Міністерствоосвіти України
Ніжинськийдержавний університет
іменіМиколи Гоголя
КафедраПедагогіки
Педагогічнедослідження та тему:
«Соціально-психологічніпередумови вибору професії старшокласниками та їх підготовленість до даноговибору»
Виконаностуденткою V курсу
факультетуіноземних мов
заочної форминавчання
Дамінгер Н. Ф.
викладач — Заніна
Ніжин,2007 рік
ПЛАН
ВСТУП
I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
• Сутність та особливості процесу професійногосамовизначення учнів старших класів
• Форми, методи та засоби професійногосамовизначення
II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
• Актуальності та важливість теми професійногосамовизначення
• Дослідження та виявлення рівня готовностістаршокласників до професійного самовизначення
• Оцінка результатів
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Ефективністьсистеми освіти значною мірою залежить від наявності кваліфікованих педагогічнихкадрів. Проблема професійної орієнтації молоді в тому числі і учнівзагальноосвітніх навчальних закладів різко поглиблюються Одним з головнихкроків в житті кожної молодої людини є вибір професії. Від правильноговирішення питання «Ким бути?» — багато в чому залежить вся подальшадоля людини. Якщо підліток вибирає професію випадково, то це потім викликаєнебажані наслідки для нього. Необґрунтований вибір професії може поставитилюдину перед фактом, що у неї відсутні передумови до виконання трудових функційза обраною професією. Наслідком цього може бути низька продуктивність праці,помилки і брак в роботі. А це в свою чергу викликає незадоволення обраноюпрофесією і починає пригнічуючи діяти на людину, що може призвести до психічнихрозладів. Але невдалий вибір професії стосується не тільки самої особи — це маєвелике значення і для суспільства. Вимушена зміна професії через помилку при їївиборі, необхідність у переучуванні та перекваліфікації потребують певнихвитрат та відволікають працездатну людину від участі у суспільному виробництві.Внаслідок цього суспільство зазнає відчутних матеріальних втрат. Запідрахунками зарубіжних вчених правильний і своєчасний вибір професії вшкільному віці в 2-2,5 разів зменшує плинність кадрів, на 10-15% збільшуєпродуктивність праці і в 1,5-2 рази знижує вартість підготовки кадрів.
Підготовкамолодої людини до праці і вибору професії повинна бути відповідальною ланкою вплануванні її життєвого шляху. Ще у III столітті до н.е. китайський філософГуан Ци сказав: «Якщо плануєш на один рік, тоді сій зерно. Плануєш надесять років — саджай дерева. Якщо ж плануєш на все життя, тоді навчай інаставляй людей!».
У процесірозвитку суспільства життя показало, що людина працює найбільш ефективно тількитоді, коли зміст праці відповідає її інтересам та здібностям, можливостям їїорганізму. Кожна професія ставить перед людиною певні вимоги, які визначаютьсяїї специфікою і змістом. Люди, які не мають здібностей до обраної професії, нетільки оволодівають нею із значними труднощами, але й показують гіршірезультати, частіше допускають помилки і прорахунки в процесі своєї роботи. Цестосується в першу чергу таких професій, у яких навіть незначний прорахунок,викликаний уповільненою реакцією, нестійкою увагою, нерішучістю та іншимипсихологічними особливостями людини, може створити аварійну ситуацію й привестидо тяжких наслідків. Тому суспільство має завжди бути зацікавленим в можливостікожної людини ще під час навчання у школі визначитись у тій галузі трудовоїдіяльності, де б вона змогла якнайповніше проявити свої здібності тареалізувати свої наміри у свідомому виборі професії. Отже, як бачимо, проблемапрофорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання та професійногосамовизначення досить актуальна, тому вона обумовила вибір теми дослідження.
I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА· Сутність та особливості процесу професійного самовизначення учнівстарших класів
У зв’язку зформуванням в Україні ринкових відносин відбувається переорієнтація економікина ринкові механізми господарювання, реформування економічної, соціальної таполітичної сфер. Проходить розвиток конкурентного середовища, закладаютьсяоснови подальшого демократичного розвитку країни.
Світовий досвідсвідчить про те, що будь-які реформи потребують висококваліфікованих фахівців урізних галузях економічної діяльності. Саме тому сьогодні реформування системиосвіти набуває особливої актуальності.
Освітня реформаздебільшого була зорієнтована на структурну перебудову, і основний її недолікполягає в тому, що вона не стосувалася молоді, яка незабаром буде включена вмеханізм соціально-економічних перетворень в Україні.
Відомо, що вумовах жорсткого ринку праці не всі робітники будуть мати постійну роботупротягом усього трудового життя, тим більше, пов’язану з однією і тією самоюпрофесією, спеціальністю, посадою. Це викличе необхідність не тількиудосконалюватися у професії, а й бути психологічно готовим до вибору іншоговиду професійної діяльності, виявляючи економічну активність, здатність допрофесійного самовизначення, навички до самореалізації.
Самостійний вибірпрофесії, здійснений під впливом аналізу власних внутрішніх можливостей, в томучислі і своїх здібностей, і співвіднесення їх з вимогами обираємо професії,являє собою професійне самовизначення. Під професійним самовизначенням слідрозуміти самопізнання та об’єктивну оцінку особою власних індивідуальнихособливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей звимогами, необхідними для оволодіння конкретною професією. Психологія розглядаєпрофесійне самовизначення як найбільш значущий компонент професійного розвиткуособистості, а також як критерій одного з етапів цього тривалого і складногопроцесу. Завершується він тільки тоді, коли у людини сформується позитивневідношення до себе як до суб’єкта професійної діяльності. Тому свідомий вибірпрофесії слід вважати показником сформованості професійного самовизначення іпереходу його у нову фазу свого розвитку.
Професійнесамовизначення — складний, часом суперечливий процес, в основі якого лежитьцілком виправдане прагнення молодої людини до самостійності, в той час як вонаще не в змозі обійтись без кваліфікованої допомоги школи, сім’ї. Особистістьшколяра у цьому процесі виступає як поєднання найрізноманітніших протиріч. Цеперш за все протиріччя між професійними прагненнями молоді, в яких переважаєсоціальна орієнтація на престижні професії і потребами держави в спеціалістахтаких професій. Це і протиріччя між бажанням продовжувати освіту післязакінчення школи і зниженням інтересу до навчання, що останнім часом все більшепоширюється у значної частини школярів. В особистісному плані можна назватипротиріччя між професійними намірами школярів і можливостями їх реалізації, міжпрофесійними намірами і даними своєї особистості, зокрема здібностями, міжпрагненням молоді до самостійності і відсутністю уміння обґрунтовано прийнятирішення у виборі професії. Зміст діяльності особистості в процесі професійногосамовизначення і повинен являти собою вирішення цих протиріч. Хоч процеспрофесійного самовизначення нічим і не обмежує свободу дій особистості, але непотрібно забувати, що вільний вибір професії не має нічого спільного зсамопливом і стихійністю. Вільний вибір професії повинен підпорядковуватисьсвідомій необхідності узгоджувати прагнення і наміри особистості з потребамисуспільства, а також співвідносити власні якості і можливості (особистіснідані) з вимогами, які висуває кожна професія до людини. Таке співвіднесення євідображенням наявної в особистості професійної самовідданості.
Конкретна формапрояву самосвідомості являє собою самооцінку власних намірів і можливостей.Вона є внутрішньою умовою саморегуляції поведінки, усвідомлення людиною того,яку професію вона хоче обрати.
Як же звеличезної кількості професій людина може вибрати саме ту, яку вона вважаєнайбільш привабливою для себе? Пояснення цьому слід шукати в постійно діючомумеханізмі особистісних настанов. В даному випадку настанову слід розглядати якготовність психіки людини до певної ситуації або дії. Вона складається земоційної та інтелектуальної сфер і сфери практичної дії. Людині властивепрагнення до «Суміщення, гармонійного поєднання всіх компонентівнастанови. Тобто людина прагне до того, щоб обрана професія задовольняла їїінтелектуально й емоційно, щоб професійна діяльність відповідала її власнимможливостям.
Умовою успішногопрофесійного самовизначення учня є наявність у нього професійно важливихякостей, під якими слід розуміти окремі динамічні риси особистості, окреміпсихічні, психологічні і фізичні властивості, які відповідають вимогам долюдини певної професії і сприяють успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомоговибору професії передбачає активне формування психологічних якостейособистості: здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, прагнень, професійнихпланів, ідеалів, переконані.
Питання проздібності та їх відповідність професії, яка обирається, привертало до себеувагу людей з давних давен. „Пізнай самого себе, і ти пізнаєш світ“ — казали стародавні греки. В часи античності вже відстоювалась думка проіснування індивідуальних відмінностей у здібностях та інтересах молодих людей іпро необхідність керувати їх формуванням.
Здібності вконтексті професійного самовизначення мають розглядатись у зв’язку зсоціально-зумовленою діяльністю людини. Адже вони завжди знаходять свій прояв упевній діяльності: у праці, в навчанні, в мистецтві, в науці, в спілкуванні злюдьми. Одна людина здібна до гуманітарних наук, друга — до математики, третя — до фізики, до музики, до живопису тощо. Є люди, здібні до різних видівдіяльності.
Виконаннябудь-якої діяльності вимагає прояву різних здібностей. Так, наприклад, для професіїводія автомобіля або пілота літака потрібні точність і швидкість руховихреакцій, точне і швидке оцінювання навколишньої обстановки і показів приладів,великий обсяг і швидкість переключання уваги, уміння орієнтуватись у складнихобставинах, передбачити можливі наслідки своїх власних і дій інших людей. Дляпрофесії актора велике значення має тонка спостережливість, емоційність, сильнатворча уява, добра пам’ять і т. ін.
Здібності завждихарактеризують швидкість, глибину і міцність оволодіння способами та прийомамидіяльності. Тісний зв’язок і взаємна зумовленість здібностей і діяльністьпояснюється походженням здібностей, котрі, відповідно до сучасних поглядів,являють собою багатогранне структурне психічне утворення.
Неможливозаперечити той факт, що при виборі професії необхідно врахувати наявністьпевних здібностей. Наприклад, людина може чудово себе почувати у сферіабстракцій і бути безпомічною у практичних справах. Часто знавець своєї справибуває слабким організатором. При відмінній спритності рук може бутинерозвинутою мова і т. ін. Недоцільно заперечувати вплив здібностей на працю,адже це заперечує всій історії розвитку ремесел, науки,
Процес виборупрофесії пов’язаний з формуванням ціннісних орієнтацій, мотивів, інтересів таінших властивостей та установок особистості, які характеризують її відношеннядо тих чи інших видів діяльності, професій. Всі згадані властивості таустановки визначають професійну спрямованість. Цей термін бере свій початок відпсихологічного поняття „спрямованість особистості“, під якою слідрозуміти її внутрішню позицію, котра створює визначеність в поведінці тавідношення до впливу навколишнього середовища.
Спрямованістьособистості може знаходити прояв по-різному, завдяки чому може вестись мова прорізні види спрямованості і, в першу чергу, про професійну спрямованість. Якщозагальна спрямованість особистості характеризує сферу її потреб і прагнень,систему її відношень до дійсності, інших людей і до самої себе, то професійнаспрямованість характеризує сферу потреб і інтересів настільки, наскільки вонапов’язана з поведінкою людини по відношенню до професійної праці. В певній міріможна вести мову про професійну спрямованість і в тих випадках, коли людинатільки має намір обрати професію. Професійна спрямованість в такому випадкубуде знаходити прояв у тому, що особистість має намір обрати професію, вмотивах її вибору.
Інтерес доконкретної діяльності — важлива умова, а то навіть і провідний мотив виборупрофесії. Професійний інтерес може виражатись і як прояв зацікавленості дозмісту професійної праці, до можливих перспектив професійного зростання, і якусвідомлення соціальної значимості результатів конкретної професійноїдіяльності.
Інтереси людинине є природженими якостями) Вони являють собою результат формування особистості,і разом з тим забезпечують процес розвитку особистості. Процес формуванняінтересу підлітка залежить від багатьох факторів: соціального оточення,діяльності людей, що його оточують (близьких і знайомих, учителів, однолітків),можливостей для власної діяльності, умов навчання і т. ін. Значний інтерес ушколярів виникає в першу чергу до тих професій, які найбільше цінуються всуспільстві, мають більш високу цінність на ринку праці.
Інтереси доякоїсь діяльності з’являються у дитини дуже рано — їх основою є дитячадопитливість. Першооснова інтересів утворюється вже тоді, коли дитина тількипочинає пізнавати навколишній світ і звертається до батьків з нескінченнимипитаннями. У ранньому шкільному віці у дітей вже створюється попередняцікавість до речей, які надалі можуть стати змістом їх діяльності (інтерес дотехніки, природи, живих організмів, мистецтва тощо). Інтерес дитини до якогосьмеханізму чи машини, Що виник іноді під впливом випадкових вражень, всередньому шкільному віці може стати причиною швидкого розширення колатехнічних знань. Багато підлітків хочуть стати водіями автомобілів,трактористами, кранівниками, машиністами електровозів, пілотами літаків і т. ін.Такий дещо цілеспрямований інтерес до техніки може сприяти тому, що післянабуття професії підліток дійсно стане справжнім майстром своєї справи, якийдобре розуміється в якій-небудь машині (і не обов’язково у вантажному чилегковому автомобілі, тракторі чи чомусь іншому). Серед старшокласниківз’являються інтереси вже більш вузьких галузей професійної діяльності — молодьцікавиться конкретними галузями техніки і виробництва, мовами, літературою,історією, музикою, живописом, різними видами прикладного мистецтва,підприємництвом тощо. Про розвиток професійних інтересів у старшокласників свідчитьактивна пізнавальна діяльність; спрямована на певну професію. Таким чином,пізнавальний інтерес слід вважати одночасно і показником готовності особистостідо вибору професії, і важливим стимулом досягнення цього.
Слід зазначити,що не завжди інтереси відіграють вирішальну роль у виборі професії школярем.Юнак, що відвідує гурток автосправи, не обов’язково стане шофером. Так само необов’язково вважати дівчину майбутньою актрисою тільки через те, що воназаймається в драматичному гуртку. Кожній дитині, і особливо в підлітковомувіці, властива швидка зміна інтересів. Сьогодні її цікавить одне, а незабаром — інше, сьогодні вона відвідує технічний гурток, а з часом переходить долітературного. Досить типовим може бути й таке, що в середніх класах учні намагаютьсявідвідувати якнайбільше гуртків, факультативних занять, різноманітних студійтощо. Звісно, що в значній широті інтересів дитини немає нічого поганого — аджетаким чином вона знайомиться з різними видами діяльності, пробує свої сили,шукає власне поле діяльності. Але пов’язувати недовготривале захопленняпідлітка з його майбутньою професією ще рано. Робити висновки можна тількитоді, коли є впевненість у стійких, глибоких і серйозних інтересах юнака чидівчини. Інтерес може стати показником професійної визначеності підлітка тількитоді, коли він переходить в нахили і пов’язаний з відповідними здібностями.
Діяльність людейдуже різноманітна, тому виникає необхідність розрізняти інтереси за їх дієвістю(активні, пасивні), за обсягом (широкі, вузькі), за глибиною (глибокі,поверхневі). Важливою характеристикою інтересів слід вважати їх стійкість, якадопомагає людині успішно оволодівати обраною професією і досягти в ній значнихрезультатів. Доречно зазначати, що професійні інтереси, які сформовані при активномуознайомленні із змістом певного виду діяльності, більш стійкі, ніж інтереси,які виникли на основі лише сприйняття професійної інформації. Така обставинавказує на вирішальну роль трудового навчання, в процесі якого школярі маютьможливість безпосередньо знайомитись з різними видами професійної діяльностілюдей.
Формуванняпрофесійної спрямованості передбачає наявність глибоких і різнобічних знань проособливості вибору професії. В цьому розумінні вибір професії слідохарактеризувати як вибір із знанням справи. В загальному плані основа знаньдля свідомого вибору професії відома. Сюди входить знання про світ професій,про самого себе і про кадрові потреби держави. Свідомий вибір професіїпередбачає необхідність порівнювати знання про неї із знаннями про самого себе.Основні відомості про будь-яку професію можна дізнатись з її професіограми, якаявляє собою науково обґрунтований опис цієї професії. Об’єктивна оцінкашколярами власних психофізіологічних властивостей і якостей є дуже складноюпроблемою. Вони зовсім не уявляють, як різні психофізіологічні особливостіможуть вплинути на успішність професійної діяльності, і тим більше їм важковирішити це питання по відношенню до себе. Є відомості, що школярі досить частопереоцінюють чи, навпаки, недооцінюють свої можливості виконувати ті чи іншівиди робіт, а отже і претендувати на навчання тій чи іншій професії.· Форми, методи та засоби професійного самовизначення
Розвитокздатності старшокласників до професійного самовизначення здійснюватиметься наоснові таких форм, методів і засобів:
— форми: груповіта індивідуальні професійні й медичні консультації, уроки, заняття;профорієнтаційні ігри, ситуації, тренінги, вправи; організація та проведення»Днів кар’єри”, досліджень, бесід, лекцій, зустрічей тощо;
— методи:самоаналіз, аналіз професій, практична проба сил; інтерв’ювання, спостереження,анкетування; контроль знань, експертна оцінка; пошукові ситуації,лабораторно-практичні роботи, моделювання професійної діяльності, творчі завдання,експерименти;
— засоби:професійна інформація (робота зі спеціальною літературою); аудіовізуальні,комп’ютерні (розвиток інтересів, задатків, здібностей); психодіагностика двохрівнів (корекція професійних планів та намірів).
З метою успішноїроботи з питань профорієнтації в школі може створюватися шкільна радапрофорієнтації, головою якої є директор школи, заступником — шкільний психолог(або завуч). Головні напрямки роботи цієї ради є:
а) проведенняінформаційно-просвітницької роботи з учнями
б) проведенняіндивідуальних консультацій з учнями.
II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА· Актуальності та важливість теми професійного самовизначення
Для введенняучнів в атмосферу вибору професії мною була зроблена коротка промова про актуальністьцієї теми та важливість правильного вибору направлення професійної діяльності.
Вибір професіїпередбачає такі питання:
· ким бути;
· до якоїсоціальної групи належати;
· якийстиль життя вибрати;
· які цілівизначити для себе в майбутньому.
Процес виборупрофесії характеризується багатомірністю. Для правильного, адекватного виборувипускнику школи слід провести велику внутрішню роботу:
· необхіднопроаналізувати свої ресурси (інтереси, здібності, особливості особистості);
· довідатисяі прийняти вимоги професії, що обирається;
· усвідомитипотенційні невідповідності власних здібностей і особливостей професій і оцінитиможливість чи неможливість корекції цих невідповідностей.
У світі існуєвеличезна кількість професій, вони охоплюють різні сфери людської діяльності,постійно змінюються разом із розвитком суспільства, науки і техніки, але прицьому багато професій зберігають свої головні ознаки і супроводжують людствопротягом сторіч. Тому так важливо правильно описати професію, виділити в нійнайбільш істотні особливості, що можуть показати людині, яка вибирає ріддіяльності, підходить вона для нього чи ні.
У науці іпрактиці професійної орієнтації було багато спроб опису і класифікаціїпрофесій:
· захарактером праці (фізична чи розумова);
· запредметом праці;
· заознакою матеріального виробництва (професії виробничої сфери та професіїневиробничої сфери);
· запрофесійними областями;
· завимогами, що ставляться до працівника;
· заступенем самостійності в праці;
· занапруженістю праці і т.п.
Беручи до увагивисокий рівень зацікавленості учнів у питанні вибору професії, я роздала їмроздатковий матеріал з переліком та описанням (професіограма) розповсюдженихспеціальностей, та пояснила, що являє собою «професіограма», та як її читати(див. Додаток №1)
Для повногоуявлення про вимоги, що ставить професія до людини, його психіки та стануздоров’я, складається професіограма. Професіограма — це вичерпний описособливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а такожвимог, які вона ставить перед людиною.
Кожнапрофесіограма складається з таких розділів.
1. Класифікаційнакартка професій.
2. Домінуючі видидіяльності.
3. Властивості,що забезпечують успішність виконання професійної діяльності — здібності,особистісні якості, інтереси, нахили).
4. Властивості,що перешкоджають ефективності професійної діяльності.
5. Сферизастосування професійних знань.
6. Історіяпрофесії.
7. Деякіпрофесії, що також підходять людині з даним типом особистості.
8. Навчальнізаклади, що навчають даній професії. (деякі професіограми представлені вДодатках №2-5)
Знайомство зрозділами професіограми починається з класифікаційної картки професії, де укороткій формі викладені найбільш важливі з психологічної точки зору ознаки професії:
— найменуванняпрофесії;
— домінуючийспосіб мислення;
— сфера базовихзнань;
— професійнасфера;
— міжособистіснавзаємодія;
— домінуючийінтерес;
— додатковийінтерес;
— умови роботи.
Сфера базовихзнань. Для кожної професії потрібна визначена сукупність знань і умінь.Необхідний рівень знань може бути:
— високим — теоретичне знання;
— середнім — практичне використання знань;
— низьким — знання отримане досвідченим шляхом, навички.
У класифікаційнійкартці відзначені дві сфери базових знань:
— сфера базовихзнань № 1 та їх необхідний рівень — знання загальноосвітніх предметів;
— сфера базовихзнань № 2 та їх рівень — знання спеціальних предметів.
Кожна людина можепорівняти наявні в нього знання з тими, котрі вимагаються для даної професії.
Професійна сфера.Будь-яка професійна діяльність відноситься до якій-небудь більш широкійпрофесійній сфери. У класифікаційній картці вказується сфера, до якоївідноситься дана професія. При виборі професії треба подумати, чи є бажанняпрацювати саме в цій професійній сфері.
Міжособистіснавзаємодія. У професійній діяльності люди вступають у взаємодію один з одним,причому в різних професіях тип взаємодії різний. При цьому люди розрізняютьсяпо тому, віддають перевагу вони частій чи рідкій взаємодії, вирішувати задачіразом чи поодинці.
На цій підставіможна виділити такі типи.
1. Рідкавзаємодія означає, що людина не прагне діяти разом з іншими, віддає перевагунезалежності. Такі люди добре переносять самотність під час діяльності, саміорганізують рішення своїх професійних задач і не вважають, що робота повиннавідбуватися в групі.
2. Частавзаємодія по типу «навпроти» означає, що людина прагне працювати зіншими людьми, для нього краще така робота, що відбувається при частихвзаєминах з іншими. Такі люди віддають перевагу професійним ситуаціям продажу,переговорів, прийому; цінують можливість обговорювати, домовлятися, даватидовідки іншим.
3. Частавзаємодія по типу «поруч» означає, що людина прагне знаходитися поручз іншими людьми при рішенні професійних задач. Тут перевага віддається такимпрофесійним ситуаціям, де люди обмінюються різноманітною інформацією, алероботу виконують незалежно один від одного. Така людина зберігає деякусамостійність у роботі, не дивлячись на те, що працює не наодинці.
4. Частавзаємодія по типу «разом» означає, що людина прагне діяти разом зіншими людьми, для нього краще така робота, що відбувається при постійнихвзаєминах з іншими. Тут перевага віддається виконанню загальної роботи«командою», маленькою спаяною групою. Така людина погоджується надеяку залежність від інших у роботі і не любить працювати наодинці.
Знання свогопереважного типу взаємодії допомагає підібрати роботу, де людина почуває себенайбільше комфортно. Треба, однак, мати на увазі і те, що для деяких людей типвзаємодії не має значення, вони готові до будь-яких професійних ситуацій.
Визначити свійтип взаємодії можна, проаналізувавши своє поводження в спілкуванні з іншимилюдьми.
У класифікаційнійкартці для кожної професії вказується характерний тип взаємодії.
Домінуючийінтерес. Інтереси людей різноманітні, і за ступенем виразності інтересів усіхлюдей розділяють на різні типи особистості.
Кожен типособистості служить для опису групи людей, що володіють визначенимиособистісними і професійними особливостями. Люди різних типів віддають перевагуодній і відкидають інші види діловитості — роботу, відпочинок, хобі. Кожен типособистості в найкращому ступені може виразити себе у певному професійномусередовищі. Необхідно тільки, щоб тип особистості відповідав обраній професії.
Залежно віддомінуючого інтересу — тобто ведучого, основного інтересу, виділяють такі типи.
1. Реалістичний — практичний тип — любить займатися конкретними речами та їхнім використанням.Він орієнтований на практичну працю і швидкий результат діяльності. Віддаєперевагу заняттям, що вимагають ручних умінь, спритності. Займаєтьсяконкретними об’єктами — речами, тваринами, машинами та їхнім практичнимвикористанням — бор дантиста, свердлильний і токарський верстати, ювелірніінструменти, скальпель хірурга, керування машинами і різними механізмами. Добрерозвинуте практичне мислення. Охоче вибирає професії водія, ветеринара,фермера, лісничого, радіомонтажника, міліціонера, картографа.
2. Дослідницький- інтелектуальний тип — кмітливий і спостережливий, незалежний і оригінальний,має нестандартне мислення і творчий підхід до справи. Розвинуті розумовіздібності. З’ясовує безліч деталей, перш ніж дійти висновку. Віддає перевагунауковим професіям: еколога, футуролога, філософа, хіміка, біолога.
3. Соціальний — активний, товариський, емоційний, чуттєвий. Володіє розвиненими словеснимиздібностями. Уміє встановлювати і підтримувати відносини з людьми. Головнимзмістом праці є взаємодія з людьми. Віддає перевагу заняттям: навчання,інформування, обслуговування. Професії даного типу: учитель, вихователь,психолог, священнослужитель, соціальний працівник.
4.Конвенціональний — стандартний тип — посидющий, виконавчий, дисциплінований,акуратний. Віддає перевагу ясним, чітко сформульованим розпорядженням. Любитьвирішувати типові задачі. Віддає перевагу професіям, що мають відношення доканцелярських і розрахункових робіт — бухгалтер, економіст, секретар-референт,нотаріус, касир.
5.Підприємницький — спритний, рухливий, практичний, енергійний, ініціативний,азартний. Любить ризик. Прагне до лідерства, любить бути на очах. Не любитьзанять, що вимагають посидючості, тривалої концентрації уваги. Добресправляється з роботою, що вимагає швидкого ухвалення рішення. Переважаютьсловесні здібності. Контакти з людьми — численні. Вибирає професії комерсанта,підприємця, політика, страхового агента, менеджера.
6. Артистичний — висока емоційна чутливість, творча уява, образне мислення, багата фантазія.Пластичний, гнучкий, проникливий. У відносинах з людьми спирається на своївідчуття, інтуїцію — розуміння без логічного обґрунтування. Розвинутесприйняття, ручні уміння і словесні здібності. Віддає перевагу заняттям,зв’язаним з образотворчою і музичною, літературно-художньою йактерсько-сценічною діяльністю — дизайнер, художник, музикант, актор.
У класифікаційнійкартці професії відзначено, який домінуючий інтерес характерний для кожної зних.
Для тих, хтозацікавився як виявити тип особистості, я порекомендувала використати«Опросник професійних переваг», що спирається на теорію професійноговибору Дж. Холланда.
Додатковийінтерес. Інтереси людини найчастіше неможливо описати за допомогою тількиодного домінуючого інтересу. Крім основного при аналізі професій необхідноврахувати і додатковий інтерес. Тому в класифікаційній картці для кожноїпрофесії відзначені як домінуючий, так і додатковий інтереси. Наприклад, дляпрофесії менеджера домінуючим інтересом є підприємницький, а додатковимінтересом — соціальний.
У професіограмі врозділі «Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типомособистості» перераховані види діяльності, кращі для людини зпсихологічними ознаками, що відповідають її вимогам. Це означає, що домінуючі ідодаткові інтереси в цих професій збігаються. Така інформація, як ужевідзначалося раніше, може бути корисно. при зміні професії чи при її виборі якзапасного варіанту. Кожна людина при бажанні може одержати додаткові знання йосвоїти нову професію. Головне, щоб вона відповідала типу особистості,інтересам і складу мислення.
Так само як ідомінуючий інтерес, додатковий інтерес визначається на основі «Опросникапрофесійних переваг».
Умови роботи.Професійна діяльність завжди проходить у певних умовах. У класифікаційнійкартці відзначаються два види умов:
— робота вприміщенні чи поза приміщенням;
— мобільно-рухлива чи сидяча.
При виборіпрофесії будь-яка людина може вибрати ті умови, що її більше влаштовують.
Після знайомстваз кваліфікаційною карткою професії можна перейти до вивчення професіограми.
У розділі«Домінуючі види діяльності» перераховані основні професійні задачі,що вирішує фахівець даної професії; дії, що він виконує.
У розділі«Властивості, що забезпечують успішність виконання професійноїдіяльності» зазначені властивості особистості, без яких неможливо досягтиуспіху в обраній професії:
— здібності;
— особливостіособистості;
— інтереси;
— нахили.
У розділі«Властивості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності»описані влативості особистості, що можуть перешкодити успіху в обраній областідіяльності.
У розділі«Сфери застосування професійних знань» зазначені види установ,організацій, підприємств, де може працювати фахівець, що опанував данупрофесію.
У розділі”Історія професії” приводяться зведення про виникнення, зміну,розвиток даної професії з давніх часів до наших днів.
У розділі«Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості»перераховані інші професії, в яких може успішно працювати людина, що має такіінтереси.
У розділі«Навчальні заклади, що навчають даній професії» зазначені деякінавчальні заклади, де можна одержати спеціальність, що зацікавила Вас.· Дослідження та виявлення рівня готовності старшокласників допрофесійного самовизначення
У рамкахдослідження на предмет підготовленості старшокласників до професійногосамовизначення мною проводилося опитування, яким було охоплено 29 учнів 11-Бкласу с/ш №225.
Мета опитуванняполягала у визначенні ступеню готовності учнів до самовизначення у виборіпрофесії, поінформованості учнів у головних задачах, завданнях та сферідіяльності тієї чи іншої професії.
професійнийсамовизначення старшокласник
Схема 1.Змістовний аналіз професійної інформованості
ПОІНФОРМОВАНІСТЬІнформація про професії Інформація про професію яку обирає Що є предметом діяльності Що є предметом діяльності Функціональні дії Функціональні дії Засоби праці Де навчаються даній професії
Після моєї промовипро профорієнтацію учні отримали опитувальник для виявлення профнамірів, якийвключає наступний перелік питань:
Опитувальник учнів для виявлення їх профнамірів
1. Чиобрав/ла ти професію або коло професій?
2. Чому тиобрав/ла цю область праці, чим тебе приваблює професія?
3. Якийосновний зміст професії?
4. В якихобластях (науки, культури, просвіти тощо) працюють спеціалісти даного профілю?
5. Чи хочешти мати можливість створювати щось власними руками: майструвати, конструювати,лагодити, моделювати тощо?
6. Чи знаєшти умови, режим праці і оплати, можливі підвищення кваліфікації?
7. Чи знаєшти, які навчальні заклади готують спеціалістів даного профілю?
8. Чизамислювався ти над тим, чи є в тебе якості, необхідні для того, щоб оволодітицією професією, стати хорошим спеціалістом? Чи можеш ти їх назвати?
9. Вважаєшти рівень своїх знань достатнім для того, щоб почати навчання в обраній сфері праці?
10. Знанняяких шкільних предметів в більшій мірі потрібні для оволодіння обраноюпрофесією?
11. Чиготуєшся ти до свого професійного майбутнього (відвідуєш курси, лекції,займаєшся самопідготовкою)?
12. Як тивважаєш, що заважає здійсненню твого професійного вибору?
13. Щонайбільшим чином вплинуло на твій вибір (інтерес до професії, її важливість інеобхідність, поради батьків, педагогів, друзів)?
14. Чи згіднібатьки з твоїм вибором?
15. Чи маєшти резервний варіант у виборі професії, на випадок нездійснення першого? Якщотак, то вкажи який.
16. Чиспівпадають твої плани з побажаннями твоїх батьків?
17. Що далатобі школа у пізнанні та підготовці до майбутньої професії?
18. Кількаслів про те, як ти уявляєш сою майбутню професійну діяльність. Що для тебе уній значиме (зміст праці, перспективи росту, творчість, оплата, кар’єра тощо)?
19. Чи цікавотобі більше дізнатися, про спеціальність, про яку ти мрієш? Чому? Чи знаєш тиде про це можна дізнатися?
20. Чихотів/ла ти працювати за кордоном?
21. Вкажитвій середній рівень успішності в школі.
Як вже булозазначено вище, учні, отримали роздатковий матеріал з переліком найбільш розповсюдженихспеціальностей, де написали свої прізвища біля спеціальності, яка їхзацікавила. Це дало мені змогу, як виявити найбільш популярні професії середучнів 11-Б классу, с/ш №225, так і підготувати відповідні професіограми для них.Таким чином, я виявила, що найбільш популярними професіями серед цих учнів є:бухгалтер, програміст, психолог, лікар, вчитель, юрист, слюсар, перукар,перекладач, медсестра, автомеханік.
Згідно з цимиданими, я роздала учням професіограми, для тих професій, які вони зазначили,щоб вони могли ознайомлення з вибраною професією.· Оцінка результатів
Результати опитуваннявказують на низький розвиток системи ціннісних орієнтацій, і на високий рівеньдомагань без вагомих на це підстав: соціальні мотиви егоцентричногоспрямування, що виражаються у мотивах матеріальної забезпеченості виділяють46%* опитаних. Викликає стурбованість той факт, що 17%* старшокласниківпов’язують свою подальшу професійну діяльність з можливістю виїхати за кордон.Зрозуміло, що за цими цифрами приховані причини, викликані суспільниминегараздами. Але в свою чергу такий “прагматизм”, “реалізм”, неприхованийцинізм у ставленні до свого професійного самовизначення є великою перешкодоюдля розкриття духовних сил, для розвитку творчої уяви, конструктивногомислення, заважає злету фантазії, реалізації романтичних устремлінь танайзаповітніших мрій (лише 5%* опитаних вказують на мотив романтичності вмайбутній професійній діяльності). Приносити своєю працею суспільну користьбажають тільки 16%* опитаних. Такий незадовільний стан справ, на нашу думку,вимагає переосмислення та пошуку нових підходів у вихованні і формуваннісистеми ціннісних орієнтацій педагогічною громадськістю.
Низький відсотокскладають ті учні, яких в майбутній професійній діяльності приваблює можливістьсамостійного прийняття рішень (12%* ) і котрі готові взяти на себе відповідальністьза них (7%*).
Результатианалізу професійних планів старшокласників, зміст яких вказує на існуваннястійких бажань щодо реалізації професійних намірів, включає виокремлення етапівреалізації та усвідомленості дій на кожному з етапів, свідчать про невеликийвідсоток тих учнів, які володіють повним “поопераційним” планом реалізаціїсвоїх професійно значимих устремлінь (4%* опитаних). Майже третинастаршокласників (33%*) намагаються з’ясувати, відкоректувати свої професійніплани. Але у переважної більшості випускників (51%*) – фрагментарні професійніплани, тобто недовершені, такі, що характеризують невизначеність оптанта увиборі сфери професійної діяльності.
Тільки 14%* зчисла опитаних при виборі майбутньої професії хотіли б мати можливість творчоїдіяльності. Створювати що-небудь власними руками (майструвати, конструювати,лагодити, моделювати) бажає 3%* респондентів, і лише 7%* з числа опитанихвисловили своє позитивне ставлення до розв’язування задач, в тому числі і тих,що виникатимуть в майбутній професійній діяльності. Формування пізнавальноїмотивації відбувається в нерозривній єдності з розвитком інтелектуальноїактивності, творчої ініціативи та вольових якостей особистості.
У процесідослідження я намагалась також з’ясувати стан справ стосовно професійноїпоінформованості, що включає як розуміння змісту професії, яку обираєстаршокласник, так і усвідомлення власної придатності до обраного видупрофесійної діяльності. Професійна інформованість також передбачає володіннязнаннями про різні види трудової діяльності, відомостями про поширені професіїтощо. Відповідно до даних опитування близько 14%* дізнаються про професії прививченні і осмисленні програмового матеріалу (економіка, фізика тоща), 16%* — при ознайомленні з професіограмою вибраної спеціальності. Відзначаючи незначнуроль у формуванні професійного світогляду шкільної діяльності учня требазауважити, що така ситуація негативно відображається на рівні пізнавальноїактивності вцілому, на невисоких показниках творчої ініціативи, працелюбності,на формуванні особистості учня. Однією з причин такого стану справ, на моюдумку, є непідготовленість учителя до компетентного управління процесомпрофесійного самовизначення учнів.
*вказані цифри єприблизними
ВИСНОВОК
Аналізрезультатів дослідження, проведеного в рамках даного опитування на предметрівня готовності старшокласників до професійного самовизначення, переконливосвідчить про низький рівень розуміння специфіки професій та низький рівень сформованостіпізнавальної мотивації, як основи виникнення інтересу до певного видупрофесійної діяльності. Формування професійно значимої мотивації, рівеньрозвитку якої за представленими результатами далекий від бажаного, є наслідкомнедосконалості, невизначеності в переважної більшості учнів інтересів допевного виду професійної діяльності. Він народжується з потреби і бажаннязайматись улюбленою справою, якій присвячується увесь вільний час. Займаючипередові позиції в ієрархії мотивів, такі інтереси підпорядковують собі всі іншівиди навчально-пізнавальноі діяльності і є визначальними у професійнійспрямованості старшокласника. Зазвичай, наявність такого інтересу або їхсукупності виявляються в потребі відвідувати гуртки за інтересами,факультативні заняття, читати літературу, з якої можна довідатись про те, щоцікавить, хвилює, спілкуватися з людьми, які можуть допомогти з’ясуватипитання, що виникають у процесі задоволення потреб, викликаних інтересом тощо.Однак, наявність такого інтересу було помічено тільки в окремих старшокласниківз числа опитаних. В той же час молодь усвідомлює, що проблема вибору подальшогопрофесійного шляху потребує своєчасного вирішення. В такій ситуації вибірпрофесії з довготривалого пошуково-дослідницького перетворюється вкороткочасний процес: ситуативний, випадковий.
Виходячи з того,що вік учнів, які брали участь в опитуванні є 17 років, це період романтизму,тому вважаю за доцільне насамперед зазначити, що задача педагогіки в цьомувипадку — виховати в них уміння об’єктивно оцінювати як свої можливості, так інавколишній світ. Спираючись на результати опитування, можемо зробити висновок,що, незважаючи на те, що старшокласники прагнуть до самостійності, цей шлях дляних ще є дуже тернистим. Саме тому слід приділити більше уваги як батькам, так іпедагогам, пізнанню учнями своїх інтересів, потреб, намірів, задатків таздібностей. Розвитку в них уміння співвідносити останні з вимогами бажаних абообраних професій. Робити адекватний, раціональний вибір, планувати професійнукар’єру, тобто обирати професію усвідомлено.
Праця вжиттілюдини займає значне місце. Тільки в ній формується і розвивається повноціннаособистість, яка здатна принести користь суспільству, а зараз це об’єктивнапотреба. Значну частину цього завдання розв’язує загальноосвітня школа, в якійпідготовка до праці здійснюється, в основному, на уроках трудового навчання.Робота сучасної школи спрямована на формування інтересу дітей до тієї чи іншоїпрофесії, зміцнення їх умінь і навичок.
Ставлення допрофесії є такий психологічний фактор, який, з одного боку, породжуєтьсязасвоєнням інформаційного матеріалу, а з іншого — регулює процес йогозасвоєння, перетворюючись на своєрідний психологічний фільтр, через якийповинна проходити наявна професіографічна інформація. Звідси випливає, що формуванняставлення потребує особливо уважного підходу в системі профорієнтаційноїроботи, при якому обов’язково мають розкриватися творчі елементи діяльності, врізноманітних професіях і навіть у так званих „нетворчих” професіях.
Розглянувши змісті методики профорієнтаційної роботи, можна зробити висновок, що хоч у центрі їїстоїть школа, проте важливі функції покладаються також на інші державні ігромадські організації.
Профорієнтаційнаробота в школі дає можливість учням:
• подбати промайбутню професію;
• відчути«душу» підприємства, робочого місця;
• отриматиуявлення, чим слід керуватись, обираючи професію;
• переконатися,що учасникам виробництва треба володіти певними якостями особистості:пунктуальністю, старанністю, відповідальністю та ін.
Отже, професійнесамовизначення є процес узгодження можливостей людини з професією. Процесскладний, багатогранний, побудований на суперечностях. Завдання навчальнихзакладів полягає у створенні педагогічних умов, спрямованих на подолання такихсуперечностей. Розглядати його необхідно не з точки зору «управління»процесом вибору професії, що було притаманне тоталітарній педагогіці, а яккоректне педагогічне супроводження розвитку здатності старшокласників доусвідомленого вибору професії. Такий вибір і складає сутність процесупрофесійного самовизначення старшокласників.
Виходячи зголовного завдання навчання в старшій школі, яке полягає у необхідностіподальшого засвоєння соціокультурного досвіду вихованцями, завданнямпедагогічним є мотивувати, зацікавити, поінформувати та підготуватистаршокласників до професійного самовизначення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державна концепція професійноїорієнтації України. — К., 1995. — 10 с.
2. Матвеев А. А., Толпеко А. И.Человек — человек / Методические ре-комендации для тех, кто внбирает профессию.- К., 2001. — 20 с.
3. Дубровина И.В. Мы живём средилюдей. М., 1989.
4. Климов Е.А. Введение в психологіютруда. М., 1998.
5. Коссов Б. Профессиональнаяпрогностика и методы исследования. // Психологический журнал 1981 т.2.№ 2.
6. Педагогічне управління професійнимсамовизначенням учнівської молоді. Посібник / За ред. М. П. Ти-менка. — К.,2001. — 152 с.
7. Программьі дляобщеообразовательньїх учреждений. Твоя професси-ональная карьера (8 — 9 кл.). — М., 1997. — 96 с.
8. Тименко М. П., Жемера Н. В. Людинаі світ професій. Програма для старшокласників загальноосвітніхнавчально-виховних закладів України. — К., 1993. — 28 с.
9. Чистякова С. Н. Комплектучебно-методической документации для проведення профессиональньїх проб. — Кемерово, 1995. 143 с.//
10. / profi.org.ua/profes/programist.shtml/- професіограма
Додаток №1
Перелік розповсюджених спеціальностей
Адвокат
Агроном
Актор
Архітектор
Архіваріус
Арматурник
Аташе
Аудітор
Автогонщик
Автомеханік
Автослюсар
Бармен
Бетоник
Бібліотекар
Біолог
Бухгалтер
Вчитель
Ведучий радіо і телебачення
Ветеринар
Виконувач робіт
Виконавець художньо-оформлювальних робіт
Викладач фізкультури
Вишивальниця
Візажист
Водій
Диспетчер керування повітряним транспортом
Дефектолог
Дизайнер
Захисник, навколишнього середовища
Зоолог
Зубний технік
Еколог
Економіст
Експерт
Екскурсовод
Електрик
Фахівець з апаратного забезпечення
Фахівець зі зв’язків із громадськістю
Фармацевт
Фахівець з соціально-культурної роботи
Фельдшер
Фермер
Фізіолог вищої нервової діяльності
Фрезерувальник
Фінансовий менеджер
Фізик
Фізик-атомник
Фотомодель
Фотограф
Геолог
Грімер
Журналіст
Хімік
Хімік-технолог
Хірург
Художник-оформлювач
Художник-графік
Іміджмейкер
Інженер
Інспектор ДАІ
Інспектор міліції
Історик
Керівник
Косметолог
Кліпмейкер
Кінолог
Контролер матеріалів
Коректор
Кореспондент
Круп’є
Кравець
Кріміналіст-експерт
Кухар-кондитер
Лицювальник-плиточник
Лікар
Лікар-стоматолог
Лінгвіст
Манекениця
Манікюрниця
Маркетолог
Масажист
Машиніст крана
Машиніст локомотива
Майстер виробничого навчання
Менеджер по персоналу
Метереолог
Мікробіолог
Муляр
Математик
Медсестра
Менеджер
Менеджер по готельній справі
Менеджер по туризму
Менеджер ресторану
Мистецтвознавець
Митний інспектор
Модельєр
Музичний редактор
Музикант
Настроювач піаніно і роялів
Оглядач-ремонтник вагонів
Охоронець
Оператор ЕОМ
Офіціант
Океанолог
Оператор ліній
Оператор поштового зв’язку
Пекар
Перекладач
Перукар
Педагог-хореограф
Підприємець
Податковий інспектор
Поїзний диспетчер
Пожежний
Політолог
Продавець
Проектувальник-інженер
Програміст
Психолог
Рекламний агент
Реставратор
Садівник
Секретар-референт
Слідчий
Соціальний педагог
Соціолог
Скляр
Слюсар
Слюсар-інструментальник
Слюсар-механоскладальних робіт
Слюсар-монтажник
Слюсар-ремонтник
Соціальний працівник
Столяр
Страховий консультант
Співак
Стенографіст
Стиліст
Стюарт
Системний адміністратор
Технік по комп’ютерах
Технік-фахівець
Технік по проектуванню
Технік-товарознавець
Технолог харчової промисловості
Тесля
Торговий представник
Технолог по готуванню їжі
Тренер
Юрист
Ювелір
Web-дизайнер