Особливості становлення ринку цінних паперів в Україні
По рівню свого розвиткуукраїнський ринок цінних паперів знаходиться в початковій стадії розвитку. Цепов’язано з багатьма причинами, включаючи повільний темп приватизації інедоліки в роботі українських фінансових установ. Проте вже спостерігаєтьсяпоступове переміщення на фондовий ринок засобів з валютного ринку і ринкубанківських депозитів. Отже, розглянемо ключові тенденції, оскільки їхній впливіз часом може позначитися і на характері функціонування ринку цінних паперів вУкраїні. Цими тенденціями є: інтернаціоналізація й глобалізація ринку;підвищення рівня організованості й посилення державного контролю;комп’ютеризація ринку цінних паперів; нововведення на ринку; сек’юритизаціятощо. Особливістю ринку цінних паперів на Україні є його участь в приватизації.Так, в березні 1995 року був прийнятий закон «Про приватизаційніпапери», що визначив порядок використовування і обігу на території Україниприватизаційних цінних паперів. Приватизаційні сертифікати є іменними ціннимипаперами, які підтверджують право власності на придбані об’єкти приватизації.Закон забороняє вільний обіг, продаж або інше відчуження приватизаційнихпаперів. Це обмежує участь в приватизації професійних учасників ринку цінних паперів.Проте недосконалість законодавства дозволяє в окремих випадках обходитиобмеження. Інтернаціоналізація і глобалізація ринку цінних паперів означає, щонаціональний капітал переходить кордони країн, формується світовий ринок ціннихпаперів, стосовно якого національні ринки цінних паперів стають вторинними.Інвестор з будь-якої країни дістає можливість вкладати свої вільні кошти уцінні папери, що обертаються в інших країнах. Національні ринки перетворюютьсяна складові глобального ринку цінних паперів. Торгівля на такому ринку триваєбезперервно й повсюдно. Його підґрунтя становлять цінні паперитранснаціональних компаній. ідвищення рівня організованості й посиленнядержавного контролю за ринком цінних паперів має за мету забезпеченнянадійності ринку і довіри до нього з боку масового інвестора. Жодна державасьогодні не може допустити, щоб віра в цей ринок похитнулася і маси людей,котрі вклали свої заощадження у цінні папери своєї або будь-якої іншої країни,раптом втратили їх унаслідок якихось катаклізмів або шахрайства.Комп’ютеризація ринку цінних паперів уможливила революцію в обслуговуванніринку шляхом сучасних систем швидких розрахунків між учасниками ринку таспособах торгівлі. Комп’ютеризація становить фундамент усіх нововведень наринку цінних паперів. Сек’юритизація — це тенденція переходу грошовихкоштів зі своїх традиційних форм, якими є заощадження, готівка, депозити тощо,у форму цінних паперів. Це дістає вияв у тому, що дедалі більша маса капіталунабуває цієї форми, на місце одних цінних паперів заступають інші, доступнішідля великої кількості інвесторів. Аналізуючи особливості ринку цінних паперівна Україні, про яких було сказано вище, можна сказати, що в даний час невисокаактивність на фондовому ринку зв’язана не тільки з невеликою кількістю, але івідсутністю надійних і високоліквідних цінних паперів. Аналізуючи ситуацію, щосклалася, стає очевидним, з одного боку, невиконання такими емітентами своїхзобов’язань, наприклад виплати обіцяних дивідендів або термінів їх виплати, а зіншою періодична гра на пониження курсової вартості, скупка емітентом своїхпаперів, іноді виплата дивідендів, знову падіння курсу і далі по старомусценарію. Торговці при роботі з паперами таких емітентів прагнуть максимальноскоротити час обороту і віддають перевагу роботі з невеликими пакетами з метоюмінімізації ризику. Отже, в цілому становлення і розвиток ринку цінних паперівУкраїни має однозначну спекулятивну тенденцію, проте з виходом на нього акційпромислових підприємств він почне набувати інший вигляд і інші пріоритети.Багато хто дилери припинив роботу із спекулятивними цінними паперами, аінвестиції в цінні папери приватизованих підприємств використовуються дляучасті в діяльності підприємств з подальшим можливим отриманням довгостроковогоприбутку від зростання курсової вартості.
Шляхи/>вдосконалення відносин на />ринку цінних паперів в Україні
Досвідпобудови національних фінансових />ринків латиноамериканських країн і Росії не може бутикращим прикладом для України, оскільки неможливо впроваджувати однакові засобиборотьби з фінансовою кризою у всіх країнах. Коли світові ринки дедалібільше інтегруються, координація їхньої діяльності й забезпечення інституційнихоснов функціонування залишається національним пріоритетом. Оздоровленняфінансового />ринку України нині вимагає розробки науковообґрунтованої стратегії випуску і обігу державних />цінних паперів, що базується на довготерміновихконструктивних інтересах держави.
Підвищенняконкурентоспроможності українського фондового/>ринку і цивілізована інтеграція до міжнародних ринків капіталуповинні стати пріоритетами державної політики на фондовому />ринку України.
Зцією метою можна сформулювати наступні пропозиції:
— впровадженняв корпоративні відносини міжнародних стандартів корпоративного управління;
— трансформаціяукраїнських торговців/> ціннимипаперами у повнофункціональні,
— фінансовостійкі інститути, що надаватимуть своїм клієнтам більш широкий спектрфінансових послуг та продуктів;
— стимулюванняінститутів інфраструктури фондового />ринку (організаторівторгівлі, прямих учасників Національної депозитарної системи) до впровадженнянових фінансових послуг, фінансових продуктів і інструментів;
— здійсненнякроків у напрямку інтеграції з фондовими ринками країн Східної Європи, Балтії та країн.ГУУАМ.(Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан, Молдова);
— впорядкуванняінтеграційних процесів до фондових ринків ЄС та Росії на засадах цивілізованості іврахування національних інтересів;
— міжнароднеспівробітництво в рамках IOSCO та інших міжнародних організацій як основа длястворення позитивного іміджу українського фондового ринку.
Найбільшоюпроблемою в найближчі роки стане регуляторний арбітраж (різниця між витратамиучасників ринку на дотримання комплексурегулятивних вимог у тій чи іншій країні), пов’язаний з процесом масштабногопереміщення ринків в офшорні зони для створення ринку,паралельного внутрішньому. Економічне зростання України багато в чому залежитьвід зусиль держави і професійних учасників по концентрації ринку в країні та від здатності мобілізуватифінансові ресурси з метою інвестування в реальний сектор економіки. Важливоюскладовою державної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України є податковестимулювання розвитку інфраструктури фондового ринку, професійної діяльності суб’єктів фондового />ринку, операцій з />цінними паперами тадоходів по них.
Пріоритетниминапрямками розвитку фондового />ринку, з урахуванням необхідностізмін у його податковому регулюванні, вважаємо:
/> встановлення спеціального порядкуведення податкового обліку фінансових результатів та декларування доходівпрофесійних торговців />цінними паперами та прирівняних до нихосіб (інституційних інвесторів) від операцій з />цінними паперамита деривативами, відмінного від обліку аналогічних операцій та декларуваннядоходів від таких операцій інших суб’єктів фондового />ринку, якіне мають статусу торговців />цінними паперами;
/> звільнення від оподаткування податком наприбуток підприємств та податком на додану вартість некомерційних(неприбуткових) організацій фондового />ринку (організаториторгівлі, Центральний депозитарій, добровільні об’єднання професійнихучасників, фонди захисту прав інвесторів тощо), які забезпечують функціонуванняінфраструктури, діяльність яких спрямована на захист прав і законних інтересівінвесторів та здешевлення обліку та обігу />цінних паперів;
/> звільнення від оподаткування податком надодану вартість доходів від діяльності на фондовому/>ринку професійних учасників, чий статус встановленовідповідно до спеціального законодавства, табудь-яких операцій, пов’язаних з обігом />цінних паперів(корпоративних прав) та деривативів.
Длястворення ефективної ринкової системи необхідно також встановити ефективнімеханізми захисту, що стимулюватимуть інвесторів до захисту своїх прав, в томучислі запровадження норми колективного захисту прав та законних інтересівінвесторів можливе тільки за умови об’єднання зусиль законодавчої, виконавчоїта судової гілок влади, громадських організацій, засобів масової інформації,емітентів та самих інвесторів. З цією метою пропонуємо:
v привестиукраїнське законодавство щодо інвестиційної діяльності у відповідність дозаконодавства країн ЄС.
v прийнятивідповідні зміни та доповнення до цивільно-процесуального таарбітражно-процесуального, валютного, банківського, податкового законодавства,а також законодавства, що регулює фондовий ринок.
Для подальшогорозвитку інструментів фондового ринкуУкраїни необхідно:
Ø створенняринку похідних.
Ø запровадженнянових фінансових інструментів через застосування механізму пілотних проектів.
Ø законодавчезапровадження системи андерайтингу.
Ø наданнямісцевим органам влади можливості здійснювати випуск муніципальних облігаційпід певні пріоритетні прибуткові програми.
Ціліснаінституційна інфраструктура фондового ринкуповинна забезпечити його ефективне функціонування, слугувати національнимінтересам, забезпечувати економічну безпеку і суверенітет України. Сьогодні торговаінфраструктура фондового ринку України, що складається з фондових бірж таінформаційно-торговельних систем, перш за все, обслуговує приватизаційні тапостприватизаційні процеси розподілу і перерозподілу корпоративної власності.Фондовий ринок України не сприяєефективному залученню та розподілу капіталу. Як наслідок:
ü розміриорганізованого />ринкукорпоративних />цінних паперів в Україні є незначними за обсягами ринковоїкапіталізації, за кількістю і обсягами угод з />цінними паперами; неорганізований />ринок значно перевищує організований;
ü нанеорганізованому ринку переважають угодиз векселями.
Глобальнатенденція розвитку фондових/> ринківвимагає концентрації торгівлі корпоративними />цінними паперамина організованому />ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій:організатори торгівлі повинні забезпечити ефективну торговельнуплатформу разом з фінансовими продуктами, які потрібні клієнтам, та за ціною,яку ці клієнти готові платити. Зважуючи на вищевикладене пріоритетними вважаємонаступні заходи:
1. забезпечення прозорого ціноутворення,при якому ціни організованого ринкуможуть бути основою для оцінки активів інститутів спільного інвестування і дляцілей оподаткування;
2. створення через державне регулювання тасаморегулювання професійних учасників ефективної системи контролю за торгівлеюза участю афілійованих осіб;
3. встановлення обов’язковості укладанняугод з великими пакетами />ціннихпаперів українських емітентів наорганізованих />ринках;
4. створення рівних умов вторинного обігуоднотипних фінансових інструментів у різних організаторів торгівлі;
5. створення умов для торгівлі наорганізованому ринку акціями молодих компаній росту (венчурнихкомпаній);
6. створення умов для торгівлі на організованих/>ринках іноземними />цінними паперами;
7. запровадження заходів для розміщенняукраїнськими емітентами />ціннихпаперів на організованих />ринках.
8. розвиток технологій торгівлі похіднимина організованих />ринках;
9. здійснення організаторами торгівлірозрахунково-клірингової діяльності з похідними;
10. впровадження електронного документообігупри укладанні та виконанні угод з корпоративними/> цінними паперами, прийняття єдиних стандартів тасертифікації систем електронного цифрового підпису та шифруванні даних,придатних для використання у будь-яких технічних та технологічних системах, якібудуть підтримувати функціонування інфраструктури фондового ринку України.
Висновки
З переходом України наринковий шлях розвитку, інтеграцією у світове економічне співтовариство та зметою участі у міжнародних інтеграційних процесах виникла необхідністьформування макросистем ринкової економіки в складних, суперечливих умовахнепристосованих до ринку елементів колишньої соціалістичної економіки. Томунадзвичайно актуальним на сьогоднішній день є визначення проблем українськогоринку цінних паперів та шляхів його поновлення і подальшого розвитку.
Цінний папір — такаформа існування капіталу, яка може передаватися замість нього самого,обертатися на ринку як товар і приносити дохід; це документ, що засвідчуємайнові права, ринок цінних паперів — це сукупність економічних відносин зприводу випуску і обігу цінних паперів між його учасниками. Рух курсів акційукраїнських емітентів часто не тільки не зумовлений фундаментальнимимікроекономічними чинниками, а й відбувається в напрямку, що суперечитьекономічним передумовам.
Отже, для успішноговдосконалення ринку необхідне: по-перше підвищити довіру до ринку ціннихпаперів, по-друге необхідно удосконалити законодавчо-правову базу, по-третєнеобхідна така політика, яка б дозволила в короткі терміни завершити процесприватизації, оскільки з досвіду розвинених країн видно, що акції АТ виконуютьвелику роль на ринку цінних паперів. У нашій же країні провідна роль належитьдержавним цінним паперам. Є ще один істотний момент — український ринок ціннихпаперів відчуває серйозний брак капіталовкладень і є проблема із залученняміноземного капіталу, і як вже було відмічено причиною цього є політико-економічнийстан країни. І н е дивлячись на всі зусилля Уряду і Міністерства фінансів, ібанків український ринок ще далекий від світових стандартів, тому що вся групанегативних чинників ще робить значний вплив на його розвиток. Поновленняукраїнського фондового ринку безпосередньо залежить від того, наскільки швидкобуде поновлено довіру вітчизняних та закордонних інвесторів до українськихцінних паперів.
Використаналітература
1. КолесникВ.В. Ринок цінних паперів і принципи правового регулювання. Київ, 1993 р.
2. В.В.Оскольський.Фондовий ринок України. Київ, УФБ — «Скарбниця», 1994 р.
3. ЗаконУкраїни «Про цінні папери і фондову біржу (1991)» Мінфін України № 04-305 від30.09.1991 р.
4. Цінніпапери в Україні. Київ, УФБ, 1993 р.
5. АлексеевЮ.И. Рынок ценных бумаг. Москва, 1992 г.
6. ПостановаКабміну від 29.04.1994 р. № 277 «Концепція функціонування і розвитку фондовогоринку в Україні».
7. В.М.Опарін.Фінанси. Київ, 1999 р.
8. МозговойО.Н. Фондовый рынок Украины. Киев, ФЕНИКС, 1997 г.