Міністерствоаграрної політики України
Державнийагроекологічний університет
Кафедрааналізу і статистики
Курсовийпроект
зстатистики на тему:
«Статистичнийаналіз і прогнозування урожайності цукрових буряків в господарствахАндрушівського району Житомирської області»
Виконав: студент 3 курсу 3 групи
факультету аграрного менеджменту
спеціальність «Менеджмент організацій»
заочної форми навчання
Бедрич М.В.
Житомир-2009р.
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретична суть і показникиурожайності цукрових буряків
1.1 Поняття про урожай та урожайність
1.2 Джерела даних про урожай таурожайність
1.3 Проведення статистичного спостереження
Розділ ІІ. Досягнутий рівеньурожайності цукрових буряків в господарствах району
2.1 Оцінка досягнутого рівняурожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району
2.2 Побудова групування господарствАндрушівського району за урожайністю цукрових буряків
2.3 Залежність урожайності цукрових буряків відфакторів виробництва
2.4 Аналіз економічної ефективностівиробництва цукрових буряків
Розділ ІІІ. Кореляційно-регресійнийаналіз урожайності цукрових буряків
3.1 Визначення показників зв’язку припрямій парній залежності
Розділ IV. Динаміка та прогнозуванняурожайності цукрових буряків
4.1 Перспективи розвитку урожайностіцукрових буряків в господарствах Андрушівського району
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Буряківництво –галузь рослинництва, що займається виробництвом цукрових буряків, що служитьсировиною для цукрової промисловості. Це єдина культура, з якої виробляютьцукор в Україні. В коренеплодах сучасних сортів цукрових буряків міститься16-20% цукру (сахарози). При переробці цукрових буряків на цукрових заводах ізкожного центнера коренеплодів отримують 15-20 кг цукру, 85 кг жому та 4-6 кг патоки (меляси).
В даномукурсовому проекті ми проведемо статистичний аналіз і прогнозування урожайностіцієї культури в господарствах Андрушівського району Житомирської області.Задачі статистики урожаю та урожайності полягають в тому, щоб: 1)охарактеризувати рівня урожаю та урожайності по категоріям та типовим групахгосподарств, зонам, районам, адміністративним підрозділам і по господарству вцілому; вивчити відмінності в цих рівнях в динаміці по території в порівнянні зпланом (проектом); 2) вивчити фактори відмінностей в рівнях урожаю іурожайності, виявити степінь їх впливу на урожай та урожайність, проаналізуватиневикористані резерви збільшення виробництва продукції.
Ефективнийрозвиток агропромислового комплексу України визначається матеріально-технічнимиумовами функціонування всіх промислових комплексів і, особливо такогопріоритетного, як цукрово-буряковий. Цукор – цінніший продукт живлення, один ізосновних вуглеводів. Цукор широко використовується в харчовій промисловості(кондитерській, хлібопекарній, консервній і ін.). Господарства, що вирощуютьцукровий буряк, не тільки забезпечують промисловість сировиною для виробництвацукру, але і отримують корм для тваринництва у виді жому, патоки та бадилля.Жом та патока, що утворюються при заводській переробці цукрових буряків, маютьвелику кормову цінність. Жом – це м’якоть коренеплоду, маса, що залишаєтьсяпісля вилучення із бурякової стружки цукру в дифузному апараті. Патока, щоутворюється із кристалізації цукру як залишковий маточний розчин, є такожцінним кормом. Чудовим кормом є і листя буряку (бадилля), збір яких рівний відоднієї третьої частини до половини маси коренеплодів. В районах, що добрезабезпечені вологою, урожайність бадилля нерідко дорівнює урожайностікоренеплодів. Його використовують на корм в свіжому або силосованому виді, атакож для приготування трав’яної муки.
Основні площіпосівів цукрових буряків сконцентровані в лісостеповій зоні. В 1998 році площапосівів в Україні складала 1245,2 тис. га з урожайністю 182 ц/га. Рівеньурожайності залежить від дуже складного комплексу факторів. Тому задачакурсового проекту: забезпечити аналіз урожайності цукрового буряка, вивчитидинаміку цього показника, проаналізувати фактори, що впливають на урожайність;пошук резервів підвищення урожайності.
Розділ І. Теоретична сутність тапоказники урожайності цукрових буряків
1.1 Поняття проурожай та урожайність
Урожай таурожайність – найважливіші результативні показники рослинництва. Підурожайністю розуміється середній розмір тієї чи іншої продукції рослинництва зодиниці посівної площі даної культури (звичайно в ц/га). Рівень урожайностівідображає вплив економічних та природних умов, в яких здійснюєтьсясільськогосподарське виробництво, і якість організаційно-господарськоїдіяльності кожного господарства.
Під урожаєм(валовим збором) в статистиці розуміють загальний об’єм продукції, що булазібрана зі всієї площі посівів окремих сільськогосподарських культур або їхгруп. Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарськихкультур, в якому взаємозв’язаний економічний, біологічний і природний процесивідновлення. Для його характеристики використовують слідуючі показники: видовийурожай, урожай на корені перед початкомсвоєчасного збору (біологічний) і фактичний урожай.
Видовий урожай – це очікувані розміри валового збору у визначенийперіод вегетації рослин. Визначають його спеціалісти на око в залежності відстану посівів: щільності, степеня розвитку. Видовий урожай можна такожвизначити методом кореляції з використанням показників стану рослин та ґрунту.
Під біологічнимурожаєм розуміють весь отриманий урожай без врахування втрат.
Фактичний (комірний) урожай – це кількість фактично зібраної доходноїпродукції окремих сільськогосподарських культур. Від біологічного урожаю вінвідрізняється на величину втрат під час збору та транспортування продукції.
Відповідно зпоказниками урожаю розрізняють такі види урожайності: видову, на корені передпочатком своєчасного збору та фактичну. Фактичну урожайність вираховують зрозрахунку на 1 га весняної продуктивної площі.
Важливимзавданням статистики є визначення втрат урожаю під час збору і транспортуванняпродукції. Головними причинами втрат урожаю цукрових буряків є в основномунеповне викопування коренеплодів. Ці втрати визначають перекопуванням пробнихділянок 2 м∙2 м (або 3 м∙3 м).
В процесі аналізуданих про урожай та урожайність оцінюють етап виконання планових завданьурожайності і валового збору, спостерігають динаміку врожайності, а такожвизначають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень дляпошуку резервів підвищення урожайності і підвищення виробництва рослинництва.
Рівень виконанняплану валового збору і урожайності визначають методом різниці і за допомогоюіндексів. Метод різниці застосовують при аналізі виконання плану по окремимсільськогосподарським культурам, індекси – при аналізі виконання плану по групіоднакових культур.
Спочаткурозглянемо послідовність аналізу виконання плану урожайності і валового зборуокремих культур. Для того, щоб визначити виконання плану урожайності визначеноїкультури обчислюють індивідуальний індекс урожайності:
/>
де /> і /> – планова та фактичнаурожайності.
Виконання планувалового збору окремих культур визначають за допомогою індивідуального індексувалового збору:
/>
де /> і /> – планова та фактичнапосівна площа.
Валовий збірокремої культури піддається впливу двох факторів: посівній площі і урожайності.Щоб встановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницюміж фактичною та плановою посівною площею множать на планову урожайність: (П1-П0)∙у0.
Для визначеннявпливу урожайності на виконання плану валового збору різницю між фактичною таплановою урожайністю множать на фактичну посівну площу: (у1-у0)∙П1.
Взагалі середнюпланову урожайність обчислюють за формулою:
/>фактичну:/>, і умовну, відповідно:/>
Для оцінкидинаміки, закономірностей та змін рівнів урожайності використовують способиукрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзаючої середньої, аналізувирівнювання по прямій лінії або параболі другого порядку. При укрупненніперіодів і розрахунку ковзаючих середніх періоди часу повинні бути якісно однорідними пофакторах, що визначають загальну тенденцію, і досить довгими щоб запобігтивипадковим коливання урожайності під впливом метеорологічних факторів. Щобзабезпечити вирівнювання метеорологічних факторів, періоди для розрахункусередніх потрібно брати за 5-7 років в залежності від кліматичної зони.
Для виявленнярезервів збільшення урожайності важливу роль відіграють аналіз та кількіснаоцінка впливу визначених факторів на її рівень. Фактори, що впливають наурожайність, можна розділити на природні та економічні (господарські). Природніфактори характеризуються якістю ґрунту і показниками кліматичних іметеорологічних умов. Показники метеорологічних умов слід аналізувати заокремими періодами і фазами розвитку рослин.
Економічніфактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показникамиінтенсивного землеробства. До них відносяться наявність, структура та степіньвикористання виробничих ресурсів.
На урожайністьсільськогосподарських культур впливає також рівень агротехніки. Підагротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою прийоми вирощуваннясільськогосподарських культур для отримання високих та стабільних урожаїв.Система показників статистики агротехніки характеризує виконані агротехнічніроботи, які сприяють формуванню врожаю, а також матеріальні витрати з ціллюзбільшення урожайності сільськогосподарських культур. Для оцінки впливуагротехнічних заходів на урожайність використовують фактичні та результативнігрупування, парну та множинну кореляцію, дисперсійний аналіз.
Способомгрупування досліджують вплив таких факторів як якість ґрунту, строки виконанняробіт, забезпеченість основними ресурсами, використання добрив, формигосподарської діяльності і організація виробництва і т. д.
Аналізуючи впливна урожайність сільськогосподарських культур декількох факторів одночасновикористовують аналітичні комбінаційні групування. Це дозволяє дослідити впливна урожайність кожного окремого фактору при інших рівних умовах, а також ефектвзаємодії факторів. Комбінаційні групування широко використовують узагальненнямасових господарських даних і визначення нормативів ефективності окремихфакторів. Аналітичні можливості комбінаційних групувань значно підвищуютьсяякщо поряд із середньою урожайністю по групам культур показують середнєзначення факторних ознак. Відповідно, з поліпшенням якості ґрунту і збільшеннямдоз внесених добрив зростає і сільськогосподарських культур.
Для того, щобвизначити збільшення урожайності сільськогосподарських культур на одиницювизначеного фактору і тісноту зв’язку між урожайністю та факторними ознакамизастосовують кореляційний метод аналізу. Кореляційне рівняння можнавикористовувати для розрахунку очікуваного рівня та резервів урожайності привстановлених значеннях факторів.
1.2 Джерела данихпро урожай та урожайність
Джерела даних проурожай та урожайність складаються з:
1) річних звітівсільськогосподарських підприємств, в яких є дані про урожайність і валовий збірвсіх вирощуваних в господарстві культур;
2) статистичноїзвітності;
3) матеріалівбюджетних обслідувань особистих підсобних господарств населення.
Для того, щобмати інформацію про можливості ресурсів продукції рослинництва, органидержавної статистики визначають очікувані, передчасні та остаточні розміривалового збору сільськогосподарських культур.
Очікувані розміриурожаю цукрових буряків визначають на початку збору урожаю. Для його розрахункувикористовують фактичні дані про розмір посівних площ, які беруться ізостаточного звіту про результати посіву під урожай поточного року (ф. №4 –с.-г.) і дані очікуваної урожайності деяких культур, які визначають на основіоперативного звіту про процес збирання урожаю (ф. №7 – с.-г.). Помножуючиурожайність (очікувану) на посівну площу отримаємо очікуваний валовий збірпродукції основних сільськогосподарських культур.
Передчаснірозміри валового збору продукції обчислюють за допомогою даних про збиранняурожаю сільськогосподарських культур (ф. №29 с.-г.), які складають господарствана 1 листопада і відсилають в органи державної статистики.
Валовий збірвизначають для кожної культури як суму фактичного урожаю із зібраних на 1листопада площ і очікуваного урожаю з незбираних на звітний період площ.Залишкові розміри валового збору сільськогосподарських культур встановлюютьоргани за даними Ф. №9 – АПК: «Виробництво та собівартість продукції рослинництва»річних звітів господарств.
Розміри валовихзборів продукції в фермерських та присадибних господарствах населенняобчислюють за посівними площами сільськогосподарських культур. Їх визначаютьвибірковими та періодичними (1 раз в 5 років) спостереженнями за урожайністю,рівень якої встановлюють на основі даних бюджетних спостережень цихгосподарств.
1.3 Проведеннястатистичних досліджень
Будь-якестатистичне спостереження складається з трьох послідовно виконуваних етапів:
1) статистичнеспостереження;
2) статистичне зведення, яке включає в себегрупування даних статистичного спостереження, підрахунок числа одиниць ввідібраних сукупностях і абсолютних показників, розрахунок середніх тавідносних показників, табличне та графічне оформлення результатів зведення;
3) аналізотриманих результатів.
Отже, статистичнеспостереження – перша стадія статистичного дослідження.
Статистичнеспостереження – це планомірний, науково-організований збір або отриманнясвідчень про масові громадські явища (вибірка статистичних показників річнихзвітів господарств).
ГосподарстваАндрушівського району, розташовані в одній грунтово-кліматичній зоні, значновідрізняються за рівнем урожайності цукрових буряків. Ці відмінності обумовленіперш за все впливом на урожайність комплексу природних та економічних факторіввиробництва, серед яких важливе значення має родючість ґрунтів; кількістьдобрив, що вносяться на 1 га цукрових буряків; забезпеченість робочою силою ітехнікою.
В свою чергуурожайність у господарствах, що вивчаються, в значній мірі обумовлює рівеньекономічної ефективності виробництва цукрових буряків: господарства суттєвовідрізняються за собівартістю і трудомісткістю виробництва 1 ц. цукровихбуряків.
Ставиться задача,для вивчення впливу на урожайність цукрових буряків окремих природних таекономічних факторів і залежності економічної ефективності виробництва цукровихбуряків від рівня урожайності, провести статистичне спостереження, тобтовідібрати із відповідних джерел статистичні показники з ціллю їх подальшоїсистематизації (зведення і групування), опрацювання та аналізу.
Для виконанняпоставленої задачі необхідно сформувати вибіркову сукупність із 25 господарств.Намітимо статистичні показники, за допомогою яких буде охарактеризована вивчаємосукупність господарств.
Оскількивідмінності в урожайності цукрових буряків пояснюються комплексом природних таекономічних факторів, то доцільно розглянути слідуючі показники:
1. Середньорічначисельність робітників, чол.
2. Вартістьосновних виробничих фондів на кінець року, тис. грн.
3. Кількістьреалізованих цукрових буряків, ц.
4. Собівартістьреалізації, тис. грн.
5. Виручкавід реалізації, тис. грн.
6. Зібранаплоща, га.
7. Витратина цукрові буряки, тис. грн.
8. Валовийзбір, ц.
9. Урожайністьцукрових буряків, ц/га.
10. Собівартістьцукрових буряків, тис. грн.
11. Собівартість1 ц цукрових буряків, грн.
12. Прямівитрати праці, тис. люд/год.
13. Площасільськогосподарських угідь, га.
14. Площаоранки, га.
15. Якістьґрунту, балів.
16. Внесеномінеральних добрив під культуру, ц. д. р.
17. Внесеномінеральних добрив на 1 га посіву, ц. д. р.
18. Витратипраці на 1 га, люд/год.
19. Фондозабезпеченість,тис. грн.
20. Середняціна реалізації, грн.
Для зручностіроботи із статистичним матеріалом всі намічені показники запишемо на спеціальнозаздалегідьвиготовлені картонні фішки. (Необхідна кількість фішок – 25, а також ще однудодатково для отримання зведених показників.)
Таким чином длярозв’язання поставленої задачі необхідно виготовити 26 фішок, на кожній з якихтреба розмістити 20 показників.
Реєстраціяпоказників ведеться у відповідності з програмою вибірки, тобто в строку №1записується значення показника №1 (середньорічна чисельність робітників, чол.),в строку №2 – значення показника №2 і т. д. Тільки після ретельної перевірки(логічним та арифметичним шляхом) зібраних даних можна приступати до зведеннястатистичних даних.
Розділ ІІ.Досягнутий рівень урожайності цукрових буряків в господарствах району
2.1 Оцінкадосягнутого рівня урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівськогорайону
Цукровий буряк –основна технічна культура в Андрушівському районі, вона займає площу 1225 га. В порівнянні з 2007 роком в 2008 році площа, відведена під цукровий буряк, зросла майже на 7 га. Урожайність цукрових буряків в 2008 році склала 202 ц/га, що на 5 центнерів більше, ніж в 2007році і майже на 47 центнерів більше, ніж в 2006 році.
Найбільшаурожайність цукрових буряків в ПСП ім. Пархоменко – 225,1 ц/га, досить такинепогана урожайність у СТОВ «Горопаївське» – 203 ц/га, домашньому господарстві«Нова перемога» — 200 ц/га.
Але, на жаль, вАндрушівському районі більшість господарств, які займаються вирощуваннямцукрового буряка, є не тільки не ефективними, але і збитковими. Так достатньоподивитись на низьку урожайність цукрового буряка СВК «Хлібороб України» (43,7ц/га), СТОВ «Нива» (54,7 ц/га), а також СТОВ «Нове життя» (57,2 ц/га), щобпереконатися у цьому.
Велика частинацукрових буряків, вирощеного в господарствах Андрушівського району,реалізується.
Таблиця 1.Урожайність, собівартість 1 ц. та витрати на 1 га в господарствах Андрушівського району, 2008 р.№ п/п Назва господарств Урожайність, ц/га Собівартість 1ц, грн. Витрати на 1 га цукрових буряків, грн. 1. СВК «Маяк» 142,4 17,55 3083,3 2. СТОВ «Нива» 54,7 22,04 617,6 3. СТОВ «Нове життя» 57,2 22,36 1000 4. СВК «Глезенський» 129,4 34,4 2950 5. ПСП «Стрижівське» 125,3 9,98 2750 6. СТОВ «Юрівське» 184,2 21,16 2139,2 7. СВК «Україна» 94,5 10,38 1808,7 8. СТОВ «Авангард» 112,1 13,13 971,4 9. СТОВ ім. Задорожньої 171,2 15,91 3510 10. ПСП ім. Пархоменка 225,1 6,99 3435,2 11. СТОВ «Новий шлях» 97,9 18,56 2625 12. СТОВ «Світоч» 103,1 13,99 1442,9 13. СТОВ «Бичівське» 127,6 14,89 3325 14. СВК «Хлібороб України» 43,7 15,25 1150 15. ПСП «Перемога» 135,1 13,53 3583,3 16. СТОВ «Пединківське» 162,8 9,83 2116,7 17. СТОВ «Горопаївське» 203,1 7,88 2070 18. ПСП «Дружба» 78,8 11,53 1054,5 19. СТОВ «Мир» 95,8 17,83 1520,8 20. ПСП «Світанок» 68,4 8,04 1810 21. СВК «1-ше Травня» 151,5 8,58 3275 22. СВК «Поділля» 108,1 2,96 2888,9 23. СТОВ «Привітівське» 93,2 33,49 3120 24. Державний аграрний технікум 118,5 15,22 1815,9 25. Домашнє господарство «Нова перемога» 200,6 9,97 4364 В середньому 122,81 137 12,04
З таблиці 1видно, що при підвищенні урожаю цукрових буряків собівартість падає. Так,наприклад, при урожайності рівній 225,1 ц/га, собівартість відповідно складає6,99 грн., а витрати на 1 га цукрових буряків =3435,2 грн. І, навпаки – колиурожайність культури рівна 43,7 ц/га, собівартість = 15,25 грн., і витрати,відповідно 1150 грн.
2.2 Побудовагрупування господарств Андрушівського району за урожайністю цукрових буряків
Статистичнегрупування представляє собою розчленовування сукупності масових громадськихявищ на однорідні, типові групи по істотним для них ознакам. Одна із головнихзадач групування полягає в тому, щоб відібрати такі істотні ознаки, якідозволили б виділити дійсно типові, відмінні один від одного групи. Задопомогою угрупувань розв’язуються в основному дві основні задачі: 1) виділеннята всебічна характеристика різних типів явищ; 2) вивчення взаємозв’язків міжокремими ознаками сукупностей. Угрупування, в основу яких покладенірезультативні ознаки, які є наслідком дії будь-яких факторів, називаютьсярезультативними. Наприклад, угрупування по урожайності, собівартості. Ми вякості групувального фактору візьмемо урожайність цукрових буряків. Визначимопо кожному господарству величину урожайності цукрових буряків, для чого валовийзбір буряків (показник №8) розділимо на посівну площу (показник №6) і результатзапишемо в фішку кожного господарства в графу №9.
Потім побудуємовихідний ряд розподілу по урожайності цукрових буряків, ц/га:
/>
Побудуємо полерозсіювання господарств по урожайності.
/>=137
у />
х Потім побудуєморанжирований ряд розподілу господарств по величині групувальної ознаки, тобторозташуємо господарства по урожайності цукрового буряка у зростаючійпослідовності, розташувавши слідуючим чином фішки по показнику №9:
/>
Таблиця 2.Ранжирований ряд господарств Андрушівського району по урожайності цукровихбуряків, 2008 р№ п/п Назва господарства Урожайність, ц/га № по ранжированому ряду 1. СВК «Хлібороб України» 43,7 14 2. СТОВ «Нива» 54,7 2 3. СТОВ «Нове життя» 57,2 3 4. ПСП «Світанок» 68,4 20 5. ПСП «Дружба» 78,8 18 6. СТОВ «Привітівське» 93,2 23 7. СТОВ «Юрівське» 94,5 6 8. СТОВ «Мир» 95,8 19 9. СТОВ «Новий шлях» 97,9 11 10. СТОВ «Світоч» 103,1 12 11. СВК «Поділля» 108,1 22 12. СТОВ «Авангард» 112,1 8 13. Державний аграрний технікум 118,5 24 14. ПСП «Стрижівське» 125,3 5 15. СТОВ «Бичівське» 127,6 13 16. СВК «Глезенський» 129,4 4 17. ПСП «Перемога» 135,1 15 18. СВК «Маяк» 142,4 1 19. СВК «1-ше Травня» 151,5 21 20. СТОВ «Пединківське» 162,8 16 21. СТОВ ім. Задорожньої 171,2 9 22. СВК «Україна» 184,2 7 23. Домашнє господарство «Нова перемога» 200,6 25 24. СТОВ «Горопаївське» 203,1 17 25. ПСП ім. Пархоменка 225,1 10
Ранжирований рядрозподілу дозволяє встановити розмах варіації урожайності цукрових буряків (R=xmax-xmin=225,1-43,7=181,4 ц/га) та інтенсивність її зміни при переході від однієїодиниці (господарства) до іншої.
Для зручностіаналізу ранжированого ряду розподілу його зображують графічно за допомогоюогіви Гальтона, в якій по осі ординат відкладають значення групувальної ознаки,а по осі абсцис – номерна одиниць сукупності в ранжированому ряді.
Побудуємо графікрозподілу господарств по урожайності цукрових буряків (рис.2).
Графік показуєінтенсивність зміни урожайності: збільшення урожайності йде поступово (до 3-гономера господарства), потім крива робить невеликий скачок (від 3 до 23-гогосподарства), потім (до 15-го господарства) знову плавно зростає, після чогозбільшення урожайності знову йде скачками (від 15-го до 17-го, від 17-го до10-го). Урожайність у останніх в ранжированому ряді розподілу господарств (з1-го по 10-й номер) значно відрізняється від останніх.
у
х />
Вивчаємосукупність господарств розподілити на групи безпосередньо по данимранжированого ряду важко із-за плавних переходів. Тому спочатку побудуємоінтервальний варіаційний ряд, підрозділивши всю сукупність на достатньо велику кількістьгруп, з тим, щоб в подальшому, проаналізувавши економічні показники цих груп,розв’язати питання про їх укрупнення. Для побудови інтервального варіаційногоряду необхідно визначити кількість груп і величину інтервалу. Число групзалежить від загальної чисельності одиниць сукупності, характеру групувальноїознаки та виду групування. Разом з тим при розв’язанні цього питання повинновиконуватися дві важливих вимоги побудови угрупувань:
1) виділені групиповинні відрізнятися якісною однорідністю;
2) число одиницьв кожній групі повинно бути більшим.
Так, як якісніпереходи встановити зарання складно, то групування проведемо у слідуючійпослідовності:
1) побудуєморанжирований ряд розподілу по обґрунтовано виділеній групувальній ознаці. (Якщов ранжированому ряді є одиниці, що різко відрізняються по значенню групувальноїознаки, то їх слід виділити в особливу групу);
2) побудуємоінтервальний варіаційний ряд розподілу з виділенням достатньо великої кількостігруп;
3) побудуємопроміжне аналітичне групування і шляхом об’єднання мілких однорідних групперейдемо до типологічного групування.
Отже, почнемо зпершого етапу. Для побудови інтервального варіаційного ряду розподілу визначимокількість груп та величину інтервалу. Величина інтервалу визначається поформулі:
і =/>
де xmax і xmin–максимальне та мінімальне значення ознаки, n – кількість груп.
Із формули видно,що величина інтервалу знаходиться в прямій залежності від розмаху варіації і воберненій від кількості груп: чим більше розмах варіації, тим більше величинаінтервалу; чим більша кількість груп, тим менша величина інтервалу.
Кількість групможе бути приблизно визначена по формулі Стерджеса:
n=1+3,322 lgN, деN – чисельність сукупності.
Визначимокількість груп для нашої задачі:
n=1+3,322 lg25 =1+3,322∙1,39794=5,64395 ≈ 6 груп.
Тоді величинаінтервалу складе:
і =/>= />ц/га.
Визначимовеличини інтервалів. Мінімальне значення урожайності /> ц/га приймемо за нижню границюпершого інтервалу, а верхнє значення визначення як />= 43,7+30,23 = 73,93 ц/га. Тодіграниці першого інтервалу будуть 43,7-73,9.
Верхня границяпершого інтервалу є нижньою границею другого інтервалу. Знову додаючи до неївеличину інтервалу, знаходимо верхню границю другого інтервалу. Тоді другийінтервал має границі 73,9-104,1.
Аналогічновизначимо границі всіх інтервалів (груп). Щоб було ясніше, до якого інтервалувідносити окремі об’єкти, треба вказати, що нижня границя береться «включно», ідруга «виключно» (від і до). Для цього значення границь запишемо з одним позитивнимзнаком. Наприклад: 43,7-73,9, 74,0-104,2 і т.д. Підрахуємо кількість одиниць вкожному інтервалі. Отриманий інтервальний ряд розподілу запишемо в таблиці 3.
Таблиця 3.Інтервальний ряд розподілу 25 господарств за урожайністю цукрових буряків№ груп Групи господарств за урожайністю, ц/га Кількість господарств В % до підсумку І 43,7-73,9 4 16 ІІ 74,0 -104,2 6 24 ІІІ 104,3 -134,5 6 24 ІV 134,6-164,8 4 16 V 164,9-195,1 2 8 VІ 195,2-225,4 3 12 Всього – 25 100
Виділені малочисельні групи слід укрупнити, об’єднати в більш укрупнені, типові. Однакоб’єднати можна лише якісно однорідні групи. Для того, щоб провестиобґрунтування об’єднання груп, слід розрахувати ряд істотних показників, щорозкривають специфіку груп, провести по цьому комплексу статистичних показниківекономічну оцінку груп.
Проведемоекономічну оцінку виділених груп, для чого розрахуємо ряд істотних показниківкожної групи, що розкривають якісні особливості груп. Такими показниками длянашої сукупності господарств будуть: 1) якість ґрунту, балів; 2) внесеномінеральних добрив на 1 га цукрових буряків, ц діюч.реч.; 3) приходиться на 100 га відповідних угідь: робітників,чол.; основних виробничих фондів, тис. грн.; тракторів на 100 га ріллі, шт. Всі розрахунки запишемо в таблицю 4.
Таблиця 4.Проміжне аналітичне групування господарств Андрушівського району по урожайностіцукрових буряків, 2008 р.Групи господарств за урожайністю цукрових буряків Кількість господарств Середня урожайність, ц/га Якість ґрунту, балів Внесено мінеральних добрив на 1га ц діючої речовини Приходиться на 100 га с/г угідь: середньорічних працівників, чол. основних виробничих фондів, тис. грн. 1 2 3 4 5 6 7 І 43,7-73,9 4 56,0 50,8 1,7 12,4 269,5 ІІ 74,0 -104,2 6 93,9 51,8 1,2 10,4 451,0 ІІІ 104,3 -134,5 6 120,2 56,2 1,2 10,3 420,5 ІV 134,6-164,8 4 148,1 57,0 1,1 10,8 385,5 V 164,9-195,1 2 177,7 59,5 1,3 16,1 362,0 VІ 195,2-225,2 3 209,6 61,7 2,1 14,4 538,3 В середньому 5 137 55,3 1,40 12 415,1
Із таблиці видно,що господарства І групи мають найменшу середню урожайність (56,0 ц/га), а такожнайменшу якість ґрунту (50,8 балів), а господарства IV групи мають найменшукількість центнерів мінеральних добрив внесених на 1 га (1,1 ц), найменшу кількість середньорічних працівників, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь має III група господарств (10,3 чол./100 га), найменша ж кількістьосновних виробничих фондів, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь має І група господарств (269,5 тис.грн./100 га). Показник якість ґрунту в II, IIIта IV групах господарств дуже близькі за значенням. На цій основі їх требаоб’єднати в одну типову групу. Суттєвої різниці між показниками, V i VI групнемає, що дає можливість об’єднати їх у вищу типову групу господарств. Такимчином ми отримали три типові групи господарств за урожайністю цукрових буряків(ц/га) (табл.5)
Таблиця 5.Інтервальний ряд розподілу господарств по урожайності цукрових буряківГрупи господарств за урожайністю, ц/га Кількість господарств В % до підсумку І 43,7-73,9 4 16 ІІ 74,0-164,8 16 64 IІІ 164,9-225,2 5 20 Разом 25 100
По типовим групампроведемо зведення статистичних показників, необхідних для вивчення впливуокремих факторів на урожайність цукрового буряку в господарствах Андрушівськогорайону. Для цього візьмемо ті ж показники, що і в таблиці 4.
2.2 Залежністьурожайності цукрових буряків від факторів виробництва
Таблиця 6.Залежність урожайності від факторів виробництва (типологічне групування)Групи господарств за урожайністю цукрових буряків Кількість господарств Середня урожайність, ц/га Якість ґрунту, балів Внесено мінеральних добрив на 1га ц діючої речовини Приходиться на 100 га с/г угідь: середньорічних працівників, чол. основних виробничих фондів, тис. грн. І 43,7-73,9 4 62,4 51,2 1,23 10 264,1 ІІ 74,0-164,8 16 112,4 54,6 1,24 11,3 451,2 ІІІ 164,9-225,2 5 192,6 59,5 1,6 14,2 461,8 В середньому 137 55,3 1,4 12 415,1 137
Проведемо аналізгрупової типової таблиці. Для цього проведемо деякі порівняння факторів та умоввиробництва по окремим групам. Спочатку порівняємо показники крайніх груп – Іта ІІІ (нижчої та вищої). Із даних таблиці видно, що відмінність врезультативній ознаці (урожайності) між цими групами досягає 130,2 ц/га(192,6-62,4). Урожайність цукрових буряків в господарствах ІІІ групи вище, ніжв господарствах І групи в 3,08 рази (192,6:62,4) головним чином за рахуноквеликого рівня інтенсивності виробництва. В господарствах ІІІ групи впорівнянні з господарствами І вносять мінеральних добрив на 1 га цукрових буряків більше на (0.37), приходиться основних виробничих фондів на 100 га сільськогосподарських угідь в господарствах ІІІ групи в порівнянні з господарствами І групибільше на (197,7). Робітників на 100 га сільськогосподарських угідь вгосподарствах ІІІ групи більше на (4,2), з господарствами І групи.Відрізняється ІІІ група і більш високою якістю ґрунту – на (8,3) балів.
Спостерігаютьсясуттєві відмінності в рівнях середньої урожайності по групам господарств.Зіставлення між собою показників окремих груп дозволяє зробити висновок, щобільш високий рівень урожайності від групи до групи (від І до ІІІ)обумовлюється за рахунок кращої забезпеченості технікою, робітниками тадобривами, кращою якістю земель. Так, наприклад, порівняння урожайності іфакторів і умов виробництва ІІ і І груп господарств показує, що урожайність вІІ групі господарств в порівнянні з І групою вище в 1,8 раза. Ця групагосподарств має вищу забезпеченість робітниками (в 1,13 рази), більше вноситьдобрив (в 1,008 рази), має більш родючі ґрунти (в 1,06 раза).
Представляєінтерес порівняння факторів і умов виробництва в середині окремих груп. Так, вгосподарствах І групи відносно невисока родючість ґрунтів поєднується з низькимрівнем забезпеченості робітниками та добривами. В господарствах вищої групи(ІІІ) спостерігається протилежна залежність: на землях більш високої якостівище рівень інтенсивності виробництва, що в кінцевому результаті і забезпечуєбільш високий рівень урожайності цукрових буряків.
Дані таблиці такожсвідчать про те, що урожайність цукрових буряків збільшується швидше, ніжзростають її фактори. Так, урожайність в ІІІ групі господарств в порівнянні з Ігрупою вище в 3,08 рази, а забезпеченість робітниками відповідно в 1,42 рази.
В цілому можназробити висновок, що більш високий рівень урожайності цукрових буряківзабезпечується більш високим рівнем інтенсифікації виробництва, кращою якістюземель і більш раціональним та ефективним використанням самих факторів і умоввиробництва. Побудуємо гістограму інтервального варіаційного ряду, для чогоскористаємось даними таблиці 5.
/>
2.4 Аналіз економічноїефективності виробництва цукрових буряків
Результативнігрупування, що грають велику роль в виділенні соціально-економічних типів іосновних факторів виробництва, в той же час мають один важливий недолік, якийзаключається в тому, що по них в групах з різними результатами можна визначитилише рівнодіючу усіх факторів, так як в одній групі об’єднуються одиниці зоднаковим результатом, незалежно від того, за рахунок яких факторів цейрезультат досягнутий. Так, наприклад, висока урожайність може бути досягнута зарахунок високого рівня інтенсивності виробництва при низькій якості ґрунту, а віншому – отримана на ґрунтах високої якості при низькому рівні інтенсивностівиробництва. По групі ж в цілому ці фактори в середньому можуть вирівнюватися іна перше місце можуть виступати інші фактори.
Тому для більшточної оцінки впливу комплексу і окремих факторів на результат необхіднорезультативні групування застосовувати в комплексі з факторними, що дозволяютьв узагальненому виді розкрити степінь впливу на результат окремих факторів прирізних умовах.
Групування, воснову яких покладені факторні ознаки, називаються факторними. Наприклад,групування за якістю ґрунту, забезпеченістю основними виробничими фондами,робітниками, кількістю внесених добрив. При групуванні по факторній ознацігрупи повинні бути охарактеризовані комплексом найголовніших результативнихпоказників, а також найголовнішими факторами, що дозволить більш обгрунтованішевіднести відмінності в результатах за рахунок факторної ознаки, покладеної воснову групування.
З ціллю оцінкистепені впливу окремих факторів на урожайність необхідно провести факторнегрупування за якістю ґрунту, як по одному із факторів по типовим групам, щонайбільше коливається. Одночасно для більш точної оцінки впливу якості ґрунтуна економічну ефективність вирощування цукрових буряків необхідно типові групиохарактеризувати і іншими факторними показниками: кількість внесених добрив на 1 га, урожайність цукрових буряків, собівартість 1 ц цукрових буряків, затрати праці на 1 ц цукровихбуряків, рентабельність.
Для побудовифакторного групування необхідно використовувати статистичні дані по 25господарствам Андрушівського району.
Спочаткупобудуємо ранжирований ряд розподілу 25 господарств за величиною групувальноїознаки, тобто розташуємо господарства за якістю ґрунту, розташувавши наступнимчином фішки по показнику №17.
Ранжирований рядрозподілу 25 господарств за якістю ґрунту:
Для зведенняданих складемо таблицю 7.
Таблиця 7. Вплив якості ґрунтуна економічну ефективність вирощування цукрових буряків в господарствахАндрушівського районуПоказники Групи господарств за якістю ґрунту, балів В середньому
І
40-46
ІІ
47-59
ІІІ
60-67 Кількість господарств 5 11 9 – Якість ґрунту, балів 43,4 54,3 63,2 55,3 Урожайність, ц/га 87,4 132,4 165,3 137 Собівартість 1 ц, грн. 16,70 12,8 10,3 12,1 Затрати праці на 1 ц, люд.-год. 3.96 2,54 1.96 2,44 Рентабельність, % -37,3 -9,1 54,7 11,4
Проведемо аналізтаблиці. Із даних таблиці 9 видно, що між якістю ґрунту та визначенимипоказниками економічної ефективності існує залежність: чим вищою є якістьґрунту, тим вищою стає урожайність, в свою чергу собівартість і затрати працізменшуються. Так, якщо в I групі якість ґрунту становить 43,4 бали зурожайністю 87,4 ц/га, то в III групі з якістю ґрунту 63,2 балів, урожайністьдорівнює 165,3 ц/га, тобто є вищою на 77,9 ц/га у порівнянні з I або в 1,8разів вищою. Така ж сама картина спостерігається і з затратами праці на 1 ц,людино — годин.У I групі при урожайності 87,4 ц/га вона становить 4 од., а вIII при урожайності 165,3, вона дорівнює 2 од., тобто в 2 рази є меншою.
Щоб визначитивплив кількості внесених добрив на 1 га на урожайність цукрових буряків і,відповідно, економічну ефективність їх виробництва, побудуємо таблицю длязведених даних.
Таблиця 8. Впливдобрив на економічну ефективність вирощування цукрових буряків в господарствах Андрушівського районуПоказники Групи господарств за кількістю внесених добрив, на 1 га ц д.р. В середньому
І
0,5-0,92
ІІ
0,93-1,80
ІІІ
1,81-2,59 Кількість господарств 7 11 7 – Внесено мінеральних добрив на 1га, ц діючої речовини 0,76 1,46 2,23 1,4 Урожайність, ц/га 107,4 146,4 160,4 137 Собівартість 1 ц, грн. 13,3 12,5 9,9 12,1 Затрати праці на 1 ц, люд.-год. 2,79 2,45 2,05 2,44 Рентабельність, % -12 16 31 11,4
Із таблиці видно,що між кількістю внесених добрив і урожайністю існує пряма залежність:урожайність тим вища, чим більше внесено добрив. Так, наприклад, у І групі приурожайності 107,4 ц/га було внесено добрив на 1 га 0,76 ц д.р., в свою чергу в ІІІ групі ці показники дорівнюють: урожайність 160,4 ц/га, акількість внесених мінеральних добрив 2,23 ц д.р., тобто в 2,93 рази більше. Аналогічнопроведемо визначення степеня впливу фондозабезпечення сільського господарствана урожайність і економічну ефективність господарств Андрушівського району.
Таблиця 9. Впливфондозабезпеченості на економічну ефективність вирощування цукрових буряків вгосподарствах Андрушівського районуПоказники Групи господарств за фондозабезпеченістю, тис.грн. В середньому
І
176-278
ІІ
279-445
ІІІ
446-753 Кількість господарств 7 10 8 – Фондозабезпеченість, тис. грн. 235 383 645 421 Урожайність, ц/га 83,5 144 157 137 Собівартість 1 ц, грн. 15,20 12,61 11.02 12,10 Затрати праці на 1 ц, люд.-год. 4,68 3,22 1,44 2,44 Рентабельність, % -26,2 11,8 23,8 11,4
Із даних таблицівипливає: що, чим вищою є фондозабезпеченість групи ТОВ, тим кращою єурожайність і меншою собівартість. Порівняємо: у І групі фондозабезпеченістьскладає 235 тис.грн, урожайність 83,5 ц/га, а у ІІ групі фондозабезпеченістьстановить 383 тис.грн, урожайність 157 ц/га, тобто у ІІ групіфондозабезпеченість є більшою в 1,6 рази (на 148 тис.грн). Порівнявши І і ІІІгрупи побачимо ще більшу різницю: показник фондозабезпеченості у ІІІ групібільший в 2,4 рази.
Для того, щобвивчити вплив окремих факторів на економічну ефективність виробництва цукровихбуряків, побудуємо комбінаційне групування по двох факторах, розкриємо причинивідмінностей по типовим групам.
Відберемогрупувальні ознаки, за якими будуть розподілені вивчаємі господарства на групита підгрупи. Для виконання поставленої задачі використовуємо матеріалипобудованих і проаналізованих раніше результативного та факторного групування.Вони показали, що найбільш впливовими факторами є якість ґрунту і кількістьвнесених добрив на 1 га цукрових буряків, їх рівні суттєво коливаються погрупах, у більшості визначають рівні результативних ознак. В зв’язку з цим використовуємоці ознаки в якості групувальних.
Для побудовиінтервальних рядів визначимо число груп та підгруп. Оскільки чисельністьвивчаємої сукупності відносно невелика (25 одиниць) виділимо 3 групи та 2підгрупи. Спочатку виділимо групи за якістю ґрунту, а потім кожну із нихпідрозділимо на підгрупи за якістю внесених мінеральних добрив на 1 га цукрових буряків, щоб прослідити вплив кожного даного фактора при вирівняному значенні іншого.
Визначимовеличини інтервалів груп і підгруп. Групи за якістю ґрунту виділимо аналогічнотому, як вже робили. Потім побудуємо ранжирований ряд розподілу господарств заякістю внесених добрив на 1 га цукрових буряків, ц. діючої речовини.
0,5 0,6 0,63 0,76 0,78 0,79 0,92 1,1 1,14 1,2 1,26 1,27 1,27 1,29 1,3 1,34 1,37 1,77 1,8 2,08 2,09 2,17 2,23 2,36 2,54
Оскільки требавиділити дві групи господарств по кількості внесених добрив, то розіб’ємо данийранжирований ряд на дві рівні частини:
а) 0,5 0,6 0,63 0,76 0,78 0,79 0,92 1,1 1,14 1,2 1,26 1,27 1,27
б) 1,29 1,3 1,34 1,37 1,77 1,8 2,08 2,09 2,17 2,23 2,36 2,54
Намітимо показники, що характеризують економічну ефективністьвиробництва цукрових буряків в типових групах та підгрупах. Такими показникамиє :
1) якість ґрунту, балів;
2) кількість внесених мінеральних добрив на 1 га, ц. діючої речовини;
3) урожайність цукрових буряків,ц/га;
4) собівартість 1 ц, грн.;
5) затрати праці на 1 ц.буряків. люд.-год;
6) рентабельність, %.
Для розрахунку цих показників і середніх значень групувальних ознак(якість ґрунту і кількість внесених мінеральних добрив на 1 га цукрових буряків) складемо таблицю для зведення даних по групам та підгрупам.
Таблиця 10. Впливякості ґрунту та добрив на економічну ефективність вирощування цукрових буряківв господарствах Андрушівського районуГрупи господарств за якістю ґрунтубалів Підгрупи господарств за кількістю внесених добрив на 1 га, ц діючої речовини Кількість господарств Якість ґрунту, балів Кількість внесених добрив на 1 га. Ц діючої речовини Урожайність цукрових буряків, ц/га Собівартість 1 ц цукрових буряків, грн. Затрати праці на 1 ц цукрових буряків, люд.-год. Рентабельність, % І
а) до 1,27
б)понад1,27
2
3
43
44
0,78
1,77
84,5
92,6
14,7
14,7
4,4
3,3
-55,3
-15,7 В середньому по І гр. 5 43,4 1,17 87,4 16,4 4 -36 ІІ
а) до1,27
б) понад1,27
7
4
54
55
0,93
1,83
117,3
161,5
14,5
10,5
2,7
2,4
-13,8
0,2 В середньому по ІІ гр. 11 54,3 1,24 132,4 12,8 2,5 -9,1 ІІІ
а) до1,27
б) понад1,27
3
6
62
64
1,11
1,86
126,9
176,2
10,3
10,2
2,3
1,9
52
52 В середньому по ІІІ гр. 9 63,2 1,69 165,3 10,25 2,0 66,5 Разом
а) до1,27
б) понад1,27
12
13
54,4
56,2
0,93
1,84
111,41
161,52
13,71
11,01
2,9
2,2
-9,8
28,8 Всього 25 55,3 1,4 137 12,1 2,4 11,43
Проведемо аналізтаблиці. Із даних чітко видна закономірність: з покращенням якості ґрунту ізбільшенням доз добрив економічна ефективність виробництва цукрових буряківпідвищується від групи до групи і від підгрупи до підгрупи (урожайністьзростає, а собівартість і затрати праці на 1 ц знижуються). Тепер проведемоаналіз взаємозв’язку групувальних ознак з результативними показниками. Спочаткурозглянемо взаємозв’язок урожайності з якістю ґрунту і дозами добрив на 1 га цукрових буряків. Для цього на основі попередньої таблиці складемо більш зручну для аналізутаблицю 11.
Таблиця 11. Впливякості ґрунту і добрив на урожайність цукрових буряків в господарствахГрупи господарств за якістю ґрунту, балів Підгрупи господарств за кількістю внесених добрив, ц діючої речовини В середньому а) до 1,27 б) понад 1,27 І до 49 84,5 92,6 87,4 ІІ до 59 117,3 161,5 132,4 ІІІ до 67 126,9 176,2 165,3 В середньому 111,41 161,52 137,0
Дані таблицісвідчать про те, що на урожайність цукрового буряка великий вплив має якістьґрунту. Збільшення урожайності за рахунок якості ґрунту при порівнянні І та ІІІгрупи складає:
Порівнянняотриманих приростів урожайності за рахунок кожного із факторів показує, щозбільшення урожайності за рахунок добрив вище при більш високій якості ґрунту.
Проведемо аналізвзаємозв’язку групових ознак з собівартістю виробництва 1 ц цукрового буряка.Для цього на основі таблиці 10 побудуєм таблицю 12.
Таблиця 12. Впливякості ґрунту і добрив на собівартість цукрових буряків в господарствахГрупи господарств за якістю ґрунту, балів Підгрупи господарств за кількістю внесених добрив, ц діючої речовини В середньому а) до 1,27 б) понад 1,27 І до 49 14,7 19,9 16,4 ІІ від 50 до 69 14,5 10,5 12,8 ІІІ понад 69 10,3 10,2 10,25 В середньому 13,71 11,07 12,1
Побудованатаблиця характеризує зміну собівартості 1 ц цукрового буряка при фіксованомузначенні одного із факторів і змінюваній величині іншого. Проаналізуємо, щодане збільшення доз добрив на 1 га цукрового буряка при вирівняному значенніякості ґрунту. Так, в І групі з якістю ґрунту до 49 балів, собівартість 1 ццукрового буряка за рахунок збільшення доз добрив знижується на 5,2 грн., в ІІІгрупі, де якість ґрунту від до 69 собівартість 1 ц збільшилась на 0,1 грн.Отримані в таблиці дані дозволяють визначити вплив на собівартість 1 ццукрового буряка кожного фактора окремо без вирівнювання 2 факторів. Для цьоговикористаємо середні показники по групам і підгрупам. Собівартість 1 цзменшується за рахунок якості ґрунту з 16,4 грн. до 12,8 грн. тобто на 3,6 грн.
Складемо загальнутаблицю економічної ефективності вирощування цукрового буряка.
Таблиця 13.Економічна ефективність вирощування цукрових буряківПоказники Групи господарств за урожайністю цукрових буряків, ц/га В середньому
І
43,7-79,2
ІІ
79,3-150,2
ІІІ
150,3-225,7 Кількість господарств 5 13 7 25 Середня ціна реалізації, грн. 11,65 13,41 15,70 13,5 Собівартість 1 ц, реалізованої продукції, грн. 12,75 15,66 9,53 12,64 Затрати праці на 1 ц, люд.- год 5,96 3,04 1,63 3,54 Прибуток (збиток) на 1 ц, грн. -1,1 -2,25 4,17 0,27 Рентабельність, % -8,7 -14,4 44,2 11,4
Із даних таблицівидно, що цукровий буряк досить ефективно вирощується тільки у ІІІ групі, такяк рентабельність у цій групі становить 44,2% тобто 44 коп. В І та ІІ групіспостерігається висока собівартість при низькій ціні реалізації так у І групіпри собівартості 1 ц продукції грн. середня ціна реалізації становить 11,65грн. тобто має місце збиток на 1,1 коп. Дуже погана ситуація спостерігається уІІІ групі, при порівнянні собівартості і середньої ціни реалізації збитокскладає 2,25 грн.
Проаналізуємовплив на економічну ефективність урожайність цукрового буряка. Для цьоговиділимо ІІІ групи по урожайності (ц/га).
Намітимопоказники які ми будемо використовувати при побудові таблиці:
1.Затрати праціна 1 ц, грн..
2.Собівартістьвиробництва 1 ц цукрового буряка, грн.
3.Отриманоприбутку(збитку) на 1 ц, грн.
4.Рівеньрентабельності, %
5.Урожайність,ц/га
Побудуємо таблицю14.
Таблиця 14. Впливурожайності на економічну ефективність цукрового бурякаПоказники Групи господарств за урожайністю цукрових буряків, ц/га В середньому І ІІ ІІІ Кількість господарств 5 13 7 25 Собівартість 1 ц реалізов продукції 12,75 15,66 9,59 12,66 Затрати праці на 1 ц люд.год 6,0 3,0 1,6 2,4 Прибуток (збиток) на 1 ц грн. -0,95 -2,29 4,2 1,4 Рентабельність, % -8,7 -13,8 43,8 11,8
Із таблиці видно,що при зростанні урожайності собівартість 1 ц реалізованої продукції та затратипраці на 1 ц людино-годин зменшуються. Але разом з тим спостерігається поганаситуація у І та ІІ групі господарств. Збиток у І групі складає 0,95 грн., а удругій групі 2,29 грн.
Таким чином наекономічну ефективність вирощування цукрового буряка значний вплив мають такіфактори: урожайність цукрового буряка, якість ґрунту, кількість внесенихдобрив, забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ін.
Розділ ІІІ.Кореляційно-регресійний аналіз урожайності цукрових буряків
3.1 Визначенняпоказників зв’язку при прямій парній залежності
Кореляційнийаналіз – це метод кількісної оцінки взаємозв’язку між статистичними ознаками,що характеризують окремі соціально-економічні процеси.
Кореляційний зв’язокпроявляється не в кожному окремому випадку соціально-економічних процесів, апри великій кількості спостережень та порівнянні середніх значеньвзаємопов’язаних ознак. Цей зв’язок існує на законі великих чисел, якийреалізується в масовому процесі як тенденція до зростання або зниженнярезультативної ознаки в залежності від відповідної зміни факторної ознаки.
З математичноїточки зору кореляційна залежність – це функціональне співвідношення міжсередніми значеннями визначених ознак. За допомогою методу кореляційногоаналізу вирішуються 2 основні задачі:
1.Визначенняформи зв’язку
2.Вимірюваннятісноти зв’язку
Перша задачавирішується знаходженням рівняння зв’язку і визначенням параметрів. Це рівняннярегресії.
Друга – задопомогою розрахунку показників тісноти зв’язку (коефіцієнта кореляції,кореляційного відношення та ін.). Схематично кореляційний метод аналізу можнаподілити на 5 етапів:
1. Визначеннязадачі, встановлення наявності зв’язку між вивчаємими ознаками.
2. Відбірнайбільш суттєвих факторів для аналізу.
3. Визначенняхарактеру зв’язку, його направлення і форму, підбір математичного рівняння длявираження існуючих зв’язків.
4. Розрахунокчислових характеристик кореляційного зв’язку (визначення параметрів рівняння іпоказників тісноти зв’язку).
5. Статистичнаоцінка вибіркових показників зв’язку
В статистичнихдослідженнях часто приходиться мати справу з прямолінійною формою зв’язку,котра виражається рівнянням прямої лінії
/>
де: />– вирівняне значеннярезультативної ознаки,
х – значенняфакторної ознаки,
а – початоквідліку,
в – коефіцієнтрегресії.
При вивченнікореляційного зв’язку виникає необхідність поряд з вирішенням рівнянь регресіївимірювати також ступінь тісноти зв’язку між ознаками. При парній лінійнійзалежності тіснота зв’язку визначається за допомогою лінійного коефіцієнтакореляції;
/>
де: />, />, />
/>, />
Коефіцієнтзнаходиться в межах від — 0 до +,- 1. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю,то зв’язок відсутній, якщо одиниці, то зв’язок функціональний. Знак + ,– білякоефіцієнта кореляції вказує на направлення зв’язку (+ — пряма, – обернена).Чим ближче коефіцієнт кореляції к одиниці, тим зв’язок між показникамитісніший. Квадрат коефіцієнта кореляції називається коефіцієнтом детермінації(г2). Він показує, яка частинасукупній варіації ознаки визначається вивчаємим фактором. Якщо коефіцієнтдетермінації виражений у %, то його потрібно читати наступним чином: варіаціязалежної змінної на стільки то відсотків обумовлена варіацією фактора. Принаявності криволінійної залежності тіснота зв’язку між ознаками визначається задопомогою кореляційного відношення:
h=/>
де: /> – міжгрупова дисперсія
/> – загальна дисперсія
Кореляційневідношення знаходиться в інтервалі від 0 до 1 і може бути використано длявимірювання тісноти зв’язку довільної форми.
Використовуючидані про урожайність цукрових буряків і її факторах проведеморегресійно-кореляційний аналіз зв’язку між двома ознаками – урожайністю таякістю ґрунту. Для характеристики цього зв’язку необхідно визначити: 1) формузв’язку і математичне рівняння зв’язку, для чого побудуємо графік кореляційноїзалежності між урожайністю (у – результативна ознака) і якістю ґрунту (х –факторна ознака);
2) параметрирівняння регресії;
3) тіснотузв’язку (коефіцієнти кореляції і детермінації).
Для визначенняформи зв’язку між урожайністю (у) і якістю ґрунту (х) побудуємо графік –кореляційне поле. На осі абсцис нанесемо значення факторної ознаки (незалежноїзмінної – якість ґрунту), а на осі ординат – результативної ознаки (залежноїзмінної — урожайності). Графік показує, що зв’язок в даному випадку близький допрямолінійного і його можна виразити рівнянням прямої.
/>
Ця лінія показуєзміну урожайності під впливом якості ґрунту при виключенні випадкових відхиленьознаки. Параметри рівняння прямої а і б знайдемо із системи нормальних рівнянь:
/>
Всі необхіднідані для вирішення системи запишемо у таблицю 15.Таблиця 15. Дані для розрахунку показників кореляційного зв’язку Отриманідані підставимо в систему рівнянь№ п/п Урожайність, ц/га У Якість ґрунту, балівх Розрахункові величини Ух
у2
х2
Очікуване значення урожайності/> 1. 142,4 50 7120 20277,8 2500 109,6 2. 54,7 54 2953,8 2992,1 2916 119,9 3. 57,2 40 2288 3271,8 1600 83,7 4. 129,4 43 5564,2 16744,4 1849 91,5 5. 125,3 61 7643,3 15700,1 3721 138,1 6. 184,2 46 4347 8930,3 2116 99,2 7. 94,5 56 10315,2 33929,6 3136 125,2 8. 112,1 53 5941,3 12566,4 2809 117,4 9. 171,2 63 10785,6 29309,4 3969 143,3 10. 225,1 67 15081,7 50670 4489 153,7 11. 97,9 58 5979,8 10629,6 3364 130,3 12. 103,1 42 4111,8 9584,4 1764 88,7 13. 127,6 62 7911,2 16281,8 3844 140,7 14. 43,7 63 2753,1 1909,7 3969 143,3 15. 135,1 65 8807,5 18360,3 4225 148,5 16. 162,8 53 8628,4 26503,8 2809 117,4 17. 203,1 56 11373,6 41249,6 3136 125,2 18. 78,8 53 4176,4 6009,4 2809 117,4 19. 95,8 53 5077,4 9177,6 2809 117,4 20. 68,4 46 3146,4 4678,6 2116 99,2 21. 151,5 60 9090 22952,3 3600 135,5 22. 108,1 66 7134,6 11685,6 4356 151,1 23. 93,2 59 5498,8 8686,2 3481 132,9 24. 118,5 52 6162 14042,3 2704 114,8 25. 200,6 62 12437,2 40240,4 3844 140,7 Разом 3084,7 1383 174328,3 436383,5 77935 3084,7 В середньому 137 55,3 6973,1 17455,3 3117,4 123,38 3084,7=25a+1383b 25
174328,3=1383а+77935b 1383Поділимо рівняння на коефіцієнт при а:123,38=а+55,32b
126,05=a+56,35b
Візьмемо першерівняння із другого:
2,67=1,03b
Звідси: /> ц/га на 1 бал
Підставившизначення b в І рівняння, знайдемо а:123,38=а+55,32b
123,38=а+55,32*2,59
/> ц/га
Рівняннярегресії, яке виражає зв’язок між урожайністю та якістю ґрунту, матиме вигляд:
/>
Коефіцієнтрегресії b=2,59 показує, що з підвищенням якості ґрунту на 1 бал урожайністьзернових культур у середньому для даної сукупності ТОВ зростає на 2,59 ц/га.
Перевіримоправильність розрахунків системи, виходячи із рівності:
123,38=–19,89+2,59*55,32; 123,38 = 123,38
За рівняннямрегресії можна визначити очікувані значення урожайності при різних значенняхякості ґрунту. Для цього замість х підставимо його конкретні значення:
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
/> ц/га
Усі обчисленідані запишемо в останню графу таблиці 15
Перевіримоправильність усіх розрахунків, зіставивши суми фактичної і розрахунковоїурожайності:
/>; 3084,7=3084,7
Визначимо тіснотузв’язку між досліджуваними ознаками (урожайністю та якістю ґрунту).
/>; />; />
/>=59,31=7,70
/>=47,2
/>
Коефіцієнт кореляції можнарозрахувати і за іншою формулою:
/>
Нами визначений коефіцієнткореляції показує, що між собівартістю і урожайністю існує обернений зв’язок,тому що r рівний від’ємному значенню. Також він показує, що даний зв’язок єслабким.
Коефіцієнт детермінації r²= 0,0051 показує, що 0,51% загальних коливань урожайності обумовлено якістюґрунту, а інша частина загальних коливань собівартості зумовлена іншимифакторами, які в даному випадку не були враховані.
На основі таблиці 15 можемопобудувати кореляційне поле залежності урожайності цукрових буряків від якостіґрунту та теоретичну лінію регресії (рис.4).