Вступ
Фразеологіяяк наука виникла лише на початку 20 століття. На сьогоднішній деньнез’ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто єосновоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даноїнауки. До нерозв’язаних питань належать невизначеність терміну фразеологічноїодиниці та предмету фразеології. Нез’ясованою залишається теорія еквівалентності,проблема словотворчих компонентів та інші. Науковий пошук у цих напрямкахпродовжується. Досить плідними є дослідження вітчизняних (зокрема російських таукраїнських) мовознавців. Розробкою питань теорії фразеології займалися В.В. Виноградов,[6; 7] Л.А. Булаховський, В.Л. Архангельський, В.М. Мокієнко, В.П. Жуков,О.М. Мелерович, В.Г. Гак, Л.Г. Скрипник, М.Ф. Алефіренко, [3]Л.Г. Авксентьєв, [1] М.Т. Демський. Такі лінгвісти як О.І. Смирницький,О.В. Кунін, [11] Н.М. Амосова, А.І. Альохіна досліджували фразеологіюанглійської мови. Серед західних мовознавців слід відзначити Ш. Баллі та Л.П. Сміта.[20] На жаль, назаході приділяється дуже мало уваги цій галузі мовознавства.
Нашаувага буде зосереджена на компонентах фразеологізмів, а саме тих лексемах, яківідображають культуру та психологію народу-носія української та англійської мов– паремій (прислів’їв та приказок).
Прислів’я і приказки – широко поширений жанр усної народноїтворчості. Вони супроводжують людей з давніх часів. Такі виразні засоби, якточна рима, проста форма, стислість, зробили прислів’я і приказки стійкими,такими, що запам’ятовуються і необхідними в мові.
Прислів’я і приказки – стародавній жанр народної творчості.Вони виникли в далекі часи, і йдуть своїм корінням углиб століть. Багато які зних з’явився ще тоді, коли не було писемності. Тому питання про першоджереластоїть ще відкритим.
Проблема паремій, зокрема історія виникнення й походженняприслів’їв та приказок, їх функціонування та класифікація здавна приверталиувагу дослідників. Зацікавленість цим жанром усної народної творчості зумовленасучасним станом лінгвістики. Дослідженням паремій, з’ясуванням їх історії тазначення, займалося багато дослідників різних країн. Але на сучасному етапірозвитку пареміології, яка розглядається в усіх дослідницьких роботах видатнихлінгвістів, як частина фразеології (тобто паремія – фразеологічна одиниця) спостерігаєтьсяпасивність що до розгляду цих проблем. У цьому полягає актуальність даногодослідження.
Хоча багато з відомих лінгвістів розглядають фразеологіюзагалом, її частини: ідіоми, крилаті вислови, прислів’я, приказки та ін. ніхтоз них конкретно не досліджує проблему відтворення зоонімів в українській таанглійській мовах. Тож, у дослідництві зоонімів у фразеологічних одиницяхлексики (а саме прислів’їв та приказок) полягає новизна нашоїдослідницької роботи.
Об’єктдослідження– характер ситуації та тип паремії в українській та англійській мовах (а саметакі, що мають у своєму складі зоонім – назву тварини чи птаха, [16] а самевовка та коня у нашому дослідженні).
Метаданоїкурсової роботи дослідити такі фразеологічні одиниці, як прислів’я та приказки(паремії), та порівняти зоохімічну лексику паремій в англійській та українськіймовах.
Завдання дослідження цієїкурсової роботи такі:
1) визначити,що таке фразеологія;
2)визначити яку роль у фразеології грає наука паремологія (наука про прислів’я таприказки);
3)винайти основні методи відтворення прислів’їв та приказок з української мови наанглійську та навпаки;
4)порівняти лексичні одиниці паремій, що мають у своєму складі зоонім – назвутварини чи птаха.
Предметомдослідженняданої курсової роботи є саме народні мудрості двох народів-носіїв англійськоїта української мов – прислів’я та приказки цих народів. А також такі лексичніодиниці в цих творах, як зооніми – назва тварин та птахів, а саме вовка таконя.
Теоретичназначущість роботи полягає в комплексному аналізі паремології (що являєтьсяскладовою наукою фразеології), визначення основних способів відтворенняприслів’їв та приказок з англійської мови на українську і навпаки, та аналізлексикологічних одиниць (а саме зоонімів – назв тварин чи птахів) в обох мовах:виявлення, чи виконують ці лексикологічні одиниці ті ж самі функції в обохмовах та у чому полягають особливості їх значення.
Практичназначущість дослідження даної курсової роботи полягає в тому, що отриманнірезультати можна використовувати в процесі викладання курсу лексикології сучасноїукраїнської та англійської мови та під час проведення спецкурсів іспецсемінарів з тем паремологія та специфіка лексичних одиниць у прислів’ях таприказках української та англійської мов, а також отриманні знання можнавикористовувати у перекладацькій діяльності у майбутньому, а саме перекладфразеологічних одиниць – паремій (прислів’їв та приказок).
1.Фразеологія
Предметфразеології – це сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні. Авходять у нього як готові блоки з певними значеннями. Часто значенняфразеологізму не зводиться до суми значень слів, що входять у нього.Фразеологізмам властива метафоричність та образність, вони можуть належати достилістично забарвленої лексики (розмовної, чи навпаки, книжної). Дослідженняцього розділу лексичної системи доводить що, як і слова, вони можуть входити досинонімічних рядів, можуть мати антоніми та можуть мати варіанти (поруч ізфразеологізмами жорстокої структури є й такі, що мають змінний компонент –тобто алоформу фразеологізму). Визначення фразеологізму як структури,семантично цілісної, відтворюваної у готовому вигляді у мовленні іідіоматичної, є загальноприйнятим. Однак у теоретичних дослідженнях іукраїнської, і англійської лексики часто обмежується чи розширюєтьсявизначуване поняття ще певними умовами.
Тож фразеологізм– це стійкі сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні, а входятьу нього як готові блоки з певними значеннями. [18]
Існуютьрізні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів: структурно-семантичний,граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною єструктурно-семантична класифікація В.В. Виноградова. Він виділяє 3 типифразеологізмів:
– фразеологізми-зрощення;
– фразеологічнієдності;
– фразеологічнісполуки. [7]
Якпояснює М.П. Кочерган, дана класифікація ґрунтується на критерії аналітичностіфразеологізму.
П.Г.Єрченко,наприклад, класифікує фразеологізми за смислорозрізнювальною функцієюкомпонента на фразеологічні одиниці (ФО) ФО з нормативним смислом, проміжні ФО,ФО з ідіоматичним смислом та ілюстративні. [25]
У О.В.Куніна знаходимо розподіл фразем у відповідності з трьома розділами, на якіавтор поділяє фразеологію: власне ФО, або ідіоми, ідіофразеоматизми тафразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. Цейрозподіл ґрунтується на різних типах значення фразеологізмів: від більшускладнених до менш ускладнених. [11]
Тавсе ж таки, як правило, при класифікації фразеологізмів учені нашої країнивикористовують запропоновану ще в 1977 році російським академіком В.В. Виноградовимсистему виділення з-посеред фразеологічних одиниць трьох основних класів заознакою їх умотивованості чи то збереження словами-компонентами в тій чи іншіймірі значень цих слів. За звичай поділяються:
1. фразеологічні зрощення – немотивовані одиниці, значення якихнібито зовсім не виводиться зі значень компонентів. Звичайно приводятьсяприклади таких сполучень, що або мають у своєму складі слово-архаїзм, відсутнєв активному словнику мовця, або метафоричність виразу настільки відсунула значенняслова у складі фразеологізму від основного, що він уже ніяк не асоціюється зпевною денотативною семантикою слів-компонентів. Такі фразеологізми у реченнівиступають своєрідним синтаксичним монолітом, не допускають ніякоїреструктуризації чи вкраплень у вигляді додаткових означень чи уточнень.
2. фразеологічні сполучення – це такі, один з компонентів якого є зв’язним,а інший зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується. До такихсполучень часто входять слова що мають обмежену валентність. Кількістьфразеологічних сполучень у такому розумінні надзвичайно велика; сюди звичайновідносять дієслівно-іменні перифрази простих дієслів, прикметникові сполученняз постійним епітетом, прийменникові групи з усталеним порядком слів у функціїприслівника чи прикметника.
3. фразеологічні єдності – це такі фразеологізми, що є семантичнонеподільними, але загальне значення мовцями все ж таки сприймається якмотивоване, асоціації.
Невисокимступенем ідіоматичності характеризуються парні сполучення слів будь-якоїчастини мови, компоненти яких є або синонімами чи антонімами, або словамиспорідненими за значенням у якомусь іншому сенсі. Експресивні та емфатичні,вони зустрічаються як в англійській, так і в українській мовах, хоча ступіньмотивованості може бути різним. [6]
Дляпорівняльного дослідження фразеологічної системи мови проблема мотивованостівсе ж не настільки важлива, щоб порівнювати фразеологічні одиниці у двох мовахза цією ознакою, тим більше що у реальному мовленні фразеологізми виявляютьсяне настільки непорушними і можуть піддаватися пере розкладу та семантичномуоновленню, особливо у художній літературі.
Тоді,коли фразеологізм мотивований, і має у другій аналог, що базується на іншихасоціаціях і то його перерозподіл у мовленні (тобто заміна якогось його одногокомпонента) призводить до того, що цей аналог (або майже еквівалент) не працюєв іншій.
Ванглійській мові широко відомі такі сполучення дієслова, що служать длявираження однократної дії. Можна сказати, що такі структури характеризуються певнимузагальненим значенням і іноді вони розглядаються як граматикалізованіструктури, що слугують для вираження більш розчленовано основних граматичнихзначень. Цікаво, що такі структури в українській мові мають аналоги системнооднослівними дієсловами.
Англійськідієслівно-іменникові перифрази простих дієслів з компонентом give/ offer– take, get тощо маютьдодаткове значення стану (пасивний-активний) – giveadvice– takeadvice легкоспіввідносяться але мають більші можливості для уточнення advise– beadvised(giveagood, timely, unwantedadvice). Для українськоїмови теж характерні певні види сполучень давати раду, зівка, ляпасу, пораду.Такі сполучення можна вважати перемінно-стійкими з граматичноюспрямованістю – тобто такими, що засобами лексики передають значення тієї чиіншої граматичної категорії
(хайнавіть і такої, що іншого способу, як лексичний, не має – в англійській мовіаспектне значення однократності дії по-іншому, ніж give+ aNне виражається).
Такожіснує декілька класифікацій за джерелами походжень фразем. Л.А. Булаховський[5] виділяє такі типи: 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталенівислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовнихвисловів; 6) крилаті вислови письменників; 7) влучні вирази видатних людей. О.В.Кунін також виділяє декілька груп ФО на основі їх походження, однак цякласифікація у даного автора не є домінуючою: 1) власне англійські ФО; 2)міжмовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з іноземних мов шляхом того чиіншого виду перекладу; 3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, які запозиченіз американського варіанту англійської мови; 4) ФО, що запозичені в іншомовнійформі. [11]
Узагальненоюкласифікацією фразеологізмів за джерелом походження є розподіл В.М. Мокієнка[15] фразем на дві групи – природні та умовні. Перша група – фразеологізми, щовиникають самостійно в різних мовах і відображають явища природи, тваринний тарослинний світ, фізичний та психічний стани людини, до другої належатьсполучення, що обумовлені специфікою національного розвитку і відображаютьфакти матеріальної та духовної культури того чи іншого народу.
Особливуувагу походженню фразеологізмів приділяє англійський фразеолог Л.П. Сміт. [20] Основнимджерелом виникнення ідіом є життя та діяльність людей: «в своїй більшостіобразні та ідіоматичні вирази створювалися народом і тісно пов’язані зінтересами та повсякденними заняттями простого люду. Нові слова та ідіоматичнівирази є, як правило, результатом мовотворчості неграмотних людей; нашінайкращі ідіоми, найбільш яскраві образні вирази виникли не в бібліотеках тавітальнях, а в майстерні, на кухні чи в льоху». Отже, англійський вченийвиділяє ті сфери життя, звідки беруть початок ФО. Це різні галузі людськоїдіяльності
(вирази,притаманні носіям різних професій; ідіоми, пов’язані з сільським господарством,побутом, тваринним світом, спортом), предмети повсякденного вжитку. В особливийрозряд ідіом Л.П. Сміт виокремлює такі, джерелом яких є людське тіло, і щегрупу фразем, до складу яких входять так звані «фразеологічні дієслова» –словосполучення, які складаються з дієслів та прислівників чи прийменників. Дотого ж він виділяє запозичені ідіоми, біблійні ідіоми та шекспіризми.
Тожми вияснили, що до фразеологічної системи обох мов відносимо і паремії (самете, що найпильніше ми роздивимось у нашому дослідженні) – прислів’я таприказки, яким також властива відтворюваність і непряма номінація. Звичайнотакі мовні утворення стоять у проміжному за мотивованістю єдності. Прислів’я та приказки (паремії) звичайномають свою національну специфіку і відображають світобачення того чи іншогонароду.
Крилатіслова – це стійкі афористичні вирази, що мають фольклорне, частіше літературнепоходження. Це слова якихсь відомих осіб у критичних чи типових ситуаціях; воничасто перекладаються дослівно і мають у багатьох мовах прямі еквіваленти.Велику групу становлять слова і вирази, взяті з біблії – біблеїзми.
Дляпорівняльного аналізу фразеології англійської та української мов класифікаціяфразеологізмів за ознакою їхньої немотивованості, безумовно, важлива – тоді,коли за фразеологізмом, крім власне фразеологічного значення, не стоїть нічого,годі шукати асоціації у порівнюваній мові, і єдиним критерієм еквівалентностібуде експресивність та стилістична маркованість.
Дваінші підходи до виділення окремих груп (без особливої уваги до однорідностігрупи) – це структурний та семантичний.
Дієслівніфразеологізми в англійській мові складають левову частку всіх фразеологічниходиниць. Тут бачимо дієслова руху, мовлення, різноманітних
дій,стану тощо. У постпозиції до дієслова може бути різна кількість залежних віднього слів, та загалом увесь вираз еквівалентний дієслову.
Відзначимо,що англійському дієслівному фразеологізмові часто можна віднайти дієслівнийвідповідник в українській, хоча саме дієслово може належати до іншогосемантичного поля.
Іменниковіфразеологізми – це, як правило, такі, що мають у своєму складі ядерний іменникта виступають у реченні у функції іменника. Ті, що не мають відповіднихфразеологічних еквівалентів, передаються описово, хоча можливі і кальки.
Прикметниковіта прислівникові фразеологізми можуть мати в своєму складі як прикметники, такі інші частини мови, та виконують вони роль прикметника чи прислівника. [6]
Тож,ми визначили, що фразеологізм це стійкі сполучення слів, що не утворюютьсяспонтанно у мовленні, а входять у нього як готові блоки з певними значеннями.Існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів, та, якправило, вони все ж таки класифікуються за системою Виноградова В.В., цієїж позиції дотримуємось і ми, а саме: фразеологічні зрощення, фразеологічнісполучення та фразеологічні єдності. Також визначили, що для порівняльногодослідження фразеологічної системи мови проблема мотивованості все ж ненастільки важлива, щоб порівнювати фразеологічні одиниці у двох мовах за цієюознакою. Існує класифікація фразем за джерелами походження. До такійкласифікації відносяться і прислів’я з приказками. Ще два підходи до виділеннягруп – структурний та семантичний, в якому фразеологізми поділяються надієслівні, іменникові та прикметникові в англійській мові, та мають такі жвідповідники й в українській мові, та слід додати до української мови ще йприслівникові фразеологізми крім вищезазначених.
2. Прислів’я і приказки як жанр усної народної творчості
2.1 Проблеми дефініції прислів’їв і приказок
Прислів’я і приказки – широко поширений жанр усної народноїтворчості.[16] Невідомо час виникненняприслів’їв і приказок, але незаперечно одне: і прислів’я, і приказки виникли увіддаленій старовині, з тієї пори супроводять народу на всьому протязі йогоісторії. Заслуговують уваги ті виразні засоби, за допомогою яких досягаєтьсястійкість або легкість для запам’ятовування прислів’їв і приказок. Один з такихзасобів – це точна або ассонансна рима.
Проста збалансована форма прислів’їв і приказок є найбільшчасто вживаним прийомом.
Стислість є істотним аспектом висловів, що запам’ятовуються.Лише дуже небагато прислів’їв і приказки багатослівні, більшість з них міститьне більше п’яти слів.
Найчастіше прислів’я і приказки означають влучний образнийвислів, типізуючі самі різні явища життя, які мають форму закінченоїпропозиції. Прислів’я виражає закінчену думку.
Приказкою іменують короткий образний вислів, що відрізняєтьсявід прислів’я незавершеністю висновку.
У окремих роботах по фразеології головна відмінністьприслів’я від приказки убачається в тому, що прислів’я виражає загальну думку,а приказка – думка часткового характеру. На думку цих лінгвістів, не тількиприслів’я, але і приказки можуть мати форму закінченої пропозиції.
Приказкою вважається стійка пропозиція такої ж структури, які прислів’я, але така, що позбавлена дидактичного змісту.
Прислів’ями і приказками слід вважати ті вислови, якікористуються суспільною популярністю. Звідси витікає, що звичайно це – старовиннівислови, оскільки за короткий строк вони не могли б стати частиною суспільноїсвідомості. Звичайно, бувають виключення, і деякі прислів’я і приказкиуриваються в народну свідомість з незвичайною швидкістю, проте слід виключити зїх числа такі фрази-одноднівки, як «I couldn’t care less» або «What’s the odds?».[23]
Іноді дуже важко відрізнити прислів’я від приказки абопровести чітку грань між цими жанрами. Приказка граничить з прислів’ям, і уразі приєднання до неї одного слова або зміни порядку слів приказка стаєприслів’ям.
Тож, не дивлячись на розбіжності серед лінгвістів стосовновизначення прислів’я та приказки (деякі вважають, що приказкою називаєтьсякороткий образний вислів, що відрізняється від прислів’я незавершеністювисновку. Інші вважають, що головна відмінність прислів’я від приказкиубачається в тому, що прислів’я виражає загальну думку, а приказка – думкачасткового характеру. На думку цих лінгвістів, не тільки прислів’я, але іприказки можуть мати форму закінченої пропозиції) у своєму дослідженні мипритримуємось думки лінгвістів, що вважають, що і приказки мають формузакінченої пропозиції, відповідно граничать між собою, та іноді майже невідрізняються.
2.2 Паремії – приказки та прислів’я в українськійта англійській мовах
Тож,як ми вже визначили, до фразеологічних одиниць належать і комунікативніфразеологізми – паремії. Хоча вони не еквівалентні словам, їх відзначаєхарактерна для інших фразеологізмів відтворюваність у мові в
готовомувигляді, образність і те, що загальні їхні значення все-ж таки здебільшого незводяться до значень їхніх компонентів. [20]
Усистемі мови прислів’я та приказки займають особливе місце. Прислів’я – це короткий,усталений у мовній практиці, як правило, ритмічно організований вислівпереважно повчального характеру, в якому зафіксовано багатовіковий досвіднароду, має форму речення (простого чи складного). Приказка – це такожкороткий вислів, що може мати форму словосполучення чи неозначено-особового чиінфінітивного речення, усталеного та здебільшого повчального. На відміну відприслів’їв, що виражаютьсудження метафорично, приказки можуть вживатися у своєму прямому значенні.
Пареміїанглійської та української мов можуть бути подібними за лексичним складом,комунікативним значенням та стилістичним забарвленням, та все ж значна частинаанглійських, і українських прислів’їв мають свої особливості, і відповідник упорівнюваній мові часто буває тільки приблизним. При порівнянні паремійхарактерним є визначення спільного асоціативного значення, аналогічністьситуації, у якій доречним є вживання прислів’я.
Так,однією з характерних рис українських прислів’їв є те, що значна кількістьповчальних елементів мають іронічний характер.
Прислів’ята приказки можуть (і часто стають) джерелом фразеологізмів дієслівної чиіменної структури, у мовленні вони можуть вживатися вже як окремі дієслівні чиіменні фрази.
Умовленні часто вживаються лише фрагменти прислів’їв, створюючи ефект алюзії –адже такі одиниці зазвичай добре асоціюються не просто з прислів’ям, а і з тієюситуацією, тим прагматичним значенням, яке воно має у повному вигляді.Оновлення (осучаснення) прислів’я чи простого фразеологізму, прив’язка його добудь-якої конкретної ситуації робить його більш експресивним:
Cookarrived with coffee, and put down the tray with the air of a camelexhibiting the last straw. (Priestley) (від прислів’я it is the laststraw that broke the camel’s back) (в українській мові – остання крапля відприслів’я остання крапля переповнює чашу терпіння). [13]
3. Способи відтворення паремій з англійської мови наукраїнську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні
Відтворення прислів’їв і приказок складає особливуперекладацьку проблему. На відміну від одиниць, фразеологізмів, еквівалентнихслову, у прислів’їв і приказок образний зміст, тобто їх внутрішня форма,звичайно зберігає свою значущість. Воно функціонально дієво. Носії мови нетільки знають сенс прислів’я і ситуації, в яких її слід вживати, але ісприймають образ, метафору, порівняння, що формує прислів’я. Звичайно,початкові реалії, пов’язані з виникненням прислів’я, забуваються. Аледвоплановість прислів’їв зберігається. Їх прямий сенс і сенс іносказанняспівіснують. Сенс вільного поєднання, що лежить в основі прислів’я, і її змістіносказання актуалізується в мові. Тому перекладачу важливо передати обидва цікомпоненти: і сенс прислів’я, і її метафоричний зміст. [18]
Звичайно використовуються слідуючи способи відтворенняприслів’їв та приказок:
1. Повною відповідністю (еквівалентом) прислів’я,коли в мові перекладу є прислів’я, рівнозначне по сенсу, функції і стилістичнимхарактеристикам прислів’ю оригіналу і співпадає з нею повністю або в основісвоєї по образному змісту. Іншими словами, метафора, поміщена в прислів’ях,повинна спиратися на ідентичні образи.
Вовк і полічених овець краде.
A wolf guzzles counted sheep too.
З вовками жити – по-вовчому вити.
One must howl with the wolves.
Біда вівцям, де вовк пастушить.
To set the wolf – to keep the sheep.
Лихий чоловік у громаді, що вовк у стаді.
A bad man is like a wolf in the flock.
Там вовк не бере, де сам живе.
A wolf doesn’t steal where he lives.
Велика риба маленьку цілою ковтає.
The great fish eats up the small.
Риба та гості через три дні псуються.
Fish and company stink in three days.
Не вчи рибу плавати.
Never offer to teach fish to swim.
Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Never look a gift horse in the mouth.
Замкнув стайню, як коней вкрали.
It is too late to shut the stable door after thehorse has been stolen.
Кінь на чотирьох ногах, та й то спотикається.
A horse stumbles that has four lags.
Силуваним конем не поїдеш.
You can take a horse to the water but you cannotmake him drink.
Як ми бачимо у цьому способі відтворення прислів’їв таприказок не втрачається лексична образність зоонімів. Якщо це риба вукраїнській мові, то вона й залишається рибою і в англійській мові, так само які вовк і кінь. Порушена тільки структура речення, що й являється розбіжністю зіспособом відтворення за допомогою калькування.
Повні еквіваленти часто зустрічаються у так званихінтернаціональних прислів’ях і крилатих виразах, висхідних до біблейських іміфологічних джерел.
2. Частковою відповідністю прислів’я, колиприслів’я мови перекладу еквівалентне прислів’ю оригіналу по сенсу, функції істилістичному забарвленню, але розрізняється своїм образним змістом.
Вовк вовка не кусає.
Dogdoesn’teatdog.– дослівно:собака не їсть собаку.
Вовк линяє, а натури не міняє.
Theleopardcannotchangeitsspots. – дослівно:леопард не в змозі замінити свої плями.
Замкнув вовка межи вівці.
Putacatamongthecanaries. – дослівно:заперли кота серед канарейок.
Бережіть козла спереду, коня ззаду.
Bewareofasilentdogandstillwater. – дослівно:бережіться мовчазного собаки та сталої води.
Знайся кінь з конем, віл з волом, свиня з свинею, рівня зрівнею.
Geesewithgeeseandwomenwithwomen. – дослівно:гусаки з гусаками, а жінки з жінками.
Розібравши цей спосіб відтворення можна зазначити, що тутвтрачається лексична відповідність. Прислів’я мови перекладу еквівалентнеприслів’ю оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, та втрачаєобразну відповідність. Взяти, наприклад, перше прислів’я – тут образ вовкаміняється на образ собаки. І так майже з усіма прислів’ями та приказками.
3. При передачі прислів’їв нерідко використовується прийом калькування.Він відрізняється від описуваного в пункті 4 способу перекладу тільки тим, щокалька не піддається ніякій персональній ритмічній і метафоричній організації.Прислів’я відтворюється майже дослівно, і сам контекст підказує, що читач маєсправу із стійким оборотом, відтворним по оригіналу. Іноді навіть в самомуавторському тексті є ввідні пояснення, що вказують на фразеологізм: «якговорить прислів’я», «як завжди говорять», «всім відомо, що» і т. п. [1]
Вовк в овечій шкурі.
A wolf in sheep’s skin.
Голодний як вовк.
As hungry as a wolf.
Людина людині вовк.
A man is a wolf to a man.
Ні риба ні м’ясо.
Neither fish nor flash.
Риба починає псуватися с голови.
Fish begins to stink at the head.
Тут, як ми бачимо, зберігається повна специфіка прислів’я,приказки. Спосіб калькування зберігає усі образні лексеми в їх початковійформі, у формі мови оригіналу.
4. Довідповідностей, «псевдоприслів’їв» вдаються,коли перекладач вважає недоцільним використовувати наявні в мові відповідностіабо коли в ньому взагалі немає повного або часткового еквівалента прислів’я. Вцьому випадку перекладач «винаходить» прислів’я, відтворюючи без модифікаційабо з деякими змінами образний зміст оригінального прислів’я і, звичайно,зберігаючи її сенс. При створенні такого «псевдоприслів’я» використовуютьсяобразні і звуко-ритмічні засоби. Словосполучення стилізується під прислів’я. Учитача повинне скластися враження, що створене прислів’я існує в мові перекладуабо що це іноземне прислів’я, відтворене засобами рідної мови із збереженнямознак прислів’їв, і їх характеристик. Відповідність, «псевдоприслів’я», – завждирезультат творчого відтворення речення мови оригіналу.
Баба з воза – кобилі легше.
Agoodriddancetobadrubbish. – дослівно:добра прогулянка на погане сміття.
Щоб рибку з’їсти, треба в воду лізти.
The cat would eat fish and would not wet herfeet.– дослівно: кіт з’їсть рибку та не замочить її ноги.
Як вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.
Naturedrawsmorethantenoxen. – дослівно:природа приваблює більш ніж десять волів.
На свиню хоч і сідло надінь, то все конем не буде.
Anassisbutanass, thoughladenwithgold. – дослівно: оселтак і залишиться ослом, навіть якщо він завантажений золотом.
Битись, як риба об лід.
Toholdawolfbytheears. – дослівно:утримувати вовка за вуха (тобто вговорюючи залишитись).
У цьому способі відтворення паремій, як бачимо, зазвичай зоонімічналексика не зберігається. И взагалі практично повністю змінюється лексичний фонприслів’я чи приказки.
5. Ще один спосіб відтворення паремій – цепереказфразеологізму, тобто описовий спосібвідтворення.
Відсутність необхідних відповідностей і неможливістьдослівного калькування впливають на вибір цього способу відтворення. Вінзводиться до тлумачення, пояснення прислів’я, яке в перевідному текстіпрактично перестає існувати як самостійна мовна одиниця і немов розчиняється вконтексті. При такому способі перекладу неминучі стилістичні і інформаційнівтрати. Приведемо декілька прикладів способу переказу фразеологізму: [3]
В каламутній води риба ловиться краще.
It is a good fishing in troubled water.
При такому способі відтворення паремій лексичний фон зазвичайчастково зберігається. Образна лексика, звичайно, порушується. Та взагалі притакому способі відтворення перекладач має превілегію обирати чи залишити образну лексикуоригіналу, чи змінити. Наприклад, це ж саме прислів’я з української мови наанглійську можна було б перекласти так: Wecancatchmuchfishintroubledwater. У такому випадку,розглянута нами зоонімічна лексика зберегла би форму оригіналу.
Та якщо взяти за основу оригіналу англійський варіант цьогоприслів’я (Itisagoodfishingintroubledwater.) та відтворити наукраїнську мову прислів’ям В каламутній води риба ловиться краще тодіспосіб відтворення можна було б віднести до способу «псевдо прислівним»відповідностям.
Отже, існує декілька способів відтворення прислів’їв таприказок з однієї мови на іншу. В першому та третьому способі лексичнаобразність прислів’їв та приказок зберігається, в інших не зберігається.
Не дивлячись на це можна зазначити, що в будь-якому випадкулексичні одиниці зооніми в обох мовах хоча і мають різні значення та виконуютьоднакову функцію. Взяти, наприклад, таке прислів’я На свиню хоч і сідлонадінь, то все конем не буде. Його відповідником в англійській мові буде: Anassisbutanass, thoughladenwithgold. Можна зазначити,що хоча лексичні зооніми в цих двох прислів’ях різні (в українській мові цесвиня та кінь, в англійській мові – осел) та все одно ці лексичні одиницівиконують у прислів’ї однакову функцію, тобто саме прислів’я не втрачає свогоемотивного значення та смислової нагрузки ні в одній із мов.
Висновки
Напочатку дослідження ми ставили перед собою наступні цілі та завдання:
1)визначити, що таке фразеологія;
2)визначити яку роль у фразеології грає наука паремологія (наука про прислів’я таприказки);
3)винайти основні методи відтворення прислів’їв та приказок з української мови наанглійську та навпаки;
4)порівняти лексичні одиниці паремій, що мають у своєму складі зоонім – назвутварини чи птаха.
Дослідившиспочатку фразеологію ми дізнались, що предмет фразеології – це сполучення слів,що не утворюються спонтанно у мовленні. А входять у нього як готові блоки зпевними значеннями. Фразеологізмам властива метафоричність та образність, вониможуть належати до стилістично забарвленої лексики.
Такождізнались, що існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів:структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільшпоширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова.
Ураховуючите, як класифікував фразеологізми Л.А. Булаховський, а саме: 1) прислів’яі приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо;4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті висловиписьменників; 7) влучні вирази видатних людей; ми винаходимо яку роль відіграєнаука паремологія у фразеології.
Розглянувшиприслів’я та приказки як жанр усної народної творчості ми дізнались про основніпроблеми дефініції прислів’їв та приказок.
Визначили,що таке прислів’я та що таке приказка: прислів’я – це короткий, усталений у мовнійпрактиці, як правило, ритмічно організований вислів переважно повчальногохарактеру, в якому зафіксовано багатовіковий досвід народу, має форму речення(простого чи складного); приказка – це також короткий вислів, що може матиформу словосполучення чи неозначено-особового чи інфінітивного речення,усталеного та здебільшого повчального.
Такожперед тим як розбирати основні способи відтворення паремій ми визначили, щопаремії англійської та української мов можуть бути подібними за лексичнимскладом, комунікативним значенням та стилістичним забарвленням, та все ж значначастина англійських, і українських прислів’їв мають свої особливості, івідповідник у порівнюваній мові часто буває тільки приблизним
Потімми у процесі дослідження винайшли основні способи відтворення паремій зукраїнської мови на англійську та навпаки, та порівняли лексичні зміни привідтворенні. Ми визначили, що при повній відповідності (еквіваленту) прислів’яне втрачається лексична образність зоонімів. Паремії можуть відтворюватисьчастковою відповідністю прислів’я, коли прислів’я мови перекладу еквівалентнеприслів’ю оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, алерозрізняється своїм образним змістом. Розібравши цей спосіб відтворення можназазначити, що тут втрачається лексична відповідність.
Припередачі прислів’їв нерідко використовується прийом калькування. При такомуспособі відтворення зберігається повна специфіка прислів’я чи приказки. Спосібкалькування зберігає усі образні лексеми в їх початковій формі, у формі мовиоригіналу.
Такожпри відтворенні паремій можна звернутись до так званої «псевдо паремії». Мивизначили, порівнюючи паремії англійської та української мов,
щопри такому способі відтворення паремій, як бачимо, зазвичай зоонімічна лексикане зберігається.
Щеодин спосіб відтворення паремій – це переказ фразеологізму, тобто описовийспосіб відтворення. При такому способі відтворення паремій лексичний фонзазвичай частково зберігається. Образна лексика, звичайно, порушується. Такожслід зазначити, що при такому способі відтворення перекладач має превілегію обирати чизалишити образну лексику оригіналу, чи змінити на іншу.
Тож,хоча і більшості випадках первісне значення зоонімічної лексики у прислів’ях таприказках англійської та української мов розбіжне та функцію зоонімічна лексикавиконує однакову: зберігає емотивне значення паремії та несе в собі відповіднусмислову загрузку.
Списоквикористаної літератури
1. Авксент’єв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиницьсучасної української мови та особливості її формування – «Мовознавство.» 1997
2. АлєксєєваІ.С. Професійний тренінгперекладача. – вид. «Союз»,2001 р.
3. Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови – «Мовознавство»1984
4. АрнольдІ. В. Стилістика. Сучасна англійська мова. – Підручник для ВНЗ-4-е изд. 2002
5. Булаховський Л.А. Вибрані праці в п’яти томах. – Київ, 1978.–
Т.3
6. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської таукраїнської мов – вид. «Нова книга» 2003
7. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография – Москва1987
8. Виноградов В.С. Общие лексические вопроси – Москва 2004
9. Голікова Ж.А. Перевод с английского на русский – Москва 2003
10. Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови наанглійську мову – Вінниця 2003
11. Кунін А.В. Английская фразеологія – Москва 1990
12. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник длястудентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти – Київ 1999
13. Мезеника М.В. Поговоримо поговорках. – «Иностранные языки в школе» 1993
14. МирамГ. Переводные картинки – Київ 2001
15. Мокиєнко В.М. Славянская фразеология. – Москва, 1989
16. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови – Харків 1993
17. Намакштанська І, Романова О. Світ тварин у світі фразеології –«Урок української» 2000
18. Раєвська Н.М. English lexicology – Київ 1991
19. Редін П.О. Типи системних зв’язків фразеологічних одиниці умові – Мовознавство 1993
20. Сміт Л.П. Фразеология английского язика – Пер. с англ.
21. А.Р. Игнатьева. – М., 1979
22. Соссюр Ф. Курс общей лингвистики. – Екатеринбург, 1999
23. Стефанович Т.А.,Швидкая Л.И. та ін. Английский язык впословицах и поговорках. Сборник упражнений для учащихся 8–10 классовсредней школы. – «Просвещение». 1990
24. Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. – Київ. Нац. Універ.Ім… Тараса Шевченка. 1992
25. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць – «Іноземнафілологія» 1994
Довідковалітература
26. Русско-английскийсловарь пословиц и поговорок. / Под ред. С.С. Кузьмина, Н.Л. Шадрина.– СПб.: Мик / Лань, 1996.
27. Словарьиностранных слов. / Под ред. А.В. Боброва. – М.: «Цитадель», 1999.
28. Современныйрусско-английский фразеологический словарь. 7000 фразеологизмов / Д.И. Квеселевич.– М.: «Русский язык», 2005
29. Толковыйсловарь английских пословиц. – Рейдаут Р., Уиттинг К. «Лань». 1997
30. Толковыйсловарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений/ Ожегов С.И.,Шведова Н.Ю. – 2-е изд. – М.: «Российский фонд культуры» 1994.
31. Longman Dictionary of Contemporary English, 2000