Міністерствоосвіти і науки України
Українськаінженерно — педагогічна академія
Кафедрапедагогіки та методики
професійногонавчання
КУРСОВАРОБОТА
здисципліни «Моделювання освітньої та професійної підготовки фахівця»
натему: «Розробка дидактичного проекту навчання майбутнього спеціаліста дисципліни«Ветеринарна медицина»
заспеціальністю 8.000005 «Педагогіка вищої школи»
Нестерук Яна
Харків2011
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Аналіз професійної діяльностіспеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина»
1.1 Аналіз освітньо-кваліфікаційноїхарактеристики спеціаліста з ветеринарної медицини
1.2 Аналіз функціональної структуридіяльності спеціаліста з ветеринарної медицини
1.3 Визначення кваліфікаційних вимог(переліку умінь) з дисципліни «Ветеринарна медицина»
РОЗДІЛ 2. Дидактичний проект навчанняспеціаліста з ветеринарної медицини з дисципліни «Психологія»
2.1 Аналіз ОПП та навчального планупідготовки спеціаліста з ветеринарної медицини та визначення місця дисципліни «Психологія»в навчальному процесі
2.2 Аналіз змісту навчання (робочоїпрограми) з дисципліни «Психологія»
2.3 Рекомендації щодо удосконаленняпідготовки спеціаліста з дисципліни «Ветеринарна медицина»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Увищій освіті державні компоненти визначають структуру переліку напрямів іспеціальностей, за якими здійснюється освіта; професійна підготовка фахівців запевними освітньо-кваліфікаційними рівнями.
Галузевийкомпонент Державних стандартів освіти базується на державному компоненті,включає до свого складу освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ);освітньо-професійну програму (ОПП).
Актуальністьдослідження визначається недостатністю знань з питань підготовки студентів усучасних умовах; відсутністю наукових, науково-методичних праць, необхідних длязадоволення потреб практики;
Об’єктдослідження – професійна підготовка спеціалістів за напрямом підготовки «Ветеринарнамедицина» у вищому навчальному закладі.
Предметдослідження – професійна підготовка майбутніх спеціалістів з ветеринарноїмедицини у процесі вивчення дисципліни «Психологія».
Мета дослідження– теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити розроблений дидактичнийпроект навчання майбутнього спеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина».
Гіпотезадослідження полягає у припущенні про те, що можна розробити новий дидактичнийпроект навчання спеціалістів з дисципліни «Ветеринарна медицина» з метоюпідвищити якість оволодіння знаннями студентів (повноти, глибини, усвідомленості).
Завданнядослідження:
1. На основіаналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять«освітньо-кваліфікаційну характеристика», «освітньо-професійна програма»,«навчальний план», «робоча навчальна програма».
2. Теоретичнообґрунтувати можливість розробки нової дидактичного проекту навчаннямайбутнього спеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина».
Методи дослідження:аналіз наукової літератури з теми дослідження, аналіз та узагальнення масовогоі передового педагогічного досвіду, синтез, узагальнення та систематизаціятеоретичного і практичного матеріалу з проблеми дослідження.
РОЗДІЛ 1. Аналізпрофесійної діяльності спеціаліста дисципліни «Ветеринарна медицина»
1.1 Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста
освітній кваліфікаційні вимоги спеціаліст
Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускників вищого навчальногозакладу (ОКХ) є галузевим нормативним документом, в якому узагальнюється зміствищої освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки,визначається місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги дойого компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.
Цей стандарт є складовою галузевих стандартів вищої освіти, де узагальнюютьсявимоги до змісту вищої освіти з боку держави, світового співтовариства таспоживачів випускників. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівцяз урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту вищої освіти збоку держави та окремих замовників фахівців.
ОКХ установлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльностівипускників вищого навчального закладу з певних спеціальностей та освітньо-кваліфікаційногорівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певнийосвітній рівень відповідного фахового спрямування.
Галузь використання
Цей стандарт поширюється на: систему вищої освіти; органи, які здійснюютьуправління у галузі вищої освіти; інші юридичні особи, що надають освітніпослуги у галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади всіх форм власності, деготують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст
за спеціальністю 7.130501 “Ветеринарна медицина”
напряму підготовки 1305 “Ветеринарна медицина”
освітнього рівня повна вища освіта
кваліфікації 2223.2 “Лікар ветеринарної медицини”
з узагальненим об’єктом діяльності:
профілактика, діагностика, лікування тварин та ветеринарно-санітарна експертизатваринницької продукції.
Фахівець підготовлений до роботи в галузі економіки за Державнимкласифікатором видів економічної діяльності ДК 009-96 в галузях економіки №85.20.0 “Ветеринарна діяльність”, затвердженим і введеним в дію наказомДержстандарту України від 22.10.1996 № 441.
Фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу:
2223.2Лікар ветеринарної медицини
2223.2 Лікар ветеринарної медицини для лікування спортивних коней
Такимчином, вищезазначене дає підстави стверджувати про необхідність проведеннясистемного фундаментального дослідження, в якому б в узагальненому виглядірозкривалася картина формування мобільності ветеринара на різних рівняхпідготовки в ОКХ.
1.2 Аналіз функціональної структури діяльності спеціаліста з ветеринарноїмедицини
До майбутнього спеціаліста з ветеринарної медицини висуваються наступнівимоги:
— визначати перелік та готувати обладнання і реактиви для проведеннянеобхідних лабораторних досліджень;
— користуватися різними діагностичними приладами і обладнанням;
— відбирати та, в разі необхідності, фіксувати проби матеріалів дляпроведення лабораторних досліджень;
— пакувати, надсилати та оформляти супровідні документи до матеріалу, щонадсилають для дослідження до лабораторії ветеринарної медицини;
— стерилізувати лабораторний посуд, інструменти, необхідні для проведенняветеринарних лабораторних досліджень;
— фіксувати тварин у разі ветеринарного їх обстеження;
— проводити клінічне дослідження тварин із застосуваннямзагально-клінічних та спеціальних методів;
— проводити зондування, рентгеноскопію, рентгенографію, ендоскопію,електрокардіографію, сонографію та радіоізотопну діагностику тварин;
— оформляти історію хвороби тварини;
— визначати і описувати характер патологічних процесів в органах ітканинах тварин на основі виявлення макро- і мікроскопічних змін;
— визначити під мікроскопом типи тканин та будову органів тварини і їхрізновиди.
В таблиці 1.1 проаналізуємо види діяльності і сферу застосування фахівцяз ветеринарної медицини.
Таблиця 1.1
Професійне призначення і сфера застосування фахівця з ветеринарноїмедицини.Вид діяльності фахівця Сфера застосування фахівця
1. Лабораторні дослідження тварин та проб матеріалів з метою діагностики хвороб.
2. Зажиттєва діагностика хвороб тварин.
3. Посмертна діагностика хвороб тварин.
4. Визначення структури та функції органів і систем, морфологічних і фізіологічних показників тварин під час моделювання патологічних явищ.
5. Профілактика інфекційних та інвазійних хвороб тварин
6. Профілактика незаразних хвороб тварин.
7. Прогнозування виникнення і розповсюдження хвороб, в тому числі спільних для тварин і людей.
8. Охорона довкілля від забруднення. відходами тваринництва та ветеринарно-медичного виробництва.
9. Захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей.
10. Організація дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження.
11. Проведення пропаганди ветеринарних знань, просвітницької роботи з питань гігієни, догляду, годівлі і утримання та профілактики хвороб тварин, дотримання правил техніки безпеки праці і особистої гігієни працівників тваринництва.
12. Здійснення виробничо-фінансової діяльності, маркетингу та менеджменту у ветеринарній медицині, організація сучасних методів ветеринарного обслуговування тваринництва.
13. Лікування тварин хворих на інфекційні та інвазійні хвороби. Лікар ветеринарної медицини, лаборант ветеринарної клініки, виробництво препаратів для ветеринарії.
Відповідно до первинних посад, які може займати випускник вищогонавчального закладу, спеціаліст з ветеринарної медицини підготовленийвиконувати наступні функції: проектувальна, організаційна, управлінська,виконавська, технічна.
Означені вище види діяльності, сфери застосування та функції спеціалістаз ветеринарної медицини лежать в основі побудови функціональної структуридіяльності фахівця з ветеринарної медицини.
Структура діяльності спеціаліста з ветеринарної медицини:
Ветеринарний лікар (суб’єкт діяльності) повинен уміти, працюючи у складігрупи фахівців або особисто (умови діяльності), використовуючи знання зветеринарії, анатомії (предмет діяльності), за допомогою медичного обладнання(засоби діяльності) повинен уміти діагностувати та лікувати хвороби тварин(процедура діяльності) та обґрунтувати шляхи подальшого розвитку галузейветеринарної медицини з метою ефективнішого лікування тварин (продукт діяльності).
1.3 Визначення кваліфікаційних вимог (переліку умінь) з дисципліни «Ветеринарнамедицина»
Мета дисципліни «Ветеринарна медицина» ‑ формування у студентів ґрунтовнихзнань про ветеринарну справу.
Кваліфікаційні вимоги. Для вирішення професійнихзадач спеціаліст повинен бути підготовлений:
до збору,обробки та систематизації науково-технічної інформації за напрямом професійноїдіяльності при використанні сучасних інформаційних технологій;
до участіу всіх фазах дослідження, розробки, проектування, впровадження та експлуатаціїкомп’ютерних систем управління;
довивчення спеціальної літератури, аналізу досягнень вітчизняної та світовоїнауки і техніки у галузі професійної діяльності;
довзаємодії з спеціалістами суміжного профілю;
до роботиу науковому або виробничому колективі з використанням методів управління таорганізації роботи такого колективу;
допереоцінки накопиченого досвіду за рахунок нових знань та аналізу своїхможливостей в умовах розвитку науки і техніки та соціальних змін;
до змінивиду й характеру своєї професійної діяльності.
Відповіднов ОКХ виділені предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні,науково-розумові вміння і класифікаційний критерій рівня сформованості вмінь:
–вміння виконувати дію, спираючись на носіїв інформації про неї;
–вміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль;
–вміння виконувати дію автоматично, на рівні навички.
РОЗДІЛ 2.Дидактичний проект навчання спеціаліста з ветеринарної медицини з дисципліни «Психологія».
2.1 Аналіз ОПП та навчального плану підготовки спеціаліста та визначеннямісця дисципліни «Ветеринарна медицина» в навчальному процесі
Освітньо-професійна програма (ОПП) є галузевим нормативним документом, у якомувизначається нормативний термін та зміст навчання, нормативні форми державноїатестації, встановлюються вимоги до змісту, обсягу й рівня освіти тапрофесійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівняпевної спеціальності.
Цей стандарт є складовою галузевих стандартів вищої освіти івикористовується під час:
· розробленнята коригування складової галузевих стандартів вищої освіти (засоби діагностикиякості вищої освіти);
· розробленнята коригування складових стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів(варіативні частини освітньо-професійної програми підготовки фахівців тазасобів діагностики якості вищої освіти, навчальний план, програми навчальнихдисципліні й практик);
· визначеннязмісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Цей стандартпоширюється на органи управління вищою освітою та вищі навчальні заклади, деготуються фахівці освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст
за спеціальністю7.130501 “Ветеринарна медицина”
напряму підготовки1305 “Ветеринарна медицина”
освітнього рівня: повна вища освіта
кваліфікації 2223.2 “Лікар ветеринарної медицини”
з узагальненим об’єктом діяльності: профілактика, діагностика, лікуваннятварин та ветеринарно-санітарна експертиза тваринницької продукції знормативним терміном навчання (денна форма): 5 років 6 місяців.
Цей стандарт установлює:
· нормативнучастину змісту навчання у навчальних об’єктах, засвоєння яких забезпечуєформування системи умінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;
· рекомендованийперелік навчальних дисциплін і практик;
· нормативнийтермін навчання за очною формою навчання;
· нормативніформи державної атестації.
Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готуютьфахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повиннізабезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутихними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чиннимзаконодавством.
Навчальний план(далі — НП) — це нормативний документ вищого навчального закладу, якийскладається на основі освітньо-професійної програми та структурно-логічноїсхеми підготовки і визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін,послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять, їхобсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного йпідсумкового контролю.
У НП навчальнідисципліни (із зазначенням кредитів) структуруються за статусом (нормативнідисципліни, за вибором ВНЗ та за вільним вибором курсантів, студентів(слухачів), а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної тасоціально-економічної, природничо-наукової (фундаментальної),професійно-практичної)).
Склад дисциплінза вибором ВНЗ і вільним вибором студентів (слухачів) у НП може не зазначатися.
НП розробляєтьсяінститутом (факультетом) спільно з навчально-методичними центрами (відділами),погоджується з методичною та вченою радами ВНЗ і затверджується керівникомвищого навчального закладу.
2.2 Аналіз змісту навчання (робочої програми) з дисципліни «Психологія»
Програма навчального курсу «Психологія» розрахована на студентів, якінавчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра.
Мета навчальноїдисципліни: освоєння студентами досвіду філософського осмислення теоретичних таметодологічних проблем сучасної психології.
Завданнянавчальної дисципліни:
— ознайомленнястудентів з концепціями та підходами сучасної філософії науки;
— вивчення змістудискусій щодо актуальних філософських проблем сучасної психології;
— опануванняпринципів філософського аналізу мета наукових проблем.
Предметнавчальної дисципліни:
Філософіяпсихології як окрема галузь філософії науки, сукупність дискусій щодоактуальних філософських проблем сучасної психології.
Вимоги до знаньта вмінь:
— знати загальнухарактеристику сучасної філософії науки;
— знати колотеоретичних, методологічних та аксіологічних проблем філософії психології;
— знати змістосновних дискусій щодо актуальних філософських проблем сучасної психології;
— вміти проводитифілософських аналіз актуальних проблем сучасної психології.
Місце навчальноїдисципліни у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовкифахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем:
курс«Психологія» є нормативним курсом для підготовки бакалаврів.
Таблиця 2.1
Навчально-тематичнийплан лекцій і практичних занять№ Назва лекції Кількість годин лекції семінари
Керівн.
СРС Інші форми Змістовий модуль 1 1 Предмет, мета та завдання навчального курсу 2 4 2 Наука як предмет філософського осмислення 2 4 3 Взаємозв’язок філософії і психології 2 4 4 Філософські проблеми психології як предмет дослідження 2 4 5 Проблема розуміння природи та сутності людини 2 4 6 Проблема обумовленості психічних явищ 2 4 7 Проблема природи психологічного знання 2 4 8 Теоретичні проблеми психології в контексті зміни типу наукової раціональності 2 4 9 Методологічні проблеми психологічного дослідження 2 4 10 Філософські засади реконструкції історії психології 2 4 11 Аксіологічні проблеми психології 2 4 12 Філософські проблеми психологічної освіти 2 4 УСЬОГО: 24 48
2.3 Рекомендації щодо удосконалення підготовки спеціаліста з дисципліни «Ветеринарнамедицина»
Приєднання України у травні 2005 р. до Болонського процесу передбачаєздійснення певних заходів щодо виконання вимог Болонської декларації стосовностворення єдиного Європейського освітнього та наукового простору. У межах цьогопростору мають діяти єдині вимоги до визначення дипломів про освіту,працевлаштування та мобільності громадян, що повинно істотно підвищитиконкурентоспроможність європейського ринку праці та освітніх послуг. Тому єнеобхідність реформування освіти України, зокрема реформування системи вищихнавчальних закладів.
Забезпечення якісного рівня вищої освіти є одним з головних завдань, невід’ємнихвід соціально-культурної сфери. Інтеграція України в єдиний культурно-освітнійпростір Європи поставила перед вищими навчальними закладами (ВНЗ) одне зактуальних на сьогодні завдань – підготовку випускників культурно-освітньогорівня, здатних бути конкурентоспроможними на європейському ринку праці. Прицьому особливе значення надається співвідношенню та поєднанню професіоналізму ісуспільної зрілості випускника навчального закладу, а це вимагає створення ефективноїсистеми контролю якості надання вищої освіти у сфері культури.
Здійснювати реформування освіти неможливо без активного впровадження унавчальний процес нових технологій навчання, інтерактивних методів викладанняокремих дисциплін із застосуванням новітнього інформаційного та технологічногообладнання. Тому розробка науково-методичних основ проектування і використаннянових інформаційних технологій у навчанні студентів, як засобу досягненнязавдань, поставлених у програмних документах реформування системи освіти, єактуальною проблемою теорії і методології вищої освіти.
З метою удосконалення атестації спеціалістів потрібно підготовити новіукраїномовні комп’ютерні атестаційні програми для визначення рівня знань улікарів-ветеринарів.
У ВНЗ зберігається велике педагогічне навантаження на викладачів, щовпливає на якість викладання студентам. Суттєво також перевантажені іспитами тадиференційними заліками навчальні плани.
Висновки
Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму,наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичнихпартій, інших громадських та релігійних організацій.
Методична діяльність є одним з елементів педагогічноїдіяльності, і спрямована вона на проектуваннятакого учбового процесу, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей.
Важливим елементом підготовки до учбових занять є вивченняметодичної літератури і навчально-методичної документації з предмету (вказівок,рекомендацій), які дозволяють більш кваліфіковано спланувати роботу,використовуючи накопичений і узагальнений досвід.
Виконання даноїкурсової роботи відіграє дуже важливу роль в подальшому навчанні, вона єпоказником успішного управління системою навчання, так як викладач повинензаздалегідь спроектувати весь процес, визначивши оптимальні дороги підходу доосновної мети досягнення рівня професійної компетентності в учнів. В результатіпроектування створюється проект управління учбовим процесом, який реалізуєтьсяза допомогою взаємодії викладача і учня.
Література
1. ЗаконУкраїни про вищу освіту / Відомості Верховної Ради, 2002. – № 20.
2. ЗаконУкраїни «Про вищу освіту» №2984-III, із змінами від 19 січня 2010.
3. АрхиповаС. П. Основи андрагогіки: Навчальний посібник. / С. П. Архіпова. –Черкаси–Ужгород, 2002.
4. АтаманчукП.С. Дидактика физики (основные аспекты): монография / П.С. Атаманчук, П.И.Самойленко. – М.: Московский государственный университет технологий иуправления, РИО, 2006.
5. ДьяченкоМ.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы.- Минск,1993.
6. Гура О.І.Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності.-К.,2005.
7. ІгнатенкоМ. Я. Активізаціянавчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні математичних дисциплін(результати науково-дослідного проекту) // Проблеми сучасної педагогічноїосвіти. Сер. педагогіка і психологія: Зб. ст. 2007. Вип. 15. Ч. 2. 296 с.
8. ЗайчукВ.О. Управління якістю освіти як складова державної освітньої політики //Педагогіка і психологія. – 2007. – № 1.
9. Сагатовский В.Н.Философские основания педагогической деятельности/ В.Н. Сагатовский // Вестниквысшей школы, 1987. – № 1.
10. Скидан С.А.Принципы научной организации педагогического труда // Придніпровський науковий вісник.Педагогіка середньої та вищої школи. — 1996р. — №71.
11. Управлениепознавательной деятельностью учащихся: сб. статей / под ред. П.Я. Гальперина иН.Ф. Талызиной; Моск. гос. ун.-т. – М.: МГУ, 1972.
12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальнийпосібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К., 2001.
13. Эрганова Н.Е. Методикапрофессионального обучения. — М.: Издательский центр «Академия», 2007.