Система органів міліції в України (Система органов милиции в Украине)Курсовая работа, 27 с., 3раздела, 12 источников.Объект работы – органы милицииУкраины.В курсовой работе рассмотренопонятие, задания и структура милиции в Украине, наведена общая характеристикадеятельности милиции, охарактеризованы подходы к полицейской деятельности США.
МІЛІЦИЯ, ОХОРОННА, США, ПОЛІЦЕЙСЬКА, ЗЛОЧИННІСТЬ, СИСТЕМА,ОРГАН.
Зміст
Вступ… 3
1. Міліція України: поняття, завдання таструктура… 4
2.Загальна характеристика діяльності міліціїУкраїни… 9
2.1. Характеристика обов’язків, які виконуєміліція… 9
2.2. Головні функції міліції… 13
2.3. Повноваження працівників міліції… 16
3. Нові підходи до поліцейської діяльності в США… 23
Висновки… 27
Список використаної літератури… 28
Вступ
Протистояння суспільства і злочинності нараховує не однетисячоріччя. За цей досить тривалий період у людства в боротьбі із соціальнимзлом були і успіхи і невдачі. В окремі історичні періоди в деяких регіонахудавалося знизити рівень порушень соціальних норм до такого мінімуму, що людипереставали сприймати правопорушення як необхідну закономірність: вільнопереміщалися по країні без страху піддатися нападу, не користалися двернимизамками, слово честі було більш надійною гарантією, чим судова репресія.Суспільству відомі феномени свободи від злочинності — в окремих країнахвиникали такі зони (в основному це релігійні центри), етнографами описанідревні соціуми, культура яких виключала злочинність. Однак цілком позбутися відкриміналу не удалося жодній державі, ні одній суспільній системі. Більш того,успіх у протидії злочинності іноді здавався настільки важко досяжним, щокримінальний феномен починали розглядати як неминучого супутника соціальногорозвитку: чим далі йшло суспільство по шляху так називаного прогресу, тимглибше занурювалося воно в безодню соціальних катаклізмів, екологічнихкатастроф і тим більше розцвітала на цьому благодатному ґрунті злочинність.
Захищати життя, здоров’я, права, свободи громадян України,власність, довкілля, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань іпокликана міліція України. Завдання попередження правопорушень і їх припинення,охорони та забезпечення громадського порядку, виявлення і розкриття злочинів,розшуку осіб, які їх вчинили, забезпечення безпеки дорожнього руху такожпокладені державою на міліцію.
1. МіліціяУкраїни: поняття, завдання та структура
Найважливішою складовою частиною органів внутрішніх справ єміліція України.
Завдання і обов’язки, покладені державою на міліцію,виконують різні апарати загальної (територіальної), транспортної і спеціальноїміліції, які в організаційному відношенні належать до складу центральних імісцевих органів внутрішніх справ або є самостійними підрозділами.
Згідно із Законом України «Про міліцію» міліціяУкраїни — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя,здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтересисуспільства і держави від протиправних посягань.
Правовою основою діяльності міліції є Конституція України,Закон України «Про міліцію», інші законодавчі акти держави, постановиВерховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету МіністрівУкраїни, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України.
Діяльність міліції будується на принципах законності,гласності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії зтрудовими колективами, громадськими організаціями і населенням. Вона інформуєоргани влади і управління, населення, засоби масової інформації про своюдіяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. Заузгодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїхжурналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, які являютьсобою державну або службову таємницю.
У підрозділах міліції не допускається діяльність політичнихпартій, рухів та інших громадських об’єднань, які переслідують політичну мету.При виконанні службових обов’язків співробітники міліції незалежні від впливубудь-яких політичних громадських об’єднань. Державні органи, громадськіоб’єднання, посадові особи, трудові колективи, громадяни зобов’язані сприятиміліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю.
Основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпекигромадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; попередженняправопорушень і їх припинення; охорона та забезпечення громадського порядку;виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпеченнябезпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконаннякримінальних покарань та адміністративних стягнень; участь у поданнісоціальної, правової допомоги громадянам, сприяння в межах своєї компетенціїдержавним органам, підприємствам і організаціям у виконанні покладених на нихзаконом обов’язків [3, с. 35-36].
Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точнійвідповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки посадових осібне можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльностіміліції. Для забезпечення громадського порядку співробітники міліціїзобов’язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування [2,
с. 480].
Співробітник міліції повинен поважати гідність особи івиявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від їїсоціального походження, майнового та іншого становища, расової і національноїналежності, громадянства, віку, мови та освіти, відношення до релігії, статі,політичних та інших переконань. У взаємовідносинах з громадянами він повиненвиявляти високу культуру і такт, не розголошувати відомостей, які стосуютьсяособистого життя, принижують честь і гідність, якщо виконання обов’язків невимагає іншого.
Міліція тимчасово, у межах чинного законодавства, обмежуєправа і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені нанеї обов’язки, й зобов’язана дати їм пояснення з цього приводу.
До виконання завдань з охорони громадського порядку,громадської безпеки і боротьби із злочинністю в порядку, встановленому чиннимзаконодавством, можуть залучатися інші співробітники органів внутрішніх справ(установ виконання покарань, пожежної охорони, курсанти, слухачі, ад’юнкти,викладацький склад навчальних закладів МВС України), військовослужбовцівнутрішніх військ. Національної гвардії. На них, а також на працівників органіввнутрішніх справ, які добровільно виконують ці завдання або до службовихобов’язків яких входить виконання зазначених завдань, поширюються права іобов’язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальністьпрацівників міліції.
Міліція належить до системи Міністерства внутрішніх справУкраїни і є складовою частиною апарату державного управління. Разом з тимміліція — надзвичайний орган управління. Вона не тільки організує, але йбезпосередньо практично здійснює охорону громадського порядку і боротьбу іззлочинністю. Правове положення міліції, форми і методи практичного здійсненнязавдань щодо охорони правопорядку зумовлені її призначенням: її апарати, службиі підрозділи здійснюють заходи з попередження і припинення протиправних діянь,розкриття злочинів, розшуку і затриманню злочинців; її співробітники згідно ззаконом можуть застосовувати спеціальні засоби фізичного впливу і вогнепальнузброю; дисципліна в міліції і проходження служби встановлені стосовно довійськової: особи рядового і начальницького складу міліції приймають Присягу навірність державі, віддану і бездоганну службу своєму народу [12, с. 9-10].
Права і обов’язки, організація роботи та структурапідрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністромвнутрішніх справ України. Наприклад, положення про Головне управління охоронигромадського порядку, Головне управління Державної автомобільної інспекції МВСУкраїни.
Міліція України складається з підрозділів: кримінальноїміліції; міліції громадської безпеки, транспортної міліції, державної автомобільноїінспекції; міліції охорони, спеціальної міліції [2, с. 480].
До кримінальної міліції належать служби карного розшуку, поборотьбі з організованою злочинністю, кримінального пошуку, боротьби зекономічною злочинністю, слідчої роботи і дізнання.
Міліцію громадської безпеки складають служби охоронигромадського порядку (патрульно-постової служби міліції,приймальники-розподільники для затриманих за бродяжництво, медичнівитверезники, приймальники-розподільники для неповнолітніх, охорони, утриманняі конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, спецприймальники, підрозділиміліції швидкого реагування «Беркут») паспортної, реєстраційної таміграційної роботи, дозвільної системи, дільничних інспекторів міліції,забезпечення карантинних і ветеринарно-санітарних заходів при проведенніборотьби з епізоотією.
Завдання, що стоять перед міліцією громадської безпеки, маютьдосить широкий діапазон і є одним з найбільш об’ємних напрямів роботи міліції.Це адміністративна діяльність, яка полягає в захисті прав і свобод людини ігромадянина, забезпеченні громадського порядку, спокою та безпеки, попередженніі припиненні правопорушень у містах та інших населених пунктах держави, а такожборотьба зі злочинністю, здійснення провадження в справах про адміністративніправопорушення. Основу міліції громадської безпеки складає служба охоронигромадського порядку, до якої входять підрозділи патрульно-постової служби,«Беркут». Патрульно-постова служба здійснює нагляд за виконанням окремимигромадянами і посадовими особами правил, що регулюють громадський порядок, зметою запобігання та припинення правопорушень, а також притягненняправопорушників до відповідальності. Значну роботу проводять дільничніінспектори міліції, які забезпечують безпеку громадян і громадський порядок назакріплених за ними дільницях. Міліція громадської безпеки організує роботуспеціальних установ, а саме: приймальників-розподільників для затриманих забродяжництво та спеціальних приймальників для осіб, підданих адміністративномуарешту, забезпечує безпеку працівників суду, правоохоронних органів, осіб, якіберуть участь у кримінальному судочинстві. В систему підрозділів цієї міліціївходить дозвільна система, до компетенції якої належать питання забезпеченняправил виготовлення, реалізації, придбання, зберігання, обліку, охорони,перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї та інших предметівна об’єктах дозвільної системи, організація роботи щодо ліцензуванняпідприємницької діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної,мисливської, вогнепальної зброї та ін. [2, с. 481].
До транспортної міліції належать відповідні підрозділи, якізабезпечують охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю назалізничному, водному та повітряному транспорті.
Державна автомобільна інспекція являє собою сукупністьпідрозділів дорожньо-патрульної служби, дорожнього нагляду,реєстраційно-екзаменаційної роботи, технічного нагляду, розшуку транспортнихзасобів, пропаганди та агітації з безпеки руху [3, с. 39-41].
Міліція охорони складається з підрозділів, які забезпечуютьна договірних засадах охорону усіх видів власності, об’єктів майна та вантажів,фізичних осіб, грошових коштів (управління, відділи охорони при територіальнихорганах внутрішніх справ, які мають у своєму складі окремі дивізіони, роти,взводи, спеціальні підрозділи міліції охорони «Титан»).
До спеціальної міліції належать підрозділи внутрішніх справна закритих об’єктах (наприклад, підприємства з особливим режимомфункціонування).
Для забезпечення громадського порядку на об’єктах ітериторіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали відстихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи. Міністерство внутрішніхсправ України з дозволу Кабінету Міністрів України може створювати спеціальніпідрозділи міліції.
2.Загальнахарактеристика діяльності міліції України2.1.Характеристика обов’язків, які виконує міліція
Відповідно до поставлених перед міліцією завдань вона виконуєрізноманітні за своїм характером і змістом обов’язки, які можуть бути поділеніна чотири основні групи [12,с. 11-12]:
1) охорона громадського порядку;
2) боротьба із злочинністю;
3) охорона власності і фізичних осіб;
4) попередження правопорушень.
При охороні громадського порядку міліція здійснює широкийкомплекс заходів, спрямованих на попередження і припинення правопорушень навулицях, площах, у парках, на транспортних магістралях, вокзалах, пристанях, ваеропортах та інших громадських місцях; здійснює адміністративний нагляд за виконаннямпосадовими особами і громадянами рішень органів державної влади та державногоуправління з питань охорони громадського порядку, виявляє при цьомуправопорушників і забезпечує притягнення винуватців до відповідальності; умежах своїх повноважень сприяє народним депутатам, представникам органівдержавної влади у виконанні ними своїх обов’язків. Разом з іншими державнимиорганами та громадськими організаціями міліція веде боротьбу проти пияцтва іалкоголізму, вилучає з громадських місць осіб, що знаходяться у п’яномувигляді, розпивають спиртні напої у невстановлених для цього місцях, здійснюєдодержання правил торгівлі спиртними напоями, оформляє, а також подає до судуматеріали на осіб, які хворі, на алкоголізм і наркоманію для вирішення питанняпро їх примусове лікування; веде боротьбу з хуліганством та дрібноюспекуляцією; проводить роботу щодо попередження бродяжництва і дитячоїбезпритульності та боротьби з правопорушеннями неповнолітніх.
Законодавством України встановлені загальні для усіхпрацівників міліції обов’язки, згідно з якими співробітник міліції на територіїУкраїни незалежно від посади, яку він займає, місця знаходження і часу в разізвернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням проподії, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разібезпосереднього виявлення таких зобов’язаний вжити заходів до попередження іприпинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які їїпотребують, установлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення,охорони місця події, а також повідомити про це в найближчий підрозділ міліції[4, с. 71-72].
У питаннях забезпечення боротьби із злочинністю ігромадського порядку на працівників міліції покладений обов’язок виявляти,попереджувати, припиняти та розкривати злочини, використовувати з цією метоюоперативно-розшукові і профілактичні заходи; приймати, а також реєструватизаяви і повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасноприймати по них рішення; розшукувати осіб, які переховуються від органівдізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання,пропали безвісті, та інших осіб; охороняти, конвоювати та тримати затриманих івзятих під варту осіб; забезпечувати громадський порядок під час проведеннямасових заходів комерційного характеру, виконання загальнообов’язкових рішеньмісцевих Рад народних депутатів, прийнятих ними в межах своєї компетенції, зпитань охорони громадського порядку і правил торгівлі у невстановлених дляцього місцях.
З метою забезпечення громадської безпеки міліція зобов’язанаповідомляти відповідальні державні органи і громадські об’єднання про аварії,пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події, вживатиневідкладних заходів до ліквідації їх наслідків, врятування людей і подання їмдопомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду; брати участь у проведеннікарантинних заходів під час епідемій та епізоотій; у встановленому порядкувиявляти і повідомляти заклади охорони здоров’я про осіб, які становлять групуризику на СНІД, та здійснювати за поданням закладу охорони здоров’я, з санкціїпрокурора привід цих осіб, а також інфікованих вірусом імунодефіциту людини,хворих на венеричні захворювання та хронічний алкоголізм і наркоманів, яківводять наркотичні речовини шляхом ін’єкцій, для обов’язкового обстеження ілікування [2, с. 480-481].
У сфері боротьби із злочинністю міліція забезпечує прийом,реєстрацію, облік і вирішення заяв, повідомлень про скоєні і ті, що готуються,злочини, а також іншої інформації про події і факти, які мають відношення доборотьби із злочинністю. Вона проводить роботу по попередженню злочинів івживає необхідних заходів щодо їх припинення, а також оперативно-розшукові таінші передбачені законом заходи з метою розкриття злочинів і виявлення осіб, щоїх вчинили; порушує кримінальні справи, здійснює невідкладні слідчі дії дляустановлення і закріплення слідів злочину; провадить у межах своєї компетенціїдізнання по кримінальних справах; охороняє та конвоює затриманих і взятих підварту, виконує вироки судів відносно осіб, засуджених до позбавлення воліумовно з відстрочкою, а також до виправних робіт; у передбачених закономвипадках здійснює адміністративний нагляд за особами, які відбули покарання.
У сфері охорони власності міліція попереджує, припиняє ірозкриває посягання на власність у промисловості, будівництві, торгівлі, натранспорті, у сфері економіки; виявляє та викриває осіб, які займаютьсяспекуляцією, забороненим промислом і т. ін. Особлива увага у цій роботіприділяється боротьбі з замаскованим розкраданням власності, порушенням правилзаняття підприємницькою діяльністю, незаконними валютними операціями,хабарництвом.
Охорону найбільш важливих та інших об’єктів різних формвласності (державної, колективної, кооперативної, громадської і особистої), атакож фізичних осіб на договірних засадах виконують підрозділи Державної службиохорони при органах внутрішніх справ. Окремі підприємства, споруди та іншінайважливіші об’єкти (установ Національного банку України, державні архіви,музеї, водосховища з питною водою, гідровузли і водозабірні станції,метрополітен) охороняються спеціальними підрозділами міліції також на основідоговорів, які укладаються з відповідними відомствами (юридичними особами).Взаємодіючи з іншими службами міліції, підрозділи охорони виконують такожобов’язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю в місцяхохорони об’єктів. Дедалі більшого поширення у діяльності служби охоронинабувають пункти централізованої охорони, які забезпечують збереження майна абооб’єктів від злочинних посягань за допомогою технічних засобів [12, с. 11-12].
Великий обсяг обов’язків виконують дільничні інспекториміліції. Вони безпосередньо попереджують правопорушення, ведуть боротьбу іззлочинністю, здійснюють нагляд за додержанням актів, які регулюють громадськийпорядок, вживають заходів щодо охорони державної та особистої власності,забезпечують паспортний режим і виконання правил дозвільної системи, здійснюютьнагляд за безпекою дорожнього руху. Це визначає першорядну роль дільничних інспекторіву практичному вирішенні покладених на міліцію завдань.
Обов’язки міліції при виконанні охоронної функції полягають утому, що вона має охороняти на договірних засадах майно громадян, колективне ідержавне майно, а також майно іноземних держав, міжнародних організацій,іноземних юридичних осіб та громадян, осіб без громадянства; забезпечуватизахист фізичних осіб, охорону свідків, потерпілих та інших осіб за їхзверненням, якщо їх життя, здоров’я і майно знаходяться в небезпеці у зв’язку зподанням ними допомоги правоохоронним органам у запобіганні та розкриттізлочинів.
Інші обов’язки міліції полягають у сприянні забезпеченнювідповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану в разі їхоголошення на всій території України або в окремій місцевості; здійсненніприводу до відповідних державних органів або установ згідно з чиннимзаконодавством та з санкції прокурора громадян, які ухиляються від призову навійськову службу; поданні у межах наданих прав допомоги народним депутатам, представникамдержавних органів і громадських об’єднань у здійсненні їх законної діяльності,якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників; поданіу межах наявних можливостей невідкладної, у тому числі медичної, допомогиособам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають унебезпечному, для життя і здоров’я стані, а також неповнолітнім, які залишилисьбез опікування; забезпеченні збереження знайдених, вилучених у затриманих ізаарештованих осіб і зданих у міліцію документів, речей, цінностей та іншогомайна, вжитті заходів до повернення їх законним власникам. Міліція несевідповідальність за збереження зданих цінностей і майна.2.2.Головні функції міліції
Міліція виконує адміністративну, профілактичну,оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (надоговірних засадах) функції.
Виконуючи адміністративні функції, міліція зобов’язанаприпиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах поних; забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху,додержання законів, правил, нормативів у цій сфері, здійснювати реєстрацію,облік автомототранспортних засобів, приймати іспити на право керуваннятранспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненнюповітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою;давати дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї,боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів та речовин, щодо зберіганняі використання яких установлені спеціальні правила, а. також на відкриттяоб’єктів, де вони використовуються, контролювати додержання зазначених правилта функціонування згаданих об’єктів; контролювати додержання громадянами таслужбовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи,в’їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територіюіноземних громадян та осіб без громадянства [6, с. 99].
Реалізуючи профілактичні функції, міліція зобов’язанавиявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межахсвоєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованнінаселення; проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчиненнязлочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами щодо яких йоговстановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, непов’язаних з позбавленням волі.
Попередження правопорушень (профілактична діяльність) —важливий напрям роботи міліції, пов’язаної з попередженням злочинів та іншихправопорушень, виявленням причин і умов, що сприяють їх скоєнню. На цій основіздійснюються заходи профілактичного характеру відносно осіб, які займаютьсяпияцтвом, хворіють на алкоголізм і наркоманію та ведуть антигромадський спосібжиття, безпритульних підлітків та неповнолітніх правопорушників.
Міліція проводить серед населення правову пропаганду,використовуючи засоби масової інформації (радіо, телебачення, пресу, кіно).Багато в чому успіх профілактичної роботи міліцейських служб залежить відзв’язку з громадськістю, взаємодії з правоохоронними та іншими державнимиорганами, глибокого аналізу причин правопорушень, цілеспрямованої роботи іправильного використання сил і засобів. Значна частка у загальному змістівиконуваних міліцією обов’язків належить патрульно-постовій службі, наряди якоїпопереджують і припиняють злочини та інші правопорушення, охороняють державнемайно і особисту власність. Важливу роль в охороні громадського порядку,боротьбі із злочинністю відіграють спеціальні установи міліції (медичнівитверезники, спеціальні приймальники для заарештованих в адміністративномупорядку, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво,ізолятори тимчасового утримання затриманих і взятих під варту осіб) [3, с.47-49].
Для забезпечення виконавчої функції міліція зобов’язанавиконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративністягнення, а також прийняті в установленому законом порядку рішення прокурора,слідчого, суду.
Забезпечуючи кримінально-процесуальні функції, міліціязобов’язана здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою,провадити дізнання, а також слідство у межах, визначенихкримінально-процесуальним законодавством; проводити криміналістичнідослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечувати увстановленому порядку участь спеціалістів криміналістичної служби у слідчихдіях.
Здійснюючи охорону громадського порядку і боротьбу іззлочинністю, міліція, керуючись нормами кримінально-процесуальногозаконодавства, виконує функції дізнання; порушує кримінальні справи, провадитьневідкладні слідчі дії щодо встановлення та закріплення слідів злочину —огляди, обшуки, виїмки, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих,свідків. Це регулює відношення міліції з іншими органами, підприємствами,установами, організаціями та громадянами, адже у таких випадках міліціявиступає як орган дізнання і в межах своєї компетенції бере участь урозслідуванні злочинів [6, с. 99].
Розглянуті напрями роботи міліції становлять окремі сторониєдиної діяльності міліції щодо охорони громадського порядку, боротьби іззлочинністю, охорони власності, профілактики правопорушень, які тісновзаємозв’язані.2.3.Повноваження працівників міліції
Працівники міліції виступають як представники влади. Вонинаділені широкими повноваженнями для виконання завдань з охорони громадськогопорядку і боротьби зі злочинністю, мають право пред’являти визначені вимоги догромадян і посадових осіб, обов’язкові для виконання; застосовувати внеобхідних випадках заходи державного примусу. Їх діяльність в основномувідбувається на очах у населення, нерідко пов’язана з необхідністю втручання вособисті інтереси людей. Тому їх дії при усій суворості повинні бути завждивиправданими, справедливими і зрозумілими для людей.
Для виконання покладених на міліцію обов’язків їй наданінеобхідні державно-владні повноваження, згідно з якими працівники міліції маютьправо вимагати від громадян і посадових осіб припинення правопорушень та дій,що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, вживати заходів щодоприпинення порушень у разі невиконання цих вимог, складати у передбаченихзаконодавством випадках протоколи про адміністративні правопорушення;застосовувати в межах своєї компетенції заходи адміністративного примусу(адміністративно-попереджувальні заходи, заходи припинення і стягнення);перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень особисті та іншідокументи; затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються віддізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконаннякримінального покарання; взятих під варту осіб, осіб, що вчинилиправопорушення, за які передбачене стягнення у вигляді адміністративногоарешту; неповнолітніх, які залишилися без опікування або вчинили суспільненебезпечні діяння; осіб, які перебували в громадських місцях у нетверезомувигляді; осіб, які підозрюються у занятті бродяжництвом; осіб, які ухиляютьсявід виконання постанови суду про направлення на примусове лікування відхронічного алкоголізму або наркоманії; осіб з вираженим психічним розладом;військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину абоадміністративного правопорушення [3, с. 53-55].
У своїй адміністративній діяльності щодо забезпечення охоронигромадського порядку і громадської безпеки міліція має право вимагати відгромадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припиненняправопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, а в разіневиконання зазначених вимог застосовувати заходи примусу; перевіряти угромадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їхособу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержанняправил, нагляд і контроль за виконання яких покладено на міліцію; складатипротоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати особистий огляд,огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені закономзаходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; увипадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення,накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали проадміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариськихсудів, громадських об’єднань або трудових колективів; проводити кіно- іфотозйомку, звукозапис як допоміжні засоби попередження протиправних дій тарозкриття правопорушень; проводити фотографування, звукозапис, кіно- івідеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочинуабо бродяжництво, взяті під варту, звинувачуються у вчиненні злочину, а такожосіб, підданих адміністративному арешту. З метою забезпечення громадськогопорядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей працівники міліціїтакож мають право тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окреміділянки місцевості чи об’єкти; у випадках затримання злочинців, при аваріях,інших надзвичайних обставинах обмежувати або забороняти рух транспорту іпішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних шляхів.
Для виконання обов’язків по боротьбі зі злочинністю міліціїнадане право викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та узв’язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, а в разі ухилення безповажних причин від явки за викликом піддавати їх приводу [4, с. 71-72].
Працівники міліції здійснюють у порядку провадження дізнанняі за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення,допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуальногозаконодавства; здійснюють на підставах і в порядку, встановленому законом,гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку ізвукозапис, прослуховування телефонних розмов з метою розкриття злочинів;проводять кіно-, фотозйомку і звукозапис як допоміжні засоби попередженняпротиправних дій та розкриття правопорушень (наприклад, у випадках проведеннянесанкціонованих зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій); проводятьогляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських ірічкових суден.
Здійснюючи нагляд за виконанням правил дозвільної системи,міліція має право анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвілна придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин іматеріалів, інших предметів та речовин при невиконанні ними встановленогопорядку користування і поводження з ними або недоцільності їх дальшогозберігання, вилучати при необхідності зазначені предмети, опечатувати склади,бази й сховища, закривати стрілецькі тири, стенди, збройно-ремонтні тапіротехнічні підприємства, магазини, що торгують зброєю і боєприпасами, доусунення порушень відповідних правил; анулювати дозволи на придбання,зберігання і носіння зброї та боєприпасів, видані громадянам, які зловживаютьспиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, іншіодурманюючі засоби, мають психічні захворювання; оглядати з участюадміністрації підприємств, установ, організацій приміщення, де знаходятьсязброя, боєприпаси, вибухові, наркотичні та сильнодіючі хімічні, отруйні тарадіоактивні речовини і матеріали, з метою перевірки додержання правилповодження з ними; оглядати зброю та боєприпаси, що знаходяться у громадян, атакож місця їх зберігання.
У будь-який час працівники міліції мають право входити вжитлові приміщення осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, з метоюперевірки; перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщенняхгромадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств,установ і організацій з метою забезпечення безпеки громадян, громадськоїбезпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили.
Виконуючи охоронні функції та функції боротьби з економічноюзлочинністю, міліція має право проводити з участю адміністрації підприємств,установ і організацій огляд виробничих, складських та інших службових приміщеньі територій з метою перевірки охорони державного і колективного майна, додержанняправил продажу товарів і надання послуг населенню; вимагати від матеріальновідповідальних і службових осіб підприємств, установ і організацій відомості тапояснення з фактів порушення законодавства, проведення документальних інатуральних перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої тафінансово-господарської діяльності; витребувати і при необхідності вилучатидокументи, зразки сировини і продукції, опечатувати каси, приміщення і місцязберігання документів, грошей та товарно-матеріальних цінностей [3, с. 55-57].
Виконуючи функції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху,міліція має право зупиняти транспортні засоби в разі порушення правилдорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправністьтранспорту або забруднення навколишнього середовища, а також при наявностіданих про те, що він використовується з протиправною метою, оглядатитранспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування йкерування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортнимдокументам; проводити технічний огляд автомототранспорту; організувати принеобхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керуваннятранспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп’яніння, а також тих,які не мають документів на право керування або користування транспортнимизасобами, позбавляти водіїв у передбачених законодавством випадках правакерування транспортними засобами; використовувати передбачені нормативнимиактами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожньогоруху, забороняти експлуатацію транспортних засобів, технічний стан якихзагрожує безпеці дорожнього руху чи навколишнього середовища або номериагрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах; затримуватиі доставляти у встановленому порядку транспортні засоби для тимчасовогозберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках; відвідувати підприємства,установи й організації для виконання контрольних і профілактичних функцій щодозабезпечення безпеки дорожнього руху; вимагати від відповідних організаційусунення порушень правил утримання шляхів, обмежувати або забороняти проведенняремонтно-будівельних та інших робіт, інших заходів на вулицях і автомобільнихшляхах.
З метою здійснення профілактичних заходів міліція має правовиявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу, на підставіта в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереженняпро неприпустимість протиправної поведінки; вести профілактичний облік правопорушників,криміналістичний та оперативний обліки в обсязі, структурі й порядку, щовизначаються завданнями, покладеними на міліцію; повідомляти з метоюпрофілактичного впливу державним органам, громадським об’єднанням, трудовимколективам і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення неюадміністративного правопорушення; вносити відповідним державним органам,громадським об’єднанням або службовим особам, підприємствам, організаціямобов’язкові для розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, щосприяють вчиненню правопорушень [12, с. 13-15].
Окрім зазначених працівники міліції мають й інші права:одержувати безперешкодно і безкоштовно від підприємств, установ та організацій,громадських об’єднань відомості, необхідні у справах про злочини та у зв’язку зматеріалами про правопорушення, що знаходяться у проваджені міліції;користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського,приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом.Працівники підрозділів на транспорті у межах обслуговуваних дільниць, крімцього, мають право на безплатний проїзд у поїздах, на річкових і морськихсуднах. Під час службових відряджень працівники міліції мають право напозачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях припред’явленні службового посвідчення та посвідчення про відрядження. У разіневідкладних службових поїздок вони забезпечуються квитками на проїзд незалежновід наявності місць; можуть використовувати безпосередньо транспортні засоби,що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крімтранспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництвіноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціальногопризначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки влікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, дляпереслідування правопорушників та їх доставки в міліцію; користуватися уневідкладних випадках безперешкодно і безкоштовно засобами зв’язку, що належатьпідприємствам, установам і організаціям, а засоби зв’язку, що належатьгромадянам — за їх згодою; користуватися безплатно засобами масової інформаціїз метою встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх скоїли,свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісті,та з іншою метою, що пов’язана з необхідністю подання допомоги громадянам,підприємствам, установам і організаціям у зв’язку з виконанням міліцієюпокладених на неї обов’язків.
3. Нові підходидо поліцейської діяльності в США
На початку 90-х років в США склалася дуже непростакримінальна ситуація. У 1991 р. було виявлено 34,7 млн. злочинів, 6,4 млн.злочинів було пов’язано з насильством над особистістю, 15,8 млн. крадіжок, порушеньнедоторканності житла, розкрадань автомобілів. По кількості злочинів 1991 р.наблизився до сумно рекордного 1981 р. При цьому лише 49% справ пронасильницькі злочини, зроблених у 1991 р., було передано для розгляду в суд [9, с. 4]. Акценти в політиці держави були перенесені на забезпеченнясистемності у впливі на злочинність, розвиток мір соціальної превенції.
Серйозним змінам була піддана поліцейська діяльність у США напочатку 90-х років. Численні комісії, що перевіряли діяльність поліцейськоговідомства США, констатували, що ця структура, утворила свою власну субкультуру,ізолювалася від населення і не в змозі контролювати розвиток кримінальноїобстановки в країні.
Дослідження вчених показали, що збільшення у визначеномурайоні числа патрульних автомобілів не приводить до зменшення кількості чиненихтам злочинів і позитивно не змінює почуття безпеки в жителів (так само як і несприяє почуттю задоволення роботою поліції). Використання патрульних машинпороджує фізичну, психологічну і соціальну роз’єднаність поліцейських і простихлюдей. З цього був зроблений висновок, що одного збільшення числа поліцейськихдля зміцнення порядку недостатньо. Необхідно змінювати методи роботи.
Аналіз ефективності реагування моторизованих поліцейськихпатрулів на сигнали про злочини також показав низьку результативність.Патрульна машина на прибуття до місця злочину затрачала в середньому від 5 до15 хвилин. За цей час (а сигнал про злочин звичайно також надходить іззапізненням) злочинці, як правило, устигали сховатися. У сфері діяльностіполіції виявляється лише невелика частина реально вчинених злочинів. Визначнучастину сигналів поліція залишає без реагування, а значна частка зареєстрованихзлочинів залишається нерозкритою. Усе це може звести ефективність поліцейської діяльностідо дуже скромних параметрів [10, с. 4].
У суспільстві знову став наростати скепсис із приводуможливості приборкати злочинність за допомогою твердих каральних мір. За данимиопитування, лише 34,7% американців вірять у можливість виправлення злочинців ув’язницях.
Наприкінці 80-х — початку 90-х рр. стратегічна лініяамериканської поліції стала мінятися. Нова стратегія одержала назву суспільноїполіцейської діяльності (community policing), чи політики орієнтації нагромади. Основою її стала формула: головною задачею поліції є активнадіяльність по попередженню злочинів, а не реагування на дзвоники про події.Свою роботу американська поліція за прикладом японських колег сконцентрувала вмікрорайонах. Головний акцент став робитися на демонстрацію присутності вжитлових районах. Причому поліцейські значною мірою відмовилися відвикористання автомобілів, щоб бути ближче до людей, вони стали користатисявелосипедами або патрулювати пішки. Особлива увага стала приділятися усуненнюпричин і умов злочинів, підтримці суспільного порядку на вулицях і в житлах,припиненню актів вандалізму і превентивному розв’язанню спірних питань, недаючи їм розвитися до кримінальної стадії. Поліцейські докладають зусиль длятого, щоб прилучити громадян до процесу поліпшення їхнього життя в мікрорайоні,проводять роз’яснювальну роботу на предмет того, що кожний громадянин можевнести власний вклад у запобігання росту злочинності.
Довірчі відносини між поліцією і громадянами стали сприятирозкриттю злочинів і одержанню сигналів про місцезнаходження злочинців.Ефективність діяльності поліції зросла, у той час як втрати в поліцейськомусередовищі значно зменшилися: щорічно в США гине близько 60 поліцейських [11, с. 40].
Змінилися підходи і до використання поліцією доситьтрадиційних заходів впливу на злочинців. Вчені провели прикладне дослідження йустановили, що застереження, що практикувала поліція стосовно порушниківзакону, ефективні лише у відношенні випадкових правопорушників. Більшістьпопереджуваних сприймали дану акцію як підкріплення їхньої впевненості вбезкарності. У відношенні таких типів за пропозицією вчених стали застосовуватикороткочасну затримку. За даними дослідників, антикриміногений ефекткороткочасної затримки зберігається приблизно протягом року (12 місяців правопорушникутримується від порушень закону). Ця превентивна концепція йде врозріз звисновками теоретиків стигми, що рекомендують зводити до мінімуму спілкуваннягромадян з в’язницею. Однак саме вона покладена в основу каральної практики:щорічно в США заарештовується в 56 разів більше людей, чим надалі судомзасуджується до позбавлення волі. Тривалість тюремного ув’язнення частішеобчислюється в добах (зазвичай вона варіюється від одного дня до одного тижня) [8, с. 44-45]. Не останню роль у такій гуманізаціїграють економічні розрахунки: наприклад, довічний висновок злочинця, якогозасудили, коли йому було 25 лет, у зв’язку з поліпшенням умов змісту в 90-х рр.стало обходитися державі від 600 тис. до 1 млн. доларів.
Та й дослідження кримінологів показали, що збільшення числаполіцейських на вулицях і в інших громадських місцях робить на злочинцівбільший стримуючий ефект, чим збільшення тривалості тюремного ув’язнення [7, с.5].
Визначену роль у підвищенні ефективності поліцейськоїдіяльності по припиненню злочинів зіграло поліпшення екіпірування стражівпорядку: особливі рукавички, що охороняють кисті рук від будь-яких предметів,що ріжуть, зручні полегшені бронежилети, газова зброя, спеціальні кийки,електрошокери. Підвищити рівень розкривання злочинів дозволило використання:
– лазерноїй іншої оптичної техніки для виявлення відбитків пальців у тих випадках, щораніше вважалися абсолютно безнадійними (на старих документах, пористихматеріалах і т.п.);
– досягненьгенної інженерії при роботі з речовинними доказами для ідентифікації обличслідами;
– удосконаленихметодик використання детектора неправди для перевірки вірогідності що даютьсяпідозрюваними показань;
– методик складаннясоціально-психологічного портрета злочинця по характерних ознаках злочину йобстановці на місці його здійснення.
Особливо перспективним напрямком підвищення ефективностідіяльності поліції є підвищення рівня інформаційного забезпечення. У 1993 р. уФБР був створений новий структурний підрозділ — Інформаційна службакримінальної юстиції. У рамках цієї служби були об’єднані Національний центрінформації про злочини, Уніфікована система обліку і реєстрації злочинів іАвтоматизована система ідентифікації відбитків пальців. Дактилоскопірування задопомогою мастики поступово іде в минуле. На зміну йому йде електроннесканування долоні людини. Спеціальний прилад, яким планується оснастити кожнупатрульну машину, дозволить швидко сканувати відбитки пальців підозрюваногопрямо на вулиці, відразу направити електронний запит в Інформаційну службу ФБРі через кілька хвилин одержати вичерпну інформацію про затриманого [5, с. 22].
Таким чином, до числа ключових елементів стратегіїполіцейської діяльності також можна віднести:
– максимальнезабезпечення видимої поліцейської присутності на вулицях;
– збільшенняконтактів з населенням;
– посиленняінтенсивності діяльності, спрямованої на виявлення і розкриття злочинів.Висновки
Міліція України — це державний озброєний орган виконавчоївлади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність,природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліціїгромадської безпеки, транспортної міліції, державної автомобільної інспекції;міліції охорони, спеціальної міліції.
Основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпекигромадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; попередженняправопорушень і їх припинення; охорона та забезпечення громадського порядку;виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпеченнябезпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконаннякримінальних покарань та адміністративних стягнень; участь у поданнісоціальної, правової допомоги громадянам, сприяння в межах своєї компетенціїдержавним органам, підприємствам і організаціям у виконанні покладених на нихзаконом обов’язків. Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точнійвідповідності з законом.
Відповідно до поставлених перед міліцією завдань вона виконуєрізноманітні за своїм характером і змістом обов’язки, які можуть бути поділеніна чотири основні групи: охорона громадського порядку; боротьба із злочинністю;охорона власності і фізичних осіб; попередження правопорушень.
Міліція виконує адміністративну, профілактичну,оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (надоговірних засадах) функції.
Діяльність міліції будується на принципах законності,гласності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії зтрудовими колективами, громадськими організаціями і населенням.
Списоквикористаної літератури
1. ЗаконУкраїни «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. // Відомості ВерховноїРади України. — 1991. — №4. — Ст.20.
2. Адміністративнеправо України. Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький,В.М. Гаращук та ін.; За ред.
Ю.П. Битяка. — Х.: Право, 2000. — 520 с.
3. БандуркаО.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід,шляхи вдосконалення. — Х.: Консум, 1996. — 358 с.
4. В.Осадчий. Правоохоронні органи як суб’єкт кримінально-правового захисту // ПравоУкраїни. — 1997. — № 11. — с. 71-72.
5. Информационноеобеспечение в системе правоохранительных органов США // Борьба с преступностьюза рубежом. — 1993. —
№ 10. — с. 22.
6. І.Лаврінчук. Обставини встановлення правового статусу державного службовця //Право України. — 1999. — № 9. — с. 99.
7. О влиянииэкономических факторов на преступность // Борьба с преступностью за рубежом. —1994. — № 11. — с. 5.
8. О мерахвоздействия на зачинщиков семейных ссор в США // Борьба с преступностью зарубежом. — 1993. — № 3. — с. 44—45.
9. Обзорпреступности в США // Борьба с преступностью за рубежом. —1994. — № 4. — с. 4
10. Профилактикапреступности // Борьба с преступностью за
рубежом. — 1993. — № 12.
11. Статистикагибели полицейских в США // Борьба с преступностью за рубежом. — 1994. — № 1. —с. 40
12. Суд таінші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі:Навчальний посібник / Автори і упорядники Мельник М.І., Хавронюк М.І. — К.:Атіка, 2000. — 512 с.