Реферат на тему:
Стан та проблеми розвитку туристсько-краєзнавчої роботи в Україні
В Україні склалася і успішно діє система дитячо-юнацького туризму і краєзнавства, яка є невід’ємною складовою позашкільної освіти. У процесі пізнання історії рідного краю, витоків національної культури, вивчення свого родоводу, історичних і культурних надбань предків у юних туристів виховується почуття дбайливого ставлення та поваги до історії краю, чуйності, доброти, формується фізично здорова і духовно розвинена особистість.
З прийняттям Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки (постанова КМУ від 29.04.2002 №583) і Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року (постанова КМУ від 10.06.2002 №789) дитячо-юнацький туризм і краєзнавство перейшли на важливий етап свого розвитку, адже туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки і соціальної сфери України і це дає можливість центрам туризму і краєзнавства учнівської молоді якісного оновлення своєї діяльності. На виконання зазначених програм обласними державними адміністраціями розроблені і затверджені регіональні програми розвитку туризму і краєзнавства, у яких приділена значна увага питанням розвитку дитячо-юнацького туризму і краєзнавства, вдосконалення матеріально-технічної бази центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді.
Мережа центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді
На сьогодні в Україні діє 100 центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму в регіонах. Слід відзначити, що останнім часом серед позашкільних навчальних закладів зростає саме мережа центрів туризму і краєзнавства: якщо в 1998 році їх було 84, в 2000р.- 87, то зараз — вже 100. І цей процес продовжується: внутрірайонні центри в містах набувають статусу міських (така тенденція характерна для м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, де в місті діє зараз 5 центрів туризму), набуває поширення створення філій обласних центрів: започаткували цю роботу в Івано-Франківському обласному центрі туризму ( діє вже 7 філій), а зараз філії створені в Донецькій, Запорізькій областях, створюються в Чернівецькій області.
Найбільшу кількість центрів туризму мають: Дніпропетровська та Хмельницька області – по 8 кожна, Луганська і Полтавська — по 7, Львівська, Черкаська, Волинська — по 6, Донецька, Харківська — по 5.
Немає центрів туризму обласного рівня в Київській, Одеській та Сумській областях, де відбулося злиття всіх позашкільних навчальних закладів, але в комплексних позашкільних навчальних закладах цих регіонів працюють відділи туризму і краєзнавства.
Нормативна база дитячо-юнацького туризму
З прийняттям Закону України „Про позашкільну освіту” розпочався процес створення нормативно-правової бази діяльності позашкільних навчальних закладів, в т.ч. і туристсько-краєзнавчого напряму. А саме, прийняті:
1) Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002–2008 роки, затверджена постановою КМУ від 28.03.2002 №378;
2) Наказ МОН від 12.07.2001 №510, зареєстрований Мін’юстом від 06.09.2001 за №788/5979 „Порядок видачі випускникам позашкільних навчальних закладів свідоцтв про позашкільну освіту” та наказ МОН від 24.03.2003 №161, зареєстрований Мін’юстом від 08.04.2003 за №275/7596 „Про внесення змін до Порядку видачі випускникам позашкільних навчальних закладів свідоцтв про позашкільну освіту”;
3) Положення про центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станцію юних туристів, затверджене наказом МОН від 19.12.2002 №730 і зареєстроване Мін’юстом від 8.01.2003 за №10/7331;
4) Розпорядження КМУ від 12.05.2004 №298-р „Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму” та наказ МОН від 11.06.2004 №473 на його виконання;
5) Наказ МОН від 11.05.2004 №379 „Про затвердження Положення про Всеукраїнську координаційно-методичну раду з питань розвитку дитячо-юнацького туризму, краєзнавства й екскурсій”, затверджений наказом Мін’юстом від 26.05.2004 № 379 (підготовлений з метою сприяння реалізації Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки та програми розвитку краєзнавства до 2010 року, розробки стратегії і програми розвитку дитячо-юнацького туризму, краєзнавства й екскурсій в Україні);
6) Постанова КМУ від 17.11.2004 №1564 „Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися держаними навчальними закладами” (підготовлений з метою розширення можливостей позашкільних навчальних закладів у період недостатнього бюджетного фінансування у надання платних послуг, кошти від яких спрямовуються на виконання статутних завдань та утримання закладів);
7) Наказ МОН від 16.05.2005 №295 „Про затвердження Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи МОН”, зареєстрований Мін’юстом від 01.06.2005 за №601/10881 (підготовлений з метою створення умов для безпечного проведення туристських походів з учнівською і студентською молоддю).
8) Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” від 4.07.2005р. №1013/2005 (на виконання Указу підготовлений наказ МОН від 29.07.2005 №454 „Про заходи МОН по реалізації Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”).
Гурткова робота
Одним з показників, що характеризують розвиток дитячо-юнацького туризму і краєзнавства є робота туристсько-краєзнавчих об’єднань – їх кількість та охоплення дітей. І ці показники такі:
— 2000 рік — 5897 гуртків/ 105911 учнів;
— 2001 рік — 5960 гуртків/101263 учні;
— 2002 рік — 5972 гуртки/100051 учень;
— 2003 рік — 6565 гуртків/109444 учні;
— 2004 рік – 6446 гуртків /106578 учнів.
Охоплення учнів туристсько-краєзнавчою гуртковою роботою
позашкільними навчальними закладами у 2004 році
(за даними державної статистики)
№№
пп
Назва
Областей
Кількість
учнів в ЗОШ
(тис.чол.)
Кількість
гуртківців
(тис.чол.)
% охоплення
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
АР Крим
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Ів.-Франківська
Київська
Кіровоградська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська
м.Київ
м.Севастополь
Респ. заклади
227,2
211,9
148,4
390,0
444,3
176,8
183,7
207,6
193,9
220,4
130,6
243,2
337,9
149,6
285,0
183,8
173,6
135,1
147,0
289,7
143,1
181,8
165,6
121,6
134,0
261,5
36,2
2,3
4,3
3,5
2,7
5,4
5,1
1,5,
3,4
5,0
4,8
4,2
2,7
4,4
3,1
3,9
4,0
5,2
2,3
3,7
3,6
9,4
4,6
4,5
4,1
2,1
4,0
4,3
0,4
0,4
1,9
1,6
1,8
1,4
1,1
0,8
1,8
2,4
2,8
1,9
2,1
1,8
0,9
2,6
1,4
2,8
1,3
2,7
2,4
3,2
3,2
2,4
2,4
1,7
3,0
1,6
1,1
РАЗОМ
5527,1
106,6
1,9
Найбільш масовою гурткова туристсько-краєзнавча робота є в Харківській, Херсонській, Чернігівській, Івано-Франківській, Полтавській областях.
Слід зазначити, що заняття туризмом і краєзнавством проводиться не тільки в центрах дитячо-юнацького туризму, а і в інших профільних та комплексних позашкільних навчальних закладах.
Наприклад, такі гуртки є в:
— центрах, палацах естетичного виховання — 3159 гуртків/52810 уч.;
— відділеннях МАН — 304/3671;
— центрах, будинках технічної творчості — 94/1356;
— еколого-натуралістичних центрах — 91/1398.
Спортивний туризм
У 2004 році у загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю, Палацах, Будинках дитячої творчості працювало 4 826 гуртків спортивно-туристського профілю, в яких навчалось 78 521 учнів.
Найбільш масовими видами спортивного туризму в Україні є пішохідний туризм та спортивне орієнтування.
Так, за програмами “Спортивний туризм” працювали 1790 гуртків, за програмою “Спортивне орієнтування” – 613 гуртків.
Крім того, діяли такі гуртки:
— 79 — водного туризму;
— 65 — гірського туризму;
— 71 — велосипедного туризму;
— 106- спелеотуризму;
— 18 — туристів-провідників;
— 14 — лижного туризму;
— 21 — молодших інструкторів туризму;
— 13 — топографів -геодезистів;
— 14 — юних суддів туристських змагань;
— 5 — скелелазання та інші.
Виходячи з вищезазначеного, традиційними є змагання з техніки пішохідного туризму та спортивного орієнтування. Але запроваджуються і нові види: наприклад, зимові багатоденні змагання учнів зі спортивного орієнтування, з гірського туризму та інші. Так, протягом 2004 р. центрами туризму проведено близько 250 змагань з різних видів туризму. Всього ж у масових заходах зі спортивного туризму взяли участь 78 902 учасники, і це не враховуючи учасників таких поширених загальношкільних заходів як “Тиждень туризму”, туристсько-спортивних зльотів до Всесвітнього дня туризму, масових сходжень на найбільш відомі вершини Криму та Карпат, походів по рідному краю тощо.
Крім того, гуртківці центрів туризму змагаються на міжнародних туристських змаганнях. Так, вихованці Закарпатського обласного центру туризму, краєзнавства і спорту постійно беруть участь у міжнародних змаганнях із спортивного орієнтування в Чехії та Словакії. Команди центрів туризму беруть участь у змаганнях, які проводить Федерація спортивного туризму України (відкриті змагання зі спортивного туризму „Кам’янецькі скелі”, Всеукраїнські змагання з спортивного орієнтування на приз О.Онищука, кубок Вінницької області з техніки водного туризму „Вінницькі перегони” тощо).
З метою розвитку дитячо-юнацького спортивного туризму щорічно проводиться заочна Першість України на кращу туристсько-краєзнавчу подорож.
Своєрідним підсумком роботи туристсько-спортивних гуртків є участь у Всеукраїнських змаганнях із спортивного туризму. Останні такі змагання — XXXIV — відбулися цього року у Волинській області.
Краєзнавство
Одним з напрямів роботи центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів є впровадження в практику освітянської роботи краєзнавчого принципу навчання і виховання, введення краєзнавчого компоненту в роботу гуртків спортивно-туристського напряму, проведення різноманітних краєзнавчих експедицій, зльотів, акцій тощо, безпосередня робота краєзнавчих гуртків. Так, у 2004 році у загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю, Палацах, Будинках дитячої творчості працювало 8921 краєзнавчих гуртків, в яких навчалось 144 311 учнів. Серед них переважають гуртки історичного та екологічного краєзнавства і народознавства. Крім того, працюють фольклорно-етнографічні гуртки, музеєзнавства та мистецтвознавства, юних геологів, археологів, фототуризму тощо.
Всього протягом 2004 року було проведено 167 краєзнавчих масових заходів, в яких взяли участь 64 503 чол.
Стрижнем краєзнавчої роботи учнівської молоді в Україні є рух учнівської молоді за збереження і примноження звичаїв, традицій і обрядів українського народу “Моя земля — земля моїх батьків”, Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція “Краса і біль України” та історико-географічна експедиція “Сто чудес України”.
Крім того, на місцях успішно діють регіональні краєзнавчі пошукові експедиції. Так, наприклад, у Донецькій області проводилась операція „Дитинство, обпалене війною”, в ході якої передбачено створення відеофільмів про дітей, які в роки війни були “синами полків”, юнгами, зв’язковими та підпільниками в партизанських загонах, мають нагороди за роботу на трудовому фронті в тилу. У ході цієї операції було створено 57 відеофільмів про дітей війни, що проживають в містах і районах області.
У Закарпатській області проводиться міжнародна комплексна еколого-археологічна волонтерська експедиція “Замки Закарпаття”.
З метою вивчення історії рідного краю, пропаганди ідеї консолідації нації серед наймолодших громадян нашої країни, зближення і взаємному розумінню школярів західних і східних регіонів на Львівщині проводився міжобласний (Харківська і Львівська області) конкурс школярів „Моя Україна від краю до краю”.
Це лише декілька прикладів, а різноманітні краєзнавчі заходи проводяться в кожній області.
Краєзнавчі матеріали, віднайдені юними краєзнавцями, знаходять своє місце в шкільних музеях, які є центрами виховної роботи в навчальних закладах. За підсумками проведення огляду (на 30 грудня 2004 р.) в навчальних закладах системи МОН зареєстровано 3265 музеїв, що на 743 більше у порівнянні з відомчою реєстрацією 2001 року. Разом з тим, 46 музеїв припинили своє існування з різних причин: ліквідація навчального закладу, аварійний стан приміщення музею, не актуальність тематики, зміна профілю.
За значні успіхи у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, формуванні і збереженні музейного фонду України, пропаганді пам’яток історії, культури та природи у 2004 р. 94 музеям навчальних закладів присвоєно звання „Зразковий музей”.
Форми і зміст туристсько-краєзнавчої роботи постійно оновлюються. Так, Міністерством освіти і науки України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді спільно з Радою Організації ветеранів України, Всеукраїнською спілкою краєзнавців, Національним музеєм Історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. проведена Всеукраїнська історико-краєзнавчої акції учнівської молоді “Збережемо пам’ять про подвиг”, присвячена 60-річчю визволення України від фашистських загарбників та Перемоги у Великій Вітчизняній війні. У заходах акції взяли участь близько 2-х тисяч пошукових загонів. За результатами проведення акції Почесними грамотами МОН нагороджені 35 шкільних музеїв та 12 пошукових загонів навчальних закладів.
Спільно з Інститутом історії НАН України, Всеукраїнською спілкою краєзнавців була організована участь юних краєзнавців – членів Малої академії наук України в XI Всеукраїнській науковій конференції до 60-річчя визволення України від фашистських загарбників у м.Хмельницькому.
Започаткована нова цікава форма краєзнавчої роботи – проведення регіональних учнівських конференцій з дослідження історико-культурної спадщини географічно, економічно та етнографічно поєднаних територій. Ініціаторами зазначеної форми роботи стали педагоги Донецького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.
Змагаються ж юні краєзнавці під час Всеукраїнських зльотів-змагань юних туристів-краєзнавців — активістів руху учнівської молоді “Моя земля — земля моїх батьків”. Така форма організаційно-масової роботи серед учнівських колективів позитивно себе зарекомендувала та знайшла широке схвалення на місцях. Останній, V-й, такий зліт відбувся цього року у Центральному таборі туристського активу учнів України. Участь у заході взяли 19 команд з різних областей України.
До суддівства зльоту залучались науковці Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, висококваліфіковані педагоги обласних центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді.
Загалом, різними формами туристсько-краєзнавчої роботи всіма позашкільними навчальними закладами України у 2004 р. було охоплено близько 20% дітей від загальної кількості учнів в Україні.