Режими роботи й стандарти факс-апаратів

Режими роботи й стандарти факс-апаратів

1 Режими роботи факсимільних апаратів
Одним із найголовніших параметрів, що впливають на якістьдокументів, є розрізнення. Режими розрізнення факс-апаратів: STANDARD(стандартний), FINE (детальний), SUPER FINE (понаддетальный), HALF TONE(напівтональний).
Для передачі сторінок, надрукованих великим шрифтом типумашинописного, зазвичай, буває досить стандартного режиму, що характери-зуєтьсянайвищою швидкістю передачі.
Швидкість передачі сторінки, що зазначається виробниками втехнічних описах, наведена при стандартній роздільній здатності (при передачі зцифрової пам’яті).
Режими FINE і SUPER FINE зазвичай, застосовуються під час передачідокументів, надрукованих дрібним шрифтом або графічними зображеннями,виконаними тонкими лініями.
Встановлювати режим високого або надвисокого розрізнення має сенстільки в тому випадку, якщо приймаючий факс теж переведений у відповіднийрежим.
У розрізнення є дві найпоширеніші одиниці виміру: лінії (точки) наміліметр і точки на дюйм (dpi).
Перерахувати їх один у одного (це буває важливо при виборі одногофаксу з декількох) не становить проблеми: вертикальна роздільна здатність у3,95 лінії на міліметр відповідає 100 dpi, a горизонтальна роздільна здатністьу 8 точок на міліметр – 200 dpi.
Наявність рівнів градації сірого (такий показник зустрічаєтьсятакож у копіювальних апаратів і в будь-якої техніки, що має сканер або йогоаналог) дозволяє факсу більш реалістично передавати чорно-білі ілюстрації йграфічні зображення.
При цьому факсимільний апарат автоматично розрізняє текст іграфіку. Як наслідок: текст передається з максимальною чіткістю, а картинки–більш м’яко, із плавним переходом відтінків між елементами зображення.Найпоширеніші максимальні чисельні значення рівнів напівтонів у різних факсівстановлять 16, 32 або 64.
Автоматичне управління фоном використовується факсимільнимапаратом, коли потрібно передати кольорову сторінку з яскравим фоном. Сторінкадобре зчитується, поки вона кольорова, але спробуйте зробити з неї чорно-білукопію.
При передачі по факсу з автоматичним управлінням фоном апаратробить «підстилаючу поверхню» більш блідою.
Режим регулювання контрастності застосовується для передачіблідого або занадто світлого оригіналу.
Копія при цьому виходить, звісно, дещо затемненою, алерозбірливою. У режимі згладжування факсимільний апарат автоматично згладжує вприйнятому документі края елементів зображення (наприклад, контури літер),завдяки чому копії виходять чіткишимі та зрозумілишимі.
Дуже важливим режимом роботи факсу є режим автоматичної корекції.Справа в тому, що при прийманні факс-повідомлень найчастіше виникають збої нателефонній лінії.
Факс-апарат, що має такий режим, просить ще раз передати данийрядок, намагаючись проходження сигналу без викривлення. Так само працює факс завтоматичною корекцією помилок (Error Correcting Mode (ЕСМ)), очікуючи припередачі даних їхнього чіткого проходження єю телефонною лінією.
У випадку серйозного збою на лінії або обриву факс, що має функціюавтоматичної передачі з пам’яті, автоматично повторить набір і продовжитьпередачу, починаючи зі сторінки, при передачі якої виник обрив зв’язку.
Дуже корисною виявляється функція скорочення часу передачіповідомлення. У цьому режимі факс-апарат стискає переданий документ по висотіна 20%. Літери при цьому виходять дещо сплюснутими, але документ залишаєтьсяцілком розбірливим.
Цей режим працює тільки при стандартній роздільній здатності.Режим економії паперу використовується під час прийняття повідомлень, при цьомуфакс автоматично скорочує документ по висоті, заощаджуючи тим самим папір.
Скорочення можливо у двох варіантах: перший – скорочуютьсяміжрядкові відстані й порожні ділянки; другий – весь документ стискається на50% (такий режим можливий тільки при стандартній роздільній здатності).
Крім того, якщо передається документ, розмір якого перевищуєрозміри стандартного паперу, він автоматично стискається до необхіднихрозмірів.
Факс-апарати з функцією форвардинга – переадресуванням повідомлення – можназапрограмувати на передачу повідомлень на інший апарат.
При цьому в пам’ять закладається номер апарата, на який потрібновести передачу та, як правило, номер апарата, факс з якого потрібно переадресувати.
Факсимільні апарати можна запрограмувати на передачу повідомлень упевний час. Це не тільки дозволить розвантажити телефонну лінію, але йзаощадить гроші, якщо відкласти передачу документів до нічного часу, колитарифи на користування лінією мінімальні. Якщо врахувати можливістьавтоматичної передачі оригіналів, можна досягти цілком солідної економії призручній роботі.
Функція поллінгу, або опитування, дозволяє звернутися до іншогофакс-апарату із запитом – переслати документ на ваш факс?
У цьому випадку не передавальний, а приймальний факс ініціюєпередачу документа.
При цьому запитуваний факс теж повинен мати функцію поллінгу.Можливий запит у режимі мультиполінгу, коли факс на розсилання повідомлень подекількох номерах програмується дистанційно.
Крім того, можна організувати передачу із затримкою, аналогічнупередачі по таймеру.
У зв’язку з частими збоями в міській телефонній мережі більшучастину часу при передачі факс-повідомлень віднімає дозвін до абонента табезпосереднє відправлення факсів.
У факсах із цифровою пам’яттю можна документи спочатку пропускатичерез сканер (вони будуть збережені в пам’яті), а потім доручити апаратудодзвонитися до абонента та передати сторінки з пам’яті. При цьому оригіналиможна забрати й працювати з ними далі.
Факси з цифровим пристроєм, що запам’ятовує, дозволяють скануватидокументи в пам’ять, навіть якщо в цей момент апарат веде передачу іншогодокумента або приймає повідомлення.
Факс-апарати можна запрограмувати на розсилання різним абонентамрізних документів. При цьому, щоправда, кількість таких документів значнообмежується (наприклад, факс, що зберігає в пам’яті до 12 сторінок, можепередати в такому режимі три сторінки).
Документ можна розсилати різним абонентам, не пропускаючи йогощораз через приймальний пристрій.
Якщо у факсі закінчився папір або чорнило, прийняті документибудуть збережені в пам’яті й автоматично роздрукуються, коли видатковіматеріали будуть заповнені.
Отримані документи можуть бути збережені в пам’яті без роздруківкив спеціальній поштовій скриньці, що дозволить зберегти конфіденційністьпереговорів. Можна роздрукувати ці документи пізніше або переслати на іншийфаксимільний апарат.
Особисті поштові скриньки зазвичай кодуються самими абонентами –тільки знаючи пароль, можна довідатися, яку інформацію вони містять.

2Стандарти факсимільного зв’язку
 
Відповіднодо рекомендацій сектора стандартизації Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU-T– International Telecommunications Union – Telecommunica-tions) залежно відвикористовуваного виду модуляції розрізняють факсимільні апарати чотирьох груп(Group).
У 1966 р. EIA (Асоціація електронної промисловості США) оголосилапро створення першого стандарту для факсимільного зв’язку – EIA StandardRS-328.
Факсимільні апарати, що відповідають вимогам цього стандарту,стали відносити до Групи 1. Апарати Групи 1, використовуючи аналогові сигналидля обміну інформацією, забезпечували передачу однієї сторінки за 4-6 хвилин.
Якість переданих документів, унаслідок малої роздільної здатностіапаратів, була дуже низькою.
Ситуація докорінно змінилася в 1978 р., коли CCITT (Міжнароднийконсультативний комітет з телефонії і телеграфії) оголосив про новуспецифікацію (Група 2), що була прийнята усіма компаніями.
Досягнуте взаєморозуміння усіх факсимільних апаратів, щовипускаються у світі, і зниження цін унаслідок розвитку технології дозволилибагатьом комерційним і державним організаціям почати активно використовуватиможливості цих апаратів у своїй роботі. У цей час факс-апарати групи 1 і 2вийшли з ужитку – вони працюють повільно та недосконало.
Сучасні факс-апарати відносяться до групи 3 (Group-III або G3Fax). Стандарт на факсах цієї групи початково був визначений рекомендацією ITU-T Т.4 у 1980 р.,а потім модифікований у 1984 р. і 1988 р. Радикальна відмінність факс-апаратівгрупи 3 від своїх попередників полягає в цифровій обробці й передачі сигналів.
Ці апарати передають чорно-білі зображення зі швидкістю до 14400біт/c аналоговими каналами телефонної мережі загального користування. Внаслідокзастосування стискання даних факс групи 3 передає сторінку за 30-60 c.
При погіршенні якості зв’язку такі факси переходять у режимзменшення швидкості передачі. Відповідно до стандарту групи 3 у факс-апаратахпередбачені 3 рівні роздільної здатності:
• нормальний (стандартний), що забезпечує 203×98 точок на дюйм(203×98 dpi);
• подвоюючий кількість точок по вертикалі (203×196 dpi);
• надвисокий (300×300 dpi).
Більша роздільна здатність дозволяє передавати дрібний шрифт абоскладну графіку, але при цьому час передачі пропорційно зростає. Зазначимо, щороздільна здатність визначається передавальною стороною, а приймаючапідлаштовується під неї.
У 1984 р. ITU-T прийняв стандарт для факсів Групи 4, призначенийдля високошвидкісних цифрових каналів зв’язку, таких, як ISDN, X.25 та ін.
Цей стандарт передбачає дуже високу розрізнювальну затність(400×400 точок на дюйм) і передачу кольорових зображень.
Принципово те, що, по-перше, він не сумісний із Групою 3, тобто недозволяє працювати на звичайних аналогових телефонних лініях, що комутуються,а, по-друге, у наш час немає економічних стимулів для переходу на новийстандарт.
Широке розповсюдження Група 4 одержить тільки разом із цифровоютелефонією.
Нині практично всі факсимільні апарати, що продаються, належать доГрупи 3. Роботу факс-апаратів Групи 3 регламентують стандарти Т.4 і Т. 30.
Причому Т.4 визначає можливості Групи 3 (розмір аркуша, роздільназдатність та ін.), а Т.30 – розпізнавання можливостей апаратів, узгодженняпараметрів, формування сторінок зображень, алгоритми стиснення. Зазначимо, щопередача факсів йде, як правило, без корекції помилок. Помилкові рядки крапокпропускаються або виводяться.
Вважається, що невеликі помилки в рисунку та (або) у текстінекритичні ні для розпізнавання тексту, ні для рисунка.
У табл. 1 наведені протоколи, які використовуються у факс-апаратахі сумісних із ними факс-модемах.
Таблиця 1 – Протоколи для факсимільних апаратівПротокол Швидкість, кбіт/с Менші швидкості, кбіт/с V.27 ter 4,8 2,4 V.29 9,6 7,2 V.17 14,4 12, 9,6, 7,2 V.I7 terbo AT&T 19,2 V.34 FAX 28,8
3Стандарти на факс по IP
 
Факсимільнийзв’язок на базі IP спирається на два основні стандарти. Однак вонизапропоновані аж ніяк не IETF, що визначає протоколи Internet, а ITU, щозаймається питаннями сумісності глобальних комунікацій. ITU T.37 описуєперетворення традиційних сигналів факсів у поштові повідомлення SMTP зMIME-сумісними вкладеннями у форматі TIFF.
Цяметодика використовується зазвичай постачальниками IP-факсів і зводить передачуфаксів до доставки із проміжним зберіганням, оскільки зображення факсівпередаються у вигляді вкладень електронної пошти. Завдяки T.37 факс-апарати йфакси-сервери на базі IP різних постачальників можуть взаємодіяти один з однимтак само узгоджено, як і традиційні факси.
ОднакT.37 описує лише основні функції для доставки факсів за допомогою електронноїпошти, будучи свого роду найменшим загальним знаменником.
Наприклад,він передбачає застосування лише одного методу стиснення – модифікованогометоду Хофмана, обмежуючи в такий спосіб можливості економії пропускноїздатності.
Дотого ж, він не робить відмінностей між різними типами факсів, хоча провіднупровайдери послуг вже давно налаштовують доставку факсів залежно відконкретного типу трафику, що передається
Щеодин стандарт T.38 описує передачу факсів у реальному часі або за допомогоюімітації з’єднання з факс-апаратом, або за допомогою методу модуляції за назвоюFaxRelay.
T.38може використовуватися для реалізації функціональності, більше схожої натрадиційний факсимільний зв’язок, наприклад, для негайного підтвердження.
4Стиснення при передачі факсів
Припередачі факсів групи 3 використовується апаратне (динамічне) стиснення даних,що дозволяє зменшити розмір даних на 80-90% і знизити вартість передачі.
Передбаченокілька алгоритмів стиснення. По-перше, це класичний (одновимірний)модифікований метод Хофмана (МН у Т.30). У нових факсах застосовують щеалгоритм МR, який можна назвати двовимірним. Суть методу полягає в тому, щорядки пікселів, що формують текстовий рядок, значною мірою повторюють одинодного.
Дійсно,адже літери складаються переважно з вертикальних паличок. Тому кодуються тількивідмінності між рядками пікселів. Цей новіший метод приблизно вдвічі збільшуєстиснення порівняно із традиційним, але тільки у випадку корекції помилок.
Справав тому, що у випадку стиснення помилка в рядку приведе до її розмноження на всіінші рядки, тому через кожні 3-4 рядки вибирається новий вихідний рядок.
Увипадку застосування корекції помилок застосовують його модифікацію ММR. Просвої можливості стиснення факси повідомляють один одному під час хендшейку.
 
5Опціональність корекції помилок при передачі факсів
Устандарті (Т.30 ITU-T) для факсів групи 3 корекція помилок ЕСМ передбачена лишеопційно (корекція помилок обов’язкова тільки у фазі хендшейку).
Справав тому, що для цього потрібна більша пам’ять для того, щоб запам’ятати всіфрейми, які формують приблизно півсторінки, і зробити запит повтору помилкових.
Цедорого коштує, тому реалізовано лише в дорогих факс-апаратах. Зазначимо, що дляреалізації корекції її зазвичай мають підтримувати обидві сторони (томупридбання дорогого факсу може нічого не дати).
Розглянемо,як впливають помилки на вид факсу. Одиницею інформації при передачі факсів єрядок крапок.
Завідсутності корекції контролюється лише кількість цих крапок, що має бутифіксованою. Якщо довжина прийнятого рядка не стандартна, то вважається, щовідбулася помилка.
Тодіабо пропускають весь рядок, або виводять його як є. Якщо такі помилки рідкозустрічаються, то вони некритичні ні для розпізнавання тексту, ні для рисунків.
Занаявності збіжних або кривих ліній тексту, що погано розпізнається та ін.потрібно:
· Зменшити швидкість на лінії. Справа в тому, що помилки найчастішевикликаються сплеском шуму на лінії. При меншій швидкості цей сплеск ушкодитьменшу частину повідомлення. У програмах є опція обмеження швидкості.
· Застосовувати підвищену роздільну здатність. Тоді пропуск абоушкодження рядка крапок не так помітно спотворить рядок тексту або частинурисунка. Нагадаємо, що роздільна здатність установлюється на передавальнійстороні.
· Відмовитися від стиснення на зашумленних лініях. Справа в тому, щопомилка в одному біті стиснених даних еквівалентна помилкам у декількох бітахне стиснених.