Курсоваробота
Зпорівняльної лексикології англійської та української мов
СФЕРИПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В ІНШІ МОВИ – РОСІЙСЬКУ, УКРАЇНСЬКУ
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. АНГЛІЦИЗМ ЯКВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ
1.1Запозичення та його типи
1.2Визначення англіцизму
Розділ 2. СФЕРИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУМОВУ
2.1Історія взаємодії української та англійської мов
2.2Англіцизми 20-го століття
2.3Англіцизми в молодіжному жаргоні
Розділ 3. ВПЛИВ ЗАПОЗИЧЕНЬ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
ВСТУП
Темою роботи єсфери проникнення англіцизмів в інші мови, зокрема в українську. Справді, кінець20-го – початок 21-го ст. став часом неймовірного розширення політичних,економічних та культурних зв’язків України з іноземними (у першу чергу – зангломовними) країнами. Це спричинило посилення надходження в українську мовучужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів длянайменування нових явищ, наявних в англомовній світовій практиці, і якіз’явилися у мові у зв’язку з політичними та економічними реформами. Багато лінгвістівперераховували причини запозичень, різні за своїм характером — мовні,соціальні, психічні, естетичні і т. д. Над цією проблемою працювали РадчукВ.Д., Караванський С.Й., Русанівський В.М. та багато інших українських таросійських дослідників.
Україномовнаперіодика, радіо, телебачення подають велику кількість англіцизмів длядослідження. Англіцизми також широко представлені у словниках, що з’явилисяостаннім часом. Якщо не брати до уваги фахову термінологічну лексику, то упопулярному вжитку англіцизми зустрічаються у найрізноманітніших тематичнихгрупах: економіка, банківська справа, фінанси, кіно, телебачення, музика,розваги, комп’ютерна техніка та технологія, спорт, побутова техніка, сервіс,політика, страви та напої, тварини, медицина, одяг, тканини, канцелярськеприладдя, офісна техніка, назви осіб. Численні новітні англійські запозичення,які тематично співвідносяться з економікою, банківською справою і фінансами,зумовлені великими змінами в цих сферах життя і впровадженням ринкової економікив Україні, а з нею і виникненням потреби в найменуванні нових явищ, які вжемають інтернаціональні (переважно на ґрунті англійської мови) назви.
Актуальністьдослідження полягає в тому, що розгляд проблем,пов’язаних з теорією і практикою запозичень, важливий в сучасних умовах,оскільки сьогодні висловлюються серйозні побоювання з приводу потужного напливузапозичень, які можуть призвести до знецінення українського слова.
Метоюдослідження є визначення понять «запозичення» та «англіцизм», охарактеризуватисфери їх проникнення та вплив на українську мову.
Завдання.Досягнення поставленої мети потребує вирішення такихконкретних завдань:
· Дати визначення запозиченню, розглянутипричини та види запозичень;
· Дати визначення поняттю англіцизму, тавизначити його характерні риси;
· Розглянути історію та сфери проникненняангліцизмів в українську мову;
· Розглянути місце англіцизмів умолодіжному жаргоні;
· Визначити вплив англіцизмів на мовувзагалі.
Практичнимзначенням дослідження є використаннярезультатів при вивченні курсу лексикології, дослідження може становити певнийінтерес для тих, хто цікавиться процесами, які відбуваються в сучаснійукраїнській мові.
РОЗДІЛ1
АНГЛІЦИЗМЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ
1.1 Запозиченнята його типи
Як правило,більшу частину лексики в мовах світу становлять споконвічні слова, які виникалиу конкретній мові або успадковані з давніх часів від мови-джерела. До споконвічноїлексики, зокрема, української мови належать:
а) власнеукраїнські слова, яких немає у споріднених російській і білоруській мовах; їхпоява припадає на час формування української мови (починаючи приблизно з XIVст.): багаття, взагалі, гарний, мріяти, очолити, січень та ін.;
б)східнослов’янські слова, що побутували в давньоруську добу (XI—XIII ст.), колище не було самостійно існуючих російської, української і білоруської мов: білка,дядько, коромисло, снігур, тепер, хороший; слова цього типу є спільними длясхіднослов’янських мов;
в)спільнослов’янські слова, знані у добу загальнослов’янської єдності (її розкладпочався у V—VI ст. н. е.): голова, день, дуб, жити, земля, коса, рука, риба,чорний, чотири, я; ці слова є в усіх слов’янських мовах;
г) словалексичного фонду індоєвропейської мови-основи: дім, дочка, корова, мити,сорочка, яблука; такі слова з деякими відмінностями в звуковому складізнані в усіх або деяких мовах індоєвропейської сім’ї, до якої належать,’ крім слов’янських,мови балтійські, германські, романські, індійські та ін.(1; 2;3)
Споконвічналексика кожної мови передає її лексичну і значною мірою фонетичну специфіку, атакож вказує на генетичну приналежність цієї мови до відповідної мовної групи ісім’ї мов.[3,143]
Поряд ізспоконвічною лексикою у будь-якій мові існують іншомовні, або запозичені,слова. Запозичення — перехід елементів однієї мови в іншу внаслідоквзаємодії цих мов — характеризує увесь період історичного розвитку мови.[2,69;3,143] Запозичуватись можуть — щоправда, в дуже неоднаковій мірі —найрізноманітніші мовні одиниці: фонеми, морфеми, синтаксичні конструкції. Аленайбільше й найчастіше запозичуються слова.
Співвідношеннязапозичених та корінних слів у різних мовах не однакове. В українській мовізапозичення складають близько 10 % її словникового складу, а в англійській —близько 30 %.[4,99]
Поява у мовахлексичних запозичень зумовлена низкою позалінгвістичних (зовнішніх) ілінгвістичних (внутрішніх) причин.
Позалінгвістичиимфактором, який сприяє перенесенню слів однієї мови в іншу, є наявність більшабо менш тісних політичних, економічних, наукових, культурних та ін. контактівміж народами. Запозичення приходить у мову разом з предметами чи поняттями, щоз’являються в житті суспільства.
У ряді випадківзапозиченню слова з іншої мови сприяють внутрілінгвістичні причини. Це,зокрема, намагання уникнути полісемії свого слова, тобто спростити йогосемантичну структуру і закріпити за «своїм» і «чужим» словом різні смисловівідтінки понять, наприклад:
• джем(з англ. jam) — густе варення з фруктів або ягід, що має вигляджелеподібної маси, і варення;
• круїз(з англ. cruise) — подорож по воді (на пароплаві) і подорож;
• репортаж(від фр. reportage) — повідомлення, розповідь про події дня, щопублікуються у пресі чи передаються по радіо, і розповідь.
• вправнийстрілець —снайпер (англ. sniper);
• спортсмен,спеціаліст з бігу чи гонок на великі дистанції — стайер (англ. stayer).[6,115]
Іншомовнізапозичення бувають прямі і посередні. Перенесення слова безпосередньо з мови вмову називається прямим запозиченням. Без будь-якого посередництва вросійську мову перейшли українські слова борщ, буханка, галушки.
Перенесенняслова з мови в мову через посередництво якоїсь третьої мови (мови-посередниці)іменують посереднім запозиченням. Для багатьох іншомовних елементів,існуючих зараз в українській мові, посередницьку роль відіграли російська і польськамови. Через російську з скандинавських мов до української прийшло слово ринок;через польську з німецької — тарілка, мусити.[3,145;7,90]
3а характеромзапозичених слів виділяються такі типи запозичень
1. Лексичнізапозичення, тобто засвоєння цілих, готових слів з формою і змістом їх(перше й друге може певним чином видозмінитись). Порівняємо ще запозичення занглійської мови: мітинг, траулер, трактор, гангстер, футбол.
2. Кальки(фр. calque — копія) — запозичення слів або фраз шляхом буквального, поморфемногоперекладу їх. Українські — колгосп, п’ятирічка — кальки рос. колхоз,пятилетка. Укр. хмарочос скальковане з нім. Wolkenkratzer (Wolke— хмара, kratzen — чесати), а рос. небоскреб — з англ.skyscraper(sky — небо, scrape — скребти). Іншомовне походження кальок, як правило,непомітне — виявляється воно спеціальними дослідженнями.
3. Семантичнізапозичення — розвиток нового значення у корінного слова під впливом словаіншомовного. Так, укр. риса — лінія одержало значення «властивість» підвпливом фр. trait. Узб. кураш — «єдиноборство, сутичка» зазразком рос. борьба набуло нового значення: «діяльність, скерована надосягнення певного результату»: рос. борьба за коммунизм, узб. коммунизмучун кураш. Семантичні запозичення традиційно відносять до кальок. Але туте фундаментальна відмінність; при калькуванні створюється матеріально новеслово, а при семантичному запозиченні з’являється лише нове значення слова —вже існуюче слово одержує ще один лексико-семантичний варіант. Порівн. лівий —революційний і правий — реакційний під впливом фр. gauche та droit (назасіданнях Конвенту прогресивна партія монтаньярів сиділа зліва, а реакційнапартія жірондистів — справа) .
4. Словотвірнізапозичення — явище, протилежне калькам. Якщо при калькуванні мова своїмиелементами виражає запозичуваний зміст, то при словотвірних запозиченнях свій,незапозичений зміст передається елементами з інших мов: Слово телефон,складене з двох грецьких коренів, народилось у XIX ст. в США, у межаханглійської мови. На основі англійського кореня lift- та французькогосуфікса -eur в російській мові утворено слово лифтёр. Дословотвірних запозичень належить значна кількість наукових термінів, якітрадиційно утворюються на основі грецьких та латинських елементів.
5. Зворотнізапозичення — різновид лексичних запозичень, що виступає у випадках«рикошетного» засвоєння: слово потрапляє в іншу мову, а потім повертаєтьсяназад уже в новій формі й з новим значенням. Слов’янське господин дужедавно було запозичене угорською мовою, а звідти прийшло назад до слов’ян,конкретно — в говірки української мови, як глада — господар. Слов’янськеколесо, запозичене італійською мовою, набуло там значення «кіннийекіпаж»: calesse, calesso і з ним значенням повернулось у польську мовуяк kolaskn, звідки її рос. коляска.[4,101; 1,300]
1.2 Визначенняангліцизму
Енциклопедіяукраїнської мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм – різновидзапозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені занглійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком.[16]Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігаютьознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг,маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокогоагресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні(англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд(американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки,економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується усвідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення:українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletionin the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бутичи не бути”.[14,182]. У переважній більшості це слова, що стосуються:
1) техніки:блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспечер, екскалатор, каупер, комбайн,конвейєр, кренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай,тунель, фільм, форсунка;
2) мореплавствата військової справи: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбет, докер,дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка,шрапнель, шхуна, яхта;
3) політики,економіки та торгівлі: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер,демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, локаут, мітинг, чек;
4) спорту: аут,бокс, боксер, ватерполо, волейбал, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд,рекорд, спорт, спростмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол,хокей;
5) одягу йтканин: бязь, велвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч;
6) їжі тапитва: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;
7) культури:гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор.
Для запозичень занглійської характерні:
1) звукосполученнядж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер;
2) звукосполученняай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;
3) суфікс–инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.(1;2;3)
Деякізапозичення вживаються не тільки в прямих своїх значеннях, але й переносно,метафорично: телевізійний марафон, реанімація української економіки,заангажована преса та інші, і це явище характерно, насамперед, для мовизасобів масової інформації.[17;18]
РОЗДІЛ2
СФЕРИПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ
2.1 Історіявзаємодії української та англійської мов
Історіяпроникнення англіцизмів в українську мову тісно пов’язана з історієюпроникнення їх в російську, яка й сьогодні має значний вплив на нашу мову. УХVІ столітті разом з успіхами зовнішньої торгівлі в російській лексиціз’являються чи не найперші іншомовні слова, зокрема, англійського походження.Запозичені слова вступали разом з новими товарами та поняттями. Саме в цейперіод було закладено початок професійного вивчення англійскої мови з науковоюта практичною метою.
Другий періодактивного проникнення англіцизмів спочатку в російську, а згодом і в українськумову починається в часи правління Петра І. У цей час спостерігаєтьсяактивізація запозичень попереднього періоду, а також подальше збагаченнялексики за рахунок англійських запозичень з різних областей побуту, торгівлі,наук. Останні представлені математикою, морськими та загальноінженерниминауками.
Третій пік появианглійських слів у російській та українській мовах – 20-ті роки ХІХ ст. Вякості основного чинника процесу запозичення англійських слів необхідновідзначити англофільну спрямованність Катерини ІІ, заснування нею з метоюперекладу іноземних, зокрема, англійських, книг перекладного товариства.
Основнимипричинами зростаючого престижу англійської мови в імперській Росії є:
• закріпленнята підвищення престижу Англії на світовій арені;
• послабленнявпливу французької мови через війну з Францією в 1812 р., що звільнило деякийпростір для англійських запозичень;
• формуванняв суспільній думці погляду на англійську мову як на мову прогресу;
• створенняпротягом трьох століть сприятливих лінгвістичних умов, що полегшувализапозичення англійських слів;
• збільшенняанглійської літератури, що сприяло виходу англійської мови із замкнутого колаверхівки до широких верств суспільства.
Два наступнихетапа впровадження іноземного мовного матеріалу відбуваються в ХХ ст. – 20-тіроки та оформлення України як незалежної держави. Хоча частка англійськихзапозичень загальної кількості іншомовних слів в перші два десятиліття ХХ ст.була мінімальною, в цей час в мові з’явилися такі слова: boom – бум; film– фільм; stand – стенд; jazz – джаз; dancing – дансінг; service– сервіс; foxtrot – фокстрот; sweater – светр.
Після 1925 рокуанглійська мова дістала головну роль в якості лінгвістичного донора. У ці рокив мову прийшли англійські слова: combine – комбайн, container –контейнер; tanker – танкер; trolley-bus – тролейбус; demping– демпінг; cocktail – коктейль; detektor – детектор; televisor– телевізор; teletype – телетайп та інші.[5,45; 6,20]
2.2 Англіцизми20-го століття
Кінець 20-гостоліття – переломний момент історії української мови, який характеризуєтьсядвома процесами:
• розширеннясфер вживання української мови у зв’язку з набуттям нею реального статусудержавної;
• збільшенняпитомої ваги іншомовних елементів в активній лексиці, причиною якого єпосилення взаємодії з країнами Заходу.
Особливе місце ускладі української лексики посідають запозичення з англійської мови, їхнякількість сьогодні зростає дуже швидко. Такий процес зумовлений політичними тасоціально-економічними факторами і провідною роллю спочатку Великобританії, апотім США на міжнародній арені після Другої Світової війни. На сучасному етапіанглійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених,буде утримувати свої позиції ще 50 років. Це, насамперед, мова провіднихзасобів масової інформації: великих теле- і радіокомпаній, світової мережіInternet, багатьох газет і журналів. Тому не можна ігнорувати її вплив на іншінаціональні мови. Існування СРСР стримувало наплив англійських елементів, алеза останнє десятиріччя ситуація змінилась. Курс на інтеграцію України в ЄС,процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинилитісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українськогонароду з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні. Всього закілька років до складу активної лексики української мови увійшли словаанглійського походження, що не тільки позначають нові явища культурного тасуспільного життя, а й витісняють власні елементи з аналогічним чи близькимзначенням. [17;18] Це знаходить свій вияв у всіх сферах життя, зокрема:
• векономічній та соцільно-політичній сферах загального вжитку набули слова, щопозначають різноманітні явища нової для України соціально-економічної формації,на побудову якої зорієнтоване наше суспільство: менеджмент, бізнес,бізнесмен, траст, прайс, ділер, маклер, імпічмент;
• дозапозичень у сфері комп’ютерних технологій належать такі слова, як інтернет,драйвер, веб-сторінка, хакер, ноутбук, монітор, чат, файл, кіберпростір. Цедуже важлива частина запозичень, бо має інтернаціональний характер і відбиваєнаслідки процесів глобалізації та комп’ютерізації України[16,93];
• у сферіпобуту такі слова найчастіше позначають передові технології, що ввійшли уповсякденне життя: відеоплейєр, сі-ді-плейєр, міксер, тостер, маркер,пейджер. Останнім часом з’явилося багато слів на позначення різнихелементів одягу, які можуть іноді паралельно вживатися з уже існуючими назвамиабо ж відбивати нові досягнення у сфері моди:боді, ті-шот, гріндерси, топ,трентч, кардіган тощо;
• укультурній сфері спостерігаємо особливо багато запозичень у зв’язку з великоюпопулярністю масової культури західних країн. До них належать такі слова, як шоу-бізнес,промоушн, рімейк, ремікс, кліп-мейкер, постер, фан-клуб, сингл, саунд-тректощо. Дуже сильного впливу зазнала молодіжна культура. В активному словникупідлітків нараховується велика кількість іншомовних слів, що позначаютьрізноманітні течії та стилі сучасної музики, нові явища молодіжної моди: хіп-хоп,скінхед, панк, байкер, скаут, реп, рейв, боді-арт, пірсінг та ін.[13,105];
• спортивнасфера: орієнтація на здоровий спосіб життя, дуже популярна в західних країнах,вплинула і на наше суспільне життя. Досить звичними явищами стали заняття шейпінгом,бодібілдінгом, відвідування фітнес-клубів тощо.
Мова кожногонароду функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту.Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного,політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучноїізоляції національної мови від інших мов суперечить об’єктивним законамрозвитку людства і його найдивовижнішого феномену – мови.
Не однією лишекількістю питомих слів визначається національна самобутність мови, запорука їїуспішного функіонування у певному соціально-етнічному просторі. Національнасвоєрідність мови формується всіма (фонетичними, лексичними, фразеологічними,словотвірними, морфологічними, синтаксичними, просодичними) її рідневимискладниками, які органічно об’єднані в функціональну систему, взаємозв’язані вцій системі і всією своєю комунікативно організованою цілісністю служатьзасобом спілкування та одним із визначальних факторів духовності народу. Саме успецифіці комунікативної організаціїї цієї функціональної системи, як і в самійприродній (матеріальній) якості рівневих одиниць, і виявляється самобутністьмови, її стійкість як категорії національного рівня[7;10].
2.3 Англіцизми вмолодіжному жаргоні
Виникненняжаргону з використанням англомовних запозичень є результатом не стількиекспансії самої англійської мови (покращення і збільшення вивчення іноземноїмови в школі, поширення літератури англійською мовою, інтенсифікаціяміжнародних зв’язків), скільки популяризацію західного способу життя, бажаннямолодих людей бути схожими на героїв популярних кінофільмів, телепередач, азвідси – часто спостерігається механічне перенесення англійських лексем наукраїнський грунт[18].
Запозичення занглійської мови в молодіжний жаргон вже має свою «історію», вони відзначені«хвилеподібністю»: 60-ті роки, хвиля 70-80-х, кінець 90-х років. Якщо наранньому етапі цього процесу можна було говорити про англомовні елементи вжаргоні певної групи молоді (яка безпосередньо контактувала з іноземцями,частіше мешканці великих міст), то сьогодні ареал поширення таких лексем значнозбільшився.
Російськадослідниця Борисова-Лукашенець пропонує розрізняти англомовний жаргон як засібспілкування замкнутої групи носіїв та жаргонізоване мовлення широких групмолоді з використанням англіцизмів[9].
Ужаргонізованому мовленні сучасної молодої людини можна помітити кількалексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, інші ж перебувають наперефірії (мовець розуміє їх значення, але сам майже не використовує). Приневимушеному спілкуванні вживання англіцизму служить певним контрастом,оригінальною лексемою з підвищенною експресивністю на фоні розмовноїстилістично зниженої лексики. У ході проведених вченими соціолінгвістичнихдослідженнь серед молоді з’ясувалося, що до найуживаніших слів належатьіменники: герл, сейшн, шузи, паті та прикметники: драйвовий,о’кейний, суперний (1;2;3) та інші. До деяких лексем (вайтовий, лукать,покет, спектра) респонденти легко віднаходили українські відповідники, алезазначали, що їх вживання є епізодичним, час від часу.
Процесзапозичення англіцизму в жаргон має дещо специфічний характер, на відміну відзапозичень до літературної мови, де причиною запозичення є відсутність лексемина позначення тієї чи іншої реалії, жаргон запозичує лексичні елементи дляномінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові.Це свідчить про вторинний характер молодіжного жаргону, його субхарактер,орієнтацію на систему літературної мови.[9]
Потрапляючи віншу мову, запозиченя проходять процес фонетичної, граматичної, морфологічноїадаптації до системи мови-рецепієнта. У системі жаргону такий процесвідбувається з орієнтацією на усну, звукову форму слова, а не на його графічнеоформлення. Так, лише невелика кількість жаргонізмів відображає фонетичнусистему відповідних англійських лексем: крейзи “ненормальний”ненормальний — crazy [kreizi], паті “вечірка” – party [pa:ti]і т.д., більшість же відображає швидше звукову форму англізицмів: мен “чоловік”– man [maen], супер “відмінний” – super [sju:pa] та інші.За значенням усі жаргонізми можна поділити на кілька тематичних груп:
1) лексемина позначення предметів одягу, взуття, різних побутових речей: шузи(ботинки),буци (туфлі), найки (кросівки фірми “Найк”);
2) назвилюдей з диференціацією:
• завіком та статтю: бой, гай (хлопець), герла (дівчина);
• зародинними зв’язками:олди (батьки), френди (друзі);
• запрофесією: сек’юріті (охоронець), ді-джей (ведучий дискотеки);
• занаціональною та расовою принадлежністю: нігер (негр), айзер (азербайджанець),раша (росіянин);
3) видовищнізаходи, концерти: сейшн, денс, паті, диско.[18],(1;2;3)
Багато подібнихлексем є і серед оціночних прикметників: файний (файновий) – гарний, хітовий– популярний, даун – розумово відсталий, крейзовий – безглуздий,ненормальний. Такі запозичення часто вступають у систему словозмін, будуючинові лексеми за моделлю українських прикметників і прислівників: о’кей – о’кейно(нормальний – нормально), супер – суперний (відмінно – відмінний).Поширеним є і словотвір “іменник-прикметник”: олди-олдовий (батьки –старий, досвідчений) та “іменник-дієслово”: голівуд – голівудити (місцевідпочинку – відпочивати)(1;2;3).
Таким чином,слід відзначити велику вагу англіцизмів у процесі формування словника сучасноїмолодої людини. Процес запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи новіреалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щобтакі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та привабливазапозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови.
РОЗДІЛ3
ВПЛИВЗАПОЗИЧЕННЬ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Процесзапозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. Зодного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняютьсявласні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативновпливає на стан національної мови і на збереження самобутності українськогонароду. Процитуємо В. Радчука: “…англійські слова і звороти останнім часомактивніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія йсинтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу. Причини цьогоочевидні: комп’ютеризація, потяг до міжнародних стандартів діловогопартнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовнихкраїнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо. Проте чималоангліцизмів попросту витісняє з обігу питомі українські слова, а це вже мовнаагресія. Шкода від неї не лише Україні — людство втрачає унікальні знаряддяпізнання світу. Знову-таки, коли «лиха слава завконтори»перекладається «низьким рейтингом менеджера офісу», маємо прикладзміни не лише мови, а й свідомості”. [10]
Такої ж думки йС. Караванський, який вважає, що необхідність виникнення нових англіцизмів вукраїнській мові значно перебільшена, що їх появу породжує зовсім не потребаспілкування.[8,10] Твори літератури засвідчують, що серед не дуже освіченихлюдей існує звичка хизуватися малозрозумілими для оточення словами. На йогодумку, тепер до “престижних” слів вдається не лише малоосвічена сільська“знать”, а й високі державні достойники. Причина ж там і там одна: бажання бутина рівні модної освіченості, відрізнятися своєю лексикою від “сірих” людей.Тому, коли наші президенти чи парламентарі говорять про образ, лице або ім’ядержави, то неодмінно скажуть імідж. А першорядні завдання неодмінноназвуть пріорітетними. Думка така: коли ти говориш як усі, то багатовтрачаєш в очах своїх майбутніх виборців. Отже, говори, як належить лідеру. Апересічний громадянин, коли чує іноземну лексику з уст високих достойників, ісобі засвоює її. С. Караванський гадає, що це веде до того, що англіцизмипочинають витискати нашу питому лексику. Ми втрачаємо віру в самих себе:починаємо боятися власних слів і зворотів. Там, де можна вжити своє слово, минадаємо перевагу “чужинцеві”. “… ми пропонуємо… систему підвищення…кваліфікації – інтелектуальний тренінг”. На це С. Караванський відповідає так:“Невже тут так конечно вжито слово тренінг? Та ж ми маємо чудове слововишкіл! Невже інтелектуальний тренінг краще звучить ніж інтелектуальний вишкіл!“Інолюбці” йдуть далі: від слова тренінг творять важкомовний прикметник тренінговий:тренінгова система. Чому не вжити вишкільна система? Слово вишкільний вживаєукраїнська діяспора. То чи не краще позичати свою лексику у своєї діяспори, ніжіз рук мовних посередників? Бо тренінги приходять до нас не з Америки, а здругих рук – з Москви, яка сама позичає їх на стороні, а тоді вже ми“інтелектуально” збагачуємось. Чи може навпаки: зубожіємо? Чи ж не терпить відцього “збагачення” наша питома лексика? Візьмім слово досвід. Бідолашне! Йогота його побратима виробничий досвід сучасники живцем кладуть у могилу, вживаючивиключно високоінтелектуальне, як на їхню думку, слово ноу-хау, дарма, що вонодля загалу незрозуміле.”[8,41]
Дійсно, явища,які простежуються останні 10-15 років не зовсім добре впливають на розвитокукраїнської мови, нівелюють її індивідуально-національні риси, знижуютьвиражальні та естетичні якості. Насамперед, викликає стурбованість процестотального засмічення української мови англійськими словами, і це при тому, щоіснують українські назви для передачі відповідних понять: брифінг (зустріч),дивідент (прибуток, зиск), презентація (показ, ознайомлення), шоп(магазин), ноу-хау (знаю як) та багато інших. Так, частотою вживанняслово імідж побиває всі рекорди. Передусім воно затирає наше споконвічнеслово образ, якого просто не чути з уст сучасних мовців. Так само вінповодиться і щодо наших слів лице та ім’я. Бо коли хтось каже: “НН береже свійпрофесійний імідж”, то в цьому разі імідж опинився в мовному потоці коштом слівлице або ім’я. У переносному значення лице в українській мові якраз і заступаєслово образ:
“Могутня гребляДніпрогесу символізує лице України”.
“Електротерміязмінить лице металугрії”.
У виразі “передлицем смерті” слово лице так само вказує не на “обличчя смерті”, а на подобуабо образ смерті.
Отже, цілкомправильно по-українськи сказати:
“НН береже своєпрофесійне лице”.
Можна тут вжитиі слово ім’я:
“НН береже своєпрофесійне ім’я”.
Наведемозвороти, де імідж значить те саме, що й лице або образ:
імідж ВерховноїРади лице Верховної Ради
імідж воїна образвоїна..
Відтрутивши українськіслова, імідж витиснув з нашої мови і кілька запозичень. Бо де вжито імідж,можна без шкоди вжити і репутацію, і реноме:
“НН береже своюпрофесійну репутацію”.
“НН береже своєпрофесійне реноме”.
Звичайно, можнасказати, що поява синонімів не збіднює мову, а навпаки – збагачує. Думка нібиправильна, хоч тут є одне “але”. По-перше, треба проаналізувати звідки прийшлоце збагачення. А прийшло воно звідти, здвідки приходить вся модна лексика наУкраїну. Засвоюючи цю лексику, ми визнаємо єдиним джерелом свого духовногозбагачення колишню метрополію і жодною мірою не розвиваємо своїх власнихмовотворчих можливостей. Шлях, яким здійснюється таке збагачення, хибний. Мимусимо дбати про розвиток своїх власних джерел збагачення, а не йти шляхом,прокладеним в іншому середовищі. Це стверджує нашу культурну залежність відчужих, не завжди дружніх до нас джерел.
Насторожує йтенденція зовсім іншого, можна сказати – протилежного характеру: намаганнявилучити із словника української мови певну частину слів, зокрема англіцизмів,які стали органічним її складником, і заміняти їх штучно створеними абопристосованими до нових умов функціонування раніше відомими словами, особливо вгалузі термінології та професійної лексики (буфер – відпружник,спортсмен — спортовець). Крім того, що ці слова, як правило, невдаліщодо відповідності їхньої семантики суті означуваних об’єктів, вони щенезграбні в естетичному відношенні.
Взаємозбагаченнямов – це один із шляхів еволюції мов світової спільноти. Воно характеризуєрозвиток мовних систем з найдавніших часів і, природно, не може виявити себезараз – в епоху суттєвих зрушень у гуманітарній, науково-технічній та іншихсферах. Власне лінгвістичні механізми такої взаємодії в різні періоди історіїмови можуть мати певні особливості. Звичайно, англіцизми в українській мові –не завжди благо. Серйозних регламентаційних заходів потребує мовне оформленняокремих сфер спілкування, у тому числі сфери інформації, особливо реклами –радіо-телевізійної, стендової, де спостерігається справжня мовна агресія. Ціявища, зрозуміло, не мають нічого спільного із взаємозбагаченням мов.Взаємозбагачення — це процес, коли словесний знак іншої мови природно “лягає”на поняттєве поле рідної мови, закриваючи в ньому вільну клітинку або“перекриваючи ” семантику вже наявного слова певними смисловими конотаціями.
Не требазабувати, що мова – саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певнимизаконами. Мова сама здатна самоочищуватися, позбавлятися функціонально зайвого,непотрібного. Це відбувається і з словами англійського походження. [8,103;11]
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи всевище написане, можна сказати, що запозичення— елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), якийбуло перенесено з одної мови до іншої в результаті мовних контактів, а такожсам процес переходу елементів одної мови до іншої. Причинами запозиченьнайчастіше називають:
· загальносвітову тенденцію доінтернаціоналізації лексичного фонду;
· потребу в найменуванні нових предметів,понять і явищ (ноутбук, органайзер, сканер); відсутність відповідного (більшточного) найменування (або його програш порівняно з запозиченням);
· поповнення мови більш виразними засобами(імідж — замість образ, прайс-лист — замість прейскурант, шоу — замістьподання);
· сприйняття іншомовного слова як більшпрестижного, «вченого», «красиво звучить» (презентація — замість подання; ексклюзивний — замість винятковий).
Одним із видівзапозичення є англіцизм – слово, його окреме значення, вислів тощо, якізапозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком.У переважній більшості – це слова, що стосуються: техніки, політики, економіки,торгівлі, спорту, культури.
Виникненняжаргону з використанням англомовних запозичень є результатом популяризаціїзахідного способу життя. У жаргонізованому мовленні сучасної молодої людиниможна помітити кілька лексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, іншіж перебувають на перефірії.
Стрімкий процесзапозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. Зодного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняютьсявласні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Внаслідок цьогомаємо загрозливу мовну ситуацію: функціонування у мові дублетів (міленіум — тисячоліття, офіс — контора, пабліситі — реклама, блокбастер — бойовик, аплікант — заявник), збільшення кількості небажаних омонімів(кеш — економічний та комп’ютерний термін, шейк — коктейль ітанок), запозичення власних назв без перекладу (Muppets-show, на відмінувід перекладених — «Прихована камера»), вживання штампів-варваризмів(no problem, no comment, made in, and company), запозичення прислівниківта вигуків (вау, о’кей, фіфті-фіфті, міді), що мають на меті імітуватичуже.
На мою думку,вживати чи не вживати запозичення – справа особиста. Головне використовувати їхправильно та зі смаком.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Плющ М. Я. Сучасна українська мова ∕Плющ М. Я., Бевзенко С. П., Грипаста Н. Я. – К.: Вища школа, 1994. – 414 с.
2. Пономарів О. Д. Сучасна українська мова ∕Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. – К.: Либідь, 2008. – 480 с.
3. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства ∕С. І. Дорошенко, П. С. Дудник – К.: Вища школа, 1974. – 295 с.
4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства ∕Карпенко Ю. О. – К.: Вища школа, 1983. – 190 с.
5. Русанівський В. М. Життя слова ∕В. М. Русанівський, С. Я. Єрмоленко – К.: Вища школа, 1978. – 190 с.
6. Коваль А. П. Пригоди слова ∕Коваль А. П. – К.: Радянська школа, 1985. – 212 с.
7. Пономарів О. Д. Культура слова:Мовностилістичні поради ∕Пономарів О. Д. – К.: Либідь, 2002. – 240 с.
8. Караванський С. Й. Секрети українськоїмови: науково-популярна розвідка з додатком словничків репресованої тазанедбаної української лексики ∕ Караванський С. Й. – К.: Кобза, 1994. –150 с.
9. Борисова — Лукашанец Е.Г. Современныймолодежный жаргон ∕ Е.Г. Борисова — Лукашанец // IT. 2006. — № 5.
10. Радчук В. Д. Переклад — рушій чи гальмо?∕ В. Д. Радчук // Теорія і практика перекладу. Вип. 17. — Київ, 1990. —С. 26—31.
11. Радчук В. Глобалізація і переклад ∕В. Д. Радчук // Всесвіт. – 2002. – № 5—6. — С. 134—136.
12. Гуманітарний вісник. Серія – іноземнафілологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. Число Четверте– Черкаси, 2000. – С. 176.
13. Гуманітарний вісник. Серія – іноземнафілологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. ЧислоДванадцяте – Черкаси: ЧДТУ, 2008. – С. 105-108.
14. Гуманітарний вісник. Серія – іноземнафілологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. Число Сьоме –Черкаси: ЧДТУ, 2003.- С. 181 – 183.
15. Гуманітарний вісник. Серія – іноземнафілологія. Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. Число П’яте –Черкаси: ЧІТІ, 2001. – С. 93-95.
16. Англицизмhttp://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_fwords/4335/%D0%90%D0%9D%D0%93%D0%9B%D0%98%D0%A6%D0%98%D0%97%D0%9C
17. Загальна характеристика складу новітніхангліцизмів в українській мові: стаття Дьолог Ольги к. філ. н., доцент ХНТУСГ(Харків) www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=251
18. Англицизмы в современномрусском языке: автор Свиренкова Галина Алексеевна,учитель английского языка festival.1september.ru/articles/410377/
СПИСОКДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Коломієць М. Т. Словник іншомовних слів ∕М. Т. Коломієць, Л. В. Молодова – К.: Освіта, 1998. – 190 с.
2. Словник іншомовних слів ∕ Л. О.Пустовіт, О. І. Скопенко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимбалюк – К.: Довіра, 2000 – 1017с.
3. Бибик С. П., Сюта Г. М. Словникіншомовних слів ∕ С. П. Бибик, Г. М. Сюта – Харків: Фоліо, 2006. – 623с.