Статистика основного капіталу

Міністерство освіти і науки України
Чернігівський державний технологічнийуніверситет
Кафедра обліку і аудиту
РОЗРАХУНКОВО –ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни: Статистика
Варіант №5
Чернігів ЧДТУ 2009

ЗМІСТ
Завдання № 1
Завдання № 2
Завдання № 3
Статистика основного капіталу
Література

Завдання№1
Варіант№5.
Наоснові даних по 30 підприємствах необхідно виконати:
1)групування підприємств за вартістю основних фондів, виділивши п’ять груп зрівними інтервалами; одержані групи охарактеризувати числом підприємств,вартістю основних виробничих фондів, чисельністю робітників та випускомпродукції в цілому по групі і в середньому на одне підприємство, а такожвартістю випущеної продукції в середньому на одного робітника і на 1 гривнюосновних виробничих фондів; визначити відносні показники структури кількості підприємств,чисельності робітників і випуску товарної продукції;
Результатигрупувань представити у вигляді таблиць і проаналізувати.
Таблиця1 – Показники діяльності підприємствНомер підприємства Чисельність робітників, тис. осіб Виробничі основні фонди, млн. грн. Виробництво продукції, млн. грн. 1 24 7,6 10,7 2 25 5,3 8,0 3 16 7,1 10,6 4 13 8,3 12,4 5 14 6,7 10,0 6 15 7,2 10,8 7 22 6,6 9,9 8 17 6,3 9,4 9 10 7,3 11,0 10 17 6,2 9,3 11 23 7,4 10,6 12 20 6,3 9,5 13 28 5,9 8,9 14 18 6,2 9,3 15 14 5,7 8,6 16 20 6,4 9,5 17 27 5,8 8,5 18 15 6,5 9,7 19 14 5,7 8,6 20 14 6,7 10,0 21 30 6,0 9,0 22 11 7,9 11,9 23 25 5,3 8,0 24 18 5,2 7,8 25 10 7,3 11,0 26 19 6,3 9,5 27 27 5,7 8,5 28 28 5,9 8,9 29 21 6,7 10,0 30 23 5,8 8,7 Всього: 578 193,3 288,6
Оскількизначення групувальної ознаки (вартість основних виробничих фондів) змінюєтьсярівномірно, то виділяємо рівні інтервали за формулою:
/>
де/>– найбільше і найменшезначення ознаки;
n– кількість груп (n=5).
Згідно таблиці 1:
/>
Такимчином
/>
До першої групи підприємств (вартість основних виробничихфондів від 5,2 до 5,8млн. грн.) відносяться підприємства №2, №15, №19, №23,№24, №27.
До другої групи (5,8÷6,4 млн. грн.) – №8, №10, №12,№13, №14, №17, №21, №26, №28 і №30.
До третьої групи (6,4÷7,0 млн. грн.) – №5, №7, №16,№18, №20, №29.
До четвертої групи (7,0÷7,6 млн. грн.) – №3, №6, №9,№11, №25.
До п’ятої групи (7,6÷8,3 млн. грн.) – №1, №4, №22.
Розраховуємо питому вагу підприємств і заносимо в стовпчик3 таблиці 2:
/> /> />
/> />
/>
Знаходимо кількість працюючих на підприємствах (Ni):
/>
/>
/> /> />
/>
Знайдемо кількість працюючих в середньому на однепідприємство:
/> /> 
/>
/> />
/>
Загальна вартість основних виробничих фондів напідприємствах першої групи:
/>
другої групи: />
третьої групи: />
четвертої групи: />
на підприємствах п’ятої групи: />
на всіх підприємствах />
Знаходимо вартість основних виробничих фондів в середньомуна одне підприємство:
/> />
/> />
/>
/>
Загальна вартість виготовляємої продукції на підприємствахпершої групи:
/>
другої групи: />
третьої групи: />
четвертої групи: />
п’ятої групи: />
на всіх підприємствах />
Знаходимо вартість виготовляємої продукції в середньому наодне підприємство:
/> /> />
/> />
/>
Визначаємо виробіток продукції на одного працівника:
/> />
/> />
/>
/>
Визначаємо фондовіддачу:

/> />
/> />
/>
/>
Всі розраховані величини заносимо в таблицю 2.
Таблиця 2 – Групування підприємств галузі за вартістю основнихвиробничих фондівГрупи підприємств за вартістю основних вироб-ничих фондів, млн. грн. Кіль-кість підпри-ємств Питома вага під-при-ємств, % Кількість працюючих, тис. осіб Вартість ОВФ, млн. грн. Виробництво продукції, млн. грн. Виробіток продукції на одного праців-ника, тис. грн. Фондовідда-ча, грн/ грн всього в серед-ньому на одне підприємство Всьо-го в серед-ньому на одне підприємство Всьо-го в середньому на одне підпри-ємство 5,2÷5,8 6 20,00 123 20,50 32,9 5,48 55,4 9,23 450 1,68 5,8÷6,4 10 33,33 227 22,70 60,7 6,07 97,5 9,75 429 1,60 6,4÷7,0 6 20,00 106 17,67 39,6 6,60 61,9 10,32 584 1,56 7,0÷7,6 5 16,66 84 16,80 36,3 7,26 46,7 9,34 556 1,29 7,6÷8,2 3 10,00 48 16,00 23,8 7,93 28,9 9,63 602 1,21 Всього 30 100,00 588 19,60 193,3 6,44 290,4 9,68 493 1,50
Результатипростого групування свідчать про те, що найбільше виробництво продукціїдосягнено на підприємствах з вартістю основних виробничих фондів 6,4‑7,0млн.грн.(10,32млн.грн. в середньому на одне підприємство). Такий показник досягнено зарахунок ефективного використання трудових ресурсів (виробіток товарноїпродукції на особу – 584млн.грн.) і за рахунок середнього рівня забезпеченостіосновними виробничими фондами (6,60млн.грн. на одне підприємство), кількістьтрудових ресурсів при цьому складає 17670 осіб на одне підприємство.Завдання №2
Варіант№5.
Розрахувати для ряду динаміки:
1) середнє значення рівня ряду;
2) за ланцюговою та базисною схемами аналітичні показникиряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання,темпи приросту, абсолютні значення одного відсотку приросту;
3) середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середнійабсолютний приріст, середній коефіцієнт зростання, середній темп зростання,середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту;
За результатами розрахунків зробити висновки. Зобразитидинамічний ряд графічно.
Таблиця 3–Динаміка виробництва продукції з жирів харчовихтопленихРік 1985 1990 1995 1999 2000 2001 Кількість виробленої продукції з жирів харчових топлених, т 3264 4063 1017 393 349 254
Відповідно даних таблиці3 зобразимо динамічний ряд графічноу вигляді стовпчикової діаграми (рис1).

/>
Оскільки абсолютні рівні ряду характеризують результатидіяльності (виробництво жирів харчових топлених), накопичені за визначеніперіоди часу, то даний динамічний ряд є інтервальним. Оскільки інтервалами вінтервальному ряді динаміки є однакові періоди часу (1 рік), за які накопленірівні динамічного ряду, то даний ряд динаміки є інтервальним з рівнимиінтервалами.
В інтервальних рядах динаміки з однаковими інтерваламисереднє значення рівня ряду розраховується по середній арифметичній простій:
/>
Протягом даних шести років в середньому за рік вЧернігівському регіоні вироблялось 1556,57тони продукції з жирів харчовихтоплених.
Розрахунок характеристик динаміки ґрунтується назіставленні рівнів ряду. Базою для зіставлення може бути або початковий рівень(y1) або попередній рівень
(yi-1). У першому випадку база порівнянняпостійна, в другому – змінна. Характеристики динаміки, обчислені зіставленнямсуміжних рівнів, називають ланцюговими, а з постійною базою порівняння –базисними.
Абсолютний приріст
За ланцюговою схемою розрахунку: />
де />– абсолютнийприріст для і-го періоду часу;
/>– рівень ряду динаміки в і-му періоді;
/>– рівень ряду динаміки в попередньому перед і-м періоді часу.
/> />
/> />
/>
За базисною схемою розрахунку:
/>,
де />– рівеньряду динаміки базисного періоду, нехай
/>
/>– рівень ряду динаміки в і-му періоді;
/> />
/> />
/>
Середній абсолютний приріст:
1 спосіб (по середній арифметичний простій із ланцюговихабсолютних приростів):

/>,
де m – кількість ланцюгових абсолютних приростів.
/>
2 спосіб:
/>
де />– початковийрівень ряду динаміки;
/>–кінцевий рівень ряду динаміки;
n – кількість рівней ряду динаміки.
/>
За дані шість років в Чернігівському регіоні виробництво продукціїз жирів харчових топлених в середньому зменшувалося на 602 тони.
Коефіцієнт росту
За ланцюговою схемою розрахунку
/>
/> /> />
/> />

За базисною схемою:
/>
/> /> />
/> />
Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами росту існуєвзаємозв’язок:
1)   добуток ланцюгових коефіцієнтів росту дорівнює кінцевомубазисному коефіцієнту росту. В даному випадку:
2)   
/>
2) відношення кожного поточного базисного коефіцієнту ростудо попереднього дорівнює відповідному поточному періоду ланцюговому коефіцієнтуросту:
/> /> /> />
Середній коефіцієнт росту:
1)   По середній геометричній із ланцюгових коефіцієнтів росту:
/>
2) />

Можна сказати, що у 2001 році у порівнянні з 1985 об’ємвиробництва продукції з жирів харчових топлених в Чернігівській областізменшився в 12,85рази (або на 3010 тони). В середньому за 6 років відбувалосязниження виробництва продукції з жирів харчових топлених (коефіцієнт росту0,923).
Темп зростання.
Темп зростання знаходиться як добуток коефіцієнту росту на100%:
/>
Середній темп зростання можна розрахувати:
1)   по середній геометричній із ланцюгових темпів росту:
/>
2) />
У 2001 році виробництво продукції з жирів харчових топленихсклало 7,78% рівня 1985 року, і 10,6% рівня 2000. На протязі даних шести роківсередньорічний темп росту фізичного об’єму виробництва продукції з жирівхарчових топлених склав 92,3%.
Темп приросту (ТD)
Темп приросту може бути розрахований одним із наступнихспособів:
1 спосіб: />;
2 спосіб: />;
3 спосіб:

при ланцюговій схемі:
/> /> /> /> /> />
при базовій схемі:
/> />
/>/> /> />
Абсолютне значення одного відсотку приросту.
Абсолютне значення одного відсотку приросту доцільнорозглядати лише за ланцюговою схемою, оскільки базисні абсолютні значенняодного відсотку приросту для всіх періодів чи моментів часу будуть однакові міжсобою. Таким чином за ланцюговою схемою
/>
/> /> />/> />

Таблиця 4– Результат розрахунківРік Кіль-кість виробленої продук-ції, тон Абсолютний приріст, тон Коефіцієнти росту (К) Темп росту (Т), % Темп приросту (ТD) Абсолютне значення одного відсотку приросту, тони до 1985 року щорічні до 1985 року Щорічні до 1985 року щорічні до 1985 року щорічні 1985 3264 – – 1,000 – 100,0 – – – – 1990 4063 799 799 1,245 1,245 124,5 124,5 24,5 24,5 32,64 1995 1017 -2247 -3046 0,312 0,250 31,2 25,0 -93,3 -75,0 40,63 1999 393 -2871 -624 0,120 0,386 12,0 38,6 -19,1 -61,4 10,17 2000 349 -2915 -44 0,107 0,888 10,7 89,2 -1,3 -11,2 3,93 2001 254 -3010 -95 0,078 0,728 7,8 72,9 -2,9 -27,2 3,49
Аналізуючи дані таблиці можна сказати, що за дані шістьроків в Чернігівському регіоні кількість виробленої продукції з жирів харчовихтоплених зменшувалося на 602 тони. На це вплинуло абсолютне зниження кількостівиробленої продукції з жирів харчових топлених по відношенню до 1985року у1995році на 2247тони, у 1999році на 2871тони, у 2000– на 2915тон,у 2001– на 3010тони, і лише у 1990році абсолютне зростання на 799тон. Протягомтривалого проміжку часу відбувалося зниження виробництва продукції повідношенню до попереднього періоду відповідно у 1995 році на 3046 тон, у 1999році на 624тони, а у 2000 і 2001 роках на 44 і 95 тон відповідно. Середньорічнийтемп росту об’єму виробництва продукції з жирів харчових топлених склав 92,3%.У 1990 році у порівнянні з 1985 роком об’єм виробництва збільшився в 1,245 рази(темп росту склав 124,5%, темп приросту 24,5%). В наступних звітних періодахобсяг виробництва продукції з жирів харчових топлених знижувався. Про цесвідчить менше за одиницю значення коефіцієнту росту (менше за 100% значеннятемпу росту і від’ємне значення темпів приросту): у порівнянні з базисним1985роком виробництво нижче у 1995році в 3,205рази (темп росту склав 31,2%,темп приросту– -93,3%), у 1999– в 8,333рази (темп росту 12,0%, темп приросту–-19,1%), у 2000році– в 9,346разів (темп росту склав 10,7%, темп приростустановив -1,3%), у 2001– в 12,821разів (темп росту 7,8%, темп приросту склав -2,9%).Завдання №3
Варіант№5
Частина1
Для даних про продаж продовольчих товарів торговимиорганізаціями визначити:
1) індивідуальні і загальні індекси цін, кількостіпроданого товару та товарообігу;
2) абсолютну зміну товарообігу за рахунок зміни цін іфізичного обсягу реалізації товарів.
Таблиця 5–Динаміка реалізації продовольчих товарівторгівельними організаціями Чернігівського регіонуНайменування товару Продаж продовольчих товарів через торгову мережу, тон Середні ціни на продовольчі товари у торговій мережі (крім міських ринків), грн. за кг або за десяток яєць 2000 2001 2000 2001 Яйця, тис. шт. 6965 6444 4,14 3,71 Цукор 3746 2897 2,92 2,56 Чай 62 68 39,25 37,70
Введемо наступні позначення:
q – кількість проданого товару в натуральному вираженні(тони);
p – ціна одиниці товару (грн./кг).
Індивідуальні індекси характеризують зміну в динаміці абовідображають в просторі якогось одного явища, наприклад, обсягу продажуконкретної продукції, ціни одиниці товару певного виду та ін.
Індивідуальні індекси будемо шукати за наступнимиформулами:

фізичного обсягу проданого товару
/>
де q1 – показник поточного (звітного) періоду;
q0 – показник базового періоду;
ціни
/>
де р1 — показник поточного (звітного) періоду;
р0 — показник базового періоду;
товарообороту конкретного виду продукції
/>
Для яєць:
/> -продаж яєць зменшився на 7,5 %
/> -ціна на яйця зменшилась на 10,4 %
/>–товарообіг зменшився на 17,1%.
Для цукру:

/>–продажцукру зменшився на 22,7%;
/>–ціна на цукор зменшилась на 12,3%;
/>–товарообіг зменшився на 32,9%.
Для чаю:
/>–кількість продажу збільшилась на 9,7%;
/>–ціна на чай зменшилась на 3,9%;
/>–товарообіг збільшився на 5,3%.
Загальний індекс товарообігу:
/>
тобто товарообіг у 2001 році зменшився на 19,7% упорівнянні з 2000 роком.
Загальний індекс фізичного об’єму товарообігу
/>
тобто кількість проданого товару в 2001 році була на 10,4%менша, чим в 2000 році.
Загальний індекс цін
/>
тобто ціни на всі товари в середньому зменшились на 10,4%.
Економічний ефект (сума зекономлених чи перевитраченихгрошей за рахунок зміни цін) знаходиться за даними загального індексу цін ідорівнює різниці чисельника і знаменника індексу:
/>
Абсолютне значення товарообігу за рахунок зміни фізичногооб’єму реалізованих товарів:
/>
Абсолютна зміна товарообігу
/>
Висновок: У 2001 році у порівнянні з 2000 в результатізниження обсягу продажу яєць на 7,5% і зменшення ціни на них на 10,4% відбулосязменшення товарообігу яєць на 17,1%. Товарообіг цукру знизився на 32,9%. Такезменшення обумовлене зменшенням ціни на цукор на 12,3% і зменшенням кількостіпродажу на 22,7%. Товарообіг чаю збільшився на 5,3%, що обумовлене зменшеннямціни на дану продукцію на 3,9% і збільшенням обсягу продаж на 9,7%.
У 2001 році у порівнянні з 2000 роком товарообіг яєць,цукру, чаю у торговій мережі Чернігівського регіону зменшився на 19,7% або на8319,76 тис.грн. При цьому за рахунок того, що в 2001 році ціни в середньому потрьом цим товарам зменшились на 10,4%, товарообіг (вартість реалізованихтоварів) зменшився на 3919,24 тис. грн., а за рахунок того, що фізичний об’єм реалізаціїтоварів зменшився на 10,4% товарообіг знизився на 4400,52тис.грн.
Частина 2
Заданими про зміни в заробітній платі та чисельності працівників підприємств(організацій, установ) Чернігівського регіону необхідно визначити:
1)на скільки відсотків змінилася середня по трьох галузях середньомісячназаробітна плата працівників;
2)що більшою мірою вплинуло на зміну середньої середньомісячної заробітної плати:зміна її рівня в кожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівниківгалузей.
Таблиця 17 – Динаміка заробітної плати і чисельностіпрацівників підприємств Чернігівського регіону Середньорічна кількість працівників (q), тис. осіб Середньомісячна заробітна плата працівників (z), грн. 2000 2001 2000 2001 Зв’язок 8,1 8,1 235 281 Будівництво 13,5 11,3 202 300 Торгівля 14,5 14,5 174 212 Всього 36,1 33,9 – –
Середняпо трьох галузях середньомісячна заробітна плата працівників у 2000 році:
/>

Середняпо трьох галузях середньомісячна заробітна плата працівників у 2001 році:
/>
Індексзмінного складу:
/>
тобтоу 2001 році у порівнянні з 2000 роком в середньому по трьох галузях середньомісячназаробітна плата збільшилась на 30,1%. Це збільшення обумовлене зміною її рівняв кожній галузі та змінами в структурі чисельності працівників галузей.Знайдемо вплив цих факторів, розрахувавши індекси середньорічної заробітної платифіксованого складу (ІZ)і структурних зсунень (ІЧ)
/>
/>
Статистика основного капіталу
1) Основний капітал — це найвагоміша частина ускладі національного багатства. Він згідно з визначенням в СНР відрізняєтьсявід основних фондів на житлові об’єкти фізичних осіб та зміну залишківнезавершеного будівництва, що перейшло у власність замовника. Основний капіталподіляють на виробничий і невиробничий… Перший включає основний капітал, якийбагаторазово бере участь у процесі виробництва, по частинах переносить своювартість на створену продукцію, при цьому зношуючись і втрачаючи свою вартість.Вартісним еквівалентом цього зносу виступають амортизаційні відрахування, яківключаються до собівартості продукції.
Невиробничий основний капітал (освіти і науки,охорони здоров’я, управління та ін.) функціонує тривалий час, але не береучасті у виробництві матеріальних благ, і втрачена ним вартість не переноситьсяна створену продукцію.
Різноманітний склад основного капіталузумовлює необхідність класифікації його в якісно однорідні групи за окремимиознаками: виробничим призначенням, формами власності, галузями економіки,територіальною ознакою, натурально-предметним складом.
Згідно з класифікацією основного капіталувивчають його структуру (частка окремих груп у загальній вартості основногокапіталу). Зміни у структурі основного капіталу за ряд років аналізують задопомогою лінійного і квадратичного коефіцієнтів структурних зрушень.
В аналізі складу основного капіталу важливемісце займає визначення частки активних і пасивних засобів праці (технологічнаструктура) та вивчення зміни співвідношення цих груп протягом ряду років.Підвищення частки активних засобів праці свідчить про зростання технічногоозброєння праці та позитивні зміни в інвестиційній діяльності.
Узагальнюючою характеристикою різноманітнихзасобів праці є їх вартісна оцінка. Тривале функціонування засобів праці, змінив умовах їх відтворення в різні періоди спричинюють наявність кількох вартіснихоцінок.
2) Зношування засобів праці у процесіфункціонування приводить до зменшення їх вартості. Внаслідок цього існує двапоказники вартості основного капіталу: повна вартість, або «валовийосновний капітал», за якою він оцінений в момент придбання; залишковавартість основного капіталу, або «чистий основний капітал», якаменша від повної вартості на суму зносу, тобто амортизаційних відрахувань заперіод з моменту введення основних фондів в експлуатацію до дати, на якупроводиться їх оцінювання.
Амортизаційні відрахування — частина вартостіосновного капіталу, яка перенесена на виготовлену продукцію (спожитий капітал).На практиці суму амортизації визначають на основі норм амортизації.
На підставі повної та залишкової вартостіосновного капіталу можна розрахувати характеристики стану основного капіталу(ОК):
коефіцієнт придатності
Кпр = Залишкова вартість ОК /Повна вартість ОК
коефіцієнт зношуваності
Кзн = Повна вартість ОК – Залишкова вартість ОК /Повна вартість ОК
Перший коефіцієнт характеризує часткунеперенесеної вартості на створюваний продукт, другий — ту частину вартостіосновного капіталу, яка вже перенесена.
Ці коефіцієнти є моментними показниками і їхзміна залежить від руху (надходження і вибуття) основного капіталу. Аналізуючиякісні характеристики стану основного капіталу, необхідно розглядати їх динамікуза ряд років. При цьому доцільно також застосовувати показники руху основногокапіталу, вікового складу основного устаткування. Погіршення показників стануосновного капіталу може свідчити про серйозні проблеми в оновленні устаткуванняна підприємствах країни, що приведе до застосування застарілих технологічнихпроцесів і як наслідок створення неконкурентоспроможної продукції.
3) Для характеристики руху основного капіталувикористовують показники надходження, оновлення і вибуття:
коефіцієнт надходження
 
Кнад = ОКн /Повна вартість основного капіталу на кінецьроку
коефіцієнт оновлення
 
Кон = ОКнн / Повна вартість основного капіталу на кінець року(ОКН)
де ОКНН — вартість нового основногокапіталу, що надійшов;
коефіцієнт вибуття
 
Квиб = ОКв / Повна вартість основного капіталу на кінецьроку (ОКп)
3)   Взаємозв’язок міжнаявністю і рухом вартості основного капіталу може бути охарактеризований задопомогою балансових рівнянь:
за повною вартістю ОКК = ОКП+ ОКН — ОКВ;
за залишковою вартістю ОКЗК = ОКЗП+ ОКЗН — ОКЗВ — А,
де ОКЗК, ОКЗП —відповідно залишкова вартість основного капіталу на кінець і початок року; ОКЗН— залишкова вартість основного капіталу, що надійшов протягом року; ОКЗВ— залишкова вартість основного капіталу, що вибув протягом року; А — сумаамортизаціних відрахувань.
Для характеристики використання основногокапіталу може бути застосована система показників. Найбільш вживаним є показниккапіталовіддачі (к). Його розраховують, як відношення обсягу продукції, послугабо прибутку (Q-результату виробничої діяльності) до середньорічної вартостіосновного капіталу
ОК = ОКп + ОКнЧ1 / 12 – ОКвЧ2 / 12
де ОКП — вартість основногокапіталу на початок року; ОКН, ОКВ — відповідно вартістьосновного капіталу, що надійшов і вибув протягом року; Ч1 — кількість місяців до кінця року, протягомяких діяв основний капітал, що надійшов; Ч2 — кількість місяців до кінця року після того,як цей основний капітал вибув.
к = Q / ОК
В аналізі капіталовіддачі важливе значеннянадається вивченню її динаміки. Динаміку капіталовіддачі окремих галузейекономіки характеризують за допомогою системи індексів змінного, фіксованогоскладу і впливу структурних змін.
Індекс капіталовіддачі змінного складу (індекссередньої капіталовіддачі) обчислюють за формулою:
І к = ΣQ
де — обсяг продукції відповідно в базисному іпоточному періодах; ОКо, ОК1 — середньорічна вартість основного капіталувідповідно в базисному і поточному періодах; — частка основного капіталуокремих галузей економіки в загальному обсязі його відповідно в базисному іпоточному періодах.
Індекс капіталовіддачі фіксованого складу маєтакий вигляд:
Якщо на індекс капіталовіддачі змінного складувпливає як зміна капіталовіддаччі окремих галузей, так і зміна частки основногокапіталу окремих галузей з різними рівнями капіталовіддачі в усій сукупностіосновного капіталу, то на індекс фіксованого складу впливає тільки першийфактор. Вплив другого фактора, тобто структурних змін, можна визначити заформулою:
З метою більш детального аналізу розраховуютьтакож віддачу активних засобів праці Ка, які беруть безпосередньоучасть у створенні продукції. Її розраховують як відношення обсягу продукції досередньорічної вартості активних засобів праці (АЗ), тобто Ка = Капіталовіддача,як узагальнюючий показник використання основного капіталу, дорівнює добуткувіддачі активних засобів праці на їх частку в загальній вартості основногокапіталу:
Така залежність зберігається і між індексамицих показників, що дозволяє визначати вплив зміни окремих факторів на змінукапіталовіддачі.
Оберненим показником капіталовіддачі є капіталомісткість продукції(КМ = ). Капіталомісткість продукції характеризує величину основного капіталу,яка використовується для виробництва одиниці продукції галузі.
У процесі аналізу використання основногокапіталу необхідно не тільки розібратись у тенденціях його зміни, вивчитифактори, які на нього впливають, але і розрахувати вплив окремих факторів назміну обсягу створення продукції .
Зміна вартості продукції за рахунок зміни:обсягу основного капіталу ок = (ОК1 -ОК0)К0;капіталовіддачі = (К1 – К0) ОК1. За відсутності прямих даних можна скористатисяіндексами відповідних показників і визначити у відносному виразі зміну обсягупродукції за рахунок зміни: обсягу основного капіталу = — 1; капіталовіддачі =(І — 1)Іок .
Зростання виробничого основного капіталу,удосконалення його приводять до підвищення озброєння праці основними засобами,що сприяє підвищенню продуктивності праці. Середньорічний показник озброєнняпраці основним капіталом (капіталоозброєність праці) розраховується діленнямсередньорічної вартості останнього на середньооблікову чисельність робітниківза рік. Між озброєністю праці (О), її продуктивністю (W) ікапіталовіддачею (К) існує залежність
Індекси цих показників також взаємозв’язані.Якщо продуктивність праці зростає швидше ніж її озброєність, то капіталовіддачазростає, що вказує на інтенсивний шлях розвитку [3].

ЛІТЕРАТУРА
1. Статистика. Методичні вказівки до виконання курсової роботи длястудентів за спеціальністю 6.050100 – «Облік і аудит», 6.050100 – «Фінанси»/Укл. Н.Л.Ющенко, В.В.Рядська. – Чернігів: ЧДТУ, 2003.–22 с.
2. Статистка: Підручник / За ред. проф. А.В.Головача, А.М.Єріної,О.В.Козирєва. – К.: Вища шк., 1993. – 623 с.
3.Статистика: Навч.- метод. Посібник для сам ост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. М. Єріної, Р. М. Моторина. – К.: КНЕУ, 2005.- 448с.