2 рази при високих темпах скорочення тваринництва (табл.17).

Таблиця 5.17 Динаміка виробництва валової продукції сільського господарствав Кіровоградській області [ 9 ]Показник 1990 1995 2000 2000, % до 1990 1995 Валова продукція сільського господарства (усі категорії господарств), у порівняльних цінах 1996р., млн. грн. 1842,7 1 175,7 850.0 46,1 72,3 У тому числі: рослинництва 978,1 767,2 555,0 56,7 72,3 тваринництва 864,6 408,5 295.0 34,1 72,3 Місце області у виробництві валової продукт і сільського господарства України 16 15 18 – – У тому числі: рослинництва 13 10 15 – – тваринництва 18 20 20 – – Виробництво валової продукції сільського господарства надушу населення, грн.. 1483 955 733 49,4 76,8 Місце області у виробництві валової продукції сільського господарства на душу населення в Україні 4 6 9 – – Питома вага у виробництві валової продукції сільського господарства України 3,8 3,7 3,3 – – В тому числі: рослинництва 4,0 4,3 3,6 – – тваринництва 3,6 3,6 2.9 – –
За 1991-2000 рр. зменшилася уся посівна площа в тому числізернових і кормових культур та збільшилась технічних, особливо соняшнику нанасіння, а також картоплі й овоче-баштанних культур.
Високими темпами в Кіровоградській області скорочуєтьсявиробництво цукрових буряків, зерна, картоплі і тваринницької продукції тазростають — соняшнику на зерно (табл.18)
 
Таблиця 5.18Динаміка виробництва основних видів продукції рослинництва ітваринництва в Кіровоградській області [ 9 ]Види продукції 1990 1995 2000 2000, % до 1990 1995 Зерно, тис. тонн 3210 1971 1378 42,9 69,9 Цукрові буряки, тис. тонн 2541 1898 642 25,3 33,3 Соняшник на зерно, тис. тонн 252.8 239,0 305 120,6 127,6 Овочі, тис. тонн 183 249 213 116,4 85,5 Картопля, тис. тонн 353 532 317 89,8 59,6 М’ясо (в забійній вазі), тис. тонн 159 72 53 33,3 73.6 Молоко, тис. тонн 871 546 385 44,2 70,5 Яйця, млн., штук 462 218 179 38,7 82,1
Скорочення посівних площ, поголів’я великої рогатої худоби іптиці, зниження урожайності сільськогосподарських культур та продуктивностігромадського тваринництва призвело до значного падіння виробництва продукціїсільського господарства та її реалізації, особливо сільськогосподарськимипідприємствами.
Територія Черкащини в господарському відношенні характеризуєтьсявисоким ступенем освоєння, (з загальної площі області 74,5% припадає насільськогосподарські угіддя (1456,4 тис. га.) в структурі яких 87,9% складаєрілля (1279,9 тис. га.). Якщо загалом в Україні у 2000 р. забезпеченість однієїлюдини сільськогосподарськими угіддями становила 0,85 га, а ріллею — 0,66, то вобласті — відповідно 1,02 і 0,89 гектарів.
До негативних явищ слід віднести зменшення площі сільськогосподарськихугідь, що пов’язане з переведенням ріллі в кормові або непродуктивні угіддя, атакож зростання площ еродованих земель, зменшення питомої ваги гумусу в ґрунтахта робіт з рекультивації земель.
У структурі посівних площ Черкаської області переважають зернові(583 тис. га.), далі йдуть кормові (392 тис. га), технічні (164) такартоплеовоче-баштанні культури (102 тис. га).
Головними зерновими культурами є озима пшениця, кукурудза, ячмінь,зернобобові, гречка, просо.
Серед технічних культур переважають цукрові буряки, вирощуютьтакож соняшник, ефіроолійні культури, коноплю; серед кормових —- кукурудза насилос, кормові буряки, багаторічні трави (люцерна). Традиційними галузями дляЧеркащини є садівництво (яблуні, груші, сливи, абрикоси, вишні, черешні),овочівництво, зокрема тепличне в Черкасах та Умані. Серед галузей тваринництваважливе місце займає скотарство молочно-м’ясного напряму, а також свинарство,вівчарство, птахівництво.
Обсяги виробництва основних видів сільськогосподарської продукціїв Черкаської області наведені в таблиці 19.
Таблиця 5.19Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництвав Черкаська області [ 9 ]Види продукції 1990 1995 2000 2000, % до 1990 1995 Зерно, тис. тонн 2375 1674 1594,1 67,1 95,2 Цукрові буряки, тис. тонн 4097 2634 859,7 21,0 32,6 Соняшник на зерно, тис. тонн 81,5 85,5 107,3 131,6 125,5 Овочі, тис. тонн 321 253 344,2 107,2 136,0 М’ясо в забійній вазі, тис. тонн 195 96 74 37,9 77,1 Молоко, тис. тонн 1010 727 499 49,4 68,6 Яйця, млн… штук 561 284 379 67,5 133,4 Картопля, тис. тонн 735 708 940,2 127,9 132,8 Вовна, тонн 379 112 13 3,4 11,6
Багато господарств спеціалізуються на кролівництві, шовківництві,бджільництві та рибництві. Овочівництво поширене повсюдно і у 2000 році отримано344,2 тис. т. овочів.
Черкащина характеризується досить високою урожайністю більшостісільськогосподарських культур, які вирощуються на її території. Так,урожайність зернових культур пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, овесу, проса —перевищує загальнодержавні показники, зокрема, жита та соняшнику -— найвища вУкраїні (21,1 та 12,7 ц/га відповідно).
 

6. Транспорт і економічні зв’язки
 
Транспортний комплекспорівняно із сусідніми районами(Придніпровським, Столичним) у Центральноукраїнському менш розвиненний.Переважають транзитні залізничні йавтомобільні перевезення. Оскількичерез територію району не проходять значні міжнародні магістралі, якість цихперевезень не відповідає сучасним вимогам. Внутрішній транспорт, якзалізничний, так і автомобільний, розвинений недостатньо, особливо в сільськіймісцевості. Так, у Черкаській області 23% місцевих автомобільних шляхів немають твердого покриття. Внутрішній пасажирський транспорт через подорожчанняпалива значно зменшив обсяги перевезень і кількість постійних маршрутів.Недостатньо розвинений і міський транспорт внаслідок переважання врайоні малих та середніх міських поселень, які не в змозі фінансуватитранспортні підприємства.
Пасажирські і вантажні перевезення здійснюються переважнозалізницями. Протяжність магістральних залізниць 1697 км. густота 37 км на 1000км2. Найбільші залізничні вузли -станція їм. Шевченка, Цвіткове.Золотоноша, Христинівка, Знам’янка, Помічна, Долинська, Гайворон. Через районпроходять важливі магістраліні шляхи: Москва – Одеса, Київ — Донецьк, Київ –Херсон, Знам’янка — Миколаїв.
Автошляхів у регіоні понад 12 тис. км, з них з твердим покриттям — більш як10 тис. км. Густота автошляхів 262 км на 1000 км2. Територієюобласті проходять автомагістралі Санкт-Петербург — Одеса; Київ — Дніпропетровськ; Київ — Донецьк; Київ — Кишинів; Полтава — Балта — Рибниця;Кіровоград — Кривий Ріг; Умань — Первомайськ; Кіровоград– Миколаїв.
У Кіровограді, Черкасах є аеропорти, проте вони маютьневелике значення.
Судноплавство на Дніпрі розвинене недостатньо.
Територією регіону проходять траси газопроводів«Союз»,Кременчук — Кіровоград, Кременчук — Кривий Ріг, нафтопроводуКременчук — Кривий Ріг.
Регіон має зв’язки з іншими районами держави, країнами СНД, світу.Зрайону вивозяться сільгоспмашини, устаткування для харчовоїпромисловості, верстати, гідравлічні помпи, автомати дозування, друкарськімашини «Ятрань», деякі прилади и радіоапаратура, азотні добрива, чистий графіт,чисті метали, феронікель, граніт, меблі, торфовугільні брикети, гірський віск,цукор, олія, м’ясо, масло, молочні і плодоовочеві консерви та ін. Ввозяться врайон деревина, міндобрива, метал, машини, нафтопродукти, природний газ,бавовна та ін.
В Кіровоградскій області розвинутий залізничний, автомобільний,трубопровідний і авіаційний транспорт.
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування у2000 році становила 937 км (4,2% в Україні). Щільність залізниць дещо вища, ніжсередньоукраїнська відповідно 38 і 37 км на 1000 км2. Головнізалізничні магістралі, які проходять через територію області, це: Москва — Одеса, Київ -Донецьк, Київ — Херсон, Знам’янка — Миколаїв, основні залізничнівузли — Знам’янка, Помічна, Долинська, Гайворон.
Довжина автомобільних шляхів загального користування складає 7,1тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 6,2 тис. км (86,6%). Щільністьостанніх — 251 км на 1000 км2 (в Україні 271). Обсягивантажоперевезень автомобільним транспортом за 1991-2000 рр. скоротились, щопояснюється значним зменшенням обсягів виробництва сировини і готової продукціїпромисловості та сільського господарства. У 2000 р. вони становили 16,3 млн. т,що майже в 9,7 разів менше, ніж у 1990 р. іна 61,1% — порівняно з 1995р.
В Кіровоградській області високими темпами розвиваєтьсяелектрозв’язок і розширюються напрями обслуговування поштами клієнтів(здійснюються банківські операції, різні види розрахунків, надаютьсяінформаційні послуги). В той же час забезпеченість населення основнимителефонними апаратами найнижча в Україні — 32 одиниці на 100 сімей. Майже в3рази порівняно з 1990р. скоротились обсяги відправлення газет і журналів.
У розвитку економіки Черкаського регіону важливу роль відіграєтранспорт. Наявність розвиненої транспортної мережі впливає на темпи йогорозвитку, забезпечує здійснення широких міжрегіональних економічних зв’язків,посилює тяжіння периферійних територій до їх економічного ядра.
Транспортна система Черкаської області територіально поєднує таківиди транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний ітрубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграєавтотранспорт, який складає близько 90% загальної кількості перевезеньвантажів, і залізничний транспорт.
Експлуатаційна довжина залізниць у 2000 році становила 651 км згустотою 31,2 км на 1000 км2. Основні залізничні лінії проходять понапрямках Миронівка — ім.Т.Шевченка — Знам’янка (двоколійна, електрифікованазмінним струмом), та Гребінка — Черкаси — Христинівка (одноколійна, неелектрифікована). Найголовнішими залізничними вузлами області, що виділяютьсянайбільшим вантажо— та пасажирообігом, є Черкаси, Христинівка, Цвіткове, ім.Т.Г. Шевченка, Золотоноша.
У структурі вантажообігу вагоме місце займає сировина,напівфабрикати, паливо, метал і металоконструкції, товари широкого вжитку таінші товари, що ввозяться на територію області. У вивозі переважаєсільськогосподарська продукція, продукція легкої, хімічної, деревообробної,машинобудівної промисловості.
Найбільші обсяги перевезень, виконує автомобільний транспорт.Загальна довжина автошляхів становить 6,0 тис. км., в тому числі 5,8 тис. зтвердим покриттям. Щільність автомобільних шляхів загальною користування зтвердим покриттям складає 277 км на 1000 км2 До найбільших центрівавтомобільної мережі Черкащини можна віднести декілька центрів: Черкаси, Сміла,Золотоноша, Умань, Корсунь-Шевченківський. Нагальною проблемою є підвищенняякості автошляхів, їх технічне переоснащення до світових стандартів.
Головною воднотранспортною магістраллю єрічка Дніпро, щоперетинає всю Черкаську область з північного сходу на південний схід і по якійздійснюється судноплавство. Річковий порт розміщується у Черкасах. За останнійчас вантажо- та пасажирообіг річковим транспортом значно скоротився. В літнійперіод існує річкове сполучення Київ-Черкаси. Численні малі річки областітранспортних функцій практично не виконують. Через територію Черкаської областіпроходить газопровід «Союз».
Авіаційний транспорт за останнє десятиріччя практично нерозвивається. Пасажирські перевезення припинені взагалі. Аеродром розміщений вЧеркасах.
Становлення ринкових механізмів господарювання закономірнопідвищує роль та значення інформаційних послуг, зокрема інформаційних систем ізв’язку. На рівеньінформатизації області істотний вплив мають загальнийрівень розвитку економіки, різноманітність сфер економічної діяльності,життєвий рівень населення. що характеризується як низький.
Нині забезпеченість населення домашніми телефонами в Черкаській областіскладає 36 апаратів на 100 сімей, а кількість незадоволених заяв — 81 тисячу. В2000 році введено в дію міських автоматичних станцій на 9,4 тис. номерів.Зростає кількість сучасних телефонних мереж і абонентів, які ними користуються.Підвищується значення та кількість користувачів всесвітньої мережі”Інтернет”, розвиваються нові види зв’язку — електронна пошта,мобільний зв’язок, пейджинг.
 

7. Територіальна структура господарстварайону
 
На Черкащині історично склалися Північно-Східннй іПівденно-Західний господарські підрайони, а на Кіровоградщині — Північно-Західний (майже 45% території, 35% населення області), Центральний(відповідно 30% і 50%), Південно-Східний (20% і 15°о).
Основним у Північно-Східному підрайоні є Черкаськийпромисловий вузол з галузями спеціалізаці ї- машинобудування, хімічна тахарчова промисловість. У сільському господарстві вирощують зернові, цукровібуряки; у тваринництві розвинені молочно-м’ясне скотарство і свинарство.
Південно-Західний підрайон Черкаськоїобласті формується на базіЗвегнігородсько-Ватутінського промислового вузла та Уманського промисловогоцентру (паливна і харчова промисловість, сільськогосподарське машинобудування).Район продукує пшеницю, цукрові буряки, овочі, фрукти, м’ясо, молоко.
Північно-Західний підрайонКірвоградської області має значнізапаси мінеральної сировини (нікель, графіт, граніти, лабрадорит та ін.), зякими пов’язаний розвиток видобувних галузей. Підрайон є головним виробникомцукру в області. Спеціалізація сільського господарства — буряківництво,молочно-м’ясне скотарство, свинарство.
Центральний підрайон промислово найбільш розвинений. На нього припадає основневиробництво продукції машинобудування і металообробної промисловості, хімічної,легкої, кольорової металургії, будівельних матеріалів, значна частка харчовоїпромисловості. Тут розвинена енергетична і паливна галузі. Сільське господарстворайону спеціалізується на виробництві молока, м’яса, вирощуванні зерновихкультур, цукрових буряків і соняшнику. Поширений приміський тип сільськогогосподарства.
Південно-Східнийі підрайон відомий харчовою промисловістю та виробництвом будівельнихматеріалів. Аграрний сектор продукує зернові, соняшник, продукцію свинарства,вівчарства.
Аналіз сучасного стану економіки Кіровоградської області свідчитьпро існування низки проблем: дефіциту паливних, водних і лісових ресурсів;критичного рівня зносу основних фондів та зниження темпів росту основнихвиробничих фондів; високого рівня ресурсомісткості продукції; нераціональноїгалузевої (недостатня частка галузей, що виробляють товари народногоспоживання) і територіальної структури господарського комплексу; недостатньогорівня розвитку інноваційного та інвестиційного комплексів (нераціональнаструктура, відволікання значної частини фінансових ресурсів від інвестування реальногосектора економіки); незбалансованості робочих місць; незадовільного стану розвиткусоціальної сфери та рівня життя населення (низький рівень реальних доходів,недостатній рівень споживання продовольчих, особливо промислових товарів тапослуг); складної екологічної ситуації.
У найближчій перспективі Кіровоградська область не змінитьосновного напряму спеціалізації. В загальнодержавному поділі праці вона будевиділятись розвитком електроенергетики, первинного збагачення та переробкиуранової руди, видобутку і збагачення рудної сировини для чорної металургії,промисловості рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів, пластмасовихвиробів, підйомно-транспортного, сільськогосподарського і тракторногомашинобудування, промисловості будівельних матеріалів, швейної промисловості,борошномельно-круп’яної і комбікормової, медичної та поліграфічноїпромисловості.
Передбачаються такі основні напрями розвитку господарськогокомплексу: підвищення рівня використання природних (особливо водних і земельнихресурсів) та ресурсів виробництва (комплексне використання, залучення вториннихресурсів і відходів виробництва); удосконалення галузевої і територіальноїструктури господарського комплексу; надання пріоритетності галузям соціальноїсфери і галузям спеціалізації матеріального виробництва, особливоекспортоорієнтованих галузей промисловості, удосконалення спеціалізації тапідвищення рівня інтеграції сільськогосподарського виробництва; охорона іоздоровлення навколишнього середовища.
 

8. Проблеми розвитку і умови переходу доринкових відносин
 
В цілому рівень розвитку регіону недостатній, особливопромисловості, електроенергетики. Частково ця проблема буде вирішена введеннямв дію Чигиринської ТЄС та Канівської ГАЄС. Є добрі передумови для розвиткусередніх і малих міст регіону, розширення в них таких трудомістких галузей, якхарчова, легка, машинобудування. Необхідно впроваджувати нові технології, втому числі і за рахунок іноземного інвестування, як у промисловості, так і ваграрному секторі.
Найперспективнішими в регіоні є галузі машинобудування, харчова йлегка, для яких тут сприятливі умови: трудові ресурси, відносно високийнауково-виробничий потенціал. У зв’язку зі спеціалізацією району на розвиткусільського господарства та наявністю належних виробничих потужностей доцільнареконструкція сільськогосподарського машинобудування, насампередКіровоградського заводу сільськогосподарських машин. Перспективим є розвитокелектротехнічної галузі, виробництва обладнання для харчової промисловості,приладобудування, електронної промисловості.
Значних інвестицій для розширення асортименту й поліпшення якостіпродукції потребують виробництво цукру, макаронних виробів, олійно-жировє,ефіро-олійне, плодоовочеконсервне. м’ясо-молочне та ін.
Позитивні зрушення у легкій промисловості можливі за умовивпровадження нових технологій виробництв, особливо у швейній і трикотажнійгалузях.
У паливно-хімічній промисловості актуальною є проблема переробкибурого вугілля (з нього можна отримати більш ніж 10 видів продукції). Маютьбути підвищені обсяги видобутку і рівень комплексної переробки залізної(Долинське) та нікелевої руд. Необхідно вдосконалювати унікальне підприємство звиробництва твердих і чистих сплавів у Світловодську. При впровадженні новихіноземних технологій може стати більш конкурентоспроможним виробництвопродукції з цінної будівельної сировини граніту, лабрадору. Технічноїреконструкції потребують також об’єднання «Азот» і « Xімволокно».
У сільському господарстві, як і по Україні взагалі, необхідновводити приватну власність на землю, впроваджувати сучасні технології,розширювати фермерські господарства. Для внутрішнього розвитку району важливимє вдосконалення транспортного комплексу, системи зв’язку, соціальноїінфраструктури.
Зекологічних проблем найважливішими є захист земельнихугідь, рекультивація земель у гірничодобувній галузі, раціональне використанняводи, зменшення забруднення у місцях зосередження особливо шкідливихпідприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості(Олександрія, Світловодськ, Черкаси, Кіровоград, Побузьке, Смолине).
У Кіровоградському регіоні склався підвищений рівень забрудненнярадіонуклідами у районах Канева, Лисянка, Звенигородки. Єкологічно небезпечнимє також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизнянихтехнологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забрудненняводи малих річок, повітря у великих промислових центрах.
Використання води підприємствами в останні роки зменшилося узв’язку з кризою виробництва (з 833 млн.м3 в 1990 р. до 306 у1998р.). Скоротилась і кількість викидів забруднювальних речовин у навколишнєсередовище. Об’єм скидання забруднених стічних воду природні поверхневі води в1998р. становив 89 мли м3(2,1% від загального об’єму їх по Україні).Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря з усіх джерел скоротилися з 680,9тис. т в 1990р. до 192,6 тис. т в 1998р. (3,2% від загального обсягу поУкраїні).
У районі швидкими темпами розвивається ерозія земель. Напридолинних і прибалкових ділянках межиріч розвиваються лінійний розмив іплощинний змив, інтенсивність яких зростає із заходу на схід, особливо уприлеглій до Дніпра смузі (тут еродованість ґрунтів перевищує 50%). Ерозіячасто поєднується з обвалами та зсувами. У береговій зоні водосховищ і ставківрозвивається інтенсивна абразія. На вододільних плато та лесових терасахЛівобережжя поширена суфозія. Заплави річок місцями заболочені, тут такожспостерігається засолення ґрунтів. З метою захисту ґрунтів у 1990 р. на 198,6тис. га було створено яружно-балкові насадження та лісонасадження уздовж річок,ставків, водойм, затерасовано понад 1 тис. га схилів. Діють 125 очисних споруддобовою потужністю 481 тис.м3. Збудовано 58 протиерозійних ставків.397 км водорегулюючих валів. У районі понад 420 об’єктів природно-заповідногофонду загальною площею 25,9 тис. га, у тому числі: Канівський заповідник; заказникидержавного значення Липівський, Русько-Полянський, Тарасів Обрій, Редьчине(орнітологічний) та Чорноліський (ландшафтний); пам’ятки природи Чорний Ліс,Закревський бір, Козацький вал, Мошенська діброва, Горіхове озеро, Святе озерота ін.; дендрологічні парки Софіївка, Веселі Боковеньки, Черкаський зоопарк;пам’ятки садово-паркового мистецтва Онуфріївський парк, Хутір Надія та ін.
Сучасний стан соціально-економічного розвитку Черкаської областіможна охарактеризувати як суперечливий та нестабільний з певними тенденціями допокращення.
В процесі трансформаційних перетворень до формування соціальноорієнтованої ринкової економіки державна і регіональна політика маєспрямовуватись на структурну перебудову промисловості та формуванняінноваційної моделі економічного зростання.
Нині перед народногосподарським комплексом Черкаської областістоять ряд, важливих питань які потребують якнайшвидшого вирішення. Цеполіпшення демографічної ситуації шляхом створення умов для збільшеннянароджуваності та зменшення смертності населення, розвиток соціальноїінфраструктури малих міст та сіл регіону, пом’якшення територіальнихдиспропорцій в розвитку продуктивних сил, налагодження впутрірегіональпихзв’язків у промисловості.
Важливим є забезпечення динамічного розвитку промисловості черезраціональне використання виробничих потужностей промислових підприємств таоновлення їх основних фондів.
В екологічній сфері необхідне оновлення природоохоронногообладнання підприємств, відродження деяких малих річок та озер, використаннятуристичних, рекреаційних, історико-археологічних можливостей.
Важливим є впровадження досягнень науково-технічного прогресу,ефективне використання ресурсного та науково-виробничого потенціалу, що вкінцевому рахунку має призвести до позитивних зрушень в соціально-економічнійситуації Черкаської області.
 

Висновок
Основні галузі спеціалізації Центральноукраїнського економічногорайона – сільскогосподарське машинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна,будматеріалів, деревообробна, електронна, легка й харчова, чорна та кольороваметалургія. За останні роки промислове виробництво переживає значний занепад.
Кліматичні умови району сприятливі для подальшого розвитку сільськогогосподарства. Є добрі передумови для розвитку середніх і малих міст регіону,розширення в них таких трудомістких галузей, як харчова, легка,машинобудування. Отже, необхідно впроваджувати нові технології, у тому числі йза рахунок іноземного інвестування, як у промисловості, так і в аграрномусекторі. Найперспективнішими в регіоні є галузі машинобудування, харчова йлегка, для яких у районі сприятливі умови: трудові ресурси, відносно високийнауково-виробничий потенціал. У зв`язку зі спеціалізацією району на розвиток сільськогогосподарства перспективним є розвиток електротехнічної галузі, виробництва обладнаннядля харчової промисловості, приладобудування, реконструкціясільскогосподарського машинобудування.
Для стабільнішого й ефективного розвитку Центральноукраїнськогоекономічного району необхідне вирішення ряду проблем — проведення земельноїреформи, подальший розвиток фермерства, внесення змін до системи ціноутворення,проведення особливої фінансово-кредитної й податкової політики, впровадженнянових технологій і виробництво конкурентноспособної продукції як на внутрішнійринок, так і на експорт та інших.
Вирішення цих проблем і завдань дозволить Центральноукраїнськомуекономічному району зайняти гідне місце в господарстві країни.
 

Список літератури
1.   Голіков А.П., Дайнека О.Г.,Казакова Н.А. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Навчальнийпосібник. – Харків: ТОВ «Олант», 2002.-320 с.
2.   Дорогунцов С.І., ЧернюкЛ.Г., Борщевський П.П., Данилишин Б.М., Фащевський М.І. Соціально-економчнісистеми продуктивних сил регіонів України. – К.: Нічлава, 2002. – 690 с.
3.   Заставний Ф.Д. Економічна ісоціальна географія України. Підруч. Для 9 кл.; серед. Загальноосвіт. Шк. –2-ге видання, із змінами. – К.: Форум, 2001. – 239 с.: іл., карти.
4.   Є.П. Качан. Розміщенняпродуктивних сил України: Підручник. – К.: В.Д.»Юридична книга», 2001. – 552 с.
5.   Розміщення продуктивних сил:Підручник/В.В.Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін.; За ред. В.В. Ковалевського,О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – 2-ге вид., випр. І доп. – К.: Т-во «Знання»,КОО, 2000. – 546 с.
6.   Клиновий Ю.В., Пепа Т.В.Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України/За наук. ед. Л.Г. Чернюк.Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 728 с.