ВступФункціонування промисловогопідприємства вимагає відповідних витрат виробничих ресурсів та коштів. Окремі зних відшкодовуються за рахунок прибутку підприємств та коштів, що спрямовуютьсяна капітальні вкладення. Більшість витрат, пов’язаних з використанням у процесівиробництва продукції (робіт та послуг), природних ресурсів, сировини,матеріалів, палива енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудовихресурсів, а також інших витрат на її виробництво та реалізацію, становлятьсобівартість продукції.
В нашчас облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості займають домінуючемісце в загальній системі обліку на підприємстві. Управління собівартістюпродукції підприємства є планомірний процес формування витрат виробництва ісобівартості, як всього об’єму, так і одиниці продукції, визначення продажних ціні відповідно, рентабельності виробництва і окремих видів продукції, виявленнярезервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролюза виконанням встановлених підприємством планових (нормативних) завдань пособівартості.
Організаціяобліку витрат залежить передусім від особливостей технології виробництва тахарактеру продукції, що випускається. Сукупність прийомів обліку виробничихвитрат та способів обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг)називається методом обліку витрат і калькулювання.
Витративиробництва в залежності від його типу можуть обліковуватися декількомаметодами: позамовним, попередільним та комбінацією цих двох методів.
Позамовнийметод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, на індивідуальнихта дрібносерійних виробництвах. Об’єктом обліку при використанні цього методу єокреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партіяпродукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковийтехнологічний процес виготовлення.
Фірмиякі діють в галузях позамовного виробництва, виробляють широкий спектрпродуктів або замовлень, які звичайно відрізняються один від одного.Пристосовані до потреб клієнта або побудовані за замовленнями продукти,відповідають цій категорії як і послуги, що відрізняються на вимогу клієнта. Всистемах замовного виробництва витрати акумулюються за окремими замовленнями.Цей підхід до віднесення витрат відомий як система калькулювання зазамовленнями.
Данакурсова робота має на меті розглянути особливості системи калькулювання зазамовленнями та на прикладі підприємства ПП «Колобок» показати які обліковізаписи використовуються в системі позамовного калькулювання собівартості.
1.Методичні основи калькулювання собівартості за замовленнями
1.1Нормативно-законодавча база
Дляздійснення планування, ведення обліку і калькулювання собівартості промисловоїпродукції, робіт і послуг промислового характеру як на промисловихпідприємствах, так і в непромислових організаціях, що випускають промисловупродукцію, незалежно від форм власності і господарювання застосовується «Типовеположення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт,послуг) у промисловості».
«Типовеположення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)у промисловості» розроблено відповідно до Закону України «Про оподаткуванняприбутку підприємств» та Правил застосування Закону України «Про оподаткуванняприбутку підприємств» та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26квітня 1996 р. №473.
Вданому положенні наведені основні правила застосування позамовного методукалькулювання, які будуть розкриті ширше в наступних розділах.
1.2Розрахунок собівартості одиниці продукту в системі калькулювання зазамовленнями
У тойчас, як різноманітність визначень собівартості продукту можна застосовувати прикалькулюванні за замовленнями і за процесами, я буду використовувати традиційневизначення собівартості продукту для ілюстрації процедур калькулювання зазамовленнями. Тобто продуктивні витрати складаються з прямих матеріальнихвитрат, прямих витрат на оплату праці та накладних витрат. Накладні витратиможуть бути віднесені із застосуванням підходу до калькулювання на основідіяльності або функціонально орієнтованих підходів, залежно від потреби вточності калькулювання собівартості продукту для окремої компанії, в якій існуєпозамовне виробництво. Треба зрозуміти, що функціонально орієнтовані підходи довіднесення накладних витрат пропорційно обсягу виробництва є просто окремимивипадками більш загальної системи калькулювання на основі діяльності (АВС).Системи віднесення накладних витрат пропорційно обсягу випущеної продукціїможуть бути ефективно застосовані, коли задовольняється принаймні одна з трьохумов: 1) накладні витрати, які не пов’язані з обсягом випуску, складаютьневелику частку в загальній сумі накладних витрат; 2) продукти, вироблені всередовищі, де застосовується калькулювання за замовленнями, мають однаковікоефіцієнти споживання накладних витрат; 3) витрати, пов’язані з використаннямяк чинників на рівні одиниці продукції, так і чинників, що не залежать відобсягу виробництва, перевищують вигоди. Важливим для середовища позамовногокалькулювання є також використання нормативних (заздалегідь визначених) ставокнакладних витрат, оскільки завершення робіт рідко збігається із завершеннямфінансового року.
Собівартістьодиниці продукту для кожного замовлення просто складається із загальноївартості використаних матеріалів, витрат праці та накладних витрат, віднесенихіз використанням одного або більше чинників діяльності. Незважаючи на те, щоконцепція є простою, практика застосування розрахунків може бути в деякихвипадках більш складною, особливо щодо продуктів, які відрізняються один відодного.
Розглянеморозрахунок собівартості одиниці продукції на прикладі підприємства «Колобок».Приклад 1: на виробництво 20 тістечок для замовника кафе «Капля» потрібні пряміматеріали (мука, яйця, масло, цукор та ін.), пряма заробітна плата (заміс,випічка, прикраси) та накладні витрати. Припустимо, що накладні витративідносяться за допомогою єдиного чинника витрат, пов’язаного з обсягомвиробництва, – годин прямої праці (загальнозаводської ставки накладних витрат).Далі припустимо, що матеріальні витрати сягають 50 грн., а прямі витрати наоплату праці – 30 грн. (3 години х 10 грн. за годину). Якщо нормативна ставканакладних витрат становить 2 грн. на годину прямої праці, тоді накладнівитрати, віднесені на це замовлення, становлять 6 грн. (3 години х 2 грн. нагодину). Тепер ми бачимо, що повні витрати на виготовлення тістечок(собівартість замовлення) складають, собівартість одиниці продукції (тістечка)складає. Розглянемо наведені нижче розрахунки:
Пряміматеріали 50 грн.
Прямапраця 30 грн.
Накладнівитрати 6 грн.
Повнівитрати 86 грн.
кількістьодиниць 20
Собівартістьодного тістечка 4,30 грн.
Цейприклад, в якому наведені повні витрати матеріалів, праці та накладні витратидля окремого замовлення, є найпростішим прикладом відомості (картки) обліку витратна замовлення. Відомість обліку витрат на замовлення готується для кожногозамовлення. Вона є регістром аналітичного обліку до рахунку «Незавершеневиробництво» і вихідним документом для нагромадження всіх витрат, пов’язаних зконкретним замовленням. Звичайно, є ще набагато більше інформації, яка можебути представлена у відомості обліку витрат на замовлення, але про це мова піденижче.
1.3Рух витрат по рахунках
Колими говоримо про рух витрат, то маємо на увазі спосіб, за допомогою якогообліковуємо витрати з моменту, коли вони понесені, до того моменту, коли вонивизнаються витратами звітного періоду у звіті про прибуток. У системікалькулювання за замовленнями найбільший інтерес викликає рух виробничихвитрат. Таким чином, ми розглянемо рух трьох елементів виробничих витрат –прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та накладні витрати –рухаються через такі рахунки: «Матеріали», «Незавершене виробництво», «Контрольнийрахунок накладних витрат», «Готова продукція» та «Собівартість реалізованоїпродукції».
Рахунок«Матеріали» – це рахунок запасів. Крім того, це контрольний рахунок для всіхвидів сировини і матеріалів. Коли придбано матеріали, їхня вартість «рухається»на рахунок матеріалів шляхом дебетування рахунку «Матеріали».
Колимайстер цеху потребує матеріалів для виконання замовлення, вони відпускаютьсязі складу. Вартість матеріалів списується з рахунку «Матеріали» і додається дорахунку «Незавершене виробництво». Звичайно в позамовному середовищі матеріалипереміщуються зі складу в незавершене виробництво і повинні бути пов’язані звідповідним замовленням.
Заробітнаплата відображається на рахунку «Заробітна плата» і додається до рахунку «Незавершеневиробництво» на основі нарядів або карток обліку робочого часу по кожномуокремому замовленню.
Рух витратна оплату праці відображає лише прямі витрати праці. Непрямі витрати працівідносяться на продукт як частина накладних витрат.
Застосуваннянормального калькулювання означає, що фактичні накладні витрати ніколи невідносяться прямо на замовлення. Накладні витрати розподіляються на кожнеіндивідуальне замовлення з використанням нормативної ставки або ставок. Більшзагальним випадком є, звичайно, розподіл накладних витрат з використаннямкалькулювання на основі діяльності (АБС). Використання єдиної загальнозаводськоїставки накладних витрат є окремим випадком калькулювання на основі діяльності.Нарешті, понесені фактичні накладні витрати мають бути також обліковані, але нена загальній (без урахування специфіки замовлення) підставі.
Калькулюванняна основі діяльності (АБС) і калькулювання за замовленнями. Калькулювання наоснові діяльності потребує від фірми визначити продуктивні види діяльності івідповідні чинники цих видів діяльності. Потім обчислюється ставка для кожноїоперації (або однорідних груп видів діяльності.
Розглянемоприклад 2: накладні витрати становлять 9600 грн. Ця сума може бути розділена натри категорії: закупівля (пошук постачальників, підготовка документів назакупівлю і закупівля матеріалів), утримання та експлуатація обладнання (електроенергія,мастильні матеріали і використання машин) та сукупність видів діяльності нарівні одиниці продукції, що називається «інші». Витрати на закупівлюспричиняються кількістю замовлень на закупівлю, витрати на утримання таексплуатацію обладнання спричиняються кількістю машино-годин, а сукупністьвитрат на рівні одиниці продукції відноситься на об’єкт витрат пропорційнокількості годин прямої праці. Бюджетні витрати на кожну сукупність видівдіяльності й очікуваний попит на кожний чинник витрат мають такий вигляд:
Сукупність видів діяльності
Витрати
Чинник витрат
Попит
Закупівля
Утримання та експлуатація обладнання
Інші
3000
4200
2400
Замовлення на закупівлю
Машино-години
Години прямої праці
100
2800
4800
Ставкинакладних витрат за видами діяльності (на одиницю чинника) будуть такими:
Закупівля:3000 грн. / 100 = 30 грн. на одне замовлення
Утриманнята експлуатація
обладнання:4200 грн. / 2800 = 1,50 грн. на одну машино-годину
Інші:2400 грн. / 4800 = 0,50 грн. на одну годину прямої праці
Для того,щоб віднести накладні витрати на кожне замовлення, потрібно знати попит кожногозамовлення на три чинники діяльності. Попит двох замовлень буде таким:
Замовлення №1
Замовлення №2
Замовлення на закупівлю
Машино-години
Години прямої праці
3
60
120
1
30
50
Накладнівитрати, віднесені на кожне замовлення
Замовлення №1
Замовлення №2
Закупівля (3*30); (1*30)
Утримання та експлуатація обладнання (60*1,50) (30*1,50)
Інші (120*0,50) (50*0,50)
Загальна сума розподілених накладних витрат
90
90
60
240
30
45
25
100
Накладнівитрати, розподілені із застосуванням АВС, відносяться на кредит рахункунакладних витрат в сумі 340 грн. (240 грн. до замовлення №1 та 100 грн. дозамовлення №2). Підсумовуюча проводка відбиває загальну суму 340 грн.(відносячи всі накладні витрати до замовлень):4. Незавершене виробництво Контрольний рахунок накладних витрат
340
340
Сума(оборот) по кредиту рахунку «Контрольний рахунок накладних витрат» дорівнює загальнійсумі розподілених накладних витрат у даний момент часу. За умови застосуваннякалькулювання нормальної собівартості тільки розподілені накладні витратизаписуються на рахунок «Незавершене виробництво».
Розподілнакладних витрат із застосуванням функціональних підходів. Накладні витратитакож можуть бути віднесені за допомогою загальнозаводських ставок накладнихвитрат або ставок накладних витрат підрозділів. Типово години прямої праці єпоказником, який використовується для розрахунку єдиної ставки накладнихвитрат, в той час як ставки накладних витрат підрозділів базуються на чинникахвитрат на рівні одиниці продукції, таких як години прямої праці, машино-годинита вартість прямих матеріалів. Використання єдиної ставки накладних витрат маєтаку перевагу як простота, і зменшує вимоги до збирання даних. Для ілюстраціїцих двох характерних рис наведемо приклад 3: сума накладних витрат (зпопереднього прикладу) становить 9600 грн. Припустимо, що бюджетна кількістьгодин прямої праці становить 4800 годин. Відповідно нормативна ставка накладнихвитрат визначається так:
Ставканакладних витрат = 9600 грн. / 4800 = 2 грн. на годину прямої праці.
Длязамовлення №1 із загальною кількістю відпрацьованих годин 120 сума накладнихвитрат, віднесених на рахунок «Незавершене виробництво», складає 240 грн. (2грн. х 120). Для замовлення№2 накладні витрати складатимуть 100 грн. (2 грн. х 50). У порівнянні звіднесенням накладних витрат в системі АВС, маємо меншу кількість розрахунків.Хочу звернути увагу, що для віднесення накладних витрат на замовлення потрібнознати лише ставку накладних витрат і кількість годин прямої праці, використанихзамовленням. Оскільки інформація про кількість годин прямої праці вже зібранадля віднесення витрат прямої праці на замовлення, віднесення накладних витратне потребуватиме ніяких додаткових даних.
Нажаль, використання загальнозаводської ставки може суттєво знизити точністьвіднесення витрат. Використання єдиного чинника витрат на рівні одиниціпродукції може не відбивати реального споживання ресурсів окремими замовленнями.Наприклад, третє замовлення, яке потребує 6 замовлень на закупівлю, 200машиногодин і 100 годин прямої праці, отримає при віднесенні накладних витратіз застосуванням АВС 530 грн. [(6 х 30 грн.)+(200 х 1,50 грн.)+(100 х 0,50 грн.)] ілише 200 грн. (100 х 2 грн.) при використанні ставки на базі показників випуску.Зрозуміло, що собівартість цього замовлення буде заниженою, якщовикористовувати єдину ставку, оскільки вплив більш високого рівня використаннямашин на цьому замовленні та закупівлі ігнорується, в той час як використовуєтьсялише єдиний виробничий чинник – кількість годин прямої праці. Це зростаннясобівартості могло б мати суттєвий вплив на рішення що до асортименту продукціїта ціноутворення (серед інших).
Облікфактичних накладних витрат. Щоб проілюструвати, як реєструються фактичнінакладні витрати, розглянемо приклад 4:
припустимо,що підприємство понесло такі непрямі витрати:
Сплатаоренди 200 грн.
Комунальніпослуги 50
Амортизаціяобладнання 100
Непрямівитрати праці 65
Загальнінакладні витрати 415 грн.
Зауважу,що ці накладні витрати відбивають те, що було витрачено по категоріях рахунків,а не по категоріях видів діяльності. Ці ресурси були використані, щобзабезпечити виконання трьох видів діяльності: закупівля, утримання йексплуатація обладнання та інші види діяльності, що виконуються на рівніодиниці продукції. В системі АБС визначення фактичних витрат діяльностіпотребує, щоб ці витрати були розкриті і віднесені до окремих видів діяльності.Наприклад, скільки витрат непрямої праці відноситься до закупівлі? Якщо існуютьокремі допоміжні підрозділи, витрати на види діяльності простежуються до них, апотім відносяться до продуктів на основі ступеня споживання видів діяльностіпродуктами. Що є важливим в даний момент, так це зрозуміти, що фактичнінакладні витрати ніколи не записуються на рахунок «Незавершене виробництво».Звичайною процедурою буде записати фактичні накладні витрати в дебет рахунку «Контрольнийрахунок накладних витрат». Наприклад, фактичні накладні витрати реєструютьсятаким чином:
Сумаобороту по дебету на рахунку «Контрольний рахунок накладних витрат» даєзагальну суму фактичних накладних витрат на даний момент часу. Оскількифактичні накладні витрати записуються в дебет цього рахунку, а розподілені занормативом накладні витрати в кредит цього ж рахунку, залишок по рахунку«Контрольний рахунок накладних витрат» відбиває відхилення накладних витрат наданий момент часу. З нашого прикладу на кінець місяця фактичні накладні витратив 415 грн. та розподілені (списані) за нормативом накладні витрати в 340 грн.призвели до виникнення нерозподілених накладних витрат в сумі 75 грн. (415 грн.– 340 грн.).
Зауважу,що загальна сума розподілених накладних витрат від усіх замовлень пройшла порахунку «Незавершене виробництво»
1.3Облік готової продукції
Мивже побачили, що відбувається, коли замовлення виконано. Суми прямихматеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та розподілених накладнихвитрат додаються, щоб одержати виробничу собівартість замовлення. Ця відомістьобліку витрат на замовлення потім передається до файлу готової продукції.Одночасно витрати, пов’язані із завершеним замовленням, списуються з рахунку «Незавершеневиробництво» на рахунок «Готова продукція». При виконанні замовлення, загальнасума виробничих витрат має бути перенесена з рахунка «Незавершене виробництво»на рахунок «Готова продукція».
Цесписання витрат можна проілюструвати такою проводкою:
6. Готова продукція
Незавершене виробництво 2320 2320
Завершеннязамовлення є важливим кроком для руху виробничих витрат. Собівартістьвиконаного замовлення повинна бути виключена з собівартості незавершеноговиробництва та додана до собівартості готової продукції і нарешті додана довитрат періоду у звіті про прибуток як собівартість реалізованої продукції. Щобзабезпечити точність в обчисленні цих витрат, готується звіт про собівартістьвиробленої продукції. Важливо звернути увагу на те, що для складання звіту прособівартість виробленої продукції використовуються розподілені накладнівитрати. Запаси незавершеного виробництва та запаси готової продукціїоцінюються по нормальній собівартості, а не по фактичній.
1.4Облік собівартості реалізованої продукції
Уфірмі, яка застосовує позамовне калькулювання, одиниці продукції можутьвироблятися для окремого клієнта або для поповнення запасів з метою подальшогопродажу. Якщо замовлення виконується спеціально для клієнта, тоді, колизамовлення відвантажується клієнту, собівартість закінченого замовлення стаєсобівартістю реалізованої продукції. Коли виробництво замовлення завершено, будутьзроблені такі проводки:
7. Собівартість реалізованої продукції
Готова продукція
8. Рахунки до отримання
Дохід від реалізації
2320
3480
2320
3480
Надодаток до цих проводок в кінці кожного звітного періоду (наприклад, щомісячнота щоквартально) готується звіт про собівартість реалізованої продукції. Якправило, відхилення накладних витрат є несуттєвим, а отже списується на рахунок«Собівартість реалізованої продукції». Собівартість реалізованої продукції докоригування на суму відхилення накладних витрат називається нормальноюсобівартістю реалізованої продукції. Після того, як відбудеться коригування насуму відхилення накладних витрат періоду, результат називається скоригованоюсобівартістю реалізованої продукції. Ця остання величина з’явиться в звіті проприбуток як витрати періоду.
Протесписання суми відхилення накладних витрат на рахунок «Собівартість реалізованоїпродукції» часто не робиться до кінця року. Відхилення очікується кожногомісяця через коливання обсягу виробництва та нерівномірно понесені фактичнінакладні витрати. Протягом року ці місячні відхилення повинні в ціломукомпенсувати одне одного таким чином, щоб відхилення на кінець року булонезначним за припущення, що нормативна ставка накладних витрат прийнята.
Списаннясуми нерозподілених накладних витрат на собівартість реалізованої продукціїпотребує такої проводки:
9. Собівартість реалізованої продукції
Контрольний рахунок накладних витрат 75 75
Хочу звернутиувагу, що дебетування рахунку «Собівартість реалізованої продукції»еквівалентне збільшенню величини нормальної собівартості реалізованої продукціїна суму нерозподілених накладних витрат. Якщо накладні витрати були б надмірнорозподілені, проводка стала б зворотною і рахунок «Собівартість реалізованоїпродукції» треба було б кредитувати (зменшити).
Списаннявідхилення накладних витрат на рахунок «Собівартість реалізованої продукції»завершує процес опису руху виробничих витрат. Щоб сприяти оглядові цих важливихконцепцій, розглянемо наступну ілюстрацію:
/>
Хочузауважити, що ці проводки підсумовують інформацію, яка міститься у відомостяхобліку витрат на замовлення. Хоч зображення руху витрат на вищенаведенійілюстрації має певну специфіку, наведений зразок руху витрат можна знайти вбудь-якій виробничій фірмі, яка застосовує систему нормального позамовногокалькулювання.
Протепотоки виробничих витрат не є єдиними потоками витрат, характерними для фірми.Фірма завжди має і невиробничі витрати.
1.5Облік невиробничих витрат
Витрати,пов’язані із збутовою та загальноадміністративною діяльністю, класифікуються якневиробничі витрати. Відповідно до традиційного визначення собівартостіпродукту, ці витрати розглядаються як витрати звітного періоду і ніколи невідносяться до продукту. Вони не є складовою потоків виробничих витрат і неналежать до категорії накладних витрат, виокремлюючись у повністю самостійнукатегорію.
Щобпроілюструвати, яким чином обліковуються ці витрати наведу приклад 5: припустимо,що фірма мала такі додаткові господарські операції за місяць:
Рекламні оголошення
Збутові комісійні
Заробітна плата по офісу
Амортизація офісного обладнання
75 грн.
125
500
50
Можнавикористати таку складну журнальну проводку для запису цих витрат:
Контрольнірахунки накопичують всі витрати на збут та адміністративні витрати за період. Вкінці періоду всі ці витрати будуть показані у звіті про прибуток за звітнийперіод. Описавши облікові процедури для збутових та адміністративних витрат, мизавершили розгляд основ системи нормального позамовного калькулювання.
Контрольний рахунок збутових витрат
Контрольний рахунок адміністративних витрат
Рахунки до сплати
Нарахована зарплата
Нарахована амортизація офісного обладнання
200
550
75
625
50
2.Документальні джерела: відстеження окремих видів витрат
Документообігв умовах калькулювання на замовлення графічно можна зобразити так:
/>
Привикористанні позамовного методу обліку витрат на виробництво кожному замовленнюнадається власний номер, який вказується у всіх документах про витрати зазамовленнями. Ми бачили, як витрати по кожному замовленню проходять черезрахунки і потрапляють у фінансові звіти. Зараз подивимося пильніше на обліквиробництва за замовленнями, зосереджуючись на документах, які є джереломінформації для складання відомості обліку витрат на замовлення.
2.1Відомість обліку витрат на замовлення
Кожногоразу, коли надходить нове замовлення, готується відомість обліку витрат назамовлення. Згадаємо, що відомість служить основою для заповнення допоміжногожурналу до рахунку «Незавершене виробництво» та містить всю інформацію стосовнозамовлення.
Деякікомпанії вважають, що для ідентифікації замовлення достатньо знати лише ім’язамовника, але якщо компанія виконує все більше й більше замовлень, то часто їйзручніше присвоїти їм номери. Таким чином, ми можемо побачити замовлення №16,замовлення №28, замовлення №57. Можливо, номер замовлення матиме в своїй основірік, коли починається замовлення, тоді перше замовлення 2004 року буде 2004–1,друге 2004–2 і так далі. Важливим є те, що кожне замовлення унікальне і муситьмати свою особливу, легко визначену назву. Ця назва або номер замовлення очолюєвідомість обліку витрат на замовлення.
Вобліковій системі, яка ведеться вручну, відомість обліку витрат на замовлення єпаперовим документом. Проте в сучасному світі більшість облікових системавтоматизовано. Відомість обліку витрат звичайно відповідає запису у головномуфайлі незавершеного виробництва.
Сукупністьвсіх відомостей обліку витрат визначає файл незавершеного виробництва. Всистемі ручного ведення обліку цей файл буде перебувати в картотеці, тоді як вавтоматизованій системі він зберігається в електронному вигляді. В обохсистемах файл відомостей обліку витрат на замовлення слугує аналітичнимобліковим регістром незавершеного виробництва.
Обидвісистеми – ручна та автоматизована – вимагають однакових даних для акумулюваннявитрат і відстеження виконання замовлення. Система замовного калькулюванняповинна мати можливість визначити кількість прямих матеріалів, прямої праці та накладнихвитрат, спожитих кожним замовленням. Інакше кажучи, документація та процедурипотрібні для того, щоб пов’язати виробничі ресурси, які використовуютьсязамовленням, із самим замовленням. Ця потреба задовольняється шляхомвикористання матеріальних вимог (заявок) для прямих матеріалів, карток облікуробочого часу для прямої праці та первинних документів для інших чинниківдіяльності, які можуть використовуватись при розподілі накладних витрат.
2.2Вимоги на відпуск матеріалів
Вартістьпрямих матеріалів відноситься на замовлення за допомогою первинного документа,який називається вимогою на відпуск матеріалів (Додаток №3). Формавимоги на відпуск матеріалів включає інформацію про тип, кількість і вартістьодиниці відпущених прямих матеріалів і, що дуже важливо, номер замовлення. Задопомогою цієї форми відділ обліку витрат (виробничого обліку) зможе перенестивартість прямих матеріалів до відповідної відомості обліку витрат назамовлення.
Якщосистема обліку автоматизована, це перенесення інформації може означати прямевведення даних за комп’ютерним терміналом, використовуючи вимоги на відпускматеріалів як первинні документи. Програма вводить вартість прямих матеріалів вреєстр для кожного замовлення. Крім функції забезпечення важливою інформацієюдля віднесення прямих матеріальних витрат на замовлення, вимога на відпускматеріалів може мати інші важливі характеристики даних, такі як номер вимоги,дату та підпис. Ці дані є дуже важливими для здійснення належного контролю зазапасами прямих матеріалів фірми. Підпис, наприклад, передає відповідальністьза матеріали зі складу до людини, яка одержує матеріали, звичайно це майстерцеху.
Якправило, не робиться спроби простежити витрати інших матеріалів, таких якдопоміжні матеріали, мастила тощо, до конкретного замовлення. Ці непряміматеріали відносяться на замовлення за допомогою нормативної ставки накладнихвитрат.
2.3Картки обліку робочого часу
Прямівитрати на оплату праці також мають бути пов’язані з кожним окремимзамовленням. Вони відносяться на окремі замовлення за допомогою картки облікуробочого часу. Коли робітник працює над конкретним замовленням, він або воназаповнює картку обліку робочого часу, яка визначає ім’я робітника, ставкузаробітної плати, кількість годин, відпрацьованих на цьому замовленні та номерзамовлення. Ці картки збираються кожного дня і передаються до відділу облікувитрат (виробничого обліку), де дана інформація використовується для віднесенняпрямих витрат на оплату праці на окремі замовлення. Знову ж таки, вавтоматизованій системі віднесення витрат включає введення даних у комп’ютер.
Карткиобліку робочого часу використовуються тільки для робітників, витрати на працюяких є прямими. Оскільки непрямі витрати на оплату праці є спільними для всіхзамовлень, ці витрати належать до накладних витрат і розподіляються задопомогою однієї або більше нормативних ставок накладних витрат.
2.4Інші документальні джерела
Використаннякалькулювання на основі діяльності для віднесення накладних витрат назамовлення чітко вимагає від компанії відстежувати більше ніж один чинникдіяльності. Ці інші бази віднесення витрат треба також обліковувати. Тобтофактична кількість інших використаних чинників витрат (наприклад,машино-години, кількість замовлень на закупівлю, кількість переналагодженьобладнання) повинна бути зібрана й віднесена до відомостей обліку витрат зазамовленнями. Якщо кількість чинника вже облікована (наприклад, кількістьзамовлень на закупівлю), то новий первинний документ не потрібен. Проте, якщочинник витрат не відстежується, треба розробити новий первинний документ.Наприклад, первинний документ, який буде відстежувати машино-години,використані кожним замовленням, може бути змодельованим на картках облікуробочого часу.
Всізавершені відомості обліку витрат на замовлення можуть слугувати допоміжниманалітичним обліковим регістром до рахунку «Незавершене виробництво». В системіручної обробки облікових даних завершені відомості передаються з файлівнезавершеного виробництва до файлу запасів готової продукції. В системі автоматизованоїобробки облікових даних програма автоматично зітре інформацію про завершенезамовлення з головного файлу незавершеного виробництва та додасть цю інформаціюдо головного файлу готової продукції. В обох випадках підбиття підсумків всіхзавершених відомостей обліку витрат на замовлення дає собівартість запасівготової продукції в будь-який момент часу. Коли готова продукція будереалізована та доставлена покупцям, відомості обліку витрат будуть вилучені(або стерті) з файлу запасів готової продукції. Ці облікові дані потім формуютьоснову для розрахунку собівартості реалізованої продукції за період.
3.Облікові записи в системі позамовного калькулювання собівартості на підприємстві
3.1Техніко-економічна характеристика підприємства
Приватнепідприємство «Колобок» створено в 1995 році та займається виготовленнямхлібобулочних та кондитерських виробів, а саме булочки з яблуками, вишнями,абрикосами, грушами, грибами, капустою та іншими начинками; піца з грибами,м’ясом, ковбасою та інші; випічкою різних тістечок (корзинка, дитяче, доміно,заварне, лимонне, картопля та ін.); випічкою різних тортів (Пражський, Медовик,Рафаело, Київський та ін.). Підприємство займається як масовим виробництвомпродукції так і здійснює індивідуальні замовлення для населення, кафе,ресторанів і т.д.
Зароки свого становлення, Приватне підприємство з напівкустарного виробництвавиросло в достойне підприємство по виробництву хлібобулочних та кондитерськихвиробів.
Основневиробництво підприємства складають:
– цех по виготовленню сирої продукції;
– пекарний цех;
– кондитерський цех;
– цех готової продукції;
– цех по розфасовці, упаковці продукції.
Статутнийфонд ПП. «Колобок» становить 5,6 тис. грн.
Метоюдіяльності Приватного підприємства «Батер» є отримання прибутку за рахунок виробничоїта підприємницької діяльності.
Предметомдіяльності є:
1. Виробництво та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів;
2. Реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічнихпотреб працівників, створення безпечних умов праці;
3. Комерційна, посередницька, торгова та інші види господарськоїдіяльності, не заборонені чинним законодавством.
МайноПідприємства складається з основних засобів та обігових коштів, а такожцінностей, вартість яких відображена в балансі.
Підприємствомає самостійний баланс, поточний рахунок в установі банку, печатку зі своєюназвою.
Прибуток Підприємства утворюється знадходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних таприрівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибуткуПідприємства відраховуються передбачені законодавством України податки та іншіплатежі до бюджету.
Чистийприбуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повномурозпорядженні підприємства.
Зарішенням загальних зборів Підприємство створює:
1) резервний (страховий) фонд;
2) фонд виплати дивідендів.
ПП. «Колобок»здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новимиНаціональними стандартами бухгалтерського обліку та Законодавством України.
Дляаналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства взвітному 2003 році доцільно скласти наступну таблицю:Техніко-економічна характеристика ПП. «Колобок»Показники Одиниця виміру 2003 рік Виробництво Обсяг промислової продукції в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору тис. грн. 98,8 Зміна залишків незавершеного виробництва тис. грн. 6,9 Фінансові результати Балансовий прибуток (збиток) тис. грн. 5,3 Собівартість реалізованої продукції тис. грн. 83,0 Виручка від реалізації продукції тис. грн. 63,8 Основні фонди Середньорічна вартість основних фондів тис. грн. 42,4 Праця Середньоспискова чисельність штатних працівників основної діяльності чол. 20 Фонд оплати праці тис. грн. 120,0
Напідприємстві застосовується позамовний та попередільний (попроцесний) методикалькулювання. В серійному виробництві застосовують попередільний (попроцесний)метод калькулювання, а для індивідуальних замовлень застосовують позамовнийметод калькулювання. Це відображено в наказі про облікову політику підприємства.
3.2Облікові записи в системі позамовного калькулювання собівартості на приватному підприємстві«Колобок»
Об’єктом облікує окреме виробниче замовлення на яке відкривається договір. До договоруобов’язково додається кошторис витрат (планова калькуляція), на підставі якоговизначається ціна угоди. В бухгалтерії на кожне замовлення окремо відкриваєтьсякартка аналітичного обліку витрат, де проставляється шифр замовлення,кошторисна вартість. В аналогічній картці ведеться облік загальновиробничихвитрат. В кінці місяця загальновиробничі витрати розподіляються міжзамовленнями і таким чином формується собівартість замовлення щомісяця.
Напідприємстві «Колобок» за вересень місяць 2003 року було виконано тризамовлення:
1. для фізичноїособи – «Шоколадний торт», маса 3 кг.;
2. для кафе «Капля»– тістечка «Еклер», в кількості 30 шт.;
3. для кафе «Парус»тістечка «Корзинки з горіховим кремом», в кількості 40 шт.
Дляздійснення даних замовлень було складено відомості обліку витрат на замовлення(Додаток 2) за допомогою вимоги на відпуск матеріалів (Додаток 3), карткиобліку робочого часу (Додаток 4) та картки розподілу загальновиробничих витрат.
Відомістьобліку витрат є регістром аналітичного обліку до рахунку «Незавершеневиробництво». Формування рахунку «Незавершене виробництво», в нашому випадку, вбухгалтерському обліку це буде відображено наступними проводками:
Списанняматеріалів: 43,67 грн.
Д-т 23«Незавершене виробництво»
К-т 201«Сировина і матеріали»
Відображеннязаробітної плати: 14,75 грн.
Д-т 23«Незавершене виробництво»
К-т 661«Заробітна плата»
Відображеннянарахувань на заробітну плату: 5,75 грн.
Д-т 23«Незавершене виробництво»
К-т 65«Розрахунки за страхуванням»
Списаннязагальновиробничих витрат: 29,41 грн.
Д-т 23«Незавершене виробництво»
К-т 91«Загальновиробничі витрати»
Оскількизамовлення вироблені, загальна сума виробничих витрат у розмірі 93,58грн. має бути перенесена з рахунка «Незавершене виробництво» на рахунок «Готовапродукція»:
К-т 23«Незавершене виробництво»
Д-т 26«Готова продукція».
Колизамовлення відвантажується клієнту, собівартість закінченого замовлення стаєсобівартістю реалізованої продукції і будуть зроблені такі проводки:
Д-т 901«Собівартість реалізованої готової продукції»
К-т 26«Готова продукція».
Продажна вартість«Шоколадного торту» становить 38 грн. з ПДВ, тістечка «Еклер» – 2,20 грн. з ПДВза штуку, тістечка «Корзинка з горіховим кремом» – 2,60 грн. з ПДВ за штуку.
Привідвантаженні замовлення клієнту формується рахунок «Дохід від реалізаціїготової продукції». В нашому випадку сума доходу складає 208,00 грн.
Д-т 361«Розрахунки з вітчизняними покупцями»
К-т 701»Дохід від реалізації готової продукції»
З доходувираховується податок на додану вартість в сумі 34,66 грн.
Д-т 701«Дохід від реалізації готової продукції»
К-т 641«Розрахунки за податками»
Фінансовийрезультат від реалізації готової продукції по замовленням складає 79,76 грн.(валові доходи мінус собівартість). Для визначення фінансового результату, залишківнезавершеного виробництва, залишків готової продукції складається зведенавідомість виконаних робіт (Додаток №5).
Висновок
Позамовнийметод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, в індивідуальнихта дрібносерійних виробництвах. Об’єктом обліку при використанні цього методу єокреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партіяпродукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковийтехнологічний процес виготовлення. До таких виробництв відносятьсясуднобудівне, авіабудівне, видавниче, будівельне, меблеве та інші, включаючиаудиторську діяльність, надання консалтингових, бухгалтерських та інших послуг,ремонт автомобілів (тобто ті виробництва, а також послуги, де можна визначитизатрати за окремим замовленням або окремою партією виробництва).
Використанняцього методу передбачає, що всі виробничі витрати збираються в розрізі окремогозамовлення, яке є унікальним виробом (роботою, послугою), що виготовляється іздодержанням конкретних вимог замовника.
Привикористанні позамовного методу обліку витрат і калькулювання собівартості всіпрямі виробничі витрати відносять на конкретне замовлення на підставі первиннихдокументів (вимога на відпуск матеріалів, картка обліку робочого часу та ін.),в яких проставляється порядковий номер замовлення. Загальновиробничі витратищомісяця розподіляють між замовленнями.
Собівартістьодного замовлення визначається як сума всіх витрат, зібраних в картці облікувитрат по конкретному замовленню від моменту її відкриття до моменту завершенняробіт.
Як ми вжепобачили, на підприємстві може використовуватись і змішаний метод (позамовний іпопередільний). Правильний вибір методів обліку витрат визначаєтьсяособливостями технологічних процесів, що використовуються на виробництві ізалежить від керівництва і бухгалтерів самого підприємства.
При виборіпозамовного методу обліку витрат на виробництво повинна виконуватись одна знаступних умов:
1) кожний зразокабо партія ідентичних зразків готової продукції легко відокремлюються від іншихзразків або інших партій зразків готової продукції;
2) кожний зразокабо партія ідентичних зразків готової продукції виконується за технічнимзамовленням або безпосередньо за завданням замовника;
3) випускаєтьсявідносно невелика кількість продукції;
4) виготовленнякожного зразка партії ідентичних зразків готової продукції потребує значнихвитрат.
Основниммоментом при використанні позамовного методу обліку витрат на виробництво єнеобхідність точного обліку і відокремлення витрат за яким-небудь однимзамовленням (роботою) від витрат за іншими замовленнями (роботами).