Міністерство науки іосвіти України
Миколаївський державнийуніверситет ім. В.О. Сухомлинського
Кафедра німецькоїфілології
Курсова робота на тему:
Роль гри в процесіформування усного мовлення учнів
Студента 436 групи
Факультету іноземноїфілології
Мушкея Дмитра
Науковий керівник: ст.викл.
Кирилюк С.В.
Миколаїв – 2010
План
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристикагри, як форми навчально-пізнавальної діяльності
1.1 Сутністьгри як специфічної форми навчання іноземної мови
1.2 Місцегри в процесі навчання іноземної мови
Розділ 2. Практичні аспекти використанняігор на уроках іноземної мови
2.1 Гра як один із найефективнішихметодів навчання на початковому на середньому етапах засвоєння іноземної мови
2.2 Методика проведення гри якзасобу активної пізнавальної діяльності
2.3 Мовні та рольові ігри на урокахіноземної мови
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Комунікативний підхід донавчання іноземним мовам є сьогодні методичним стандартом. Реалізаціякомунікативного підходу у навчальному процесі з іноземної мови означає, щоформування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь відбувається шляхом і завдякиздійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності. Іншими словами, оволодіннязасобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними) спрямоване на їхпрактичне застосування у процесі спілкування. Оволодіння уміннями говоріння,аудіювання, читання та письма здійснюється шляхом реалізації цих видівмовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуаціїреального спілкування.
Комунікативний підхідзумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методинавчання, у свою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільшефективних і доцільних прийомів при роботі з учнями є гра.
Досягти високого рівня комунікативноїкомпетенції в німецькій мові, не знаходячись серед її носіїв, дуже важко. Томуважливою задачею вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних іуявлюваних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні прийоми роботи.Одним з таких прийомів є гра.
Багато видатнихпедагогів наголошували на позитивний вплив ігор у навчальній діяльності. Кожнагра розвиває цілий спектр різноманітних здібностей, позитивних якостейшколярів: навички співпраці, терпіння, вірність, доброту. Ігрова діяльність науроці, безумовно, зацікавить дітей, надасть уроку більше емоційності,вмотивованості.
Ще В.О.Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумовогорозвитку: «Гра — це величезне світле вікно, через яке духовний світ дитинивливається в життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра — це іскра,що розпалює вогонь кмітливості та допитливості».
Грати на уроці — справа серйозна. Нею не можна надто захоплюватися та використовувати лише якзасіб розрядки, розважання або відпочинку. Гра може й повинна використовуватисяяк засіб формування навичок, розвитку
певнихмовленнєвих умінь, навчання вміння спілкування, розвитку відповідних здібностейта психічних функцій, пізнання, запам’ятовування.
Цінність гриполягає ще й у тому, що учень із слабкими знаннями може стати першим під часгри, тому що винахідливість та кмітливість іноді є важливішими відбезпосередніх знань. А відчуття зацікавленості і посильності допомагаютьподолати той бар’єр, який виникає при вивченні іноземної мови. Усе це зумовлює актуальністьданої теми у сучасних мовах та детального дослідження умов та вимогвикористання ігор та ігрових вправ на уроках німецької мови в школах.
Предметомкурсової роботи є гра, як вид діяльності на уроці німецької мови. Об’єктом — це методика використання ігор у навчально-виховному процесі та їх вплив нанавчальну діяльність учнів.
Метоюданої роботи є розкрити значення гри на уроці іноземноїмови не тільки як засобу стимулювання процесу навчання, його оптимізації, але йяк важливого аспекту психологічного комфорту і зняття розумової перенапругиучнів.
Основнимизавданнями цієї роботи є:
· вивчення ігри як виду діяльності науроці німецької мови;
· обґрунтуватидоцільність використання ігор на уроках іноземної мови;
· розглянутивікові особливості учнів, які необхідно враховувати при організації ігор;
· з’ясувативимоги до ігор на уроці іноземної мови;
· розглянутиструктуру, етапи гри, а також її місце у навчальному процесі;
· розробитиприклади ігор.
Методидослідження:
1) теоретичні – для аналізу і узагальненнянаукової і методичної літератури, навчальних програм, прогнозування такоригування процесу формування усного мовлення;
2) педагогічний експеримент, оснований на розробці таапробації педагогічної моделі гри як засобу формування усного мовлення;
3)статистичний аналіз експериментальних даних для виявлення ефективності процесуформування усного мовлення учнів засобами гри.
Розділ1. Загальна характеристика гри, як форми навчально-пізнавальної діяльності
1.1 Сутність гри як специфічної форминавчання іноземної мови
Мова для людиниє посередником у засвоєнні більшості найважливіших рис світових явищ; завдякимові ми можемо впливати на зовнішній світ.
Знання рідної таіноземної мов – це пізнання культури народів, що духовно збагачує кожного, даєможливість краще пізнати своєрідність кожної нації.
Вивченняіноземної мови лише на базі навчальної програми в класі не завжди дає бажанийрезультат. Потрібний додатковий стимул, використання нових нетрадиційних форм іметодів роботи, що заохочуватимуть до вивчення іноземної мови.
Перед вчителеміноземної мови життя ставить нові вимоги, завдання, проблеми. Серед них є такіздійснення яких безпосередньо залежить від нього самого, зокрема проблемаякості уроків, проведення яких неможливе без урізноманітнення їхніх форм іметодів. Досвід педагогічної праці доводить, що про впровадження внавчально-виховний процес нетрадиційних підходів до проведення уроківпов’язане, насамперед, з визначенням структури і змісту навчально-пізнавальноїдіяльності школяра.
Для того щобучні могли висловлюватись німецькою мовою на уроці, їх необхідно зацікавити вцьому і створити можливості для ефективного спілкування між собою та зучителем.
Про навчальнуфункцію гри відомо вже давно. Використовуючи її як засіб навчання, відоміпедагоги стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Ігровіформи роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявитирозумові та творчі здібності дітей.
Видатні діячіепохи Відродження (Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський та інші) приділяливелику увагу іграм саме під час вивчення іноземних мов. Але, незважаючи наочевидну доцільність, вони ще недостатньо використовуються в шкільній практиці.
На уроці вчительмає справу з навчальними іграми, що, на відміну від розважальних, маютьспецифічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявити, однаку жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить дидактичний підтекст.Він повинен сміятися й радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що йогоцікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням своюмету, то гра перетвориться на звичайну вправу. Для вчителя ж будь-яка гра – цеперш за все вправа.
Сам факт, що грапробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавійдля них діяльності, сприяє більш швидкому й надійному запам’ятовуваннюіншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов’язковоюумовою активної участі, а в окремих випадках – обов’язковою умовою виграшу.
Таким чином, мирозглядаємо гру як варіативно-ситуативну мовленнєву вправу, під час якої учнінабувають досвіду спілкування. Тому гра має бути невід’ємним елементом кожногоуроку.
Саме ігровіприйоми значно полегшують засвоєння складних граматичних конструкцій,розширюють словниковий запас, допомагають створити наближені до життя ситуації.Ігри можуть бути використані для формування будь-яких навичок і вмінь на всіхрівнях навчання на будь-якій стадії уроку. Якщо діти заінтриговані, радісні,переважають почуття співпраці, вони краще запам’ятають отриману інформацію,зокрема необхідну лексику та граматичні конструкції.
1.2 Місце гри в процесі навчання іноземної мови
Всім відомо, якне легко виховувати в учнів потребу вивчати іноземну мову, переконати кожногоучня в тому, що йому необхідно знати цей предмет і підтримувати інтерес донього.
Однією знайважливіших умов навчання є формування в них позитивного ставлення донавчання і пізнавальних інтересів. Тому урок треба будувати так, щоб учніпрацювали із задоволенням, не помічаючи стомлення. Увесь матеріал уроку маєслужити цьому.
Навчанняіноземної мови в середній загальноосвітній школі передбачає комплекснуреалізацію практичних, виховних і освітніх цілей. При цьому виховні й освітніцілі реалізуються в процесі практичного оволодіння іноземною мовою.
Вивченняіноземної мови потребує великих зусиль з боку учнів, систематичної праці, щосприяє формуванню таких якостей, як працьовитість, уважність, самостійність,допитливість.
У процесінавчання іноземної мови доречно використовувати наочні посібники-малюнки,картини, схеми, таблиці, фотографії. Їх використання вносить різноманітність унавчальний процес. Учні мають можливість наочно зобразити те, про що йдеться впевній ситуації.
Під час вивченняіноземної мови на уроці велике значення має гра. Це один з ефективних засобівнавчання, що охоплює всі види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння,читання, письмо), вона допомагає в оволодінні іноземною мовою, а крім того,учні відчувають емоційне задоволення як у процесі гри, так і під час досягненнярезультатів. Вона сприяє створенню на уроці умов звичайного мовногоспілкування, знімає напруження, викликає зацікавленість.
Проведенняуроків іноземної мови з використанням ігрового матеріалу активізує школярів,сприяє досягненню високої результативності занять та виховує любов до німецькоїмови.
Гра є провідноюформою діяльності дитини в молодшому та середньому шкільному віці. Не секрет,що чимало видатних педагогів справедливо звертали увагу на ефективністьвикористання ігор у процесі навчання. І це зрозуміло. В іграх особливо повно йчасом несподівано проявляються здібності людини, дитини. Ця мета надзвичайноважлива для глибокого її вивчення та, особливо, практичного застосування вшколах. Її актуальність на сучасному етапі є очевидною, особливо з урахуваннямнових віянь у системі освіти, що дають учителям простір для новаторства тареалізації власних неординарних ідей і рішень. І саме гра як найменш обтяженаумовностями та різноманітними обмеженнями форма найбільш сприятлива длязастосування її в молодших і середніх класах, бо саме тут існують необмеженіможливості для реалізації творчого потенціалу як учителя, так і учнів. Гра, яквідомо, підвищує якість навчання.
Задовольняючипотребу дитини гратися, перевтілюватися, рухатися, ми забезпечуємо умови довивчення іноземної мови. Така форма навчання не виснажує нервову систему таорганізм дитини, а реалізується головним чином за рахунок мимовільних процесівсприйняття і пам’яті. Оскільки гра, що охоплює елемент змагання, мотивуємовленнєву діяльність, а мотиви – це чинники активізації психічних процесів, товона позитивно впливає на психічний розвиток дитини. Гра сприяє розвиткукласифікую чого сприйняття, довільної уваги і пам’яті, а також мови, виробленнювміння спілкуватися, інтелектуальному зростанню (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін,А.Н.Леонтьєв та інші).
Гра – сильнийемоційний подразник, який знімає психологічні бар’єри, що заважають іноземномуспілкуванню, підвищує ініціативність та активність учнів, а також стимулюєпозитивні емоції, які впливають на кору головного мозку, сприятливо розвиваєзацікавленість до іноземної мови як предмета. І ця зацікавленість з’являєтьсяза рахунок задоволення і радості від процесу гри, що є одним із найважливішихзавдань навчання.
Розділ2. Практичні аспекти використання ігор на уроках іноземної мови
2.1Гра як один із найефективніших методів навчання на початковому на середньомуетапах засвоєння іноземної мови
Практичнезасвоєння іноземної мови неможливе без застосування ефективних методів іприйомів навчання. Комунікативно-ігровий метод навчання – це новий цікавийпідхід до вивчення іноземної мови, який забезпечує дійове, зорієнтоване наособистість навчання іншомовного спілкування.
Психологічні іфізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, зокрема пластичністьмозку, гнучкість мозкових механізмів мовлення, що сприяють швидкому і якісномузапам’ятовуванню, на основі якого легко реалізується перенесення в різніситуації спілкування, підвищена сенситивність, яскраво виражені імітативніздібності, які підкріплюються здатністю до наслідування, – передумови вивченнямолодшими школярами іноземних мов (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, Дж. Брунерта інші). Виходячи з цього, психологи вважають, що у шкільному віці гра все щезалишається важливою діяльністю в житті дитини. А оскільки гра, навчання іпраця – основні види діяльності в житті людини, а перехід від однієї до іншої –це взаємодія її попередніх і наступних форм, то вибір гри як важливого прийомуі оптимальної форми навчання на початковому етапі є цілком виправданим.
Коли миприходимо до 6 – 7-річних дітей, щоб навчити їх іноземної мови, то першезапитання, яке ми ставимо собі, має бути таким: «Що ж відбувається в головахцих маленьких учнів, котрі вперше чують іноземну мову?» Війти в роль учня істежити за етапами навчання з його позиції – дуже важливе і непросте завдання.Враховуючи психологічні і фізіологічні особливості дітей цього віку, зрозумілете, що найоптимальнішим способом початкового навчання є ігрова ситуація. Дляцього необхідно знайти образ того, кому діти довірятимуть, кого вони небоятимуться, кого сприймуть як реальну істоту і, нарешті, кого вони полюблять.Щоб знайти такий образ, вчителеві знадобиться його фантазія. Найефективнішевикористати м’яку іграшку – яскраву, симпатичну, кольорову, саме таку, яка бзацікавила дітей і викликала позитивні емоції, – здивування, захоплення. Напершому ж уроці відбувається знайомство. Попередньо учням треба повідомити, щоє гість, він приїхав Німеччини і хоче навчити їх своєї мови. Він не знаєжодного слова українською мовою, тому розмовляти можна лише його рідною мовою.Для зустрічі з ним треба підготуватись. Щоб познайомитися з ним, потрібновивчити необхідні мовні зразки. Діти уважно слухають кожне слово,. Намагаючисьправильно повторити його. Таким чином, нудний і монотонний процес повторенняготових фраз перетворюється на вмотивований процес вивчення мовних одиниць дляспілкування з уявним «носієм мови». Тепер роль учителя опосередкована. Він стаєз’єднуючою ланкою між учнями і їхнім «другом». Така форма спілкування єприйнятною і дуже зручною, особливо коли в групі є сором’язливі учні, якінеохоче йдуть на контакт з дорослими. Коли вони спілкуються з учителем небезпосередньо, а за допомогою іграшки (яка просто не може не сподобатисьдитині), то учень поступово позбувається комплексів, які загальмовують йогодіяльність. Отже, знайшовши образ, встановивши контакт, наступним важливимчинником є відсутність монотонності. На кожному уроці повинен бути елементнесподіванки, сюрприз, новинка; урок не повинен бути передбачуваним. Длядосягнення цієї мети можна використовувати різноманітні ігри. Дуже цікавими єінсценування пісень, відгадування предмета, дії, якості, за допомогоюпантоміми. Однаково ефективними є підготовлені і непідготовлені ігри. Основнезавдання – це мотивація учнів до мовленнєвої діяльності, з використанням їхньоїфантазії та уяви, реалізації прагнення кожної дитини до самовираження,підтримання інтересу учнів до предмета, за допомогою гри як продуктивноїдіяльності на початковому етапі навчання.
Важливу роль напочатковому етапі вивчення іноземної мови відіграє також розвиток фонетичнихнавичок і тренування правильної вимови та артикуляції. Виконуючи фонетичнівправи, учні готуються до слухового сприйняття певних звуків, слів,словосполучень, диференціації та виокремлення певних звуків та їх звуковоговідтворення. Таким чином, саме вправи стають першою ланкою в розвитку навичокаудіювання.
Етап релаксації– це дуже важлива ланка уроку іноземної мови. Не можна недооцінювати її роль.Вони використовується для короткого перепочинку і може також виконуватиестетичну функцію. Не слід забувати, що в цьому віці діти охоче співають ітанцюють. Треба скористатися дитячою зацікавленістю і можна засвоїти із ниминескладну пісеньку, показати їм прості танцювальні рухи. Ї замість монотонноїфізкультурної паузи – яскраві хвилини з піснею й танцями, які надовгозапам’ятаються.
Час минає, учніпідростають, дорослішають і переходять у середню ланку, де обсяг матеріалузначно збільшується, завдання стають складнішими. Це неминуче призводить допоступової втрати інтересу до іноземної мови.
На цьому етапіпотрібно сприяти комунікативно зорієнтованому використанню іноземної мови внавчальному процесі: бажано вживати іноземну мову для висловлення власних думокта переживань. Не слід розмежувати: спочатку вчимо – потім користуємось. Підкомунікативною орієнтацією треба розуміти вивчення структур і виразів не тількидля щоденного використання, а й для спілкування на уроці.
Основне завданняна середньому етапі навчання – це практичне застосування учнями набутих навичоку комунікативній ситуації, спираючись на власний досвід, особисту думку,попередні знання та уяву, моделюючи свою поведінку згідно із заданою ситуацією.Тому, добираючи тексти, вправи і завдання, необхідно враховувати інтереси,досвід, попередні знання і вікові особливості учнів. Якщо текст для читання чиаудіювання не відповідатиме реальності, з якою зустрічаються учні (чи могли буявно зіткнутись) у власному житті, то навряд чи такий текст стане продуктивнимдля опрацювання і подальшої інтерпретації, завданням, яке розвиваєнепідготовлене спонтанне мовлення. Підставою для мовленнєвої ситуації може бутине тільки прослуханий текст, а й запис звуків природи чи голосів звірів, колиучням пропонують розрізнити, класифікувати почуті звуки і. можливо, змоделюватиімовірну ситуацію, описавши її словами.
Важливим етапомє також підготовка учнів до слухання чи читання тексту. Доцільно підвести їх дотеми самого тексту, використовуючи W-запитання(wer-wo-was-warum-wie-wieso-wieviel), вправи на складання асоціограм,упорядкування чи реконструювання за допомогою мовної здогадки «зруйнованого»тексту тощо. Усе це дасть уявлення про текст, підготує учнів до основногосприйняття. Добираючи завдання для розвитку навичок аудіювання і читання, требавраховувати їх характер: інтенсивне, глобальне чи селективне. Завдання потрібноформулювати чітко і зрозуміло, перед тим, як учні почнуть слухати текст.
2.2Методика проведення гри як засобу активної пізнавальної діяльності
Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам’ятати,що процес створення гри містить ряд станів:
а) вибір теми гри;
б) визначення мети й завдань гри;
в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри,підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).
Під часпроведення ігор в учителів виникає безліч проблем: за яким принципом відбиратинавчальний матеріал для створення ігор, яке місце ігор в ряді інших форм іметодів навчання, як одному вчителеві вправитися з класом учнів під час гри? Унавчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можнапроводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня івміння користуватися ними. Де брати навчальний час, який можна використати длядидактичних ігор? Якщо залишитися в межах традиційних форм і методів навчання,то в структурі занять навчального часу для ігор не знайдеться. Але якщовідмовитись від деяких застарілих компонентів уроку, наприклад, тривалих нуднихопитувань, мікролекцій на уроці, навчальних розмов, то гра не лише органічновпишеться в структуру уроку, а й дасть змогу різко зекономити навчальний час.
Як оцінюватирезультати дидактичних ігор? Якщо після гри вміння й навички учнів незростають, це означає, що гра не ефективна і результати її впровадження негативні.Тоді треба шукати причини негативних наслідків. Їх може бути дві: перша –якість самої гри низька і не відповідає вимогам; друга – методика проведеннягри має серйозні відхилення від належного рівня. Позитивний ефект відвикористання ігор для навчання має виявитися одразу ж після гри. Він легковиявляється в моральному задоволенні від гри її учасників. Щоб ігровадіяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхіднонею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:
1. Готовністьучнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чіткоусвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запасзнань для участі у грі).
2. Забезпеченнякожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
3. Чіткапостановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
4. Складнугру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можнапропонувати всю гру і різні її варіанти.
5. Діїучнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.
6. Неможна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки запоразку в грі, глузування тощо).
7. Доцільнорозсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидівучень сильніший, а другий – слабший. У такому разі ігри між сусідами по партіпроходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів порядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку бувприблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.
8. Грана уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою іцілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її формаповинні бути доступними.
9. Граповинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарневиконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальноїситуації спілкування.
10. Гру потрібно добре підготувати і чіткоорганізувати з погляду як змісту, так і форми.
11. Гра повинна бути прийнята всією групою.
12. Вона неодмінно проводиться вдоброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення,радості.
13. Гра організовується таким чином, щобучні могли в активному спілкуватися, з максимальною ефективністю використовуючимовний матеріал, що відпрацьовується.
У процесі гри вучнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившисьгрою, діти не помічають, що навчаються. Гра на уроці — не самоціль, а засібнавчання і виховання. Сам термін «гра» підкреслює її педагогічну спрямованістьта багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим для вчителя будь-якогопредмета, є такі питання: а) визначити місце дидактичних ігор та ігровихситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;
б) доцільністьвикористання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характеромнавчального матеріалу;
в) розробкаметодики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку тарівня підготовленості учнів;
г) вимоги дозмісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання;
д) передбаченняспособів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільшевідзначився, а також для підбадьорення відстаючих.
2.3Мовні та рольові ігри на уроках іноземної мови
Мовні ігридопомагають формувати вимовні, лексичні та граматичні навички, тренуютьуживання мовних явищ на різних етапах вивчення іноземної мови. Високаефективність мовної гри безсумнівна. Учителі і діти працюють з використанням«ігрових» матеріалів легше, веселіше, а головне, продуктивніше. Основна метавикористання мовних ігор – це формування мобілізації попереднього досвіду,стимуляція інтересу та творчості.
Фонетичніігри
Мета фонетичнихігрових вправ – це удосконалення вміння чітко та виразно вимовляти кожен звук,слово, володіти різними темпами мовлення.
Гра«Впіймай звук»
Мета: формуваннянавичок виділяти в словах спільний звук.
Хід гри: Учительставить завдання назвати спільний звук у словах, які прозвучать.
Гра«Прогулянка»
Мета: формуваннянавичок утворювати склади та правильно їх вимовляти.
Хід гри: На дошцінамальовані «будиночки, в яких живуть звуки». Один звук «приходить у гості» доіншого звука, і, якщо вони знайомі, «співають» склад.
Орфографічніігри
Гра«Чергова буква»
Мета: формуваннянавичок усвідомлення місця букви в слові.
Хід гри: Учнямроздають картки з буквами і пропонують написати якомога більше слів, у яких цябуква стоїть на визначеному місці (наприклад, на першому). Час виконаннязавдання регламентується (3 – 5 хв).
Гра«Хто більше?»
Мета: контрользасвоєння орфографії вивченої лексики.
Хід гри: Класділиться на команди. Кожна команда повинна записати на дошці якомога більшеслів з теми.
Гра«Телеграма»
Мета: розвитокорфографічного і лексичного навичок.
Хід гри: Учительпише на дошці будь-яке слово. Кожен учасник гри повинен придумати телеграму, вякій перше слово починалось би з першої букви слова, написаного на дошці, друге– з другого і т. д.
Лексичніігри
Основною метоюцих ігор є формування навичок монологічного та діалогічного мовлення. Цьомусприяє атмосфера колективного спілкування на основі комунікативної ситуації.
Гра«Гість у домі»
Мета: розвитокдіалогічного мовлення.
Хід гри: Класділиться на групи. Кожній групі вчитель пропонує ситуацію і ставить завданняскласти діалог. Виграє група, яка швидко і правильно виконає завдання.
Гра«Sucht und findet»
Мета: повтореннявивченої лексики.
Хід гри: учительпропонує учням «змійку» з букв, серед яких заховані слова. Перемагає той учень,який найшвидше знайде і запише ці слова.
Гра«Wortpuzzle»
Мета:активізація вивченої лексики.
Хід гри: Учительготує заздалегідь картки зі складами, з яких учні повинні скласти слово,написати артикль, утворити множину й записати в алфавітному порядку.
Граматичніігри
Ці ігривикористовуються з метою набуття граматичних навичок, правильного вживанняартиклів, прийменників із займенниками, відмінювання іменників та дієслів таін..
Гра«Як це робиться?»
Мета: семантичнадиференціація лексики.
Хід гри: Учительроздає учням малюнки та картки, на яких написані дієслова. Учні повиннізаписати ті дієслова, які пояснюють намальоване.
Гра«Пантоміма»
Мета:автоматизація вживання дієслів в усному мовленні.
Хід гри: учніутворюють пари. Один із гравців показує дію з допомогою пантоміми чи міміки, аінший повинен прокоментувати те, що робить перший, з допомогою вже відомихдієслів.
Рольовагра як методичний прийом навчання іноземнихмов одержала широке застосування у практиці. Рольова гра деякими зарубіжнимиметодистами (J. Revell, J. Laylor) визначається як спонтанна поведінка того,хто навчається, його реакція на поведінку інших людей, що беруть участь вгіпотетичній ситуації. Методист D. Berne дотримується такої самої думки. Вінвизначає рольову гру як прийом, коли учень повинен вільно імпровізувати в межахзаданої ситуації, виступаючи в ролі одного з її учасників. Вона належить догрупи активних засобів навчання, допомагає активізувати мовну діяльністьшколярів, формує у них уміння самостійно висловлювати свої думки, виховує вучнів почуття впевненості в собі, сприяє створенню позитивного психологічногомікроклімату на уроці, залучає до активної мовленнєвої діяльності всіх учнів.
Для учніврольова гра – це ігрова діяльність, в якій вони беруть на себе певні ролі йвиконують їх. Навчальний характер цієї діяльності учнями не усвідомлюється.Рольова гра має велике виховне значення. Вона допомагає згуртувати учнівськийколектив, залучаючи до активної діяльності сором’язливих чи несміливих. Урольових іграх виховується свідомість, дисципліна, взаємодопомога, уміннявідстояти свою точку зору.
Визначаютьсятакі основні правила рольової гри:
– учневіпропонується поставити себе в ситуацію, яка може виникнути за межами школи, вреальному житті. Це може бути все, що завгодно: від зустрічі знайомого навулиці до більш складної ситуації;
– учневінеобхідно адаптуватися в даній ролів потрібній ситуації. В одному випадку вінможе грати сам себе, в іншому його доведеться взяти на себе уявну роль;
– учасникамрольової гри необхідно поводитись таким чином, ніби все відбувається вреальному житті, їх поведінка має відповідати ролі, яку вони виконують;
– учасникигри повинні сконцентрувати свою уваг на комунікативному використанні одиницьмови, а не на звичайній практиці їх відпрацювання та закріплення в мовленні.
Структурарольової гри складається з трьох основних компонентів: ролі, вихідноїпочаткової ситуації та рольової дії.
Продумуючирольову гру, вчитель повинен враховувати наступні її ознаки:
1. Ситуаціяповинна бути найбільш наближеної до життя. У ситуації необхідно дати зведенняпро соціальні взаємини партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні).
2. Ролі,обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити даної ситуації. Опис ролідається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представленадетально: зведення про людину ( добрий, чесний, ледачий і т.д. ), про йогожиттєвий досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформація не повиннавикладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри позбавляєтьсяможливості виявити свою творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг“додумати” образ персонажа, роль якого він буде виконувати. Учням потрібно датичас, щоб вони ввійшли в роль. Ролі, зазвичай розподіляє вчитель, та, якщо миговоримо про учнів старших класів, то у такому випадку викладачу краще надатиїм можливість вибору.
3. Учасникирольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей ( якщо касирпродає квиток покупцю, то покупець не тільки купує квиток, але і запитуєнеобхідну інформацію, а також відраховує гроші, довідується про багаж і т.д. ).
4. Учасникирольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки одногоповинні викликати відповідну реакцію іншого, а за реакцією слідує дія партнера.
5. Наявністьзагальної мети у всього колективу.
6. Учасникигри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією і думками самого учня.
7. Наявністьсистеми групового й індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен учасникгри, в залежності від виконання заданої ролі, оцінюється або експертом з числасамих учасників, або ж викладачем.
8. Створеннядоброзичливої атмосфери.
9. Учительповинний намагатися передбачати можливі типові помилки учнів у ході рольовоїгри, і попередити їх, продумавши попередні вправи на використання визначенихграматичних структур, лексичних одиниць, що обов’язково будутьвикористовуватися в рольовій грі.
Рольова гра – цеситуативно-варіативна вправа, яка поєднує в собі елементи як ігрової, так інавчальної діяльності. Під час таких ігор учні набувають досвіду спілкуванняіноземною мовою, і це спілкування є не лише мовленнєвим, а ще й включає в себе міміку,жести, емоції, рухи та відповідну поведінку, яка залежить від заданої ситуації.Для учнів це, насамперед, захоплююче заняття, а навчальний характер гри вонимайже не усвідомлюють.
Прикладирольових ігор:
1. «Wasist das?»
Вчитель роздаєкартки, які видно тільки через маленький отвір. Учні показують один одномукартинки та питають «Was ist das?» Вони складають питання “Das ist ….?” докине відгадають прете.
2. «Дискусія між українськими та німецькими однолітками »
Половина класу бере на себероль українських школярів, інші учні – « гості з Німеччини ». Українські учнірозповідають « закордонним гостям » про свою країну, її географічне положення,столицю, традиції, права та обов’язки громадян України, а також називають тадоводять усі переваги України над іншими країнами, зокрема над Німеччиною, іншіроблять аналогічне. І саме та група учасників, яка доведе кращість, першістьсвоєї країни, отримує певну винагороду.
Кожен « українець » і кожен «гість » повинні задати хоча б одне запитання і дати відповідь хоча б на однезапитання.
Висновки
Завдання педагога полягає втому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізованепрагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійноудосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоюватипрограмний матеріал. Тому так важливо використовувати ігри на уроках.
Гра допомагає спілкуванню, сприяєпередачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінцівчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті,мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність,дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що ігри маютьвеличезну методичну цінність, вони дуже цікаві як учителю, так і учню.
Та, безперечно, ігри маютькрім переваг й недоліки. Одним із яких є « примітивізація» мовлення учнів,збільшення кількості помилок. Та дані недоліки можна усунути такими шляхами:високим рівнем підготовки до проведення рольової гри, правильною організацією гри,регулярністю застосування даного прийому навчання, і звичайно, майстерністювчителя та його відданістю своїй справі.
Є кілька особливих причинщодо використання таких ігор:
— Досвід, який можна отриматизавдяки рольовій грі. За допомогою такої гри в учнів ефективно розвиваютьсянавички мовлення.
— Ігри дають учням можливістьпотрапляти в такі ситуації, в яких від них вимагається використовувати ірозвивати ті форми мови, які необхідні для покращення суспільнихвзаємовідносин, але які так часто не беруться до уваги нашими програмами повивченню іноземної мови.
— Ігри додають багатьомсором’язливим учням впевненості у собі.
— Вони мають велику методичнуцінність, оскільки проводити ігри весело і цікаво як учням так і вчителям. Яктільки учні починають розуміти що від них очікують, вони цілковито поринають угру, використовуючи свою уяву і тим самим, насолоджуються цим процесом.
— Гра – це одна із складовихчастин комунікативних прийомів. Вона розвиває здатність учня вільно володітимовою, сприяє взаєморозумінню, підвищує мотивацію.
Таким чином, гра додаєнавчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивченняіноземної мови і значно підвищує якість оволодіння нею.
Гра — могутній факторпсихологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішитипроблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини.
Конфуцій сказав: «Учитель таучень ростуть разом». Ігрові форми уроків дозволяють рости як учням, так івчителеві.
Списоквикористаної літератури
1. БогомазоваВ.Н. Формування навичок мовленнєвої компетенції // Німецька мова в школі. –2010. – №3. – с. 5 – 9
2. ВалуєваК. М. Гра в процесі вивчення англійської мови. // Англійська
мова і література. – 2005. – №7. –с. 2 – 4
3. ВрублевськаЛ.В. Методичні розробки «Ігри на уроках англійської мови» // Англійська мова ілітература. – 2009. – №19-21. – с. 63 – 64
4. ГисВ.Й. Методика проведення гри як засобу активної пізнавальної діяльності //Англійська мова і література. – 2010. – №6. – с. 7 – 10
5. ГуроваН.В. Ігри та ігрові прийоми на уроці німецької мови // Німецька мова в школі. –2009. – №2. – с.6 – 11
6. ЖекаА.А. Використання ігрових технологій на початковому етапі вивчення німецькоїмови // Німецька мова в школі. – 2009. – №1. – с. 13 – 14
7. ЗайчиковаЛ. Значення гри у навчанні іноземних мов // Рідна школа. – 2009. – №7. – с. 68– 70
8. КолісникВ.П. Підвищення ефективності навчання за допомогою гри // Англійська мова ілітература. – 2010. – №3. – с. 2 – 6
9. КуліковськаЮ.С. Навчаємось граючись // Німецька мова в школі. – 2010. – №1. – с. 22 – 26
10. ТерещенкоЛ.Д. Роль гри в процесі вивчення німецької мови на початковому етапі навчання// Німецька мова в школі. – 2009. – №12. – с. 14 – 20
11. ФічораТ.С. Вивчаємо із задоволення – вивчаємо із успіхом // Іноземні мови внавчальних закладах. – 2003. – №4. – с. 80 – 89
12. ФлюдР.О. Активні форми проведення уроків // Англійська мова і література. – 2010. –№5. – с. 4 – 7
13. ЦіпанН.Г. Розвиток комунікативних здібностей учнів при вивченні англійської мови //Іноземні мови. – 2005. – №2. – с. 51 – 57
14. ЧепурнаМ.В. Рольова гра — один із основних засобів особистісно зорієнтованогонавчання. // Англійська мова і література. – 2006. – №22-23. – с.17 – 27