Міністерство аграрної політики україни
Житомирський національний агроекологічний університетАгрономічнийфакультетКафедра рослинництва
Курсоваробота
зрослинництва з основами програмування врожаїв
сільськогосподарськихкультур
натему:
Розробка і обґрунтування технології вирощування ярої пшениці в умовахгосподарства СТОВ “Довіра” Красилівськогорайону Хмельницької області
Житомир – 2008 р.
Область Хмельницька
район Красилівський
господарство СТОВ “Довіра” Карточка проектованого поля Культура пшениця яра Програмована врожайність 35 ц / га Урожайність без внесення добрив 18 ц / га 1. Площа 25 га 2. Агровиробнича група ґрунту 3. Бонітет ґрунту 46 Ціна балу ґрунту по проектованій культурі 4 4. Механічний склад ґрунту супіщаний 5. Глибина гумусового горизонту, см 27 6. Глибина орного шару, см 25-27 7. Глибина розрахункового шару для NPK, см 30 8. Вміст гумусу, % 1,4 9. Рік агрохімічного обстеження 2001 10. Вміст у ґрунті, мг / кг: легкогідролізованого азоту (N) 74
рухомого фосфору (P2O5) 102
обмінного калію (K2O) 63 11. Гідролітична кислотність, мг-екв / 100 г ґрунту 2,16 12. PH сольове 4,8 13.
Об’ємна маса ґрунту, г / см3 1,37 14. Глибина залягання ґрунтових вод, м 1,8 15. Попередник картопля 16. Внесено під попередник
гною – 10 т/га, N45Р45К45 17. Забур’яненість поля 2 18. Заселеність: шкідниками 5 збудниками хвороб 6 19. Характер весни Рання, холодна, помірна 20. Характер осені Суха 21. Стан посівів перед збиранням: полягання – забур’яненість 3 висота стеблостою 1,2 м густота стояння рослин, стеблостою
411 шт/м2 22. Погодні умови періоду збирання суха /> /> /> /> /> />
Зміст
Вступ
Розділ1. Оцінка умов господарства
1.1Грунтово-кліматичні умови
1.1.1Характеристика клімату
1.1.2Ґрунтові умови
Розділ2. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів
2.1Ботанічна характеристика культури
2.2Вимоги до умов вирощування
2.3Господарсько-біологічні особливості, продуктивність та якісні показникиреєстрованих і перспективних сортів
Розділ3. Рівні врожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами тавідповідність їм запланованої врожайності
3.1Програмування врожайності за сонячною радіацією
3.2Програмування врожайності за ресурсами вологи
3.3Проектування елементів структури запланованої врожайності
3.4Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечуєзаплановану врожайність
Розділ4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності
4.1Розміщення культури у сівозміні
4.2Обробіток ґрунту
4.3Система удобрення
4.4Сівба
4.5Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників
4.6Збирання врожаю та його зберігання
4.7Агротехнічна частина технологічної карти
Розділ5. Заходи по охороні навколишнього середовища
Розділ6. Економічна ефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур
Висновки
Списоквикористаної літератури
Вступ
яра пшениця врожайність вирощування
Зерно ярої пшениці має високі хлібопекарські і круп’яні якості,містить більше білка, ніж зерно озимої пшениці. Зерно м’якої і твердої яроїпшениці має високий вміст білка (14-16% м’яка, 15-18% тверда) і клейковини –28-40%. Борошно сильних сортів є поліпшувачем для слабких сортів при випіканніхліба. Зерно твердої ярої пшениці використовують для виробництва кращих сортівмакаронів, вермішелі, манної крупи. Яра пшениця має також кормове значення. їївикористовують для виготовлення комбікорму, висівки – як концентрований корм,солому і полову – як грубі корми [2, 3].
Основнийрегіон поширення ярої пшениці у світі – Казахстан, Росія. В Україні вирощуєтьсяв основному озима пшениця, а яра займає невеликі площі. Яра пшениця дає нижчі(на 10-15%) врожаї, ніж озима. Це цінна страхова культура для пересіву загиблихпосівів озимої пшениці. М’яку яру пшеницю вирощують в Україні переважно вправобережних районах Лісостепу і Полісся, тверду – в південних і східнихстепових районах.
Технології вирощування сільськогосподарських культур,зокрема пшениці ярої, стають складнішими і науковоємнішими. Формування врожаю –це складний продукційний процес, який визначається генетичною програмою рослиниі зовнішніми умовами. Щоб забезпечити високий урожай, необхідно мати повнуінформацію про всю багатогранність дії окремих чинників і їх взаємодію, щоберуть участь у рості та розвитку рослин, вміти передбачати реакцію рослин наних [5].
Величина врожаю визначається такими процесами якфотосинтез, ріст і розвиток, повітряний, водний і тепловий режими, мінеральнеживлення, структура рослин, архітектоніка посіву тощо.
Розділ 1. Оцінка умовгосподарства
1.1 Грунтово-кліматичні умови
1.1.1 Характеристика клімату
Аналіз кліматичних умов свідчать,що клімат був сприятливий для вирощування ярої пшениці, але погодні умови 2008року відрізнялися від середньо багаторічних (табл. 1). Це не могло не вплинутина величину і якість врожаю цієї культури.
Середні температури січня і лютого2008 року дещо відрізнялися від наведених в кліматичній характеристиці зониПолісся. Взимку часто спостерігалися відлиги, коли температура повітряпідвищувалася до +9…+11 оС. Зимові часом випадали у вигляді дощу.Кількість опадів, зареєстрована в січні – лютому, дійсно, вища за середнібагаторічні показники.
Таблиця 1. Хід метеорологічнихфакторів у Хмельницькій області за багаторічними даними Хмельницькоїметеостанції Місяць Декада Метеорологічні фактори опади, мм
середньодобова температура, оС відносна вологість повітря, %
сонячна радіація, ккал/см2
сума активних температур, оС запаси доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі, мм сумарна радіаційний баланс січень 1 11 1,4 76 21 0,3 – 0,9 2 12 -0,7 76 21 0,7 – 1,0 3 15 -2,5 77 22 0,6 – 1,2 сума 38 -1,8 229 64 1,6 – 3,1 лютий 1 9 -2,9 74 22 0,7 – 0,9 2 5 -3,3 73 22 0,8 – 0,5 3 18 -5,9 78 22 0,8 – 1,8 сума 32 -12,1 225 66 2,3 – 3,2 березень 1 20 -4,5 78 25 0,9 – 2,0 2 18 -0,1 78 27 0,9 – 1,8 3 32 2,3 81 28 1,1 – 3,2 сума 70 -2,3 237 80 2,9 – 7,0 квітень 1 19 7,7 78 33 1,1 77 1,9 2 33 10,1 82 45 1,1 101 3,3 3 1 10,7 72 42 1,3 107 0,1 сума 53 28,5 232 120 3,5 285 5,3 травень 1 11 12,2 76 58 1,4 122 1,1 2 9 14,7 75 67 1,7 147 0,9 3 4 16,6 72 71 1,8 166 0,4 сума 24 43,5 223 196 4,9 435 2,4 червень 1 86 13,6 86 84 1,7 136 8,6 2 70 16,3 85 87 1,5 163 7,0 3 42 21,4 83 89 1,5 214 4,2 сума 198 51,3 254 260 4,7 513 19,8 липень 1 2 20,1 77 98 1,6 201 0,2 2 3 19,7 75 98 1,5 197 0,3 3 15 20,8 77 91 1,6 208 1,5 сума 20 60,6 229 287 4,7 606 2,0 серпень 1 10 20,4 76 79 1,6 204 1,0 2 44 20,6 80 77 1,5 206 4,4 3 31 16,7 81 73 1,2 167 3,1 сума 85 57,7 237 229 4,3 577 8,5 вересень 1 34 15,4 83 66 1,1 154 3,4 2 1 14,2 79 62 0,9 142 0,1 3 9 14,8 75 55 0,9 148 0,9 сума 44 44,4 237 183 2,9 444 4,4 жовтень 1 2 8,3 73 51 0,8 83 0,2 2 5 5,8 73 48 0,7 58 0,5 3 28 8,8 77 43 0,8 88 2,8 сума 35 22,9 223 142 2,3 229 3,5 листопад 1 22 2,1 76 34 0,7 – 2,2 2 16 -0,8 75 37 0,7 – 1,6 3 7 0,6 73 26 0,6 – 0,7 сума 45 1,9 224 97 2,0 – 4,5 грудень 1 3 1,3 73 23 0,6 – 0,3 2 8 -1,7 74 21 0,5 – 0,8 3 19 -2,4 78 21 0,3 – 1,9 сума 30 -2,8 225 65 1,4 – 3,0 За рік 674 291,8 2775 1789 37,5 3089 66,7
За період з 5 оС 459 308,9 1635 1417 27,3 3089 45,2
За період з 10 оС 405 278,3 1334 1242 25,0 2783 39,8
Початок весни спостерігали в кінці2-ї декади березня, а кінець – перехід середньодобової температури через 15 оС– в 2 декаді травня. Із таблиці видно, що температура повітря весною 2008 рокубула нижча, ніж в попередні роки. Характерною особливістю весняного періоду єінтенсивний ріст температури: середньомісячна температура о 13 год. в березніскладала +2…+3 оС, в квітні +10…+11 оС, а в травні –+18…+19 оС. Ґрунт відтав до глибини 10 см в 2 декаді березня,середня дата повного відтавання ґрунту – 1 декада квітня. В зв’язку з швидкимростом температури повітря різко знизилася відносна вологість в денні часи: вквітні вона знизилась до 57-60%, а в травні – до 48-54%.
Літо почалося в 3-й декаді травняі закінчилося на початку вересня, коли середньодобова температура перейшлачерез межу +15 оС в сторону зниження. Середньомісячна температурачервня – серпня коливалася в інтервалі 17-18 оС. Середня літнятемпература в 2008 р. сильно не відрізнялася від багаторічної. Але в липні тасерпні температура в окремі дні сягала 36-38 оС, томусередньомісячна температура у вищезазначені місяці перевищувала багаторічнідані.
Впродовж літнього періоду випало200-250 мм опадів. Часто були тривалі бездощові періоди, що призводили допосухи. Характерними для літа є зливи. Подібна картина спостерігалася влітку2008 р. Так, кількість опадів в червні була в 2-2,5 рази більша, а в липні – в2,5 рази менша, ніж у попередні роки.
На початку літа запаси вологи ворному шарі ґрунту складали, в середньому, 160-180 мм, в кінці в періодзбирання зернових вони знаходяться в межах 60-100 мм.
1.1.2 Ґрунтові умови
Ґрунт – це придатний для життя рослин верхній шар землі, щоутворився на ґрунтоутворювальній материнській породі під впливом природнихфакторів (клімат, рослинні і тваринні організми, мікроорганізми, рельєфмісцевості, геологічний вік території) та діяльності людини. Ґрунт – основнийзасіб виробництва в сільському виробництві [5].
В утворенні та розвитку ґрунту тісно переплітається діяфізичних, хімічних і біологічних явищ, різні комбінації яких впливають на йогохарактеристики, зокрема родючість. Родючість – це здатність ґрунту створюватиумови для росту і розвитку рослин та формування врожаю.
Родючість ґрунту – явище багатогранне та динамічне. Рівеньродючості того ж самого ґрунту змінюється як під впливом клімату та погоди,зміни рослинності, так і під впливом людської діяльності. Найважливішимифакторами родючості є: температурний, водно-повітряний, поживний,фізико-хімічний, біохімічний, окисно-відновний та сольовий режими. Ці режимивизначаються кліматичними умовами, властивостями ґрунтів, їх гранулометричним,мінералогічним і хімічним складом, вмістом рухомих форм елементів живлення,вмістом, складом і запасами гумусу, інтенсивністю мікробіологічних процесів,реакцією середовища та здатністю рослин засвоювати сонячну енергію.
Характеристика ґрунту СТОВ “Довіра” наведена у таблиці 2.
Таблиця 2. Характеристика ґрунту,на якому вирощується яра пшеницяПоказник Величина показника Назва ґрунту Сірий лісовий Вміст гумусу, % 1,4 pH сольове 4,8 Гідролітична кислотність, мг-екв / 100 г 2,16
Об’ємна маса, г / см3 1,37 Вміст (мг / 100 г), група забезпечення легкогідролізованого азоту (N) 74
рухомого фосфору (P2O5) 102
обмінного калію (K2O) 63 Глибина орного шару, см 25-27 Рельєф Рівнинний Заходи корінного поліпшення Хімічна меліорація Забур’яненість 2 Основні бур’яни Мишій сизий, волошка синя, ромашка непахуча
Розділ 2. Біологічніособливості культури і можливості реєстрованих сортів
2.1 Ботанічна характеристика культури
Рід пшениці Triticum L. поліморфний за видовим складом. Успеціальній літературі наводиться характеристика 28 її видів. Види пшениці закількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:1) диплоїдні (2n-14) – однозернянка культурна (Tr. monococcum L.), однозернянкадика (Тr. aegilopoides Lin.) та ін.; 2) тетраплоїдні (2n-28) – пшениця тверда(Tr. durum Dest.), польська (Tr. polonicum L), карталінська або перська (Tr.cartalicum Nevski, Tr. persicum Vav.), тургідум (Тг. turgidum L.), Тимофєєва(Tr. Timopheevi Zhuk.), полба, або культурна двозернянка (Tr. Dicoccum Shueb.),та інші; 3) гексаплоїдні (2n-42) – пшениця м’яка (Tr. aestivum L.), пшеницяМаха (Tr. Macha et. men. Deky), спельта (Tr. spelta L.), карликова (Tr.compactum Host.), круглозерна (Tr. sphaerococcum Pers.) та ін.; 4) октаплоїдні(2n-56) – пшениця грибобійна (Tr. fungicidum Zhuk.).
Заморфологічними особливостями види пшениці об’єднують у дві групи: пшеницісправжні, або голозерні і полб’яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну відголозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані при легкомунадавлюванні ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня.При обмолочуванні голозерних пшениць у бункер комбайна надходить зерно безлусок. До голозерних пшениць належать: м’яка, тверда, тургідум, карликова,круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих — спельта, однозернянка,двозернянка, Маха, Тимофєєва та інші дикі види. Серед усіх видів найбільшепоширення і значення мають м’яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98%загальної площі пшениці. При цьому на частку м’якої в Україні припадає 90%площі [2, 3].
М’якапшениця (Tr. aestivum L.) – однорічна озима або яра трав’яниста рослина змичкуватою кореневою системою, якапроникає у ґрунт на глибину 1-1,5 м і більше.
Таблиця 3. Взаємозв’язок фаз ростуі розвитку, етапів органогенезу та елементів продуктивності ярої пшениці Фенологічні фази Етапи органогенезу та їх коротка характеристика Елементи продуктивності Проростання насіння, сходи 1. Ріст зародкових органів, конус недиференційований Польова схожість, густота стояння рослин Третій листок, початок кущіння 2. Диференціація основи колоса на зародкові вузли, міжвузля та стеблові листки Габітус рослини (висота, кількість листків), коефіцієнт кущіння Кущіння 3. Диференціація головної осі зародкового суцвіття Кількість члеників колосового стрижня Початок виходу у трубку 4. Утворення конусів наростання другого порядку (колоскових горбочків) Кількість колосків у колосі Вихід у трубку 5. Закладання покривних органів квітки, тичинок маточок і приймочок Кількість квіток у колоску Стеблування 6. Формування суцвіття і квіток (мікро- і макроспорогенез) Фертильність квіток Стеблування 7. Гаметофітогенез, ріст покривних органів, видовження члеників колосового стрижня Фертильність квіток, щільність колоса Колосіння 8. Гаметогенез, завершення процесів формування всіх органів суцвіття і квітки Фертильність квіток Цвітіння 9. Запилення і запліднення Озерненість колоса Формування зерна 10. Ріст і формування зернівки Величина зернівки Налив зерна, молочна стиглість 11. Нагромадження поживних речовин у зернівці Маса зернівки Воскова і повна стиглість 12. Перетворення поживних речовин у зернівці на запасні Маса зернівки, схожість насіння
Стеблопрямостояча соломина, заввишки унизькорослих (карликових і напівкарликових) сортів – 60-90 см, середньорослих –100-110, високорослих – 110-125 см; складається з 4-7 міжвузлів. Пшеницявідзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3-5 стебел відодного кореню, у тому числі продуктивних – 2-3. Листки у м’якої озимої пшеницімайже голі, ярої – опушені, завдовжки 15-25 см і більше, завширшки 1-2 см.
Колосрізної довжини: короткий – до 8 см, середній – 8-10, довгий – понад 10см; за формою – циліндричний (призматичний) зоднаковою шириною уздовж колоса; веретеноподібний, який звужується до верхівкиі в меншій мірі до основи, та булавоподібний, який до верхівки потовщується. Уколосі утворюється 15-25 колосків – здебільшого5-квіткових, з яких звичайно розвиваються і утворюють зерно 2-3 нижні квітки.Якщо у пшениці м’якої у перерахунку на 10 см стрижня розміщується менше 16колосків, колос вважається нещільним; 17-22 – середньощільним,23-28 – щільним, понад 28 – дуже щільним; у твердої пшениці нещільний колос має до 24колосків на 10 см стрижня; середньощільний – 25-29,щільний – понад 29 колосків. Щільність колосавизначають також за кількістю колосків у перерахунку на 1 см стрижня.Встановлюють її шляхом ділення суми всіх колосків, за винятком верхівкового, надовжину стрижня. Можна встановити щільність колоса за середньою довжиноючленика, для чого довжину стрижня ділять на кількість члеників. Якщо довжиначленика понад 6 мм, колос вважають дуже нещільним, 5-6 мм – нещільним, 3,8-5 – середньощільним,3-3,8 мм – щільним та менше 1,6 мм – дуже щільним.
Кількість зерен у колосі часто перевищує 30-35 шт., а середня масазерна у ньому становить 1-1,5 г (іноді до 2,5-4 г); маса 1000 зерен – 25-55г, частіше – близько 40 г. Зерно за формоюовальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4-11 мм.
Тверда пшениця (Tr. durum Best.) представлена у культурі восновному ярими сортами і зовсім мало – озимими. Порівняно зм’якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхнійчастині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, такожпокриті восковим нальотом. Колос щільний, з середнім індексом щільності 25-30 ібільше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримуєтьсяквітковими і колосковими лусками й не обсипається. Зерно видовжене – до 12 мм, у поперечному перерізі – округло-кутасте.
2.2 Вимоги до умов вирощування
Яра пшениця вимоглива до вологи. При нестачі води поганорозвивається вузлова коренева система і рослини майже не кущаться. Максимальнукількість вологи потребує під час виходу в трубку і в період колосіння –наливання зерна. Тверда пшениця стійкіша проти нестачі води в ґрунті. Вона можевитримувати у період формування і наливання зерна повітряну посуху.Транспіраційний коефіцієнт – 400.
При проростанні насіння вбирає води 50-55 %власної маси. На формуванні одиниці маси сухої речовини вона витрачає 300-450одиниць води. Протягом вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-80 %НВ Великої шкоди посівам завдає дефіцит вологи в ґрунті під час проростаннянасіння і появи сходів. Сходи при цьому бувають зрідженими і з’являютьсянедружно. За час вегетації яра пшениця в залежності від умов вирощуваннявитрачає 2500-4000 м3 вологи з 1 га. На початку вегетації наутворення 1 г сухої речовини витрачається до 800-1000 г води. З проходженняметапів органогенезу витрати вологи зменшується і в кінці вегетаціїтранспіраційний коефіцієнт коливається від 150 до 200. Дефіцит вологи під часкущіння знижує кущистість, а в період колосіння, цвітіння зменшує озерненістьколоса, при наливанні зерна – масу 1000 насінин [2, 3].
Коефіцієнт транспірації пшениці за сприятливихумов вирощування дорівнює в середньому 400. На удобрених площах він нижчий, нане удобрених – вищий. Отже, створення в ґрунті достатніх запасів поживнихречовин сприяє економному витрачанню вологи на формування врожаю.
В посушливі роки коефіцієнт транспіраціїзбільшується. Найбільш негативно впливає на врожай ярої пшениці нестача вологив період колосіння–цвітіння, а також під час наливання зерна, коли потребарослин у воді максимальна.
Яра пшениця – одна з найбільш холодостійких докультур серед ярих зернових. Її насіння починає проростати при температуріґрунту 1-4°С, а життєздатні сходи з’являються при 4-5°С. Вони витримуютьприморозки до мінус 4-5°С і навіть 8-10°С. Найкраще кущаться рослини і формуютьвузлову кореневу систему при 10-12°С, а для дальшого розвитку рослин сприятливатемпература 16-23°С. У фазі наливання зерна яра пшениця терпить від високихтемператур. При 38-40°С у рослин через 17 год. настає параліч продихів,внаслідок чого може формуватись щупле зерно [2, 3].
Пшениця добре переносить високі температури(краще, ніж жито та овес). Короткочасне підвищення температури до 35-40градусів не завдає їй великої шкоди, особливо при наявності у ґрунт достатньоїкількості вологи.
Тривалість світлового дня, інтенсивністьосвітлення та спектральний склад світла мають вплив не тільки на інтенсивністьфотосинтезу і накопичення органічної речовини, росту, алей на розвиток рослин,а також формування окремих органів. На світлі рослини починають реагувати ще допояви листків на поверхні ґрунту.
Пшениця відноситься до рослин довгого дня. Увесняний період вегетації продовжений світловий день (не менше 13-14 год.)сприяє накопиченню великої кількості пластичних речовин та формуваннювегетативної маси рослин.
Інтенсивне освітлення в кінці фази кущення – напочатку виходу у трубку забезпечує формування доброї асиміляційної поверхні.Продуктивність фотосинтезу в сонячну погоду в цей час може досягати 10-14 г / м2за добу.
Яра пшениця вимоглива до світла. За недостатньогоосвітлення вузол кущіння формується близько до поверхні ґрунту, рослини поганозагартовуються і тому мають низьку зимостійкість. Недостатнє освітлення навесніє причиною витягування нижніх міжвузлів і вилягання рослин.
При недостатньому освітленні під час наливанняі достигання зерна погіршується його якість, зокрема зменшується вміст білка іклейковини.
Сонячна погода на початку фази виходу у трубкусприяє формуванню коротких але стійких нижніх міжвузлів, що підвищує стійкістьдо вилягання. Поєднання сонячної і ясної погоди з добрим забезпеченням рослинвологою і оптимальними температурами (18-22 градуси) під час формування ідозрівання зерна – один з важливих факторів одержання високого врожаю.
Яра пшеницянайкраще родить на родючих і чистих від бур’янів чорноземних та каштановихґрунтах. Коренева система п характеризується пониженою фізіологічноюактивністю, тому краще росте і розвивається на ґрунтах з достатнім вмістомлегкорозчинних сполук поживних речовин, особливо азоту.
Вимагає близької до нейтральної реакції ґрунтового розчину (рН6-7,5). Погано росте на кислих та засолених ґрунтах. При вирощуванні намалородючих ґрунтах слабо кущиться.
Пшениця характеризується підвищеними вимогамидо поживних речовин. На утворення 1 ц зерна і відповідної кількості соломи вонавикористовує в середньому 3,7 кг азоту, 1,3 фосфору, 2,3 калію. За даниминауково-дослідних установ, з врожаєм зерна 40-50 ц/га пшениця на чорноземахвиносить з ґрунту азоту 140-160 кг/га, фосфору 50-60 і калію 90-120 кг/га.
Найбільшу частину поживних речовин озимапшениця споживає в ранній період росту та розвитку. До моменту кущення цякультура засвоює приблизно третю частину всього азоту і калію і половинуфосфору, а до фази колосіння 2/3 всіх поживних речовин, що складають урожай.
Періодом максимального надходження поживнихречовин, в який рослини споживають елементи живлення в найбільшій кількості єперіод від виходу у трубку до колосіння.
2.3 Господарсько-біологічні особливості, продуктивністьта якісні показники реєстрованих і перспективних сортів
Грунтово-кліматичні умови України дозволяють одержувативисокі врожаї основних сільськогосподарських культур, у тому числі й пшениціярої. Проте, у порівнянні з 1990 роком, коли різниця площ зайнятих під цюкультуру є незначною, спостерігається значне зменшення валового збору зерна таурожайності. Так, якщо урожайність ярої пшениці у 1990 році становила 30,2ц/га, то у 2001 році – 17,5 ц/га [2, 3].
Такі втрати врожаю пояснюються недотриманням технологіївирощування пшениці, майже повною відсутністю сортозаміни та сортооновлення.
Таблиця 4. Фази росту і розвиткуярої пшениці (сорт Колективна 3) Фенологічна фаза Дата настання Тривалість періоду, днів Глибина проникнення кореневої системи, см початок повна від сівби від сходів Сівба 26.04 28.04 – – – Сходи 5.05 10.05 13 – 20 Кущіння 22.05 24.05 27 14 40 Вихід у трубку 26.05 2.06 35 22 80 Стеблування 5.06 13.06 46 33 120 Колосіння 15.06 21.06 54 41 180 – >2 Цвітіння 25.06 1.07 65 52 >2 Формування зерна 2.07 5.07 69 56 >2 Молочна стиглість 5.07 9.07 73 60 >2 Воскова стиглість 16.07 20.07 84 71 >2 Повна стиглість 21.07 25.07 89 76 >2 Збирання врожаю 25.07 26.07 90 77 >2
У державному реєстрі 2008 року України зазначено лишедекілька сортів ярої пшениці: Миронівська яра, Миронівчанка, Колективна 3,Елегія миронівська, Етюд, Сюїта тощо [1]. Так, сортовласник сорту Колективна 3– Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН та Інститут рослинництваім. В.Я. Юр’єва УААН. У Держреєстрі СРППУ з 2000 р. по Лісостепу України. Сортстворений методом добору з гібридної комбінації F3[F4 (RedRiver 68, США x Inia 66, Мексика) х добір з F3 (ППГ-56, Росія хSelkirk, Канада)] х Харківська 2. Характеризується високою врожайністю.Урожайність у конкурсному сортовипробуванні до 58 ц/га, що на 3,6 ц/га вище віднаціонального стандарту (Харківська 6). У дослідах виявив себе яксередньоранній сорт. Стійкий до вилягання, посухи та обсипання.
Стійкість до хвороб: борошнистої роси – 7 балів, бурої іржі– 8 балів.
Натура зерна 820 г/л, склоподібність 98%, вміст сироїклейковини 31%, білка – близько 16%, сила борошна – 300 о.а. Кращі врожаї даєпісля кукурудзи на силос, кукурудзи на зерно, сої, картоплі, цукрових буряків(за достатньої кількості опадів). Вибір обробітку ґрунту залежить відпопередника, стану поля, забур’яненості та вмісту вологи у ґрунті. Нормамінеральних добрив з розрахунку N60 Р60 К60кг/га д.р. У фазу кущіння–вихід у трубку вносять N30 кг/гад.р. або проводять позакореневе підживлення 5-10% розчином карбаміду [4]. Нормависіву – 6-7 млн схожих зерен на 1 га. Строк сівби – перші дні початку польовихробіт. Глибина заробки насіння 3-4 см. Посів коткують котками типу ККШ-6.
Таблиця 5. Транспірація вологипосівом ярої пшениці, % від сумарної за вегетацію Показник Декада вегетації 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Розподіл декад вегетації по місяцях та декадах: місяць, декада місяця, транспірація, % від сумарної за вегетацію 1 3 6 9 13 15 17 17 14 15 – – – – –
Розділ 3. Рівніврожайності, які забезпечуються грунтово-кліматичними умовами та відповідністьїм запланованої врожайності.
3.1 Програмування врожайності за сонячною радіацією
Визначення потенційної врожайності надходження ФАРздійснювали за формулою А.О. Ничипоровича:
/>,
де: ПУ –потенційна врожайність абсолютно сухої біомаси основної та побічної продукції,ц/га, т/га; QФАР – надходження ФАР за період активної вегетаціїкультури, ккал/га, кДж/га; КФАР – проектований коефіцієнт засвоєннярослиною ФАР, %; q – калорійність абсолютно сухої біомаси культури, ккал/кг абокДж/кг; 102 – коефіцієнт для перерахунку врожайності в ц/га, т/га;102 – коефіцієнт для перерахунку КФАР в абсолютнівеличини.
На підставі визначеноїпотенційної врожайності в абсолютно сухій біомасі визначаємо врожайністьосновної та побічної продукції за стандартної вологості:
/>, /> або />.
Необхідно такожвраховувати, що />.
У цих формулах засимволи прийняті наступні показники: ПУП, ПУО –відповідно потенціальна врожайність основної та побічної продукції застандартної вологості, ц/га, т/га; а, аo, аn– врожайність: загальна (а), основної (аo) та побічної(аn) продукції; Со, Сn – стандартнавологість відповідно основної та побічної продукції, % (для зернових культур14, кукурудзи на зелений корм – 70, злаково-бобових сумішок на зелений корм –75); Км – коефіцієнт господарської ефективності врожаю (часткаосновної продукції в загальній біомасі врожаю). Інші показники наведені упопередній формулі А.О. Ничипоровича.
За результатамипроведених розрахунків встановлено, що:
ПУ = 83 ц/га;
ПУП = 99,6ц/га;
ПУО = 83ц/га.
Проведені намирозрахунки вказують, що величина потенційної врожайності за надходження ФАР призасвоєнні її рослинами у кількості 2-3%, як правило, значно вища, ніж за іншимифакторами, тому визначати коефіцієнт засвоєння ФАР доцільно за пропонованою врожайністю,а потім її порівняти з нормативами А.О. Ничипоровича.
Коефіцієнт КФАРвизначається за наступним співвідношенням:
/>,
де ПБУ –проектована біологічна врожайність абсолютно сухої біомаси основної і побічноїпродукції. Її слід розраховувати за формулою:
/>,
де У –проектована врожайність основної продукції стандартної вологості, ц/га, т/га; С– стандартна вологість основної продукції, %; а – сума частин основної іпобічної продукції в урожаї.
Отже: КФАР= 3, а ПБУ = 66,2.
3.2 Програмування врожайності за ресурсами вологи
Визначення дійсно можливої урожайності (ДМУ) за ресурсамивологи проводиться за формулами:
/>, або />,
де: ДМУ – дійсноможлива врожайність абсолютно сухої біомаси й побічної продукції, ц/га, т/га; W– ресурси доступної рослинам вологи, мм або м3/га; кw – коефіцієнтводоспоживання, м3/т або мм/т, м3/ц або мм/ц; ТК –транспіраційний коефіцієнт.
Заспіввідношенням основної і побічної продукції та біомаси визначаємо врожайністькожної з них. Ресурси доступної вологи (W) розраховували шляхом відніманнявід середньої річної кількості опадів (Wр) кількості води,затраченої на непродуктивні витрати, які становлять у середньому 30%:
/>,
де: Кр– коефіцієнт використання опадів, які випадають за рік (у середньому – 0,7).
Встановлено, що W=584 мм, а тому ДМУ = 98 ц/га.
Проте, навіть іза високого річного вологозабезпечення виникають періоди, коли кількість доступноївологи недостатньо. Для визначення таких періодів необхідно встановити баланссумарного водопоспоживання ярої пшениці протягом вегетаційного періоду (табл.6).
Загальну потребукультури у волозі для отримання запланованої врожайності розраховували заформулою:
/>
де Ео– сумарне водоспоживання культури для одержання запланованої врожайності, мм.Вирахувано, що Ео = 397,2 мм.
Таблиця 6. Баланс сумарного водоспоживанняпшениці ярої протягом вегетаціїПоказник Місяць і декада Подекадна транспірація води посівом: у % від сумарної за вегетацію у мм 1 3 6 9 13 15 17 17 14 15 – – – Випаровування з поверхні ґрунту, мм 2,0 2,0 2,0 2,1 2,1 2,1 2,3 2,3 2,3 2,0 2,0 2,0 1,7 Опади, мм 11 9 4 86 70 42 2 3 15 10 44 31 34 Ресурси доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі ґрунту, мм 1,9 3,3 0,1 5,3 1,1 0,9 0,4 2,4 8,6 7,0 4,2 19,8 0,2 Надлишок (+), мм 9,1 5,7 3,9 80,7 68,9 41,1 1,6 0,6 6,4 3,0 39,8 11,2 33,8 Нестача (-), мм – – – – – – – – – – – – – Проектовані заходи – – – – – – – – – – – – –
3.3 Проектування елементів структури запланованоїврожайності
Для розробки структури елементів урожайності ярої пшеницівикористовували наступну формулу:
/>,
де: У – запланована урожайність культури, т/га, ц/га; Р –кількість рослин на 1 га, млн; К – продуктивна кущистість; З – кількість зерену суцвітті, шт.; А – маса 1000 зерен, г.
Встановлено, що У = 35 ц/га.
Таблиця 7. Елементи структури запланованої урожайностіпшениці яроїПоказник Величина показника Примітка Запланована урожайність 35 – Спосіб сівби Вузькорядний – Ширина міжрядь, см 15 см –
1. Кількість на 1 м2 шт.: – рослин 121 – пагонів, всього 426 – пагонів продуктивних 387 – 2. Кущистість: – загальна 4,1 – продуктивна 3,7 – 3. Висота рослин, см 1,2 – 4. Характеристика колоса (волоті): – довжина, см 18 – кількість колосків, шт. 24 – кількість зерен, шт. 56 – маса зерна з колоска, г 15,1 – 5. Маса 1000 зерен, г 42,5 –
6. Маса з 1 м2, г: – зерна 350 – соломи 420 – 7. Урожайність, т/га – зерна 3,5 – соломи 4,2 – 8. Співвідношення зерно/солома 1 :1,2 –
3.4 Розрахунок фітометричних показників листковогоапарату, що забезпечує заплановану врожайність
Для розрахунку фотосинтетичного потенціалу і листковоїповерхні листка ярої пшениці використовували наступні формули:
/>;
/>;
/>;
/>,
де: ФП – фотосинтетичний потенціал, м2 хднів/га; Тv – тривалість вегетаційного періоду, днів; У –запланована (програмована) врожайність, кг/га; Мфп – продуктивність1000 м2 х днів/га фотосинтетичного потенціалу, кг; Scp –середня за вегетацію площа листків, м2/га; Smax –максимальна листкова поверхня посіву, м2/га; С – коефіцієнтоптимізації графіка наростання листкової поверхні (в середньому 1,83).
У літературних джерелах наведена інформація, що орієнтовнапродуктивність ФП посіву ярої пшениці становить 1,5-2,3 г/м2.
Використавши наведені формули було встановлено, що ФП = 1,8м2 х днів/га, Scp =45000 м2/га, а Smax= 82350 м2/га.
Розділ 4. Обґрунтуваннятехнології одержання запланованої врожайності
4.1 Розміщення культури у сівозміні
Яра пшениця відрізняється від інших зернових культур меншоюздатністю до кущіння і слабким розвитком кореневої системи, особливо вториннихкоренів. Тому необхідно підбирати попередники, які послаблюють ці недоліки яроїпшениці [2, 3].
Кращими попередниками в зоні достатнього зволоження єбагаторічні бобові трави, зернові бобові культури. Після них доцільнорозмістити сорти твердої ярої пшениці. Найпоширенішими попередниками яроїпшениці в зоні Лісостепу є просапні культури – цукрові буряки, картопля,кукурудза. Добре росте і розвивається ця культура після ріпаку, овочів. НаПоліссі яру пшеницю розміщують після льону-довгунцю, картоплі, коренеплодів,люпину. Можна висівати її також після гречки і вівса. Решта зернових культурнепридатні для вирощування після них ярої пшениці. Сівба після зерновихпогіршує водний і поживний режими цих полів і, найголовніше, їх фітосанітарнийстан. Особливо зростає ураження кореневими гнилями та пошкодження шкідниками.Щоб запобігти ураженню ярої пшениці борошнистою росою, бурою іржею, злаковимимухами її рекомендують висівати в сівозміні не ближче як за 500 м від озимоїпшениці. При перенасиченні сівозміни зерновими культурами допускається сівбаярої пшениці після озимої пшениці, яка росла після конюшини, з обов’язковимвирощуванням між ними проміжних культур.
Науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні – головний фактор раціональноговикористання природних умов і агротехнічних заходів, покращення фітосанітарногостану ґрунту, що забезпечує одержання високих і стабільних урожаїв і підвищенняродючості ґрунту. Яру пшеницю найкраще розміщувати після удобрених просапних культур іозимих зернових [2, 3].
Однією з важливих функцій сівозміни є підтримання в ґрунті без дефіцитногобалансу гумусу і мінеральних елементів кореневого живлення рослин. Основним джереломнагромадження органічної речовини для відтворення запасів гумусу в ґрунті єрослинні (кореневі і післяжнивні) рештки вирощуваних культур. За узагальненимиекспериментальними даними в сівозмінах із застосуванням загальноприйнятих норморганічних і мінеральних добрив в шарі ґрунту 0-20 см багаторічні травинагромаджують сухої маси рослинних решток 70-100 ц/га, озимі зернові 40-50,однорічні ярі культури суцільного посіву 30-40, льон від 15 (після просапних)до 30 ц /га (після конюшини), кукурудза 20-30, картопля і коренеплоди 10-20ц/га.
Для формування бездефіцитного (позитивного) балансу гумусу в сівозмінахплодозмінного типу необхідно щороку вносити на 1 га сівозмінної площі 10-12, ау просапних сівозмінах 18-20 т органічних добрив.
У покращанні родючості ґрунту велике значення мають бобові культури, якіпостачають у грунт з рослинними рештками біологічний азот, що заощаджуєзастосування азотних мінеральних добрив в сівозміні. Так, за даними ІСГП УААН(1992-2003 рр.) 7-пільна сівозміна, насичена бобовими культурами в основних іпісляжнивних посівах до 57% (4 поля), за загальною продуктивністю беззастосування азотних мінеральних добрив не поступалася сівозміні з одним полемвико-вісяної сумішки і внесенням на 1 га ріллі 30-45 кг технічного азоту.
Різні сільськогосподарські культури використовують для формування урожаюрізну кількість поживних речовин, тому загальний іх винос в цілому по сівозмінізалежить від структури посівних площ.
На баланс азоту впливає рівеньнасичення сівозміни бобовими культурами. В сівозміні без бобових культурвідшкодування витрат азоту за рахунок добрив повинно становити, як і калію,120-150%. Однак по мірі насичення сівозміни бобовими культурами компенсаціявитрат азоту за рахунок добрив знижується і при максимально допустимому рівнінасичення сівозміни цими культурами (50-60%) може зменшитись майже наполовину.
У господарстві СТОВ “Довіра” яра пшениця вирощується унаступній сівозміні:
1. горох;
2. цукрові буряки;
3. конюшина;
4. озима пшениця;
5. картопля;
6. яра пшениця;
7. кукурудза на силос.
Така сівозміна дозволяє отримуватинайкращі врожаї пшениці ярої.
4.2 Обробіток ґрунту
Яра пшениця, дуже негативно реагує на веснооранку. Тому всізусилля повинні бути направлені для проведення зяблевого обробітку ґрунтувчасно.
При розміщенні ярої пшениці післякартоплі, цукрових і кормових буряків відразу після їх збирання поле орють наглибину 20-22 см. На полях, засмічених багаторічними бур’янами, глибину оранкизбільшують до 25-27 см. На чистих від бур’янів площах дискують дисковимиборонами на глибину 12-14 см, або застосовують плоскорізи КПГ-2-150 на 20-22 см[2, 3, 4, 5].
Таблиця 8. Система обробіткуґрунту під пшеницю яру Обробіток ґрунту Прийоми обробітку Машини для обробітку Строки виконання Вимоги до якості (глибина, швидкість та ін.)
Основний лущення ЛДГ-10 після збору попередника 6-8 см дискування в 2 сліди БДТ-3 через 10-14 днів після лущення, друга половина вересня – перша-друга декада жовтня 20-22 см
Передпосівний культивація на 8-10 см з боронуванням КПС-4 + БЗТС-1,0 при фізичному достиганні ґрунту 8-10 см
Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають важкіборони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30 см. У Поліській зоніна дерново-карбонатних ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом – на глибинуорного шару. Якщо яра пшениця висівається після зернобобових культур,однорічних трав, льону-довгунцю, зернових, то відразу після їх збиранняпроводять лущення (ЛДГ-10) на глибину 6-8 см. На засмічених коренепаростковимибур’янами полях грунт лущать двічі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, адругий — на 10-12 см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25). Передпосівнапідготовка ґрунту під яру пшеницю така сама, як і при вирощуванні ярого ячменю.Вимоги до якості насіннєвого ложа нижчі, ніж у інших зернових.
4.3 Система удобрення
Основою для встановлення норм добрив є результати польовихдослідів, проведених у різних зонах. На формування 10 ц/га зерна яра пшениця всередньому споживає 35-45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію. Фосфорніі калійні добрива вносять під зяблеву оранку [2, 3].
Весняне їх внесення малоефективне. Найбільшу потребу у фосфорірослини мають на початку кущіння – виходу в трубку. При весняному внесеннідобрив фосфор залишається малодоступним для рослин, оскільки не засвоюється такшвидко ґрунтовим комплексом.
Калій підвищує стійкість соломини довилягання, зменшує ураження кореневими гнилями і прискорює рух вуглеводів зістебел і листків у колос.
Яра пшениця дуже чутлива до добрив. Маючи відносно слаборозвиненукореневу систему і менший період для засвоєння добрив, порівняно з озимоюпшеницею, вона інтенсивно вбирає поживні елементи.
Норма внесення добрив визначається багатьма чинниками. У зоніЛісостепу на опідзолених чорноземах і темно-сірих лісових фунтах рекомендуєтьсявносити N45-60 Р45-60 К45-60, на сірих тасвітло-сірих – N50-70 Р50-70 К50-70 надерново-карбонатних фунтах Полісся – N60-90 Р60-90 К60-90.
При застосуванні повного мінерального добрива в дозі N60-90 Р60-90К60-90 врожайність ярої пшениці може становити 50-60 ц/га ібільше.
Таблиця 9. Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай (35 ц/га)пшениці ярої по виносу поживних речовин № з/п Показники N
P2O5
K2O 1 Винос поживних речовин на 1 т основної продукції 23 11 17 2 Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га 80,5 38,5 59,5 3 Вміст рухомих форм поживних речовин в ґрунті по картограмах, мг/100 г 7,4 10,2 6,3 4 Запаси рухомих форм у ґрунті, кг/га 222 306 189 5 Процент використання з ґрунту 15 9 15 6 Кількість поживних речовин (кг/га), які поглинаються рослинами з ґрунту 33,3 27,5 28,4 7 Надійде з органічними добривами (10 т/га гною) кг/га поживних речовин 20 15 30 8 Процент використання з органічних добрив 10 20 10 9 Буде використано: з органічних добрив, кг/га 2 3 3 10 всього з ґрунту та органічних добрив, кг/га 17 12 18 11 Необхідно, щоб рослина засвоїла з мінеральних добрив, кг/га 63,5 26,5 41,5 12 Процент використання поживних речовин з мінеральних добрив 70 30 60 13 Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га поживних речовин 82,6 65 58,1 14 Форми мінеральних добрив, що вносяться аміачна селітра суперфосфат хлористий калій 15 Вміст діючої речовини у добриві, % 34,4 20 60 16 Норми туків у фізичній вазі, ц/га 2,4 1,3 1,0
Застосування азотних добрив подібне до внесення під озиму пшеницю.Вперше азот під яру пшеницю вносять рано навесні під передпосівну культивацію(N30-40). Це підвищує продуктивну кущистість рослин. Необхідновраховувати, що кущіння ярої пшениці слабше, ніж в озимої. На ІІІ-ІV етапахорганогенезу (початок виходу в трубку) проводять перше підживлення (N20-30),а на VIII етапі (фаза колосіння) підживлюють вдруге(N20-30) дляпідвищення якості зерна. Розглянута схема внесення азоту досить умовна. Вонаобов’язково має бути гнучкою і адаптивною. На норму і строки внесення впливаютьті ж закономірності, що стосуються озимої пшениці.
Для розрахунку доз мінеральних добрив застосовуєморозрахунковий або балансовий метод, який дозволяє прогнозувати урожай. Найбільшрозповсюдженим є розрахунок норм добрив на заплановану урожайність (табл. 9).
Розрахунки норм елементів живлення на запланований урожайпроводять за такими формулами:
без внесення органічних добрив
/>,
де: Д – доза добрив в кг діючої речовини; В – виноселементів живлення на запланований урожай, кг/га; П – доступні в ґрунті поживніречовини, кг/га; Кп – коефіцієнт вбирання поживних речовин з грунту, %; Кд –коефіцієнт використання речовин з добрив, %
з внесенням органічних добрив
/>,
де: О – норма органічних добрив на 1 га, т; По – вмістелементів живлення в 1 т, кг; Ко – коефіцієнт використання елементів живлення зорганічних добрив.
Дози добрив на запланований приріст урожаю визначають заформулою:
/>,
де: Дп – доза добрив на запланований приріст урожаю, ц/га;Вп – винос елементів живлення запланованим проростом урожаю, кг/га; Кд –коефіцієнт використання речовин з добрив, %.
За результатами проведених розрахунків складаємо системуудобрення культури в сівозміні (табл. 10).
Таблиця 10. Система удобренняпшениці ярої, попередник картопля, під який внесено 10 т гною, N45Р45К45Прийом удобрення Строк Доза Форма добрив Спосіб використання Машина Основне – – – – – Передпосівне під культивацію
N45Р45K45 калій хлорид, суперфосфат розкидання НРУ-0,5 Рядкове
N10 нітрофоска внесення у рядки МПК-4 Підживлення: 1. вихід у трубку
N10 аміачна селітра розкидання НРУ-0,5 2. – – – – – 3. наливання зерна
N10 аміачна селітра розкидання НРУ-0,5 Сума – 165 – – – N – 75 – – –
P2O5 – 45 – – –
K2O – 45 – – –
4.4 Сівба
Спосіб сівби – вузькорядний (7,5 см),рядковий (12 см, 15 см). Глибина загортання насіння ярої пшениці приоптимальних строках сівби становить 2-3 см. При пересиханні верхнього шаруґрунту, насіння загортають на 1-2 см глибше [2, 3].
Через відсутність осіннього періоду кущіння яра пшениця має меншийкоефіцієнт кущіння порівняно з озимою. Тому норма висіву у неї вища. Улісостеповій зоні рекомендується висівати 4,5-5,5 млн/га схожих насінин.
Таблиця 11. Посівна якість насінняпроектованої культуриКатегорія насіння Сортова чистота або типовість, % Вміст насіння Схожість, % (мінімум) Вологість, % (максимум) Основної культури, % Інших видів, шт./кг культурних бур’янів ІІІ репродукція 98 98 1 1 96 14
Яра пшениця – культура раннього строку сівби. Її розпочинають напочатку весняних польових робіт — при настанні фізичної стиглості ґрунту.Насіння повинно якісно загортатись розпушеним фунтом. Не варто допускати висівув перезволожений, неякісно підготовлений грунт.
За середніми багаторічними даними найкращі строки сівби яроїпшениці — це кінець березня — початок квітня. За даними ІЗТЗР УААН”(Оброшино) при сівбі після 14 квітня урожайність зменшується на 6 ц/га.
Яра пшениця більш негативно реагує на пізніші строки сівби, ніжярий ячмінь. Для одержання високого врожаю її потрібно посіяти раніше від ярогоячменю.
Система підготовки насіння ярої пшениці представлена утаблиці 12.
Таблиця 12. Підготовка насінняярої пшениці до сівбиПрийом Особливість проведення робіт Строк проведення робіт Матеріал, марка машин, обладнання сортування – – – протруєння або інкрустація насіння напівсухий спосіб або інкрустація насіння за 3-5 днів до посіву ПС-10 навантаження насіння насіння повинне бути кондиційним; не вище 3-ї репродукції перед посівом ЗПС-30 транспортування і завантаження насіння в сівалку не допускати втрат насіння перед посівом ГАЗ-53 + СЗА-40
На підставі літературних джерел і досвіду господарства утаблиці 13 наведені результати прогнозування можливої польової схожості рослинза періодами вегетації.
Таблиця 13. Проектована польовасхожість насіння і динаміка густоти стояння рослин протягом вегетаціїПоказник Категорії насіння Попередник Картопля Сорт Колективна 3 Лабораторна схожість, % 94 Польова схожість, % 83 Перезимівля рослин, % — Весняно-літнє виживання, % 95 Загальне збереження, % 95 Норми висіву, млн шт. га, кг/га 5 млн шт./га, 220 кг
За матеріалами таблиць 11, 12, 13 проводимо розрахунок нормвисіву насіння за класами.
Кількісні норми висіву можна визначити за формулою:
/>,
де: К – норма висіву, млн схожих насінин на 1 га; У –густота рослин перед збиранням, шт./га; ПП – посівна придатність, %; З0– збереження рослин після сходів; Пс – польова схожість, %.
Масові (вагові) норми висіву розраховують за формулами:
/> та />,
де: Н – норма висіву, кг/га; А – маса 1000 насінин, г; ПП.– посівна придатність насіння, яка визначається, виходячи з чистоти (Ч) ілабораторної схожості (С).
Результати узагальнення проектованих посівних заходівнаведені у таблиці 14.
Таблиця 14. Технологічні вимоги досівбиПоле, попередник, сорт Строк сівби Спосіб сівби Норма висіву, млн шт./га, кг/га Глибина загортання насіння Машини для сівби
попередник – картопля,
сорт пшениці – Колективна 3 26-28.04 вузькорядний 5 млн шт./га, 220 кг/га 3-4 см СЗУ – 3,6
4.5 Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів,хвороб і шкідників
Ярі зернові культури забур’янюються більше, ніж озимі.Ранні строки сівби ярого ячменю, ярої пшениці та вівса не дають змоги очиститиполя від бур’янів навесні поверхневими обробітками ґрунту. Особливо зростає засміченняпроростаючими бур’янами, такими як лисохвіст польовий, вівсюг звичайний і видижабрію [5].
Довгий період вегетації ярої пшеницісприяє росту та розвитку бур’янів. Якщо озимі культури краще протистоятьоднорічним бур’янам, то ярі сприяють знищенню багаторічних. Забур’яненістьусіма видами бур’янів зростає при безплужному обробітку ґрунту, особливо вумовах достатнього зволоження. Напосівах ярої пшениці застосовуються більшість препаратів, що і на озимійпшениці. Проти хвороб (сажки, плямистість, кореневі гнилітощо) джерелом інфекції яких є насіння, застосовують протруювання. Якщо хвороби(борошниста роса, офіобольоз, септоріоз, ринхоспоріоз) поширюються черезрослинні рештки, проводять обробіток фунту для заробки і знищення решток.
Важливо дотримуватись чергування культур у сівозмінах.
Дляборотьби з хворобами, що уражають рослини в період вегетації, посівиобприскують один-два рази фунгіцидами. Обробку зазвичай розпочинають на самомупочатку розвитку хвороб. Основу системи захисту від шкідників складає комплексагрозаходів, який перешкоджає поширенню шкідників, підвищує витривалість рослиндо пошкоджень. На посівах ярої пшениці поширені ті ж шкідники, що й на озимій,тому економічні пороги шкодочинності та способи захисту аналогічні. />/>/>/>/>/>/>/>/>/>До найефективніших методів відносяться сівозміна,рання зяблева оранка, оптимальні строки сівби та норми висіву, підбір стійкихсортів. Найбільше пошкоджується яра пшениця такими шкідниками як шведськаі гессенська муха, смугаста блоха, злакова попелиця, хлібна п’явиця та ін. Припроведенні хімічних обробок проти шкідників необхідно враховувати економічніпороги шкодочинності, які мало відрізняються від тих, що прийняті для озимоїпшениці. Регулятори росту хлормекватхлорид, терпал, антивилягач запобігаютьвиляганню ярої пшениці. Їх вносять у районах достатнього зволоження та напосівах високорослих сортів. Посіви обприскують ретардантом (2 л/га) у фазікущіння. Ранні обробки сприяють скороченню нижніх міжвузлів, а пізні — верхніх.Тому строками обробки можна скорочувати різні міжвузля і правильно формуватилисткову поверхню. Допускається одночасне внесення ретардантів та гербіцидів.Для ранніх обробок ретардантами використовують хлормекватхлорид 460 (1,5 л/га).Для скорочення довжини верхніх міжвузль посіви обприскують ретардантом терпал(1,0-2,0 л/га) у фазі появи язичка в останнього листка (код ЄС 39).
Заходи щодо догляду за посівами ярої пшениці сорту Колективна3 наведені у таблиці 15.
Таблиця 15. Заходи по догляду за посівами ярої пшениці(Колективна 3)Заходи догляду за посівами Фаза розвитку рослин Строк проведення робіт Агрегат Вимоги до якості післяпосівне коткування посів у день посіву ЗККШ-3 забезпечити рівномірність ущільнення по всьому полю внесення гербіцидів різні після появи сходів ОП-2000 дотримуватися вимог техніки безпеки і правил застосування препаратів друге підживлення кущення кінець періоду кущення рослин ІСМГ-4 у період кінця кущення внести 1,5 ц/га аміачної селітри, краще прикореневим способом дисковими сівалками обприскування проти шкідників і хвороб різні у період вегетації ОП-2000 проти шкідників застосовують інсектициди Бі-58 новий, карате. Проти хвороб – фунгіциди байлетон, фундазол, альто, Умпант та інші третє підживлення наливання зерна при настанні фази розвитку АУ-12 у фазі колосіння некореневим способом розчином карбаміду 0,5 ц/га
4.6 Збирання врожаю та його зберігання
Роздільним способом починають збирати яру пшеницю привологості зерна 35-20 %. Після висихання зерна до 16-18 % валки обмолочують[5].
Пряме комбайнування проводять на рівномірно достиглих полях, безпідгону та бур’янів, на низькорослих посівах при вологості 16-18 %.
Наярій пшениці, крім раундапу, вулкану, домінатора, косміка, урагану, дляприскореного та рівномірного достигання рекомендується застосовувати десикантбаста, 14% в. р. (глюфосинат амонію). Його вносять у фазі воскової стиглостінасіння (25-30 % води) з розрахунку 2,0-3,0 л/га. Баста засвоюється зеленимичастинами рослин і призводить до нагромадження аміаку (клітинної отрути), щоспричиняє загибель-рослинних клітин. Залежно від метеорологічних умов, урожайзбирають через 7-12 днів після обприскування.
Баста забезпечує десикацію та знищує зелені бур’яни. По суті цеальтернатива роздільному збиранню. Не відбувається вторинне поглинання вологизерном. Знижуються затрати на обмолот, очистку і сушіння.
Технологія збирання врожаю, яку доцільно застосовувати щодосорту ярої пшениці сорту Колективна 3, наведена у таблиці 16.
Таблиця 16. Технологія збирання ярої пшениці сортуКолективна 3, якщо калорійність цілої рослини становить 4500 ккал/кгНазва робіт Строк виконання Марка машин Вимоги до якості обкошування посівів За 5-10 днів до збирання ЖВН-6 – скошування у валки – ЖВН-6 вологість зерна 35-40% в кінці воскової стиглості. Висота скошування 15-20 см підбирання і обмолочування валків – Ск-5М при вологості зерна 16-18% пряме комбайнування 26.07 Ск-5М висота скошування 12-15 см на початку повної стиглості при вологості зерна 20-25% транспортування зерна по надходженню Камаз МТЗ-80 + 2ПТС-4 не допускати втрат, ущільнювати причепи і кузова машин очистка зерна по надходженню СМ-4 зерно слід очищати зразу ж після збирання, щоб не допустити його псування транспортування зерна у сховище по надходженню ГАЗ-53 не допускати втрат, ущільнювати причепи і кузова машин
4.7 Агротехнічна частина технологічної карти
Під час вирощування ярої пшениці застосовується чималозаходів. У результаті поєднання і узагальнення різних заходів вирощування цієїкультури [5] можна скласти загальну технологічну карту (табл. 17).
Таблиця 17.Технологія вирощування сорту ярої пшениціКолективна 3Назва робіт Строк виконання Склад агрегату Вимоги до якості лущення після збору попередника ЛДГ-10 глибина обробітку – 6-8 см дискування в 2 сліди через 10-14 днів після лущення, друга половина вересня – перша-друга декада жовтня БДТ-3 глибина обробітку – 20-22 см культивація на 8-10 см з боронуванням при фізичному достиганні ґрунту КПС-4 + БЗТС-1,0 глибина обробітку – 8-10 см протруєння або інкрустація насіння за 3-5 днів до посіву ПС-10 напівсухий спосіб або інкрустація насіння навантаження мінеральних добрив перед посівом ЮМЗ-6Л + ПБ-08 перед навантаженням злежані добрива слід добре подрібнити транспортування і завантаження мінеральних добрив у сівалку перед посівом ЮМЗ-6Л + 2ПТС-4 добрива повинні бути гранульовані навантаження насіння перед посівом ЗПС-30 насіння повинне бути кондиційним; не вище 3-ї репродукції транспортування і завантаження насіння в сівалку перед посівом ГАЗ-53 + СЗА-40 не допускати втрат насіння посів оптимальний строк посіву 25-29 квітня Г-150 + СП-11 + ЗСЗ-3,6А без огріхів на відповідну глибину післяпосівне коткування у день посіву ЗККШ-3 забезпечити рівномірність ущільнення по всьому полю перше підживлення весною вихід у трубку НРУ-0,5 по мало мерзлому ґрунті з розрахунку 100 кг аміачної селітри на 1 га внесення гербіцидів після появи сходів ОП-2000 дотримуватися вимог техніки безпеки і правил застосування препаратів друге підживлення кінець періоду кущення рослин ІСМГ-4 у період кінця кущення внести 1,5 ц/га аміачної селітри, краще прикореневим способом дисковими сівалками обприскування проти шкідників і хвороб у період вегетації ОП-2000 проти шкідників застосовують інсектициди Бі-58 новий, карате. Проти хвороб – фунгіциди байлетон, фундазол, альто, Умпант та інші третє підживлення наливання зерна АУ-12 у фазі колосіння некореневим способом розчином карбаміду 0,5 ц/га обкошування посівів за 5-10 днів до збирання ЖВН-6 – скошування у валки – ЖВН-6 вологість зерна 35-40% в кінці воскової стиглості. Висота скошування 15-20 см підбирання і обмолочування валків – Ск-5М при вологості зерна 16-18% пряме комбайнування 26.07 Ск-5М висота скошування 12-15 см на початку повної стиглості при вологості зерна 20-25% транспортування зерна по надходженню Камаз МТЗ-80 + 2ПТС-4 не допускати втрат, ущільнювати причепи і кузова машин очистка зерна по надходженню КЗС-20Б зерно слід очищати зразу ж після збирання, щоб не допустити його псування транспортування зерна у сховище по надходженню ГАЗ-53 не допускати втрат, ущільнювати причепи і кузова машин
Розділ 5. Заходи поохороні навколишнього середовища
Значної уваги заслуговує питанняправильного застосування хімічних заходів захисту рослин в зв’язку з охороноюнавколишнього середовища. При плануванні заходів по охороні навколишньогосередовища і продуктів урожаю слід враховувати потенціальне поширення танагромадження речовин на території господарства або навіть окремих сівозмін.
При оцінці екотоксичної ситуаціїтреба враховувати величину навантаження пестицидів на одиницю земельної площіта скоректований індекс самоочищення території. Його застосовують для того, щобвизначити який у препаратів, що є в господарстві найбільш загрозливий векономічному відношенні, щоб в першу чергу контролювати його залишки в ґрунтіта продуктах урожаю. Щоб запобігти негативного впливу хімічних засобів захистурослин на навколишнє середовище – пестициди в інтегрованих системах захистурослин треба застосовувати раціонально. Основа цих заходів використання всіхфакторів середовища, що згубно діють на шкідливі організми, або запобігаютьзначному їх поширенню.
Основні напрямки щодо збільшенняшкідливості застосування хімічних засобів при захисті ярої пшениці такі:використання пестицидів вибіркової дії, а також оптимальних способів їхзастосування, застосування гранульованих препаратів системної дії, оптимізаціявикористання пестицидів з врахуванням економічної доцільності та необхідностіїх застосування, найсуворіша регламентація використання пестицидів на основівсебічного вивчення їх санітарно-гігієнічних характеристик та умов, щозабезпечують шкідливість цих препаратів під час роботи.
Важливе природоохоронне значеннямають тактовні підходи, що спрямовані на обмеження площ, які обробляютьпестицидами. Де це можливо слід практикувати крайові обробки полів та іншіспособи локального застосування хімічних засобів захисту, попередньо виявляючиграниці території, де чисельність шкідників досягає рівня економічного порогушкідливості.
Запобігання внесення пестицидів приобробці полів, що прилягають до природних біоценозів – також один із шляхівзапобігання забруднення і негативного їх впливу на навколишнє середовище.
Застосування хімічних заходів можебути шкідливим лише при виконанні двох вимог: по-перше, щоб продукти харчуванняне містили залишків токсичних речовин, що перевищують гігієнічні нормативи,по-друге, коли пестициди не будуть нагромаджуватись в об’єктах навколишньогосередовища. В усіх випадках доцільно застосовувати, насамперед, хімічні заходизахисту, що належать до ІІІ екотоксилогічної групи. Якщо з якихось причин вонине можуть бути використані в боротьбі з даним шкідливим об’єктом слідзастосовувати препарати ІІ та І групи.
Нагромадження залишків пестицидів воб’єктах навколишнього середовища можна запобігти, якщо їх застосовувати зтаким розрахунком, щоб пестициди надходили в них лише тоді, коли попереднітоксичні речовини вже розклалися в ґрунті, рослинних рештках, воді водоймищ, ворганізмах рослин і тварин надземних екосистем. При застосування суміші пестицидівтреба бути обережним, бо вони сприяють виникненню у шкідників комплексноїстійкості проти різних груп токсичних речовин. Щоб знизити негативний впливхімічних засобів захисту на навколишнє середовище, їх необхідно застосовуватилише в тому випадку, коли існує загроза урожаю від шкідливих організмів і лишев комплексі з агротехнічними, біологічними та іншими методами.
Розділ 6. Економічнаефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур
Для визначення економічного ефекту проводиться співставленнявартості сільськогосподарської продукції, одержаної внаслідок комплексузаходів, з витратами, пов’язаними із застосуванням цих заходів.
Умовно чистий прибуток вираховується за різницею міжвартістю продукції і витратами на її одержання. Розрахунки наведені у таблиці18.
Таблиця 18. Ефективність вирощування продукції ярої пшениціу СТОВ “Довіра”Показники 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2007 р. до 2008 р. % раз Урожайність з 1 га, ц 19,7 20,1 21,3 106,0 1,06 Рівень товарності, % затрати праці на 1 ц, людино-годин 51,4 52,5 55,6 105,9 1,06 Собівартість 1 ц/грн. 29 33 35 106,1 1,06 Реалізаційна ціна 1 ц, грн. 108 120 125 104,2 1,04 Прибуток з 1 ц, грн. 79 87 90 103,4 1,03 Рівень рентабельності по культурі, % 36,7 37,9 38,9 102,6 1,02
Висновки
1. Длявирощування великих врожаїв чистої та якісної продукції ярої пшениці необхідновживати різні заходи щодо поліпшення технології вирощування цієї культури,проводити сортозаміну та сортооновлення тощо, оскільки урожайність ярої пшеницінайвищого рівня сягає за інтенсивної біологізації.
2. Дотриманнятехнології вирощування дозволяє ефективно захищати врожаї пшениці від збудниківхвороб та шкідників та зменшувати при цьому хімічне навантаження на довкілля.
Список використаноїлітератури
1. Державний реєстр сортів рослинУкраїни. – К., 2008.
2. Зінченко О.І.,Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво: Підручник // За ред. Зінченка О.І.– К.: Аграрна освіта, 2001. – 382 с.
3. Лихочвор В.В.Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур / В.В.Лихочвор. – 2-е вид., випр. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 808 с.
4. Основи землеробства: підруч. / заред. О.Ф. Смаглія. – Житомир: Вид-во ДВНЗ „Держ. агроекол. ун-т”, 2008. – 514с.
5. Технології та технологічні проективирощування основних сільськогосподарських культур: навч. посіб. / О.Ф.Смаглій, О.А. Дереча, П.О. Рябчук [та ін.]. – Житомир: Вид-во ДВНЗ „Держ.агроекол. ун-т”, 2007. – 488 с.